ІЗЮМСЬКА ОДПІ ГУ ДФС У ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ПОВІДОМЛЯЄ
05.07.2018
До уваги платників податків!
   
  Ізюмська ОДПІ повідомляє про зміну реквізитів усіх рахунків для перерахування податків та зборів до державного та місцевих бюджетів, які починають діяти з 02.07.2018р.  
В зв'язку з цим надаємо телефони, за якими платники можуть отримувати консультації щодо розрахункових рахунків:

 

Код ОДПІ

 Назва ОДПІ Номер телефону
 2001  Балаклійське відділення Ізюмської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області  0574920944
0574920946

 2002  Барвінківське відділення Ізюмської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області  0575742357
 2005  Борівське відділення Ізюмської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області

 0575961269
 2014  Ізюмська ОДПІ
ГУ ДФС у Харківській області (Ізюмський район)
 0574322130
 2025  Ізюмська ОДПІ
ГУ ДФС у Харківській області (м. Ізюм)

 0574322130

 

Попереджаємо, що кошти, перераховані з 02.07.2018р за старими реквізитами, зараховуватись до бюджету не будуть.   

Фермерські господарства з 2018 року сплачують єдиний внесок 
Головне управління ДФС у Харківській області нагадує, що з 01 січня 2018 року платниками єдиного внеску визначено членів фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах. 
Заява про взяття на облік платника єдиного внеску за формою № 12-ЄСВ (дод. 2 до «Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», затвердженого наказом МФУ від 24.11.14 № 1162) подається до органу ДФС за місцем проживання. 
Базою нарахування єдиного внеску для членів фермерського господарства є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. 
Якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов'язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць. 
Нагадуємо, мінімальний страховий внесок – це сума єдиного внеску (ЄСВ), що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця. З 01.01.2018 р. мінімальний страховий внесок становить 819,06 грн. (3723,00 х 22% ). 
Максимальна величина бази нарахування ЄСВ – це максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює п'ятнадцяти розмірам мінімальної заробітної плати, на яку нараховується ЄСВ. Максимальний страховий внесок з 01.01.2018 р. становить 12 285,00 грн. (3723,00 х 15 х 22%). 
Члени фермерського господарства зобов’язані сплачувати за себе ЄСВ, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок. 
Такі платники мають право сплачувати ЄСВ щомісяця у вигляді авансових платежів у розмірі, який визначили самостійно. При цьому квартальна сума ЄСВ обчислюватиметься з урахуванням таких авансових платежів. 
Довідково: азначені норми передбачені п. 5 1 частини першої ст. 4, п. 2 частини першої ст. 7 Закону України від 08.07.10 №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування". 
Щодо операцій з підакцизними товарами, які не підлягають оподаткуванню 
Головне управління ДФС у Харківській області нагадує, що відповідно до п. 213.2 ст. 213 Податкового кодексу України ряд операцій з підакцизними товарами не підлягають оподаткуванню акцизним податком. 
До таких  операцій належать операції з вивезення (експорту) підакцизних товарів (продукції) платником податку за межі митної території України. 
При цьому товари (продукція) вважаються вивезеними (експортованими) платником податку за межі митної території України, якщо їх вивезення (експортування) засвідчене належно оформленою митною декларацією, у тому числі, якщо відвантаження відбулося у звітному періоді, а вивезення (експортування) - у наступному звітному періоді і на дату подання декларації з акцизного податку за звітний місяць наявна така митна декларація; 
Також не оподатковуються акцизним податком операції з ввезення на митну територію України раніше експортованих підакцизних товарів (продукції), у яких виявлено недоліки, що перешкоджають реалізації цих товарів на митній території країни імпортера, для їх повернення експортеру. Такі підакцизні товари (продукція) ввозяться їх продавцем (експортером) без подальшої реалізації на митній території України. 
Звільняються від акцизного податку і операції з реалізації електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії. 
Особливості заповнення РК до ПН залежно від окремих ситуацій, що виникають в процесі господарської діяльності платників податків 
Головне управління ДФС у Харківській області інформує, що ДФС України у зв’язку з наявністю численних запитів платників податків щодо складання розрахунків коригування (далі – РК) до податкових накладних (далі – ПН), що видаються покупцям – платникам ПДВ, листом від 22.06.2018 № 18983/7/99-99-15-03-02-17 «Про особливості складання розрахунків коригування до податкових накладних, що видаються покупцям – платникам» (далі – Лист ДФС № 18983) узагальнила роз’яснення про особливості заповнення табличної частини таких РК в залежності від причин, з яких відбувається коригування. 
Розглянемо деякі випадки коригування. 
Зміна окремих показників табличної частини ПН 
1. Після складання ПН відбувається повне повернення суми попередньої оплати (авансу)/поставлених товарів або повернення залишку суми попередньої оплати (авансу)/поставлених товарів 
1.1. Загальні правила 
РК до ПН, яка була складена на дату отримання коштів/постачання товарів, складається постачальником (продавцем) на дату такого повернення. 
В зазначеному у цьому пункті порядку РК заповнюється виключно у разі, якщо товар або кошти (залишок товару або коштів) повертаються у повному обсязі, зазначеному у відповідних рядках ПН (з урахуванням наявності фактів коригування, які мали місце раніше), тобто, коли в результаті проведення такого коригування підсумкові показники ПН будуть рівними нулю. 
У разі, якщо товар або кошти повертаються частково (у продавця залишається частина авансу в рахунок майбутнього постачання товарів/послуг або покупець повертає частину поставленого товару), то РК складається у порядку, передбаченому для випадків зміни ціни або кількості товарів/послуг (залежно від того, внаслідок зміни кількості чи ціни відбувається часткове повернення товарів/коштів). 
1.2. Особливості складання РК у випадку повного повернення суми попередньої оплати (авансу)/поставлених товарів або повернення залишку суми попередньої оплати (авансу)/поставлених товарів 
В табличній частині такого РК (розділ Б) зазначаються: 
- в графі 1– номер рядка ПН, що коригується; 
- в графі 2 – причина коригування «Повернення товару або авансових платежів». 
Причина коригування вказується в графі 2 без лапок та інших додаткових розділових знаків; 
- в графі 7 «Коригування кількості; зміна кількості, об’єму, обсягу (–)(+)»зі знаком «–» вказується кількість (об’єм, обсяг) товарів/послуг, зазначена у графі 6 рядка ПН, що коригується (з урахуванням наявності фактів коригування такого рядка, які мали місце раніше); 
- в графі 8 «Коригування кількості; ціна постачання товарів/послуг» вказується ціна, зазначена у графі 7 рядка ПН, що коригується (з урахуванням наявності фактів коригування такого рядка, які мали місце раніше); 
- графа 9 «Коригування вартості; зміна ціни (–)(+)» та графа 10 «Коригування вартості; кількість постачання товарів/послуг» залишаються незаповненими; 
