ІЗЮМСЬКА ОДПІ ГУ ДФС У ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ПОВІДОМЛЯЄ
06.09.2017
«Час платника»
Шановні платники податків!
ГУ ДФС у Харківській області започатковано «Час платника».
З метою надання інформаційної допомоги щодо зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджено щоденне консультування суб’єктів господарювання.
Чекаємо на Вас в приміщенні Ізюмської ОДПІ (2 поверх кімната №16) з 17.00 до 18.00 (у п’ятницю з 15.45 до 16.45).
Як виправити помилки у звіті за формою № 1ДФ
Пунктом 3.1 розділу III Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 визначено перелік реквізитів, які заповнюються у формі № 1ДФ.
Проведення коригувань реквізитів зазначеної форми здійснюється відповідно до розділу IV цього Порядку.
Коригування поданої і прийнятої форми № 1ДФ проводяться на підставі самостійно виявлених податковим агентом помилок, а також на підставі повідомлень про помилки, виявлені контролюючим органом (п. 4.1 розділу IV Порядку № 4).
У разі необхідності проведення коригувань у формі № 1ДФ до закінчення строку її подання подається звітна нова форма (п. 4.2 розділу IV цього Порядку).
Уточнююча форма № 1ДФ подається у разі необхідності проведення коригувань після закінчення строку її подання. Уточнююча форма № 1ДФ може подаватися як за звітний період, так і за попередні періоди (п. 4.3 розділу IV Порядку № 4).
При цьому заповнення звітної нової та уточнюючої форм № 1ДФ є однаковим. Звітна нова та уточнююча форми № 1ДФ подаються на підставі інформації з попередньо поданої форми і містять інформацію лише за рядками й реквізитами, які уточнюються.
Для проведення коригування необхідно виключити рядок, в якому було допущено помилку. Для виключення одного помилкового рядка з попередньо введеної інформації потрібно повторити всі графи такого рядка і у графі 9 зазначити «1» — на виключення рядка.
Після чого для введення нового рядка потрібно повністю заповнити всі його графи і у графі 9 зазначити «0» — на введення рядка.
Відповідно до п. 119.2 ст. 119 ПКУ неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов’язань платника податку та/або до зміни платника податку –     тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1020 гривень.

Як відобразити в податковому кредиті податкову накладну, з дати складання якої не минуло 365 днів
Ізюмська ОДПІ повідомляє, що відповідно до 198.6 ПКУ якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.
        При зупиненні реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН згідно з п. 201.16 ПКУ перебіг зазначеного строку переривається на період зупинення їх реєстрації та відновлюється з дня припинення процедури зупинення їх реєстрації згідно з пп. 201.16.4 ПКУ.
         Суми податку, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в ЄРПН, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/ розрахунків коригування до податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод.
          При зупиненні реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної в ЄРПН згідно з п. 201.16  ПКУ перебіг зазначеного строку переривається на період зупинення їх реєстрації та відновлюється з дня припинення процедури зупинення їх реєстрації згідно з пп. 201.16.4 ПКУ.
          Отже, суми ПДВ відображені у належним чином складених та зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних/розрахунках коригування, які не було включено до складу податкового кредиту в податковому періоді їх складання та з дати складання яких не минуло 365 днів, можуть бути включені до складу податкового кредиту в наступних звітних (податкових) періодах до закінчення 365 календарних днів з дати їх складання шляхом відображення сум податку у розділі ІІ «Податковий кредит» податкової декларації з ПДВ.

  Щодо оподаткування окремих видів доходів фізичних осіб
У зв’язку з публікаціями у ЗМІ про нібито запроваджені новації щодо оподаткуванні доходів фізичних осіб від продажу «вживаних» товарів ДФС повідомляє, що подібний порядок оподаткування отриманих громадянами доходів існує з самого початку запровадження податку з доходів фізичних осіб (з 2004 року).
Статтею 67 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Оподаткування доходів фізичних осіб з 2011 року регулюється Податковим кодексом України (далі – Кодекс).
Згідно з п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Кодексу дохід з джерелом їх походження з України – будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи, перелічені п.п. «а»-«ж» п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.
Відповідно до п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу об’єктом оподаткування фізичної особи – резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Статтею 165 Кодексу встановлено вичерпний перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку – фізичної особи, тобто не оподатковуються.
Водночас п. 164.2 ст. 164 Кодексу містить перелік видів доходів, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, зокрема інші доходи, крім установлених у ст. 165 Кодексу (п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).
Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи, який набрав чинності з 01.01.2015, внесено зміни до Кодекс в частині оподаткування військовим збором.
Відповідно до п. 161 підрозділу 10 Розділу ХХ Перехідних положень Кодексу оподаткування військовим збором подовжено до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України.
Об'єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 Кодексу (п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10  розділу ХХ Кодексу).
Також відповідно до п.п. 1.7 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX Кодексу звільняються від оподаткування військовим збором, зокрема доходи, що згідно з розділом IV Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб, крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 Кодексу.
Реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) використовуються органами державної влади, юридичними особами незалежно від організаційно-правових форм, включаючи установи Національного банку України, банки та інші фінансові установи, фізичними особами - підприємцями, а також фізичними особами в усіх документах, які містять інформацію про об'єкти оподаткування фізичних осіб або про сплату податків, зокрема у разі виплати доходів, з яких утримуються податки згідно із законодавством України. Фізичні особи зобов'язані подавати інформацію про реєстраційний номер облікової картки юридичним та фізичним особам, що виплачують їм доходи (п.п. 70.12.1 п. 70.12 ст. 70 Кодексу).
Документи, пов'язані з проведенням операцій, передбачених п. 70.12 ст. 70 Кодексу, які не мають реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), вважаються оформленими з порушенням вимог законодавства України (п. 70.13 ст. 70 Кодексу).
Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку на доходи фізичних осіб визначену ст. 167 Кодексу (п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу).
Особи, які відповідно до Кодексу мають статус податкових агентів, зобов’язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок (військовий збір) з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок і подавати у строки, встановлені Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування (п. 176.2
ст. 176 Кодексу).
Платник податку – фізична особа, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, зобов'язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів (п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 Кодексу).
Відповідно до п. 179.1 ст. 179 Кодексу платник податку зобов'язаний подати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) до контролюючого органу, де перебуває на обліку, до 1 травня року, що настає за звітним (п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 Кодексу), та самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій ним податковій декларації (п. 179.7 ст. 179 Кодексу).
Кодекс не містить окремого поняття «вживаних товарів». Однак містить поняття «товари» - це матеріальні та нематеріальні активи, у тому числі земельні ділянки, земельні частки (паї), а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення (п.п.14.1.244 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Водночас продаж (реалізація) товарів – це будь-які операції, що здійснюються, зокрема згідно з договорами купівлі-продажу та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання (п.п. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
При цьому діяльність особи, що пов'язана з реалізацією товарів,  спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами є господарською діяльністю.
 
Щодо оподаткування ломбардних операцій
У розумінні Кодексу ломбардна операція - операція, що здійснюється фізичною, з отримання коштів від юридичної особи, що є фінансовою установою, згідно із законодавством України, під заставу товарів або валютних цінностей. Ломбардні операції є різновидом кредиту під заставу (п.п. 14.1.100 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Не включаються до розрахунку оподатковуваного доходу платника податку – фізичної особи основна сума кредиту, що отримується платником податку (протягом строку дії договору), у тому числі фінансового кредиту, забезпеченого заставою, на визначений строк та під проценти (п.п. 165.1.29  п. 165.1 ст. 165 Кодексу).
Отже, протягом строку дії відповідного договору основна сума кредиту, отриманого платником податку – фізичною особою від ломбарду, не оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором. 
Разом з тим, у разі неповернення грошових коштів у вигляді фінансового кредиту у термін, встановлений договором, сума такого кредиту включається податковим агентом до оподатковуваного доходу платника податку та оподатковується на загальних підставах. При цьому доходом фізичної особи є також сума різниці, яка розрахована та повернута платнику відповідно до законодавства.
 
Щодо оподаткування доходу, отриманого фізичною особою від продажу,  наприклад мобільного телефону, побутової техніки, планшету у т.ч. через мережу Інтернет, які належали такій особі
У разі якщо фізична особа продає такий товар юридичній особі або самозайнятій особі, або здійснює продаж за посередництвом комісіонера, які у розумінні Кодексу є податковими агентами, то такі податкові агенти зобов'язані утримувати податок  на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відс. та військовий збір - 1,5 відсотка.
Якщо фізична особа продає такий товар іншій фізичній особі, то дохід отриманий від такого продажу включається до оподатковуваного доходу фізичної особи (продавця), який зобов’язаний подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року в якому відбувалася цей продаж, а також сплатити до бюджету податок на доходи фізичних осіб та військовий збір.
 
