Главная
Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє Версия для печати Отправить на e-mail
26.11.2020
УВАГА
Податкова служба області повідомляє, що актуальну податкову інформацію можна отримати на офіційних сторінках служби у соціальних мережах 
 https://www.facebook.com/TaxUkraine/
 https://www.facebook.com/tax.kharkiv
https://t.me/tax_gov_ua
https://www.instagram.com/tax_service_kharkiv/?hl=ru
https://www.youtube.com/channel/UCvdcv-7iVw7IGL0uFa_6Uaw
https://t.me/infoTAXbot
Для отримання інформаційно-довідкових послуг у  режимі оn – line  звертайтеся за телефоном 0 800 501 007


Працівник не може бути допущеним до роботи без укладення трудового договору Статтею 24 Кодексу законів про працю (далі – КЗпП) встановлено: працівник не може бути допущеним до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом або розпорядженням власника або уповноваженого органу та без подання до органу податкової служби Повідомлення про прийняття працівника на роботу (далі – Повідомлення), форма і порядок подання якого затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 413). Трудовий договір – це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства чи фізична особа – роботодавець зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін (ст. 21 КЗпП). Трудовий договір може бути безстроковим, що укладається на невизначений строк, та строковим, що укладається на визначений строк, встановлений за погодженням сторін або на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами. Трудові відносини між громадянином, який наймається на роботу, та роботодавцем (юридичною або фізичною особою – підприємцем) оформлюються у письмовій формі. При укладенні трудового договору з працівником може бути обумовлене угодою сторін випробування з метою перевірки відповідності роботі, яка йому доручається. Умова про випробування повинна бути зазначена в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу. У період випробування на працівників поширюється законодавство про працю, тобто обмеження трудових прав у тому числі на оплату праці, на соціальний захист тощо не допускається. Нагадуємо, що Повідомлення подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою (крім повідомлення про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації) до територіальних органів Державної податкової служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до Порядку № 413 до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів: ► засобами електронного зв’язку з використанням кваліфікованого електронного підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронних довірчих послуг; ► на паперових носіях разом з копією в електронній формі; ► на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами. Порядок оновлення інформації в контролюючому органі у разі зміни облікових даних самозайнятих осіб Відповідно до п. 66.1 ст. 66 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) підставами для внесення змін до облікових даних платників податків є, зокрема: ► інформація органів державної реєстрації; ► документально підтверджена інформація, що надається платниками податків. Внесення змін до облікових даних платників податків здійснюється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п. 66.2 ст. 66 ПКУ). Згідно з п. 1.5 розділу І Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 1588), інформація про платників податків, отримана для їх обліку згідно з Порядком № 1588, вноситься до Реєстру самозайнятих осіб, який є складовою частиною Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – ДРФО). Пунктом 9.2 розділу ІХ Порядку № 1588 визначено, що у разі виникнення змін у даних або внесення змін до документів, що подаються для взяття на облік згідно з Порядком № 1588, крім змін, які вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР), та змін, про які платник податків повідомив за основним місцем обліку, платник податків зобов’язаний протягом 10 календарних днів з дня внесення змін до зазначених документів подати до контролюючого органу уточнені документи в такому самому порядку, як і при взятті на облік. Додаткова реєстраційна заява за формами № 5-ОПП подається з позначкою «Зміни». Отже, стосовно фізичних осіб – підприємців інформація про зміну облікових даних оновлюється в контролюючих органах на підставі відомостей, отриманих від державного реєстратора, в порядку визначеному Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами і доповненнями. Стосовно фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, інформація про зміну облікових даних оновлюється на підставі уточнених документів та заяви за формою № 5-ОПП. Крім того, відомості Реєстру самозайнятих осіб можуть бути оновлені (доповнені, актуалізовані) контролюючими органами на підставі електронних даних інформаційного фонду ДРФО, Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, ЄДР, інших державних реєстрів, ведення яких здійснюється органами державної влади (п. 9.5 розділу ІХ Порядку № 1588). Після оновлення відомостей Реєстру самозайнятих осіб на підставі відомостей ЄДР про внесення змін до відомостей щодо фізичних осіб – підприємців контролюючий орган передає до ЄДР відомості про внесення відповідних відомостей до реєстрів Центрального контролюючого органу із зазначенням: дати внесення даних до відомчого реєстру, дати та номера запису про взяття на облік, найменування та ідентифікаційного коду контролюючого органу, у якому платник податків перебуває на обліку (п. 9.6 розділу ІХ Порядку № 1588). Сума списаної заборгованості на користь ФОП на загальній системі оподаткування відображається юрособою в ф. №1ДФ Відповідно до п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб фізичної особи – підприємця  (далі – ФОП) є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої ФОП. Під час нарахування (виплати) ФОП доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб’єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують ПДФО у джерела виплати, якщо ФОП, яка отримує такий дохід, надано копію документа, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб’єкта підприємницької діяльності. Це правило не застосовується у разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до п.п. 14.1.195 та п.п. 14.1.222 п. 14.1 ст. 14 ПКУ (п. 177.8 ст. 177 ПКУ). Відповідно до Довідника ознак доходів, наведених у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами, дохід, виплачений самозайнятої особі відображається у податковому розрахунку за ф. № 1ДФ під ознакою доходу «157». Отже, сума списаної юридичною особою заборгованості на користь ФОП на загальній системі оподаткування, за якою минув строк позовної давності, є доходом такої ФОП. При цьому, юридична особа суму списаної заборгованості на користь фізичної особи – підприємця у податковому розрахунок за ф. 1ДФ відображає під ознакою доходу «157». За видобування підземних вод (прісної або мінеральної) суб’єкт господарювання сплачує рентну плату Рентна плата складається, зокрема, з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин та рентної плати за спеціальне використання води. Норми встановлені п. 251.1 ст. 251 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин в частині видобування підземних вод є суб’єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об’єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами (далі – спеціальний дозвіл) в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об’єктах (ділянках) надр (п.п. 252.1.1 п. 252.1 ст. 252 ПКУ). Крім того, платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є землевласники та землекористувачі, крім суб’єктів підприємництва, які відповідно до законодавства відносяться до фермерських господарств, що провадять господарську діяльність з видобування підземних вод на підставі дозволів на спеціальне водокористування (п.п. 252.1.4  п. 252.1 ст. 252 ПКУ). Ставка рентної плати за користування надрами для видобування підземних вод визначена у п. 252.20 ст. 252 ПКУ. Відповідно до п. 255.1 ст. 255 ПКУ платниками рентної плати за спеціальне використання води є: ► первинні водокористувачі – суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів; ► суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва. Отже, суб’єкт господарювання, що здійснює видобування підземних вод (прісні або мінеральні), є платником рентної плати: за користування надрами для видобування корисних копалин та за спеціальне використання води. Трирівнева модель звітності з трансфертного ціноутворення імплементується з 2021 року Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» із змінами (далі – Закон № 466) імплементовано у національне законодавство з 2021 року трирівневу модель звітності з трансфертного ціноутворення. Звітність складається із документації з трансфертного ціноутворення, глобальної документації з трансфертного ціноутворення (мастре-файл) та звіту за країнами міжнародної групи компаній. Платники податків, що проводять контрольовані операції, зобов’язані подавати до 1 жовтня року, що настає за звітним, крім Звіту про контрольовані операції (далі – Звіт), повідомлення про участь у міжнародній групі компаній.  Відповідно до п. 53 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ норми п. 39.4 ст. 39 щодо подання платниками податків повідомлення про участь у міжнародній групі компаній – вперше застосовується у 2021 році за 2020 рік. Щодо документації з трансфертного ціноутворення Закон № 466 розширив перелік інформації, яку потрібно включати до документації з трансфертного ціноутворення, зокрема, інформацію про фізичних осіб, які є кінцевими бенефіціарними власниками компанії; дані щодо ланцюга постачання товарів (робіт, послуг); обґрунтування ділової мети.    