Главная
Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє Версия для печати Отправить на e-mail
10.12.2020
У разі зміни даних щодо РРО/(КОРО), через які здійснюється реалізація пального, до контролюючого органу необхідно подати заяву
роздрібна торгівля, зокрема, пальним може здійснюватися суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
Норми визначені частиною двадцятою ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 481).
Згідно із частиною тридцять сьомою ст. 15 Закону № 481 у додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями або пальним суб’єктом господарювання зазначається адреса місця торгівлі і вказуються перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери книг обліку розрахункових операцій (далі – КОРО), які знаходяться у місці торгівлі, фіскальні номери програмних реєстраторів розрахункових операцій. Частиною п’ятдесят першою ст. 15 Закону № 481 встановлено, що у разі зміни відомостей, зазначених у виданій суб’єкту господарювання (у тому числі іноземному суб’єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) ліцензії (за винятком змін, пов’язаних з реорганізацією суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) та/або зміною типу акціонерного товариства), орган, який видав ліцензію, на підставі заяви суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) протягом трьох робочих днів видає суб’єкту господарювання ліцензію з урахуванням змін. Законом № 481 не встановлено окремих вимог до заяви та пакету документів, які подаються для внесення змін щодо реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО), через який здійснюється реалізація пального, зазначених у додатку до ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним. Тому для внесення змін у додаток до ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним щодо РРО (КОРО), необхідно подати заяву довільної форми із зазначенням адреси місця торгівлі, переліку РРО, програмних РРО (КОРО), які знаходяться у місці торгівлі та інформації про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень РРО (КОРО), які знаходяться у місці торгівлі, фіскальні номери програмних РРО, дату початку їх обліку в контролюючих органах, а також документи, які потребують внесення змін (ліцензія з додатком). Орган ліцензування на підставі такої заяви протягом трьох робочих днів видає суб’єкту господарювання переоформлену ліцензію з урахуванням змін (у разі, якщо в результаті внесення таких змін у суб’єкта господарювання кількість РРО (КОРО) залишається незмінною або зменшується). Плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним справляється щорічно і зараховується до місцевих бюджетів згідно із законодавством. При цьому, відповідно до абзацу десятого частини другої ст. 17 Закону № 481 у разі роздрібної торгівлі пальним через РРО (КОРО), не зазначені у ліцензії, до суб’єктів господарювання (у тому числі іноземних суб’єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірі 200 відсотків вартості реалізованої через такі РРО (КОРО) продукції, але не менше 10 000 гривень. Умови, за яких юрособи – новоутворені сільськогосподарські товаровиробники можуть зареєструватись «спрощенцями» четвертої групи Новоутворені, зокрема, сільськогосподарські товаровиробники – юридичні особи можуть бути платниками податку з наступного року, якщо частка сільськогосподарського товаровиробництва, отримана за попередній податковий (звітний) рік, дорівнює або перевищує 75 відсотків. Норми встановлені п.п. 291.4.7 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). При цьому згідно з абзацом другим п. 294.2 ст. 294 ПКУ попередній податковий (звітний) рік для новоутворених сільськогосподарських товаровиробників – юридичних осіб – період з дня державної реєстрації до 31 грудня того ж  року. Умови, за яких юрособи – новоутворені сільськогосподарські товаровиробники можуть зареєструватись «спрощенцями» четвертої групи Новоутворені, зокрема, сільськогосподарські товаровиробники – юридичні особи можуть бути платниками податку з наступного року, якщо частка сільськогосподарського товаровиробництва, отримана за попередній податковий (звітний) рік, дорівнює або перевищує 75 відсотків. Норми встановлені п.п. 291.4.7 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). При цьому згідно з абзацом другим п. 294.2 ст. 294 ПКУ попередній податковий (звітний) рік для новоутворених сільськогосподарських товаровиробників – юридичних осіб – період з дня державної реєстрації до 31 грудня того ж  року. ПКУ передбачено повернення надмірно сплаченого туристичного збору особі, яка дострокового залишає територію, де встановлено туристичний збір Платники туристичного збору сплачують суму збору авансовим внеском перед тимчасовим розміщенням у місцях проживання (ночівлі) податковим агентам, які справляють збір за ставками, у місцях справляння збору та з дотриманням інших вимог, визначених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад. За один і той самий період перебування платника збору на території однієї адміністративно-територіальної одиниці, на якій встановлено туристичний збір, повторне справляння збору, вже сплаченого таким платником збору, не допускається. Норми встановлені п.п. 268.6.1 п. 268.6 ст. 268 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). При цьому базою справляння туристичного збору є загальна кількість діб тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. 268.5.1  п. 268.5 ст. 268 ПКУ (п. 268.4 ст. 264 ПКУ). Згідно з п.п. 268.6.2 п. 268.6 ст. 268 ПКУ особа здійснює тимчасове розміщення платника збору у місцях проживання (ночівлі), що належать такій особі на праві власності або на праві користування, виключно за наявності у платника збору документа, що підтверджує сплату ним туристичного збору відповідно до ПКУ та рішення відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад. У разі дострокового залишення особою, яка сплатила туристичний збір, території адміністративно-територіальної одиниці, на якій встановлено туристичний збір, сума надмірно сплаченого збору підлягає поверненню такій особі у встановленому ПКУ порядку (п.п. 268.6.3 п. 268.6 ст. 268 ПКУ). ФОП та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, одночасно є найманими працівниками: що зі сплатою єдиного внеску? Платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності. Норми встановлені пунктами 4 та 5 частини 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464). Законом України від 13 травня 2020 року № 592-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників», який набирає чинності з 01.01.2021, вносяться зміни до Закону № 2464, зокрема, ст. 4 Закону № 2464 буде доповнено частиною 6. Так, згідно з частиною 6 ст. 4 Закону № 2464 особи, зазначені у підпунктах 4 і 5 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, які мають основне місце роботи, звільняються від сплати за себе єдиного внеску за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску, бази нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску. Приватний нотаріус не може включити до складу витрат суму страхових внесків, сплачених на користь працівників за договорами недержавного пенсійного забезпечення Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, регламентується ст. 178 Податкового кодексу України від (далі – ПКУ). Оподатковуваним доходом таких осіб вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності. У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат (п. 178.3 ст. 178 ПКУ). ПКУ не передбачено будь-якого переліку витрат для фізичних осіб, які здійснюють незалежну діяльність. Однак, при визначенні сукупного чистого доходу приватного нотаріуса враховуються витрати наведені в Узагальнюючій податковій консультації щодо деяких питань оподаткування фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (приватних нотаріусів, адвокатів), затвердженій наказом ДПС України від 24.12.2012 № 1185 (далі – Наказ № 1185), та в Узагальнюючій податковій консультації щодо витрат приватного нотаріуса, затвердженій наказом Міністерства доходів України від 30.12.2013 № 884 (далі – Наказ № 884). Так, Наказом № 1185 визначено, що до витрат приватного нотаріуса можуть бути віднесені, зокрема, сплата внесків до Пенсійного фонду України, у тому числі на користь найманих працівників, та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування. Страхові внески, сплачені приватним нотаріусом на користь найманих працівників за договорами недержавного пенсійного забезпечення у вказаному переліку витрат відсутні. Отже, приватний нотаріус не має права включити до складу витрат сплату за свій рахунок страхових внесків на користь найманих працівників за договорами недержавного пенсійного забезпечення. Слід зазначити, що суми страхових внесків за договорами недержавного пенсійного забезпечення, сплачені роботодавцем, оподатковуються відповідно до п.