Щодо оподаткування доходу, отриманого платником податку  - фізичною особою за здані (продані) ним вторинну сировину, побутові відходи
Сума доходу, отримана платником податку за здані (продані) ним вторинну сировину, побутові відходи не включаються до оподатковуваного доходу платника податку – фізичної особи  (п.п. 165.1.25 п. 165.1 ст. 164 та п.п. 1.7 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).
При цьому, слід враховувати положення Закону України «Про відходи», який визначає зокрема, правові, організаційні та економічні засади діяльності, пов'язаної із запобіганням або зменшенням обсягів утворення відходів, їх збиранням, перевезенням, зберіганням, сортуванням, обробленням, утилізацією та видаленням, знешкодженням та захороненням.
 
Щодо оподаткування доходу, отриманого платником податку - фізичною особою від продажу власної сільськогосподарської продукції, яка вирощена такою особою на присадибній ділянці іншій фізичній особі
Сільськогосподарська продукція - це продукція, що підпадає під визначення груп 1 - 24 УКТ ЗЕД, якщо при цьому така продукція зокрема, вирощується, збирається безпосередньо виробником цієї продукції на власних площах для продажу (п.п.14.1.234 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Не включаються до оподатковуваного доходу платника податку – фізичної особи (не оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором) доходи, отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена,  зібрана безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих їй у розмірах, встановлених Земельним кодексом України для ведення садівництва та/або для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки) та/або для індивідуального дачного будівництва.
 
Нарахування та сплата транспортного податку юридичними особами
Порядок справляння транспортного податку визначено статтею 267 Податкового кодексу України.
 Платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об'єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Щодо об'єктів оподаткування, придбаних протягом року, декларація юридичною особою - платником подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об'єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт. (п.п. 267.6.4 п. 267.6 ст. 267 Кодексу).
Форму декларації затверджено наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 415. При складанні декларації необхідно дотримуватися розробленого алгоритму.
Відповідно до п.п. 267.7.1 п. 267.7 ст. 267 Кодексу податок сплачується за місцем реєстрації об'єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.
Транспортний податок сплачується юридичними особами  авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом. Авансові платежі відображаються в річній податковій декларації.
У разі отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, кожного разу необхідно заповнювати додаток до Критеріїв оцінки ступеня ризиків
повідомляє, що відповідно до п. 3 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 567, платник податку у разі отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, має право подати згідно з Додатком до Критеріїв на розгляд комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, інформацію щодо: - видів економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010);
- кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, що на постійній основі постачаються (виготовляються) та/або придбаваються (отримуються) платником податку;
- кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016-2010), що на постійній основі постачаються (виготовляються) та/або придбаваються платником податку.
Інформація подається окремо по кожній податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію якої зупинено в ЄРПН.
Тобто, у разі отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної, платнику податків необхідно кожного разу заповнювати додаток до Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Заповнюємо Звіт про суми податкових пільг
Відповідно до п. 30.6 ст. 30 Податкового кодексу України, суми податку та збору не сплачені суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, обліковуються таким суб’єктом - платником податків. Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1233 затверджено Порядок обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг (далі – Порядок) та Звіт про суми податкових пільг (далі – Звіт).
Порядком визначено, що Звіт подається суб’єктом господарювання за три, шість, дев’ять і дванадцять календарних місяців за місцем його реєстрації протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового періоду. У разі, коли суб’єкт господарювання пільгами не користується, Звіт не подається.
Звіт заповнюється відповідно до Порядку, зокрема, у графах «Код пільги згідно з довідником пільг» та «Найменування податкової пільги» Звіту зазначаються код та найменування податкової пільги за кожним видом податкових пільг відповідно до Довідника пільг.
Суб’єкт господарювання, який подає Звіт до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації, в якому зазначає код та найменування податкової пільги за кожним видом податкових пільг відповідно до Довідника податкових пільг, що є втратами доходів бюджету, та Довідника інших податкових пільг, затверджених Державною фіскальною службою України (далі – Довідники).
При поданні Звіту:
- за дванадцять календарних місяців минулого року використовуються Довідники пільг станом на 01 січня поточного року;
- за три календарних місяці поточного року – Довідники пільг станом на 01 квітня поточного року;
- за шість календарних місяців поточного року – Довідники пільг станом на 01 липня поточного року;
- за дев’ять календарних місяців поточного року – Довідники пільг станом на 01 жовтня поточного року.
При зупиненні реєстрації податкової накладної в ЄРПН в СМ КОР, граничні строки реєстрації перериваються на період зупинення реєстрації
З 1 липня 2017 року запроваджено систему автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних / розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування в ЄРПН (далі – СМ КОР).
Тобто, реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена у разі відповідності сукупності критеріїв оцінки ступенів ризиків, достатніх для зупинення їх реєстрації в ЄРПН.
Податкова накладна / розрахунок коригування, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій:
а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН;
б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН.
Таким чином, податкова накладна / розрахунок коригування реєструються датою внесення їх до ЄРПН.
Платник податку має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування в ЄРПН протягом 365 календарних днів, що наступають за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідній податковій накладній та/або розрахунку коригування.
Перебіг зазначеного строку переривається на період зупинення їх реєстрації та відновлюється з дня припинення процедури зупинення їх реєстрації.
При цьому, у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН на підставі відповідності критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення, штрафні санкції не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування.
Зазначена норма передбачена п. 201.10 ст. 201, п.п. 210.16.4 ст. 201 та п. 120 1.1 ст. 120 1 Податкового кодексу України.
Звіти неприбутківців, які до 01 липня 2017 року не привели у відповідність свої установчі документи
відповідно до положень Податкового кодексу неприбуткові організації, внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій на день набрання чинності Закону №652 від 17.07.2015р., що не відповідають вимогам п. 133.4 Кодексу, з метою включення до нового Реєстру зобов’язані були до 01 липня 2017 року привести свої установчі документи у відповідність до норм Кодексу та у цей самий строк подати копії таких документів до контролюючого органу.
У разі недотримання зазначених норм такі установи після 01 липня 2017 року втрачають ознаку неприбутковості та виключаються контролюючим органом з Реєстру. Тобто стають  платниками податку на прибуток підприємств.
Отже, протягом 2017 року зазначена організація має два "статуси": не є платником податку на прибуток (до 01.07.2017 р.) та є платником податку на прибуток (з 01.07.2017 р.) і, відповідно, повинна відзвітувати за два таких періоди.
Порядок звітування вищевказаних платників, яких з 01 липня 2017 року виключено з Реєстру та які з 01.07.2017 р. по 31.12.2017 р. отримали статус платника податку на прибуток, наступний:
- за період з 01.01.2017 р. по 30.06.2017 р. неприбуткова організація подає до органів ДФС Звіт за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року (який для таких організацій дорівнює періоду з 01.01.2017 р. по 30.06.2017 р.), та фінансову звітність за перше півріччя 2017 року - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, тобто з граничним строком подання Звіту 01 березня 2018 року;
- за період з 01.07.2017 р. по 31.12.2017 р. така організація повинна подати до контролюючого органу декларацію з податку на прибуток підприємств за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року із показниками діяльності, обрахованими за період з 01.07.2017 р. по 31.12.2017 р., та фінансову звітність за 2017 рік - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, тобто з граничним строком подання Декларації 01 березня 2018 року.
В той самий час, якщо у подальшому, після втрати неприбутковості після 1 липня, платник у період з 01.07.2017 р. по 31.12.2017 р. знову включається органами ДФС до Реєстру неприбуткових організацій, такий платник має подати наступну звітність:
- за період перебування на загальній системі оподаткування - Декларацію за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року із показниками діяльності, обрахованими за період перебування на загальній системі оподаткування, та фінансову звітність за 2017 рік - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, тобто граничний строк подання Декларації - 01 березня 2018 року;
- за період перебування у Реєстрі така організація надає органам ДФС Звіт за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року із показниками діяльності, обрахованими за період перебування у Реєстрі, та фінансову звітність за 2017 рік - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, тобто з граничним строком подання декларації 01 березня 2018 року.
Роз’яснення з цього питання прописані в листі ДФС України від 10.08.2017р. N 21192/7/99-99-12-02-04-17.

  Рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу
Відповідно до п. 100.8. ст. 100 Податкового кодексу (далі – ПКУ) рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу, а також про перенесення строків сплати розстрочених, відстрочених сум або їх частки приймається у такому порядку:
- стосовно загальнодержавних податків та зборів – керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу з урахуванням особливостей, визначених п. 100.9 ст. 100 ПКУ;
- стосовно місцевих податків та зборів – керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та затверджується фінансовим органом місцевого органу виконавчої влади, до бюджету якого зараховуються такі місцеві податки та збори.
Згідно з п. 100.9 ст. 100 ПКУ, рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу, а також про перенесення строків сплати розстрочених, відстрочених сум або їх частки щодо загальнодержавних податків та зборів на строк, що виходить за межі одного та/або більше бюджетних років, крім випадків, передбачених п. 100.9 ст. 100 ПКУ, приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, про що повідомляється центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу, а також про перенесення строків сплати розстрочених, відстрочених сум або їх частки щодо загальнодержавних податків та зборів на строк, що виходить за межі одного та/або більше бюджетних років, якщо сума, заявлена до розстрочення, відстрочення, або сума розстрочених, відстрочених грошових зобов’язань чи податкового боргу, щодо яких переносяться строки сплати, становить один мільйон гривень та більше, приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу, а також про перенесення строків сплати розстрочених, відстрочених сум, якщо сума попередньо наданого розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу не була погашена, приймається за вмотивованим та обґрунтованим рішенням керівника (заступника керівника) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Повідомлення для підтвердження реальності операцій по зупинених податкових накладних подаються лише в електронному вигляді
Для унеможливлення впливу людського фактору на процес приймання документів Міністерством фінансів України внесено зміни до чинного наказу, якими передбачено подання повідомлень та документів на підтвердження реальності операцій по зупинених податкових накладних виключно в електронному вигляді.
Змінами також передбачено і додатковий контроль за операціями з нульовою ставкою та тими операціями, які звільнені від оподаткування. Це, у свою чергу, дозволить зупинити подальше використання схем фіктивного кредиту з ПДВ.
Наказ Міністерства фінансів України "Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року №567" від 21.07.2017 №654 опубліковано в газеті "Урядовий кур’єр" за 12 серпня 2017 року №150.
Перехід до подання спрощеної податкової декларації з податку на прибуток підприємств
Ізюмська ОДПІ повідомляє, що 15.08.2017 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 09 серпня 2017 року № 592 «Про затвердження Порядку переходу платників податку на прибуток підприємств до подання спрощеної податкової декларації з такого податку та форми спрощеної податкової декларації з податку на прибуток підприємств, який оподатковується за ставкою 0 відсотків відповідно до пункту 44 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України» (далі – Постанова).
Постановою затверджені:
- Порядок переходу платників податку на прибуток підприємств до подання спрощеної податкової декларації з такого податку (далі – Порядок);
- форма спрощеної податкової декларації з податку на прибуток підприємств, який оподатковується за ставкою 0% відповідно до п.44 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств» розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Порядок регулює питання переходу суб’єктів господарювання – платників податку на прибуток підприємств до подання спрощеної податкової декларації з податку на прибуток підприємств, який оподатковується за ставкою 0 відсотків відповідно до п.44 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ.
Платники податку на прибуток підприємств, які відповідають критеріям, визначеним пунктом 44 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ, і мають право застосовувати ставку податку 0 відсотків, за результатами кожного звітного (податкового) періоду складають спрощену податкову декларацію із зазначеного податку за встановленою формою та подають її контролюючому органові у строк, встановлений ПКУ для річного звітного (податкового) періоду.
У разі, коли за результатами звітного (податкового) періоду відсутні підстави для застосування ставки податку на прибуток підприємств 0 відсотків, платники податку подають контролюючому органові податкову декларацію із зазначеного податку в порядку, встановленому Кодексом.

Змінено Порядок відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями
Ізюмська ОДПІ інформує, що 11.08.2017 набрала чинності постанов Кабінету Міністрів України від 04.07.2017 №571 (далі – Постанова №571), якою внесено зміни до абзацу першого пункту 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2011 №138.
Постановою №571 зменшено з 75% до 40% частину чистого прибутку (доходу), що відраховується до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями для державних підприємств «Національна енергетична компанія «Укренерго»» та «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»».
Строк дії Постанови №571 – до 1 липня 2018 року (опубліковано у газеті «Урядовий кур’єр» від 11.08.2017 №149).
В Електронному кабінеті платника запроваджено новий сервіс для платників та фінансових установ
ДФС створено програмний інтерфейс (API) та клієнтське програмне забезпечення для використання у зовнішніх програмних продуктах банків та інших фінансових установ з метою відправки та приймання електронних повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків через Електронний кабінет (Програмний модуль).
Починаючи з 1 вересня 2017 року через взаємодію API «Електронного кабінету» та Програмного модуля забезпечується:
- завантаження файлів повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у національній та іноземній валютах, про відкриття/закриття рахунків платників податків у цінних паперах, про відкриття/закриття кореспондентських рахунків в установах банків, які формуються програмним забезпеченням фінансових установ;
- накладення на файл повідомлення електронних цифрових підписів (ЕЦП) відповідальних посадових осіб фінансових установ у встановленому порядку. Використовується ЕПЦ будь-якого Акредитованого центру сертифікації ключів .
- відправлення та приймання файлів повідомлень контролюючими органами;
- отримання квитанції про результати обробки переданого файлу (квитанції про одержання файла повідомлень (перша квитанція), про прийняття до оброблення файла повідомлень (друга квитанція)).
Програмний модуль та Інструкція з його використання розміщенні на офіційному веб-порталі ДФС у розділі «Електронна звітність»/Програмний модуль для формування та направлення повідомлень про відкриття/закриття рахунків.

Визначення групи та ставок юридичних осіб - платників єдиного податку та порядок переходу на спрощену систему оподаткування
Відповідно до ст. 291  Податкового кодексу України юридична особа може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, що встановлені главою 1 розділу XIV Кодексу.
Юридичні особи - суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку:
третя група - юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5 000 000 гривень;
четверта група - сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.
Обмеження для переходу на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів господарювання – юридичних осіб встановлені:
- для платників єдиного податку третьої групи п.291.5. ст 291 Кодексу;
- для платників єдиного податку четвертої групи п.291.5¹. ст 291 Кодексу.
Відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється у розмірі:
- 3 відсотків доходу - у разі сплати податку на додану вартість згідно з  Податковим кодексом;
- 5 відсотків доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку (п. 293.3 ст. 293 Кодексу).
 Ставки єдиного податку для платників третьої групи (юридичні особи) встановлюються у подвійному розмірі ставок, визначених пунктом 293.3 цієї статті:
- до суми перевищення обсягу доходу, визначеного у підпункті 3 пункту 291.4 статті 291  Кодексу;
- до доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж зазначений у главі 1 розділу ХІV Податкового кодексу;
- до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування.
Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб'єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву.        
До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених главою 1 розділу XIV Податкового кодексу.
Форма заяви та розрахунку затверджені наказом Міністерства фінансів України від 20.12.2011 N 1675. При складанні розрахунку необхідно дотримуватися розробленого алгоритму.

Коли єдинники застосовують нову форму декларації
згідно із п. 46.6 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) якщо в результаті запровадження нового податку або зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, який затвердив такі форми, зобов’язаний оприлюднити нові форми звітності.
До визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.
Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку (п. 50.1 ст. 50 ПКУ).           З 5 травня 2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 17.03.2017 №369 «Про затвердження Змін до наказу Міністерства фінансів України від 19 червня 2015 року №578» (далі – Наказ №369), який вніс зміни до форми Податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи підприємця, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 №578 (далі – Наказ №578).
З огляду на те, що базовим податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал, а для платників першої та другої груп – календарний рік, то форма Податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця, затверджена наказом №578 (в редакції Наказу №369), буде використовуватись платниками єдиного податку третьої групи для складання звітності за 9 місяців 2017 року починаючи з 01.10.2017, а платниками першої та другої груп для складання звітності за 2017 рік – з 01.01.2018.

Виплати за договором страхування: підстави для оподаткування
Договір довгострокового страхування життя —  це договір страхування життя строком на 5 і більше років, який передбачає страхову виплату одноразово або у вигляді ануїтету, якщо застрахована особа дожила до закінчення терміну дії договору страхування чи події, передбаченої у договорі страхування, або досягла віку, визначеного договором. Такий договір не може передбачати часткових виплат протягом перших 5 років його дії, крім тих, що здійснюються у разі настання страхових випадків, пов'язаних зі смертю чи хворобою застрахованої особи або нещасним випадком, що призвело до встановлення застрахованій особі інвалідності. При цьому роботодавець не може бути вигодонабувачем за такими договорами страхування життя.
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу не включається, зокрема, сума страхової виплати, отримана платником податку за договором страхування від страховика-резидента, іншого ніж довгострокове страхування життя, під час страхування життя або здоров'я платника податку у разі дожиття застрахованої особи до дати чи події, передбаченої договором страхування життя, чи досягнення віку, передбаченого таким договором.
Якщо страхова виплата здійснюється страховою компанією платнику податку — фізособі з додержанням вимог пп. 165.1.27 ПКУ, то вона не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого платника.
Якщо за умовами договору страхування життя передбачено, що сума страхової виплати перераховується страховою компанією безпосередньо на розрахунковий рахунок юрособи-страхувальника  як вигодонабувачу, тобто не застрахованим фізособам (працівникам), то при виплаті податковим агентом зазначеної суми фізособам така виплата включається до їх загального місячного (річного) оподатковуваного доходу як інші доходи та оподатковується ПДФО і військовим збором на загальних підставах.