Що стосується глобальної документації з трансфертного ціноутворення (мастер-файл), звертаємо увагу, якщо сукупний консолідований дохід міжнародної групи компаній за фінансовий рік, що передує звітному року, розрахований згідно зі стандартами бухгалтерського обліку, які застосовує материнська компанія міжнародної групи компаній, до складу якої входить компанія,  становить еквівалент 50 млн. євро або більше, ДПС України має право запросити у компанії глобальну документацію (мастер-файл). Запит на мастер-файл ДПС України має право надіслати не раніше ніж 12 місяців і не пізніше ніж 36 місяців після закінчення звітного року або фінансового року.   Звіт за країнами міжнародної групи компаній українські компанії мають право подавати, лише якщо: ► за фінансовий рік, що передує звітному, сукупний консолідований дохід Групи, до якої вони входять, перевищує 750 млн євро; ► компанія – платник податку є материнською компанією Групи; ► материнська компанія Групи уповноважила українську компанію подавати Звіт до органу контролю; ► законодавство держави, де розташована материнська компанія Групи, не зобов’язує Групу подавати такий звіт, і при цьому материнська компанія не уповноважила іншого учасника Групи подавати звіт в іншій іноземній юрисдикції. Форма звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній та порядок його заповнення затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Вперше звіт за країнами міжнародної групи компаній подаватимуть за фінансовий рік, що закінчується у 2021 році, але не раніше ніж у рік, коли Україна приєднається до Багатосторонньої угоди про автоматичний обмін міждержавними звітами. Як зазначено вище платники податків, які у звітному році 2019 році здійснювали контрольовані операції, зобов’язані були надати Звіт до 01 жовтня 2020 року. Законом України від 13 травня 2020 року № 591-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширенню коронавірусної хвороби (COVID – 19)» обов’язок платника щодо термінів подання Звіту не скасовується і не переноситься. Відповідальність за неподання платником податків Звіту передбачена п. 120.3 ст. 120 ПКУ, за несвоєчасне подання Звіту – п. 120.6 ст. 120 ПКУ. Водночас, відповідно до п. 521 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ до платників податків, які подали Звіт за податковий (звітний) період 2019 рік в термін по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби, штрафні санкції, передбачені п. 120.3 та п. 120.6 ст. 120 ПКУ не застосовуються. Таким чином, платники податків, які подадуть або подали звіт за 2019 рік після 01.10.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, штрафні санкції не нараховуються. Довідково: за результатами декларування за 2019 рік, суб’єктами господарювання, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, надано 84 звіти про контрольовані операції на загальну суму 12 мільярдів 884 мільйонів гривень. Законодавством не передбачено обов’язку розміщення в місці торгівлі оригіналу ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним Згідно з ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» зі змінами та доповненнями роздрібна торгівля, зокрема, пальним може здійснюватися суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю. Після видачі/призупинення/анулювання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на зберігання пального податковий орган вносить відповідні відомості до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального (далі – Єдиний реєстр ліцензіатів) не пізніше наступного робочого дня з дня видачі/призупинення/анулювання відповідної ліцензії. Порядок ведення Єдиного реєстру ліцензіатів затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 року № 545 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру суб’єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним і внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» (далі – Порядок № 545). До Єдиного реєстру ліцензіатів вносяться, зокрема, найменування та код згідно з ЄДРПОУ (для фізичних осіб – підприємців – прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) та реєстраційний номер облікової картки платника податків); адреса місця виробництва, зберігання, оптової, роздрібної торгівлі пальним; дата видачі/зупинення/анулювання та строк дії ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової, роздрібної торгівлі пальним. Єдиний реєстр ліцензіатів розміщується на офіційному вебсайті ДПС. Інформація, що міститься в Єдиному реєстрі ліцензіатів, є відкритою (крім реєстраційних номерів облікових карток платників податків та паспортних даних) (п. 9 Порядку № 545). Чинним законодавством не передбачено обов’язку розміщення суб’єктом господарювання (у тому числі іноземним суб’єктом господарювання, який діє через свої зареєстровані постійні представництва) оригіналу ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним в місці торгівлі. До уваги платників – власників нерухомості! Платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, у тому числі нерезиденти, які є власниками житлової та/або нежитлової нерухомості. Норми визначені п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (п.п. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПКУ). Згідно з п.п. 266.3.3 п. 266.3 ст. 266 ПКУ база оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи з загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт. Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою – платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт (п.п. 266.7.5. п. 266.7 ст. 266 ПКУ). Тобто, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а для об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що знаходяться у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи з загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт. При виплаті доходу нерезиденту неприбутковою організацією така організація зобов’язана утримати податок з доходів нерезидента Резидент, у тому числі фізична особа – підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 -–141.4.6 та 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 ПКУ) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України. Норми встановлені п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ. Якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені ПКУ, застосовуються правила міжнародного договору (п. 3.2 ст. 3 ПКУ). Порядок застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України регулюється ст. 103 ПКУ. Відповідальність за повноту утримання та своєчасність перерахування до бюджету податку, зазначеного, зокрема, в п. 141.4 ст. 141 ПКУ, покладається на платників податку, які здійснюють відповідні виплати (п. 137.3 ст. 137 ПКУ). Таким чином, при виплаті доходу нерезиденту неприбутковою організацією на таку неприбуткову організацію покладено зобов’язання з утримання податку з доходів нерезидента, який перераховується до бюджету. Згідно з абзацом дев’ятим п. 46.2 ст. 46 ПКУ неприбуткові підприємства, установи та організації, визначені п. 133.4 ст. 133 ПКУ, подають Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 17.06.2016 № 553 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017 № 469) (далі – Звіт), та річну фінансову звітність. Разом зі Звітом неприбуткові організації, які утримують та вносять до бюджету податок на доходи нерезидентів, мають надати Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 зі змінами та доповненнями (далі – Декларація). Слід звернути увагу, що такі організації у Декларації крім рядка 23 ПН, де зазначається сума сплаченого податку при виплаті доходів нерезидентам у звітному періоді, та таблиці 1 «Розрахунок (звіт) податкових зобов’язань нерезидентів, якими отримано доходи із джерелом їх походження з України» додатка ПН до рядка 23 ПН Декларації, інші показники не заповнюють та інші додатки до Декларації не подають. Платником ПДВ є особа – управитель майна, яка веде окремий податковий облік з ПДВ На обліку в контролюючих органах повинні перебувати договори правління майном (крім договорів щодо операцій, визначених у другому реченні абзацу другого п.п. 5 п. 180.1 ст. 180 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)) без створення юридичних осіб, на які поширюються особливості податкового обліку та оподаткування діяльності за такими договорами, визначені ПКУ. Норми встановлені п. 64.6 ст. 64 ПКУ. Згідно з п.п. 5 п. 180.1 ст. 180 ПКУ для цілей оподаткування ПДВ платником ПДВ є особа – управитель майна, яка веде окремий податковий облік з ПДВ щодо господарських операцій, пов’язаних з використанням майна, що отримане в управління за договорами управління майном. Для цілей оподаткування господарські відносини між управителем майна з власної господарської діяльності та його діяльності з управління майном прирівнюються до відносин на основі окремих цивільно-правових договорів. Норми п.