п. «в» п.п. 164.2.16 п. 164.2 ст. 164 ПКУ. Перехід із загальної системи оподаткування на спрощену без сплати ПДВ: термін подання заяви за формою № 3-ПДВ Згідно із п.п. «в» п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та п.п. «в»   п. 5.1 розділу Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233 із змінами (далі – Положення № 1130), реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника ПДВ, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників ПДВ (далі – Реєстр) і відбувається у разі якщо, будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку, умова сплати якого не передбачає сплати ПДВ. Підпунктом 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ визначено, що суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. За умови дотримання платником єдиного податку вимог, встановлених ПКУ для обраної ним групи, такий платник може самостійно перейти на сплату єдиного податку, встановленого для інших груп платників єдиного податку, шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу. При цьому у платника єдиного податку третьої групи, який є платником ПДВ, анулюється реєстрація ПДВ у порядку, встановленому ПКУ, у разі обрання ним першої або другої групи чи ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка включає ПДВ до складу єдиного податку (п.п. 298.1.5 п. 298.1 ст. 298 ПКУ). Відповідно до п. 5.3 розділу V Положення № 1130 для анулювання реєстрації платник ПДВ подає до контролюючого органу за місцем перебування на обліку заяву про анулювання реєстрації платника ПДВ за формою № 3-ПДВ. Платники ПДВ, які уклали з відповідним контролюючим органом договір про визнання електронних документів, можуть подати заяву за формою № 3-ПДВ засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації кваліфікованого електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством. Рішення про анулювання реєстрації за заявою платника ПДВ приймається контролюючим органом протягом 10 календарних днів. Для зручності платники ПДВ, які відповідно до норм ПКУ прийняли рішення про перехід на спрощену систему оподаткування із ставкою, яка не передбачає сплату ПДВ можуть подати заяву про анулювання реєстрації платника ПДВ одночасно із заявою про застосування спрощеної системи оподаткування. Згідно із п. 5.4 розділу V Положення № 1130 якщо на підставі заяви суб’єкта господарювання, який зареєстрований платником ПДВ, контролюючим органом прийнято рішення про те, що особа з певного звітного періоду переходить на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності із застосуванням ставки єдиного податку, що не передбачає сплату ПДВ, то після внесення відповідного запису до реєстру платників єдиного податку проводиться виключення контролюючим органом такого суб’єкта з Реєстру на підставі поданої ним заяви про анулювання реєстрації згідно з п.п. «в» п. 184.1 ст. 184 ПКУ останнім днем звітного періоду, що передує переходу платника податків на обрані ним умови сплати єдиного податку при застосуванні спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності. Контролюючий орган виключає суб’єкта господарювання з Реєстру без подачі таким суб’єктом заяви про анулювання реєстрації у разі, якщо у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування таким суб’єктом зроблено відповідну позначку. Закон щодо лібералізації застосування РРО прийнято 01 грудня 2020 року Верховною Радою України прийнято законопроект № 4439-д (доопрацьований) «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих штрафних санкцій» (далі – (Закон). Ухваленим Законом: ► визначено ліміти для фізичних осіб – підприємців (ФОП) – платників єдиного податку, виходячи із встановлених законом на 1 січня податкового (звітного) року розмірів мінімальної заробітної плати: ● I група – 167 розмірів мінімальної заробітної плати замість 1 млн грн; ● II група – 834 розміри мінімальної заробітної плати замість 5 млн грн; ● III група – 1 167 розмірів мінімальної заробітної плати замість 7 млн грн.; ► скасовуються норми щодо застосування механізму «кешбек»; ► відтерміновується до 01 січня 2022 року обов’язкове застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО)/програмних РРО (ПРРО) для ФОП, які є платниками єдиного податку другої – четвертої груп та обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які провадять діяльність у сферах з істотними ризиками ухилення від оподаткування. З цього переліку виключено інтернет-торгівлю, роздрібну торгівлю вживаними товарами, діяльність ресторанів та кафе, туристичні агентства та операторів, готелів, реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), продаж автозапчастин. ► подовжується до 01 січня 2022 року застосування понижених розмірів фінансових санкцій за порушення суб’єктами господарювання окремих вимог закону щодо використання РРО/ПРРО під час проведення розрахункових операцій; ► передбачається незастосування РРО/ПРРО під час надання дистанційних послуг, розрахунки за які здійснюються виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів. Прийнято програми підтримки бізнесу у разі посилення карантинних обмежень 07 грудня 2020 року Президент України підписав закони України № 1071-ІХ «Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб’єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з  метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-Co V-2» (далі – Закон № 1071) та № 1072-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-Co V-2» (далі –  № 1072). Закон № 1071 передбачає надання одноразової матеріальної допомоги у розмірі 8 тис. грн найманим працівникам, які втратили частину заробітної платні внаслідок запровадження карантинних обмежень, та фізичним особам – підприємцям (ФОП), які втратили частину доходу внаслідок карантину. ФОПи не зможуть отримати допомогу: ● якщо вони зареєстровані менше ніж за три місяці до набрання чинності Законом № 1071; ● якщо у 2020 році сплатили єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) за себе менше ніж за три місяці; ● якщо їхній вид діяльності не підпадає під карантинні обмеження. Крім того, документ передбачає надання одноразової матеріальної допомоги компаніям для виплат найманим працівникам, щоб не скорочувати їх під час дії карантину. Ця норма стосується підприємств, які (на час набуття чинності законом) вимушено скоротили або можуть скоротити тривалість робочого часу працівників через простій у зв'язку з впровадженням карантину. Розмір допомоги вираховується пропорційно скороченню робочого часу працівника, але не може перевищувати 8 тис. грн. Також закон передбачає одноразову компенсацію суб’єктам господарювання з метою відшкодування витрат, понесених на сплату єдиного внеску. Розмір одноразової компенсації становитиме середньомісячну суму єдиного внеску з розрахунків останніх 10 місяців. Компенсації отримають ті компанії, які реально постраждають від запровадження карантинних обмежень. Проте компенсація не надаватиметься, якщо з єдиного внеску є заборгованість. Крім того, закон передбачає продовження дії ліцензій компаніям на продаж алкоголю на період карантину, а також протягом трьох місяців після його закінчення. Документи дозвільного характеру продовжують дію на період карантину та протягом трьох місяців після його закінчення. Продовжується й строк дії договорів оренди державного та комунального майна, які закінчуються у період карантину, та протягом одного місяця з дня його закінчення. Не нараховується та не сплачується плата за оренду державного або комунального майна. Закон № 1072-ІХ передбачає низку податкових стимулів для громадян, малого й середнього бізнесу на період можливого оголошення карантину. Зокрема, списується податковий борг платникам податків у разі, якщо сукупний розмір боргу платника за всіма податками та зборами не перевищує 3060 грн. Платники єдиного податку І групи звільняються від сплати цього податку за грудень 2020 року та січень – травень 2021 року. Також до 29 грудня 2021 року відстрочено погашення податкового боргу платників податків – фізичних осіб, зокрема самозайнятих осіб, що в загальній сумі не