Главная
Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області повідомляє Версия для печати Отправить на e-mail
10.09.2020

Викрито схему: на ремонті залізничних вагонів запорізька фірма недоплатила державі понад шість мільйонів
Співробітники управління боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, Головного управління ДПС у Запорізькій області спільно зі слідчим управлінням фіскальної служби регіону та СБУ викрили схему незаконного заволодіння грошима при закупівлі товарно-матеріальних цінностей для ремонту залізничних вагонів.
Упродовж 2018-2020 років філія однієї з українських транспортних компаній виділила кошти на суму понад 100 мільйонів гривень на ремонт пасажирських вагонів. Переможцем тендерних торгів стало одне із підприємств

Запорізького регіону, яке до виконання робіт залучило субпідря

дників не тільки реального сектору економіки, а й фірми з ознаками фіктивності. Тобто частина робіт фактично виконувалась, а решта – існувала лише "на папері". Перевіркою встановлено безпідставне завищення вартості продукції, чим нанесені збитки державі у вигляді несплати податків на суму понад 6 мільйонів гривень. Наразі тривають слідчі дії в рамках кримінального провадження за ознаками злочинів, передбачених ч.2 ст.364, ч.3 ст.212 КК України. За порушення при продажі підакцизних товарів до підприємства застосовано штрафні санкції на 4,1 млн гривень Державна податкова служба постійно проводить аналіз господарської діяльності суб’єктів господарювання, що здійснюють продаж підакцизних товарів, у тому числі за інформацією органів влади, громадських організацій та громадян. Так, за результатами розгляду інформації, що надійшла до Державної податкової служби, ДПС надала доручення головним управлінням під час проведення фактичних перевірок місць зберігання та продажу тютюнових виробів звертати увагу на можливе маркування пачок сигарил одного з виробників західного регіону марками акцизного збору, виданими виробнику на продукцію, відмінну від маркованої. У ході опрацювання доручення ДПС підрозділами податкового аудиту спільно з підрозділами контролю за підакцизними товарами одного з головних управлінь центрального регіону України організовано та проведено фактичну перевірку складу-магазину, який належить підприємству-виробнику. Під час перевірки встановлено зберігання та реалізація 69,5 тис. пачок сигарил (20 шт. у кожній) на загальну суму 2,1 млн гривень. Відповідно до даних ДПС, марки акцизного податку, якими марковані тютюнові вироби, що зберігались та реалізовувались підприємством, видано виробнику на продукцію, відмінну від маркованої, зокрема, марки акцизного збору продано виробнику на пачки сигарил, кількість/вага тютюнових виробів яких відповідає 2 сигарилам (2 грама тютюну). Таким чином, тютюнові вироби, які зберігалися та реалізовувалися у складі-магазині підприємства, марковані марками акцизного податку, що не відповідають продукції, тобто вважаються немаркованими. Це є порушенням вимог абзацу 3 частини четвертої статті 11 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів у частині зберігання та реалізації тютюнових виробів без марок акцизного податку. Відповідальність за вказане порушення передбачена абзацом 19 частини другої статті 17 цього Закону: до суб’єктів господарювання у разі виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку – застосовується фінансова санкція у розмірі 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень. За результатами проведеної перевірки ГУ прийнято податкове повідомлення-рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій до підприємства  на загальну суму 4,1 млн гривень. З 01.09.2020 змінено мінімальний розмір єдиного внеску Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області доводить до відома, що Законом України від 25 серпня 2020 року № 822-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (далі – Закон № 822) з 01.09.2020 підвищено розмір мінімальної заробітної плати до 5 000 гривень. Таке підвищення мінімальної заробітної плати впливає на мінімальний розмір єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок). Відповідно до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 2464) єдиний внесок встановлюється у розмірі 22 відсотки до бази нарахування. У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, його сума розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску. Отже, мінімальна ставка єдиного внеску встановлюється у розмірі 22 % від мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід. Враховуючи вищевикладене, з 01.092020 мінімальний розмір єдиного внеску становить 1 100 грн на місяць (5 000 грн х 22%). Закон № 822 опубліковано в офіційному виданні «Голос України» від 31.08.2020 № 157. Наказ Міністерства фінансів України № 241: з якого періоду податкові агенти застосовують нові ознаки доходів? Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області нагадує, що наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 затверджено форму Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (далі – ф. № 1ДФ) та Порядок заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (далі – Порядок). Звертаємо увагу, що 01.07.2020 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 26.05.2020 № 241 «Про затвердження Змін до додатка до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку» (далі – Наказ № 241), яким внесено зміни до Довідника ознак доходів, наведеного у додатку до Порядку, згідно з якими нові ознаки доходів діють з 01.07.2020. Наказ № 241 опубліковано в офіційному виданні «Офіційний вісник України» від 26.06.2020 № 49. Отже, ознаки доходів, які внесені наказом № 241 до Довідника ознак доходів, наведеного у додатку до Порядку, застосовуються податковим агентами при поданні податкового розрахунку за ф. № 1ДФ, починаючи з ІІІ кварталу 2020 року. Трансфертне ціноутворення: документація платником складається та зберігається за кожний звітний період Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області інформує, що платники податків, які здійснюють контрольовані операції, повинні складати та зберігати документацію з трансфертного ціноутворення за кожний звітний період. Норми встановлені п.п. 39.4.3 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). На запит центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, платники податків протягом 30 календарних днів з дня отримання запиту подають документацію з трансфертного ціноутворення щодо контрольованих операцій, зазначених у запиті. Документація з трансфертного ціноутворення подається платником податків до контролюючого органу, зазначеного у запиті (п.п. 39.4.4 п. 39.4 ст. 39 ПКУ). Запит надсилається не раніше 01 жовтня року, що настає за календарним роком, в якому таку контрольовану операцію (операції) було здійснено (п.п. 39.4.5 п. 39.4 ст. 39 ПКУ), Відповідно до п.п 39.4.6 п. 39.4 ст. 39 ПКУ документація з трансфертного ціноутворення (сукупність документів або єдиний документ, складений у довільній формі) повинна містити таку інформацію: а) дані про особу (осіб), яка є стороною контрольованої операції, та про пов’язаних осіб платника податків (у звітному періоді, в якому здійснювалася контрольована операція, та на момент подання документації), а саме: ● контрагента (контрагентів) контрольованої операції; ● фізичних осіб, які є кінцевими бенефіціарними власниками (контролерами) платника податків (за наявності); ● осіб, які безпосередньо (опосередковано) володіють корпоративними правами платника податків у розмірі 25 і більше відсотків; ● осіб, корпоративними правами яких у розмірі 25 і більше відсотків безпосередньо (опосередковано) володіє платник податків. Дані повинні бути такими, що дають змогу ідентифікувати таких пов’язаних осіб (включаючи найменування держав (територій), податковими резидентами яких є такі особи, код особи, встановлений у державі (країні) їх реєстрації) та розкривати інформацію щодо критеріїв визнання таких осіб пов’язаними; б) загальний опис діяльності групи компаній (включаючи материнську компанію та її дочірні підприємства), у тому числі організаційну структуру такої групи, опис господарської діяльності цієї групи, політику трансфертного ціноутворення, інформацію про осіб, яким платник податків надає місцеві управлінські звіти (назва держави, на території якої такі особи утримують свої головні офіси); в) опис структури управління платника податків, схема його організаційної структури із зазначенням загальної кількості працюючих осіб та в розрізі окремих підрозділів платника податків станом на дату операції або на кінець звітного періоду; г) опис діяльності та стратегії ділової активності, що провадиться платником податків, зокрема, економічні умови діяльності, аналіз відповідних ринків товарів (робіт, послуг), на яких проводить свою діяльність платник податків, основні конкуренти; ґ) відомості про участь платника податків у реструктуризації бізнесу або передачі нематеріальних активів у звітному або попередньому році з поясненням аспектів цих операцій, що вплинули або впливають на діяльність платника податків; д) опис контрольованої операції із зазначенням ланцюга постачання (створення вартості) товарів (робіт, послуг) у контрольованій операції; е) опис товарів (робіт, послуг), включаючи фізичні характеристики, якість і репутацію на ринку, країну походження і виробника, наявність товарного знаку та іншу інформацію, пов’язану з якісними характеристиками товару (роботи, послуги). Опис операцій з придбання робіт (послуг), нематеріальних активів, інших предметів господарських операцій, відмінних від товарів, має містити обґрунтування економічної доцільності (економічної вигоди, що отримується в результаті здійснення контрольованої операції) і наявності ділової мети їх придбання; є) відомості про фактично проведені розрахунки у контрольованій операції (сума та валюта платежів, дата, платіжні документи); ж) чинники, які вплинули на формування та встановлення ціни, зокрема бізнес-стратегії сторін операції (за наявності), які істотно впливають на ціни товарів (робіт, послуг); з) функціональний аналіз контрольованої операції: відомості про функції осіб, що є сторонами (беруть участь) у контрольованій операції, про використані ними активи, пов’язані з такою контрольованою операцією, та економічні (комерційні) ризики, які такі особи враховували під час здійснення контрольованої операції; и) економічний та порівняльний аналіз: ● суму отриманих доходів (прибутку) та/або суму понесених витрат (збитку) внаслідок здійснення контрольованої операції, рівень рентабельності; ● обґрунтування вибору методу, який застосовано для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки», фінансового показника згідно з п.п. 39.3.2.5 п.п. 39.3.2 п. 39.3 ст. 39 ПКУ та сторони, що досліджувалася згідно з п.п 39.3.2.7 п.п. 39.3.2 п. 39.3 ст. 39 ПКУ; ● обґрунтування вибору та інформація про зіставні операції (зіставних осіб) і джерела інформації, які використовувалися для аналізу; ● обґрунтування використання під час визначення діапазону рентабельності відповідно до п.п. 39.3.2.8 п.п. 39.3.2 п. 39.3 ст. 39 ПКУ інформації за декілька податкових періодів (років) та розрахунок середньозваженого значення показника рентабельності; ● розрахунок діапазону цін (рентабельності); ● опис та розрахунок проведених коригувань згідно з п.п. 39.2.2.1 п.п. 39.2.2 п. 39.2 ст. 39 ПКУ. Фінансові показники, що використовувалися під час розрахунку показників рентабельності контрольованої операції, мають бути підтверджені даними бухгалтерського обліку та фінансової звітності сторони контрольованої операції, що досліджувалася згідно з п.п. 39.3.2.7 п.п. 39.3.2 п. 39.3 ст. 39 ПКУ. У разі якщо стороною контрольованої операції здійснюється постачання (продаж) товарів, робіт, послуг, інших предметів за контрольованими операціями декільком особам, і для цілей встановлення відповідності умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки» здійснюється порівняння показника рентабельності такого постачальника, документація має містити опис алгоритму розподілу витрат постачальника, понесених для здійснення таких операцій, які враховуються під час розрахунку показника рентабельності. Такий опис має містити інформацію про економічне обґрунтування вибору алгоритму розподілу витрат, методику його застосування, а також фактичний розрахунок, здійснений відповідно до обраної методики; і) відомості про проведене платником податку самостійне або пропорційне коригування податкової бази та сум податку відповідно до п.