Главная
Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області повідомляє Версия для печати Отправить на e-mail
12.11.2020
Про порядок оподаткування ПДФО іноземних доходів
відповідно до п. 170.11 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) – отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, та оподатковується за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відсотків).
У разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, платник ПДФО може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації.
У разі відсутності в платника ПДФО підтверджуючих документів щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел та суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, оформлених відповідно до ст. 13 ПКУ, такий платник зобов’язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання податкової декларації до 31 грудня року, наступного за звітним. У разі неподання в установлений строк податкової декларації платник податків несе відповідальність, встановлену ПКУ та іншими законами. Звертаємо увагу, що не зараховуються у зменшення суми річного податкового зобов’язання платника ПДФО: а) податки на капітал (приріст капіталу), податки на майно; б) поштові податки; в) податки на реалізацію (продаж); г) інші непрямі податки незалежно від того, чи належать вони до категорії прибуткових податків або вважаються окремими податками згідно із законодавством іноземних держав. Крім того, сума податку з іноземного доходу платника ПДФО – резидента, сплаченого за межами України, не може перевищувати суму ПДФО, розраховану на базі загального річного оподатковуваного доходу такого платника ПДФО відповідно до законодавства України. Обчислення та сплата транспортного податку юридичною особою платники транспортного податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 01 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально. Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, декларація юридичною особою – платником транспортного податку подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт. Норми встановлені п.п. 267.6.4 п. 267.6 ст. 267 ПКУ. Сучасне дистанційне спілкування з контролюючими органами – електронний документообіг Сьогодні платники податків все більш активно користуються електронними сервісами ДПС України, і зокрема, Електронним кабінетом. Нагадуємо, що 01.09.2020 набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261 «Про внесення змін до Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами» (далі – Наказ № 261). Наказом № 261 оновлено Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами (далі – Порядок). Відповідно до Порядку платник може бути відключений від електронного документообігу з ДПС. Є декілька причин, за яких відбувається відключення платника від електронного документообігу, а саме: ► після отримання ДПС інформації від державного реєстратора про зміну керівника (у цьому випадку здійснюється автоматичне припинення дії електронного договору); ► закінчення терміну дії електронного цифрового підпису (ЕЦП) керівника; ► електронний документ підписаний ЕЦП, термін дії якого минув. Звертаємо увагу, що ЕЦП діяв до 07.11.2020. Законом України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» (далі – Закон № 2155) було введено поступовий перехід на кваліфікований електронний підпис (далі – КЕП). Платники податків мали можливість повноцінно використовувати ЕЦП протягом двох років з моменту набуття чинності нових норм, встановлених Законом № 2155 та замінити ЕЦП на КЕП. Для відновлення електронного документообігу з контролюючим органом достатньо надіслати до податкового органу будь-який електронний документ за електронним підписом керівника. При цьому для надання права підпису електронних документів іншим особам, яким делеговано таке право підпису на підприємстві, платнику податків необхідно окремо направити повідомлення про КЕП на уповноважених осіб за підписом керівника. За умови делегування керівником (першою особою) права підпису, з направленням до ДПС повідомлення про КЕП, підприємство отримає можливість у подальшому направляти електронну звітність за підписом уповноважених осіб. Якщо помилки вплинули на фінансовий результат до оподаткування податком на прибуток підприємств, звітність коригується Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку (ст. 50.1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)). Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені. Об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ (п.п. 134.1.1 п.134.1 ст. 134 ПКУ). Якщо виправлення помилок впливає на дохід і фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, та як наслідок – на показник об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, то такий платник податків здійснює виправлення показників податкової декларації з податку на прибуток підприємств шляхом подання або уточнюючого розрахунку, або у складі податкової декларації з податку на прибуток підприємств за відповідний податковий (звітний) період за чинною на день їх подання формою. Закон України № 466: штрафні санкції за неподання контролюючою особою звіту про контрольовані іноземні компанії Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» із змінами (далі – Закон № 466) ст. 120 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено новим п. 120.7, відповідно до якого неподання контролюючою особою звіту про контрольовані іноземні компанії: ► тягне за собою накладення штрафу в розмірі 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року. Несвоєчасне подання контролюючою особою звіту про контрольовані іноземні компанії – ► тягне за собою накладення штрафу в розмірі одного розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожен календарний день неподання, але не більше 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року. Невідображення контролюючою особою у звіті про контрольовані іноземні компанії відомостей щодо наявних контрольованих іноземних компаній та/або невідображення інформації, визначеної підпунктами «г» – «з» п.п. 392.5.3 п. 392.5 ст. 392 ПКУ, щодо наявних контрольованих іноземних компаній – ► тягне за собою накладення штрафу в розмірі 3 відсотків суми доходу контрольованих іноземних компаній або 25 відсотків скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії за відповідний рік, не відображених у звіті про контрольовані іноземні компанії, залежно від того, яке з таких значень є більшим, але не більше 1000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року, за кожен факт невідображення контрольованої іноземної компанії та/або за всі невідображені суми. Неповідомлення контролюючою особою контролюючого органу про набуття частки в іноземній юридичній особі, утворенні без статусу юридичної особи, або про початок здійснення фактичного контролю за іноземною юридичною особою, або про відчуження частки в іноземній юридичній особі, або про припинення здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою у строки, передбачені п.п. 392.5.5 п. 392.5 ст. 392 ПКУ, – ► тягне за собою накладення штрафу в розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року, за кожний такий факт. Неподання або подання не в повному обсязі контролюючою особою документації з трансфертного ціноутворення, інших копій первинних документів щодо контрольованої іноземної компанії на запит контролюючого органу у випадках, передбачених ст. 392 ПКУ, – ► тягне за собою накладення штрафу в розмірі 3 відсотків від суми доходу контрольованої іноземної компанії, щодо яких не було подано документацію та/або копії первинних документів, але не більше 1000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року. Сплата таких фінансових санкцій (штрафів) не звільняє платника податку від обов’язку подання звіту про контрольовані іноземні компанії та підтверджувальних документів, передбачених ст. 392 ПКУ. Неподання звіту про контрольовані іноземні компанії протягом 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати фінансових санкцій (штрафів), передбачених цим пунктом, – ► тягне за собою накладення штрафу в розмірі п’яти розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожен календарний день неподання звіту про контрольовані іноземні компанії, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року. Чи підлягає погашенню за рахунок майна засновників податковий борг юрособи, яка ліквідується, у разі недостатності майна такої особи? Відповідно до п. 97.3 ст. 97 Податкового кодексу України у разі якщо внаслідок ліквідації платника податків частина його грошових зобов’язань чи податкового боргу залишається непогашеною у зв’язку з недостатністю майна, така частина погашається за рахунок майна засновників або учасників такого підприємства, якщо вони несуть повну або додаткову відповідальність за зобов’язаннями платника податків згідно із законом, у межах повної або додаткової відповідальності. а у разі ліквідації філії, відділення чи іншого відокремленого підрозділу юридичної особи – за рахунок юридичної особи незалежно від того, чи є вона платником податку, стосовно якого виникло грошове зобов’язання або виник податковий борг такої філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу. ПКУ передбачені пільги з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки Базою оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. Норми визначені п.