п. 5 п. 180.1 ст. 180 ПКУ не поширюються на управителів майна, які здійснюють управління активами інститутів спільного інвестування, фондів банківського управління, фондів фінансування будівництва та фондів операцій з нерухомістю, створених відповідно до закону. Взяття на облік договору управління майном здійснюється шляхом додаткового взяття на облік управителя майна як платника податків – відповідального за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору. Процедури взяття на облік у контролюючих органах договорів управління майном та процедури реєстрації їх платниками ПДВ визначені Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами (далі – Порядок № 1588), та Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130 із змінами (далі – Положення № 1130). Підставою для взяття на облік договору управління майном є прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію платником ПДВ управителя майна та отримання відповідного пакету документів (п. 3.5 розділу III Порядку № 1588). Управитель майна подає одночасно із реєстраційною заявою платника ПДВ за ф. № 1-ПДВ до контролюючого органу за своїм основним місцем обліку заяву за ф. № 1-ОПП, копію договору управління майном (договір управління нерухомим майном має бути нотаріально посвідченим) (п. 4.7 розділу IV Порядку № 1588). Документи повертаються контролюючим органом управителю майна, якщо до заяви за ф. № 1-ОПП не буде додано реєстраційну заяву платника ПДВ за ф. № 1-ПДВ або за результатами розгляду реєстраційної заяви платника ПДВ контролюючий орган відмовить у реєстрації договору як платника ПДВ (п. 4.11 розділу IV Порядку № 1588). Управителю майна при взятті на облік договору управління майном присвоюється 9-значний реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який використовується для сплати податків, виконання прав та обов’язків платника податків за договором окремо від власної діяльності. Цей номер є також індивідуальним податковим номером платника ПДВ для особи – управителя майна. Для осіб, відповідальних за утримання та внесення ПДВ до бюджету під чає виконання декількох договорів управління майном, реєстрація платником ПДВ здійснюється щодо кожного із зазначених договорів (абзац другий п.п. 3 п. 1.6 розділу І Положення № 1130). Згідно з п. 181.1 ст. 181 ПКУ особа зобов’язана зареєструватися як платник ПДВ у контролюючому органі у разі, якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V ПКУ, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 000 000 гривень (без урахування ПДВ). Якщо особа, яка відповідно до п. 181.1 ст. 181 ПКУ не є платником ПДВ у зв’язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій відсутні або є меншими від встановленої зазначеною статтею суми, вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник ПДВ, така реєстрація здійснюється за її заявою     (п. 182.1 ст. 182 ПКУ). Виходячи із зазначеного, платником ПДВ в обов’язковому порядку має бути зареєстрована особа – управитель майна для ведення окремого податкового обліку ПДВ щодо господарських операцій, пов’язаних з використанням майна, що отримане в управління за договорами управління майном (крім договорів щодо операцій, визначених у другому реченні абзацу другого п.п. 5 п. 180.1 ст. 180 ПКУ), у разі якщо загальна сума від здійснення операцій (пов’язаних з використанням майна) з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділу V ПКУ, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 000 000 гривень (без урахування ПДВ). Закон України № 466 змінив правила оподаткування ПДФО операцій з продажу рухомого майна Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» із змінами, внесено зміни до порядку оподаткування податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) операцій з продажу або обміну фізичними особами об’єктів рухомого майна. Так, п. 173.2 ст. 173 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що як виняток із положень п. 173.1 т. 173 ПКУ, дохід, отриманий платником від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню. Дохід, отриманий платником ПДФО від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року другого об’єкта рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, підлягає оподаткуванню ПДФО за ставкою 5 %. Дохід, отриманий платником ПДФО від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу підлягає оподаткуванню за ставкою 18 %. Отже, дохід, отриманий фізичною особою – резидентом від послідовного продажу протягом звітного (податкового) року першого легкового автомобіля не оподатковується ПДФО, дохід від продажу другого легкового автомобіля оподатковується ПДФО за ставкою 5 %, а дохід від продажу третього та наступного легкового (вантажного) автомобіля оподатковується ПДФО за ставкою 18 %. Крім того, дохід, отриманий фізичною особою від продажу протягом звітного (податкового) року першого та другого вантажного автомобіля, оподатковується за ставкою ПДФО 5%. Джерело забруднення знаходиться в одному районі міста, а платник - на податковому обліку в іншому районі міста: куди подається декларація екологічного податку? Платники екологічного податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах, складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації – за місцем розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об’єктів. Норми встановлені п.п. 250.2.1 п. 250.2 ст. 250 ПКУ. Водночас, п.п. 250.10.3 п. 250.10 ст. 250 ПКУ передбачено, що у разі якщо платник екологічного податку перебуває на податковому обліку в місті з районним поділом, то такий платник може подавати одну податкову декларацію екологічного податку (далі – Декларація) за викиди, скиди усіма своїми джерелами забруднення та/або розміщення відходів, якщо ці джерела та/або спеціально відведені місця для розміщення відходів розташовані на території такого міста (зазначається код згідно з Класифікатором об’єктів адміністративно-територіального устрою України (КОАТУУ)), за місцем перебування платника податку на податковому обліку (міської ради). Якщо місце подання податкових Декларацій не збігається з місцем перебування на податковому обліку підприємства, установи, організації, громадянина – суб’єкта підприємницької діяльності, яким в установленому порядку видано дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, спеціальне водокористування та розміщення відходів, до контролюючого органу, в якому таке підприємство, установа, організація або громадянин – суб’єкт підприємницької діяльності перебуває на обліку, то подаються протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) періоду, копії відповідних податкових Декларацій (п. 250.8 ст. 250 ПКУ). Отже, якщо суб’єкт господарювання перебуває на податковому обліку в місті з районним поділом в одному районі, а єдине джерело забруднення або спеціально відведене місце для розміщення відходів розташоване в іншому районі такого міста, то такий суб’єкт господарювання може самостійно обрати контролюючий орган до якого ним буде подаватися податкова Декларація за викиди стаціонарним джерелом забруднення або розміщення відходів: ► або за місцем розміщення стаціонарного джерела забруднення або спеціально відведеного місця для розміщення відходів; ► або за місцем свого перебування на податковому обліку. При цьому, якщо Декларація подається за місцем розміщення стаціонарного джерела забруднення, то таким платником має бути подана копія Декларації до контролюючого органу за його місцем перебування на податковому обліку. Про сплату земельного податку юрособою – власником нежилого приміщення у багатоквартирному жилому будинку Відповідно до п.п. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) земельний податок справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних та землекористувачів. Плату за землю сплачують власники землі та землекористувачі з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (п. 287.1 ст. 287 ПКУ). Право власності на земельну ділянку, право постійного користування, а також право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації таких прав (статті 125, 126 Земельного кодексу України (далі – ЗКУ)). При переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку (п. 287.6 ст. 287 ПКУ). Власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно (п. 287.8 ст. 287 ПКУ). Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, та прибудинкові території державної або комунальної власності надаються у постійне користування підприємствам, які здійснюють управління такими будинками. Разом з тим, земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, та прибудинкові території, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ст. 42 ЗКУ). Враховуючи вищевикладене, обов’язок сплачувати земельний податок та подавати податкову декларацію з цього податку у юридичної особи, яка має право власності на будівлю, споруду (її частину), настає з дня виникнення права власності/користування земельними ділянками, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини). До уваги платників єдиного внеску! У разі якщо база нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиний внесок розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску. Умовою застосування зазначеної норми є перебування найманого працівника у трудових відносинах повний календарний місяць або відпрацювання всіх робочих днів звітного місяця. Норми встановлені частиною 5 ст. 8 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464). Згідно з п. 1 частини 1 ст. 7 Закону № 2464 базою нарахування єдиного внеску для платників, зазначених у п. 1 (крім абзацу сьомого) частини 1 ст. 4 Закону № 2464 є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці». Відповідно до Методичних рекомендацій щодо організації матеріального стимулювання праці працівників підприємств і організацій, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29.01.2003 № 23, премія – це основний вид додаткової, понад основну заробітну плату, винагороди, яка виплачується працівникам за результатами їх трудової діяльності та виробництва в цілому за показниками та умовами оцінки цих результатів, визначеними підприємством. Згідно з п. 2.2 розділу 2 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13.01.2004 № 5 виробничими є премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Виробничі премії, виплачують за фактично відпрацьований час. У разі, якщо найманим працівникам, які знаходяться у відпустках у зв’язку з вагітністю та пологами/по догляду за дитиною до трьох та шести років, виплачені виробничі премії в розмірі меншому мінімальної заробітної плати, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки єдиного внеску. Закон України № 466: розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку прирівнюється до податкової декларації Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» із змінами, чітко визначено, що розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку прирівнюється до податкової декларації. Цю звітність до контролюючих органів подають: ► державні унітарні підприємства та їх об’єднання, визначені ст. 111 Закону України «Про управління об’єктами державної власності» від 21 вересня 2006 року № 185 (далі – Закон № 185); ► господарські організації, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, визначені ст. 11 Закону № 185, а саме: • державні керуючі холдингові компанії; • господарські товариства, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави; • господарські товариства, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави в яких становить 100 відсотків та інші) (п.