Главная
Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє Версия для печати Отправить на e-mail
04.12.2020
Фізична особа – громадянин, яка не має КЕП, для отримання інформації щодо стану розрахунків за податками і зборами подає письмову заяву
За кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування органами ДПС відкриваються інтегровані картки платників (далі – ІКП).
Норми визначені п. 1 глави 1 розділу ІІ Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422 (далі – Порядок).
ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу. Відповідно до п. 2 глави 1 розділу ІІ Порядку ІКП відкривається, зокрема: ► за місцем проживання фізичних осіб (основне місце обліку); ► за місцем розташування рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням, або через які проводиться діяльність (неосновне місце обліку). Згідно зі ст. 1 Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 393) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, зокрема із заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних та особистих прав і законних інтересів. При цьому звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання (ст. 20 Закону № 393). Отже, фізична особа – громадянин, яка не має кваліфікованого електронного підпису, для отримання інформації щодо стану розрахунків за податками та зборами має звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації в органах ДПС. Контролюючий орган за письмовою заявою фізичної особи – громадянина надає письмовий документ щодо стану розрахунків цього платника за податками, зборами у довільній формі. Такий письмовий документ видається не пізніше п’ятнадцяти робочих днів з дня отримання заяви, в якій фізичною особою – громадянином зазначено платежі і період щодо яких здійснюється звірка стану розрахунків з бюджетами. Про термін, в який видається ліцензія на виробництво спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів Відповідно до ст. 3 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 481) ліцензії на виробництво спирту етилового, коньячного і плодового та зернового дистиляту, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, дистиляту виноградного спиртового, спирту-сирцю плодового, біоетанолу, алкогольних напоїв та тютюнових виробів видаються, призупиняються та анулюються органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України. Ліцензія видається за заявою суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через свої зареєстровані постійні представництва), до якої додаються: ► копії засновницьких документів; ► атестат виробництва, виданий центральним органом виконавчої влади, уповноваженим відповідно до законодавства, а для малих виробництв виноробної продукції – зареєстрована декларація відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства (крім виробництва пального); ► договір з акредитованою відповідно до законодавства лабораторією (у разі відсутності власної акредитованої лабораторії); ► документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію. Вимагати представлення інших документів, крім зазначених у Законі № 481, забороняється. Заява про видачу ліцензії та визначені Законом № 481 документи подаються уповноваженою особою заявника або надсилаються до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України, рекомендованим листом. Ліцензія або рішення про відмову у її видачі видається заявнику органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України, не пізніше 30 календарних днів з дня одержання зазначених у Законі № 481 документів. Якщо прийнято рішення про відмову у видачі ліцензії, то у такому рішенні вказується підстава для відмови. До уваги самозайнятих осіб – платників єдиного внеску! Підлягають списанню за заявою платника та у порядку, визначеному Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 2464), несплачені станом на 03 червня 2020 року з урахуванням особливостей, визначених п. 5 розділу I Закону України від 13 травня 2020 року  № 592-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників» (далі – Закон № 592), суми недоїмки, нараховані платникам єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), зазначеним у п.п. 4 (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої  ст. 4 Закону № 2464, за період з 01 січня 2017 року до 03 червня 2020 року, а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки, у разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та за умови подання протягом     90 календарних днів з 03 червня 2020 року: а) фізичними особами – підприємцями (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) – державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи фізичної особи – підприємця заяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та до контролюючого органу – звітності відповідно до вимог частини другої ст. 6 Закону № 2464 за період з 01 січня 2017 року до 03 червня 2020 року. Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше; б) особами, які провадять незалежну професійну діяльність, – до контролюючого органу за основним місцем обліку заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та звітності відповідно до вимог частини другої ст. 6 Закону № 2464 за період з 01 січня 2017 року до 03 червня 2020 року. Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше. Норми визначені п. 5 розділу I Закону № 592. Враховуючи вищевикладене, самозайняті особи, які виконали вищезазначені умови до закінчення 90 календарних днів з 03 червня 2020 року, мають право на списання несплачених сум недоїмки, штрафних санкцій та пені. Виправлення помилки в уточнюючому розрахунку податкових зобов’язань з ПДВ Відповідно до п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та п. 2 розділу І Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 із змінами, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Таким чином, виправлення помилок, що допущені при заповненні уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість, здійснюється виключно шляхом подання нового уточнюючого розрахунку з урахуванням показників попереднього уточнюючого розрахунку. Реалізація складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту, здійснюється з обов’язковим застосуванням РРО Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку другої – четвертої груп у разі здійснення реалізації технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, зобов’язані проводити розрахунки із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО). Перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2017 року № 231. До таких товарів належать, наприклад витяжки, кондиціонери, холодильники, морозильні камери, посудомийні машини (електричні), швейні машини, оверлоки, перфоратори, геймпади, джойстики, CD-плеєри, ігрові приставки тощо. Звертаємо увагу, що з 01.08.2020 ФОП мають можливість застосовувати програмні РРО, які значно спрощують ведення підприємницької діяльності, а саме у разі застосування програмного РРО: ► робота з касою ведеться на смартфоні, планшеті або комп’ютері; ► не потрібно платити за обслуговування у разі використання програмного рішення від ДПС; ► невелика ціна – програмні РРО одні з найдешевших касових апаратів; ► відбувається миттєва фіскалізація; ► автоматичне закриття каси та формування x- звіту та z-звіту; ► відправка покупцям чеків на email або смс. Для переважної більшості цінними є час та зусилля, які витрачаються для досягнення необхідного результату. Використання програмних РРО збереже Ваш час, допоможе зекономити кошти, зробить Ваш бізнес більш інноваційним! Змінено форму декларації з податку на прибуток підприємств Міністерством фінансів України наказом від 29.10.2020 № 649 (зареєстровано в Мін'юсті від 18.11. 