Главная
Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області повідомляє Версия для печати Отправить на e-mail
22.10.2020
Інтерфейс Електронного кабінету удосконалено
Державною податковою службою України з метою забезпечення широкого доступу платників податків до отримання електронних сервісів та поліпшення умов щодо реалізації платниками податків прав та обов’язків удосконалено інтерфейс Електронного кабінету. 
Оновлений інтерфейс Електронного кабінету відповідає вимогам створення офіційних вебсайтів (вебпорталів) органів виконавчої влади, є доступним користувачам з порушенням зору, слуху, опорно-рухового апарату, мовлення та інтелектуального розвитку, а також з різними комбінаціями порушень.
Нагадуємо, що вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС. Доступ до відкритої (загальнодоступної) частини Електронного кабінету, яка відповідно до законодавства є відкритою, надається без використання кваліфікованого електронного підпису, до приватної частини – після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг або через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID).
У разі виникнення питань з приводу користування Електронним кабінетом, платники податків мають можливість звернутися до служби підтримки за телефоном 0 800 501 007 (напрямок 0) або за посиланням https://cabinet.tax.gov.ua/help/. Викрито суб’єкта господарювання, який занизив сплату податку на прибуток на 56,7 млн гривень Податківцями в Івано-Франківській області здійснено відпрацювання податкової інформації суб’єкта господарської діяльності щодо проведення експортних операції (горіх волоський та інші продукти), фактурна вартість яких становила майже 315 млн гривень. Фахівці підрозділу боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, Головного управління ДПС в Івано-Франківській області з’ясували, що товариством не проведено реєстрацію як платника податку на додану вартість та не подано податкові декларації з податку на додану вартість,податку на прибуток та фінансову звітність до контролюючого органу ДПС. Внаслідок цього товариством занижено податок на прибуток за ставкою 18% на загальну суму 56,7 млн гривень. Матеріали передані до ГУ ДФС в Івано-Франківській області для прийняття рішення в порядку ст. 214 КПКУ. На Одещині викрито легалізацію зернових культур на суму понад 300 млн гривень Податківцями встановлено факт легалізації зернових культур при здійсненні експортних операцій. У ході аналітичного дослідження працівниками управління боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом,  ГУ ДПС в Одеській області виявлено, що товариство з обмеженою відповідальністю у 2020 році здійснювало експортні операції зернових культур. У той же час походження товару при проведенні аналізу з’ясувати було неможливо. Від митних органів отримано довідки щодо походження товару, які посадовими особами підприємства було надано до митниць, для оформлення експортних операцій. Проте інформація із зазначених довідок не відповідала дійсності. Отже, в діях посадової особи товариства вбачаються ознаки правопорушення, а саме складання, видача службовою особою завідомо неправдивих відомостей та внесення їх до офіційних документів (довідок експортера зерна). Це надало змогу здійснити легалізацію зернових культур, які в подальшому було експортовано на загальну суму понад 300 млн гривень. Також встановлено, що організатори цієї схеми ймовірно ухилились від сплати податку на додану вартість на суму понад 62 млн гривень. Матеріали дослідження передано до правоохоронних органів для прийняття рішення відповідно до КПК України. Платники "екоподатку" Харківщини сплатили 178,9 млн гривень У Головному управлінні ДПС у Харківській області повідомили, що за січень – вересень  2020 року суб'єкти господарювання Харківського регіону перерахували до бюджетів усіх рівнів 178,9 млн грн екологічного податку. У порівняні  з аналогічним періодом минулого року надходження зросли на 22,2 млн грн, або на 14,1 %. Доведене завдання виконано на 109,8 % (+ 15,9 млн гривень). До Державного бюджету, зокрема,  спрямовано 107,4 млн грн, до місцевих бюджетів – 71,5 млн гривень.  Держава та органи місцевого самоврядування за рахунок цих коштів фінансують заходи щодо захисту навколишнього середовища, відновлення екології та раціонального використання природних ресурсів. Консультації для підприємців-початківців Податкова служба області в умовах карантину продовжує надавати інформаційну допомогу підприємцям. У черговий раз фахівці завітали до Харківського регіонального фонду підтримки підприємництва та провели сеанс телефонного зв'язку "гаряча лінія" на тему: "Особливості  оподаткування для новостворених фізичних осіб-підприємців". Захід відбувся за участі представників Громадської ради при ГУ ДПС у Харківській області. Спікером виступила  начальник відділу інформаційної політики та адміністрування субсайту організаційно-розпорядчого  управління ГУ ДПС у Харківській області Яна Чуб.    Серед найпоширеніших тем, які цікавили підприємців під час «гарячої лінії», були питання щодо нововведень застосування книг обліку доходів (і витрат) та сплати єдиного соціального внеску. Нагадаємо, що з 01 січня 2021 року  Законом України від 14.07.2020 р. № 786-IX«Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб-підприємців» скасовується: вимога обов’язкової реєстрації Книги обліку доходів та витрат; обов'язок ведення книги обліку доходів для ФОП 1 та 2 групи спрощенців та 3 групи, які не є платниками ПДВ. Фізичним особам – підприємцям І-ІІІ груп на спрощеній системі оподаткування можна буде вести облік у будь-якій зручній формі – паперовій чи електронній – із зазначенням суми доходу за місяць. Фізичні особи – підприємці на загальній системі зможуть вести облік також у паперовому або електронному вигляді, але за типовою формою, визначеною Міністерством фінансів. Платникам податків не потрібно вчиняти жодних дій по скасуванню реєстрації вже зареєстрованих книг з 1 січня 2021 року (подавати будь-які заяви чи повідомлення не потрібно). При веденні обліку у довільній формі платники єдиного податку вправі застосовувати будь-який спосіб обліку доходів (це можуть бути записи у будь-якому довільному реєстрі . У тому числі, платники можуть продовжувати вести Книгу обліку доходів (для платників єдиного податку першої, другої та третьої груп, які не є платниками ПДВ) та Книгу обліку доходів і витрат (для платників єдиного податку третьої групи, які є платниками ПДВ) за формами, затвердженими наказом Мінфіну від 19.06.2015 р. № 579. Не має  вимоги до платника податків повідомляти контролюючі органи про обраний вид реєстру. Разом із тим податкові органи мають право запросити зазначену інформацію у порядку визначеному ПКУ для перевірки дотримання платником вимог ПКУ щодо граничного обсягу доходу за відповідний період. Тому такі записи мають містити інформацію щонайменше про місячні обороти, вони є джерелом інформації для складання платником податку звітності з єдиного податку. Зазначені зміни  не скасовують обов'язок для всіх платників податків (включаючи таких суб'єктів) дотримуватися вимог пп. 44.1 та 44.3 ПКУ, зокрема, щодо ведення обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів (документів на придбані товари) та їх належне зберігання. Тому інформація про місячні обороти, яку самозайнята особа буде з 1 січня 2021 року заносити до довільного реєстру, має відповідати змісту первинних документів за відповідний період. Щодо сплати ЄСВ, то у зв’язку зі збільшенням з 01 вересня 2020 року  розміру мінімальної зарплати змінилася мінімальна та максимальна величина доходу, на яку нараховується ЄСВ, фізичними особами - платниками єдиного податку  З 1 вересня 2020 року мінімальний розмір ЄСВ, яку повинні сплачувати підприємці, за місяць дорівнює 1 100 грн (5000 грн х 22%). Змінилася максимальна величина доходу, на яку нараховується ЄСВ. Становить вона 15 розмірів МЗП (75000 грн). Отже, максимальний ЄСВ на місяць – 16 500 грн. Сплачують ЄСВ до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який платять єдиний внесок (19 квітня, 19 липня, 19 жовтня, 19 січня). Алгоритм дій платника податків у разі зупинення реєстрації податкової накладної чи розрахунку коригування в ЄРПН Головне управління ДПС у Харківській області нагадує, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної чи розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію чи відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН. Порядок прийняття рішень про реєстрацію чи відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520. Пунктом 2 Порядку № 520 передбачено, що прийняття рішень про реєстрацію чи відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС. Відповідно до п. 4 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію чи відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН. Згідно з п. 5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію чи відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН, реєстрацію яких зупинено в ЄРПН, може включати: - договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; - договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; - первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки - фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; -   розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; - документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством. Письмові пояснення та копії документів, зазначених у п. 5 Порядку № 520, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох ПН/РК, якщо такі ПН/РК складено на одного отримувача – платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких ПН/РК відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)) (п. 6 Порядку № 520). Згідно із п. 7 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у п. 5 Порядку № 520, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв’язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами. Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до п. 4 Порядку № 520, розглядає комісія регіонального рівня (п. 9 Порядку № 520).  Комісія регіонального рівня протягом п’яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до п. 4 Порядку № 520, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому ст. 42 ПКУ. Уточнено окремі умови надання пільг із сплати туристичного збору та податку на нерухоме майно 14.10.2020 набрав чинності Закон України від 17 вересня 2020 року № 905-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо уточнення окремих умов надання пільг із сплати туристичного збору та податку на нерухоме майно» (далі – Закон № 905). Законом № 905 п.