Главная
Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області повідомляє Версия для печати Отправить на e-mail
03.09.2020
Алгоритм дій для фізичних осіб – підприємців щодо припинення підприємницької діяльності в режимі online у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань
Процедуру внесення запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань   можливо здійснити  в режимі  online за допомогою  онлайн – сервісу державних послуг «ДІЯ», який знаходиться за посиланням diia.gov.ua.
Для того, щоб стати користувачем онлайн - сервісу «ДІЯ», необхідно:
- отримати кваліфікований електронний підпис у будь – якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, банку та інших установах; - здійснити вхід до онлайн – сервісу «ДІЯ» за посиланням diia.gov.ua, перейти до розділу «Бізнесу», вибрати послугу «Закриття ФОП»; - зареєструватися чи авторизуватися (якщо вже зареєстровані) користувачем кабінету  за допомогою отриманого кваліфікованого електронного підпису. Для замовлення послуги «закриття ФОП», необхідно: - заповнити онлайн – форму Заяви на отримання послуги; - перевірити на достовірність наявної  інформації, яка збережена в системі; - підписати Заяву за допомогою кваліфікованого електронного підпису. Підписана Заява в автоматичному режимі надсилається до державного реєстратора, інформація про закриття суб’єкта господарювання буде надіслана до органів ДПС України, за місцем перебування суб’єкта господарювання на податковому обліку. Статус Заяви можливо перевірити у кабінеті громадянина. Повідомлення про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань  з'явиться у кабінеті та буде відправлено  заявнику послуги електронною поштою. Звертаємо увагу, що сервіс безкоштовний, витрати часу на замовлення послуги складають 2 хвилини, термін реєстрації заяви – протягом доби. Формування податкового кредиту з ПДВ при одночасному застосуванні касового метода та метода «за подією, що сталася раніше» Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області нагадує, що касовий метод для цілей оподаткування ПДВ згідно з розділом V Податкового кодексу України (далі – ПКУ) – це метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов’язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на рахунки платника ПДВ, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, у касу платника податків або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата віднесення сум ПДВ до податкового кредиту визначається як дата списання коштів з рахунків платника ПДВ, відкритих в установах банків, та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, дата видачі з каси платника податків або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг). Норми встановлені п.п. 14.1.266 п.14.1 ст.14 ПКУ. Тобто, якщо платник ПДВ придбаває (виготовляє) товари (послуги) та основні фонди, які призначаються для їх використання в операціях, за якими податкові зобов’язання визначаються за касовим методом, то суми ПДВ, сплачені у зв’язку з таким придбанням (виготовленням), до податкового кредиту включаються теж за касовим методом. За операціями, за якими податкові зобов’язання нараховуються в загальновстановленому порядку відповідно до ст. 187 ПКУ, податковий кредит виникає за правилами, визначеними ст. 198 ПКУ. Отже, при одночасному застосуванні платником ПДВ двох способів обліку податкових зобов’язань, а саме: за касовим методом та за подією, що сталася раніше, а придбані та/або виготовлені ним товари/послуги призначені для часткового використання в операціях, за якими дата виникнення податкових зобов’язань визначається частково за касовим методом, а частково – за подією, що сталася раніше, то податковий кредит відповідно виникатиме пропорційно такому призначенню та використанню таких товарів/послуг. Військовослужбовець, який отримує грошове забезпечення, не має права на застосування податкової знижки Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області інформує, що Податковий кодекс України (далі – ПКУ), який регламентує порядок оподаткування доходів фізичних осіб, у тому числі військовослужбовців, не передбачає звільнення від обкладання податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями у зв’язку з виконанням обов’язків несення служби, крім сум грошового або майнового утримання чи забезпечення військовослужбовців строкової служби (у тому числі осіб, що проходять альтернативну службу), передбачених законом, які виплачуються з бюджету чи бюджетною установою (п.п. 165.1.10 п. 165.1 ст. 165 ПКУ). При цьому, згідно з п. 168.5 ст. 168 ПКУ суми ПДФО, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими, особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, а також визначених Законом України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» із змінами та доповненнями членами сім’ї, батьками, утриманцями загиблого (померлого) військовослужбовця, у зв’язку з виконанням обов’язків під час проходження служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян. Податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника ПДФО – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених ПКУ (п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 ПКУ). Заробітна плата – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику ПДФО у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом п.п. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 ПКУ. Порядок застосування податкової знижки передбачений ст. 166 ПКУ. Згідно з п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ передбачено, що загальна сума податкової знижки, нарахована платнику ПДФО в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника ПДФО, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ. Враховуючи викладене, військовослужбовець, який отримує грошове забезпечення, не має права на застосування податкової знижки. Право на податкову знижку має фізична особа, яка є найманою особою, виключно до доходів, одержаних протягом року у вигляді заробітної плати. Чинним законодавством не передбачено розстрочення та відстрочення заборгованості по сплаті єдиного внеску Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області звертає увагу, що чинним законодавством, яке регулює порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), не передбачено розстрочення та відстрочення заборгованості по сплаті єдиного внеску. Відповідно до частини 12 ст. 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов’язаннями із сплати єдиного внеску зобов’язань із сплати податків, інших обов’язкових платежів, передбачених законом, або зобов’язань перед іншими кредиторами зобов’язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов’язаннями, крім зобов’язань з виплати заробітної плати (доходу). У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені Закон № 2464, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (частина 11 ст. 9 Закону № 2464). Повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошового зобов’язання (крім єдиного внеску): дії платника податків Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області повідомляє, що відповідно до ст. 43 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) підлягають поверненню платнику, зокрема помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов’язання, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу. Норми встановлені п. 43.1 ст. 43 (далі – ПКУ). У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов’язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків (п. 43.2 ст. 43 ПКУ). Обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені (п. 43.3 ст. 43 ПКУ). Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені (далі – заява) у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку (п. 43.4 ст. 43 ПКУ). У разі повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з податку на додану вартість, зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у порядку, визначеному п. 2001.5 ст. 2001 ПКУ, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з податку на додану вартість чи на момент фактичного повернення коштів – шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку (п. 43.41 ст. 43 ПКУ). Згідно з п. 43.5 ст. 43 ПКУ контролюючий орган не пізніше ніж за п’ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. У разі якщо повернення сум податку на доходи фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу, відповідне повідомлення надсилається контролюючим органом до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, не пізніше ніж за п’ять робочих днів до закінчення шістдесятиденного строку з дня отримання відповідної податкової декларації. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п’яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету. Пунктом 43.6 ст. 43 ПКУ визначено, що повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані. Пунктом 1 розділу ІІ Порядку інформаційної взаємодії Державної фіскальної служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2019 № 60 (далі – Порядок № 60), встановлено, що повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються територіальним органом ДПС на підставі поданої платником податків податкової декларації про майновий стан і доходи за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), поданої до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення. Заява може бути подана платником до територіального органу ДПС в електронній формі за допомогою засобів інформаційно-телекомунікаційних систем та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу. Додатково до заяви платник може подати копію платіжного документа, на виконання якого помилково та/або надміру сплачений платіж перераховано до бюджету (п. 2 розділу ІІ Порядку № 60). Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом, зокрема, управління сумами помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені відповідно до положень ПКУ, в тому числі шляхом подачі заяви про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та/або пені (п. 42 1.2 ст. 42 1 ПКУ). Отже, для повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошового зобов’язання та пені (крім єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування) платник податків має подати протягом 1095 днів від дня їх виникнення до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми заяву у довільній формі з зазначенням напряму перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку. При цьому такий платник має можливість подати заяву в електронній формі через приватну частину Електронного кабінету за ідентифікатором форми J/F 1302001 або у довільній формі через меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету. Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг. Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС. Крім того, заява може бути подана платником податків до територіального органу ДПС засобами програмного забезпечення ІТС «Єдине вікно подання електронної звітності». РРО: Порядок проведення розрахунків за оновленими правилами Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області, у зв’язку з набранням чинності з 01.08.2020 року змін до Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі – Закон - № 265) нагадує про оновлений порядок проведення розрахунків. Так згідно із ст. 3 Закону № 265, суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані: 1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу ПРРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку РК (п. 1 ст. 3 Закону № 265); 2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений ПРРО QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти) (п.2 ст. 3 Закону № 265); 3) забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня (п.13 ст. 3 Закону № 265). Звертаємо вашу увагу на те, що відповідно до ст. 2 Закону № 265 програмний реєстратор розрахункових операцій є окремим програмним, програмно-апаратним або програмно-технічним комплексом, який не відноситься до реєстраторів розрахункових операцій. Автоматична система зіставлення показників обсягів обігу та залишків пального і спирту етилового виключає вплив людського фактору З 17 серпня 2020 року розпочато роботу системи автоматичного зіставлення показників обсягів обігу та залишків пального, показників обсягів обігу спирту етилового. Тобто наразі при проведенні перевірок повністю виключено людський фактор та можливість корупційних проявів. Відповідно до ст. 233 Податкового кодексу України при зіставленні здійснюється порівняння показників із системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (СЕА РПСЕ) у розрізі кодів згідно з УКТ ЗЕД, акцизних складів та розпорядників акцизних складів з: - показниками Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі щодо обсягів обігу та залишків пального (крім скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану, на які встановлено