ІЗЮМСЬКА ОДПІ ГУ ДФС У ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ПОВІДОМЛЯЄ
31.08.2017
«Час платника»
Шановні платники податків!
ГУ ДФС у Харківській області започатковано «Час платника».
З метою надання інформаційної допомоги щодо зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджено щоденне консультування суб’єктів господарювання.
Чекаємо на Вас в приміщенні Ізюмської ОДПІ (2 поверх кімната №16) з 17.00 до 18.00 (у п’ятницю з 15.45 до 16.45).
Як виправити помилки у звіті за формою № 1ДФ
Пунктом 3.1 розділу III Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 визначено перелік реквізитів, які заповнюються у формі № 1ДФ.
Проведення коригувань реквізитів зазначеної форми здійснюється відповідно до розділу IV цього Порядку.
Коригування поданої і прийнятої форми № 1ДФ проводяться на підставі самостійно виявлених податковим агентом помилок, а також на підставі повідомлень про помилки, виявлені контролюючим органом (п. 4.1 розділу IV Порядку № 4).
У разі необхідності проведення коригувань у формі № 1ДФ до закінчення строку її подання подається звітна нова форма (п. 4.2 розділу IV цього Порядку).
Уточнююча форма № 1ДФ подається у разі необхідності проведення коригувань після закінчення строку її подання. Уточнююча форма № 1ДФ може подаватися як за звітний період, так і за попередні періоди (п. 4.3 розділу IV Порядку № 4).
При цьому заповнення звітної нової та уточнюючої форм № 1ДФ є однаковим. Звітна нова та уточнююча форми № 1ДФ подаються на підставі інформації з попередньо поданої форми і містять інформацію лише за рядками й реквізитами, які уточнюються.
Для проведення коригування необхідно виключити рядок, в якому було допущено помилку. Для виключення одного помилкового рядка з попередньо введеної інформації потрібно повторити всі графи такого рядка і у графі 9 зазначити «1» — на виключення рядка.
Після чого для введення нового рядка потрібно повністю заповнити всі його графи і у графі 9 зазначити «0» — на введення рядка.
Відповідно до п. 119.2 ст. 119 ПКУ неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов’язань платника податку та/або до зміни платника податку –     тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1020 гривень.

Нарахування та сплата транспортного податку юридичними особами
Порядок справляння транспортного податку визначено статтею 267 Податкового кодексу України.
 Платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об'єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Щодо об'єктів оподаткування, придбаних протягом року, декларація юридичною особою - платником подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об'єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт. (п.п. 267.6.4 п. 267.6 ст. 267 Кодексу).
Форму декларації затверджено наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 415. При складанні декларації необхідно дотримуватися розробленого алгоритму.
Відповідно до п.п. 267.7.1 п. 267.7 ст. 267 Кодексу податок сплачується за місцем реєстрації об'єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.
Транспортний податок сплачується юридичними особами  авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом. Авансові платежі відображаються в річній податковій декларації.


Як відобразити в податковому кредиті податкову накладну, з дати складання якої не минуло 365 днів
Ізюмська ОДПІ повідомляє, що відповідно до 198.6 ПКУ якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.
        При зупиненні реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН згідно з п. 201.16 ПКУ перебіг зазначеного строку переривається на період зупинення їх реєстрації та відновлюється з дня припинення процедури зупинення їх реєстрації згідно з пп. 201.16.4 ПКУ.
         Суми податку, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в ЄРПН, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/ розрахунків коригування до податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод.
          При зупиненні реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної в ЄРПН згідно з п. 201.16  ПКУ перебіг зазначеного строку переривається на період зупинення їх реєстрації та відновлюється з дня припинення процедури зупинення їх реєстрації згідно з пп. 201.16.4 ПКУ.
          Отже, суми ПДВ відображені у належним чином складених та зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних/розрахунках коригування, які не було включено до складу податкового кредиту в податковому періоді їх складання та з дати складання яких не минуло 365 днів, можуть бути включені до складу податкового кредиту в наступних звітних (податкових) періодах до закінчення 365 календарних днів з дати їх складання шляхом відображення сум податку у розділі ІІ «Податковий кредит» податкової декларації з ПДВ.
Щодо оподаткування окремих видів доходів фізичних осіб
У зв’язку з публікаціями у ЗМІ про нібито запроваджені новації щодо оподаткуванні доходів фізичних осіб від продажу «вживаних» товарів ДФС повідомляє, що подібний порядок оподаткування отриманих громадянами доходів існує з самого початку запровадження податку з доходів фізичних осіб (з 2004 року).
Статтею 67 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Оподаткування доходів фізичних осіб з 2011 року регулюється Податковим кодексом України (далі – Кодекс).
Згідно з п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Кодексу дохід з джерелом їх походження з України – будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи, перелічені п.п. «а»-«ж» п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.
Відповідно до п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу об’єктом оподаткування фізичної особи – резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Статтею 165 Кодексу встановлено вичерпний перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку – фізичної особи, тобто не оподатковуються.
Водночас п. 164.2 ст. 164 Кодексу містить перелік видів доходів, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, зокрема інші доходи, крім установлених у ст. 165 Кодексу (п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).
Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи, який набрав чинності з 01.01.2015, внесено зміни до Кодекс в частині оподаткування військовим збором.
Відповідно до п. 161 підрозділу 10 Розділу ХХ Перехідних положень Кодексу оподаткування військовим збором подовжено до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України.
Об'єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 Кодексу (п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10  розділу ХХ Кодексу).
Також відповідно до п.п. 1.7 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX Кодексу звільняються від оподаткування військовим збором, зокрема доходи, що згідно з розділом IV Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб, крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 Кодексу.
Реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) використовуються органами державної влади, юридичними особами незалежно від організаційно-правових форм, включаючи установи Національного банку України, банки та інші фінансові установи, фізичними особами - підприємцями, а також фізичними особами в усіх документах, які містять інформацію про об'єкти оподаткування фізичних осіб або про сплату податків, зокрема у разі виплати доходів, з яких утримуються податки згідно із законодавством України. Фізичні особи зобов'язані подавати інформацію про реєстраційний номер облікової картки юридичним та фізичним особам, що виплачують їм доходи (п.п. 70.12.1 п. 70.12 ст. 70 Кодексу).
Документи, пов'язані з проведенням операцій, передбачених п. 70.12 ст. 70 Кодексу, які не мають реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), вважаються оформленими з порушенням вимог законодавства України (п. 70.13 ст. 70 Кодексу).
Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку на доходи фізичних осіб визначену ст. 167 Кодексу (п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу).
Особи, які відповідно до Кодексу мають статус податкових агентів, зобов’язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок (військовий збір) з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок і подавати у строки, встановлені Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування (п. 176.2
ст. 176 Кодексу).
Платник податку – фізична особа, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, зобов'язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів (п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 Кодексу).
Відповідно до п. 179.1 ст. 179 Кодексу платник податку зобов'язаний подати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) до контролюючого органу, де перебуває на обліку, до 1 травня року, що настає за звітним (п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 Кодексу), та самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій ним податковій декларації (п. 179.7 ст. 179 Кодексу).
Кодекс не містить окремого поняття «вживаних товарів». Однак містить поняття «товари» - це матеріальні та нематеріальні активи, у тому числі земельні ділянки, земельні частки (паї), а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення (п.п.14.1.244 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Водночас продаж (реалізація) товарів – це будь-які операції, що здійснюються, зокрема згідно з договорами купівлі-продажу та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання (п.п. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
При цьому діяльність особи, що пов'язана з реалізацією товарів,  спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами є господарською діяльністю.
 
Щодо оподаткування ломбардних операцій
У розумінні Кодексу ломбардна операція - операція, що здійснюється фізичною, з отримання коштів від юридичної особи, що є фінансовою установою, згідно із законодавством України, під заставу товарів або валютних цінностей. Ломбардні операції є різновидом кредиту під заставу (п.п. 14.1.100 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Не включаються до розрахунку оподатковуваного доходу платника податку – фізичної особи основна сума кредиту, що отримується платником податку (протягом строку дії договору), у тому числі фінансового кредиту, забезпеченого заставою, на визначений строк та під проценти (п.п. 165.1.29  п. 165.1 ст. 165 Кодексу).
Отже, протягом строку дії відповідного договору основна сума кредиту, отриманого платником податку – фізичною особою від ломбарду, не оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором. 
Разом з тим, у разі неповернення грошових коштів у вигляді фінансового кредиту у термін, встановлений договором, сума такого кредиту включається податковим агентом до оподатковуваного доходу платника податку та оподатковується на загальних підставах. При цьому доходом фізичної особи є також сума різниці, яка розрахована та повернута платнику відповідно до законодавства.
 