п. 268.2.2 п. 268.2 ст. 268 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено новим підпунктом «з», відповідно до якого платниками туристичного збору не можуть бути особи, які взяті на облік як внутрішньо переміщені особи відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», які тимчасово розміщуються у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ, а інформація про адресу таких місць зазначена в довідці про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи як адреса фактичного місця їх проживання/перебування. Крім того, п.п. 38.6 п. 38 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ після абзацу першого доповнено новим абзацом такого змісту: «При обчисленні бази оподаткування об’єктів нерухомості, у тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, контролюючим органом не враховуються об’єкти нерухомості, що не є об’єктом оподаткування відповідно до цього підпункту». Закон № 905 опубліковано в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 13.10.2020 № 199. Для формування та передачі звітності в електронному вигляді суб’єктом господарювання використовуються файли у форматі XML Платники податків надсилають податкову звітність на електронну адресу:  Этот адрес e-mail защищен от спам-ботов. Чтобы увидеть его, у Вас должен быть включен Java-Script Для формування та передачі звітності в електронному вигляді суб’єктами господарювання призначений Формат (стандарт) електронного документа звітності суб’єктів господарювання, затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 29.11.2013 № 729 (далі – Формат (стандарт)). Кожний документ звітності є файлом, що містить інформацію лише щодо одного звіту, перерахунку, декларації, додатка до декларації тощо. Документи можуть подаватись як окремими файлами, так і пакетом (п. 2 Формату (стандарту)). Пакет звітних документів – це певний перелік документів одного типу чи різних типів, що подаються суб’єктом господарювання в одному звітному періоді. Пакет повинен містити основний документ звітності та необхідні додатки до нього. Фізично пакетом документів є набір XML-файлів, які називаються згідно з форматом (стандартом) електронної звітності (п. 3 Формату (стандарту)). Для формування та передачі звітності в електронному вигляді (у тому числі по єдиному внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування) суб’єктом господарювання використовуються файли у форматі XML. Підстави, за яких необхідно визнавати умовне постачання товарів та необоротних активів при анулюванні реєстрації платника ПДВ Відповідно до п.184.7 ст.184 Податкового кодексу України, якщо товари/послуги, необоротні активи, суми ПДВ по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник ПДВ в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника ПДВ зобов’язаний визначити податкові зобов’язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника податку внаслідок реорганізації платника ПДВ шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону. Хто є платниками податку на прибуток з числа нерезидентів? Платниками податку на прибуток підприємств – нерезидентами є: ? юридичні особи, які утворені в будь-якій організаційно-правовій формі та отримують доходи з джерелом походження з України, за винятком установ та організацій, що мають дипломатичні привілеї або імунітет згідно з міжнародними договорами України (п.п. 133.2.1 п. 133.2 ст. 133 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)); ? нерезиденти, які здійснюють господарську діяльність на території України через постійне представництво та/або отримують доходи із джерелом походження з України, та інші нерезиденти, на яких покладено обов’язок сплачувати податок у порядку, встановленому розділу ІІІ ПКУ (п.п. 133.2.2 п. 133.2 ст. 133 ПКУ). Пунктом 133.3 ст. 133 ПКУ визначено, що постійне представництво до початку своєї господарської діяльності стає на облік в контролюючому органі за своїм місцезнаходженням у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Постійне представництво, яке розпочало свою господарську діяльність до реєстрації в контролюючому органі, вважається таким, що ухиляється від оподаткування, а одержані ним прибутки вважаються прихованими від оподаткування. Нерезиденти, що діють відповідно до положень Рамкової угоди між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку стосовно діяльності Чорнобильського фонду «Укриття» в Україні та Угоди про грант (Проект ядерної безпеки Чорнобильської АЕС) між Європейським банком реконструкції та розвитку як Розпорядником коштів, наданих згідно з Грантом з Рахунка ядерної безпеки, Урядом України та Чорнобильською атомною електростанцією, можуть провадити свою господарську діяльність без реєстрації у контролюючому органі. На Дніпропетровщині упереджено розповсюдження схемного податкового кредиту на суму понад 22 млн гривень Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області в черговий раз упереджено реалізацію фіктивного податкового кредиту. Так, основним завданням групи пов’язаних підприємств (вид діяльності – оптова торгівля зерном) було розповсюдження фіктивного податкового кредиту, сформованого за рахунок придбання «сільгосппродукції». Суть схеми полягала в тому, що підприємства придбавали шрот соняшниковий, проте даний вид товару був отриманий шляхом «скруток» та маніпулювання кодами УКТЗЕД у податкових накладних. Згідно з наявними документами товар був отриманий як бутилі скляні. Виробники зазначеної сільгосппродукції в ланцюгах придбання відсутні, що призвело до утворення та розповсюдження фіктивного податкового кредиту на суму понад 22 млн гривень. За результатами проведених заходів ГУ ДПС у Дніпропетровській області припинено реалізацію фіктивного податкового кредиту шляхом внесення даних підприємств до переліку ризикових відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165. Місцеві бюджети Харківщини отримали понад 1,4 млрд грн плати за землю Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що за січень – вересень 2020 року до  місцевих бюджетів  надійшло 1439,4 млн грн земельного податку та орендної плати. Доведене завдання виконано на 111,8% (+ 151,5 млн грн). Зокрема платники податку - фізичні особи сплатили 259,0 млн грн, решту – 1180,4 млн грн – юридичні. У податковій службі нагадують, що 20 жовтня – останній день подання податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (крім громадян) за вересень у разі не подання податкової декларації на 2020 рік. Про отримання витягу щодо стану розрахунків платників податків з бюджетом Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що ДПС України у листі від 12.10.2020 р. № 18332/7/99-00-12-09-01-07 надала роз’яснення у частині встановлення єдиного підходу до розгляду запитів про отримання витягу щодо стану розрахунків платників податків з бюджетом та фондами соціального пенсійного забезпечення. Так відповідно до пункту 42?.2 статті 42 глави 1 розділу II Податкового кодексу України (далі — Кодекс) електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених цим Кодексом та іншими законами, контроль за дотриманим яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання цього Кодексу та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом: перегляду в режимі реального часу інформації про платника податків, що збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв’язку з обліком платників податків та адмініструванням податків, зборів, платежів, єдиного внеску, здійсненням податкового контролю, у тому числі дані оперативного обліку податків, зборів. єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі — єдиний внесок) (у тому числі дані інтегрованих карток платників податків); проведення звірки розрахунків платників податків з державним та місцевими бюджетами, а також одержання документа, що підтверджує стан розрахунків, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з електронного кабінету із накладенням кваліфікованого електронного підпису посадової особи контролюючого органу та кваліфікованої електронної печатки контролюючого органу із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису (далі — KEП) чи печатки, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання. З метою реалізації вимог статті 42? Кодексу в ITC «Електронний кабінет» запроваджено електронний сервіс з використанням якого платники мають можливість доступу у режимі реального часу до даних інтегрованих карток платників, а також отримання підтверджуючого документу щодо стану розрахунків платника з бюджетом та фондами соціального та пенсійного забезпечення (далі — Витяг). Доступ в електронному кабінеті до показників інтегрованих карток дозволяє платнику безперешкодно у дистанційному режимі володіти інформацією щодо повноти та своєчасності розрахунків з бюджетами та фондами соціального та пенсійного забезпечення, а також проводити звірення відповідності даних бухгалтерського обліку платника та даних органу ДПС. Крім цього, фізичні особи мають змогу сплатити податки, збори, платежі та єдиний внесок, скориставшись однією з платіжних систем. Для цього в електронному кабінеті реалізована можливість автоматичного заповнення платіжного доручення на підставі облікових даних платника, відомостей про рахунки для зарахування платежів до бюджету (покроковий алгоритм щодо перегляду IKП та здійснення фізичними особами сплати податків та єдиного внеску наведено у додатку 1). Разом з цим, платник має можливість надіслати запит про отримання витягу щодо стану розрахунків з бюджетами та фондами соціального та пенсійного забезпечення за даними органів ДПС (далі — Запит) через меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини електронного кабінету. Відповідь на Запит платнику надсилається через електронний кабінет не пізніше п’ятнадцяти робочих днів з дня його отримання у вигляді витягу з інформаційної системи органів ДГІС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та фондами соціального та пенсійного забезпечення за формою «F/J1400203» (далі — Витяг). Витяг формується за період вибраний платником при створені Запиту з урахуванням строків давності, станом на дату відправлення Запиту до органів ДПС (рекомендації щодо отримання Витягу наведено у додатку 2). Таким чином, у зв’язку з впровадженням електронних сервісів для платників Порядком ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від 07.04.2016 р. № 422, затвердженого Міністерством фінансів України, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 20.05.2016 р. за № 751/28881 (далі — наказ № 422), не передбачено отримання платником акта звірення стану розрахунків за податками, зборами, платежами та єдиним внеском за відповідний звітний період в паперовому вигляді. Водночас згідно зі статтею 1 Закону України від 02.10.1996 р. № 393/96-BP «Про звернення громадян» із змінами та доповненнями (далі — Закон № 393) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, зокрема із заявою a6o клопотанням щодо реалізації своїх соціально - економічних та особистих прав i законних інтересів. При цьому такі звернення розглядаються i вирішуються у термін не більше одного місяця від дня ?x надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, — невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання (ст. 20 Закону № 393). Більш детальніше у листі ДПС України від 12.10.2020 р. № 18332/7/99-00-12-09-01-07  До уваги платників податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки! Платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (податок), є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками житлової та/або нежитлової нерухомості. Норми визначені п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (п.п. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПКУ). Згідно з п.п. 266.3.3 п. 266.3 ст. 266 ПКУ база оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи з загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт. Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою – платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт (п.п. 266.7.5. п. 266.7 ст. 266 ПКУ). Тобто, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а для об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що знаходяться у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи з загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт.  Telegram-канал ДПС України – про податки і не тільки Державна податкова служба України запустила свій Telegram-канал. Про податки і не тільки – відтепер у більш зручному та мобільному форматі. Що ж цікавого запропоновано? Це – ексклюзивні матеріали, інфографіки, все про сервіси податкової, анонси, роз’яснення та коментарі фахівців. Підписуйтеся на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua Олексій Любченко: При заявці в 96 млрд грн відшкодовано 104,3 млрд гривень. Такого не було ніколи За підсумками січня-вересня цього року при заявці 96 млрд грн було відшкодовано 104,3 млрд грн ПДВ. Тобто ДПС почала скорочувати накопичені на 1 січня 2020 року залишки невідшкодованого ПДВ. Таких результатів ще не було. Про це заявив Голова Державної податкової служби України Олексій Любченко в інтерв’ю інформаційному агентству «Інтерфакс-Україна».  «У вересні було заявлено та відшкодовано по 11,5 млрд грн. У липні-серпні цього року заявлено на 0,2 млрд грн та 0,4 млрд грн більше, ніж відшкодовано. А з квітня по червень відшкодування перевищувало заявки: у квітні – на 2,2 млрд грн (відшкодовано 12 млрд грн.), у травні – на 1,2 млрд грн (12 млрд грн), у червні – на 0,8 млрд грн (11,6 млрд грн). Тобто ми ще й віддаємо борги», – наголосив Олексій Любченко. Він також розповів, що у вересні середньомісячна ефективність була на рівні 3,2 %, у квітні – 2,67 %, а за минулий рік – 2,68%. «Ми побачили парадоксальну ситуацію. По суті обсяг декларацій з ПДВ – це мікромодель ВВП – з лютого по квітень йшов спад, але в липні-серпні повернувся до зростання. Причому зростання гарне: було близько 550 млрд грн в місяць, а зараз вже перевищило 700 млрд гривень»,– зазначив Олексій Любченко. За його словами, починають оживати окремі «вічні» галузі – торгова, харчова та легка промисловість. Показники зростають ще й тому, що порушникам не вдається легалізувати контрабанду, а отже у білого бізнесу нечесної конкуренції та тиску менше. «Коли ми перший раз з журналістами зустрічалися весною, я чітко зафіксував: «мінус» 44 млрд грн вся країна не виконувала загальний фонд держбюджету. А на 1 жовтня вже залишалося «мінус» 10 млрд грн. У жовтні ми перекриємо ще 5 млрд грн мінімум, і за січень-жовтень 2020 року виконання загального фонду держбюджету очікується на рівні 108,5 відсотка, або плюс майже 33 млрд грн. І якщо всі інші адміністратори доходів бюджету вийдуть на «нуль», то залишиться на дві місяці перекрити 5 млрд грн. Це цілком реально, і Уряду доведеться думати не про адміністрування внутрішніх податків, а виключно про керування держборгом», – впевнений Олексій Любченко. На Чернігівщині викрито злочинну схему конвертації безготівкових коштів у готівку на суму 272,4 млн гривень Податківцями виявлено злочинну схему ухилення від сплати податків та конвертації безготівкових коштів у готівку, яка діяла на території Чернігівської  області протягом 2019-2020 років. У ході проведення дослідження підрозділом боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, ГУ ДПС у Чернігівській області встановлено, що фізичні особи-підприємці отримували від підприємств реального сектору економіки кошти за товари, які фактично не планувалися поставлятися. В подальшому перераховані кошти знімались через рахунки фізичних осіб-підприємців та за винагороду повертались замовникам конвертаційних послуг. Сума конвертації безготівкових коштів у готівку становить 272,4 млн гривень. За вказаними матеріалами в Єдиному реєстрі досудових розслідувань зареєстровано кримінальне провадження за ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України. У рамках досудового розслідування вилучено та накладено арешт на грошові кошти в сумі 6,6 млн гривень. Слідчі дії тривають. Олексій Любченко: Ми будемо руйнувати схеми з відшкодування ПДВ по непідтвердженим залишкам товару, адже ціна – 1 млрд гривень Протягом 2020 року представниками ДПС було проведено 401 перевірку щодо зберігання та торгівлі тютюновими виробами, які належать 37 суб’єктам господарювання. За їх результатами було встановлено, що 148 місць не здійснювали діяльність. Крім того, там не підтвердилася наявність залишків, яких було задекларовано у кількості 195,5 млн пачок вартістю 8,8 млрд грн. Про це Голова ДПС Олексій Любченко розповів в інтерв’ю інформаційному агентству «Інтерфакс – Україна». За його словами, за рахунок цього порушники мали змогу сформувати незаконного податкового кредиту з ПДВ на 1,4 млрд гривень. Проте податківці їм завадили. «Виробники зараз ведуть себе дуже достойно. Є недостойні «громадяни», які не допускають нас на інвентаризацію. Це надто самовпевнені люди, імпортери, які вирішили, що можна завезти товар, реалізувати його на внутрішньому ринку, а документи щодо цього товару відобразити в декларації з ПДВ у вигляді залишків. При тому, що товар продається і все «згортається» - зобов’язання, кредит. Схема у тому, що товар проданий за готівку, а суб’єкт намагається отримати відшкодування нібито за залишками. Хтось вигадав таку норму – відшкодування ПДВ за залишками товару, і не проблема – були б залишки», – зазначив Голова ДПС. Податківці мають право перевірити наявність залишків (підакцизна група при заявці на відшкодування), однак деякі платники не допускають їх на склади нібито через карантинні заходи, або через інші причини. Такими чином вони очікують, поки закінчиться встановлений Податковим кодексом термін на перевірку. «Ми вже пішли далі, в технічні експертизи, чим руйнуємо подібні схеми. І будемо руйнувати, адже – ціна 1 млрд гривень. Розраховуємо на підтримку правоохоронних органів», – підкреслив Олексій Любченко. Набрав чинності Порядок розгляду звернень та організації особистого прийому громадян в ДПС 16 жовтня 2020 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 15.06.2020 № 297 «Про затвердження Порядку розгляду звернень та організації особистого прийому громадян у Державній податковій службі України та її територіальних органах», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 02.10.2020 за № 969/35252 (далі – Наказ). Наказом затверджено: порядок розгляду звернень та організації особистого прийому громадян у Державній податковій службі України та її територіальних органах; порядок приймання, попереднього опрацювання та реєстрації вхідних документів за зверненнями громадян та надсилання вихідних документів заявникам, оформлення реквізитів вихідного документа; порядок та строки розгляду звернень громадян; порядок організації особистого прийому громадян. Визначено, що розгляду підлягають письмові звернення громадян, оформлені відповідно до вимог статті 5 Закону України «Про звернення громадян», а саме ті, у яких зазначено прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь або відомості про інші засоби зв’язку з ним. Застосування кваліфікованого електронного підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається. Електронне звернення, надіслане без використання кваліфікованого електронного підпису, повинно мати вигляд сканкопії звернення з підписом заявника із зазначенням дати. Усні звернення, залишені за допомогою засобів телефонного зв’язку без надання громадянами відомостей відповідно до вимог частини сьомої статті 5 Закону України «Про звернення громадян», вважаються анонімними. Письмові звернення без зазначення місця проживання, не підписані автором (авторами), а також такі, зі змісту яких неможливо встановити авторство, визнаються анонімними. Анонімні звернення розгляду не підлягають (крім анонімних повідомлень про порушення вимог Закону України „Про запобігання корупції”). Надходження податку на прибуток склали понад 2 млрд грн У податковій службі області повідомили, що за підсумками трьох кварталів 2020 року на Харківщині  сплачено 2012,9 млн грн податку на прибуток. Доведене завдання виконано на 108,7% (+ 161,0 млн грн). При цьому до Державного бюджету  забезпечено 1797,1 млн грн, до місцевих бюджетів – 215,8 млн гривень. У пресслужбі податкової зазначили, що всупереч несприятливим економічним тенденціям через пандемію COVID-19 зберігається належна динаміка надходжень податку на прибуток в області. Тому варто подякувати сумлінним представникам бізнесу, які  декларують реальний фінансовий результат власної господарської діяльності. Відбулася онлайн нарада ДПС України Під час відеоселекторної апаратної наради було повідомлено, що Державна податкова служба України (далі – ДПС) буде функціонувати як єдина юридична особа, що складається з центрального апарату та територіальних органів, утворених як її відокремлені підрозділи (без статусу юридичних осіб). Такі зміни сприятимуть посиленню інституційної спроможності ДПС, уникненню дублювання функцій і процедур, забезпеченню відкритості та прозорості діяльності Служби, мінімізації корупції та покращенню надання послуг платникам податків. До кінця року будуть реалізовані заключні кроки щодо забезпечення функціонування ДПС як єдиної юридичної особи. Також обговорено ряд нагальних питань, серед них: очікуване виконання індикативних показників доходів у жовтні поточного року, деякі питання податкового аудиту, основні результати роботи підрозділів боротьби з відмиванням доходів та подальше впровадження сучасних е-сервісів для платників. Під час наради були озвучені кадрові призначення в областях, в тому числі призначення Юрія Зайцева заступником начальника Головного управління ДПС у Харківській області. Керівництво податкової служби регіону зосередило увагу харківських податківців на виконанні завдань, які визначені ДПС України, та відпрацюванні резервів. Акцентовано увагу на популяризацію офіційних сторінок ДПС України та ГУ ДПС у Харківській області у соціальних мережах з метою донесення актуальної податкової інформації до широкого колу платників податків. Підписуйтеся на сторінки ДПС України:  https://www.facebook.com/TaxUkraine/  https://t.me/tax_gov_ua https://www.youtube.com/c/TaxUkraine Нові коди ознак доходів для заповнення форми № 1ДФ Мінфін наказом від 26 травня 2020 року № 241 (далі — Наказ № 241) вніс зміни у додаток до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку. Наведемо їх: 1. Вводяться нові ознаки доходів, які конкретизують узагальнені ознаки.  