- в графах 3, 4.1–4.3, 5, 6, 11 та 12 зазначаються незмінними показники відповідних граф рядка ПН, що коригується; 
- в графі 13 зі знаком «–» вказується загальний обсяг постачання (без ПДВ), зазначений у графі 10 рядка ПН, що коригується (з урахуванням наявності фактів коригування такого рядка, які мали місце раніше). 
Залежно від того за якою ставкою ПДВ оподатковувалась операція, що коригується (за основною ставкою, ставками 7 %, 0 %, чи звільнялася від оподаткування ПДВ), заповнюється відповідна графа розділу А РК. 
Лист ДФС № 18983 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням:http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/72940.html 
До уваги платників! Зміни до спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності»  
Ізюмська ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області повідомляє, що 22.06.2018 вийшло оновлення «Єдиного вікна подання електронної звітності». 
Перелік змін та доповнень (версія 1.26.8.0) (станом на 22.06.2018) 
Нові версії документів: 
На виконання наказу Міністерства фінансів України від 23.03.2018 № 381 додано нові версії документів: 
F0200120 – Податкова декларація з податку на додану вартість (фізична особа); 
F0200420 – Додаток 1 «Розрахунок коригування сум податку на додану вартість (Д1)»; 
F0215220 – Додаток 2 «Довідка про суму від’ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2)»; 
F0200520 – Додаток 3 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3)»; 
F0299820 – Додаток 4 «ЗАЯВИ про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д4)»; 
F0215120 – Додаток 5 «Розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)»; 
F0299320 – Додаток 6 «Довідка (Д6) подається платниками, які заповнюють рядок 5 декларації, та підприємствами (організаціями) інвалідів»; 
F0215720 – Додаток 7 «Розрахунок (перерахунок) частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях (Д7))»; 
F0215820 – Додаток 8 «Заява про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування (Д8)»; 
F0215320 – Додаток 9 «Розрахунок податкових зобов’язань за операціями, визначеними в статті 161 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України», та питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів (Д9)»; 
F0217020 – «Уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок»; 
F0215520 – «Розрахунок податкових зобов’язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України»; 
J0200120 – Податкова декларація з податку на додану вартість (юридична особа); 
J0200520 – Додаток 1 «Розрахунок коригування сум податку на додану вартість (Д1)»; 
J0215220 – Додаток 2 «Довідка про суму від’ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2)»; 
J0200620 – Додаток 3 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3)»; 
J0299820 – Додаток 4 «ЗАЯВИ про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д4)»; 
J0215120 – Додаток 5 «Розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)»; 
J0299320 – Додаток 6 «Довідка (Д6) подається платниками, які заповнюють рядок 5 декларації, та підприємствами (організаціями) інвалідів»; 
J0215720 – Додаток 7 «Розрахунок (перерахунок) частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях (Д7))»; 
J0215820 – Додаток 8 «Заява про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування (Д8)»; 
J0215320 – Додаток 9 «Розрахунок податкових зобов’язань за операціями, визначеними в статті 161 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України», та питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів (Д9)»; 
J0217020 – «Уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок»; 
J0215520 – «Розрахунок податкових зобов’язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України». 
З метою забезпечення приймання та автоматизованої обробки фінансової звітності банків, яка є додатком до податкової декларації з податку на прибуток, відповідно до п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України додано нові версії документів: 
J0902203 – Звіт про фінансовий стан (Баланс); 
J0902303 – Звіт про прибутки і збитки та інший сукупний дохід (Звіт про фінансові результати); 
J0902603 – Звіт про зміни у власному капіталі (Звіт про власний капітал); 
J0902703 – Звіт про рух грошових коштів за прямим методом; 
J0902803 – Звіт про рух грошових коштів за непрямим методом 
J0903701 – Проміжний скорочений звіт про прибутки і збитки та інший сукупний дохід (Звіт про фінансові результати). 
Для забезпечення приймання Повідомлення в електронному вигляді за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 04.04.2018 № 405 додано нову версію документу: 
J0144702 – Повідомлення про укладання форвардного або ф’ючерсного контракту. 
Інформація розміщена на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням:http://sfs.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/ 
Здійснюєте спортивну діяльність – зобов’язані застосовувати РРО! 
 Головне управління ДФС у Харківській області нагадує, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг), згідно зі ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95 ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, – із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (далі – РК). 
Статею 9 Закону № 265 визначено випадки, за яких суб’єкти господарювання мають право не застосовувати РРО та РК. 
Так, відповідно до п. 4 ст. 3 Закону № 265 надано право проводити розрахунки готівкою зі споживачами без використання РРО та РК, зокрема, при продажу квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів. Звільнення від застосування РРО спортивної діяльності Законом № 265 не передбачено. 
Враховуючи вищевикладене, суб’єкт господарювання, який здійснює спортивну діяльність, при наданні послуг зобов’ясний застосовувати РРО у разі проведення розрахункових операцій у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо). 
Про обов’язок нарахування і сплати єдиного внеску фізичними особами – підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність 
Відносини у сфері державної політики з адміністрування єдиного внеску регулюються виключно Законом України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464). 
Відповідно до пункту 4,5 частини першої статті 4 Закону №2464 фізичні особи – підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність є платниками єдиного внеску. 
Відповідно до частини восьмої статті 9 Закону №2464 фізичні особи – підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.  
Фізичні особи – підприємці звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу (частина 4 статті 4 Закону №2464). 
Періодом, за який зазначені платники подають звітність до фіскального органу (звітний період) є календарний рік.   
Слід зауважити, що Згідно статті 1 Розділу І Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж – період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески. 
Страхові внески – кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. 
У разі, якщо платником єдиного внеску не виконуються вимоги діючого законодавства, тобто не сплачується єдиний внесок та відповідно не подається звіт за звітний період -  страховий стаж не зараховується, а отже особа позбавляється соціальних гарантій на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування. 
 До уваги платників податків та громадян!! 

