Главная
Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області повідомляє Версия для печати Отправить на e-mail
01.10.2020
Створено Науково-консультативну раду
Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що з метою забезпечення наукової підтримки під час вирішення проблемних питань, що виникають при застосуванні податкового законодавства, створено Науково-консультативну раду Головного управління ДПС у Харківській області.
 Консультативна рада утворена з числа висококваліфікованих фахівців у відповідній галузі, до роботи в ній також можуть залучатися  вчені, досвідчені працівники органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій.
 Слід зазначити, що основними завданнями Консультативної ради є підготовка наукових висновків та проведення роз’яснювальної і консультативної роботи з проблемних питань податкового законодавства, підготовка яких потребує наукового забезпечення.  Очолює Консультативну раду докторант кафедри фінансового права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, кандидат юридичних наук Євген Смичок. Найбільш  цікаві наукові висновки   та матеріали засідань Консультаційної ради будуть висвітлюватися на офіційному субсайті «Територіальні органи  ДПС у Харківській області», а і  на офіційних сторінках у соціальних мережах: Facebook, Instagram, Telegram та Twitter. Слідкуйте за нашими новинами. Міжнародний юридичний форум у Харкові Наразі у Харкові  проходить масштабний   Міжнародний юридичний форум.  У зв’язку з пандемією основні події Форуму (панельні дискусії, круглі столи, ключові лекції) транслюються за допомогою   ZOOM. Слід зазначити, що  Харківський міжнародний юридичний форум було засновано у 2017 як відкриту міжнародну платформу для обговорення  проблем, найбільш актуальних для світової юридичної спільноти. Місією форуму є залучення провідних фахівців та експертів з різних країн до прозорого і відкритого діалогу з метою вироблення спільних підходів до вирішення актуальних юридичних проблем у контексті глобалізації та усунення правових бар’єрів світового сталого розвитку. У заході  взяли відомі політики, урядовці, правозахисники, науковці з різних країн світу. Учасником від ГУ ДПС у Харківській області  виступила заступник начальника Лілія Катеринська. Вона відзначила важливість проведення такого заходу, адже тема для обговорення та дискусій «Бізнес і права людини» наразі дуже актуальна для громадськості. За які земельні ділянки ФОП – платники єдиного податку четвертої групи сплачують земельний податок? Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області нагадує, що до платників єдиного податку четвертої групи, належать фізичні особи – підприємці, які провадять діяльність виключно в межах фермерського господарства, зареєстрованого відповідно до Закону України від 19 червня 2003 року № 973-IV «Про фермерське господарство» зі змінами та доповненнями, за умови виконання сукупності таких вимог: ► здійснюють виключно вирощування, відгодовування сільськогосподарської продукції, збирання, вилов, переробку такої власновирощеної або відгодованої продукції та її продаж; ► провадять господарську діяльність (крім постачання) за місцем податкової адреси; ► не використовують працю найманих осіб; ► членами фермерського господарства такої фізичної особи є лише члени її сім’ї у визначенні частини другої ст. 3 Сімейного кодексу України від 10 січня 2002 року № 2947-ІІІ зі змінами та доповненнями; ► площа сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду у власності та/або користуванні членів фермерського господарства становить не менше двох гектарів, але не більше 20 гектарів. Норми встановлені п.п. «б» п.п. 4 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Об’єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди (п. 2921.1 ст. 2921 ПКУ). Платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності, зокрема, з податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва (п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ). Згідно з частиною другою ст. 22 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III зі змінами (далі – ЗКУ) до земель сільськогосподарського призначення належать: а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо). Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам – для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства (п. «а» частини третьої ст. 22 ЗКУ). Частинами 2 та 4 ст. 59 ЗКУ, зокрема, визначено, що громадянам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть безоплатно передаватись у власність замкнені природні водойми (загальною площею до 3 гектарів). Власники на своїх земельних ділянках можуть у встановленому порядку створювати рибогосподарські, протиерозійні та інші штучні водойми. Громадянам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди, зокрема, земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб. Отже, фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку четвертої групи, які є власниками/користувачами земель сільськогосподарського призначення та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), звільняються від сплати земельного податку за земельні ділянки (не більше 20 гектарів), що використовуються такими платниками для ведення сільськогосподарського товаровиробництва. За інші земельні ділянки, в тому числі за земельні ділянки сільськогосподарського призначення, що не використовуються для ведення сільськогосподарського товаровиробництва, земельний податок сплачується на загальних підставах. До уваги платників, які здійснюють роздрібну торгівлю алкогольними напоями! Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області інформує, що статтею 17 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» зі змінами передбачено, що у випадку здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями через електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), не зазначений у ліцензії, до суб’єктів господарювання (у тому числі іноземних суб’єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовується фінансова санкція у вигляді штрафів у розмірі 200 відсотків вартості реалізованої через такий контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій) продукції, але не менше 10 000 гривень. Виграш фізичної особи у державну грошову лотерею підлягає оподаткуванню ПДФО Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області повідомляє, що основні засади державного регулювання лотерейної сфери в Україні, створення сприятливих умов для розвитку лотерейного ринку встановлено Законом України від 06 вересня 2012 року № 5204-VI «Про державні лотереї в Україні» із змінами (далі – Закон № 5204. Приз (виграш) – це кошти, майно, майнові чи немайнові права, які підлягають виплаті (видачі) учаснику у разі його виграшу в державну лотерею відповідно до оприлюднених умов її проведення (ст. 1 Закону № 5204). Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Так, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) включаються, зокрема, доходи у вигляді виграшів, призів (п.п 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 ПКУ). Особливості нарахування (виплати) та оподаткування виграшів та призів регулюється п. 170.6 ст. 170 ПКУ, згідно з п.п. 170.6.1 якого податковим агентом платника ПДФО під час нарахування (виплати, надання) на його користь доходу у вигляді виграшів (призів) у лотерею чи в інші розіграші, є особа, яка здійснює таке нарахування (виплату). Відповідно до п.п. 170.6.2 п. 170.6 ст. 170 ПКУ податковим агентом – оператором лотереї у строки, визначені ПКУ для місячного податкового періоду, до бюджету сплачується (перераховується) загальна сума ПДФО, нарахованого за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відсотків), із загальної суми виграшів (призів), виплачених за податковий (звітний) місяць гравцям у лотерею. Крім того, податкові агенти – оператори лотереї у податковому розрахунку, подання якого передбачено п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ, відображають загальну суму нарахованих (виплачених) у звітному податковому періоді доходів у вигляді виграшів (призів) та загальну суму утриманого з них ПДФО. При цьому у податковому розрахунку не зазначається інформація про суми окремого виграшу, суми нарахованого на нього ПДФО, а також відомості про фізичну особу – платника ПДФО, яка одержала дохід у вигляді виграшу (призу) (п.п 170.6.2 п. 170.6 ст. 170 ПКУ). Також слід зазначити, що під час нарахування (виплати) доходів у вигляді виграшів у лотерею або в інших розіграшах, які передбачають попереднє придбання платником ПДФО права на участь у таких лотереях чи розіграшах, не беруться до уваги витрати платника ПДФО у зв’язку з отриманням такого доходу (п.п. 170.6.4 п. 170.6 ст. 170 ПКУ). Доходи, зазначені у п. 170.6 ст. 170 ПКУ, остаточно оподатковуються під час їх виплати за їх рахунок (п.п 170.6.5 п. 170.6 ст. 170 ПКУ). Отже, дохід у вигляді виграшів (призів) у державну грошову лотерею включається до загального місячного (річного) оподаткованого доходу платника ПДФО та оподатковується ПДФО за ставкою 18 відсотків. Увага! Електронне звернення – підписане, із зазначенням місця проживання (реєстрації) Державна податкова служба України нагадує, що з метою спрощення листування з громадянами в ДПС функціонує електронна поштова скринька  Этот адрес e-mail защищен от спам-ботов. Чтобы увидеть его, у Вас должен быть включен Java-Script Звертаємо увагу, що звернення, які громадяни надішлють на вказану електронну скриньку, мають бути з відсканованим особистим підписом та із зазначенням місця проживання (реєстрації) або підписані за допомогою кваліфікованого електронного підпису. Такі листи будуть розглянуті та відповіді на них будуть надані у терміни, визначені статтею 20 Закону України «Про звернення громадян». Звернення, які громадяни надішлють на вказану електронну скриньку БЕЗ сканованого особистого підпису та БЕЗ зазначення місця проживання (реєстрації), будуть повернуті без розгляду протягом 10 днів із відповідним роз’ясненням відповідно до вимог ст. 5 Закону України «Про звернення громадян». Довідково: https://itd.rada.gov.ua/services/appeal-of-citizens Схему «відмивання» 12 млн грн за рахунок фіктивного продажу пального викрито у Житомирській області Податківцями Головного управління ДПС у Житомирській області за матеріалами Управління Служби безпеки України в Житомирській області проведено аналітичне дослідження. В результаті встановлено, що протягом 2019 – 2020 років на території Житомирської та Київської областей діяв ряд суб’єктів господарської діяльності, які були залучені до схеми штучного формування податкового кредиту з ПДВ на суму понад 12 млн гривень. З використанням вказаних матеріалів, у межах кримінального провадження за ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України, працівниками Служби безпеки України проведено обшуки офісів та місць зберігання пального у Житомирській та Київській областях. В результаті викрито та блоковано діяльність міжрегіонального центру, діяльність якого була спрямована на ухилення від сплати податків. Центр «обслуговував» значну