Главная
Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області повідомляє Версия для печати Отправить на e-mail
24.09.2020
Викрито діяльність мережі магазинів розливного пива, які працювали без РРО та ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями
Державна податкова служба України постійно проводить моніторинг та аналіз господарської діяльності суб’єктів господарювання, що здійснюють продаж підакцизних товарів.
Так, за результатами проведених ДПС обстежень закладів торгівлі в одному з центральних регіонів України виявлено мережу магазинів з продажу розливного пива, яка налічувала 25 об’єктів.
На цих об’єктах торгівлі здійснювався незаконний продаж підакцизних товарів без застосування зареєстрованих в органах ДПС реєстраторів розрахункових операцій та без наявності ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.
За встановленими фактами незаконної діяльності ДПС доручила регіональному головному управлінню проаналізувати роботу визначених об’єктів та провести відповідні контрольно-перевірочні заходи.
У результаті спільних заходів ДПС та ДФС встановлено, що незаконну діяльність здійснював громадянин «В» через зазначену мережу магазинів з продажу розливного пива, не декларуючи при цьому отримані доходи та не сплачуючи податки до бюджету. В результаті таких дій до бюджету не надійшло понад 7,5 млн гривень. За результатами опрацювання отриманої інформації ДФС порушено кримінальну справу, в рамках якої проведено 25 санкціонованих обшуків за місцями незаконної торгівлі та вилучено готівкові кошти в розмірі 2019,8 тис. грн, товарно-матеріальні цінності, документи, договори оренди, зошити складського обліку, чорнові записи та банківські картки. Як проміжний результат вжитих заходів – за адресами розміщення магазинів розливного пива мережі зареєстровано 22 реєстратори розрахункових операцій та подано 42 заяви на отримання відповідних ліцензій. На Житомирщині упереджено формування фіктивного податкового кредиту на 300 млн гривень Фахівцями Головного управління ДПС у Житомирській області упереджено черговий факт розповсюдження ризикового податкового кредиту. Так, основним завданням двох підприємств (вид діяльності - оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням) було створення та подальша реалізація фіктивного податкового кредиту. Суть схеми полягає в тому, що ці підприємства придбавали суміш вугілля кам`яного, яке в подальшому планували реалізувати на електричні станції України. Проте даний вид товару був отриманий шляхом так званих «скруток» - згідно з наявними документами у постачальника, товар був ним отриманий як продукти  харчування, які були реалізовані зазначеним підприємствам у вигляді суміші вугілля кам`яного. Отже, не маючи в штаті достатньої кількості працівників, не залучаючи сторонні трудові ресурси у достатній кількості, підприємства здійснювали придбання великої кількості товарів/робіт, що мають різноманітні характеристики та потребують застосування особливих умов їх транспортування та зберігання. Проте, їх обсяги та властивості не відповідають матеріально-технічним та технологічнім можливостям даних суб’єктів господарювання. Таким чином, обсяг штучно реалізованих товарів, робіт/послуг свідчить про фізичну неможливість здійснення такого об'єму господарської діяльності без наявності достатності допоміжних послуг та відповідної кількості працюючих. Враховуючи зміст та технологічну специфіку операцій з ймовірного придбання та продажу великої кількості різноманітних товарів, надання великої кількості різноманітних послуг та робіт, встановлено неможливість виконання оформлених господарських операцій. Шляхом таких дій «ділки» планували штучно наростити ціну електроенергії для населення та приватного сектору України. Загальна сума афери складає 300 мільйонів гривень. Відділом аналітики податкових ризиків ГУ ДПС у Житомирській області було припинено можливість штучного формування податкового кредиту зазначених суб’єктів господарювання та заблоковано оборудку шляхом внесення даних підприємств  згідно з п. 8 Критеріїв Постанови КМУ №1165 від 11.12.2019 до переліку ризикових. Матеріали щодо протиправної діяльності направлено до правоохоронних органів для подальшого встановлення осіб, які задіяні в даній схемі, та притягнення винних до кримінальної відповідальності.  ДПС вживає заходи для мінімізації зупинок реєстрації податкових накладних представників реального бізнесу ДПС повідомляє, що збільшується зупинення реєстрації саме тих накладних, по яких існує реальний ризик невиконання податкових зобов’язань. У той же час ДПС вживала і буде вживати заходи для мінімізації зупинок податкових накладних представників реального бізнесу та максимально швидкого розгляду звернень за такими випадками. Для цього податковою службою задіяні всі наявні інструменти. До прикладу, з Європейською Бізнес Асоціацією з червня 2020 року Державною податковою службою України організовано та проведено п’ять зустрічей. А загалом до ДПС з початку року надійшло 28 звернень від ЄБА, жодне з яких не залишилось без розгляду. Серед них – і звернення, що стосувались проблем окремих компаній (14 звернень), і звернення щодо системного вирішення проблем зі сфери адміністрування податків чи надання роз’яснень (11 звернень). Зазначені дії ДПС були позитивно відзначені керівництвом Європейської Бізнес Асоціації як такі, що дали можливість вирішувати реальні проблемні питання конкретних платників податків. Додатково повідомляємо, що з метою дієвої підтримки вітчизняного бізнесу в умовах пандемії Державною податковою службою України максимально прискорено підтвердження правомірності відшкодування ПДВ, завдяки чому не тільки повністю задоволені поточні заявки, але і ліквідовано заборгованість з відшкодування податку, що існувала на 01.05.2020 року. Так, станом на 1 вересня 2020 року відшкодовано майже 93 млрд грн ПДВ при заявлених 84 млрд гривень. З початку вересня цього року вже узгоджено до відшкодування з бюджету 3,4 млрд гривень ПДВ. Заявка на відшкодування ПДВ, зроблена бізнесом у серпні,складає 11,5 млрд грн. Очікується узгодження цієї суми на рівні не нижче 11 млрд гривень. Керівники структурних підрозділів ДПС взяли участь у навчанні з управління ефективністю діяльності організації Департаментом кадрового забезпечення та розвитку персоналу Державної податкової служби України 16 та 17 вересня для керівників структурних підрозділів та їх заступників організовано та проведено лекційні заняття з питань управління ефективністю діяльності та організації оцінювання службової діяльності державних службовців. Зокрема, 16 вересня міжнародними експертами Програми з підтримки управління державними фінансами в Україні (EU4PFM) у форматі онлайн проведено навчання за темою: «Від хорошого до величного». У рамках заходу представники підрозділів ознайомились з імплементацією концептуального підходу для сталого управління результатами діяльності установ у державному секторі, використанням щорічного циклу управління ефективністю діяльності та розглянули кейси впровадження систем управління ефективністю у Литві та ЄС. Крім того, 17 вересня Департаментом кадрового забезпечення та розвитку персоналу проведено лекційне заняття за темою «Оцінювання результатів службової діяльності державних службовців на основі ключових показників ефективності, результативності та якості», в ході якого доведено основні положення Порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2017 № 640, та наголошено на неухильному дотриманні його положень. На Харківщині стартував освітній online-проєкт для молоді «Основи оподаткування» У Головному управлінні ДПС у Харківській області стартував освітній online-курс для молоді «Основи оподаткування». Ідею проведення такого заходу підтримали регіональні ЗМІ та навчальні заклади. Оскільки питання безпеки та здоров’я дітей є першочерговим – використовуються новітні форми інтернет спілкування за допомогою програми Zoom-конференції. Участь в освітньому проєкті першими взяли майбутні ІТ-фахівці. Учні Комп’ютерно - технологічного коледжу НТУ «ХПІ» прослухали першу лекцію та поспілкувалися з податківцями. Захід не був схоластичною лекцією, натомість став цікавим дискусійним майданчиком. Учні активно ставили запитання лекторам та висловлювали власний погляд на діючу систему оподаткування. Наразі до податкової служби також звернулися вищі навчальні заклади Харківщини щодо залучення студентів до освітньої onlinе-програми. Тож практика проведення таких освітніх заходів для молоді має існувати на постійній основі. У ДПС усвідомлюють, що податкову культуру слід прищеплювати та розвивати з шкільних років. Увага! Конкурс Головне управління ДПС у Харківській області проводить конкурс з формування Єдиного реєстру торгівельних організацій на 2021 рік, яким надається право реалізації та зберігання безхазяйного та іншого майна, що перейшло у власність держави.              До Єдиного реєстру включаються суб’єкти господарювання незалежно від форми власності, що є юридичними особами та платниками податку на додану вартість здійснюють реалізацію майна шляхом проведення біржових торгів (аукціонів) або через роздрібну торгівельну мережу.          Для участі в конкурсі суб’єкти господарювання (юридичні особи платники податку на додану вартість) подають такі документи:  заяву про включення до Єдиного реєстру із зазначенням вартості власного капіталу, кількості працівників, наявності офіційної сторінки або електронної адреси в мережі Інтернет; копію установчого документа, засвідчену суб’єктом господарювання; копії ліцензій на право здійснення окремих видів господарської діяльності (за наявності); довідку про власні складські приміщення або копію договору оренди складських приміщень у тому регіоні, де подається заява; копії документів, які підтверджують можливість проведення біржових торгів (свідоцтво про реєстрацію (акредитацію) члена біржі, власника біржового місця, брокерської контори); баланс або фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва та звіт про фінансові результати за останній звітний період, що передує даті подачі документів. Засідання комісії відбудеться 9 грудня 2020 року, о 14.00 годин, за адресою : вул. Пушкінська 46, м.Харків, 61166. Довідки за телефоном: 702-16-33 На Харківщині зареєстровано майже чверть мільйона платників податків У Головному управлінні ДПС у Харківській області повідомили, що станом на 01.09.2020 на обліку перебувають 249 859 платників податків. За рік їх кількість зросла на 2,41 %. Переважну більшість платників податків Харківщини складають підприємці - фізичні особи -157 895 (63,2%), решта - 91 964 (36,8%) - юридичні особи. Серед загальної кількості суб’єктів господарювання – 17 114 зареєстровано платниками податку на додану вартість. З початку року до кола суб’єктів господарювання долучилося 13 554 нових підприємств та підприємців. Серед них – 11 325 ФОПів та 2229 юридичних осіб. У податковій службі області зазначають, що однією із складових зростання кількості платників податків є покращення сервісного обслуговування й впровадження Е-сервісів. Так, на вебпорталі ДПС України функціонує понад 80 електронних сервісів, зокрема «Електронний кабінет платника», за допомогою якого можна звіту-вати та спілкуватися з податковою онлайн. Також платник може у режимі реального часу отримати доступ до особистої інформації, а саме отримати відомості про суми отриманих доходів і утриманих податків, стан поданої звітності тощо. Безкоштовним сервісом Державної податкової служби «Електронний кабі-нет» можна скористатись цілодобово. Вхід до Електронного кабінету здійс-нюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС. Загалом Державною податковою службою реалізовані вже такі електронні сервіси, як Е-ПДВ, Е-Субсидія, Е-кабінет, Е-прозорро, Програмні РРО, Повернення переплат. Також спільно з Міністерством цифрової трансформації здійснюється участь в сервісах Е-малятко та ID14. Найближчим часом заплановано запровадження ще шістьох нових сервісів, серед яких – FATCA, Єдина звітність (ЄСВ+ПДФО), Електронні інкасові доручення, Е-акциз, Єдиний рахунок, Скарги покупців (КЕШБЕК). Також повідомляємо, що на Державному порталі Е-Дія (https://diia.gov.ua/) можливо отримати різноманітні послуги з реєстрації та перереєстрації власної справи в режимі онлайн та офлайн. Дія.