Главная
Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє Версия для печати Отправить на e-mail
17.12.2020
До уваги одержувачів одноразової компенсації ЄСВ!
УВАГА платники податків, що підпадають під умови Постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1234 «Про затвердження Порядку надання одноразової компенсації суб’єктам господарювання та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2020 року № 302».
Звертаємо увагу на те, що заява на отримання одноразової компенсації подається засобами електронного зв’язку в електронній формі у форматі (стандарті), затвердженому в установленому порядку, з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів та з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису. Можливість подання заяви (форма J1392101) передбачена засобами ІТС «Електронний кабінет». ЗАЯВИ НА ОТРИМАННЯ ОДНОРАЗОВОЇ КОМПЕНСАЦІЇ, ЯКІ ПОДАНІ ПЛАТНИКАМИ У ФОРМАТІ «PDF» ДО РОБОТИ НЕ ПРИЙМАЮТЬСЯ! Окремі питання адміністрування ПДВ В інформаційному агентстві «Мост-Днепр» 16 листопада 2020 року відбулась пресконференція на тему «Окремі питання адміністрування ПДВ». У пресконференції прийняли участь заступник начальника відділу адміністрування ПДВ, податку на прибуток на камеральних перевірок податкової звітності управління податкового адміністрування Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Неля Добросовістна та головний державний ревізор - інспектор відділу адміністрування ПДВ, податку на прибуток на камеральних перевірок податкової звітності управління податкового адміністрування Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Світлана Плоха. Інформуючи учасників пресконференції про актуальні питання функціонування Системи електронного адміністрування ПДВ, що виникали у платників податків на протязі 2020 року Неля Добросовістна зупинилась на наступних напрямках: - зміна показників, що відображені у витягу з системи електронного адміністрування ПДВ, в тому числі у платника, реорганізованого шляхом приєднання, злиття, перетворення; - суми податкових зобов’язань, які підлягають сплаті на рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ; - виникнення показника «сума відхилення» в Електронному кабінеті платника (меню «Система електронного адміністрування ПДВ»/опція «Розрахунок суми перевищення»); - стосовно змін суми ПДВ, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН, на суму надміру сплачених грошових зобов’язань з ПДВ, які повернуті на рахунок платника в системі електронного адміністрування ПДВ та інші. Світлана Плоха проінформувала про певні зміни протягом 2020 року у веденні обліку податкових пільг контролюючими органами. Вона зазначила, що починаючи з 01 січня 2020 року інформація про суми податкових пільг відображається у податковій звітності відповідного податку чи збору, що подається контролюючому органу у строки, встановлені Податковим кодексом України (далі – ПКУ). На теперішній час роль Звіту про суми податкових пільг виконує Додаток 6 до декларації з ПДВ «Розрахунок сум податку на додану вартість, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, та/або показників, відповідно до яких підприємства (організації) належать до підприємства (організації) осіб з інвалідністю (Д6)». Податкова пільга з ПДВ виникає лише в разі здійснення платником податку в звітному періоді операцій, звільнених від ПДВ на підставі  ст. 197 ПКУ, підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ. При цьому, для заповнення Додатку 6 по операціях, які оподатковуються за ставками 0 або 7%, податкові пільги не розраховуються та не відображаються! Також, обсяги операцій з придбання товарів/послуг, необоротних активів у осіб, які не зареєстровані як платники ПДВ, не беруть участі у розрахунку сум податкових пільг, навіть якщо вони використані в операціях, звільнених від оподаткування ПДВ. «Протягом 2020 році відбулися зміни в частині звільнення від оподаткування ПДВ окремих операцій, зокрема: - врегульовано питання звільнення від оподаткування ПДВ операцій сільськогосподарських товаровиробників із ввезення племінних чистопородних тварин; - змінено порядок оподаткування операцій з експорту соєвих бобів та насіння свиріпи або ріпаку; - питання щодо необхідності нарахування ПДВ підприємствам агропромислового комплексу за загиблий урожай» - підсумувала Світлана Плоха. Інформація щодо платників податків, у яких є податковий борг, оприлюднюється на офіційному вебпорталі ДПС На офіційному сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, щоденно оприлюднюється інформація стосовно суб’єктів господарювання, які мають податковий борг, із зазначенням керівників таких суб’єктів господарювання, та сум податкового боргу в розрізі платежів та територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, із зазначенням керівників таких територіальних органів. Форма інформації щодо суб’єктів господарювання, які мають податковий борг та Порядок формування і оприлюднення інформації щодо сплати податків суб’єктами природних монополій та суб’єктами господарювання, які є платниками рентної плати за користування надрами, та інформації щодо суб’єктів господарювання, які мають податковий борг, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.02.2015 № 67 із змінами та доповненнями. На офіційному вебпорталі ДПС (https://tax.gov.ua) оприлюднюється інформація про суб’єктів господарювання, які мають податковий борг, з якою можна ознайомитись за посиланням: Головна/Відкриті дані/Інформація про суб’єктів господарювання, які мають податковий борг. Філія юридичної особи не може бути зареєстрована як платник акцизного податку Платником акцизного податку є особа – суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів. Норми встановлені п.п. 212.1.11 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). При цьому особи – суб’єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням пункту продажу товарів не пізніше граничного терміну подання декларації акцизного податку за місяць, в якому здійснюється господарська діяльність (п.п. 212.3.11 п. 212.3 ст. 212 ПКУ). Нормами п. 1 частини другої ст. 55 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV зі змінами та доповненнями (далі – ГКУ) визначено, що суб’єктами господарювання є господарські організації – юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до ГКУ, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку. Суб’єкти господарювання, зазначені у п. 1 частини другої ст. 55 ГКУ, мають право відкривати свої філії, представництва, інші відокремлені підрозділи без створення юридичної особи (п. 6 ст. 55 ГКУ). При цьому суб’єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа – підприємець у порядку, визначеному законом. Відкриття суб’єктом господарювання філій (відділень), представництв без створення юридичної особи не потребує їх державної реєстрації (ст. 58 ГКУ). Відповідно до частин третьої та п’ятої ст. 95 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV зі змінами та доповненнями філії не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення. Таким чином, платником акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів є суб’єкт господарювання, зокрема, юридична особа, оскільки філія юридичної особи не може бути зареєстрована як платник акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів. Нові сертифікати відкритих ключів можливо сформувати дистанційно Повторне (дистанційне) формування сертифікатів за електронним запитом можна здійснити On-line на офіційному інформаційному ресурсі Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС (далі – Надавач) за посиланням: Головна/«Повторне (дистанційне) формування сертифікатів за електронним запитом»/ On-line (https://acskidd.gov.ua/manage-certificates) або за допомогою програмного забезпечення «ІІТ Користувач ЦСК-1». Дистанційно сформувати нові сертифікати зможуть лише ті користувачі, які