1.1. Види доходів з ознакою 106 розподілені на ознаки: 106 — «Дохід від надання земельної частки (паю) в лізинг, оренду або суборенду»; 195 — «Дохід від надання земельної ділянки сільськогосподарського призначення, майнового паю в лізинг, оренду, суборенду, емфітевзис»; 196 — «Дохід від надання майна (крім земельної частки (паю), земельної ділянки сільськогосподарського призначення, майнового паю) в оренду або суборенду». 1.2. Узагальнену ознаку 153 «Основна сума поворотної фінансової допомоги, наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому, основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку» розподілено на ознаки: 153 — «Основна сума поворотної фінансової допомоги, наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому»; 197 — «Основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку». 2. Додана нова ознака 128 — «Сума державної та соціальної матеріальної допомоги, державної допомоги (включаючи грошові компенсації особам з інвалідністю, на дітей з інвалідністю при реалізації індивідуальних програм реабілітації осіб з інвалідністю, суми допомоги по вагітності та пологах), винагород і страхових виплат, які отримує платник податку з бюджетів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування та у формі фінансової допомоги особам з інвалідністю з Фонду соціального захисту інвалідів» (пп. 165.1.1 Податкового кодексу України). Взагалі чинний Порядок заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку за ф. № 1 ДФ не змінюється. Наказ № 241 набрав чинності з 1 липня 2020 року, тому суб’єкти господарювання мають застосовувати нові ознаки доходів при заповненні форми № 1ДФ за ІІІ квартал 2020 року. Розпочато процедуру ліквідації Головного управління ДПС у Харківській області До Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань 20.10.2020 по Головному управлінню ДПС у Харківській області внесено запис про рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті ліквідації. Відповідно до Постанови КМУ від 30.09.2020 №893 «Про деякі питання територіальних органів ДПС», наказу ДПС України від 08.10.2020 №556 «Про ліквідацію територіальних органів ДПС» та наказу Головного управління ДПС у Харківській області від 09.10.2020 № 3751 «Про затвердження персонального складу комісії з ліквідації Головного управління ДПС у Харківській області» строк заявлення кредиторами своїх вимог до Головного управління ДПС у Харківській області становить два місяці з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи. При реорганізації в єдину юрособу принципово, щоб не було зайвих управлінських ланок, – Олексій Любченко Голова Державної податкової служби України Олексій Любченко в інтерв’ю інформаційному агентству «Інтерфакс-Україна» розповів про зміни у структурі ДПС у зв’язку з переходом до  єдиної юридичної особи. Наразі вже затверджено нову регіональну структуру територіальних органів. Всі обласні управління, Офіс великих платників податків та Інформаційно-довідковий департамент знаходяться на стадії ліквідації як юрособи. «Нова структура передбачає 31 територіальний орган, з яких 5 регіональних центрів обслуговування великих платників податків: Київ, Харків, Одеса, Львів, Запоріжжя та Дніпро. Найбільша кадрова ротація очікує Запоріжжя та Дніпро, а також Львів та Одесу. По Києву та Харкову менше всього питань, глобальних кадрових ротацій поки що немає, принаймні у рамках Офісу великих платників», – зазначив Голова ДПС. Олексій Любченко, зокрема, підкреслив, що при реорганізації ДПС в єдину юридичну особу принциповим питанням є відсутність зайвих управлінських ланок. Торкнулися зміни і центрального апарату податкової служби. Так, у структурі з’явиться департамент управління ризиками, який займатиметься виключно питаннями ПДВ та податку на прибуток. Буде створено і департамент податкових розслідувань. «Це по суті керуюча компанія за п’ятьма регіональними центрами обслуговування великих платників. Її завдання – виявляти схеми та знаходити ухилення. Це буде виключно аналітичний підрозділ, який повністю займатиметься міжнародним оподаткуванням», – розповів Олексій Любченко. Як отримати податкову знижку ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/437199.html повідомила. Громадяни, які не є суб’єктами господарювання та які протягом минулого року отримували заробітну плату, з якої утримувався податок на доходи фізичних осіб (ПДФО), мають право на отримання податкової знижки за умови наявності підстав, передбачених Податковим кодексом України. Податкова знижка надається, якщо у фізичної особи протягом звітного року були втрати на: - навчання, - отримання доступного житла за державними програмами, - оплату допоміжних репродуктивних технологій, - відсотки за іпотечним кредитом, - внески на благодійність, - страхові платежі (внесків, премій) за договорами довгострокового страхування життя, - пенсійні внески в рамках недержавного пенсійного забезпечення тощо. Для отримання знижки необхідно: ? 1 – заповнити та по 31 грудня включно подати за місцем реєстрації декларацію про майновий стан та доходи (далі – декларація); ? 2 – у декларації вказати суму одержаного за рік доходу у вигляді зарплати, вид понесених витрат, їх розмір і розраховану суму податку на доходи фізичних осіб до повернення. Після отримання декларації визначається сума, що підлягає поверненню, яка громадянам перераховується протягом 60 днів поштовим переказом або на банківський рахунок. Звертаємо увагу, що право на отримання податкової знижки не переноситься на наступні роки, тобто для отримання знижки за 2019 рік, необхідно подати декларацію до 31 грудня 2020 року включно. Загальна сума податкової знижки, нарахована платнику ПДФО у звітному році, не може перевищувати суму річного загального оподатковуваного доходу платника ПДФО, нарахованого у вигляді заробітної плати. До заробітної плати належать основна та додаткова винагороди, інші заохочувальні та компенсаційні кошти, які виплачують платнику податку на підставі відносин трудового найму. Детальніше про право на отримання податкової знижки громадянами за посиланням https://tax.gov.ua/deklaruvannya-dohodiv-gromadyan-/podatkova-znijka-dlya-fizichnih-osib/. Переглянути тематичний відеоурок про те, як правильно заповнити і подати річну податкову декларацію через Електронний кабінет, можна за посиланням: https://tax.gov.ua/media-tsentr/videogalereya/videouroki/5977.html. Закон України № 786: щодо штрафів за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних Відповідно до п. 73 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) підлягають перегляду неузгоджені та несплачені станом на 23 травня 2020 року штрафні санкції, нараховані з 01 січня 2017 по 31 грудня 2019 року, за порушення платниками ПДВ граничного строку для реєстрації податкових накладних (далі – ПН) та/або розрахунків коригування до таких податкових накладних (далі – РК) в ЄРПН, складених за: ? операціями, що звільняються від оподаткування ПДВ; ? операціями, що оподатковуються ПДВ за нульовою ставкою; ? операціями, що не передбачають надання ПН отримувачу (покупцю), а також ПН, складеної відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ у разі здійснення операцій, визначених підпунктами «а» – «г» п. 198.5 ст. 198 ПКУ; ? відповідно до ст. 199 ПКУ; ? відповідно до абзацу одинадцятого п. 201.4 ст. 201 ПКУ. Ця норма поширюється на випадки, коли грошові зобов’язання неузгоджені (відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження). У такому разі, контролюючий орган за місцем реєстрації платника ПДВ має здійснити перерахунок суми штрафу і надіслати (вручити) такому платнику нове податкове повідомлення-рішення із зазначенням нових розмірів штрафів. Закон України від 14 липня 2020 року № 786-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців» (далі – Закон № 786) вніс дві суттєві зміни у цю процедуру. По-перше, зазначені правила щодо перегляду штрафних санкцій були уточнені. Встановлено, що період, за який у платника ПДВ є право на перегляд, розпочинається з 01 січня 2017 року і закінчується 22 травня 2020 року (тобто датою набрання чинності Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві»). По-друге, розмір нарахованих і неузгоджених штрафів знижено вдвічі від попередніх розмірів. Так, штрафи становлять: ? у разі відсутності реєстрації ПН/РК– 2,5 % від обсягу постачання без ПДВ, але не більше 1 700 гривень; ? у разі несвоєчасної реєстрації ПН/РК – 1 % від обсягу постачання без ПДВ, але не більше 510 гривень. Зміни, внесені Законом № 786 до пункту 73 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ набрали чинності з 08 серпня 2020 року. До уваги платників ПДВ! Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Порядок зупинення). Відповідно до п. 6 Порядку зупинення питання відповідності/невідповідності платника ПДВ критеріям ризиковості платника ПДВ розглядається комісією регіонального рівня. Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв’язку з урахуванням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами. Інформацію та копії документів, подані платником ПДВ, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення. За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника ПДВ, яке платник ПДВ отримує в електронному кабінеті у день його прийняття. Враховуючи вищевикладене, для розгляду питання щодо виключення платника ПДВ з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника ПДВ, такому платнику необхідно подати документи, керуючись п. 6 Порядку зупинення. Застосування податкової соціальної пільги Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регулюється Податковим кодексу України (далі – ПКУ), згідно з п.