Щодо оподаткування доходу, отриманого фізичною особою від продажу,  наприклад мобільного телефону, побутової техніки, планшету у т.ч. через мережу Інтернет, які належали такій особі
У разі якщо фізична особа продає такий товар юридичній особі або самозайнятій особі, або здійснює продаж за посередництвом комісіонера, які у розумінні Кодексу є податковими агентами, то такі податкові агенти зобов'язані утримувати податок  на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відс. та військовий збір - 1,5 відсотка.
Якщо фізична особа продає такий товар іншій фізичній особі, то дохід отриманий від такого продажу включається до оподатковуваного доходу фізичної особи (продавця), який зобов’язаний подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року в якому відбувалася цей продаж, а також сплатити до бюджету податок на доходи фізичних осіб та військовий збір.
 
Щодо оподаткування доходу, отриманого платником податку  - фізичною особою за здані (продані) ним вторинну сировину, побутові відходи
Сума доходу, отримана платником податку за здані (продані) ним вторинну сировину, побутові відходи не включаються до оподатковуваного доходу платника податку – фізичної особи  (п.п. 165.1.25 п. 165.1 ст. 164 та п.п. 1.7 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).
При цьому, слід враховувати положення Закону України «Про відходи», який визначає зокрема, правові, організаційні та економічні засади діяльності, пов'язаної із запобіганням або зменшенням обсягів утворення відходів, їх збиранням, перевезенням, зберіганням, сортуванням, обробленням, утилізацією та видаленням, знешкодженням та захороненням.
 
Щодо оподаткування доходу, отриманого платником податку - фізичною особою від продажу власної сільськогосподарської продукції, яка вирощена такою особою на присадибній ділянці іншій фізичній особі
Сільськогосподарська продукція - це продукція, що підпадає під визначення груп 1 - 24 УКТ ЗЕД, якщо при цьому така продукція зокрема, вирощується, збирається безпосередньо виробником цієї продукції на власних площах для продажу (п.п.14.1.234 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Не включаються до оподатковуваного доходу платника податку – фізичної особи (не оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором) доходи, отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена,  зібрана безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих їй у розмірах, встановлених Земельним кодексом України для ведення садівництва та/або для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки) та/або для індивідуального дачного будівництва.


З початку року виявлено 1,6 тис. найманих осіб, які працювали неофіційно
З початку 2017 року органами ДФС під час перевірки суб’єктів господарювання, які виплачували заробітну плату та інші доходи фізичним особам, порушення податкового законодавства встановлено в 61 відс. перевірених платників.
До бюджетів донараховано понад 250 млн. грн. податку на доходи фізичних осіб, близько 89 млн. грн. єдиного внеску та майже 19 млн. грн. військового збору.
Завдяки заходам податкового контролю було виявлено 1,6 тис. найманих осіб, праця яких використовувалась роботодавцем без оформлення трудових відносин.
Крім цього, за результатами роботи працівників ДФС у складі робочих груп з питань легалізації виплати заробітної плати та зайнятості населення, створених за ініціативою місцевих органів виконавчої влади, здійснено обстеження виробничих, торгових приміщень юридичних та фізичних осіб, місця здійснення підприємницької діяльності та проведено роз’яснювальну роботу з роботодавцями. За результатами цих заходів роботодавцями додатково укладено близько 23 тис. трудових угод з найманими працівниками.
У січні – липні 2017 року за рахунок спільних дій територіальних органів ДФС та місцевих органів влади, індивідуальної роз’яснювальної роботи з керівниками підприємств – боржників та вжитих заходів з контролю погашено заборгованість із заробітної плати у сумі  1 062,7 млн. грн., надійшло 118,2 млн. грн. податку на доходи фізичних осіб та 375,2 млн. грн. єдиного внеску.
До органів прокуратури спрямовано матеріали щодо 40 юридичних осіб, які мали довготривалу заборгованість із виплати заробітної плати.
Для підвищення рівня сплати податку на доходи фізичних осіб у січні – липні 2017 року на засіданнях комісій та робочих груп при органах виконавчої влади заслухано понад 10,3 тис. працедавців, які нараховують заробітну плату нижче законодавчо встановленого рівня. За результатами проведеної роботи 9,7 тис. працедавців підвищили рівень заробітної плати, до бюджету додатково надійшло: податку на доходи фізичних осіб – 23,3 млн. грн., єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування – 29,1 млн. грн., військового збору – 1,9 млн. грн.
Крім того, для підвищення рівня заробітної плати працівниками контролюючих органів проведено індивідуальну роз’яснювальну роботу з працедавцями, за рахунок якої у січні – липні цього року підвищили рівень виплат понад 14,5 тис. працедавців, до бюджету додатково надійшло 67,6 млн. грн. податку на доходи фізичних осіб.
До органів прокуратури спрямовано матеріали та відомості щодо 352 підприємств, на яких виплата заробітної плати проводилась у розмірах нижче законодавчо встановленої мінімальної заробітної плати.