мають: ● чинні сертифікати (наприклад, до закінчення строку чинності сертифікатів залишилося декілька днів); ● незмінні реєстраційні дані (ПІБ, адреса реєстрації місця проживання, код ЄДРПОУ організації тощо); ● особистий ключ, доступний лише користувачу та не є скомпрометованим. Строк чинності кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів, отриманих від Надавача, становить 2 (два) роки з моменту їх формування. Не пізніше дня, що передує дню закінчення строку чинності кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів, отриманих від Надавача користувач може повторно (дистанційно) сформувати сертифікати за електронним запитом On-line або за допомогою програмного забезпечення «ІІТ Користувач ЦСК-1». З метою уникнення помилок при повторному (дистанційному) формуванні сертифікатів за електронним запитом рекомендуємо здійснювати дане формування за декілька днів до закінчення строку чинності сертифікатів. Перевірити термін дії кваліфікованого сертифіката відкритого ключа можна на офіційному інформаційному ресурсі Надавача (https://acskidd.gov.ua). Закон України № 1072: формування фінансового результату до оподаткування податком на прибуток 10.12.2020 набрав чинності Закон України від 04 грудня 2020 року № 1072-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (далі –Закон № 1072). Законом № 1072 підрозділ 4 розділ ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнено новим п. 54. Так, з урахуванням змін, фінансовий результат до оподаткування податком на прибуток підприємств зменшується на суму доходу у вигляді: ● отриманої одноразової компенсації суб’єктам господарювання відповідно до Закону України «Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб’єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та включеної до складу доходів звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності; ● списаних штрафних санкцій і пені відповідно до п. 23 та списаного податкового боргу відповідно до п. 24 підрозділу 10 розділу XX ПКУ та включених до складу доходів звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності. Закон України № 1017: важливі зміни законодавства стосовно застосування РРО 10.12.2020 набрав чинності Закон України від 01 грудня 2020 року № 1017-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих штрафних санкцій» (далі – Закон № 1017), крім норм розділу I Закону № 1017. Законом № 1017 внесено зміни до ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265), відповідно до яких використання програмних РРО при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним забороняється. Абзац четвертий п. 7 ст. 3 Закону № 265 замінено двома новими абзацами. Змінами встановлено, що суб’єкти господарювання, які використовують програмні РРО, повинні передавати до контролюючих органів по дротових або бездротових каналах зв’язку інформацію у формі електронних копій розрахункових документів, електронних фіскальних звітів, електронних фіскальних звітних чеків та іншу інформацію, необхідну для обліку роботи програмних РРО фіскальним сервером контролюючого органу, яка створюється засобами таких програмних РРО. Програмні РРО та фіскальний сервер контролюючого органу повинні забезпечувати можливість одержання в автоматичному режимі даних про електронні розрахункові документи від фіскального сервера контролюючого органу, необхідних для формування засобами програмного РРО та передачі до фіскального сервера контролюючого органу фіскальних звітів та електронних фіскальних звітних чеків за відповідний період. Нагадуємо, що Законом № 1017 до 01 січня 2022 року відтерміновано обов’язкове застосування РРО/програмних РРО для фізичних осіб – підприємців (ФОП), які є платниками єдиного податку першої – четвертої груп, крім тих, які провадять діяльність у сферах з ризиками ухилення від оподаткування. Крім того, до 01.01.2022 продовжено застосування понижених розмірів фінансових санкцій за порушення окремих вимог закону щодо використання РРО/програмних ПРРО під час проведення розрахункових операцій; скасовано штрафні санкції за невідповідність готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті РРО, та за відсутність попереднього програмування товарів у РРО (ПРРО); виключено норми щодо застосування механізму «кешбек». Обчислення рентної плати за спеціальне використання води водокористувачі самостійно обчислюють рентну плату за спеціальне використання води та за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики і рибництва щокварталу наростаючим підсумком з початку року, а за спеціальне використання води для потреб водного транспорту (рентна плата) – починаючи з першого півріччя поточного року, у якому було здійснено таке використання . Норми визначені п.п. 255.11.1 п. 255.11 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Рентна плата обчислюється виходячи з фактичних обсягів використаної води (підземної, поверхневої) водних об’єктів, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування, лімітів використання води, ставок рентної плати та коефіцієнтів (п.п. 255.11.2 п. 255.11 ст. 255 ПКУ). Водокористувачі, які використовують воду із змішаного джерела, обчислюють рентну плату, враховуючи обсяги води в тому співвідношенні, у якому формується таке змішане джерело, що зазначається, зокрема в дозволах ставок рентної плати та коефіцієнтів (п.п. 255.11.3 п. 255.11 ст. 255 ПКУ). Водокористувачі, які використовують воду з каналів, обчислюють рентну плату виходячи з фактичних обсягів використаної води, встановлених лімітів використання води, ставок рентної плати, встановлених для водного об’єкта, з якого забирається вода в канал, та коефіцієнтів (п.п. 255.11.4 п. 255.11 ст. 255 ПКУ). Рентна плата за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики обчислюється виходячи з фактичних обсягів води, пропущеної через турбіни гідроелектростанцій, та ставки рентної плати (п.п. 255.11.5 п. 255.11 ст. 255 ПКУ). За умови експлуатації водних шляхів вантажними самохідними і несамохідними суднами рентна плата за спеціальне використання води для потреб водного транспорту обчислюється виходячи з фактичних даних обліку тоннаж-доби та ставки рентної плати, а пасажирськими суднами – виходячи з місця-доби та ставки рентної плати (п.п. 255.11.6 п. 255.11 ст. 255 ПКУ). Справляння рентної плати за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва не звільняє водокористувачів від сплати рентної плати за спеціальне використання води (п.п. 255.11.7 п. 255.11 ст. 255 ПКУ). Рентна плата за спеціальне використання води для потреб рибництва обчислюється виходячи з фактичних обсягів води, необхідної для поповнення водних об’єктів під час розведення риби та інших водних живих ресурсів (у тому числі для поповнення, яке пов’язане із втратами води на фільтрацію та випаровування), та ставок рентної плати (п.п. 255.11.8 п. 255.11 ст. 255 ПКУ). Водокористувачі, які застосовують для потреб охолодження обладнання оборотну систему водопостачання, обчислюють рентну плату виходячи із фактичних обсягів води, використаної на підживлення оборотної системи. За всі інші обсяги фактично використаної води рентна плата обчислюється на загальних підставах (п.п. 255.11.9 п. 255.11 ст. 255 ПКУ). Згідно з п.п. 255.11.10 п. 255.11 ст. 255 ПКУ обсяг фактично використаної води обчислюється водокористувачами самостійно на підставі даних первинного обліку згідно з показаннями вимірювальних приладів. За відсутності вимірювальних приладів обсяг фактично використаної води визначається водокористувачем за технологічними даними (тривалість роботи агрегатів, обсяг виробленої продукції чи наданих послуг, витрати електроенергії, пропускна спроможність водопровідних труб за одиницю часу тощо). У разі відсутності вимірювальних приладів, якщо можливість їх встановлення існує, рентна плата сплачується у двократному розмірі. Обсяг фактично використаної води на державних системах у зрошувальному землеробстві визначають органи водного господарства (п.