кількість суб’єктів господарювання - замовників з кількох областей країни, «відмивши» 12 млн гривень. Встановлено, що організатором центру був київський бізнесмен, який займався реалізацією пального. Він створив низку фіктивних фірм, через які, використовуючи фізичних осіб-підприємців, реалізовував пальне за готівку. Проте, за офіційними документами, продукція нібито зберігалася на нафтобазі комерсанта у Житомирській області. Це дозволяло зловмиснику штучно відображати у звітності наявність залишків продукції. Потім бухгалтери «виготовляли» документацію для фіктивного продажу пального клієнтам центру, серед яких – значна кількість агропромислових підприємств. Цей механізм дозволяв «покупцям» протиправно мінімізувати сплату податків до державного бюджету, в тому числі,  шляхом штучного формування податкового кредиту з ПДВ та збільшення витрат на вирощування та збір сільгосппродукції. Організатори центру отримували за свої «послуги» 5-6% від суми обороту. На даний час тривають слідчі дії. Міжнародні партнери відзначили досягнення України у напрямі впровадження плану BEPS Сьогодні відбувся завершальний день міжнародної дводенної онлайн-конференції «Реалізація плану BEPS в Україні», організатором якої виступила Державна податкова служба України. Метою конференції була оцінка вже здійсненних заходів, отриманих результатів та напрацювання проектів для подальшого впровадження плану BEPS. Визначальним моментом на цьому шляху стало прийняття Закону України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», що вступив в дію 23 травня 2020 року, яким впроваджується низка фундаментальних змін, спрямованих на боротьбу з розмиванням податкової бази та виведенням прибутку з-під оподаткування. На конференції учасниками обговорювалися питання податкового контролю за міжнародними транзакціями та трансфертним ціноутворенням в Україні та світі; вагомість міжнародного обміну податковою інформацією та практичної допомоги між країнами та міжнародними організаціями. Сучасні реалії змінили умови введення бізнесу.  Постала необхідність зміни адміністрування податків, що зумовлено розширенням можливостей компаній надавати послуги, вести торгівлю дистанційно (онлайн). За таких умов для чесної конкуренції та усунення несправедливих переваг іноземних компаній перед вітчизняними компаніями, іноземні компанії повинні реєструватися та бути платниками податку на додану вартість. Учасники поділились досвідом особливостей проведення спільних та одночасних перевірок. Зі свого боку Державна податкова служба України підтвердила свою готовність отримати практичний досвід з цього питання. Обговорено особливості застосування методів трансфертного ціноутворення, враховуючи українські особливості контрольованих операцій з сировинними товарами, номенклатурних товарів первинної обробки, нематеріальних активів та фінансових операцій. Учасники конференції мали змогу подискутувати на теми «тонкої капіталізації»; особливостей вибору «тестованої сторони»    ; тесту «ділової мети» через призму так званої концепції невизнання комерційно неприйнятних речей; ідентифікації постійних представництв тощо. Очевидно, що наступним завданням для України є формування нульової толерантності до фактів ухилення від сплати податків, що сприятиме підвищенню рівню податкової дисципліни міжнародних контрагентів. Для досягнення поставлених цілей для ДПС визначено необхідність: - виокремлення національних та міжнародних податкових ризиків при створенні комплексної системи дотримання податкового законодавства; - забезпечення конфіденційності під час обміну інформацією та переходу до автоматизованого режиму обміну; - забезпечення відповідними технічними можливостями та кваліфікованими вмотивованими кадрами. Міжнародні партнери-учасники відзначили, що Україна зробила значні кроки та продовжує активно виконувати взяті на себе зобов’язання щодо реалізації плану дій BEPS. Також була підтверджена їх готовність продовжувати партнерські відносини з Україною у цій сфері шляхом надання практичної та методологічної допомоги.  Довідково План дій BEPS (Base Еrosion and Profit Shifting) – проект Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР)/ «Групи двадцяти» з вирішення проблем розмивання (заниження) податкової бази та переміщення прибутків, який був представлений ОЕСР та затверджений у вересні 2013 року на саміті голів держав G20. Зазначений План містить 15 кроків, результатом опрацювання яких буде надання країнам внутрішніх та міжнародних інструментів, за допомогою яких права щодо оподаткування будуть приведені у відповідність до економічної діяльності міжнародних корпорацій. Харківщина: надходження від туристичного збору - 4,7 млн гривень У Головному управлінні ДПС у  Харківській області проінформували, що протягом січня-серпня 2020 року платники регіону сплатили 4,7 млн грн туристичного збору. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року надходження збільшилися  на 0,2 млн гривень, доведене  завдання виконано. У податковій зазначили, що ставки туристичного збору встановлюються рішеннями місцевих рад. Ознайомитися з актуальними ставками можливо за посиланням на субсайті ГУ ДПС у Харківській області https://kh.tax.gov.ua/rishennya-mistsevih-rad-/mistsevi-podatki-ta-zbori/turistichniy-zbir/ Туристичний збір у повному обсязі надходить до місцевих бюджетів. Отже, мандруючи Україною, ми не тільки пізнаємо нашу країну, а і розвиваємо наші міста і села. #ПОДОРОЖУЙ_УКРАЇНОЮ Закон України № 466: зміни щодо повернення помилково сплачених коштів Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) внесено зміни, зокрема до ст. 43 Податкового кодексу України  (далі – ПКУ) у частині порядку повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені. Зокрема, обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1 095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені (п. 43.3 ст. 43 ПКУ). Згідно з п. 43.4 ст. 43 ПКУ платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені (далі – Заява) у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: - на поточний рахунок платника податків в установі банку; - на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; - повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку. У разі повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з ПДВ, зарахованих до бюджету з рахунка платника ПДВ у Системі електронного адміністрування ПДВ (далі – СЕА ПДВ) у порядку, визначеному п. 2001.5 ст. 2001 ПКУ, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника у СЕА ПДВ, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з ПДВ чи на момент фактичного повернення коштів – шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку (п. 43.41 ст. 43 ПКУ). Також, Законом № 466 п. 43.41 ст. 43 ПКУ доповнено новим абзацом, відповідно до якого повернення у випадках, визначених законодавством, сум ПДВ, контроль за справлянням яких покладено на контролюючий орган, визначений п.п. 41.1.2 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, при ввезенні товарів на митну територію України здійснюється в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 2001.3 ст. 2001 ПКУ на момент оформлення митної декларації/аркуша коригування, на підставі яких здійснюватиметься таке повернення. Деякі особливості виправлення помилок у декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки Платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування Податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація), за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально. Норми встановлені п.п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). У разі уточнення податкових зобов’язань протягом року (після граничного терміну подання Декларації) у комірці «уточнююча» рядка 1 заголовної частини Декларації, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 408 із змінами, проставляється відмітка «Х». У разі одночасного коригування податкового зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, якщо невірно (помилково) вказано код типу об’єкта нерухомості (загальну площу, ставку податку, або суми пільги тощо), як по житловій, так і нежитловій нерухомості платнику необхідно подати одну уточнюючу Декларацію з окремими розрахунками, що уточнюються, для об’єктів житлової (додаток 1) та нежитлової (додаток 2) нерухомості. Наприклад, для уточнення показників Декларації по житловій нерухомості: ● у розділі І «Розрахунок податкового зобов’язання» додатка 1 до Декларації заповнюється виправлена (правильна) інформація; ● у розділі ІІ «Уточнення податкового зобов’язання» додатка 1 до Декларації: ► у рядку 4 зазначається сума податкового зобов’язання з рядка 3 додатка 1 до Декларації, що уточнюється (або показник рядка 6 Декларації в редакції, що діяла до внесення змін наказом Міністерства фінансів України від 15.11.2018       № 897); ► рядок 5 заповнюється у випадку, якщо в результаті виправлення помилки виникла недоплата. У рядку 5 зазначається сума нарахованих до збільшення податкових зобов’язань, яка обчислюється за формулою: рядок 3 – рядок 4. Показник рядка 5 додатка 1 переноситься до рядка 5.2 табличної частини Декларації; ► рядок 6 заповнюється у випадку, якщо в результаті виправлення помилки виникла переплата. У рядку 6 зазначається сума нарахованих до зменшення податкових зобов’язань, яка обчислюється за формулою: рядок 4 – рядок 3. Показник рядка 6 додатка 1 переноситься до рядка 5.3 табличної частини Декларації; ► рядок 7 заповнюється, якщо заповнено рядок 5 додатка 1 до Декларації. У рядку 7 зазначається сума штрафу (у гривнях із копійками), що розраховується за формулою: (колонки з 4 по 7 рядка 5) х 3 % або 5 %. Показник рядка 7 додатка 1 переноситься до рядка 5.4 табличної частини Декларації; ► у рядку 8 зазначається сума пені, нарахована на суму недоплати зобов’язання (у гривнях із копійками) відповідно до п.