однакові ставки акцизного податку, для яких обсяги обігу та залишків пального підсумовуються та зіставляються загальним підсумком); - показниками Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового щодо обсягів обігу спирту етилового. При зіставленні допускаються розбіжності не більше ніж на 5 відсотків обсягу обігу або залишків пального (для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану, на які встановлено однакові ставки акцизного податку, - не більше ніж на 15 відсотків) чи не більше ніж на 2 відсотки об'єму відповідного резервуара. Результати автоматичного співставлення платник акцизного податку може отримати, подавши запит на отримання в електронному вигляді повідомлення про результати зіставлення показників обсягів обігу та залишків пального, показників обсягів та залишків обігу спирту етилового в електронному вигляді (форма J/F 1305801) з можливістю вибрати період зіставлення та уніфікований номер акцизного складу. На підставі результатів зіставлення суб’єкти господарювання можуть відповідно до вимог Податкового кодексу скласти та зареєструвати документи, необхідні для усунення розбіжностей. Фахівці податкової служби використовуватимуть результати зіставлення під час проведення перевірок. Декларація з плати за землю - заповнюємо без помилок Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області, у зв’язку з виявленням помилок при складанні Податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) на 2020 рік, форма якої затверджена наказом Мінфіну від 16.06.2015 №560 (в редакції наказу Мінфіну від 23.01.2017 №9) (далі - Декларація), звертає увагу, що Декларація заповнюється з урахуванням приміток. У разі наявності у Декларації відмітки «земельний податок» заповнюється розділ І, у разі наявності у Декларації відмітки «орендна плата» заповнюється розділ II, зокрема: у колонці 2 вказаних розділів зазначається код цільового призначення земельної ділянки відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Держкомзему від 23.07.2010 № 548, та має відповідати документам, що засвідчують/підтверджують право власності/користування земельними ділянками, договору оренди за земельні ділянки державної або комунальної власності (арабськими цифрами у форматі XX.XX); у колонці 3 розділу І зазначається вид права на земельну ділянку: або 1 - власність; або 2 - постійне користування. У колонці 3 розділу ІІ вказується дата укладання договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності; у колонках 4-6 розділу І (послідовність цифр, букв, дата) вказується інформація з документів, які засвідчують право власності або користування земельною ділянкою; у колонках 3-6 розділу II (послідовність цифр, дата) вказується інформація з договорів оренди земельних ділянок державної або комунальної власності. У разі припинення права власності або користування земельною ділянкою (в т. ч. оренди земельної ділянки державної або комунальної власності) колонки 4-6 розд. І та колонки 3-6 розд. II заповнюються аналогічно. у колонці 7 вказаних розділів зазначається кадастровий номер земельної ділянки (у форматі 0000000000:00:00:0000) у разі наявності;  у колонці 8 вказаних розділів зазначається площа земельної ділянки у га (з чотирма десятковими знаками); у колонці 9 вказаних розділів зазначається площа земельної ділянки в кв.м (з двома десятковими знаками). При цьому не допускається заповнення показників площі землі одночасно в колонці 8 та 9 по одному кадастровому номеру; у колонці 10 вказаних розділів зазначається нормативна грошова оцінка одиниці площі земельної ділянки (якщо її проведено) в гривнях (з двома десятковими знаками). Нормативна грошова оцінка землі має бути уточнена станом на 01 січня поточного року на коефіцієнт індексації; у колонці 11 розділу І зазначається нормативна грошова оцінка одиниці площі ріллі в гривнях (з двома десятковими знаками) - для земель де не проведена нормативна грошова оцінка; значення Усього колонки 17 розділу І та значення Усього колонки 12 розділу II  повинні відповідати значенню колонки 3 рядка 3 розділу III. Податкова декларація містить обов'язкові реквізити (п.48.3 ст.48 Податкового кодексу України (далі – Кодекс). В окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма Декларації додатково може містити такий обов'язковий реквізит як код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ (п.48.4 ст.48 Кодексу). Внаслідок подання Декларації з невірно зазначеним кодом КОАТУУ за вказаним кодом виникає об’єкт оподаткування з нарахованими податковими зобов’язаннями, а за кодом КОАТУУ, де фактично знаходиться земельна ділянка, виникає факт неподання або несвоєчасного подання декларації. В такому разі до платника застосовуються штрафні санкції відповідно до ст.120 Кодексу. Програмний РРО: у який момент формується діапазон номерів для ПРРО і яким чином він поповнюється? Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області інформує, що перша порція діапазону номерів (2000) видається під час реєстрації програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО). За заявою суб’єкта господарювання таку кількість може бути збільшено, виходячи із розрахунку максимальної кількості розрахункових документів (чеків), які формуються ПРРО в режимі онлайн протягом 36 годин безперервно протягом календарного року. Щоразу після приймання фіскальним сервером ДПС України від ПРРО пакета створених ним копій чеків із присвоєними ним фіскальними номерами із діапазону, для такого ПРРО формується наступна порція фіскальних номерів. Кількість виданих (зарезервованих) номерів відповідає кількості отриманих фіскальним сервером (використаних таким ПРРО) номерів. Закон України № 466: про зміни в оформленні податкових повідомлень-рішень Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області звертає увагу, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466), який набрав чинності з 23.05.2020 суттєво змінено норми ст. 58 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) щодо змісту податкових повідомлень-рішень (далі – ППР), які будуть прийматися за результатами документальних перевірок, розпочатих після 01.01.2021. Так, передбачено, що ППР додатково повинні містити: 1) обґрунтовану підставу для визначення (нарахування/зменшення) грошового зобов’язання та/або податкового зобов’язання, що повинен сплатити платник податків, та/або зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість, та/або зменшення податку на доходи фізичних осіб, задекларованого до повернення з бюджету, зокрема при використанні права на податкову знижку, та/або заниження чи завищення суми податкових зобов’язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість у вигляді фактичної підстави, а саме викладення стислого змісту щодо виявлених перевіркою порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства з наведенням інформації щодо: ► обставин вчинених правопорушень, які відображені в акті перевірки, а також встановлені при розгляді наданих платником податків відповідно до підпункту 16.1.5 пункту 16.1 статті 16 та пункту 86.7 статті 86 розділу І ПКУ письмових пояснень та їх документального підтвердження (зокрема щодо обставин, що стосуються події правопорушення та вжитих платником податків заходів щодо дотримання правил та норм законодавства, з посиланням на документи та інші фактичні дані, що підтверджують вказані обставини); ► періоду (календарний день або місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, при здійсненні якої вчинено ці порушення; ► розрахунку суми податкового зобов’язання, що повинен сплатити платник податків, та/або зменшення бюджетного відшкодування та/або зменшення від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість, та/або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету при використанні права на податкову знижку, та/або заниження чи завищення суми податкових зобов’язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість; ► у разі якщо перевіркою виявлено факти заниження (ненарахування та/або неутримання) платником податків, у тому числі податковим агентом, податкових зобов’язань – додатково зазначається граничний строк сплати таких податкових зобов’язань, у тому числі за відповідні податкові (звітні) періоди, по яких виявлено таке заниження (ненарахування та/або неутримання); ► якщо інформація щодо надання або ненадання платником податків заперечень, письмових пояснень та додаткових документів, зокрема щодо обставин виявлених порушень, наданої платником податків інформації, яка спростовує наявність його вини, наявності пом’якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до ПКУ; ► нормативної підстави – посилання на норму ПКУ та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої було зроблено розрахунок або перерахунок грошових зобов’язань платника податків; 2) посилання на акт документальної перевірки; 3) детальний розрахунок штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів), у тому числі штрафних санкцій або пені, за порушення іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, а також посилання на норми ПКУ та/або іншого законодавства, відповідно до якого було зроблено такий розрахунок; 4) інформацію щодо наявності обставин, які відповідно до ПКУ пом’якшують, обтяжують або звільняють від фінансової відповідальності», тощо. Крім діючих реєстрів податкових повідомлень-рішень, з 01.01.2021 запроваджується також Єдиний реєстр податкових повідомлень-рішень контролюючих органів, надісланих (вручених) платникам податків (далі – Єдиний реєстр). У Єдиному реєстрі буде міститися інформація про дати складання, надіслання (вручення), отримання платниками, дати відкликання або зміни ППР, дати настання граничного строку сплати грошового зобов’язання, визначені у них суми (нарахування/зменшення) грошового зобов’язання, зменшення суми бюджетного відшкодування, від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток, від’ємного значення суми податку на додану вартість, та стан їх узгодження, терміни сплати, інформація про виникнення податкового боргу платника податків, а також оскарження ППР у адміністративному або судовому порядках. Технічним адміністратором Єдиного реєстру визначено ДПС. Закон України № 786: новації в оподаткуванні податком на доходи фізичних осіб Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області нагадує, що 08.08.2020 набув чинності Закон України від 14.07.2020 № 786-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців», яким внесено зміни, зокрема до підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Так, підрозділ 1 розділу ХХ ПКУ доповнено новим пунктом 14, відповідно до якого тимчасово до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб за 2020 – 2021 податкові (звітні) періоди не включаються доходи у вигляді доходів у грошовій та/або натуральній формі, отримані внаслідок ліквідації (припинення) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи платником податків – акціонером (учасником, партнером, пайовиком, засновником, контролюючою особою) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи, у разі дотримання усіх таких умов: а) процедура ліквідації (припинення) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи розпочата не раніше 01 січня 2020 року та завершена не пізніше 31 грудня 2021 року; б) платник податків подав до контролюючого органу одночасно з податковою декларацією за відповідний податковий (звітний) рік складену в довільній формі заяву про звільнення таких доходів від оподаткування із зазначенням характеристик отриманого майна та ліквідованої (припиненої) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи, а також документи, що містять відомості про вартість отриманого майна, відповідно до фінансової звітності іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи, складеної відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності, на дату прийняття рішення про розподіл майна у якості виплати доходу у зв’язку з ліквідацією (припиненням) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи. Внесено зміни до Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області повідомляє, що 01.09.2020 набере чинності наказ Міністерства фінансів України від 01.06.2020   № 261 «Про внесення змін до Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 31.07.2020 за № 723/35006 (далі – Наказ № 261). Зміни внесені Наказом № 261 до Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 року № 557, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 03 серпня 2017 року № 959/30827 (зі змінами) (далі – Порядок), з метою спрощення обміну електронними документами з контролюючими органами. Наказом № 261 встановлено, що договори про визнання електронних документів, які на день набрання чинності Наказом № 261 є чинними, продовжують діяти до виникнення підстав, визначених пунктом 5 розділу III Порядку, затвердженого Наказом № 261. Розділом ІІ Порядку визначено, що суб’єкти електронного документообігу (далі – СЕД), які здійснюють його на договірних засадах, самостійно визначають режим доступу до електронних документів, що містять конфіденційну інформацію, та встановлюють для них систему (способи) захисту. В інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних системах, які забезпечують обмін електронними документами, що містять державні інформаційні ресурси або інформацію з обмеженим доступом, повинен забезпечуватися рівень захисту цієї інформації, який відповідно до законодавства має відповідати ступеню обмеження доступу до неї. Згідно з розділом III Порядку юридичні особи, самозайняті особи, податкові агенти, контролюючі органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування набувають статусу СЕД з дати приєднання до Договору, примірну форму якого визначено у додатку 1 до Порядку.  