п. 255.11.11 п. 255.11 ст. 255 ПКУ). У разі перевищення водокористувачами встановленого річного ліміту використання води рентна плата обчислюється і сплачується у п’ятикратному розмірі, виходячи з фактичних обсягів використаної води понад встановлений ліміт використання води, ставок рентної плати та коефіцієнтів (п.п. 255.11.13 п. 255.11 ст. 255 ПКУ). Закон України № 1072: внесено зміни до порядку списання сум недоїмки з єдиного внеску для самозайнятих фізичних осіб, які фактично не здійснювали діяльність з 01 січня 2017 року Законом України від 04 грудня 2020 року № 1072-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (далі – Закон № 1072) внесено зміни, зокрема до пункту 915 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі –Закон № 2464). Так, внесеними Законом № 1072 змінами фактично продовжуються процедури, передбачені при списанні сум недоїмки з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиного внеску), а також штрафів і пені на виконання вимог Закону України від 13 травня 2020 року № 592-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників» (далі – Закон № 592) зі змінами, внесеними Законом України від 14 липня 2020 року № 786-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб-підприємців» (далі – Закон № 786). Коло суб’єктів, які мають право на таке списання, не змінюється: це фізичні особи – підприємці (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та особи, які провадять незалежну професійну діяльність. Однак встановлюється новий період, протягом якого такі платники можуть звернутися за списанням – заява подається до 01 березня 2021 року. Таким чином, всі хто з будь-яких причин не зміг звернутися до контролюючих органів за списанням або виконати необхідні для цього умови у термін, попередньо визначений Законом № 786 (який сплив 31 серпня 2020 року), зможуть це зробити. Закон № 1072 врегулював питання списання недоїмки з єдиного внеску тих платників, які звернулися із заявами про списання на підставі законів № 592 та № 786 у строк до 31 серпня 2020 року, але їх діяльність як суб’єктів підприємницької діяльності на момент звернення вже була припинена в періоді з 01 січня 2017 року до 03 червня 2020 року. Таким платникам не потрібно звертатися із заявою повторно, контролюючі органи здійснять списання на підставі документів, які були подані раніше, на підставі законів № 592 та № 786. Всі інші суб’єкти (які не зверталися раніше, або яким було відмовлено у списанні через недотримання вимог до обов’язкових документів, необхідних для списання відповідно Закону № 2464) можуть звернутися до контролюючих органів у наступному порядку. Підлягають списанню у порядку, визначеному Законом № 2464, несплачені станом на 01 грудня 2020 року суми недоїмки, нараховані фізичним особам підприємцям (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та особам, які провадять незалежну професійну діяльність, за період з 01 січня 2017 року до 01 грудня 2020 року, а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки, у разі якщо дотримано такі умови: ► такими платниками у відповідних місяцях періоду з 01 січня 2017 року до 01 грудня 2020 року не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, якщо до 01 березня 2020 року подано необхідні документи, а саме: а) для фізичних осіб – підприємців (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування): ● заяву про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, яка подається державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи фізичної особи – підприємця (якщо така заява не подавалася раніше); ● заяву про списання заборгованості та звітність відповідно до вимог ч. 2 ст. 6 Закону № 2464 за період з 01 січня 2017 року до 01 грудня 2020 року, які подаються до податкового органу за основним місцем обліку (якщо така звітність не подавалася раніше або була подана з помилками). Цю норму слід розуміти таким чином, що подана фізичною особою звітність має обов’язково відображати дані за період з 01 січня 2017 року до дати державної реєстрації припинення підприємницької діяльності включно у зазначеному періоді, який закінчується 01 грудня 2020 року. Фізичній особі не потрібно звітувати за період після дати державної реєстрації припинення підприємницької діяльності, оскільки в такому проміжку часу вона вже не вважається платником єдиного внеску відповідно до Закону № 2464 на підставі даних, одержаних контролюючим органом від Державного реєстратора; б) для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності): ● заяву про списання заборгованості; ● заяву про зняття з обліку як платника єдиного внеску (якщо така заява не подавалася раніше) та звітність відповідно до вимог частини 2 ст. 6 Закону № 2464 за період з 01 січня 2017 року до 01 грудня 2020 року, які подаються до податкового органу за основним місцем обліку (якщо така звітність не подавалася раніше, або була подана з помилками). Якщо зазначені особи вже зверталися до контролюючих органів із заявою про зняття з обліку раніше, то звітність має охоплювати період з 01 січня 2017 року до дати подання заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску. Якщо ж така заява подається вперше після 30 листопада 2020 року, то звітність подається за період до 01 грудня 2020 року. Зазначена письмова заява про списання заборгованості подається на ім’я начальника відповідного територіального управління ДПС у довільній формі. Затверджено Порядок звернення та надання у 2020 році одноразової матеріальної допомоги застрахованим особам Кабінет Міністрів України постановою від 09 грудня 2020 року № 1233 «Деякі питання надання одноразової матеріальної допомоги застрахованим особам, які можуть втратити доходи у разі повної заборони сфери їх діяльності внаслідок посилення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»  (далі – Постанова № 1233) затвердив Порядок звернення та надання у 2020 році одноразової матеріальної допомоги застрахованим особам, які можуть втратити доходи у разі повної заборони сфери їх діяльності внаслідок посилення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі – Порядок). Порядок розроблено відповідно до Закону України «Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб’єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (далі – Закон). Крім того Постановою № 1233 встановлено, що інформація про осіб, яким надавалася соціальна підтримка, передбачена Законом, та періоди її надання обліковується в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування на підставі відомостей органів, що надавали відповідну соціальну підтримку. Структура та формат інформації, що передається, механізм та канали інформаційного обміну, процедури взаємодії інформаційних систем, обліку інформаційних файлів визначаються органами, що надавали соціальну підтримку, разом з Пенсійним фондом України. Постанова № 1233 розміщена на єдиному вебпорталі органі виконавчої влади України «Урядовий портал» за посиланням https://www.kmu.gov.ua/npas/deyaki-pitannya-nadannya-odnorazovoyi-materialnoyi-dopomogi-zastrahovanim-osobam-yaki-mozhut-vtratiti-dohodi-1233-091220 Податкова знижка за витратами в якості пожертвувань: який дохід враховується? Платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника ПДФО за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), суму коштів або вартість майна, перерахованих (переданих) платником ПДФО у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, зареєстрованим в Україні та внесеним до Реєстру неприбуткових організацій та установ на дату перерахування (передачі) таких коштів та майна, у розмірі, що не перевищує 4 відсотків суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року. Норми встановлені п.