2020 р. за №1143/35426) (далі – Наказ № 649) внесено зміни до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація). У Декларації з’явилися позиції, які надають можливість її подання: ► юридичним та фізичним особам – підприємцям, які обрали спрощену систему оподаткування, фізичним особами, які провадять незалежну професійну діяльність і які є платниками податку на прибуток у разі виплати доходів (прибутків) нерезиденту з джерелом їх походження з України; ► іноземним компаніям; ► юридичним особам, які здійснюють управління активами щодо діяльності інститутів спільного інвестування, утвореними без статусу юрособи, активами яких управляють такі особи. Крім того, викладено у новій редакції деякі додатки Декларації: ● додаток ПН до рядка 23 ПН Декларації; ● додаток РІ до рядка 03 РІ Декларації; ● додаток АМ до рядка 1.2.1 додатка РІ до рядка 03 РІ Декларації. Декларацію доповнено додатками, в яких відображається інформація про контрольовані іноземні компанії та розрахунком податку на прибуток контрольованої іноземної компанії (КІК): ● додаток КІК до рядка 06.1 КІК декларації; ● додаток КІК-К до рядка 02 КІК-К додатка КІК до рядка 06.1 КІК декларації; ● додаток КІК-ТЦ до додатка КІК до рядка 06.1 КІК Декларації; ● додаток КІК-ЦП до рядків 1.2 КІК-ЦП, 1.3 КІК-ЦП додатка КІК-К до рядка 02 КІК-К додатка КІК до рядка 06.1 КІК Декларації. Зміни відбулися і у додатку ЗП до рядка 16 ЗП; додатку ВП до рядків 26 – 29, 31 – 33, 35; додатку ПП Декларації. Наказ № 649 набрав чинності з дня його офіційного опублікування, а саме 01.12.2020 (опубліковано в бюлетені «Офіційний вісник України» № 94 від 01.12.2020). ФОП, яка планує одночасно провадити незалежну професійну діяльність, необхідно подати заяву за формою № 1-ЄСВ Платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), є, зокрема, фізичні особи – підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність. Норми встановлені ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями. Взяття на облік в контролюючих органах самозайнятих осіб здійснюється відповідно до розділу ІІІ Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1162). Згідно з пп. 1 та 2 розділом ІІІ Порядку № 1162 взяття на облік фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, здійснюється на підставі заяви про взяття на облік платника єдиного внеску за формою № 1-ЄСВ (заява за формою № 1-ЄСВ), яка подається протягом 10 календарних днів після державної реєстрації незалежної професійної діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання документа, що підтверджує право фізичної особи на ведення незалежної професійної діяльності. У разі зміни даних про платника єдиного внеску до контролюючого органу подається заява за ф. № 1-ЄСВ з приміткою «Зміни». До заяви додаються завірені копії документів, що зазнали змін (п. 5 розділу ІІІ Порядку № 1162). Відповідно до п. 7 розділу ІІІ Порядку № 1162 якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та провадить незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується в контролюючому органі як фізична особа – підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності. Така ознака встановлюється на підставі поданих до контролюючого органу за місцем проживання заяви за формою № 1-ЄСВ з позначкою «Зміни» та копії документа, що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності, або відомостей (даних) відповідного уповноваженого органу чи реєстру, яким забезпечується реєстрація незалежної професійної діяльності, або заяви та документів, поданих відповідно до п.п. 4 п. 6.7 розділу VI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями. Власник об’єкта житлової нерухомості може підтвердити, що вона непридатна для проживання на підставі рішення органу місцевого самоврядування Не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, житлова нерухомість непридатна для проживання, в тому числі у зв’язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад. Норми визначені п.п. «ґ» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України. Статтею 30 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» із змінами визначено, що питання обліку житлового фонду, об’єктів нерухомого майна незалежно від форм власності, здійснення контролю за його використанням, а також питання визначення технічного стану житлових будинків належать до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад. Статтею 7 Житлового кодексу Української РСР від 30 червня 1983 року № 5464-X із змінами та доповненнями та Положенням про порядок обстеження стану жилих будинків з метою встановлення їх відповідності санітарним і технічним вимогам та визнання жилих будинків і жилих приміщень непридатними для проживання, затвердженим постановою Ради Міністрів УРСР від 26 квітня 1984 року № 189 (далі – Положення) врегульовано питання щодо визнання житлового будинку непридатним для проживання. Так, згідно з п. 3 Положення обстеження житлових будинків (приміщень) проводиться інженерно-технічними працівниками житлово-експлуатаційних організацій за участю представників громадськості. У разі необхідності до обстеження залучаються фахівці проектних і науково-дослідних організацій та органів і закладів санітарно-епідеміологічної служби. На підставі матеріалів обстеження стану жилих будинків житлово-експлуатаційна організація визначає будинки, що відповідають санітарним і технічним вимогам, і складає про це відповідний акт, який затверджується керівником вказаної організації (п. 4 Положення). В разі неможливості або недоцільності проведення капітального ремонту житлово-експлуатаційна організація вносить до виконкому районної, міської, районної у місті Ради народних депутатів пропозицію про визнання жилого будинку (жилого приміщення) таким, що не відповідає вказаним вимогам і є непридатним для проживання (п. 5 Положення). Згідно з п. 11 Положення якщо жилий будинок (жиле приміщення) визнано виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів невідповідним санітарним і технічним вимогам та непридатним для проживання, виконком відповідної місцевої Ради вносить до виконавчого комітету обласної, міської (міста республіканського підпорядкування) Ради народних депутатів пропозицію про використання цього будинку (приміщення) в інших цілях або про знесення будинку. При цьому додаються такі документи: а) рішення виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів про визнання жилого будинку (жилого приміщення) невідповідним санітарним і технічним вимогам та непридатним для проживання; б) проект рішення виконавчого комітету обласної, міської (міста республіканського підпорядкування) Ради народних депутатів про дальше використання жилого будинку (жилого приміщення) або про знесення будинку. Виконавчий комітет обласної, міської (міста республіканського підпорядкування) Ради народних депутатів розглядає подані матеріали і приймає рішення про використання непридатного для проживання жилого будинку (жилого приміщення) в інших цілях або про знесення цього будинку (п. 12 Положення). Таким чином, власник об’єкта житлової нерухомості може підтвердити, що житлова нерухомість непридатна для проживання на підставі рішення органу місцевого самоврядування про використання непридатного для проживання жилого будинку (жилого приміщення) в інших цілях або про знесення цього будинку. Для юросіб і для ФОП, зареєстрованих платниками ПДВ, передбачено загальний порядок формування податкового кредиту з ПДВ До податкового кредиту відносяться суми ПДВ, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг. Норми встановлені п.п. «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Датою віднесення сум ПДВ до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше або дата списання коштів з банківського рахунка платника ПДВ на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником ПДВ товарів/послуг (п. 198.2 ст. 198 ПКУ). Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПКУ податкова накладна (далі – ПН), складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) платником ПДВ, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум ПДВ, що відносяться до податкового кредиту. Відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ платник ПДВ зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену ПН за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з ПДВ (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 01 липня 2015 року, – у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: а) в операціях, що не є об’єктом оподаткування відповідно до ст. 196 ПКУ (крім випадків проведення операцій, передбачених п.п. 196.1.7 п. 196.1 ст. 196 ПКУ) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України; б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до ст. 197, підрозділу 2 розділу XX ПКУ, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених п.п. 197.1.28 п. 197.1 ст. 197 ПКУ та операцій, передбачених п. 197.11 ст. 197 ПКУ); в) в операціях, що здійснюються платником ПДВ в межах балансу платника ПДВ, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника ПДВ (крім випадків, передбачених п. 189.9 ст. 189 ПКУ). Пунктом 198.6 ст. 198 ПКУ визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми ПДВ, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН ПН/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 ПКУ. Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПКУ нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника ПДВ протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник ПДВ оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Отже, як для юридичних осіб так і для фізичних осіб, зареєстрованих платниками ПДВ, передбачено загальний порядок формування податкового кредиту з ПДВ, підставою для якого є ПН, складена та зареєстрована в ЄРПН платником ПДВ, який здійснює операції з постачання товарів/послуг. У разі, якщо фізична особа – підприємець (ФОП) – платник ПДВ здійснює вантажні перевезення, то при придбанні паливно-мастильних матеріалів та отриманні послуг з ремонту вантажного автомобіля, який оформлено на дану фізичну особу або який не є його власністю, така ФОП формує податковий кредит на підставі ПН, складеної та зареєстрованої в ЄРПН платником ПДВ, який здійснює операції з постачання товарів/послуг. При цьому у разі подальшого використання таких товарів/послуг в неоподатковуваних операціях такий платник зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання, та не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду скласти і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену ПН. Закон України № 466: зміни у процедурі реєстрації платником ПДВ 23.05.2020 набрав чинності Закон України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» із змінами (далі – Закон № 466). Закон № 466 вніс зміни, зокрема до пунктів 183.7 та 183.15 ст. 183 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) щодо реєстрації платників ПДВ. Так, скорочено строк подачі заяви про добровільну реєстрацію: заява подається за 10 календарних днів до початку податкового періоду замість 20, як було до 23 травня 2020 року. Згідно з п. 183.7 ст. 183 ПКУ заява про реєстрацію особи як платника ПДВ подається до контролюючого органу виключно засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги». Разом з тим суб’єкти господарювання (новостворені) можуть заявити про своє бажання добровільно зареєструватися як платники ПДВ під час державної реєстрації створення юридичної особи або державної реєстрації фізичної особи – підприємця. У цьому разі відповідна заява або відомості передаються до контролюючих органів у порядку, встановленому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань». У реєстраційній заяві зазначаються підстави для реєстрації особи як платника ПДВ. Щодо таких заяв або відомостей перебіг триденного строку їх розгляду контролюючими органами розпочинається з дати їх надходження до контролюючого органу, правила, порядок та строки розгляду є такими самими, як і для реєстраційних заяв, поданих до контролюючого органу безпосередньо. Перереєстрація у зв’язку із зміною найменування (крім перетворення) прізвища, імені та по батькові платника ПДВ, який включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР), здійснюється контролюючим органом на підставі відомостей з ЄДР, тобто без подання заяви платником ПДВ (п. 183.15 ст. 183 ПКУ). Перереєстрація, яка здійснюється у зв’язку з перетворенням, проводиться на підставі заяви платника ПДВ. Якщо такий платник, утворений шляхом перетворення, не подав у встановлений строк заяви для перереєстрації, його реєстрація платником ПДВ анулюється відповідно до ст. 184 ПКУ. Прийнято постанову про виплату соціальної допомоги на дітей фізичним особам — підприємцям Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 25 листопада 2020 року № 1171 «Деякі питання виплати соціальної допомоги на дітей фізичним особам – підприємцям» (далі – Постанова № 1171). Постановою № 1171, зокрема встановлено, що: ► особам, які у травні – серпні 2020 р. отримали допомогу на дітей фізичним особам – підприємцям, які обрали спрощену систему оподаткування і належать до першої та другої групи платників єдиного податку (далі – допомога на дітей), виплату такої допомоги буде здійснено у грудні 2020 р. за листопад і грудень  2020 р. без подання нової заяви та необхідних документів; ► допомога на дітей особам, які звертаються за її призначенням вперше із заявою та необхідними документами, що повинні бути подані до 15 грудня 2020 р., призначається і виплачується у листопаді та грудні 2020 р. відповідно до Порядку виплати допомоги на дітей фізичним особам — підприємцям, які обрали спрощену систему оподаткування і належать до першої та другої групи платників єдиного податку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2020 р. № 329 «Деякі питання соціальної підтримки сімей з дітьми». Постанова № 1171 набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 01 листопада 2020 року. Постанову № 1171 розміщено на урядовому порталі «Єдиний вебпортал органів виконавчої влади України» за посиланням Особливості подання фінансової звітності платниками податку на прибуток у разі зміни в середині року спрощеної систему оподаткування на загальну Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку четвертої групи є календарний рік. Норми встановлені п. 294.1 ст. 294 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал (крім податкового періоду для податкової звітності з податку на додану вартість, визначеного п. 202.1 ст. 202 ПКУ). Податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених п. 137.5 ст. 137 ПКУ, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду (п. 137.4 ст. 137 ПКУ). З урахуванням положення п.п. «а» п. 137.5 ст. 137 ПКУ платники єдиного податку, які переходять на загальну систему оподаткування в середині року, сплачують податок на прибуток на підставі податкової декларації за річний податковий (звітний) період (як новостворені), який для них починається з дати переходу на загальну систему та закінчується 31 грудня такого року. Отже, у разі переходу платником єдиного податку на загальну систему оподаткування в середині року такий платник податку подає податкову декларацію з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 зі змінами та доповненнями (далі – Декларація), за податковий (звітний) рік, який починається з дати переходу на загальну систему оподаткування та закінчується 31 грудня такого року. Оскільки об’єкт оподаткування податком на прибуток визначається на підставі фінансової звітності підприємства, то такому платнику податку разом з Декларацією необхідно подати фінансову звітність за період перебування на спрощеній системі оподаткування та за звітний рік (з 01 січня по 31 грудня   такого року). Доходи на користь працівника не нараховувались та не виплачувались: чи вказуються відомості про таку особу в формі № 1ДФ? Особи, які відповідно до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), а також суми утриманого з них ПДФО до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику ПДФО податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається. Норми встановлені п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ. Отже, податковий агент при заповненні податкового розрахунку за ф. № 1ДФ не вказує відомості по найманим працівникам, якщо протягом звітного податкового періоду на користь таких працівників не нараховувався та не виплачувався дохід. Для переходу на спрощену систему оподаткування з І кварталу 2021 року, необхідно подати заяву Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву. Норми встановлені п.п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Заява подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один з таких способів: 1) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; 2) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; 3) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-ІV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями; 4) державному реєстратору під час державної реєстрації створення юридичної особи або державної реєстрації фізичної особи – підприємця. Відповідна заява або відомості передаються до контролюючих органів у порядку, встановленому Законом України від 15 травня 2003 року № 755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» зі змінами та доповненнями. Підпунктом 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 ПКУ визначено, що зареєстровані в установленому порядку фізичні особи – підприємці (ФОП), які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація. Зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації. Відповідно до п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року. Перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в п. 291.4 ст. 291 ПКУ. До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу XIV ПКУ. Нагадуємо, що для переходу на спрощену систему оподаткування з І кварталу 2021 року платникам необхідно подати заяву не пізніше 16 грудня 2020 року. ПРРО – комфорт у оформленні розрахункових операцій З 01.01.2021 розшириться коло платників, які зобов’язані використовувати реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або програмні РРО (ПРРО). Слід зазначити, що можливості ПРРО при цьому мають переваги над класичними РРО, а саме: ► можливість підключення до РРО вагів; ► сканування штрих-коду для отримання ціни товару з бази; ► сканування штрих-коду для отримання ціни товару з бази; ► сканування штрих-коду для отримання ціни товару з бази даних; ► можливість вести облік товарів; ► можливість фіксування дати, часу та деталей розрахункової операції; ► можливість формування звітності за любий період; ► фіксація форми оплати; ► можливість підрахунку будь-яких податків та знижок. Перелік податкових агентів при справлянні туристичного збору визначений ПКУ Перелік податкових агентів при справлянні туристичного збору визначений п.