Бізнес — це масштабний національний проєкт із розвитку підприємництва, що має дві складові: онлайн-платформу для підприємців Дія.Бізнес і офлайн — мережа центрів підтримки підприємців. Підприємці можуть отримати безкоштовну консультацію з необхідного питання, а саме: систематизація бізнес-процесів, фінансовий менеджмент, HR, маркетинг, продажі, юридична підтримка, гранти, кібербезпека. Записатися на офлайн і онлайн консультацію можна на платформі Дія.Бізнес: https://business.diia.gov.ua/consulting. Зокрема в режимі онлайн можливо зареєструвати фізичну особу підприємцем, обрати загальну чи спрощену систему оподаткування та подати заяву на реєстрацію платником податку на додану вартість (ПДВ) або неприбутковою установою. Для цього знадобиться лише електронний підпис (кваліфікований електронний підпис). Це найшвидша та найзручніша можливість в Україні відкрити власну справу. Під час зустрічі податківців з керівником регіонального Центру підтримки підприємців «Дія.Бізнес у Харкові» Анастасією Кучерявою було наголошено, що технології значно спрощують ведення бізнесу та дозволяють людям займатися власною справою, а не втрачати життя у чергах. Керівник пресслужби податкової Оксана Вікторова зазначила, що податкова відкрита для діалогу і співпраці та буде приймати участь в освітніх подіях та інших спільних заходах. Начальник управління електронних сервісів Сергій Біланчук  зазначив, що спільний розвиток та впровадження нових електронних сервісів, дозволить платникам дистанційно отримувати більший набір якісних та швидких адміністративних послуг. Чи включаються до складу податкової знижки витрати, понесені фізичною особою на лікування за наслідками 2019 року? Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області звертає увагу, що до переліку витрат, дозволених до включення до податкової знижки відповідно до п.п. 166.3.4 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), включається сума коштів, сплачених платником податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) на користь закладів охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника податку або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, у тому числі для придбання ліків (донорських компонентів, протезно-ортопедичних пристосувань, виробів медичного призначення для індивідуального користування осіб з інвалідністю), а також сума коштів, сплачених платником податку, визнаного в установленому порядку особою з інвалідністю, на користь протезно-ортопедичних підприємств, реабілітаційних установ для компенсації вартості платних послуг з реабілітації, технічних та інших засобів реабілітації, наданих такому платнику податку або його дитині з інвалідністю у розмірах, що не перекриваються виплатами з фондів загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування, крім: а) косметичного лікування або косметичної хірургії, включаючи косметичне протезування, не пов’язаних з медичними показаннями, водолікування та геліотерапії, не пов’язаних з лікуванням хронічних захворювань; б) протезування зубів з використанням дорогоцінних металів, порцеляни та гальванопластики; в) абортів (крім абортів, які проводяться за медичними показаннями або коли вагітність стала наслідком зґвалтування); г) операцій із зміни статі; ґ) лікування венеричних захворювань (крім СНІДу та венеричних захворювань, причиною яких є побутове зараження або зґвалтування); д) лікування тютюнової чи алкогольної залежності; е) придбання ліків, медичних засобів та пристосувань, оплати вартості медичних послуг, які не включено до переліку життєво необхідних, затвердженого Кабінетом Міністрів України. Пунктом 1 розділу ХІХ ПКУ встановлено, що п.п. 166.3.4 п. 166.3 ст. 166 ПКУ набирає чинності з 01 січня року, наступного за роком, у якому набере чинність закон про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування. Станом на 01 січня 2020 року закон про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування чинності не набрав, тому податкова знижка по витратах, понесених платником податку на користь закладів охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника податку або члена сім’ї першого ступеня споріднення (п.п. 166.3.4 п. 166.3 ст. 166 ПКУ), за наслідками 2019 року платникам не надається. Зміни об’єкта оподаткування, що призвели до збільшення (зменшення) податкового зобов’язання з плати за землю: необхідно подати декларацію Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області інформує, що у разі зміни протягом року об’єкта та/або бази оподаткування платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися такі зміни. Норми встановлені п. 286.4 ст. 286 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Податкове зобов’язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом  30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п. 287.4 ст. 287 ПКУ). Згідно з абзацом першим п. 49.2 ст. 49 ПКУ платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності. Відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, несуть платники податків, а також їх посадові особи (ст. 47 ПКУ). Пунктом 120.1 ст. 120 ПКУ передбачено накладання штрафу за неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків). Враховуючи викладене, якщо платник плати за землю не подав податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зміни об’єкта та/або бази оподаткування, які призвели до збільшення або зменшення податкового зобов’язання з плати за землю, до нього застосовуються штрафні санкції, передбачені п. 120.1 ст. 120 ПКУ. Оренда нерухомого (рухомого) майна юрособою у фізособи: чи є база нарахування єдиного внеску? Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області нагадує, що базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для підприємств, установ та організацій, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем (ФОП), якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, ФОП та громадських формувань), є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та сума винагороди фізичної особи за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами. Норми встановлені п. 1 частини 1 ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями. Згідно з частиною першою 1 ст. 759 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає іншій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Поточний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймачем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом.  Таким чином, відносини, які виникають при укладенні договору найму (оренди), не мають ознак правовідносин, що регулюють виконання робіт або надання послуг. Враховуючи зазначене вище, єдиний внесок не нараховується на суму орендної плати, виплаченої на користь фізичної особи згідно договору найму (оренди) нерухомого (рухомого) майна. При отриманні платником ПДВ квитанції про не прийняття Повідомлення, такий платник має право надіслати його з правильними даними Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області нагадує, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику ПДВ квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. Норми встановлені п. 10 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року  № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Порядок № 1165). Згідно з п. 4 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216 (далі – Порядок № 520), у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН. ДПС розміщує та постійно оновлює на своєму офіційному вебпорталі відомості щодо засобів електронного зв’язку, за допомогою яких можуть подаватися письмові пояснення та копії документів. (п. 8 Порядку № 520). Пояснення та копії документів подаються у вигляді Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено (далі – Повідомлення). Чинним законодавством не передбачено виправлення помилок в надісланому Повідомленні. При отриманні платником квитанції про не прийняття Повідомлення, такий платник має право надіслати його з правильними даними. Затверджено Перелік кодів товарів згідно з УКТЗЕД, що застосовуються для визначення відповідності ПН/РК, які подано для реєстрації в ЄРПН, критеріям ризиковості здійснення операції Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області інформує, що ДПС України наказом від 08.09.2020 № 479 «Про внесення змін до наказу ДПС від 03.02.2020 № 67 «Про затвердження Переліку кодів товарів згідно з УКТЗЕД, які застосовуються для визначення відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям ризиковості здійснення операції»» (далі – Наказ № 479) виклала у новій редакції Перелік кодів товарів згідно з УКТЗЕД, які застосовуються для визначення відповідності податкових накладних/розрахунків коригування, які подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, критеріям ризиковості здійснення операції при здійсненні автоматизованого моніторингу (далі – Перелік). Перелік оновлено з метою удосконалення автоматизованого моніторингу щодо перевірки відповідності операцій, відображених у податкових накладних/розрахунках коригування, поданих для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних, критеріям ризиковості здійснення операцій відповідно до вимог Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 із змінами. Наказ № 479 розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням: https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/nakazi/74760.html Визначення операцій господарськими для цілей трансфертного ціноутворення Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області повідомляє, що господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, зокрема, але не виключно: а) операції з товарами, такими як сировина, готова продукція тощо; б) операції з придбання (продажу) послуг; в) операції з нематеріальними активами, такими як роялті, ліцензії, плата за використання патентів, товарних знаків, ноу-хау тощо, а також з будь-якими іншими об’єктами інтелектуальної власності; г) фінансові операції, включаючи лізинг, участь в інвестиціях, кредитах, комісії за гарантію тощо; ґ) операції з купівлі чи продажу корпоративних прав, акцій або інших інвестицій, купівлі чи продажу довгострокових матеріальних і нематеріальних активів; д) операції (у тому числі внутрішньогосподарські розрахунки), що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні. Норми встановлені п.