п. 166.3.2 п. 166.3 ст. 166 ПКУ. До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником ПДФО витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги) (п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ). Податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – документально підтверджена сума (вартість) витрат платника ПДФО – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених ПКУ (п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 ПКУ). При цьому заробітна плата для цілей розділу ІV ПКУ – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику ПДФО у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом (п.п. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 ПКУ). Враховуючи викладене, з метою розрахунку витрат, дозволених для включення до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника ПДФО за наслідками звітного податкового року у вигляді суми коштів або вартості майна, наданих у якості пожертвувань та благодійних внесків, фізична особа враховує дохід у вигляді заробітної плати. Звертаємо увагу, що платники скористатись правом на податкову знижку за результатами 2019 року можуть до кінця 2020 року. Для цього таким платникам необхідно подати податкову декларацію про майновий стан і доходи по 31 грудня 2020 року включно. Роботодавець може надіслати повідомлення про прийняття працівника на роботу дистанційно Подання документів засобами електронного зв’язку в електронній формі здійснюється платниками відповідно до норм Податкового кодексу України та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017  № 557 із змінами (далі – Порядок № 557). Відповідно до п. 2 розділу ІІ Порядку № 557 платник створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів. Згідно з абзацами першим – четвертим постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 «Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 413), повідомлення про прийняття працівника на роботу (далі – Повідомлення) подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою (крім повідомлення про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації) до територіальних органів Державної податкової служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до Порядку № 413 до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів: засобами електронного зв’язку з використанням кваліфікованого електронного підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронних довірчих послуг; на паперових носіях разом з копією в електронній формі; на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами. Порядок функціонування Електронного кабінету визначається наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637 «Про затвердження Порядку функціонування Електронного кабінету», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 01.08.2017 за № 942/30810 із змінами). Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС. Доступ до приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету надається після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг або через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID). Режим «Введення звітності» приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету забезпечує можливість створення платниками податкової, фінансової, статистичної звітності, звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, в тому числі Повідомлення, підписання і подання такої звітності до контролюючих органів. Для формування Повідомлення в режимі «Введення звітності» платник самостійно встановлює фільтр за параметрами: рік, період, щодо якого здійснюється звітування, за допомогою кнопки «Створити» обирає тип форми «J(F)30 Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування». Із запропонованого переліку форм обирає форму «J(F)3001001» Повідомлення про прийняття працівника на роботу», зазначає відповідний територіальний орган ДПС (регіон, район) в полі «Код ДПІ» (за замовчуванням встановлено орган ДПС за місцем основної реєстрації) та натискає кнопку «Створити». Режим «Перегляд звітності» надає користувачу Електронного кабінету можливість перегляду поданої звітності. Вкладка «Вхідні документи» режиму «Вхідні/вихідні документи» надає доступ до квитанцій щодо приймання та обробки податкової звітності, інформаційних повідомлень, кореспонденції тощо, надісланої користувачу Електронного кабінету. Додатково повідомляємо, що для інформаційної підтримки та допомоги платникам при користуванні Електронним кабінетом, відкрита та приватна частини Електронного кабінету містять режим «Допомога», в якому розміщено інструкцію користувача по кожному режиму Електронного кабінету. Закон України № 1072: преференції для платників єдиного податку першої групи 10.12.2020 набрав чинності Закон України від 04 грудня 2020 року № 1072-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (далі – Закон № 1072). Законом № 1072 внесено зміни, зокрема до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі –  Закон № 2464). Так, п. 910 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 доповнено новим п.п. 910.1, відповідно до якого тимчасово звільняються від нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), які обрали спрощену систему оподаткування і належать до першої групи платників єдиного податку, в частині сум, що підлягають нарахуванню, обчисленню та сплаті такими особами за періоди з 01 по 31 грудня 2020 року, з 01 по 31 січня, з 01 по 28 лютого, з 01 по 31 березня, з 01 по 30 квітня та з 01 по 31 травня 2021 року за себе. Такі особи можуть прийняти рішення про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску за зазначені в абзаці першому п.п. 910.1 п. 910 розділу VIII Закону № 2464 періоди в розмірах та порядку, визначених Законом № 2464. У такому разі інформація про сплачені суми зазначається у звітності про нарахування єдиного внеску за звітний період, визначений для таких осіб   Законом № 2464. Крім того, п. 145 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» доповнено новим п.п. 145.1, відповідно до якого для ФОП, які обрали спрощену систему оподаткування і належать до першої групи платників єдиного податку та які не сплачували страхові внески за періоди з 01 по 31 грудня 2020 року, з 01 по 31 січня, з 01 по 28 лютого, з 01 по 31 березня, з 01 по 30 квітня та з 01 по 31 травня 2021 року на підставі п. 910.1 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», такі періоди включаються до страхового стажу та вважається, що страхові суми було сплачено у розмірі мінімального страхового внеску, визначеного законодавством для кожного з таких періодів. Також платники єдиного податку першої групи звільняються від сплати єдиного податку за грудень 2020 року та січень – травень 2021 року (крім випадків порушення такими платниками встановлених главою 1 розділу XIV Податкового кодексу України (далі - ПКУ) умов застосування першої групи платників єдиного податку). При цьому ставки єдиного податку для першої групи платників єдиного податку, встановлені у порядку, визначеному п. 293.2 ст. 293 ПКУ, за такі періоди не застосовуються (п. 529 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ). Чи є базою нарахування єдиного внеску сума авансу за першу половину місяця? Відповідно до п. 1 частини 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є роботодавці, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань). Єдиний внесок нараховується для платників, зазначених, зокрема, у п. 1 частини 1 ст. 4 Закону № 2464 на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п. 1 частини 1 ст. 7 Закону № 2464). Згідно з абзацом другим частини 8 ст. 9 Закону № 2464 роботодавці під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов’язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у п. 4 і 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464, зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця (абзац перший  частини 8 ст. 9 Закону № 2464). Враховуючи