Главная
Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області повідомляє Версия для печати Отправить на e-mail
16.10.2020
Розкрито схему розкрадання понад 6 млн гривень бюджетних коштів
Працівниками Державної податкової служби України спільно зі слідчим управлінням ДФС у Запорізькій області та СБУ викрито схему незаконного заволодіння грошовими коштами при закупівлі товарно-матеріальних цінностей.
Як з’ясували співробітники управління боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, ГУ ДПС у Запорізькій області, протягом 2018-2020 років підприємством було виділено понад 100 мільйонів гривень на закупівлю послуг. Переможцем тендерних торгів стало підприємство Запорізького регіону, яким до виконання робіт були залучені субпідрядники не тільки реального сектору економіки, а й фірми з ознаками «фіктивності». Тобто частина робіт фактично виконувалась, а решта робіт існувала лише на папері.  Перевіркою встановлено безпідставне завищення вартості продукції, чим нанесені збитки державі у вигляді несплати податків на суму понад 6 мільйонів гривень.  Наразі тривають слідчі дії в рамках  кримінального провадження за ознаками злочинів, передбачених ч.2 ст.364, ч.3 ст.212 КК України. Податківцями Харківщини упереджено формування схемного податкового кредиту на суму 4 млн гривень У ході онлайн  моніторингу реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування фахівцями Головного управління ДПС у Харківській області було виявлено підприємство, яке нещодавно перейшло на облік з іншого регіону. При проведенні аналітичного дослідження фінансово-господарської діяльності цього суб’єкта господарювання податківцями було встановлено маніпулювання розрахунками коригування до податкових накладних, виписаних у 2019 році, із зазначенням кодів УКТЗЕД, які не відповідають номенклатурі товарів. Як наслідок, платником здійснено штучне збільшення суми ліміту з ПДВ майже на 2,8 млн гривень. Для унеможливлення розповсюдження схемного податкового кредиту комісією ГУ ДПС у Харківській області прийнято рішення про включення зазначеного суб’єкта господарювання до переліку ризикових платників податків, чим упереджено формування схемного податкового кредиту на суму близько 4 млн гривень.  З початку року платники акцизного податку спрямували до бюджету 254,8 млн гривень У Головному управлінні ДПС у  Харківській області проінформували, що протягом січня - вересня 2020 року платники регіону сплатили  254,8 млн  грн акцизного податку. Вказана сума перевищила минулорічні надходження на  40,1 млн грн (+ 18,7 %). Доведене завдання виконано на 128,0% (+55,8 млн грн). На Харківщині станом на 01 жовтня 2020 року зареєстровано 42 (виробника та імпортера) платника  акцизного податку,    при цьому: -  34 виробника підакцизної продукції, -  11 імпортерів підакцизних товарів. Для отримання ліцензії на виробництво спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів необхідно подати пакет документів Згідно з ст. 3 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 481) ліцензії на виробництво спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, дистиляту виноградного спиртового, спирту-сирцю плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів (далі – ліцензія) видається за заявою суб’єкта господарювання (у тому числі іноземних суб’єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), до якої додаються: ► копії засновницьких документів; ► атестат виробництва, виданий центральним органом виконавчої влади, уповноваженим відповідно до законодавства, а для малих виробництв виноробної продукції – зареєстрована декларація відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства; ► договір з акредитованою відповідно до законодавства лабораторією (у разі відсутності власної акредитованої лабораторії); ► документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію. Вимагати представлення інших документів, крім зазначених у Законі № 481, забороняється. Зазначені у Законі № 481 документи подаються в одному примірнику в копіях, засвідчених нотаріально або органом, який видав оригінал документа. Заява про видачу ліцензії та вищезазначені документи подаються уповноваженою особою заявника або надсилаються рекомендованим листом. У разі подання заяви про видачу ліцензії та доданих до неї документів особисто вони приймаються за описом, копія якого видається заявнику з відміткою про дату прийняття заяви та документів і підписом особи, яка їх прийняла. Ліцензії на виробництво тютюнових виробів видаються лише суб’єктам господарювання (у тому числі іноземним суб’єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які мають повний технологічний цикл виробництва тютюнових виробів, включаючи виготовлення тютюнової суміші, сигаретні цехи (частина четверта ст. 3 Закону № 481). Ліцензії на виробництво спирту етилового, коньячного і плодового та зернового дистиляту, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, дистиляту виноградного спиртового, спирту-сирцю плодового, біоетанолу та алкогольних напоїв видаються суб’єктам господарювання (у тому числі іноземним суб’єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які на момент подання заяви про видачу ліцензії є власниками або відповідно до інших не заборонених законодавством підстав володіють та/або користуються приміщеннями та обладнанням, що забезпечують повний технологічний цикл виробництва спирту етилового, коньячного і плодового та зернового дистиляту, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, дистиляту виноградного спиртового, спирту-сирцю плодового, біоетанолу та алкогольних напоїв, за умови, що використання таких приміщень та обладнання здійснює тільки один суб’єкт господарювання (у тому числі іноземний суб’єкт господарювання, який діє через свої зареєстровані постійні представництва) (частина п’ятнадцята ст. 3 Закону № 481). Повний технологічний цикл виробництва – це сукупність приміщень, технологічного та іншого обладнання, відповідних технологічних процесів, що забезпечують переробку сировини в продукцію, готову для реалізації кінцевому споживачу, а також лабораторій (власних або залучених на договірних засадах у випадках, передбачених Законом № 481), акредитованих відповідно до законодавства (абзац двадцятий ст. 1 Закону № 481). При цьому атестація виробництва здійснюється на підставі наказу Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 29.02.1996 № 85 «Про затвердження Порядку проведення атестації виробництва спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 12.06.1996 за № 291/1316, із змінами та доповненнями. Податкова соціальна пільга застосована без заяви: чи є відповідальним за сплату ПДФО працедавець? Податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого платнику податку місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування (виплати). Норми встановлені п.п. 169.2.1 п. 169.2 ст. 169 (далі – ПКУ). Податкова соціальна пільга починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання роботодавцем заяви платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) про застосування пільги та документів, що підтверджують таке право. Роботодавець відображає у податковій звітності всі випадки застосування або незастосування податкової соціальної пільги згідно з отриманими від платників ПДФО заявами про застосування пільги, а також заявами про відмову від такої пільги (п.п. 169.2.2 п. 169.2 ст. 169 ПКУ). Проте податкова соціальна пільга до заробітної плати державних службовців застосовується під час її нарахування до завершення нарахування таких доходів без подання відповідних заяв, зазначених у підпункті 169.2.2 цього пункту, але з поданням підтвердних документів для встановлення розміру пільги (п.п. 169.2.3 п. 169.2 ст. 169 ПКУ). Перелік таких документів та порядок їх подання затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1227 «Про затвердження Порядку подання документів для застосування податкової соціальної пільги» (далі – Порядок № 1227). Згідно із п. 169.3 ст. 169 ПКУ у випадку, якщо платник ПДФО має право на застосування пільги за кількома підставами, то в заяві необхідно вказати, яким видом пільги платник хоче скористатись та додати відповідні підтвердні документи. Якщо ж державний службовець має право на підвищений розмір податкової соціальної пільги, то він повинен подати заяву, в якій зазначається якою саме пільгою він бажає користуватися, та додати до заяви підтвердні документи. Відповідно до п. 171.1 ст. 171 ПКУ особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету ПДФО з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника ПДФО. Враховуючи вищевикладене, відповідальним за сплату ПДФО є працедавець, який застосував податкову соціальну пільгу без отримання від працівника заяви про її застосування. Законом №466 запроваджено єдиний звітний період з ПДВ Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» встановлено єдиний звітний період для усіх категорій платників податку на додану вартість (у тому числі для платників, що перебувають на спрощеній системі оподаткування), який дорівнює календарному місяцю. Відповідні зміни внесено до статті 202 Податкового кодексу України. Крім того, статтею 202 Податкового кодексу України встановлено, якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця; якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання. Разом із тим квартальний звітний період для податкової звітності з ПДВ скасовується. Таким чином, останнім звітним періодом для платників податку, які подавали звітність з ПДВ щоквартально, буде ІІ квартал 2020 року. Починаючи з податкової звітності за липень 2020 року всі без виключення платники податку, в тому числі і ті, що перебувають на спрощеній системі оподаткування, подають податкову декларацію щомісячно. До уваги платників податків! Після реєстрації СГ необхідно подати до контролюючого