Ізюмське управління ГУ ДФС У Харківській області повідомляє
20.12.2018
Харківська митниця ДФС надає роз’яснення щодо митного оформлення транспортних засобів на іноземній реєстрації 
Нагадуємо, що 25 листопада набрали чинності закони України від 08.11.2018 № 2611-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування акцизним податком легкових транспортних засобів» та від 08.11.2018 № 2612-VIII «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України». 


Протягом 90 календарних днів з дня набрання чинності вищезазначених законів базова ставка акцизного податку розраховується iз застосуванням коефiцiєнта 0,5 із застосуванням коефіцієнтів в залежності від об’єму двигуна та віку транспортного засобу (далі – ТЗ). 
Ставка податку (Ставка) для вiдповiдного транспортного засобу визначається за формулою: 
Ставка = Ставка базова х Кдвигун х Квiк, 
  де Ставка базова - ставка податку в євро за 1 штуку транспортного засобу: 
з двигуном внутрiшнього згоряння з iскровим запалюванням та кривошипно-шатунним механiзмом з об’ємом цилiндрiв до 3000 куб. сантиметрiв (включно) - 50,0; 
з двигуном внутрiшнього згоряння з iскровим запалюванням та кривошипно-шатунним механiзмом з об'ємом цилiндрiв понад 3000 куб. сантиметрiв - 100,0; 
з двигуном внутрiшнього згоряння iз запалюванням вiд стиснення (дизелем або напiвдизелем) з об'ємом цилiндрiв до 3500 куб. сантиметрiв (включно) - 75,0; 
з двигуном внутрiшнього згоряння iз запалюванням вiд стиснення (дизелем або напiвдизелем) з об'ємом цилiндрiв понад 3500 куб. сантиметрiв - 150,0; 
Кдвигун - коефiцiєнт, що визначається дiленням об’єму цилiндрiв двигуна внутрiшнього згоряння вiдповiдного транспортного засобу в куб. сантиметрах на 1000 куб. сантиметрiв; 
Квiк - коефiцiєнт, що дорiвнює кiлькостi повних календарних рокiв з року, наступного за роком виробництва вiдповiдного транспортного засобу, до року визначення ставки податку (для нових транспортних засобiв та транспортних засобiв, що використовувалися до одного повного календарного року, коефiцiєнт дорiвнює 1, а для транспортних засобiв, що використовувалися понад п'ятнадцять повних календарних рокiв, коефiцiєнт дорiвнює 15). 
Ставка податку для ТЗ, зазначених у товарнiй позицiї 8703901010 згiдно з УКТ ЗЕД, оснащених виключно електричними двигунами (одним чи кiлькома), встановлюється у розмiрi 1 євро за 1 кiловат-годину ємностi електричного акумулятора таких транспортних засобiв. 
Ставка податку для ТЗ, зазначених у товарних пiдкатегорiях 8703101800 (для транспортних засобiв, що приводяться в рух тiльки електричним двигуном, одним або кiлькома), 8703901090, 8703909000 згiдно з УКТ ЗЕД, встановлюється у розмiрi 100 євро за 1 штуку. 
Встановлений коефiцiєнт застосовується для легкових ТЗ, що використовувалися, якi ввозяться на митну територію України фiзичною особою для власного використання в кiлькостi один легковий ТЗ на таку особу. 
 Відповідно до Митного кодексу України транспортні засоби, що були зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземних держав і ввозяться в Україну для вільного обігу, повинні бути зняті з обліку в цих органах. 
Для митного оформлення ТЗ до митниці подається митна декларація на бланку єдиного адміністративного документа, заповнена у звичайному порядку відповідно до вимог статті 258 Митного кодексу України. 
Митне оформлення ТЗ, що ввозяться громадянами на митну територію України та підлягають державній реєстрації, здійснюється у будь-якій митниці на всій митній території України з пред’явленням їх до цієї митниці. 
При цьому для випуску ТЗ у вільний обіг громадянин (уповноважена особа) повинен надати органу доходів і зборів (до митниці) такі документи: 
що підтверджують право власності на ТЗ (як правило, це договір купівлі-продажу) або право ним розпоряджатися та декларувати (як правило, це доручення); 
що підтверджують зняття цього ТЗ з обліку в іншій країні; 
що підтверджують його вартість (договір купівлі-продажу, рахунок-фактура (інвойс), банківські або інші платіжні документи, експортна декларації, довідкова інформація щодо вартості аналогічних транспортних засобів у країні експорту або інший документ, який визначає вартість ТЗ (можливо, це буде один і той же документ, що підтверджує право власності); 
технічні характеристики автомобіля (техпаспорт); 
митну декларацію. 
Також слід зазначити, що при митному оформленні транспортних засобів за кодом товарної позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД, що були в користуванні, вимагається підтвердження відповідності екологічним нормам не нижче «ЄВРО-2». 
Увага суб’єктам господарювання! 
Не забудьте здійснити річний перерахунок податків та соціальних пільг! 
ГУ ДФС у Харківській області нагадує, що згідно із п.п.169.4.2 ПКУ роботодавець платника податку зобов'язаний здійснити, у тому числі за місцем застосування податкової соціальної пільги, з урахуванням положень абзацу другого п.167.1 ст.167 Кодексу, перерахунок суми доходів, нарахованих такому платнику податку у вигляді заробітної плати, а також суми наданої податкової соціальної пільги, за наслідками кожного звітного податкового року під час нарахування заробітної плати за останній місяць звітного року; 
Відповідно до п.п.169.4.4 ПКУ якщо внаслідок здійсненого перерахунку виникає недоплата утриманого податку, то сума такої недоплати стягується роботодавцем за рахунок суми будь-якого оподатковуваного доходу (після його оподаткування) за відповідний місяць, а в разі недостатності суми такого доходу - за рахунок оподатковуваних доходів наступних місяців, до повного погашення суми такої недоплати. 
При цьому якщо внаслідок проведення остаточного розрахунку з платником податку, який припиняє трудові відносини з роботодавцем, виникає сума недоплати, що перевищує суму оподатковуваного доходу платника податку за останній звітний період, то непогашена частина такої недоплати включається до складу податкового зобов'язання платника податку за наслідками звітного податкового року та сплачується самим платником. 
Результати проведеного перерахунку сум доходів, нарахованих (виплачених) платнику податку, податковий агент відображає в податковому розрахунку за формою №1ДФ, форму та порядок заповнення  якого затверджено наказом Мінфіну від 13.01.2015 № 4, в тому звітному періоді, в якому проведено такий перерахунок. 
До уваги платників! Залишилося менше місяця, щоб отримати податкову знижку за 2017 рік! 
Податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ). 
Зокрема, відповідно до статті 166 ПКУ податкова знижка надається, якщо фізичною особою протягом звітного року понесені витрати, пов’язані зі сплатою за навчання в вищих та професійно-технічних навчальних закладах, внесками на благодійність, відсотками за іпотечним кредитом, витратами на переобладнання машин під біопаливо, витратами на отримання доступного житла за державними програмами тощо. 
Для отримання податкової знижки за результатами 2017 року фізичній особі необхідно подати податкову декларацію про майновий стан і доходи, затверджену наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 зі змінами, за місцем своєї реєстрації по 31 грудня 2018 року включно. 
Звертаємо увагу, що у разі, якщо платник податку до кінця року, наступного за звітним, не скористався правом на нарахування податкової знижки, таке право на наступний податковий рік не переноситься. 
Пільги для мобілізованих фізичних осіб – підприємців 
Відповідно до пункту 25 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) фізичні особи – підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність – призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь період їх військової служби звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання звітності з податку на доходи фізичних осіб та єдиного податку. 
Якщо зазначені особи мають найманих працівників і на строк своєї військової служби уповноважують іншу особу на виплату найманим працівникам заробітної плати та/або інших доходів, то обов’язок з нарахування та утримання податку на доходи фізичних осіб з таких виплат на строк військової служби самозайнятої особи несе ця уповноважена особа. 
Податок на доходи фізичних осіб, що був нарахований та утриманий уповноваженою особою з таких виплат фізичним особам, сплачується до бюджету демобілізованою самозайнятою особою протягом 180 календарних днів з першого дня її демобілізації, без нарахування штрафних і фінансових санкцій. 
Переваги офіційного працевлаштування 
Звертаємо увагу, що соціальний захист сьогодні та пенсійне забезпечення у майбутньому залежить, насамперед, від свідомої громадської позиції самих працюючих. Перш ніж погодитись на пропозицію одержувати заробітну плату «у конверті», варто замислитися над перевагами офіційного працевлаштування. 
Так, після офіційного укладення трудового договору працівник відповідно до вимог Кодекса законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VIII із змінами та доповненнями (далі – КЗпП) користується такими правами: 
► на гарантований розмір заробітної плати, у тому числі на доплати, надбавки й заохочувальні виплати; 
► на відпустку (основну, додаткову та без збереження заробітної плати, відпустку у звя’зку з вагітністю та пологами); 
► на скорочений робочий час, на вихідні і св’яткові дні; 
► на оплату лікарняного, на достроковий вихід на пенсію через шкідливі умови праці; 
► на допомогу у зв’язку з безробіттям; 
► на соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві й професійних захворювань; 
► на зарахування стажу роботи. 
Офіційне укладення трудового договору захищає найманого працівника у разі, якщо роботодавець затримує виплату заробітної плати, відмовляється оплатити виконану роботу, не додержується інших своїх зобов’язань. У таких випадках трудові спори між найманим працівником і роботодавцем розглядаються у судовому порядку. 
Нагадуємо, що за кожного неоформленого працівника, якого допустили до роботи без укладення трудового договору та повідомлення органів ДФС юридичні та фізичні особи – підприємці несуть відповідальність у вигляді штрафних санкцій, а саме: відповідно до ст. 265 КЗпП – у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати встановленої законом на момент виявлення порушення (у 2018 році – 111 690 грн). 
