Главная
Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області повідомляє Версия для печати Отправить на e-mail
17.09.2020
Надходження акцизного податку з вироблених в Україні товарів збільшились порівняно з минулорічними на 4,7 млрд гривень
За січень – серпень 2020 року до загального фонду Державного бюджету України зібрано акцизного податку з вироблених в Україні товарів у сумі майже 42,8 млрд гривень. Фактичні надходження перевищили очікувані на 2,3 %, або на 996,9 млн гривень. Порівняно з відповідним періодом минулого року надходження зросли на 12,3 %, або на 4,7 млрд гривень.
За серпень 2020 року до загального фонду Державного бюджету України зібрано акцизного податку з вироблених в Україні товарів у сумі майже 5,7 млрд гривень. Це на 3,4 %, або на 187,5 млн гривень більше очікуваних надходжень податку. Порівняно з серпнем минулого року надходження зросли на 0,7 %, або на 40,1 млн гривень. З ввезених на митну територію України підакцизних товарів у січні – серпні 2020 року до Державного бюджету України зібрано понад 2,8 млрд грн. Це на 29,9 %, або на 648,6 млн грн вище очікуваних надходжень податку. Порівняно з відповідним періодом минулого року надходження зросли на 46,9 %, або на 900,6 млн гривень. До загального фонду Державного бюджету України у серпні поточного року надійшло 606,8 млн грн акцизного податку з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції). Це становить 201,5 % від очікуваного показника, додаткові надходження склали 305,7 млн гривень. Порівняно з серпнем минулого року надходження зросли на 49,2 %, або на 200,1 млн гривень. Олексій Любченко обговорив з представниками Американської торговельної палати в Україні актуальні для бізнес-спільноти питання Заходи ДПС щодо діджиталізації, протидії тіньовій економіці та питання гармонізації українського законодавства з міжнародними практиками обговорили під час зустрічі Голова Державної податкової служби України Олексій Любченко, його заступник Наталія Калєніченко, керівники структурних підрозділів ДПС з представниками Американської торговельної палати в Україні. До Голови Ради директорів Американської торговельної палати в Україні Олени Кошарної, Віце-президента Тетяни Прокопчук та керівника напрямків «Оподаткування», «Митна політика» Оксани Швець, які брали участь у заході, в онлайн режимі також приєдналися численні представники компаній – членів АСС. За словами Голови ДПС, наразі йде системне оновлення податкової служби та планова реформа у частині створення єдиної юридичної особи, що сприятиме суттєвому підвищенню ефективності роботи служби. «Для нас важливим є конструктивний діалог з представниками як вітчизняного, так і іноземного бізнесу, оскільки для розвитку України також потрібен інвестиційний капітал. І ми розуміємо, що маємо забезпечити за допомогою податкових інструментів рівні конкурентні умови роботи на українському ринку, максимум прозорості, довіри та преференцію права», - наголосив Олексій Любченко. За його словами, цьому сприяють заходи ДПС щодо руйнування схем зловживання з податком на додану вартість, ефективна робота систем електронного адміністрування ПДВ та акцизного податку, впровадження нових та постійне удосконалення існуючих електронних сервісів для платників. ДПС вже реалізовані такі електронні сервіси, як Е-ПДВ, Е-Субсидія, Е-прозорро, Висновки на повернення переплати, Е-малятко, ID14, Програмні РРО. До кінця року планується запровадити ще шість нових сервісів, серед яких: FATCA, Єдина звітність (ЄСВ+ПДФО), Електронні касові доручення, Е-акциз, Єдиний рахунок, Скарги покупців (КЕШБЕК). Пріоритетним для ДПС також є забезпечення доступу платників до податкових сервісів та електронної взаємодії з податковою службою. Так, з 1 вересня цього року спрощено механізм електронного документообігу між платниками податків та контролюючими органами. Тепер платнику не потрібно надсилати заяву при приєднання до договору.  Платник податків набуває статусу суб’єкта електронного документообігу після надсилання до контролюючого органу будь-якого електронного документу у встановленому форматі. Починаючи з 7 листопада 2020 року обмін з контролюючими органами здійснюватиметься без укладання договорів. На сьогодні ДПС вже має понад 2 млн суб’єктів електронної взаємодії та з початку 2020 року службою прийнято понад 309 млн електронних документів. Представники Американської торговельною палати у свою чергу наголосили на важливості для бізнесу гарантій рівної, справедливої та передбачуваної податкової політики, а також необхідності продовження професійного діалогу та співпраці з податковою службою. Увага! Увага! Суб’єкти господарювання, які бажають з 1 жовтня поточного року перейти на сплату єдиного податку або змінити групу єдиного податку, повинні подати до Центру обслуговування платників заяву встановленої форми про право застосування спрощеної системи оподаткування. Граничний термін - 15 вересня.  Якщо ж навпаки бажаєте відмовитись від спрощеної системи, то заяву слід подати не пізніше 18 вересня. Відбувся міжрегіональний форум “Ми - нові харків'яни” У Харкові пройшов масштабний форум з питань внутрішньо переміщених осіб. Захід організовано з метою підтримки прямої комунікації, адже успішний бізнес – це наповнені бюджети та добробут громадян. Учасники – представники міжнародних громадських організацій, благодійних фондів, органів місцевого самоврядування, обласного та міського центрів зайнятості,  громадяни з числа внутрішньо переміщених осіб. Під час заходу  обговорювалися важливі питання у забезпеченні реалізації та захисту прав і свобод законних інтересів внутрішньо переміщених осіб. Це люди, які вимушені були покинути домівки, рідний край та своїх близьких. Але незважаючи на усі виклики долі, подолали усі труднощі, відкрили свій бізнес та поповнили ряди підприємців. Присутні  поділилися досвідом, прийняли участь у панельних дискусіях. Тема однієї з панельних дискусій була: «Економічні можливості для ВПО: державна та місцева підтримка зайнятості». Спікером від податкової служби Харківщини виступила начальник пресслужби організаційно - розпорядчого управління Оксана Вікторова. Під час виступу вона проінформувала присутніх, що податкова служба Харківщини разом з  Громадською радою при ГУ ДПС у Харківській області, крок за кроком, створює дієву систему роботи з ВПО. Саме з цією метою відбуваються  різноманітні заходи. Під час них не лише надаються відповіді на запитання, а й відпрацьовуються  шляхи удосконалення податкового законодавства, яке стосується ВПО, та алгоритми дій громадян у конкретних ситуаціях. Також започатковано проєкт  «Податкова і переселенці». Координатором цієї взаємодії виступає   Радник Голови Громадської ради при ГУ ДПС у Харківській області Олена Знаткова. Також Оксана Вікторова зупинилася на питаннях: як користуватися новітніми електронними сервісами, перереєструвати свою підприємницьку діяльність, що робити з податковими боргами, як скористатися правом на податкову знижку. Зокрема зазначила, що згідно  норм Податкового Кодексу України  до переліку витрат, які включаються до податкової знижки відносяться суми коштів у вигляді орендної плати за договором оренди житла (квартири, будинку), оформленим відповідно до вимог чинного законодавства, фактично сплачених платником податку  на доходи фізичних осіб, який має статус внутрішньо переміщеної особи. «Нова податкова» відкрита для нових проектів та форматів роботи. Головне, щоб підприємці, у тому числі і внутрішньо переміщені особи,  відчували нашу допомогу та підтримку», - зазначила податківець. Наприкінці зустрічі посадовець нагадала усім, що актуальну податкову інформацію  можна отримати не тільки на офіційному субсайті «Територіальні органи  ДПС у Харківській області", а і  на офіційних сторінках у соціальних мережах: Facebook, Instagram, Telegram та Twitter. Випадки не нарахування авансових внесків при виплаті дивідендів Законом № 786 уточнено (з 01.01.2021 року) порядок сплати податкового зобов’язання з податку на прибуток при виплаті дивідендів (пп. 57.11.7 п. 57.11 ст. 57 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) та визначено, що авансові внески не справляються та не нараховуються на суми операцій, прирівняних до дивідендів, - так званих, "конструктивних дивідендів". Нагадаємо, що з 01.01.2021 року до дивідендів, прирівнюється: - платіж у грошовій чи негрошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника (учасників) у зв'язку з розподілом чистого прибутку (його частини); - суми доходів у вигляді платежів за цінні папери (корпоративні права), що виплачуються на користь нерезидента, зазначеного в пп. "а", "в", "г" пп. 39.2.1.1 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, у контрольованих операціях понад суму, яка відповідає принципу "витягнутої руки"; - вартість товарів (робіт, послуг), крім цінних паперів та деривативів), що придбаваються у нерезидента, зазначеного в пп. "а", "в", "г" пп. 39.2.1.1 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, у контрольованих операціях понад суму, яка відповідає принципу "витягнутої руки"; - сума заниження вартості товарів (робіт, послуг), які продаються нерезиденту, зазначеному в пп. "а", "в", "г" пп. 39.2.1.1 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, у контрольованих операціях порівняно із сумою, яка відповідає принципу "витягнутої руки"; - виплата в грошовій або негрошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника - нерезидента України у зв'язку зі зменшенням статутного капіталу, викупом юридичною особою корпоративних прав у власному статутному капіталі, виходом учасника зі складу господарського товариства або іншої аналогічної операції між юридичною особою та її учасником, у розмірі, що призводить до зменшення нерозподіленого прибутку юридичної особи. Зняття з обліку ФОП – платника єдиного внеску у разі припинення підприємницької діяльності Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області повідомляє, що Законом України від 13 травня 2014 року № 1258-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення процедури державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичних осіб – підприємців за заявницьким принципом» внесено зміни до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464). Зняття з обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) – фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП), здійснюється контролюючими органами на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, після проведення передбачених законодавством перевірок платників та проведення остаточного розрахунку (частина 1 ст. 5 Закону № 2464). У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП така фізична особа користується правами, виконує обов’язки та несе відповідальність, що передбачені для платника єдиного внеску, у частині діяльності, яка здійснювалася нею як ФОП (частини 4 ст. 6 Закону № 2464). При цьому останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи (частина 8 ст. 9 Закону № 2464). Платник єдиного внеску (ФОП) знімається з обліку після проведення перевірки та здійснення остаточного розрахунку зі сплати єдиного внеску. До реєстру страхувальників вносяться відповідні записи із зазначенням дати та причини зняття з обліку платника єдиного внеску. Датою зняття з обліку платника єдиного внеску є дата внесення запису до реєстру страхувальників. Закон України № 466: визначаємо перший звітний період з трансфертного ціноутворення за новими правилами Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області інформує, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) внесено зміни, зокрема до п.