Порядок повернення зайвих коштів з електронного рахунку
Якщо на дату подання податкової декларації з податку сума коштів на електронному рахунку платника податку перевищує суму, що підлягає перерахуванню до бюджету відповідно до поданої звітності, платник податку має право подати контролюючому органу у складі податкової декларації заяву, відповідно до якої такі кошти підлягають перерахуванню на поточний рахунок платника податку, реквізити якого зазначаються в заяві, у сумі залишку коштів, що перевищує суму податкового боргу з податку та суму узгоджених податкових зобов’язань з податку, або до бюджету в рахунок сплати податкового боргу з податку, що виник починаючи з 1 липня 2015 року.
При цьому перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися за відсутності перевищення суми податку, зазначеної у виданих податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, над сумою податкових зобов’язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих в податковій звітності з податку у цьому звітному періоді.
Для відповідного перерахування коштів ДФС надсилає Державній казначейській службі (далі – Казначейство) реєстр, в якому зазначаються найменування платника податку, податковий номер та індивідуальний податковий номер, сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету або на поточний рахунок платника податку, та реквізити такого рахунка (при поданні платником податку заяви про повернення коштів на його поточний рахунок).
Казначейство на підставі зазначеного реєстру протягом п’яти робочих днів після закінчення граничного строку, встановленого Податковим кодексом України для самостійної сплати платником податку сум податкових зобов’язань, здійснює відповідне перерахування.
Для перерахування до бюджету/на поточний рахунок зайво зарахованих коштів платник податку повинен заповнити до декларації з ПДВ додаток 4 «Заява про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету».

У разі зміни основного місця обліку суб’єкта господарювання чи фізичної особи, отримайте нові посилені сертифікати відкритих ключів електронного цифрового підпису
Ізюмська ОДПІ інформує, що відповідно до ст.7 Закону України від 22.05.2003 №852-IV «Про електронний цифровий підпис» та п.п.3.4.6 п.3.4 розділу 3 Договору про надання послуг електронного цифрового підпису, затвердженого наказом Інформаційно-довідкового департаменту ДФС від 29.06.2017 №88, підписувач зобов’язаний своєчасно надавати центру сертифікації ключів інформацію про зміну даних, відображених у сертифікаті ключа.
Враховуючи викладене, у разі зміни адреси місця обліку суб’єкта господарювання або фізичної особи, заявнику необхідно звернутися до центру сертифікації ключів з заявою на скасування посилених сертифікатів, які містять недостовірну інформацію, та надати пакет реєстраційних документів для формування нових посилених сертифікатів.
Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії 401.02 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланнямhttp://zir.sfs.gov.ua у розділі: «Запитання-відповіді з бази знань».
 
Довідку про доходи фізична особа – підприємець може отримати в контролюючому органі за місцем своєї податкової адреси
Ізюмська ОДПІ повідомляє, що згідно зі ст. 1 Закону України «Про звернення громадян» від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР із змінами та доповненнями (далі – Закон № 393) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, зокрема із заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних та особистих прав і законних інтересів.
Статтею 20 Закону № 393 визначено, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання.
Пунктом 177.5 ст. 177 та п. 296. 4 ст. 296 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) передбачено, що фізичні особи – підприємці (далі – ФОП) подають до контролюючого органу податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси.
Платники єдиного податку для отримання довідки про доходи мають право подати до контролюючого органу податкову декларацію за інший, ніж квартальний (річний) податковий (звітний) період, що не звільняє такого платника податку від обов’язку подання податкової декларації у строк, встановлений для квартального (річного) податкового (звітного) періоду (п.п. 296.8 ст. 296 ПКУ).
Податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків в контролюючому органі (п. 45.1 ст. 45 ПКУ).
Відповідно до ст. 291 розд. І Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 № 578/5, облікові справи платників податків і зборів (обов’язкових платежів) зберігаються протягом 5 років після припинення діяльності таких суб’єктів господарювання.
Враховуючи викладене, ФОП може отримати за письмовим зверненням в контролюючому органі за місцем своєї податкової адреси довідку про доходи на підставі поданої (-их) податкової (-их) декларації (-ій) за будь-який період здійснення підприємницької діяльності, зазначений у заяві.
У разі припинення підприємницької діяльності ФОП, термін збігу зберігання облікових справ у контролюючому органі становить 5 років.
З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися уЗагальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 140.06).

ДФС проводить тендерні закупівлі обладнання для оснащення технічними системами та засобами митного контролю пунктів пропуску
Із запровадженням Європейським Союзом безвізового режиму для громадян України Державна фіскальна служба України здійснює першочергові заходи щодо оснащення технічними системами та засобами митного контролю пунктів пропуску для автомобільного сполучення. Зокрема, заплановано оснащення пунктів пропуску скануючими системами стаціонарного типу для огляду вантажних автотранспортних засобів та контейнерів, стаціонарними ваговими комплексами для вимірювання маси автотранспортних засобів у русі, а також системами відеоконтролю.
Так, 22 серпня 2017 року після отримання чергового траншу на фінансування технічного забезпечення програм розбудови митної інфраструктури ДФС розпочала процедури закупівель вагових комплексів для вимірювання маси транспортних засобів у русі з очікуваною вартістю 3,12 млн. гривень. Ці вагові комплекси планується встановити у пункті пропуску «Ягодин»  - 3 одиниці, у пункті пропуску «Чоп» - 2 та у пункті пропуску «Ужгород»  - 2.
Закупівлі проходять із застосуванням електронної системи «Prozorro» та знаходяться у вільному доступі для перегляду.
Крім того, тривають процедури закупівель 6 скануючих систем стаціонарного типу для огляду вантажних автотранспортних засобів та контейнерів. Їх планується поставити на пункти пропуску Львівської, Закарпатської та Волинської митниць.
Закупівлю 2 таких систем з очікуваною вартістю 169,4 млн. грн. було оголошено 22 червня поточного року. До участі у торгах було подано 6 тендерних пропозицій. Однак після цього тендерні пропозиції 5 учасників було відхилено по кваліфікаційним критеріям та технічним вимогам, а одна  - по технічним вимогам.
Наголошуємо, що це є обов’язком, а не правом замовника, тому «досить поважною причиною» відхилення пропозицій, як наголошують деякі ЗМІ, є виконання норм законодавства про публічні закупівлі, а не недопущення учасників «зі сторони».
Протокол розгляду тендерних пропозицій опубліковано в електронній системі закупівель “Prozorro” та знаходиться у вільному доступі для перегляду та аналізу.
Наразі закупівлю заблоковано електронною системою закупівель в автоматичному режимі у зв’язку з оскарженням (Антимонопольний комітет України) результатів предкваліфікації.
Оскільки порядок та строки розгляду оскарження процедури закупівлі не залежать від рішень замовника та визначаються вимогами діючого законодавства, розгляд скарги органом оскарження призначено на 01.09.2017.
Закупівлю ще 4 скануючих систем стаціонарного типу для огляду вантажних автотранспортних засобів та контейнерів очікуваною вартістю 338,8 млн. грн. було розпочато 4 липня.
Для участі в торгах було подано 8 тендерних пропозицій. З них відповідно до вимог діючого законодавства за результатами проведеної оцінки було відхилено 6 тендерних пропозицій, а 2 – допущені до аукціону.
Протокол розгляду цих тендерних пропозицій також  опубліковано в електронній системі закупівель “Prozorro” та знаходиться у вільному доступі для перегляду.
Однак на сьогодні закупівлю заблоковано електронною системою закупівель в автоматичному режимі у зв’язку з оскарженням результатів предкваліфікації. Розгляд скарги органом оскарження призначено на 14.09.2017.
Нагадуємо, що закупка обладнання проводиться за рахунок перевиконання планових митних зборів. 10% від перевиконання йдуть на розвиток інфраструктури митниць ДФС.
В Електронному кабінеті платника запроваджено новий сервіс для платників та фінансових установ
ДФС створено програмний інтерфейс (API) та клієнтське програмне забезпечення для використання у зовнішніх програмних продуктах банків та інших фінансових установ з метою відправки та приймання електронних повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків через Електронний кабінет (Програмний модуль).
Починаючи з 1 вересня 2017 року через взаємодію API «Електронного кабінету» та Програмного модуля забезпечується:
- завантаження файлів повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у національній та іноземній валютах, про відкриття/закриття рахунків платників податків у цінних паперах, про відкриття/закриття кореспондентських рахунків в установах банків, які формуються програмним забезпеченням фінансових установ;
- накладення на файл повідомлення електронних цифрових підписів (ЕЦП) відповідальних посадових осіб фінансових установ у встановленому порядку. Використовується ЕПЦ будь-якого Акредитованого центру сертифікації ключів .
- відправлення та приймання файлів повідомлень контролюючими органами;
- отримання квитанції про результати обробки переданого файлу (квитанції про одержання файла повідомлень (перша квитанція), про прийняття до оброблення файла повідомлень (друга квитанція)).
Програмний модуль та Інструкція з його використання розміщенні на офіційному веб-порталі ДФС у розділі «Електронна звітність»/Програмний модуль для формування та направлення повідомлень про відкриття/закриття рахунків.

Монети царських часів залишились в Україні
На митному посту «Харків - пасажирський» харківські митники виявили монети царських часів, які громадянин Росії намагався незаконно вивезти до РФ.
Під час митного контролю потягу «Харків-Москва» один з пасажирів заявив про відсутність предметів, заборонених або обмежених до переміщення через митний кордон України. Але, в ході огляду його багажу в сумці з особистими речами були виявлені 5 монет різного номіналу часів царської Росії, які чоловік не задекларував.
Відносно правопорушника складено протокол про порушення митних правил за статтею 472 Митного кодексу України.