Приєднання до Договору здійснюється шляхом надсилання до контролюючого органу першого будь-якого електронного документа у встановленому форматі (стандарті) з дотриманням вимог законодавства. Підтвердженням про приєднання автора до Договору є отримання автором відповідної квитанції про прийняття контролюючим органом такого документа. Фізичні особи, які не є самозайнятими особами, автоматично вважаються СЕД та мають право подавати електронні документи до контролюючих органів виключно з використанням кваліфікованого електронного підпису. У день припинення дії Договору контролюючий орган повідомляє автора про припинення дії Договору (із зазначенням причини) шляхом направлення автоматично сформованого повідомлення про припинення дії Договору в Електронний кабінет або на електронну адресу, внесену до облікових даних автора, із зазначенням дати припинення за формою згідно з додатком 3 до Порядку. Наказ № 261 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 14.08.2020 № 63. Закон України № 540: розгляд скарг на рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН у період дії карантину Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області звертає увагу, що порядок оскарження рішень контролюючих органів в адміністративному порядку визначено ст. 56 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» із змінами, який набрав чинності 02.04.2020, підрозділ 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ доповнено новим п. 528, відповідно до якого тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) (далі – завершується дія карантину), зупиняється перебіг строків, встановлених ст. 56 ПКУ (в частині процедури адміністративного оскарження) щодо скарг платників податків (крім скарг щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету ПДВ та/або з від’ємного значення з ПДВ), що надійшли (надійдуть) по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, та/або які не розглянуті станом на 18 березня 2020 року. Таке зупинення не породжує будь-яких наслідків, передбачених, зокрема ст. 56 ПКУ. З першого календарного дня місяця, наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, перебіг строків, які зупинялися відповідно до п. 528 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, продовжується з урахуванням часу, що минув до такого зупинення. Тобто, якщо скарга на рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) подана у період з 02 квітня по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину або не розглянута станом на 18 березня 2020 року і строк прийняття рішення по такій скарзі припадає на період з 02 квітня по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, то прийняття рішення по скарзі поза межами строків, визначених ст. 56 ПКУ, не призводить до задоволення скарги. Водночас, з урахуванням того, що першого календарного дня місяця, наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, перебіг строків, які зупинилися, продовжується, то комісія центрального рівня має право прийняти рішення щодо розгляду скарги на рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН з першого календарного дня місяця, наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину з урахуванням часу, що минув до такого зупинення. Про види операцій, що є господарськими для цілей трансфертного ціноутворення Види операцій, які є господарськими для цілей трансфертного ціноутворення, визначені у п.п. 39.2.1.4 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України. Відповідно до п.п. 39.2.1.4 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, зокрема, але не виключно: а) операції з товарами, такими як сировина, готова продукція тощо; б) операції з придбання (продажу) послуг; в) операції з нематеріальними активами, такими як роялті, ліцензії, плата за використання патентів, товарних знаків, ноу-хау тощо, а також з будь-якими іншими об’єктами інтелектуальної власності; г) фінансові операції, включаючи лізинг, участь в інвестиціях, кредитах, комісії за гарантію тощо; ґ) операції з купівлі чи продажу корпоративних прав, акцій або інших інвестицій, купівлі чи продажу довгострокових матеріальних і нематеріальних активів; д) операції (у тому числі внутрішньогосподарські розрахунки), що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні. Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 131.03).  За порушення термінів звітування та сплати єдиного внеску в період карантину передбачена лише адміністративна відповідальність В Ізюмському управлінні ГУ ДПС у Харківській області інформують, що згідно з пунктом 9 прим. 10 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами, фізичні особи – підприємці тимчасово звільняються від нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску в частині сум, що підлягають нарахуванню, обчисленню та сплаті такими особами за періоди з 01 по 31 березня, з 01 по 30 квітня та з 01 по 31 травня 2020 року за себе. При цьому, за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за періоди з 01 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції, визначені частиною одинадцятою ст. 25 Закону № 2464, не застосовуються. Водночас у відомстві звертають увагу, що за порушення термінів подання звітності та сплати єдиного внеску до платників застосовується адміністративна відповідальність відповідно до ст. 165 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х. Зокрема, за порушення порядку нарахування єдиного внеску, неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо єдиного внеску або подання недостовірних відомостей, що використовуються в Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування передбачено накладення штрафу на фізичну особу - підприємця або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від тридцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За повторні такі порушення вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню, передбачено накладення штрафу на фізичну особу - підприємця або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від сорока до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску, страхових внесків, у тому числі авансових платежів, у сумі, що не перевищує трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, передбачено накладення штрафу на фізичну особу - підприємця від сорока до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску у сумі більше трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – передбачено штрафу від вісімдесяти до ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За повторні порушення вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, передбачено накладення штрафу на від ста п'ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Оподаткування спадщини - 2020 Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області повідомляє, що оподаткування  спадщини залежить від ступеня споріднення спадкоємця та спадкодавця, а також від резидентського статусу цих осіб. Зокрема, об`єкти спадщини,  успадковані членами сім`ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб. Вартість будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями, які не є членами сім`ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення оподатковуються податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5% або 18%. Громадяни – резиденти, які отримують спадщину від громадянина – резидента, але не відносяться до членів сім`ї першого та другого ступенів споріднення, сплачують податок на доходи фізичних осіб за ставкою 5% та військовий збір за ставкою 1,5% від вартості будь-якої спадщини (подарунку). Об`єкти спадщини, що успадковуються спадкоємцем від спадкодавця – нерезидента, та об`єкти спадщини, що успадковуються спадкоємцем – нерезидентом від спадкодавця – резидента оподатковуються за ставкою податку на доходи фізичних осіб 18% та військовим збором за ставкою 1,5%.        Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, зазначається в річній податковій декларації, крім спадкоємців, які отримали у спадщину об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб.        Отже, фізичні особи, що одержали дохід у вигляді спадщини, який оподатковується за нульовою ставкою податку, не зобов’язані включати вартість такої спадщини до складу загального річного оподатковуваного доходу. Такі фізичні особи можуть не подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, але за умови відсутності інших підстав для подання декларації. Фізичні особи, які отримали спадщину, що оподатковується за ставками 5 % та 18 %, зобов'язані включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію  про майновий стан і доходи  до 1 травня  року наступного за тим, в якому  її отримано. Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, і зазначається в річній податковій декларації, крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов'язані сплатити податок до нотаріального оформлення об'єктів спадщини або в сільських населених пунктах - до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, та спадкоємців, які отримали у спадщину об'єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими спадкоємцями - резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об'єктів спадщини або в сільських населених пунктах - до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Закон № 466-IX: підвищено критерій для визначення основних засобів Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області повідомляє, що Законом України від 16.01.2020 № 466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни до п.п 14.1.138 ст. 14 в частині підвищення вартісного критерія визначення основних засобів (норма набула чинності 23 травня 2020 року). Так, вартісний поріг для віднесення необоротних активів до основних засобів, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік) - становить 20 тис. грн. (було 6 тис. грн.). Цей критерій застосовується до основних засобів, що вводяться в експлуатацію після 22 травня 2020 року. Нагадаємо, що основні засоби – це матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин, наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 20000 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 20000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік). Про визначення граничних сум витрат, понесених фізичною особою – платником ПДФО під час страхування, які підлягають відображенню у річній податковій декларації про майновий стан і доходи Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області доводить до відома платників, що порядок застосування фізичною особою – платником податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) права на податкову знижку передбачений статтею 166 розділу IV Податкового кодексу України (далі – ПУК). Платник ПДФО має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, перелік яких визначений у п. 166.3 ст. 166 ПКУ (абзац другий п. 166.3 ст. 166 ПКУ). Підпунктом 166.3.5 п. 166.3 ст. 166 ПКУ передбачено, що платник ПДФО має право включити до податкової знижки, зокрема, суму витрат на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та пенсійних внесків, сплачених платником податку страховику – резиденту, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внесків на банківський пенсійний депозитний рахунок, на пенсійні вклади та рахунки учасників фондів банківського управління як такого платника податку, так і членів його сім'ї першого ступеня споріднення, які не перевищують (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування): а) при страхуванні платника ПДФО або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом платника податку, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління чи за їх сукупністю – суму, визначену в абзаці першому п.