органу за основним місцем обліку повідомлення за ф. № 20-ОПП У разі, якщо місце проживання фізичної особи-підприємця є місцем, де провадиться підприємницька діяльність, або воно пов’язане із здійсненням підприємницької діяльності, то фізична особа-підприємець повинна подати повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП протягом 10 робочих днів після реєстрації, до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків. Відповідно до п.63.3 ст.63 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків. Об’єктами оподаткування і об’єктами, пов’язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів. Об’єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об’єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов’язує виникнення у платника податкового обов’язку (п. 22.1 ст. 22 ПКУ). Пунктом 65.1. ст.65 ПКУ встановлено, що взяття на облік фізичних осіб - підприємців у контролюючих органах здійснюється за податковою адресою на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР), наданих державним реєстратором згідно із Законом України від 15 травня 2003 року №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань». Відповідно до положень ПКУ процедури обліку об’єктів оподаткування та об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням, визначені розділом VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок). Пунктом 8.1. розд. VIII Порядку визначено, що платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням контролюючий орган за основним місцем обліку. Внесення змін до облікових даних фізичної особи-підприємця (у т.ч. про зміну його місцезнаходження (місця проживання)) здійснюється контролюючим органом на підставі інформації з ЄДР (п. 9.1 розд. ІХ Порядку). Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 116.11).  Щодо особливостей розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань Розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків здійснюються органами ДПС згідно з положеннями ст. 100 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Згідно з п. 100.2 ст. 100 ПКУ платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу. Відповідно до п. 100.13 ст. 100 ПКУ порядок розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу платника податків встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг (п. 101.1 ст. 101 ПКУ). Згідно з п. 101.5 ст. 101 ПКУ контролюючі органи щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Однак, відповідно до п.п. 38.2 п. 38 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення проведення операції Об’єднаних сил (ООС) для платників податків, місцезнаходженням (місцем проживання) яких станом на 14 квітня 2014 року була тимчасово окупована територія та/або територія населених пунктів на лінії зіткнення і які станом на 01 січня 2017 року не змінили своє місцезнаходження (місце проживання) із зазначених територій на іншу територію України, зупиняється застосування, зокрема норм ст.ст. 87 – 101 ПКУ. При цьому, норми п.п. 38.2 п. 38 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ не застосовуються: – з дати реєстрації зміни місця проживання фізичною особою – платником податків і переселення на іншу територію України на постійне місце проживання, місце проживання внутрішньо переміщеної особи та проведення реєстраційної дії щодо зміни місця проживання фізичної особи – підприємця; – з дати реєстрації зміни місцезнаходження юридичної особи на іншу територію України. Відбулись зміни в частині акцизного податку З 23.05.2020 року в частині акцизного податку набули чинності норми Закону України від 16 січня 2020 року № 466-1Х «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі - Закон), згідно яких: 1.Приведено у відповідність до Закону України «Про ринок електричної енергії» визначення поняття платника акцизного податку з електричної енергії, а саме платниками визначено виробників електричної енергії, які мають ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії і продають її на ринку електричної енергії; оптового постачальника електричної енергії виключено з переліку платників акцизного податку; передбачено, що не є об'єктом оподаткування операції з передачі в межах одного підприємства електричної енергії (за кодом 2716 00 00 00 згідно з УКТ ЗЕД), виробленої на об'єктах електроенергетики. 2.Законом передбачено, що вилучені в дохід держави (конфісковані) спирт етиловий та алкогольні напої підлягають знищенню в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. 3.До операції з підакцизними товарами, які звільняються від оподаткування віднесено безоплатна передача у володіння і користування силовим структурам підакцизних товарів, транспортних засобів, конфіскованих або які на інших законних підставах перешли у власність держави. У разі подальшої реалізації таких товарів на митній території України, акцизний податок сплачується не пізніше дати такої реалізації одночасно із сплатою податку на додану вартість за ставками, що діяли на момент їх безоплатної передачі. 4. Розширено перелік підакцизного пального, а саме підпункт 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу доповнено новими позиціями: палива рідкі, на основі газойлів (дизпаливо), менш як 85 об. % яких, включаючи витрати, переганяється при температурі 350° С (за методом 180 3405, еквівалентним методу А8ТМ О 86), крім палива пічного побутового за кодами згідно з УКТ ЗЕД "2710 19 62 00 - 2710 19 68, 2710 19 71 00, 2710 19 75 00, 2710 19 99 00, 2710 20 31 00, 2710 20 35 00, 2710 20 39 00; тільки розчинники або розріджувачі на основі метанолу; інші готові суміші на основі метанолу за кодом згідно з УКТ ЗЕД 3814 00 90 90. Особи, які здійснюють операції з реалізації пального з зазначеними видами пального, та ті особи, які підпадають під визначення розпорядника акцизного складу, підлягають обов'язковій реєстрації платниками акцизного податку з пального, зобов'язані зареєструвати усі акцизні склади у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (далі СЕА РТ7СЕ), а також отримати відповідні ліцензії на здійснення діяльності з пальним. При здійсненні реалізації пального, у тому числі для власного споживання чи промислової переробки, з якого не сплачено акцизний податок (обсяги, які фактично були наявні у платника станом на 23.05.2020), платники зобов'язані збільшити обсяги такого пального в СЕА РПСЕ шляхом реєстрації заявки на поповнення обсягу залишку пального або спирту етилового за умови наявності на обліковій картці сум коштів сплаченого акцизного податку, не менше ніж сума акцизного податку, розрахованого з обсягу пального або спирту етилового у такій заявці. Крім того, окремі норми Закону в частині оподаткування акцизним податком тютюнових виробів набирають чинності з 01.01.2021 року. Подаємо таблицю даних платника при зупиненні реєстрації податкової накладної Відповідно до п. 12 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Порядок зупинення) платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника ПДВ (далі – Таблиця) за встановленою формою (додаток 5). У Таблиці зазначаються: - види економічної діяльності відповідно до КВЕД; - коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України; - коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (далі – ДКПП), що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України (п. 13 Порядку зупинення). Згідно з п. 4 Порядку зупинення у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування (далі – ПН/РК) визначено, що ПН/РК відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у п. 3 Порядку зупинення, зокрема, якщо у ПН/РК відображена операція з товаром за кодом згідно з УКТЗЕД та/або послугою за кодом згідно з ДКПП, які зазначені у Таблиці, врахованій контролюючим органом, реєстрація таких ПН/РК не зупиняється в Єдиному реєстрі податкових накладних. При цьому Порядком зупинення не визначено заповнення в Таблиці кодів товарів згідно з УКТЗЕД та кодів послуг згідно з ДКПП, що придбаваються (отримуються) платником податку в залежності від статусу постачальника. Отже, якщо товари/послуги придбаваються (отримуються) у особи, яка не зареєстрована платником ПДВ, їх коди, визначені згідно з УКТЗЕД та ДКПП підлягають заповненню у Таблиці.  До місцевих бюджетів Харківщини надійшло 2,3 млрд грн єдиного податку З початку року суб’єкти господарювання, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, сплатили до місцевих бюджетів Харківщини 2346,6 млн грн єдиного податку. Вказана сума перевищила минулорічні надходження на 204,9 млн грн (+9,6%). Доведене завдання виконано на 105,2% (+115,2 млн гривень). Значна частка надходжень цього податку  забезпечена суб’єктами підприємницької    діяльності - фізичними особами. За 9 місяців  поточного року  ними сплачено 1 808,6 млн грн, індикативний показник ДПС України виконано на 103,6 % (+ 62,8 млн грн). Приріст збору до минулого року склав 188,7 млн грн (+ 11,6 %). У податковій службі  зазначають, що єдиний податок спрямовується у повному обсязі до місцевих бюджетів, тому територіальні громади мають можливість використовувати кошти для свого розвитку. За результатами фактичної перевірки до підприємства застосована сума штрафних (фінансових) на загальну суму 2,5 млн гривень В податковій службі області звертають увагу на недопущення порушень законодавства. Фахівцями ГУ ДПС у Харківській області проводиться робота по контролю за виконанням суб’єктами підприємницької діяльності вимог діючого законодавства України в частині застосування реєстраторів розрахункових операцій, обліку, ліцензування, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів. При перевірці АЗС, яка належить ТОВ «Б», фахівцями відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту ГУ ДПС у Харківській області встановлені наступні порушення: - здійснення реалізації пального на АЗС без реєстрації акцизного складу (АЗС), без реєстрації  рівнемірів-лічильників та витратомірів-лічильників на місці відпуску пального наливом, чим порушено ст. 230 Податкового кодексу України; - ведення з порушенням встановленого порядку обліку товарних запасів за місцем реалізації та зберігання, а саме: на АЗС надійшло та не обліковано у журналі обліку надходження нафтопродуктів на АЗС (форма №13-НП) пальне на суму понад 500 тис грн, чим порушено п.12 ст.3 Закону України             №265/95-ВР «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». За результатами фактичної перевірки ТОВ «Б» до підприємства застосована сума штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 2,5 млн гривень. Інформаційний матеріал з цього питання дивіться за посиланням:https://kh.