п. 266.3.1 п. 266.3 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Підпунктом 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ передбачено пільги із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (податок), а саме: база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи – платника податку, зменшується: а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів; б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів; в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів. Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік). Відповідно до п.п. 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 ПКУ сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об’єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями). Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів. Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів нежитлової нерухомості, встановлюються залежно від майна, яке є об’єктом оподаткування. Пільги з податку, передбачені підпунктами 266.4.1 та 266.4.2 п. 266.4 cт. 266 ПКУ для фізичних осіб не застосовуються до: об’єкта/об’єктів оподаткування, якщо площа такого/таких об’єкта/об’єктів перевищує п’ятикратний розмір неоподатковуваної площі, встановленої п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ; об’єкта/об’єктів оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності) (п.п. 266.4.3 п. 266.4 ст. 266 ПКУ). Особливості оподаткування страхової діяльності юридичних осіб – резидентів Під час провадження страхової діяльності юридичних осіб – резидентів одночасно із ставкою податку на прибуток, визначеною у п. 136.1 ст. 136 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), такі суб’єкти господарювання сплачують податок на дохід (податок). Ставки податку на дохід встановлюються у таких розмірах: ► 3 відсотки – за договорами страхування від об’єкта оподаткування, що визначається у п.п. 141.1.2 п. 141.1 ст. 141 ПКУ (п.п. 136.2.1 п. 136.2 ст. 136 ПКУ); ► 0 відсотків – за договорами з довгострокового страхування життя, договорами добровільного медичного страхування та договорами страхування у межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема договорів страхування додаткової пенсії, та визначених підпунктами 14.1.52, 14.1.521, 14.1.522 і 14.1.116 п. 14.1 ст. 14 ПКУ (п.п. 136.2.2 п. 136.2 ст. 136 ПКУ). Норми встановлені п. 136.2 ст. 136 ПКУ. Згідно з п. 137.2 ст. 137 ПКУ податок, що підлягає сплаті до бюджету платниками податку, які провадять страхову діяльність, визначається в порядку, передбаченому п. 141.1 ст. 141 ПКУ. Зокрема, п.п. 141.1.1 п. 141.1 ст. 141 ПКУ встановлено, що страховики сплачують податок на прибуток за ставкою, визначеною відповідно до п. 136.1   ст. 136 ПКУ, та податок на дохід за ставкою, визначеною відповідно до підпунктів 136.2.1 та 136.2.2 п. 136.2 ст. 136 ПКУ. Нарахований страховиком податок на дохід за ставкою, визначеною у п.п. 136.2.1 п. 136.2 ст. 136 ПКУ, є різницею, яка зменшує фінансовий результат до оподаткування такого страховика. Підпунктом 141.1.2 п. 141.1 ст. 141 ПКУ визначено, що об’єкт оподаткування страховика, до якого застосовується ставка, визначена відповідно до підпунктів 136.2.1 та 136.2.2 п. 136.2 ст. 136 ПКУ, розраховується як сума страхових платежів, страхових внесків, страхових премій, нарахованих за договорами страхування і співстрахування. При цьому, страхові платежі, страхові внески, страхові премії за договорами співстрахування включаються до складу об’єкта оподаткування страховика тільки в розмірі його частки страхової премії, передбаченої договором співстрахування. Страхові платежі, страхові внески, страхові премії за договорами перестрахування до об’єкта оподаткування, до якого застосовується ставка, визначена відповідно до підпунктів 136.2.1 і 136.2.2 п. 136.2 ст. 136 ПКУ, не включаються. Відповідно до п.п. 141.1.3 п. 141.1 ст. 141 ПКУ фінансовий результат до оподаткування страховика збільшується: ◄ на позитивну різницю між приростом (убутком) сформованих у відповідному звітному періоді відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та/або міжнародних стандартів фінансової звітності страховими резервами (технічними, математичними, належних виплат страхових сум та іншими, формування яких передбачено законодавством у сфері страхування, крім тих, що не впливають на формування фінансового результату до оподаткування страховика) (за вирахуванням частки участі перестраховика в страхових резервах) та приростом (убутком) відповідних резервів, розрахованих за методикою, визначеною уповноваженим органом, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (за вирахуванням частки участі перестраховика в страхових резервах); ◄ на позитивну різницю між сумою будь-яких виплат (винагород) страховим посередникам та іншим особам за надані послуги щодо укладання (пролонгації) договорів страхування та сумою нормативу витрат на виплати страховим посередникам, розрахованих за методикою, визначеною уповноваженим органом, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Фінансовий результат до оподаткування страховика зменшується: ◄ на від’ємну різницю між приростом (убутком) сформованих у відповідному звітному періоді відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та/або міжнародних стандартів фінансової звітності страховими резервами (технічними, математичними, належних виплат страхових сум та іншими, формування яких передбачено законодавством у сфері страхування, крім тих, які не впливають на формування фінансового результату до оподаткування страховика) (за вирахуванням частки участі перестраховика в страхових резервах) та приростом (убутком) відповідних резервів, розрахованих за методикою, визначеною уповноваженим органом, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (за вирахуванням частки участі перестраховика в страхових резервах) (п.п. 141.1.4 п. 141.1 ст. 141 ПКУ). Відповідно до п.п. 141.1.5 п. 141.1 ст. 141 ПКУ коригування фінансового результату до оподаткування у зв’язку із створенням та використанням страховиками інших резервів (забезпечень), ніж зазначені у п. 141.1 ст. 141 ПКУ, здійснюється у порядку, встановленому п. 139.1 ст. 139 ПКУ. ФОП, яка перейшла на спрощену систему оподаткування, необхідно подати квартальну податкову декларацію про майновий стан і доходи Фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), які зареєстровані протягом року в установленому законом порядку, або переходять на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, або перейшли із спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, подають податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) за результатами звітного року, в якому розпочата така діяльність або відбувся перехід на (перехід із) спрощену систему оподаткування, обліку та звітності. Платники податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) розраховують та сплачують авансові платежі у строки, визначені п.п. 177.5.1 п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), що настануть у звітному податковому році. Норми встановлені п.п. 177.5.2 п. 177.5 ст. 177 ПКУ. При цьому Декларація подається за звітний (податковий) період, який дорівнює календарному року для ФОП – платників ПДФО, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п.п. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 ПКУ). ФОП, яка перейшла на спрощену систему оподаткування, необхідно подати квартальну податкову декларацію про майновий стан і доходи Фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), які зареєстровані протягом року в установленому законом порядку, або переходять на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, або перейшли із спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, подають податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) за результатами звітного року, в якому розпочата така діяльність або відбувся перехід на (перехід із) спрощену систему оподаткування, обліку та звітності. Платники податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) розраховують та сплачують авансові платежі у строки, визначені п.п. 177.5.1 п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), що настануть у звітному податковому році. Норми встановлені п.п. 177.5.2 п. 177.5 ст. 177 ПКУ. При цьому Декларація подається за звітний (податковий) період, який дорівнює календарному року для ФОП – платників ПДФО, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п.п. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 ПКУ). Визначення розрахункового документа встановлено Законом України № 128 Визначення розрахункового документу встановлено Законом України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» (далі – Закон України № 128), згідно з яким: розрахунковий документ – це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених Законом України № 128, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну. Витрати, понесені фізособою на лікування за наслідками 2019 року: чи включаються до складу податкової знижки? До переліку витрат, дозволених до включення до податкової знижки відповідно до п.п. 166.3.4 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), включається сума коштів, сплачених платником податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) на користь закладів охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника ПДФО або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, у тому числі для придбання ліків (донорських компонентів, протезно-ортопедичних пристосувань, виробів медичного призначення для індивідуального користування осіб з інвалідністю), а також сума коштів, сплачених платником ПДФО, визнаного в установленому порядку особою з інвалідністю, на користь протезно-ортопедичних підприємств, реабілітаційних установ для компенсації вартості платних послуг з реабілітації, технічних та інших засобів реабілітації, наданих такому платнику ПДФО або його дитині з інвалідністю у розмірах, що не перекриваються виплатами з фондів загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування, крім: а) косметичного лікування або косметичної хірургії, включаючи косметичне протезування, не пов’язаних з медичними показаннями, водолікування та геліотерапії, не пов’язаних з лікуванням хронічних захворювань; б) протезування зубів з використанням дорогоцінних металів, порцеляни та гальванопластики; в) абортів (крім абортів, які проводяться за медичними показаннями або коли вагітність стала наслідком зґвалтування); г) операцій із зміни статі; ґ) лікування венеричних захворювань (крім СНІДу та венеричних захворювань, причиною яких є побутове зараження або зґвалтування); д) лікування тютюнової чи алкогольної залежності; е) придбання ліків, медичних засобів та пристосувань, оплати вартості медичних послуг, які не включено до переліку життєво необхідних, затвердженого Кабінетом Міністрів України. Пунктом 1 розділу ХІХ ПКУ встановлено, що п.п. 166.3.4 п. 166.3 ст. 166 ПКУ набирає чинності з 01 січня року, наступного за роком, у якому набере чинність закон про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування. Станом на 01 січня 2020 року закон про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування чинності не набрав, тому податкова знижка по витратах, понесених платником ПДФО на користь закладів охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника ПДФО або члена сім’ї першого ступеня споріднення (п.п. 166.3.4 п. 166.3 ст. 166 ПКУ), за наслідками 2019 року платникам не надається. До уваги платників податку на прибуток! Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) в частині підвищення вартісного критерію річного доходу для незастосування різниць з 20 до 40 млн грн (набули чинності 23.05.2020) та до п. 137.5 ст. 137 ПКУ у частині підвищення вартісного критерію річного доходу для застосування річного звітного періоду (набудуть чинності з 01.01.2021). Таким чином, платники податку на прибуток підприємств, у яких річний дохід за 2020 звітний рік не перевищить 40 млн грн зможуть: ► прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень розділу  ІІІ ПКУ, у Податковій декларації з податку на прибуток підприємств за 2020 рік; ► застосовувати у 2021 році річний податковий (звітний) період з податку на прибуток підприємств. При цьому у 2020 році річний податковий (звітний) період з податку на прибуток підприємств застосовується платниками, у яких річний дохід за 2019 звітний рік не перевищує 20 млн гривень. Про порядок перерахування до бюджету сум недоплати у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з ПДВ Відповідно до ст. 2001.2 ст. 2001 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) розрахунки з бюджетом у системі електронного адміністрування ПДВ здійснюються з рахунків, відкритих платникам податків в системі електронного адміністрування, крім випадку, передбаченого абзацом другим п. 87.1 ст. 87 ПКУ. Механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням електронних рахунків визначено Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 569). Зокрема п. 20 Порядку № 569 передбачено, що у разі подання платником податку уточнюючих розрахунків до податкових декларацій з ПДВ за попередні звітні (податкові) періоди, які передбачають збільшення податкових зобов’язань з ПДВ, що підлягають перерахуванню до бюджету, для перерахування таких зобов’язань до бюджету ДПС не пізніше наступного робочого дня подання таких уточнюючих розрахунків надсилає Державній казначейській службі України (далі – Казначейство) реєстр платників ПДВ, в якому зазначаються, зокрема суми ПДВ, що підлягають перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру Казначейство перераховує суми ПДВ до бюджету. При цьому, п. 25 Порядку № 569 передбачено, що сплата податкових зобов’язань, визначених контролюючим органом відповідно до підпунктів 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 ПКУ, та сплата передбачених ПКУ штрафних санкцій і пені здійснюються платником ПДВ з поточного рахунка до відповідного бюджету. Отже, у разі подання уточнюючих розрахунків до податкової звітності з ПДВ, які передбачають збільшення податкових зобов’язань з ПДВ, платники ПДВ повинні необхідну суму, що підлягає перерахуванню до бюджету, сплатити на електронний рахунок. При цьому, сума штрафних санкцій та пені у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з ПДВ, податкові зобов’язання, визначені контролюючим органом відповідно до підпунктів 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 ПКУ, а також нарахована контролюючим органом штрафна санкція та пеня сплачуються до бюджету з поточного рахунка. Повторне (дистанційне) формування сертифікатів за електронним запитом можна здійснити онлайн детальну інформацію стосовно повторного (дистанційного) формування сертифікатів за електронним запитом розміщено на офіційному інформаційному ресурсі Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС (далі – КН ЕДП ІДД ДПС) (https://acskidd.gov.ua). Повторне (дистанційне) формування сертифікатів за електронним запитом можна здійснити онлайн на офіційному інформаційному ресурсі КН ЕДП ІДД ДПС за посиланням: Головна/«Повторне (дистанційне) формування сертифікатів за електронним запитом»/ On-line (https://acskidd.gov.ua/manage-certificates) або за допомогою програмного забезпечення «ІІТ Користувач ЦСК-1». Для початку використання сервісу повторного (дистанційного) формування сертифікатів за електронним запитом за допомогою програмного забезпечення «ІІТ Користувач ЦСК-1» платнику необхідно встановити актуальну версію безкоштовного програмного