п. 169.4.1    п. 169.4 ст. 169 ПКУ(у 2019 році: 1 921 грн х 1,4 = 2 690 грн); б) при страхуванні члена сім’ї платника ПДФО першого ступеня споріднення або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління на користь такого члена сім’ї чи за їх сукупністю – 50 % суми, визначеної в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, в розрахунку на кожного застрахованого члена сім’ї (у 2019 році: 1 921 грн х 1,4 х 50 % = 1 345 грн). Наприклад, якщо договір страхування життя, що передбачає сплату платником податків страхового платежу (страхового внеску, страхової премії) за рік у сумі 16 000 грн, розпочинався 14 серпня 2019 року і платником податків у серпні 2019 року сплачено страховий платіж за рік у сумі 16 000 грн (з 14.08.2019 по 13.08.2020), то з урахуванням норм п.п. «а» п.п. 166.3.5 п. 166.3 ст. 166 ПКУ платник ПДФО має право віднести на витрати суму фактичних витрат за 5 місяців дії договору у звітному податковому 2019 році, що не перевищує 13 450 грн (2 690 грн × 5 місяців). При страхуванні члена сім’ї платника ПДФО першого ступеня споріднення за вищезазначеними умовами понесених витрат платник ПДФО має право віднести на витрати суму, що не перевищує 6 725 грн (2 690 грн х 5 місяців х 50 %). Отже, нормами ПКУ передбачено, що платник податків має право включити до податкової знижки фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, зокрема, на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), які не мають перевищувати обмеження, встановлені підпунктами «а» та «б» п.п. 166.3.5 п. 166.3 ст. 166 ПКУ, у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування. Земельний податок та орендна плата за земельні ділянки фізичними особами сплачується за відповідними кодами бюджетної класифікації Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області нагадує, що відповідно до п. 286.5 ст. 286 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки). Контролюючі органи надсилають платнику земельного податку у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення земельного податку за встановленою формою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ. Земельний податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (п. 287.5 ст. 287 ПКУ). Податковий період, порядок обчислення орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 – 287 ПКУ (п. 288.7 п. 288 ПКУ). Звертаємо увагу, що наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» зі змінами і доповненнями затверджено наступну Класифікацію доходів бюджету по платі за землю: • 18010700 «Земельний податок з фізичних осіб»; • 18010800 «Реструктурована сума заборгованості з плати за землю»; • 18010900 «Орендна плата з фізичних осіб». Як зареєструвати програмний реєстратор розрахункових операцій Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області звертає увагу, що застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій регулюється Порядком реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547». Для реєстрації програмного реєстратора розрахункових операцій складається заява про реєстрацію програмних РРО за формою № 1-ПРРО. Реєстраційна заява в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів подається до фіскального сервера засобами Електронного кабінету або засобами телекомунікацій. Фіскальним сервером здійснюється автоматизована обробка реєстраційної заяви, за результатами якої ПРРО реєструється або формується відмова в реєстрації. У разі відсутності підстав для відмови у реєстрації програмному РРО  присвоюється фіскальний номер ПРРО із внесенням даних до Реєстру ПРРО, про що  суб’єкту господарювання направляється інформація у другій квитанції із зазначенням присвоєного фіскального номера ПРРО. За наявності підстав для відмови в реєстрації фіскальний сервер формує повідомлення про відмову в реєстрації ПРРО із зазначенням підстав. Суб’єкт господарювання, який має намір зареєструвати програмний РРО, повинен перебувати на обліку в контролюючому органі. Також на обліку має перебувати його господарська одиниця, де буде використовуватись ПРРО, про яку платник податку має повідомити контролюючий орган шляхом подання повідомлення за формою 20-ОПП. Закон № 466-1Х: сплата земельного податку єдинниками при наданні земельних ділянок в оренду Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що Законом України від 16.01.2020 № 466-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", внесено зміни до п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ щодо сплати платниками єдиного податку окремих податків та зборів.       Так, платники єдиного податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності, зокрема: - податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першої - третьої груп для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм, позичку) та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва. Норма набрала чинності з 01 липня 2020 року. Отже, для платників єдиного податку першої - третьої груп з 1 липня 2020 року не діє звільнення від сплати земельного податку за ділянки, які надаються в оренду (найм, позичку), а також за ділянки, на яких розташовані об'єкти нерухомості, що надаються в оренду (найм, позичку). Тобто, у разі надання нерухомого майна в оренду платниками єдиного податку 1 – 3 груп з 1 липня 2020 року необхідно сплачувати земельний податок. На Харківщині відзначили 75-ту річницю закінчення Другої світової війни Керівник податкової служби Харківщини Артем Єфремов  взяв участь в урочистій церемонії покладання квітів з нагоди 75-ї річниці закінчення Другої  світової війни 1939-1945 років. Захід відбувся на Меморіалі Слави у  Харківському Лісопарку. Присутні вшанували пам`ять загиблим та жертвам нацизму, а також висловили подяку ветеранам та учасникам визвольного руху за перемогу у Другій світовій війні.     Зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН: дії платника ПДВ Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області нагадує, що Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216 (далі – Порядок № 520). Пунктом 2 Порядку № 520 передбачено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі – комісія регіонального рівня). Відповідно до п. 4 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі – ПН/РК) в ЄРПН платник ПДВ має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН. Згідно з п. 5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН, реєстрацію яких зупинено в ЄРПН, може включати: ► договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; ► договори, довіреності, акти керівного органу платника ПДВ, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника ПДВ для здійснення операції; ► первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки – фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; ► розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; ► документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством. Письмові пояснення та копії документів, зазначених у п. 5 Порядку № 520, платник ПДВ має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного в ПН/РК. Платник ПДВ має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох ПН/РК, якщо такі ПН/РК складено на одного отримувача – платника ПДВ за одним і тим самим договором або якщо в таких ПН/РК відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)) (п. 6 Порядку № 520). Згідно із п. 7 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у п. 5 Порядку № 520, платник ПДВ подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв’язку з урахуванням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 зі змінами. Пунктом 8 Порядку № 520 визначено, що ДПС розміщує та постійно оновлює на своєму офіційному вебпорталі відомості щодо засобів електронного зв’язку, за допомогою яких можуть подаватися письмові пояснення та копії документів. Письмові пояснення та копії документів, подані платником ПДВ до контролюючого органу відповідно до п. 4 Порядку № 520, розглядає комісія регіонального рівня (п. 9 Порядку № 520). Комісія регіонального рівня протягом п’яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до п. 4 Порядку № 520, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН та надсилає його платнику ПДВ у порядку, встановленому ст. 42 Податкового кодексу України.   Закон України № 466: зміни у порядку прийняття рішень про встановлення місцевих податків Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області звертає увагу платників, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Так, змін зазнала ст. 12 ПКУ, якою визначаються повноваження сільських, селищних, міських рад та рад об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, щодо податків та зборів. Зазначені зміни набрали чинності 23.05.2020. Згідно з Законом № 466 змінюються строки прийняття та оприлюднення органами місцевого самоврядування рішень про ставки місцевих податків, а також інформування контролюючих органів про прийняті рішення. Рішення про встановлення місцевих податків та зборів та податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів приймаються органами місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та/або зборів, та про внесення змін до таких рішень. Якщо до 15 липня орган місцевого самоврядування не прийняв рішення про встановлення відповідних місцевих податків та/або зборів, такі податки та/або збори справляються, виходячи з норм ПКУ із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування таких місцевих податків та/або зборів. Також Закон № 466 визначає, що у рішенні про встановлення місцевих податків та/або зборів, а також податкових пільг з їх сплати може не визначатися термін його дії. У такому випадку рішення буде чинним до прийняття нового рішення. Зміна ставок місцевих податків та/або зборів, податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів потребує прийняття органом місцевого самоврядування нового рішення або внесення змін до чинного рішення. Таке рішення має бути прийняте до 15 липня року та офіційно оприлюднене до 25 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та/або зборів або змін (плановий період). Якщо орган місцевого самоврядування оприлюднив рішення про встановлення місцевих податків та зборів після 25 липня поточного року, норми такого рішення будуть діяти не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим (тобто через один календарний рік). Крім того, контролюючі органи зобов’язуються інформувати органи місцевого самоврядування про стан розрахунків з місцевими бюджетами. Для визначення бази справляння туристичного збору встановлюється визначення «Доба» та «Розрахункова година». Встановлюється можливість визначення податкових зобов’язань з плати за землю на підставі невнесених до державних реєстрів правовстановлюючих документів на земельні ділянки. Змінами уточнюється порядок нарахування та надсилання контролюючим органом фізичним особам сум плати за землю. Про визначення об’єкта та бази оподаткування акцизним податком при реалізації пального або спирту етилового Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області звертає увагу, що об’єктами оподаткування акцизним податком при реалізації пального або спирту етилового є операції з реалізації з акцизного складу/акцизного складу пересувного будь-яких обсягів пального або спирту етилового понад обсяги, що: ► отримані з інших акцизних складів/акцизних складів пересувних, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН); ► ввезені (імпортовані) на митну територію України, що засвідчені належно оформленою митною декларацією; ► вироблені в Україні, реалізація яких є об’єктом оподаткування відповідно до п.п. 213.1.1 п. 213.1 ст. 213 ПКУ, або не підлягає оподаткуванню, або звільняється від оподаткування, або оподатковується на умовах, встановлених ст. 229 ПКУ, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в ЄРАН. Норми встановлені п.