ЩОДО ВІДОБРАЖЕННЯ ПОДАТКОВОГО КРЕДИТУ ПІСЛЯ ВІДНОВЛЕННЯ В РЕЄСТРІ ПЛАТНИКІВ

Державна фіскальна служба України надала індивідуальну податкову консультацію від 29.06.2017 р. N 888/6/99-99-12-03-01-15/ІПК щодо можливості врахування платником податку після дати відновлення його у Реєстрі платників ПДВ (далі - Реєстр) сум податкового кредиту з ПДВ, сформованого до дати виключення його з Реєстру.
Порядок реєстрації особи як платника ПДВ, анулювання такої реєстрації та поновлення у Реєстрі регулюється статтями 180 - 184 ПКУ та регламентується Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 N 1130, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за N 1456/26233.
Законодавчі підстави для анулювання реєстрації особи як платника ПДВ визначено статтею 184 ПКУ.
Відповідно до пункту 184.1 статті 184 ПКУ реєстрація діє до дати анулювання реєстрації особи як платника податку, яка проводиться шляхом виключення з Реєстру.
Згідно з пунктом 184.5 статті 184 ПКУ з моменту анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, виписку податкових накладних.
Пунктом 184.6 статті 184 ПКУ визначено, що у разі анулювання реєстрації особи як платника податку останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації (пункт 184.6 статті 184 ПКУ).
При цьому якщо товари/послуги, необоротні активи, суми податку за якими були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник податку в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов'язаний визначити податкові зобов'язання за такими товарами/послугами, необоротними активами виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника податку внаслідок реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону (пункт 184.7 статті 184 ПКУ).
Враховуючи викладене, починаючи з наступного дня після дати виключення особи з Реєстру, зазначеної контролюючим органом у рішенні про анулювання реєстрації платника ПДВ, і до дати відновлення у Реєстрі, у такої особи відсутні обов'язок щодо складання податкових накладних та право на формування податкового кредиту і отримання бюджетного відшкодування ПДВ. Крім цього, така особа податкову звітність з ПДВ за цей період не подає.
При цьому у разі якщо у платника податку на дату виключення його з Реєстру обліковувалися товари/послуги, необоротні активи, суми податку за якими були включені до складу податкового кредиту, які не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник податку в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати виключення з Реєстру зобов'язаний був визначити податкові зобов'язання за такими товарами/послугами, необоротними активами, виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів та задекларувати їх у податковій декларації з ПДВ, поданій до контролюючого органу за останній звітний (податковий) період.
У разі відновлення особи у Реєстрі (у тому числі за рішенням судового органу, що набрало законної сили), така особа має право відкоригувати суми податкових зобов'язань, що були задекларовані у податковій декларації з ПДВ за останній звітний (податковий) період, шляхом подання до контролюючого органу уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок.
На Харківщині викрито махінації на 90,7 млн. гривень  
Підрозділом боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, ГУ ДФС у Харківській області спільно з місцевою прокуратурою встановлено факти можливих взаємовідносин одного з товариств з обмеженою відповідальністю м. Києва з суб'єктами господарської діяльності, які здійснюють маніпулювання з податковими документами.
Метою таких СГД є мінімізація податкових зобов'язань контрагентів (власних покупців та наступних покупців по ланцюгу постачання), а також введення у легальний обіг підприємств-покупців тих активів, походження яких не встановлено. Загальна сума можливих збитків, нанесених державі, складає 90,7 млн. грн.
За вказаними фактами до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про вчинення кримінального  правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.
Здійснюється кримінальне провадження.
Сумські митники вилучили незадекларовані 120 кг червоної ікри та м’яса краба
На митному посту "Конотоп" працівниками Сумської митниці ДФС  вилучено більш ніж 120 кілограм незадекларованого товару. Громадянин України намагався перемістити з Росії до України червону ікру та морепродукти. За попередньою оцінкою експертів м'ясо крабів коштує близько 150 тисяч гривень.
Вилучення відбулося при проведенні митного контролю пасажирів потягу сполученням «Москва – Київ» працівниками митного поста «Бачівськ». Порушник розмістив продукцію під полицями в місці для багажу. Він свідомо не вказав в митній декларації товар, не заявив про його наявність під час усного опитування.
Співробітники Сумської митниці ДФС склали протокол про порушення митних правил за ознаками правопорушення, передбаченого ст. 472 Митного кодексу України «Недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення».
 Товари вилучено, справу передано до суду.
З початку року до бюджету надійшло 92,4 млрд. грн. податку на доходи фізичних осіб
У січні - липні 2017 року до зведеного бюджету надійшло 92,4 млрд. грн. податку на доходи фізичних осіб. Про це повідомив директор Департаменту доходів і зборів з фізичних осіб ДФС Павло Дроняк.
За його словами, це на 34,6%, або на 23,7 млрд. грн. більше, ніж за відповідний період минулого року. Тоді надходження складали майже 68,7 млрд. грн.
У липні податку на доходи фізичних осіб було сплачено 14,7 млрд. грн. Цей показник на 30,3% перевищує аналогічний період минулого року.
«З початку року на підтримку армії платники перерахували понад 8,2 млрд. грн. військового збору. Порівняно з відповідним періодом минулого року сплата цього збору зросла на 31,6%, або майже на 2 млрд. грн.», - зазначив Павло Дроняк.
У липні до державного бюджету було сплачено понад 1,3 млрд. грн. військового збору, що на 30,1% більше липня 2016 року.
Єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування забезпечено у сумі 99,4 млрд. грн. Цей показник на 26,2 млрд. грн. перевищує надходження відповідного періоду минулого року. У липні єдиного внеску було сплачено у сумі понад 15,1 млрд. грн., або майже на 4,2 млрд. грн. більше липня минулого року. 
Чернівецькі митники виявили незаконний «експорт» 19 тис. пачок сигарет
На митному посту «Вадул-Сірет» співробітники Чернівецької митниці ДФС виявили спробу незаконного переміщення 19 тис. пачок сигарет на суму понад 380 тис.грн.
Цього разу підозру митників викликала нервова поведінка водія, мешканця Буковини, що транспортним засобом російської фірми-перевізника переміщував до Румунії вантаж «ламінована підлога, напольні панелі».
На даний час здійснюються митні формальності щодо транспортного засобу та вантажу. За попередніми даними, у вантажному приміщенні автомобіля знаходиться близько 38 ящиків сигарет різних марок, що орієнтовно складає 19 000 пачок на суму понад 380 тис.грн.
Складено протокол про порушення митних правил за ч.1 ст.483 Митного кодексу України, згідно з санкціями якої приховуваний вантаж підлягає вилученню. Окрім того, на порушника митного законодавства також буде накладено штраф у розмірі 100 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил.
Митники упередили незаконне ввезення до України синтетичних моторних мастил
У ході проведення оперативних заходів співробітниками Міжрегіональної митниці ДФС у взаємодії з працівниками ГУ ВБ ДФС у зоні діяльності Київської митниці ДФС за результатами вивчення ризикових операцій було прийнято рішення про проведення переогляду трьох транспортних засобів з вантажем, який надійшов з країн Євросоюзу на адреси українських покупців.
Згідно з поданими до митного оформлення документами в кожному з транспортних засобів переміщувався товар «Олива моторна…» вагою близько 20 тонн.
Проте, під час проведення переогляду вантажу було виявлено невідповідність заявленим характеристики товару у декларації, які підлягають обов’язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України та які впливають на митну вартість товару.
За даним фактом складено протоколи про порушення митних правил за статтею 472 Митного кодексу України, санкції якої передбачають накладення штрафу в розмірі 100 відсотків вартості цих товарів з їх конфіскацією.
На підставі статті 511 Митного кодексу України, за протоколом про порушення митних правил «Олива моторна…» вартістю близько 70 тис. доларів США вилучено на склад Київської митниці ДФС.  

В рамках третього етапу спецоперації з протидії тіньовому ринку спирту і алкоголю вилучено спиртовмісних рідин вартістю понад 360 млн. грн.
За результатами третього етапу спецоперації з протидії тіньовому ринку спирту і алкоголю на 6 державних спиртових заводах у Вінницькій, Сумській, Тернопільській та Харківській областях, які не входять до складу ДП «Укрспирт», вилучено 1416 тонн спиртовмісної продукції вартістю понад 360 мільйонів гривень - заявив перший заступник Голови ДФС Сергій Білан.
За його словами, на цьому етапі співробітники податкової міліції добилися найбільш значних результатів в рамках вказаної спецоперації.
«В ході документування роботи підпільних цехів з виготовлення лікеро-горілчаних виробів або фальсифікованого алкоголю нами часто фіксуються факти отримання ними необлікованого спирту, виготовленого на потужностях спиртових заводів, який в подальшому використовується правопорушниками в якості сировини для незаконного виготовлення горілки. Саме тому для нас важливо відстежити весь шлях поставок або незаконного виробництва спирту» - пояснив Сергій Білан.
Він також повідомив, що дані заходи проводяться в рамках розслідування низки кримінальних проваджень, відкритих за кількома статтями, зокрема і щодо колишніх керівників ДП «Укрспирт».
В рамках першого етапу масштабної спецоперації було проведено обшуки на 41 спиртзаводі. Тоді в цілому на 15 заводах було вилучено близько 980 тонн спиртовмісної рідини вартістю близько 180 мільйонів гривень. Після цього, слідуючи по ланцюгу поставок в результаті заходів, проведених на заводах - виробниках алкоголю в 15 областях, було вилучено 23310 літрів горілки на суму понад 3 мільйони гривень, розлитої у пляшки, які були або взагалі без марок акцизного податку, або обклеєні марками, на яких були вказані неактуальні ставки акцизного податку та перебували на підприємствах без будь-яких документів.
«Таким чином, з урахуванням вчорашніх обшуків, в рамках даної спецоперації з незаконного обігу вже вилучено спиртовмісних рідин на суму понад 540 мільйонів гривень. І цю роботу ми обов'язково продовжимо» - наголосив перший заступник Голови ДФС.

Громадяни Харківщини сплатили близько 15 мільйонів гривень транспортного податку
Такі цифри повідомили в ГУ ДФС області. Зазначену суму податку фізичні особи сплатили з початку року більш ніж за 600 легкових автомобілів.
Відповідно до сум надходжень, найбільша кількість автовласників проживає у Шевченківському, Київському, Московському районах нашого міста. В області  - Харківському та Дергачівському районах.
Як відзначають в ГУ ДФС у Харківській області, найчастіше транспортний податок сплачують власники автомобілів марок Мерседес, Porsche та Lexus. Найменша кількість серед платників цього податку, це власники рідких для наших доріг авто, такі як Porsche 911 Carrera, Ferrari FF, Bentley Bentayga.
В податковому відомстві звертають увагу автовласників,  що з 1 січня 2017 року набрали чинності зміни до статті 267 Податкового Кодексу України "Транспортний податок". Так, відтепер об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (1 200 000 грн.). Тоді як в 2016 році підлягали оподаткуванню автомобілі із середньоринковою вартістю понад 750 розмірів МЗП (1 033 500 грн.).
Перелік таких авто вже визначено Мінекономрозвитку та оприлюднено на офіційному сайті.
Ставка податку в 2017 році не змінилася, повідомляють податківці. Вона встановлена у розмірі 25 000 гривень на рік за кожен легковий автомобіль. 
В ГУ ДФС у Харківській області нагадують, що сплата податку повинна здійснитися протягом 60 календарних днів після вручення громадянам повідомлення-рішення.