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/436818.html Контроль за обігом готівки: виторги через РРО зростають Державна податкова служба України за допомогою Системи зберігання і збору даних реєстраторів розрахункових операцій (РРО) провела аналіз виторгів, проведених через РРО. Завдяки сумлінності суб’єктів господарювання сфери торгівлі, громадського харчування та послуг, а також постійному дієвому контролю ДПС за дотриманням чинних норм порядку проведення розрахунків, кількість зареєстрованих РРО, що використовується суб’єктами господарювання, та сума проведених розрахунків, проведених через РРО, постійно зростає. Так, станом на 01.10.2020 відповідно до баз даних ДПС в Україні зареєстровано 312,5 тис. РРО. Це на 17 тис., або на 5 % більше, ніж станом на 01.10.2019. Загальна сума продажу, проведеного через РРО за 9 місяців 2020 року, також зросла та досягла 885,1 млрд грн(за відповідний період 2019 року – 867,7 млрд гривень). ДПС здійснює постійний аналіз даних про виторги суб’єктів господарювання. Так, відповідно до інформації, що надходила від РРО у червні – серпні 2020 року, та за результатами окремого аналізу встановлено близько 3,8 % господарських об’єктів, через які здійснюється продаж підакцизних товарів, та у яких середньомісячний виторг складає менше 5,0 тис. грн. Інформація щодо низьких виторгів за наявності обов’язкових мінімальних витрат (заробітна плата, орендна плата, поточні витрати, тощо) може свідчити про приховування суб’єктами господарювання реального обсягу розрахункових операцій. Водночас, станом на 01.10.2020 кількість ризикових об’єктів в Україні зменшилась на 24 % порівняно з результатами 2019 року. ДПС наголошує на обов’язковості та повноті реєстрації всіх розрахункових операцій, які здійснюють суб’єкти господарювання у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, за операціями з приймання готівки для подальшого її переказу. Наявність ризиків у повноті проведення розрахунків через РРО може стати підставою для фактичної перевірки контролюючого органу. Прийнято постанову КМУ «Про внесення змін у додаток до Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних» На засіданні Уряду, яке відбулося 09.10.2020, прийнято постанову Кабінету Міністрів України «Про внесення змін у додаток до Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних», якою перерозподілено між ДПС, ДМС та ДФС набори відкритих даних відповідно до сфери діяльності. Так, за ДПС як розпорядника інформації закріплено 41 основний набір даних, з яких на сьогодні податкова вже оновлює 40. Відповідно до прийнятої постанови ДПС буде оприлюднювати ще 1 набір даних – «Реєстр платників податків - нерезидентів». 12 жовтня з 22:00 до 23:00 можливі часткові обмеження доступу до електронних сервісів У зв’язку з проведенням обслуговування програмно-технічного комплексу кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС 12.10.2020 з 22 год. 00 хв. до 23 год. 00 хв. можливі часткові обмеження доступу до електронних сервісів. Просимо вибачення за тимчасові незручності. Викрито схему з ПДВ, яка коштувала державі більше 9 млн гривень Податківцями у Вінницькій області встановлено факт проведення операцій, які можуть бути пов’язані з легалізацією доходів, одержаних злочинним шляхом.  Порушення було виявлено під час відпрацювання податкової інформації щодо суб’єкта господарської діяльності реального сектору економіки. Як з’ясували фахівці підрозділу боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом Головного управління ДПС у Вінницькій області, посадові особи суб’єкта господарювання використовували підроблені документи, зокрема, податкові накладні, які оформлені та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних. При цьому постачальниками не було підтверджено факт здійснення господарської операції. Це свідчить про фактичну відсутність реальності здійснення господарських операцій між зазначеними контрагентами. Такі дії були спрямовані на ухилення від сплати (мінімізацію) власних податкових зобов’язань, а також надання можливості «вигодонабувачу» необґрунтовано сформувати податковий кредит з податку на додану вартість. Внаслідок використання вказаної схеми збитки державі можуть становити більше 9 млн гривень. Матеріали дослідження передано до правоохоронних органів для прийняття рішення в порядку ст. 214 КПКУ. З 15 жовтня податківці у складі робочих груп консультуватимуть фермерів у регіонах Представники агросектору матимуть змогу оперативно вирішувати проблемні питання, пов’язані з реєстрацією податкових накладних. Вже цього тижня при обласних державних адміністраціях запрацюють робочі групи з врегулювання зазначених питань. До складу груп увійдуть представники Державної податкової служби України, які надаватимуть консультативну допомогу фермерам. Податківці на місцях зможуть не лише оперативно врегульовувати спірні питання, але й нададуть вичерпні відповіді на питання щодо оподаткування агросектору. Одночасно буде забезпечено надання податковій  службі оперативної актуальної інформації про реальних суб’єктів агропромислового сектору економіки. Вказані робочі групи, так звані податкові штаби, вже створені у 17 регіонах при облдержадміністраціях, ще 7 груп у процесі створення. Звертатися за консультаціями представники агросектору зможуть вже з 15 жовтня. Основними завданнями робочих груп з вирішення податкових питань фермерів є: - сприяння взаємодії органів влади у врегулюванні проблемних питань, пов’язаних із реєстрацією податкових накладних фермерськими господарствами; - організація та проведення інформаційно-роз’яснювальної роботи серед фермерських господарств щодо реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; - аналіз можливих ризиків, які виникають у сфері реєстрації податкових накладних фермерськими господарствами; - комплексний аналіз фінансово-економічних чинників відповідної області, що впливають на діяльність фермерських господарств та можуть вплинути на ситуацію із зупинкою реєстрації податкових накладних; - напрацювання шляхів, механізму і способів вирішення проблемних питань, що виникають при реєстрації податкових накладних фермерськими господарствами тощо. Харківщина: сплачено 845,7 млн грн військового збору У Головному управлінні податкової служби у Харківській області проінформували про надходження військового збору. До Державного бюджету з початку року надійшло 845,7 млн гривень. У  порівнянні з аналогічним періодом минулого року, надходження військового збору зросли на 26,2 млн грн. (+3,2%). Завдання ДПС України виконано на 105,8% (+46,5 млн гривень). Також  податківці відзначають стабільну позитивну динаміку  надходжень «податку на підтримку армії» від платників регіону. Якщо у січні цього року надходження становили 84,1 млн грн, то у вересні - 110,6 млн гривень. Про історію оподаткування за часів Запорізької січі Оn-line навчання основам оподаткування започатковано в ГУ ДПС у Харківській області. Спілкування податківців із учнями відбувається за допомогою Zoоm платформи. Черговий захід пройшов за участі членів Громадської ради при ГУ ДПС у Харківській області. Діти вивчають не тільки сучасну систему оподаткування, а й історію її створення, яскраві приклади започаткування тих чи інших видів податків. Деякі сучасні податки є прототипами існуючих у минулих століттях. Так у Запорізькій Січі була створена чітка система збору податків. Розміри та порядок сплати податків ухвалювався козацькою радою, про що видавалися грамоти. Серед податків були такі: податок з коша, військовий оклад, торговельне мито, податок із чумацтва. Із хуторів та млинів справляли господарську десятину – 10% від вирощеного врожаю. Шинкарі сплачували податок із шинків. У 1770 році на території козацької держави налічувалось понад 370 шинків, з яких річний дохід у казну становив близько 1120 карбованців. Історичний приклад вчить  розумінню для чого в державі сплачуються податки та на які цілі суспільство витрачає ці кошти. Навчальні вебінари від податківців триватимуть і надалі. Законом №466 внесено зміни в оподаткуванні доходів нерезидентів Законом України від 16.01.2020 № 466-IX (далі – Закон №466) внесено зміни в оподаткуванні доходів нерезидентів, якими зокрема, доповнено перелік доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України, що підлягають оподаткуванню відповідно до пп. 141.4.1 п. 141.4 ст.141 ПКУ. Відтак, окрім доходів, що оподатковуються за ставкою 15 відсотків, якщо іншого не передбачено нормами міжнародного договору з відповідною країною, змінами, внесеними Законом № 466, передбачено оподаткування суми фрахту, що сплачується нерезиденту резидентом, у тому числі фізичною особою - підприємцем, фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб'єктом господарювання (юридичною особою чи фізичною особою підприємцем), який обрав спрощену систему оподаткування, або іншим нерезидентом, який провадить господарську діяльність через постійне представництво за договорами фрахту. Така сума фрахту оподатковується за ставкою 6 відсотків у джерела виплати таких доходів за рахунок цих доходів. При цьому, базою для