перевищує 6 800 гривень. Крім того, Президент підписав Закон «Про внесення змін до статті 28 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» № 1073-ІХ. Документ розширює перелік напрямків, за якими можуть використовуватися кошти Фонду з боротьби з наслідками епідемії коронавірусу. Зокрема, цими коштами може фінансуватися: одноразова матеріальна допомога громадянам у разі посилення карантину; матеріальна допомога бізнесу для збереження робочих місць; одноразова компенсація бізнесу для сплати єдиного внеску за найманих працівників. Підстави для нарахування земельного податку та орендної плати плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (далі – орендна плата). Норми визначені п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу . Пунктом 286.1 ст. 286 ПКУ встановлено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. У разі подання платником податку до контролюючого органу правовстановлюючих документів на земельну ділянку, відомості про яку відсутні у базах даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, сплата податку фізичними та юридичними особами здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом інформації про перехід права власності на об’єкт оподаткування. Згідно з п. 288.1 ст. 288 ПКУ підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 01 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 01 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни. Форма надання інформації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики. Договір оренди земель державної і комунальної власності укладається за типовою формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. Податкова знижка за витратами у вигляді пожертвувань на запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19 Платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, зокрема, суму коштів або вартість майна, перерахованих (переданих) платником ПДФО у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, які на дату перерахування (передачі) таких коштів та майна відповідали умовам, визначеним п. 133.4 ст. 133 ПКУ, у розмірі, що не перевищує 4 відс. суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року. Норми встановлені 166.3.2 п. 166.3 ст. 166 ПКУ. Водночас, 02 квітня 2020 року набрав чинності Закон України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 540), відповідно якого внесені зміни до ПКУ, зокрема, підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ доповнено новим п. 11 (п. 1 розділу І Закону № 540) та зобов’язано Кабінет Міністрів України (далі – КМУ) розробити та затвердити перелік товарів протиепідемічного призначення, що необхідні для запобігання поширенню епідемій, пандемій, коронавірусної хвороби (COVID-19) (п.п. 5 п. 8 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 540). Так, п. 11 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що за результатами 2020 року, при реалізації права на податкову знижку відповідно до положень ст. 166 ПКУ, сума коштів або вартість лікарських засобів для надання медичної допомоги хворим, дезінфекційних засобів і антисептиків, медичного обладнання, засобів індивідуального захисту, медичних виробів для скринінгу хворих, розхідних матеріалів для надання медичної допомоги, медичних виробів, лабораторного обладнання, розхідних матеріалів, реагентів для лабораторних досліджень; медичних виробів, лабораторного обладнання, розхідних матеріалів для інфекційних відділень, патологоанатомічних відділень тощо, засобів особистої гігієни, продуктів харчування та/або товарів за переліком, що визначається КМУ, які добровільно перераховані (передані) громадським об’єднанням та/або благодійним організаціям та/або центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, та/або іншим центральним органам виконавчої влади, які реалізують державну політику у сферах санітарного та епідемічного благополуччя населення, контролю якості та безпеки лікарських засобів, протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та іншим соціально небезпечним захворюванням, та/або особі, уповноваженій на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, та/або закладам охорони здоров’я державної та/або комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій протягом карантину, що запроваджений КМУ у порядку, встановленому законом, на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), включається до податкової знижки у повному обсязі без урахування обмежень, визначених п.п. 166.3.2 п. 166.3 ст. 166 ПКУ. Таким чином, до витрат платника податків, понесених з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, включатиметься сума коштів або вартість товарів, які добровільно перераховані (передані) як благодійність відповідним організаціям та/або органам виконавчої влади, закладам охорони здоров’я, тощо. При цьому перелік товарів (в тому числі лікарських засобів, медичних виробів, тощо), витрати на які включатимуться до податкової знижки, визначається КМУ. Нагадуємо, що платники скористатись правом на податкову знижку за результатами 2019 року можуть до кінця поточного року. Для цього таким платникам необхідно подати податкову декларацію про майновий стан і доходи по 31 грудня 2020 року включно. Житлово-комунальні підприємства при обчисленні рентної плати за спеціальне використання води застосовують коефіцієнт Платниками рентної плати за спеціальне використання води (далі – рентна плата) є первинні водокористувачі – суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів. Норми встановлені п. 255.1 ст. 255 Податкового кодексу (далі – ПКУ). Згідно з п.п. 14.1.59 п. 14.1 ст. 14 ПКУ житлово-комунальні підприємства – суб’єкти господарювання, які безпосередньо виробляють, створюють та/або надають житлово-комунальні послуги (застосовується до розділу IX «Рентна плата» ПКУ). Житлово-комунальні підприємства застосовують до ставок рентної плати коефіцієнт 0,3 (п. 255.7 ст. 255 ПКУ). За несвоєчасну сплату податкового боргу, розстроченого (відстроченого) за рішенням суду, застосовуються штрафні санкції та нараховуються пеня Податковий борг – сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений Податковим кодексом України (далі – ПКУ) строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПКУ. Норми встановлені п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. ПКУ. У разі надходження до контролюючого органу рішення суду, яке є підставою для розстрочення (відстрочення) сум заборгованості та за умови відсутності факту його оскарження, контролюючий орган складає та затверджує графік погашення розстрочених (відстрочених) сум податкового боргу та повідомляє платника податків про граничні терміни погашення податкового боргу, розстроченого згідно з судовим рішенням. У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу, передбаченого ст. 126 ПКУ. Крім того, згідно з ст. 129 ПКУ після закінчення встановлених ПКУ строків погашення узгодженого грошового зобов’язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Враховуючи вищевикладене, за несвоєчасну сплату податкового боргу, розстроченого (відстроченого) за рішенням суду, застосовуються штрафні санкції та нараховуються пеня відповідно до вимог ст. 126 та ст. 129 ПКУ. Компенсація працівникам вартості пально-мастильних матеріалів: чи є база для нарахування єдиного внеску? Відповідно до п. 1 частини 1 ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для підприємств, установ та організацій, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами. Постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 року № 1170 затверджено Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, відповідно до п. 11 розділу І якого сума компенсації працівникам за використання для потреб виробництва власного інструмента та особистого транспорту, не є базою нарахування єдиного внеску. Враховуючи викладене вище, не є базою нарахування єдиного внеску сума компенсації працівникам вартості пально-мастильних матеріалів, витрачених в межах господарської діяльності роботодавця, у разі використання такими працівниками власних транспортних засобів. Фізособа за земельні ділянки, що утворилися за рахунок переданих за рішенням відповідної ради земельних паїв, земельний податок сплачує Ст. 281 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) чітко визначено категорії фізичних осіб, що мають право на пільги щодо сплати земельного податку, та надано вичерпний перелік видів земельних ділянок та їх розмір, щодо яких зазначені категорії