п. 213.1.12 п. 213.1 ст. 213 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). У разі обчислення акцизного податку із застосуванням специфічних ставок з підакцизних товарів (продукції) базою оподаткування є їх величина, визначена в одиницях виміру ваги, об’єму, кількості товару (продукції), об’єму циліндрів двигуна автомобіля або в інших натуральних показниках (п. 214.4 ст. 214 ПКУ). Порядок застосування платником податку – фізичною особою права на податкову знижку передбачений статтею 166 розділу IV Податкового кодексу України Платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень пункту 164.6 статті 164 Кодексу, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, перелік яких визначений у пункті 166.3 статті 166 Кодексу (абзац другий пункту 166.3 статті 166 Кодексу). Підпунктом 166.3.5 пункту 166.3 статті 166 Кодексу передбачено, що платник податку має право включити до податкової знижки, зокрема, суму витрат на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та пенсійних внесків, сплачених платником податку страховику-резиденту, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внесків на банківський пенсійний депозитний рахунок, на пенсійні вклади та рахунки учасників фондів банківського управління як такого платника податку, так і членів його сім'ї першого ступеня споріднення, які не перевищують (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування): а) при страхуванні платника податку або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом платника податку, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління чи за їх сукупністю – суму, визначену в абзаці першому підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 Кодексу (у 2019 році: 1921 грн × 1,4 = 2690 грн); б) при страхуванні члена сім'ї платника податку першого ступеня споріднення або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління на користь такого члена сім'ї чи за їх сукупністю – 50 % суми, визначеної в абзаці першому підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 Кодексу, в розрахунку на кожного застрахованого члена сім'ї (у 2019 році: 1921 грн × 1,4 × 50 % = 1345 грн). Наприклад, якщо договір страхування життя, що передбачає сплату платником податків страхового платежу (страхового внеску, страхової премії) за рік у сумі 16000 грн, розпочинався 14 серпня 2019 року і платником податків у серпні 2019 року сплачено страховий платіж за рік у сумі 16000 грн (з 14.08.2019 по 13.08.2020), то з урахуванням норм підпункту «а» підпункту 166.3.5 Кодексу платник податку має право віднести на витрати суму фактичних витрат за 5 місяців дії договору у звітному податковому 2019 році, що не перевищує 13450 грн (2690грн × 5 місяців). При страхуванні члена сім'ї платника податку першого ступеня споріднення за вищезазначеними умовами понесених витрат платник податку має право віднести на витрати суму, що не перевищує 6725 грн (2690 грн × 5 місяців × 50 %). Отже, нормами Кодексу передбачено, що платник податків має право включити до податкової знижки фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, зокрема, на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), які не мають перевищувати обмеження, встановлені підпунктами «а» та «б» підпункту 166.3.5 пункту 166.3 статті 166 Кодексу, у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування. Оподаткування операцій з продажу або обміну об’єктів рухомого майна Щодо практичного застосування Закону України від 16 січня 2019 року №466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон №466) в частині порядку оподаткування операцій з продажу або обміну об’єктів рухомого майна, то слід зазначити, що Законом №466 (набув чинності з 23.05.2020) додано абзац третій до пункту 173.2 статті 173 Кодексу, яким передбачається, що дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 Кодексу (18 відсотків). Водночас, пунктом 173.1 статті 173 Кодексу визначено, що дохід платника податку від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, визначеною в пункті 167.2 статті 167 Кодексу (5 відсотків). Як виняток із положень пункту 173.1 цієї статті, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню. Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року другого об’єкта рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом 167.2 статті 167 Кодексу (5 відсотків) (пункт 173.2 статті 173 Кодексу). Отже, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року першого об’єкта рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда не підлягає оподаткуванню. При відчуженні другого об’єкта такого рухомого майна, отриманий дохід підлягає оподаткуванню за ставкою 5 відсотків, а з 23.05.2020 при відчуженні третього та наступних об’єктів такого рухомого майна – 18 відсотків. А при продажу (обміні) першого та другого об’єкта рухомого майна, відмінного від легкового автомобіля, мотоцикла або мопеда, отриманий дохід (відповідно до положень пункту 173.1 статті 173 Кодексу) підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною в пункті 167.2 статті 167 Кодексу (5 відсотків). При відчуженні третього та наступних таких об’єктів рухомого майна з 23.05.2020, отриманий дохід підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 Кодексу (18 відсотків). Про порядок та термін реєстрації ПРРО Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області повідомляє, що порядок застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО) регулюється Порядком реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 07.07.2016 за № 635/34918) (далі – Порядок № 317). Порядок № 317 розроблений відповідно до ст. 7 Закону України від 06 липня   1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями. Відповідно до п. 2 розділу II Порядку № 317 під час реєстрації кожному ПРРО фіскальним сервером ДПС (далі – фіскальний сервер) автоматично формується та присвоюється фіскальний номер. Фіскальний номер ПРРО становить унікальний числовий порядковий номер реєстраційного запису в Реєстрі ПРРО, відповідно до алгоритму його формування. Фіскальний номер ПРРО не змінюється у разі перереєстрації ПРРО, внесенні змін у дані про ПРРО і зберігається за ПРРО до дати скасування його реєстрації. Пунктом 3 розділу II Порядку № 317 встановлено, що для реєстрації ПРРО складається Заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за ф. № 1-ПРРО (далі – реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО) (J/F 1316602) (додаток 1 до Порядку № 317). Реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів подається до фіскального сервера засобами Електронного кабінету (портального рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (API)) або засобами телекомунікацій. Фіскальним сервером здійснюється автоматизована обробка реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, за результатами якої ПРРО реєструється або формується відмова в реєстрації ПРРО. Про результати обробки реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО суб’єкту господарювання надається або направляється інформація засобами Електронного кабінету або засобами телекомунікацій: ► у день отримання реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, якщо реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО, надійшла не пізніше 16.00 год. робочого (операційного дня); ► не пізніше наступного робочого дня, якщо реєстраційна заява за  ф. № 1-ПРРО надійшла після 16.00 год. робочого (операційного дня). Така інформація направляється у вигляді першої квитанції або першої та другої квитанцій згідно з Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за № 959/30827 (далі – Порядок № 557) (п. 4 розділу II Порядку № 317). У разі відсутності підстав для відмови у реєстрації ПРРО реєструється шляхом присвоєння програмним забезпеченням фіскального сервера фіскального номера ПРРО із внесенням даних до Реєстру ПРРО. Про реєстрацію ПРРО суб’єкту господарювання направляється інформація у другій квитанції із зазначенням присвоєного під час реєстрації фіскального номера ПРРО. Датою реєстрації ПРРО є дата формування фіскального номера ПРРО (п. 5 розділу II Порядку № 317). За наявності підстав для відмови в реєстрації ПРРО фіскальний сервер формує повідомлення про відмову в реєстрації ПРРО із зазначенням підстав для такої відмови (п. 6 розділу II Порядку № 317). Інструкція щодо заповнення та подання заяви про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F 1316602) через Електронний кабінет розміщена за посиланням: Головна>БАНЕР>Програмні РРО>Форми ПРРО>Інструкції щодо заповнення та подання форми № 1-ПРРО. Чи збільшується фінансовий результат до оподаткування на суму компенсації роботодавцем вартості путівок на відпочинок? Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області інформує, що фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду збільшується, зокрема на суму повної або часткової компенсації один раз на календарний рік вартості путівок на відпочинок, оздоровлення та лікування на території України платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) та/або його дітей віком до 18 років роботодавцем, який є платником податку на прибуток, якщо така компенсація відповідно до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичної особи – платника ПДФО. Норми встановлені п.п. 140.5.10 п. 140.5 ст. 140 ПКУ. Фізичні особи (громадяни) податкову декларацію з плати за землю не подають Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області доводить до відома, що плата за землю – це обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Норми встановлені п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Пунктом 286.2 ст. 286 ПКУ встановлено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на     01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі. Нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають платнику земельного податку у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення земельного податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ (п. 286.5 ст. 286 ПКУ). В аналогічному порядку контролюючі органи здійснюють нарахування сум орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Отже, фізичні особи (громадяни), які оформили правовстановлюючі документи на земельну ділянку (свідоцтво про право власності або користування земельної ділянки) або договори оренди земельної ділянки державної та комунальної власності, не подають до контролюючих органів податкові декларації з плати за землю. Нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають платнику у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення земельного податку та/або орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Закон України № 466: зміни у трансфертному ціноутворенні Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області доводить до відома, що 01.01.2021 набере чинності оновлений п.п. 39.4.7 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України, змінений Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві». Так, відповідно до оновленого вищезазначеного підпункту центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, має право надіслати запит з вимогою надати глобальну документацію з трансфертного ціноутворення (майстер-файл) платнику податків, що входить до складу міжнародної групи компаній, якщо сукупний консолідований дохід міжнародної групи компаній за фінансовий рік, що передує звітному року, розрахований згідно зі стандартами бухгалтерського обліку, які застосовує материнська компанія міжнародної групи компаній, дорівнює або перевищує еквівалент 50 мільйонів євро. Запит на подання глобальної документації (майстер-файла) може бути направлений не раніше дванадцяти місяців і не пізніше тридцяти шести місяців з дати закінчення фінансового року, встановленого міжнародною групою компаній, до якої належить такий платник податків, а у разі відсутності відомостей про встановлений міжнародною групою компаній фінансовий рік – не раніше дванадцяти місяців і не пізніше тридцяти шести місяців після закінчення звітного року. Глобальна документація з трансфертного ціноутворення (майстер-файл) має бути надана платником податків до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом 90 календарних днів з дня отримання запиту. Якщо в Україні зареєстровані два та більше платників податків, що входять до складу однієї і тієї ж міжнародної групи компаній, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, направляє запит про надання глобальної документації з трансфертного ціноутворення (майстер-файла) лише одному з таких платників податків за своїм вибором. У разі порушення таким платником податків терміну, визначеного абзацом третім цього підпункту, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, має право направити запит про надання глобальної документації з трансфертного ціноутворення (майстер-файла) за той самий період іншому платнику податків, що входить до складу тієї самої міжнародної групи компаній. При цьому перший платник податків не звільняється від виконання обов’язку з надання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, глобальної документації з трансфертного ціноутворення (майстер-файла). Запит про надання глобальної документації з трансфертного ціноутворення (майстер-файла) платнику податків не направляється, якщо така документація вже надана відповідно до цього підпункту центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, будь-яким іншим платником податків, що входить до складу тієї самої міжнародної групи компаній. Глобальна документація з трансфертного ціноутворення (майстер-файл) –  сукупність документів або єдиний документ, складений у довільній формі, що має містити інформацію про: а) організаційну структуру міжнародної групи компаній (у вигляді графічної схеми) із зазначенням осіб, які є учасниками міжнародної групи компаній, їх організаційно-правових форм, структуру власності (із зазначенням часток володіння) та держави і території, у яких зазначені особи здійснюють свою діяльність; б) загальний опис діяльності міжнародної групи компаній, що включає в себе: ● опис ключових факторів, що впливають на фінансовий результат міжнародної