оподаткування є базова ставка такого фрахту, а особами, уповноваженими справляти податок та вносити його до бюджету, є резидент, який виплачує такі доходи, незалежно від того, чи є він платником податку, а також суб'єктом спрощеного оподаткування. Також, пп. 141.4.6 п. 141.4 ст. 141 ПКУ передбачено сплату податку резидентами (у тому числі фізичними особами - підприємцями, фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, або суб'єктами господарювання (юридичними особами чи фізичними особами - підприємцями), які обрали спрощену систему оподаткування) при виплаті доходів нерезиденту за виробництво та/або розповсюдження реклами. Під час такої виплати сплачується податок за ставкою 20 відсотків суми таких виплат за власний рахунок. Звертаємо увагу, що Законом № 466 внесено зміни і до порядку оподаткування прибутків нерезидентів, які провадять свою діяльність на території України через постійне представництво. Так, відповідно до пп. 133.2.2 п. 133.2 ст. 133 ПКУ, платниками податку на прибуток є нерезиденти, які здійснюють господарську діяльність на території України через постійне представництво та/або отримують доходи із джерелом походження з України, та інші нерезиденти, на яких покладено обов'язок сплачувати податок у порядку, встановленому цим розділом. Суми прибутків нерезидентів, які провадять свою діяльність на території України через постійне представництво, оподатковуються в загальному порядку. При цьому таке постійне представництво прирівнюється з метою оподаткування до платника податку, який провадить свою діяльність незалежно від такого нерезидента. Постійне представництво визначає обсяг оподатковуваного прибутку, отриманого протягом звітного (податкового) періоду, відповідно до принципу «витягнутої руки». Оподатковуваний прибуток постійного представництва має відповідати прибутку незалежного підприємства, що здійснює таку саму або аналогічну діяльність у таких самих або аналогічних умовах і діє в повній незалежності від нерезидента, постійним представництвом якого воно є. Обсяг оподатковуваного прибутку постійного представництва розраховується відповідно до положень ст. 39 ПКУ. Отже, починаючи з 23.05.2020, постійні представництва нерезидентів мають визначати оподатковуваний прибуток у загальному порядку, встановленому для платників податку на прибуток підприємств, але з урахуванням принципу «витягнутої руки». Реалізовувати продукцію на ринках, ярмарках суб’єкти господарювання можуть без застосування РРО та/або ПРРО При реалізації продукції на ринках, ярмарках (за винятком розташованих на їх території магазинів, кіосків, палаток, павільйонів, приміщень контейнерного типу), дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) або програмних РРО (далі – ПРРО) з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій при умові, якщо граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів складає менше 500 тис. грн. на один суб’єкт господарської діяльності. У разі перевищення річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів суб’єкт господарювання зобов’язаний в місячний термін з дати перевищення річного обсягу розрахункових операцій зареєструвати РРО та/або ПРРО, та проводити розрахунки із застосовуванням РРО або ПРРО. Постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Постанова № 1336) затверджено Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій (далі – Перелік). Відповідно до п. 3 Переліку суб’єкти підприємницької діяльності мають право здійснювати розрахунки без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій при здійсненні роздрібної торгівлі на ринках, ярмарках (за винятком розташованих на їх території магазинів, кіосків, палаток, павільйонів, приміщень контейнерного типу).   Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 109.04). Подати запит на отримання публічної інформації можна через Електронний кабінетом (F1314002 та J1314002) Для спрощення процедури оформлення письмового запиту на отримання публічної інформації можна використовувати Форму для подання запиту на отримання публічної інформації, що знаходиться у володінні органів Державної податкової служби. Зазначена Форма та зразок її заповнення розміщено на субсайті територіальних органів ДПС у Волинській області офіційного вебпорталі ДПС у розділі «Публічна інформація» - Форма для подання запиту: https://vl.tax.gov.ua/dfs-u-regioni/golov-upr/dostup-do-publichnoi-info/forma-podannya-zapitu/432932.html . Електронна адреса Головного управління ДПС в області для подання запиту на отримання публічної інформації:  Этот адрес e-mail защищен от спам-ботов. Чтобы увидеть его, у Вас должен быть включен Java-Script Звертаємо увагу, що на електронну адресу  Этот адрес e-mail защищен от спам-ботов. Чтобы увидеть его, у Вас должен быть включен Java-Script  не надсилаються пропозиції, заяви, скарги громадян, юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців, самозайнятих осіб, а також питання щодо практичного використання окремих норм податкового законодавства, питання з роз'яснення прав та обов'язків платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.  Пропозиції, заяви, скарги розглядаються ДПС відповідно до вимог Закону України «Про звернення громадян» і такі звернення від громадян надсилаються на електронну скриньку  Этот адрес e-mail защищен от спам-ботов. Чтобы увидеть его, у Вас должен быть включен Java-Script  – у вигляді сканкопій чи фотокопій письмових звернень з підписом заявника із зазначенням дати та місця проживання (реєстрації). Підпис громадянина в електронному зверненні може бути відсканованим, сфотографованим. Також опрацьовуються електронні звернення громадян, підписані із застосуванням кваліфікованого електронного підпису. Звернення від юридичних осіб та самозайнятих осіб приймаються на електронну адресу  Этот адрес e-mail защищен от спам-ботов. Чтобы увидеть его, у Вас должен быть включен Java-Script  . Довідково:  Форма для подання запиту на отримання публічної інформації, що знаходиться у володінні органів Державної податкової служби, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 09.07.2020 № 405 «Про затвердження Порядку організації роботи та взаємодії між структурними підрозділами органів Державної податкової служби при складанні, поданні та опрацюванні запитів та отримання публічної інформації та Форми для подання запиту на отримання публічної інформації, що знаходиться у володінні органів Державної податкової служби», затвердженим у Міністерстві юстиції України від 29.07.2020 №717/35000 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0717-20#Text https://tax.gov.ua/priymalnya-gromadyan/dostup-do-publichnoi-inform/normativn/74695.html Несплата єдиного внеску може мати наслідком заборону виїзду з країни Зідно до положень діючого законодавства України єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) повинен сплачуватись своєчасно та у повному обсязі, крім того, фінансове становище платника не ставиться в залежність до можливості або неможливості виконання обов’язку сплати єдиного внеску.  При цьому законодавцем чітко визначено алгоритм погашення заборгованості з єдиного внеску, згідно якого податкові органи працюють спільно з органами державної виконавчої служби. І в цій взаємодії функції безпосереднього стягнення виконують саме органи державної виконавчої служби, які, в свою чергу, мають широкий спектр повноважень щодо відповідного впливу на боржників та стягнення заборгованості. Так, якщо платник єдиного внеску ігнорує свій обов’язок щодо сплати єдиного внеску, податкові органи відповідно до діючого законодавства надсилають такому платнику вимогу про сплату боргу. У разі, якщо протягом 10 календарних днів з дня надходження вимоги він не сплачує суму боргу, не оскаржує вимогу у встановленому порядку, податковий орган надсилає вимогу, як виконавчий документ, до органу державної виконавчої служби для її подальшого примусового виконання. В подальшому державний виконавець розпочинає примусове стягнення, зокрема, шляхом першочергового стягнення коштів з рахунків платника у банках та за рахунок продажу його майна. Одночасно необхідно відзначити, що згідно до діючого законодавства строки давності щодо стягнення єдиного внеску не застосовуються. При цьому, такі ключові заходи примусового стягнення супроводжуються  арештами та, відповідно, блокуванням рахунків платника у банківських установах, арештом майна такого платника, примусовим вилученням майна і його реалізації, тощо.  Відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження» державному виконавцю надано право у процесі здійснення виконавчого провадження у разі ухилення боржника від виконання зобов’язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника-фізичної особи або керівника боржника-юридичної особи за межі України – до виконання зобов’язань за рішенням. Вказане питання щодо обмеження у праві виїзду за межі України вирішується за правилами Цивільного процесуального кодексу (стаття 441) судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби, та в подальшому відповідна ухвала направляється до Державної прикордонної служби України, згідно якої боржника вносять до певного переліку осіб, на яких поширюються обмеження щодо перетину кордону України. І лише у випадку виконання боржником своїх зобов’язань ця особа знімається з контролю Державної прикордонної служби. Отже, боржникам необхідно задуматись, чи не стане ігнорування своїх зобов’язань зі сплати єдиного внеску в подальшому на перепоні бажання милуватися мальовничими краєвидами екзотичних країн. До уваги платників податків! Заповнюйте платіжні документи без помилок З метою уникнення помилок при сплаті платежів до бюджету, необхідно дотримуватися вимог Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666 зі змінами (далі – Порядок № 666). Пунктом 1 Порядку № 666 передбачено, що поле «Призначення платежу» розрахункового документа заповнюється таким чином: – поле № 1 – друкується службовий код (знак) «*» (ознака платежу); – поле № 2 – друкується розділовий знак «;» та код виду сплати (формат ссс – тризначне число); – поле № 3 – друкується розділовий знак «;» та один з нижченаведених реквізитів: 1) код клієнта за ЄДРПОУ (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8); 2) реєстраційний номер облікової картки платника податків (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України (для фізичних, які мають відмітку у паспорті про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта); 3) реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який присвоюється контролюючими органами (завжди має 9 цифр); – поле № 4 – друкується розділовий знак «;» та роз’яснювальна інформація про призначення платежу в довільній формі. У разі сплати платежу до бюджету в іноземній валюті обов’язково вказується код класифікації доходів бюджету. У разі здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі – ПДВ), повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету за висновками територіальних органів ДПС, поля № 5 та № 6 заповнюються таким чином: – поле № 5 – друкується розділовий знак «;» та дата висновку, на підставі якого здійснюється відшкодування ПДВ або повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету (формат – ДД.ММ.РРРР). Платником податків поле № 5 не заповнюється; – поле № 6 – друкується розділовий знак «;» та номер висновку, на підставі якого здійснюється відшкодування ПДВ або повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету. Платником податків поле № 6 не заповнюється; – поле № 7 – друкується розділовий знак «;». При заповненні полів не допускаються пропуски (пробіли) між словами та службовими знаками (п. 2 Порядку № 666). Сплата за кожним видом платежу та за кожним видом сплати має оформлятися окремим документом на переказ (п. 6 Порядку № 666). Перелік кодів видів сплати (які вказуються в полі «Призначення платежу») розрахункового документа наведено в додатку до Порядку (п. 10 Порядку № 666). Детальніше щодо заповнення платіжних документів при сплаті платежів до бюджету, приклади заповнення поля «Призначення платежу» – за посиланням: https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/nakazi/63910.html. Як розпочати роботу з програмним РРО Після успішної реєстрації програмного РРО та присвоєння йому фіскального номера наступним кроком є направлення до контролюючого органу інформації про касира та/або електронної печатки каси. Для цього необхідно сформувати та направити в електронному вигляді Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа (форма J/F1391801, далі - Повідомлення). Фізичні особи – підприємці, які прийняли рішення про самостійну роботу з програмним РРО, надсилають Повідомлення щодо себе. Рекомендації щодо заповнення Повідомлення розміщено за посиланням: -         https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/formi-prro/instruktsii-schodo-zapovnennya-form/. Інструкцію з формування сертифіката електронної печатки для програмного РРО можна переглянути за посиланням: -                     https://tax.gov.ua/media-tsentr/videogalereya/videouroki/6424.html - для фізичних осіб - підприємців; -                     https://tax.gov.ua/media-tsentr/videogalereya/videouroki/6425.html - для юридичних осіб. Суб’єкти господарювання, які мають більше одного програмно-технічного комплексу самообслуговування, можуть сформувати необхідну кількість електронних печаток. Сертифікат електронного підпису касира та електронної печатки не можна використовувати одночасно на різних програмних РРО. Увага СГД, які здійснюють торгівлю пальним В податковій службі області нагадали, що відповідно до вимог діючого законодавства всі суб’єкти господарської діяльності, які здійснюють діяльність в сфері оптової та/або роздрібної торгівлі паливно-мастильними матеріалами повинні мати відповідні ліцензії на право оптової та/або роздрібної торгівлі пальним, зберігання пального, зареєструвати акцизний склад (АЗС) в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, мати зареєстровані належним чином витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники на кожному місці відпуску наливом з акцизного складу. За порушення зазначених вимог Податковим кодексом України (далі –ПКУ) передбачена відповідальність у вигляді штрафів. Відповідно до: - п. 128¹.1 ст. 128¹ ПКУ - необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, а також необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового витратоміра-лічильника спирту етилового на місці отримання та відпуску спирту етилового, розташованого на акцизному складі - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 20000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу або за кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, та/або незареєстрований витратомір-лічильник/витратомір-лічильник спирту етилового; - п. 128¹.2 ст. 128¹ ПКУ - відсутність з вини платника податку реєстрації акцизних складів у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового платником податку - розпорядником акцизного складу тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1000000 гривень. Відповідно до ст. 20 Закону України № 265/95 до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Про заповнення Книга обліку доходів і витрат ФОП на загальній системі оподаткування у разі використання праці найманих працівників Фізичні особи – підприємці (далі – ФОП) на загальній системі оподаткування зобов’язані вести Книгу обліку доходів і витрат (далі – Книга), у якій щоденно на підставі первинних документів здійснюються записи про операції, що відбулися у звітному (податковому) періоді. Норми встановлені п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Порядок ведення Книги фізичними особами – підприємцями на загальній системі оподаткування встановлений наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013 № 481 (далі – Порядок № 481). Книга ведеться за вибором платника податку в паперовому або електронному вигляді (п. 2 Порядку). Записи у Книзі виконуються за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід (п. 5 Порядку № 481). Відповідно до п. 6 Порядку № 481 самозайняті особи заносять до Книги відомості в такому порядку: 1) у графі 1 зазначається дата запису; 2) у графі 2 відображається сума доходу, отриманого від здійснення господарської або незалежної професійної діяльності із сумарним підсумком за місяць, квартал, рік, зокрема, кошти, що надійшли на поточний рахунок, касу платника податків та/або отримано готівкою, сума заборгованості, за якою минув строк позовної давності, вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг); 3) у графі 3 вказується сума повернутих самозайнятою особою коштів за товари (роботи та послуги) та/або повернутої передплати; 4) графа 4 розраховується як різниця між отриманим доходом від здійснення господарської або незалежної професійної діяльності (графа 2) та сумою повернутих самозайнятою особою коштів за товари (роботи та послуги) (графа 3); 5) у графі 5 зазначаються реквізити документа, який підтверджує понесені витрати, що безпосередньо пов’язані з отриманим доходом. Документами, які підтверджують витрати, можуть бути, зокрема, платіжне доручення, прибутковий касовий ордер, квитанція, фіскальний чек, акт закупки (виконаних робіт, наданих послуг) та інші первинні документи, що засвічують факт оплати товарів, робіт, послуг; 6) у графі 6 відображається сума витрат, які документально підтверджені та безпосередньо пов’язані з отриманням доходу за підсумками дня; 7) у графі 7 відображається сума витрат на оплату праці та нарахування на оплату праці найманих осіб, понесені у звітному місяці; 8) у графі 8 відображається сума фактично понесених інших витрат, безпосередньо пов’язаних з одержанням доходу, які не зазначені в графах 6 та 7, зокрема, витрати на сплату послуг, зв’язку, орендних та комунальних платежів тощо; 9) у графі 9 зазначається сума чистого оподатковуваного доходу, яка розраховується як різниця між сумою доходу за звітний період (графа 4) та сумою понесених витрат від провадження господарської або незалежної професіональної діяльності (графи 6, 7, 8). При цьому нормами ПКУ та Порядком № 481 відсутня вимога щодо ведення Книги найманими особами, які перебувають у трудових відносинах із самозайнятою особою. Отже, ФОП на загальній системі оподаткування заповнює Книгу самостійно за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід. Закон України № 466: податкові консультації за новими правилами 23.05.2020 набрав чинності Закон України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466), яким було внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема у частині вдосконалення порядку надання податковими органами індивідуальних податкових консультацій (далі – ІПК). Так, змінами: - визначено, що Електронний кабінет надає можливість платнику податків подавати звернення на отримання ІПК в електронній формі (зміни набрали чинності з 01.07.2020); - надано право податковим органам надавати ІПК в електронній формі; Запит на ІПК та ІПК в електронній формі необхідно підписувати з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги». - збільшено з 10 до 15 кількість календарних днів терміну, на який може бути продовжено строк розгляду звернення на отримання ІПК. Звертаємо увагу, що норми щодо звільнення від відповідальності, включаючи фінансової (штрафні санкції та/або пеня), платника податків, який діяв відповідно до наданої ІПК, а також узагальнюючої податкової консультації (п. 53.1 ст. 53 ПКУ) діють до 31.12.2020. З 01.01.2021 вказані норми відповідно до Закону № 466 переносяться до п. 112.8 ст. 112 ПКУ і продовжать діяти. Кошти, які після оподаткування переведені з рахунку юрособи – «єдинника» третьої групи на рахунок того ж платника в іншому банку, не підлягають повторному оподаткуванню Доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Норми встановлені п.