фізичних осіб мають право скористатись пільгами. Водночас до даного переліку не включено земельні ділянки, що утворилися за рахунок переданих за рішенням відповідної ради земельних часток (паїв). З урахуванням викладеного, пільги щодо сплати земельного податку для фізичних осіб за земельні ділянки, що утворилися за рахунок переданих за рішенням відповідної ради земельних часток (паїв), не передбачені і відповідно земельний податок за такі ділянки справляється на загальних підставах. Разом з цим, згідно з п. 281.3 ст. 281 ПКУ від сплати земельного податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи. Єдиний внесок не нараховується на суму орендної плати, виплаченої на користь фізичної особи Базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для підприємств, установ та організацій, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем (далі –  ФОП), якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та сума винагороди фізичній особі за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами. Норми встановлені п. 1 частини 1 ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями. Згідно з частиною першою ст. 759 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає іншій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Поточний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймачем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом. Отже, відносини, які виникають при укладенні договору найму (оренди), не мають ознак правовідносин, що регулюють виконання робіт або надання послуг. Враховуючи вищевикладене, єдиний внесок не нараховується на суму орендної плати, виплаченої на користь фізичної особи згідно договору найму (оренди) нерухомого (рухомого) майна. Що є об’єктом оподаткування рентною платою за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин? Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», плату за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин трансформовано в одну із складових рентної плати – рентна плата за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин. Згідно із п. 253.3 ст. 253 Податкового кодексу України об’єктом оподаткування рентною платою за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, є обсяг підземного простору (ділянки) надр: ► для зберігання природного газу та газоподібних продуктів – активний об’єм зберігання газу в пористих чи тріщинуватих геологічних утвореннях (пластах-колекторах); ► для зберігання нафти та інших рідких нафтопродуктів – об’єм спеціально створених та існуючих гірничих виробок (відпрацьованих і пристосованих), а також природних порожнин (печер); ► для витримування виноматеріалів, виробництва і зберігання винопродукції, вирощування грибів, овочів, квітів та інших рослин, зберігання харчових продуктів, промислових та інших товарів, речовин і матеріалів, провадження інших видів господарської діяльності – площа підземного простору, що надана у користування в спеціально створених та існуючих гірничих виробках (відпрацьованих і пристосованих), а також природних порожнинах (печерах). Якщо у ФОП - «єдинника» другої – четвертої груп обсяг доходу перевищує 1 млн грн, застосовувавання РРО та/або ПРРО обов’язкове Відповідно до п. 6 ст. 9 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 265), внесеними Законом України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг», які набрали чинності з 01.08.2020, передбачено, що реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмні РРО та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) платниками єдиного податку (фізичними особами – підприємцями), які не застосовують РРО та/або програмні РРО відповідно до Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Водночас, змінами, внесеними Законом України від 20 вересня 2019 року № 129-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг», які набрали чинності 01.08.2020, зокрема, до п. 296.10 ст. 296 ПКУ передбачено, що РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи. При цьому п. 61 підрозділу 10 розділу XX «Інші перехідні положення» ПКУ встановлено, що до 01 січня 2021 року РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн грн, крім тих, які здійснюють: ► реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту; ► реалізацію лікарських засобів та виробів медичного призначення. У разі перевищення платником єдиного податку другої – четвертої груп (фізичною особою – підприємцем) в календарному році обсягу доходу 1 млн грн, застосування РРО та/або програмного РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО та/або програмного РРО починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку. Згідно з п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 ПКУ доходом платника єдиного податку для фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності. З урахуванням п. 296.1 ст. 296 ПКУ платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи – підприємці), які не є платниками податку на додану вартість, зобов’язані вести книги обліку доходів, платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи – підприємці), які є платниками податку на додану вартість, – книги доходів та витрат, шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів. Дані книг використовуються платником єдиного податку для заповнення податкової декларації платника єдиного податку. Враховуючи вищенаведене, фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку другої – четвертої груп, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, з метою визначення необхідності застосування РРО та/або програмного РРО повинні самостійно визначити перевищення обсягу доходу понад 1 млн гривень. При цьому враховується обсяг доходу за поточний звітний податковий рік. Обсяг доходу з метою застосування критерію (понад 1 млн грн) визначається з урахуванням всіх доходів, які відповідно до ст. 292 ПКУ включаються до складу доходу платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця. Набули чинності зміни до переліків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України № 224 та № 225 03.12.2020 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від  02 грудня 2020 р. № 1178 «Про внесення змін до переліків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 20 березня 2020 р. № 224 і 225» (далі – Постанова № 1178). Постанова № 1178 внесено зміни до переліку товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2020 р. № 224 і переліку товарів, робіт і послуг, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на території України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2020 р. № 225 «Деякі питання закупівлі товарів, робіт і послуг, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на території України». Постанова № 1178 опублікована в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 03.12.2020 № 235. Наявність у «єдинника» боргу понад 1020 грн протягом двох послідовних кварталів зобов’язує його відмовитись від спрощеної системи оподаткування Законами України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (набрав чинності 23.05.2020) (далі – Закон № 466), від 30 березня 2020 року № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-19)» (набрав чинності 02.04.2020) (далі – Закон № 540) внесено зміни, зокрема, до глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України (далі – ПКУ). З урахуванням змін, внесених Законом № 540, та відповідно до п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ з 02.04.2020 збільшено граничний обсяг доходу для юридичних осіб –  платників єдиного податку третьої групи (далі – платники податку) з 5 до 7 млн гривень. Таким чином, платники єдиного податку третьої групи, які за результатами господарської діяльності у І кварталі 2020 року не перевищили граничний обсяг доходу у розмірі 5 млн грн, мали право перебувати на спрощеній системі оподаткування. При цьому такі платники з 02.04.2020 дотримуються нового річного граничного обсягу доходу у розмірі 7 млн грн, який визначається за період з 01.01.2020 по 31.12.2020 (включно). Нагадуємо, що заява для відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з перевищенням граничної суми доходу подається до контролюючого органу не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу. Починаючи з 23.05.2020 Законом № 466 визначено розмір податкового боргу, наявність якого у платника податку протягом двох послідовних кварталів зобов’язує його самостійно відмовитись від спрощеної системи оподаткування або дає право контролюючому