п. 129.1.3 п. 129.1 та абзацу другого п. 129.4 ст. 129 ПКУ. Показник рядка 8 додатка 1 переноситься до рядка 5.5 табличної частини Декларації. Аналогічно заповнюються уточнюючий додаток 2 до Декларації для об’єктів нежитлової нерухомості. При цьому: ► показник рядка 5 додатка 2 переноситься до рядка 6.2 табличної частини Декларації, показник рядка 6 додатка 2 переноситься до рядка 6.3 табличної частини Декларації; ► показник рядка 7 додатка 2 переноситься до рядка 6.4 табличної частини Декларації; ► показник рядка 8 додатка 2 переноситься до рядка 6.5 табличної частини Декларації. У разі коригування податкового зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, лише по житловій чи нежитловій нерухомості заповнюється один розрахунок/додаток, що уточнюється, показники якого переносяться до Декларації. Фізичним особам надана матеріальна допомога за рахунок міського бюджету: що з ПДФО? До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) не включаються такі доходи, як сума державної та соціальної матеріальної допомоги, державної допомоги, компенсацій (включаючи грошові компенсації особам з інвалідністю, на дітей з інвалідністю при реалізації індивідуальних програм реабілітації осіб з інвалідністю, суми допомоги по вагітності та пологах), винагород і страхових виплат, які отримує платник ПДФО з бюджетів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування та у формі фінансової допомоги особам з інвалідністю з Фонду соціального захисту інвалідів згідно із законом. Норми визначені п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України від (далі – ПКУ). Згідно з ст. 16 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 280) органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються Законом № 280 та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону. До виключної компетенції сільських, селищних, міських рад відноситься, зокрема, затвердження програм соціально-економічного та культурного розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць, цільових програм з інших питань місцевого самоврядування (п. 22 ст. 26 Закону № 280). Відповідно до положень ст. 34 Закону № 280 до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, делеговані повноваження, зокрема щодо вирішення відповідно до законодавства питань про надання пільг і допомоги, пов’язаних з охороною материнства і дитинства. Враховуючи викладене вище, матеріальна допомога, що надається фізичним особам за рахунок міського бюджету, не підлягає оподаткуванню ПДФО за умови виконання міською радою затвердженої програми соціально-економічного розвитку чи цільової програми з питань діяльності місцевого самоврядування, в якій передбачено надання такої допомоги за рахунок коштів місцевого бюджету (з конкретним визначенням її напрямів, умов надання та кошторисом). Згідно з Довідником ознак доходів, наведеним у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (розрахунок за формою № 1ДФ), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами, доходи у вигляді матеріальної допомоги, отримані фізичними особами за рахунок коштів місцевого бюджету (з конкретним визначенням її напрямів, умов надання та кошторисом), відображаються відповідним органом місцевого самоврядування у податковому розрахунку за формою № 1ДФ під ознакою доходу «128». Чи є об`єктом оподаткування ПДВ операція із внесення фізичною особою рухомого/нерухомого майна до статутного фонду юридичної особи в обмін на корпоративні права? Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області повідомляє, що об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до   ст. 186 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Норми встановлені п.п. «а» п. 185.1 ст. 185 ПКУ. Постачання товарів – це будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі, зокрема, обмін (п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПКУ). Отже, якщо фізична особа здійснює підприємницьку діяльність та є зареєстрованою платником ПДВ, то операція із внесення такою особою рухомого/нерухомого майна до статутного фонду юридичної особи в обмін на корпоративні права є об’єктом оподаткування ПДВ. Податковою службою викрито схему формування фіктивного податкового кредиту на 5 млн гривень Фахівцями Головного управління ДПС у Хмельницькій області проведено аналітичне дослідження, за результатами якого зруйновано тіньову схему формування фіктивного податкового кредиту на суму 5,1 млн гривень. Встановлено, що протягом 2018 – 2019 років посадові особи товариства з обмеженою відповідальністю, реєструючи податкові накладні без фактичного здійснення господарських операцій та скріплюючи їх електронним цифровим підписом, завідомо внесли неправдиві дані до ЄРПН на загальну суму ПДВ понад 5 млн гривень. Протиправна реєстрація податкових накладних здійснювалась для подальшого документального оформлення безтоварних операцій з підприємствами реального сектору економіки України, що мінімізувало сплату податкових надходжень до бюджету та легалізації коштів, невідомого походження в результаті здійснення операцій без відображення в податковій звітності. Наразі податковою службою Хмельниччини встановлено 24 суб‘єкти господарської діяльності, посадові особи яких причетні до формування схемного податкового кредиту. Матеріали дослідження передано до правоохоронних органів. Відбувся сеанс телефонного зв'язку "гаряча лінія" на тему: "Питання зупинення реєстрації податкових накладних" У податковій службі області відбувся сеанс телефонного зв'язку "гаряча лінія" на тему: "Питання зупинення реєстрації податкових накладних". Спікером виступила  в.о. начальника управління податкового адміністрування Цигульова Зоя Андріївна Наводимо основні питання,  які надійшли під час заходу, та відповіді на них.   Питання: Як податковою службою  враховуються таблиці даних платника податку. Відповідь: Відповідно до п. 12 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі-Порядок)  платник податку має право подати таблицю даних платника податку за встановленою формою. Відповідно до п. 15 Порядку таблиця даних подається з поясненнями, розглядається комісією регіонального рівня протягом п’яти робочих днів після її отримання. Згідно з п.16. вищевказаного Порядку  комісія регіонального рівня приймає рішення про врахування або неврахування таблиці даних платника податку, яке надсилається платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.                У рішенні про неврахування таблиці даних платника податку обов’язково зазначається причина такого неврахування. Крім того, згідно з  п.25 Порядку, комісія центрального рівня може приймати рішення про неврахування таблиці даних платника податку.   Питання: Як подати повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено. Відповідь: Відповідно до  п.4 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в  реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України                          від 12.12.2019 №520 (далі – Порядок) у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в  Реєстрі платник податку має право подати  копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації у податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Згідно з  п.6 Порядку письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування. Відповідно до  п.7 Порядку письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС                             в електронній формі за  допомогою засобів електронного зв'язку з  урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.  Питання: Яким чином оскаржити рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Відповідь: Відповідно до  п.13 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в  реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України                          від 12.12.2019 №520 рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку. Відповідно до п. 1 Порядку розгляду скарги щодо рішення про відмову в  реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019  №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» розгляд скарги здійснюється комісією центрального рівня за участю уповноваженої особи Мінфіну. Відповідно до п.3 Порядку скарга подається платником податку на додану вартість у строки, визначені статтею 56 Податкового кодексу України, з наступного дня після набрання чинності рішенням комісії регіонального рівня.   Питання: Яким чином подати документи, які свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Відповідь: Відповідно до п. 6 Порядку комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Інформація та копії документів розглядаються комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, якою приймається відповідне рішення. За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття. Увага! Електронне звернення – підписане, із зазначенням місця проживання (реєстрації) Державна податкова служба України на головній сторінці офіційного вебпорталу за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/435044.html нагадала, що з метою спрощення листування з громадянами в ДПС функціонує електронна поштова скринька  Этот адрес e-mail защищен от спам-ботов. Чтобы увидеть его, у Вас должен быть включен Java-Script Звертаємо увагу, що звернення, які громадяни надішлють на вказану електронну скриньку, мають бути з відсканованим особистим підписом та із зазначенням місця проживання (реєстрації) або підписані за допомогою кваліфікованого електронного підпису. Такі листи будуть розглянуті та відповіді на них будуть надані у терміни, визначені статтею 20 Закону України «Про звернення громадян». Звернення, які громадяни надішлють на вказану електронну скриньку БЕЗ сканованого особистого підпису та БЕЗ зазначення місця проживання (реєстрації), будуть повернуті без розгляду протягом 10 днів із відповідним роз’ясненням відповідно до вимог ст. 5 Закону України «Про звернення громадян». Деякі особливості розрахунку вартісного критерію контрольованих операцій Згідно з п.п. «а» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, зокрема господарські операції, що здійснюються з пов’язаними особами – нерезидентами, в тому числі у випадках, визначених п.п. 39.2.1.5 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ. Відповідно до п.п. 39.2.1.7 п.п 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 (крім операцій, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні) і 39.2.1.5 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови: ► річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік; ► обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік. Господарські операції, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні, визнаються контрольованими, якщо обсяг таких господарських операцій, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік. Враховуючи вищенаведене, для розрахунку вартісного критерію контрольованих операцій з пов’язаними особами – нерезидентами мають враховуватись періоди податкового (звітного) року, в яких нерезидент перебував у статусі пов’язаної особи з платником податку, за умови відсутності інших критеріїв, визначених у підпунктах «б» – «ґ» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ. Увага! Конкурс з формування Єдиного реєстру торгівельних організацій на 2021 рік Головне управління ДПС у Харківській області проводить конкурс з формування Єдиного реєстру торгівельних організацій на 2021 рік, яким надається право реалізації та зберігання безхазяйного та іншого майна, що перейшло у власність держави.     До Єдиного реєстру включаються суб’єкти господарювання незалежно від форми власності, що є юридичними особами та платниками податку на додану вартість здійснюють реалізацію майна шляхом проведення біржових торгів (аукціонів) або через роздрібну торгівельну мережу. Для участі в конкурсі суб’єкти господарювання (юридичні особи платники податку на додану вартість) подають такі документи:  заяву про включення до Єдиного реєстру із зазначенням вартості власного капіталу, кількості працівників, наявності офіційної сторінки або електронної адреси в мережі Інтернет; копію установчого документа, засвідчену суб’єктом господарювання; копії ліцензій на право здійснення окремих видів господарської діяльності (за наявності); довідку про власні складські приміщення або копію договору оренди складських приміщень у тому регіоні, де подається заява; копії документів, які підтверджують можливість проведення біржових торгів (свідоцтво про реєстрацію (акредитацію) члена біржі, власника біржового місця, брокерської контори); баланс або фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва та звіт про фінансові результати за останній звітний період, що передує даті подачі документів. Засідання комісії відбудеться 9 грудня 2020 року, о 14.00 годин, за адресою : вул. Пушкінська 46, м.