забезпечення «ІІТ Користувач ЦСК-1», яка доступна для завантаження за посиланням: Головна/«Повторне (дистанційне) формування сертифікатів за електронним запитом»/«За допомогою Користувача ЦСК» або Головна/«Отримання електронних довірчих послуг, у тому числі для програмних РРО»/«Програмне забезпечення»/«Засіб кваліфікованого електронного підпису чи печатки – «ІІТ Користувач ЦСК-1»/«Інсталяційний пакет «ІІТ Користувач       ЦСК-1.3.1 (версія:1.3.1.46)». Додатково усім клієнтам КН ЕДП ІДД ДПС рекомендовано переглянути Відеоінструкцію по повторному формуванню сертифіката за електронним запитом (https://www.youtube.com/watch?v=abVjwGuWZSU). Також детальний опис по роботі сервісу та перелік можливих помилок розміщено у відповідних розділах Настанови користувача. Слід зазначити, що скористатися сервісом повторного (дистанційного) формування сертифікатів зможуть лише ті користувачі, які мають: ► чинні сертифікати (наприклад, до закінчення строку чинності сертифікатів залишилось декілька днів); ► незмінні реєстраційні дані (ПІБ, адреса реєстрації місця проживання, код ЄДРПОУ організації тощо); ► особистий ключ доступний лише користувачу та не є скомпрометованим. Яка сума нарахованого доходу відображається у рядку «Військовий збір» податкового розрахунку за ф. № 1ДФ? Порядок відображення відомостей у розділі II «Оподаткування процентів, виграшів (призів) у лотерею та військовий збір» податкового розрахунку за формою № 1ДФ визначено п. 3.11 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами, зокрема: у рядку «Військовий збір» загальна сума нарахованого доходу, загальна сума виплаченого доходу, загальна сума нарахованого військового збору та загальна сума перерахованого до бюджету військового збору відображаються у грошовій формі, вираженій у національній валюті (у гривнях з копійками). Відомості про фізичну особу – платника податку на доходи фізичних осіб, якій нараховані доходи, з яких утримується військовий збір, не зазначаються. Закон України №466: процедура погашення податкового боргу платниками податків зазнала змін Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» із змінами (далі – Закон № 466) внесено зміни, зокрема, до глави 8 «Погашення податкового боргу платниками податків» Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Відповідно до внесених Законом № 466 змін: ► скорочується строк, наданий для самостійного погашення платником податків суми податкового боргу, з 60 до 30 календарних днів з дня надсилання (вручення) такому платнику податкової вимоги, протягом яких не здійснюється стягнення коштів та продаж майна; ► встановлюється, що стягнення заборгованості в частині чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об’єднань відтепер буде здійснюватися у порядку, встановленому статтями 59 – 60 та 87 – 101 ПКУ; ► доповнюються підстави звільнення майна платника податків - боржника з податкової застави, зокрема, з дня: отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення сум розстрочених (відстрочених) грошових зобов’язань та процентів за коригування розстроченням (відстроченням) в установленому законодавством порядку; отримання платником податків згоди контролюючого органі на відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до ст.92 ПКУ; ► скорочується з двох до одного місяця строк, протягом якого платник податків, що має податковий борг, може самостійно здійснити оцінку майна, яке перебуває у податковій заставі, шляхом укладення договору з оцінювачем; ► передбачається щоденне (замість щомісячного) оприлюднення інформації щодо суб’єктів господарювання, що мають податковий борг. Деякі особливості подання податкової декларації з екологічного податку за викиди стаціонарним джерелом забруднення Платник податків зобов’язаний за кожний встановлений Податковим кодексом України (далі – ПКУ) звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Норми встановлені п. 49.2 ст. 49 ПКУ. Згідно з п. п. 250.2.1 п. 250.2 ст. 250 ПКУ платники екологічного податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах, складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації – за місцем розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об’єктів. Водночас п. п. 250.10.3 п. 250.10 ст. 250 ПКУ передбачено, якщо платник податку перебуває на податковому обліку в місті з районним поділом, то такий платник може подавати одну податкову декларацію за викиди, скиди усіма своїми джерелами забруднення та/або розміщення відходів, якщо ці джерела та/або спеціально відведені місця для розміщення відходів розташовані на території такого міста (зазначається код згідно з Класифікатором об’єктів адміністративно-територіального устрою України (КОАТУУ), за місцем перебування платника податку на податковому обліку (міської ради). Якщо місце подання податкових декларацій не збігається з місцем перебування на податковому обліку підприємства, установи, організації, громадянина – суб’єкта підприємницької діяльності, яким в установленому порядку видано дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, спеціальне водокористування та розміщення відходів, до контролюючого органу, в якому таке підприємство, установа, організація або громадянин – суб’єкт підприємницької діяльності перебуває на обліку, подаються протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) періоду, копії відповідних податкових декларацій (п. 250.8 ст. 250 ПКУ). Отже, якщо суб’єкт господарювання перебуває на податковому обліку в місті з районним поділом в одному районі, а єдине джерело забруднення або спеціально відведене місце для розміщення відходів розташоване в іншому районі такого міста, то такий суб’єкт господарювання може самостійно обрати контролюючий орган до якого ним буде подаватися податкова декларація з екологічного податку (далі – Декларація) за викиди стаціонарним джерелом забруднення або розміщення відходів: - або за місцем розміщення стаціонарного джерела забруднення або спеціально відведеного місця для розміщення відходів; - або за місцем свого перебування на податковому обліку. При цьому, якщо декларація подається за місцем розміщення стаціонарного джерела забруднення, то таким платником має бути подана копія Декларації до контролюючого органу за його місцем перебування на податковому обліку. Реагуйте, якщо роботодавець порушує ваші трудові права! легалізація зайнятості населення та легалізації заробітної плати – в пріоритетах сьогодення. У цьому напрямку фахівці податкової служби здійснюють як інформаційно – роз’яснювальну роботу, так і вживають відповідні заходи контролю, інформують громадян про перспективи та переваги офіційного працевлаштування та роз’яснюють роботодавцям наслідки використання нелегальної праці. Порушуючи законодавство про працю, роботодавці позбавляють найманих працівників соціальних гарантій (права на відпустку, страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, права на оплату листків непрацездатності, інші форми державної допомоги), а також позбавляють громадян пенсійного стажу та можливості отримати допомогу у разі втрати роботи. Тож неофіційне працевлаштування – це відсутність для працівника законодавчого захисту та безправна залежність від роботодавця і його дій. Отже, тим, кому виплачують заробітну плату менше законодавчо встановленого мінімуму або взагалі її не виплачують, якщо роботодавець не оформлює трудовий договір, необхідно повідомити про це податкову службу. Звертаємо увагу, що з 01.09.2020 мінімальна зарплата становить 5000 гривень. Також, нагадуємо, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та повідомлення про такий прийом до податкового органу. Порядок подання повідомлення до контролюючих органів про прийняття працівника на роботу затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413. Таке повідомлення подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою підприємцем до територіальних органів Державної податкової служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до початку роботи новоприйнятого працівника одним із таких способів: ● засобами електронного зв'язку з використанням електронного цифрового підпису; ● на паперових носіях разом з копією в електронній формі; ● на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п'ятьма особами. Повідомлення про прийняття працівника на роботу, надані до територіальних органів Державної податкової служби не за місцем обліку роботодавця або не за встановленою формою вважаються такими, що не подавалися. Закон України № 786: проведення документальних перевірок на період дії карантину Законом України від 14 липня 2020 року № 786-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців», який набрав чинності 08.08.2020, внесено зміни до п. 52.2 ст. 52 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), а саме: З 08 серпня 2020 року на період дії карантину контролюючим органам надано право проводити документальні позапланові перевірки: ► за зверненнями платника податків; ► документальні позапланові перевірки проводяться також і з підстав, визначених п.