Також застосовується адміністративна відповідальність до керівника, а саме: відповідно до частини 1 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-X із змінами та доповненнями – від 500 до 1 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (у 2018 році – від 8500 до 17 000 грн). 
Отже, тільки офіційне оформленння трудових відносин є гарантією соціального захисту найманих працівників, а для роботодавців – запорукою процвітання бізнесу. 
Важлива інформація для платників ПДВ 
Інформуємо, що пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» із змінами встановлено, що частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників ПДВ податкових накладних та/або розрахунків коригування та їх реєстрація або зупинення реєстрації (далі – операційний день), триває у робочі дні з 8-ї до 20-ї години. 
Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Єдиного реєстру податкових накладних, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. 
Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем. 
Оприлюднено Закон України «Про Державний бюджет на 2019 рік» 
Повідомляємо, що 12.12.2018 у офіційному виданні «Голос України» № 237-238 опубліковано Закон України від 23 листопада 2018 року № 2629-VIII «Про Державний бюджет України на 2019 рік» (далі – Закон № 2629). 
Основні показники та мінімуми, які закладено Законом № 2629: 
► статтею 7 встановлено у 2019 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі: 
- з 1 січня 2019 року – 1 853 гривні; 
- з 1 липня – 1 936 гривень; 
- з 1 грудня – 2 027 гривень; 
● для основних соціальних і демографічних груп населення: 
■ дітей віком до 6 років: 
- з 1 січня 2019 року – 1 626 гривень; 
- з 1 липня – 1 699 гривень; 
- з 1 грудня – 1 779 гривень; 
■ дітей віком від 6 до 18 років: 
- з 1 січня 2019 року – 2 027 гривень, 
- з 1 липня – 2 118 гривень, 
- з 1 грудня – 2 218 гривень; 
■ працездатних осіб: 
- з 1 січня 2019 року – 1 921 гривня, 
- з 1 липня – 2 007 гривень, 
- з 1 грудня – 2 102 гривні; 
■ осіб, які втратили працездатність: 
- з 1 січня 2019 року – 1 497 гривень; 
- з 1 липня – 1 564 гривні; 
- з 1 грудня – 1 638 гривень; 
► статтею 8 встановлено у 2019 році мінімальну заробітну плату: 
- у місячному розмірі: з 1 січня – 4 173 гривні; 
- у погодинному розмірі: з 1 січня – 25,13 гривні. 
Слід зауважити, що прожитковий мінімум працездатної особи впливає, зокрема, на розрахунок: 
· єдиного податку для платників 1 групи; 
· базової податкової соціальної пільги (застосовується при розрахунку податку на доходи фізичних осіб) 
· граничної суми доходу для отримання податкової соціальної пільги. 
 Мінімальна заробітна плата впливає, зокрема, на: 
· розрахунок єдиного податку для платників 2 групи; 
· розмір добових по Україні відповідно до Податкового кодексу України; 
· збір за місця для паркування транспортних засобів; 
· податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; 
· штрафи за неподання звіту про контрольовані операції; 
· розмір максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування; 
· штрафи за порушення законодавства про працю. 
Платник податків має право в одній скарзі оскаржити всі рішення контролюючого органу 
Інформуємо, що у разі, коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов’язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення (п. 56.2 ст. 56 ПКУ). 
Вимоги до оформлення скарги визначені п. 1 розділу IV Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.10.2015 № 916 із змінами та доповненнями, відповідно до якого скарга платника податків подається в письмовій формі та має включати таку інформацію: 
● прізвище, ім’я, по батькові, найменування (для юридичних осіб), податкову адресу платника податків, який подає скаргу; 
● найменування контролюючого органу; 
● реквізити оскаржуваного рішення; 
● підстави, за якими оскаржується рішення, обставини справи, які, на думку заявника, встановлені контролюючим органом неправильно чи не встановлені взагалі; 
● обґрунтування незгоди платника податків із рішенням контролюючого органу з посиланням на норми законодавства; 
● вимоги та клопотання платника податків, який подає скаргу; 
● відомості щодо повідомлення контролюючого органу, рішення якого оскаржується, про подання скарги до контролюючого органу вищого рівня; 
● відомості про оскарження рішення контролюючого органу до суду; 
● адресу, на яку слід надіслати рішення, прийняте за результатами розгляду скарги; 
● перелік документів, які додаються до скарги. 
Скарги на рішення та на дії контролюючих органів викладаються та подаються окремо. 
Отже, платник податків може оскаржити в одній скарзі всі рішення контролюючого органу, оскільки чинним законодавством не встановлено таких обмежень. 
Послуги від нерезидента: деякі особливості коригування податкових зобов’язаннь з ПДВ
Нагадуємо, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування (далі – РК) до податкової накладної (далі – ПН), складеному в порядку, встановленому для ПН, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних (п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ)). 
РК до ПН складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні ПН, у тому числі не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг. 
Відповідно до п.п. 7 п. 3 та п.п. 1 п. 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 із змінами та доповненнями, коригування податкових зобов’язань відображається, зокрема, у рядку 6 податкової декларації з ПДВ, а коригування податкового кредиту – у рядку 13 податкової декларації з ПДВ. 
Якщо платник ПДВ отримав послуги, що постачаються нерезидентом, місце постачання яких розташоване на митній території України і таким платником ПДВ було допущено помилки в обо’язкових реквізитах ПН, то у такого платника ПДВ виникли підстави для коригування податкового зобов’язання та податкового кредиту, визначені ст. 192 ПКУ. У цьому випадку отримувачем послуг – платником ПДВ до ПН, складеної у зв’язку з отриманням від нерезидента послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, складається РК, який залишається у такого отримувача послуг. 
Коригування податкового зобов’язання та податкового кредиту на підставі складеного РК, відображається одночасно у рядках 6 та 13 податкової декларації з ПДВ, яка подається за звітний (податковий) період, у якому складено такий РК. 
Платники, які не виконали обов’язки щодо нарахування, обчислення та сплати ЄСВ, несуть відповідальність 
Повідомляємо, що до платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ), які не виконали визначені Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) обов’язки щодо нарахування, обчислення та сплати ЄСВ, застосовуються заходи впливу та стягнення. 
Так, у разі виявлення платником своєчасно не нарахованих сум ЄСВ, такі платники ЄСВ зобов’язані самостійно обчислити ці внески, відобразити їх у звітності, що подається платником ЄСВ до органів доходів і зборів, та сплатити їх. 
До такого платника ЄСВ також застосовуються штрафні санкції у порядку і розмірах, визначених розділом VІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами та доповненнями (далі – Інструкція № 449). 
Отже, у разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум ЄСВ, такий орган доходів і зборів обчислює суми ЄСВ, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VІІ Інструкції № 449. 
Сума ЄСВ, своєчасно не нарахована та/або не сплачена в строки, встановлені Законом № 2464, обчислена органами доходів і зборів у випадках, передбачених Законом № 2464, є недоїмкою. 
Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. 
Органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки) з ЄСВ, якщо: 
► дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум ЄСВ органами доходів і зборів; 
► платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати ЄСВ; 
►платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій. 
У випадку, передбаченому абзацом другим п. 3 розділу VІ Інструкції № 449, вимога про сплату боргу (недоїмки) приймається відповідним органом доходів і зборів протягом 10 робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки, а за наявності заперечень платника ЄСВ до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки. 
Орган доходів і зборів надсилає (вручає) вимогу про сплату боргу (недоїмки) платнику ЄСВ протягом трьох робочих днів з дня її винесення. 
У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим п. 3 розділу VІ Інструкції № 449, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається): 
■ платникам, зазначеним у підпунктах 1, 2 п. 1 розділу II Інструкції № 449, протягом 10 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати ЄСВ (заборгованість зі сплати фінансових санкцій); 
■ платникам, зазначеним у підпунктах 3, 4, 6 п. 1 розділу II Інструкції № 449, протягом 15 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати ЄСВ (заборгованість зі сплати фінансових санкцій). 
Під частковим зменшенням суми недоїмки зі сплати ЄСВ (заборгованості зі сплати фінансових санкцій) для цілей п. 3 розділу VІ Інструкції № 449 вважається зменшення загальної суми боргу (недоїмки) з ЄСВ, яка включає нараховані та несплачені суми ЄСВ (фінансових санкцій) за останній календарний місяць, в якому відбулось таке зменшення. 
Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів на суму боргу, що перевищує 10 гривень. 
Вимога про сплату боргу (недоїмки), крім загальних реквізитів, має містити відомості про розмір боргу, в тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов’язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк. 
Вимога про сплату боргу (недоїмки) є виконавчим документом. 
Протягом 10 календарних днів із дня одержання вимоги про сплату боргу (недоїмки) платник ЄСВ зобов’язаний сплатити суми недоїмки, штрафів та пені. 
У разі, якщо платник ЄСВ протягом 10 календарних днів з дня надходження (отримання) вимоги про сплату боргу (недоїмки) з ЄСВ не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгодженої в результаті оскарження суми боргу (недоїмки) (з дня отримання відповідного рішення органу доходів і зборів або суду), після спливу останнього дня відповідного строку така вимога вважається узгодженою (тобто набирає чинності). 
Вищевказані норми визначені розділом VІ Інструкції № 449. 
Перелік телефонних номерів «гарячої» лінії митниць ДФС 
На митницях ДФС працюють «гарячі» телефонні лінії, звернувшись на які, громадяни можуть отримати консультації щодо митного оформлення транспортних засобів на іноземній реєстрації. 
№ з/п 
Митниця 
Телефон «гарячої» лінії 