п. 268.5.2    п. 268.5 ст. 268 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Так, згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, справляння збору може здійснюватися такими податковими агентами: а) юридичними особами, філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами юридичних осіб згідно з п.п. 268.7.2 п. 268.7 ст. 268 ПКУ, фізичними особами – підприємцями, які надають послуги з тимчасового розміщення осіб у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ; б) квартирно-посередницькими організаціями, які направляють неорганізованих осіб з метою їх тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. «б» п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ, що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму; в) юридичними особами, які уповноважуються сільською, селищною, міською радою або радою об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, справляти збір на умовах договору, укладеного з відповідною радою. Перелік податкових агентів та інформація про них розміщуються та оприлюднюються на офіційному вебсайті сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад. Юрособа , яка має пільгу зі сплати за землю, у разі надання в оренду земельних ділянок сплачує земельний податок Органи місцевого самоврядування встановлюють, зокрема пільги щодо земельного податку, який сплачується на відповідній території. Норми визначені п. 284.1 ст. 284 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Якщо платники земельного податку, які користуються пільгами з цього податку, надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) сплачується на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території (п. 284.3 ст. 284 ПКУ). Ця норма не поширюється на бюджетні установи у разі надання ними будівель, споруд (їх частин) в тимчасове користування (оренду) іншим бюджетним установам, дошкільним, загальноосвітнім навчальним закладам незалежно від форм власності і джерел фінансування. У разі надання в оренду земельних ділянок (у межах населених пунктів), окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами, податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється з дати укладення договору оренди земельної ділянки або з дати укладення договору оренди будівель (їх частин) (п. 287.7 ст. 287 ПКУ). Отже, юридичні особи, які користуються пільгами з земельного податку, та надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, земельний податок за площі, надані в оренду, сплачують на загальних підставах з дати укладення договору оренди земельної ділянки або з дати укладення договору оренди будівель, споруд (їх частин). До уваги платників податку на прибуток! Доходом юридичної особи – платника єдиного податку третьої групи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Норми встановлені п.п. 2 п. 292.1 ст. 292 ПКУ . Для платників податку на прибуток відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ об’єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ. Облік доходів підприємства здійснюється відповідно вимог Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290 зі змінами та доповненнями (далі – НП(С)БО 15), а формування витрат – відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318 зі змінами та доповненнями (далі – НП(С)БО 16). Згідно зі ст. 4 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» одним з основних принципів ведення бухгалтерського обліку та формування фінансової звітності є принцип нарахування, який полягає в тому, що доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів. Доходи та витрати платника податку на прибуток за відвантажені товари, виконані роботи, надані послуги після переходу на загальну систему оподаткування, щодо яких отримано попередню оплату на спрощеній системі оподаткування, враховуються при визначенні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку. Оскарження рішення про відповідність/невідповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Порядок зупинення). Відповідно до п. 6 Порядку зупинення питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника ПДВ з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника ПДВ, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника ПДВ та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника ПДВ, що свідчать про невідповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку. Інформація та копії документів подаються платником ПДВ до ДПС в електронній формі засобами електронного зв’язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Міністерством фінансів України. Інформацію та копії документів, подані платником ПДВ, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення. За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття. Враховуючи вищевикладене, для розгляду питання щодо виключення платника ПДВ з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника ПДВ, такому платнику необхідно подати документи, керуючись п. 6 Порядку зупинення. Програмні РРО мають переваги над класичними Застосування програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) має ряд переваг над класичним РРО, а саме: ► вільний вибір для суб’єкта господарювання; ► відсутність посередників (еквайєра, ЦСО); ► відсутність експертизи для комерційних програмних РРО; ► пристосовність для будь-якого пристрою, що підтримує операційну систему Windows, Android; ► онлайн реєстрація в контролюючому органі; ► виключно електронний документообіг; ► безкоштовність (програмне рішення ДПС). Звертаємо увагу, що інформаційна підтримка платників забезпечується: ◄ офіційним вебпорталом ДПС України – банер «Програмні РРО» – https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/ ◄ Інформаційно-довідковим департаментом ДПС: ● пріоритетність: 1 напрямок; ● режим роботи з 8.00 год. до 20.00 год; ● послуги Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг у регіонах; ◄ послуги центрів обслуговування платників. Оплата вартості державних послуг, пов’язаних з усиновленням дитини, включається до податкової знижки Податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених Податковим кодексом України (далі – ПКУ). Норми встановлені п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 ПКУ. Відповідно до ст. 166 ПКУ платник ПДФО має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року. Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником ПДФО у річній податковій декларації про майновий стан і доходи, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року. Платник ПДФО має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника ПДФО за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, такі фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, зокрема, на оплату вартості державних послуг, пов’язаних з усиновленням дитини, включаючи сплату державного мита (п.п. 166.3.6 п. 166.3 ст. 166 ПКУ). Операції з передачі товарів/послуг на окремий баланс платника ПДВ, який веде облік результатів спільної діяльності, є об’єктом оподаткування ПДВ При здійсненні спільної (сумісної діяльності) передача товарів (робіт, послуг) на окремий баланс платника ПДВ, уповноваженого договором вести облік результатів такої спільної діяльності, вважається постачанням таких товарів (робіт, послуг). Норми встановлені п.п. 196.1.7 п. 196.1 ст. 196 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Крім того, відповідно до п.