органу прийняти рішення про анулювання реєстрації платником податку. Відтепер встановлено, що така сума податкового боргу для платників податку повинна перевищувати шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме – 1 020 гривень. Тобто, якщо, наприклад, податковий борг в сумі понад 1 020 грн обліковується у юридичної особи – платника єдиного податку третьої групи на кожне перше число протягом 6-ти місяців двох послідовних кварталів, то такий платник зобов’язаний перейти на сплату інших податків і зборів в останній день другого із двох послідовних кварталів (останній день шостого місяця). Також Законом № 466 визначено терміни для подання платниками податку заяв: ► у разі зміни ставки з 5 на 3 відс. – не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку календарного кварталу (раніше – за 15 календарних днів); ► у разі зміни податкової адреси суб’єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності – не пізніше останнього дня кварталу, в якому відбулися такі зміни (раніше – разом з податковою декларацією платника податку). Щодо зміни системи оподаткування фізичними особами – підприємцями зі спрощеної на загальну чи із загальної на спрощену, або перехід з однієї групи платника єдиного податку на іншу групу Відповідно до п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку першої – третьої груп здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1 – 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ. Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву про застосування спрощеної системи оподаткування (далі – заява) (абзац перший п.п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ). Форма заяви затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 № 308. Відповідно до п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року. Згідно з п.п. 298.1.5 п. 298.1 ст. 298 ПКУ за умови дотримання платником єдиного податку вимог, встановлених ПКУ для обраної ним групи, такий платник може самостійно перейти на сплату єдиного податку, встановленого для інших груп платників єдиного податку, шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу. При цьому у платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, анулюється реєстрація платника податку на додану вартість у порядку, встановленому ПКУ, у разі обрання ним першої або другої групи чи ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка включає податок на додану вартість до складу єдиного податку. При цьому платники єдиного податку першої групи, які у календарному кварталі перевищили обсяг доходу, визначений для таких платників у пункті 291.4 статті 291 цього ПКУ, з наступного календарного кварталу за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку другої або третьої групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування. Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу (п.п. 293.8.1 п. 293.8 ст. 293). Платники єдиного податку другої групи, які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у пункті 291.4 статті 291 цього ПКУ, в наступному податковому (звітному) кварталі за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку третьої групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування. Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу (п.п. 293.8.2 п. 293.8 ст. 293). Платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи – підприємці), які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у пункті 291.4 статті 291 цього ПКУ, до суми перевищення застосовують ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків, а також зобов'язані у порядку, встановленому цією главою, перейти на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ. Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу (п.п. 293.8.3 п. 293.8 ст. 293). Відповідно до п.п. 293.8.4 п. 293.8 ст. 293 ставка єдиного податку, визначена для третьої групи у розмірі 3 відсотки, може бути обрана: а) суб'єктом господарювання, який зареєстрований платником податку на додану вартість відповідно до розділу V ПКУ, у разі переходу ним на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу; б) платником єдиного податку третьої групи, який обрав ставку єдиного податку в розмірі 5 відсотків, у разі добровільної зміни ставки єдиного податку шляхом подання заяви щодо зміни ставки єдиного податку не пізніше ніж за        10 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися нова ставка, та реєстрації такого платника єдиного податку платником податку на додану вартість у порядку, встановленому розділом V ПКУ; в) суб'єктом господарювання, який не зареєстрований платником податку на додану вартість, у разі його переходу на спрощену систему оподаткування або зміни групи платників єдиного податку шляхом реєстрації платником податку на додану вартість відповідно до розділу V ПКУ і подання заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування або зміни групи платників єдиного податку не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу, в якому здійснено реєстрацію платником податку на додану вартість; У разі анулювання реєстрації платника податку на додану вартість у порядку, встановленому розділом V ПКУ, платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату єдиного податку за ставкою у розмірі 5 відсотків (для платників єдиного податку третьої групи) або відмовитися від застосування спрощеної системи оподаткування шляхом подання заяви щодо зміни ставки єдиного податку чи відмови від застосування спрощеної системи оподаткування не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу, в якому здійснено анулювання реєстрації платником податку на додану вартість. Для відмови від спрощеної системи оподаткування суб'єкт господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до контролюючого органу заяву. (п.п. 298.2.5 п. 298.2 ст. 298 ПКУ). Для відмови від спрощеної системи оподаткування суб'єкт господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до контролюючого органу заяву (п.п. 298.2.1 п. 298.2 ст. 298 ПКУ). Про процедуру скасування кваліфікованого сертифіката ключа скасування кваліфікованого сертифіката ключа є достроковим припиненням його чинності. Скасовані сертифікати ключів поновленню не підлягають. Часом скасування кваліфікованого сертифіката ключа вважається час зміни його статусу в реєстрі сертифікатів Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаціно-довідкового департаменту ДПС (далі – КН ЕДП ІДД ДПС). Клієнт зобов’язаний невідкладно звернутися до КН ЕДП ІДД ДПС за скасуванням кваліфікованого сертифіката у разі: • компрометації особистого ключа користувача (факт або обґрунтована підозра того, що особистий ключ став відомий іншим особам, втрата можливості подальшого використання особистого ключа із будь-яких обставин, зокрема, втрата або пошкодження носія ключової інформації тощо); • зміни відомостей, зазначених у кваліфікованому сертифікаті; • виявлення помилок у реквізитах кваліфікованого сертифіката тощо. Скасування кваліфікованого сертифіката здійснюється: 1. За електронним запитом. Скасування кваліфікованого сертифіката за електронним запитом не потребує оформлення паперових документів та відвідування відокремленого пункту реєстрації КН ІДД ДПС. Зазначена процедура здійснюється цілодобово за допомогою кваліфікованого засобу електронного підпису чи печатки«ІІТ Користувач ЦСК-1» та особистого ключа користувача. Процедуру cкасування власного кваліфікованого сертифіката за електронним запитом наведено в пп. 5.11. п.5 Настанови користувача «ІІТ Користувач ЦСК-1» та у «Відеоінструкції по скасуванню кваліфікованих сертифікатів за електронним запитом». Інформування користувача про скасування здійснюються в режимі реального часу. 2. За заявою у письмовій формі. Письмова заява подається до КН  ЕДП ІДД ДПС за встановленою формою. Подання заяви на скасування кваліфікованого сертифіката здійснюється тільки протягом робочого дня КН ЕДП ІДД ДПС. Додатково надається засвідчена власником копія* паспорта громадянина України або іншого документа, який унеможливлює виникнення будь-яких сумнівів щодо особи, відповідно до законодавства про Єдиний державний демографічний реєстр та про документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи. Обробка такої заяви та інформування клієнта здійснюється протягом двох годин з моменту отримання заяви. У разі подання заяви відповідальною особою державної установи, також надається відповідним чином засвідчена копія** наказу про призначення такої особи. Документи, що були підставою для скасування кваліфікованого сертифіката, фіксуються та зберігаються в Кваліфікованого надавача ЕДП ІДД ДПС. *- відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів «Згідно з оригіналом», особистого підпису, ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії. **- відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади співробітника відповідального за виготовлення, засвідчення та видавання копій, його особистого підпису, ініціалів та прізвища, дати засвідчення та скріплюється відбитком печатки (за наявності). 