п. «в» пункту 18 частини другої ст. 5 Закону № 185 в редакції Закону України від 16 січня 2020 року № 465-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавства» (далі – Закон № 465)). Обов’язковим додатком до розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку та його невід’ємною частиною є фінансова звітність відповідного платника. Вищезазначені зміни, внесені до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України набрали чинності з 23.05.2020, зміни до п.п. «в» п. 18 частини другої ст. 5 Закону № 185 набрали чинності 27.02.2020. Порядок повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошового зобов’язання та пені Помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов’язання підлягають поверненню платнику, зокрема, відповідно до ст. 43 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), крім випадків наявності у такого платника податкового боргу. Норми встановлені п. 43.1 ст. 43 ПКУ. У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов’язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків (п. 43.2 ст. 43 ПКУ). Обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені (п. 43.3 ст. 43 ПКУ). Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені (далі – заява) у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку (п. 43.4 ст. 43 ПКУ). У разі повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з податку на додану вартість, зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у порядку, визначеному п. 2001.5 ст. 2001 ПКУ, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з податку на додану вартість чи на момент фактичного повернення коштів – шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку (п. 43.41 ст. 43 ПКУ). Згідно з п. 43.5 ст. 43 ПКУ контролюючий орган не пізніше ніж за п’ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. У разі якщо повернення сум податку на доходи фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу, відповідне повідомлення надсилається контролюючим органом до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, не пізніше ніж за п’ять робочих днів до закінчення шістдесятиденного строку з дня отримання відповідної податкової декларації. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п’яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету. Пунктом 43.6 ст. 43 ПКУ визначено, що повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані. Пунктом 1 розділу ІІ Порядку інформаційної взаємодії Державної фіскальної служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2019 № 60 (далі – Порядок), встановлено, що повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються територіальним органом ДПС на підставі поданої платником податків податкової декларації про майновий стан і доходи за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), поданої до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення. Заява може бути подана платником до територіального органу ДПС в електронній формі за допомогою засобів інформаційно-телекомунікаційних систем та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу. Додатково до заяви платник може подати копію платіжного документа, на виконання якого помилково та/або надміру сплачений платіж перераховано до бюджету (абзац п’ятий п. 2 розділу ІІ Порядку). Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом, зокрема, управління сумами помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені відповідно до положень ПКУ, в тому числі шляхом подачі заяви про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та/або пені (п. 421.2 ст. 421 ПКУ). Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС. Отже, для повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошового зобов’язання та пені (крім єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування) платник податків має подати протягом 1095 днів від дня їх виникнення до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми заяву у довільній формі з зазначенням напряму перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку. При цьому такий платник має можливість подати заяву в електронній формі через приватну частину Електронного кабінету за ідентифікатором форми J/F 1302001 або у довільній формі через меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету. Нагадуємо, що робота у приватній частині Електронного кабінету з 07.11.2020 здійснюється з використанням тільки кваліфікованого електронного підпису (КЕП), отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг. Крім того, заява може бути подана платником податків до територіального органу ДПС засобами програмного забезпечення ІТС «Єдине вікно подання електронної звітності». Частка будівлі (споруди) сільськогосподарського товаровиробника здається в оренду: оподаткування податком на нерухомість Об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка. Норми визначені п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Так, відповідно до п.п. «ж» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 (далі – Класифікатор), та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку. Таким чином, сільськогосподарський товаровиробник (юридична та фізична особа) при здійсненні ним операцій з надання в оренду, лізинг, позичку частини будівлі, споруди, яка перебуває у його у власності та належить до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Класифікатора, обчислює податкові зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, по зазначеним у відповідних договорах оренди, лізингу, позики частинам будівель, споруд. Законодавством не встановлено вимог щодо наявності в реєстраційних даних платника певних КВЕД для отримання ліцензії на зберігання пального Порядок видачі та анулювання ліцензій, зокрема, на зберігання пального врегульовано нормами Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» зі змінами і доповненнями (далі – Закон № 481). Ліцензія на зберігання пального видається за заявою суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), до якої, зокрема, додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію. У заяві зазначається вид господарської діяльності, на провадження якого суб’єкт господарювання (у тому числі іноземний суб’єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має намір отримати ліцензію (зокрема, оптова, роздрібна торгівля пальним або зберігання пального). Класифікація видів економічної діяльності (далі – КВЕД) затверджена наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457 із змінами та доповненнями (далі – Наказ № 457). Відповідно до розділу 1 Наказу № 457 КВЕД – це статистичний інструмент для впорядкування економічної інформації. Код виду діяльності не створює прав чи обов’язків для підприємств та організацій, не спричиняє жодних правових наслідків. Будь-яке використання КВЕД не для статистичних потреб (адміністративних або нормативних) здійснюють самі користувачі за власними правилами, відповідаючи за це та належно пояснюючи таке використання. Відповідно до частини першої ст. 19 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV зі змінами та доповненнями суб’єкти господарювання мають право без обмежень самостійно здійснювати господарську діяльність, що не суперечить законодавству. Водночас, види економічної діяльності на основі КВЕД є обов’язковими для: ► зазначення їх у заяві про обрання або перехід на спрощену систему оподаткування у разі обрання суб’єктом господарювання першої-третьої групи платника єдиного податку (п.