Харків, 61166. Довідки за телефоном: 702 16 33 Чинним законодавством не заборонено здійснення імпортних операцій без ввезення товару на митну територію України Імпорт (імпорт товарів) – це купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб’єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами. Норми визначені ст. 1 Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність» із змінами і доповненнями. Пунктом 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України (далі – НБУ) від 02 січня 2019 року № 5 із змінами і доповненнями, граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів. Згідно із п.п. 3 п. 6 Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління НБУ від           02 січня 2019 року № 7 із змінами і доповненнями (далі – Інструкція № 7) банк здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентом граничних строків розрахунків за імпортною операцією резидента, якщо на дату оплати резидентом продукції (а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива – на дату здійснення банком платежу на користь нерезидента (дату списання коштів з рахунку банку)) імпортна операція без увезення продукції на територію України не була завершена або в банку немає інформації про завершення імпортної операції без увезення продукції на територію України. Відповідно до п.п. 5 п. 9 розділу ІІІ Інструкції № 7 банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків у разі імпорту продукції без її увезення на територію України – після зарахування грошових коштів від нерезидента на поточний рахунок резидента в банку в разі продажу нерезиденту продукції в повному обсязі за межами України (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за продаж нерезиденту продукції за межами України здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за продукцію) або подання документів, що підтверджують використання резидентом продукції за межами України на підставі договорів (контрактів, угод), інших форм документів, що застосовуються в міжнародній практиці та можуть уважатися договором. Отже чинним законодавством не заборонено здійснення імпортних операцій без ввезення товару на митну територію України за зовнішньоекономічними договорами. Граничні строки розрахунків за операціями з імпорту товарів без ввезення цих товарів на територію України становлять 365 календарних днів. До уваги платників рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України! Згідно із    п. 254.1 ст. 254 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України (рентна плата) є загальні користувачі радіочастотного ресурсу України, визначені законодавством про радіочастотний ресурс, яким надано право користуватися радіочастотним ресурсом України в межах виділеної частини смуг радіочастот загального користування на підставі: ► ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України; ► ліцензії на мовлення та дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою; ► дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою, отриманого на підставі договору з власником ліцензії на мовлення; ► дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою. Підпунктом 254.5.3 п. 254.5 ст. 254 ПКУ визначено, що платники рентної плати, яким надано право користуватися радіочастотним ресурсом України на підставі ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України, сплачують рентну плату починаючи з дати видачі ліцензії. У разі продовження терміну дії ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України рентна плата сплачується з початку терміну дії продовженої ліцензії. Інші платники рентної плати сплачують рентну плату починаючи з дати видачі дозволу на експлуатацію радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв. Сплата рентної плати здійснюється платниками рентної плати з дати видачі першого дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою в даній смузі радіочастот у відповідному регіоні незалежно від загальної кількості дозволів, наданих платнику рентної плати в такій смузі радіочастот у певному регіоні, крім випадків, коли наступні дозволи на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою, видані на пристрої, потужність яких передбачає застосування іншої, ніж у попередніх дозволах, ставки рентної плати. Об’єктом оподаткування рентною платою за користування радіочастотним ресурсом України є ширина смуги радіочастот, що визначається як частина смуги радіочастот загального користування у відповідному регіоні та зазначена в ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України або в дозволі на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою для технологічних користувачів та користувачів, які користуються радіочастотним ресурсом для розповсюдження телерадіопрограм (п. 254.3 ст. 254 ПКУ). Пунктом 49.2 ст. 49 ПКУ передбачено, що платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності. Таким чином, для суб’єкта господарювання, у якого закінчився термін дії ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України або дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу, на підставі якого здійснювалося користування радіочастотним ресурсом, та припинено користування радіочастотним ресурсом, останнім податковим періодом для податкової звітності з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України є звітний період, у якому закінчився термін дії ліцензії або дозволу. Програмний РРО в режимі офлайн «Офлайн-режим» для застосування Програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО) На період відсутності зв’язку між програмним реєстратором розрахункових операцій та фіскальним сервером контролюючого органу проведення розрахункових операцій здійснюється в режимі офлайн, що може тривати не більше 36 годин, із створенням електронних розрахункових документів, яким присвоюються фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером Державної податкової служби. Контроль часу в офлайн Під час роботи в режимі офлайн програмне рішення ПРРО має забезпечувати контроль залишку часу протягом якого може тривати режим офлайн (36 годин підряд або 168 годин на місяць). Час, протягом якого ПРРО перебував у режимі офлайн, підраховується шляхом сумування таких періодів: від дати та часу, що зазначаються у повідомленні з відміткою «початок переведення ПРРО в режим офлайн» до дати та часу, зазначених у повідомленні «завершення режиму офлайн». Від дати та часу, зазначених у повідомленні «завершення режиму офлайн» до дати та часу, зазначених у повідомленні «початок переведення ПРРО в режим офлайн», якщо в період між такими строками на фіскальному сервері Державної податкової служби (далі – фіскальний сервер) не реєструвались на фіскальному сервері у режимі онлайн-обміну розрахункові документи, отримані від цього ПРРО. Початок відліку режиму офлайн Відлік часу, протягом якого ПРРО працював у режимі офлайн, починається від дати та часу, зазначених у повідомленні про проведення розрахункових операцій в режимі офлайн з відміткою «початок переведення ПРРО в режим офлайн» до дати та часу, зазначених у повідомленні з відміткою «завершення режиму офлайн», а також від дати та часу, зазначених у повідомленні з відміткою «завершення режиму офлайн» до дати та часу, зазначених у повідомленні з відміткою «початок переведення ПРРО в режим офлайн», якщо в період між такими строками фіскальним сервером Державної податкової служби не було зареєстровано розрахункових документів в режимі онлайн-обміну. Відображення в податковій декларації з ПДВ помилково сформованих податкових накладних Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) у встановлений Кодексом термін. Пунктом 192.1 ст. 192 Кодексу передбачено, зокрема, що у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, складається розрахунок коригування до податкової накладної. Порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (далі - Порядок № 21). До податкової декларації з ПДВ вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку (абз. 2 п. 1 розділу III Порядку № 21). Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (абз. 1 п. 6 розділу ПІ Порядку № 21). Отже, в податковій декларації з ПДВ платником податку зазначаються дані, вказані в складеній на підставі первинних документів податковій накладній. Тому, обсяги постачання товарів/послуг та сума податку на додану вартість, вказані в помилковій податковій накладній і розрахунку коригування до неї, не підлягають відображенню в податковій декларації з ПДВ. Звертаємо увагу, що наявність в Єдиному реєстрі податкової накладної з помилками спричиняє розбіжності між даними Єдиного реєстру та реєстру виданих податкових накладних платника податку - продавця. Ці розбіжності є податковою інформацією, що свідчить про можливі порушення платником податків податкового законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи податкової служби. Якщо платник не надасть пояснення щодо суті таких розбіжностей та документальні підтвердження своїх пояснень на обов’язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту, це є однією з обставин, за наявності якої здійснюється документальна позапланова перевірка платника податку (пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 розділу II Кодексу).  Яка гранична сума готівкового розрахунку одного підприємства (підприємця) з іншим підприємством (підприємцем) на протязі дня? Відповідно до п. 6 розділу ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 із змінами (далі – Положення № 148), суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами, зокрема, між собою – у розмірі до 10 000 (десяти тисяч) грн включно. Суб’єкти господарювання у разі зняття готівкових коштів із поточних рахунків з метою здійснення готівкових розрахунків із фізичними особами зобов’язані надавати на запит банку (філії, відділення) підтвердні документи, на підставі яких здійснюються такі готівкові розрахунки, необхідні банку (філії, відділенню) для вивчення клієнта з урахуванням ризик-орієнтованого підходу. Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи/юридичних осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку (далі – небанківські установи), шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку. Кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується. Обмеження, установлене в абзаці другому п. 6 розділу II Положення № 148, стосується також розрахунків під час оплати за товари, придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівки, одержаної за допомогою електронного платіжного засобу.  