вищевикладене, сума заробітної плати за першу половину місяця (аванс) є базою нарахування єдиного внеску. При здійсненні розрахунків у безготівковій формі через установи банку РРО/ПРРО не застосовується уб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265), із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (далі – РК). Норми встановлені п. 1 ст. 3 Закону № 265. Згідно з п. 1.4 глави 1 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 із змінами та доповненнями, безготівкові розрахунки – це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді. Відповідно до п. 12 ст. 9 Закону № 265 РРО та/або ПРРО та РК не застосовуються якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (склади, місця зберігання товарів, оптова торгівля тощо). Отже, при здійсненні розрахункових операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) застосування РРО або програмного РРО є обов’язковим. При здійсненні розрахунків у безготівковій формі через установи банку РРО або ПРРО не застосовується. Здійснення контрольованих операцій та інвестицій в асоційовані підприємства: оподаткування податком на прибуток підприємств Фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму перевищення ціни, визначеної за принципом «витягнутої руки», над договірною (контрактною) вартістю (вартістю, за якою відповідна операція повинна відображатися при формуванні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку) реалізованих товарів (робіт, послуг) при здійсненні контрольованих операцій у випадках, визначених ст. 39 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Норми встановлені п.п. 140.5.1 п. 140.5 ст. 140 ПКУ. Вищезазначені вимоги п.п. 140.5.1 п. 140.5 ст. 140 ПКУ застосовуються за результатами податкового (звітного) року. Фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму перевищення договірної (контрактної) вартості (вартості, за якою відповідна операція повинна відображатися при формуванні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку) придбаних товарів (робіт, послуг) над ціною, визначеною за принципом «витягнутої руки», при здійсненні контрольованих операцій у випадках, визначених ст. 39 ПКУ (п.п. 140.5.2 п. 140.5 ст. 140 ПКУ). Вимоги п.п. 140.5.2 п. 140.5 ст. 140 ПКУ застосовуються за результатами податкового (звітного) року. Підпунктом 140.5.3 п. 140.5 ст. 140 ПКУ визначено, що фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму втрат від інвестицій в асоційовані, дочірні та спільні підприємства, розрахованих за методом участі в капіталі або методом пропорційної консолідації. Про витрати на відрядження, які не включаються до оподатковуваного доходу платника ПДФО До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) не включаються кошти, отримані платником ПДФО на відрядження або під звіт і розраховані згідно із п. 170.9 ст. 170 ПКУ, а також суми компенсаційних виплат в іноземній валюті, що виплачуються відповідно до закону працівникам дипломатичної служби, направленим у довготермінове відрядження. Норми встановлені 165.1.11 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України від (далі – ПКУ). Згідно з п.п. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 ПКУ не є доходом платника ПДФО – фізичної особи, яка перебуває у трудових відносинах із своїм роботодавцем або є членом керівних органів підприємств, установ, організацій, сума відшкодованих йому у встановленому законодавством порядку витрат на відрядження в межах фактичних витрат, а саме, на проїзд (у тому числі перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження (у тому числі на орендованому транспорті), оплату вартості проживання у готелях (мотелях), а також включених до таких рахунків витрат на харчування чи побутові послуги (прання, чищення, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), на найм інших жилих приміщень, оплату телефонних розмов, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в’їзд (віз), обов’язкове страхування, інші документально оформлені витрати, пов’язані з правилами в’їзду та перебування у місці відрядження, в тому числі будь-які збори і податки, що підлягають сплаті у зв’язку із здійсненням таких витрат. Зазначені витрати не є об’єктом оподаткування ПДФО лише за наявності підтвердних документів, що засвідчують вартість цих витрат у вигляді транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), у тому числі електронних квитків за наявності посадкового талона, якщо його обов’язковість передбачена правилами перевезення на відповідному виді транспорту, та розрахункових документів про їх придбання за всіма видами транспорту, в тому числі чартерних рейсів, рахунків, отриманих із готелів (мотелів) або від інших осіб, що надають послуги з розміщення та проживання фізичної особи, в тому числі бронювання місць у місцях проживання, страхових полісів тощо. Включаються до оподатковуваного доходу вартість алкогольних напоїв і тютюнових виробів, суми «чайових», за винятком випадків, коли суми таких «чайових» включаються до рахунку згідно із законами країни перебування, а також плата за видовищні заходи. Будь-які витрати на відрядження не включаються до оподатковуваного доходу платника ПДФО за наявності документів, що підтверджують зв’язок такого відрядження з господарською діяльністю роботодавця/сторони, що відряджає, зокрема (але не виключно) таких: запрошень сторони, що приймає, діяльність якої збігається з діяльністю роботодавця/сторони, що відряджає; укладеного договору чи контракту; інших документів, які встановлюють або засвідчують бажання встановити цивільно-правові відносини; документів, що засвідчують участь відрядженої особи в переговорах, конференціях або симпозіумах, інших заходах, які проводяться за тематикою, що збігається з господарською діяльністю роботодавця/сторони, що відряджає. Якщо згідно із законами країни відрядження або країн, територією яких здійснюється транзитний рух до країни відрядження, обов’язково необхідно здійснити страхування життя або здоров’я відрядженої особи чи її цивільної відповідальності (у разі використання транспортних засобів), то витрати на таке страхування не включаються до оподатковуваного доходу платника ПДФО. За запитом представника контролюючого органу роботодавець/сторона, що відряджає, забезпечує за власний рахунок переклад підтвердних документів, виданих іноземною мовою. Оподатквуння ПДВ у лізингодавця операції з постачання товарів, отриманих від іншого лізингоодержувача у зв’язку з невиконанням договору фінансового лізингу Відповідно до п. 189.5 ст. 189 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі постачання товарів, які були повернуті лізингоодержувачем лізингодавцю за договором фінансового лізингу у зв’язку з його невиконанням чи неналежним виконанням (у тому числі повернуті на підставі виконавчого напису нотаріуса), та при цьому лізингодавцем за операцією з повернення таких товарів до складу податкового кредиту не включалися суми ПДВ, базою оподаткування є позитивна різниця між ціною постачання та ціною придбання таких товарів. Ціна придбання визначається як вартість товарів, за якою такі товари були повернуті лізингодавцю, а саме як первісна вартість товарів (об’єкта фінансового лізингу) за вирахуванням сплачених лізингових платежів у частині компенсації вартості об’єкта фінансового лізингу. У разі придбання товарів у платника ПДВ ціна придбання визначається з урахуванням ПДВ. Якщо за товарами, база оподаткування при постачанні яких визначалася як позитивна різниця між ціною постачання та ціною придбання, в майбутніх податкових періодах суми ПДВ за операцією з повернення таких товарів були включені до складу податкового кредиту лізингодавця, застосовується положення п. 198.5 ст. 198 ПКУ. При цьому у разі подальшого постачання товару, повернутого за договором з фінансового лізингу постачальник (лізингодавець) складає податкову накладну на позитивну різницю між ціною постачання та ціною придбання таких товарів. Така податкова накладна складається в загальному порядку відповідно до Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 із змінами і доповненнями. При цьому у графі 2 податкової накладної (опис (номенклатура) товарів/послуг продавця) зазначається об’єкт фінансового лізингу. Отримана на розрахунковий рахунок ФОП сума кредиту не включається до доходу Фінансовий кредит – це кошти, що надаються банком-резидентом або нерезидентом, що кваліфікується як банківська установа згідно із законодавством країни перебування нерезидента, або резидентами і нерезидентами, які мають згідно з відповідним законодавством статус небанківських фінансових установ, а також іноземною державою або його офіційними агентствами, міжнародними фінансовими організаціями та іншими кредиторами – нерезидентами юридичній чи фізичній особі на визначений строк для цільового використання та під процент. Норми встановлені п.