п. 39.2.1.4 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України. Взяття на облік платників, відомості щодо яких містяться в ЄДР, у контролюючих органах підтверджується випискою з ЄДР Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області інформує, що, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) містяться, зокрема, дані про скасування рішення засновників (учасників) або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи. Норми встановлені ст. 9 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 755). Інформаційна взаємодія між ЄДР та інформаційними системами державних органів у випадках, визначених ст. 13 Закону № 755, здійснюється інформаційно-телекомунікаційними засобами в електронній формі у порядку, визначеному Міністерством юстиції України спільно з відповідними державними органами    (п. 1 ст. 13 Закону № 755). Технічний адміністратор ЄДР в день проведення реєстраційної дії забезпечує передачу до інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує єдину державну податкову політику та державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, – відомостей про проведення такої реєстраційної дії  (п. 2 ст. 13 Закону № 755). Згідно з п. 3 ст. 13 Закону № 755 та п. 3.2 розділу ІІІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 1588), підставою для взяття на облік за основним місцем обліку у контролюючому органі є надходження відомостей з ЄДР про скасування державної реєстрації припинення юридичної особи. Взяття на облік юридичних осіб та їх відокремлених підрозділів, відомості щодо яких містяться в ЄДР, як платників податків і зборів у контролюючих органах підтверджується випискою з ЄДР, яка надсилається (видається) цим юридичним особам та відокремленим підрозділам юридичних осіб у порядку, встановленому Законом № 755 (п. 3.8 розділу ІІІ Порядку № 1588). Управління податкового аудиту інформує Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що з метою виведення з «тіні» суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність у сфері обігу пального, законодавством передбачено обов’язкову наявність ліцензій на право оптової і роздрібної торгівлі пальним та зберігання пального. Також всі акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути зареєстровані їх розпорядниками в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, та обладнані згідно із законом витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального та рівнемірами-лічильниками рівня пального у резервуарі. Головним управлінням ДПС у Харківській області з метою виявлення та запобігання порушенням у сфері обігу пального постійно здійснюються відповідні контрольно-перевірочні заходи. Найбільш поширеними порушеннями законодавства, що встановлюються посадовцями під час перевірок, є відсутність обладнання пунктів продажу пального відповідними лічильниками, здійснення оптової і роздрібної торгівлі пальним та зберігання пального без наявності відповідних ліцензій, продаж пального з акцизних складів, не зареєстрованих у встановленому порядку. За результатами проведених 54 перевірок до суб’єктів господарювання застосовано штрафних санкцій в сумі 14,9 млн гривень. Про податкову знижку на нараді страховиків Начальниця управління комунікацій Головного управління ДПС у Харківській області Яна Чуб взяла участь у нараді Харківського союзу страховиків, яка відбулася нещодавно.  На порядку денному були обговорені питання роботи страхової галузі, зокрема щодо підвищення грамотності населення. При цьому держава підтримує громадян, які страхують своє життя та життя своїх рідних, надаючи їм право отримати податкову знижку. Саме про можливість громадян отримати податкову знижку за наслідками понесених у минулому році витрат розповіла керівникам страхових компаній, членам Харківського союзу страховиків представниця податкової служби Харківщини Яна Чуб. Зокрема, до податкової знижки включаються витрати на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), сплачених платником податку страховику-резиденту, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя, як такого платника податку, так і членів його сім'ї першого ступеня споріднення. При цьому, ці витрати  у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування, не повинні  перевищувати  певного розміру, який залежить від прожиткового мінімуму визначеного на 1 січня звітного року. Так, при страхуванні платника податку у минулому році ця сума становить 2690 гривень (1921 грн*1,4). А при страхуванні члена сім'ї платника податку першого ступеня споріднення - 50 відсотків визначеної суми: 1345 грн у розрахунку на кожного застрахованого члена  сім'ї. Також, податківець акцентувала увагу присутніх, що отримати податкову знижку може громадянин-резидент України, який працює офіційно та отримує офіційну заробітну плату. Скористатися правом на податкову знижку за наслідками витрат, понесених у минулому році, можна до 31 грудня поточного року подавши декларацію про майновий стан і доходи за місцем своєї податкової адреси.  Чи має право ФОП – платник єдиного податку здійснювати види діяльності, які не зазначені в його облікових даних? Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області інформує, що відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України (далі – ГКУ) підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Статтею 42 Конституції України визначено, що кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Фізична особа – підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1. СПРОЩЕНА СИСТЕМА ОПОДАТКУВАННЯ, ОБЛІКУ ТА ЗВІТНОСТІ розділу XIV. СПЕЦІАЛЬНІ ПОДАТКОВІ РЕЖИМИ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою (п. 291.3 ст. 291 ПКУ). Спрощена система оподаткування, обліку та звітності – особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п. 297.1 ст. 297 ПКУ, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених главою 1 розділу ХІV ПКУ, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності (п. 291.2 ст. 291 ПКУ). У разі якщо фізична особа – підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податку – фізичних осіб (п. 177.6 ст. 177 ПКУ). Отже, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку не має права здійснювати в межах підприємницької діяльності такі види діяльності, які не зазначені в його облікових даних. Суму відсотків за іпотекою сплачено меморіальним ордером банківської установи: право на податкову знижку Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області звертає увагу, що відповідно до п. 175.1 ст. 175 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року. До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником ПДФО витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача)), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги) (п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ). Згідно з Законом України від 05 квітня 2001 року № 2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2346) меморіальний ордер – це розрахунковий документ, який складається за ініціативою банку для оформлення операцій щодо списання коштів з рахунка платника і внутрішньобанківських операцій відповідно до Закону № 2346 та нормативно-правових актів Національного банку України. Отже, при реалізації платником ПДФО права на податкову знижку, меморіальний ордер може бути застосований як документ, що підтверджує понесення витрат. При цьому в розрахунковому документі повинно бути зазначено прізвище та ім’я по-батькові такого платника ПДФО, як особи, яка сплатила проценти за користування іпотечним житловим кредитом, та зазначений документ повинен відповідати умовам оформлення розрахункових документів. Трудові відносини: контролюючі органи мають право перевіряти дотримання працедавцем законодавства про працю Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області повідомляє, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є, зокрема, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов’язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Норми встановлені п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Підпунктом 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПКУ встановлено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об’єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом, зокрема, щодо дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). Платник податків зобов’язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов’язані з предметом перевірки. Такий обов’язок виникає у платника податків після початку перевірки (п. 85.2 ст. 85 ПКУ). Під час проведення фактичної перевірки в частині дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), в тому числі тим, яким установлено випробування, перевіряється наявність належного оформлення трудових відносин, з’ясовуються питання щодо ведення обліку роботи, виконаної працівником, обліку витрат на оплату праці, відомості про оплату праці працівника. Для з’ясування факту належного оформлення трудових відносин з працівником, який здійснює трудову діяльність, можуть використовуватися документи, що посвідчують особу, або інші документи, які дають змогу її ідентифікувати (посадове посвідчення, посвідчення водія, санітарна книжка тощо) (п. 80.6 ст. 80 ПКУ). Отже, для уникнення відповідальності за порушення законодавства про працю, роботодавцям необхідно працювати відповідно до норм трудового законодавства і своєчасно та у повному обсязі виплачувати працівникам заробітну плату не менше мінімальної, встановленої законом. За порушення при виробництві та обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів застосовано санкцій на 269,8 млн грн За січень – серпень 2020 року підрозділами контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ДПС проведено 2 946 фактичних перевірок платників податків, які здійснюють виробництво, зберігання та торгівлю спиртом, алкогольними напоями та тютюновими виробами. За результатами таких перевірок виявлені порушення суб’єктами господарювання вимог Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» та застосовані фінансові санкції на суму 269,8 млн гривень. У ДПС здійснюється контроль за дотриманням протиепідемічних заходів Станом на 22 вересня 2020 року кількість працівників центрального апарату Державної податкової служби України, що захворіли на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену корона вірусом ­­– 23 особи, з них одужали – 21, продовжують хворіти – 2. У територіальних органах ДПС захворіли 303 особи, одужали – 186, продовжують хворіти – 117. У приміщеннях, де перебували інфіковані працівники, проведено дезінфекцію. В умовах обмежувальних протиепідемічних заходів залишається актуальним максимальне використання дистанційного формату спілкування та електронних сервісів, зокрема ІТС «Електронний кабінет», вхід до якого здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС. Запроваджена практика онлайн-формату публічних заходів, які ДПС проводить в рамках виконання своїх функціональних повноважень та завдань. У разі виникнення питань щодо користування Електронним кабінетом слід звернутись до служби підтримки за телефоном 0800501007 (напрямок 0) або за посиланням http://cabinet.tax.gov.ua/help/. Закон № 466-IХ: збільшено штрафи за порушення термінів зберігання первинних документів Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що Законом № 466 внесені зміни до Податкового кодексу України (далі - Кодекс), зокрема в частині застосування штрафних санкцій за незбереження первинних документів, бухгалтерської та статистичної звітності. Так з 23 травня 2020 року незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених Податковим кодексом України (далі - Кодекс) строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених Кодексом, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1020 грн  (раніше штраф становив 510 грн). Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 2040 грн (раніше - 1020 грн). Варто врахувати, що платники податків мають забезпечити зберігання первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством термінів, але не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи. Для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням – термін зберігання становить 2555 днів. У разі неподання податкової звітності термін зберігання зазначених документів ‒ не менш як 1095 днів з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів ‒ не менш як 1095 днів з дня завершення терміну їх дії). У разі ліквідації платника податків первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, за період діяльності платника податків не менш як 1095 днів (2555 днів ‒ для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням), що передували даті  ліквідації  платника  податків, в установленому законодавством порядку передаються до архіву. Повідомлення управління з питань запобігання та виявлення корупції Чим відрізняється викривач і заявник? Кожен українець, іноземець чи особа без громадянства може повідомити про факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень чи інших порушень закону «Про запобігання корупції». Законодавство України розрізняє заявників та викривачів. У чому різниця? Будь-яка людина може повідомити про корупцію, якщо переконана, що її інформація є достовірною. Але не завжди той, хто повідомив про корупцію, є викривачем. Викривач – це особа, яка надає достовірну інформацію про корупційне правопорушення, якщо ця інформація стала їй відома під час її трудової, професійної, господарської, громадської діяльності. Відмінності між викривачем та заявником полягають у тому, що: Закон «Про запобігання корупції» має вимоги до джерела, з якого викривачу стала відома інформація про корупцію. Джерелом інформації може бути: -   трудова і професійна діяльність – тобто, коли про корупційні правопорушення дізнаються під час роботи; -   господарська діяльність; -   громадська діяльність; -   наукова діяльність; -   проходженням служби чи навчання; -   участь у передбачених законодавством процедурах, які є обов’язковими для початку такої діяльності, проходження служби чи навчання.     Викривач володіє фактичними даними про обставини правопорушення: - місце вчинення правопорушення, - час його вчинення, - особу, яка вчинила корупцію. Ця інформація може бути перевірена і підтверджує можливе вчинення корупції. Також можна надавати документи, які підтверджують вчинення злочину. Викривач повідомляє про корупцію, використовуючи передбачені законом способи. Про ці способи йдеться у законі “Про запобігання корупції”. Отже, якщо особа, що повідомила про корупційне порушення, дотрималася трьох умов, вона вважається викривачем. Якщо ж хоча б один з пунктів не врахований під час повідомлення про корупцію – особа є заявником. Детальніше про викривачів можна дізнатися у роз’ясненні за посиланям: https://bit.ly/3esrnxO». До уваги платників транспортного податку, які набули права власності на авто протягом звітного року! Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області інформує про наступне. Підпунктом 267.6.4 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що платники транспортного податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію з транспортного податку (далі – Декларація) за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально. Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, Декларація юридичною особою – платником транспортного податку подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а транспортний податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт. У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом звітного року транспортний податок обчислюється попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності на цей об’єкт (п.п. 267.6.5    п. 267.6 ст. 267 ПКУ). Форма Декларації затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 415 «Про затвердження форми Податкової декларації з транспортного податку» із змінами. Рядок 1 заголовної частини Декларації передбачає заповнення форми Декларації з типом: «Звітна», «Звітна нова», «Уточнююча». Згідно з примітками 2 та 3 інформації до Декларації: ► поле «починаючи з» заповнюється у разі подання Декларації щодо транспортних засобів, придбаних протягом звітного року або отриманих у разі переходу права власності на транспортні засоби протягом звітного року (зазначається номер місяця арабськими цифрами); ► поле «з урахуванням уточнень з» заповнюється у разі уточнення податкових зобов’язань (зазначається номер місяця арабськими цифрами). Враховуючи зазначене, при поданні Декларації з типом «Уточнююча», у разі переходу права власності (набуття/втрати права власності) на транспортні засоби протягом звітного року, заповнюється поле «з урахуванням уточнень з», де зазначається арабськими цифрами номер місяця звітного року, в якому виникло/втрачено право власності на транспортні засоби. Отже, при поданні Декларації з типом «Уточнююча» заповнюється поле «з урахуванням уточнень з», яке означає, що у платника протягом року змінюється кількість об’єктів оподаткування (відбувся перехід права власності (набуття/втрата права власності) на транспортні засоби). Поле «починаючи з» заповнюється у Декларації з типом «Звітна» у разі виникнення протягом року об’єкта оподаткування (до цієї дати у платника об’єктів оподаткування не було). Незалежна професійна адвокатська діяльність: які витрати при визначенні сукупного чистого доходу враховуються? Адвокати, як особи, які провадять незалежну професійну діяльність, мають право на вирахування з суми отриманого доходу документально підтверджених витрат, необхідних для провадження їх незалежної професійної діяльності. Норми встановлені п. 178.3 ст. 178 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Узагальнюючою податковою консультацією щодо деяких питань оподаткування фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (приватних нотаріусів, адвокатів), затвердженою наказом ДПС України від 24.12.2012 № 1185 (далі – Наказ № 1185) (діюча), визначено необхідний перелік витрат, обумовлений вимогами Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» із змінами, які можуть бути враховані для визначення сукупного чистого доходу фізичними особами при здійснення незалежної адвокатської діяльності, а саме: ► орендна плата за користування приміщенням, яке є робочим місцем адвоката, у тому числі його поточний ремонт, обладнання пандусу для під’їзду осіб з інвалідністю; ► технічне забезпечення діяльності робочого місця адвоката та його обслуговування (охоронна та пожежна сигналізація, вогнестійкий сейф, інформаційна вивіска, металеві двері або металеві ролети); ► обслуговування технічного обладнання (комп’ютери, у тому числі їх програмне забезпечення, принтери, сканер, ксерокс, факс, телефон тощо); ► витрати на виготовлення печаток та штампів, а також їх заміну; ► сплата щорічних внесків адвокатів на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування; ► відкриття рахунків у банках та їх розрахунково-касове обслуговування (депозитні рахунки); ► оплата праці та обов’язкові нарахування на фонд оплати праці помічників, секретарів, стажистів (найманих працівників); ► проходження підвищення кваліфікації адвокатом; участь у короткотермінових семінарах, симпозіумах, науково-практичних конференціях; удосконалення професійної майстерності. Придбання та передплата юридичної літератури (книг, журналів, дисків, програм тощо); ► витрати на збирання доказів, отримання висновків спеціалістів (експертів) відповідно до умов договору про надання правової допомоги; ► витрати на користування електронною базою законодавства; ► витрати на підключення та користування мережею Інтернет; ► виготовлення бланків (у тому числі ордерів) із зазначенням прізвища, імені та по батькові адвоката, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю; ► придбання канцелярського приладдя; ► сплата адвокатами внесків до Пенсійного фонду України, у тому числі на користь найманих працівників, та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування; ► програмне забезпечення; ► поштові та кур’єрські послуги, необхідні для виконання адвокатської діяльності; ► витрати на послуги телекомунікаційного зв’язку, електронні цифрові підписи для ведення бухгалтерського та податкового обліку та для подання податкової звітності, звітності до органів статистики, Пенсійного Фонду України, інших фондів загальнообов’язкового державного страхування. Порядок оплати послуг та відшкодування витрат адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 року № 465 із змінами (далі – Постанова       № 465). При цьому, перелік витрат адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу визначено узагальнюючою податковою консультацією, яка затверджена наказом Міністерства доходів і зборів України від 30.12.2013 № 885 (діюча). Отже, при визначенні сукупного річного чистого доходу фізичних осіб, які здійснюють незалежну адвокатську діяльність та надали у звітному податковому році безоплатну вторинну правову допомогу, у разі отримання з бюджету відшкодування витрат, відповідно до Постанови № 465 та включення сум зазначеного відшкодування до доходу, такі фізичні особи мають право враховувати, крім витрат передбачених Наказом № 1185, додаткові документально підтверджені витрати, пов’язані з наданням безоплатної вторинної правової допомоги, зокрема: ► витрати на проїзд транспортом загального користування (крім авіаційного, залізничного у м’яких вагонах поїздів, суднами морського та річкового транспорту); ► витрати на придбання пально-мастильних матеріалів у разі використання власного транспортного засобу у нічний час або сільській місцевості чи за відсутності сполучення транспортом загального користування. До уваги платників! Щодо перегляду розміру штрафних санкцій відповідно до пункту 73 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) підрозділ 2 «Особливості сплавляння податку на додану вартість» розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс) доповнено новим пунктом 73, який набрав чинності з 23 травня 2020 року. Відповідно до цього пункту підлягають перегляду неузгоджені та несплачені станом на 23 травня 2020 року штрафні санкції, нараховані з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2019 року, за порушення платниками ПДВ граничного строку для реєстрації ПН та/або РК до таких ПН в ЄРПН, складених за: - операціями, які звільняються від оподаткування ПДВ; - операціями, які оподатковуються ПДВ за нульовою ставкою; - операціями, які не передбачають надання ПН отримувачу (покупцю), а також ПН, складеної відповідно до п. 198.5 Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами «а» – «г» п. 198.5 ст. 198 Кодексу; - відповідно до ст. 199 Кодексу; - відповідно до абзацу 11 п. 201.4 ст. 201 Кодексу. В свою чергу, з 08 серпня 2020 року Законом України від 14 липня 2020 року   № 786-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців» внесено суттєві зміни у цю процедуру. Встановлено, що період, за який у платника є право на перегляд, розпочинається з 1 січня 2017 року і закінчується 23 травня 2020 року (датою набрання чинності Законом № 466). Зменшено вдвічі розмір нарахованих і неузгоджених штрафів, які є предметом перегляду, а саме: - у разі відсутності реєстрації – 2,5 відсотки (було 5 відсотків) від обсягу постачання без ПДВ, але не більше 1700 гривень (було 3 400 гривень); - у разі несвоєчасної реєстрації – 1 відсоток (було 2 відсотки) від обсягу постачання без ПДВ, але не більше 510 гривень (було 1 020 гривень). Ця норма поширюється на випадки, коли грошові зобов’язання неузгоджені (відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження). За результатами виконання вимог Кодексу, податкові органи серед податкових повідомлень-рішень, які знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження, виявляють відповідні податкові повідомлення-рішення, штрафні санкції яких є предметом перегляду відповідно до вимог пункту 73 підрозділу 2 розділу XX Кодексу. Такі податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню в Порядку  № 1204, шляхом винесення нового податкового повідомлення-рішення із зазначенням нової суми штрафів, з урахуванням зменшення штрафів відповідно до пункту 73 підрозділу 2 розділу XX Кодексу за порушення платниками ПДВ граничного строку для реєстрації відповідних ПН та/або РК до таких ПН в ЄРПН. Робота в цьому напрямі триває. Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням:  https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/434544.html  Коли для зданих в оренді будівель промисловості зникли преференції в оподаткуванні Законом № 466 внесено зміни до Податкового кодексу України (далі - Кодекс), зокрема в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі - Податок). Починаючи з 23.05.2020, відповідно до підпункту "є" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Кодексу з переліку об'єктів оподаткування Податком виключені будівлі промисловості, які віднесені до групи "Будівлі промислові та склади" (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб'єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B - F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку. 1 З урахуванням внесених змін для застосування преференції, визначеної підпунктом "є" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Кодексу, суб'єктом господарювання - власником об'єкта нерухомості (будівлі промисловості) такий об'єкт нерухомості має одночасно відповідати таким ознакам: - будівля промисловості має відповідати (бути класифікована) групі "Будівлі промислові та склади" (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000; - будівля промисловості має використовуватися суб'єктом господарювання протягом звітного (податкового) періоду за призначенням у господарській діяльності; - основний вид діяльність суб'єкта господарювання згідно з реєстраційними даними має бути класифікований у секціях B - F КВЕД ДК 009:2010; - будівля промисловості (у т. ч. її частина) протягом звітного (податкового) періоду не має бути здана в оренду, лізинг, позичку іншим суб'єктам господарювання. Таким чином, звільняються від оподаткування тільки ті будівлі промисловості, які відповідають вищевказаним вимогам. Отже, будівлі промисловості здані в оренду починаючи з 23.05.2020 оподатковуються податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у загальному порядку.  1 До відома: У попередній редакції норма виключала з об'єктів оподаткування Податком всі будівлі промисловості, у тому числі без обмеження їх використання безпосередньо підприємствами промисловості, що давало можливість застосовувати преференцію і щодо об'єктів нерухомості, зданих в оренду іншим суб'єктам господарювання. Новації в трансфертному ціноутворенні – запровадження трирівневої документації Законом України від 16.01.2020 №466-ІХ «Про внесення змін до податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466), який набрав чинності з 23.05.2020, внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), що стосуються широкого кола податкових питань, серед яких – імплементація Плану протидії практикам розмивання оподаткування бази й виведення прибутку з-під оподаткування (Base Erosion and Profit Shifting). Так, Законом №466 удосконалено контроль за трансфертним ціноутворенням шляхом запровадження трирівневої структури документації з трансфертного ціноутворення для міжнародних груп компаній (далі – МГК).  Трирівнева структура документації з трансфертного ціноутворення містить: - документацію з ТЦ (локальний файл) (пп. 39.4.6 п. 39.4 ст. 39 ПКУ); - глобальну документацію з ТЦ (майстер-файл, при доході за рік понад 50 млн. євро та за наявності відповідного запиту ДПС (пп. 39.4.7 п. 39.4 ст. 39 ПКУ); - звіт у розрізі країн МГК (є об’єктом автоматичного обміну податковою та фінансовою інформацією, подається при доході групи у розмірі понад 750 млн. євро за рік) (пп. 39.4.10 – 39.4.14 ПКУ). Відповідно до п.53 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПКУ норми щодо подання платниками податків застосовуються стосовно: повідомлення про участь у МГК – вперше подається у 2021 році за 2020 рік (до 1 жовтня 2021 року); глобальної документації з ТЦ (майстер-файл) – вперше застосовується щодо фінансового року, який закінчується у 2021 році; звіту у розрізі країн МГУ (country-by-country reporting) – вперше застосовується щодо фінансового року, який закінчується у 2021 році, але не раніше ніж у рік, в якому компетентними органами укладено багатосторонню угоду про автоматичний обмін міждержавними звітами. Новації Закону №466: формування податкового кредиту на підставі тимчасової митної декларації Закон України від 16 січня 2020 року №466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», вніс зміни у норми, які встановлюють правила оподаткування зовнішньоекономічної діяльності платників ПДВ. Так, згідно  із п.198.6 ст.198 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 ПКУ. Дана норма набрала чинності з 23 травня 2020 року. У разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку (п.201.12 ст.201 ПКУ). Отже, якщо при ввезенні товарів на митну територію України платником ПДВ сплачено суму податку до бюджету і така сплата підтверджується митними деклараціями, у т.ч тимчасовими, додатковими, платник податку має право на включення такої суми ПДВ до складу податкового кредиту звітного періоду, в якому відбулося оформлення відповідної митної декларації. Датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення (п.187.8 ст.187 ПКУ). На дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін (п.201.1 ст.201 ПКУ). Відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, зокрема ПДВ із ввезених на митну територію України товарів, регулюються Митним кодексом України (далі - МКУ), ПКУ та іншими законами України з питань оподаткування (ч. 2 ст. 1 МКУ). Згідно із ч. 1 ст. 260 МКУ якщо декларант не володіє точними відомостями про характеристики товарів, необхідними для заповнення митної декларації у звичайному порядку, він може подати митному органу тимчасову митну декларацію на такі товари за умови, що вона містить дані, достатні для поміщення їх у заявлений митний режим, та під зобов'язання про подання додаткової декларації у строк не більше 45 днів з дати оформлення тимчасової митної декларації. У разі подання, відповідно до статті 260 МКУ, тимчасової митної декларації декларант повинен протягом строків, визначених відповідно до МКУ, подати митному органу додаткову декларацію, яка містить точні відомості про товари, задекларовані за тимчасовою митною декларацією, що подавалися б у разі декларування цих товарів за митною декларацією, заповненою у звичайному порядку (ч. 1 ст. 261 МКУ). Згідно із п.192.1 ст.192 ПКУ якщо після постачання товарів здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН. Отже, при ввезенні товарів на митну територію України, з яких сплачено ПДВ за тимчасовою митною декларацією, платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН. Подання відповідно до МКУ додаткової декларації, яка містить точні відомості про товари, задекларовані за тимчасовою митною декларацією, є підставою для складання розрахунку коригування та реєстрації його в ЄРПН. Чи сплачуємо рентну плату за воду зі скважини та криниці Законом № 466 внесено зміни до Податкового кодексу України (далі - Кодекс), зокрема в частині рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин. З 23 травня поточного року набрала чинності нова редакція пп. 252.4.1 п. 252.4 ст. 252 Кодексу, якою визначено, що до об'єкта оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин не належать, зокрема не включені до державного балансу запасів корисних копалин корисні копалини місцевого значення і торф, видобуті землевласниками або землекористувачами у межах своїх земельних ділянок для забезпечення власних потреб домогосподарств. Тобто, об'єкт оподаткування рентною платою у землевласників або землекористувачів не виникає, лише при видобуванні корисних копалин у межах своїх земельних ділянок для забезпечення власних потреб домогосподарств. Звертаємо увагу, що з переліку видів використання надр, при здійсненні яких не виникає об'єкт оподаткування рентною платою виключено норму щодо глибини загальної розробки  надр до 2 метрів та прісних підземних вод до 20 метрів. Тобто, незалежно від глибини гірничих виробок видобуті з них обсяги торфу та підземних вод, включаються до об'єкту оподаткування рентною платою (за виключенням вищезазначених домогосподарств). До уваги фінансових агентів! Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській  області доводить до відома платників, що для інформування фінансових агентів з питань надання звітності про підзвітні рахунки, на виконання Закону України від 29 жовтня 2019 року № 229-IX «Про ратифікацію Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки для поліпшення виконання податкових правил й застосування положень Закону США «Про податкові вимоги до іноземних рахунків» (FATCA)», на офіційному вебпорталі ДПС України створено банер «FATCA» (https://tax.gov.ua/baneryi/fatca/). У банері можна ознайомитись з нормативно-правовими актами, інструкцією користувача МСОД та відповідями на питання. Для отримання відповідей фінансові агенти можуть направляти питання на адресу електронної пошти  Этот адрес e-mail защищен от спам-ботов. Чтобы увидеть его, у Вас должен быть включен Java-Script Суб’єкту господарювання, який має магазин та кафетерій, що знаходяться в одній будівлі, потрібно отримати одну алкогольну ліцензію Суб’єкт господарювання (у тому числі іноземний суб’єкт господарювання, який діє через свої зареєстровані постійні представництва), який має магазин та кафетерій (буфет, ресторан тощо), що знаходяться в одній будівлі, для здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями на вказаних об’єктах повинен отримати одну ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями. При цьому плата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями справляється за кожний окремий зазначений у ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться в цьому місці торгівлі. Відповідно до ст. 1 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 481) місце торгівлі – це місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів та пива – без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, – торговельною площею не менше 20 кв. м, обладнане реєстраторами розрахункових операцій та/або програмними реєстраторами розрахункових операцій (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів. Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженим наказом Держстандарту України від 17.08.2000 № 507, будівлі визначено як споруди, що складаються з несучих та огороджувальних або сполучених (несуче-огороджувальних) конструкцій, які утворюють наземні або підземні приміщення, призначені для проживання або перебування людей, розміщення устаткування, тварин, рослин, а також предметів. До будівель відносяться житлові будинки, гуртожитки, готелі, ресторани, торговельні будівлі, промислові будівлі, вокзали, будівлі для публічних виступів, для медичних закладів та закладів освіти тощо. Відповідно до п.п. 3.1.1 п. 3.1 розд. 3 Інструкції щодо заповнення форм державних статистичних спостережень стосовно торгової мережі та мережі ресторанного господарства, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 24 жовтня 2005 № 327 магазин (крамниця) – об’єкт стаціонарної роздрібної торгівлі, розміщений у відокремленій будівлі або приміщенні, що має торговий зал для покупців з достатньою торговою площею для їх обслуговування та систему спеціальних приміщень (для зберігання товарів, підготовки їх для продажу, підсобних, адміністративних, технічних тощо), оснащених торгово-технологічним устатковуванням, застосовує різні форми продажу товарів у широкому асортименті, надає населенню додаткові послуги, забезпечує високу культуру торгівлі. Магазин, який займає декілька окремих приміщень в одній будівлі і підпорядкований одному суб’єкту господарювання, обліковується як один магазин (об’єкт роздрібної торгівлі); якщо торгівля здійснюється у декількох окремих приміщеннях у різних будівлях, то кожне приміщення обліковується як самостійний магазин (об’єкт роздрібної торгівлі), навіть у тому разі, коли він підпорядкований одному суб’єкту господарювання. Згідно з ст. 15 Закону № 481 роздрібна торгівля, зокрема, алкогольними напоями (крім столових вин) може здійснюватися суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю. У додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю, зокрема, алкогольними напоями суб’єктом господарювання (у тому числі іноземним суб’єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) зазначається адреса місця торгівлі і вказуються перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформація про них, реєстраційні номери книг обліку розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі. Плата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту) встановлена ст. 15 Закону № 481 на кожний окремий, зазначений в ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі. Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 113.03). Готуємось до введення єдиного рахунку: що потрібно знати Кабінет Міністрів України постановою від 29.04.2020 № 321 затвердив Порядок функціонування єдиного рахунка та виконання норм ст. 35 1 Податкового кодексу України центральними органами виконавчої влади (далі – Порядок). Цей Порядок визначає механізм функціонування єдиного рахунка для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу з податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України (далі – Кодекс), єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, що визначені відповідним законодавством та контроль за справлянням яких покладено на ДПС, заборгованості з інших платежів та виконання норм ст. 35 1 Кодексу. Запровадження з 1 січня 2021 року єдиного рахунку для сплати податків, зборів та єдиного внеску визначено:  - Законом України від 04.10.2019 р. №190-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»;  - Законом України від 13.04.2020 р. № 559-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».  Єдиний рахунок не може бути використаний платником податків для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податку на додану вартість, акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового, а також для сплати частини чистого прибутку до бюджету державними та комунальними підприємствами та їх об’єднаннями. Відповідно до Порядку єдиний рахунок відкривається на ім’я Державної податкової служби України в Казначействі. Для відкриття єдиного рахунку платник податків подає відповідне повідомлення до ДПС через свій електронний кабінет. На підставі такого повідомлення ДПС не пізніше наступного робочого дня включає такого платника до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок.  У разі повідомлення про відмову від використання єдиного рахунку, виключення такого платника з реєстру відбудеться з 1 січня календарного року, що настає за роком, в якому було подано повідомлення про відмову від використання єдиного рахунку.  Під час використання платником єдиного рахунку для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податків і зборів, інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, та єдиного внеску, платник не має права сплачувати такі кошти на інші рахунки, відкриті Казначейством.  Для зарахування коштів на єдиний рахунок платник заповнює розрахунковий документ на переказ відповідно до вимог Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 №666.  Введення в дію єдиного рахунку для сплати податків та єдиного внеску допоможе спростити сплату податкових платежів та сприятиме зменшенню кількості помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань.  Закон № 786: особливості амортизації основних засобів Законом України від 14.07.2020 № 786-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб - підприємців» уточнено випадки ненарахування амортизації за період невикористання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності. Так п.п. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), починаючи з 08.08.2020, амортизація для цілей податкового обліку не нараховується за період невикористання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв’язку з їх консервацією. Нагадуємо, що раніше Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» також уточнювались правила нарахування амортизації, визначені п.п. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 Кодексу. Так зокрема, починаючи з 23.05.2020, діяло правило, відповідно до якого не нараховувалася податкова амортизація за період невикористання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв'язку з їх модернізацією, реконструкцією, добудовою, дообладнанням та консервацією. Законом № 786 скорочено перелік операцій без амортизаційних відрахувань суто до консервації. Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 30.09.2003 № 561 «Про затвердження Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів» нарахування амортизації припиняється, починаючи з місяця, наступного за місяцем вибуття об'єкта основних засобів, переведення його на реконструкцію, модернізацію, добудову, дообладнання, консервацію. Нарахування амортизації поновлюється, починаючи з місяця, наступного за місяцем введення об'єкта в експлуатацію після реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання, консервації. Таким чином, якщо нарахування амортизації по об’єкту основних засобів не здійснювалося за період невикористання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв'язку з їх модернізацією, реконструкцією, добудовою, дообладнанням з червня 2020 року, то таке нарахування може бути відновлене, починаючи із вересня 2020 року. Закон № 786: новації в оподаткуванні доходів фізичних осіб Закон України від Законом України від 14.07.2020 № 786-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб - підприємців» (далі – Закон № 786) змінив порядок ведення обліку доходів і витрат самозайнятими особами, зокрема, відмінено обов’язкове ведення паперових Книг обліку доходу та витрат, Книг обліку доходів. Залежно від обраної системи оподаткування самозайняті особи, починаючи з 1 січня 2021 року, мають вести облік своїх доходів (витрат) у наступний спосіб: 1. Фізичні особи – підприємці на загальній системі зобов’язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Податковий кодекс України (далі – Кодекс) дозволяє вести облік доходів і витрат в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через Електронний кабінет. Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат, та порядок ведення такого обліку визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. На сьогодні і до моменту затвердження нової форми Міністерством фінансів України залишається чинною Книга обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність. 2. Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність зобов’язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності. Кодекс дозволяє їм вести облік доходів і витрат в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через Електронний кабінет. Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат, та порядок ведення такого обліку також визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. На сьогодні і до моменту затвердження нової форми Міністерством фінансів України залишається чинною Книга обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, затверджена Наказом Міністерства доходів і зборів України від 16 вересня 2013року № 481. 3. Фізичним особам – підприємцям – платникам єдиного податку першої і другої груп та платникам єдиного податку третьої групи, які НЕ є платниками ПДВ, буде надано право вести облік у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів. Їм буде дозволено вести облік як у паперовому так і в електронному вигляді. 4. Фізичним особам – підприємцям – платникам єдиного податку третьої групи, які є платниками ПДВ, буде надано право вести облік у довільній формі шляхом помісячного відображення доходів та витрат. Їм буде дозволено вести облік як у паперовому так і в електронному вигляді. Зміни, запроваджені Законом № 786 щодо форми обліку доходів самозайнятими особами, не скасовують обов’язку для всіх платників податків (включаючи таких суб’єктів) дотримуватися вимог підпунктів 44.1 та 44.3 статті 44 Кодексу, зокрема, щодо ведення обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів (документів на придбані товари) та їх належне зберігання. Нагадуємо, що п. 8 Порядку ведення Книги обліку доходів та витрат передбачено, що Книга має зберігатися у платника податків протягом 3 років після закінчення звітного періоду, в якому здійснено останній запис. Крім того, підприємці зобов’язані мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Надання пільг із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області нагадує, що ставки податку на нерухоме майно для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування. Це визначено п.