У разі отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, кожного разу необхідно заповнювати додаток до Критеріїв оцінки ступеня ризиків
повідомляє, що відповідно до п. 3 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 567, платник податку у разі отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, має право подати згідно з Додатком до Критеріїв на розгляд комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, інформацію щодо: - видів економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010);
- кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, що на постійній основі постачаються (виготовляються) та/або придбаваються (отримуються) платником податку;
- кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016-2010), що на постійній основі постачаються (виготовляються) та/або придбаваються платником податку.
Інформація подається окремо по кожній податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію якої зупинено в ЄРПН.
Тобто, у разі отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної, платнику податків необхідно кожного разу заповнювати додаток до Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.
Заповнюємо Звіт про суми податкових пільг
Відповідно до п. 30.6 ст. 30 Податкового кодексу України, суми податку та збору не сплачені суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, обліковуються таким суб’єктом - платником податків. Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1233 затверджено Порядок обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг (далі – Порядок) та Звіт про суми податкових пільг (далі – Звіт).
Порядком визначено, що Звіт подається суб’єктом господарювання за три, шість, дев’ять і дванадцять календарних місяців за місцем його реєстрації протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового періоду. У разі, коли суб’єкт господарювання пільгами не користується, Звіт не подається.
Звіт заповнюється відповідно до Порядку, зокрема, у графах «Код пільги згідно з довідником пільг» та «Найменування податкової пільги» Звіту зазначаються код та найменування податкової пільги за кожним видом податкових пільг відповідно до Довідника пільг.
Суб’єкт господарювання, який подає Звіт до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації, в якому зазначає код та найменування податкової пільги за кожним видом податкових пільг відповідно до Довідника податкових пільг, що є втратами доходів бюджету, та Довідника інших податкових пільг, затверджених Державною фіскальною службою України (далі – Довідники).
При поданні Звіту:
- за дванадцять календарних місяців минулого року використовуються Довідники пільг станом на 01 січня поточного року;
- за три календарних місяці поточного року – Довідники пільг станом на 01 квітня поточного року;
- за шість календарних місяців поточного року – Довідники пільг станом на 01 липня поточного року;
- за дев’ять календарних місяців поточного року – Довідники пільг станом на 01 жовтня поточного року.
Звіти неприбутківців, які до 01 липня 2017 року не привели у відповідність свої установчі документи
відповідно до положень Податкового кодексу неприбуткові організації, внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій на день набрання чинності Закону №652 від 17.07.2015р., що не відповідають вимогам п. 133.4 Кодексу, з метою включення до нового Реєстру зобов’язані були до 01 липня 2017 року привести свої установчі документи у відповідність до норм Кодексу та у цей самий строк подати копії таких документів до контролюючого органу.
У разі недотримання зазначених норм такі установи після 01 липня 2017 року втрачають ознаку неприбутковості та виключаються контролюючим органом з Реєстру. Тобто стають  платниками податку на прибуток підприємств.
Отже, протягом 2017 року зазначена організація має два "статуси": не є платником податку на прибуток (до 01.07.2017 р.) та є платником податку на прибуток (з 01.07.2017 р.) і, відповідно, повинна відзвітувати за два таких періоди.
Порядок звітування вищевказаних платників, яких з 01 липня 2017 року виключено з Реєстру та які з 01.07.2017 р. по 31.12.2017 р. отримали статус платника податку на прибуток, наступний:
- за період з 01.01.2017 р. по 30.06.2017 р. неприбуткова організація подає до органів ДФС Звіт за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року (який для таких організацій дорівнює періоду з 01.01.2017 р. по 30.06.2017 р.), та фінансову звітність за перше півріччя 2017 року - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, тобто з граничним строком подання Звіту 01 березня 2018 року;
- за період з 01.07.2017 р. по 31.12.2017 р. така організація повинна подати до контролюючого органу декларацію з податку на прибуток підприємств за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року із показниками діяльності, обрахованими за період з 01.07.2017 р. по 31.12.2017 р., та фінансову звітність за 2017 рік - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, тобто з граничним строком подання Декларації 01 березня 2018 року.
В той самий час, якщо у подальшому, після втрати неприбутковості після 1 липня, платник у період з 01.07.2017 р. по 31.12.2017 р. знову включається органами ДФС до Реєстру неприбуткових організацій, такий платник має подати наступну звітність:
- за період перебування на загальній системі оподаткування - Декларацію за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року із показниками діяльності, обрахованими за період перебування на загальній системі оподаткування, та фінансову звітність за 2017 рік - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, тобто граничний строк подання Декларації - 01 березня 2018 року;
- за період перебування у Реєстрі така організація надає органам ДФС Звіт за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року із показниками діяльності, обрахованими за період перебування у Реєстрі, та фінансову звітність за 2017 рік - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, тобто з граничним строком подання декларації 01 березня 2018 року.
Роз’яснення з цього питання прописані в листі ДФС України від 10.08.2017р. N 21192/7/99-99-12-02-04-17.

При зупиненні реєстрації податкової накладної в ЄРПН в СМ КОР, граничні строки реєстрації перериваються на період зупинення реєстрації
З 1 липня 2017 року запроваджено систему автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних / розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування в ЄРПН (далі – СМ КОР).
Тобто, реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена у разі відповідності сукупності критеріїв оцінки ступенів ризиків, достатніх для зупинення їх реєстрації в ЄРПН.
Податкова накладна / розрахунок коригування, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій:
а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН;
б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН.
Таким чином, податкова накладна / розрахунок коригування реєструються датою внесення їх до ЄРПН.
Платник податку має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування в ЄРПН протягом 365 календарних днів, що наступають за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідній податковій накладній та/або розрахунку коригування.
Перебіг зазначеного строку переривається на період зупинення їх реєстрації та відновлюється з дня припинення процедури зупинення їх реєстрації.
При цьому, у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН на підставі відповідності критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення, штрафні санкції не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування.
Зазначена норма передбачена п. 201.10 ст. 201, п.п. 210.16.4 ст. 201 та п. 120 1.1 ст. 120 1 Податкового кодексу України.

Рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу
Відповідно до п. 100.8. ст. 100 Податкового кодексу (далі – ПКУ) рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу, а також про перенесення строків сплати розстрочених, відстрочених сум або їх частки приймається у такому порядку:
- стосовно загальнодержавних податків та зборів – керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу з урахуванням особливостей, визначених п. 100.9 ст. 100 ПКУ;
- стосовно місцевих податків та зборів – керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та затверджується фінансовим органом місцевого органу виконавчої влади, до бюджету якого зараховуються такі місцеві податки та збори.
Згідно з п. 100.9 ст. 100 ПКУ, рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу, а також про перенесення строків сплати розстрочених, відстрочених сум або їх частки щодо загальнодержавних податків та зборів на строк, що виходить за межі одного та/або більше бюджетних років, крім випадків, передбачених п. 100.9 ст. 100 ПКУ, приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, про що повідомляється центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу, а також про перенесення строків сплати розстрочених, відстрочених сум або їх частки щодо загальнодержавних податків та зборів на строк, що виходить за межі одного та/або більше бюджетних років, якщо сума, заявлена до розстрочення, відстрочення, або сума розстрочених, відстрочених грошових зобов’язань чи податкового боргу, щодо яких переносяться строки сплати, становить один мільйон гривень та більше, приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу, а також про перенесення строків сплати розстрочених, відстрочених сум, якщо сума попередньо наданого розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу не була погашена, приймається за вмотивованим та обґрунтованим рішенням керівника (заступника керівника) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Списання втрат, що виникли при транспортуванні продукції та ПДВ
Згідно з пунктом 198.5 статті 198 Податкового кодексу України ( далі – ПКУ) платник ПДВ зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема, в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
Якщо під час перевезення продукції якась її частина втрачається чи псується, підприємством здійснюється списання  втрат, що виникли при транспортуванні. Тобто, частина продукції списується як втрати, а не використовується в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності підприємства.
Отож, якщо під час придбання такої продукції до складу податкового кредиту були включені суми ПДВ, то підприємству слід здійснити нарахування податкових зобов'язань з ПДВ за основною ставкою (виходячи із вартості придбання такої продукції) не пізніше останнього дня звітного періоду, в якому відбувається її списання, склавши зведену податкову накладну, яку потрібно зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації .
Як проводитимуться перевірки заставного майна
з 4 серпня поточного року вступив в дію новий Порядок застосування податкової застави.
Зокрема, наказом Мінфіну від 16.06.2017р. №584 затверджено Положення про проведення перевірок стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Відповідна перевірка передбачає встановлення фактичної (фізичної) наявності у платника податків такого майна та документального підтвердження його руху за даними бухгалтерського та податкового обліку, що ведеться платником.
Так, в Порядку визначено, що перевірка стану збереження заставного майна проводиться в разі поширення на майно платника податків права податкової застави. Варто пам’ятати, що право податкової застави не застосовується, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (п.89.2 ПКУ).
Виконання повноважень щодо проведення перевірок стану збереження заставного майна покладається на податкових керуючих, а сама перевірка проводиться протягом робочого дня платника податків, починаючи з дня опису майна у податкову заставу. Додамо, що для проведення перевірки стану збереження заставного майна оформлюється повідомлення про проведення перевірки (додаток 1).
За результатами проведеної перевірки складається акт про проведення перевірки стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі  (додаток 2), який реєструється в журналі реєстрації актів таких перевірок (додаток 3).
В той же час, якщо платник податків не погоджується з фактами, зазначеними в акті перевірки, такий платник може на окремому аркуші висловити свої зауваження, які стануть невід'ємною частиною акта перевірки.
Зауважимо, що відповідно до п.89.3 ПКУ відмова платника податків від підписання акта опису майна не звільняє його від поширення права податкової застави на описане майно. У такому разі опис здійснюють у присутності не менш як двох понятих.
Водночас додамо, що недопуск податкового керуючого для здійснення опису майна є підставою звернення контролюючих органів до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборони відчуження ним майна та зобов'язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна в податкову заставу (п.89.4 ПКУ).
Для пересічних громадян затверджена нова Книга обліку доходів і витрат
Наказом Мінфіну від 23.06.2017р. №591 затверджено Книгу обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу та Порядок її ведення. Оновлена форма Книги та Порядок набрали чинності з 11 серпня поточного року, тобто з дня опублікування в бюлетені «Офіційний вісник України» №63.
Вказані документи стосуються лише фізичних осіб - платників податків, тобто громадян, які отримують доходи та відповідно до розділу IV Податкового кодексу України зобов'язані подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи та/або мають право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податкову знижку, та не поширюються на підприємців.
Зазначимо, що прийнятий Порядок розроблено відповідно до положень ПКУ, згідно з підпунктом "а" пункту 176.1 статті 176 розділу IV якого платники податків ведуть облік у Книзі обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу.
Звертаємо увагу, що оновлена форма Книги передбачає ведення обліку не тільки доходів, які включаються в загальний річний оподатковуваний дохід, але і тих, які в оподатковуваний дохід не включаються.
Окрім цього, в порівнянні із старою формою з Книги вилучені графи для обліку іноземних доходів та окремо виділені 5 граф для ведення обліку витрат, пов’язаних з правом на податкову знижку та за операціями з інвестиційними активами із зазначенням реквізитів документа, які підтверджують понесені витрат.
В новій формі Книги також будуть зазначатися назви отриманого доходу і понесених витрат.
Слід пам’ятати, що Книга обліку та реєстр документів (за наявності) мають знаходитися у платників податків та повинні надаватись контролюючим органам на їх вимогу (п.4 Порядку).
Додатково повідомляємо, що  попередня редакція Книги та Порядку її ведення, затверджені наказом Міністерства доходів і зборів України від 11.12.2013 № 794  втратили чинність.
До уваги платників податку на нерухоме майно!
У разі, якщо платнику податку не надійшло податкове повідомлення - рішення про сплату податку або надійшло, але з виявленими  розбіжностями, відповідно до пп.266.7.3 ПКУ власник нерухомості має право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо:
- об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;
- розміру загальної площі об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;
- права на користування пільгою із сплати податку;
- розміру ставки податку;
- нарахованої суми податку.
Якщо ж при звірці виявляються розбіжності між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, орган фіскальної служби за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить протягом 10 робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним) (п.3 гл.9 розд. ІV Порядку, затвердженого наказом Мінфіну від 07.04.2016 №422).
Для тих громадян, які отримали податкові повідомлення – рішення та згідні з сумами податку, нарахованого контролюючими органами, інформуємо, що 29 серпня граничний термін сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Нагадаємо, що податкове зобов’язання за звітний рік з вказаного податку сплачується фізичними особами – протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення за місцем розташування об'єкта оподаткування (пп.266.10.1 ПКУ).
Наразі, громадяни мають можливість сплатити податок у сільській (селищній) місцевості через каси сільських (селищних) рад або рад об'єднаних територіальних громад, за квитанцією про прийняття податків.
Щодо відповідальності за несплату податку повідомляємо наступне. Якщо сума грошового зобов’язання розраховується органами фіскальної служби, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов’язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому ПКУ (п. 54.5ПКУ).
Додамо, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу, передбаченого в п.126.1 ПКУ. Тобто, при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу, а при затримці більше 30 календарних днів, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми такого боргу.
Порядок переміщення громадянами валютних цінностей через митний кордон України
Зі вступом України до Європейського Союзу з кожним днем збільшується кількість громадян України, які перетинають митний кордон нашої держави. Дані дії завжди пов'язані з наявністю у них готівкових коштів, які слугують як засіб платежу при отриманні необхідних послуг та благ. Фізичним особам слід дотримуватись цілого ряду правил, переміщуючи через митний кордон України готівку.
Порядок вивезення за межі України готівки визначено Главою 2 Інструкції про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 27.05.2008 № 148.