п. 5 п. 298.3 ст. 298 Податкового кодексу України); ► визначення класу професійного ризику виробництва за видами економічної діяльності (п. 3 Порядку визначення класу професійного ризику виробництва за видами економічної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 2012 року № 237) тощо. При цьому, Законом № 481 не встановлені вимоги щодо наявності в реєстраційних даних суб’єкта господарювання певних КВЕД для отримання ліцензії на зберігання пального. Реєстрація ПРРО через Електронний кабінет Програмний реєстратор розрахункових операцій (далі – ПРРО) можливо зареєструвати через Електронний кабінет. Для цього необхідно: ► за допомогою особистого ключа або інших способів електронної ідентифікації здійснити вхід до приватної частини Електронного кабінету, який розміщено за посиланням: https://cabinet.tax.gov.ua/login; ► для реєстрації ПРРО знайти та створити електронний документ за формою № 1-ПРРО «Заява про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій» (J/F1316602); ► при заповненні заяви за формою № 1-ПРРО необхідно вказати дані: а) в розділі 1 «Дія» обирати комірку «Реєстрація»; б) в розділі 2 «Дані щодо суб’єкта голосування» зазначається: - найменування/прізвище, ім’я, по батькові; - податковий номер/серія (за наявності) та номер паспорта; - ІПН (для платників ПДВ); в) в розділі 3 «Дані щодо господарської одиниці» зазначається: - ідентифікатор об’єкта оподаткування та КОАТУУ (згідно з присвоєним суб’єктом господарювання при наданні Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які проводиться діяльність за формою № 20-ОПП). Для фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку у яких відсутні господарські одиниці у поле ідентифікатор об’єкта оподаткування проставляється значення «00000000» та в полі КОАТУУ – значення населеного пункту місця реєстрації; - назва господарської одиниці (ГО) – для відображення у розрахунковому документі; - адреса розміщення ГО (програмно-технічного комплексу самообслуговування) – для відображення у розрахунковому документі; - назва платіжної системи (для платіжної організації платіжної системи (учасника платіжної системи)) – для відображення у розрахунковому документі за умови якщо суб’єкт господарювання є учасником такої платіжної системи. г) в розділі 4 «Дані щодо ПРРО» зазначається: - Тип ПРРО; - Назва ПРРО (як приклад «Каса», «Термінал», «ПТКС», «Сайт»); - Номер ПРРО – вказується номер ПРРО, який в межах кожної окремої господарської одиниці має бути унікальним; - фіскальний номер ПРРО при виконанні дії «Реєстрація» не зазначається; д) в розділі 5 «У разі відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу здійснення розрахункових операцій до моменту належного встановлення зв’язку:» ставиться позначка: - не здійснюється (ПРРО не працює в режимі офлайн) – при застосуванні ПРРО виключно в режимі онлайн та у такому разі ПРРО не зможе працювати за відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу; - здійснюється (ПРРО може працювати в режимі офлайн) – надає можливість застосовувати ПРРО за відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу; - здійснюється (застосовується резервний РРО згідно з п. 13 розділу V Порядку) – у такому випадку за відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу застосовується резервний РРО; е) в розділі 6 «Прошу до стандартної кількості (2 тис. фіскальних номерів) додатково видати фіскальні номери у кількості:» проставляється значення (тільки для ПРРО, які мають позначку «здійснюється (ПРРО може працювати в режимі офлайн)»). є) в розділі 6 «Підписант» зазначається посада та дані підписанта; ► виконується перевірка та у разі відсутності помилок, Заява зберігається, підписується та направляється на обробку; ► через короткий проміжок часу перевіряється отримання квитанції про обробку Заяви, та у разі успішної обробки у квитанції отримується: «Документ прийнято» «Інформація – ПРРО “Назва каси” з локальним номером “Номер каси” призначено фіскальний номер “Фіскальний номер ПРРО”»; ► наступним крок – подання Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа (для повідомлень щодо сертифікатів відкритих ключів, які застосовуються в ПРРО) форма № J/F1391801. За умови попереднього подання та успішної обробки повідомлення про касирів за формою J/F1391801 можна здійснити завантаження програмного забезпечення ПРРО з офіційного вебпорталу ДПС, яке розміщено у банері «Програмні РРО» та доступні за посиланням: https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy/; ► вхід в ПРРО (додавання сертифікатів) здійснюється за допомогою ключа касира/старшого касира щодо якого суб’єкт господарювання подав Повідомлення за формою J/F1391801. Внесено зміни до переліків товарів, які звільняються від оподаткування ПДВ на час дії карантину 17.11.2020 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2020 року № 1112 «Про внесення змін до переліків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 20 березня 2020 р. № 224 і 225» (далі – Постанова № 1112). Постановою № 1112 передбачено розширення Переліку товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість (далі – Перелік № 224) та Переліку товарів, робіт і послуг, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на території України (далі – Перелік № 225), затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 20 березня 2020 року відповідно № 224 і 225. Так, розділ «Системи постачання медичних газів, що необхідні для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» Переліку № 224 та «Системи постачання медичних газів» Переліку № 225 доповнюється новою позицією   «7311 00 Ємності для стиснених або скраплених газів» Отже, з 17.11.2020 операції з постачання цих товарів на території України, а також ввезення їх у режимі імпорту звільняються від оподаткування ПДВ на час дії карантину. Постанова № 1112 опублікована в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 17.11.2020 № 223. Податківці упередили незаконне відшкодування з бюджету ПДВ на суму понад 3,5 млн гривень Податківцями під час проведення документальної перевірки одного з суб’єктів господарювання Чернігівської області було встановлено факт формування податкового кредиту шляхом документального оформлення операцій з придбання та оренди сільськогосподарської техніки. При цьому підприємством взагалі ця техніка в господарській діяльності не використовувалась. Діяльність зазначеного суб’єкта полягала в реалізації вирощеної продукції на експорт пов’язаній особі за мізерними цінами. Таким чином, формуючи податковий кредит та здійснюючи свідомо збиткову діяльність, суб’єкт господарювання мав на меті не лише несплату податків до бюджету, а й формування від’ємного значення та отримання бюджетного відшкодування. Завдяки злагодженим діям співробітників Головного управління ДПС у Чернігівській області численні порушення вимог податкового законодавства в діяльності цього підприємства викрито та упереджено незаконне відшкодування з бюджету ПДВ на суму понад 3,5 млн гривень. Як здійснити перехід на захищений носій ключової інформації На сьогодні актуальним питанням для користувачів є придбання захищених носіїв ключової інформації або перехід на них з незахищених. Використання таких носіїв дозволяє захистити записані на них дані від несанкціонованого доступу, безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання. Для забезпечення можливості використання удосконалених електронних підписів і печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2020 № 193 впроваджено  експериментальний проект. Він реалізується до дня набрання чинності змін до Закону України «Про електронні довірчі послуги» щодо врегулювання використання удосконалених електронних підписів і печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів, але не пізніше ніж до 31 грудня 2021 року. Багато користувачів кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС вже придбали захищені носії ключової інформації. Для зручності користувачів кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг Інформаційно-довідковим департаментом ДПС  було доповнено «Настанову користувача» програмного забезпечення «ІІТ Користувач ЦСК-1» пунктом 7 «Перехід на ЗНКІ за електронним запитом». У цьому пункті покроково описано механізм самостійного переходу з незахищеного носія ключової інформації на захищений носій. З його допомогою користувачі можуть швидко та зручно перейти на захищений носій та сформувати нові сертифікати за допомогою електронного запиту. «Настанову користувача» розміщено на офіційному інформаційному ресурсі Надавача acskidd.gov.ua. НАЗК погоджено антикорупційну програму Державної податкової служби України на 2020 – 2022 роки Національним агентством з питань запобігання корупції погоджено Антикорупційну програму Державної податкової служби наказом від 20.11.2020 № 530/20 «Про погодження антикорупційної програми Державної податкової служби України на 2020 – 2022 роки». Антикорупційна програма органу влади є третім за рівнем засадничим документом антикорупційного спрямування після Антикорупційної стратегії та державної програми з її виконання. Вона визначає засади загальної відомчої політики щодо запобігання і протидії корупції та спрямована на мінімізацію корупційних ризиків у діяльності Державної податкової служби України. Якісна підготовка та відповідальне виконання антикорупційної програми є запорукою створення ефективної системи запобігання і виявлення корупції в усіх сферах діяльності Державної податкової служби України та підвищення рівня довіри суспільства до неї. З текстом Антикорупційної програми Державної податкової служби України на 2020-2022 роки можна ознайомитись на офіційному вебпорталі ДПС у розділі «Діяльність/Запобігання проявам корупції» та на офіційному вебсайті НАЗК за посиланням: https://nazk.gov.ua/uk/departament-organizatsiyi-roboty-iz-zapobigannya-ta-vyyavlennya-koruptsiyi/pravove-zabezpechennya/antykoruptsijni-programy-yaki-nadijshly-na-pogodzhennya/. Олексій Любченко провів зустріч з Надзвичайним і Повноважним Послом Королівства Бельгія в Україні Алексом Ленартсом Діяльність бельгійських компаній в Україні та заходи Державної податкової служби України у напрямі покращення умов ведення бізнесу обговорили сьогодні Голова ДПС Олексій Любченко та Надзвичайний і Повноважний Посол Королівства Бельгія в Україні Алекс Ленартс. Олексій Любченко, зокрема, зазначив, що ДПС у рамках своєї компетенції докладає максимум зусиль для забезпечення сприятливих умов для діяльності бізнесу. Так, покращення адміністрування податків та зміна ідеології в роботі з платниками дозволила забезпечити надходження у повному обсязі до бюджету. Більше того, завдяки сумлінності суб’єктів господарювання ДПС вдалося не лише надолужити відставання, допущене за січень-квітень у сумі 11,7 млрд грн, але й перевиконати очікувані показники з надходжень за 10 місяців цього року на 35,9 млрд гривень. «Сьогодні у нас чимало викликів. Ми реформуємося у рамках єдиної юридичної особи. Моє основне завдання – не провести формальну реформу, а створити потужну та дієздатну структуру, відкриту до платників, готову реагувати на всі виклики. Транспарентну, сучасну та технологічну службу, якою б пишалися і платники, і податківці», – розповів Голова ДПС.  