Главная
Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області повідомляє Версия для печати Отправить на e-mail
27.08.2020
Порядок інформаційної взаємодії органів ДПС та банків у процесі передачі інкасових доручень (розпоряджень) в електронній формі
Наказом Міністерства фінансів України від 18.05.2020 № 217 затверджено Порядок інформаційної взаємодії органів Державної податкової служби України та банків у процесі передачі інкасових доручень (розпоряджень) в електронній формі, який набирає чинності 31 січня 2021 року.
Наказ № 217 опубліковано в Офіційному віснику України від 31.07.2020 № 59 та оприлюднено на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням:https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/nakazi/74694.html.
Документ врегульовує механізм інформаційної взаємодії при формуванні органами ДПС інкасових доручень (розпоряджень) в електронній формі, перевірці таких інкасових доручень (розпоряджень) Казначейством та/або його територіальними органами, їх транспортуванні до банків платників з використанням телекомунікаційних мереж з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронних довірчих послуг, а також при виконанні (частковому виконанні) або невиконанні банками платників таких документів тощо. Запровадження такої інформаційної взаємодії дозволить оптимізувати процедуру доставки електронних інкасових доручень (розпоряджень) до банків платників, підвищити ефективність використання робочого часу державних службовців, а також зменшити витрати бюджетних коштів та часу, необхідних на доставку відповідних документів у паперовому вигляді. Для забезпечення своєчасної реалізації норм наказу № 217 повідомляємо про необхідність проведення робіт, пов’язаних зі створенням (доопрацюванням) зацікавленими сторонами власних програмних продуктів, що будуть використовуватись у визначеній інформаційній взаємодії. Формати (стандарти) електронних документів та схеми їх контролю розміщено на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням:https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/platnikam-podatkiv-pro/informatsiyno-analitichne-za/reestr-elektronnih-form-po/. Також повідомляємо, що списання банком коштів з рахунків платників податків/суб’єктів господарювання, які мають податковий борг, здійснюється відповідно до глави 11 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за № 377/8976 (зі змінами). Закон № 466-1Х для ФОП: подання декларації у разі зміни системи оподаткування Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що  Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 №466-ІХ, внесено зміни до п.п. 177.5.2 ст. 177 ПКУ, щодо подання фізичною особою-підприємцем декларації у разі зміни системи оподаткування (набрали чинності з 23.05.2020 року).       Фізичні особи - підприємці, які зареєстровані протягом року в установленому законом порядку, або переходять на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, або перейшли із спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, подають податкову декларацію за результатами звітного року, в якому розпочата така діяльність або відбувся перехід на (перехід із) спрощену систему оподаткування, обліку та звітності (до змін було за результатами звітного кварталу).       Платники податку розраховують та сплачують авансові платежі у строки, визначені п.п. 177.5.1 ст .177 ПКУ, що настануть у звітному податковому році.      Нагадаємо, що авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховуються платником податку самостійно згідно з фактичними даними, зазначеними у Книзі обліку доходів і витрат, кожного календарного кварталу та сплачуються до бюджету до 20 числа місяця, наступного за кожним календарним кварталом (до 20 квітня, до 20 липня і до 20 жовтня). Авансовий платіж за четвертий календарний квартал не розраховується та не сплачується (п.п. 177.5.1 ст .177 ПКУ). Отже, новостворена фізична особа-підприємець або фізична особа-підприємець, яка перейшла із/на спрощену систему оподаткування, податкову декларацію подає за звітний (податковий) період, який дорівнює календарному року. Фізична особа – підприємець: чи є вікові обмеження для реєстрації? Головне управління ДПС у Харківській області нагадує, що відповідно до статті 50 Цивільного кодексу України (далі  - ЦКУ)  право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Обмеження права фізичної особи на здійснення підприємницької діяльності встановлюються Конституцією України та законом.      Відповідно до статті 35 ЦКУ  повна цивільна дієздатність може бути надана фізичній особі, яка досягла шістнадцяти років і яка бажає займатися підприємницькою діяльністю. За наявності письмової згоди на це батьків (усиновлювачів), піклувальника або органу опіки та піклування така особа може бути зареєстрована як підприємець. У цьому разі фізична особа набуває повної цивільної дієздатності з моменту державної реєстрації її як підприємця.Повна цивільна дієздатність, надана фізичній особі, поширюється на усі цивільні права та обов'язки.      Фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому Законом України від 15.05.2003 № 755-1V «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» (далі – Закон № 755).      