групи компаній; ● опис ланцюгів постачання та утворення вартості найбільших за показником виручки міжнародної групи компаній п’яти товарів (робіт, послуг), а також ланцюгів постачання будь-яких інших товарів (робіт, послуг, інших об’єктів цивільних прав), частка яких становить більше 5 відсотків виручки міжнародної групи компаній за фінансовий рік, і основних географічних ринків, на яких реалізуються (виконуються, надаються) зазначені товари (роботи, послуги); ● перелік та стислий опис суттєвих договорів з надання (отримання) послуг, робіт, укладених між учасниками міжнародної групи (крім договорів, пов’язаних з проведенням науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт), у тому числі опис функціональних можливостей основних учасників міжнародної групи, задіяних у наданні таких послуг, робіт, політики з трансфертного ціноутворення щодо розподілу вартості послуг та визначення цін на оплату внутрішньогрупових послуг; ● стислий функціональний аналіз діяльності учасників міжнародної групи компаній, що мають суттєвий вплив на фінансовий результат цієї групи, в тому числі опис основних функцій, що виконуються, активів, що використовуються, економічних (комерційних) ризиків, що приймаються; ● інформацію про основні угоди щодо реструктуризації бізнесу, придбання та відчуження активів, що відбувалися протягом фінансового року; в) нематеріальні активи, які використовуються міжнародною групою компаній в своїй діяльності, зокрема: ● опис стратегії розвитку міжнародної групи компаній щодо розробки, володіння і використання нематеріальних активів, у тому числі розміщення основних науково-дослідних центрів і органів управління ними; ● перелік та опис нематеріальних активів (груп нематеріальних активів), що мають істотний вплив на ціноутворення компаній міжнародної групи, із зазначенням учасників такої міжнародної групи компаній, які володіють такими активами на праві власності або іншому праві (користування, володіння та/або розпорядження); ● перелік суттєвих договорів, пов’язаних з нематеріальними активами, укладених між учасниками міжнародної групи компаній, у тому числі ліцензійних угод, домовленостей щодо покриття витрат, основних угод щодо надання науково-дослідних послуг; ● опис політики трансфертного ціноутворення міжнародної групи компаній щодо проведення науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт і нематеріальних активів; ● опис суттєвих операцій з передачі нематеріальних активів між учасниками міжнародної групи компаній протягом відповідного фінансового року із зазначенням назв таких учасників, держав реєстрації та юрисдикцій, де вони провадять свою діяльність, компенсацій, що здійснювалися у звітному (податковому) періоді, та рівня винагород (компенсаційних виплат), пов’язаних з такою передачею; г) фінансову діяльність міжнародної групи компаній, зокрема: ● загальний опис, яким чином фінансується така група, включаючи інформацію про фінансування, залучене від осіб, які не є учасниками міжнародної групи компаній; ● зазначення усіх учасників міжнародної групи компаній, які здійснюють централізовану внутрішньогрупову фінансову діяльність для учасників цієї групи, з інформацією щодо держав (територій), які є місцем реєстрації таких учасників, та/або місця знаходження органу їх управління; ● загальний опис політики трансфертного ціноутворення щодо фінансування учасників міжнародної групи компаній; ґ) консолідовану фінансову звітність міжнародної групи компаній за останній фінансовий рік, а у разі її відсутності – іншу консолідовану звітність, підготовлену для управлінських, податкових або інших цілей; д) перелік і стислий опис існуючих односторонніх договорів про попереднє узгодження ціноутворення, податкових роз’яснень компетентних органів держав (територій), які застосовуються в угодах між учасниками міжнародної групи компаній і пов’язані з розподілом доходів між державами (територіями). Нагадуємо, що форма і Порядок складання Звіту про контрольовані операції затверджені наказом Міністерства фінансів України від 18.01.2016 № 8 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок). Відповідно до п. 1 розділу І Порядку Звіт про контрольовані операції подається до 01 жовтня року, що настає за звітним, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями.  За місяць зареєстровано 32,2 тис. програмних реєстраторів розрахункових операцій Майже 400 суб’єктів господарювання протягом місяця скористались безкоштовними програмними рішеннями від ДПС та зареєстрували 32,2 тис. програмних реєстраторів розрахункових операцій (ПРРО). Серед тих, хто зареєстрував ПРРО, близько 100, або 25% – це юридичні особи, 300, або 75 % – фізичні особи - підприємці). Юридичними особами зареєстровано 31,9 тис. ПРРО, або 99%, фізичними особами - підприємцями – 0,3 тис., або 1 %. Під час здійснення розрахункових операцій цими суб’єктами господарювання засобами ПРРО передано до фіскального сервера ДПС для  фіскалізації (реєстрації) більше 12,6 млн розрахункових документів (чеків). Найбільша питома вага ПРРО – близько 31 тис., або 96% застосовується у сфері фінансової діяльності, близько 0,5 тис. або 1,6 % ПРРО – у сфері оптової та роздрібної торгівлі. ДПС спостерігає щоденну динаміку приросту кількості зареєстрованих ПРРО та чеків, що свідчить про зацікавленість суб’єктів господарювання у використанні ПРРО. Нагадаємо, що з 1 серпня 2020 року набули чинності норми щодо запровадження програмних реєстраторів розрахункових операцій. Суб’єктам господарювання, на яких поширюється дія Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», ДПС було надано для застосування два безкоштовних програмних рішення. Враховуючи, що обов’язок щодо застосування РРО та/або ПРРО для усіх фізичних осіб-підприємців - платників єдиного податку ІІ-IV груп настає з 1 квітня 2021 року, ДПС створено умови для подальшого тестування безкоштовних програмних рішень. Крім цього, ДПС забезпечується робота АРІ фіскального сервера ДПС, використовуючи які, суб’єкти господарювання можуть розробляти комерційні ПРРО для власних чи комерційних потреб. Вся актуальна інформація щодо ПРРО розміщена тут.  Михайло Тітарчук: ДПС, як і платники податків прагнуть мати досконалу законодавчу базу Статистика судових справ, які порушені в податковому сегменті, свідчить про недосконалість податкового законодавства в частині механізмів адміністрування. Тому ДПС приділяє велику увагу методологічній роботі, формуванню пропозицій до змін податкового законодавства, які були б прийнятні для платників, надавали можливість прозорого адміністрування податків, зборів та платежів. Про це заявив заступник Голови Державної податкової служби України Михайло Тітарчук в інтерв’ю виданню «БЛОГИ LIGA.NET». За його словами, з початку року в судах різних інстанцій перебуває понад 84 тис. справ на загальну суму позовних вимог – 313,2 млрд гривень. Позивачем у 16,7 тис. справах виступає Державна податкова служба України. «За результатами розгляду спорів за участю органів ДПС можна констатувати, що на  користь податкових органів  вирішується близько 51% від кількості та суми розглянутих судами справ. На користь ДПС вирішено справ на суму 23 млрд гривень», - зазначив Михайло Тітарчук. Він підкреслив, що найбільша питома вага серед ініціативних судових справ належить справам щодо стягнення податкової заборгованості. Значно меншу кількість становлять справи про визнання боржників банкрутами. За півріччя надходження коштів до бюджету за рішеннями судів склало  майже 1 млрд грн.  Це − на 68 % більше, ніж за аналогічний період 2019 року.  Заступник Голови ДПС також зазначив, що наразі значною є питома вага справ щодо відновлення податкового ліміту платника податків у СЕА ПДВ на суму, на яку платник податків має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Зараз на розгляді в судах різних інстанцій нараховується 107 таких спорів на суму майже 2 млрд гривень. З огляду на це, Верховним Судом України сформована правова позиція, згідно з якою коригування реєстраційного ліміту грошових зобов'язань в системі електронного адміністрування здійснюється із застосуванням спеціальної формули, яка не підлягає коригуванню в ручному режимі. Така позиція має вирішальне значення для формування подальшої судової практики такої категорії. «Запевнюю, ДПС, як і платники податків прагнуть мати досконалу законодавчу базу, яка знівелює будь-які можливості неоднозначного тлумачення норм та положень податкового законодавства. Наслідком чого стане суттєве зменшення звернень до судів», - наголосив Михайло Тітарчук. Єдиний внесок на суми грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки звільненому працівнику Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області нагадує, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки у відповідності зі ст. 24 Закону України від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР "Про відпустки" визначено. Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає  Закон України від 08 липня 2010 року №2464-VI “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 2464). Згідно з п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, які використовують найману працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами. Базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР "Про оплату праці", та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464). Згідно з пп. 2.2.12 розд. 2 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 р № 5, суми грошових компенсацій у разі невикористання щорічних (основної та додаткових) відпусток працівникам у розмірах, передбачених законодавством, входять до фонду оплати праці у складі фонду додаткової заробітної плати як оплата за невідпрацьований час. Таким чином, зазначені виплати є базою нарахування єдиного внеску. Відповідно до ст. 116 Кодексу законів про працю при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. Отже, у разі нарахування та виплати роботодавцем сум грошових компенсацій невикористаних щорічних (основної та додаткової) відпусток працівнику після його звільнення, єдиний внесок на такі суми не нараховується та не утримується. Виникла необхідність переглянути раніше подану звітність? Скористайтесь Е-кабінетом Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області нагадує, що подання електронних документів здійснюється платниками податків відповідно до норм Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 зі змінами та доповненнями, на підставі договору про визнання електронних документів, що визначає взаємовідносини суб’єктів електронного документообігу та укладається з контролюючим органом. Відповідно до п. 42 прим. 1.1 ст. 42 прим. 1 ПКУ Електронний кабінет створюється та функціонує за такими принципами, зокрема, здійснення автоматизованого внесення до журналу всіх дій (подій), що відбуваються в електронному кабінеті, включаючи фіксацію дати і часу відправлення, отримання документів через електронний кабінет та будь-якої зміни даних, доступних в Електронному кабінеті, за допомогою кваліфікованої електронної позначки часу. Інформація про дату і час надсилання та отримання документів, іншої кореспонденції з ідентифікацією відправника та отримувача зберігається безстроково і може бути отримана через Електронний кабінет у вигляді електронного документа, в тому числі у вигляді квитанції у текстовому форматі. У приватній частині Електронного кабінету в залежності від типу платника (юридична особа, фізична особа – суб’єкт підприємницької діяльності, громадянин тощо) надається доступ, зокрема, до перегляду та друку раніше поданої звітності. Меню «Перегляд поданої звітності» надає користувачу Електронного кабінету можливість перегляду раніше поданої податкової, пенсійної та статистичної звітності до ДПС незалежно від способу її подання, включаючи звіти, подані на паперових носіях до центрів обслуговування платників податків. За замовчуванням користувач отримує перелік всіх звітів, поданих у відповідному звітному періоді. Звітний період (місяць, квартал чи рік) визначається двома параметрами – роком та місяцем. Перегляд конкретного звіту здійснюється подвійним натисненням лівої кнопки миші, формується pdf-файл звіту зі всіма додатками. Повторне порушення: коли враховуємо та скільки сплачуємо Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області звертає увагу, що  ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника, тягне за собою накладення штрафу, залежно від повторюваності вчинення правопорушення протягом 1095 днів у розмірах: 25 % суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету; 50 % - при вчинені аналогічного правопорушення повторно, протягом 1095 днів; 75 % - при вчинені такого ж правопорушення протягом 1095 днів втретє (і більше). Відповідальність за погашення суми податкового зобов’язання або податкового боргу, що виникає внаслідок вчинення таких дій, та обов’язок щодо погашення такого боргу покладається на особу, визначену Податковим кодексом (далі – Кодекс), у тому числі на податкового агента. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов’язків погашення такої суми податкових зобов’язань або податкового боргу, крім випадків, встановлених розд. IV Кодексу. Вищезазначені штрафні санкції, які передбачені зокрема п. 127.1 ст. 127 Кодексу не застосовуються коли ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податку на доходи фізичних осіб самостійно виявляється податковим агентом при проведенні перерахунку цього податку, передбаченого п. 169.4 ст. 169 Кодексу, та виправляється в наступних податкових періодах протягом податкового (звітного) року згідно з нормами Кодексу. Враховуючи вищенаведене, підвищені розміри штрафних санкцій у разі повторного виявлення податкових порушень, передбачених ст. 127 Кодексу, застосовуються за повторне вчинення протягом 1095 днів таких порушень.       При визначенні «повторності» правопорушення з метою застосування підвищеного розміру санкцій за ненарахування, неутримання та/або несплати (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника, потрібно враховувати податкові порушення (ненарахування, неутримання та/або несплати (неперерахування) податків) (однотипні порушення), що вчинені платником податків повторно протягом 1095 днів. Для отримання податкової знижки – необхідно підтвердити витрати Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області інформує, що Законом України від 16 січня 2020 року №466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон) уточнено перелік документів, які підтверджують витрати, що включаються до складу податкової знижки. Це, зокрема, можуть бути платіжні та розрахункові документи, квитанції, фіскальні або товарні чеки, прибуткові касові ордери, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копії договорів за їх наявності, в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги). Окрім того, Законом встановлено, що копії зазначених документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією, а оригінали цих документів підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого Податковим кодексом України. (Зазначені зміни внесені до підпунктів 166.2.1 та 166.2.2 пункту 166.2 статті 166 Податкового кодексу України). У разі, якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в податковій декларації лише реквізити електронного розрахункового документа. Підсумуємо: відтепер фізичні особи-платники податку на доходи фізичних осіб, які з метою реалізації права на податкову знижку будуть подавати податкові декларації після 23 травня 2020 року, зобов’язані разом з податковою декларацією надати також копії документів, що підтверджують витрати, які включаються до складу податкової знижки. Окрім того, додамо, що відповідно до змін, внесених Законом № 466-IX, до п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв’язку із використанням платником податку права на податкову знижку, у разі якщо дані перевірки платника податків свідчать про завищення суми податку на доходи фізичних осіб, яка підлягає поверненню з бюджету у зв’язку із використанням права на податкову знижку, заявлену у податковій декларації. За не реєстрацію (несвоєчасну) реєстрацію податкових накладних санкції не застосовуються Протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) не будуть застосовуватися санкції за не реєстрацію (несвоєчасну) реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Разом з тим, порушення вимог Податкового кодексу України щодо реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування до неї негативно впливає на право контрагента платника податків скористатися правом на нарахування податкового кредиту з ПДВ. Відповідно до п. 52 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755–VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: -порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; -відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; -порушення вимог законодавства в частині: -обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; -цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; -обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; -здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; -здійснення суб’єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб’єктів платниками акцизного податку; -порушення нарахування, декларування та сплати ПДВ, акцизного податку, рентної плати. Тобто платники не звільняються від застосування до них фінансової відповідальності контролюючими органами, зокрема, за неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності з ПДВ, несплату (несвоєчасну) сплату податкових зобов’язань з ПДВ. Довідково: Загальнодоступний інформаційно - довідковий ресурс (категорія 101.00). Податкові зміни: порядок взяття на облік нерезидентів у контролюючих органах Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області повідомляє про зміни у Податковому кодексі України (далі - Кодекс) щодо порядку обліку платників у зв`язку із набранням чинності  з 23 травня 2020 року Закону України від 16 січня 2020 року № 466-IX “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві” (далі - Закон № 466). Зокрема, внесено зміни до статті 64 Кодексу, а саме пунктом 64.5. визначено, що нерезиденти (іноземні юридичні компанії, організації), які здійснюють в Україні діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, або придбавають нерухоме майно або отримують майнові права на таке майно в Україні, або відкривають рахунки в банках України відповідно до статті 6 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", зобов'язані стати на облік у контролюючих органах. Взяття на облік у контролюючому органі нерезидента здійснюється при настанні першої із подій, визначеної в абзаці першому цього пункту, не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від нерезидента відповідної заяви, яку він зобов'язаний подати: у десятиденний строк після акредитації (реєстрації, легалізації) на території України відокремленого підрозділу - до контролюючого органу за місцезнаходженням відокремленого підрозділу; до придбання нерухомого майна або отримання майнових прав на таке майно в Україні - до контролюючого органу за місцезнаходженням нерухомого майна; до відкриття рахунку в Україні - до контролюючого органу за місцезнаходженням установи (відділення) банку або іншої фінансової установи, в яких відкривається рахунок. До заяви додаються копії таких документів (з пред'явленням оригіналів): - витягу з відповідного бізнес-реєстру (торговельного, банківського або іншого реєстру, в якому фіксується факт державної реєстрації компанії, організації), виданого в країні реєстрації іноземної компанії, організації та легалізованого в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, що супроводжується нотаріально засвідченим перекладом українською мовою; - документа, що підтверджує присвоєння ідентифікаційного (реєстраційного, облікового) номера (коду) нерезидента в країні його реєстрації, якщо у витягу з відповідного бізнес-реєстру не зазначені відомості про такий номер (код), що супроводжується нотаріально засвідченим перекладом українською мовою; - документа, яким підтверджуються повноваження представника нерезидента. У разі якщо такий документ виданий в країні реєстрації нерезидента, він повинен бути легалізований в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та супроводжуватися нотаріально засвідченим перекладом українською мовою; - документа про акредитацію (реєстрацію, легалізацію) відокремленого підрозділу іноземної компанії, організації на території України, якщо нерезидент здійснює в Україні діяльність через відокремлений підрозділ. У разі акредитації (реєстрації, легалізації) на території України відокремленого підрозділу іноземної компанії, організації, у тому числі постійного представництва, одночасно із взяттям на облік нерезидента здійснюється взяття на облік відокремленого підрозділу такого нерезидента. У разі встановлення контролюючим органом за результатами податкового контролю ознак ведення нерезидентом господарської діяльності на території України, зазначеної в абзацах третьому - п'ятому цього пункту, без взяття на податковий облік нерезидента, зокрема здійснення резидентом діяльності в інтересах нерезидента через відокремлені підрозділи, у тому числі, що має ознаки постійного представництва, контролюючим органом призначається перевірка такої діяльності. Порядок проведення перевірки для цілей цього пункту визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з урахуванням особливостей, визначених цим Кодексом. Якщо перевіркою встановлено ведення нерезидентом діяльності через відокремлені підрозділи, у тому числі постійне представництво в Україні без взяття на податковий облік, контролюючий орган складає акт перевірки, який надсилається нерезиденту в порядку, визначеному пунктом 86.13 статті 86 цього Кодексу. На підставі акта перевірки контролюючим органом може бути прийнято рішення про взяття на облік такого нерезидента в Україні без заяви нерезидента та отримання заперечення до акта перевірки. Порядок взяття на облік нерезидентів у контролюючих органах встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Порядок повідомлення нерезидентів про взяття на облік як платників податків встановлюється Кабінетом Міністрів України. Податкові зміни: детально про зміни для платників єдиного податку четвертої групи – сільськогосподарських виробників Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області продовжує інформувати про зміни, щодо оподаткування та провадження господарської діяльності фізичних осіб – підприємців, в т.ч. сільськогосподарських виробників, внесених Законом України від 16.01.2020 № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України стосовно вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві». Уточнено базу оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи Відповідно до нової редакції п.2921.2 ст.2921 Кодексу базою оподаткування є нормативна грошова оцінка 1 гектара сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного за станом на 1 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, встановленого Кодексом для справляння плати за землю. Якщо нормативна грошова оцінка земельної ділянки не проведено, базою оподаткування є нормативна грошова оцінка одиниці площі ріллі в Автономній Республіці Крим або області. Дотримання частки сільськогосподарського товаровиробництва  при реорганізація платника єдиного податку четвертої групи Підпункт 291.4.3 статті 291 Кодексу доповнено новим абзацом, відповідно до якого, якщо сільськогосподарський товаровиробник реорганізується шляхом приєднання згідно з відповідними нормами Цивільного кодексу України, то норма щодо дотримання частки сільськогосподарського товаровиробництва (75% за попередній податковий (звітний) рік), поширюється на всіх учасників такої реорганізації. Уточнено граничні терміни подання податкової звітності Приведений у відповідність граничний термін подання звітності платниками єдиного податку четвертої групи, зазначений в пп.298.8.1 ст.298 Кодексу, з терміном, зазначеним у пп.295.9.1 ст.295 Кодексу, - не пізніше 20 лютого. Набуття статусу податкового агента Фізичні особи - підприємці - платники єдиного податку четвертої групи, набули статусу податкового агента та будуть зобов’язані у разі нарахування (виплати, надання) оподатковуваних податком на доходи фізичних осіб доходів на користь фізичних осіб, які перебувають з ним у трудових або цивільно-правових відносинах виконувати функції податкового агента. Тобто утримувати та перераховувати від імені і за рахунок фізичних осіб податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з виплачених доходів, з відповідним відображенням даних у формі 1-ДФ (п.297.3 ст.297 Кодексу). При цьому  при отриманні зазначених доходів фізичні особи звільняються від обов’язку подання річної податкової декларації за звітний рік та сплати  відповідного податку та збору (пп.164.2.2 п. 164.2 ст.164 Кодексу). Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків Гендерна рівність закріплена у ст. 21-24 Конституції України, законах України від 08 вересня 2005 року №2866-1V «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», від 30 травня 2014 року №5207-УІ «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні». Нова Державна соціальна програма забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків на період до 2021 року спрямована на укріплення інституційних механізмів забезпечення гендерної рівності з комплексним підходом до подолання інституційних обмежень у сфері гендерної рівності. Законодавча база України щодо гендерної рівності включає також Стратегію та План Дій у сфері прав людини, прийняті у 2015 році, метою яких є гарантування рівних прав та можливостей для жінок та чоловіків в усіх сферах життя. Прийняття Урядом Національного плану дій з виконану резолюції Ради безпеки ООН 1325 (2016) є важливим кроком у напрямку реалізації повістки "Жінки, Мир, Безпека" в Україні. Проте, попри існуючу нормативну базу з питань гендерної рівності та розширення повноважень жінок, Україна досі стикається з викликами, які впливають на забезпечення рівних прав та можливостей жінок взагалі, а особливо тих, хто стикається з множинною дискримінацією. Просуваючи гендерну рівність як рушійну силу сталого розвитку країни уряд, парламент та громадянське суспільство взяло курс на забезпечення політичної, соціальної та економічної участі жінок у прискоренні розширення повноважень жінок та зміцнення їхньої ролі у процесі здійснення національних реформ, сприяючи дотриманню Україною своїх зобов'язань за міжнародними угодами, а також досягненню Цілей Сталого Розвитку до 2030 року. Порядок заповнення таблиці даних платника ПДВ Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області звертає увагу платників ПДВ, що відповідно до вимог п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України для безумовної реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в ЄРПН, платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку на додану вартість. Таблиця даних платника податку (далі – Таблиця) – це інформація про специфіку діяльності платника податку. У таблиці даних платника податку (далі - Таблиця) зазначаються: - види економічної діяльності відповідно до КВЕД; - коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України; - коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (далі - ДКПП), що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України. Одночасне заповнення граф щодо придбання (отримання) і постачання/надання товарів/послуг в одному рядку Таблиці не допускається. Коди послуг згідно з ДКПП у Таблиці мають містити від 5 (наприклад: 02.40) до 14 символів. Після подання Таблиці при складанні податкових накладних/розрахунків коригувань, коди товарів згідно з УКТ ЗЕД або коди послуг згідно з ДКПП мають вказуватися на рівні тих знаків (цифр), які зазначені в поданій Таблиці. Якщо в Таблиці коди будуть вказані на рівні 4 перших цифр, а в податковій накладній/розрахунку коригування - на рівні 12 цифр, то реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування може бути зупинена (наприклад, код «33.12» і код «33.12.24-00.00» не ідентичні і розуміються як різні коди). У разі отримання попередньої оплати за товари, постачання яких ще не відбулося, платник податку має право навести у Таблиці інформацію щодо товарів відносно яких вона отримана. Таблиця подається за встановленою формою та з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку. Таблиця подається платниками в електронній формі засобами електронного зв’язку (Додаток 5 за формою J/F1312303). Пояснення з інформацією про діяльність платника подається у вигляді прикріпленого до Таблиці додатка, код форми якого J/F1360102. В описі про діяльність платника податку мають бути зазначені відомості: - про наявні орендовані (із зазначенням угод) або власні (із зазначенням документів власності) приміщення, виробничі потужності, та інші дані щодо основних фондів; - дані про сертифікати якості, ліцензії, дозвільні документи при наявності; - про власні/ орендовані складські приміщення чи опис угод про зберігання ; - про наявність транспортних засобів в розрізі (або опис угод с СГ, хто виконує транспортні послуги); - про земельні ділянки (власні/орендовані із зазначенням угод) в га; - для сільгоспвиробників дані про урожайність культур, які зазначені в таблиці під реалізацію на підставі статистичної звітності №4-СГ, 29 – СГ , інші; - про найманий персонал із зазначенням посад/професій , - про залишки готової продукції, сировини; - по кожному коду товарів/послуг, зазначених в таблиці на придбання – опис угоди на придбання товарів/послуг та інших документів: ТТН, платіжні доручення ,довіреності, накладні, акти, інше (для сільгоспвиробників опис про придбання посівного матеріалу, дизпалива, ядохімікатів); - інформація про складені угоди на реалізацію. Згідно з пп. 15 та 16 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», Таблиця з поясненнями протягом 5 робочих днів розглядається комісією регіонального рівня, яка приймає рішення про врахування або неврахування Таблиці (Додаток 6 за формою J/F 1412306). Комісія центрального рівня має право переглядати рішення регіонального рівня про враховані таблиці, та у разі наявності недостовірної інформації чи негативної податкової історії, приймає рішення про неврахування такої Таблиці (Додаток 7 за формою J/F 1413304). У разі надходження рішення суду, яке набрало законної сили, із зобов’язанням врахувати Таблицю, така Таблиця враховується. Таблиці даних, враховані до набрання чинності Порядку, затвердженого постановою КМУ №1165, є діючими. Використання РРО, «кешбек» - зміни Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області інформує, що Законами України «Про внесення змін до Закону України від 20.09.2019 № 128-IX «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» (далі- Закон № 128-IX) та від 20.09.2019 № 129-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» (далі- Закон № 129-IX) було запроваджено низку новацій у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі  РРО). Так, Законом України від 17 березня 2020 року № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» було перенесено терміни набуття чинності відповідними нормами Закону № 128-IX і Закону № 129-IX, зокрема: З 1 жовтня 2020 року до 1 січня 2021 року РРО не застосовуватимуться ФОП - платниками єдиного податку другої-четвертої груп, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень, крім тих, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту і реалізацію лікарських засобів та виробів медичного призначення. З 1 січня 2021 року запроваджується механізм «КЕШБЕК». Передбачається впровадження процедури компенсації споживачу коштів, сплачених за придбаний товар (послугу), якщо такому споживачу було надано розрахунковий документ, інформація щодо якого відсутня в базах даних ДПС. Тобто, споживач, який здійснив покупку та отримав чек, має можливість перевірити його. Якщо він не фіскалізований - подати скаргу та повернути 100% вартості придбаних товарів (після запуску кешбеку). З 1 січня 2021 року по 1 квітня 2021 року РРО буде обов’язковим для застосування ФОП-платниками єдиного податку, що здійснюють: - реалізацію товарів (надання послуг) через мережу Інтернет; - реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту; - реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я; - реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння; - роздрібну торгівлю вживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД); - діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена пунктом 11 статті 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»; - діяльність туристичних агентств, туристичних операторів; - діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД); - реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується КМУ. З 1 квітня 2021 року зобов'язані будуть використовувати РРО всі ФОП – платники єдиного податку, крім платників єдиного податку  першої групи та ті підприємці, які застосовують виключно безготівкові розрахунки (тобто отримуватимуть кошти виключно на свій поточний рахунок шляхом або перерахування їх покупцями з їхніх поточних рахунків без застосування платіжних карток, або внесення покупцями коштів в касу банків для зарахування на поточний рахунок продавців). Нагадуємо, суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу  - зобов'язані застосовувати РРО. З 1 вересня 2020 року розмір мінімальної зарплати збільшено: на що це вплине Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області повідомляє, що 1 вересня 2020 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік № 822-IX (опубліковано: «Голос України» № 157 від 31.08.2020). Зазначеним Законом встановлено, що з 1 вересня 2020 року мінімальна заробітна плата становить у місячному розмірі – 5000 грн, у погодинному розмірі – 29,2 грн. Зауважимо, що підвищення розміру мінімальної зарплати призведе до зміни розміру інших показників. Зокрема, підвищаться: - мінімальний розмір ЄСВ з заробітної плати та доходів ФОП, самозайнятих осіб та членів фермерського господарства. Нагадаємо, що розмір мінімального страхового внеску ЄСВ в місяць дорівнює 22% від мінімальної зарплати. Отже, з 01.09.2020 року він становитиме 1100 грн (5000 х 22%), замість 1039,06 грн (4723 х 22%); - максимальна величина доходу застрахованої особи, на яку нараховується єдиний внесок - 75000 грн. Відповідно, максимальний розмір ЄСВ, який дорівнює 22% від 15 розмірів мінімальної зарплати. Тобто, з 01.09.2020 року максимальний ЄСВ становить 16500 грн замість 15585,90 грн. Або 6307,50 грн при нарахуванні ЄСВ на зарплату працівника-інваліда (75000 грн х 8,41%); - мінімальний розмір статутного капіталу акціонерного товариства. Нагадаємо, що цей розмір становить 1250 мінімальних зарплат, виходячи із ставки мінімальної зарплати, що діє на момент створення (реєстрації) акціонерного товариства. Водночас, ті показники, які відповідно до Податкового кодексу України, залежать від мінімальної зарплати станом на 1 січня поточного року, залишаться незмінними. До таких показників належить: - розмір податкової соціальної пільги; - граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги; - граничний розмір добових; - сума неоподатковуваного доходу у вигляді подарунків; - сума нецільової благодійної допомоги; - ставка податку на нерухоме майно; - ставки єдиного податку: 1) для платників єдиного податку 1 групи – до 210,20 грн (до 10% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня 2020 року); 2) для платників єдиного податку 2 групи – до 944,60 грн (до 20% від мінімальної зарплати на 1 січня 2020 року). Платникам на замітку: податковий календар на вересень 2020 Вівторок, 15 вересня 2020. Останній день подання: - заяви про перехід на спрощену систему  платниками інших податків і зборів; - заяви про перехід на іншу групу платником єдиного податку. Пʼятниця, 18 вересня 2020. Останній день сплати: - авансових внесків з єдиного податку фізичними особами – підприємцями, що обрали спрощену систему оподаткування і належать до першої та другої груп . Понеділок, 21 вересня 2020. Останній день подання: - податкової декларації з ПДВ за серпень; - податкової декларації акцизного податку за серпень; - податкової декларації рентної плати за серпень з розрахунком: - рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини; - рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України; - рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами; - рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України.         - податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (крім громадян) за серпень у разі неподання податкової декларації на 2020 рік - заяви про відмову від спрощеної системи; - звіту з єдиного внеску, нарахованого роботодавцями за найманих працівників за серпень. Останній день сплати: - єдиного внеску, нарахованого роботодавцями за найманих працівників (крім гірничих підприємств) за серпень. Понеділок, 28 вересня 2020. Останній день сплати: - єдиного внеску, нарахованого гірничими підприємствами за найманих працівників за серпень. Середа, 30 вересня 2020. Останній день сплати: Рентної плати за серпень за: - користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини; - користування радіочастотним ресурсом України; - транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами територією України; - транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України. - плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (крім громадян) за серпень; - суми ПДФО, зазначеної в річній декларації про майновий стан і доходи фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, та громадянами; - ПДФО за серпень від оподаткування доходів, нарахованих у вигляді: - процентів на поточний або депозитний банківський рахунок; - процентів на вклади члена кредитної спилки. - ПДФО податковим агентом, у разі якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку за серпень; - ПДВ за серпень; - акцизного податку за серпень; - авансового внеску з туристичного збору за вересень 2020 року платниками збору, які згідно з рішенням місцевої влади сплачують туристичний збір щомісячно. Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області
 

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить


Фотогалереи изюмчан

Кто он-лайн

Сейчас на сайте:
Гостей - 8

 
Служба недвижимости Вилима.

 
 
 
 
 

Сушка зерна и древесины на отходах
БЕСПЛАТНЫЕ ОБОИ ДЛЯ РАБОЧЕГО СТОЛА

Дизайн РА «Изюминка»