п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 ПКУ, яким встановлено, що платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов’язані подавати до 1 жовтня року, що настає за звітним, звіт про контрольовані операції та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній. Повідомлення про участь в міжнародній групі компаній подається центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» Інформація, яку має містити повідомлення про участь у міжнародній групі компаній, встановлена п.п. 39.4.2.2 пп. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 ПКУ. Нагадуємо, що відповідно до п. 53 підрозділу 10 розділу XX ПКУ норми п. 39.4 ст. 39 ПКУ щодо подання платниками податків повідомлення про участь у міжнародній групі компаній – вперше застосовуються у 2021 році за 2020 рік. Таким чином, за 2020 рік у разі здійснення контрольованих операцій разом із звітом про контрольовані операції подається повідомлення про участь у міжнародній групі компаній. Що стосується подання глобальної документації (мастер-файлу), то відповідно до п.п. 39.4.9 п. 39.4 ст. 39 ПКУ центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, має право надіслати запит з вимогою надати глобальну документацію з трансфертного ціноутворення (майстер-файл) платнику податків, що входить до складу міжнародної групи компаній, якщо сукупний консолідований дохід міжнародної групи компаній за фінансовий рік, що передує звітному року, розрахований згідно зі стандартами бухгалтерського обліку, які застосовує материнська компанія міжнародної групи компаній, дорівнює або перевищує еквівалент 50 мільйонів євро. Запит на подання глобальної документації (майстер-файла) може бути направлений не раніше дванадцяти місяців і не пізніше тридцяти шести місяців з дати закінчення фінансового року, встановленого міжнародною групою компаній, до якої належить такий платник податків, а у разі відсутності відомостей про встановлений міжнародною групою компаній фінансовий рік – не раніше дванадцяти місяців і не пізніше тридцяти шести місяців після закінчення звітного року. Глобальна документація з трансфертного ціноутворення (майстер-файл) має бути надана платником податків до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом 90 календарних днів з дня отримання запиту. Якщо в Україні зареєстровані два та більше платників податків, що входять до складу однієї і тієї ж міжнародної групи компаній, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, направляє запит про надання глобальної документації з трансфертного ціноутворення (майстер-файла) лише одному з таких платників податків за своїм вибором (п.п. 39.4.7 п. 39.4 ст. 39 ПКУ). Відповідно до п. 53 підрозділу 10 розділу XX ПКУ вперше запити контролюючих органів до платників податків про подання глобальної документації з трансфертного ціноутворення (майстер-файлу) застосовуються щодо фінансового року, який закінчується у 2021 році. Операції з постачання на митній території України послуг, пов’язаних з рухомим майном, підлягають оподаткуванню ПДВ Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області нагадує, що п.п. «б»   п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до  ст. 186 ПКУ. Місцем постачання послуг є місце реєстрації постачальника, крім операцій, зазначених у пунктах 186.2 і 186.3 ст. 186 ПКУ (п. 186.4 ст. 186 ПКУ). Згідно з п.п. 186.2.1 п. 186.2 ст. 186 ПКУ місцем постачання послуг, пов’язаних з рухомим майном, є місце фактичного постачання таких послуг, а саме: а) послуг, що є допоміжними у транспортній діяльності: навантаження, розвантаження, перевантаження, складська обробка товарів та інші аналогічні види послуг; б) послуг із проведення експертизи та оцінки рухомого майна; в) послуг, пов’язаних із перевезенням пасажирів та вантажів, у тому числі з постачанням продовольчих продуктів і напоїв, призначених для споживання; г) послуг із виконання ремонтних робіт і послуг із переробки сировини, а також інших робіт і послуг, що пов’язані з рухомим майном Якщо платником ПДВ постачання послуг, пов’язаних з рухомим майном, здійснюється на митній території України, то такі послуги підлягають оподаткуванню ПДВ на загальних підставах за основною ставкою, а у разі, постачання даних послуг за межами митної території України – такі послуги не підпадають під об’єкт оподаткування ПДВ. Закон України № 466: нагадування для платників рентної плати Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області звертає увагу, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) внесено зміни, зокрема e частині справляння рентної плати. Законом № 466 внесено зміни щодо критеріїв застосування ставок рентної плати (п. 252.20 ст. 252 ПКУ), а також коригуючих коефіцієнтів до них та їх розміру (п. 252.22 ст. 252 ПКУ). Базовим звітним (податковим) періодом для Рентної плати є календарний квартал (п. 257.1 ст. 257 ПКУ). Враховуючи викладене вище, декларування податкових зобов’язань з рентної плати за II квартал 2020 року необхідно було здійснювати шляхом складання окремих додатків 1 до податкової декларації з рентної плати, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719 із змінами, у яких сума податкових зобов’язань з рентної плати за кожним відповідним видом товарної продукції обчислюється: ► за період з 01.04.2020 по 22.05.2020 – за обсяг товарної продукції видобутої за такий період із застосуванням ставок рентної плати та коефіцієнтів до них, що діяли до набрання чинності Законом № 466; ► за період з 23.05.2020 по 30.06.2020 – за обсяг товарної продукції видобутої за такий період із застосуванням ставок рентної плати та коефіцієнтів до них, що визначені Законом № 466. Затверджено норми втрат нафтопродуктів під час їх приймання, зберігання, відпуску, перевантаження та транспортування Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області повідомляє, що 07.08.2020 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 05 серпня 2020 року № 686 (далі – Постанова № 686), якою затверджено норми втрат нафтопродуктів під час їх приймання, зберігання, відпуску, перевантаження та транспортування (далі – Норми втрат). Так встановлено максимально допустимі втрати нафтопродуктів під час їх приймання, зберігання, відпуску, перевантаження та транспортування автомобільним, залізничним, морським і річковим та трубопровідним транспортом. Норми втрат поширюються на нафтопродукти, що класифікуються за кодами згідно з УКТ ЗЕД. Норми втрат встановлені для однієї кліматичної зони для всієї території України та двох періодів року, а саме: осінньо-зимовий період – з 01 жовтня по   31 березня та весняно-літній період – з 01 квітня по 30 вересня. Норми втрат нафтопродуктів визначаються для операцій: приймання, відпуску, перевантаження, зберігання та транспортування (автомобільним, залізничними, трубопровідним транспортом, суднами морського і річкового транспорту). Застосування норм втрат нафтопродуктів є обов’язковим для всіх суб’єктів господарювання (підприємств, установ, організацій та фізичних осіб – підприємців), що провадять хоча б один з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання та реалізація нафтопродуктів на території України. Норми втрат є граничними і застосовуються тільки у випадку встановлення фактичної нестачі нафтопродуктів. Списання нафтопродуктів у межах норм втрат до встановлення факту нестачі забороняється. Норми втрат нафтопродуктів не поширюються: ► на нафтопродукти, які приймаються та здаються поштучно (фасована продукція, яка транспортується або зберігається в герметичній тарі, запаяна із застосуванням герметиків, ущільнювачів тощо), а також які зберігаються в резервуарах підвищеного тиску; ► на обсяги нафтопродуктів у резервуарах автозаправних станцій (у частині їх зберігання); ► на транзитні перевезення. При цьому, у цих нормах термін «втрати нафтопродуктів» означає зменшення кількості (за умови збереження якості в межах встановлених вимог) із причин, пов’язаних з їх фізико-хімічними властивостями, втратою внаслідок випаровування в процесі виробництва, обробки, переробки, зберігання чи транспортування такого товару (продукції) або з іншої причини, пов’язаної з природним результатом (до втрат нафтопродуктів не відносяться втрати нафтопродуктів, обумовлені порушенням вимог технічних регламентів, правил технічної експлуатації, зберігання). Постанова № 686 опублікована у офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 07.08.2020 № 151. Викрито схему незаконного заволодіння державними коштами на суму близько 170 млн гривень Співробітниками управління боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом Головного управління ДПС в Одеській області спільно з Головним