Олексій Любченко: Річний індикатив з надходжень до бюджету виконано Станом на 24.11.2020 вже виконано річні індикативні показники загального фонду державного бюджету. Про це заявив Голова ДПС Олексій Любченко. Так, до загального фонду державного бюджету надійшло 462,9 млрд гривень. Це перевищує індикативи Мінфіну з надходжень на 2020 рік на 4,6 млрд грн, або на 1,0 %. «Такі досягнення є прямою демонстрацією ефекту детінізації. Тобто обсяг «тіньових» операцій скорочується, а детінізовану частину ринку займає легальний бізнес, що сплачує податки», - наголосив Олексій Любченко. Голова ДПС також зазначив, що до виконання додаткових 10% до запланованих показників, публічно озвучених Міністром фінансів України Сергієм Марченком, необхідні надходження ще 14,7 млрд гривень. «Відповідно до визначених законодавством термінів сплати податків зазначені кошти надійдуть до бюджету вже найближчим часом», - повідомив Олексій Любченко. Він також підкреслив, що відшкодування ПДВ платникам відбувається  без затримки, у визначені законодавством терміни. Так, у  листопаді очікується відшкодування ПДВ  у сумі 12,5 млрд гривень. У ДПС презентували посібник для нових працівників - Зручнобук  Державною податковою службою України спільно з Київською школою економіки (KSE) 20 листопада проведено публічний захід на тему: «Take it easy. Зручнобук: посібник про державну службу». Захід відбувся у форматі онлайн на платформі «Zoom». У ньому взяли участь працівники підрозділів кадрового забезпечення та розвитку персоналу органів ДПС, експерти EU4PFM з питань HR, представники Мінфіну та НАДС, студенти Київської школи економіки (KSE) та студенти вищих навчальних закладів. У своєму виступі директор Департаменту кадрового забезпечення та розвитку персоналу ДПС Лариса Ящук розповіла про основні виклики та досягнення ДПС у сфері HR за останні півроку, а також плани на майбутнє. Зокрема, у Державній податковій службі України затверджено HR-стратегію та План заходів щодо її реалізації. Крім того, ДПС розроблено проєкт наказу Мінфіну «Про затвердження Порядку проведення стажування громадян з числа молоді, які не перебувають на посадах державної служби, в апараті Державної податкової служби України», який направлено на реєстрацію до Міністерства юстиції України, а також розроблено проєкт програми адаптації новоприйнятих працівників та кроки щодо її реалізації. Під час заходу експерти EU4PFM представили Зручнобук. Це зручний посібник, який зможе надати відповіді на більшість питань нового працівника та буде для нього корисним та зручним навігатором у ДПС. Зручнобук розроблено Київською школою економіки, за підтримки Уряду Німеччини та GIZ Ukraine та у співпраці  з EU4PFM та Державною податковою службою України для покращення періоду адаптації нових працівників, які вперше у державному секторі. Нові сервіси в InfoTAX Від сьогодні користувачі InfoTAX можуть просто та швидко отримати інформацію з СЕА ПДВ про: суми, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми залишку на електронному рахунку Казначейства. На сьогодні InfoTAX  надає  16 сервісів,  до яких під’єдналося понад 5,5 тис. користувачів. ДПС продовжує працювати над створенням нових сервісів  для зручності і комфорту при взаємодії платників з податковими органами. З початку року податкова служба надала 4 млн адміністративних послуг У січні – жовтні 2020 року Державна податкова служба надала майже 4 млн адміністративних послуг платникам податків. Найбільш запитуваними серед 126 адміністративних послуг, які надає податкова, стали, зокрема, видача картки платника податків, внесення до паспорта громадянина України (у формі книжечки) даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків. Протягом січня – жовтня було надано 1,1 млн таких послуг. Понад 1,1 млн платників отримали відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків. Отримання довідки про відсутність заборгованості з платежів, що контролюються податковими органами, також актуально для платників податків. Так, з початку року було надано майже 294,3 тис. таких довідок. Крім того, з початку 2020 року було зареєстровано 293,9 тис. платників єдиного податку та надано понад 279,6 витягів з реєстру платників єдиного податку. Також запитуваною з боку суб’єктів господарювання є послуга з реєстрації книг обліку розрахункових операцій. У січні – жовтні  надано 253,7 тис. таких послуг. Для інформаційної підтримки та допомоги платникам податків щодо стану обробки податкової звітності, реєстрації податкових накладних та функціонування  електронних сервісів функціонує Контакт-центр ДПС (0 800 501 007). За січень – жовтень 2020 року фахівцями Контакт-центру надано понад 136,4 тис. консультацій із зазначених питань. З початку року безкоштовні кваліфіковані сертифікати відкритих ключів від ДПС отримали 334,8 тис. клієнтів Протягом січня – жовтня поточного року послугами Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС скористались понад 334,8 тис. клієнтів. Їм безкоштовно видано 858,3 тис. кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів. Найчастіше послугами надавача користуються фізичні особи – 178,1 тис. Вони отримали понад 358 тис. кваліфікованих сертифікатів. Також протягом вказаного періоду 2020 року 156,8 тис. юридичних осіб  отримали 500,2 тис. кваліфікованих сертифікатів. Електронним сервісом повторного формування сертифікатів за електронним запитом скористалися 139,7 тис. клієнтів, з яких 74,7 тис. – юридичних та 65 тис. – фізичних осіб. За електронними запитами сформовано 282,6 тис. сертифікатів. Всього з початку діяльності надавача видано майже 9,1 млн кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів. Нагадаємо, що за допомогою сервісу повторного формування сертифікатів за електронним запитом кожен клієнт має змогу самостійно, у режимі 24/7, дистанційно, протягом 2 – 3 хвилин отримати новий сертифікат, який матиме строк чинності до 2 років. Таким чином клієнтам центру не потрібно витрачати свій час та особисто відвідувати центр для отримання сертифіката. Оголошено конкурс з визначення уповноважених бірж, які здійснюватимуть продаж майна платників, що перебуває у податковій заставі Конкурсна комісія з визначення уповноважених бірж, які здійснюють продаж майна платників податків, що перебуває у податковій заставі, створена відповідно до положення про умови і порядок проведення конкурсів з визначення уповноважених бірж з продажу майна, що перебуває у податковій заставі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.06.2017 № 611, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.07.2017 за  № 908/30776 (зі змінами), оголошує конкурс з визначення уповноважених бірж, які здійснюватимуть продаж майна платників податків, що перебуває у податковій заставі. До участі в конкурсі допускаються біржі, створені відповідно до Закону України  «Про товарну біржу», які мають право на організацію продажу майна, що перебуває у державній власності, досвід роботи не менше одного року в цій сфері діяльності й подали (надіслали) на розгляд комісії заяву та повний пакет документів зазначених у цьому оголошенні. У відповідності до вимог наказу Міністерства фінансів України від 30.06.2017 № 611 «Про затвердження Положення про умови і порядок проведення конкурсів з визначення уповноважених бірж з продажу майна, що перебуває у податковій заставі», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.07.2017 за № 908/30776 (зі змінами), для участі в конкурсі претенденти мають до 08 грудня 2020 року подати до конкурсної комісії такі документи: 1. Заяву про участь у конкурсі із зазначенням найменування претендента, який виявив бажання брати участь у конкурсі, реквізитів (місцезнаходження, телефон), складу керівництва (прізвища, ініціали, посади), чисельності працівників; 2. Засвідчені в установленому порядку копії установчих документів; 3. Копії балансу та звіту про фінансові результати за попередній рік з відповідним підтвердженням їх прийняття органом статистики; 4. Правила біржової торгівлі та витяг з протоколу загальних зборів про їх затвердження, завірені підписом керівника біржі; 5. Обґрунтовану інформацію про технічні можливості для забезпечення організації продажу майна, що перебуває у податковій заставі, та виконання взятих зобов'язань щодо його реалізації (підтверджується довідкою у довільній формі), у тому числі: про кількість договорів, укладених за результатами біржових торгів та аукціонів протягом останнього року, та про обсяги реалізованого майна, які не повинні бути меншими за 2,5 млн гривень; про наявність відокремленого приміщення для персоналу біржі, який забезпечує її функціонування, площею не менше ніж 40 м2 та приміщення для проведення торгів площею не менше ніж 100 м2, обладнаного електронним табло або іншими засобами оперативного висвітлення біржової інформації; про наявність електронної пошти та власної сторінки (вебсайту) біржі у глобальній мережі Інтернет (із зазначенням адреси вебсайту); про наявність у штаті біржі не менше двох оцінювачів (підтверджується фотокопіями кваліфікаційних свідоцтв оцінювачів - документів оцінювачів, виданих Фондом державного майна України згідно із Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», засвідчених в установленому порядку); про наявність не менше 10 брокерських контор, зареєстрованих на біржі (із зазначенням їх місцезнаходження та спеціалізації біржових операцій); про розмір плати за користування послугами біржі за останній рік у відсотках до вартості біржового контракту (угоди); 6. Довідку про обліковий ідентифікатор, який присвоєно внесеній до Єдиної інформаційної системи інформації щодо взяття на облік суб'єкта первинного фінансового моніторингу за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 08 червня 2015 року № 542, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 24 червня 2015 року за № 749/27194; Заяви для участі у конкурсі приймаються за адресою: 04655, м.