Підрядник (субпідрядник) – платник ПДВ про застосування касового методу зазначає у розпорядчому документі про облікову політику За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб’єкти підприємницької діяльності (підрядники та субпідрядники) можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до п.п. 14.1.266 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Норми встановлені п. 187.1 ст. 187 ПКУ. Згідно з п.п. 14.1.266 п. 14.1 ст. 14 ПКУ касовий метод для цілей оподаткування згідно з розділом V ПКУ – це метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов’язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на рахунки платника податку, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, у касу платника податків або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата віднесення сум податку до податкового кредиту визначається як дата списання коштів з рахунків платника податку, відкритих в установах банків, та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, дата видачі з каси платника податків або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг). Для застосування касового методу визначення податкових зобов’язань з ПДВ нормами ПКУ не передбачено подання до контролюючих органів будь-яких заяв чи повідомлень щодо початку застосування касового методу за власним вибором платника відповідно до вимог п. 187.1 ст. 187 ПКУ. При цьому у податковій декларації з ПДВ, починаючи зі звітного періоду, з якого платник податку почав застосовувати касовий метод, платник у відповідному полі в кінці декларації проставляє відповідну позначку. Разом з цим відповідно до п. 1.3 Методичних рекомендації щодо облікової політики підприємства, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 27.06.2013 № 635 із змінами (далі – Методрекомендації), елементом системи організації бухгалтерського обліку на підприємстві є облікова політика, яка може враховувати організаційно-правову форму підприємства, галузеві особливості економічної діяльності, обсяги виробництва тощо. Пунктом 2.1 Методрекомендацій передбачено, що розпорядчий документ про облікову політику підприємства визначає, зокрема кількісні критерії та якісні ознаки суттєвості інформації про господарські операції, події та статті фінансової звітності. Отже, про застосування касового методу платник зазначає в розпорядчому документі про облікову політику. Якщо платник податку бажає відмовитись від застосування касового методу податкового обліку, то така відмова здійснюється шляхом внесення відповідних змін до облікової політики підприємства. У разі відмови від застосування касового методу сума податкових зобов’язань з ПДВ платника податку збільшується на суму, нараховану на вартість товарів/послуг, поставлених платником податку, але не оплачених коштами чи іншими видами компенсацій на дату переходу такого платника до звичайного режиму оподаткування. Про відповідальність, яка передбачена за несвоєчасну сплату ПДФО за наслідками декларування доходів Фізична особа зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації про майновий стан і доходи. Норми встановлені п. 179.7 ст. 179 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Законом України від 17 березня 2020 року № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» строк сплатити суми податкового зобов’язання було перенесено – останнім днем сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору, визначених громадянами у податковій декларації про майновий стан і доходи за результатами 2019 року та особами, які провадять незалежну професійну діяльність є 30 вересня 2020 року. Згідно з п. 126.1 ст. 126 ПКУ у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: ► при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 відс. погашеної суми податкового боргу; ► при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 20 відс. погашеної суми податкового боргу. Шановні громадяни та особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, не зволікайте та своєчасно сплатіть ПДФО і військовий збір, визначені у податковій декларації про майновий стан і доходи за 2019 рік! Сьогодні, 30.09.2020, – граничний строк такої сплати. Яким чином нараховують та сплачують єдиний внесок за себе члени фермерського господарства? Частиною 1 ст. 3 Закону України від 19 червня 2003 року № 973-IV «Про фермерське господарство» із змінами визначено, що членами фермерського господарства можуть бути подружжя, їх батьки, діти, які досягли 14-річного віку, інші члени сім’ї, родичі, які об’єдналися для спільного ведення фермерського господарства, визнають і дотримуються положень установчого документа фермерського господарства. Членами фермерського господарства не можуть бути особи, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом). Згідно з п. 7.12 розділу 7 Методичних рекомендацій з організації та ведення бухгалтерського обліку в селянських (фермерських) господарствах, затверджених наказом Міністерства аграрної політики України від 02.07.2001 № 189, фінансовий результат господарства (дохід) розподіляється між членами господарства пропорційно трудовому внеску кожного з них і використовується для визначення заробітку, утримань і відрахувань на соціальні заходи згідно з чинним законодавством. Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» внесено зміни до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами (далі – Закон № 2464) відповідно до яких, починаючи з 01.01.2018, члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, є платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) (п. 51 частини 1 ст. 4 Закону № 2464). Платники єдиного внеску, зазначені зокрема, у п. 51 частини 1 ст. 4 Закону   № 2464, зобов’язані сплачувати за себе єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (абзац третій частини 8 ст. 9 Закону № 2464). Частиною 5 ст. 8 Закону № 2464 для зазначеної категорії платників встановлена обов’язкова ставка єдиного внеску, що дорівнює 22 % бази нарахування. Базою нарахування єдиного внеску для членів фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 2 частини 1 ст. 7 Закону № 2464). Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина 12 ст. 9 Закону № 2464). Право на звільнення від сплати єдиного внеску за себе мають члени фермерського господарства, якщо вони належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, або отримують пенсію за віком, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» із змінами, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу (частина 4 ст. 4 Закону № 2464). До уваги платників! Кваліфікований надавач електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС (далі – Надавач) на головній сторінці офіційного інформаційного ресурсу (https://acskidd.gov.ua/) повідомив про наступне. З метою забезпечення надання кваліфікованих електронних довірчих послуг (далі – ЕДП) на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусу COVID-19 на території України та у зв’язку із прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (зі змінами) Надавач повідомляє, що надання ЕДП здійснюватиметься лише за наявності у клієнтів засобів захисту від респіраторних захворювань та з обмеженою кількістю одночасного перебування людей у приміщеннях відокремлених пунктів реєстрації (далі – ВПР), в залежності від кількості працюючих робочих місць (на 1 працівника ВПР 1 відвідувач). Для отримання ЕДП користувачу необхідно: - ознайомитись з Регламентом Надавача (зі змінами) та умовами Договору про надання ЕДП; - здійснити попередній запис до відповідного ВПР (у разі потреби отримати консультацію) засобами телефонного зв’язку починаючи з 8 год. 00 хв. (режим роботи ВПР та засоби зв’язку опубліковані на офіційному інформаційному ресурсі Надавача у розділі «Контакти». Звертаємо увагу на те, що попередній запис здійснюється протягом дня на наступний робочий день (рекомендований час попереднього запису з 8 год. 00 хв. до 10 год. 00 хв.); - підготувати необхідний перелік реєстраційних документів для отримання ЕДП, з яким можливо ознайомитись у розділі «Отримання електронних довірчих послуг» офіційного інформаційного ресурсу Надавача, обравши відповідну категорію; - прийти у відповідний ВПР на зазначений час з оригіналами документів для ідентифікації користувача та передачі необхідних для реєстрації документів (ВПР не надає послуги з копіювання, друку та заповнення реєстраційних карток, бланків та інших документів, а також не здійснює продаж або безоплатне надання захищених носіїв особистих ключів). Земельний податок, як обов'язковий платіж для платників єдиного податку Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни, зокрема, до пп. 4 п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), згідно з якими з 1 липня поточного року платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першої – третьої груп для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм, позичку). Таким чином, з 1 липня 2020 року у платників єдиного податку, які набули у власність або у постійне користування земельну ділянку та надають її та/або нерухоме майно, що знаходиться на такій земельній ділянці, в оренду, виникає обов’язок сплачувати земельний податок та надавати податкову декларацію з плати за землю на загальних підставах. При цьому, ст. 796 Цивільного кодексу України визначено, що одночасно з правом найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також право користування земельною ділянкою, яка прилягає до будівлі або споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму. У договорі найму сторони можуть визначити розмір земельної ділянки, яка передається наймачеві. Якщо розмір земельної ділянки у договорі не визначений, наймачеві надається право користування усією земельною ділянкою, якою володів наймодавець. Тобто, якщо у договорі оренди (найму, позики) земельної ділянки та/або нерухомого майна, що розташоване на такій земельній ділянці, розмір земельної ділянки, право користування якою передається по договору оренди (найму, позики) не визначений, податок за таку земельну ділянку та земельну ділянку під такими будівлями (їх частинами) сплачується на загальних підставах за всю площу земельної ділянки з урахуванням прибудинкової території (п. 284.3 ст. 284 ПКУ).  Відповідальність за недодержання порядку маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів Відповідно до законодавства,  відповідальність за недодержання порядку маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів несуть виробники (замовники), імпортери, продавці таких товарів та їх посадові особи (п. 228.9 ст. 228 Податкового кодексу України (далі - ПКУ)). Так, згідно ст. 17 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» за зберігання, транспортування, продаж немаркованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів до суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірі 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 грн. Крім цього, до посадових осіб такого суб’єкта господарювання застосовується адміністративна відповідальність відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 № 8073-X (далі – КУпАП). Відповідно до ст. 156 КУпАП роздрібна або оптова торгівля алкогольними напоями чи тютюновими виробами без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку – тягне за собою накладення штрафу від 200 до 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією предметів торгівлі та виручки, одержаної від продажу предметів торгівлі. Зберігання або транспортування алкогольних напоїв чи тютюнових виробів з підробленими чи фальсифікованими марками акцизного податку посадовими особами підприємств – виробників, імпортерів і продавців таких товарів, – тягне за собою накладення штрафу від 100 до 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією таких алкогольних напоїв або тютюнових виробів (ст. 164 прим. 5 КУпАП). Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано стягненню за будь-яке з правопорушень, зазначених у ст. 164 прим. 5 КУпАП, або вчинені у великих розмірах, – тягнуть за собою накладення штрафу від 600 до 1200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією таких алкогольних напоїв або тютюнових виробів. Під великим розміром розуміється вартість алкогольних напоїв або тютюнових виробів, яка у 500 чи більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Відповідно до ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Довідково: умови, за яких алкогольні напої та тютюнові вироби вважаються немаркованими визначено п. 226.9 ст. 226 ПКУ.  Авансові внески не справляються та не нараховуються на суми операцій, які прирівнюються до дивідендів Нагадаємо, що з урахуванням змін, внесених Законом № 466 до підпункту 14.1.49 пункту 14.1 статті 14 Кодексу, починаючи з 1 січня 2021 року, для цілей оподаткування до дивідендів будуть прирівнюватися серед іншого: суми доходів у вигляді платежів за цінні папери (корпоративні права), що виплачуються на користь нерезидента, зазначеного в підпунктах «а», «в», «г» підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Кодексу, у контрольованих операціях понад суму, яка відповідає принципу «витягнутої руки»; вартість товарів (робіт, послуг), крім цінних паперів та деривативів), що придбаваються у нерезидента, зазначеного в підпунктах «а», «в», «г» підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Кодексу, у контрольованих операціях понад суму, яка відповідає принципу "витягнутої руки"; сума заниження вартості товарів (робіт, послуг), які продаються нерезиденту, зазначеному в підпунктах «а», «в», «г» підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Кодексу, у контрольованих операціях порівняно із сумою, яка відповідає принципу "витягнутої руки"; виплата в грошовій або негрошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника - нерезидента України у зв'язку зі зменшенням статутного капіталу, викупом юридичною особою корпоративних прав у власному статутному капіталі, виходом учасника зі складу господарського товариства або іншої аналогічної операції між юридичною особою та її учасником, у розмірі, що призводить до зменшення нерозподіленого прибутку юридичної особи. Інформуємо платників податків щодо алгоритму дій при реєстрації ПРРО Суб’єкт господарювання, який має намір зареєструвати ПРРО, повинен перебувати на обліку в контролюючому органі. Також на обліку має перебувати його господарська одиниця, де буде використовуватись ПРРО, про яку суб’єкт господарювання повідомляє контролюючий орган відповідно до вимог пункту 63.3 статті 63 Податкового кодексу України. Реєстрація ПРРО здійснюється на підставі заяви, що подається у електронній формі через Електронний кабінет (портальне рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (АРІ)) або засобами телекомунікацій. Після включення ПРРО до реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій такий ПРРО може використовуватись суб’єктом господарювання. Про сертифікати електронних підписів та/або печаток, що будуть використовуватись для ПРРО, суб’єкт господарювання повідомляє згідно з Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, встановленим наказом Мінфіну від 06.06.2017 № 557.  Приймаєте на роботу працівника – подайте повідомлення до податкової служби Відповідно до до ч. 3 ст. 24 КЗпП працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом або розпорядженням роботодавця, та повідомлення про це відповідного органу ДПС у порядку, установленому Кабміном. Порядок повідомлення про прийняття працівника на роботу затверджено постановою КМУ від 17.06.15 р. № 413 (далі – Порядок № 413). Відповідно до нього повідомлення за встановленою формою подається роботодавцем до територіального податкового органу за основним місцем обліку як платника єдиного внеску (ЄСВ). Відповідно до Порядку № 413 повідомлення про прийняття працівника на роботу може бути надане в один із таких способів: засобами електронного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб згідно з вимогами законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису; на паперових носіях разом із його копією в електронній формі; на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більш як із п’ятьма особами. Крім того, у податковій службі Буковини наголошують, заповнення форми повідомлення про прийняття на роботу має свої особливості. Зокрема: повідомлення підписується керівником підприємства, який здійснює прийняття працівника на посаду; у реквізиті повідомлення «Реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта працівника» в разі прийняття на роботу фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податку, офіційно повідомила про це орган ДПС і має відповідну відмітку в паспорті, може бути вказана інформація про номер паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм (у формі картки), який складається з 9 цифр; у разі прийняття на роботу сумісника у графі 4 повідомлення «Категорія працівника» слід прописати цифру «2» (наймані працівники без трудової книжки). Єдиний рахунок: для відкриття рахунку платник податків подає відповідне повідомлення до податкової служби через Електронний кабінет Кабінет Міністрів України Постановою від 29 квітня 2020 року № 321 затвердив «Порядок функціонування єдиного рахунка та виконання норм статті 35¹ Податкового кодексу України центральними органами виконавчої влади». Порядок №321 визначає механізм функціонування єдиного рахунку для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податків і зборів, передбачених ПКУ, єдиного внеску та інших платежів, що визначені відповідним законодавством та контроль за справлянням яких покладено на ДПС. Застосування з 1 січня 2021 року єдиного рахунку для сплати податків і зборів та ЄВ визначено: Законом України від 04.10.2019 року №190-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»; Законом України від 13.04.2020 року № 559-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування". Єдиний рахунок — це рахунок, який платник податків за власним бажанням може використовувати для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податків та зборів, передбачених ПКУ і єдиного внеску. Податківці звертають увагу, єдиний рахунок не використовується для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу: з податку на додану вартість та акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового (такий виняток пов’язаний з функціонуванням спеціальних систем електронного адміністрування для цих податків), частини чистого прибутку (доходу) державними та комунальними підприємствами та їхніми об’єднаннями.   Платникам слід знати, повідомлення про використання або про відмову від використання єдиного рахунку подається платником в електронній формі через електронний кабінет у порядку, встановленому статтею 42¹ ПКУ. У разі повідомлення про відмову від використання єдиного рахунку, виключення такого платника з реєстру відбудеться з 1 січня календарного року, що настає за роком, в якому було подано повідомлення про відмову від використання єдиного рахунку. Під час використання платником єдиного рахунку для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податків і зборів, інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС та єдиного внеску, платник не має права сплачувати такі кошти на інші рахунки, відкриті Казначейством. Для зарахування коштів на єдиний рахунок платник заповнює розрахунковий документ на переказ відповідно до вимог Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженого Мінфіном. Введення в дію єдиного рахунку для сплати податків та єдиного внеску допоможе спростити сплату податкових платежів та сприятиме зменшенню кількості помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань. Хто з платників єдиного податку може бути платниками ПДВ? Для цілей оподаткування податком на додану вартість (далі – ПДВ) відповідно до п. 180.1 ст. 180 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платником податку, зокрема, є будь – яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку. У разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділу V ПКУ, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування ПДВ), така особа зобов’язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст. 183 ПКУ, крім особи, яка є платником єдиного податку першої – третьої групи (п. 181.1 ст. 181 ПКУ). Застосування спрощеної системи оподаткування регламентовано главою 1 розділу XIV ПКУ. Статтею 297 ПКУ, зокрема передбачено, що платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з ПДВ з операцій з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, крім ПДВ, що сплачується фізичними особами та юридичними особами, які обрали ставку єдиного податку, визначену п.п. 1 п. 293.3 ст. 293 ПКУ, а також що сплачується платниками єдиного податку четвертої групи. Згідно із п. 293.3 ст. 293 ПКУ відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється у розмірі: 3 відсотки доходу – у разі сплати ПДВ згідно з ПКУ; 5 відсотків доходу – у разі включення ПДВ до складу єдиного податку. Ставка єдиного податку, визначена для третьої групи у розмірі 3 відсотки, може бути обрана: а) суб’єктом господарювання, який зареєстрований платником ПДВ відповідно до розділу V ПКУ, у разі переходу ним на спрощену систему оподаткування; б) платником єдиного податку третьої групи, який обрав ставку єдиного податку в розмірі 5 відсотків, у разі добровільної зміни ставки єдиного податку; в) суб’єктом господарювання, який не зареєстрований платником ПДВ, у разі його переходу на спрощену систему оподаткування або зміни групи платників єдиного податку шляхом реєстрації платником ПДВ відповідно до розділу V ПКУ (п. 293.8 ст. 293 ПКУ). Враховуючи зазначене, платниками ПДВ можуть бути фізичні та юридичні особи платники єдиного податку третьої групи, які обрали ставку єдиного податку у розмірі 3 відсотки доходу, а також сільськогосподарські товаровиробники - платники єдиного податку четвертої групи. Сплата акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизними товарами Підпунктом 212.1.11 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що платником акцизного податку є особа – суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів. При цьому особи – суб’єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням пункту продажу товарів не пізніше граничного терміну подання декларації акцизного податку за місяць, в якому здійснюється господарська діяльність (п.