п. 169.2.1 п. 169.1 ст. 169 якого встановлено, що податкова соціальна пільга (далі – ПСП) застосовується до нарахованого платнику податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) місячного доходу у вигляді заробітної плати (п.п. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 ПКУ) тільки за одним місцем його нарахування (виплати). Підпунктом 169.2.3 пункту169.2 статті 169 ПКУ наведено кінцевий перелік доходів фізичних осіб, до яких ПСП не може бути застосована. Так, до цього переліку відносяться доходи, інші ніж заробітна плата; заробітної плати, яку платник ПДФО протягом звітного податкового місяця отримує одночасно з доходами у вигляді стипендії, грошового чи майнового (речового) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад’юнктів, військовослужбовців, що виплачуються з бюджету та доходу самозайнятої особи від провадження підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності. Фізичні особи податкову декларацію з плати за землю до контролюючих органів не подають Плата за землю – це обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Норми визначені п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Пунктом 286.2 ст. 286 ПКУ встановлено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на    01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі. Нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ (абзац перший п. 286.5 ст. 286 ПКУ). У аналогічному порядку контролюючі органи здійснюють нарахування сум орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Отже, фізичні особи (громадяни), які оформили правовстановлюючі документи на земельну ділянку (свідоцтво про право власності або користування земельної ділянки) або договори оренди земельної ділянки державної та комунальної власності, не подають до контролюючих органів податкові декларації з плати за землю. Нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають платнику у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення земельного податку та/або орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Реєстрація ліцензії на роздрібну торгівлю алкоголем в органі ДПС не за місцем проведення торгівлі: наслідки Роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю. Норми встановлені ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року                   № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 481). Ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) терміном на один рік і підлягають обов’язковій реєстрації в органі ДПС, а у сільській місцевості – і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб’єкта господарювання . У разі реєстрації суб’єктом господарювання ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними виробами (тютюновими виробами) в органі ДПС за місцем реєстрації своєї реєстрації, а не за місцем торгівлі, то ст. 17 Закону № 481 не передбачено застосування штрафів за таке порушення. Водночас такому суб’єкту господарювання необхідно здійснити реєстрацію ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями (тютюновими виробами) у загальному порядку в органі ДПС за місцем проведення торгівлі. Відчуження земельної ділянки із свердловиною: що з декларуванням рентної плати за спеціальне використання води? Платниками рентної плати за спеціальне використання води (далі – Рентна плата), зокрема визначено первинних водокористувачі – суб’єктів господарювання, а також фізичних осіб – підприємців, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів. Норми встановлені п. 255.1 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Об’єктом оподаткування Рентною платою є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі (п. 255.3 ст. 255 ПКУ). Статтею 49 Водного кодексу України від 06 червня 1995 року № 213/95-ВР визначено, що спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування (далі – Дозвіл), який видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства. Видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) Дозволу здійснюється відповідно до Закону України від 06 вересня 2005 року      № 2806-IV «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» в установленому Кабінетом Міністрів України порядку. У разі відчуження земельної ділянки з свердловиною, у тому числі прав на свердловину та припинення дії дозволу на спеціальне водокористування, суб’єкт господарювання припиняє подання податкової декларації з Рентної плати. При цьому останнім звітним (податковим) періодом для подання податкової декларації з Рентної плати за таких умов, є звітний період, у якому було припинено дію Дозволу. За інших умов власник діючого Дозволу є платником Рентної плати до закінчення/ анулювання строку його дії. Про отримання фіскального чеку покупцем за оплачені товари (послуги) через програмний РРО Законом України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» із змінами встановлено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій (програмний РРО) QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію з розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).  Право внутрішньо переміщеної особи на податкову знижку за витратами на оренду житла Право платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) на податкову знижку, підстави для її нарахування, перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, обмеження права на її нарахування визначені ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Відповідно до п.п. 166.3.9 п. 166.3 ст. 166 ПКУ платник ПДФО має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника ПДФО за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично сплачені ним протягом звітного податкового року суми коштів, у вигляді орендної плати за договором оренди житла (квартири, будинку), оформленим відповідно до вимог чинного законодавства, фактично сплачених платником ПДФО, який має статус внутрішньо переміщеної особи. Платник ПДФО має право скористатися зазначеною в п. 166.3.9 п. 166.3  ст. 166 ПКУ податковою знижкою виключно за умови, що він та/або члени його сім’ї першого ступеня споріднення: ? не мають у власності придатної для проживання житлової нерухомості, розташованої поза межами тимчасово окупованої території України; ? не отримують передбачених законодавством України бюджетних виплат для покриття витрат на проживання. Розмір такої знижки не може перевищувати (у розрахунку на календарний рік) 30 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного (податкового) року. Довідково: за 2019 рік платник ПДФО має можливість скористатись правом на податкову знижку по 31 грудня 2020 року. Повідомлення про прийняття працівника на роботу можливо подавати за допомогою програмного забезпечення Державною податковою службою України розроблено спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» (за версією чинною на дату подання повідомлення), яке розповсюджується на безоплатній основі, зокрема розміщено у розділі «Платникам податків про електронну звітність» офіційного вебпорталу ДПС (http://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/). В даному програмному забезпеченні платникам надана можливість сформувати Повідомлення про прийняття працівника на роботу, накласти кваліфікований електронний підпис чи печатку та направити його до Єдиного вікна податкової звітності. Нагадуємо, що відповідно до Порядку повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року  № 413 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 413), повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою (крім повідомлення про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації) до територіальних органів Державної податкової служби (далі – ДПС) за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до Порядку № 413 до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів: Повідомленням про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації є відомості, отримані органами ДПС з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань. Голова ДПС Олексій Любченко провів зустріч з членами Представництва ЄС в Україні Реформyвання Державної податкової служби України та подальші кроки служби у напрями розбудови ІТ-складової обговорили сьогодні Голова ДПС Олексій Любченко та керівник сектору «Належне урядування та демократизація» Представництва ЄС в Україні Ксав’є Камю. Учасниками зустрічі також були менеджер сектору «Управління державними фінансами» Представництва ЄС в Україні Єкатерина Яковлева та заступник Голови ДПС з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Наталія Калєніченко. Експерти ЄС цікавилися, зокрема, станом реформування податкової служби, зокрема, у рамках переходу до єдиної юридичної особи. Як відзначив Олексій Любченко, з травня податківцям довелося працювати надшвидкими темпами, щоб не тільки реалізувати задачі, поставлені Урядом, але й надолужити відставання як в надходженнях до бюджету, так і у впровадженні внутрішніх проектів, зокрема, ПРРО, електронної акцизної марки, єдиного казначейського рахунку тощо. «Ми провели інституційну реформу, було оптимізовано роботу центрального апарату, переглянуто функції, скорочено кількість департаментів та призначено їх керівників. Також були призначені і керівники територіальних органів ДПС. Робота була побудована за чотирма блоками – адміністрування податків, контрольно-перевірочна робота, апеляція та правова робота, податкові сервіси та ІТ-напрям. Завдяки злагодженості дій ми отримали дієву структуру з фаховими працівниками, здатну на виконання найскладніших завдань»,– розповів Олексій Любченко. Він також відзначив, що значного прогресу вдалося досягти в реалізації масштабної структурної реформи з переходу ДПС до єдиної юридичної особи.