п. 266.5.1 п. 266.5 статті 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Водночас ПКУ передбачено пільги для громадян із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Зокрема, визначено, що база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, зменшується: а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів; б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів; в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів. Таке зменшення надається платнику один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік). Також, сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об’єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями). Водночас, такі пільги з податку на нерухомість для фізичних осіб не застосовуються до об’єкта/об’єктів оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності). В Ізюмському управлінні ГУ ДПС у Харківській області також інформують, що платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо: - об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку; - загальної площі об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку; - права на користування пільгою із сплати податку; - розміру ставки податку; - нарахованої суми податку. ФОП припинив підприємницьку діяльність? Які рахунки треба закрити В Ізюмському управлінні ГУ ДПС у Харківській області інформують, що відповідно до ст. 69 Податкового кодексу України, банки та інші фінансові установи зобов’язані надіслати повідомлення про відкриття або закриття рахунка платника податків – юридичної особи (резидента і нерезидента), у тому числі відкритого через його відокремлені підрозділи, чи самозайнятої фізичної особи до контролюючого органу, в якому обліковується платник податків, у день відкриття/закриття рахунка. Порядок відкриття та закриття банками, їх відокремленими підрозділами та філіями іноземних банків в Україні поточних, вкладних (депозитних) рахунків, рахунків умовного зберігання клієнтів банків регулюється Інструкцією про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків – резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 № 492, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 17.12.2003 за № 1172/8493 зі змінами (далі – Інструкція). Зокрема, Інструкцією визначено, що банки мають право відкривати поточні, вкладні (депозитні) рахунки та рахунки умовного зберігання, зокрема, юридичним особам, їх відокремленим підрозділам, фізичним особам. Клієнти мають право відкривати рахунки в будь-яких банках України відповідно до власного вибору для забезпечення своєї підприємницької/незалежної професійної діяльності/діяльності, яка не пов’язана з підприємницькою, і власних потреб. При цьому, забороняється використовувати поточні рахунки фізичних осіб, що відкриваються для власних потреб, для проведення операцій, пов’язаних із здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності. За поточними рахунками в національній валюті фізичних осіб – резидентів здійснюються всі види розрахунково-касових операцій відповідно до умов договору та вимог законодавства України, які не пов’язані із здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності. Отже, у разі припинення підприємницької діяльності, рахунки, що відкривалися для проведення операцій, пов’язаних із здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності підлягають закриттю. Рахунки, які були відкриті для власних потреб обов’язковому закриттю не підлягають. Про контрольовані операції звітуємо до 1 жовтня 2020 року Платники, у яких річний дохід від будь-якої діяльності склав понад 150 млн грн і обсяг господарських операцій з контрагентами, що відповідають критеріям, визначеним у ст. 39 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) більше 10 млн грн, подають Звіт про контрольовані операції. Форма та Порядок складання Звіту про контрольовані операції затверджені наказом Міністерства фінансів України від 18.01.2016 № 8 із змінами (далі – Порядок № 8). Відповідно до п. 1 розділу І Порядку № 8 Звіт про контрольовані операції (далі – Звіт) подається до 01 жовтня року, що настає за звітним, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями. Звіт складається із заголовної, основної частин, додатка та інформації до додатка, які є невід’ємною частиною Звіту. Додаток до Звіту (далі – Додаток) заповнюється окремо щодо кожної особи, яка бере участь у контрольованій операції. Порядковий номер Додатка має збігатися з порядковим номером, зазначеним у графі 1 Загальних відомостей про контрольовані операції основної частини Звіту щодо відповідної особи – сторони контрольованої операції. Кількість додатків має дорівнювати останньому порядковому номеру особи – сторони контрольованої операції, зазначеної у графі 1 Загальних відомостей про контрольовані операції основної частини Звіту. Графа 1 основної частини Звіту «Загальні відомості про контрольовані операції» заповнюється наростаючим порядковим номером рядка при їх додаванні у таблицю залежно від кількості контрагентів – сторін контрольованих операцій. При цьому відповідно до п. 2 розділу ІІІ Порядку № 8 у графі 2 основної частини Звіту «Загальні відомості про контрольовані операції» зазначається повне найменування особи – сторони контрольованої операції, яке зазначено у контракті/договорі. У разі здійснення господарських операцій із придбання (продажу) товарів (робіт, послуг) з пов’язаними особами – нерезидентами із залученням непов’язаних осіб відповідно до п.п. 39.2.1.5 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ у графі 2 основної частини Звіту «Загальні відомості про контрольовані операції» зазначається повне найменування нерезидента – пов’язаної особи. Водночас п. 3 розділу ІV Порядку № 8 встановлено, що у разі здійснення господарських операцій із придбання (продажу) товарів (робіт, послуг) з пов’язаними особами – нерезидентами із залученням непов’язаних осіб відповідно до п.п. 39.2.1.5 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ у розділі «Відомості про особу, яка бере участь у контрольованих операціях» Додатка зазначається інформація відповідно до первинних документів щодо операції придбання та/або продажу товарів (робіт, послуг) із залученою непов’язаною особою. Згідно з п. 5 розділу ІV Порядку № 8 у розділі «Відомості про контрольовані операції» Додатка зазначаються деталізовані відомості про всі контрольовані операції, здійснені платником податків у звітному періоді із особою, інформація про яку зазначена у розділі «Відомості про особу, яка бере участь у контрольованих операціях» цього Додатка. Отже, якщо протягом звітного року одночасно здійснюються господарські операції із придбання (продажу) товарів (робіт, послуг) як з пов’язаною особою – нерезидентом із залученням непов’язаних осіб відповідно до п.п. 39.2.1.5 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ так і безпосередньо з тією ж пов’язаною особою – нерезидентом, то при заповненні розділу «Відомості про особу, яка бере участь у контрольованих операціях» Додатка зазначається інформація про нерезидента – пов’язану особу. При заповненні розділу «Відомості про контрольовані операції» Додатка зазначаються відомості про всі здійснені протягом року контрольовані операції як з пов’язаною особою – нерезидентом, інформація про яку зазначена у розділі «Відомості про особу, яка бере участь у контрольованих операціях» цього Додатка, так і з пов’язаною особою – нерезидентом із залученням непов’язаних осіб відповідно до п.п. 39.2.1.5 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ. При цьому зазначені операції у розділі «Відомості про контрольовані операції» Додатка відображаються окремими рядками. Звертаємо увагу платників податків, що сума контрольованих операцій в розрізі нерезидентів у Звіті та загальна сума операцій з таким контрагентом у відомостях до Звіту мають бути тотожними. Маєте податковий борг понад 1020 гривень? Чекайте на податкову вимогу! У разі виникнення у платника податків податкового боргу, контролюючий орган надсилає йому податкову вимогу. Це визначено Податковим кодексом України (далі – ПКУ). Податкову вимогу платнику надсилають тільки у випадку несплати ним узгодженої суми грошового зобов’язання у встановлені строки, якщо сума податкового боргу перевищує 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1020 грн). Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві внесено зміни до п. 59.3 ст. 59 ПКУ, відповідно до яких податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов’язання. Якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, однак не була погашена в повному обсязі, податкову вимогу платнику додатково не надсилають. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення податкового боргу та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов’язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу. Вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов’язань у встановлені ПКУ строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Чи є базою нарахування ЄСВ нецільова благодійна допомога Базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування) для платників, які згідно з п. 1 частини першої ст. 7 Закону України від від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) є роботодавцями, визначено суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці» (п. 1 частини першої ст. 4 Закон № 2464).  Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні єдиного внеску передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5 . Оскільки нецільова благодійна допомога не належить до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних, компенсаційних виплат, а відповідно до п. 3.31 розд. 3 Інструкції № 5 є матеріальною допомогою разового характеру і, відповідно «іншою виплатою, що не належить до фонду оплати праці», то вона не є базою нарахування єдиного внеску. На що звернути увагу підприємцям щодо сплати єдиного внеску? За березень, квітень та травень 2020 року тимчасово звільняються від нарахування та сплати єдиного внеску за себе: • підприємці на загальній системі оподаткування; • підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування; • особи, які провадять незалежну професійну діяльність; • члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах. Разом з тим, такі особи можуть прийняти самостійне рішення про сплату єдиного внеску за такий період. У такому разі інформація про сплачені суми зазначається у звітності про нарахування єдиного внеску за вказаний звітний період. Отже, за перший квартал 2020 року мінімальний єдиний внесок для підприємців за себе складає - 2078,12 грн (4723 грн х 22% х 2 (за січень і лютий місяці). За другий квартал – 1039,06 грн (за червень). Законом України від 25.08.2020 №822-ІХ підвищено розмір мінімальної заробітної плати з 1 вересня 2020 року до 5 тисяч гривень, що впливає на мінімальний розмір єдиного внеску. Отже, з 1 вересня 2020 року мінімальний розмір єдиного внеску становить 1100 грн на місяць (5000 грн х 22%). Змінилася максимальна величина доходу, на яку нараховується єдиний внесок, що становить 15 розмірів мінімальної заробітної плати (75000 грн). Отже, з 01.09.2020 максимальний єдиний внесок на місяць – 16 500 грн (75 000 х 22%). Нагадаємо, з січня 2020 року мінімальна заробітна плата - 4723 грн; мінімальний розмір єдиного внеску на місяць за січень-серпень 2020 року – 1039,06 грн. Підприємці – платники єдиного податку та підприємці, що застосовують загальну систему оподаткування зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний податок (абз. третій част. восьмої ст. 9 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»). Отже, граничний термін сплати єдиного внеску за себе підприємцями – 19 число місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок. Якщо останній строк сплати єдиного внеску припадає на вихідний (святковий) день, то останнім днем сплати вважається перший робочий день, що настає за таким вихідним (святковим) днем (п. 12 розділу ІV Інструкції затвердженої наказом МФУ від 20.04.2015 № 449). Платникам ПДВ: коли таблиця даних враховується автоматично Платник ПДВ має право подати до контролюючого органу таблицю даних платника податку на додану вартість, в якій зазначає КВЕД, коди товарів УКТЗЕД/ДКПП, що постачаються та/або придбаваються платником податку, ввозяться на митну територію України. Таблиця платника враховується ДПС в автоматичному режимі у разі коли подається: с/г товаровиробником, якого включено до Реєстру отримувачів бюджетної дотації; с/г товаровиробником, який станом на 31.12.2016 застосовував спеціальний режим оподаткування відповідно до ст. 209 Податкового кодексу України та/або на умовах оренди земельної ділянки, загальна площа яких становить не менше: 200 га включно станом на 1 січня та які відображені у податковій звітності до 20 лютого п.