Оскарження рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН
Відповідно до п.п.201.16.3 п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України (далі -  ПКУ), рішення про відмову у  реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути оскаржено в  адміністративному або судовому порядку.
Відповідно до п.п.56.23.1 п.56.23 ст.56 ПКУ, скарга на рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі  податкових накладних подається  до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.
Порядок розгляду скарг на рішення комісії Державної фіскальної служби про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 04.07.2017 №485 (далі – Порядок).
Скарга складається виключно у письмовій формі та подається платником податку особисто або через свого уповноваженого представника безпосередньо до ДФС або надсилається поштовим відправленням – це встановлено п.56.3, п.56.23 ст.56 ПКУ та п.7  Порядку.
Відповідно до положень п.56.3 ст.56 ПКУ та п.10 Порядку, платник податку може додавати до скарги пояснення та копії документів, завірені у встановленому порядку, які підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації.
Згідно п.п.56.23.2 п.56.23 ст.56 ПКУ, скарга на рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН розглядається в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, за участі уповноваженої особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Скарга на рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН розглядається протягом 10 календарних днів з дня отримання такої скарги центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.Термін розгляду скарги не може бути продовженим – це встановлено п.п.56.23.3 п.56.23 ст.56 ПКУ.
Відповідно до п.п.56.23.4 п.56.23 ст.56 ПКУ, якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних не надсилається  платнику податків протягом 10-денного строку, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку.
Рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, прийняте за розглядом скарги платника податків є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку.
Позовна заява подається до адміністративного суду за місцезнаходженням платника податку.
Якщо покупцем отримано квитанцію про зупинення реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування на зменшення податкових зобов’язань з ПДВ, пояснення та/або копії документів надає продавець
Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача – платника ПДВ, підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.
У разі отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН платник ПДВ має право подати на розгляд комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у п.п. 201.16.1 «в» ст. 201 Податкового кодексу України, з повідомленням щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим податковим накладним/розрахункам коригування за встановленою формою J(F)1312601 (Повідомлення).
Табличну частину Повідомлення необхідно заповнювати відповідно до табличної частини податкової накладної/розрахунку коригування (з відповідними знаками).
У разі зупинення розрахунку коригування на зменшення податкових зобов’язань Повідомлення подається платником податків – продавцем, що зазначений в розрахунку коригування та податковій накладній, яка коригується.
Зазначена норма передбачена п.192.1 ст. 192 Податкового кодексу України.

Затверджена нова Книга обліку доходів і витрат для пересічних громадян
Ізюмська ОДПІ звертає увагу громадян, що наказом Мінфіну від 23.06.2017р. №591 затверджено Книгу обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу та Порядок її ведення. Оновлена форма Книги та Порядок набрали чинності з 11 серпня поточного року, тобто з дня опублікування в бюлетені «Офіційний вісник України» №63.
Вказані документи стосуються лише фізичних осіб - платників податків, тобто громадян, які отримують доходи та відповідно до розділу IV Податкового кодексу України зобов'язані подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи та/або мають право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податкову знижку, та не поширюються на підприємців.
Зазначимо, що прийнятий Порядок розроблено відповідно до положень ПКУ, згідно з підпунктом "а" пункту 176.1 статті 176 розділу IV якого платники податків ведуть облік у Книзі обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу.
Звертаємо увагу, що оновлена форма Книги передбачає ведення обліку не тільки доходів, які включаються в загальний річний оподатковуваний дохід, але і тих, які в оподатковуваний дохід не включаються.
Окрім цього, в порівнянні із старою формою з Книги вилучені графи для обліку іноземних доходів та окремо виділені 5 граф для ведення обліку витрат, пов’язаних з правом на податкову знижку та за операціями з інвестиційними активами із зазначенням реквізитів документа, які підтверджують понесені витрат.
В новій формі Книги також будуть зазначатися назви отриманого доходу і понесених витрат.
Слід пам’ятати, що Книга обліку та реєстр документів (за наявності) мають знаходитися у платників податків та повинні надаватись контролюючим органам на їх вимогу (п.4 Порядку).
Додатково повідомляємо, що  попередня редакція Книги та Порядку її ведення, затверджені наказом Міністерства доходів і зборів України від 11.12.2013 № 794  втратили чинність.

В податковій накладній по підакцизним та імпортованим товарам код товару згідно з УКТ ЗЕД зазначається повністю - 10 знаків
Форма податкової накладної передбачає обов’язкове заповнення коду товару згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) та коду послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП).
Передбачено зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду (крім підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).
Для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України код товару згідно з УКТ ЗЕД (графа 3.1 табличної частини податкової накладної) зазначається повністю (10 знаків).
Отже, при здійсненні платниками податку операцій з постачання товарів у податковій накладній в обов'язковому порядку зазначається код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних і імпортних товарів - 10 знаків, для інших товарів - не менше 4 знаків).
При цьому код товару згідно з УКТ ЗЕД (графа 3.1 податкової накладної) зазначається на всіх етапах постачання товарів від виробника чи імпортера до кінцевого споживача та незалежно від дати придбання чи виготовлення такого товару (до 1 січня 2017 року чи після цієї дати).
Отже, якщо здійснюється постачання підакцизного товару або товару, ввезеного на митну територію України, у графі 3.1 має бути вказаний десятизначний код товару.
У разі постачання імпортованого товару у графі 3.2 (код ознаки імпортованого товару) проставляється позначка "Х".
Графа 3.2 заповнюється на всіх етапах постачання товару, який було ввезено на митну територію України.
Код товару згідно з УКТ ЗЕД зазначається суцільним порядком без будь-яких розділових знаків (пробілів, крапок тощо).
Заповнення в одному рядку граф 3.1 (код товру згідно з УКТ ЗЕД), 3.2 (код ознаки імпортованого товару) та 3.3 (код послуги згідно ДКПП) одночасно або граф 3.2 та 3.3 не допускається.
Зазначена норма визначена пп. 201.1 "і" ст. 201 Податкового кодексу України.

Якщо платник єдиного податку перейшов на загальну систему оподаткування, декларація з ПДВ подається за підсумками місяця
Платники ПДВ, які сплачують єдиний податок можуть вибрати квартальний податковий період для подання звітності з ПДВ.
Заява про вибір квартального податкового періоду подається податковому органу разом з декларацією з ПДВ за наслідками останнього податкового періоду календарного року.
При цьому квартальний податковий період починає застосовуватися з першого податкового періоду наступного календарного року.
У разі якщо платник ПДВ, який застосовував спрощену систему оподаткування, переходить на загальну систему оподаткування, такий платник податку зобов'язаний самостійно перейти на місячний податковий період, починаючи з першого місяця переходу на загальну систему оподаткування, що зазначається у відповідній податковій декларації за наслідками такого місяця.
У такому випадку податкова декларація з ПДВ подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Зазначена норма передбачена п. 202.2 ст. 202 Податкового кодексу України.

Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН
З 01 липня 2017 року, якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідає сукупності критеріїв оцінки ступенів ризиків, достатніх для зупинення реєстрації їх в ЄРПН, реєстрація такої податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється, а платнику в електронному вигляді у текстовому форматі надсилається квитанція про зупинення реєстрації такої податкової накладної / розрахунку коригування.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, зокрема, зазначається пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН.
Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН, у розрізі Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення їх реєстрації, затверджено наказом МФУ від 13.06.2017 N 567.
Так, для критерію, зазначеного у п.п. 1 п. 6 Критеріїв, затверджених наказом МФУ від 13.06.17 №567 це:
- договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами;
- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції;
- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;
- розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків;
- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством;
Для критерію, зазначеного в п.п. 2 пункту 6 Критеріїв, затверджених наказом МФУ від 13.06.17 №567 це:
- договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами;
- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції;
- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;
- розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків;
- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.
Зазначені письмові пояснення та копії документів платник податку подає до ДФС в електронному вигляді засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС.
Зазначена норма передбачена пп. 201.16.2 ст. 201 Податкового кодексу України та наказом МФУ від 13.06.2017 № 567.

Платник податку на прибуток витрати з утримання соціальної інфраструктури відображає згідно з правилами бухгалтерського обліку
Об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Податкового кодексу.
При цьому, на суму витрат з утримання й обслуговування (охорона, прибирання, використання витратних матеріалів для обслуговування) об'єктів соціально-культурного призначення не передбачає коригування фінансового результату до оподаткування.
Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку під час визначення фінансового результату до оподаткування.
Зазначена норма передбачена пп. 134.1.1 ст. 134 Податкового кодексу України та роз’яснена листом ДФС України від 24.05.2017 № 332/6/99-99-15-02-02-15/ІПК.