Доводимо до Вашого відома, що з 26.06.2018 набув чинності Порядок організації роботи та взаємодії між структурними підрозділами органів Державної фіскальної служби при складанні, поданні та опрацюванні запитів на отримання публічної інформації та Форми для подання запиту на отримання публічної інформації, що знаходиться у володінні органів Державної фіскальної служби  , затверджений наказом Міністерства фінансів України від 04.05.2018 №468, зареєстрований в міністерстві юстиції України 29 травня 2018 р. за N 643/32095 (далі - Порядок №468). 
Порядок №468 створено, з метою реалізації Закону України "Про доступ до публічної інформації", Указу Президента України від 05 травня 2011 року N 547 "Питання забезпечення органами виконавчої влади доступу до публічної інформації", постанови Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 року N 583 "Питання виконання Закону України "Про доступ до публічної інформації" в Секретаріаті Кабінету Міністрів України, центральних та місцевих органах виконавчої влади", постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року N 835 "Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних", відповідно до Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року N 236, Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року N 375. 
Порядком №468 регламентовано процедури, які виконують структурні підрозділи органів ДФС в процесі опрацюванні запитів на отримання публічної інформації, з врахуванням положень чинного законодавства та запропоновано запитувачам Форму для подання запиту на отримання публічної інформації (додається). 
Запит на інформацію подається в усній чи письмовій формі, особисто від запитувача або шляхом надсилання поштою, електронною поштою, факсом, телефоном - на вибір запитувача. Відповідь на запит на інформацію надається у спосіб, обраний запитувачем. 
Земельний податок: сплата ФОП – «єдинником», що є власником земельної ділянки, на якій здійснюється будівництво 
Ізюмська ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області звертає увагу на таке. 
Відповідно до статей 269 та 270 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі; об’єктами оподаткування – земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності. 
Особливості справляння земельного податку суб’єктами господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються главою 1 розділу XIV ПКУ (п. 269.2 ст. 269 ПКУ). 
Так, платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку першої – третьої груп для провадження господарської діяльності (пп. 4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ). 
Отже, у разі здійснення будівництва (в тому числі виробничих об’єктів), фізична особа – підприємець (далі – ФОП) не використовує у підприємницькій діяльності свої земельні ділянки. Відповідно не виконуються умови, які звільняють такого платника єдиного податку від сплати земельного податку. 
Враховуючи вищевикладене, ФОП – платник єдиного податку, що є власником земельної ділянки (право власності на земельну ділянку оформлене на фізичну особу (або на ФОП)), на якій здійснюється будівництво (у тому числі виробничих об’єктів), сплачує земельний податок на загальних підставах. 
Отриманий фізособою дохід у вигляді призу в негрошовій формі оподатковується із застосуванням підвищуючого коефіцієнту
Головне управління ДФС у Харківській області нагадує, що згідно з пп. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) включаються, зокрема, доходи у вигляді виграшів, призів. 
Відповідно до пп. 170.6.2 п. 170.6 ст. 170 ПКУ податковим агентом – оператором лотереї у строки, визначені ПКУ для місячного податкового періоду, до бюджету сплачується (перераховується) загальна сума ПДФО, нарахованого за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 %), із загальної суми виграшів (призів), виплачених за податковий (звітний) місяць гравцям у лотерею. 
Оподаткування доходів у вигляді виграшів та призів, інших, ніж виграш (приз) у лотерею, здійснюється у загальному порядку, встановленому ПКУ для доходів, що остаточно оподатковуються під час їх нарахування, за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 %) (пп. 170.6.3 п. 170.6 ст. 170 ПКУ). 
При цьому, під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з ПКУ, помножена на коефіцієнт (п. 164.5 ст.164 ПКУ). 
До уваги платників ПДВ щодо роботи Єдиного реєстру податкових накладних! 
Головне управління ДФС у Харківській області доводить до відома платників, що ДФС України на головній сторінці офіційного веб-порталу повідомила про роботу Єдиного реєстру податкових накладних (далі – ЄРПН) у червні 2018 року. 
Звертаємо увагу, що 30 червня (субота) 2018 року вважається операційним днем, протягом якого здійснюватиметься прийняття від платників ПДВ податкових накладних та/або розрахунків коригування для реєстрації в ЄРПН. Операційний день триває з 8-ї до 20-ї год. Підтвердженням про прийняття податкової накладної до ЄРПН є квитанція, дата та час, зафіксовані у квитанції, є датою та часом надання податкової накладної в електронному вигляді до ДФС. 
28 червня (четвер), 29 червня (п’ятниця) та 1 липня (неділя) 2018 року є святковими та вихідними днями, які не вважаються операційними днями та протягом яких ЄРПН не функціонуватиме. 
Беручи до уваги граничні терміни для реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в ЄРПН, визначені Податковим кодексом України, без застосування штрафних санкцій, рекомендуємо завчасно надсилати податкові накладні, розрахунки коригування для реєстрації в такому реєстрі з урахуванням вихідних, святкових та неробочих днів у червні 2018 року, а також тривалості операційного дня. 
Інформація розміщена за посиланням  http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/341493.html 
Змінили місцезнаходження – внесіть зміни до відомостей, зазначених у виданій ліцензії 
Головне управління ДФС у Харківській області повідомляє, що відповідно до частини тридцять третьої ст. 15 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» зі змінами і доповненнями у разі зміни відомостей, зазначених у виданій суб’єкту господарювання ліцензії (за винятком змін, пов’язаних з реорганізацією суб’єкта господарювання та/або зміною типу акціонерного товариства), орган, який видав ліцензію, на підставі заяви суб’єкта господарювання протягом трьох робочих днів видає суб’єкту господарювання ліцензію, оформлену на новому бланку з урахуванням змін. 