п. 212.3.1 прим. 1 п. 212.3 ст. 212 ПКУ). Відповідно до п. 1 частини другої ст. 55 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV зі змінами та доповненнями (далі – ГКУ) суб’єктами господарювання є господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до ГКУ, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку. Суб’єкти господарювання, зазначені у п. 1 частини другої ст. 55 ГКУ, мають право відкривати свої філії, представництва, інші відокремлені підрозділи без створення юридичної особи (п. 6 ст. 55 ГКУ). При цьому суб’єкт господарювання підлягає державній реєстрації, як юридична особа чи фізична особа - підприємець у порядку, визначеному законом. Відкриття суб’єктом господарювання філій (відділень), представництв без створення юридичної особи не потребує їх державної реєстрації (ст. 58 ГКУ). Відповідно до частин третьої та п’ятої ст. 95 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV зі змінами та доповненнями філії не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення. Таким чином, платником акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів є суб’єкт господарювання, зокрема, юридична особа, оскільки філія юридичної особи не може бути зареєстрована, як платник акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів. Ліцензія на право зберігання пального Відповідно статті 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» від 19.12.1995 № 481/95-ВР (далі – Закон № 481) зберігання пального – діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик. Так, згідно статті 15 Закону № 481 визначено, що зберігання пального здійснюється суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії. Ліцензії на зберігання пального отримуються на кожне місце зберігання пального. Ліцензії на право зберігання пального видаються за місцем розташування місць зберігання пального терміном на п’ять років. Звертаємо увагу, що суб’єкт господарювання (у тому числі іноземний суб’єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії. Крім того, ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються: підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету; підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву; суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто - та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі. Суб’єкти господарювання, які здійснюють, зокрема, зберігання пального виключно у споживчій тарі до 5 літрів, ліцензію на зберігання пального не отримують. Ліцензія видається за заявою суб’єкта господарювання, до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію. Річна плата за ліцензію на право зберігання пального встановлюється в розмірі 780 гривень. Для отримання ліцензії на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів: документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об’єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об’єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення; акт вводу в експлуатацію об’єкта або акт готовності об’єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об’єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об’єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального; дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки. Копії таких документів не подаються у разі їх наявності у відкритих державних реєстрах, якщо реквізити таких документів та назви відповідних реєстрів зазначено в заяві на видачу ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на зберігання пального. Суб’єкти господарювання, що здійснюють зберігання пального, яке не реалізовується іншим особам і використовується виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки, копії зазначених документів не подають. Такі суб’єкти господарювання у заяві зазначають про використання пального для потреб власного споживання чи переробки, загальну місткість резервуарів та ємностей, що використовуються для зберігання пального, та їх фактичне місцезнаходження. Зазначимо, що у разі надання послуг із зберігання пального іншим суб’єктам господарювання та/або реалізація пального іншим особам на підставі ліцензії на право зберігання пального, отриманої на підставі заяви виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки до суб’єктів господарювання (у тому числі іноземних суб’єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 500 000 гривень. Звільнення від подання звітності з ПДВ ФОП - платника ПДВ у зв’язку з мобілізацією до Збройних сил України Відповідно до вимог частини третьої ст. 39 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов’язок і військову службу» за громадянами України, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період не припиняється реєстрація підприємницької діяльності фізичних осіб-підприємців. Разом з тим, з 8 червня 2014 року набрав чинності Закон України від 20 травня 2014 року № 1275-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації» (далі - Закон № 1275), згідно з яким тимчасово мобілізовані на військову службу підприємці і самозайняті особи звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб (далі - ПДФО) або єдиного податку, а також єдиного внеску (далі - ЄСВ) за себе на весь період такої служби. Вказані вище норми Закону №1275 застосовуються з першого дня мобілізації і протягом всього періоду мобілізації відповідно до Указу Президента України від 17 березня 2014 року № 303 «Про часткову мобілізацію». Таким чином, Законом № 1275 ФОП - платника ПДВ не звільнено від обов’язку нарахування, сплати ПДВ та подання звітності з ПДВ. Разом з цим інформуємо, що п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) передбачено, що за звітний період, в якому не виникають об’єкти оподаткування, або у разі відсутності показників, які підлягають декларуванню, податкова звітність не подається. Таким чином, ФОП - платник ПДВ, мобілізований до Збройних сил України, за звітні періоди, в яких відсутні операції з постачання або придбання товарів/послуг та відсутні інші показники, які підлягають декларуванню, не зобов’язаний подавати податкову звітність з ПДВ. Погашення податкового боргу можливе за рахунок помилково чи надміру сплачених податкових зобов’язань Платник податків має право погасити податковий борг за рахунок помилково або надміру сплачених ним сум інших податкових зобов’язань. Платник може також повернути надміру сплачені кошти на власний рахунок, проте лише за у мови відсутності податкового боргу, або ж його повного погашення. Це передбачено ст.43 Податкового Кодексу України. Щоб скористатися даним правом, платнику податків необхідно подати до територіальних органів ДПС заяву в довільній формі  протягом 1095 днів від дня виникнення помилково чи надміру сплаченої суми чи пені. В заяві слід зазначити напрям перерахування коштів: - на погашення грошового зобов’язання чи податкового боргу з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; - на банківський поточний рахунок платника податків; - на повернення коштів у готівковій формі за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку (п. 43.4 ст. 43 ПКУ). Згідно п. 43.5 ст. 43 ПКУ контролюючий орган не пізніше ніж за п’ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення належних коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п’яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Повернення платнику податків помилково чи надміру сплачених коштів здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані. Однак, надміру сплачений  податок з доходів фізичних осіб, що розраховується на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку, може зараховуватися лише для  перекриття зобов’язань даного податку у майбутніх періодах. До речі, подати заяву на повернення чи перекидання надміру або ж помилково сплачених коштів платник може й за допомогою Електронного кабінету. Нагадаємо, що за допомогою даного сервісу можна сформувати та надіслати до органів податкової служби також податкову звітність, запити на отримання інформації, заяви для реєстрації платниками окремих податків. Крім того, платник може у режимі реального часу отримати доступ до особистої інформації, а саме отримати відомості про суми отриманих доходів і утриманих податків, стан поданої звітності тощо. #Податкова_пояснює: особливості заповнення таблиці даних платника ПДВ Для безумовної реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в ЄРПН, платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку на додану вартість. Таблиця даних платника податку (далі – Таблиця) – це інформація про специфіку діяльності платника податку. У таблиці даних платника податку (далі - Таблиця) зазначаються: - види економічної діяльності відповідно до КВЕД; - коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України; - коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (далі - ДКПП), що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України. Одночасне заповнення граф щодо придбання (отримання) і постачання/надання товарів/послуг в одному рядку Таблиці не допускається. Коди послуг згідно з ДКПП у Таблиці мають містити від 5 (наприклад: 02.40) до 14 символів. Після подання Таблиці при складанні податкових накладних/розрахунків коригувань, коди товарів згідно з УКТ ЗЕД або коди послуг згідно з ДКПП мають вказуватися на рівні тих знаків (цифр), які зазначені в поданій Таблиці. Якщо в Таблиці коди будуть вказані на рівні 4 перших цифр, а в податковій накладній/розрахунку коригування - на рівні 12 цифр, то реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування може бути зупинена (наприклад, код «33.12» і код «33.12.24-00.00» не ідентичні і розуміються як різні коди). У разі отримання попередньої оплати за товари, постачання яких ще не відбулося, платник податку має право навести у Таблиці інформацію щодо товарів відносно яких вона отримана. Таблиця подається за встановленою формою та з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку. Таблиця подається платниками в електронній формі засобами електронного зв’язку (Додаток 5 за формою J/F1312303). Пояснення з інформацією про діяльність платника  подається у вигляді прикріпленого до Таблиці додатка, код форми якого J/F1360102. В описі про діяльність платника податку мають бути зазначені відомості: - про наявні орендовані (із зазначенням угод) або власні (із зазначенням документів власності) приміщення, виробничі потужності, та інші дані щодо основних фондів; - дані про сертифікати якості, ліцензії, дозвільні документи при наявності; - про власні/ орендовані складські приміщення чи опис угод про зберігання ; - про наявність транспортних засобів в розрізі (або опис угод с СГ, хто виконує транспортні послуги); - про земельні ділянки (власні/орендовані із зазначенням угод) в га; - для сільгоспвиробників дані про урожайність культур, які зазначені в таблиці під реалізацію на підставі статистичної звітності №4-СГ, 29 – СГ , інші; - про найманий персонал із зазначенням посад/професій , - про залишки готової продукції, сировини; - по кожному коду товарів/послуг, зазначених в таблиці на придбання – опис