п. «г» пп. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 ПКУ з метою оподаткування ПДВ постачанням послуг є передача результатів виконаних робіт, наданих послуг платнику ПДВ, уповноваженому згідно з договором вести облік результатів спільної діяльності без утворення юридичної особи, а також їх повернення таким платником ПДВ після закінчення спільної діяльності. Підпунктом «г» пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що постачанням товарів є передача (внесення) товарів (у тому числі необоротних активів) як вклад у спільну діяльність без утворення юридичної особи, а також їх повернення. Отже, операції з передачі товарів/послуг на окремий баланс платника ПДВ, уповноваженого договором вести облік результатів такої спільної діяльності, а також їх повернення є об’єктом оподаткування ПДВ. До уваги платників рентної плати за спеціальне використання води! Платник рентної плати до закінчення визначеного розділом II Податкового кодексу України (далі – ПКУ) граничного строку подання податкових декларацій за податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу, подає до відповідного контролюючого органу за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, податкову декларацію, яка містить, зокрема додаток з рентної плати за спеціальне використання води (п.п. 257.3.4 п. 257.3 ст. 257 ПКУ). Згідно із п. 1.3 розділом І Порядку ведення державного обліку водокористування, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 16.03.2015 № 78 (далі – Порядок), державний облік водокористування здійснюється шляхом подання водокористувачами звітів про використання води за формою № 2ТП-водгосп (річна) (далі – Звіт). Пунктом 1.5 розділу І Порядку визначено, що під час державного обліку водокористування систематизуються дані про водокористувачів, які здійснюють діяльність, пов’язану із забором та/або використанням води, скиданням зворотних (стічних) вод та забруднюючих речовин, та: ► здійснюють забір води із поверхневих та підземних водних об’єктів в обсязі від 20 метрів кубічних води на добу; ► забирають воду з водопровідних мереж або інших систем водопостачання в обсязі від 20 метрів кубічних води на добу (у середньому протягом календарного року) і передають зворотні (стічні) води до систем водовідведення; ► забирають воду для зрошення в обсязі від 20 метрів кубічних води на добу (у середньому протягом зрошувального періоду); ► мають сезонний режим роботи та забирають воду в обсязі від 20 метрів кубічних води на добу (у середньому протягом періоду його роботи у межах календарного року); ► мають оборотні системи водопостачання загальною потужністю 1000 метрів кубічних води на добу і більше незалежно від кількості забраної (отриманої) води; ► використовують воду для виробництва напоїв незалежно від кількості води; ► здійснюють скид (незалежно від об’єму) зворотних (стічних) вод безпосередньо у водні об’єкти та підземні горизонти; ► віднесені до галузі гідроенергетики; ► користуються водними об’єктами для рибогосподарських потреб (крім суден флоту рибної промисловості). Пунктом 1.9 розділу І Порядку визначено, що звітним періодом є календарний рік. Водокористувачі, зазначені у п. 1.5 розділу І Порядку, не пізніше 01 лютого наступного за звітним року подають Звіти до організацій, що належать до сфери управління Державного агентства водних ресурсів України (Держводагентства). Копії Звітів з відміткою про одержання (штампом організації, що прийняла Звіт, та датою прийняття) подаються платниками рентної плати за спеціальне використання води разом з податковими деклараціями зазначеного збору до територіальних органів ДПС (п. 1.11 розділу І Порядку). Таким чином, при поданні платником рентної плати за спеціальне використання води першої податкової декларації з рентної плати (в частині рентної плати за спеціальне використання води) разом з нею подається копія дозволу на спеціальне водокористування, а надалі така копія подається у разі внесення змін до дозволу на спеціальне водокористування. При цьому копії укладених з первинними водокористувачами договорів на поставку води разом з податковими деклараціями з рентної плати не подаються. Копія Звіту з відміткою про одержання (штампом організації, що належить до сфери управління Держводагентства, яка прийняла Звіт, та датою прийняття) подається платником рентної плати за спеціальне використання води разом з податковою декларацією з рентної плати за рік. Найманий працівник не має можливості самостійно провести сплату єдиного внеску з метою отримання допомоги по безробіттю Платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є роботодавці, зокрема підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичної особи на умовах трудового договору (контракту). Норми встановлені частиною 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464). Відповідно до частини дев’ятої ст. 9 Закону № 2464 обчислення і сплата єдиного внеску за працівників, які працюють на підприємствах, в установах та організаціях, здійснюються роботодавцями за рахунок сум, на які єдиний внесок нарахований. Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку (частина 7 ст. 9 Закону № 2464). Отже, найманий працівник з метою отримання допомоги по безробіттю не має можливості самостійно провести сплату єдиного внеску. InfoTAX доповнено новими режимами та сервісами Новий режим «СЕА РПСЕ»  надає користувачам-платникам акцизного податку актуальну інформацію щодо: - суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати акцизні накладні по кожному складу та виду пального в Єдиному реєстрі реалізації пального та спирту етилового; - суми залишку на Казначейскому рахунку. Режим «СЕА ПДВ» доповнено інформацією про суми податку, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України. На сьогодні InfoTAX надає близько 20 сервісів, до яких під’єдналося понад 7 тис. користувачів. Пропозиції та відгуки щодо роботи InfoTAX  можна надіслати на адресу  Этот адрес e-mail защищен от спам-ботов. Чтобы увидеть его, у Вас должен быть включен Java-Script Михайло Тітарчук: За результатами розгляду судових справ з початку року до бюджету надійшло 1,6 млрд гривень У січні – вересні 2020 року на розгляді в судах знаходилось 88,6 тис.  справ на суму 324,5 млрд грн. Про це повідомив заступник Голови ДПС Михайло Тітарчук під час засідання колегії ДПС. За його словами, у січні – вересні 2020 року за позовами податкових органів на розгляді у судах знаходилось 19 тис. справ, або 21,4 % від загальної кількості, на суму 75 млрд грн, або 23,1 % від загальної суми.  За позовами платників – 69,6 тис. справ, або 78,6 %, на суму 249,5 млрд грн, або 76,9 %. «Кількість справ за участю податкових органів щороку збільшується. Так, порівняно з відповідним періодом минулого року кількість справ збільшилась на 2,4 %, сума по них – на 1 %, а порівняно з 2018 роком – на 11,1 % по кількості справ та на 23,9 % по їх сумі», - зазначив Михайло Тітарчук. На користь податкових органів розглянуто 10,65 тис. справ на суму 31,8 млрд гривень. На користь платників податків – 9,53 тис. справ на 25,2 млрд гривень. «Таким чином, у січні - вересні на користь органів ДПС вирішено на 1,1 тис. справ, або на 10,3 %, та на 6,6 млрд грн, або на 20,8 %, більше, ніж на користь платників податків», - підкреслив Михайло Тітарчук. За результатами розгляду судових справ на користь податкових органів з початку 2020 року (станом на 01.10.2020) до бюджету надійшло 1,6 млрд грн, що на 82,7 % більше, ніж за відповідний період 2019 року. Заступник Голови ДПС зазначив, що серед ключових та бюджетоформуючих категорій судових справ залишаються справи про стягнення податкового боргу та справи про визнання недійсними/нечинними податкових повідомлень-рішень. Наталія Калєніченко: Основним пріоритетом нашої роботи є цифровізація, легкість та простота Цифровізація органів ДПС, розвиток електронних сервісів, надання електронних довірчих послуг – це, перш за все, легкість сплати податків і одночасне якісне виконання своїх обов’язків органами ДПС. Про це під час засідання колегії ДПС повідомила заступник Голови ДПС з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Наталія Калєніченко. За її словами, платники активно користуються сервісами податкової. Так, зокрема, на сьогодні кількість користувачів Електронного кабінету вже сягнула 2,4 млн. З них 550 тис. – юридичні особи,  1,3 млн – фізичні особи-підприємці та 620 тис. – громадяни. «Незважаючи на досить високу кількість користувачів, ми прагнемо досягти 100-відсоткового використання електронних сервісів платниками. Необхідність реалізації цього задуму підтверджується і результатами проведеного опитування в Телеграм-каналі. 