Вінницька митниця 
(0432) 66-96-23 

Волинська митниця 
(03377) 3-15-49 

Дніпропетровська митниця 
+38 (0562) 31-14-90 

Донецька митниця 
050-045-50-90 
098-964-75-88 

Житомирська митниця 
+38 (094) 914-84-82 

Закарпатська митниця 
(0312) 64-96-00 

Запорізька митниця 
+38 (061) 286-00-53 
+38 (061) 286-03-15 

Івано-Франківська митниця 
(0342) 72-52-77 
(0342) 77-91-03 

        Київська митниця 

митний пост «Бориспіль-аеропорт» 
(044) 281-74-66 

митний пост «Вишневе» 
(044) 220-36-01 
050-442-74-64 

митний пост «Димитрово» 
(044) 359-07-27 
063-100-73-33 
050-667-91-99 

митний пост «Південний термінал» 
(044) 593-88-07 
10 
Київська міська митниця 
8 (063) 974-92-03 
8 (098) 488-76-63 
11 
   Кіровоградська митниця 

митний пост «Кіровоград - центральний» 
(0522) 32-21-58 

відділ адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання 
(0522) 37-10-83 

відділ організації митного контролю та оформлення 
(0522) 22-37-47 

сектор митного оформлення «Побузьке» 
(05252) 3-09-41 

митний пост «Олександрія» 
(05235) 7-22-93 

сектор митного оформлення «Світловодськ» 
(05236) 7-43-84 
12 
Луганська митниця 
(06461) 2-37-68 
(06461) 2-38-53 
13 
Львівська митниця 
(032) 258-99-69 
14 
   Миколаївська митниця 

з питань митного оформлення 
(0512) 47-44-97 

з питань нарахування та сплати митних платежів 
(0512) 47-85-51 

з питань порушення митних правил 
(0512) 47-44-90 
15 
Одеська митниця 
(048) 729-80-64 
(048) 729-80-63 
16 
Полтавська митниця 
(0532) 61-08-20 
17 
       Рівненська митниця 

управління організації митного контролю та оформлення 
(0362) 26-64-03 

управління адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання 
(03622) 5-30-30 

митний пост «Рівне» 
(03622) 5-30-56 

митний пост «Дубно-1» 
(0256) 4-57-04 

митний пост «Сарни» 
(03655) 3-55-20 
18 
        Сумська митниця 

митний пост «Центральний» 
(0542) 61-94-11 

управління адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання 
(0542) 68-71-67 

управління організації митного контролю та оформлення 
(0542) 68-71-15 
(0542) 68-71-61 
19 
Тернопільська митниця 
(0352) 43-03-21 
20 
      Харківська митниця 