п.14.1.258 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Згідно із п. 177.1 ст. 177 розділу IV ПКУ оподаткуванню підлягають доходи фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП), які отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності. Якщо ФОП отримав кредит на свій розрахунковий рахунок, враховуючи те, що отримання ФОП кредиту відповідно до умов договору підлягає обов’язковому поверненню у визначені строки, то протягом дії договору кредиту сума кредиту не включається до складу доходу такого суб’єкта господарювання. При цьому слід зазначити, якщо сума кредиту не повертається у визначений у договорі термін, то вона включається до складу доходів ФОП та оподатковується на загальних підставах. Облік доходів і витрат самозайнятих осіб з 01.01.2021 за новими правилами Законом України від 14 липня 2020 року № 786-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців» змінено порядок ведення обліку доходів і витрат самозайнятими особами, зокрема, відмінено обов’язкове ведення паперових Книг обліку доходу та витрат, Книг обліку доходів. Так, залежно від обраної системи оподаткування самозайняті особи, починаючи з 01 січня 2021 року, мають вести облік своїх доходів (витрат) у наступний спосіб: ► фізичні особи – підприємці (ФОП) на загальній системі зобов’язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Кодекс дозволяє вести облік доходів і витрат в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через Електронний кабінет. Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат, та порядок ведення такого обліку визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. На сьогодні і до моменту затвердження нової форми Міністерством фінансів України залишається чинною Книга обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, затверджена Наказом Міністерства доходів і зборів України від 16 вересня 2013 № 481 (далі – Книга). ► Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність зобов’язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності. Податковим кодексом України визначає, що такі особи мають можливість вести облік доходів і витрат в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через Електронний кабінет. Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат, та порядок ведення такого обліку також визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. На сьогодні і до моменту затвердження нової форми Міністерством фінансів України залишається чинною Книга. ► ФОП – платникам єдиного податку першої і другої груп та платникам єдиного податку третьої групи, які не є платниками ПДВ, буде надано право вести облік у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів. Ці суб’єкти господарювання будуть мати можливість вести облік як у паперовому так і в електронному вигляді. ► ФОП – платникам єдиного податку третьої групи, які є платниками ПДВ, також надано право вести облік у довільній формі (у паперовому або електронному вигляді) шляхом помісячного відображення доходів та витрат. Затверджено переклад Таксономії фінансової звітності за міжнародними стандартами фінансової звітності Міністерство фінансів України наказом від 13.11.2020 року № 709 (далі –  Наказ № 709) затвердило переклад Таксономії фінансової звітності за міжнародними стандартами фінансової звітності. Наказ № 709 розроблено відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Наказом № 709 встановлено, що фінансова звітність на основі Таксономії фінансової звітності за міжнародними стандартами фінансової звітності складається та подається в єдиному електронному форматі із застосуванням розширюваної мови ділової звітності (XBRL). Крім того, відповідно до Наказу № 709 втратив чинність наказ Міністерства фінансів України від 25.10.2019 № 452 «Про затвердження перекладу Таксономії фінансової звітності за міжнародними стандартами фінансової звітності». Наказ набирає чинності з 01 січня 2021 року. Допомога для ФОП: ДПС вже відпрацьовано більше 200 тис. запитів, які надійшли від Дія ДПС спільно з іншими органами центральної виконавчої влади оперативно долучилась до виконання ініціативи Президента України щодо підтримки бізнесу та виплати одноразової матеріальної допомоги підприємцям. Лише за дві доби податкова служба відпрацювала понад 200 тис. запитів, що надійшли від порталу Дія. Команда ДПС підтримує кроки щодо допомоги бізнесу і надалі швидко буде налагоджувати цей процес та оперативно забезпечувати «фідбек» з Міністерством цифрової трансформації України у своїй частині. Так, для отримання одноразової матеріальної допомоги ФОПам та найманим працівникам можна подати заяви по 31 грудня включно. Допомога складає 8000 гривень та буде зарахована на особистий гривневий рахунок до 31 грудня 2020 року. Заяву на отримання одноразової компенсації суб’єктом господарювання, починаючи з 14 грудня 2020 року, можна подати до ДПС через Е-Кабінет (https://cabinet.tax.gov.ua) та будь-яким іншим програмним забезпеченням, що формує даний формат документу. Загалом звернутись із заявою на отримання компенсації можуть понад 15 тис. суб’єктів господарювання  на загальну суму 500 млн гривень. За результатами перевірок у сфері обігу підакцизної продукції застосовано фінансові санкції на суму 911 млн гривень У сфері обігу підакцизних товарів у поточному році видано майже 200 тис. ліцензій на виробництво, оптову та роздрібну торгівлю спиртом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, анульовано – 37 тисяч. Загалом на обліку в податкових органах перебуває 94 тис. платників, якими отримується 222 тис. ліцензій, з них 85 % – суб’єктами роздрібної торгівлі, які здійснюють продаж підакцизних товарів кінцевому споживачу. З початку року у сфері обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального проведено 8 932 фактичні перевірки суб’єктів господарювання, з яких 5 822 (65 %) є результативними. За результатами перевірок застосовано фінансові санкції на суму 911 млн гривень. Найпоширенішими у сфері обігу підакцизних товарів є такі порушення: здійснення діяльності без наявності ліцензій – сума застосованих штрафних санкцій 318 млн грн, у тому числі у сфері обігу пального – 215 млн гривень; без наявності марок акцизного податку або з підробленими марками – 39 млн гривень; без реєстрації акцизних складів з пального та без їх обладнання витратомірами/рівномірами лічильниками – 135,9 млн гривень.   