Як зазначено нормами даної Інструкції, фізична особа - резидент має право ввозити в Україну та вивозити за межі України готівку в сумі, що перевищує в еквіваленті 10 000 євро, за умови письмового декларування митному органу в повному обсязі та за наявності документів, що підтверджують зняття готівки з рахунків у банках (фінансових установах), та квитанції про здійснення валютно-обмінної операції з цією готівкою, якщо така мала місце, виключно на ту суму, що перевищує в еквіваленті 10 000 євро.
Фізична особа - резидент - працівник дипломатичної служби України, який повертається в Україну після завершення довготермінового відрядження, має право ввозити в Україну готівку, видану закордонною дипломатичною установою України у вигляді компенсаційних виплат в іноземній валюті, у сумі, що перевищує в еквіваленті 10 000 євро, на підставі довідки закордонної дипломатичної установи України про суму виплаченої готівки за підписами керівника та спеціаліста з фінансових питань закордонної дипломатичної установи України, скріпленої відбитком печатки цієї установи.
Строк дії таких документів становить 90 календарних днів починаючи з дня зняття готівки з рахунків у банках (фінансових установах) або дати видачі довідки про виплату готівки закордонною дипломатичною установою України.
Зазначеними нормами, які були запроваджені постановою Правління Національного банку України від 21.03.2017 № 24 «Про внесення змін до Інструкції про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України» і набули чинності 23.03.2017, змінено вимоги щодо переміщення готівки фізичними особами-резидентами через митний кордон України у сумі, що перевищує в еквіваленті 10 000 євро.
Згідно з новим порядком переміщення готівки через митний кордон України, фізичні особи-резиденти мають право ввозити (вивозити) в Україну (з України) готівку не тільки в тій валюті, що зазначена у документі банку про зняття готівки з рахунку, а також у валюті, яка була отримана цією особою в наслідок здійснення валютно-обмінної операції. У такому випадку необхідна наявність документа не тільки про зняття готівки з рахунку, а і про здійснення валютно-обмінної операції.
Таким чином, у разі вивезення фізичною особою-резидентом готівки у сумі, що перевищує в еквіваленті 10 000 євро, ця особа під час проходження митного контролю має надати митним органам:
1)заяву на видачу готівки відповідно до Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 01.06.2011 № 174, або довідку банку у довільній формі про зняття готівки з рахунку;
2) документи про здійснення валютно-обмінної операції. Згідно з Інструкцією про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України, затвердженою постановою правління Національного банку України від 12.12.2002 № 502, такими документами є квитанція про здійснення валютно-обмінної операції, яка оформлюється банками, фінансовими установами під час здійснення (крім тих, що проводяться через платіжні пристрої) за формою, наведеною у додатку 3 до цієї Інструкції. Крім цього, у разі здійснення банком, фінансовою установою купівлі у фізичних осіб готівкової іноземної валюти за готівкові гривні через платіжні пристрої, таким документом буде квитанція/чек банкомата.
У разі ввезення в Україну фізичними особами-резидентами готівки у сумі, що перевищує в еквіваленті 10 000 євро, фізична особа має надати відповідні документи країни, в якій були здійснені операції із зняття коштів з рахунку та здійснення валютно-обмінної операції (якщо така відбулася).
Здаєте землю в суборенду – не забудьте нарахувати ПДВ
Беручи землю в оренду не завжди вдається досягти бажаного результату. Тож як вихід – передати її більш вдалому суборендарю. При цьому має значення статус як власника так і орендаря земельної ділянки. Адже згідно з підпунктом 197.1.21 Податкового Кодексу України від оподаткування ПДВ звільняються операції з орендної плати за земельні ділянки, що перебувають у власності держави або територіальної громади, якщо така орендна плата повністю зараховується до відповідних бюджетів. При цьому слід пам’ятати, що відповідно до підпункту 14.1.185 Податкового Кодексу постачанням послуг є будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності. Тож ГУ ДФС у Вінницькій області застерігає платників податку на додану вартість які здають землі в суборенду ( в тому числі землі державної чи комунальної власності). Пам‘ятайте, що операція платника податку з надання земельної ділянки в суборенду є об’єктом оподаткування ПДВ і підлягає оподаткуванню за ставкою 20 відсотків, при цьому базою оподаткування є вартість наданих послуг згідно з договором суборенди.
Додатково повідомляємо що за 7 місяців поточного року до місцевих бюджетів області орендарями земель державної та комунальної власності сплачено 231,8 млн. гривень.
Граничні терміни реєстрації податкової накладної та розрахунку коригування до неї в ЄРПН
Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010    №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку на додану вартість (далі – ПДВ) – продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) та надати покупцю за його вимогою.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних (далі – ПН/РК), складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, – до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
- для ПН/РК, складених з 16 по останній календарний день(включно) календарного місяця, – до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з ПКУ.
Платник ПДВ має право зареєструвати ПН/РК в ЄРПН, в якій загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 ПКУ протягом 365 календарних днів, що наступають за датою виникнення податкових зобов’язань, відображених у відповідних ПН/РК.
У разі, якщо реєстрація ПН/РК в ЄРПН зупинена у порядку, визначеному у п.201.16 ст.201 ПКУ, реєстрація таких ПН/РК в ЄРПН здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п.п.201.16.4 п.201.16 ст.201 ПКУ.
Нагадуємо, що відповідно до п.201.16 ст.201 ПКУ реєстрація ПН/РК в ЄРПН може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої ПН/РК сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, встановлених відповідно до п.74.2 ст.74 ПКУ.
Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 16.06.2017за №753/30621) зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 21.07.2017 №654.
У разі зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН згідно з п.201.16 ст.201 перебіг зазначеного строку переривається на період зупинення їх реєстрації та відновлюється з дня припинення процедури зупинення їх реєстрації згідно з п.п.201.16.4 п.201.16 ст.201 ПКУ.
Відповідно до п.п.201.16.4 п.201.16 ст.201 ПКУ ПН/РК, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій:
а) прийнято рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН;
б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної ПН/РК в ЄРПН.
Як підприємству стати на облік за неосновним місцем обліку
У разі якщо відповідно до законодавства у платника податків, крім обов’язків щодо подання податкових декларацій (розрахунків, звітів) та або нарахування, утримання або сплати (перерахування) податків, зборів на території адміністративно-територіальної одинці за своїм місцезнаходженням, виникають такі обов’язки на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, то таки платник податків зобов’язаний стати на облік за таким неосновним місцем обліку у відповідному контролюючому органі.
Для взяття на облік за неосновним місцем обліку платник податків зобов’язаний протягом 10 робочих днів після створення відокремленого підрозділу, реєстрації рухомого чи нерухомого майна чи відкриття об’єкта чи підрозділу, через які провадиться діяльність або які підлягають оподаткуванню чи пов’язані з оподаткуванням, подати до відповідного контролюючого органу заяву про взяття на облік за неосновним місцем обліку за формою №17-ОПП.
Платники податків, які уклали з відповідним контролюючим органом договір про визнання електронних документів, можуть подати вищезазначену заяву засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством. Слід зауважити, що заяву за формою №17-ОПП може бути подано як до контролюючого органу за неосновним місцем обліку, так і до контролюючого органу за основним місцем обліку.
У разі подання цієї заяви до контролюючого органу за неосновним місцем обліку платник податків у розділі 3 заяви може зазначити контролюючий орган, до якого подається заява, та обрати адміністративно-територіальні одиниці (за місцезнаходженням об’єктів оподаткування), які обслуговуються таким органом. Водночас у разі подання вищезазначеної заяви до контролюючого органу за основним місцем обліку платник податків у розділі 3 заяви може зазначити всі контролюючі органи, у яких бажає стати на облік за неосновним місцем обліку, та обрати адміністративно-територіальні одиниці (за місцезнаходженням об’єктів оподаткування), які обслуговуються такими органами.
Крім того, взяття на облік за неосновним місцем обліку також здійснюється на підставі:
-         повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, або через які провадиться діяльність, за формою №20 – ОПП, податного платником , та якщо у такому повідомленні платник податків визначив контролюючий орган, у якому бажає стати на облік за неосновним місцем обліку за місцезнаходженням відповідного об’єкта оподаткування;
-         заяви за формою №5-ОПП, подана нотаріусом та якщо у такій заяві платник зазначив про бажання стати на облік за неосновним місцем обліку в контролюючому органі за місцезнаходженням робочого місця.
При цьому, у разі якщо платник податків визначив контролюючий орган, у якому бажає стати на облік за неосновним місцем обліку, у повідомленні за формою №20 – ОПП або заяві за формою №5-ОПП, платник податків звільняється від обов’язку подання до контролюючого органу заяви за формою №17-ОПП.
Крім того, контролюючим органом за основним місцем обліку у разі звернення платника податків може бути надано перелік контролюючих органів, у яких такий платник перебуває на обліку за неосновним місцем обліку.
Довідково: Порядок взяття на облік за неосновним місце обліку платників визначено розділом VII Порядку обліку платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011року №1588.