3. У телефонному режимі. Заява в усній формі подається клієнтом (підписувачем) до КН ЕДП ІДД ДПС засобами телефонного зв’язку за номером (044) 284-00-10, при цьому користувачу необхідно повідомити адміністратору реєстрації наступну інформацію: • ідентифікаційні дані власника та серійний номер кваліфікованого сертифіката; • ключову фразу голосової автентифікації. Важливо: заява в усній формі приймається тільки у випадку позитивної автентифікації (збігу голосової фрази та ідентифікаційних даних користувача з інформацією в реєстрі сертифікатів). Деякі особливості маркування алкогольних напоїв Відповідно до п. 1 ст. 15 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1023) споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Серед переліку відомостей, які мають бути зазначені в інформації про продукцію, зазначено дату виготовлення. Згідно з п. 2 ст. 15 Закону № 1023 інформація, передбачена частиною першою ст. 15 Закону № 1023, доводиться до відома споживачів виробником (виконавцем, продавцем) у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування. Статтею 11 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 481) визначено вимоги щодо маркування алкогольних напоїв, зокрема згідно з пунктів 1 та 2 ст. 11 Закону № 481 на видимій стороні етикетки, або контретикетки, або корка, або пляшки (іншого посуду) горілки, лікеро-горілчаних виробів, виноробної продукції, у тому числі сидру і перрі (без додання спирту), які реалізуються в Україні, в обов’язковому порядку зазначається дата виготовлення виробу. Постійні представництва з метою оподаткування прирівнюються до платників податку на прибуток Відповідно до п.п. 133.2.2 п. 133.2 ст. 133 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) нерезиденти, які здійснюють господарську діяльність на території України через постійне представництво та/або отримують доходи із джерелом походження з України, та інші нерезиденти, на яких покладено обов’язок сплачувати податок у порядку, встановленому розділом ІІІ ПКУ, є платниками податку на прибуток. Перелік доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України, визначено п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ. Згідно з абзацом першим п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ резидент, у тому числі фізична особа підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, за ставкою в розмірі 15 відс. (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 – 141.4.6 та 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 ПКУ) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України. Підпунктом 141.4.7 п. 141.4 ст. 141 ПКУ встановлено, що суми прибутків нерезидентів, які провадять свою діяльність на території України через постійне представництво, оподатковуються в загальному порядку. При цьому таке постійне представництво прирівнюється з метою оподаткування до платника податку, який провадить свою діяльність незалежно від такого нерезидента. Постійне представництво визначає обсяг оподатковуваного прибутку, отриманого протягом звітного (податкового) періоду, відповідно до принципу «витягнутої руки». Оподатковуваний прибуток постійного представництва має відповідати прибутку незалежного підприємства, що здійснює таку саму або аналогічну діяльність у таких самих або аналогічних умовах і діє в повній незалежності від нерезидента, постійним представництвом якого воно є. Обсяг оподатковуваного прибутку постійного представництва розраховується відповідно до положень ст. 39 ПКУ. Тобто, прибуток постійного представництва в Україні оподатковується за ставкою, встановленою п. 136.1 ст. 136 ПКУ. Базова (основна) ставка податку становить 18 відсотків (п. 136.1 ст. 136 ПКУ). Отже, оскільки постійні представництва з метою оподаткування прирівнюються до платників податку на прибуток, їх об’єкт оподаткування податком на прибуток обчислюється у загальному порядку. При виплаті нерезиденту доходу (прибутку) з джерелом походження з України через постійне представництво нерезидента, податок, визначений відповідно до п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, не стягується у разі, якщо такий дохід (прибуток), який виплачує представництво нерезиденту, був оподаткований податком на прибуток при визначенні доходу (прибутку) з джерелом походження з України від провадження нерезидентом господарської діяльності через своє постійне представництво в Україні відповідно до п.п. 141.4.7 п. 141.4 ст. 141 ПКУ. ФОП – «єдинник» ІІ групи надає послуги фізособі, але оплата вартості послуг здійснюється юрособою – «загальносистемником»: що з єдиним податком? Однією з умов перебування фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП) на другій групі платників єдиного податку є здійснення господарської діяльності з надання послуг, у тому числі побутових, виключно платникам єдиного податку та/або населенню. Норми встановлені п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Згідно зі ст. 901 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Сторонами договору про надання послуг виступають замовник (послугоотримувач) та виконавець (послугонадавач). Отже, нормами законодавства передбачено, що договір про надання послуг є складним зобов’язанням, що складається з двох зобов’язань: правовідношення, в якому виконавець повинен надати послугу, а замовник має право вимагати виконання цього обов’язку, та правовідношення, в якому замовник зобов’язаний оплатити надану послугу, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати. Враховуючи вищевикладене, якщо ФОП – платник єдиного податку другої групи надає послуги відповідно до договору, яким визначено, що замовником є фізична особа, яка підписує акт виконаних робіт, але вартість виконаних послуг для фізичної особи оплачує юридична особа, яка не є платником єдиного податку, то такий ФОП має право здійснювати діяльність на другій групі платників єдиного податку. Якщо ФОП – платник єдиного податку другої групи надає послуги відповідно до договору, яким визначено, що замовником є юридична особа – не платник єдиного податку, яка підписує акт виконаних робіт та оплачує вартість виконаних послуг, то такий ФОП порушує умови, передбачені ПКУ для другої групи платників єдиного податку і якщо такий ФОП не планує змінювати систему оподаткування, то він має обрати третю групу єдиного податку. Надходження ЄСВ перевищили надходження аналогічного періоду минулого року У податковій службі області проінформували, що протягом січня - листопада 2020 року платники регіону сплатили  13 991,4  млн  грн  єдиного соціального внеску. Вказана сума перевищила надходження аналогічного періоду минулого року на 566,7 млн гривень. Доведене завдання виконано на 107,7 %, додаткові надходження склали 1,1  млрд гривень. Спостерігається позитивна помісячна  динаміка надходжень: якщо у січні 2020 року вони складали 1 208,5 млн грн, то вже у листопаді –1363,8 млн гривень.  