митний пост «Харків-автомобільний» 
057-767-08-55 

митний пост «Харків - центральний» 
057-337-66-92 
21 
Митниця ДФС в Херсонській області, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі 
(0552) 42-01-89 
(0552) 42-01-84 
(0552) 42-00-60 
22 
Хмельницька митниця 
(0382) 71-93-36 
23 
Черкаська митниця 
(0472) 37-91-69 
24 
Чернівецька митниця 
(0372) 52-55-82 
25 
Чернігівська митниця 
(0462) 65-22-34 
21 грудня 2018 року - останній день подання заяви про відмову від спрощеної системи оподаткування з I кварталу 2019 року 
Платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених Податковим кодексом, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів. 
Для відмови від спрощеної системи оподаткування суб'єкт господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до контролюючого органу заяву. 
Форма та порядок надання заяви затверджені наказом МФУ від 20.12.11 №1675. 
http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1537-11  
Для добровільної відмови від спрощеної системи оподаткування з I кварталу 2019 року заява повинна бути подана не пізніше 21 грудня 2018 року. 
Зазначена норма передбачена п.п. 298.2.1 та 298.2.2 ст. 298 Податкового кодексу України. 
Об’єкт житлової нерухомості отримано у спадщину: обчислення податку на нерухомість
Податковим кодексом України (далі – ПКУ) передбачено, що органи державної реєстрації прав на нерухоме майно, а також органи, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізичних осіб, зобов’язані щокварталу у 15-денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі - податок) фізичними та юридичними особами, за місцем розташування такого об’єкта нерухомого майна станом на перше число відповідного кварталу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. 
У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника - починаючи з місяця, в якому він набув право власності.
Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, та відповідні платіжні реквізити, зокрема органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком). 
Зауважуємо, платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо: 
- об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку; 
- розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку; 
- права на користування пільгою із сплати податку; 
- розміру ставки податку; 
- нарахованої суми податку. 
Отже, для фізичної особи, яка отримала об’єкт житлової нерухомості у спадщину після смерті його власника, податок обчислюється контролюючим органом за місцем її податкової адреси (місцем реєстрації) починаючи з місяця, у якому така особа набула право власності. 
Змінилися коди видів надходжень при заповненні митної декларації на автомобілі 
З 00 год. 13 грудня 2018 року набрав чинності Закон України від 6 грудня 2018 року № 2648- VIII «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік». Закон №2648 опубліковано у газеті «Голос України» №№ 237-238 (6992-6993) 12 грудня 2018 року. 
Відтак з 13 грудня 2018 року при митному оформленні транспортних засобів для їх вільного обігу на митній території України, що класифікуються за кодом товарної позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД та ввезені на митну територію України громадянами в період з 1 січня 2015 року до 25 листопада 2018 року та перебувають у митних режимах тимчасового ввезення або транзиту, поміщення в які здійснювалось шляхом вчинення дій, усного декларування або декларування з використанням іншого документа, ніж митна декларація на бланку єдиного адміністративного документа (літерний код особливості переміщення – HJ), застосовуються нові коди видів надходжень: 
Код виду надходження 
Вид надходження 
Код бюджетної класифікації 
Підстава для нарахування податків та зборів 
321 
Мито на транспортні засоби, що були ввезені на митну територію України та поміщені в митні режими транзиту або тимчасового ввезення у період з 1 січня 2015 року до дня набрання чинності Законом України від 08 листопада 2018 року « Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування акцизним податком легкових транспортних засобів»  
15011200 
Закон України від 08.11.2018 
№ 2611-VIII « Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування акцизним податком легкових транспортних засобів» 
385 
Транспортні засоби, що були ввезені на митну територію України та поміщені в митні режими транзиту або тимчасового ввезення у період з 1 січня 2015 року до дня набрання чинності Законом України від 08 листопада 2018 року « Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування акцизним податком легкових транспортних засобів»  
14031200 
Закон України від 08.11.2018 № 2611-VIII « Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування акцизним податком легкових транспортних засобів» 
328 
Податок на додану вартість з ввезених на митну територію України транспортних засобів, що були ввезені  на митну територію України та поміщені в митні режими транзиту або тимчасового ввезення у період з 1 січня 2015 року до дня набрання чинності Законом України від 08 листопада 2018 року « Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування акцизним податком легкових транспортних засобів»  
14070300 
Закон України від 08.11.2018 № 2611-VIII « Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування акцизним податком легкових транспортних за
Батьки виховують трьох і більше дітей? – Хто отримає земельну пільгу 
Повідомляємо, якщо подружжя виховує трьох і більше дітей віком до 18 років, то кожен із батьків має право на пільгу щодо сплати земельного податку за земельні ділянки, що належать йому на правах приватної власності. При цьому вид земельних ділянок і розмір, щодо яких застосовується пільга, визначені п. 281.2 ст. 281 Податкового кодексу України. 
Якщо подружжя володіє земельною ділянкою на праві спільної часткової власності, то платником земельного податку за земельну ділянку пропорційно своїй частці є кожен з батьків, і відповідно право на пільги щодо сплати земельного податку має кожен з них. 
Якщо таке подружжя володіє земельною ділянкою на праві спільної сумісної власності і поділ земельної ділянки не проводився, то платником земельного податку за таку ділянку є один з батьків, який і може скористатись пільгою щодо сплати земельного податку. 
Нагадаємо, що фізична особа для отримання пільги щодо сплати земельного податку має подати до контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки до 1 травня поточного року письмову заяву довільної форми про надання пільги та документ, що посвідчує її право на пільгу (посвідчення батьків багатодітної сім’ї (які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років). 
Право на пільги для учасників АТО та членів їх сімей 
Податковим кодексом України (далі – ПКУ) передбачено деякі преференції для учасників антитерористичної операції на сході України. Зокрема, відповідно до статті 165 ПКУ не оподатковуються доходи учасника бойових дій під час проведення АТО, отримані як благодійна допомога відповідно до вимог Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації». Передбачено пільгу і для самих благодійників – не оподатковуються доходи, отримані ними для надання благодійної допомоги учасникам АТО. Водночас не оподатковуються доходи у вигляді благодійної допомоги, наданої міжнародними благодійними організаціями особам, що проживають на території проведення АТО або особам, які вимушено її покинули. 
Відповідно до статті 164 ПКУ пенсії людей, які стали інвалідами під час АТО, а також пенсії, які надаються членам сімей загиблих через АТО, не підлягають оподаткуванню. Від оподаткування військовим збором звільняються доходи у вигляді грошового забезпечення на час безпосередньої участі особи в антитерористичній операції. При цьому безпосередня участь особи в АТО має бути документально підтверджена посвідченням учасника бойових дій. 
Крім того, не включається до оподатковуваного доходу благодійна допомога, що надається згідно з підпунктом 165.1.54 пункту 165.1 статті 165 ПКУ у будь-якій сумі (вартості), яка надається платникам податку, для закупівлі або у вигляді спеціальних засобів індивідуального захисту (касок, бронежилетів, виготовлених відповідно до військових стандартів), технічних засобів спостереження, лікарських засобів, засобів особистої гігієни, продуктів харчування, предметів речового забезпечення чи інших товарів (робіт, послуг) за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, чи для оплати (компенсації) вартості лікарських засобів, донорських компонентів, виробів медичного призначення, технічних та інших засобів реабілітації, платних послуг з лікування, забезпечення виробами медичного призначення, технічними та іншими засобами реабілітації, послуг медичної реабілітації, санаторно-курортного оздоровлення. 