п. 39.5.4 і 39.5.5        п. 39.5 ст. 39 ПКУ (у разі його проведення); ї) якщо платник входить до міжнародної групи компаній: ● копії істотних внутрішньогрупових угод, що впливають на ціноутворення в контрольованій операції; ● копії договорів про попереднє узгодження ціноутворення, податкових роз’яснень компетентних органів держав (територій), що застосовуються в угодах між учасниками міжнародної групи компаній щодо контрольованої операції і в підготовці яких не брав участі центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику; й) копія аудиторського висновку щодо бухгалтерської (фінансової) звітності платника податків за звітний період (звітні періоди), за які подається документація з трансфертного ціноутворення (якщо його наявність є обов’язковою для платника податків); к) копії договорів (контрактів) та будь-які доповнення до них, за якими здійснювалася контрольована операція. Суб’єкти господарювання, які не мають найманих працівників, звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску за працівників не подають Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області звертає увагу, що відповідно до п. 11 розділу ІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 із змінами і доповненнями, якщо юридична особа або фізична особа – підприємець не використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за найманих працівників до контролюючих органів ними не подається. Електронні сервіси ДПС – це зручно та економно у часі для платників Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області повідомляє, що сьогодні у платників є можливість отримати всю необхідну інформацію, довідки, консультації, подати звітність до податкових органів без особистих візитів до служби. Для цього на вебпорталі ДПС України забезпечено доступ до низки безкоштовних електронних сервісів. Впровадження інноваційних ІТ дає змогу зберегти дорогоцінний час для бізнесу та здійснити спілкування з податковою службою комфортно. Електронний кабінет – це найбільш популярний сервіс ДПС, який є захищеним, персоналізованим та безпечним електронним сервісом. Електронний кабінет надає безконтактні способи взаємодії платників податків та контролюючих органів з використанням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій. Просте логічне програмне забезпечення максимально спрощує адміністрування податків та взаємодію з представниками податкової служби. Значною мірою зменшується й адміністративне навантаження на контролюючі органи, а також знижуються витрати на комунікацію у паперовій формі. Електронний кабінет сьогодні – це поліпшення формату відносин з платниками, завдяки якому скорочується час на оформлення та подання звітності до органів податкової служби, підвищується оперативність надання та якість звітності, знижуються корупційні ризики завдяки уникненню безпосереднього спілкування з представниками контролюючих органів. Призначення Електронного кабінету – надати платнику податків можливість реалізувати свої обов’язки та права у сфері оподаткування у режимі онлайн, суттєво зменшити витрати платників на адміністрування податків і зробити інформацію щодо кожного платника податків доступною та прозорою. Постійне розширення функціоналу Електронного кабінету зводить особисте спілкування з контролюючими органами до мінімуму, що, у свою чергу, убезпечує платника, особливо в умовах дії карантину, від близьких контактів, які можуть мати негативні наслідки для здоров’я. Закликаємо максимально користуватись послугами ДПС дистанційно, усвідомити переваги такого формату спілкування з податковими органами, адже скориставшись онлайн-сервісами вебпорталу ДПС (https://tax.gov.ua) ви маєте можливість отримати всю необхідну інформацію без особистих візитів до центрів обслуговування платників. Розширено перелік доходів з яких нерезиденти сплачують податок Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області повідомляє, що Законом № 786 доповнено перелік доходів нерезидентів з джерелом походження з України, визначений у пп. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - Кодекс). До переліку таких  доходів потрапив підпункт «і», відповідно до якого починаючи з 8 серпня 2020 року (дати набрання змінами чинності) до переліку доходів з джерелом їх походження з України також включено прибутки нерезидентів від відчуження акцій, корпоративних прав у статутному капіталі юридичної особи – резидента України, за умови що у будь-який час впродовж 365 днів, що передують продажу або іншому відчуженню, вартість таких акцій, корпоративних прав на 50 і більше відсотків утворювалася за рахунок нерухомого майна, що розташовано в Україні та належить такій юридичній особі – резиденту України або використовується такою юридичною особою – резидентом України на підставі договору довгострокової оренди, фінансового лізингу чи аналогічного договору. Нагадаємо, що раніше (Законом № 466) до згаданого переліку вже потрапили прибутки від відчуження акцій, часток, корпоративних або інших аналогічних прав в іноземних компаніях, організаціях, утворених відповідно до законодавства інших держав (іноземні юридичні особи), які відповідають таким умовам (підпункт «и»): 1) у будь-який момент часу впродовж 365 днів, що передують продажу або іншому відчуженню, вартість акцій, часток, корпоративних або інших аналогічних прав іноземної юридичної особи на 50 і більше відсотків утворюється за рахунок акцій, часток в українській юридичній особі, які належать зазначеній іноземній юридичній особі прямо або опосередковано, та 2) у будь-який момент часу впродовж 365 днів, що передують продажу або іншому відчуженню, вартість акцій, часток в українській юридичній особі на 50 і більше відсотків утворюється за рахунок нерухомого майна, яке розташовано в Україні та належить такій українській юридичній особі або використовується такою українською юридичною особою на підставі договору довгострокової оренди, фінансового лізингу чи аналогічного договору. Звертаємо увагу, що йдеться про продаж корпоративних прав не в будь-якій юридичній особі, якою володіє нерезидент, а лише в тій компанії, капітал якої формується за рахунок нерухомого майна, що розташоване в Україні та належить такій українській юридичній особі чи використовується нею на певних умовах. Кодексом передбачено, що вартість акцій, часток, корпоративних або інших аналогічних прав та нерухомого майна (для цілей відповідних абзаців підпункту "и" та "і" підпункту 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 Кодексу) визначається на підставі балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку як найвища сума у будь-який момент часу впродовж 365 днів, що передують продажу або іншому відчуженню, та підлягає порівнянню з вартістю іншого майна (активів) згідно з балансовою (залишковою) вартістю за даними бухгалтерського обліку такої юридичної особи. Дохід від продажу приватизованої земельної ділянки з цільовим призначенням для будівництва індивідуальних гаражів оподатковується ПДФО за ставкою 5 відсотків Дохід, отриманий платником податку фізичною особою – резидентом від продажу приватизованої земельної ділянки з цільовим призначенням для будівництва індивідуальних гаражів, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 Земельного кодексу України, яка перебуває у власності фізичної особи менше трьох років, оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5 відсотків.    Оподаткування доходів фізичних осіб врегульовано розд. ІV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), відповідно до п. 162.1 ст. 162 якого платником податку на доходи фізичних осіб є фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.   При цьому відповідно до п.п. 164.2.4 п. 164.2 ст. 164 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями, зокрема, ст. 172 ПКУ.  Порядок оподаткування операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомого майна встановлено ст. 172 ПКУ.  Згідно з п. 172.1 ст. 172 ПКУ дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи об’єкт незавершеного будівництва таких об’єктів, земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III із змінами та доповненнями (далі – Земельний кодекс) залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується.  Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку понад три роки не розповсюджується на майно, отримане платником у спадщину.  Згідно з п.п. «д» п. 1 ст. 121 Земельного кодексу норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам із земель державної або комунальної власності для будівництва індивідуальних гаражів встановлені у розмірі – не більше 0,01 гектара.   Разом з тим, згідно з п. 172.2 ст. 172 ПКУ дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об’єктів нерухомості, зазначених у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, або від продажу об’єкта нерухомості, не зазначеного в п. 172.1 ст. 172 ПКУ, підлягає оподаткуванню за ставкою 5 відс., визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ.  Дохід від продажу (обміну) об’єкта незавершеного будівництва оподатковується у порядку, визначеному ст. 172 ПКУ для об’єктів нерухомого майна. Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 103.21). До 01.01.2021 ФОП – платники ЄП при наданні стоматологічних послуг можуть не застосовувати РРО та/або ПРРО Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку другої – четвертої груп при наданні стоматологічних послуг не застосовують реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмні РРО (далі – ПРРО), якщо обсяг доходу протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень. У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1000000 грн. застосування РРО та/або ПРРО для таких платників єдиного податку є обов’язковим. У разі, якщо фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку другої – четвертої груп надають стоматологічні послуги та при цьому здійснюють реалізацію лікарських засобів і виробів медичного призначення, то незалежно від обсягу доходу, такі платники зобов’язані проводити розрахунки через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений у фіскальний режим роботи РРО та/або ПРРО з наданням відповідного розрахункового документу. Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані, зокрема, проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) із створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (далі – РК). Пунктом 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) встановлено, що РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи. Водночас, п. 61 підрозд. 10 розд. XX «Інші перехідні положення» ПКУ передбачено, що до 01 січня 2021 року РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 грн., крім тих, які здійснюють, зокрема, реалізацію лікарських засобів та виробів медичного призначення. Разом з тим, п. 6 ст. 9 Закону № 265 встановлено, що РРО та/або ПРРО та РК не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) платниками єдиного податку (фізичними особами – підприємцями), які не застосовують РРО та/або ПРРО відповідно до ПКУ. Вироби медичного призначення (медичні вироби) – будь-який інструмент, апарат, прилад, пристрій, програмне забезпечення, матеріал або інший виріб, призначені для діагностики, лікування, профілактики організму людини та (або) забезпечення таких процесів (абзац тридцять четвертий ст. 2 Закону № 265). Абзацом другим ст. 2 Закону України від 04 квітня 1996 року № 123/96-ВР «Про лікарські засоби» із змінами та доповненнями встановлено, що лікарський засіб – будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох активних фармацевтичних інгредієнтів (далі – АФІ) та допоміжних речовин)), що має властивості та призначена для лікування або профілактики захворювань у людей, чи будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох АФІ та допоміжних речовин), яка може бути призначена для запобігання вагітності, відновлення, корекції чи зміни фізіологічних функцій у людини шляхом здійснення фармакологічної, імунологічної або метаболічної дії або для встановлення медичного діагнозу. Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 109.04). З 1 січня 2021 року запрацює механізм "Кешбек" Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що з 1 січня 2021 року передбачається запровадження механізму компенсації споживачу коштів, сплачених за придбаний товар (послугу), якщо такому споживачу було надано розрахунковий документ, інформація щодо якого відсутня в базах даних ДПС (далі – механізм «Кешбек»). Так, якщо споживачу надано касовий чек, проте інформація про такий чек відсутня на сервері ДПС, споживач має право звернутися до контролюючого органу про порушення суб’єктом господарювання порядку проведення готівкових розрахунків та, у разі їх підтвердження, має можливість отримати із бюджету як компенсацію 100 відсотків вартості придбаного товару, який йому було реалізовано із порушенням вимог чинного законодавства. Подати таку скаргу можна буде виключно через свій Електронний кабінет платника податків, після проходження електронної ідентифікації, з використанням кваліфікованого електронного підпису. Але механізм «Кешбек» буде застосовуватись тільки у разі здійснення  покупки на суму від 850 грн. Компенсація буде перераховуватися за рахунок штрафних (фінансових) санкцій, застосованих за результатами перевірки скарги, і складе 100% вартості придбаних товарів (робіт, послуг), зазначених у скарзі. Мешканці Харківщини сплатили 735,1 млн грн військового збору Керівник податкової служби області Артем Єфремов зазначив, що до Державного бюджету за січень - серпень  2020 року надійшло понад 735 млн грн військового збору. У порівнянні з аналогічним періодом 2019 року його надходження зросли на 10,2 млн грн, або на 1,4 %.  Доведене завдання виконано на 102,7% (плюс 19,1 млн грн). У серпні поточного року платники перерахували 94,0 млн грн військового збору. Нагадаємо, що військовий збір утримується за ставкою 1,5 % з суми доходу, що є об’єктом оподаткування  відповідно до ст. 163 Податкового кодексу України. Роботодавець зобов’язаний подавати повідомлення про прийняття працівника на роботу згідно з нормами постанови Кабміну № 413 Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області нагадує, що відповідно до Порядку повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 413), повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою (крім повідомлення про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації) до територіальних органів Державної податкової служби (далі – ДПС) за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до Порядку № 413 до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів: ► засобами електронного зв’язку з використанням кваліфікованого електронного підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронних довірчих послуг; ► на паперових носіях разом з копією в електронній формі; ► на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами. Інформація, що міститься у повідомленні про прийняття працівника на роботу, вноситься до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями. Повідомленням про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації є відомості, отримані органами ДПС з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань. Програмний РРО – просте рішення для ведення бізнесу від ДПС Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області інформує, що з 01.08.2020 кожен суб’єкт господарювання може обрати реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО), який йому зручніше використовувати під час здійснення розрахункових операцій, – класичний РРО чи програмний РРО (далі – ПРРО). На сьогодні для застосування ПРРО існує розроблене ДПС програмне рішення – доступне кожному на безкоштовній основі, що розміщене за посиланнями: https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy-/ https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy/fiskalniy-dodatok-prrosto/ Здійснити реєстрацію ПРРО можна в електронному вигляді за допомогою електронного сервісу «Електронний кабінет» (код форми J/F 136602). Передача даних від ПРРО до фіскального сервера здійснюється засобами комунікацій з використанням кваліфікованого електронного підпису або печатки. Безкоштовно електронні підписи та печатки можна отримати у кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС. Роз’яснення щодо отримання кваліфікованих сертифікатів електронних підписів та печаток для ПРРО розміщені у відповідному розділі банеру «Програмні РРО» за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/elektronni-dovirchi-poslugi/. У разі виникнення технічних, методологічних запитань необхідно звертатись за телефоном 0 800 501 007. Зауваження/пропозиції щодо функціоналу фіскального сервера, його АРІ та безкоштовних ПРРО можна направляти на адресу:  Этот адрес e-mail защищен от спам-ботов. Чтобы увидеть его, у Вас должен быть включен Java-Script  Закон України № 466: зміни у застосуванні пені та реформування інституту відповідальності платника податків Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області нагадує, що Законом України від 16.01.2020 № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) унормовано на законодавчому рівні порядок нарахування пені на заниження податкових зобов’язань, виявлене за результатами перевірки, тобто ст. 129 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), яка набере чинності з 01.01.2021, викладено у новій редакції. Законом № 466 також вноситься ряд змін, які стосуються реформування інституту відповідальності платника податків та порядку застосування штрафних санкцій (або застосування їх у збільшеному розмірі). Зокрема, у випадках, визначених пунктами 123.2 – 123.5 ст. 123, пунктами 124.2, 124.3 ст. 124 та пунктами 125.2 – 125.4 ст. 125 ПКУ, необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення є встановлення контролюючими органами вини особи. Одночасно ПКУ доповнено переліком обставин, що звільняють осіб від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень (п. 112.8 ст. 112 ПКУ), пом’якшують відповідальність особи за вчинення правопорушень (п. 1121.1 ст. 1121 ПКУ). Платники "екоподатку" Харківщини сплатили 178,5 млн гривень За вісім місяців 2020 року суб'єкти господарювання Харківського регіону перерахували до бюджетів усіх рівнів 178,5 млн грн екологічного податку. Порівняно з аналогічним періодом минулого року надходження збільшилися на 22,3 млн грн або на 14,3 %. Доведене завдання виконано на 110,3 % (плюс 16,7 млн грн). Із загальної суми до Державного бюджету спрямовано 107,2 млн грн, до місцевих бюджетів – 71,3 млн гривень.  Держава та органи місцевого самоврядування за рахунок цих коштів фінансують заходи щодо захисту навколишнього середовища, відновлення екології та раціонального використання природних ресурсів. На Харківщині правом на податкову знижку скористалось понад 4,5 тисяч громадян Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що на сьогодні правом на отримання податкової знижки вже скористалось 4519 громадян. Загальна задекларована сума до повернення становить 11,7 млн гривень. Звертаємо увагу, що податкова знижка надається виключно фізичним особам, які не є суб'єктами господарювання. Фактично, це документально підтверджена сума витрат громадянина у зв'язку з придбанням товарів, робіт або послуг упродовж одного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного у вигляді заробітної плати. Податкова знижка надається виключно резиденту України, який має реєстраційний номер облікової картки платника податку. Фізичній особи, яка через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, для отримання податкової знижки необхідно мати про це відмітку у паспорті. Нагадуємо, що Законом України від 16 січня 2020 року №466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» уточнено перелік документів, які підтверджують витрати, які включаються до складу податкової знижки (детальніше – підпункти 166.2.1 та 166.2.2 пункту 166.2 статті 166 Податкового кодексу України). Слід врахувати, що скористатися правом на нарахування податкової знижки можна лише за витратами попереднього року. На наступний рік це право не переноситься. Разом з тим, громадяни, які мають право на податкову знижку за витратами, понесеними у 2019 році, можуть подати декларацію до 31 грудня 2020 року. У Головному управлінні ДПС у Харківській області відбулася зйомка інформаційного сюжету стосовно змін у застосуванні РРО Фахівці податкової Харківщини нагадали про основні етапи впровадження програмних РРО. Так  суб’єкти господарювання з першого серпня поточного року мають можливість при здійсненні готівкових розрахунків із споживачами застосовувати програмні РРО: (смартфон, планшет, комп’ютер тощо), які за допомогою спеціального програмного забезпечення можуть фіскалізувати розрахункові операції на сервері ДПС. Відповідне програмне забезпечення надається податковою службою  безкоштовно за посиланням:https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy/. Також податківці повідомили, що з  01.01.2021 року передбачається впровадження обов’язкового застосування РРО окремими категоріями фізичних осіб-підприємців платників єдиного податку ІІ та ІІІ групи при здійсненні готівкових розрахунків із споживачами, зокрема ризикових видів діяльності (продаж товарів (надання послуг) через мережу Інтернет, торгівля ювелірними виробами та побутовими виробами з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, діяльність туристичних агентств, туристичних операторів, готелів тощо, реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках). Крім того,  передбачається запровадження механізму компенсації споживачу коштів, сплачених за придбаний товар (послугу), якщо такому споживачу було надано розрахунковий документ, інформація щодо якого відсутня в базах даних ДПС (механізм «Кешбек»). Детальну інформацію про застосування цього механізму можливо за посиланням: https://kh.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/432592.html  З 01.04.2021 року   застосування РРО буде  обов’язковим для  усіх категорій фізичних осіб-підприємців платників єдиного податку ІІ та ІІІ групи при здійсненні готівкових розрахунків із споживачами. Слідкуйте за нашими сюжетами на офіційних сторінках у соціальних мережах: Facebook(https://www.facebook.com/tax.kharkiv),Instagram (https://www.instagram.com/tax_service_kharkiv/?hl=ru),Телеграм (https://t.me/tax_service_kharkiv). Харківщина виконує завдання Під час відеоселекторної наради були озвучені результати роботи Державної податкової служби України  та  обговорено ряд пріоритетних питань, які стоять перед колективами територіальних підрозділів. Серед них: надання сучасних  електронних сервісів для платників,  якісне адміністрування податків, у тому числі податку на прибуток. Особливу увагу було приділено автоматизації процесів адміністрування податків. Було наголошено, що протягом місяця майже 400 суб’єктів господарювання скористалися безкоштовним програмним забезпеченням від ДПС та зареєстрували 32,2 тис програмних РРО. Спостерігається щоденна динаміка приросту кількості зареєстрованих ПРРО та чеків, що свідчить про зацікавленість у використанні ПРРО. Крім того, були озвучені кадрові призначення в областях. Керівник податкової служби регіону Артем Єфремов розставив акценти  у роботі харківських податківців. Поряд з виконанням планових показників, керівник звернув увагу на наявність резервів, які потрібно максимально використовувати та якісну комунікацію. Зокрема, наголосив на пріоритетності удосконалення сервісної складової у роботі. Робота по наповненню бюджету триває. Юридичним особам про сплату плати за землю Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області звертає увагу, що використання землі в Україні є платним. Норми встановлені ст. 206 Земельного кодексу України. Відповідно до п. 287.1 ст. 287 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (п. 286.1 ст. 286 ПКУ). Пільги щодо сплати земельного податку для юридичних осіб визначені п. 282.1 ст. 282 ПКУ. У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника – юридичної або фізичної особи до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося його право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності (п. 286.5 ст. 286 ПКУ). Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі (п. 286.2 ст. 286 ПКУ). Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов’язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (п. 286.3 ст. 286 ПКУ). За нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним. У разі зміни протягом року об’єкта та/або бази оподаткування платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися такі зміни (п. 286.4 ст. 286 ПКУ). Для виправлення помилок, допущених у податковій декларації на поточний рік, суб’єкт господарювання може подати уточнюючу податкову декларацію з уточненням показників як за місяці, строк сплати податкових зобов’язань за якими минув, так і за місяці, строк сплати за якими не настав. Податкове зобов’язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом  30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п.287.3 ст. 287 ПКУ). Довідково: змінами, внесеними Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», встановлюється можливість визначення податкових зобов’язань з плати за землю на підставі невнесених до державних реєстрів правовстановлюючих документів за земельні ділянки та уточнюється порядок нарахування та надсилання контролюючим органом фізичним особам сум плати за землю. Закон №466: зміни для юридичних осіб – платників єдиного податку третьої групи Законом України від 16.01.2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» передбачені також зміни для юридичних осіб – платників єдиного податку третьої групи. По-перше, у разі зміни ставки єдиного податку відповідно до п.п. "б" 4 пункту 293.8 ст. 293 ПКУ реєстраційна заява подається не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку календарного місяця, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату ПДВ (п. 183.4 ст 183 ПКУ). Таким чином, платником єдиного податку третьої групи у разі добровільної зміни ставки єдиного податку в розмірі 5% реєстраційна заява щодо зміни ставки подається не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку календарного місяця, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку 3%, що передбачає сплату ПДВ (було не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу). По-друге, для платників єдиного податку першої - третьої груп з 1 липня 2020 року не діє звільнення від сплати земельного податку за ділянки, які надаються в оренду (найм, позичку), а також за ділянки, на яких розташовані об'єкти нерухомості, що надаються в оренду (найм, позичку) (п.п. 4 п. 297.1 ст. 297ПКУ). Також, платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, - у разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім п. 59.1 ст. 59 ПКУ, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів ( п.п. 8 п. 298.2.3 ст. 298 ПКУ) . Отже, сума податкового боргу, наявність якого на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів зобов’язує платника єдиного податку перейти на загальну систему оподаткування, має перевищувати 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 1020 грн (60 х 17 грн). Крім того, платниками єдиного податку третьої групи у разі зміни податкової адреси, місця провадження господарської діяльності Заява для застосування спрощеної системи оподаткування та звітності (форма якої затверджена наказом МФУ від 16.07.2019 №308) подається не пізніше останнього дня кварталу, в якому відбулися такі зміни (п. 298.6 ст. 298 ПКУ) (до змін така заява подавалась разом з декларацією з єдиного податку за звітний квартал, у якому відбулися зміни). Платники акцизного податку сплатили до бюджету 223,7 млн гривень У Головному управлінні ДПС у  Харківській області проінформували, що протягом січня - серпня 2020 року платники регіону сплатили  223,7 млн  грн акцизного податку. У порівняні з аналогічним періодом минулого року  надходження зросли на   35,4 млн грн (+ 18,8 %). Доведене завдання виконано на 129,1% (+50,4 млн грн). Харківськими податківцями проводяться заходи щодо детінізації ринку підакцизних товарів.  З початку  року здійснено 273 перевірки суб'єктів роздрібної та оптової торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним. За результатами розгляду матеріалів застосовуються фінансові санкції. Наявність договору про навчання дитини надає права платнику ПДФО на отримання податкової знижки Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області нагадує, що право платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) на податкову знижку у зменшення оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року, підстави для її нарахування, перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, обмеження права на її нарахування визначені ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Відповідно до п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ платник ПДФО має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника ПДФО за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником ПДФО на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника ПДФО та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення. Членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення для цілей   розділу IV ПКУ вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені (п.п. 14.1.263 п. 14.1 ст. 14 ПКУ). До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником ПДФО витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги) (п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ). Підпунктом 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 ПКУ визначено, що копії зазначених у  п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з річною податковою декларацією про майновий стан і доходи (далі – Декларація), а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником ПДФО протягом строку давності, встановленого ПКУ. У разі якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в Декларації лише реквізити електронного розрахункового документа. Суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов’язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права регулює Закон України від 05 вересня 2017 року  № 2145-VІІІ «Про освіту» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2145). Спеціальними законами, які визначають правові, організаційні, фінансові засади, а також структуру та типи закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої освіти є закони України від 22 червня 2000 року № 1841-III «Про позашкільну освіту» із змінами та доповненнями, від 11 липня 2001 року № 2628-III «Про дошкільну освіту» із змінами та доповненнями та від 13 травня 1999 року № 651-XIV «Про загальну середню освіту» із змінами та доповненнями. Згідно з п. 6 ст. 79 Закону № 2145 встановлено, що розмір та умови оплати за навчання, підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації, за надання додаткових освітніх послуг встановлюються договором. Договір укладається між закладом освіти і здобувачем освіти (його законними представниками) та/або юридичною чи фізичною особою, яка здійснює оплату. Враховуючи викладене, з метою використання права на податкову знижку у зменшення оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року платник ПДФО може включити фактично здійснені ним витрати у вигляді суми коштів, сплачених на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника ПДФО та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, підтверджені відповідними документами, зокрема, копією договору, що ідентифікує заклад освіти – надавача послуг і здобувача освіти – отримувача послуг (його законного представника) та/або юридичну чи фізичну особу, яка здійснює оплату. При цьому в договорі про навчання зазначається прізвище, ім’я та по батькові особи, яка буде безпосередньо навчатися (дитини). До уваги платників рентної плати за спеціальне використання води! Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області повідомляє, що за відсутності у водокористувача дозволу на спеціальне водокористування із встановленими в ньому лімітами використання води рентна плата справляється за весь обсяг використаної води, що підлягає оплаті як за понадлімітне використання. Норми визначені п.п. 255.11.15 п. 255.11 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). За понадлімітне використання води рентна плата обчислюється за кожним джерелом водопостачання окремо згідно з установленими ставками рентної плати та коефіцієнтами (п.п. 255.11.14 п. 255.11 ст. 255 ПКУ). У разі перевищення водокористувачами встановленого річного ліміту використання води рентна плата обчислюється і сплачується у п’ятикратному розмірі виходячи з фактичних обсягів використаної води понад встановлений ліміт використання води, ставок рентної плати та коефіцієнтів (п.п. 255.11.13 п. 255.11 ст. 255 ПКУ). Про терміни реєстрації та правила визначення дати реєстрації платником ПДВ Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області нагадує, що відповідно до п. 183.9 ст. 183 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі відсутності підстав для відмови у реєстрації особи як платника ПДВ контролюючий орган зобов’язаний протягом трьох робочих днів після надходження реєстраційної заяви до контролюючого органу внести до реєстру платників ПДВ запис про реєстрацію такої особи як платника ПДВ: ► з бажаного (запланованого) дня реєстрації, зазначеного у реєстраційній заяві, що відповідає даті початку податкового періоду (календарного місяця), з якого такі особи вважатимуться платниками ПДВ та матимуть право на складання податкових накладних, у разі добровільної реєстрації особи як платника ПДВ; ► з першого числа місяця, наступного за днем спливу 10 календарних днів після подання реєстраційної заяви до контролюючого органу або державному реєстратору, у разі добровільної реєстрації особи як платника ПДВ, якщо бажаний (запланований) день реєстрації у заяві не зазначено; ► з бажаного (запланованого) дня, що відповідає першому числу календарного кварталу, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату ПДВ, у разі переходу осіб на спрощену систему оподаткування; ► з бажаного (запланованого) дня, що відповідає першому числу календарного місяця, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату ПДВ, у разі зміни ставки єдиного податку третьої групи; ► з першого числа календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, у разі реєстрації осіб, визначених в абзаці першому п. 183.4 ст. 183 ПКУ, що відповідають вимогам, визначеним п. 181.1 ст. 181 ПКУ, якщо перше число календарного місяця, з якого здійснюється перехід на сплату інших податків і зборів, на день подання реєстраційної заяви не настало; ► з дня внесення запису до реєстру платників ПДВ у разі обов’язкової реєстрації особи як платника ПДВ або у разі реєстрації осіб, визначених в абзаці першому п. 183.4 ст. 183 ПКУ, що відповідають вимогам, визначеним  п. 181.1 ст. 181 ПКУ, якщо перше число календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, на день подання реєстраційної заяви настало. Датою реєстрації особи платником ПДВ, яка вноситься до реєстру платників ПДВ, є зазначена вище дата. Закон України № 786: електронний документообіг між платниками та контролюючими органами – без укладання відповідного договору Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області звертає увагу, що 07.11.2020 наберуть чинності норми Закону України від 14 липня 2020 року № 786-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців», згідно з якими електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» без укладення відповідного договору. Керівник платника податків визначає, змінює перелік уповноважених осіб платника податків, які наділяються правом підписання, подання, отримання ними документів та інформації через електронний кабінет від імені платника податків, та визначає їхні повноваження. Платник податків стає суб’єктом електронного документообігу після надсилання до контролюючого органу першого будь-якого електронного документа у встановленому форматі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги». Електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом припиняється виключно у випадках: ● отримання інформації від кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг про завершення строку чинності (або скасування) кваліфікованого сертифіката відкритого ключа керівника платника податків; ● отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про зміну керівника платника податків; ● отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про державну реєстрацію припинення юридичної особи; ● наявності в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків інформації про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця чи незалежної професійної діяльності фізичної особи; ● наявності в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків інформації про закриття реєстраційного номера облікової картки платника податків у зв’язку зі смертю. Порядок обміну електронними документами платника податків та контролюючого органу затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Норми встановлені новим п. 42.6 ст. 42 ПКУ. Закон України № 466: дивіденди під контролем податкових органів Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області інформує, що змінами, які запроваджені Законом України від 16.01.2020 № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) і які набрали чинності з 23.05.2020, на контролюючі органи покладено обов’язок здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати до бюджету: ► частини чистого прибутку (доходу) державними та комунальними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями; частини чистого прибутку (доходу) господарськими товариствами, у статутному капіталі яких є державна та/або комунальна власність; ► дивідендів на державну частку господарськими товариствами, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави; ► дивідендів на державну частку господарськими товариствами, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави яких становить 100 відсотків. Норми встановлені ст. 191 Податкового кодексу України. Закон України №466: запроваджено трирівневу документацію з трансфертного ціноутворення Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області інформує, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» із змінами (далі – Закон № 466) внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у частині трансфертного ціноутворення (далі – ТЦ), зокрема запроваджено трирівневу документацію  Трирівнева модель звітності з ТЦ, рекомендована Організацією економічного співробітництва та розвитку (далі – ОЕСР) (крок 13 Плану BEPS) дозволить створити сприятливі умови для ведення бізнесу в Україні та здійснювати контроль над операціями у рамках міжнародних груп компаній (далі – МГК). Відповідно до оновленої редакції п.