угоди на придбання товарів/послуг та інших документів: ТТН, платіжні доручення ,довіреності, накладні, акти, інше (для сільгоспвиробників опис про придбання посівного матеріалу, дизпалива, ядохімікатів); - інформація про складені угоди на реалізацію. Згідно з пп. 15 та 16 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних»,  Таблиця з поясненнями  протягом 5 робочих днів розглядається комісією регіонального рівня, яка приймає рішення про врахування або неврахування Таблиці (Додаток 6 за формою J/F 1412306). Комісія центрального рівня має право переглядати рішення регіонального рівня про враховані таблиці, та у разі наявності   недостовірної інформації чи негативної податкової історії, приймає рішення про неврахування такої Таблиці (Додаток 7 за формою J/F 1413304). У разі надходження рішення суду, яке набрало законної сили, із зобов’язанням врахувати Таблицю, така Таблиця враховується. Таблиці даних, враховані до набрання чинності Порядку, затвердженого постановою КМУ №1165, є діючими. #Програмні_РРО: інноваційне ведення бізнесу З 01 серпня 2020 року набрали чинності норми законів України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» (із змінами) та № 129-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» (із змінами). Зазначеними законами запроваджено ряд новацій у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО). Так, з 01 серпня 2020 року кожен суб’єкт господарювання обирає РРО, який йому зручніше використовувати під час здійснення розрахункових операцій, тобто або класичний РРО або програмний РРО. На сьогодні для застосування програмного РРО існує розроблене ДПС програмне рішення, яке доступне кожному суб’єкту господарювання на безкоштовній основі, та розміщене на офіційному вебпорталі ДПС України у банері «Програмні РРО». Суб’єкту господарювання, який має намір зареєструвати програмний РРО, необхідно перебувати на обліку в контролюючому органі. Також на обліку має перебувати його господарська одиниця, де буде використовуватись такий програмний РРО. Про таку господарську одиницю платник повідомляє контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України за формою № 20-ОПП. Після включення програмного РРО до Реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій такий РРО може використовуватись суб’єктом господарювання. Здійснити реєстрацію програмного РРО можна в електронному вигляді за допомогою електронного сервісу «Електронний кабінет». Передача даних від програмного РРО до фіскального сервера здійснюється засобами комунікацій з використанням кваліфікованого електронного підпису або печатки. Безкоштовно електронні підписи та печатки можна отримати у кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС. Про сертифікати електронних підписів та/або печаток, що будуть використовуватись для програмних РРО, суб’єкт господарювання повідомляє згідно з Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 року № 557 із змінами. Програмування найменування товарів (послуг) через програмний РРО здійснюється оператором (касиром) самостійно шляхом додавання таких товарів за допомогою самого програмного забезпечення або за допомогою імпорту раніше підготованого переліку номенклатури, який формується для кожного програмного забезпечення в окремому форматі згідно з інструкцією, що додається до того ж архіву, що і програмне забезпечення Звертаємо також увагу, що з 01 серпня 2020 року застосовуються штрафні санкції у разі виявлення порушень при використанні РРО або програмних РРО. Так тимчасово, з 01 серпня поточного року застосовуються штрафи за перше порушення у розмірі 10 % і за кожне наступне порушення 50 % вартості проданих з порушенням товарів, виконаних робіт, наданих послуг. З 01 січня 2021 року розмір штрафу буде становити 100 % і 150 % вартості проданих з порушенням товарів (робіт, послуг) за перше та наступне порушення відповідно. Проте, додаткових штрафних санкцій до вже передбачених Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» не встановлено.  Окремо зупинимось на перевагах програмних РРО, якими є:  ► вільний вибір суб’єктом господарювання класичного або програмного РРО; ► відсутність посередників, зокрема Центрів сервісного обслуговування; ► відсутність експертизи для комерційних програмних РРО; ► пристосовність для будь-якого пристрою, що підтримує операційну систему Windows, Android; ► онлайн-реєстрація програмного РРО у контролюючому органі; ► виключно електронний документообіг з контролюючими органами; ► безкоштовність програмного рішення ДПС. Довідково повідомляємо, що роз’яснення стосовно отримання кваліфікованих сертифікатів електронних підписів та печаток для програмних РРО розміщені у відповідному розділі банеру «Програмні РРО». У разі виникнення технічних, методологічних запитань необхідно звертатись за телефоном 0 800 501 007. Податківці підтримують бізнес - стартапи Фахівці Головного управління ДПС у Харківській області завітали до Муніципального стартап центру. Основними завданнями та функціями центру є безкоштовне надання  правової допомоги в організації і розвитку бізнесу. Наразі з 12 вересня по 4 жовтня триває інтенсивна програма «reBOOTcamp» для власників стартапів. Харківщина – це регіон, який вже неодноразово демонстрував, що є якісною «стартовою площадкою» для підприємців, айтишників, сільгоспників, промисловців та інших представників бізнесу. Підтвердженням комфортності ведення бізнесу є зростання кількості суб’єктів господарювання. Лише в цьому році  коло бізнесменів збільшилося на 2,41 % (до 249,9 тис. осіб). Під час зустрічі обговорювалися питання співпраці щодо надання практичної консультативної допомоги з питань оподаткування, ведення бізнесу. «Придумати Startup – це лише пів справи. Дуже важливо розробити Business plan, визначити систему оподаткування, розрахувати витрати та податки. Адже від цього залежить, чи приноситиме проєкт прибуток. Сьогодні допомогти в цьому може саме податкова служба»,  – зазначила начальник відділу комунікацій Яна Чуб. Посадовець також повідомила, що фахівці державної податкової служби проводять цілу низку різноманітних інформаційно-роз’яснювальних заходів для платників податків. Формат: від семінарів до ZOOM-конференцій. Активно працює Громадська рада при ГУ ДПС у Харківській області (керівник Суханов І.Г.). В результаті було прийнято рішення щодо проведення спільних заходів, у тому числі, організації семінарських навчань для талановитих початківців. Чи можливо здійснити первинну процедуру реєстрації у Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС через мережу Інтернет без особистої присутності у центрі? Первинна процедура отримання електронних довірчих послуг від Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС (далі – КН ЕДП ІДД ДПС) не передбачає можливість реєстрації заявників через мережу Інтернет. Відповідно до вимог Регламенту КН ЕДП ІДД ДПС заявник має бути особисто присутнім під час первинної процедури реєстрації. Детальну інформацію щодо процедури реєстрації можна переглянути на офіційному інформаційному ресурсі КН ЕДП ІДД ДПС (http://www.acskidd.gov.ua) у розділі «Отримання електронних довірчих послуг, у тому числі для програмних РРО». Відповідне запитання та відповідь на нього розміщене у категорії 301.02 розділу «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ» ЗАГАЛЬНОДОСТУПНОГО ІНФОРМАЦІЙНО-ДОВІДКОВОГО РЕСУРСУ на офіційному веб-порталі ДПС України за посиланням http://zir.tax.gov.ua. Зарахування у зменшення податку на прибуток сплачених за митним кордоном України податків Відповідно до п.п. 141.4.9 п. 141.4 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) суми податку на прибуток, отриманий з іноземних джерел, що сплачені суб’єктами господарювання за кордоном, зараховуються під час сплати ними податку в Україні. При цьому зарахуванню підлягає сума податку, розрахована за правилами, встановленими розділу ІІІ ПКУ. Розмір зарахованих сум податку з іноземних джерел протягом податкового (звітного) періоду не може перевищувати суми податку, що підлягає сплаті в Україні таким платником податку протягом такого періоду. Не підлягають зарахуванню у зменшення податкових зобов’язань такі податки, сплачені в інших країнах: ► податок на капітал/майно та приріст капіталу; ► поштові податки; ► податки на реалізацію (продаж); ► інші непрямі податки незалежно від того, підпадають вони під категорію прибуткових податків чи оподатковуються іншими податками згідно із законодавством іноземних держав. Зарахування сплачених за митним кордоном України сум податку здійснюється за умови подання письмового підтвердження контролюючого органу іншої держави щодо факту сплати такого податку та за наявності чинного міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування доходів. Про граничний термін сплати єдиного внеску ФОП – платниками єдиного податку за себе Платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), зазначені у п. 4 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464), зокрема, фізичні особи – підприємці    (ФОП) – платники єдиного податку зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (частина 8 ст. 9 Закону № 2464). Згідно з п. 12 розділу ІV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами та доповненнями, у разі якщо останній день строків сплати єдиного внеску припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків сплати єдиного внеску вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем. Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Таким чином, граничний термін сплати єдиного внеску за себе ФОП – платниками єдиного податку – 19 число місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок. У разі якщо останній день строків сплати єдиного внеску припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків сплати єдиного вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем. Суми помилково сплаченого єдиного внеску зараховуються в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску або повертаються платникам Платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) зобов’язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиного внеску. Норми встановлені п.п. 1 частини 2 ст. 6 Закону України від 08 липня  2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами (далі – Закон № 2464). У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов’язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених ст. 25 Закону № 2464. Частиною 13 ст. 9 Закону № 2464 передбачено, що суми помилково сплаченого єдиного внеску зараховуються в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску або повертаються платникам у порядку і строки, визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, Пенсійним фондом України та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування. Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області
 

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить


Фотогалереи изюмчан

Кто он-лайн

Сейчас на сайте:
Гостей - 10

 
Служба недвижимости Вилима.

 
 
 
 
 

Сушка зерна и древесины на отходах
БЕСПЛАТНЫЕ ОБОИ ДЛЯ РАБОЧЕГО СТОЛА

Дизайн РА «Изюминка»