Також за рішеннями місцевих рад учасникам АТО можуть надаватися пільги зі сплати податку на майно. Відповідно до статті 281 ПКУ від сплати земельного податку звільняються ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі – Закон). Відповідно до норм Закону учасники антитерористичної операції – це особи, визнані учасниками бойових дій, які звільняються від сплати земельного податку. При цьому звільнення від сплати земельного податку, передбачене для такої категорії фізичних осіб, поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм, зокрема: 
1) для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари; 
2) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара; 
3) для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара; 
4) для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара; 
5) для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара. 
Для звільнення від сплати земельного податку, особа яка має підстави для отримання пільг повинна надати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки заяву довільної форми та документи, що посвідчують її право на пільгу, зокрема, посвідчення «Учасник бойових дій». 
Суб’єкт господарювання не має права реалізовувати пальне на АЗС без застосування РРО у разі здійснення розрахунків у готівковій формі 
Реалізація палива на АЗС має здійснюватися із застосуванням зареєстрованого, опломбованого у встановленому порядку та переведеного у фіскальний режим роботи спеціалізованого реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) з роздрукуванням чеків установленої форми. При цьому, РРО можуть не застосовуватись лише при відпуску оптових партій пального, розрахунки за які здійснено шляхом безготівкового переказу коштів з рахунку на рахунок, або шляхом взаємозаліку, або пального, яке знаходиться на відповідальному зберіганні, за умови, коли такий відпуск здійснюється з ємкостей, спеціально призначених для зберігання та відпуску оптових партій пального. 
 Відповідно до ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», із змінами та доповненнями (далі – Закон), суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані, зокрема, проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій (п. 1 ст. 3 Закону), видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції (п. 2 ст. 3 Закону). 
 Разом з тим, п. 12 ст. 9 Закону передбачено, що РРО не застосовуються, якщо в місці отримання товарів операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (оптова торгівля тощо). 
 Згідно з п. 2 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 № 1442 із змінами та доповненнями (далі – Постанова № 1442), роздрібний продаж нафтопродуктів здійснюється через мережу автозаправних станцій, які призначені для відпуску споживачам нафтопродуктів. 
 Розрахунки за продані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, талонів, відомостей на відпуск нафтопродуктів тощо) в установленому законодавством порядку. Разом з нафтопродуктами споживачеві в обов’язковому порядку видається розрахунковий документ за установленою формою на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару. У розрахунковому документі зазначається інформація про форму здійснення розрахунку. Розрахунки за продані нафтопродукти із застосуванням згідно з договорами талонів чи відомостей на відпуск нафтопродуктів здійснюються виключно через установи банків (п. 10 Постанови № 1442). 
  Державний реєстр РРО містить окремий розділ «Спеціалізовані електронні контрольно-касові апарати для автозаправних станцій (АЗС)». 
Довідково: Загальнодоступний інформаційно – довідковий ресурс (категорія 109.02). 
Найманий працівник без оформлення трудового договору - порушник трудового законодавства 
Відповідно до ч. 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення Державної фіскальної служби про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. 
Порядок повідомлення Державної фіскальної служби та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 р. № 413. 
Відповідальність за фактичний допуск працівника до роботи без відповідного повідомлення Державної фіскальної служби для посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю, визначена ч. 3 та 4 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення (штраф від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (8500 до 17000 гривень), при повторному - від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17000 до 34000 гривень)). 
Чи сплачувати податок на нерухомість за одноповерховий котедж? 
Об'єктами житлової нерухомості є будівлі, віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, дачні та садові будинки. 
Котедж - одно-, півтораповерховий будинок невеликої житлової площі для постійного чи тимчасового проживання з присадибною ділянкою. 
База оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується: 
 - для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 м2; 
- для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 м2; 
- для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 м2. 
Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік). 
У разі перебування у власності платника податку лише котеджу база оподаткування зменшується на 120 м2. 
/ІПК від 27.11.2018 р. № 4973/ІПК/6/19-00-13-01-25/ 
За які новорічні подарунки треба буде сплатити ПДФО? 
Оподаткування доходів фізичних осіб, у тому числі у вигляді подарунків, регламентується розділом IV Податкового кодексу України (далі - ПКУ). 
До розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються, зокрема, вартість дарунків, якщо вона не перевищує 25 % однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року (пп. 165.1.39 ст. 165 ПКУ). 
Оскільки мінімальна заробітна плата (у розрахунку на місяць), встановлена на 01.01.2018, становить 3723,00 грн., то вартість дарунків, що не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника у 2018 році, становить 930,75 грн. (3723,00 х 25 %). 
Звертаємо  увагу, якщо вартість дарунків перевищує вказаний розмір, то вся їх вартість оподатковується податком на доходи фізичних осіб на загальних підставах, передбачених розділом IV Кодексу для оподаткування додаткового блага. 
Водночас, підпунктом 1.7 п. п. 161 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПКУ звільняються від оподаткування військовим збором доходи, які не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 п. 165.1       ст. 165 Кодексу. 
Застосування коефіцієнта для військового збору не передбачено. 
Таким чином, вартість дитячих новорічних подарунків у розмірі, що не перевищує 930,75 грн, не оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором. 
Не є також базою нарахування єдиного внеску вартість дитячих новорічних подарунків, придбаних за рахунок коштів роботодавця для дітей працівників, відповідно до Переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.2010 №1170 (http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1170-2010-%D0%BF). 
Основні соціальні показники бюджету - 2019
Повідомляємо, що з 01 січня 2019 року набирає чинності Закон України від 23.11.2018 року № 2629-VIII «Про Державний бюджет України на 2019 рік» (далі – Закон). 
Законом встановлено у 2019 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2019 року - 1853 гривні, з 1 липня - 1936 гривень, з 1 грудня - 2027 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення: 
дітей віком до 6 років: з 1 січня 2019 року - 1626 гривень, з 1 липня - 1699 гривень, з 1 грудня - 1779 гривень; 
дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2019 року - 2027 гривень, з 1 липня - 2118 гривень, з 1 грудня - 2218 гривень; 
працездатних осіб: з 1 січня 2019 року - 1921 гривня, з 1 липня - 2007 гривень, з 1 грудня - 2102 гривні; 
осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2019 року - 1497 гривень, з 1 липня - 1564 гривні, з 1 грудня - 1638 гривень. 
      Законом встановлено у 2019 році мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі - з 1 січня 4173 гривні; у погодинному розмірі - з 1 січня 25,13 гривні. 
Облік доходів та витрат у ФОП – платників єдиного податку 
Звертаємо увагу, що платники єдиного податку першої – третьої груп ведуть облік у порядку, визначеному підпунктами 296.1.1 – 296.1.3 п. 296.1 ст. 296 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ). 
Фізичні особи – підприємці (далі – ФОП) – платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи (ФОП), які не є платниками податку на додану вартість, ведуть Книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів. 
Форма Книги обліку доходів, порядок її ведення затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Для реєстрації Книги обліку доходів такі платники єдиного податку подають до контролюючого органу за місцем обліку примірник Книги, у разі обрання способу ведення Книги у паперовому вигляді (п.п. 296.1.1  п. 296.1 ст. 296 ПКУ). 