п. 78.1.7 ст. 78 ПКУ: ► якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, ► у разі закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, ► якщо порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків, ► коли подано заяву про зняття з обліку платника податків. Нагадаємо, що з 18.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби, діє мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок, крім: ◄ документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків; ◄ документальних позапланових перевірок з підстав, визначених п.п. 78.1.7 та 78.1.8 ст. 78 ПКУ; ◄ фактичних перевірок порушення вимог законодавства в частині: • обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; • цільового використання пального та спирту етилового платниками податків; • обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; • здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених п.п. 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 ст. 80 ПКУ. Затверджено процедуру направлення повідомлення нерезидентам про взяття на облік як платників податків На Урядовому порталі «Єдиний вебпортал органів виконавчої влади України» за посиланням https://www.kmu.gov.ua/news/zatverdzheno-proceduru-napravlennya-povidomlennya-nerezidentam-pro-vzyattya-na-oblik-yak-platnikiv-podatkiv розміщено інформацію про наступне. Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» із змінами встановлено, що нерезиденти (іноземні юридичні компанії, організації), які здійснюють в Україні діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, або придбавають нерухоме майно чи отримують майнові права на таке майно в Україні, або відкривають рахунки в банках України, зобов’язані стати на облік у контролюючих органах. На виконання цієї норми Міністерством фінансів України розроблено порядок повідомлення нерезидентів про взяття на облік як платників податків. Відповідний документ затверджено рішенням Кабінету Міністрів України 4 листопада. Порядок визначає механізм повідомлення контролюючими органами нерезидентів про взяття їх на облік як платників податків. Зокрема, у разі взяття на облік цих осіб у контролюючих органах відповідно до поданої ними заяви та документів, цим нерезидентам не пізніше наступного робочого дня з дня взяття на облік за основним місцем обліку надсилається (видається) довідка. Якщо взяття на облік нерезидента здійснено за рішенням контролюючого органу на підставі акту перевірки, без заяви про взяття на облік та отримання заперечення до акту перевірки, цим нерезидентам надсилається (видається) Повідомлення нерезидентів про взяття на облік як платників податків. Документом також встановлено форму Повідомлення та процедуру його направлення нерезиденту. Внесено зміни до спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності Станом на 30.10.2020 внесено зміни до спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності». Перелік змін та доповнень (версія 1.28.20.0) (станом на 30.10.2020): Нові версії документів: З метою забезпечення вимог в частині запровадження електронного документообігу з органами ДПС додано (з 01.11.2020 року): F/J 1403602 – Розпорядження про дії з ліцензіями. За обсяги води, за які не справляється рентна плата за воду первинними водокористувачами, податкова декларація з рентної плати подається об’єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання води є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі. Норми встановлені п. 255.3 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Відповідно до п. 255.4 ст. 255 ПКУ рентна плата за спеціальне використання води не справляється: ► за воду, що використовується для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення (сукупності людей, які знаходяться на даній території в той чи інший період часу, незалежно від характеру та тривалості проживання, в межах їх житлового фонду та присадибних ділянок), у тому числі для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та платників єдиного податку (п.п. 255.4.1 п. 255.4 ст. 255 ПКУ); ► за воду, що використовується для протипожежних потреб (п.п. 255.4.2 п. 255.4 ст. 255 ПКУ); ► за воду, що використовується для потреб зовнішнього благоустрою територій міст та інших населених пунктів (п.п. 255.4.3 п. 255.4 ст. 255 ПКУ); ► за воду, що використовується для пилозаглушення у шахтах і кар’єрах (п.п. 255.4.4 п. 255.4 ст. 255 ПКУ); ► за воду, що забирається науково-дослідними установами, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, для проведення наукових досліджень у галузі рисосіяння та для виробництва елітного насіння рису (п.п. 255.4.5 п. 255.4 ст. 255 ПКУ); ► за підземну воду, що вилучається з надр для усунення шкідливої дії вод (підтоплення, засолення, заболочення, зсуву, забруднення тощо), крім кар’єрної, шахтної та дренажної води, що використовується у господарській діяльності після вилучення та/або отримується для використання іншими користувачами (п.п. 255.4.7 п. 255.4 ст. 255 ПКУ); ► за воду, що забирається для забезпечення випуску молоді цінних промислових видів риби та інших водних живих ресурсів у водні об’єкти (п.п. 255.4.8 п. 255.4 ст. 255 ПКУ); ► за морську воду, крім води з лиманів (п.п. 255.4.9 п. 255.4 ст. 255 ПКУ); ► за воду, що використовується садівницькими та городницькими товариствами (кооперативами) (п.п. 255.4.10 п. 255.4 ст. 255 ПКУ); ► за воду, що забирається для реабілітації, лікування та оздоровлення реабілітаційними установами для осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю, підприємствами, установами та організаціями фізкультури та спорту для осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю, які засновані всеукраїнськими громадськими об’єднаннями осіб з інвалідністю відповідно до закону (п.п. 255.4.11 п. 255.4 ст. 255 ПКУ); ► для потреб гідроенергетики – з гідроакумулюючих електростанцій, які функціонують у комплексі з гідроелектростанціями (п.п. 255.4.12 п. 255.4 ст. 255 ПКУ); ► для потреб водного транспорту: ● з морського водного транспорту, який використовує річковий водний шлях виключно для заходження з моря у морський порт, розташований у пониззі річки, без використання спеціальних заходів забезпечення судноплавства (попуски води з водосховищ та шлюзування); ● під час експлуатації водних шляхів стоянковими (нафтоперекачувальні станції, плавнафтобази, дебаркадери, доки плавучі, судна з механічним обладнанням та інші стоянкові судна) і службово-допоміжними суднами та експлуатації водних шляхів річки Дунаю (п.п. 255.4.13 п. 255.4 ст. 255 ПКУ). Отже, обсяги води, за які не справляється рентна плата за спеціальне використання води, визначені п. 255.4 ст. 255 ПКУ. При цьому первинні водокористувачі декларують такі обсяги води в окремому розрахунку з рентної плати за спеціальне використання води до податкової декларації з рентної плати (далі – Додаток 5) із зазначенням у р. 10.2 Додатка 5 коефіцієнта у розмірі 0 (нуль). Закон України № 466: рієлтери зобов’язані повідомляти контролюючі органи про угоди щодо оренди об’єктів нерухомості Відповідно до п.