На сьогодні вже затверджено нову структуру територіальних органів. Всі обласні управління, Офіс великих платників податків та Інформаційно-довідковий департамент знаходяться на стадії ліквідації як юрособи. Значних змін, зокрема, зазнає обслуговування великих платників. «Буде створено 5 центрів обслуговування великих платників – у Києві, Харкові, Одесі, Львові, Дніпрі. Це будуть так звані центри галузевої компетенції. Тобто кожен центр матиме свій галузевий сегмент і обслуговуватиме тих платників, які задіяні саме в цій сфері», – зазначив очільник ДПС. Так, наприклад, центр обслуговування великих платників у Києві здійснюватиме податковий супровід підприємств паливно-енергетичного комплексу, фінансової, банківської, ІТ сфер та зв’язку, у Дніпрі –металургії, Одесі – зернової галузі тощо. «Наше завдання – навчити керівників цих центрів обслуговування великих платників в межах своєї галузі розуміти проблеми підприємств з усієї України. І тоді у нас будуть інші показники роботи великого бізнесу», – наголосив Олексій Любченко. Він також відзначив, що для забезпечення комплексного переходу на новий формат роботи ДПС активно співпрацює з представниками програми EU4PFM. Особлива увага приділяється розвитку ІТ-складової та системі управління персоналом. Водночас ДПС також очікує і на консультативну допомогу при  реалізації кроків Плану дій BEPS в Україні. У свою чергу експерти ЄС відзначили масштабність проведеної реформи ДПС,  її позитивні результати та запевнили у готовності надавати підтримку Державній податковій службі України в подальших кроках. З 01.09.2020 діє новий порядок обміну електронними документами між платниками і податковими органами Міністерством фінансів України наказом від 01.06.2020 № 261 викладено у новій редакції Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами (далі – Порядок № 261). Порядок № 261 набрав чинності з 01.09.2020. Порядок № 261 визначає основні організаційно-правові засади обміну електронними документами між суб’єктами електронного документообігу. Суб’єкти електронного документообігу, які здійснюють його на договірних засадах, самостійно визначають режим доступу до електронних документів, що містять конфіденційну інформацію, та встановлюють для них систему (способи) захисту. Для державних інформаційних ресурсів має забезпечуватися рівень захисту інформації, який відповідно до законодавства має відповідати ступеню обмеження доступу до неї. Автор електронного документа (далі – автор) створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів та з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису чи печатки, керуючись Порядком № 261, а також Договором про визнання електронних документів. Далі автор здійснює шифрування електронного документа з дотриманням вимог до форматів криптографічних повідомлень, та надсилає його до адресата протягом операційного дня. У разі якщо адресатом є контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка (здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня). Перша квитанція формується за результатами автоматизованої перевірки та надсилається автору протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі – протягом перших двох годин наступного операційного дня. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується. На першу квитанцію накладається печатка контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в контролюючому органі. Якщо автору протягом встановленого строку після відправки електронного документа не надійшла перша квитанція, електронний документ вважається не одержаним адресатом. Не пізніше наступного робочого дня з моменту формування першої квитанції, формується друга квитанція. Друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа. На другу квитанцію накладається печатка відповідного контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник другої квитанції зберігається в контролюючому органі. У разі наявності другої квитанції про прийняття електронного документа датою та часом прийняття (реєстрації) електронного документа контролюючим органом вважаються дата та час, зафіксовані у першій квитанції. Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник такого документа з обов’язковими реквізитами, у тому числі з кваліфікованим електронним підписом чи печаткою підписувача (підписувачів) відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги». Оригінал електронного документа має забезпечувати підтвердження його цілісності та справжності у порядку, визначеному законодавством (у визначених законодавством випадках може бути пред’явлений у візуальній формі відображення, у тому числі у паперовій копії). Закон України № 786: випадки виплати дивідендів без нарахування авансових внесків Законом України від 14 липня 2020 року № 786-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців» (далі – Закон № 786) з 01.01.2021 уточнено порядок сплати податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств при виплаті дивідендів та визначено, що авансові внески не справляються/не нараховуються на суми операцій, які для цілей оподаткування прирівнюються до дивідендів, визначених відповідно до абзаців четвертого – сьомого п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Норми встановлені новим п.п. 57.11.7 п. 57.11 ст. 57 ПКУ – набирає чинності 01.01.2021. Нагадаємо, що з 01.01.2021 року до дивідендів, прирівнюється: ? платіж у грошовій чи негрошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника (учасників) у зв'язку з розподілом чистого прибутку (його частини); ? суми доходів у вигляді платежів за цінні папери (корпоративні права), що виплачуються на користь нерезидента, зазначеного в підпунктах «а», «в», «г»    п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, у контрольованих операціях понад суму, яка відповідає принципу «витягнутої руки»; ? вартість товарів (робіт, послуг), крім цінних паперів та деривативів), що придбаваються у нерезидента, зазначеного у підпунктах «а», «в», «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, у контрольованих операціях понад суму, яка відповідає принципу «витягнутої руки»; ? сума заниження вартості товарів (робіт, послуг), які продаються нерезиденту, зазначеному у підпунктах «а», «в», «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, у контрольованих операціях порівняно із сумою, яка відповідає принципу «витягнутої руки»; ? виплата в грошовій або негрошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника – нерезидента України у зв'язку зі зменшенням статутного капіталу, викупом юридичною особою корпоративних прав у власному статутному капіталі, виходом учасника зі складу господарського товариства або іншої аналогічної операції між юридичною особою та її учасником, у розмірі, що призводить до зменшення нерозподіленого прибутку юридичної особи. Подану звітність можливо переглянути в Електронному кабінеті Подання електронних документів здійснюється платниками податків відповідно до норм Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 зі змінами та доповненнями, на підставі договору про визнання електронних документів, що визначає взаємовідносини суб’єктів електронного документообігу та укладається з контролюючим органом. Відповідно до п. 421.1 ст. 421 ПКУ Електронний кабінет створюється та функціонує за такими принципами, зокрема, здійснення автоматизованого внесення до журналу всіх дій (подій), що відбуваються в електронному кабінеті, включаючи фіксацію дати і часу відправлення, отримання документів через електронний кабінет та будь-якої зміни даних, доступних в Електронному кабінеті, за допомогою кваліфікованої електронної позначки часу. Інформація про дату і час надсилання та отримання документів, іншої кореспонденції з ідентифікацією відправника та отримувача зберігається безстроково і може бути отримана через Електронний кабінет у вигляді електронного документа, в тому числі у вигляді квитанції у текстовому форматі. У приватній частині Електронного кабінету в залежності від типу платника (юридична особа, фізична особа – суб’єкт підприємницької діяльності, громадянин тощо) надається доступ, зокрема, до перегляду та друку раніше поданої звітності. Меню «Перегляд поданої звітності» надає користувачу Електронного кабінету можливість перегляду раніше поданої податкової, пенсійної та статистичної звітності до ДПС незалежно від способу її подання, включаючи звіти, подані на паперових носіях до центрів обслуговування платників податків. За замовчуванням користувач отримує перелік всіх звітів, поданих у відповідному звітному періоді. Звітний період (місяць, квартал чи рік) визначається двома параметрами – роком та місяцем. Перегляд конкретного звіту здійснюється подвійним натисненням лівої кнопки миші, формується pdf-файл звіту зі всіма додатками. Роботу СЕА РПСЕ удосконалено Постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 626 (далі – Постанова № 626) внесено зміни до Порядку електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (далі – Порядок). Загалом, постанова упорядковує порядок роботи системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (далі – СЕА РПСЕ). Змінами до Порядку зокрема врегульовано: ? можливість реєстрації контролюючими органами постійних представництв, які здійснюють реалізацію пального та/або спирту етилового; ? врахування в СЕА РПСЕ як іншого акцизного складу пересувного транспортного засобу, в якому переміщується та/або зберігається пальне або спирт етиловий, при переході права власності від одного суб’єкта господарювання до іншого, або як окремих акцизних складів пересувних у разі, коли право власності на пальне або спирт етиловий належить декільком розпорядникам акцизного складу пересувного; ? порядок обчислення суми залишків акцизного податку, у межах якої платник акцизного податку має право на реєстрацію заявки на поповнення обсягів залишку пального (SЗап) за вирахуванням повернутих платнику сум акцизного податку, помилково сплачених таким платником на електронний рахунок; ? порядок оприлюднення інформації з реєстру платників із зазначенням даних щодо уніфікованих номерів та адреси місцезнаходження акцизних складів; ? визначення умовного коду для ведення обліку в СЕА РПСЕ скрапленого газу (пропан або суміш пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану, тощо. Нагадуємо, що Постанова № 626 набрала чинності з 24.07.2020 року.  