62 % наших платників бажають спілкуватися з органами Державної податкової служби саме в онлайн-режимі», – розповіла Наталія Калєніченко. В Електронному кабінеті реалізовано такі сервіси для платників – Е-реєстри, Е-системи, Е-послуги та Е-розрахунки. Найбільш популярні – Е-реєстри, пошук фіскального чека, пошук марки акцизного податку, Е-послуги і податкова звітність. Найактивнішими користувачами податкових електронних послуг є платники, до сфери діяльності яких належать  комп’ютерне програмування, роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, надання в оренду й експлуатацію  власного чи орендованого нерухомого майна, інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах тощо. При зростанні кількості користувачів електронних сервісів водночас фіксується зменшення відвідування платниками Центрів обслуговування платників. Порівняно з минулим роком кількість наданих адміністративних послуг ЦОПами скоротилася на 500 тис. Загалом ДПС надає 126 видів адміністративних послуг, що є найбільшим показником серед органів виконавчої влади. Важливим проектом, який наразі реалізується ДПС, є програмні реєстратори розрахункових операцій. «Програмні РРО – це досить велика задача, яка на сьогодні стоїть перед податковими органами. У цього проекту дуже велике майбутнє, адже саме з допомогою ПРРО можна реалізувати досить великі цікаві кейси як для громадян, так і для платників податків. На сьогодні 3 тис. платників зареєстрували практично 50 тис. ПРРО. При цьому кількість фіскальних чеків уже сягнула більше 75 млн», – сказала Наталія Калєніченко. Важливими кейсами, за її словами, також є Е-повернення та Е-рахунок. Так, зокрема, сервіс Е-повернення надає можливість платникам дистанційно подати (через Е-кабінет) заяви на повернення коштів. Ним скористалися вже 249 тис. платників. Е-рахунок має запрацювати з 1 січня 2021 року, за яким платники зможуть сплачувати податки, збори та ЄСВ на єдиний рахунок, відкритий у Казначействі. «Ми не зупиняємося. В планах у нас впровадження Е-акцизу, Е-рахунку, Е-адміністративних послуг. Тобто цифровізована  податкова служба  з максимальною кількістю електронних послуг – наш пріоритет», – зазначила Наталія Калєніченко. Інформаційна довідка щодо стану надходжень до бюджету у 2020 році Оперативні показники  - ВВП за даними Мінекономіки (9 місяців 2020) – скорочення на 5,5% (у т.ч. ІІІ кв. 2020 – на 3,5%). - Темп зростання сукупних надходжень платежів, які контролюються ДПС, за 11 місяців 2020: +10,7 %. - січень – листопад 2020 року (загальний фонд державного бюджету): індикатив – 431,4 млрд грн; факт – 472,7 млрд грн. Перевиконання: +41,4 млрд грн, до минулого року: +62,1 млрд грн, або +15,1%. 24.11.2020 року було виконано річні індикативні показники за доходами загального фонду державного бюджету, визначені для ДПС. У т.ч. ПДВ (за січень – листопад): індикатив (сальдо) – 70,5 млрд грн; факт – 108,2 млрд грн. Перевиконання: +37,8 млрд грн, або +53,6%, до минулого року: +31,9 млрд грн, або у 1,4 раза більше.   Довідково: листопад 2020 року (загальний фонд державного бюджету): індикатив (сальдо) – 47,8 млрд грн факт – 53,3 млрд грн. Перевиконання: +5,5 млрд грн, +11,5%, у т.ч. ПДВ – перевиконання: +6,3 млрд грн, у 2,1 раза більше індикативу. До минулого року зростання надходжень +1,8 млрд грн, у т.ч. ПДВ +3,2 млрд грн, або в 1,4 раза більше. Обсяги заявлених до відшкодування сум ПДВ у січні – листопаді 2020 року становлять – 122,9 млрд грн, відшкодовано – 128,7 млрд гривень. У листопаді підлягало до відшкодування 12,6 млрд грн ПДВ, які відшкодовано у повному обсязі (12,6 млрд грн). Євген Олейніков: Наше головне завдання – захистити легальний бізнес від конкуренції з тіньовим Про ефективність роботи ДПС свідчать результати із адміністрування податків: надходження до бюджету вже перевищили річні очікування. На цьому наголосив заступник Голови ДПС Євген Олейніков під час засідання колегії ДПС. За його словами, зокрема, одним з базових показників для оцінки результатів адміністрування податку на додану вартість визначено податкову ефективність з ПДВ. «Ми впевнено втримуємо податкову ефективність з ПДВ на рівні, що перевищує показники минулого року. Цей показник дає можливість оцінити результати роботи податкової без впливу таких факторів як інфляція, зміна цін тощо. Це – база і результат у вигляді сплати ПДВ», - підкреслив Євген Олейніков. Він також зазначив, що важливим є не тільки досягнуті результати в адмініструванні, а й методи, якими вони забезпечені. «Наразі ДПС забезпечує своєчасне ефективне відшкодування ПДВ платникам. Ми задовольняємо повністю заявку бізнесу на відшкодування, при цьому не знижуючи ефективність контрольно-перевірочної роботи, контролю за відшкодуванням ПДВ. Це важливо не тільки з точки зору підтримки бізнесу, особливо в умовах карантинних обмежень, адже це обігові кошти бізнесу, а й дуже важливо для забезпечення загальної стійкості системи державних фінансів», - наголосив Євген Олейніков. Заступник Голови ДПС також відзначив ефективність роботи системи моніторингу ризиків при реєстрації податкових накладних. Так, обсяг початково зупинених податкових накладних у рамках моніторингу складає менше 1,5 % за сумою. Але після надання платниками роз’яснень по проведеним операціям, переважна частина цих накладних ДПС реєструється в адміністративному порядку. «Це не судове оскарження, а адміністративна процедура, в межах якої податкова оперативно з’ясовує наявність або відсутність ризиків  та за відсутності ризиків задовольняє скарги платників податків. Хоча законодавчо службі надано право під час карантину збільшувати терміни розгляду скарг,  ми цим правом не користуємось, скарги розглядаються протягом 5 – 10 днів», - зазначив Євген Олейніков. Загалом з початку року за рішеннями органів податкової служби залишилися незареєстрованими накладні на суму 2,5 млрд грн. З цієї суми більше 50% взагалі не оскаржувались платниками ні до податкових органів, ні до суду. У загальному обсязі надходжень це становить менше 1%, що є свідченням використання системи моніторингу ризиків як ефективного податкового інструменту для протидії  зловживань з ПДВ. При цьому з травня 2020 року спостерігається зростання обсягів реалізації, що вже перевищили показники відповідних періодів минулого року. «Результати забезпечення надходжень до бюджету свідчать: коли ми ефективно працюємо проти тіньової економіки, легальний бізнес збільшує свої обсяги продажу і свої податкові відрахування. Тому наше головне завдання – захистити легальний бізнес від конкуренції з тіньовим», - наголосив Євген Олейніков. Наталія Рубан: Завдання аудиторів ДПС – посилення аналітичної роботи та увага на ризикових платників В умовах обмежених можливостей повноцінної реалізації податкового контролю загальний внесок підрозділів податкового аудиту до бюджету за 9 місяців 2020 року становив 5,2 млрд гривень. Про це повідомила Перший заступник Голови ДПС Наталія Рубан під час засідання колегії ДПС. За її словами, основний акцент у податкових перевірках було зроблено на повноті декларування та сплати податку на додану вартість та акцизного податку. Так, грошовими коштами було забезпечено до бюджету 1,8 млрд грн. Також зменшено від’ємне значення об’єкта оподаткування податком на прибуток на 10,8 млрд грн, що упередило несплату податку у майбутньому на 1,9 млрд грн. Крім того, зменшено залишки від’ємного значення ПДВ та заявлені до відшкодування суми ПДВ на 1,5 млрд гривень. «Сьогодні аудитори податкової служби працюють у рамках запровадженого карантину. Свою увагу ми зосередили на аналітичній роботі та аналізі ризиків. Наразі здійснюються фактичні перевірки з питань виробництва та обігу підакцизних товарів, документальні перевірки з питань відшкодування ПДВ та за зверненням платника», – наголосила Наталія Рубан. Одним з актуальних напрямів роботи ДПС є забезпечення проведення перевірок фізичних осіб – підприємців для ліквідації за заявами платників. Із 1,3 млн ФОПів, які на 1 січня цього року перебувають у стані припинення, без проведення документальних перевірок можливо провести ліквідацію 452 тисяч. Після зняття з 8 серпня 2020 року мораторію на перевірки з ліквідації, в ДПС активізовано роботу  з цього питання. Пожвавлення цієї роботи має зменшити випадки здебільшого справедливих претензій підприємців