За порушення правил продажу алкогольних та тютюнових виробів – позбавлення ліцензії та штраф
Відповідно до ст. 15 прим. 3 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів:
особами, які не досягли 18 років;
особам, які не досягли 18 років;
у приміщеннях та на території навчальних закладів, закладів охорони здоров’я, крім ресторанів, що знаходяться на території санаторіїв;
у приміщеннях спеціалізованих торговельних організацій, що здійснюють торгівлю товарами дитячого асортименту або спортивними товарами, а також у відповідних відділах (секціях) універсальних торговельних організацій;
у закритих спортивних спорудах (крім пива у пластиковій тарі);
з торгових автоматів;
на полицях самообслуговування (крім тютюнових виробів у блоках та алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових, пива);
поштучно (для тютюнових виробів, крім сигар);
у споживчих упаковках, що містять менш як 20 сигарет;
з рук;
у невизначених для цього місцях торгівлі.
Продавець пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів зобов’язаний отримати у покупця, який купує пиво (крім безалкогольного), алкогольні напої, слабоалкогольні напої, вина столові або тютюнові вироби, паспорт або інші документи, які підтверджують вік такого покупця, якщо у продавця виникли сумніви щодо досягнення покупцем 18-річного віку, у разі відмови покупця надати такий документ продаж пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів такій особі забороняється.
Згідно з ст.17 Закону № 481 до суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі порушення вимог ст. 15 прим. 3 Закону № 481 – 6800 гривень.
Водночас, відповідно до частини тридцять першої ст. 15 Закону № 481 за порушення вимог ст. 15 прим. 3 Закону № 481 щодо продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років або у не визначених для цього місцях передбачено анулювання ліцензії.
Крім того за вчинені порушення працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування передбачено адміністративний штраф у розмірі від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Робота на умовах неповного робочого дня (за основним місцем роботи): база нарахування єдиного внеску
Відповідно до частини 5 статті 8 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №2464) єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для платників, зазначених у статті 4 Закону №2464, встановлюється у розмірі 22% до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.
У разі, якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.
При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка єдиного внеску, встановлена цією частиною, застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.
Пунктом 12 частини першої статті 1 Закону №2464 визначено, що основне місце роботи – це місце роботи, де працівник працює на підставі укладеного трудового договору, де знаходиться (оформлена) його трудова книжка, до якої вноситься відповідний запис про роботу.
Отже у разі, якщо працівник за своїм основним місцем роботивиконує певну роботу на умовах неповного робочого дня і при цьому за фактично відпрацьований час сума заробітної плати становить менше законодавчо встановленого рівня, роботодавцю слід здійснювати нарахування єдиного внеску з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід).
 
В якому розмірі включається до податкової знижки сума витрат фізособи у вигляді пожертвувань або благодійних внесків, переданих неприбутковим організаціям, та які підтверджуючі документи необхідно надати контролюючому органу?
Відповідно до п.п.166.3.2 п.166.3 ст.166 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п.164.6 ст.164 ПКУ, суму коштів або вартість майна, переданих платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, зареєстрованим в Україні та внесеним до Реєстру неприбуткових організацій та установ на дату передачі таких коштів та майна, у розмірі, що не перевищує 4% суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року.
Згідно із п.п.166.2.1 п.166.2 ст.166 ПКУ до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).
При цьому, ст.729 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 №435-IV зі змінами (далі – ЦКУ) передбачено, що пожертвою є дарування нерухомих та рухомих речей, зокрема грошей та цінних паперів, особам, встановленим частиною першою ст.720 ЦКУ, для досягнення ними певної, наперед обумовленої мети.
Договір про пожертву є укладеним з моменту прийняття пожертви.
До договору про пожертву застосовуються положення про договір дарування, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, одним із підтверджуючих документів, які необхідно надати платником податку контролюючому органу, є копія договору про пожертву.
Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії 103.06.02 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланнямhttp://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».
 
Коли нарахування єдиного внеску здійснюється не на мінімальну зарплату
відповідно до частини 5 статті 8 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №2464) єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для платників, зазначених у статті 4 Закону №2464, встановлюється у розмірі 22% до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.
У разі, якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.
При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка єдиного внеску, встановлена цією частиною, застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.
Нагадуємо, що відповідно до ст.8 Закону України від 21.12.2016 №1801-VIII «Про Державний бюджет України на 2017 рік» на 2017 рік з 1 січня встановлена мінімальна заробітна плата 3200 грн. на місяць.
З урахуванням вищевикладеного та керуючись положеннями Закону №2464 не застосовується мінімальна зарплата для нарахування єдиного внеску у наступних випадках:
► до заробітної плати з джерела не за основним місцем роботи – базою нарахування єдиного внеску є отриманий дохід (прибуток) незалежно від його розміру;
► до заробітної плати (доходу) працівника – інваліда, який працює на підприємстві, в установі або організації, де застосовується ставка 8,41%;
► до заробітної плати (доходу) працівників всеукраїнських громадських організацій інвалідів, зокрема товариств УТОГ та УТОС, де застосовується ставка 5,3%;
► до заробітної плати (доходу) підприємств та організацій, громадських організацій інвалідів, де застосовується ставка 5,5% (для працюючих інвалідів);
► до працівників, яким надано відпустки без збереження заробітної плати на період проведення АТО у відповідному населеному пункті з урахуванням часу, необхідного для повернення до місця роботи, але не більше як 7 календарних днів після прийняття рішення про припинення АТО;
► якщо працівника прийнято не з першого робочого дня та звільнено не останнім робочим днем звітного місяця;
► якщо працівник повний місяць перебуває у відпустці без збереження заробітної плати – база нарахування єдиного внеску відсутня;
► для працівника (за основним місцем роботи), у якого початок та закінчення лікарняного припадають на різні місяці – єдиний внесок у місяці початку лікарняного нараховується за фактично відпрацьований час, оскільки загальна сума доходу ще не є відомою (сума лікарняних визначається після надання листка непрацездатності).
 
В яких випадках та яким чином подається Таблиця даних платника податків?
01.07.2017 реєстрація податкових накладних/ розрахунків коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) може бути зупинена відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями у разі відповідності такої ПН/РК сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН.
Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за № 753/30621, зі змінами (далі – Критерії).
Оцінка ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН здійснюється ДФС шляхом проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних / розрахунків коригування цим Критеріям (далі – Моніторинг).
Моніторинг здійснюється Державною фіскальною службою України (далі – ДФС) на підставі аналізу даних звітних показників платника ПДВ, наявної податкової інформації, а також інформації, поданої платником податку за формою згідно з додатком до Критеріїв, яка відображає специфіку господарської діяльності платника податку окремо за кожним видом економічної діяльності, якщо така інформація врахована комісією ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову у такій реєстрації (далі – Комісія ДФС).
Платник ПДВ у разі отримання квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН має право подати на розгляд Комісії ДФС інформацію у вигляді Таблиці даних платника податків за встановленою формою J(F)1312301 (далі – Таблиця).
Таблиця надсилається виключно в електронному вигляді засобами електронного зв’язку з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного цифрового підпису відповідальних осіб.
Електронні формати Таблиці розміщенні на офіційному веб-порталі ДФС у розділі «Електронна звітність»/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів.
Таблиця може бути сформована та надіслана через особистий кабінет електронного сервісу «Електронний кабінет платника», вхід до якого здійснюється за посиланням cabinet.sfs.gov.ua, а також через офіційний веб-портал ДФС. Також для формування Таблиці в електронному вигляді платник податків самостійно на власний розсуд може обрати будь-яке програмне забезпечення, яке формує вихідний файл відповідно до затвердженого формату (стандарту).
Підтвердженням про отримання Таблиці є перша квитанція (квитанція про доставку). Після обробки та розгляду Комісією ДФС Таблиці платнику протягом п’яти робочих днів направляється друга квитанція, в якій зазначається інформація про результат розгляду (врахування/неврахування інформації).
При заповненні Таблиці необхідно заповнювати вид економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010), код товару згідно з УКТ ЗЕД, код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016-2010).
При поданні Таблиці відповідно до виду економічної діяльності необхідно обов’язково зазначити коди товарів згідно з УКТ ЗЕД/послуг згідно з Державним класифікатором продукції послуг (ДК 016-2010), що на постійній основі таким платником постачаються (виготовляються), а також платник може зазначити коди товарів/послуг, які ним придбаваються (отримуються) для їх виготовлення.
Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії 101.17 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланнямhttp://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».
Звертаємо увагу, що ДФС на офіційному веб-порталі у банері «До уваги платників ПДВ! Зупинення реєстрації ПН» за посиланнямhttp://sfs.gov.ua/data/files/207836.pdf розміщено «Інструкцію як правильно заповнити Таблицю платника податків» (далі – Інструкція).
 