слідчим управлінням СБУ викрито схему незаконного заволодіння грошовими коштами та їх можливого виведення. Зазначена схема була втілена шляхом надання податкової вигоди щодо безпідставного формування податкового кредиту в загальній сумі  майже 81 млн грн третім особам та можливого виведення державних коштів в обсязі майже 169,2 млн гривень. Встановлено, що упродовж 2019 – 2020 років Одеська компанія (при відсутності необхідних трудових ресурсів, основних засобів, залучених субпідрядних організацій) задекларувала виконання будівельних робіт на загальну суму понад 485,7 млн грн, у т. ч. ПДВ майже 81 млн грн. Таким чином була надана податкова вигода щодо безпідставного формування податкового кредиту підприємствам реального сектору економіки на загальну суму майже 81 млн гривень. За даними матеріалами Головним слідчим управлінням СБУ зареєстровано кримінальне провадження за ознаками злочинів, передбачених ч.3. ст. 209  КК України. Наразі тривають слідчі дії в рамках даного кримінального провадження. На Донеччині припинено схему ухилення від сплати податків на 864,5 тис. гривень Донецькі податківці упередили черговий факт розповсюдження підприємством ризикового податкового кредиту. Так, працівники податкової служби звернули увагу на діяльність одного з підприємств, яке, незважаючи на наявність активної господарчої діяльності на підставі зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних, саму податкову звітність з ПДВ до контролюючих органів не подавало. Окрім цього, увагу податківців привернув і той факт, що керівник зазначеного підприємства значився очільником ще 40 підприємств (при цьому відносно деяких з них органами податкової служби вже були прийняті рішення про їх ризиковість), а головний бухгалтер – головним бухгалтером 6 підприємств. Під час аналізу діяльності підприємства було встановлено, що вона має так званий транзитний характер, але підприємство відображало придбання та подальшу реалізацію добрив, гербіцидів, насіння соняшника, ріпака, кукурудзи тощо у значно більшій кількості, ніж було придбано. Також було виявлено, що підприємство реалізовувало зазначену сільськогосподарську продукцію не відразу, а через деякий суттєвий проміжок часу, що передбачає зберігання таких товарів. При цьому підприємство не звітувало про наявність власного майна, у тому числі складів, а також не здійснювало придбання послуг зі складського зберігання товарів. Для оперативного відпрацювання розповсюдження ризикового податкового кредиту фахівці податкової служби регіону направили інформацію до ДПС та колег з регіонів. У результаті відпрацювання припинено схему ухилення від оподаткування обсягом 864,5 тис. гривень. З початку року надійшло 9,8 млрд грн ЄСВ У Головному управлінні ДПС у  Харківській області проінформували, що протягом січня - серпня 2020 року платники регіону сплатили  9 835,7 млн грн  єдиного соціального внеску. Вказана сума перевищила надходження за аналогічний період минулого року на  151,9 млн гривень. Доведене завдання виконано на 116,9% (+  1,4 млрд гривень). У серпні поточного року надійшло майже 1,2  млрд грн ЄСВ. Соціальні та пенсійні програми забезпечуються завдяки коштам єдиного соціального внеску. Тому, дуже важливо, щоб усі роботодавці дотримувалися норм податкового законодавства при виплаті заробітної плати. Увага! Важлива інформація Відповідно до п.6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого  Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування  в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі-Порядок) у  разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Згідно до п.10 Порядку у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. Відповідно до п.6 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в  реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року №520 письмові пояснення та копії документів платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування. Письмові пояснення та копії документів платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв’язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.           Комісія регіонального рівня протягом п’яти робочих днів,  що настають за днем отримання пояснень та копій документів, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку. Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення. У разі коли комісією регіонального рівня прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, платник податку має право оскаржити таке рішення в адміністративному порядку, шляхом подання скарги у строки, визначені статтею 56 Податкового кодексу України, з наступного дня після набрання чинності рішення комісії регіонального рівня. Розгляд скарги здійснюється комісією центрального рівня. Платник податку має право оскаржити рішення в судовому порядку. Відповідно до п.12 Порядку платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку.   Таблиця даних платника податку подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку. Таблиця даних платника податку з поясненнями розглядається комісією регіонального рівня протягом п’яти робочих днів після її отримання. У рішенні про неврахування таблиці даних платника податку в обов’язковому порядку зазначається причина такого неврахування.   Згідно до п.6 Порядку питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.   У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.   Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.   Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення. У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв’язку з урахуванням вимог Законів України “Про електронні документи та електронний документообіг”, “Про електронні довірчі послуги” та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном. Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення. За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття. Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Підписано Меморандум про співпрацю з Республікою Албанія У Почесному консульстві Албанії відбулася зустріч Голови Громадської  ради  при Головному управлінні Державної податкової службі у Харківській області Ігора Суханова і Голови Комітету  запобігання та протидій корупції Сергія Жука з Почесним консулом Албанії Шахіном Омаровим. У ході зустрічі сторони обговорили шляхи співпраці між Громадською радою при Головному управлінні ДПС у Харківській області та Республікою Албанія з метою розвитку ділових зв'язків в області економіки, науки, освіти, культури, туризму, торгівлі та інших сферах суспільного та економічного життя в рамках своєї компетенції та відповідно до діючого законодавства (у тому числі, в рамках Угоди про встановлення партнерських відносин між Харковом і Тираною, 2018). Почесний консул звернув увагу на те, що на теперішній час Албанія головує в ОБСЕ, і двосторонні стосунки між країнами стають дедалі міцнішими. Голова Громадської ради  Ігор Суханов вручив Подяку Шахіну Омарову за активну громадську позицію  та співпрацю з Громадською радою при ГУ ДПС у Харківській області. Підсумком зустрічі стало рішення про підписання Меморандуму про подальшу співпрацю в напрямках організації консультацій з бізнес-середовищем України та Албанії для розвитку торгово-економічних зв'язків. Сторони домовилися залучати до своєї роботи науковців та експертів, обмінюватися інформацією у сферах, які становлять взаємний інтерес (за винятком інформації, розголошення, використання або передача якої обмежена відповідно до законодавства), систематично проводити зустрічі, консультації та переговори. Податкова знижка для внутрішньо переміщених осіб Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що громадяни, які вимушені були покинути окуповані території в Україні, мають право скористатися податковою знижкою  у разі оренди житла. Нагадаємо, що податкова знижка – це документально підтверджена сума витрат, на яку зменшується оподатковуваний дохід у вигляді заробітної плати, в результаті чого з бюджету повертається частина сплаченого податку на доходи фізичних осіб. Перелік витрат, які включаються до податкової знижки, визначено ст. 166 ПКУ. З 4 жовтня 2018 року набрав чинності Закон №2530 «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законів України щодо запровадження механізму «єдиного вікна» та оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України». Вказаним Законом внесені зміни до ПКУ щодо переліку витрат, які включаються до податкової знижки. А саме, п. 166.3 ПКУ доповнено пп. 166.3.9 такого змісту: «суму коштів у вигляді орендної плати за договором оренди житла (квартири, будинку), оформленим відповідно до вимог чинного законодавства, фактично сплачених платником податку  на доходи фізичних осіб (далі – платник податку), який має статус внутрішньо переміщеної особи. Платник податку має право скористатися зазначеною в цьому підпункті податковою знижкою виключно за умови, що він та/або члени його сім’ї першого та другого ступенів споріднення: – не мають у власності придатної для проживання житлової нерухомості, розташованої поза межами тимчасово окупованої території України; – не отримують передбачених законодавством України бюджетних виплат для покриття витрат на проживання. Розмір такої знижки не може перевищувати (у розрахунку на календарний рік) 30 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного (податкового) року». Договір зберігання майна без права зберігача використовувати майно у господарській діяльності: чи подається повідомлення за ф. № 20-ОПП? Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області повідомляє, що відповідальне зберігання – це господарська операція, що здійснюється платником податків і передбачає передачу згідно з договорами схову матеріальних цінностей на зберігання іншій фізичній чи юридичній особі без права використання у господарському обороті такої особи з подальшим поверненням таких матеріальних цінностей платнику податків без зміни якісних або кількісних характеристик. Норми встановлені п.