до ДПС у зв’язку зі складнощами закриття їх діяльності. Особлива увага також приділяється викриттю схем з легалізації злочинних доходів. Так, за 9 місяців 2020 року виявлено 2659 підозрілих фінансових операцій, інформацію щодо яких надалі передано до Державної служби фінансового моніторингу. «Важливий напрям роботи підрозділів по боротьбі з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом – це проведення  аналітичних досліджень на основі наданих матеріалів правоохоронними органами та інформації підрозділів податкової служби, документування фактів, формування висновків та подальша передача для розслідування в рамках кримінальних проваджень», – розповіла Наталія Рубан. Протягом січня-вересня 2020 року було проведено 1064 аналітичних дослідження, з яких 25% (261) – з власної ініціативи податківців, 75% (803) – за інформацією від правоохоронних органів. Така статистика свідчить про значну активність роботи, в основному, завдяки посиленню взаємодії з правоохоронними органами. За результатами розгляду складених досліджень до ЄРДР внесено відомості про вчинення 281 кримінального правопорушення на суму  5,6 млрд гривень. У податковій відзначили сумлінних платників податків online Щороку Всеукраїнська асоціація платників податків України проводить рейтинг «Сумлінний платник податків України». Учасники  - підприємства різних галузей економіки, які вносять вагомий внесок у розбудову регіону, ведуть прозоро свій бізнес,  беруть участь у доброчинності  та сплачують  податки до бюджетів.   Підприємства, які здобули перемогу на ІІ регіональному етапі, привітали Голова Харківського відділення АППУ, заступник голови Громадської ради при ГУ ДПС у Харківській області  Марина Вишневська та керівник Головного управління ДПС у Харківській області Артем Єфремов. Особливістю цьогорічної церемонії нагородження стало проведення її в онлайнрежимі за допомогю ZOOM платформи. Керівники підприємств активно долучилися до нового формату, відзначили важливість впровадження принципу сумлінності сплати податків у нашому суспільстві, побажали подальшого розвитку конкурсу та висловили подяку організаторам. Харківщина: 37,2 млрд грн податків і зборів надійшло до бюджету України Як повідомив керівник податкової служби області Артем Єфремов, протягом січня-листопада 2020 року платники податків регіону перерахували до бюджетів усіх рівнів 37,2 млрд гривень. Так, до Державного бюджету сплачено  21 151,4 млн грн, до місцевих бюджетів -  16 092  млн гривень. До Зведеного бюджету за 11 місяців поточного року, зокрема, надійшло: Податку на доходи фізичних осіб – 12 749,7 млн грн, Рентної плати – 7 670,5 млн грн, ПДВ – 7 175,1 млн грн, Єдиного податку – 3 183,8 млн грн, Податку на прибуток – 2 430,9 млн грн, Земельного податку та орендної плати – 1 777,9 млн грн, Військового збору – 1 060,9 млн грн, Податку на нерухоме майно, вiдмiнне вiд земельної дiлянки – 351 млн грн, Акцизного податку – 322 млн грн, Екологічного податку – 207,7 млн грн та інші. Керівник податкової служби області Артем Єфремов узяв участь у засіданні Науково-консультативної ради ГУ ДПС у Харківській області Під час засідання ради податківці, науковці та практикуючі юристи розглянули ряд питань діючого законодавства, які викликають  неоднозначне тлумачення та потребують вирішення  на законодавчому рівні. Керівник податкової служби в регіоні Артем Єфремов відзначив важливість та актуальність питань, винесених на розгляд. Також він розповів про реорганізацію податкових органів, зміну пріоритетів з фіскального підходу до сервісної служби та тісної взаємодії з платниками податків. Керівник також наголосив на актуальності діяльності Науково-консультативної ради у період запровадження карантинних заходів у нашій державі, а також фізичного дистанціювання. Це, в першу чергу, стосується обмежень щодо проведення податкових перевірок контролюючим органом і необхідності надання роз’яснень платникам податків з цього питання. Актуальним є і залишається також впровадження інформаційних технологій та електронних сервісів. Модератором заходу виступив Голова Науково-консультативної ради ГУ ДПС у Харківській області, докторант кафедри фінансового права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, кандидат юридичних наук Євген Смичок. Начальник управління правової роботи Головного управління ДПС у Харківській області Олександр Бугай доповів проблематику підстав представництва у судових органах інтересів ГУ ДПС у Харківській області, наголосив на необхідності внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України у частині чіткого визначення доказів на підтвердження повноважень діяти від імені суб’єкта владних повноважень. Доктор юридичних наук, доцент, адвокат, Дмитро Білінський приділив увагу критерію пропорційності під час застосування фінансових санкцій, визначених ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального». Він відзначив необхідність врегулювання цього питання шляхом внесення змін до законодавства та розширення повноважень органів ДПС у частині визначення розміру фінансової санкції за порушення вимог Закону № 481/95 з урахуванням мінімально та максимально можливого розміру штрафу. Оголошення результатів роботи за третім питанням порядку денного, яке стосувалося виникнення обов’язку подання Форми 20-ОПП, було проведено Головою НКР ГУ ДПС у Харківській області Євгеном Смичком. При цьому усі присутні зійшлися у думці, що неподання Форми 20-ОПП не може позбавляти окремих податкових вигод контрагентів таких платників податків (в аспекті віднесення до витрат суми коштів з оренди відповідних приміщень в яких платники податків на основі цивільних (господарських) договорів провадять таку діяльність). З урахуванням викладеного, було озвучено доцільність внесення змін до Форми 20-ОПП та приведення її у відповідність з положеннями Порядку обліку платників податків і зборів (затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 р. № 1588) та визначення закритого переліку речових прав, які впливають на виникнення обов’язку подання Форми 20-ОПП, а саме:а) право власності; б) право оренди. Кандидат юридичних наук Артем Котенко доповів про наявність неоднозначного підходу до оформлення результатів податкових перевірок в частині підписання акту перевірки посадовими особами контролюючого органу. Також зазначив про необхідність підписання такого акту всіма посадовими особами, що проводили перевірку, а у випадку вибуття окремих посадових осіб з контролюючих заходів – здійснити заміну іншою посадовою особою. За підсумками засідання Науково-консультативної ради було прийнято одноголосне рішення про затвердження Наукових висновків із зазначених питань, а також їх направлення до Верховної Ради України, Міністерства фінансів України, Державної податкової служби України. Питання погашення заборгованості зі сплати податків, зборів та єдиного внеску знаходиться на постійному контролі у податковій службі області Під час робочої зустрічі, яка нещодавно відбулася в Головному управлінні ДПС у Харківській області, були напрацьовані  спільні заходи з органами Державної виконавчої служби Харківщини. Зокрема, виїзди за адресами реєстрації та місцями здійснення господарської діяльності боржників. Результатом даної роботи повинно стати фактичне виконання вимог про сплату боргу (недоїмки) на користь Головного управління Державної податкової служби у Харківській області та виявлення нерухомого майна, належного боржникам, відносно яких, будуть вживатись дії відповідно до вимог ЗУ «Про виконавче провадження». Ці заходи  дозволять підвищити ефективність роботи зі стягнення заборгованості  та, відповідно, збільшити надходження до бюджету. Слід зазначити, що за оперативними даними з початку року надходження від заходів ДВС 34,4 млн гривень. Шановні платники податків, перевірити наявність боргу можна в «Електронному кабінеті» за посиланням:https://cabinet.tax.gov.ua/ ☎️Отримати додаткову інформацію - за телефоном 702-86-07. Про конфлікт інтересів З метою формування єдиного підходу до дотримання правил запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, обмежень щодо запобігання корупції як невід’ємної складової запобігання вчиненню корупційних і пов’язаних з корупцією правопорушень. Акцентуємо Вашу увагу, що конфлікт інтересів є складовою більшості корупційних правопорушень, у тому числі кожного корупційного злочину (за винятком окремих видів злочинів, передбачених ст. ст. 354, 3641, 3683 – 369, 3692, 3693 КК України). Таким чином