п. 2 п. 292.1 ст. 292 ПКУ. Визначення доходу здійснюється для цілей оподаткування єдиним податком та для надання права суб’єкту господарювання зареєструватися платником єдиного податку та/або перебувати на спрощеній системі оподаткування (п. 292. 14 ст. 292 ПКУ). Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності. Для платника єдиного податку третьої групи – юридичні особи датою отримання доходу також є дата відвантаження товарів (виконання робіт, надання послуг), за які отримана попередня оплата (аванс) у період сплати інших податків і зборів, визначених ПКУ (п. 292.6 ст. 292 ПКУ). Отже, оподатковані кошти є прибутком підприємства, тобто власними коштами платника єдиного податку третьої групи – юридичної особи, які залишаються у розпорядженні підприємства. Враховуючи вищевикладене, кошти, які після оподаткування переведені з рахунку платника єдиного податку третьої групи – юридичної особи на рахунок того ж платника в іншому банку, не підлягають повторному оподаткуванню єдиним податком. Трудові відносини: ФОП має право укладати трудові договори на одному або на декількох підприємствах Відповідно до ст. 43 Конституції України кожний громадянин України має право на працю, а також на створення державою умов для повного виконання цього права. Відповідно до ч. 2 ст. 21 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) працівники – фізичні особи – підприємці (далі – ФОП) мають право укладати трудові договори на одному або на декількох підприємствах, установах або організаціях одночасно, якщо це не суперечить законодавству або колективному договору та здійснюється за угодою сторін. Згідно з п. 1 Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій, затвердженого наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 28.06.1993 № 43, роботою за сумісництвом є виконання працівником основної роботи, а також іншої регулярної оплачуваної роботи за трудовим договором на тому ж або іншому підприємстві, в організації, установі або у громадянина (підприємця, приватної особи) за наймом. ФОП, зареєстрована у встановленому законом порядку, має право працювати за трудовим договором у одного або у кількох роботодавців. Основним місцем роботи ФОП є підприємство (установа), в якій знаходиться трудова книжка даного працівника. До уваги юридичних осіб – платників єдиного податку четвертої групи! Об’єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди. Норми визначені п. 2921.1 ст. 2921 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Відповідно до п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПКУ сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають не пізніше 20 лютого поточного року контролюючому органу за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок перелік документів, зокрема відомості (довідку) про наявність земельних ділянок. У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю). Земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III зі змінами та доповненнями (далі –ЗКУ). Статтями 125, 126 ЗКУ встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Права власності, користування земельною ділянкою оформлюються відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Згідно зі ст. 6 Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» зі змінами право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону. Водночас використання земельних ділянок без належного оформлення прав, включаючи право оренди, є порушенням норм земельного законодавства (ст. 211 ЗКУ). При цьому повноваження із здійснення контролю за дотриманням земельного законодавства делеговано виконавчим органам сільських, селищних, міських рад (п. 1 п. «б» частини першої ст. 33 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» зі змінами). Отже, площі земельних ділянок щодо яких договори оренди не укладені або укладені, але не зареєстровані у встановленому чинним законодавством порядку, не включаються до об’єкта оподаткування єдиним податком АТО та/або ООС: Податковим кодексом України передбачена низка пільг Податковим кодексом України (далі – ПКУ) для учасників антитерористичної операції (АТО) та/або здійснення заходів із забезпечення проведення операції Об’єднаних сил (ООС) і членів їх сімей, а також для фізичних осіб, які мешкають (мешкали) на території населених пунктів, де проводиться (проводилася) АТО, та/або вимушено покинули місце проживання у зв’язку з проведенням АТО в таких населених пунктах передбачена низка податкових пільг. ДОДАТКОВІ МАТЕРІАЛИ ATO_p_lgi.pdf (Завантажити) Витрати на сплату страхових внесків, сплачених за страхування життя: скористатись податковою знижкою можна по 31 грудня 2020 року Платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) має право на податкову знижку у зменшення оподатковуваного доходу платника ПДФО за наслідками звітного податкового року. Норми встановлені ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, визначено п. 166.3 ст. 166 ПКУ, п.п. 166.3.5 якого встановлено, що платник ПДФО має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника ПДФО за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, суму фактично здійснених ним протягом звітного податкового року витрат на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та пенсійних внесків, сплачених платником ПДФО страховику – резиденту, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внесків на банківський пенсійний депозитний рахунок, на пенсійні вклади та рахунки учасників фондів банківського управління як такого платника ПДФО, так і членів його сім’ї першого ступеня споріднення, які не перевищують (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування): а) при страхуванні платника ПДФО або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом платника ПДФО, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління чи за їх сукупністю – суму, визначену в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ (сума, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень); б) при страхуванні члена сім’ї платника ПДФО першого ступеня споріднення або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління на користь такого члена сім’ї чи за їх сукупністю – 50 % суми, визначеної в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, в розрахунку на кожного застрахованого члена сім’ї. Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником ПДФО у річній податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація), яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п.п. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 ПКУ). До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником ПДФО витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача)), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов’язково відображається вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги) (п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ). Підпунктом 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 ПКУ визначено, що копії зазначених у п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією, а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником ПДФО протягом строку давності, встановленого ПКУ. У разі якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в податковій декларації лише реквізити електронного розрахункового документа. Статтею 981 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями визначено форму договору страхування. Договір укладається в письмовій формі. Договір страхування може укладатись шляхом видачі страховиком страхувальникові страхового свідоцтва (поліса, сертифіката). У разі недодержання письмової форми договору страхування такий договір є нікчемним. Отже, до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником ПДФО витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача)), а також копіями договорів в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги). У зазначених документах обов’язково необхідно відобразити суму сплачених страхових та пенсійних внесків, дату сплати, прізвище платника, реквізити договору згідно з яким здійснюється така плата, відповідний договір (договір довгострокового страхування життя, договір недержавного пенсійного забезпечення, пенсійний контракт з недержавним пенсійним фондом тощо). Як отримати податкову знижку Громадяни, які не є суб’єктами господарювання та які протягом минулого року отримували заробітну плату, з якої утримувався податок на доходи фізичних осіб, мають право на отримання податкової знижки за умови наявності підстав, передбачених Податковим кодексом України. Податкова знижка надається, якщо у фізичної особи протягом звітного року були втрати на: - навчання, - отримання доступного житла за державними програмами,  - оплату допоміжних репродуктивних технологій,  - відсотки за іпотечним кредитом, - внески на благодійність,  - страхові платежі (внесків, премій) за договорами довгострокового страхування життя, - пенсійні внески в рамках недержавного пенсійного забезпечення тощо. Для отримання знижки необхідно: 1 - заповнити та по 31 грудня включно подати за місцем реєстрації декларацію про майновий стан та доходи; 2 - у декларації вказати суму одержаного за рік доходу у вигляді зарплати, вид понесених витрат, їх розмір і розраховану суму податку на доходи фізичних осіб до повернення. Після отримання декларації визначається сума, що підлягає поверненню, яка громадянам перераховується протягом 60 днів поштовим переказом або на банківський рахунок.  Звертаємо увагу, що право на отримання податкової знижки не переноситься на наступні роки, тобто для отримання знижки за 2019 рік, необхідно подати декларацію до 31 грудня 2020 року включно.  Загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку у звітному році, не може перевищувати суму річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого у вигляді заробітної плати. До заробітної плати належать основна та додаткова винагороди, інші заохочувальні та компенсаційні кошти, які виплачують платнику податку на підставі відносин трудового найму. Детальніше про право на отримання податкової знижки громадянами за посиланням https://tax.gov.ua/deklaruvannya-dohodiv-gromadyan-/podatkova-znijka-dlya-fizichnih-osib/.  Переглянути тематичний відеоурок про те, як правильно заповнити і подати річну податкову декларацію через Електронний кабінет, можна за посиланням: https://tax.gov.ua/media-tsentr/videogalereya/videouroki/5977.html. Податківці викрили ремонтно-будівельну схему, яка коштувала бюджету 3,6 млн гривень Податківці викрили схему легалізації бюджетних коштів обсягом понад 18 млн гривень та ухилення від оподаткування шляхом формування фіктивного податкового кредиту на суму понад 3,6 млн гривень. Як з’ясували працівники ГУ ДПС у Полтавській області, вигадала ремонтно-будівельну аферу будівельна організація і використовувала її у фінансово-господарських операціях з підприємствами, що постачали товари, здійснювали ремонтно-будівельні роботи та послуги на об’єктах соціальної сфери, розміщених на території Полтавської та інших областей України. Інше підприємство – переможець тендеру на ремонт та будівництво об’єктів соціальної сфери, намагаючись отримати надприбутки від «обготівкування» державних коштів, завищувало витрати, залучаючи до схеми суб’єктів господарювання з ознаками фіктивності та транзитні підприємства. На рахунки цих підприємств перераховувались кошти за начебто надані послуги, виконані роботи або отримані матеріальні цінності, які згодом переводились в готівку. Наразі встановлено 20 суб‘єктів господарської діяльності, посадові особи яких причетні до легалізації (відмивання) бюджетних коштів та формування схемного податкового кредиту шляхом оформлення безтоварних операцій з будівельною організацією (переможцем тендеру). Це дозволило мінімізувати сплату податкових надходжень до бюджету та сприяло привласненню бюджетних коштів.  Матеріали досліджень передано до правоохоронних органів, за наслідками розгляду яких прийнято рішення про реєстрацію в Єдиному реєстрі досудових розслідувань кримінального провадження, ознаки та відповідальність за скоєння якого передбачені частиною першою ст. 191-3 Кримінального кодексу України. Громадянами задекларовано до повернення 281,1 млн грн податкової знижки Станом на 01.10.2020 за звітний 2019 рік громадянами подано 106,4 тис. декларацій про майновий стан і доходи з метою отримання податкової знижки. Задекларована сума до повернення становить 281,1 млн гривень. Найбільша частина декларацій подана платниками з метою отримання податкової знижки за навчання ­– 80% від загальної кількості декларацій. Далі – витрати на сплату страхових платежів та пенсійних внесків (18 %) та проценти, сплачені за іпотечним кредитом (1,5%). У минулому, 2019 році (за звітний 2018 рік), загалом громадянами подано 147,3 тис. декларацій про майновий стан і доходи з метою отримання податкової знижки. Задекларована сума до повернення становила 323,8 млн  гривень. Нагадаємо, що для отримання знижки за 2019 рік необхідно заповнити та по 31 грудня включно подати за місцем реєстрації декларацію про майновий стан та доходи. Детальніше про право на отримання податкової знижки громадянами за посиланням https://tax.gov.ua/deklaruvannya-dohodiv-gromadyan-/podatkova-znijka-dlya-fizichnih-osib/. В ліцензію на виробництво спирту ДП «Укрспирт» внесено додаткові місця провадження діяльності (спиртзаводи) Державною податковою службою внесено в ліцензію на виробництво спирту етилового неденатурованого Державному підприємству «Укрспирт» додаткові місця провадження діяльності (спиртзаводи, які входять до ДП «Укрспирт»). Ця ліцензія буде діяти до 10 січня 2025 року. В.о. директора ДП «Укрспирт» Сергій Блескун подякував податковій за оперативність та продуктивну співпрацю. Він також зазначив, що після успішного завершення приватизації подібні ліцензії в Україні будуть отримувати вже приватні спиртові заводи. Наразі ДП «Укрспирт» конкурує на ринку з іншими державними заводами, які після демонополізації 1 липня також борються за покупців на ринку. Загалом за січень – вересень 2020 року фактичні надходження акцизного податку по спирту перевищили очікувані на 96,4 %, або на 99,7 млн гривень. До бюджету за 9 місяців 2020 року надійшло 203,2 млн гривень.  Порівняно з січнем – вереснем минулого року надходження зросли на 48 %, або на 66 млн гривень. Основним виробником та платником акцизного податку зі спирту є ДП «Укрспирт», питома вага якого зі сплати акцизного податку зі спирту в загальних обсягах становить більше 50 %. До уваги осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування! Окремі суб’єкти декларування зобов’язані подавати до НАЗК повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, якщо такі відбулися протягом року. Пропонуємо розібратися у тому, що таке суттєві зміни в майновому стані, хто подає такі повідомлення, коли та в який спосіб?  Що мається на увазі під суттєвою зміною в майновому стані? 1) отримання доходу, 2) придбання майна, 3) здійснення видатку. При цьому сума доходу, майна або видатку має перевищувати 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня року, у якому відбулася суттєва зміна у майновому стані (105100 грн для 2020 року).  Якими є спосіб та строк подачі повідомлень про суттєві зміни в майновому стані? Повідомлення подається протягом 10 календарних днів з моменту отримання доходу, придбання майна або здійснення видатку. Спосіб подачі повідомлень – винятково в електронній формі та публікуються на сайті реєстру декларацій. Водночас не можна подавати виправлені повідомлення про суттєві зміни у майновому стані. Хто повинен подавати повідомлення про суттєві зміни в майновому стані? - суб’єкти декларування, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище; - суб’єкти декларування, які займають посади, пов’язані з високим рівнем корупційних ризиків. З 1 січня 2020 року інші суб’єкти декларування повідомлення про суттєві зміни в майновому стані не подають. Повний перелік осіб, які повинні подавати повідомлення про суттєві зміни в майновому стані за посиланням: https://bit.ly/2SACj3c.  Чи потрібно подавати повідомлення про суттєві зміни в майновому стані декларанту, член сім’ї якого отримав такий дохід, придбав майно або здійснив такий видаток? Ні, повідомляти про це НАЗК не потрібно. Проте відображення відповідного майна або доходу члена сім’ї у щорічній декларації є обов’язковим. Більше актуальної інформації можна отримати на офіційному каналі НАЗК у «Telegram» у зручному форматі (https://t.me/NAZK_gov_ua). Харківщина: до місцевих бюджетів сплачено 268 млн грн податку на нерухоме майно В податковій службі області повідомили, що за січень – вересень  2020 року до місцевих бюджетів надійшло 268,0 млн грн податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки. Вказана сума перевищила минулорічні надходження на 7,5 млн грн. Доведене завдання виконано на  113,4%, додатково надійшло  31,7 млн гривень. Зокрема, юридичними особами сплачено 184,2 млн грн, фізичними особами - 83,8  млн гривень. Нагадуємо, що відповідно до пп. 266.10.1 ст. 266 Податкового кодексу України, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується: а) фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення; б) юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації. ЦОП Вовчанської ДПІ тимчасово припиняє свою роботу З метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2,  ЦОП Вовчанської ДПІ ГУ ДПС області,  за адресою м. Вовчанськ, вул. Гоголя,53 тимчасово припиняє свою роботу. Мешканці м. Вовчанськ та Вовчанського району мають змогу отримати необхідні послуги  в приміщенні ЦОП Чугуївської  ДПІ ГУ ДПС області  та ЦОП Великобурлуцької ДПІ ГУ ДПС області, за адресами: м. Чугуїв, вул. Героїв Чернобильців, 1-а, смт. Великий Бурлук, вул. Паркова, 2 за попереднім записом на конкретну годину прийому за телефонами: ЦОП Вовчанської ДПІ - (05741) 4-49-92, ЦОП Чугуївської ДПІ (05746)2-22-42, ЦОП Великобурлуцької ДПІ - (05752)5-39-94.                 Крім того, платники податків мають можливість отримувати послуги в онлайн режимі за допомогою електронних сервісів за посиланням: Електронний кабінет https://cabinet.tax.gov.ua. Оподаткування ПДВ послуг з надання орендодавцем комунального майна в оренду П. 14 частини першої ст. 69 Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року № 2456-VI зі змінами та доповненнями визначено, що до доходів загального фонду бюджетів міст районного значення, сільських, селищних бюджетів належать надходження від орендної плати за користування майновим комплексом та іншим майном, що перебуває в комунальній власності, засновником яких є міські (міст районного значення), селищні та сільські ради. Відповідно до п. 5 ст. 17 Закону України від 03 жовтня 2019 року № 157-IX «Про оренду державного та комунального майна» із змінами та доповненнями порядок розподілу орендної плати для об’єктів, що перебувають у комунальній власності, між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначається представницьким органом місцевого самоврядування. Згідно із п.п. «б» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування є операції платників ПДВ з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ. Не є об’єктом оподаткування ПДВ операції з оплати орендної плати чи концесійного платежу за договорами відповідно оренди чи концесії цілісного майнового комплексу державного чи комунального підприємства (його структурного підрозділу), якщо орендодавцями чи концесієдавцями за договорами виступають органи державної влади чи органи місцевого самоврядування, а платежі відповідно до закону зараховуються до Державного бюджету України або місцевого бюджету (п.