п. 170.1.6 п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) суб’єкти господарювання, які провадять посередницьку діяльність, пов’язану з наданням послуг з оренди нерухомості (рієлтери), зобов’язані надіслати інформацію про укладені за їх посередництвом цивільно-правові договори (угоди) про оренду нерухомості до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації в строки, передбачені для подання податкового розрахунку, за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Відповідно до внесених змін Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» із змінами до ПКУ, за порушення порядку та/або строків подання зазначеної інформації рієлтери несе відповідальність, передбачену ст. 1191 ПКУ, а саме: порушення суб’єктом господарювання, який провадить посередницьку діяльність, пов’язану з наданням послуг з оренди нерухомості (рієлтером), порядку та/або строків подання інформації про укладені за його посередництвом цивільно-правові договори (угоди) про оренду нерухомості тягне за собою накладення штрафу в розмірі 680 гривень за кожне таке порушення (п. 1191.2 ст. 119 ПКУ). Дії, передбачені п. 1191.2 ст. 1191 ПКУ, вчинені суб’єктом, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1 360 гривень за кожне таке порушення (п. 1191.3 ст. 1191 ПКУ). ФОП на загальній системі оподаткування має право включити до складу витрат суму сплаченого єдиного внеску до переліку витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою – підприємцем (далі – ФОП) від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування належать зокрема, суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) у розмірах і порядку, встановлених Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями. Норми визначені п.п. 177.4.3 п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України . Враховуючи вищевикладене, ФОП на загальній системі оподаткування мають право включити до складу витрат суму сплаченого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Компенсація втрати частини зарплати за порушення термінів її виплати, нарахована після звільнення працівника: що з єдиним внеском? Базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для роботодавців є суми нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суми винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами. Норми встановлені п. 1 частини 1 ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464). Згідно з частиною 2 ст. 7 Закону № 2464 для осіб, які, зокрема, отримують заробітну плату (дохід) за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць, єдиний внесок нараховується на суму, що визначається шляхом ділення заробітної плати (доходу), виплаченої за результатами роботи, на кількість місяців, за які вона нарахована. Зазначений порядок нарахування єдиного внеску поширюється також на осіб, яким після звільнення з роботи нараховано заробітну плату (дохід) за відпрацьований час. Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні єдиного внеску, передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.01.2004 за № 114/8713 (далі – Інструкція № 5). До фонду додаткової заробітної плати входять, зокрема, суми компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням термінів її виплати (п.п. 2.2.8 п. 2.2 розділу ІІ Інструкції № 5). Отже, суми компенсації втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням термінів її виплати, що нараховується після звільнення працівника, є базою нарахування єдиного внеску. Змінено порядок електронного адміністрування ПДВ Кабінет Міністрів України постановою від 28 жовтня 2020 року № 1024 (далі – Постанова 3 1024) вніс зміни до Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість (далі – Порядок). Порядок зокрема доповнено нормами, відповідно до яких ДПС протягом трьох робочих днів, що настають за днем внесення контролюючим органом до реєстру платників ПДВ змін щодо скасування (відміни) анулювання реєстрації платника ПДВ за рішенням контролюючого органу або рішенням суду, яке набрало законної сили, здійснює перерахунок суми (∑ Накл) такого платника за звітний (податковий) період, у якому відбулося анулювання реєстрації платника ПДВ, яке скасоване (відмінене). Такий перерахунок здійснюється ДПС шляхом перерахунку суми (∑ Накл) окремо за кожним її показником. При цьому перерахунок суми (∑ Накл) такого платника не здійснюється контролюючим органом у разі, коли: ► на момент скасування рішення про анулювання реєстрації особа застосовує спрощену систему оподаткування, яка не передбачає сплату ПДВ; ► повторна реєстрація (наступна за відміненою) платником ПДВ такої особи є анульованою з підстав, передбачених п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Також відповідно до оновленого п. 9 цього Порядку, який передбачає, що під час розрахунку показника (∑ ПопРах) також враховується сума коштів: ◄ вилучених контролюючим органом відповідно до статті 95 Кодексу в рахунок погашення податкового боргу з податку за задекларованими до сплати податковими зобов'язаннями за періоди, починаючи з 01 липня 2015 року, визначеними платником податків у податковій декларації з податку або уточнюючому розрахунку; ◄ у разі проведення органами Державної казначейської служби України (далі –Казначейство) розрахунків платника ПДВ з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам із спрямуванням коштів відповідно до закону про Державний бюджет України в рахунок погашення заборгованості з ПДВ. При цьому для поповнення електронного рахунка враховується в межах проведених розрахунків з податку сума зменшення залишку узгоджених податкових зобов'язань такого платника ПДВ, не сплачених до бюджету, строк сплати яких настав, що обліковується Казначейством до виконання в повному обсязі за коригуючими реєстрами. Постанова № 1024 опублікована в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 04.11.2020 № 214 та розміщена на Урядовому порталі «Єдиний вебпортал органів виконавчої влади України» за посиланням Подано понад 2,3 тис. звітів про контрольовані операції Платники податків подали 2 322 звіти про контрольовані операції за 2019 рік. Це вже сьомий період подання таких звітів в Україні. У звітах декларуються контрольовані операції з 5 220 нерезидентами на суму 2 553 600,8 млн гривень. Основними країнами, з резидентами яких здійснювались найбільші за обсягами контрольовані операції (крім банківських операцій), є: Швейцарська Конфедерація – 33 відс.; Республіка Кіпр – 10 відс.; Об’єднані Арабські Емірати – 7 відс.; Сполучене Королівство Великої Британії – 5 відс.; Республіка Німеччина – 4 відс.; інші – 42 відсотка. Основними країнами, з резидентами яких банківські установи здійснювали найбільші за обсягами контрольовані операції,є: Французька Республіка – 35 відс.; Російська Федерація – 31 відс.; Сполучене Королівство Великої Британії – 10 відс.; Республіка Австрія – 9 відс.; Сполучені Штати Америки – 5 відс.; Королівство Нідерландів – 5 відс.; інші – 5 відсотків. Операції з товарами та операції з банківськими послугами традиційно займають відповідно 50 відс. та 33 відс. за обсягами контрольованих операцій. Операції з фінансових послуг та  послуг становлять 7 відс. та 6 відс. відповідно. Нагадаємо, що граничний термін подання звітів про контрольовані операції за 2019 рік минув1 жовтня 2020 року. Податківцями викрито схему мінімізації податкових платежів, через яку бюджет недоотримав понад 13 млн грн податків Податківцями встановлено факти мінімізації податкових платежів на суму понад 13 млн грн та подальше виведення коштів у тіньовий обіг шляхом конвертації у готівку більш ніж 77 млн гривень. У ході аналітичного дослідження співробітниками Головного управління ДПС у Донецькій області спільно з Головним управлінням ДФС у Донецькій області встановлено, що пов’язані підприємства реального сектору економіки виконали будівельно-монтажні роботи на замовлення підприємств-виробників металургійної галузі. Отримані кошти за виконані роботи були спрямовані на адресу фіктивних підприємств для мінімізації податкових надходжень та легалізації коштів, отриманих злочинних шляхом. Сума легалізованих коштів склала понад 77 млн гривень, а державний бюджет недоотримав податкових надходжень у сумі більш ніж 13 млн гривень. За вказаними матеріалами в Єдиному реєстрі досудових розслідувань зареєстровано кримінальне провадження за ч.3 ст. 212, ст. 209 Кримінального кодексу України. Харківщина: 953,1 млн грн військового збору надійшло до бюджету Керівник  податкової служби Харківської області Артем Єфремов повідомив  про надходження військового збору. До Державного бюджету за 10 місяців 2020 року надійшло 953,1 млн гривень. У  порівнянні з аналогічним періодом минулого року, надходження військового збору зросли на 38,6 млн грн (+4,2%). Доведене завдання ДПС  виконано на 107,3% (+64,9 млн