п. 14.1.32 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Відповідно до п. 1 ст. 936 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов’язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності. Згідно з п. 1 ст. 949 ЦКУ зберігач зобов’язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості. Договір зберігання, за яким зберігач зобов’язується прийняти річ на зберігання в майбутньому, має бути укладений у письмовій формі, незалежно від вартості речі, яка буде передана на зберігання. Письмова форма договору вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем (п. 1 ст. 937 ЦКУ). При цьому зберігач не має права без згоди поклажодавця користуватися річчю, переданою йому на зберігання, а також передавати її у користування іншій особі (п. 1 ст. 944 ЦКУ). Пунктом 63.3 ст. 63 ПКУ, зокрема, встановлено, що платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588). Об’єктами оподаткування і об’єктами, пов’язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів. Відповідно до п. 8.4 розділу VIIІ Порядку № 1588 повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП (далі – повідомлення за ф. № 20-ОПП), подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків. Якщо між суб’єктами господарювання укладено договір згідно з яким один суб’єкт господарювання (поклажодавець) передає іншому суб’єкту господарювання (зберігачу) на зберігання майно без права його використання у господарському обороті, повідомлення за ф. № 20-ОПП подається за такими правилами: ► суб’єкт господарювання – поклажодавець у повідомленні за ф. № 20-ОПП надає інформацію про майно, яке передає на зберігання. При цьому застосовує принцип укрупнення інформації про таке майно як про об’єкти, якщо вони однотипні чи мають однотипне призначення (наприклад: обладнання для торгового місця – лоток, прилавок, холодильник, столи, стільці у повідомленні зазначаються як один об’єкт – «Торгівельне місце», комп’ютери, принтери, інша офісна техніка – «Сервісний/Технічний центр» чи «Агентство», «Студія»). При цьому у графі 9 «Стан об’єкта оподаткування» повідомлення за ф. № 20-ОПП проставляється ознака «3 тимчасово не експлуатується». Після повернення такого майна зберігачем суб’єкт господарювання надає інформацію про зміни відомостей про об’єкт оподаткування, керуючись п. 8.5 розділу VIIІ Порядку № 1588; ► суб’єкт господарювання – зберігач надає у повідомленні за ф. № 20-ОПП інформацію про місце, призначене для зберігання майна (наприклад: склад, ангар, сховище). Для фізичних осіб ПКУ встановлені пільги щодо сплати земельного податку Пільги щодо сплати земельного податку для фізичних осіб наведено у ст. 281 Податкового кодексу України в (далі – ПКУ). Так, згідно з п. 281.1 ст. 281 ПКУ від сплати земельного податку звільняються: ► особи з інвалідністю першої і другої групи; ► фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років; ► пенсіонери (за віком); ► ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» із змінами; ► фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Відповідно до п. 281.2 ст. 281 ПКУ звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб п. 281.1 ст. 281 ПКУ, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм: ► для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як   2 гектари; ► для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара; ► для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара; ► для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара; ► для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара. Від сплати податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи (п. 281.3 ст. 281 ПКУ). Пунктом 281.4 ст. 281 ПКУ визначено, що якщо фізична особа, визначена у  п. 281.1 ст. 281 ПКУ, станом на 01 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, площа яких перевищує межі граничних норм, визначених п. 281.2 ст. 281 ПКУ, така особа до 01 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельних ділянок для застосування пільги (далі – заява про застосування пільги). Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з базового податкового (звітного) періоду, в якому подано таку заяву, та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги. У разі подання фізичною особою, яка станом на 01 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, заяви про застосування пільги після 01 травня поточного року, пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду. Згідно з п. 281.5 ст. 281 ПКУ, якщо право на пільгу у фізичної особи, яка має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, виникає протягом календарного року та/або фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, набуває право власності на земельну ділянку/земельні ділянки одного виду використання, така особа подає заяву про застосування пільги до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки протягом 30 календарних днів з дня набуття такого права на пільгу та/або права власності. Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з урахуванням вимог п. 284.2 ст. 284 ПКУ та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги. У разі недотримання фізичною особою вимог абзацу першого п. 281.5 ст. 281 ПКУ пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду. Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік (п. 285.1 ст. 285 ПКУ). Про термін, протягом якого комісією центрального рівня розглядається скарга на рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН Відповідно до п. 12 Порядку розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Порядок) за результатами розгляду скарги комісія центрального рівня у строк, визначений п. 56.23 ст. 56 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), приймає одне з таких рішень: ► задовольняє скаргу та скасовує рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН); ► залишає скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН без змін. Підпунктом 56.23.3 п. 56.23 ст. 56 ПКУ визначено, що скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН розглядається протягом 10 календарних днів з дня отримання такої скарги центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Термін розгляду скарги не може бути продовженим. Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН не надсилається платнику податків протягом 10-денного строку, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку (п.п. 56.23.4 п. 56.23 ст. 56 ПКУ).  Про перехід на спрощену систему оподаткування для платників єдиного податку першої – третьої груп Відповідно до п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку першої – третьої груп здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1 – 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ. Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву (п.п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ). Заява подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один з таких способів: 1) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; 2) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; 3) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-ІV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями; 4) державному реєстратору під час державної реєстрації створення юридичної особи або державної реєстрації фізичної особи – підприємця. Відповідна заява або відомості передаються до контролюючих органів у порядку, встановленому Законом України від 15 травня 2003 року № 755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» зі змінами та доповненнями. Підпунктом 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 ПКУ визначено, що зареєстровані в установленому порядку фізичні особи – підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація. Зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації. Відповідно до п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року. Перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в п. 291.4 ст. 291 ПКУ. До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу XIV ПКУ. При цьому якщо суб’єкт господарювання протягом календарного року, що передує року обрання спрощеної системи оподаткування, самостійно прийняв рішення про припинення фізичної особи – підприємця, то при переході на спрощену систему оподаткування до розрахунку доходу за попередній календарний рік включається вся сума доходу, отриманого такою особою в результаті провадження господарської діяльності за такий попередній календарний рік. Податківці Київщини упередили несплату 1 мільйона гривень до бюджету Чергову спробу сформувати сумнівний податковий кредит на суму в 1 мільйон гривень для підприємств реального сектору економіки упередили податківці Київщини. Так, співробітники ГУ ДПС у Київській області виявили та припинили діяльність схеми з ознаками підміни товарної номенклатури за участю підприємців-імпортерів. Суб’єкт господарювання, який перебуває на обліку в ГУ ДПС у Київській області, сформував податковий кредит у системі електронного адміністрування  ПДВ за рахунок реєстрації податкових накладних з номенклатурою товару «побутова техніка та обладнання» на 1 млн грн ПДВ від контрагентів-імпортерів. У подальшому товариством  подано на реєстрацію податкові накладні з номенклатурою послуги «транспортно-експедиторські послуги» та номенклатурою товару «щебінь». При цьому підприємство не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ),  трудові ресурси та основні засоби. У зв’язку з цим податківцями області оперативно прийнято рішення щодо відповідності зазначеного платника критеріям ризиковості платника ПДВ згідно з Додатком 1 до Порядку зупинення та внесено до переліку ризикових платників. Таким чином, ГУ ДПС у Київській області зупинено розповсюдження сумнівного податкового кредиту щодо операцій, які мають ознаки «безтоварності», для підприємств реального сектору економіки на суму 1 млн гривень. На Рівненщині упереджено розповсюдження ризикового податкового кредиту на 12,5 мільйона гривень Працівниками Головного управління ДПС у Рівненській області у співпраці з колегами з Одеської області в рамках моніторингу реєстрації податкових накладних  упереджено розповсюдження  ризикового податкового кредиту одним з підприємств області. Особливу увагу привернули «підготовчі дії» суб’єкта діяльності, які вказували  на можливість такого розповсюдження: зміна місця реєстрації (підприємство «переїхало» з Одещини до Рівненщини), зміна назви, керівника і засновника. Вже після зміни місця реєстрації на початку вересня поточного року підприємством здійснено спробу сформувати в системі електронного адміністрування (СЕА) ПДВ ліміт за рахунок реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних, складених ще у 2017-2019 роках.  