Єдиний внесок необхідно сплачувати своєчасно та у повному обсязі Згідно до положень діючого законодавства України єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) необхідно сплачувати своєчасно та у повному обсязі. Крім того, фінансове становище платника не ставиться в залежність до можливості або неможливості виконання обов’язку сплати єдиного внеску. При цьому законодавцем чітко визначено алгоритм погашення заборгованості з єдиного внеску, згідно якого податкові органи працюють спільно з органами державної виконавчої служби. І в цій взаємодії функції безпосереднього стягнення виконують саме органи державної виконавчої служби, які, в свою чергу, мають широкий спектр повноважень щодо відповідного впливу на боржників та стягнення заборгованості. Так, якщо платник єдиного внеску ігнорує свій обов’язок щодо сплати єдиного внеску, податкові органи відповідно до діючого законодавства надсилають такому платнику вимогу про сплату боргу. У разі, якщо протягом     10 календарних днів з дня надходження вимоги він не сплачує суму боргу, не оскаржує вимогу у встановленому порядку, податковий орган надсилає вимогу, як виконавчий документ, до органу державної виконавчої служби для її подальшого примусового виконання. В подальшому державний виконавець розпочинає примусове стягнення, зокрема, шляхом першочергового стягнення коштів з рахунків платника у банках та за рахунок продажу його майна. З початку поточного року з метою стягнення заборгованості з єдиного внеску до органів державної виконавчої служби відносно платників Дніпропетровської області направлено вимог про сплату боргу з єдиного внеску на суму понад 560 млн гривень. Разом з цим, відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження» державному виконавцю надано право у процесі здійснення виконавчого провадження у разі ухилення боржника від виконання зобов’язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника – фізичної особи або керівника боржника – юридичної особи за межі України – до виконання зобов’язань за рішенням. Отже, боржникам необхідно задуматись, чи не стане ігнорування своїх зобов’язань зі сплати єдиного внеску в подальшому на перепоні своїх побажань. Звертаємо увагу на необхідність постійного моніторингу платниками стану сплати єдиного внеску та наявності (відсутності) заборгованості з вказаного платежу. Отримати інформацію про стан заборгованості з єдиного внеску можливо, безпосередньо звернувшись до відповідного органу ДПС або за допомогою Електронного кабінету. Дії платника, якщо при підписанні документу виникає помилка «невірний пароль або ключ пошкоджено» Для усунення помилки «невірний пароль або ключ пошкоджено» необхідно перевірити: - який ключ кваліфікованого електронного підпису чи печатки використовується першим (вірна послідовність підписів для податкової звітності: бухгалтер-директор-електронна печатка); - правильність введення паролю, а саме: регістр вводу паролю, мову клавіатури тощо (створений пароль може містити особливі символи); - чи набраний пароль відповідає ключу, якій використовується (наприклад, пароль до ключа бухгалтера використовується тільки з ключем бухгалтера); - чи змінювалось ім’я файлу особистого ключа (у разі зміни ім’я файлу особистий ключ буде пошкоджено, тому необхідно звернутися до відокремленого пункту реєстрації користувачів Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС (далі – КН ЕДП ІДД ДПС), в якому отримували кваліфікований сертифікат, подати заяву на зміну статусу кваліфікованого сертифіката та новий комплект реєстраційних документів). У разі, якщо жодна з рекомендацій не допомогла вирішити проблему необхідно звернутися до представництва КН ЕДП ІДД ДПС, в якому були отримані кваліфіковані сертифікати, подати заяву на скасування кваліфікованого сертифіката, згенерувати новий особистий ключ та отримати відповідні йому кваліфіковані сертифікати. Набрав чинності Порядок розгляду звернень та організації особистого прийому громадян ДПС 16 жовтня 2020 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 15.06.2020 № 297 «Про затвердження Порядку розгляду звернень та організації особистого прийому громадян у Державній податковій службі України та її територіальних органах», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 02.10.2020 за № 969/35252 (далі – Наказ). Наказом затверджено: порядок розгляду звернень та організації особистого прийому громадян у Державній податковій службі України та її територіальних органах; порядок приймання, попереднього опрацювання та реєстрації вхідних документів за зверненнями громадян та надсилання вихідних документів заявникам, оформлення реквізитів вихідного документа; порядок та строки розгляду звернень громадян; порядок організації особистого прийому громадян. Визначено, що розгляду підлягають письмові звернення громадян, оформлені відповідно до вимог статті 5 Закону України «Про звернення громадян», а саме ті, у яких зазначено прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь або відомості про інші засоби зв’язку з ним. Застосування кваліфікованого електронного підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається. Електронне звернення, надіслане без використання кваліфікованого електронного підпису, повинно мати вигляд сканкопії звернення з підписом заявника із зазначенням дати. Усні звернення, залишені за допомогою засобів телефонного зв’язку без надання громадянами відомостей відповідно до вимог частини сьомої статті 5 Закону України «Про звернення громадян», вважаються анонімними. Письмові звернення без зазначення місця проживання, не підписані автором (авторами), а також такі, зі змісту яких неможливо встановити авторство, визнаються анонімними. Анонімні звернення розгляду не підлягають (крім анонімних повідомлень про порушення вимог Закону України „Про запобігання корупції”). Реєстрація ПРРО. Послідовність дій Суб’єкт господарювання, який має намір зареєструвати ПРРО, повинен перебувати на обліку в контролюючому органі. Також на обліку має перебувати його господарська одиниця, де буде використовуватись ПРРО, про яку суб’єкт господарювання повідомляє контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями. Реєстрація ПРРО здійснюється на підставі Заяви про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F 1316602), що подається у електронній формі через Електронний кабінет (портальне рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (АРІ)) або засобами телекомунікацій. Після включення ПРРО до реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій такий ПРРО може використовуватись суб’єктом господарювання. Про сертифікати електронних підписів та/або печаток, що будуть використовуватись для ПРРО, суб’єкт господарювання повідомляє згідно з Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261). ПДВ при передачі товару у вигляді благодійної допомоги Надання благодійної допомоги у вигляді товарів (у т.ч. продукції основних засобів) або послуг є операцією з постачання товарів/послуг, тобто, об’єктом оподаткування податком на додану вартість (пп. 14.1.191, п. 185.1 Податкового кодексу, далі - ПК).   Тому, у разі надання благодійної допомоги грошовими коштами податок на додану вартість не нараховується, оскільки це не є операцією з поставки товарів/послуг. Відповідно до норм ПК деякі операції з передачі благодійної допомоги звільняються від оподаткування ПДВ, зокрема: -  безоплатне постачання товарів/послуг благодійним організаціям, а також надання благодійної допомоги благодійними організаціями набувачам (суб’єктам) такої допомоги (пп. 197.1.15 ПК); -  операції, здійснені в сільській місцевості сільськогосподарськими товаровиробниками, з постачання: послуг з ремонту шкіл, дошкільних закладів, інтернатів, закладів охорони здоров'я; надання матеріальної допомоги (в межах одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на місяць на одну особу - 17 грн.) продуктами харчування власного виробництва; послуг з обробки землі багатодітним сім'ям, ветеранам праці і війни, реабілітованим громадянам, особам з інвалідністю, одиноким особам похилого віку, особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та школам, дошкільним закладам, інтернатам, закладам охорони здоров'я (пп. 197.1.24); Інші операції з надання благодійної допомоги оподатковуються ПДВ на загальних підставах, тобто на дату передачі товарів/надання послуг підприємством нараховується ПДВ, виходячи з бази оподаткування (п. 188.1 ПК). Якщо передаються: -раніш придбані товари/послуги – базою оподаткування буде вартість придбання таких товарів/послуг; -продукція власного виробництва – звичайна ціна такої продукції; -необоротні активи – їх балансова (залишкова) вартість.   Оскільки в даному випадку балансова вартість дорівнює нулю (благодійна допомога надається безкоштовно), тобто база оподаткування перевищує договірну ціну, підприємство виписує дві податкові накладні (п. 15 Порядку №1307): -одну – «нульову» на дату оформлення документу, що підтверджує факт надання благодійної допомоги (ПН заповнюється в загальному порядку); -другу – на суму перевищення бази оподаткування над договірною ціною (вартість товарів/послуг, які передаються у вигляді благодійної допомоги) (заповнюється відповідно до п. 8,15,16 Порядку №1307). Ці податкові накладні підлягають реєстрації в ЄРПН на загальних підставах. Типові помилки у декларації з рентної плати за спецвикористання води Звертаємо увагу на особливості заповнення додатку 5 декларації щодо спеціального використання води для упередження припущення помилок у майбутньому. Так, у додатку 5 «Розрахунок з рентної плати за спеціальне використання води» до Податкової декларації з рентної плати, фіксується значна кількість допущених платниками помилок декларування елементів оподаткування рентною платою за спеціальне використання води, які підлягають усуненню. Серед найбільш поширених помилок такі. Помилка: некоректне відображення у групі рядків 8 Додатку об’єкту оподаткування - фактичний обсяг використаної з початку року води, у тому числі в частині таких передбачених Додатком складових: «в межах установленого річного ліміту» в рядку 8.1 Додатку та «понад установлений річний ліміт» в рядку 8.2 Додатку. Зокрема, попри те, що у рядку 8 Додатку встановлено арифметичний контроль розміру об’єкту оподаткування (р.8 = р.8.1+р.8.2), у поданих Додатках не зазначено його величину в рядку 8 Додатку, у той час як рядки 8.1 та/або 8.2 містять числові значення. Наслідок: камеральною перевіркою фіксується помилка визначення об’єкту оподаткування Платою. Помилка: невірне застосуванням ставок Плати за типами водних об’єктів та водними басейнами, або декларування неіснуючих у Податковому кодексі України (п. 255.5 ст. 255). Окремі Додатки складаються із декларування у рядку 10.2 Додатку коефіцієнтів, що застосовуються для обчислення податкових зобов’язань з Плати за частини об’єкту оподаткування - обсяги води безпосередньо спожиті такими категоріями як «населення» - 0 (нуль); «водопостачальними» - 0,3 (нуль три десятих); «інші, у тому числі промислові споживачі» - 1,0 (одиниця). Водночас, Кодекс передбачає обчислення податкових зобов’язань з рентної плати за спец використання води із застосуванням кількох коефіцієнтів, а саме: встановленого п. 255.6 ст. 255 Кодексу для теплоелектростанцій з прямоточною системою водопостачання «технологічного» коефіцієнту - 0,005 (нуль п’ять тисячних) у рядку 10.1 Додатку, а також «санкційних» коефіцієнтів за порушенням: умов провадження господарської діяльності у випадку передбаченої п.