Для отримання ліцензії, оформленої на новому бланку, суб’єктом господарювання подаються: 
· заява (довільної форми); 
· документи, що підтверджують зміну відомостей. 
Довідково: з інформаційними картками адміністративних послуг «Видача ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту)», «Видача ліцензії на право оптової торгівлі сидром та перрі (без додання спирту)», «Видача ліцензії на право оптової торгівлі тютюновими виробами», що надаються органами ДФС України, можливо ознайомитись на головній сторінці офіційного веб-порталу ДФС України (http://sfs.gov.ua), у розділі «Діяльність» → «Адміністративні послуги». 
Торгівля через торговельні автомати з використанням жетонів: визначення дати отримання доходу платниками єдиного податку 
Головне управління ДФС у Харківській області нагадує, що відповідно до п. 292.8 ст. 292 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами і доповненнями у разі якщо торгівля товарами (роботами, послугами) через торговельні автомати здійснюється платниками єдиного податку з використанням жетонів, карток та/або інших замінників грошових знаків, виражених у грошовій одиниці України, датою отримання доходу вважається дата продажу таких жетонів, карток та/або інших замінників грошових знаків, виражених у грошовій одиниці України. 
Мирослав Продан: Сьогодні необхідно об’єднати зусилля правоохоронних органів у протидії контрабанді 
Для забезпечення контролю та допомоги громадськості у боротьбі з контрабандою ДФС готова у межах законодавства відкрити митні базі. Про це заявив в.о. Голови ДФС Мирослав Продан в ефірі програми «Свобода слова» телеканалу ІСТV. 
«Це питання було предметом дискусій на останній зустрічі в Міністерстві внутрішніх справ. Ми обговорювали ці процеси і сьогодні Державна фіскальна служба України абсолютно готова, при умові що ми не будемо публікувати назви суб’єктів господарювання, які безпосередньо здійснюють зовнішньоекономічну діяльність, оскільки це є комерційною таємницею. Я уже дав відповідні доручення і фіскальна служба розробляє механізм в який спосіб це зробити», - зазначив очільник ДФС. 
Щодо заходів ДФС у боротьбі з контрабандою у податковому напрямі, за словами Мирослава Продана, завдяки роботі Електронного кабінету платника фактично 90% усіх взаємовідносин між фіскальною службою і бізнесом переведено в режим он-лайн, впроваджено абсолютно прозорий процес електронного адміністрування та відшкодування ПДВ тощо. 
«Нам залишилося ще декілька кроків і питання Електронного кабінету абсолютно замінить комунікацію, не потрібно буде ходити платникам податків до центрів обслуговування платників, безпосередньо до податкових органів, все можна буде робити в режимі он-лайн», - підкреслив в.о. Голови ДФС. 
Припинення підприємницької діяльності ФОП: як повернути суму надміру сплаченого єдиного внеску 
Органи Державної фіскальної служби при поверненні помилково та/або надміру сплачених сум єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування  керуються Порядком зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 16.01.2016 №6. 
Повернення надміру або помилково сплачених сум єдиного внеску здійснюється на підставі заяви платника про таке повернення. 
У свою чергу, підставою для зняття з обліку у контролюючих органах платників податків є надходження від державного реєстратора відомостей про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця із зазначенням номера та дати внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру. Фізична особа – підприємець знімається з обліку після проведення передбаченої законодавством перевірки, здійснення остаточного розрахунку зі сплати єдиного внеску та закриття інтегрованих карток платника (далі – ІПК). 
Порядком ведення органами ДФС України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 №422 (далі – Порядок №422), визначено, що в інформаційній системі органів ДФС ІПК закриваються із встановленням дати закриття за умов: 
- погашення сум податкового боргу, заборгованості зі сплати єдиного внеску, штрафних санкцій та пені та/або списання сум податкового боргу, штрафних санкцій та пені; 
- повернення платнику помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та/або списання до бюджету за заявою платника; 
- повернення платнику помилково та/або надміру сплачених коштів ЄВ та/або списання до фондів соціального страхування за заявою платника; 
- відсутності розстрочених (відстрочених) грошових зобов’язань або податкового боргу, не погашених на дату закриття ІКП. 
При цьому згідно з Порядком №422 після припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця на підставі судового рішення та/або після проведення державним реєстратором спрощеної процедури державної реєстрації припинення юридичної особи помилково та/або надміру сплачені грошові зобов’язання та кошти єдиного внеску (у разі відсутності заяви платника податків про їх повернення) списуються до бюджету та до фондів соціального страхування за рішенням керівника (заступника керівника) органу ДФС. 
Таким чином, фізична особа – підприємець, у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності, має можливість повернути суму надміру сплаченого єдиного внеску на підставі заяви, яка подається до дати зняття з обліку такого платника. 
Таке роз‘яснення ДФС України розміщено на офіційному веб-порталі у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (категорія 301.04.02). 
За результатами перевірок до інтернет-магазинів застосовано понад 0,5 млн грн штрафних санкцій 
Робота органів ДФС у напрямку контролю за дотриманням вимог чинного законодавства з питань застосування РРО суб’єктами господарювання, які здійснюють торгівлю технічно складними побутовими товарами, що підлягають гарантійному ремонту, триває. 
З початку року ДФС проведено 1 434 перевірки суб’єктів господарювання, які здійснюють продаж технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій. За результатами проведених перевірок застосовано 6,1 млн. грн. штрафних (фінансових) санкцій. 
Крім того, завдяки заходам, проведеним регіональними підрозділами ДФС, суб’єктами господарювання зареєстровано 1 353 реєстратори розрахункових операцій. 
На сьогодні регіональними підрозділами проведено 28 перевірок 12-ти суб’єктів господарювання, які здійснюють торгівлю технічно складними побутовими товарами, що підлягають гарантійному ремонту, за допомогою інтернет-магазинів. 
За результатами проведених перевірок до суб’єктів господарювання застосовано 519,1 тис. грн. штрафних (фінансових) санкцій. 