Фактично підприємству нібито «повернули» реалізовані через роздрібну мережу ваучери поповнення одного з мобільних операторів та інші товари на суму ПДВ 12,5 млн гривень. Реєстрація поданих розрахунків коригування до податкових накладних була зупинена за наявними ознаками ризиковості з пропозицією надати пояснення щодо проведених операцій та копії документів, що підтверджують фактичне їх проведення. Однак станом на 14.09.2020 такі підтвердження, а також скарги на зупинення реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних до ДПС не надходили. Таким чином, була упереджена можливість реєстрації зазначеним суб’єктом податкових накладних з метою формування податкового кредиту з ознаками фіктивності для підприємств реального сектору економіки. З 1 серпня ПРРО передано до фіскального серверу ДПС майже 19 млн чеків За півтора місяця (станом на 9 вересня 2020 року) понад 600 суб’єктів господарювання зареєстрували майже 34 тис. ПРРО, якими передано до фіскального сервера ДПС для реєстрації (фіскалізації) майже 19 млн чеків. При цьому застосування програмних РРО з 1 серпня 2020 року не розширило кількість суб’єктів господарювання, на яких поширюється обов’язок використовувати РРО/ПРРО згідно з вимогами Закону України про РРО та Податковим кодексом України. Нагадуємо, що такий обов’язок для фізичних осіб – підприємців платників єдиного податку ІІ-ІV груп виникає лише з 1 квітня 2021 року. До цієї дати, крім наданої можливості використовувати безкоштовні програмні рішення для фактичного проведення розрахункових операцій, ДПС створено умови для тестування безкоштовних рішень суб’єктами господарювання, які мають намір використовувати ПРРО після 1 квітня 2021 року. Звертаємо увагу, що з 18 березня поточного року, в зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) та запровадженням карантину на усій території України, діє мораторій на проведення контрольно-перевірочних заходів, окрім зокрема фактичних перевірок операцій з підакцизними товарами. З 1 серпня 2020 року не проведено та не заплановано жодної фактичної перевірки суб’єктів господарювання, які скористались правом використання ПРРО. Також повідомляємо, що з 1 серпня 2020 року додаткових штрафів не введено, але переглянуто розмір штрафних санкцій за порушення Закону України про РРО, які не змінювались з 2010 року, а також скасовано штрафні санкції у розмірі 1 гривня. Наразі за непроведення розрахунків через РРО та ПРРО до суб’єктів господарювання застосовуються штрафні санкції у розмірі: 10 відсотків вартості проданих з порушеннями товарів (робіт, послуг) – за порушення, вчинене вперше; 50 відсотків вартості проданих з порушеннями, товарів (робіт, послуг) – за кожне наступне вчинене порушення. У разі проведення розрахункових операцій через РРО та ПРРО без використання режиму попереднього програмування найменування товару, який не є підакцизним, та/або послуги, до суб’єктів господарювання застосовуються штрафні санкції лише 85 гривень (п’ять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян). У разі проведення розрахункових операцій через РРО та ПРРО без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД до суб’єктів господарювання застосовуються штрафні санкції у розмірі 5100 грн (триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян). Приватною частиною Електронного кабінету ДПС користуються 2,3 млн платників податків Електронні сервіси, запроваджені ДПС, набувають все більшої популярності серед платників податків. Приватною частиною Електронного кабінету Державної податкової служби, яка надає можливість доступу до понад 80 електронних сервісів, на сьогодні користуються 2,3 млн платників податків. Серед користувачів приватної частини Електронного кабінету 1,2 млн – це фізичні особи – підприємці, 0,5 млн юридичних осіб та 0,6 млн громадян. Електронний кабінет складається із загальнодоступної відкритої частини, вхід до якої здійснюється без ідентифікації користувача, та приватної частини (особистого кабінету). Вхід до особистого кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису будь-якого кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг або через Інтегровану систему електронної ідентифікації - id.gov.ua  (MobileID та BankID). За допомогою цього сервісу можна сформувати та надіслати до органів ДПС електронні документи, у тому числі податкову звітність, запити на отримання інформації, заяви для реєстрації платниками окремих податків. Також платник може у режимі реального часу отримати доступ до особистої інформації, а саме отримати відомості про суми отриманих доходів і утриманих податків, стан поданої звітності тощо. Безкоштовним сервісом Державної податкової служби «Електронний кабінет» можна скористатись цілодобово. Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС. Загалом Державною податковою службою реалізовані вже такі електронні сервіси, як Е-ПДВ, Е-Субсидія, Е-кабінет, Е-прозорро, Е-малятко, ID14, Програмні РРО, Повернення переплат. Найближчим часом заплановано запровадження ще шістьох нових сервісів, серед яких – FATCA, Єдина звітність (ЄСВ+ПДФО), Електронні інкасові доручення, Е-акциз, Єдиний рахунок, Скарги покупців (КЕШБЕК). До місцевих бюджетів Харківщині надійшло понад 52 млн грн плати за ліцензії У Головному управлінні ДПС у Харківській області проінформували, що за вісім місяців 2020 року місцеві бюджети Харківщини отримали 52,3 млн грн плати за ліцензії. Вказана сума перевищила минулорічні надходження на 9,9 млн грн (+23,3%). Доведене завдання виконано на 129,5%, додатково забезпечено 11,9 млн гривень. Станом на 01.09.2020 року на обліку знаходиться  3140 суб’єктів господарювання, які здійснюють ліцензійну діяльність  з роздрібної торгівлі алкогольної та тютюнової продукції. Протягом січня – серпня 2020 року видано 7 539 ліцензій: -  на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями - 4236, - на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами - 3303. З актуальним реєстром діючих ліцензій можна ознайомитися на сайті Головного управління ДПС у Харківській області за посиланням :  http://kh.tax.gov.ua/reestr-vidanih-licenziy У ДПС відбудеться міжнародна конференція «Реалізація плану BEPS в Україні» 24 – 25 вересня 2020 року за ініціативи Державної податкової служби України відбудеться міжнародна конференція  «Реалізація плану BEPS в Україні». У заході візьмуть участь представники Державної податкової служби України, Міністерства фінансів України, Міністерства закордонних справ, податкових органів іноземних держав, Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ), Офісу технічної допомоги Департаменту казначейства США, Внутрішньоєвропейської організації податкових адміністрацій (IOTA), Міжнародного валютного фонду, Національного університету Державної податкової служби України, провідних аудиторських компаній, народні депутати України. Перший день конференції буде присвячено шляхам реалізації плану дій BEPS в Україні. Зокрема, розглядатимуться питання контролю за міжнародними транзакціями та останні процедурні зміни на виконання вимог плану дій BEPS. Учасники нададуть фахову оцінку реалізованих Україною кроків плану дій BEPS. Темою другого дня стане трансфертне ціноутворення. Будуть обговорені питання контролю за трансфертним ціноутворенням в Україні, надані оцінки законодавчим змінам в Україні, які зроблені у цьому напрямі. Учасники також поділяться міжнародним досвідом та основними аспектами контролю за трансфертним ціноутворенням. Конференція відбудеться в онлайн-режимі. Довідково. План дій BEPS (Base Еrosion and Profit Shifting) – проект Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР)/ «Групи двадцяти» з вирішення проблем розмивання (заниження) податкової бази та переміщення прибутків, який був представлений ОЕСР та затверджений у вересні 2013 року на саміті голів держав G20. Зазначений План містить 15 кроків, результатом опрацювання яких буде надання країнам внутрішніх та міжнародних інструментів, за допомогою яких права щодо оподаткування будуть приведені у відповідність до економічної діяльності міжнародних корпорацій. Розпочато навчальний курс «Основи оподаткування» У  Головному управлінні ДПС у Харківській області  стартував освітній online проєкт для молоді «Основи оподаткування».  Перший  вебінар  було  проведено для учнів  Комп’ютерно - технологічного коледжу НТУ «ХПІ». Фахівці податкової служби спільно з представниками Громадської ради при ГУ ДПС у Харківській області  розповіли про роль податків у наповненні  бюджету країни та їх вплив на розвиток  соціальної складової економіки.  Майбутні  ІТ-фахівці дізналися про історію виникнення податків, що налічує тисячі років. Начальник  управління комунікацій Яна Чуб навела яскраві приклади систем оподаткування від часів Київської Русі і до сьогодення. Голова Громадської ради Ігор Суханов розповів про бюджетно – податкову систему країни, вплив податків на розвиток територіальних громад та на які саме цілі розподіляються кошти місцевих бюджетів. Наприкінці заходу учні ставили запитання лекторам та висловлювали власний погляд на діючу систему оподаткування. Звітність з трансфертного ціноутворення З 23 травня поточного року набрав чинності Закон України від 16.01.2020 № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві». Він стосується дуже широкого кола податкових питань, серед яких значний блок належить до імплементації плану дій BEPS та, зокрема, вдосконаленню правил трансфертного ціноутворення (далі – ТЦ). Внесення змін і доповнень у вітчизняні правила ТЦ - є суттєвим кроком до формування цілісної системи контролю за дотриманням принципу «витягнутої руки», яка має враховувати всі складові податкового планування міжнародної групи компаній та забезпечувати об’єктивну оцінку повноти формування об’єкта оподаткування української компанії. Так, в національне законодавство імплементовано трирівневу модель звітності з трансфертного ціноутворення, що рекомендована Організацією економічного співробітництва та розвитку у Дії 13 Плану BEPS, яка складається з: -  документації з трансфертного ціноутворення (локальний файл – за термінологією Настанов ОЕСР-2017); -  глобальної документації з трансфертного ціноутворення (майстер – файл, при доході за рік понад 50 млн. EUR та за наявності відповідного запиту контролюючого органу з вимогою надати таку документацію); -  звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній (є об’єктом автоматичного обміну податковою та фінансовою інформацією, подається при доході групи – понад 750 млн. EUR на рік). Увага! Відбудеться вебінар Головне управління ДПС у Харківській області 18 вересня 2020 року об 14.00 проводить вебінар на платформі ZOOM з питань застосування положень постанови Кабінету Міністрів  України від 11.12.2019 № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної-розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».  