Як повідомити органи ДФС про зміну головного бухгалтера
У разі зміни особи, відповідальної за ведення бухгалтерського та податкового обліку на підприємстві, до контролюючих органів необхідно подати заяву за формою №1-ОПП у 10- денний строк з дня виникнення змін в облікових даних.
При поданні цієї зави з позначкою «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку» заповнюються 1,2,4 та 10 поля заяви. Інформація про засновників не подається.
Водночас  платники податків, які уклали з відповідним контролюючим органом договір про визнання електронних документів, можуть подати заяву за формою №1-0ПП з позначкою «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку» засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
Довідково: заява за формою 1-ОПП затверджена наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011року № 1588

Платники можуть отримати довідку про подану декларацію
Платник податків може звернутися до контролюючого органу та отримати довідку про подану декларацію про майновий стан і доходи, а саме про сплату або відсутність податкових зобов’язань.
Наказ Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 568 затвердив форму довідки про подану декларацію про майновий стан і доходи (про сплату або відсутність податкових зобов'язань) та Порядок оформлення і видачі цієї довідки.
Довідка видається безоплатно у паперовій та/або електронній формах на підставі:
- заяви платника податків про видачу Довідки (за встановлено формою, яка затверджена наказом Мінфіну від 13.06.2017 №568);
- податкової декларації про майновий стан і доходи (затверджена наказом Мінфіну №859 від 02.10.2015р зі змінами та доповненнями).
Заява та податкова декларація подаються платником податків (уповноваженим представником) до контролюючого органу за місцем податкового обліку.
Заяву про видачу довідки за вибором платника податку може бути подано засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.
Заява складається з обов'язковим посиланням на відповідний пункт Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – Кодекс), яким передбачено видачу контролюючим органом довідки, та зазначенням найменування підприємства (установи, організації), до якого (якої) довідку буде подано платником податків.
Зокрема, підстави:
 - для платників податків – резидентів, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання та зобов’язані подати до контролюючого органу податкову декларацію не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду - п.179.3 ст.179 Податкового кодексу;
 - на вимогу інших підприємства (установи, організації) - на підставі п.179.12 ст.179 Податкового кодексу .
Звертаємо увагу, що довідка видається контролюючим органом за місцем податкового обліку:
- платникам податків, які звернулися відповідно до пункту 179.12 статті 179 розділу IV Кодексу, - протягом 10 календарних днів з дати отримання заяви;
- платникам податку - резидентам, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання та які звернулися відповідно до пункту 179.3 статті 179 розділу IV Кодексу, - протягом 30 календарних днів після надходження податкової декларації та сплати належної суми податку.
Про застосування податкової соціальної пільги
П.п 164.2.1 п.164.2 ст. 164 Податкового Кодексу визначено, що доходи платника податку у вигляді заробітної плати (інші прирівняні до неї згідно з законодавством виплати, компенсації та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податків відповідно до умов трудового договору (контракту)) , включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого платника і відповідно до п.167.1 ст.167 Кодексу оподатковуються за основною ставкою 18%.
Водночас, статтею 169 Податкового Кодексу передбачено право платника податків на застосування податкової соціальної пільги (ПСП), яка дає змогу платникам податку на доходи фізичних осіб зменшити нарахований загальний місячний оподатковуваний дохід у вигляді заробітної плати . Сума ПСП, на яку зменшується заробітна плата, визначається як відсоток прожиткового мінімуму для працездатних осіб (з розрахунку на місяць), установленого законом на 1 січня звітного податкового року, тобто протягом звітного податкового року розмір ПСП залишається незмінним.
Оскільки статтею 7 Закону про Державний бюджет на 2017 рік установлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб на 01.01.2017 року становить 1600,00 грн., то розмір загальної ПСП у поточному році становить 800 грн (50% прожиткового мінімуму). Право на таку пільгу має  будь-який платник податку, граничний розмір доходу у вигляді заробітної плати якого не перевищує 2240,00грн (розрахунковий показник, визначений п.п 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Кодексу).
ПСП для платників, які утримують двох або більше дітей віком до 18 років - 800,00 грн у розрахунку на кожну таку дитину.
Розмір підвищених ПСП:
150% - 1200,00грн.
200% - 1600,00грн.
ПСП застосовується з дня отримання  заяви платника податку про застосування пільги та документів, що підтверджують таке право.
У разі перевищення нарахованої заробітної плати понад установлений Податковим Кодексом розмір питання щодо надання ПСП не розглядається незалежно від категорії платника податків.
Щодо визначення контрольованої операції
27 липня 2017 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 04 липня 2017 року № 480 «Про затвердження переліку організаційно-правових форм нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи» (далі – Перелік).
Перелік прийнято на виконання п.п. «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), згідно з яким господарські операції платника податків, що можуть впливати на об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи, є контрольованими операціями.
Згідно з частиною другою цього підпункту якщо нерезидентом, організаційно-правова форма якого включена до Переліку, у звітному році сплачувався податок на прибуток (корпоративний податок), господарські операції платника податків з ним визнаються неконтрольованими за відсутності інших критеріїв, визначених підпунктами «а» – «в» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу:
а) господарські операції, що здійснюються з пов'язаними особами – нерезидентами, в тому числі у випадках, визначених п.п. 39.2.1.5 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу;
б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу та/або придбання товарів та/або послуг через комісіонерів-нерезидентів;
в) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, або які є резидентами цих держав.
Більш детальніше у листі ДФС України від 14.08.2017 №21674/7/99-99-14-01-02-17 "Про набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 04 липня 2017 року № 480"
За порушення правил продажу алкогольних та тютюнових виробів – позбавлення ліцензії та штраф
Відповідно до ст. 15 прим. 3 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів:
особами, які не досягли 18 років;
особам, які не досягли 18 років;
у приміщеннях та на території навчальних закладів, закладів охорони здоров’я, крім ресторанів, що знаходяться на території санаторіїв;
у приміщеннях спеціалізованих торговельних організацій, що здійснюють торгівлю товарами дитячого асортименту або спортивними товарами, а також у відповідних відділах (секціях) універсальних торговельних організацій;
у закритих спортивних спорудах (крім пива у пластиковій тарі);
з торгових автоматів;
на полицях самообслуговування (крім тютюнових виробів у блоках та алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових, пива);
поштучно (для тютюнових виробів, крім сигар);
у споживчих упаковках, що містять менш як 20 сигарет;
з рук;
у невизначених для цього місцях торгівлі.
Продавець пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів зобов’язаний отримати у покупця, який купує пиво (крім безалкогольного), алкогольні напої, слабоалкогольні напої, вина столові або тютюнові вироби, паспорт або інші документи, які підтверджують вік такого покупця, якщо у продавця виникли сумніви щодо досягнення покупцем 18-річного віку, у разі відмови покупця надати такий документ продаж пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів такій особі забороняється.
Згідно з ст.17 Закону № 481 до суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі порушення вимог ст. 15 прим. 3 Закону № 481 – 6800 гривень.
Водночас, відповідно до частини тридцять першої ст. 15 Закону № 481 за порушення вимог ст. 15 прим. 3 Закону № 481 щодо продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років або у не визначених для цього місцях передбачено анулювання ліцензії.
Крім того за вчинені порушення працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування передбачено адміністративний штраф у розмірі від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
До уваги платників єдиного соціального внеску!!!

Ізюмська ОДПІ звертає увагу на важливості сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне страхування на належні рахунки та правильне оформлення платіжних доручень з метою уникнення фінансової та адміністративної відповідальності, що забезпечить всебічні соціальні гарантії та пенсійний стаж платників.
Крім того, Ізюмська ОДПІ наголошує, що згідно Ст.25 п.16 ЗУ про ЄСВ нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не має строку давності.
Саме тому з метою недопущення вищезазначених фактів платникам ЄСВ рекомендовано звертатись до каб. 17 в приміщенні Ізюмської ОДПІ на звірку.  

Нарахування та сплата транспортного податку юридичними особами
Порядок справляння транспортного податку визначено статтею 267 Податкового кодексу України.
 Платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об'єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Щодо об'єктів оподаткування, придбаних протягом року, декларація юридичною особою - платником подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об'єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт. (п.п. 267.6.4 п. 267.6 ст. 267 Кодексу).
Форму декларації затверджено наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 415. При складанні декларації необхідно дотримуватися розробленого алгоритму.
Відповідно до п.п. 267.7.1 п. 267.7 ст. 267 Кодексу податок сплачується за місцем реєстрації об'єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.
Транспортний податок сплачується юридичними особами  авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом. Авансові платежі відображаються в річній податковій декларації.
ЩОДО ЗНЯТТЯ З ОБЛІКУ ФІЗИЧНИХ ОСІБ, ЯКІ ЗДІЙСНЮЮТЬ НЕЗАЛЕЖНУ ПРОФЕСІЙНУ ДІЯЛЬНІСТЬ.
Державна фіскальна служба України надала індивідуальну податкову консультацію від 09.08.2017 N 1542/Д/99-99-13-04-02-14/ІПКщодо можливості зняття з обліку фізичних осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність.
Законом України від 05 липня 2012 року N 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон N 5076) визначено, що право на зайняття адвокатською діяльністю підтверджується свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідченням адвоката України, які видаються Радою адвокатів регіону.
З метою збирання, зберігання, обліку та надання достовірної інформації про чисельність і персональний склад адвокатів України, адвокатів іноземних держав, які відповідно до Закону N 5076 набули права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, про обрані адвокатами організаційні форми адвокатської діяльності Радою адвокатів України забезпечується ведення Єдиного реєстру адвокатів України.
Адвокат протягом трьох днів з дня зміни відомостей про себе, що внесені або підлягають внесенню до Єдиного реєстру адвокатів України, письмово повідомляє про такі зміни Раду адвокатів регіону за адресою свого робочого місця, крім випадків, якщо ці зміни вносяться на підставі рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (ст. 17 Закону N 5076).
Відповідно до пп. 2 п. 11.22 розд. XI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 N 1588 (далі - Порядок N 1588), фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, знімаються з обліку після припинення такої незалежної діяльності, за наявності документально підтвердженої інформації відповідного державного органу, що реєструє таку діяльність або видає документи про право на заняття такою діяльністю (свідоцтва, дозволи, сертифікати тощо), та/або поданої до контролюючого органу за основним місцем обліку заяви за формою N 8-ОПП.
Особою, відповідальною за погашення грошових зобов'язань чи податкового боргу фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, є така фізична особа.
Зняття з обліку платників єдиного внеску, зокрема, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, здійснюється відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України від 08.07.2010 N 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон N 2464), розділу V Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та Положення про реєстр страхувальників, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 N 1162 (далі - Порядок N 1162), згідно з якими фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, знімаються з обліку, як платники єдиного внеску за заявою після проведення передбачених законодавством перевірок платників, звірення розрахунків та проведення остаточного розрахунку.
Пунктом 9 розділу III Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, який затверджений наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 N 435, визначено, що у разі прийняття відповідними органами (особами) рішення про ліквідацію, припинення діяльності страхувальників, на яких не поширюється дія Закону України від 15 травня 2003 року N 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня прийняття відповідними органами (особами) рішення про ліквідацію або припинення діяльності таких страхувальників.
При цьому страхувальники, зазначені у п. 4 цього розділу, а саме, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов'язані подати самі за себе Звіт із зазначенням типу форми "ліквідаційна".
Термін сплати зобов'язань, визначених особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, у Звіті з позначкою "ліквідаційна", настає в день подання такого Звіту, відповідно єдиний внесок слід сплатити до дати подання Звіту включно.
Враховуючи викладене, фізична особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність (адвокат), може бути знята з обліку на підставі поданої до контролюючого органу за основним місцем обліку заяви про ліквідацію платника податків за формою N 8-ОПП та заяви про зняття з обліку платника єдиного внеску за формою N 7-ЄСВ за умови внесення до Єдиного реєстру адвокатів України записів про:
зміну організаційної форми адвокатської діяльності;
зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю.
Внесення до Реєстру самозайнятих осіб запису про припинення незалежної професійної діяльності фізичною особою не припиняє її зобов'язань, що виникли під час провадження незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов'язань та застосування санкцій за їх невиконання.
 