Відповідно до статті 42 Закону № 755 для проведення державної реєстрації фізична особа, яка має намір стати підприємцем та має ідентифікаційний номер, або уповноважена нею особа (далі - заявник) повинна подати особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу державному реєстратору за місцем проживання такі документи: -         заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця; -         копію довідки про включення заявника до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; -         документ, що підтверджує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця; -         нотаріально посвідчену письмову згоду батьків (усиновлювачів) або піклувальника, або органу опіки та піклування, якщо заявником є фізична особа, яка досягла шістнадцяти років і має бажання займатися підприємницькою діяльністю. Так, станом на 01.08.2020 на обліку в територіальних органах ГУ ДПС у Харківській області перебуває 158162 фізичних осіб - підприємців, з яких 25 – неповнолітні особи  до 18 років. Самому наймолодшому підприємцю області 16 років, а самому найстаршому – 96 років. Затверджено порядок здійснення автоматичного зіставлення показників обсягів обігу та залишків пального та показників обсягів обігу спирту етилового Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області інформує, що 18.08.2020 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 12 серпня 2020 року № 715 (далі – Постанова № 715), якою затверджено Порядок здійснення Державною податковою службою автоматичного зіставлення показників обсягів обігу та залишків пального, показників обсягів обігу спирту етилового (далі – Порядок). Нормативним актом встановлюється порядок зіставлення у розрізі кодів   УКТ ЗЕД, акцизних складів та розпорядників акцизних складів: ► обсягів обігу та залишків пального за показниками системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (далі – СЕАРП СЕ) та Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників; ► обсягів обігу спирту етилового за показниками СЕАРП СЕ та Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового. Інформація за результатами зіставлення розміщується для платників в Електронному кабінеті, а для контролюючого органу формується електронний Журнал результатів зіставлення. Відповідні результати зіставлення допоможуть платникам акцизного податку контролювати та вчасно усувати розбіжності між показниками. У свою чергу контролюючі органи зможуть використовувати результати зіставлення при проведенні перевірок. Постановою № 715 встановлено, що до 30.09.2020 (включно) автоматичне зіставлення показників обсягів обігу та залишків пального, показників обсягів обігу спирту етилового здійснюється у тестовому режимі. Постанова № 715 опублікована у офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 18.08.2020 № 158. Рентна плата за спеціальне використання води для потреб водного транспорту: обчислення Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області нагадує, що платниками рентної плати за спеціальне використання води (далі – рентна плата) є суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують воду, зокрема для потреб водного транспорту. Норми встановлені п. 255.1 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Згідно із п.п. 255.4.13 п. 255.4 ст. 255 ПКУ рентна плата для потреб водного транспорту не справляється, зокрема: ► з морського водного транспорту, який використовує річковий водний шлях виключно для заходження з моря у морський порт, розташований у пониззі річки, без використання спеціальних заходів забезпечення судноплавства (попуски води з водосховищ та шлюзування); ► під час експлуатації водних шляхів стоянковими (нафтоперекачувальні станції, плавнафтобази, дебаркадери, доки плавучі, судна з механічним обладнанням та інші стоянкові судна) і службово-допоміжними суднами та експлуатації водних шляхів річки Дунаю. Об’єктом оподаткування рентною платою без її вилучення з водних об’єктів для потреб водного транспорту є час використання поверхневих вод вантажним самохідним і несамохідним флотом, що експлуатується (залежно від тоннажності), та пасажирським флотом, що експлуатується (залежно від кількості місць) (п.п. 255.3.1 п. 255.3 ст. 255 ПКУ). Водокористувачі самостійно обчислюють рентну плату, зокрема для потреб водного транспорту – починаючи з першого півріччя поточного року, у якому було здійснено таке використання (п.п. 255.11.1 п. 255.11 ст. 255 ПКУ). За умови експлуатації водних шляхів вантажними самохідними і несамохідними суднами рентна плата за спеціальне використання води для потреб водного транспорту обчислюється виходячи з фактичних даних обліку тоннаж-доби та ставки рентної плати, а пасажирськими суднами – виходячи з місця-доби та ставки рентної плати (п.п. 255.11.6 п. 255.11 ст. 255 ПКУ). Ставки рентної плати для потреб водного транспорту з усіх річок, крім Дунаю, встановлюються у розмірах, визначених п.п. 255.5.4 п. 255.5 ст. 255 ПКУ. Закликаємо платників рентної плати своєчасно сплачувати зобов’язання з рентної плати, адже своєчасно сплачена рентна плата – це вагомий внесок до державного та місцевих бюджетів! Закон України № 540: за які звітні місяці 2020 року не нараховується та не сплачується плата за землю? Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області інформує, що Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 02 квітня 2020 року, зокрема, п. 524 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) викладено у новій редакції. Так, відповідно до п. 524 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ не нараховується та не сплачується за період з 01 березня по 31 березня 2020 року плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, та використовуються ними в господарській діяльності. При цьому платники плати за землю (крім фізичних осіб), які відповідно до п. 286.2 ст. 286 ПКУ подали податкову декларацію, мають право подати уточнюючу податкову декларацію, в якій відобразити зміни податкового зобов’язання із сплати плати за землю за податковий період березень 2020 року. У разі якщо у березні чи квітні 2020 року платниками плати за землю було подано уточнюючу податкову декларацію щодо зменшення податкового зобов’язання із сплати плати за землю за податковий період квітень 2020 року з причин, які не пов’язані із самостійним виявленням помилок, що містяться у раніше поданій ними податковій декларації, такі платники плати за землю зобов’язані подати не пізніше 30 квітня 2020 року уточнюючі податкові декларації з плати за землю (земельного податку та/або орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2020 рік, в яких відобразити зміни податкового зобов’язання із сплати плати за землю за податкові періоди березень та квітень 2020 року відповідно до положень п. 524 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ. При цьому у разі подання таких податкових декларацій з підстав, визначених п. 524 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, до таких платників податків не застосовуються санкції, визначені ст. 50 ПКУ, та штрафні санкції згідно з вимогами п. 120.2 ст. 120 ПКУ, за внесення змін до податкової звітності в частині збільшення податкових зобов’язань з плати за землю за податковий період квітень 2020 року. Отже, платникам плати за землю (земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності), які визначають податкові зобов’язання із плати за землю на підставі податкових декларацій, необхідно було сплатити податкове зобов’язання зі сплати плати за землю за податковий період квітень 2020 року у повному обсязі за місцезнаходженням земельної ділянки у строк до 30 червня 2020 року без нарахування пені та штрафних санкцій, передбачених ПКУ за порушення термінів сплати податкових зобов’язань щодо загальних термінів сплати податкового зобов’язання за такий період. ФОП – платник єдиного податку отримав кошти від юрособи за видами діяльності, що не зазначені у ЄДР: що з єдиним внеском? Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області нагадує, що платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є роботодавці, зокрема, підприємства, установи та організації, інші юрособи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною – особою підприємця (далі – ФОП), якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР)), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юросіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами. Норми визначені п. 1 частини 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464). Згідно з абзацом першим частини 5 ст. 8 Закону № 2464 єдиний внесок для платників, зазначених у ст. 4 Закону № 2464, встановлюється у розмірі 22 % винагороди за цивільно-правовими договорами. Отже, сума коштів, що виплачується юрособою ФОП – платнику єдиного податку, не є базою нарахування єдиного внеску, якщо виконувані нею роботи (надані послуги) відповідають видам діяльності, які зазначені у ЄДР. В іншому випадку, роботодавці – юрособи нараховують єдиний внесок ФОП на суму винагороди (доходу) за цивільно-правовими договорами у розмірі 22 відсотка. Інформація для платників рентної плати за спеціальне використання води Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області нагадує, що платниками рентної плати за спеціальне використання води (рентна плата) є: ► первинні водокористувачі – це суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів; ► суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва. Норми встановлені п. 255.1 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Звертаємо увагу, що згідно із п.п. 5 п. 297.1 ст. 297 ПКУ платники єдиного податку четвертої групи звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з рентної плати за спеціальне використання води. Відповідно до частин другої та третьої ст. 42 Водного кодексу України від 06 червня 1995 року № 213/95-ВР зі змінами і доповненнями водокористувачі можуть бути первинними і вторинними. Первинні водокористувачі – це ті, що мають власні водозабірні споруди і відповідне обладнання для забору води. Водокористувачі самостійно обчислюють рентну плату за спеціальне використання води та за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики і рибництва щокварталу наростаючим підсумком з початку року, а за спеціальне використання води для потреб водного транспорту – починаючи з першого півріччя поточного року, в якому було здійснено таке використання     (п.п. 255.11.1 п. 255.11 ст. 255 ПКУ). Згідно із п.п. 255.11.2 п. 255.11 ст. 255 ПКУ рентна плата обчислюється виходячи з фактичних обсягів використаної води (підземної, поверхневої) водних об’єктів, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування, лімітів використання води, ставок рентної плати та коефіцієнтів. Водокористувачі, які використовують воду із змішаного джерела, обчислюють рентну плату, враховуючи обсяги води в тому співвідношенні, у якому формується таке змішане джерело, що зазначається, зокрема в дозволах ставок рентної плати та коефіцієнтів (п.п. 255.11.3 п. 255.11 ст. 255 ПКУ). Водокористувачі, які використовують воду з каналів, обчислюють рентну плату виходячи з фактичних обсягів використаної води, встановлених лімітів використання води, ставок рентної плати, встановлених для водного об’єкта, з якого забирається вода в канал, та коефіцієнтів (п.п. 255.11.4 п. 255.11 ст. 255 ПКУ). Рентна плата за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики обчислюється виходячи з фактичних обсягів води, пропущеної через турбіни гідроелектростанцій, та ставки рентної плати (п.