Підключитися до вебінару можна за посиланням: https://zoom.us/j/91310128545?pwd=SmJiV1praDk5Q0xnV1JiTUcrditydz09  Ідентифікатор конференції: 913 1012 8545 Код доступу: 9s65jU Штрафні санкції та пеня, у разі порушення податкового законодавства протягом дії карантину, не застосовуються Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області повідомляє, що відповідно до п. 521 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: ► порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; ► відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; ► порушення вимог законодавства в частині: ● обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; ● цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; ● обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; ● здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; ● здійснення суб’єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб’єктів платниками акцизного податку; ● порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати. Протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню. Граничний термін сплати ПДФО та військового збору за результатами декларування - 30 вересня 2020 року Відповідно до Закону України від 17 березня 2020 року № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» останнім днем сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору, визначених громадянами у податковій декларації про майновий стан і доходи за результатами 2019 року та особами, які провадять незалежну професійну діяльність є  30 вересня 2020 року. Нагадаємо, що платникам податку, які подали декларації та визначили до сплати податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, необхідно сплачувати їх за наступними кодами платежів: «11010500» – «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування»; «11011001» – «військовий збір, що сплачується за результатами декларування». Зупинення реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування на зменшення суми компенсації вартості товарів: пояснення подає продавець Згідно з п. 10 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Порядок) у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику ПДВ квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. Пунктом 11 Порядку визначено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: ► номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; ► критерій (критерії) ризиковості платника ПДВ та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник ПДВ; ► пропозиція щодо надання платником ПДВ пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації. Пунктом 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України передбачено, що розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача – платника ПДВ, підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу. Отже, у разі зупинення реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування, який передбачає зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг, пояснення та копії документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію розрахунку коригування в ЄРПН, подаються платником податків – продавцем, що зазначений в розрахунку коригування та податковій накладній, яка коригується. Закон України № 466: про зміну критерія щодо визначення об’єкта оподаткування та подання звітності без коригування фінансового результату Законом України від 16 січня 2020 № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженості у податковому законодавстві» із змінами збільшено вдвічі поріг річного доходу (з 20 до 40 млн гривень), який дає право платнику податку на прибуток для визначення об’єкту оподаткування без коригування фінансового результату на усі різниці, встановлені розділом ІІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), а також для застосування виключно річного звітного періоду. Зазначені зміни набрали чинності з 23 травня 2020 року. Отже, платники податку на прибуток, щодо яких виконується зазначений критерій, зможуть прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату вже за результатами податкового (звітного) 2020 року, про що має бути зазначено у Декларації у графі «Прийнято рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці». Важливо, що з 01 січня 2021 року також будуть внесені зміни до п. 137.5 ст. 137 ПКУ, які передбачатимуть обов’язкову умову щодо застосування річного періоду для платників податку на прибуток, в яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний (податковий) період не перевищує 40 млн гривень (зараз – 20 мільйонів гривень). Про контрольовані операції звітуємо до 01 жовтня 2020 року! Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області інформує, що платники, у яких річний дохід від будь-якої діяльності склав понад 150 млн грн і обсяг господарських операцій з контрагентами, що відповідають критеріям, визначеним у ст. 39 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) більше 10 млн грн, подають Звіт про контрольовані операції. Форма та Порядок складання Звіту про контрольовані операції затверджені наказом Міністерства фінансів України від 18.01.2016 № 8 із змінами (далі – Порядок № 8). Відповідно до п. 1 розділу І Порядку № 8 Звіт про контрольовані операції (далі – Звіт) подається до 01 жовтня року, що настає за звітним, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями. Звіт складається із заголовної, основної частин, додатка та інформації до додатка, які є невід’ємною частиною Звіту. Додаток до Звіту (далі – Додаток) заповнюється окремо щодо кожної особи, яка бере участь у контрольованій операції. Порядковий номер Додатка має збігатися з порядковим номером, зазначеним у графі 1 Загальних відомостей про контрольовані операції основної частини Звіту щодо відповідної особи – сторони контрольованої операції. Кількість додатків має дорівнювати останньому порядковому номеру особи – сторони контрольованої операції, зазначеної у графі 1 Загальних відомостей про контрольовані операції основної частини Звіту. Графа 1 основної частини Звіту «Загальні відомості про контрольовані операції» заповнюється наростаючим порядковим номером рядка при їх додаванні у таблицю залежно від кількості контрагентів – сторін контрольованих операцій. При цьому відповідно до п. 2 розділу ІІІ Порядку № 8 у графі 2 основної частини Звіту «Загальні відомості про контрольовані операції» зазначається повне найменування особи – сторони контрольованої операції, яке зазначено у контракті/договорі. У разі здійснення господарських операцій із придбання (продажу) товарів (робіт, послуг) з пов’язаними особами – нерезидентами із залученням непов’язаних осіб відповідно до п.п. 39.2.1.5 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ у графі 2 основної частини Звіту «Загальні відомості про контрольовані операції» зазначається повне найменування нерезидента – пов’язаної особи. Водночас п. 3 розділу ІV Порядку № 8 встановлено, що у разі здійснення господарських операцій із придбання (продажу) товарів (робіт, послуг) з пов’язаними особами – нерезидентами із залученням непов’язаних осіб відповідно до п.п. 39.2.1.5 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ у розділі «Відомості про особу, яка бере участь у контрольованих операціях» Додатка зазначається інформація відповідно до первинних документів щодо операції придбання та/або продажу товарів (робіт, послуг) із залученою непов’язаною особою. Згідно з п. 5 розділу ІV Порядку № 8 у розділі «Відомості про контрольовані операції» Додатка зазначаються деталізовані відомості про всі контрольовані операції, здійснені платником податків у звітному періоді із особою, інформація про яку зазначена у розділі «Відомості про особу, яка бере участь у контрольованих операціях» цього Додатка. Отже, якщо протягом звітного року одночасно здійснюються господарські операції із придбання (продажу) товарів (робіт, послуг) як з пов’язаною особою – нерезидентом із залученням непов’язаних осіб відповідно до п.п. 39.2.1.5  п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ так і безпосередньо з тією ж пов’язаною особою – нерезидентом, то при заповненні розділу «Відомості про особу, яка бере участь у контрольованих операціях» Додатка зазначається інформація про нерезидента – пов’язану особу. При заповненні розділу «Відомості про контрольовані операції» Додатка зазначаються відомості про всі здійснені протягом року контрольовані операції як з пов’язаною особою – нерезидентом, інформація про яку зазначена у розділі «Відомості про особу, яка бере участь у контрольованих операціях» цього Додатка, так і з пов’язаною особою – нерезидентом із залученням непов’язаних осіб відповідно до п.п. 39.2.1.5 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ. При цьому зазначені операції у розділі «Відомості про контрольовані операції» Додатка відображаються окремими рядками. Звертаємо увагу платників податків, що сума контрольованих операцій в розрізі нерезидентів у Звіті та загальна сума операцій з таким контрагентом у відомостях до Звіту мають бути тотожними.  