запровадження ефективних систем запобігання та врегулювання конфлікту інтересів та їх належне застосування є важливим заходом запобігання корупції в цілому та корупційним правопорушенням зокрема. Слід пам’ятати, що при вирішенні питання щодо наявності приватного інтересу як базової складової конфлікту інтересів слід у кожному випадку враховувати конкретні обставини. Відносини та зв’язки особи, обсяг її службових/представницьких повноважень під час прийняття того чи іншого рішення. Про РРО в Центрі «Дія. Бізнес» Харківські податківці продовжують інформаційний проєкт для представників бізнесу та громадян у Центрі підтримки підприємців «Дія. Бізнес». Так днями відбувся черговий event з питань застосування реєстраторів розрахункових операцій, у якому взяли участь представники Громадської ради при ГУ ДПС у Харківській області. Про нюанси використання РРО та новації, які будуть введені з 01 січня 2021 року, розповідав фахівець Головного управління ДПС у Харківській області  Віталій Білоус. Податківець повідомив, що з 1 січня наступного року буде розширено перелік видів діяльності, для яких використання РРО є обов’язковим. Також з цієї дати запроваджено «кешбек» - механізм компенсації споживачу коштів, сплачених за придбаний товар (послуги), якщо такому споживачу було надано розрахунковий документ, інформація щодо якого відсутня в базах даних ДПС. При цьому обов’язкове застосування РРО запроваджується для окремих категорій фізичних осіб-підприємців платників єдиного податку ІІ та ІІІ групи при здійсненні готівкових розрахунків із споживачами. Серед них, ті хто здійснює таку діяльність, як  продаж товарів (надання послуг) через мережу Інтернет, торгівля ювелірними виробами та побутовими виробами з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, діяльність туристичних агентств, туристичних операторів, готелів тощо, реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках). Крім того, з 01.04.2021 використання РРО стане обов’язковим для всіх фізичних осіб-підприємців платників єдиного податку ІІ та ІІІ груп незалежно від видів діяльності. В той же час було наголошено, що РРО не потрібно використовувати спрощенцям  І групи, а також фізичним особам, які продають на ринку власні вживані речі або продукти власного підсобного господарства. Роз`яснювальний проєкт в Дії триває. Адже на часі ще багато питань, які турбують бізнес та громадськість. Про всі події ми будемо повідомляти через соціальні мережі та на нашому офіційному субсайті «Територіальні органи ДПС у Харківській області». Нарахування доходу підприємцю: порядок відображення у формі № 1-ДФ При нарахуванні (виплаті) доходів фізичним особам - підприємцям (не залежно від системи оподаткування) та самозайнятим особам податкові агенти зобов’язані відобразити такі доходи у податковому розрахунку за формо № 1-ДФ за звітний квартал, у якому вони були нараховані. При цьому, під час нарахування (виплати) підприємцю доходу від здійснення ним підприємницької діяльності не утримується податок на доходи фізичних осіб, якщо таким підприємцем надано копію документа, що підтверджує його державну реєстрацію відповідно до закону як суб'єкта підприємницької діяльності: -   для підприємця, який знаходиться на загальній системі оподаткування, таким документом може бути копія виписки або витягу з Держреєстру;   -    для підприємця, що застосовує спрощену систему оподаткування, - копія свідоцтва про сплату єдиного податку, або копія виписки, або витягу з Держреєстру;    -   для особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, - копія довідки про взяття її на податковий облік як фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність. При заповненні податкового розрахунку за формою № 1-ДФ: - у графі 3а «Сума нарахованого доходу» відображається (за звітний квартал) дохід, який нараховано підприємцю. У разі нарахування доходу його відображення у графі 3а є обов’язковим незалежно від того, виплачені такі доходи чи ні. Дохід, нарахований самозайнятій особі, відображається у податковому розрахунку за ф. 1ДФ за ознакою доходу «157». - у графі 3 «Сума виплаченого доходу» відображається сума фактично виплаченого доходу. - у графі 4а «Сума нарахованого податку» відображається сума податку, нарахованого та утриманого з доходу, нарахованого платнику податку, якщо підприємцем не надано копію документа, що підтверджує державну реєстрацію відповідно до закону як суб'єкта підприємницької діяльності. - у графі 4 «Сума перерахованого податку» відображається фактична сума перерахованого податку до бюджету (у разі нарахування податку та відображення у графі 4а). Якщо підприємцем надано копію документа, що підтверджує його державну реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності, то графи 4а «Сума нарахованого податку» та 4 «Сума перерахованого податку» не заповнюються (в таких графах проставляються нулі). Зазначена норма передбачена п. 176.2 ст. 176, п. 177.8 ст. 177 Податкового кодексу; п. 3 «Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку», затвердженого наказом МФУ від 13.01.2015 № 4. Податківці продовжують онлайн спілкування з науковцями та студентами Чергова ZOOM-конференція, яку проводили харківські податківці, зібрала більше 50 учасників – серед яких, викладачі та студенти Харківського національного університету внутрішніх справ. Під час заходу підіймалися теми реорганізації служби, користування електронними сервісами ДПСУ, отримання податкової знижки та нових методів роботи з платниками податків, що впроваджуються податківцями. У заході взяли участь завідувачка кафедри правового забезпечення господарської діяльності факультету №6, доктор юридичних наук, професор Ольга Гетманець, професори кафедри Аліна Чорна, Ірина Сєвідова, доценти цієї ж кафедри Ірина Василько, Артем Подорожний та інші науково-педагогічні працівники кафедри. Як зазначила заступник начальника ГУ ДПС у Харківській області Лілія Катеринська, виступаючи перед учасниками заходу, податкова продовжує свою перебудову з метою створення високоякісної сервісної служби. Разом з тим, враховуючи суспільні зміни, впроваджуються сучасні форми роботи, нові електронні сервіси. Підтримуються в актуальному стані офіційні сторінки в мережах Facebook та  Instagram,  а також  Telegram канал. Про можливість отримання податкової знижки розповів заступник начальника управління адміністрування податків ГУ В’ячеслав Даценко. Так, залишився один місяць для декларування своїх доходів громадянами з метою повернення частини коштів за певними витратами, що були здійснені у 2019 році. Зокрема, це стосується, тих, хто сплачував у минулому році за своє навчання або навчання своїх дітей у вітчизняних закладах освіти. Нюанси одержання податкової знижки, порядок заповнення декларації, алгоритм її подачі роз’яснила начальник відділу інформаційної політики головного управління Яна Чуб. Також вона навела повний перелік документів, які  необхідно мати громадянину. Під час розкриття зазначеної теми учасники вебконференції ознайомилися з друкованою продукцією, розробленою податківцями, на підняту тему. Слід зазначити, що сьогодні подібні заходи є найпопулярнішими, адже допомагають дізнатися багато нової та корисної інформації, отримати оперативні відповіді на питання, і зробити це все «не виходячи з дому». В рахунок погашення податкового боргу надійшло понад 341 млн гривень Шляхом проведення роз’яснювальних та профілактичних заходів, активної дистанційної комунікації з керівниками та засновниками суб’єктів господарювання вдалося забезпечити надходження до зведеного бюджету в рахунок погашення боргу за січень-листопад  2020 року – 341,7 млн грн., що на 18,9 млн грн. більше минулого періоду 2019 року (січень-листопад  2019 року – 322,8 млн гривень). До Державного бюджету в рахунок погашення боргу за січень-листопад  2020 року надійшло 95,6 млн гривень. До Місцевого бюджету в рахунок погашення боргу за січень-листопад  2020 року надійшло 246,1 млн гривень. За рахунок відпрацювання заборгованості з ЄСВ у січень-листопад  2020 року  надходження в рахунок погашення заборгованість з єдиного внеску   склали  -  246,4 млн гривень.  Ізюмський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Харківській області     
 

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить


Фотогалереи изюмчан

Кто он-лайн

Сейчас на сайте:
Гостей - 6

 
Служба недвижимости Вилима.

 
 
 
 
 

Сушка зерна и древесины на отходах
БЕСПЛАТНЫЕ ОБОИ ДЛЯ РАБОЧЕГО СТОЛА

Дизайн РА «Изюминка»