п. 255.11.5 п. 255.11 ст. 255 ПКУ). За умови експлуатації водних шляхів вантажними самохідними і несамохідними суднами рентна плата за спеціальне використання води для потреб водного транспорту обчислюється виходячи з фактичних даних обліку тоннаж-доби та ставки рентної плати, а пасажирськими суднами – виходячи з місця-доби та ставки рентної плати (п.п. 255.11.6 п. 255.11 ст. 255 ПКУ). Справляння рентної плати за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва не звільняє водокористувачів від сплати рентної плати за спеціальне використання води (п.п. 255.11.7 п. 255.11 ст. 255 ПКУ). Рентна плата за спеціальне використання води для потреб рибництва обчислюється виходячи з фактичних обсягів води, необхідної для поповнення водних об’єктів під час розведення риби та інших водних живих ресурсів (у тому числі для поповнення, яке пов’язане із втратами води на фільтрацію та випаровування), та ставок рентної плати (п.п. 255.11.8 п. 255.11 ст. 255 ПКУ). Водокористувачі, які застосовують для потреб охолодження обладнання оборотну систему водопостачання, обчислюють рентну плату виходячи із фактичних обсягів води, використаної на підживлення оборотної системи. За всі інші обсяги фактично використаної води рентна плата обчислюється на загальних підставах (п.п. 255.11.9 п. 255.11 ст. 255 ПКУ). Нормами п.п. 255.11.10 п. 255.11 ст. 255 ПКУ встановлено, що обсяг фактично використаної води обчислюється водокористувачами самостійно на підставі даних первинного обліку згідно з показаннями вимірювальних приладів. За відсутності вимірювальних приладів обсяг фактично використаної води визначається водокористувачем за технологічними даними (тривалість роботи агрегатів, обсяг виробленої продукції чи наданих послуг, витрати електроенергії, пропускна спроможність водопровідних труб за одиницю часу тощо). У разі відсутності вимірювальних приладів, якщо можливість їх встановлення існує, рентна плата сплачується у двократному розмірі. Обсяг фактично використаної води на державних системах у зрошувальному землеробстві визначають органи водного господарства (п.п. 255.11.11 п. 255.11 ст. 255 ПКУ). У разі перевищення водокористувачами встановленого річного ліміту використання води рентна плата обчислюється і сплачується у п’ятикратному розмірі виходячи з фактичних обсягів використаної води понад встановлений ліміт використання води, ставок рентної плати та коефіцієнтів (п.п. 255.11.13 п. 255.11 ст. 255 ПКУ). Джерела погашення податкового боргу Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області повідомляє, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених Податковим кодексом України (далі – ПКУ), а також іншими законодавчими актами. Норми встановлені п. 87.2 ст. 87 ПКУ. Пунктом 87.3 ст. 87 ПКУ визначено перелік майна та коштів, які не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків. У разі якщо здійснення заходів щодо погашення податкового боргу платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, не привело до повного погашення суми податкового боргу або у разі недостатності у платника коштів для погашення податкового боргу, контролюючий орган визначає дебіторську заборгованість платника податків, строк погашення якої настав, джерелом погашення податкового боргу такого платника податків (п. 87.5 ст. 87 ПКУ). Відповідно до п. 87.6 ст. 87 ПКУ у разі відсутності у платника податків, що є філією, відокремленим підрозділом юридичної особи, майна, достатнього для погашення його грошового зобов’язання або податкового боргу, джерелом погашення грошового зобов’язання або податкового боргу такого платника податків є майно такої юридичної особи, на яке може бути звернено стягнення згідно з ПКУ. Суб’єкту господарювання, який має намір зареєструвати програмний РРО, необхідно перебувати на обліку в контролюючому органі Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області звертає увагу платників на наступне. Суб’єкту господарювання, який має намір зареєструвати програмний реєстратор розрахункових операцій (далі – ПРРО), необхідно перебувати на обліку в контролюючому органі. Також на обліку має перебувати його господарська одиниця, де буде використовуватись ПРРО, про яку суб’єкт господарювання повідомляє контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України. Реєстрація ПРРО здійснюється на підставі Заяви про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F 1316602), що подається в електронній формі через Електронний кабінет (портальне рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (АРІ)) або засобами телекомунікацій. Після включення ПРРО до реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій такий ПРРО може використовуватись суб’єктом господарювання. Про сертифікати електронних підписів та/або печаток, що будуть використовуватись для ПРРО, суб’єкт господарювання повідомляє згідно з Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 зі змінами та доповненнями. ФОП – платник екологічного податку припиняє діяльність: коли подається остання декларація екологічного податку? Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області інформує, що податкова декларація подається за звітний період в установлені Податковим кодексом України (далі – ПКУ) строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Норми встановлені п. 49.1 ст. 49 ПКУ. Платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є (п. 49.2 ст. 49 ПКУ). Пунктом 49.3 ст. 49 ПКУ визначено, що податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями. Відповідно до п.