ПРО ВИЗНАННЯ ОПЕРАЦІЙ З ВНЕСЕННЯ УЧАСНИКОМ ПІДПРИЄМСТВА ДО СТАТУТНОГО КАПІТАЛУ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ (ОБЛАДНАННЯ) КОНТРОЛЬОВАНИМИ
Державна фіскальна служба України листом від 09.03.2017 р. N 5898/7/99-99-14-01-02-17 повідомила про визнання операцій з внесення учасником підприємства до статутного капіталу основних засобів (обладнання) контрольованими та відображення їх у звіті про контрольовані операції повідомляє.
Враховуючи те, що до ст. 39 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) було внесено зміни Законами України від 04 липня 2013 року N 408-VII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо трансфертного ціноутворення", від 13.05.2014 N 1260-VII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення трансфертного ціноутворення" та від 28.12.2014 N 72-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням", у 2013, 2014 та 2015 роках діяли різні вимоги до методології визнання господарських операцій контрольованими.
Так, у період з 01.09.2013 по 31.12.2013 при визначенні вартісного критерію - 50,0 млн. грн. (без ПДВ), для визнання господарських операцій контрольованими для цілей застосування пп. 39.2.1.4 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу (у редакції Закону України від 04 липня 2013 року N 408-VII) враховувалась вартість інвестицій, які мали відображатись у Звіті за 2013 рік.
Роз'яснення з цього питання було надано у запитанні-відповіді N 2 Узагальнюючої податкової консультації з окремих питань застосування норм податкового законодавства щодо трансфертного ціноутворення, затвердженої наказом Міністерства доходів і зборів України від 22.11.2013 N 699 (у редакції, що діяла до 30.06.2014).
При цьому відповідно до пп. 14.1.81 п. 14.1 ст. 14 Кодексу інвестиції - господарські операції, які передбачають придбання основних засобів, нематеріальних активів, корпоративних прав та/або цінних паперів в обмін на кошти або майно. Прямі фінансові інвестиції - господарські операції, що передбачають внесення коштів або майна в обмін на корпоративні права, емітовані юридичною особою при їх розміщенні такою особою.
Водночас, враховуючи зміни, внесені Законом України від 13 травня 2014 року N 1260-VII, у 2014 звітному році при визначенні вартісного критерію (50,0 млн. грн., без ПДВ) суми кредиту, депозиту, позики, поворотної фінансової допомоги, дивідендів, вартість інвестицій не враховувались для визнання господарських операцій контрольованими для цілей застосування пп. 39.2.1.4 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу (у редакції Закону України від 13 травня 2014 року N 1260-VII).
Відповідне роз'яснення було надано у запитанні-відповіді N 2 Узагальнюючої податкової консультації з окремих питань застосування норм податкового законодавства щодо трансфертного ціноутворення, затвердженої наказом Міністерства доходів та зборів України від 01.07.2014 N 368 "Про внесення змін до Узагальнюючої податкової консультації з окремих питань застосування норм податкового законодавства щодо трансфертного ціноутворення, затвердженої наказом Міндоходів від 22.11.2013 N 699".
З 01 січня 2015 року Законом України від 28 грудня 2014 року N 72-VIII змінено методологію та критерії визначення господарських операцій контрольованими.
Так, відповідно до пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими операціями є господарські операції, що можуть впливати на об'єкт оподаткування платника податку (до 01.01.2017 - "впливають на об'єкт оподаткування платника податку").
Підпунктом 39.2.1.4 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу визначено, що господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, зокрема, але не виключно:
операції з товарами, такими, як сировина, готова продукція тощо;
операції з надання послуг;
операції з нематеріальними активами, такими, як роялті, ліцензії, плата за використання патентів, товарних знаків, ноу-хау тощо, а також з будь-якими іншими об'єктами інтелектуальної власності;
фінансові операції, включаючи лізинг, участь в інвестиціях, кредитах, комісії за гарантію тощо;
операції з купівлі чи продажу корпоративних прав, акцій або інших інвестицій, купівлі чи продажу довгострокових матеріальних і нематеріальних активів.
Таким чином, визначальною умовою для визнання операцій контрольованими є можливість впливу таких операцій на об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків.
Водночас Кодексом не передбачено обмежень або застережень, в якому із періодів (звітному або наступних) цей вплив відбувається.
Пунктом 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.99 N 290 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.99 за N 860/4153, встановлено, що дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.
Отже, операції зі збільшення статутного капіталу шляхом внесення учасником підприємства обладнання не впливає на дохід підприємства безпосередньо під час здійснення такої господарської операції.
Водночас Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 N 318 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за N 27/4248, встановлено, що витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.
Складовою витрат є собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг), що складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат.
Перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) установлюються підприємством.
До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються:
прямі матеріальні витрати;
прямі витрати на оплату праці;
інші прямі витрати;
змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати.
До складу загальновиробничих витрат включаються амортизація основних засобів загальновиробничого (цехового, дільничого, лінійного) призначення.
Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 N 92 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.05.2000 за N 288/4509, встановлено, що основні засоби - матеріальні активи, які підприємство/установа утримує з метою використання їх у процесі виробництва/діяльності або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).
Амортизація - систематичний розподіл вартості, яка амортизується, необоротних активів протягом строку їх корисного використання (експлуатації).
Об'єктом амортизації є вартість, яка амортизується (окрім вартості земельних ділянок, природних ресурсів і капітальних інвестицій).
Нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта, який встановлюється підприємством/установою (у розпорядчому акті) при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс), і призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації.
Нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, у якому об'єкт основних засобів став придатним для корисного використання.
Суму нарахованої амортизації всі підприємства/установи відображають збільшенням суми витрат підприємства/установи і зносу основних засобів.
Таким чином, операції з внесення учасником підприємства до статутного капіталу обладнання впливають на витрати та відповідно на фінансовий результат, що є об'єктом оподаткування податком на податок на прибуток підприємства, починаючи з періоду нарахування амортизації такого обладнання - основного засобу.
Статтею 13 Закону України "Про господарські товариства" визначено, що вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом.
Отже, операція зі збільшення статутного капіталу шляхом внесення учасником підприємства основних засобів враховується у складі витрат, починаючи з періоду нарахування амортизації таких основних засобів та впливає на фінансовий результат до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку та відповідно зменшує об'єкт оподаткування податком на прибуток.
Оскільки операції із збільшення статутного капіталу внеском учасника підприємства основних засобів (обладнання) впливають (можуть впливати) на формування об'єкта оподаткування податком на прибуток, такі операції з 01.01.2015 підпадають під визначення контрольованих відповідно до ст. 39 Кодексу.
Зазначені операції мають бути відображені у Звіті про контрольовані операції у звітному періоді, в якому відбулася господарська операція з внесення учасником до статутного капіталу основних засобів (обладнання) на дату переходу права власності та/або на дату відображення у бухгалтерському обліку зарахування на баланс таких основних засобів (обладнання) (на рахунки Дт15/Дт10).