Платники єдиного податку третьої групи (ФОП), які є платниками податку на додану вартість, ведуть облік доходів та витрат за формою та в порядку, що встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Для реєстрації Книги обліку доходів та витрат такі платники єдиного податку подають до контролюючого органу за місцем обліку примірник Книги (п.п. 296.1.2 п. 296.1 ст. 296 ПКУ). 
Форми Книги обліку доходів, Книги обліку доходів і витрат та порядки їх ведення затверджені наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 579 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 07.07.2015 за № 800/27245). 
З 2019 року змінено строки оскарження рішень контролюючих органів
Інформуємо, що з 01.01.2019 наберуть чинності норми Закону України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» (далі – Закон № 2628). 
Так, згідно з чинною редакцією п. 44.7 ст. 44 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податків має право подати контролюючому органу, який проводив перевірку, заперечення та/або додаткові документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності у термін п’ять робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта перевірки. Цей строк з 01.01.2019 буде змінено на 10 робочих днів. 
Слід також зазначити, що згідно з п. 56.2 ст. 56 ПКУ, редакція якого є чинною у поточному році, у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов’язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених ПКУ або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення. 
Така скарга наразі подається протягом 10-ти календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується (п. 56.3 ст. 56 ПКУ). 
З 01.01.2019 строк подання вищезазначеної скарги буде також змінений – з 10-ти календарних на 10 робочих днів. 
Нагадаємо, що Закон № 2628 опубліковано в офіційному виданні «Голос України» від 12.12.2018 №№ 237 – 238. 
Визначення оподатковуваних операцій для цілей реєстрації платником ПДВ 
Нагадуємо, що у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V Податкового кодексу України від 02 грудня  2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 000 000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов’язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст. 183 ПКУ, крім особи, яка є платником єдиного податку першої – третьої групи  (п. 181.1 ст. 181 ПКУ). 
Якщо особа, яка відповідно до пункту 181.1 статті 181 ПКУ не є платником ПДВ у зв’язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій відсутні або є меншими від встановленої зазначеною статтею суми, вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник податку, така реєстрація здійснюється за її заявою (п. 182.1 ст. 182 ПКУ). 
Згідно із розділами V та ХХ ПКУ до оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг належать операції, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою ПДВ (20 відсотків), ставкою 7 відсотків, нульовою ставкою ПДВ та звільнені (умовно звільнені) від оподаткування ПДВ. 
Затверджено регламент подання до ДФС інформації про нерухоме майно, землевласників та зміну даних, які включаються до облікової картки фізичної особи - платника податків 
21 листопада 2018 року вступив в дію спільний наказ Мінюсту та МФУ від 02.11.2018 р. № 3424/5/874 "Щодо деяких питань подання інформації, необхідної для забезпечення ведення обліку платників податків, а також обчислення та справляння податків і зборів".
http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2018_11_02/RE32717.html  
Зазначеним наказом затверджено Регламент подання інформації, необхідної для забезпечення ведення обліку платників податків, а також обчислення та справляння податків і зборів. 
Регламент визначає порядок та процедуру подання Міністерством юстиції України Державній фіскальній службі України інформації про об'єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, у тому числі нерезидентів, про землевласників або землекористувачів, а також про об'єкти незавершеного будівництва та зміну даних, які включаються до облікової картки фізичної особи - платника податків. 
Інформаційні файли про об'єкти житлової та нежитлової нерухомості надаються щокварталу протягом 15 робочих днів після закінчення податкового (звітного) кварталу та містять відомості про нерухоме майно, внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно протягом звітного кварталу. 
Інформаційні файли про державну реєстрацію прав на земельні ділянки, права власності на які зареєстровано після 01.01.2013, а також про об'єкти незавершеного будівництва надаються перший раз у повному обсязі, надалі - щомісяця до 10 числа місяця, наступного за звітним. 
Інформаційні файли про зміну даних, які включаються до облікової картки фізичної особи - платника податків, формуються за даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян, надаються перший раз у повному обсязі, надалі - щомісяця до 10 числа місяця, наступного за звітним. 
Наказ № 3424/5/874 набирає чинності з дня, наступного за днем його офіційного опублікування (опублікований в «Офіційному віснику України» №89 від 20.11.2018). 
Прожитковий мінімум та мінімальна заробітна плата у 2019 році 
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» від 23.11.2018 р. № 2629-VIII визначено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлено у розмірі: 
- з 1 січня 2019 року - 1921 гривня, 
- з 1 липня - 2007 гривень, 
з 1 грудня - 2102 гривні. 
Статтею 8 Закону України "Про державний бюджет на 2019 рік" від 23.11.2018 р. № 2629 –VІІІ, у 2019 році мінімальна заробітна плата встановлена: 
- у місячному розмірі: з 1 січня - 4173 гривні; 
- у погодинному розмірі: з 1 січня - 25,13 гривні. 
Закон України "Про державний бюджет на 2019 рік" від 23.11.2018 р. № 2629 –VІІІ, опублікований в газеті В газеті "Урядовий кур'єр" від 13.12.2018 р. № 236. 
Дохід платника єдиного податку перевищив мільйон - коли застосовувати реєстратори розрахункових операцій 
Згідно з п.296.10 ст.296 Податкового кодексу України РРО не застосовуються платниками єдиного податку: 
- першої групи; 
- другої – четвертої груп (фізичні особи – підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень. 
У разі перевищення у календарному році обсягу доходу понад 1 млн. гривень застосування РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку. 
Норми п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту. 
Враховуючи вищевикладене, фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку другої – четвертої груп, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або у безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) зобов’язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій у разі: 
- перевищення у календарному році незалежно від обраного виду діяльності обсягу доходу понад 1 млн. гривень; 
- здійснення реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, незалежно від групи єдиного податку та обсягу річного доходу; 
- здійснення роздрібної торгівлі підакцизних товарів, у тому числі пивом у пляшках і бляшанках проводити розрахункові операції на повну суму покупки через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів. 
Правильно заповнюйте платіжні документи на сплату податків 
Нагадуємо платникам податків, що повнота та своєчасність сплати податків залежить також від правильного заповнення документів - платіжних доручень на сплату таких податків. Відповідні документи необхідно заповнювати згідно вимог наказу Міністерства фінансів України від 24.07.2015 №666 «Про затвердження Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів».
До уваги власників транспортних засобів на іноземній реєстрації! 
З метою уникнення непорозумінь, а також можливих випадків шахрайства при використанні послуг брокерських установ під час здійснення митного оформлення транспортних засобів на іноземній реєстрації Харківська митниця ДФС радить перевіряти реквізити відповідної брокерської організації на суб-сайті Державної фіскальної служби України. Інформацію можна знайти за посиланням http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/reestri/94921.html
На які показники вплине підвищення мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму в 2019 році 
Звертаємо увагу платників податків , що зміна розміру мінімальної зарплати і прожиткового мінімуму впливає на ті показники, що встановлюються залежно від їх розмірів на 1 січня звітного податкового року, Податковим кодексом України. 
Це стосується, зокрема: 
– ставки єдиного податку  встановлюються у відсотках до розміру прожиткового мінімума для працездатних осіб для 1 групи платників та до  розміру мінімальної заробітної плати  для 2 групи, визначених законом на 1 січня податкового (звітного) року); 
– ставки податку на нерухоме майно (встановлюються у залежності від розміру мінімальної заробітної плати, визначеної законом на 1 січня податкового ( звітного) року; 