п. 255.11.10 п. 255.1 1 ст. 255 Кодексу відсутності інструментальних засобів обліку - 2 (два) у рядку 10.3 Додатку та передбаченого п.п. 255.11.13 п. 255.11 ст. 255 Кодексу перевищення встановленого дозвільними документами обсягу споживання води - 5 (п’ять) у рядку 10.4 Додатку. Наслідок: помилкове зазначення платниками Плати величин коефіцієнтів, а також їх зазначення у неналежних рядках 10.1 -10.4 Додатку камеральною перевіркою виявляє арифметичні помилки у обчисленні сум податкових зобов’язань з рентної плати. Помилка: помилки декларування у рядку 11 «Податкове зобов’язання з початку року» Додатку. Наслідок: обмеження у дозвільних документах платників обсягів використання контролюється взаємопов’язаними рядками 11, 12, та 13 Додатку, тому помилки декларування у рядку 11 призводить до невідворотного виникнення помилки у рядку 12 «Податкове зобов’язання з початку року за попередній звітний період» Додатку, а також до помилкового, й досить часто від’ємного значення, декларування податкових зобов’язань з Плати у рядку 13 «Податкове зобов’язання за податковий (звітний) квартал» Додатку. Нагадуємо, що подати Декларацію з рентної плати за спеціальне використання води за ІІІ квартал необхідно до 09.11.2020. Тож закликаємо наших платників податків бути обачними та взяти до уваги помилки минулих звітних періодів. Де на офіційному вебпорталі ДПС можна знайти інформацію щодо даних реєстру платників ПДВ? У відкритій та приватній частинах Електронного кабiнету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДПС (https://cabinet.tax.gov.ua), платники податків мають доступ, зокрема до сервісу «Дані реєстру платників ПДВ». Робота у приватній частині здійснюється з використанням електронного цифрового підпису (кваліфікованого електронного підпису), що сертифікований у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг. Для перевірки даних про реєстрацію платником ПДВ достатньо здійснити пошук за податковим номером (серією та номером паспорта) або найменуванням/ПІБ платника податків. Спадкоємець – нерезидент зобов’язаний сплатити податок на доходи фізичних осіб до нотаріального оформлення об’єктів спадщини Спадкоємець – нерезидент зобов’язаний сплатити податок на доходи фізичних осіб до нотаріального оформлення об’єктів спадщини, або в сільських населених пунктах – до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, в іншому випадку такий спадкоємець не отримує від нотаріуса (уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування) свідоцтво про право на спадщину. При цьому відповідальною особою за сплату податку на доходи фізичних осіб є саме цей спадкоємець – нерезидент. Згідно з п. 162.1 ст. 162 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками податку на доходи фізичних осіб є: фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи, фізична особа – нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні. Дохід, отриманий з джерелом його походження з України – це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України, її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, дохід у вигляді спадщини (п.п. «е» п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 ПКУ). Оподаткування доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у спадщину чи у дарунок коштів, майна, майнових чи немайнових прав, регулюється ст. 174 ПКУ, якою встановлено декілька ставок для оподаткування доходів платника податку, одержаних у вигляді спадщини, в залежності від ступеня споріднення спадкоємця із спадкодавцем та резидентського статусу спадкодавця та спадкоємця. Об’єкти спадщини оподатковуються за ставкою, визначеною в п. 167.1 ст. 167 ПКУ, для будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем – нерезидентом від спадкодавця – резидента (п.п. 174.2.3 п. 174.2 ст. 174 ПКУ). Згідно з п. 174.3 ст. 174 ПКУ особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину. Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, і зазначається в річній податковій декларації, крім спадкоємців – нерезидентів, які зобов’язані сплатити податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини або в сільських населених пунктах – до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, та спадкоємців, які отримали у спадщину об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими спадкоємцями – резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини або в сільських населених пунктах – до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Нотаріус або в сільських населених пунктах – уповноважена на це посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування видає спадкоємцю – нерезиденту свідоцтво про право на спадщину за наявності документа про сплату таким спадкоємцем податку з вартості об’єкта спадщини (абзац третій п. 174.4 ст. 174 ПКУ). Довідково: Загальнодоступний інформаційно - довідковий ресурс (категорія 103.28). У разі припинення підприємницької діяльності необхідно подати ліквідаційну декларацію протягом 20 календарних днів З 23 травня цього року, внесено зміни щодо фізичних осіб, які за власним рішенням припиняють підприємницьку діяльність як фізичної особи – підприємця. Особи, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за її рішенням, подають податкову декларацію за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від проведення підприємницької діяльності, у строки, встановлені ПКУ для місячного податкового періоду. Отже, подавати таку податкову декларацію про майновий стан і доходи необхідно протягом 20 календарних днів після закінчення місяця, у якому відбулося таке припинення (було - протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності). Нагадаємо, що у разі проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за її рішенням останнім базовим податковим (звітним) періодом є період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності. Не все майно фізичної особи-підприємця може бути використане як джерело погашення податкового боргу Відповідно до п. 87.3 ст. 87 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків: -майно платника податків, надане ним у заставу іншим особам (на час дії такої застави), якщо така застава зареєстрована згідно із законом у відповідних державних реєстрах до моменту виникнення права податкової застави; -майно, яке належить на правах власності іншим особам та перебуває у володінні або користуванні платника податків, у тому числі (але не виключно) майно, передане платнику податків у лізинг (оренду), схов (відповідальне зберігання), ломбардний схов, на комісію (консигнацію); давальницька сировина, надана підприємству для переробки, крім її частини, що надається платнику податків як оплата за такі послуги, а також майно інших осіб, прийняті платником податків у заставу чи заклад, довірче та будь-які інші види агентського управління; -майнові права інших осіб, надані платнику податків у користування або володіння, а також немайнові права, у тому числі права інтелектуальної (промислової) власності, передані в користування такому платнику податків без права їх відчуження; -кошти кредитів або позик, наданих платнику податків кредитно-фінансовою установою, що обліковуються на позичкових рахунках, відкритих такому платнику податків, суми акредитивів, що виставлені на ім’я платника податків, але не відкриті, суми авансових платежів; -майно, вільний обіг якого заборонено згідно із законодавством України; -майно, що не може бути предметом застави відповідно до Закону України «Про заставу»; -кошти інших осіб, надані платнику податків у вклад (депозит) або довірче управління, а також власні кошти юридичної особи (фізичної особи – підприємця), що використовуються для виплат заборгованості з основної заробітної плати за фактично відпрацьований час фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах з такою юридичною особою. Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 128.01). ПДВ: щодо необхідності подання Таблиці даних Відповідно до п. 12 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Порядок) платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку на додану вартість за встановленою формою (додаток 5). Таблиця даних платника податку (далі - Таблиця) - зведена інформація, що подається платником податку до контролюючого органу, щодо кодів видів економічної діяльності платника податку згідно з Класифікатором видів економічної діяльності, кодів товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України (п. 2 Порядку). У таблиці даних платника податку зазначаються: - види економічної діяльності відповідно до КВЕД ДК 009:2010; - коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України; - коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016:2010 (далі - ДКПП), що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України, при цьому такі коди мають містити від 5 до 14 символів. Одночасне заповнення граф щодо придбання (отримання) і постачання/надання товарів/послуг в одному рядку Таблиці не допускається. Після подання таблиці даних платника податку, та в подальшому при складанні податкових накладних / розрахунків коригувань, коди товарів згідно з УКТЗЕД або коди послуг згідно з ДКПП мають відповідати тим, які зазначені в поданій Таблиці. Отримання попередньої оплати за товари, постачання яких ще не відбулося, не позбавляє платника податку права навести у Таблиці інформацію щодо товарів, відносно яких вона отримана. Таблиця подається в електронному вигляді (код форми – J1312303) з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку (п. 14 Порядку). Обов’язковою умовою є формат *.pdf файлу з поясненнями, розміром не більше 2 МБ. Таблиця подана до контролюючого органу підлягає розгляду протягом 5 робочих днів для прийняття рішення про врахування/не врахування такої таблиці. Також слід зазначити, що у разі відповідності таблиці вимогам абз.2 п.18 Порядку, вказана таблиця враховується автоматично. Одним із критеріїв коли Таблиці даних приймаються в автоматичному режимі (без розгляду комісією) є податкове навантаження більше 2%. Подавати Таблицю з кожною квитанцією про зупинення реєстрації в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної, платнику податків не потрібно. Нагадуємо, що подання Таблиці не дає можливості здійснити реєстрацію податкових накладних / розрахунків коригувань, реєстрацію яких зупинено в ЄРПН раніше. Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області
 

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить


Фотогалереи изюмчан

Кто он-лайн

Сейчас на сайте:
Гостей - 16

 
Служба недвижимости Вилима.

 
 
 
 
 

Сушка зерна и древесины на отходах
БЕСПЛАТНЫЕ ОБОИ ДЛЯ РАБОЧЕГО СТОЛА

Дизайн РА «Изюминка»