ЩОДО ПИТАНЬ ТРАНСФЕРНОГО ЦІНОУТВОРЕННЯ
Державна фіскальна служба України листом від 26.05.2017 р. N 13539/7/99-99-15-02-01-17 повідомила наступне.
31 березня 2017 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 29 березня 2017 року N 191 "Про затвердження Порядку визначення середньозваженого значення показника рентабельності для зіставної юридичної особи для цілей трансфертного ціноутворення" (далі - Порядок).
Порядок забезпечить виконання підпункту 39.3.2.8 підпункту 39.3.2 пункту 39.3 статті 39 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) для встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" та визначає процедуру розрахунку середньозваженого значення показника рентабельності у разі використання фінансових показників зіставної юридичної особи за декілька податкових періодів (років) для цілей трансфертного ціноутворення.
Середньозважене значення показника рентабельності застосовується під час розрахунку діапазону рентабельності для методів, які базуються на порівнянні фінансових показників контрольованої операції з фінансовими показниками зіставних юридичних осіб. Насамперед середньозважене значення показника рентабельності буде розраховуватись при застосуванні методу чистого прибутку, та, в залежності від результатів функціонального та економічного аналізу контрольованих операцій, в окремих випадках може використовуватись й для методів ціни перепродажу, "витрати плюс", та розподілення прибутку.
Розрахунок фінансових показників (показників рентабельності), які використовуються для розрахунку середньозваженого значення зіставної юридичної особи, здійснюється відповідно до підпункту 39.3.2.5 підпункту 39.3.2 пункту 39.3 статті 39 Кодексу.
Для визначення середньозваженого значення показника рентабельності зіставної юридичної особи використовуються дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності, відображені за національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності.
Середньозважене значення показника рентабельності для зіставної юридичної особи визначається як відношення сум відповідних даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності за декілька податкових періодів (років) за формулою:
R cp = (SP n / SD n) х 100,
де R cp - середньозважене значення показника рентабельності для зіставної юридичної особи;
P n - значення даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності n-ого податкового періоду (року), що відображаються у чисельнику формули, за якою розраховується відповідний показник рентабельності зіставної юридичної особи згідно з підпунктом 39.3.2.5 підпункту 39.3.2 пункту 39.3 статті 39 Кодексу;
D n - значення даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності n-ого податкового періоду (року), що відображаються у знаменнику формули, за якою розраховується відповідний показник рентабельності зіставної юридичної особи згідно з підпунктом 39.3.2.5 підпункту 39.3.2 пункту 39.3 статті 39 Кодексу, а саме:
1) якщо під час визначення рівня рентабельності контрольованих операцій використовується валова рентабельність, то середньозважене значення показника рентабельності визначається як відношення суми значень валового прибутку відповідних періодів, які використані при розрахунку рентабельності, до суми значень чистого доходу (виручки) від реалізації товарів (робіт, послуг), розрахованого без урахування акцизного податку, мита, податку на додану вартість, інших податків та зборів відповідних періодів, які використані при розрахунку рентабельності;
2) якщо під час визначення рівня рентабельності контрольованих операцій використовується валова рентабельність собівартості, то середньозважене значення показника рентабельності визначається як відношення суми значень валового прибутку відповідних періодів, які використані при розрахунку рентабельності, до суми значень собівартості реалізованих товарів (робіт, послуг) відповідних періодів, які використані при розрахунку рентабельності;
3) якщо під час визначення рівня рентабельності контрольованих операцій використовується чиста рентабельність, то середньозважене значення показника рентабельності визначається як відношення суми значень прибутку від операційної діяльності відповідних періодів, які використані при розрахунку рентабельності, до суми значень чистого доходу (виручки) від реалізації товарів (робіт, послуг), розрахованого без урахування акцизного податку, мита, податку на додану вартість, інших податків та зборів відповідних періодів, які використані при розрахунку рентабельності;
4) якщо під час визначення рівня рентабельності контрольованих операцій використовується чиста рентабельність витрат, то середньозважене значення показника рентабельності визначається як відношення суми значень прибутку від операційної діяльності відповідних періодів, які використані при розрахунку рентабельності, до суми значень собівартості реалізованих товарів (робіт, послуг) та операційних витрат (адміністративних витрат, витрат на збут та інших), пов'язаних з реалізацією товарів (робіт, послуг) відповідних періодів, які використані при розрахунку рентабельності;
5) якщо під час визначення рівня рентабельності контрольованих операцій використовується рентабельність операційних витрат, то середньозважене значення показника рентабельності визначається як відношення суми значень валового прибутку відповідних періодів, які використані при розрахунку рентабельності, до суми значень операційних витрат (адміністративних витрат, витрат на збут та інших, пов'язаних з реалізацією товарів (робіт, послуг) відповідних періодів, які використані при розрахунку рентабельності;
6) якщо під час визначення рівня рентабельності контрольованих операцій використовується рентабельність активів, то середньозважене значення показника рентабельності визначається як відношення суми значень прибутку від операційної діяльності відповідних періодів, які використані при розрахунку рентабельності, до суми значень поточної ринкової вартості необоротних та оборотних активів (крім поточних фінансових інвестицій і грошових коштів та їх еквівалентів), що прямо або опосередковано використовується у контрольованих операціях відповідних періодів, які використані при розрахунку рентабельності;
7) якщо під час визначення рівня рентабельності контрольованих операцій використовується рентабельність капіталу, то середньозважене значення показника рентабельності визначається як відношення суми значень прибутку від операційної діяльності відповідних періодів, які використані при розрахунку рентабельності, до суми значень капіталу (суми необоротних та оборотних активів, крім поточних фінансових інвестицій і грошових коштів та їх еквівалентів, крім поточних зобов'язань) відповідних періодів, які використані при розрахунку рентабельності;
8) якщо під час визначення рівня рентабельності контрольованих операцій використовується інша рентабельність, то середньозважене значення показника рентабельності визначається як відношення суми значень всіх чисельників, які використані при розрахунку рентабельності зіставної юридичної особи відповідних періодів, до суми значень всіх знаменників, які використані при розрахунку рентабельності відповідних періодів цієї юридичної особи.
У випадку відсутності окремих даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності, які необхідні для розрахунку показника рентабельності окремого податкового періоду (року) зіставної юридичної особи, показники бухгалтерського обліку та фінансової звітності такого періоду (року) не використовуються при розрахунку середньозваженого значення показника рентабельності такої особи.
НАРАХОВУЄМО ПЕНЮ У РАЗІ ПОДАННЯ УТОЧНЮЮЧОЇ податкової ЗВІТНОСТІ
Державна фіскальна служба України надала індивідуальну податкову консультацію від 04.08.2017 р. N 1488/6/99-99-12-03-06-15/ІПК щодо самостійного нарахування платником пені у разі подання до органу ДФС уточнюючої податкової звітності.
Щодо застосування відсотку річних облікової ставки НБУ при самостійному уточненні податкових зобов'язань платником податків
Порядок нарахування пені визначено статтею 129 Кодексу. Так, відповідно до пункту 129.1 статті 129 Кодексу нарахування пені розпочинається:
при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження) (підпункт 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Кодексу);
при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов'язаних з проведенням податкових перевірок, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження) (підпункт 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 Кодексу);
при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного платником податків або податковим агентом, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання (підпункт 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 Кодексу).
Згідно з пунктом 129.3 статті 129 Кодексу нарахування пені закінчується:
у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань (підпункт 129.3.1 пункту 129.3 статті 129 Кодексу);
у день проведення взаєморозрахунків непогашених зустрічних грошових зобов'язань відповідного бюджету перед таким платником податків (підпункт 129.3.2 пункту 129.3 статті 129 Кодексу);
у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення Національним банком України) (підпункт 129.3.3 пункту 129.3 статті 129 Кодексу);
при прийнятті рішення щодо скасування або списання суми податкового боргу (його частини) (підпункт 129.3.4 пункту 129.3 статті 129 Кодексу).
У разі часткового погашення податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку.
Частиною першою пункту 129.4 Кодексу визначено, що на суми грошового зобов'язання, визначеного підпунктами 129.1.1 та 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог Кодексу, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов'язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.
З урахуванням частини другої пункту 129.4 статті 129 Кодексу на суми грошового зобов'язання, визначеного підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.
Вказаний порядок нарахування пені враховує зміни, внесені до Кодексу Законом України від 21 грудня 2016 року N 1797-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні", що набрав чинності з 1 січня 2017 року.
Щодо визначення періоду нарахування пені, у разі самостійного нарахування сум грошового зобов'язання платником податків
Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.02.99 N 1-рп/99 визначено, що положення частини першої статті 58 Конституції України про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, треба розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи).
Отже, Конституційний Суд України дійшов висновку, що положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб.
Але це не означає, що цей конституційний принцип не може поширюватись на закони та інші нормативно-правові акти, які пом'якшують або скасовують відповідальність юридичних осіб. Проте надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.
Враховуючи відсутність прямої вказівки у Кодексі на зворотну дію у часі закону, застосування положень статті 129 Кодексу у редакції, яка діє з 01.01.2017, застосовується до правовідносин, які виникли з 01.01.2017, тобто до відносин, коли граничний строк сплати грошового зобов'язання припадає на дату починаючи з 01.01.2017.
Мирослав Продан: СМКОР заблоковано лише 0,5% податкових накладних
З початку роботи автоматизованої системи моніторингу оцінки ступеня ризиків (з 03.07.2017р.) в Єдиному реєстрі податкових накладних станом на 1 вересня зареєстровано майже 40,6 млн. податкових накладних/розрахунків коригування на суму ПДВ понад 225,3 млрд. грн.
За період роботи СМКОР зупинена реєстрація 201,2 тис. податкових накладних/розрахунків коригування на суму 3,1 млрд. грн.  Це становить 0,5 % до загальної кількості ПН/РК, що реєструвалися.
«Щоб осягнути масштаб роботи СМКОР та її ефективність ДФС постійно наводить статистику. З моменту запуску автоматизованої системи моніторингу оцінки ступеня ризиків по 1 вересня було зареєстровано 40,6 млн податкових накладних на суму 225,3 млрд грн. В той же час заблокованими виявилися лише 0,5% накладних або 201 тисяча ПН на загальну суму 3 млрд грн. Порівняльний аналіз свідчить, що бізнес все ж таки має можливість відповідати чітко визначеним наказом Мінфіну критеріям, а отже і реєструвати свої накладні. Заяви та заклики відмінити систему блокування не мають підстав. Тільки за час її роботи в тестовому режимі – з квітня по липень – економічний ефект сягнув 7 млрд грн, які додатково буди перераховані в державний бюджет, в штатному режимі – 3,5 млрд грн. Крім того, введення СМКОР дає можливість бізнесу вчасно отримувати відшкодування ПДВ - в повному обсязі та в порядку черговості», – наголосив в.о. Голови ДФС Мирослав Продан.
За його даними, станом на 1 вересня 2017 року комісією ДФС прийнято до розгляду майже 103,7 тис. повідомлень на підтвердження реальності проведених операцій по зупиненим податковим накладним. За результатами розгляду вже прийнято рішення по 91,6 тис. документів, з яких позитивні - 63,3 тис.
«В той же час ми наголошуємо, що система, і, зокрема, критерії оцінки ступеня ризику, потребують постійного вдосконалення, адже несумлінні платники, «схемники» не стоять на місці, а намагаються пристосуватися, постійно шукаючи шляхи обходу системи. Наразі є необхідність розгляду питання щодо функціонування єдиної комісії при ДФС, замість нині діючих двох, рішення якої платники і зможуть оскаржувати в суді», - додав очільник ДФС. 

ІЗЮМСЬКА ОДПІ