– ставки збору за місця для паркування (встановлюються у залежності від розміру мінімальної заробітної плати, визначеної законом на 1 січня податкового (звітного) року); 
– розміру податкової соціальної пільги та розміру доходу, до якого вона застосовується(встановлюється у залежності від розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року). В 2019 році розмір доходу, до якого застосовується податкова соціальна пільга, дорівнює 2689 грн., а розмір податкової соціальної пільги для будь-якого платника податку 960 грн.50 коп. 
– не оподатковуваної граничної норми добових витрат для відрядження, не підтверджених документально (встановлюється у залежності від розміру мінімальної заробітної плати, визначеної законом на 1 січня податкового (звітного) року). В 2019 році сума добових не повинна перевищувати 417 грн. 30 коп. 
- середньоринкової вартості легкового авто, яке оподатковується   транспортним податком (встановлюється у залежності від розміру мінімальної заробітної плати, визначеної законом на 1 січня податкового  (звітного) року). В 2019 році вартість легкового авто повинна перевищувати 1564875 грн. 
 -  неоподатковуваної вартості дарунків (а також призів переможцям і призерам спортивних змагань), за винятком грошових виплат у будь-якій сумі (встановлюється у залежності від розміру мінімальної заробітної плати, визначеної законом на 1 січня податкового  (звітного) року). У 2019 році — 1043,25 грн. 
- неоподатковуваної суми заборгованості за укладеним цивільно-правовим договором, за якою минув строк позовної давності, (встановлюється у залежності від розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленому законом на 1 січня звітного податкового року). У 2019 році – 960 грн. 50 коп. 
Платникам податків про правильність заповнення реквізитів нових бюджетних рахунків 
Нагадуємо, що ДФС України на головній сторінці офіційного веб-порталу за посиланням http://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/360362.html повідомила наступне. 
У зв’язку із запровадженням Державною казначейською службою України    (далі – Казначейство) централізованої моделі виконання дохідної частини бюджетів з 02.07.2018 рахунки для зарахування доходів до державного та місцевих бюджетів відкрито на балансі центрального апарату Казначейства (МФО 899998). 
Таким чином, починаючи з 02.07.2018, змінились реквізити бюджетних рахунків для сплати податків, зборів та митних платежів. 
Платникам податків для забезпечення повноти та своєчасності розрахунків з бюджетами при заповненні розрахункових документів на сплату податків, зборів та митних платежів необхідно зазначати реквізити нових бюджетних рахунків, відкритих з 02.07.2018 на балансі центрального апарату Казначейства (МФО 899998). 
В той же час, згідно з інформацією Казначейства окремими платниками продовжують сплачуватися податки і збори, контроль за справлянням яких покладено на органи ДФС, на старі бюджетні рахунки, які були відкриті на балансі обласних апаратів Казначейства (з МФО, відмінним від МФО 899998). Такі кошти не зараховуються до бюджетів, а повертаються платникам, як нез’ясовані надходження. 
З метою забезпечення повноти надходжень бюджетних платежів, упередження виникнення у платників податків податкового боргу та недопущення втрат бюджетів платникам необхідно звернути увагу на правильність заповнення реквізитів нових бюджетних рахунків у розрахункових документах на сплату податків і зборів. 
Інформація про реквізити нових бюджетних рахунків розміщена на веб-порталі ДФС України в рубриці «Бюджетні рахунки» (http://sts.gov.ua/byudjetni-rahunki), на веб-сторінках Казначейства та Головних управлінь Казначейства в областях і м. Києві. 
Строки подання звітності та сплати ПДВ у грудні 
Повідомляємо, що суб’єкти господарювання, які звітують з ПДВ помісячно податкову декларацію з ПДВ за листопад 2018 року повинні подати до 20 грудня 2018 року включно. А сплатити податкові зобов’язання, зазначені у поданій податковій декларації, потрібно до 29 грудня 2018 року включно. 
Нагадаємо, що термін сплати податків і зборів не переноситься. Якщо останній день сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, то Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) не передбачено перенесення термінів сплати. 
Тобто, платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10-ти календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку подання податкової декларації. 
Відповідна норма визначена п. 49.18 ст.49 та п. 57.1 ст. 57 розділу II, пунктами 203.1 та 203.2 ст. 203 розділу V ПКУ. 
Інформація розміщена на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням:  http://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/361298.html 
Податковий календар на 20 грудня 2018 року 
Доводимо до відома платників, що 
 четвер, 20 грудня 2018 року, останній день сплати: 
- єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за листопад 2018 року, крім гірничих підприємств; 
- авансового внеску з єдиного податку на грудень 2018 року платниками єдиного податку 1-ої та 2-ої груп; 
 останній день подання: 
- податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2018 року платниками, у яких податковий період дорівнює календарному місяцю; 
- податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (крім громадян) за листопад 2018 року у разі неподання податкової декларації на 2018 рік; 
- податкової декларації з рентної плати за листопад 2018 року з розрахунком: 
► рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини; 
► рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України; 
► рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами; 
► рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України; 
- звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (форма № Д4 (місячна) за листопад 2018 року; 
- декларації акцизного податку за листопад 2018 року.* 
 *Увага! Суми податку з урахуванням мінімального акцизного податкового зобов’язання із сплати акцизного податку на тютюнові вироби та ставок податку, діючих відповідно до норм Податкового кодексу України (далі – ПКУ), виробниками тютюнових виробів сплачуються до бюджету протягом п’ятнадцяти робочих днів після отримання марок акцизного податку з доплатою (у разі потреби) на день подання податкової декларації (п.п. 222.1.2 п. 222.1 ст. 222 ПКУ). 
До уваги платників податку на прибуток! 
Інформуємо, що 14.12.2018 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 19.10.2018 № 842 (далі – Наказ № 842), яким затверджено Зміни до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – декларація), затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (далі – Наказ № 897) із змінами. 
Зокрема: 
● поле 9 заголовної частини декларації «Особливі відмітки» доповнено новою категорією «платника єдиного податку»; 
● додаток ЗП до рядка 16 ЗП декларації доповнено новим рядком 16.5 «Сума сплаченого за поточний податковий (звітний) період акцизного податку за зареєстрованими акцизними накладними на важкі дистиляти (газойль), що класифікуються у товарних підкатегоріях 2710 19 43 00, 2710 19 46 00, 2710 19 47 10 згідно з УКТ ЗЕД, якщо вони були використані для транспортних засобів, що класифікуються у товарних підкатегоріях 8602 10 00 00, 8704 10 10 10 згідно з УКТ ЗЕД. Залишок суми, не врахований у зменшення за поточний податковий (звітний) період, не зменшує податок на прибуток у наступних податкових (звітних) періодах (пункт 15 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України)»;                                      
● додаток РІ до рядка 03 РІ декларації, в якому згруповані всі різниці, на які збільшується (зменшується) фінансовий результат, передбачені Податковим кодексом України з посиланням на відповідні норми, викладено у новій редакції. 
З оновленою редакцією тексту Наказу № 897 можливо ознайомитись скориставшись розділом «Нормативні та інформаційні документи» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу ДФС України (http://zir.sfs.gov.ua). 
Наказ № 842 опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 14.12.2018 № 96. 
Зміни з покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів 
Верховною Радою України прийнято Закон України від 23.11.2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів». 
Зміни спрямовані на забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2019 році та виконання зобов’язань України в рамках виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони. 
Зміни, зокрема: 
- збільшено з 1 липня 2019 року ставки акцизного податку на тютюнові вироби на 9 відсотків (прогнозний індекс споживчих цін у 2018 році); 
- покращено для лісогосподарських підприємств умови оподаткування лісових земель шляхом визначення граничного розміру ставок податку за лісові земельні ділянки до 0,1% нормативної грошової оцінки ділянок або нормативної грошової оцінки ріллі по області; 