Основною перепоною до виконання суб’єктами господарювання вимог щодо обов’язкового застосування РРО при здійсненні торгівлі технічно складними побутовими товарами, що підлягають гарантійному ремонту, є небажання окремих несумлінних платників виконувати такі вимоги, а також незначний розмір відповідальності. Вона наразі складає 1 гривню за допущене вперше порушення. 
Крім того, окремими торговими мережами після проведення перевірки змінюється суб’єкт господарювання, який здійснює реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, що дозволяє уникати застосування повторних штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 100 відс. вартості реалізованих товарів. 
Нагадаємо, що ДФС розпочала роботу щодо реалізації пілотного проекту із застосування новітніх моделей для реєстрації розрахункових операцій. Це дозволить спростити та здешевити процес, а також покращити умови ведення господарської діяльності. 
Мова йде про запровадження альтернативи касовим апаратам. Замість традиційних РРО бізнес зможе використовувати мобільні телефони, планшети, ноутбуки та інші сучасні засоби комунікації. Наразі йде розробка програмного забезпечення. 
У ДФС обговорили запровадження електронної системи контролю за виробництвом тютюнових виробів 
Державна фіскальна служба активізувала переговорний процес з учасниками тютюнового ринку щодо запровадження електронної системи контролю за виробництвом та обігом сигарет. Це – дієвий спосіб упередження появи на ринку фальсифікованої продукції, що і обговорили виробники тютюнових виробів на зустрічі з в.о. Голови ДФС Мирославом Проданом. 
Як відзначили представники бізнесу, кожен великий виробник на підприємстві має свою систему контролю, яка передбачає можливість відслідковування шляху пачки сигарет від виробника до кінцевого споживача (track&trace) за допомогою унікального ідентифікатора. Електронна акцизна марка, на їх думку, має працювати аналогічно. 
«На сьогодні є кілька варіантів того, якою має бути електронна акцизна марка, як працюватиме ця система. На мою думку, необхідно обрати один варіант, доопрацювати його з урахуванням інтересів держави і бізнесу та передавати на розгляд законотворцям», – зазначив Мирослав Продан. 
Представники ДФС та бізнесу домовилися про вироблення спільної позиції з цього питання. 
Крім того, сторони розглянули і проблематику адміністрування акцизного податку з роздрібного продажу тютюнових виробів. Такий податок був запроваджений з 2015 року для зміцнення фінансової самостійності та розширення дохідної частини місцевих бюджетів. 
За оцінками експертного середовища, приблизно 30-40% акцизного податку з роздрібного продажу тютюнових виробів не декларується, що майже збігається з розрахунками ДФС. Недонадходження цього податку у 2017 році склали орієнтовно 800 млн. гривень. 
Учасники тютюнового ринку запропонували ввести роздрібний акциз до структури акцизного податку, який сплачується виробниками, з подальшим розподілом отриманих коштів до доходів місцевих бюджетів по аналогії з порядком, який діє для розподілу акцизу на паливо. 
Мирослав Продан запропонував виробникам тютюнової продукції визначити оптимально доцільний розмір збільшення ставки акцизного податку для компенсації скасування роздрібного акцизного податку з тютюнових виробів та сформувати свої пропозиції для їх відпрацювання. 
На «Гоптівці» харківські митники виявили велику партію наркотиків Партію наркотиків виявив собака митників Івсен, який при митному контролі спрацював на передні крила автомобіля, який рухався з України до Росії. 
У ході подальшого огляду у конструктивних порожнинах транспортного засобу було виявлено 46 пакунків з травичкою загальною вагою близько 8 кілограм. 
ри цьому, під час усного декларування водій авто, громадянин України, заявив про відсутність предметів, заборонених або обмежених до переміщення через митний кордон України. 
Відносно правопорушника складено протокол про порушення митних правил за частиною 1 статті 483 Митного кодексу України. 
Сума поворотної фінансової допомоги отримана фізичною особою – підприємцем на загальній системі оподаткування: чи є об’єкт оподаткування?
Відповідно до пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 І Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) поворотна фінансова допомога – це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення. 
Згідно із п. 177.1 ст. 177 розділу IV ПКУ оподаткуванню підлягають доходи фізичних осіб – підприємців, які отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності. 
Враховуючи те, що отримання фізичною особою – підприємцем поворотної фінансової допомоги (позики) відповідно до умов договору підлягає обов’язковому поверненню у визначений строк, то протягом дії договору сума поворотної фінансової допомоги не включається до складу доходу суб’єкта господарювання. 
При цьому, слід зазначити, якщо сума поворотної фінансової допомоги не повертається у визначений у договорі термін, то вона включається до складу доходів фізичної особи – підприємця та оподатковується на загальних підставах. 
Чи має право державний службовець на податкову соціальну пільгу?
Відповідно до п. 169.1 ст. 169 розділу IV Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), з урахуванням норм абзацу першого пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ платник податку на доходи фізичних осіб має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги. 
Згідно із пп. 169.2.3 п. 169.2 ст. 169 ПКУ податкова соціальна пільга до заробітної плати державних службовців застосовується під час її нарахування до завершення нарахування таких доходів без подання відповідних заяв, зазначених у п. 169.2.2 п. 169.2 ст. 169 ПКУ. 
Водночас, якщо державний службовець має право на підвищений розмір податкової соціальної пільги, то він повинен подати заяву в якій зазначається якою саме пільгою він бажає користуватися та додати до заяви підтвердні документи. 
Перелік таких документів та порядок їх подання визначений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1227 «Про затвердження Порядку подання документів для застосування податкової соціальної пільги». 
Отже, державні службовці мають право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму 100 - відсоткової податкової соціальної пільги без подання заяви за умови, якщо розмір такого доходу не перевищує суми, що дорівнює  розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень  ( у 2018 році – 2470 грн). 