Київ-53, Львівська площа, 8, Державна податкова служба України, Департамент по роботі з податковим боргом, кімната  202 К-Х. Контактні телефони для довідок з питань проведення конкурсу (044) 247-81-37, 247-35-62, 247-35-73. Кінцевий термін прийняття документів на конкурс – 08 грудня 2020 року. Засідання конкурсної комісії відбудеться з урахуванням обмежень, встановлених Законом України від 17 березня 2020 року № 530-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (зі змінами) та постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (зі змінами) о 10 год. 00 хв. 22 грудня 2020 року за адресою: Державна податкова служба України, м. Київ, Львівська площа, 6 кімната 405. Довідки за телефоном (044) 247-81-37, 247-35-62, 247-35-73. З початку року контакт-центром ДПС надано відповіді на 748,4 тис. звернень платників Протягом січня – жовтня 2020 року Контакт-центром ДПС надано відповіді на 748,4 тис. звернень фізичних та юридичних осіб. Із загальної кількості звернень на 726 тис. надано відповіді у телефонному режимі, на 11,3 тис. – електронною поштою і факсом, 1,4 тис. – з використанням автовідповідача та 9,7 тис. чатом в месенджерах. Найчастіше платники зверталися з питань податку на додану вартість,  єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, податку на доходи фізичних осіб, порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО), прав та обов’язків платників податків. Суб’єкти господарювання та громадяни також мають можливість скористатися Базою знань – автоматизованою базою уніфікованих відповідей на запитання фізичних та юридичних осіб. Її розміщено на офіційному вебпорталі ДПС у розділі «Запитання-відповіді з Бази знань» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (ЗІР).  Відвідувачі порталу можуть у будь-який зручний час самостійно знайти відповіді на питання, які їх цікавлять. З початку року фізичні та юридичні особи здійснили майже 2,5 млн відвідувань ЗІР. База знань постійно оновлюється та підтримується в актуальному стані. Протягом січня – жовтня 2020 року з причини змін законодавства обмежено термін дії 1772 уніфікованих запитань-відповідей та внесено 1719 у новій редакції. Нагадуємо, що приєднатися до чатів ДПС можна: -         з вебпорталу Державної податкової служби України, розділ «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» https://tax.gov.ua/; -         з сайту Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (скорочено ЗІР) https://zir.tax.gov.ua/, або його мобільної версії. За 10 місяців надійшло понад 500 запитів на інформацію У Головному управлінні  ДПС у Харківській області повідомили, що протягом січня-жовтня 2020 надійшло 518 запитів на інформацію (поштою, факсом, електронною поштою, за телефоном та особисто), а саме : -         від юридичних осіб –233 (або 45,0 %); -         від громадян – 285 (або 55,0%); Податківці зазначають, що запити надходили переважно з м. Харкова та Харківської області, м. Києва, м. Полтави та Житомирської області. Найчастіше зверталися з запитаннями щодо надання: - інформації щодо сплати деяких видів податків і зборів; - інформації відносно посадових осіб органів ГУ ДПС у Харківській області; - інформації щодо проведення перевірок суб’єктів господарської діяльності, які перебувають на обліку в ГУ ДПС у Харківській області; - інформації щодо сум донарахованих податків та штрафних санкцій; - інформації щодо наявності боргу; - копій розпорядчих документів та/або документів з кадрових питань. Виплати за договором підряду: нюанси нарахування ЄСВ Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що порядок укладення  договорів  цивільно – правового характеру, зокрема  договору підряду, регулюються Цивільним кодексом (далі ЦКУ). За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’я­зується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу (ст. 837 ЦКУ). Підрядник на відміну від працівника не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, не може вимагати гарантій, передбачених для суб’єктів трудових відносин, оскільки він не має статусу працівника, сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик. Отже, виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами відноситься до доходів із джерел не за основним місцем роботи. Таким чином, якщо фізична особа виконує роботи (надає послуги) за цивільно-правовим договором (договором підряду), при чому це не є її основним місцем роботи, вимоги частини п’ятої ст. 8 Закону про ЄСВ щодо нарахування єдиного внеску на дохід у вигляді винагороди за цивільно-правовим договором, який не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який здійснюється нарахування, не застосовуються. У цьому випадку єдиний внесок нараховується на суми доходу у вигляді винагороди за цивільно-правовим договором незалежно від суми такого доходу, але з урахуванням максимальної величини бази нарахування єдиного внеску. Водночас у разі якщо працівник виконує роботу (надає послуги) за цивільно-правовим договором і для нього це є основним місцем роботи, то до загальної бази нарахування єдиного внеску за місяць включається як заробітна плата (дохід), так і сума винагороди за цивільно-правовим договором. При цьому, якщо база нарахування  єдиного внеску  буде   меншою за розмір мінімальної заробітної плати, то єдиний внесок розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом та ставки єдиного внеску 22 відсотки. Увага фінансовим агентам! Перенесено строки звітування про підзвітні рахунки (FATCA) З метою забезпечення реалізації міжнародних зобов’язань України відповідно до Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки для поліпшення виконання податкових правил й застосування положень закону США «Про податкові вимоги до іноземних рахунків» (FATCA) (далі – Угода FATCA) Державна податкова служба України повідомляє про отримання від Міністерства фінансів України такої інформації.      Листом від 12 листопада 2020 року Служба внутрішніх доходів США повідомила Міністерство фінансів України про перенесення для України строку подання звітів про підзвітні рахунки за звітні періоди з 2014 року по 2019 рік на 30 вересня 2021 року.       Враховуючи зазначене та положення пункту 69.8.3 статті 69 Податкового кодексу України фінансові агенти мають подати до ДПС України через систему IDES звіти про підзвітні рахунки за 2020 рік та інформацію, яка стосується звітних періодів з 2014 по 2019 роки, до 1 вересня 2021 року.        Зазначені рішення, прийняті Міністерством фінансів США, змінюють терміни виконання міжнародних зобов’язань України, встановлені пунктом 5 статті 3 Угоди FATCA, стосовно надання Службі внутрішніх доходів США інформації щодо підзвітних рахунків  до 30 вересня 2020 року, що в свою чергу веде до зміни строків звітування для фінансових агентів. Відповідно до пункту 69.8.3 статті 69 Податкового кодексу України  фінансові агенти зобов’язані щороку, до 1 вересня, подавати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, звіт про підзвітні рахунки. Згідно з пунктом 3.2 статті 3 Кодексу якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору. Підпунктом b) пункту 6 статті 4 Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки для поліпшення виконання податкових правил й застосування положень закону США «Про податкові вимоги до іноземних рахунків» (FATCA) встановлено, що незважаючи на пункти 3 і 5 статті 3 цієї Угоди, Україна не зобов’язується починати обмін інформацією раніше дати, до якої вимагається подавати подібну інформацію іноземними фінансовими установами, що беруть участь, до Служби внутрішніх доходів відповідно до постанов Міністерства фінансів США. Враховуючи зазначене, для ДПС України, яка є компетентним органом для цілей автоматичного обміну інформацією в рамках Угоди FATCA, строки подання до Служби внутрішніх доходів США звітів за 2019 податковий рік перенесено на  30 вересня 2021 року. Зважаючи на те, що у Кодексі встановлений термін звітності для фінансових агентів, який забезпечує компетентному органу місячний термін для обробки та перевірки наданої інформації, кінцевий строк подання фінансовими агентами звіту про підзвітні рахунки подовжуються до 1 вересня 2021 року. До цієї дати фінансові агенти повинні подати через портал IDES (International data exchange service – Міжнародна служба обміну даними) до ДПС України (центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику) звіти про підзвітні рахунки за 2019 рік та інформацію, яка стосується звітних періодів з 2014 по 2018 роки, відповідно до положень Угоди FATCA. Порядок заповнення і подання фінансовими агентами звіту про підзвітні рахунки відповідно до Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених штатів Америки для поліпшення виконання податкових правил застосування Закону США «Про податкові вимоги до іноземних рахунків» (FATCA)» затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12 серпня 2020 року № 496, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 серпня 2020 року за № 810/35093. Зустріч податківців із студентським активом Харківщини Харківські податківці продовжують роз’яснювальну кампанію щодо можливості отримати громадянами податкової знижки за витратами, понесеними у минулому році. Так за підсумками минулого року правом на отримання податкової знижки скористалося 