  
Як фізичній особі-підприємцю визначити групу та ставку платника єдиного податку  
Ізюмська ОДПІ повідомляє, що відповідно до п.п. 1 п. 291.4 ст. 291 Податкового Кодексу України до платників єдиного податку першої групи, належать фізичні особи - підприємці, якіне використовують працю найманих осіб,здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населеннюобсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 300000 гривень.
До платників єдиного податку другої групи, згідно з п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 Кодексу належать фізичні особи - підприємці, які- здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню,- виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства- не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;- обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень.
До платників єдиного податку третьої групи, належать фізичні особи - підприємці,- які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена-  у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень (п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 Кодексу).            Ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами або радами об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:1) для першої групи платників єдиного податку - у межах до 10 відсотків розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року;2) для другої групи платників єдиного податку - у межах до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.            У разі здійснення платниками єдиного податку першої і другої груп кількох видів господарської діяльності застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений для таких видів господарської діяльності.
У разі здійснення платниками єдиного податку першої і другої груп господарської діяльності на територіях більш як однієї сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений для відповідної групи таких платників єдиного податку.Ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється у розмірі:1) 3 відсотки доходу - у разі сплати податку на додану вартість згідно з Податковим кодексом України (далі – ПКУ);2) 5 відсотків доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.
Фізична особа – підприємець, яка на початок року була платником єдиного податку та перейшла на сплату інших податків і зборів (загальну систему оподаткування) з 01 квітня (01 липня або 01 жовтня), не може повернутись у поточному році на спрощену систему оподаткування, оскільки така особа вже скористалась своїм правом на застосування спрощеної системи оподаткування у поточному році. Разом з тим, така фізична особа може перейти на спрощену систему оподаткування з 1 січня наступного року за умови відповідності вимогам ст. 291 Податкового кодексу України.

Обмеження при застосуванні спрощеної системи оподаткування фізичними особами
Головне управління ДФС у Харківській області нагадує, що не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп суб’єкти господарювання - фізичні особи - підприємці, які здійснюють:
-  діяльність з організації, проведення азартних ігор, лотерей (крім розповсюдження лотерей), парі (букмекерське парі, парі тоталізатора);
-  обмін іноземної валюти;
-   виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива та столових вин);
-  видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення (крім виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння);
 видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення;
-  діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України від 07 березня 1996 року № 85/96-ВР «Про страхування», сюрвейєрами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розд. III ПКУ;
-  діяльність з управління підприємствами;
-  діяльність з надання послуг пошти (крім кур’єрської діяльності) та зв’язку (крім діяльності, що не підлягає ліцензуванню);
- діяльність з продажу предметів мистецтва та антикваріату, діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату;
- діяльність з організації, проведення гастрольних заходів;
А також фізичні особи – підприємці
- які здійснюють технічні випробування та дослідження, діяльність у сфері аудиту;
- які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 100 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 квадратних метрів;
- страхові (перестрахові) брокери, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи, визначені законом; реєстратори цінних паперів;
- фізичні особи - нерезиденти;
- платники податків, які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

До уваги платників податків!

  Ізюмська ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області звертає увагу, п.16.1.4 Податкового кодексу передбачено, що одним із обов’язків платника податків є сплата податків і зборів в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом .
Наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 року № 666 затверджено «Порядок заповнення документів у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів» із змінами та доповненнями, згідно якого поле "Призначення платежу" розрахункового документа заповнюється таким чином:
поле N 1: друкується службовий код (знак) "*" (ознака платежу);
поле N 2: друкується розділовий знак ";" друкується код виду сплати - тризначне число);
поле N 3: друкується розділовий знак ";"; друкується один з нижченаведених реквізитів:
1) для юридичних осіб вказується код платника податків за ЄДРПОУ (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8);
2) реєстраційний номер облікової картки платника податків (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які мають відмітку у паспорті про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта);
поле N 4: друкується розділовий знак ";" друкується роз'яснювальна інформація про призначення платежу в довільній формі. 
  Сплата за кожним видом платежу та за кожним видом сплати має оформлятися окремим документом на переказ.
  Якщо платника податків з податковим номером, що визначений інформаційною системою з платіжного документа, не знайдено серед платників податків, що перебувають на обліку в органі ДФС, сума розрахункового документа розноситься до ІКП зі спеціальним кодом "Платежі до з'ясування".
  Також Ізюмська ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області нагадує, що згідно з п. 16.1.2 Податкового кодексу України платник податків повинен забезпечувати збереження документів, пов’язаних з виконанням податкового обов’язку, протягом строків, установлених цим Кодексом, тобто протягом 1095 днів.
У разі виникнення будь-яких питань за довідками слід звертатися до територіального органу ДФС за місцем реєстрації за телефоном 2-21-30. 

Сервіс «Пульс»: як повідомити про корупційні та неправомірні дії посадових осіб ДФС

Сервіс «Пульс» приймає звернення громадян та суб’єктів господарювання (далі – Заявники) щодо неправомірних дій та бездіяльності, можливі корупційні правопорушення у сфері службової діяльності з боку конкретних посадових осіб структурних підрозділів ДФС та її територіальних органів (далі – Інформація).
Заявники можуть надати Інформацію за телефоном 0800-501-007, обравши на інтерактивному голосовому автовідповідачі напрямок «4», та на електронну пошту Этот адрес e-mail защищен от спам-ботов. Чтобы увидеть его, у Вас должен быть включен Java-Script
Інформація приймається  цілодобово.
При наданні Інформації бажано назвати своє прізвище, ім’я, по батькові (найменування підприємства, установи, організації, суб’єкта господарювання), контактний телефон, місце проживання/реєстрації, а також прізвище, ім’я, по батькові та посаду працівника органу ДФС, з яким пов’язана подія, дата, місце і суть події, конкретні обставини, зауваження, прохання чи вимоги. Якщо Заявник не бажає називати своє прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання/реєстрації, Інформація реєструється як анонімна.
У разі звернення представника Заявника обов’язково надаються відомості стосовно його повноважень здійснювати представництво законних інтересів та ведення справ Заявника, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Якщо представник Заявника не надає такі дані, Інформація на сервіс «Пульс» не приймається.
Про результати розгляду Інформації клієнти повідомляються невідкладно або протягом 3 робочих днів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, то загальний термін її опрацювання може бути подовжено.
Не повідомляються Заявникам результати розгляду анонімної Інформації та повідомлень про наявність на офіційному веб-порталі/субсайтах ДФС недостовірної/застарілої інформації; методологічних чи технічних проблем в роботі електронних сервісів чи систем; відомості що надходить до ІДД ДФС електронною поштою щодо мінімізації сплати податків, зборів, митних платежів, ЄВ.

ІЗЮМСЬКА ОДПІ