п. 39.4.2 п.39.4 ст. 39 ПКУ платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції (далі – КО), разом із звітом про такі операції зобов’язані подавати до 01 жовтня року, що настає за звітним, також повідомлення про участь у міжнародній групі компаній. Підпунктом 39.4.2.2 п. 39.4 ст. 39 ПКУ визначено невиключний перелік інформації, яку має містити таке повідомлення. Встановлено, що форма та порядок складання такого повідомлення затверджуються Міністерством фінансів України. Трирівнева структура документації з ТЦ, що запроваджується, відповідає положенням Глави V «Документація» та додатків до неї з Настанов ОЕСР – 2017 і містить: ► документацію з ТЦ (локальний файл – за термінологією Настанов ОЕСР – 2017) (п.п. 39.4.6 п. 39.4 ст. 39 ПКУ); ► глобальну документацію з ТЦ (майстер-файл, при доході за рік понад 50 млн євро та за наявності відповідного запиту контролюючого органу із вимогою надати таку документацію) (п. 39.4 ст. 39 ПКУ доповнено новою редакцією п.п.39.4.7); ► звіт у розрізі країн міжнародної групи компаній (є об’єктом автоматичного обміну податковою та фінансовою інформацією; подається при доході групи – понад 750 млн євро за рік) (п. 39.4 ст. 39 ПКУ доповнено новими підпунктами 39.4.10 – 39.4.14). Крім того, відповідно до перехідних положень ПКУ, норми щодо подання платниками податків: ◄ повідомлення про участь у МГК – вперше застосовуються у 2021 році за 2020 рік; ◄ глобальної документації з ТЦ (майстер-файлу) – вперше застосовуються щодо фінансового року, який закінчується у 2021 році; ◄ звіту у розрізі країн МГК вперше застосовуються щодо фінансового року, який закінчується у 2021 році, але не раніше ніж у рік, в якому компетентними органами укладено багатосторонню угоду про автоматичний обмін міждержавними звітами. Також Законом № 466 впроваджені положення щодо розширення вимог та деталізації окремих позицій локального файлу документації з ТЦ з обов’язковим: - зазначенням фізичних осіб, які є кінцевими бенефіціарним власниками (контролерами) платника податків (за наявності) (при вказанні даних про особу (осіб), яка є стороною КО, та про пов’язаних осіб платника податків); - наведенням обґрунтування економічної доцільності і наявності ділової мети при здійсненні опису операцій з придбання; - наданням копій істотних внутрішньо групових угод, що впливають на ціноутворення в КО, та копій договорів про попереднє узгодження ціноутворення і копій податкових роз’яснень компетентних органів держав (територій), що застосовуються в угодах між учасниками МГК щодо КО і в підготовці яких ДПС не брала участі (якщо платник входить до МГК); - наданням копії аудиторського висновку щодо бухгалтерської звітності (фінансової звітності платника податків за звітний період (звітні періоди), за який подається документація з ТЦ (якщо його наявність є обов’язковою)); - доповненням опису КО обов’язковим зазначенням ланцюга постачання (створення вартості) товарів (робіт, послуг) у КО; - доповненням опису КО не тільки наданням копій відповідних договорів (контрактів), за якими здійснювалась КО, але й копіями будь-яких документальних доповнень до таких договорів (контрактів). З 01.08.2020 за порушення при використанні РРО/ПРРО застосовуються штрафні санкціях Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області доводить до відома, що законами України від 20.09.2019 № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» (із змінами) та № 129-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» (із змінами) запроваджено ряд новацій у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО). Зокрема, у разі незастосування РРО або програмних РРО (ПРРО), застосування їх з порушенням встановлених вимог законодавством передбачаються штрафні (фінансові) санкції. Законом України від 17 березня 2020 року № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» терміни застосування штрафних санкцій було перенесено. Так, тимчасово з 01.08.2020 застосовується штраф у розмірі 10 % (за перше порушення) і 50 % (за кожне наступне порушення) вартості проданих з порушенням товарів (робіт, послуг). З 01.01.2021 розмір штрафу становитиме 100 % і 150 % вартості проданих з порушенням товарів (робіт, послуг) за перше та наступне порушення відповідно. Помилка у податковій накладній у коді УКТ ЗЕД: що з податковим кредитом? Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області повідомляє, що правила формування податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ та складання податкової накладної (далі – ПН) регулюються статтями 187, 198 і 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) і регламентуються Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015  № 1307 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267) із змінами. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник ПДВ зобов’язаний скласти ПН в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін. При цьому ПН, складена та зареєстрована в ЄРПН платником ПДВ, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум ПДВ, що відносяться до податкового кредиту (пункти 201.1 і 201.10 ст.201 ПКУ). Відповідно до п.п. «і» п. 201.1 ст. 201 ПКУ у ПН зазначаються в окремих рядках такі обов’язкові реквізити, як зокрема, код товару згідно з УКТ ЗЕД. Пунктом 198.6 ст. 198 ПКУ визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми ПДВ, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/розрахунками коригування до таких ПН чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 ПКУ. Помилки у реквізитах, визначених п. 201.1 ст. 201 ПКУ (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов’язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді (п. 201.10 ст. 201 ПКУ). Отже, ПН, що містить помилки у коді товару згідно з УКТ ЗЕД, не дає змоги у повній мірі ідентифікувати здійснену операцію, тобто не може бути підставою для віднесення сум ПДВ, зазначених у ній, до складу податкового кредиту. Згідно з п. 192.1 ст. 192 ПКУ, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН. Розрахунок коригування до ПН складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні ПН, у тому числі не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг. Для виправлення помилок, допущених в обов’язкових реквізитах ПН, розрахунок коригування складається на дату виявлення помилки. Враховуючи вищевикладене, якщо при складанні ПН допущено помилку у коді товару згідно з УКТ ЗЕД, така помилка може бути виправлена шляхом складання постачальником товару розрахунку коригування до такої ПН на дату виявлення помилки та реєстрації розрахунку коригування в ЄРПН.  Мінімальна заробітна плата – це законодавчо встановлений мінімальний розмір оплати праці Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області звертає увагу, що відповідно до ст. 95 Кодексу законів про працю України та ст. 3 Закону України «Про оплату праці» мінімальна заробітна плата – це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може встановлюватися оплата за виконану працівником місячну норму робіт. Згідно з п. 5 ст. 38 Бюджетного кодексу України розмір мінімальної заробітної плати визначається Законом про Державний бюджет України на відповідний рік. Підпунктом 4 п. 2 ст. 41 Бюджетного кодексу України встановлено, що до набрання чинності Законом про Державний бюджет України на поточний бюджетний період мінімальна заробітна плата застосовується у розмірах і на умовах, що діяли у грудні попереднього бюджетного періоду. З 01 січня 2020 року мінімальна зарплата становила 4 723 грн (погодинно 28,31 грн), Законом України від 25 серпня 2020 року № 822-IX «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік»» з 01 вересня 2020 року її підвищено до 5 000 грн (погодинно 29,2 гривень). Про режим роботи Кваліфікованого надавача ЕДП ІДД ДПС Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області повідомляє, що детальну інформацію стосовно режиму роботи, розміщення пунктів обслуговування (відокремлених пунктів реєстрації) користувачів Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно - довідкого департаменту ДПС (далі – КН ЕДП ІДД ДПС) можна отримати на офіційному інформаційному ресурсі КН ЕДП ІДД ДПС (www.acskidd.gov.ua) за посиланням Головна/«Контакти»/«Пункти обслуговування» або Головна/«Отримання електронних довірчих послуг, у тому числі для програмних РРО»/«Пункти обслуговування». Перелік документів, необхідних для отримання електронних довірчих послуг, наведено у розділі «Отримання електронних довірчих послуг, у тому числі для програмних РРО» офіційного інформаційного ресурсу КН ЕДП ІДД ДПС (www.acskidd.gov.ua/Головна/«Отримання електронних довірчих послуг, у тому числі для програмних РРО»), у підрозділі «Підготовка документів та реєстрація». Звертаємо увагу, що з метою забезпечення надання кваліфікованих електронних довірчих послуг на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусу COVID-19 на території України, КН ЕДП ІДД ДПС здійснює надання електронних довірчих послуг лише за попереднім записом до відповідного відокремленого пункту реєстрації. Розрахунок рентної плати за спеціальне використання води: як визначається обсяг води, який входить до складу напоїв? Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області звертає увагу, що згідно з п.п. 255.11.10 п. 255.11 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) обсяг фактично використаної води обчислюється водокористувачами самостійно на підставі даних первинного обліку згідно з показаннями вимірювальних приладів. За відсутності вимірювальних приладів обсяг фактично використаної води визначається водокористувачем за технологічними даними (тривалість роботи агрегатів, обсяг виробленої продукції чи наданих послуг, витрати електроенергії, пропускна спроможність водопровідних труб за одиницю часу тощо). У разі відсутності вимірювальних приладів, якщо можливість їх встановлення існує, рентна плата сплачується у двократному розмірі. При цьому визначення обсягу води, яка входить виключно до складу напоїв, нормами ПКУ не передбачено. Відповідно до Національного класифікатора України «Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010», затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457 із змінами, готова   продукція – це продукція, процес перероблення якої завершено. Отже, при розрахунку рентної плати за спеціальне використання води обсяг фактично використаної води, яка входить до складу напоїв (у т.ч. безалкогольних, алкогольних, пива тощо), обчислюється водокористувачами самостійно на підставі даних первинного обліку згідно з показаннями вимірювальних приладів, а у разі відсутності вимірювальних приладів – за технологічними даними (тривалість роботи агрегатів, обсяг виробленої продукції чи наданих послуг, витрати електроенергії, пропускна спроможність водопровідних труб за одиницю часу тощо) у відповідності до затверджених технічних умов, технологічних регламентів та рецептур на конкретні види продукції. Закон України № 466: оподаткування відшкодування моральної шкоди ПДФО Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області нагадує, що 23.05.2020 набрали чинності зміни до п.п. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України, які стосуються оподаткування податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) сум відшкодування моральної шкоди, внесені Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві». Так, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО включається дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім  сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров’ю, а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом. Тобто, з 23.05.2020 звільняється від оподаткування ПДФО відшкодування моральної шкоди у розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного (податкового) року (у 2020 році – 18 892 грн), або у розмірі, визначеному законом. Закон України №466: порядок обліку в контролюючих органах нерезидентів Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області інформує, що Законом України від 16.01.2020 № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) запроваджено зміни до п. 64.5 ст. 64 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), які набули чинності з 01.07.2020. Зазначеними змінами передбачено, що нерезиденти, які здійснюють в Україні діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, або до отримання нерезидентом майнових прав на нерухомість або землю в Україні, або до відкриття рахунків в банках України, зобов’язані стати на облік у контролюючому органі. Взяття на облік у контролюючому органі нерезидента здійснюється не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від нерезидента відповідної заяви, яку він зобов’язаний подати: ► у десятиденний строк після акредитації (реєстрації, легалізації) на території України відокремленого підрозділу – до контролюючого органу за місцезнаходженням відокремленого підрозділу; ► до придбання нерухомого майна або отримання майнових прав на таке майно в Україні – до контролюючого органу за місцезнаходженням нерухомого майна; ► до відкриття рахунку в Україні – до контролюючого органу за місцезнаходженням установи (відділення) банку або іншої фінансової установи, в яких відкривається рахунок. До заяви додаються копії таких документів (з пред’явленням оригіналів): ● витягу з відповідного бізнес-реєстру (торговельного, банківського або іншого реєстру, в якому фіксується факт державної реєстрації компанії, організації), виданого в країні реєстрації іноземної компанії, організації та легалізованого в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, що супроводжується нотаріально засвідченим перекладом українською мовою; ● документ, що підтверджує присвоєння ідентифікаційного (реєстраційного, облікового) номера (коду) нерезидента в країні його реєстрації, якщо у витягу з відповідного бізнес-реєстру не зазначені відомості про такий номер (код), що супроводжується нотаріально засвідченим перекладом українською мовою; ● документ, яким підтверджуються повноваження представника нерезидента. У разі якщо такий документ виданий в країні реєстрації нерезидента, він повинен бути легалізований в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та супроводжуватися нотаріально засвідченим перекладом українською мовою; ● документ про акредитацію (реєстрацію, легалізацію) відокремленого підрозділу іноземної компанії, організації на території України, якщо нерезидент здійснює в Україні діяльність через відокремлений підрозділ. Також в ст. 64 ПКУ зазначено, що у разі акредитації (реєстрації, легалізації) на території України відокремленого підрозділу іноземної компанії, організації, у тому числі постійного представництва, одночасно із взяттям на облік нерезидента здійснюється взяття на облік відокремленого підрозділу такого нерезидента. У разі встановлення контролюючим органом за результатами податкового контролю ознак ведення нерезидентом господарської діяльності на території України, зазначеної в абзацах третьому –  п’ятому п. 64.5 ст. 64 ПКУ, без взяття на податковий облік нерезидента, зокрема здійснення резидентом діяльності в інтересах нерезидента через відокремлені підрозділи, у тому числі, що має ознаки постійного представництва, контролюючим органом призначається перевірка такої діяльності. Відповідно до п. 64.5 ст. 64 ПКУ порядок проведення перевірки визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з урахуванням особливостей, визначених ПКУ. Якщо перевіркою встановлено ведення нерезидентом діяльності через відокремлені підрозділи, у тому числі постійне представництво в Україні без взяття на податковий облік, контролюючий орган складає акт перевірки, який надсилається нерезиденту в порядку, визначеному п. 86.13 ст. 86 ПКУ. На підставі акта перевірки контролюючим органом може бути прийнято рішення про взяття на облік такого нерезидента в Україні без заяви нерезидента та отримання заперечення до акта перевірки. Порядок взяття на облік нерезидентів у контролюючих органах встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Порядок повідомлення нерезидентів про взяття на облік як платників податків встановлюється Кабінетом Міністрів України.  Повідомлення за ф. № 20-ОПП: визначення дати подання Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області нагадує, що платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків. Об’єктами оподаткування і об’єктами, пов’язаними з оподаткуванням, або через які провадиться діяльність (далі – об’єкти оподаткування), є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів. Норми встановлені п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Відповідно до положень ПКУ процедури обліку об’єктів оподаткування визначені розділом VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588). Згідно з п. 8.4 розділу VIII Порядку № 1588 повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, форма якого наведена у додатку 10 до Порядку № 1588 – форма          № 20-ОПП (далі – повідомлення за ф. № 20-ОПП), подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків. У разі створення відокремленого підрозділу юридичної особи з місцезнаходженням за межами України повідомлення за ф. № 20-ОПП подається юридичною особою протягом 10 робочих днів після створення, реєстрації такого підрозділу до контролюючого органу за основним місцем обліку юридичної особи у паперовому вигляді. У такому випадку розділ 3 повідомлення за ф. № 20-ОПП заповнюється з урахуванням такого: у графі 6 зазначається код країни місцезнаходження такого підрозділу, у графі 8 – повне місцезнаходження в країні за межами України, графа 7 не заповнюється. Платники податків, які уклали з відповідним контролюючим органом договір про визнання електронних документів, можуть подати повідомлення за ф. № 20-ОПП засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронних довірчих послуг. Початком перебігу 10-денного строку є дата набуття права платником щодо об’єкту оподаткування відповідно до правовстановлюючих документів чи документів, що підтверджують право користування, розпорядження об’єктом оподаткування. ДПС вживає заходи щодо забезпечення функціонування механізму «КЕШБЕК» Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області повідомляє. У зв’язку з майбутнім набуттям чинності положеннями Законів України від   20 вересня 2019 року № 128-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» та № 129-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» ДПС вживаються відповідні заходи щодо забезпечення функціонування механізму «КЕШБЕК». Механізм КЕШБЕК передбачає можливість компенсації споживачу коштів, сплачених за придбаний товар або послугу, якщо йому було надано розрахунковий документ, інформація про який відсутня в базах даних ДПС. Цей механізм запроваджується в першу чергу для боротьби з «нефіскальними» чеками, коли окремими несумлінними платниками споживачам надаються чеки, які не є фіскальними, проте на вигляд мають всі обов’язкові реквізити чеків РРО. Можливість перевірки покупцем наявності чека у базі чеків ДПС передбачено статтею 5 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (Закон № 265). Покупець має право звернутися до контролюючого органу зі скаргою про порушення суб’єктом господарювання порядку проведення готівкових розрахунків. Формування покупцем скарги у кабінеті платника (подання скарги у паперовому вигляді) визначено вимогами п.п. 14.1.278 і 14.1.279 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України. Статтею 161 Закону № 265 визначено вимоги до скарги, які саме данні громадянин - скаржник повинен вказати у скарзі. Розгляд ДПС скарги, аналіз бази чеків та підготовка інформації для повідомлення заявника про наявність чи відсутність чека у базах ДПС здійснюється із врахуванням вимог Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» із змінами. Організація та проведення фактичної перевірки здійснюватиметься у відповідності до вимог пункт 73.3 ст. 73 та ст. 80 Податкового кодексу України – підстава для перевірки. Пунктом 1 статті 17 Закон № 265 встановлено штрафні санкції за порушення вимог застосування РРО. У відповідності до вимог Податкового кодексу України передбачається добровільна сплата штрафних санкцій або сплата за результатами вжитих заходів до стягнення. Після інформування скаржника про сплату штрафних санкцій, скаржником оформляється заява на отримання компенсації у Державному казначействі відповідно до Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів затвердженого наказом Мінфіну від    03.09.2019 № 787. Формування ДПС висновку про виплату коштів заявнику для Держказначейства, відбувається у термін до 5 днів після сплати штрафних санкцій за порушення вимог застосування РРО, відповідно до вимог п. 43.5 ст. 43 Податкового кодексу України, ст. 25 Закону № 265. Перерахування Держказначейством коштів на рахунок скаржника – у термін до 5 днів після отримання висновку ДПС, як це передбачено п.п 14.1.279 п. 14.1 ст. 14 та п. 43.5 ст. 43, п. 113.4 ст. 113 Податкового кодексу України. Наразі ДПС розроблено та надіслано до Міністерства фінансів України проект наказу МФУ від 11.02.2019 № 60 «Про затвердження порядку інформаційної взаємодії ДПС, ДКС, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам сум грошових зобов’язань». Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням:  https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/432806.html Яка відповідальність за порушення порядку утримання та сплати податку на доходи нерезидентів Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області повідомляє, що відповідно до абзацу першого п. п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) резидент, у тому числі фізична особа підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у п. п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, за ставкою в розмірі 15 відс. (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 – 141.4.6 та 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 ПКУ) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України. Як зазначено у п. 127.1 ст. 127 ПКУ, ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відс. суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відс. суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії, передбачені абзацом першим п. 127.1 ст. 127 ПКУ, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відс. суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Відповідальність за погашення суми податкового зобов’язання або податкового боргу, що виникає внаслідок вчинення таких дій, та обов’язок щодо погашення такого податкового боргу покладається на особу, визначену ПКУ, у тому числі на податкового агента. При цьому платник податку – отримувач таких доходів звільняється від обов’язків погашення такої суми податкових зобов’язань або податкового боргу, крім випадків, встановлених розд. IV ПКУ. Таким чином, до платника податку, який здійснює виплати доходу нерезиденту без утримання та внесення до бюджету податку з такого доходу, або який перерахував податок з доходів нерезидента до бюджету в повному обсязі, але пізніше терміну, застосовується штраф, передбачений ст. 127 ПКУ. Особа, яка виплачує доходи нерезиденту, зобов’язана при здійсненні у звітному періоді (кварталі) виплат нерезидентам доходів із джерелом їх походження з України подавати контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) звіт про виплачені доходи, утримані та перераховані до бюджету податки на доходи нерезидентів у строки та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п. 103.9 ст. 103 ПКУ). Чи амортизувати законсервовані основні засоби? Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області повідомляє, що Законом № 786 уточнено випадки ненараховання амортизації за період невикористання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності, визначені у пп. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 Податкового кодексу України (далі - Кодекс). Тож у оновленій редакції Кодексу, а саме починаючи з 08.08.2020, амортизація для цілей податкового обліку не нараховується за період невикористання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв’язку з їх консервацією. Нагадаємо, що раніше, Законом № 466 також уточнювались правила нарахування амортизації, визначені пп. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 Кодексу. Так зокрема, починаючи з 23.05.2020 діяло правило, відповідно до якого не нараховувалася податкова амортизація за період невикористання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв'язку з їх модернізацією, реконструкцією, добудовою, дообладнанням та консервацією. Наразі, Закон № 786 скоротив перелік операцій без амортизаційних відрахувань суто до консервації. Відповідно до наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів» від 30.09.2003 № 561 нарахування амортизації припиняється, починаючи з місяця, наступного за місяцем вибуття об'єкта основних засобів, переведення його на реконструкцію, модернізацію, добудову, дообладнання, консервацію. Нарахування амортизації поновлюється, починаючи з місяця, наступного за місяцем введення об'єкта в експлуатацію після реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання, консервації. Таким чином, якщо нарахування амортизації по об’єкту основних засобів не здійснювалося за період невикористання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв'язку з їх модернізацією, реконструкцією, добудовою, дообладнанням з червня 2020 року, то для цілей виконання оновлених вимог пп. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 Кодексу, таке нарахування може бути відновлене починаючи із вересня 2020 року. Відповідальність за неподання повідомлення за формою 20-ОПП Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області нагадує, що у відповідності до п.63.3 ст. 63 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об'єктів оподаткування або об'єктів, які пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку). Об’єктами оподаткування і об’єктами, пов’язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв'язку з якими у платника податків виникають обов'язки щодо сплати податків та зборів. Такі об’єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом цього Кодексу. Платник податків зобов'язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об'єкти оподаткування і об'єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків. Порядок здійснення такого повідомлення про об’єкти оподаткування визначений Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588, яким передбачено, що повідомлення про об’єкти оподаткування реалізуються шляхом подання платником податків повідомлення за формою 20-ОПП до податкового органу за місцем знаходження такого об’єкта. Відповідно здійснення діяльності без такого повідомлення є порушенням вимог п. 63.3 ст.63 Кодексу. Прямою нормою, закріпленою п.117.1 ст.117 Податкового кодексу України, визначається, що за неподання у строки та у випадках, передбачених Податковим кодексом України, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, відповідно до вимог встановлених Податковим кодексом України, - тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 340 гривень, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, - 1020 гривень. У разі неусунення таких порушень або за ті самі дії, вчинені протягом року особою, до якої були застосовані штрафи за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі, 680 гривень, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, - 2040 гривень. Тобто, штрафна санкція у розмірі 1020 та 2040 гривень застосовується виключно за повторне порушення суб’єктами господарювання п.63.3 ст.63 Кодексу, яке встановлене та зафіксоване в акті перевірки в межах року. Звітуємо про КО без помилок Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області нагадує, що незабаром закінчується термін подання звіту про контрольовані операції за 2019 рік (далі — Звіт про КО) та інформує платників що Звіт про КО повинні подавати всі платники податків, у яких річний дохід від будь-якої діяльності склав понад 150 млн грн і обсяг господарських операцій з контрагентами, що відповідають критеріям, визначеним в ст.39 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), – більше 10 млн грн. Граничний термін подання Звіту про КО – до 1 жовтня 2020 року. Звіт про КО за 2019 рік слід заповнювати і подавати за формою та з дотриманням порядку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.01.2016 № 8 з врахуванням змін та доповнень, внесених наказом Міністерства фінансів України від 10.06.2019 року №242 (далі – Наказ №242). Коротко зазначимо основні зміни, внесені наказом №242, які здебільшого є технічними. Слід звернути увагу на зміни у кодах ознак пов’язаності осіб. Так, ознаки, які у попередній редакції додатка 2 мали коди 508-512 та 513-515, в оновленій редакції цього додатку відповідають кодам 510-514 та 516-518. Додатково передбачено код пов’язаності 515, передбачений для осіб, стосовно яких одна фізична особа є кінцевим бенефіціарним власником (контролером). Якщо контрольовану операцію здійснюють без контракту (договору), у графах 7 та 8 до відомостей до Звіту про КО вказуються реквізити іншого документа, на підставі якого відбулась така операція. У формі Звіту про КО таблицю «Загальні відомості про контрольовані операції» доповнено рядком «Разом», в якому у графі 4 відображається підсумок загальної суми контрольованих операцій, здійснених за звітний рік з усіма контрагентами. Звертаємо увагу платників податків, що сума контрольованих операцій в розрізі нерезидентів в Звіті про КО та загальна сума операцій з таким контрагентом у відомостях до Звіту про КО мають бути тотожними. У розділі ІІІ «Порядок заповнення основної частини Звіту «Загальні відомості про контрольовані операції» пункт 2 щодо зазначення сторони контрольованої операції у графі 2 Звіту доповнено новим абзацом: «У разі здійснення господарських операцій (у тому числі внутрішньогосподарських розрахунків) між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні зазначається повне найменування нерезидента». Зверніть увагу: уточнено порядок обліку об’єктів оподаткування Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області звертає увагу на необхідність дотримання суб’єктами господарювання вимог законодавства щодо обліку об’єктів оподаткування, а також на зміни стосовно порядку його ведення. Органами Державної податкової служби України, з метою здійснення податкового контролю, забезпечується ведення обліку платників податків, об’єктів оподаткування та об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням (пп. 19 1.1.7; пп. 19 1.1.8; п. 63.3 Податкового кодексу України). В свою чергу, платник податків зобов’язаний стати на облік  у контролюючих органах, повідомляти про об’єкти оподаткування та об’єкти, пов’язані з оподаткуванням у порядку, встановленому податковим законодавством (ст. 16 Податкового кодексу України). Безпосередньо порядок надання платниками податків повідомлень про об’єкти оподаткування (за формою № 20-ОПП) визначений наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (із змінами і доповненнями)* (далі – наказ № 1588), відповідні норми якого (в т.ч., п. 8.2, п. 8.4, п. 8.6, п. 8.8 розділу VIII) зазнали змін згідно із наказом від 24.06.2020 р. № 323**. Так, наказом № 1588 уточнено, що у повідомленні за формою № 20-ОПП надається інформація як по власних об’єктах оподаткування, так і по орендованих або переданих в оренду (п. 8.4 наказу № 1588). Також визначені випадки, коли застосовується принцип укрупнення інформації щодо об’єктів оподаткування (зокрема, у разі розташування об’єктів оподаткування за однією адресою) та коли узагальнення відповідної інформації не є можливим (зокрема, по об'єктах майна, що підлягають державній реєстрації з отриманням відповідного реєстраційного номера) (п. 8.4 наказу № 1588). Крім того, оновленою редакцією наказу № 1588 передбачений окремий порядок надання відомостей про об’єкти оподаткування, що зареєстровані у відповідному державному органі без присвоєння реєстраційного номера (кадастрового номера, реєстраційного номера об'єкта нерухомого майна) – в паперовому вигляді із доданням копії документа, що підтверджує державну реєстрацію об'єкта оподаткування (п. 8.4 наказу          № 1588). Відтепер, для платників податків передбачена також можливість переглянути інформацію про об'єкти оподаткування через Електронний кабінет (в приватній частині) (п. 8.8 наказу № 1588). Нагадаємо, що для зручності платників податків та упередження технічних питань і помилок стосовно формування відомостей, повідомлення за формою № 20-ОПП заповнюється із дотриманням пам'ятки, наведеної у Додатку до Повідомлення за формою     № 20-ОПП. *наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів» від 09.12.2011 № 1588 (із змінами і доповненнями); **наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження Змін до Порядку обліку платників податків і зборів» від 24.06.2020  № 323. Програмні РРО, що встановлені на гаджети, вже працюють З 01 серпня 2020 суб’єкти господарювання розпочали застосовувати програмні РРО під час здійснення розрахункових операцій. Відтепер як альтернативу касовим апаратам, можна застосовувати програмні РРО, які встановлені на гаджети. Наразі ДПС пропонує бізнесу безкоштовні програмні РРО, які розміщені на вебпорталі ДПС у відповідному розділі банеру «Програмні РРО» за посиланнями: https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy-/  https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy/fiskalniy-dodatok-prrosto/  нагадаємо, що передача даних від ПРРО до фіскального сервера здійснюється засобами комунікацій з використанням кваліфікованого електронного підпису або печатки. Безкоштовно електронні підписи та печатки можна отримати у кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС. Роз’яснення щодо отримання кваліфікованих сертифікатів електронних підписів та печаток для програмних РРО розміщені у відповідному розділі банеру «Програмні РРО» за посиланням: https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/elektronni-dovirchi-poslugi/. У разі виникнення технічних чи методологічних запитань звертайтесь до Контакт-центру ДПС, роботу якого подовжено до 20-00, за телефоном 0 800 501 007. Зауваження/пропозиції щодо функціоналу Фіскального сервера, його АРІ та безкоштовних ПРРО можна направляти на адресу:  Этот адрес e-mail защищен от спам-ботов. Чтобы увидеть его, у Вас должен быть включен Java-Script Окрім того консультацію щодо роботи програмних РРО можна отримати в Центрах обслуговування платників. За нестворення або незберігання фіскальних звітних чеків, створених РРО або ПРРО в електронній формі, застосовується штраф За порушення Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями, зокрема, нестворення (несвоєчасне створення) або незберігання щоденних Z-звітів в електронній формі протягом встановленого строку, до платників податку застосовується штраф відповідно до ст. 155 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х із змінами та доповненнями (далі – КУпАП):      на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від двох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;      на посадових осіб від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Дії, передбачені частиною першою ст. 155 прим. 1 КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу:      на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;      на посадових осіб від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 109.20). Представник фізичної особи – нерезидент подає річну декларацію про майновий стан і доходи за місцем перебування на обліку У разі якщо фізична особа - нерезидент не має місця проживання в України уповноважений чи законний представник такої особи подає річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, отримані у вигляді інвестиційного прибутку, до контролюючого органу, в якому цей уповноважений чи законний представник перебуває на обліку. У разі відсутності уповноваженого чи законного представника фізична особа – нерезидент може призначити такого представника відповідно до чинного законодавства для представництва його законних інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків. Відповідно до п. 162.1 ст. 162 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) платником податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, фізична особа – нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.  