Збільшення розміру мінімальної заробітної плати з 01.09.2020: на які показники впливає? 01.09.2020 набрав чинності Закон України від 25.08.2020 № 822-IX «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (далі – Закон № 822). Законом № 822 встановлено, що з 01 вересня 2020 року мінімальна заробітна плата становить у місячному розмірі – 5 000 грн, у погодинному розмірі – 29,20 гривень. Підвищення мінімальної заробітної плати впливає на мінімальний розмір єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок). Так, підвищується: - мінімальний розмір єдиного внеску з заробітної плати та доходів фізичних осіб – підприємців, самозайнятих осіб та членів фермерського господарства. Звертаємо увагу, що відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок встановлюється у розмірі 22 % до бази нарахування. Тобто, з 01.09.2020 року єдиний внесок становить 1 100 грн (5 000 х 22%); - максимальна величина доходу застрахованої особи, на яку нараховується єдиний внесок до 75 000 грн; - мінімальний розмір статутного капіталу акціонерного товариства. Цей розмір становить 1 250 мінімальних зарплат, виходячи із ставки мінімальної зарплати, що діє на момент створення (реєстрації) акціонерного товариства. Водночас, показники, які відповідно до Податкового кодексу України, залежать від мінімальної зарплати, встановленої станом на 01 січня поточного року, залишаться незмінними, а саме: ► розмір податкової соціальної пільги; ► граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги; ► граничний розмір добових; ► сума неоподатковуваного доходу у вигляді подарунків; ► сума нецільової благодійної допомоги; ► ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; ► ставки єдиного податку: 1) для платників єдиного податку 1 групи – до 210,20 грн (до 10 % від прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01 січня 2020 року); 2) для платників єдиного податку 2 групи – до 944,60 грн (до 20 % від мінімальної зарплати на 01 січня 2020 року). Нагадуємо, що Закон № 822 опубліковано в офіційному виданні «Голос України» від 31.08.2020 № 157. Договір комісії: про визначення операції з придбавання товару у нерезидента контрольованою Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області доводить до відома, що відносини, що виникають за договором комісії, регулюються положеннями   статей 1011 – 1028 Цивільного кодексу України від 16 січня 2001 року № 435-IV зі змінами та доповненнями (далі – ЦКУ). Так, відповідно до ст. 1011 ЦКУ за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов’язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента. Істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов’язується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну (ст. 1012 ЦКУ). Комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановлених у договорі комісії (ст. 1013 ЦКУ). Відповідно до ст. 1014 ЦКУ комісіонер зобов’язаний вчиняти правочини на умовах, найбільш вигідних для комітента, і відповідно до його вказівок. Якщо комісіонер вчинив правочин на умовах більш вигідних, ніж ті, що були визначені комітентом, додатково одержана вигода належить комітентові. Майно, придбане комісіонером за рахунок комітента, є власністю комітента (ст. 1018 ЦКУ). Згідно з п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, а саме: а) господарські операції, що здійснюються з пов’язаними особами – нерезидентами, в тому числі у випадках, визначених п.п. 39.2.1.5 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ; б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу та/або придбання товарів та/або послуг через комісіонерів-нерезидентів; в) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, або які є резидентами цих держав; г) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи. Перелік організаційно-правових форм таких нерезидентів в розрізі держав (територій) затверджується Кабінетом Міністрів України. У разі внесення змін до переліку організаційно-правових форм нерезидентів у розрізі держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, вони набирають чинності з 01 січня звітного року, що настає за календарним роком, у якому внесено такі зміни. Якщо нерезидентом, організаційно-правова форма якого включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. «г»     п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, у звітному році сплачувався податок на прибуток (корпоративний податок), господарські операції платника податків з таким нерезидентом за відсутності критеріїв, визначених підпунктами «а» – «в» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, визнаються неконтрольованими. Підпунктом 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ визначено, що господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 і 39.2.1.5 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови: ► річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 млн грн (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік; ► обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 млн грн (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік. Таким чином, якщо обсяг господарських операцій з купівлі товарів у нерезидента за договором комісії між комісіонером – резидентом та комітентом – резидентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 млн грн  (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік та річний дохід покупця – резидента (комітента) від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 млн грн (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік, то такі операції визнаються контрольованими за умови відповідності положенням п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ. При цьому, операції з продажу товарів між нерезидентом – продавцем та покупцем – резидентом (комітентом) підпадають під визначення контрольованих (якщо досягнуто критерії, встановлені п.п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ) у випадку коли: ► господарські операції здійснюються з пов’язаними особами – нерезидентами; ► господарські операції здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, або які є резидентами цих держав; ► господарські операції здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи. У цьому випадку покупець – резидент зобов’язаний в установлений термін подати звіт про контрольовані операції, здійснені протягом звітного податкового періоду. Нагадуємо, що відповідно до п. 1 розділу І Порядку складання Звіту про контрольовані операції затверджені наказом Міністерства фінансів України від 18.01.2016 № 8 Звіт про контрольовані операції подається до 01 жовтня року, що настає за звітним, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги». У разі перереєстрації платника ПДВ, пов’язаної зі зміною адміністративного району, номер рахунку у СЕА ПДВ не змінюється Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області повідомляє, що електронні рахунки в системі електронного адміністрування ПДВ (СЕА ПДВ) (далі – електронний рахунок) відкриваються виключно на підставі реєстру платників ПДВ, який ДПС надсилає Державному казначейству України не раніше ніж за один робочий день до дати реєстрації особи платником ПДВ. Норми визначені п. 5 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 569). У такому реєстрі зазначається, зокрема індивідуальний податковий номер платника ПДВ та дата реєстрації його платником ПДВ. Пунктом 7 Порядку № 569 встановлено, що у разі анулювання реєстрації платника ПДВ залишок коштів на його електронному рахунку перераховується до бюджету, а такий рахунок закривається. Новий електронний рахунок відкривається у разі повторної реєстрації особи платником ПДВ (п. 8 Порядку № 569). Відповідно до п. 4.1 розділу IV Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130 (далі – Положення № 1130), перереєстрація платника ПДВ проводиться у разі зміни даних про платника ПДВ, зокрема зміни місцезнаходження (місця проживання) платника ПДВ, і якщо зміни не пов’язані із припиненням платника ПДВ, крім випадків, визначених п.п. 1 п. 3.15 розділу III Положення № 1130. У разі перереєстрації дата реєстрації платником ПДВ не змінюється, а тому при перереєстрації платника ПДВ пов’язаної зі зміною адміністративного району статус платника ПДВ зберігається з дати його реєстрації платником ПДВ (п. 4.2 розділу IV Положення № 1130). Отже, у випадку перереєстрації платника ПДВ, пов’язаною зі зміною адміністративного району, номер рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ не змінюється. Платіжне доручення для перерахування коштів за ліцензії на оптову торгівлю тютюновими виробами: заповнення поля «Призначення платежу» Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області інформує, що відповідно до п. 3.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Порядок заповнення поля «Призначення платежу» платіжного доручення при сплаті податків і зборів визначено Порядком заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24 липня 2015 року № 666 зі змінами і доповненнями (далі – Порядок № 666). Згідно з п. 1 Порядку № 666, зокрема, при сплаті (стягненні) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску поле «Призначення платежу» розрахункового документа заповнюється таким чином: ◄ у полі № 1 – друкується службовий код (знак) «*» (ознака платежу); ◄ у полі № 2 – друкується розділовий знак «;» та код виду сплати (формат ссс – тризначне число); ◄ у полі № 3 – друкується розділовий знак «;» та один з нижченаведених реквізитів: 1) код клієнта за ЄДРПОУ (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8); 2) реєстраційний номер облікової картки платника податків (завжди має       10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які мають відмітку у паспорті про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта); 3) реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який присвоюється контролюючими органами (завжди має 9 цифр); ◄ у полі № 4 – друкується розділовий знак «;» та роз’яснювальна інформація про призначення платежу в довільній формі. Кількість знаків, ураховуючи зазначені вище поля і розділові знаки, обмежена довжиною поля «Призначення платежу» електронного розрахункового документа системи електронних платежів Національного банку України, при цьому використання символу «;» не допускається; ◄ у полях № 5 – 7 – друкується розділовий знак «;», поля не заповнюються; При заповненні полів не допускаються пропуски (пробіли) між словами та службовими знаками. Коди видів сплати визначено у додатку до Порядку № 666, зокрема, для сплати суми податків і зборів/єдиного внеску визначено код 101.  