Коли можуть відмовити в реєстрації платником ПДВ 

Головне управління ДФС у Харківській області нагадує,  що згідно з п.183.8 Податкового кодексу України контролюючий орган відмовляє в реєстрації особи як платника податку на додану вартість, якщо за результатами розгляду реєстраційної заяви та/або поданих документів встановлено, що особа або не відповідає вимогам, визначеним ст.180 і пп.181.1, 182.1 та 183.7 ПКУ, або за існування обставин, що є підставою для анулювання реєстрації згідно зі ст..184 ПКУ, а також якщо при поданні реєстраційної заяви чи визначенні бажаного (запланованого) дня реєстрації не дотримано порядок та строки (терміни), встановлені пп.183.1,183.3-183.7 ПКУ.
Протягом першого півріччя мешканці Харківщини сплатили до бюджетів держави 16,7 млрд. грн. податків та зборів 
В Головному управлінні ДФС у Харківській області проінформували, що протягом шести місяців 2018 року забезпечено збір  платежів до бюджетів усіх рівнів у  сумі 16 768,9 млн. гривень. 
Так до Зведеного бюджету надійшло: 
Податку на доходи фізичних осіб – 5 384,1 млн.грн., або 124,9 відс. (плюс 1 072,8 млн.грн.) від минулорічного показника; 
ПДВ – 2 331,4 млн.грн., або 124,9 відс. (плюс 464,5 млн.грн.) від минулорічного показника; 
Податку на прибуток – 876,3 млн.грн., або 137,4 відс. (плюс 238,3 млн.грн.) від минулорічного показника; 
Акцизного податку – 156,4 млн.грн., або 117,9 відс. (плюс 23,8 млн.грн.) від індикативу; 
Єдиного податку – 1 142,2 млн.грн., або 125,9 відс. (плюс 234,7 млн.грн.) від минулорічного показника; 
Земельного податку та орендної плати – 707,3 млн.грн., або 103,8 відс. (плюс 25,9 млн.грн.) від минулорічного показника; 
Рентної плати – 5 356,5 млн.грн. 
При цьому, до Державного бюджету за січень – червень  надійшло 10 040,7 млн.грн., до Місцевого бюджету  - 6 728,1 млн. грн., що на 26,7 відс. або на 1 417,8 млн. грн. більше минулорічного показника. 
Зміни до Порядку компенсації роботодавцям частини фактичних витрат, пов’язаних із сплатою ЄСВ
Постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2018 № 459 (далі – Постанова №459), яка набрала чинності 13.06.2018, внесено зміни до Порядку компенсації роботодавцям частини фактичних витрат, пов’язаних із сплатою єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – Порядок). 
Постановою № 459 Порядок приведено у відповідність до вимог Закону України від 03.10.2017 № 2148 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій». 
Змінами передбачено, зокрема, передання повноважень щодо компенсування роботодавцям за рахунок коштів Державного бюджету України фактичних витрат у розмірі 50 відсотків суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за працевлаштування на нове робоче місце особи від Пенсійного фонду України до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. 
Постанову № 459 опубліковано в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 13.06.2018 № 110. 
Платник єдиного податку 2-ї групи може надавати послуги виключно населенню та платникам єдиного податку До платників єдиного податку, які відносяться до другої групи, належать фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання
До платників єдиного податку, які відносяться до другої групи, належать фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: 
- не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; 
- обсяг доходу не перевищує 1,5 млн. грн. 
Тобто підприємець-платник єдиного податку 2-ї групи може надавати послуги виключно населенню та платникам єдиного податку. 
Зазначена норма передбачена п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу. 
Платники єдиного податку 3-ї та 4-ї груп з 01.01.2018 не сплачують авансові внески з податку на прибуток при виплаті дивідендів
Емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам) (крім випадків, передбачених п.п. 57.1 прим. 1. 3 ст. 57 Податкового кодексу), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток. 
Обов’язок з нарахування та сплати авансового внеску з податку покладається на будь-якого емітента корпоративних прав (крім платників єдиного податку), що є резидентом, незалежно від того, чи користується такий емітент пільгами із сплати податку на прибуток, чи у вигляді застосування ставки податку на прибуток (норма діє з 01.01.2018). 
Отже з 01.01.2018 року для платників єдиного податку (третьої та четвертої групи) відмінено обов’язок з нарахування та сплати авансового внеску при виплаті дивідендів. 
Тобто, платники єдиного податку (третьої та четвертої групи) не нараховують та не сплачують до бюджету авансові внески з податку на прибуток при виплаті з 01.01.2018 дивідендів, в тому числі за результатами фінансово-господарської діяльності за періоди до 01.01.2018 року. 
Зазначена норма передбачена п.п. 57.1 прим. 1. 2 ст. 57 Податкового кодексу. 
Ведення підприємцем на загальній системі оподаткування Книги обліку доходів і витрат
Об’єктом оподаткування фізичної особи – підприємця на загальній системі оподаткування, є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця. 
Фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування зобов’язані вести Книгу обліку доходів і витрат, у якій за підсумком робочого дня, протягом якого отримано дохід, на підставі первинних документів здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати. 
Отже підприємець заповнює Книгу за підсумком робочого дня, протягом якого отримано дохід, на підставі первинних документів, здійснюючи записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати. 
Підприємець на загальній системі оподаткування заповнює Книгу самостійно за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід. 
Вимога щодо ведення Книги найманими особами, які перебувають у трудових відносинах із самозайнятою особою не передбачена. 
Порядок ведення Книги фізичними особами – підприємцями на загальній системі оподаткування встановлений наказом Міндоходів від 16.09.2013 № 481. 
У графі 8 Книги підприємцями відображається сума фактично понесених інших витрат, безпосередньо пов’язаних з одержанням доходу, які не зазначені в графах 6 та 7, зокрема, витрати на сплату послуг, зв’язку, орендних та комунальних платежів тощо, які повинні бути документально підтверджені у гр.5. 
Якщо підприємець не отримував протягом робочого дня дохід від підприємницької діяльності, але при цьому поніс інші витрати (крім витрат зазначених у гр.6 та 7) безпосередньо пов’язаних з одержанням доходу, він має право зазначити такі витрати у гр.5 та гр.8 Книги. 
Підприємці, які працюють на загальній системі оподаткування та зареєстровані платниками ПДВ, в Книзі обліку доходів та витрат суми доходів і витрат відображають без ПДВ. 
Зазначена норма передбачена п. 177.2, п. 177.10 ст. 177 та п. 178.6 ст. 178 Податкового кодексу. 