Дохід з джерелом їх походження з України – це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні (п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 ПКУ). Податкова декларація заповнюється платником податку самостійно або іншою особою, нотаріально уповноваженою платником податку здійснювати таке заповнення, у порядку, передбаченому гл. 2 розд.II ПКУ (п. 179.5 ст. 179 ПКУ).  Представниками платника податків визнаються особи, які можуть здійснювати представництво його законних інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Довіреність, видана платником податків – фізичною особою на представництво його інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків, має бути засвідчена відповідно до чинного законодавства (п. 19.2 ст. 19 ПКУ).  Представник платника податків користується правами, встановленими ПКУ для платників податків (п. 19.3 ст. 19 ПКУ).  Виконання податкового обов’язку платника податку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента (п. 36.4 ст. 36 ПКУ). Сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередню, а у випадках, передбачених податковим законодавством, представником платника податку (п. 38.2 ст. 38 ПКУ). Фізичні особи - платники податків та їх законні чи уповноважені представники у випадках, передбачених законом, несуть відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах (п.п. 47.1.2 п. 47.1 ст. 47 ПКУ). Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 103.24).  Нові ознаки доходів застосовуються податковим агентами при поданні податкового розрахунку за ф. № 1ДФ починаючи з ІІІ кварталу 2020 року Ознаки доходів, які внесені наказом Міністерства фінансів України від 26.05.2020 № 241 «Про затвердження Змін до додатка до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку» до Довідника ознак доходів, наведеного у додатку до Порядку, застосовуються податковим агентами при поданні податкового розрахунку за ф. № 1ДФ починаючи з ІІІ кварталу 2020 року. Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 затверджено форму Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку та Порядок заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку. 01.07.2020 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 26.05.2020 № 241 «Про затвердження Змін до додатка до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку», яким внесено зміни до Довідника ознак доходів, наведеного у додатку до Порядку, згідно з якими нові ознаки доходів діють з 01.07.2020. Довідково: Загальнодоступний інформаційно -довідковий ресурс (категорія 103.25).  Дохід від продажу приватизованої земельної ділянки з цільовим призначенням для будівництва індивідуальних гаражів оподатковується ПДФО за ставкою 5 відсотків Дохід, отриманий платником податку фізичною особою – резидентом від продажу приватизованої земельної ділянки з цільовим призначенням для будівництва індивідуальних гаражів, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 Земельного кодексу України, яка перебуває у власності фізичної особи менше трьох років, оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5 відсотків.    Оподаткування доходів фізичних осіб врегульовано розд. ІV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), відповідно до п. 162.1 ст. 162 якого платником податку на доходи фізичних осіб є фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.   При цьому відповідно до п.п. 164.2.4 п. 164.2 ст. 164 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями, зокрема, ст. 172 ПКУ.  Порядок оподаткування операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомого майна встановлено ст. 172 ПКУ.  Згідно з п. 172.1 ст. 172 ПКУ дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи об’єкт незавершеного будівництва таких об’єктів, земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III із змінами та доповненнями (далі – Земельний кодекс) залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується.  Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку понад три роки не розповсюджується на майно, отримане платником у спадщину.  Згідно з п.п. «д» п. 1 ст. 121 Земельного кодексу норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам із земель державної або комунальної власності для будівництва індивідуальних гаражів встановлені у розмірі – не більше 0,01 гектара.   Разом з тим, згідно з п. 172.2 ст. 172 ПКУ дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об’єктів нерухомості, зазначених у п. 172.1 ст. 172 ПКУ, або від продажу об’єкта нерухомості, не зазначеного в п. 172.1 ст. 172 ПКУ, підлягає оподаткуванню за ставкою 5 відс., визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ.  Дохід від продажу (обміну) об’єкта незавершеного будівництва оподатковується у порядку, визначеному ст. 172 ПКУ для об’єктів нерухомого майна. Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 103.21). Податкові зміни: продовжено термін реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних З 23.05.2020  набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України стосовно вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві від 16.01.2020 № 466-IX (далі – Закон № 466-IX), в частині змін в адмініструванні податку на додану вартість. Подовжено термін реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних Так, Законом № 466-IX встановлено подовжений термін реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) для зведених податкових накладних (далі – ПН) та/або розрахунків коригування (далі – РК) до таких зведених ПН, складених за операціями, визначеними п.п. 198.5 та 199.1 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі – Кодекс). Починаючи з 23.05.2020 таку реєстрацію потрібно здійснити протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому зазначені ПН складені. Отже, для зведених ПН, складених за операціями, здійсненими у липні 2020 року відповідно до п. п. 198.5 та 199.1 Кодексу, граничним терміном реєстрації в ЄРПН є 20.08.2020. Звертаємо увагу, якщо граничний день реєстрації ПН/РК в ЄРПН припадає на вихідний чи святковий день, то такий день вважається операційним, що забезпечує можливість реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування протягом періоду з 8:00 до 20:00. Про нюанси застосування штрафних санкцій до податкового агента Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області повідомляє, що відповідно до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податковими агентами щодо податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) та військового збору є: юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента – юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм (підпункт 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 ПКУ). Порядок та строки сплати ПДФО та військового збору до бюджету податковим агентом визначено ст.168 ПКУ, згідно якої ПДФО та військовий збір сплачується до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу. У разі якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується, ПДФО та військовий збір слід перерахувати до бюджету протягом 30 календарних днів, наступних за останнім днем місяця, у якому відбулося таке нарахування. Якщо оподатковуваний дохід надається в негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, то ПДФО та військовий збір сплачуються (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання). У разі виявлення контролюючим органом факту несплати, несвоєчасної сплати або недоплати ПДФО та військового збору на податкового агента чекають санкції. 1. Якщо наявна заборгованість з виплати оподаткованого доходу, а ПДФО та військовий збір до бюджету несплачено, несвоєчасно сплачено або недоплачено, а граничний строк для їх сплати минув, до податкового агента застосовують штрафні санкції відповідно до ст. 126 ПКУ, а саме: - при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання – у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; - при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання – у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу. 2. Якщо заборгованість з виплати оподаткованого доходу відсутня до податкового агента який не сплатив ПДФО та військовий збір, а граничний строк для їх сплати минув, застосовують штрафні санкції відповідно до ст. 127 ПКУ, а саме: - ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. - ті самі дії, вчинені повторно протягом 1 095 днів тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. - дії, вчинені протягом 1 095 днів втретє та більше тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків. 3. У випадку, коли податковий агент не нарахував (неправильно розрахував) суму ПДФО та військового збору, що в свою чергу, призвело до помилки у вигляді недоплати податку до бюджету, то в такому випадку податковий агент несе відповідальність на підставі ст. 127 ПКУ. 4. За вчиненні порушення застосовується нарахування пені за кожен календарний день прострочення, згідно з правилами, установленими ст. 129 ПКУ. Одночасно, для посадових осіб підприємств, установ, організацій, а також на громадян - суб’єктів підприємницької діяльності за не нарахування, неутримання та/або несплату (неперерахування) податків на підставі ст. 1634 КпАПП призначена міра відповідальності у розмірі від 2 до 3 НМДГ, та повторно протягом року – від 3 до 5 НМДГ. За ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів) в значних розмірах, посадові особи підприємств, установ, організацій, а також громадяни - суб’єкти підприємницької діяльності несуть відповідальність відповідно до ст. 212 Кримінального кодексу України. Протягом звітного періоду кількість працівників змінювалась: особливості заповнення форми № 1ДФ Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області інформує, що особи, які відповідно до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку на доходи фізичних осіб (далі –ПДФО), а також суми утриманого з них ПДФО до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику ПДФО податковим агентом протягом звітного періоду. Норми встановлені п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ. Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами (далі – Порядок № 4). Згідно з п. 3.7 розділу III Порядку № 4 графи 6 та 7 податкового розрахунку за формою № 1ДФ заповнюються на фізичних осіб, які: - приймались на роботу у звітному періоді (графа 6); - були звільнені у звітному періоді за місцем роботи, на якому вони отримували дохід у вигляді заробітної плати, або звільнені до початку звітного періоду, але отримували доходи у звітному періоді (графа 7). Для тих фізичних осіб, які не змінювали місця роботи у звітному періоді, графи 6 та 7 не заповнюються. Навпроти напису «Працювало за трудовими договорами» у реквізитах податкового розрахунку за формою № 1ДФ проставляється кількість працівників, які працюють за трудовими договорами (контрактами) (п. 3.1 розділу III Порядку № 4). При цьому, якщо наприклад, станом на 01 квітня поточного року за трудовими договорами працювало 30 осіб, а протягом звітного кварталу одна особа звільнилась, дві особи були прийняті на роботу, то фактично протягом звітного кварталу працювало 32 особи. Отже, якщо протягом звітного періоду кількість працівників змінювалась у зв’язку із прийняттям та звільненням з місця роботи, то в графі «Працювало за трудовими договорами» податкового розрахунку за формою № 1ДФ слід зазначати максимальну кількість працівників, які фактично працювали за трудовими договорами протягом звітного кварталу. Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області
 

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить


Фотогалереи изюмчан

Кто он-лайн

Сейчас на сайте:
Гостей - 8

 
Служба недвижимости Вилима.

 
 
 
 
 

Сушка зерна и древесины на отходах
БЕСПЛАТНЫЕ ОБОИ ДЛЯ РАБОЧЕГО СТОЛА

Дизайн РА «Изюминка»