гривень). Також  податківці відзначають стабільну позитивну динаміку  надходжень «податку на підтримку армії» від платників регіону. Якщо у січні цього року сплачено 84,1 млн грн, то у жовтні - 107,4 млн гривень. Надходження ПДФО – майже 10,5 млрд грн. У Головному управлінні ДПС у Харківській області повідомили, що за січень - жовтень 2020 року до бюджету України   забезпечено 10 480,5  млн грн податку на доходи фізичних осіб. У порівнянні з аналогічним періодом  2019 року надходження зросли на 370,2 млн гривень. Доведене завдання виконано на 105,1%, додатково надійшло 504,1 млн гривень. До місцевого  бюджету Харківщини, зокрема,  надійшло 8 546,6 млн грн цього податку. У порівнянні з аналогічним періодом 2019 року забезпечено приріст надходжень на 4,4%, або на 363,0 млн гривень. Доведене завдання виконано на 106,1 %, додатково отримано 489,8 млн гривень. Сплачується ПДФО із розрахунку 18  % від заробітної плати. Податківці звертають увагу роботодавців  на дотримання вимог трудового законодавства: офіційне оформлення співробітників, своєчасну виплату заробітної плати, недопущення її виплати у  “конвертах”. Кількість користувачів сервісу «InfoTAX» збільшується Державна податкова служба України 6 листопада 2020 року запровадила електронний сервіс «InfoTAX», який надає платникам податків можливість через месенджери Telegram та Viber отримувати актуальну та необхідну інформацію. Платники податків активно під’єднуються і тестують можливості сервісу. На сьогодні маємо близько 3000 під’єднаних користувачів. ДПС дякує платникам податків за активне користування та конструктивну оцінку сервісу «InfoTAX». Запрошуємо долучатися до тестування та використання сервісу.  Відгуки та пропозиції чекаємо за адресою  Этот адрес e-mail защищен от спам-ботов. Чтобы увидеть его, у Вас должен быть включен Java-Script Cпільний проєкт податкової та центру Дія Бізнес Стартував спільний проєкт з регіональним центром Дія Бізнес, який  відкритий для підтримки  підприємницьких  ініціатив і є першим в Україні. First event було присвячено можливості повернення громадянам коштів з бюджету у вигляді податкової знижки. Податковим кодексом України передбачено  отримання податкової знижки за певними витратами за умови офіційного працевлаштування та сплати податку на доходи фізичних осіб. Надати  податкову декларацію з цією метою можливо до кінця року, наступного за звітним. Таким чином декларацію  за витратами, понесеними у 2019 році слід надати до 31 грудня поточного року. Особливо поширеним є застосування знижки за отримання освіти у вітчизняних навчальних закладах. Також  платники податків активно декларують видатки за сплату страхових платежів зі страхування життя та недержавних пенсійних внесків, процентів по іпотечному кредиту, переобладнанню автомобіля на біопаливо (газ), тощо.  Багато запитань стосувалось практичного заповнення декларацій та підтверджуючих витрати документів. Фахівці податкової служби на прикладах роз’яснили механізм застосування податкової знижки та відповіли на всі запитання присутніх. Окрім того слухачі дізнались про офіційні сторінки податкової у соцмережах,  використання інформаційно-довідкового центру, а також про  новий сервіс податкової InfoTAX. Так званий «ЧАТ БОТ» дає можливість отримати інформацію про стан розрахунків з бюджетом, реєстраційні та облікові дані, результати обробки документів, необхідність подання звітності, тощо. Спілкування із слухачами транслювалось online  в мережі Інтернет і надало змогу охопити велику аудиторію платників податків. Анонси про найближчі заплановані теми дивіться на наших офіційних сторінках у соціальних мережах. Опитування платників податків щодо якості обслуговування-2020 Шановні платники! Державна податкова служба України проводить загальнонаціональне опитування платників податків щодо ставлення платників до органів ДПС. Допоможіть нам ідентифікувати проблемні питання в роботі органів ДПС, що потребують особливої уваги і втручання з метою їх покращення, а також ті аспекти діяльності, якими Ви навпаки задоволені. Опитування є анонімним та добровільним. Просимо вас заповнити анкету за посиланням http://tax.gov.ua/anketa/?3323608239 Посилання буде активним з 09 листопада 2020 року по 30 грудня 2020 року. У разі виникнення технічних проблем з доступом тощо Ви можете звернутись за тел. (044) 281-3036 або на електронну адресу:  Этот адрес e-mail защищен от спам-ботов. Чтобы увидеть его, у Вас должен быть включен Java-Script Результати опитування будуть оприлюднені на офіційному вебпорталі ДПС tax.gov.ua та сторінці ДПС у Facebook одразу після їх опрацювання. Сподіваємося на Ваше розуміння і співпрацю! Допоможіть нам стати кращими для Вас! Суд підтвердив обґрунтованість дій податкової служби щодо донарахування 2 млн грн підприємливому громадянину Рішенням Вінницького апеляційного суду підтверджено правомірність винесених Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області повідомлень – рішень за результатами документальної перевірки приватної особи, яка не сплатила до бюджету понад 2 мільйони гривень. Зазначена особа, не будучи суб’єктом господарювання, здійснювала реалізацію товарів через мережу Internet. При цьому за такого роду комерцію підприємливий громадянин отримував доходи у вигляді грошових переказів на карткові рахунки, відкриті у комерційному банку, без сплати податків. За результатами перевірки було донараховано понад 2 мільйони гривень, зокрема, податку на доходи фізичних осіб 964 тисячі гривень, військового збору – понад 80 тисяч гривень, єдиного соціального внеску – 292 тисячі гривень, ПДВ на суму 788 тисяч гривень та 680 гривень фінансових санкцій за неподання звітності. На сьогодні податкові повідомлення – рішення, прийняті за результатами перевірки, набрали законної сили. Податковою службою вживаються заходи зі стягнення заборгованості до бюджету. До відома суб’єктів господарювання, які здійснюють виробництво та імпорт тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах! ДПС подовжено терміни подання попередньої заявки-розрахунку про потребу в марках акцизного податку (J(F)1314302) на січень 2021 року до 11 листопада 2020 року (включно). Такі зміни запроваджено у зв’язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання маркування марками акцизного податку тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах» від 29 жовтня 2020 року № 1037, яка оприлюднена 03.11.2020, та враховуючи стислі терміни подання попередньої заявки-розрахунку. ДПС у Харківській області: робота з виявлення схем легалізації злочинних доходів триває Cпівробітниками відділу боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, Головного управління ДПС у Харківській області протягом 2020 року складено 28 аналітичних досліджень з ознаками кримінальних правопорушень, пов’язаних з легалізацією доходів, одержаних злочинним шляхом, у т.ч. 10 – за ст.209 КК України та 18 – за предикатними злочинами. Загальна сума виявлених легалізованих доходів становить 4 287 млн грн, сума встановлених збитків понад 84 млн гривень. Всі матеріали аналітичних досліджень направлено до правоохоронних органів для подальшого відпрацювання, встановлення осіб, задіяних у протиправних схемах, та притягнення винних до відповідальності. За результатами розгляду переданих матеріалів правоохоронними органами зареєстровано 10 кримінальних проваджень за ознаками злочинів, пов’язаних з легалізацією доходів, одержаних злочинним шляхом. На теперішній час відшкодовано збитків, завданих державному бюджету України на суму понад 8 млн гривень. Харківщина: надходження ПДВ зростають Керівник Головного управління ДПС у   Харківській області Артем Єфремов зазначив, що протягом січня - жовтня 2020 року забезпечено збір податку на додану вартість до Державного бюджету в сумі 6239,0 млн гривень. Надходження збільшилися на 1210,0 млн грн або 124,1% у порівнянні з відповідним періодом минулого року. Доведене завдання виконано на 109,1% (+519,8 млн гривен). У податковій службі області також повідомили, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» запроваджено для звітності з ПДВ єдиний звітний період – календарний місяць (у тому числі для платників єдиного податку). Нагадуємо платникам податків, що 20 листопада 2020 року – останній день подання податкової