Кошти, що надаються благодійною організацією як допомога на лікування, не оподатковуються податком на доходи фізичних осіб
З метою оподаткування податком на доходи фізичних осіб до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку-фізичної особи не включаються та, відповідно, не підлягають оподаткуванню кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на лікування та медичне обслуговування платника податку або члена сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення, дитини, яка перебуває під опікою або піклуванням платника податку, за умови документального підтвердження витрат, пов’язаних із наданням зазначеної допомоги (у разі надання коштів), у тому числі, але не виключно, для придбання ліків, донорських компонентів, протезно-ортопедичних виробів, виробів медичного призначення для індивідуального користування інвалідів, за рахунок коштів благодійної організації. 
При цьому, благодійна організація повинна мати відповідні підтвердні документі, що підтверджують цільовий характер надання грошових коштів на оплату лікування або медичного обслуговування (в разі здійснення попередньої оплати таких послуг) або факт надання послуг з лікування або медичного обслуговування платника податку (якщо оплата здійснюється після надання таких послуг). 
Такими підтвердними документами можуть бути документи, що підтверджують потребу в лікуванні та медичному обслуговуванні, документи про надання таких послуг, що ідентифікують постачальника послуг та платника податку, якому надаються такі послуги, обсяги та вартість таких послуг: договори, платіжні та розрахункові документи, акти надання послуг, інші відповідні документи. 
Зазначений порядок застосовується до сум допомоги для оплати вартості таких послуг як в Україні, так і за кордоном. 
Зазначена норма передбачена п.п. 165.1.19 ст. 165 Податкового кодексу. 
Компенсація втрати частини заробітної плати, у зв’язку з порушенням строків її виплати, оподатковується податком на доходи фізичних осіб
За втрату частини заробітної плати у зв’язку із порушенням строків її виплати передбачена виплата компенсації працівникам. 
Компенсація здійснюється у разі затримки виплати заробітної плати на один і більше календарних місяців (ст. 2 Закону України від 19.10.2000 № 2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати»). 
Компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом, для цілей оподаткування податком на доходи фізичних осіб прирівнюються до заробітної плати та оподатковуються за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу (18%). 
Сума компенсації включається до фонду оплати праці того місяця, в якому фактично проводиться її нарахування та виплата у відповідності з п.п. 1.6.2 «Інструкції зі статистики заробітної плати», затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.04 № 5. 
Зазначена норма передбачена п.п. 14.1.48 ст. 14 Податкового кодексу, ст. 34 Закону України від 24.03.1995 № 108/95-ВР «Про оплату праці». 
Новоутворені сільськогосподарські товаровиробники можуть бути платниками єдиного податку 4-ї групи з наступного року
Сільськогосподарський товаровиробник – це юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання. 
Новоутворені сільськогосподарські товаровиробники можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи з наступного року, якщо частка сільськогосподарського товаровиробництва, отримана за попередній податковий (звітний) рік, дорівнює або перевищує 75 відсотків.
Попередній податковий (звітний) рік для новоутворених сільськогосподарських товаровиробників - це період з дня державної реєстрації до 31 грудня того ж року. 
Зазначена норма передбачена п.п. 14.1.235 ст. 14, п.п. 291.4.7 ст. 291, п. 294.2 ст. 294 Податкового кодексу. 
Підприємці - платники єдиного податку не можуть здійснювати оптовий продаж паливно-мастильних матеріалів незалежно від об’єму тари
Не можуть бути платниками єдиного податку суб’єкти господарювання (фізичні особи - підприємці), які здійснюють, зокрема, виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів у тарі місткістю до 20 літрів та діяльності, пов’язаної з роздрібним продажем пива та столових вин). 
Тобто, підприємці - платники єдиного податку мають право здійснювати виключно роздрібний продаж паливно-мастильних матеріалів у тарі місткістю до 20 літрів. 
Здійснювати роздрібний продаж паливно-мастильних матеріалів у тарі місткістю 20 літрів та більше, а також оптовий продаж таких товарів незалежно від об’єму тари, підприємцям - платникам єдиного податку заборонено. 
Зазначена норма передбачена пп. 291.5.1 ст. 295 Податкового кодексу. 
На Харківщині кількість офіційно працевлаштованого населення збільшилась на 20 тисяч 200 осіб
  В регіоні триває кампанія з легалізації трудових відносин. Головне управління фіскальної служби повідомляє, що з початку року порушення законодавства при виплаті доходів громадянам встановлені у 280 суб’єктів господарювання. За результатами перевірок до бюджету донараховано 62,6 млн.грн. податків, зборів та фінансових санкцій.
В ході проведеної роботи виявлено 289 неоформлених найманих робітників, у тому числі за результатами контрольно - перевірочної роботи 269.
Серед них 22 неофіційно працевлаштованих співробітника однієї з відомих у Харкові мережі з роздрібної торгівлі пивом. Так, в результаті відпрацювання податкової інформації, яка надійшла на адресу Головного управління в Харківській області щодо використання підприємством праці неоформлених найманих робітників, було встановлено, що ТОВ здійснює роздрібну торгівлю пивом по м. Харкову. Згідно наданої звітності, платник використовує працю 26 працівників із середньою заробітною платою 3,2 тис.грн. 
  В ході проведення фактичної перевірки фіскальними органами, підприємство надало повідомлення до податкових інспекцій про прийом на работу ще на 22 - х найманих працівників. 
Крім того, за результатами опрацювання територіальними органами Держпраці інформації, переданої регіональним ГУ ДФС, до платників застосовано штрафних санкцій на суму майже мільйон гривень. 
Слід зазначити, що Головним управлінням ДФС області з метою збільшення надходжень до місцевих бюджетів бюджетів проводяться також роз’яснювальні заходи щодо необхідності легалізації робочих місць та підвищення рівня офіційної заробітної плати. За наслідками такої роботи фонд оплати праці у квітні 2018 р в порівнянні з січнем 2018 року зріс на 340,1 млн.грн. та склав 4,0 млрд.грн.
Таке зростання фонду оплати праці відбулось за рахунок збільшення чисельності найманих працівників з 633,6 тис осіб у січні п.р. до 653,8 тис осіб у квітні п.р. Тобто кількість офіційно працевлаштованого населення збільшилось на 20 тисяч 200 осіб.