Приклад заповнення поля «Призначення платежу» платіжного доручення для перерахування коштів за ліцензію на оптову торгівлю тютюновими виробами за 2020 рік: «*;101;код платника;сплата за ліцензію на оптову торгівлю тютюновими виробами за 2020 рік;;;». До уваги платників! Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області звертає увагу, що клієнти (користувачі) мають можливість завантажити кваліфіковані сертифікати відкритих ключів на персональний комп’ютер за допомогою програмного забезпечення «ІІТ Користувач ЦСК-1» (далі – Програма). Для початку використання Програми клієнтам (користувачам) необхідно встановити актуальну версію безкоштовної Програми, яку можливо завантажити на офіційному інформаційному ресурсі кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС (далі – Надавач) (www.acskidd.gov.ua) за посиланням Головна/«Отримання електронних довірчих послуг, у тому числі для програмних РРО»/«Програмне забезпечення»/«Засіб кваліфікованого електронного підпису чи печатки – «ІІТ Користувач ЦСК-1»/«Інсталяційний пакет «ІІТ Користувач ЦСК-1.3.1». Якщо клієнти (користувачі) відмовилися від публікації кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів на офіційному інформаційному ресурсі Надавача, то вони мають можливість завантажити власні кваліфіковані сертифікати відкритих ключів на персональний комп’ютер за допомогою Програми. Детальну інформацію щодо роботи Програми та покрокову інструкцію, зокрема, стосовно можливості завантаження власних кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів, розміщено в Настанові користувача «ІІТ Користувач ЦСК-1.3.1» на офіційному інформаційному ресурсі Надавача за посиланням Головна/«Отримання електронних довірчих послуг, у тому числі для програмних РРО»/«Програмне забезпечення»/«Засіб кваліфікованого електронного підпису чи печатки – «ІІТ Користувач ЦСК-1»/«Настанова користувача «ІІТ Користувач ЦСК-1.3.1». Про деякі нові правила застосування РРО фізичними особами – підприємцями Законом України від 20 вересня 2019 року № 129-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг», із змінами, який набрав чинності 01.08.2020, вносяться зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), згідно з якими, зокрема, викладено в новій редакції п. 296.10 ст. 296 ПКУ та доповнено п. 61 підрозділ 10 розділу XX «Інші перехідні положення» ПКУ. Разом з тим, Законом України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг», який набрав чинності 01.08.2020, вносяться зміни, зокрема, до Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265), відповідно до яких, зокрема, викладено в новій редакції статті 3 та 9 Закону № 265. Згідно з новою редакцією Закону № 265 цей Закон визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі. Встановлення норм щодо незастосування РРО у інших законах, крім ПКУ, не допускається. Відповідно до ст. 3 Закону № 265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зокрема, зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу ПРРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (далі – РК). Пунктом 6 ст. 9 Закону № 265 визначено, що РРО та/або ПРРО, та РК не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) платниками єдиного податку (фізичними особами – підприємцями), які не застосовують РРО та/або програмні РРО відповідно до ПКУ. Відповідно до нового п. 296.10 ст. 296 ПКУ РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи. Водночас, п. 61 підрозділу 10 розділу XX ПКУ передбачено, що до 01 січня 2021 року РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000 000 грн, крім тих, які здійснюють: ► реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту; ► реалізацію лікарських засобів та виробів медичного призначення. З 01 січня 2021 року до 01 квітня 2021 року РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000 000 грн, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які  здійснюють: ► реалізацію товарів (надання послуг) через мережу Інтернет; ► реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту; ► реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я; ► реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння; ► роздрібну торгівлю вживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД); ► діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена п. 11 ст. 9 Закону № 265; ► діяльність туристичних агентств, туристичних операторів; ► діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД); ► реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України. До уваги платників рентної плати за користування надрами! ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/433604.html повідомила наступне. Відповідно до пункту 252.20 статті 252 Податкового кодексу України податкові зобов’язання з рентної плати за користування надрами для видобування руд заліза за ІІІ квартал 2020 року обчислюються: ● 12,00, якщо середня вартість залізної руди за індексом IODEX 58 % FE CFR China, що офіційно визначений світовим інформаційним агентством Platts, за податковий (звітний) період становить 70 і більше доларів США; ● 11,00, якщо середня вартість залізної руди за індексом IODEX 58 % FE CFR China, що офіційно визначений світовим інформаційним агентством Platts, за податковий (звітний) період становить менше 70 доларів США.  З’являються нові підстави для зупинки податкових перевірок Законом № 466 внесено зміни до Податкового кодексу України (далі - Кодекс), зокрема врегульовано питання щодо строків давності для здійснення перевірок та донарахування платежів до бюджету. Так статтю 102 Кодексу доповнено нормою, якою передбачено випадки, коли проведення перевірок з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, є неможливим. Тож з 01.01.2021 року строки давності для здійснення перевірок та донарахування платежів до бюджету зупинятимуться на період, коли їх проведення неможливо у зв’язку із законодавчою або судовою забороною, недопуском до перевірки, відсутністю платника за місцезнаходженням, оскарженням ним протягом тривалого часу наказів на перевірку, втрати документів тощо. На період зупинення відліку строку давності, продовжуються також терміни зберігання документів відповідно до вимог ст. 44 Кодексу. Податковий календар на вересень 2020 року Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області нагадує платникам податків, що останнім днем подання податкової звітності за серпень 2020 року  -  є 21 вересня: - податкової декларації з ПДВ; - звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування; Просимо виконати свій обов’язок щодо своєчасного декларування податків і зборів. Єдиний рахунок – що потрібно знати та чи варто готуватись? Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області нагадує, що Кабінет Міністрів України постановою від 29.04.2020 № 321 затвердив Порядок функціонування єдиного рахунка та виконання норм ст. 35 1 Податкового кодексу України центральними органами виконавчої влади (далі - Порядок). Цей Порядок визначає механізм функціонування єдиного рахунка для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу з податків і зборів, передбачених Податковим кодексом, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування відповідно до положень Закону "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та інших платежів, що визначені відповідним законодавством та контроль за справлянням яких покладено на ДПС, заборгованості з інших платежів та виконання норм ст. 35 1 Кодексу. Порядок набирає чинності одночасно із Законом "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", а саме з 01.01.2021 року. Про що варто знати? Відповідно до Порядку єдиний рахунок відкривається на ім’я Державної податкової служби України у Казначействі. Платник податків за його бажанням може використовувати такий рахунок для сплати платежів. Для цього він повинен подати повідомлення про використання єдиного рахунку в електронній формі через електронний кабінет. Сплатити через єдиний рахунок можна буде всі поточні платежі, податковий борг за такими платежами та недоїмку з єдиного внеску, грошові зобов’язання, які визначено на підставі податкових повідомлень-рішень. Єдиний рахунок не може бути використаний платником податків для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податку на додану вартість, акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового, а також для сплати частини чистого прибутку до бюджету державними та комунальними підприємствами та їх об’єднаннями. Також передбачено, що єдиний рахунок для сплати податків, зборів та єдиного внеску відкриватиметься як не бюджетний та буде віднесений до рахунків зі спеціальним режимом використання. Платник має право повідомити про використання або відмову від використання єдиного рахунку один раз протягом календарного року. Тобто, єдиний рахунок  використовуватиметься за бажанням платника податків та зборів. У випадку, якщо платник має відокремлені підрозділи, то повідомлення про використання або про відмову від використання єдиного рахунку подається таким платником за кожним відокремленим підрозділом. Використання єдиного рахунку платником розпочинається з робочого дня, що настає за днем подання ним повідомлення про використання такого рахунку. У разі відмови платника від використання єдиного рахунку таке використання припиняється, починаючи з 1 січня наступного календарного року, на підставі повідомлення про відмову від використання єдиного рахунку. Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області
 

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить


Фотогалереи изюмчан

Кто он-лайн

Сейчас на сайте:
Гостей - 12

 
Служба недвижимости Вилима.

 
 
 
 
 

Сушка зерна и древесины на отходах
БЕСПЛАТНЫЕ ОБОИ ДЛЯ РАБОЧЕГО СТОЛА

Дизайн РА «Изюминка»