5345 громадян, визначено до повернення 13,2 млн гривень. Днями відбулась зустріч з активом Харківської обласної студентської ради при Харківській обласній державній адміністрації. Фахівці податкової служби пояснили як отримати кошти з бюджету у вигляді податкової знижки, які витрати дають право на отримання податкової знижки та які документи для цього необхідні. Особливий акцент було зроблено на податковій знижці за навчання. Для більшої наглядності фахівці податкової служби підготували тематичні листівки. Серед яких: «Основи податкової знижки», «Податкова знижка за навчання», «ДПС у соцмережах». Голова студентської спільноти Харківщини Віктор Шапошнік обговорив з податківцями майбутні шляхи співпраці. Підкреслив, що інформація стане у нагоді багатьом учням, а листівки обов’язково будуть поширені серед студентів Харківських вишів, зокрема через соціальні мережі студентської спільноти. До місцевих бюджетів Харківщині надійшло майже 64 млн грн плати за ліцензії У Головному управлінні ДПС у Харківській області проінформували, що за десять місяців 2020 року місцеві бюджети Харківщини отримали 63,6 млн грн плати за ліцензії. Вказана сума перевищила минулорічні надходження на 10,2 млн грн (+19,2%). Доведене завдання виконано на 126,8%, додатково забезпечено 13,4 млн гривень. Станом на 01.11.2020 року на обліку знаходиться  3140 суб’єктів господарювання, які здійснюють ліцензійну діяльність  з роздрібної торгівлі алкогольної та тютюнової продукції. Протягом січня – жовтня 2020 року видано 9 298 ліцензій: -  на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями - 5258, - на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами - 4040. З актуальним реєстром діючих ліцензій можна ознайомитися на сайті Головного управління ДПС у Харківській області за посиланням :  http://kh.tax.gov.ua/reestr-vidanih-licenziy Закон № 466: змінено відповідальність ріелторів Головне управління ДПС у Харківській області доводить до відома, що відповідно до п.п. 170.1.6 п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) суб’єкти господарювання, які провадять посередницьку діяльність, пов’язану з наданням послуг з оренди нерухомості (ріелтори), зобов’язані надіслати інформацію про укладені за їх посередництвом цивільно-правові договори (угоди) про оренду нерухомості до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації в строки, передбачені для подання податкового розрахунку, за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Відповідно до внесених змін Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» із змінами до ПКУ, за порушення порядку та/або строків подання зазначеної інформації рієлтер несе відповідальність, передбачену ст. 1191 ПКУ, а саме: -         порушення суб’єктом господарювання, який провадить посередницьку діяльність, пов’язану з наданням послуг з оренди нерухомості (рієлтером), порядку та/або строків подання інформації про укладені за його посередництвом цивільно-правові договори (угоди) про оренду нерухомості тягне за собою накладення штрафу в розмірі 680 гривень за кожне таке порушення (п. 1191.2 ст. 119 ПКУ). -         дії, передбачені п. 1191.2 ст. 1191 ПКУ, вчинені суб’єктом, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1 360 гривень за кожне таке порушення (п. 1191.3 ст. 1191 ПКУ). До місцевих бюджетів надійшло 337,1 млн грн податку на нерухоме майно В податковій службі області повідомили, що за січень – жовтень  2020 року до місцевих бюджетів надійшло 337,1 млн грн податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки. Вказана сума перевищила минулорічні надходження на 18,1 млн грн. (+5,7%). Доведене завдання виконано на  113,6%, додатково надійшло  40,3 млн гривень. Зокрема, юридичними особами сплачено 243,2 млн грн, фізичними особами - 93,9  млн гривень. Нагадуємо, що відповідно до пп. 266.10.1 ст. 266 Податкового кодексу України, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується: а) фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення; б) юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації. Увага роботодавцям: нагадування про строки сплати ПДФО і військового збору Головне управління ДПС у Харківській області нагадує роботодавцям як податковим агентам про строки сплати податку на доходи фізичних осіб, який нараховується найманим працівникам, а саме: у день виплати. Це стосується доходу, який виплачуєте через банк або перераховується на картковий рахунок одержувачу; протягом трьох банківських днів після дня нарахування (надання, виплати) доходу, якщо це дохід у негрошовій формі або виплачуєте дохід готівкою; протягом 30 календарних днів, що йдуть за місяцем нарахування, якщо дохід нарахований, але не виплачений одержувачу. Військовий збір сплачують у ті самі строки, що й ПДФО. Спільний Інтернет-семінар Інтернет-семінар, який спільно провели фахівці Головного управління ДПС у Харківській області та Харківського міського центру зайнятості, отримав схвальні відгуки від платників податків – його учасників. Черговий роз’яснювальний захід було присвячено єдиному внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування: порядку нарахування, термінам сплати, підготовці та заповненню звітів. Серед учасників: бухгалтери підприємств, підприємці, початківці-бізнесмени, а також члени Громадської ради при ГУ ДПС у Харківській області. Головними спікерами виступили заступник начальника управління адміністрування податків і зборів Головного управління В’ячеслав Даценко та начальник відділу зазначеного управління Марина Попова. Так, зокрема, фахівці розповіли, що єдиний соціальний внесок – це обов’язковий платіж, який роботодавці нараховують на заробітну плату найманих працівників у розмірі 22%. Податківці нагадали суб’єктам господарювання, що звітність з ЄСВ подається протягом 20 днів, що настають за останнім днем звітного місяця, а сплата не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним. Єдиний соціальний внесок сплачується незалежно від фінансового стану платника податків. Також була порушена тема погашення податкового боргу з ЄСВ. Усі учасники заходу мали змогу не лише ознайомитися з важливою інформацією, а й отримати відповіді на практичні запитання. Окрім того, вони одержали електронні інформаційні матеріали, розроблені фахівцями ГУ. Серед них – infolist  з посиланнями на офіційні сторінки ДПС України в соціальних мережах. Сьогодні державна податкова служба активно використовує соціальні мережі для донесення платникам важливої інформації щодо податкового законодавства та своєї діяльності. Офіційні сторінки ДПС України та  ГУ ДПС Харківської області систематично та оперативно наповнюються корисними матеріалами. Окрім того, соцмережі дозволяють знайомитися з info за допомогою телефонів в будь-який час, що є дуже зручним у нашому ритмі життя. Харківщина: сплачено майже 2,1 млрд грн податку на прибуток У податковій службі області повідомили, що за десять місяців 2020 року на Харківщині  сплачено 2088,9 млн грн податку на прибуток. Доведене завдання виконано на 112,0% (+ 225,0 млн грн). При цьому до Державного бюджету  забезпечено 1863,7 млн грн, до місцевих бюджетів – 225,2 млн гривень. У пресслужбі податкової нагадали, що 19 листопада - останній день сплати податку на прибуток підприємств за ІІІ квартал 2020 року Облік нерезидентів в податкових органах Головне управління ДПС у Харківській області інформує, що відповідно до п. 60 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) нерезиденти (іноземні компанії, організації), які здійснюють господарську діяльність на території України та/або які до набрання чинності Законом України від 16 січня 2010 року №466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» належно акредитували (зареєстрували, легалізували) на території України відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, і станом на 01 липня 2020 року не перебувають на обліку в контролюючих органах, зобов’язані протягом трьох місяців подати до контролюючих органів документи для взяття їх на облік у порядку, встановленому п. 64.5 ст. 64 ПКУ. Перевірки щодо нерезидентів (іноземних компаній, організацій), які здійснюють господарську діяльність на території України та які повинні були стати на облік у порядку, встановленому п. 64.5 ст. 64 ПКУ, та якими не були виконані вимоги абзацу першого п. 60 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, та щодо їх відокремлених підрозділів, у тому числі постійних представництв, що перебувають на обліку, можуть бути призначені з 01 січня 2021 року. За результатами перевірки, проведеної відповідно до абзацу другого п. 60 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, контролюючий орган: - бере на облік нерезидента на підставі акта перевірки, якщо за результатами перевірки підтверджено ведення нерезидентом господарської діяльності через постійне представництво в Україні; - вживає заходів щодо зняття з обліку відокремленого підрозділу, у тому числі постійного представництва, нерезидента, якщо за результатами перевірки підтверджено припинення здійснення нерезидентом діяльності на території України, відсутність на території України об’єктів оподаткування та об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням у такого нерезидента, та відокремленим підрозділом або постійним представництвом нерезидента виконані обов’язки платника податків, визначені ст. 16 ПКУ. Ізюмський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Харківській області     
 

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить


Фотогалереи изюмчан

Кто он-лайн

Сейчас на сайте:
Гостей - 16

 
Служба недвижимости Вилима.

 
 
 
 
 

Сушка зерна и древесины на отходах
БЕСПЛАТНЫЕ ОБОИ ДЛЯ РАБОЧЕГО СТОЛА

Дизайн РА «Изюминка»