р. (до 20 лютого враховується наявність таких ділянок за звітний період попереднього року) та у поданій таблиці платника податку зазначені відомості постачання (виготовлення) груп товарів УКТЗЕД 01,03,04,07,08,10,12; за умови, що навантаження (по всіх податках та зборах, крім митних платежів) понад 2% та збільшення на коефіцієнт не перевищує 1,4 відносно до максимального значення обсягу постачання за останні 12 місяців. Таблиця даних платника податку, подана усіма іншими платниками ПДВ розглядається комісією регіонального рівня протягом 5 робочих днів. У разі якщо до контролюючого органу надійшла податкова інформація, що свідчить про надання платником податку недостовірної інформації в таблиці платника податку, яка врахована, в т.ч. в автоматичному режимі, комісія контролюючого органу має право прийняти рішення про неврахування такої таблиці платника. Зазначений порядок визначений «Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», затвердженого постановою КМУ від 11.12. 2019 № 1165. З початку року до місцевих бюджетів сплачено 9,0 млн грн збору за місця для паркування транспортних засобів За січень-серпень 2020 року до місцевих бюджетів Харківщини надійшло 9,0 млн грн збору за місця для паркування транспортних засобів, що на 0,5 млн грн більше, ніж у аналогічному періоді минулого року. ГУ ДПС у Харківській області повідомляє, що починаючи з 13.03.2020 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 21.12.2019 №550 «Про внесення змін до форми Податкової декларації збору за місця для паркування транспортних засобів. Відповідно до норм Податкового кодексу України декларацію за новою формою у редакції наказу №550 необхідно складати за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося її оприлюднення, і подавати з 01.07.2020 року. Нова форма декларації складається з двох частин: - податкової декларації, в якій безпосередньо зазначаються дані про суб’єкта господарювання та суму збору до сплати; - додатку до декларації, де вказується розрахунок суми збору за об’єктами оподаткування. Зазначений розрахунок містить нові показники, яких не було в попередній декларації, а саме: код та найменування податкової пільги (згідно з актуальним довідником податкових пільг); суму пільги, розраховану пропорційно до періоду користування пільгою; дату початку і закінчення користування пільгою; суму пільги, яку використали за цільовим призначенням; площу, на яку поширили пільгу (кв. м.). Нагадуємо, що з 1 січня 2020 року скасовано звіт про суми податкових пільг, а ведення обліку податкових пільг контролюючими органами здійснюватиметься на підставі податкової звітності. Важливо для суб’єктів господарювання – юридичних та фізичних осіб – підприємців Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області звертає увагу платників податків – юридичних та фізичних осіб – підприємців, що ДПС України на головній сторінці вебпорталу у розділі «Переліки» 21.09.2020 розмістила інформацію про суб’єктів господарювання, які мають податковий борг станом на 01.09.2020, у розрізі територіальних органів ДПС України. У таблиці наведені дані по платниках податків із зазначенням загальної суми податкового боргу суб’єкта господарювання до державного та місцевих бюджетів. З інформацією можна ознайомитись за посиланням:  https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/pereliki-/296361.html Роботодавцем нарахована працівнику компенсація за невикористані щорічні відпустки (основну та додаткову): що з єдиним внеском? Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області нагадує, що відповідно до абзацу другого п. 1 частини 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), зокрема є підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами (далі – роботодавці). Пунктом 1 частини 1 ст. 7 Закону № 2464 визначено, що базою нарахування єдиного внеску роботодавцями є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці». Суми грошових компенсацій у разі невикористання щорічних (основної та додаткових) відпусток у розмірах, передбачених законодавством, є базою для нарахування єдиного внеску. Статтею 116 Кодексу законів про працю України визначено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації провадиться в день звільнення. Підприємство після звільнення працівника не несе обов’язку страхувальника, а відповідно і платника страхових внесків. Отже, особам, яким після звільнення з роботи нараховано компенсацію за невикористану відпустку, єдиний внесок на зазначені суми не нараховується. Податок на прибуток підприємств: які платники звільняються від оподаткування? Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області інформує, що звільнення від оподаткування прибутку підприємств передбачено ст. 142 розділу ІІІ та підрозділом 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Відповідно до п. 142.1 ст. 142 ПКУ звільняється від оподаткування прибуток підприємств та організацій, які засновані громадськими об’єднаннями осіб з інвалідністю і є їх повною власністю, отриманий від продажу (постачання) товарів, виконання робіт і надання послуг, крім підакцизних товарів, послуг із поставки підакцизних товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, що уповноважують такого платника податку здійснювати постачання товарів від імені та за дорученням іншої особи без передачі права власності на такі товари, де протягом попереднього звітного (податкового) періоду кількість осіб з інвалідністю, які мають там основне місце роботи, становить не менш як 50 відс. середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за умови, що фонд оплати праці таких осіб з інвалідністю становить протягом звітного періоду не менш як 25 % суми загальних витрат на оплату праці. Зазначені підприємства та організації громадських об’єднань осіб з інвалідністю мають право застосовувати цю пільгу за наявності дозволу на право користування такою пільгою, який видається уповноваженим органом відповідно до Закону України від 21 березня 1991 року № 875-XІІ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні». У разі порушення вимог щодо цільового використання вивільнених від оподаткування коштів платник податку зобов’язаний збільшити податкові зобов’язання з цього податку за результатами податкового періоду, на який припадає таке порушення, а також сплатити пеню, нараховану відповідно до ПКУ. Підприємства та організації, на які поширюється дія п. 142.1 ст. 142 ПКУ, реєструються у відповідному контролюючому органі в порядку, передбаченому для платників цього податку. Пунктом 142.2 ст. 142 ПКУ встановлено, що на період підготовки до зняття і зняття з експлуатації енергоблоків Чорнобильської АЕС та перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему звільняється від оподаткування прибуток Чорнобильської АЕС, якщо такі кошти використовуються на фінансування робіт з підготовки до зняття і зняття Чорнобильської АЕС з експлуатації та перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему. У разі порушення вимог щодо цільового використання вивільнених від оподаткування коштів платник податку зобов’язаний збільшити податкові зобов’язання з цього податку за результатами податкового (звітного) періоду, на який припадає таке порушення, а також сплатити пеню, нараховану відповідно до ПКУ. Згідно з п. 142.3 ст. 142 ПКУ звільняється від оподаткування прибуток підприємств, отриманий за рахунок міжнародної технічної допомоги або за рахунок коштів, які передбачаються в державному бюджеті як внесок України до Чорнобильського фонду «Укриття» для реалізації міжнародної програми – Плану здійснення заходів на об’єкті «Укриття» відповідно до положень Рамкової угоди між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку стосовно діяльності Чорнобильського фонду «Укриття» в Україні, для подальшої експлуатації, підготовки до зняття і зняття енергоблоків Чорнобильської АЕС з експлуатації, перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему та забезпечення соціального захисту персоналу Чорнобильської АЕС. У разі порушення вимог щодо цільового використання вивільнених від оподаткування коштів платник податку зобов’язаний збільшити податкові зобов’язання з цього податку за результатами податкового (звітного) періоду, на який припадає таке порушення, а також сплатити пеню, нараховану відповідно до ПКУ. Крім того, тимчасово, до 01 січня 2025 року, звільняється від оподаткування прибуток підприємств – суб’єктів літакобудування, що визначені відповідно до норм ст. 2 Закону України від 12 липня 2001 року № 2660-ІІІ «Про розвиток літакобудівної промисловості» із змінами (абзац перший п. 41 підрозділу 4  розділу ХХ ПКУ). На період до 31 грудня 2021 року передбачено застосування ставки 0 відсотків для платників податку на прибуток, які відповідають критеріям, визначеним п. 44 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ. У разі відчуження земельної ділянки з свердловиною та припинення дії дозволу на спеціальне водокористування, декларація з Рентної плати не подається Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області доводить до відома, що платниками рентної плати за спеціальне використання води (далі – Рентна плата), визначені, зокрема, первинні водокористувачі – суб’єкти господарювання, а також фізичні особи – підприємці, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів. Норми встановлені п. 255.1 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Об’єктом оподаткування Рентною платою є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі (п. 255.3 ст. 255 ПКУ). Статтею 49 Водного кодексу України від 06 червня 1995 року № 213/95-ВР із змінами та доповненнями визначено, що спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування (далі – Дозвіл), який видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства. Видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) Дозволу здійснюється відповідно до Закону України від 06 вересня 2005 року      № 2806-IV «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» із змінами та доповненнями в установленому Кабінетом Міністрів України порядку. Враховуючи вищевикладене, у разі відчуження земельної ділянки з свердловиною, у тому числі прав на свердловину та припинення дії дозволу на спеціальне водокористування, суб’єкт господарювання припиняє подання податкової декларації з Рентної плати. При цьому останнім звітним (податковим) періодом для подання податкової декларації з Рентної плати за таких умов, є звітний період, у якому було припинено дію Дозволу. За інших умов власник діючого Дозволу є платником Рентної плати до закінчення/анулювання строку його дії. Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області
 

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить


Фотогалереи изюмчан

Кто он-лайн

Сейчас на сайте:
Гостей - 19

 
Служба недвижимости Вилима.

 
 
 
 
 

Сушка зерна и древесины на отходах
БЕСПЛАТНЫЕ ОБОИ ДЛЯ РАБОЧЕГО СТОЛА

Дизайн РА «Изюминка»