п. 196.1.15 п. 196.1 ст. 196 ПКУ). Тобто, не є об’єктом оподаткування операції з оплати орендної плати за надане в оренду комунальне майно при дотримані наступних умов: ► в оренду надається цілісний майновий комплекс комунального підприємства (його структурного підрозділу); ► орендодавцем за договором виступає орган місцевого самоврядування; ► орендні платежі в повному обсязі зараховуються до місцевого бюджету. У разі недотримання будь-якої із зазначених умов операція з оплати орендної плати за надане в оренду комунальне майно підлягає оподаткуванню ПДВ у загальновстановленому порядку за основною ставкою – 20%. Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПКУ на дату виникнення податкових зобов’язань платник ПДВ зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений ПКУ термін. Таким чином, послуги з надання орендодавцем комунального майна в оренду є об’єктом оподаткування ПДВ, незалежно від того, чи розподіляє орендар суму орендної плати, чи перераховує її на рахунок орендодавця в повному обсязі (крім операцій, визначених п.п. 196.1.15 п. 196.1 ст. 196 ПКУ). Отже, на дату виникнення податкових зобов’язань з ПДВ комунальне підприємство – орендодавець (незалежно від того, чи розподіляє орендар суму орендної плати чи перераховує її на рахунок орендодавця в повному обсязі) складає податкову накладну на всю суму орендної плати, передбачену договором оренди. Скасування державної реєстрації припинення юридичної особи: чи повідомляти контролюючий орган? В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) містяться, зокрема, дані про скасування рішення засновників (учасників) або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи. Норми встановлені ст. 9 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 755). Інформаційна взаємодія між ЄДР та інформаційними системами державних органів у випадках, визначених ст. 13 Закону № 755, здійснюється інформаційно-телекомунікаційними засобами в електронній формі у порядку, визначеному Міністерством юстиції України спільно з відповідними державними органами (п. 1 ст. 13 Закону № 755). Технічний адміністратор ЄДР в день проведення реєстраційної дії забезпечує передачу до інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує єдину державну податкову політику та державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, – відомостей про проведення такої реєстраційної дії (п. 2 ст. 13 Закону № 755). Згідно з п. 3 ст. 13 Закону № 755 та п. 3.2 розділу ІІІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 1588), підставою для взяття на облік за основним місцем обліку у контролюючому органі є надходження відомостей з ЄДР про скасування державної реєстрації припинення юридичної особи. Взяття на облік юридичних осіб та їх відокремлених підрозділів, відомості щодо яких містяться в Єдиному державному реєстрі, як платників податків і зборів у контролюючих органах підтверджується випискою з ЄДР, яка надсилається (видається) цим юридичним особам та відокремленим підрозділам юридичних осіб у порядку, встановленому Законом № 755 (п. 3.8 розділу ІІІ Порядку № 1588). Закон України № 466: про звітні періоди для подання розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку Податковим кодексом України з урахуванням змін, внесених Закон України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України  щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466)) визначені наступні податкові періоди для подання розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку: ► для державних унітарних підприємств та їх об’єднань (які є платниками частини чистого прибутку (доходу)): календарний квартал, півріччя, три квартали, календарний рік; ► для господарських товариств з державною часткою у статутному капіталі (які є платниками дивідендів на державну частку): календарний рік. Державні унітарні підприємства та їх об’єднання складають Розрахунок частини чистого прибутку (доходу), що використовується державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями (далі – Розрахунок) наростаючим підсумком та подають до контролюючих органів разом з фінансовою звітністю протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу. Цей термін застосовується щодо звітності за календарний квартал, півріччя, три квартали, але не щодо звітування за рік. Законом № 466 передбачений триваліший термін для подання Розрахунку, який складають наростаючим підсумком за рік, – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (разом із річною фінансовою звітністю). Таким чином, останній день подання Розрахунку: ◄ за півріччя 2020 року було 10 серпня 2020 року (понеділок); ◄ за три квартали – 10 листопада 2020 року (вівторок); ◄ за 2020 рік у цілому – 01 березня 2021 року (понеділок). Особливі правила подання зазначеної звітності передбачені абзацом четвертим п. 49.19 ст. 49 ПКУ для господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, та господарських товариств, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави яких становить 100 відсотків. З урахуванням уточнення, внесеного Законом України від 14 липня 2020 року № 786-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців» (далі – Закон № 786), це правило має такий вигляд: незалежно від того чи сплачують ці товариства дивіденди на державну частку або частину чистого прибутку (доходу) (у разі неприйняття ними рішення про виплату дивідендів на державну частку до 01 травня року, що настає за звітним), такі платники складають Розрахунок за підсумками звітного року та подають його до контролюючих органів один раз на рік у термін до 01 липня року, що настає за звітним. Наприклад, якщо звітним роком є 2020 рік і господарське товариство, корпоративні права якого належать державі, не прийняло рішення про виплату дивідендів до 01 травня 2021 року, то відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі – ПКУ) таке товариство має скласти Розрахунок за 2020 рік та подати звітність до податкових органів у строк до 01 липня 2021 року. Для господарських товариств з державною часткою у статутному капіталі встановлений єдиний термін для сплати до бюджету дивідендів на державну частку, сплати частини чистого прибутку (доходу) та подання до контролюючих органів Розрахунку – до 01 липня року, що настає за звітним. Зміни до підпунктів 49.18.6 та 49.18.7 п. 49.18 та п. 49.19 ст. 49 ПКУ, внесені Законом № 466, набрали чинності з 23.05.2020. Зміни до п.п. 49.18.6 п. 49.18 та п. 49.19 ст. 49 ПКУ, внесені Законом № 786, набрали чинності з 08.08.2020. Фонд соціального страхування затримує виплату коштів: в який термін роботодавець зобов’язаний сплатити єдиний внесок? Відповідно до абзаців сьомого та десятого п. 1 частини 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є роботодавці – підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами, допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства, зокрема для осіб, які отримують допомогу по тимчасовій непрацездатності, перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами і отримують допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами. Пунктом 1 розділу IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами і доповненнями (далі – Інструкція № 449), передбачено, що єдиний внесок нараховується на суми, що визначені базою для нарахування єдиного внеску, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати. Згідно з п.п. 4 п. 2 розділу IV Інструкції № 449 єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. Обчислення єдиного внеску платниками, зазначеними у підпунктах 1 та 2 Інструкції № 449, зокрема підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами, допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства особам, які отримують допомогу по тимчасовій непрацездатності, перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами та отримують допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами, здійснюється щомісяця на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які нараховується єдиний внесок (п.п. 1 п. 3 розділу IV Інструкції № 449). Нараховані за відповідний календарний місяць суми єдиного внеску сплачуються платниками не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця, незалежно від виплати заробітної плати та інших видів виплат, на суми яких нараховується єдиний внесок (п.п. 6 п. 3 розділу IV Інструкції № 449). У разі якщо останній день строків сплати єдиного внеску, зазначених у Інструкції № 449, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків сплати єдиного внеску вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем (п. 12 розділу IV Інструкції № 449). Враховуючи зазначене вище, роботодавець зобов’язаний сплатити єдиний внесок з нарахованої за відповідний календарний місяць суми допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування. Податковий календар на 19 жовтня 2020 року До відома платників, що: понеділок, 19 жовтня 2020 року, останній день сплати: - авансових платежів із податку на доходи фізичних осіб за ІII квартал 2020 року фізичними особами – підприємцями, крім осіб, які обрали спрощену систему оподаткування; - єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за IІI квартал 2020 року: ● фізичними особами – підприємцями, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування; ● членами фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах; ● особами, які провадять незалежну професійну діяльність. Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області
 

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить


Фотогалереи изюмчан

Кто он-лайн

Сейчас на сайте:
Гостей - 14

 
Служба недвижимости Вилима.

 
 
 
 
 

Сушка зерна и древесины на отходах
БЕСПЛАТНЫЕ ОБОИ ДЛЯ РАБОЧЕГО СТОЛА

Дизайн РА «Изюминка»