Соціальні та пенсійні програми забезпечуються завдяки коштам єдиного соціального внеску. Тому, дуже важливо, щоб усі роботодавці не допускали виплати заробітної плати «в конвертах». Увага платників податків, які здійснюють діяльність на ринку роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах Повідомляємо Вам, що з 15.12.2020 Головне управління ДПС у Харківській області починає прийом заяв на отримання ліцензій на роздрібну торгівлю рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, за адресою: пр-т Науки, 9, м. Харків, згідно встановленого графіку роботи ліцензійного відділу в ЦОП Центральної ДПІ ГУ ДПС у Харківській області, вікно № 1:                    Понеділок:  з 10.00 до 16.00                    Вівторок:     з 10.00 до 16.00                    Четвер         з 10.00 до 12.00                    П`ятниця     з 10.00 до 12.00                    Перерва з    з 12.00 до 13.00 Заяви на отримання ліцензій на роздрібну торгівлю рідинами, що використовуються в електронних сигаретах подається в довільній формі. Отримати примірник заяви у ЦОП Центральної ДПІ ГУ ДПС у Харківській області, вікно№ 1. Довідково надаємо контактний телефон відділу ліцензування роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та пального щодо уточнення інформації по заповненню заяв на отримання ліцензій на роздрібну торгівлю рідинами, що використовуються в електронних сигаретах (702 86 87). ПДВ: надходження зросли Керівник Головного управління ДПС у   Харківській області Артем Єфремов зазначив, що протягом січня - листопада 2020 року забезпечено збір податку на додану вартість до Державного бюджету в сумі майже 7,2 млрд гривень. Надходження збільшилися на 1,5 млрд грн (або 126,0 %) у порівнянні з відповідним періодом 2019 року. Доведене завдання виконано на 113,4%, додатково забезпечено 847,5 млн гривень. Нагадуємо, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» запроваджено для звітності з ПДВ єдиний звітний період – календарний місяць (у тому числі для платників єдиного податку). Таким чином, 21 грудня 2020 року – останній день подання податкової декларації з ПДВ за листопад поточного року. Не зволікайте! Платникам ПДВ необхідно здійснити річний перерахунок за 2020 рік Головне управління ДПС у Харківській області звертає увагу платників ПДВ, що у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково – ні, платник ПДВ зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пп. 189.1 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) ПДВ під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях (п. 199.1 ст. 199 ПКУ). Пунктом 199.4 ст. 199 ПКУ встановлено, що платник ПДВ за підсумками календарного року здійснює перерахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій. Частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях визначається у відсотках як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум ПДВ) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум ПДВ) за цей же попередній календарний рік. Визначена у процентах величина застосовується протягом поточного календарного року (п. 199.2 ст. 199 ПКУ). Відповідно до п. 199.5 ст. 199 ПКУ частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях, визначена з урахуванням норм пп. 199.2 – 199.4 ст. 199 ПКУ, застосовується для проведення коригування сум податкових зобов’язань, зазначених у п. 199.1 ст. 199 ПКУ. Результати перерахунку сум податкових зобов’язань відображаються у податковій декларації за останній податковий період року. Отже, платникам ПДВ за підсумками 2020 року необхідно здійснити перерахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій. Харківщина: 1,1 млрд грн військового збору надійшло до бюджету Керівник  податкової служби Харківської області Артем Єфремов повідомив  про надходження військового збору. До Державного бюджету за 11 місяців 2020 року надійшло  1060,9 млн гривень. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року, надходження військового збору зросли на 48,2 млн грн (+4,8%). Доведене завдання ДПС  виконано на 108,3% (+81,4 млн гривень). Також  податківці відзначають стабільну позитивну динаміку  надходжень «податку на підтримку армії» від платників регіону. Якщо у січні цього року сплачено 84,1 млн грн, то у листопаді – 107,8 млн гривень. Надходження до місцевих бюджетів Харківщини збільшилися Керівник податкової служби області Артем Єфремов повідомив, що за 11 місяців поточного року місцеві бюджети Харківщини поповнилися на 16 092 млн грн, що на 504,9 млн грн (або на 3,2%)  більше минулорічного показника. Індикативний показник ДПС України виконано на 107,9%, додатково  отримано 1 174,8 млн гривень.  За листопад забезпечено збір платежів у сумі 1 694,1 млн грн, що на 100,6 млн грн (або на 6,3 %) більше, ніж за листопад 2019 року. Доведене завдання  виконано на 113,7 % (+204,6 млн гривень). Основним джерелом надходження до місцевого бюджету є податок на доходи фізичних осіб. За січень - листопад  2020 року фактично надійшло 9 514,4 млн грн цього податку.  Також до місцевих бюджетів області з початку року  надійшло єдиного податку – 3183,8 млн грн, земельного податку та орендної плати – 1777,9 млн грн,  рентної плати – 444,2 млн грн; податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки – 351 млн грн, акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів – 297,1 млн грн, податку на прибуток  - 261,1 млн грн, екологічного податку – 82,2 млн грн, плати за ліцензії – 68,8 млн гривень. Податківці зазначають, що розвиток регіону залежить від своєчасного та у повному обсязі наповнення місцевих бюджетів. Вебінар від податкової в центрі «Дія. Бізнес» Фахівці ГУ ДПС у Харківській області продовжують практику консультування в центрі підтримки підприємницької діяльності «Дія. Бізнес». Черговий вебінар був присвячений порядку отримання громадянами податкової знижки. Також на заході були присутні члени Громадської ради при ГУ ДПС у Харківській області. Податківці роз’яснили, що за своєю суттю зазначена знижка – це повернення з бюджету сплаченого із офіційної заробітної плати податку на доходи фізичних осіб. Тобто для отримання коштів з бюджету громадяни повинні бути легально працевлаштовані. Серед витрат, за якими надається знижка, наступні: отримання відповідної освіти у вітчизняних закладах освіти, сплата страхових платежів по страхуванню життя, недержавних пенсійних внесків, переобладнання авто  «на газ» тощо. Для отримання податкової знижки необхідно надати до податкової служби декларацію із копіями певних документів (зокрема - договорів, розрахункових квитанцій, паспорта, «кода»). За 2019 рік це необхідно зробити до 31 грудня 2020 року. Багато запитань стосувалося документів, що підтверджують витрати. Фахівці податкової служби на прикладах роз’яснили механізм застосування податкової знижки та відповіли на всі запитання присутніх. ЄСВ: хто не сплачує з 1 січня 2021 року? Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що у зв'язку з прийняттям Закону № 592-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників» (далі — Закон № 592) внесено низку змін до Закону № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі — Закон № 2464). Відповідно до внесених змін, зокрема, з 1 січня 2021 року звільняються від сплати за себе єдиного внеску фізичні особи — підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, якщо вони отримують пенсію за віком, або за вислугу років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування. Крім цього, статтю 4 Закону № 2464 доповнено частинами п'ятою та шостою, згідно з якими відповідно передбачено звільнення від сплати за себе єдиного внеску: - осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, за умови взяття їх на облік як фізичних осіб  — підприємців і провадження ними одного виду діяльності одночасно як фізичною особою  — підприємцем, так і особою, яка провадить незалежну професійну діяльність; - осіб, які провадять незалежну професійну діяльність та фізичних осіб  — підприємців, які мають основне місце роботи, за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску. З початку року безкоштовні кваліфіковані сертифікати відкритих ключів від ДПС отримали 380 тис. клієнтів Протягом січня – листопада поточного року послугами Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС скористались майже 380 тис. клієнтів. Їм безкоштовно видано 963 тис. кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів. Найчастіше послугами надавача користуються фізичні особи – 196,9 тис. Вони отримали понад 396,8 тис. кваліфікованих сертифікатів. Також протягом вказаного періоду 2020 року 183 тис. юридичних осіб  отримали 566,2 тис. кваліфікованих сертифікатів. Електронним сервісом повторного формування сертифікатів за електронним запитом скористалися 165,7 тис. клієнтів, з яких 92 тис. – юридичних та 73,7 тис. – фізичних осіб. За електронними запитами сформовано 282,6 тис. сертифікатів. Всього з початку діяльності надавача видано майже 9,2 млн кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів. Нагадаємо, що за допомогою сервісу повторного формування сертифікатів за електронним запитом кожен клієнт має змогу самостійно, у режимі 24/7, дистанційно, протягом 2 – 3 хвилин отримати новий сертифікат, який матиме строк чинності до 2 років. Таким чином клієнтам центру не потрібно витрачати свій час та особисто відвідувати центр для отримання сертифіката. ДПС посіла 2 місце серед ЦОВВ за кількістю завантажень наборів відкритих даних За даними Міністерства цифрової