декларації з ПДВ за жовтень поточного року. Олексій Любченко провів зустріч з Надзвичайним та повноважним Послом Королівства Швеції в Україні Тобіасом Тибергом Стан реалізації проєкту технічної співпраці «Україна – Швеція «Партнерство заради сучасної та ефективної податкової служби» (METS) та питання реформування у податковій сфері обговорили сьогодні під час зустрічі Голова ДПС Олексій Любченко, Надзвичайний та повноважний Посол Королівства Швеції в Україні Тобіас Тиберг та Арне Якобссон, довгостроковий експерт проєкту METS. Як відзначив Голова ДПС Олексій Любченко, в ДПС велику увагу приділяють співпраці з міжнародними партнерами, оскільки їх досвід та напрацювання дозволяють впровадити в українську податкову систему найкращі практики. «Мені дуже імпонує філософія Податкової агенції Швеції, яка за декілька років пройшла шлях від суворого контролюючого органу до популярної сервісної агенції з високою довірою суспільства. Ми в Україні розділяємо ці цінності, вони знайшли відображення у нашій новій місії та стратегічних цілях», – підкреслив очільник ДПС. «Для нас найціннішим є людський ресурс. Без професійних кадрів неможливо здійснити жодних реформ, виконати завдання та втілити всі заплановані зміни. Враховуючи, що один з компонентів проекту METS – це управління людськими ресурсами, ми зможемо якісно інтегрувати в нашу систему прогресивні розробки шведських колег», – наголосив Олексій Любченко. У свою чергу Надзвичайний та повноважний Посол Королівства Швеції в Україні Тобіас Тиберг відзначив зацікавленість українських податківців у впровадженні змін. Він також запевнив у готовності надавати підтримку та допомогу українській стороні для успішної реалізації реформ. Учасники зустрічі відвідали музей ДПС, ознайомились з експозицією, яка ілюструє віхи створення та історію діяльності Служби.  Внутрішньо переміщені особи можуть повернути частину витрат на оренду житла Головне управління ДПС у Харківській області нагадує, що громадяни, які вимушені були покинути окуповані території в Україні, мають право скористатися податковою знижкою  у разі оренди житла. Відповідно до пп. 166.3.9 ПКУ до податкової знижки включається сума коштів у вигляді орендної плати за договором оренди житла (квартири, будинку), оформленим відповідно до вимог чинного законодавства, фактично сплачених платником податку  на доходи фізичних осіб (далі – платник податку), який має статус внутрішньо переміщеної особи. Платник податку має право скористатися такою податковою знижкою виключно за умови, що він та/або члени його сім’ї першого та другого ступенів споріднення: – не мають у власності придатної для проживання житлової нерухомості, розташованої поза межами тимчасово окупованої території України; – не отримують передбачених законодавством України бюджетних виплат для покриття витрат на проживання. Розмір такої знижки не може перевищувати (у розрахунку на календарний рік) 30 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного (податкового) року. Консультації для переселенців В умовах карантину  податківці Харківщини продовжують роз’яснювальну  роботу  з питань застосування податкового законодавства.  Так фахівці відділу інформаційної політики та адміністрування субсайту  Головного управління ДПС у Харківській області спільно з представниками Громадської ради  відвідали офіс Благодійного фонду «Станція Харків». Зазначена ініціатива мала на меті надання актуальної інформаційної допомоги внутрішньо переміщеним особам та родинам загиблих учасників бойових дій, Харків’янам та мешканцям Харківської області. Цього разу темою для спілкування стало питання отримання  громадянами податкової знижки. Особливо увагу присутніх акцентували на можливості  переселенців скористатися правом на податкову знижку  у разі оренди житла. Податківці розповіли хто має право скористатися податковою знижкою, які витрати дають право на таку знижку, про документи, що необхідні для її отримання, та про заповнення декларації про майновий стан і доходи тощо. Скористатись правом на знижку та подати податкову декларацію за 2019 рік можливо до кінця поточного року.  Фахівці служби також відповіли на питання, які найбільше цікавили присутніх. Олексій Любченко обговорив актуальні питання з Українською Радою Бізнесу Державна податкова служба України продовжує практику відкритого конструктивного діалогу з бізнес-спільнотою. Сьогодні відбулась відеоконференція за участі Голови ДПС Олексія Любченка, його заступників Наталії Калєніченко та Євгена Олейнікова, керівників структурних підрозділів та представників 18 бізнес-асоціацій, які входять до складу Української Ради Бізнесу. Під час заходу розглядалися, зокрема, питання сфери застосування реєстраторів розрахункових операцій, переваги та недоліки законопроектів  щодо змін у застосуванні РРО, результати впровадження програмних РРО, функціонування системи моніторингу ризиків при реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування. «Ми, як і бізнес, зацікавлені у тому, щоб всі працювали чесно та за єдиними правилами, у здійсненні дієвого контролю за розрахунковими операціями, захисті прав споживачів. Тому ДПС підтримує всі пропозиції, які будуть сприяти підвищенню комфортності ведення бізнесу, що неможливе без подальшої детінізації економіки», - зазначив Олексій Любченко. Учасники зустрічі також відзначили важливість роботи СМКОР, яка вже довела свою ефективність при адмініструванні ПДВ, обговорили шляхи її подальшого удосконалення та застосування критеріїв ризиковості платників. Представники бізнес-асоціацій підкреслили відкритість та оперативність ДПС у реагуванні на звернення бізнесу. Зокрема, Президент Всеукраїнської громадського об’єднання «Асоціація платників податків України» Грігол Катамадзе відзначив досягнення податкової служби у покращенні адміністрування податків та забезпеченні надходжень до бюджетів, політику відкритості і готовності до відвертого спілкування. Він також запевнив у готовності бізнес-асоціацій до продовження співпраці у напрямі вирішення проблемних питань у податковій сфері. Щодо контролю за виробництвом і обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів З метою скорочення тіньового обороту підакцизної продукції підрозділом контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС у Харківській області протягом січня-жовтня 2020 проведено 218 перевірок суб'єктів роздрібної та оптової торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, якими встановлено: - 7 випадків зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів без наявності марок акцизного податку; - 49 випадків порушення максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби та недотримання мінімальних роздрібних цін на алкогольні напої; - 64 випадки порушення вимог ст. 15-3 Закону України № 481/95-ВР; - 32 випадки безліцензійної торгівлі або зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру; - 24 випадки відсутності прибуткових документів на підакцизні товари та невидачі касових чеків. За результатами розгляду матеріалів зазначених перевірок до суб'єктів господарювання застосовані фінансові санкції на загальну суму 42 646,9 тис. грн. Крім того, проведено 146 перевірок суб'єктів господарювання сфери виробництва та обігу пального,  якими встановлено: - 9 випадків оптової торгівлі пальним без наявності відповідної ліцензії; - 12 випадків зберігання пального без наявності відповідної ліцензії; - 13 випадків роздрібної реалізації пального без наявності відповідних ліцензій; - 2 випадки торгівлі пальним через РРО, не зазначений у ліцензії; - 3 випадки нереєстрації акцизного складу; - 5 випадків реалізації пального без реєстрації платником акцизного податку; - 49 випадків реалізації пального за відсутністю витратомірів/рівнемірів. За результатами розгляду матеріалів даних перевірок до суб'єктів господарювання застосовані фінансові санкції на загальну суму 27 048,7 тис. грн. Ізюмський сектор організації роботиорганізаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Харківській області     
 

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить


Фотогалереи изюмчан

Кто он-лайн

Сейчас на сайте:
Гостей - 22

 
Служба недвижимости Вилима.

 
 
 
 
 

Сушка зерна и древесины на отходах
БЕСПЛАТНЫЕ ОБОИ ДЛЯ РАБОЧЕГО СТОЛА

Дизайн РА «Изюминка»