З початку року контакт-центром ДПС надано відповіді на 824,4 тис. звернень платників Протягом січня – листопада 2020 року Контакт-центром ДПС надано відповіді на 824,4 тис. звернень фізичних та юридичних осіб. Із загальної кількості звернень на 799,2 тис. надано відповіді у телефонному режимі, на 12,1 тис. – електронною поштою і факсом, 1,4 тис. – з використанням автовідповідача та 11,7 тис. чатом в месенджерах. Найчастіше платники зверталися з питань податку на додану вартість,  порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО), податку на доходи фізичних осіб, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, прав та обов’язків платників податків. Суб’єкти господарювання та громадяни також мають можливість скористатися Базою знань – автоматизованою базою уніфікованих відповідей на запитання фізичних та юридичних осіб. Її розміщено на офіційному вебпорталі ДПС у розділі «Запитання-відповіді з Бази знань» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (ЗІР).  Відвідувачі порталу можуть у будь-який зручний час самостійно знайти відповіді на питання, які їх цікавлять. З початку року фізичні та юридичні особи здійснили майже 2,7 млн відвідувань ЗІР. База знань постійно оновлюється та підтримується в актуальному стані. Протягом січня – листопада 2020 року з причини змін законодавства обмежено термін дії 1841 уніфікованого запитання-відповіді та внесено 1845 у новій редакції. Нагадуємо, що приєднатися до чатів ДПС можна: - з вебпорталу Державної податкової служби України, розділ «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» https://tax.gov.ua/; - з сайту Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (скорочено ЗІР) https://zir.tax.gov.ua/, або його мобільної версії. Розпочала роботу Науково-консультативна рада ДПС Голова Державної податкової служби України Олексій Любченко взяв участь в установчому засіданні Науково-консультативної ради ДПС. «Для податкової служби є актуальним питання злагодженості у розбудові та впровадженні податкової культури європейського зразка на засадах партнерства держави та бізнесу, тобто підвищення функціональності податкової системи», - зазначив Олексій Любченко. За його словами, рішення щодо створення Науково-консультативної ради ДПС було прийнято з метою сприяння ефективності наукової, науково-технічної політики у податковій сфері, розширення перспектив розвитку податкової служби. До вдосконалення роботи цього органу залучено провідних науковців і висококваліфікованих фахівців. Науково-консультативна рада матиме статус консультативно-дорадчого органу ДПС з питань надання наукових консультацій у податковій сфері. «Розвинення інституційної спроможності державної податкової служби  без залучення та використання наукового потенціалу не є можливим. Квінтесенція такого потенціалу і буде, маємо надію, новостворена Науково-консультативна рада», - підкреслив Олексій Любченко. Учасники засідання провели широку дискусію щодо важливості долучення експертів та науковців до розгляду напрямів реформування податкової сфери, зокрема, впровадження корисних наукових досліджень у роботу податківців. Така співпраця й передбачена положенням про Науково-консультативну раду. Зокрема, одне з головних завдань цього консультативного органу ­– надання науковообґрунтованих пропозицій та консультацій, спрямованих на реалізацію державних програм і рішень у податковій сфері, а саме: - розгляд концептуальних завдань; - аналіз та вирішення найважливіших наукових, науково-технічних проблем та проведення досліджень; - надання пропозиції щодо нормативних документів, обговорення проєктів найважливіших з них;  - розробка рекомендацій та пропозицій щодо напрямів діяльності ДПС. Під час заходу було затверджено склад Науково-консультативної ради ДПС та Положення про Науково-консультативну раду ДПС.   Євген Олейніков: Відшкодування ПДВ не може бути предметом маніпуляцій Стан відшкодування податку на додану вартість у поточному році та заходи ДПС щодо запобігання застосуванню протиправних схем у цій сфері стали основними темами брифінгу заступника Голови ДПС Євгена Олейнікова та начальника Головного управління ДПС в Одеській області Юлії Шадевської. Як відзначив Євген Олейніков, протягом січня – листопада поточного року платниками податків сплачено до бюджету 236,9 млрд грн ПДВ. За вказаний період минулого року ця сума склала 218,4 млрд грн. Після відшкодування податку в бюджеті залишилося (сальдо) в минулому році – 76 млрд грн, у поточному – 108 млрд гривень. Зростання показників відбувалося послідовно. Так, у вересні цього року був забезпечений рівень надходжень, який передбачає чинний закон про державний бюджет, у жовтні – перевищено річні показники 2019 року, у листопаді – рівень надходжень перевищив той початковий показник, який був закладений в державний бюджет на 2020 рік без урахування подальших карантинних скорочень. При цьому, як наголосив Євген Олейніков, для податкової важливим є не тільки, скільки коштів надійшло до бюджету, але й інструменти і ціна таких надходжень. «Ми добре розуміємо, що податки сплачують платники. Державна податкова служба лише виступає адміністратором. І від того, як ми визначаємо свої завдання і застосовуємо інструменти в цілому, залежить в подальшому і ціна для економіки, ціна для платників, ціна для держави тих коштів, які отримуються в систему публічних фінансів», – підкреслив заступник Голови ДПС. Протягом січня – листопада 2020 року платникам було відшкодовано 128,7 млрд гривень. При цьому заявка до відшкодування склала 122,2 млрд грн, перехідний залишок з минулого року – 4,3 млрд гривень. Тобто сума відшкодованого ПДВ перевищила суму заявки на відшкодування разом із залишками попереднього періоду на 2,2 млрд гривень. У минулому році сума заявленого до відшкодування ПДВ з урахуванням перехідного залишку з 2018 року складала 146,2 млрд грн. Платникам було відшкодовано 142,1 млрд гривень. «Одна з принципових позицій ДПС – відшкодування не може бути предметом для маніпуляцій. Відшкодування не є джерелом  поповнення бюджету. Це – кошти платників. І найкраща допомога, яку ми можемо надати в умовах карантину, – швидко виконати адміністративні дії, переконатися у законності відшкодування, прийняти відповідні рішення і забезпечити платникам своєчасне повернення їх обігових коштів», – підкреслив Євген Олейніков. Він також нагадав, що податкова служба працює в карантинних умовах, які передбачають значні адміністративні обмеження. Так, за його словами, з інструментарію для адміністрування ПДВ у податківців залишалися лише перевірки при відшкодуванні і  моніторинг реєстрації податкових накладних. Саме в цих напрямах активно працювали в податковій службі. Завдяки цьому, значно зросла податкова ефективність, тобто відношення сплачених податків до бази їх нарахування. Також на зростання надходжень вплинули і припинені схеми зловживання з ПДВ. Так, нещодавно в Одесі припинено функціонування схеми з формування податкового кредиту з ознаками фіктивності та, відповідно, заявки на відшкодування ПДВ. В Одеській області систематично працювала група компаній, які заявили до відшкодування близько 1,1 млрд гривень. При цьому такий податковий кредит був сформований залишками нібито непроданих товарів. Деякі з них за даними, наданими платником, перебували на складі більше, ніж півтора роки. Для перевірки реальності заявлених сум правоохоронцями було проведено перевірку складських приміщень, де мав зберігатися товар. Натомість, як з’ясувалося, жодного заявленого  товару там не було, більше того, ці склади виявилися взагалі не придатними для його зберігання. Завдяки злагодженій роботі НАБУ та ДПС було упереджено незаконне відшкодування 800 млн грн. Начальник Головного управління ДПС у Харківській області взяв участь у засіданні антикорупційного Комітету Громадської ради Днями відбулося засідання Комітету запобігання та протидії корупції Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Харківській області, у якому взяли участь начальник ГУ ДПС у Харківській області Артем Єфремов та Голова Громадської ради Ігор Суханов. У вступному слові  очільник податкової  служби Харківщини привітав присутніх на заході. Він повідомив, що триває чергова реорганізація структури податкової служби області, відбуваються зміни пов’язані із переходом до єдиної юридичної особи. «З моменту створення Громадської