трансформації України ДПС увійшла в ТОП – 6 ЦОВВ, які мають найбільше завантажень на Порталі відкритих даних наборів даних у формі відкритих даних. Так, ДПС посіла 2 місце серед ЦОВВ за кількістю завантажень вказаних наборів даних – 11,2 тис. ДПС нагадує, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 835 «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних» зі змінами за ДПС закріплено 41 основний набір даних, який на сьогодні оприлюднено в повному обсязі та здійснюється їх оновлення. Зазначені набори даних оприлюднюються на Єдиному державному вебпорталі відкритих даних https://data.gov.ua/organization/tax та на офіційному вебпорталі ДПС https://tax.gov.ua/datasets.php. Надходження акцизного податку з вироблених в Україні товарів збільшились порівняно з минулорічними на 7,5 млрд гривень За січень – листопад 2020 року до загального фонду Державного бюджету України зібрано акцизного податку з вироблених в Україні товарів у сумі майже 61,1 млрд гривень. Фактичні надходження перевищили очікувані на 5,7 %. Додатково бюджет отримав понад 3,3 млрд гривень. Порівняно з відповідним періодом минулого року надходження зросли на 14,1 %, або на 7,5 млрд гривень. За листопад 2020 року до загального фонду Державного бюджету України зібрано акцизного податку з вироблених в Україні товарів у сумі майже 5,7 млрд гривень. Це на 7 %, або на 373,7 млн грн більше очікуваних надходжень податку. Надходження податку у листопаді перевищили відповідний показник минулого року на 37,4 %, або на 1,5 млрд гривень. До спеціального фонду Державного бюджету України у січні – листопаді 2020 року надійшло 10,9 млрд грн акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів. Це на 3,3 млрд грн, або на 42,9 % більше порівняно з відповідним періодом минулого року. У листопаді до спеціального фонду Державного бюджету України надійшло 1,2 млрд грн акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів. Порівняно з листопадом минулого року надходження зросли на 57,8 %, або на 447,4 млн гривень.  Податківці викрили схему формування «штучного» податкового кредиту при виконанні робіт за кошти місцевого бюджету Податківцями у Харківській області за результатами аналізу наявних даних та інформаційних ресурсів ДПС встановлені факти завищення вартості товарно-матеріальних цінностей, які використовувались при виконанні робіт з поточного та капітального ремонту багатоквартирних житлових будинків за кошти місцевого бюджету. Так, фахівці підрозділу боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом Головного управління ДПС у Харківській області встановили, що підприємством – виконавцем робіт на замовлення органів місцевого самоврядування, з метою завищення податкового кредиту та легалізації грошових коштів, оформлено операції з придбання будівельних матеріалів, виробів та обладнання з непідтвердженим ланцюгом постачання товарно-матеріальних цінностей. За даними матеріалами в Єдиному реєстрі досудових розслідувань зареєстровано кримінальне провадження за ч. 3 ст. 191 Кримінального Кодексу України. Олексій Любченко: ДПС завжди підтримуватиме чесний бізнес Голова ДПС Олексій Любченко взяв участь в урочистостях з нагоди відзначення переможців рейтингу «Сумлінні платники податків», проведених в онлайн-режимі за ініціативи ВГО «Асоціація платників податків України». Почесними учасниками заходу також стали Міністр фінансів України Сергій Марченко, Президент Асоціації Грігол Катамадзе, Президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах та переможці рейтингу. «Державна податкова служба завжди відкрита до партнерської співпраці з платниками податків. Ми вдосконалюємо свою роботу з урахуванням потреб бізнесу, запускаємо нові сервіси, яких від нас очікує підприємницьке середовище. На новий рівень вийшла співпраця з бізнес-асоціаціями, з якими ми спільно знаходимо шляхи до вирішення спірних питань. ДПС завжди підтримуватиме чесний бізнес. Приємно, що завдяки рейтингу сумлінних платників ми маємо змогу подякувати чесному бізнесу за сплачені податки та фінансовий розвиток країни», – наголосив Олексій Любченко. Про важливість підтримки чесного бізнесу наголосив і Міністр фінансів України Сергій Марченко. Адже від схем ухилення від сплати податків страждає як чесний бізнес, який сплачує податки, так і економіка країни. І наразі результати із забезпечення надходжень до бюджету свідчать про створення належних умов для роботи чесного бізнесу. За його словами, збільшення податкових надходжень досягнуто без жодного тиску на бізнес, а за рахунок мінімізації схем ухилення від сплати податків та покращення процесів адміністрування. Рейтинг сумлінних платників податків щорічно проводиться за ініціативою Асоціації платників податків України. Підприємства оцінюються за такими критеріями, як повнота та своєчасність сплати податків, дотримання податкової дисципліни, розмір середньомісячної заробітної плати по підприємству, кількість офіційно працевлаштованих осіб, суми коштів, витрачених на соціальні програми та благодійні акції тощо.  Цього року переможцями стали 40 представників великого, середнього та малого бізнесу. Переможців обирали у категоріях «Промисловість», «Культура», «Інформація та телекомунікація», «Аграрний сектор», «Фармацевтика». «Торгівля», «Наука» та ін. Рейтинг сумлінних платників податків проводиться з 2011 року. Запровадження РРО – дієвий механізм виведення бізнесу з тіні Державна податкова служба України відзначає високу ефективність запровадження з 01.01.2019 обов’язковості застосування реєстраторів розрахункових операцій при продажу лікарських засобів в аптеках усіма без винятку суб’єктами господарювання. Так, у зв’язку з введеними в дію змінами законодавства в період з 01.01.2019 по 01.07.2020 додатково зареєстровано 3,8 тис. реєстраторів розрахункових операцій для використання при проведенні розрахунків в аптеках. При порівнянні податкових зобов’язань по вищевказаним суб’єктам господарювання в ІІ півріччі 2018 року (до запровадження РРО) та І півріччі 2020 року спостерігається суттєве збільшення суми самостійно визначеного до сплати ПДВ на 49,7 млрд грн, або на  159,8 %. У ДПС провели оцінювання працівників служби У Державній податковій службі провели оцінювання працівників центрального апарату та територіальних органів. Отримана оцінка є своєрідним індикатором виконання працівником визначених завдань, його потреб у професійному навчанні та можливості кар’єрного зростання.  При цьому завдання і ключові показники державних службовців органів ДПС на 2020 рік визначались як вклад кожного працівника у досягнення стратегічних цілей ДПС. «За результатами проведеного аналізу наданих висновків оцінювання працівників апарату ДПС, Службі є чим пишатися. Адже, станом на 27.11.2020, за результатами службової діяльності у 2020 році отримали оцінку «відмінно» 77 % працівників апарату ДПС (з них 31 % - категорія «Б» та 69 % - категорія «В»), а також оцінку «позитивно» 23 % працівників апарату ДПС (з них 16 % - категорія «Б» та 84 % - категорія «В»)», – розповіла директор Департаменту кадрового забезпечення та розвитку персоналу ДПС Лариса Ящук. За результатами оцінювання працівників територіальних органів ДПС, «відмінно» отримали 16 % працівників (з них 47 % - категорія «Б» та 53 % - категорія «В»), а «позитивно» -  84 % (з них 27 % - категорія «Б» та 73 % - категорія «В»). Також Голова ДПС Олексій Любченко провів оцінювання 24 керівників територіальних органів, з яких 16 (70%) отримали оцінку «відмінно», 8 (30%) – «позитивно». Відсутність негативних оцінок є свідченням ефективної кадрової політики, якісного планування та розподілу визначених завдань відповідно до функцій та обов’язків працівників. Загалом станом на 27.11.2020 проведено оцінювання 2682 державних службовців апарату ДПС та територіальних органах ДПС, які займають посади державної служби категорії «Б» та «В».  За результатами службової діяльності у 2020 році отримали оцінку «відмінно» 36% працівників ДПС (з них 36 % - категорія «Б» та 64 % - категорія «В»), а також оцінку «позитивно» 64 % працівників ДПС (з них 25 % - категорія «Б» та 75 % - категорія «В»). Ізюмський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Харківській області
 

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить


Фотогалереи изюмчан

Кто он-лайн

Сейчас на сайте:
Гостей - 9

 
Служба недвижимости Вилима.

 
 
 
 
 

Сушка зерна и древесины на отходах
БЕСПЛАТНЫЕ ОБОИ ДЛЯ РАБОЧЕГО СТОЛА

Дизайн РА «Изюминка»