- простимульовано суб’єктів господарювання до зменшення використання енергетичних ресурсів шляхом наближення ставки екологічного податку за викиди вуглекислого газу (двоокису вуглецю) до ставок країн-членів ЄС; 
- підвищено ефективність розподілу доходів на користь Держави від видобування окремих видів корисних копалин та від використання лісових ресурсів через збільшення ставок рентної плати пропорційно до зростання цін на відповідну продукцію; 
- удосконалено контроль за обігом пального та спирту етилового шляхом: 
запровадження окремого обліку за переміщенням спирту етилового в Системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового; 
введення ліцензування діяльності з виробництва та обігу пального; 
удосконалення системи електронного адміністрування реалізації пального, замість існуючого агрегованого обліку пального по суб’єкту господарювання, впроваджується облік в розрізі місць фактичного знаходження пального – в стаціонарних акцизних складах або пересувних акцизних складах такого суб’єкта господарювання; 
впровадження механізму контролю за цільовим використанням пального, призначеного для цілей авіаційного транспорту (бензинів авіаційних та палива для реактивних двигунів); 
- простимульовано виробництва харчового оцту, парфумерно-косметичної продукції та продукції технічного призначення шляхом: 
встановлення нульової ставки акцизного податку на спирт етиловий, який використовується для їх виробництва; 
запровадження механізмів контролю за цільовим використанням спирту за нульовою ставкою акцизного податку, які передбачають встановлення переліку вимог до таких підприємств, зокрема їх обладнання витратомірами обсягів отриманого спирту та виробленої продукції, інформація з яких щоденно передається в контролюючі органи. 
Увага платники податків!
У разі, коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов’язання, або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених Податковим кодексом України або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення. Вимоги до оформлення скарги визначені п. 1 розділу IV Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.10.2015 № 916 із змінами та доповненнями, відповідно до якого скарга платника податків подається в письмовій формі та має включати таку інформацію: 
- прізвище, ім’я, по батькові, найменування (для юридичних осіб), податкову адресу платника податків, який подає скаргу; 
- найменування контролюючого органу; 
- реквізити оскаржуваного рішення; 
- підстави, за якими оскаржується рішення, обставини справи, які, на думку заявника, встановлені контролюючим органом неправильно чи не встановлені взагалі; 
- обґрунтування незгоди платника податків із рішенням контролюючого органу з посиланням на норми законодавства; 
- вимоги та клопотання платника податків, який подає скаргу; 
- відомості щодо повідомлення контролюючого органу, рішення якого оскаржується, про подання скарги до контролюючого органу вищого рівня; 
- відомості про оскарження рішення контролюючого органу до суду; 
- адресу, на яку слід надіслати рішення, прийняте за результатами розгляду скарги; 
- перелік документів, які додаються до скарги. 
Отже, платник податків може оскаржити в одній скарзі всі рішення контролюючого органу, оскільки чинним законодавством не встановлено таких обмежень. 
ЩОДО ОПОДАТКУВАННЯ ДОДАТКОВОГО БЛАГА У ВИГЛЯДІ ХАРЧУВАННЯ
Підпунктом 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) передбачено поняття доходу з джерелом походження з України - це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні. 
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, відповідно до пп. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого платниками податку є, зокрема, фізична особа - резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні. 
Згідно з пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід. 
Статтею 165 Кодексу встановлено виключний перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, зокрема вартість безоплатного лікувально-профілактичного харчування, молока або рівноцінних йому харчових продуктів, газованої солоної води, яким роботодавець забезпечує такого платника податку відповідно до Закону України "Про охорону праці" (пп. 165.1.9 п. 165.1 ст. 165 Кодексу). 
Крім того, до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються інші доходи, які згідно Кодексу не включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу (пп. 165.1.49 п. 165.1 ст. 165 Кодексу). 
При цьому пп. 1.7 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Кодексу передбачено, що звільняються від оподаткування військовим збором доходи, які згідно з розділом IV Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 Кодексу. 
Перелік доходів, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку визначено п. 164.2 ст. 164 Кодексу, зокрема дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 Кодексу) у вигляді вартості, зокрема, харчування, безоплатно отриманого платником податку, крім випадків, визначених Кодексом для оподаткування прибутку підприємств (пп. "б" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу). 
Якщо додаткові блага надаються у негрошовій формі, сума податку об'єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними п. 164.5 ст. 164 Кодексу (пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу). 
Також доходи, визначені ст. 163 Кодексу, є об'єктом оподаткування військовим збором (пп. 1.2 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Кодексу). 
При цьому нормами п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Кодексу не передбачено застосування для військового збору коефіцієнта, визначеного п. 164.5 ст. 164 Кодексу. 
Податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний сплатити до бюджету податок на доходи фізичних осіб і військовий збір у повному обсязі відповідно до порядку, визначеному ст. 168 Кодексу. 
Згідно з пп. 70.12.1 п. 70.12 ст. 70 Кодексу реєстраційний номер облікової картки платника (далі - РНОКПП) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) використовується, зокрема, при виплаті доходів, з яких утримуються податки згідно із законодавством України. Фізична особа зобов'язана подавати інформацію про РНОКПП юридичним особам, що виплачують їй доходи. 
Разом з тим відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року N 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон N 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) є роботодавці, зокрема підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, які використовують найману працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами. 
Статтею 7 Закону N 2464 визначено базу нарахування єдиного внеску. 
Водночас частиною сьомою ст. 7 Закону N 2464 передбачено, що перелік видів виплат, на які не нараховується єдиний внесок, затверджується Кабінетом Міністрів України. 
Постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 року N 1170 затверджено Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок (далі - Перелік), в якому не передбачено витрати на безоплатне харчування. 
Отже, дохід, отриманий фізичною особою як додаткове благо у вигляді вартості безоплатного харчування, включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого платника та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах, та є базою нарахування єдиного внеску. 
 Удосконалено обмін інформацією щодо належних до перерахування сум митних та інших платежів
З метою належного обслуговування підприємств через депозитний рахунок 3734, відкритий у Казначействі на ім’я ДФС, Державною фіскальною службою України спільно з Державною казначейською службою України розширено функціональні можливості взаємодії в частині обміну інформацією про рух коштів на такому рахунку. 
Основною метою змін до діючих актів з питань інформаційної взаємодії є обмін інформацією між ДФС та Казначейством щодо: 
- належних до перерахування сум митних та інших платежів; 
- повернення коштів авансових платежів; 
- руху коштів на депозитному рахунку 3734, відкритому в Казначействі на ім’я ДФС. 
Шановні платники податків! 
Нагадуємо, що з 02.07.2018 змінено реквізити  рахунків для перерахування податків та зборів до державного та місцевих   бюджетів. 
З оновленими рахунками можна ознайомитися  на суб-сайті «Територіальні органи ДФС у Харківській області»  у розділі «Бюджетні рахунки». 
Рахунки для зарахування надходжень до державного та місцевих бюджетів у 2018 році, які відкриті за МФО 851011 (ГУ ДКСУ у Харківській області), закриті 11.09.2018. 
Кошти, які сплачені платниками після 11.09.2018 на рахунки за МФО 851011, повернені до установ банків органами держказначейства. 
Перевірити стан розрахунків за бюджетом можна через «електронний кабінет платника податків» або звернутись до ЦОП за місцем реєстрації (податкової адреси). 

Ізюмське управління ГУ ДФС У Харківській області