ради між податковою та громадськістю склалися дійсно партнерські стосунки. Ми і надалі будемо відкриті для представників громадськості та бізнесу», -  зазначив Артем Єфремов. Голова Громадської ради Ігор Суханов висловив особливу подяку начальнику Головного управління ДПС у Харківській області Артему Єфремову за конструктивну співпрацю та сприяння у налагодженні ефективної взаємодії Комітетів Громадської ради з Державними органами та місцевого самоврядування. Окремо відмітив, роботу Комітету запобігання та протидії корупції, який завжди був авангардом серед аналогічних формувань. Про це свідчать результати роботи цього Комітету. Голова Комітету Сергій Жук доповів присутнім про проведену Комітетом у 2020 році роботу, повідомив про плани на 2021 рік. Він подякував Керівнику податкової служби, Ради та всім членам Комітету, останнім вручив Подяки за ефективну роботу. Також голова Комітету проінформував, що заступника - секретаря голови Комітету запобігання та протидії корупції ГР при ГУ ДПС у Харківській області Олександра Касьянова було обрано депутатом Харківської міської ради. Присутні привітали Олександра Касьянова. Начальник ГУ ДПС у Харківській області Артем Єфремов особисто вручив йому Грамоту за вагомий внесок у справу розбудови суспільства, наполегливу громадську діяльність, зокрема у напрямку запобігання корупції, а також за активну взаємодію з органами державної податкової служби Харківської області. Та побажав успіхів у новій діяльності. Далі на посаду заступника - секретаря голови Комітету запобігання та протидії корупції Громадської ради одноголосно було обрано Назаренка Олександра Вікторовича. У заключній частині члени Комітету, від імені організацій які вони представляють, висловили подяку керівнику податкової за плідну співпрацю та взаємодію у питаннях запобігання корупції та захисту прав платників податків. Артем Єфремов, подякував присутнім та привітав всіх з наступаючими святами, побажав здоров’я та подальших досягнень у наступному році. Про контрольно-перевірочні заходи під час зустрічі податківців та представників ЄБА У Головному управлінні ДПС у Харківській області проведено засідання  Податково-фінансового комітету Харківського офісу Європейської Бізнес Асоціації. У заході взяли участь: в.о. начальника ГУ Лілія Катеринська, заступник начальника ГУ Ірина Сагайдак,  начальники профільних підрозділів служби та провідні податкові експерти і керівники підприємств й організацій регіону. Ірина Сагайдак розповіла присутнім щодо проведення податкових перевірок у Харківській області у 2020 році. Окремо зупинилась на прикладах типових порушень з боку платників податків. Зокрема виявлені порушення стосувались: - завищення податкового кредиту по податку на додану вартість внаслідок проведення операцій по взаємовідносинам з платниками, які мають ознаки фіктивності (відсутні за юридичною адресою, не мають чисельності працівників, основних фондів, тощо); - завищення валових витрат по вищезазначеним операціям, внаслідок чого занижується фінансовий результат до оподаткування по податку на прибуток; -  відсутності ліцензії на зберігання пального; - порушення  встановленого порядку ведення обліку товарних запасів за місцем зберігання; - незабезпечення використання режиму програмування кодів УКТ ЗЕД при продажу  для підакцизних товарів; - не перерахування, несвоєчасне або неповне перерахування податку на доходи фізичних осіб та військового збору під час виплати доходів податковими агентами; - неподання звітності податковими агентами  з єдиного соціального внеску у разі відсутності виплати заробітної плати  за умови наявності трудових відносин. Лілія Катеринська відповіла на питання щодо адміністрування податків, зокрема, податку на додану вартість, особливостей нарахування ЄСВ. З окремими доповідями виступили Смердов Віталій – партнер Crowe Mikhailenko, директор палати податкових консультантів, голова Податково-фінансового комітету EBA Kharkiv, та Романов Михайло - співзасновник Партнер групи компаній the Owners, партнер Crowe Mikhailenko. Представники юридичного управління ДПС у Харківській області навели огляд судової  практики щодо податкових спорів. До уваги органів місцевого самоврядування! Головне управління  ДПС у Харківській області повідомляє, шо на виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 12.02.2020 № 73 «Деякі питання зарахування частини акцизного податку з виробленого в Україні та ввезеного на митну територію України пального до загального фонду бюджетів місцевого самоврядування у 2020 році» Державна податкова служба здійснює відбір інформації з урахуванням даних реєстраторів розрахункових операцій про обсяг роздрібного продажу пального у розрізі КОАТУУ у літрах. З метою надання можливості органам місцевого самоврядування самостійно аналізувати інформацію про виторги, проведені через РРО при продажу пального, у розрізі адміністративно-територіального поділу, ДПС на Веб-порталі у розділі «Діяльність» створено нову рубрику «Інформація щодо обсягу проданих через РРО підакцизних товарів у розрізі КОАТУУ». Наразі у новій рубриці розміщено:  «Інформація щодо обсягу проданого пального у розрізі КОАТУУ за І півріччя 2020 року». «Інформація щодо обсягу проданого пального у розрізі КОАТУУ за ІІІ квартал 2020 року». Повідомлення за формою № 20-ОПП: що треба знати? Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку). Об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням – це майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів. Платники зобов’язані повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків, тобто надавати форму № 20-ОПП. Повідомлення за формою № 20-ОПП потрібно подати до ДПС за основним місцем обліку платника податків протягом 10 робочих днів після його реєстрації, створення чи відкриття. Нагадуємо, що через неподання ф. №20-ОПП неможливо зареєструвати РРО на господарську одиницю, а також не приймаються заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, на які не подано ф. №20-ОПП. Заяву про обрання/перехід на спрощену систему оподаткування потрібно подати до 16 грудня Головне управління ДПС у Харківській області нагадує, що для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву. Порядок обрання або переходу на спрощену систему  встановлено ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Заява подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один з таких способів: 1) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; 2) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; 3) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-ІV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями; 4) державному реєстратору під час державної реєстрації створення юридичної особи або державної реєстрації фізичної особи – підприємця. Відповідна заява або відомості передаються до контролюючих органів у порядку, встановленому Законом України від 15 травня 2003 року № 755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» зі змінами та доповненнями. Підпунктом 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 ПКУ визначено, що зареєстровані в установленому порядку фізичні особи – підприємці (ФОП), які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація. Зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації. Відповідно до п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року. Перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в п. 291.4 ст. 291 ПКУ. До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу XIV ПКУ. Ізюмський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Харківській області
 

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить


Фотогалереи изюмчан

Кто он-лайн

Сейчас на сайте:
Гостей - 20

 
Служба недвижимости Вилима.

 
 
 
 
 

Сушка зерна и древесины на отходах
БЕСПЛАТНЫЕ ОБОИ ДЛЯ РАБОЧЕГО СТОЛА

Дизайн РА «Изюминка»