п. 16.1.10 п. 16.1 ст. 16 ПКУ платник податків зобов’язаний повідомляти контролюючим органам за місцем обліку такого платника про його ліквідацію або реорганізацію протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення (крім випадків, коли обов’язок здійснювати таке повідомлення покладено законом на орган державної реєстрації). Пунктом 250.2 ст. 250 ПКУ встановлено, що платники екологічного податку складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації: ► за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах – за місцем розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об’єктів; ► за утворення радіоактивних відходів та тимчасове зберігання радіоактивних відходів понад установлений особливими умовами ліцензії строк – за місцем перебування платника на податковому обліку у контролюючих органах. Водночас, згідно з п.п. 49.18.8 п. 49.18 ст. 49 ПКУ, якщо платник податків ліквідується чи реорганізується (у тому числі до закінчення податкового (звітного) періоду), зокрема, декларація екологічного податку може подаватися за податковий (звітний) період, на який припадає дата ліквідації чи реорганізації, до закінчення такого звітного періоду. Формою податкової декларації екологічного податку (далі – Декларація), затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715 зі змінами та доповненнями, не передбачено проставлення відмітки про подання Декларації за останній податковий (звітний) період, на який припадає дата ліквідації. Отже, після внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця (ФОП), такий платник екологічного податку подає до контролюючих органів останню Декларацію у паперовому вигляді за податковий (звітний) квартал, на який припадає дата ліквідації, до закінчення такого звітного кварталу або протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу. Надання фізособою в оренду нерухомості: сплата до бюджету ПДФО юрособою – податковим агентом Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області повідомляє, що стаття 168 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) регулює порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) до бюджету. Згідно з п. 168.4 ст. 168 ПКУ ПДФО, утриманий з доходів резидентів (нерезидентів), підлягає зарахуванню до бюджету згідно з нормами Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року № 2456-VI із змінами та доповненнями (далі – БКУ). Такий порядок застосовується всіма юридичними особами, у тому числі такими, що мають філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що розташовані на території іншої територіальної громади, ніж така юридична особа, а також відокремленими підрозділами, яким в установленому порядку надано повноваження щодо нарахування, утримання і сплати (перерахування) до бюджету податку (п.п. 168.4.2 п. 168.4 ст. 168 ПКУ). Відповідно до частини другої ст. 64 БКУ ПДФО (крім податку, визначеного абзацом п’ятим частини другої ст. 64 БКУ), який сплачується (перераховується) податковим агентом – юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) чи представництвом нерезидента – юридичної особи, зараховується до відповідного бюджету за їх місцезнаходженням (розташуванням) в обсягах ПДФО, нарахованого на доходи, що сплачуються фізичній особі. ПДФО, нарахований, зокрема податковим агентом з доходів за здавання фізичними особами в оренду (суборенду, емфітевзис) земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених у натурі (на місцевості), сплачується таким податковим агентом до відповідного бюджету за місцезнаходженням таких об’єктів оренди (суборенди, емфітевзису) (абзац п’ятий частини другої ст. 64 БКУ). Враховуючи викладене, податковий агент (юридична особа, її відокремлений підрозділ), що нараховує (виплачує) дохід фізичній особі за надання нею в оренду нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки, сплачує (перераховує) ПДФО до відповідного бюджету за своїм місцезнаходженням (реєстрації) на рахунки Державної казначейської служби.  У разі розбіжностей між даними, зазначеними у ППР, та даними платника транспортного податку контролюючий орган проводить перерахунок Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області нагадує, що з транспортного податку (далі – податок) податкові повідомлення-рішення (ППР) можуть бути скасовані (відкликані) на підставі: ► заяви платника податку, поданої до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації для проведення звірки даних щодо: ● об’єктів оподаткування, що перебувають у власності платника податку; ● розміру ставки податку; ● нарахованої суми податку. У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів (зокрема, документів, що підтверджують право власності на об’єкт оподаткування, перехід права власності на об’єкт оподаткування, документів, що впливають на середньоринкову вартість легкового автомобіля), контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку проводить протягом 10 робочих днів перерахунок суми транспортного податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним). Норми визначені п. 5 глави дев’ятої розділу ІV Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422. Який розмір сум добових витрат на відрядження не включається до оподатковуваного доходу платника ПДФО Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області нагадує, що до оподатковуваного доходу податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) не включаються витрати на відрядження, не підтверджені документально, на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добові витрати), понесені у зв’язку з таким відрядженням у межах території України, але не більш як 0,1 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на    01 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження, а для відряджень за кордон – не вище 80 євро за кожен календарний день такого відрядження за офіційним обмінним курсом гривні до євро, установленим Національним банком України, в розрахунку за кожен такий день. Норми встановлені п.п. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Постановою Кабінетом Міністрів України від 2 лютого 2011 року № 73 «Про граничні норми добових витрат для відрядження членів екіпажів суден, інших транспортних засобів та суми, що спрямовуються на їх харчування замість добових витрат» із змінами окремо визначаються граничні норми добових для відрядження членів екіпажів суден/інших транспортних засобів або суми, що спрямовуються на харчування таких членів екіпажів замість добових, якщо такі судна (інші транспортні засоби): ► провадять комерційну, промислову, науково-пошукову чи риболовецьку діяльність за межами територіальних вод України; ► виконують міжнародні рейси для провадження навігаційної діяльності чи перевезення пасажирів або вантажів за плату за межами повітряного або митного кордону України; ► використовуються для проведення аварійно-рятувальних та пошуково-рятувальних робіт за межами митного кордону або територіальних вод України. Суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, визначаються постановою Кабінетом Міністрів України від  02 лютого 2011 року «Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів» із змінами. Сума добових для таких категорій фізичних осіб не може перевищувати суму, встановлену п.п. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 ПКУ. Сума добових визначається в разі відрядження: ► у межах України та країн, в’їзд громадян України на територію яких не потребує наявності візи (дозволу на в’їзд), – згідно з наказом про відрядження та відповідними первинними документами; ► до країн, в’їзд громадян України на територію яких здійснюється за наявності візи (дозволу на в’їзд), – згідно з наказом про відрядження за наявності документальних доказів перебування особи у відрядженні (відміток прикордонних служб про перетин кордону, проїзних документів, рахунків на проживання та/або будь-яких інших документів, що підтверджують фактичне перебування особи у відрядженні). За відсутності зазначених відповідних підтвердних документів, сума добових включається до оподатковуваного доходу платника ПДФО. Який розмір сум добових витрат на відрядження не включається до оподатковуваного доходу платника ПДФО Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області нагадує, що до оподатковуваного доходу податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) не включаються витрати на відрядження, не підтверджені документально, на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добові витрати), понесені у зв’язку з таким відрядженням у межах території України, але не більш як 0,1 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на    01 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження, а для відряджень за кордон – не вище 80 євро за кожен календарний день такого відрядження за офіційним обмінним курсом гривні до євро, установленим Національним банком України, в розрахунку за кожен такий день. Норми встановлені п.п. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Постановою Кабінетом Міністрів України від 2 лютого 2011 року № 73 «Про граничні норми добових витрат для відрядження членів екіпажів суден, інших транспортних засобів та суми, що спрямовуються на їх харчування замість добових витрат» із змінами окремо визначаються граничні норми добових для відрядження членів екіпажів суден/інших транспортних засобів або суми, що спрямовуються на харчування таких членів екіпажів замість добових, якщо такі судна (інші транспортні засоби): ► провадять комерційну, промислову, науково-пошукову чи риболовецьку діяльність за межами територіальних вод України; ► виконують міжнародні рейси для провадження навігаційної діяльності чи перевезення пасажирів або вантажів за плату за межами повітряного або митного кордону України; ► використовуються для проведення аварійно-рятувальних та пошуково-рятувальних робіт за межами митного кордону або територіальних вод України. Суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, визначаються постановою Кабінетом Міністрів України від  02 лютого 2011 року «Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів» із змінами. Сума добових для таких категорій фізичних осіб не може перевищувати суму, встановлену п.п. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 ПКУ. Сума добових визначається в разі відрядження: ► у межах України та країн, в’їзд громадян України на територію яких не потребує наявності візи (дозволу на в’їзд), – згідно з наказом про відрядження та відповідними первинними документами; ► до країн, в’їзд громадян України на територію яких здійснюється за наявності візи (дозволу на в’їзд), – згідно з наказом про відрядження за наявності документальних доказів перебування особи у відрядженні (відміток прикордонних служб про перетин кордону, проїзних документів, рахунків на проживання та/або будь-яких інших документів, що підтверджують фактичне перебування особи у відрядженні). За відсутності зазначених відповідних підтвердних документів, сума добових включається до оподатковуваного доходу платника ПДФО. Одночасне використання води для виробничих потреб та для задоволення власних питних і санітарно-гігієнічних потреб:що з рентною платою за воду? Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області повідомляє, що відповідно до п. 255.1 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками рентної плати за спеціальне використання води, зокрема, є первинні водокористувачі – суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів. Рентна плата за спеціальне використання води обчислюється виходячи з фактичних обсягів використаної води (підземної, поверхневої) водних об’єктів, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування, лімітів використання води, ставок рентної плати та коефіцієнтів (п.п. 255.11.2 п. 255.11 ст. 255 ПКУ). Об’єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання води є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі (п. 255.3 ст. 255 ПКУ). При цьому відповідно до п.п. 255.4.1 п. 255.4 ст. 255 ПКУ рентна плата за спеціальне використання води не справляється за воду, що використовується для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення (сукупності людей, які знаходяться на даній території в той чи інший період часу, незалежно від характеру та тривалості проживання, в межах їх житлового фонду та присадибних ділянок), у тому числі для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та платників єдиного податку. Форма податкової декларації з рентної плати (далі – Декларація) та додатки (розрахунки) до неї затверджені наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719 зі змінами та доповненнями. Додатки є невід’ємною частиною Декларації. Зокрема у додатку 5 до Декларації здійснюється розрахунок податкових зобов’язань з рентної плати за спеціальне використання води (далі – додаток 5). Отже, первинний водокористувач, який має дозвіл на спеціальне водокористування та використовує воду одночасно для виробничих потреб (у тому числі виготовлення напоїв) та для задоволення власних питних і санітарно-гігієнічних потреб обчислює рентну плату за спеціальне використання води за фактичний обсяг води, який вилучено з водного об’єкта, шляхом складання по кожному напрямку використання води окремого додатка 5, а саме: ► за обсяги води, що використані первинним водокористувачем для виробничих потреб та для задоволення власних питних і санітарно-гігієнічних потреб із застосуванням ставок для відповідного водного об’єкта, визначених підпунктами 255.5.1 та 255.5.2 п. 255.5 ст. 255 ПКУ; ► за обсяги води, що використані первинним водокористувачем для виготовлення напоїв із застосуванням ставок, визначених п.п. 255.5.6 п. 255.5 ст. 255 ПКУ – за воду, що входить виключно до складу напоїв. Нагадуємо: п.п. 255.11.1 п. 255.11 ст. 255 ПКУ передбачено, що водокористувачі самостійно обчислюють рентну плату щокварталу наростаючим підсумком з початку року. Сума податкових зобов’язань з рентної плати, визначена у податковій Декларації за податковий (звітний) квартал, сплачується платником рентної плати до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої податкової Декларації (п. 257.5 ст. 257 ПКУ). До уваги платників єдиного податку другої або третьої груп, які є власниками земельних ділянок або постійними землекористувачами! Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області звертає увагу, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни, зокрема до п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), згідно з якими з 01 липня поточного року платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно у частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першої – третьої груп для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм, позичку)). Отже, суб’єкти господарювання – платники єдиного податку другої або третьої груп (далі – платники єдиного податку), що є власниками земельних ділянок або постійними землекористувачами, з 01.07.2020 є платниками земельного податку у разі здійснення ними діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм, позичку), у тому числі якщо надання в оренду нерухомого майна є одним із видів діяльності або основним. Такі платники єдиного податку самостійно обчислюють суму земельного податку за 2020 рік (з 01 липня по 31 грудня) з розбивкою річної суми рівними частинами за місяцями (липень – грудень) та подать з 01 по 20 серпня 2020 року (включно) до контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (далі – Декларація) з позначкою «Земельний податок», з типом «Звітна», заповненням графи «починаючи з», в якій вказується число – 01 і місяць – 07, за умови, що ними не подавалися Декларації за 2020 рік. При цьому платники єдиного податку, які з 01.07.2020 стали платниками земельного податку, мають право подавати Декларації щомісячно з типом «Звітна» – протягом 20 календарних днів після закінчення звітного місяця, для яких перший звітний місяць – «липень». Крім того, Декларація з позначкою «Земельний податок», з типом «Уточнююча», з заповненням графи «з урахуванням уточнень з», в якій вказується число – 01 і місяць – 07, подається у разі, якщо платник єдиного податку до 01 липня був платником земельного податку та подавав до контролюючого органу у 2020 році Декларацію з типом «Звітна». Слід зазначити, що фізичні – особи – підприємці – платники єдиного податку подають Декларацію, якщо право власності на земельну ділянку, право постійного користування оформлено на фізичну особу – підприємця. Якщо право власності на земельну ділянку або право постійного користування оформлене на фізичну особу, яка зареєстрована фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку, та здійснює діяльність з надання таких земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм, позичку), то нарахування сум земельного