Де можна отримати форми заяв для блокування, скасування та поновлення посиленого сертифіката відкритого ключа?
Форми заяв на блокування, скасування та поновлення посиленого сертифiката відкритого ключа знаходяться на веб-сайті Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (далі – АЦСК ІДД) www.acskidd.gov.ua в розділі «Скасування, блокування, поновлення сертифікатів». 
Блокування або скасування посиленого сертифіката можна здійснити у телефонному режимі. Заява в усній формі подається заявником (підписувачем) до АЦСК ІДД засобами телефонного зв’язку за номером (044) 284-00-10, при цьому заявник повинен повідомити адміністратору реєстрації наступну інформацію: 
- ідентифікаційні дані власника сертифіката; 
- ключову фразу голосової автентифікації. 
Заява про зміну статусу посиленого сертифіката відкритого ключа подається до АЦСК ІДД або до відокремленого пункту реєстрації користувачів за встановленою формою та засвідчується власноручним підписом заявника (підписувача). Якщо власником сертифіката є юридична особа, підпис уповноваженого представника юридичної особи засвідчується печаткою. 
Якщо платник податків бажає провести документальну позапланову перевірку
Підпунктом 19 прим. 1. 1.1 п. 19 прим. 1. 1 ст. 19 прим. 1, ст. 19 прим. 3 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено перелік функцій контролюючих органів та державних податкових інспекцій. Функцію контрольно-перевірочної роботи закріплено виключно за контролюючими органами обласного та центрального рівнів. 
Документальна позапланова перевірка проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених п. 78.1 ст. 78 ПКУ. 
Пунктом 78.2 ст. 78 ПКУ визначено, що контролюючим органам забороняється проводити документальні позапланові перевірки, які передбачені підпунктами 78.1.1, 78.1.4, 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПКУ, якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків. При цьому обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені ПКУ, не поширюються на перевірки, що проводяться на звернення такого платника податків, або перевірки, що проводяться у межах кримінального провадження. 
Форму та порядок подання платником податків заяви про проведення документальної позапланової перевірки (крім електронної перевірки) ПКУ не встановлено. Заява про проведення документальної позапланової перевірки може бути подана платником податків у довільній формі до контролюючого органу за місцем його обліку. 
Отже, при надходженні заяви платника податків про проведення документальної позапланової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу може бути прийнято рішення про проведення перевірки такого платника податків, яке оформлюється наказом (абзац перший п. 78.4 ст. 78 ПКУ). 
При цьому ПКУ не містить норми щодо обов’язковості проведення та строків для прийняття рішення про призначення такої перевірки. Таке рішення приймається з урахуванням ризиків в діяльності цього платника податків щодо приховування об’єктів оподаткування, несплати ним податкових зобов’язань, невиконання вимог іншого законодавства, контроль за яким покладено на органи ДФС. 
Для визначення розміру орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок
Відповідно до п.288.1 ст.288 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. 
Для визначення розміру орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок (п.289.1 ст.289 ПКУ). 
Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформлюються як витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, який відповідно до ст.23 Закону України від 11.12.2003 №1378-IV «Про оцінку земель» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №1378) видається відповідним територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру. 
Правові засади проведення оцінки земель в Україні визначено Законом України від 11.12.2003 №1378-IV «Про оцінку земель» (далі – Закон №1378). 
Підставою для проведення оцінки земель є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування (ст.15 Закону №1378). 
Періодичність проведення нормативної грошової оцінки земель (не рідше одного разу на 5 – 7 років) визначено ст.18 Закону №1378. 
Пунктом 5 Типового договору оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 №220 із змінами та доповненнями (далі – Типовий договір), передбачено відображення нормативної грошової оцінки земельної ділянки (земельних ділянок) на дату укладення договору. 
Розмір орендної плати переглядається, зокрема у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки (земельних ділянок) державної та комунальної власності (п.13 Типового договору). 
Відповідно до частини першої ст.73 Закону України від 21.05.1997 №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» рішення органів місцевого самоврядування є обов’язковими для виконання. 
Враховуючи вищевикладене, якщо органи місцевого самоврядування приймають рішення про нову нормативну грошову оцінку землі з урахуванням вимог щодо строку його прийняття та оприлюднення, розмір орендної плати обчислюється із застосовуванням такої нормативної грошової оцінки. 
Дія призупиненої ліцензії на виробництво спирту поновлюється з моменту зарахування чергового платежу за таку ліцензію до бюджету
Відповідно до ст.3 Закону України від 19.12.1995 №481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» із змінами та доповненнями дія ліцензії призупиняється у разі несвоєчасної сплати чергового платежу за ліцензію на підставі письмового розпорядження органу, який видав ліцензію, на термін до сплати заборгованості. 
Дія ліцензії вважається призупиненою з моменту одержання суб’єктом господарювання відповідного письмового розпорядження органу, який видав ліцензію, а її дія поновлюється з моменту зарахування відповідного чергового платежу за ліцензію до бюджету
Перелік об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, які не оподатковуються податком на нерухоме майно
об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є житлова та нежитлова нерухомість, у тому числі його частка, фізичних та юридичних осіб, у тому числі нерезидентів, які є власниками таких об’єктів. 
        При цьому підпунктом 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України визначені об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які не оподатковуються податком на нерухоме майно, а саме: 
а) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також організацій, створених ними в установленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевого бюджету і є неприбутковими (їх спільній власності); 
б) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, визначені законом, у тому числі їх частки; 
в) будівлі дитячих будинків сімейного типу; 
г) гуртожитки; 
ґ) житлова нерухомість непридатна для проживання, у тому числі у зв’язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад; 
д) об’єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа, визнаним такими відповідно до закону, дітям-інвалідам, які виховуються одинокими матерями (батьками), але не більше одного такого об’єкта на дитину; 
е) об’єкти нежитлової нерухомості, які використовуються суб’єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність в малих архітектурних формах та на ринках; 
є) будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств; 
ж) будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності; 
з) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності громадських організацій інвалідів та їх підприємств; 
и) об’єкти нерухомості, що перебувають у власності релігійних організацій, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, та використовуються виключно для забезпечення їхньої статутної діяльності, включаючи ті, в яких здійснюють діяльність засновані такими релігійними організаціями добродійні заклади (притулки, інтернати, лікарні тощо), крім об’єктів нерухомості, в яких здійснюється виробнича та/або господарська діяльність; 
і) будівлі дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від форми власності та  джерел фінансування, що використовуються для надання освітніх послуг 
 ї) об’єкти нежитлової нерухомості державних та комунальних дитячих санаторно-курортних закладів та закладів оздоровлення та відпочинку дітей, а також дитячих санаторно-курортних закладів та закладів оздоровлення і відпочинку дітей, які знаходяться на балансі підприємств, установ та організацій, які є неприбутковими і внесені контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій. У разі виключення з Реєстру неприбуткових установ та організацій декларація подається платником податку протягом 30 календарних днів з дня виключення, а податок сплачується починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому відбулося виключення з Реєстру неприбуткових установ та організацій; 
й) об’єкти нежитлової нерухомості державних та комунальних центрів олімпійської підготовки, шкіл вищої спортивної майстерності, центрів фізичного здоров’я населення, центрів з розвитку фізичної культури і спорту інвалідів, дитячо-юнацьких спортивних шкіл, а також центрів олімпійської підготовки, шкіл вищої спортивної майстерності, дитячо-юнацьких спортивних шкіл і спортивних споруд всеукраїнських фізкультурно-спортивних товариств, їх місцевих осередків та відокремлених підрозділів, що є неприбутковими та включені до Реєстру неприбуткових установ та організацій. У разі виключення таких установ та організацій з Реєстру неприбуткових установ та організацій декларація подається платником податку протягом 30 календарних днів з дня виключення, а податок сплачується починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому відбулося виключення з Реєстру неприбуткових установ та організацій; 
к) об’єкти нежитлової нерухомості баз олімпійської та паралімпійської підготовки. Перелік таких баз затверджується Кабінетом Міністрів України; 
л) об’єкти житлової нерухомості, які належать багатодітним або прийомним сім’ям, у яких виховується п’ять та більше дітей. 
Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені можливо тільки у разі відсутності у платника податків податкового боргу
Відповідно до ст. 43 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов’язання підлягають поверненню платнику податків відповідно до цієї статті та ст. 301 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI зі змінами та доповненнями, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу. 
У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов’язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків. 
Обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми. 
Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку. 
Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані. 

Чернівецькі митники вилучили понад 853 тис. упаковок лікарських засобів через неправдиві відомості щодо митної вартості 
Чернівецькі митники попередили чергову спробу незаконного ввезення в Україну значної партії товару лікарських засобів. Цього разу у пункті пропуску «Порубне» Чернівецької митниці ДФС вилучено 243 коробки лікарських препаратів, що слідували з Румунії до однієї зі столичних фірм. 
Підставою для притягнення до адміністративної відповідальності представника львівського перевізника стала інформація баз даних митниці, що засвідчувала значене заниження вартості товару в поданих для здійснення митних формальностей товаросупровідних документах. Під час догляду кабіни вантажного транспортного засобу було виявлено INVOICE, який не подавався до митного контролю та відповідно до якого вартість імпортованих ліків становила не 80,6 тис. дол. США, а 200,8 тис. дол. США. 
Відтак за протоколом про порушення митних правил, складеним за ч.1 статті 483 Митного кодексу України (подання митному органу як підстави для здійснення митних формальностей документів, що містять  неправдиві відомості, необхідні для визначення митної вартості товару), вилучено 853 350 упаковок лікарських засобів вартістю майже 2,2 млн грн. 

  ІЗЮМСЬКА ОДПІ