податку відповідно до п. 286.5 ст. 286 ПКУ здійснюється контролюючим органом (за місцем знаходження земельної ділянки), який надсилає (вручає) фізичній особі за місцем його реєстрації до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення земельного податку. Збільшились штрафи за порушення термінів зберігання первинних документів Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області нагадує, що Законом № 466 внесено зміни до Податкового кодексу України (далі - Кодекс), зокрема в частині застосування штрафних санкцій за незбереження первинних документів, бухгалтерської та статистичної звітності. Так з 23 травня 2020 року незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених Податковим кодексом України (далі - Кодекс) строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених Кодексом, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1020 грн  (раніше штраф становив 510 грн). Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 2040 грн (раніше - 1020 грн). Варто врахувати, що платники податків мають забезпечити зберігання первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством термінів, але не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи. Для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням – термін зберігання становить 2555 днів. У разі неподання податкової звітності термін зберігання зазначених документів ‒ не менш як 1095 днів з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів ‒ не менш як 1095 днів з дня завершення терміну їх дії). У разі ліквідації платника податків первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, за період діяльності платника податків не менш як 1095 днів (2555 днів ‒ для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням), що передували даті ліквідації платника податків, в установленому законодавством порядку передаються до архіву. Земельні відносини: податкові нюанси Кожен суб’єкт господарювання має справу із земельними відносинами, які мають особливу специфіку як правового регулювання, так і податкового та бухгалтерського обліку. Тож Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області нагадує про особливості нарахування та сплати земельного податку. Для юридичних осіб наймовірніша нагода стати власником землі – отримати її внаслідок укладення цивільно-правового договору, тобто насамперед через купівлю-продаж, міну чи дарування. Відчуження можливе й внаслідок інших правочинів, що передбачають перехід права власності, наприклад ренти. Підприємства комунальної та державної форми власності не виступають власниками ділянок, якими користуються оскільки ті перебувають у відповідній власності й ними розпоряджаються відповідні органи влади. Земельна ділянка як об’єкт права власності включає у себе частину земної поверхні з установленими межами та певним місцем розташування. Власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення. Використання землі в Україні є платним (ст. 206 Земельного кодексу України). З цього випливає необхідність внесення до бюджету плати за землю. Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (п.287.1 ПКУ). Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (п.286.1 ПКУ). Пільги щодо сплати земельного податку для юридичних осіб прописані у п. 282.1 ПКУ. У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника - юридичної або фізичної особи до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося його право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником - починаючи з місяця, в якому він набув право власності (абзац 2 п. 286,5 ПКУ). Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі (п. 286.2 ПКУ). Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов'язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (п. 286.3 ПКУ). За нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним. У разі зміни протягом року об'єкта та/або бази оподаткування платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися такі зміни (п. 286.4 ПКУ). Для виправлення помилок, допущених у податковій декларації на поточний рік, суб’єкт господарювання може подати уточнюючу податкову декларацію з уточненням показників як за місяці, строк сплати податкових зобов’язань за якими минув, так і за місяці, строк сплати за якими не настав. Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п.287.3 ПКУ).  Звертаємо увагу платників, що змінами, внесеними Законом України від 16.01.2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», встановлюється можливість визначення податкових зобов’язань з плати за землю на підставі невнесених до державних реєстрів правовстановлюючих документів за земельні ділянки та уточнюється порядок нарахування та надсилання контролюючим органом фізичним особам сум плати за землю.  Підприємцям на загальній системі оподаткування змінено перелік витрат Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області повідомляє, що законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 №466-ІХ, внесено зміни до п.п. 177.4.3 ст. 177 ПКУ щодо переліку витрат фізичної особи - підприємця на загальній системі оподаткування (набрав чинності з 23.05.2020 року). До переліку витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів включаються, зокрема (п.п. 177.4.3 ст. 177 ПКУ): - суми податків, зборів, пов’язаних з проведенням господарської діяльності такого підприємця; - суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом; - платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності підприємцем, одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, пов’язаних з господарською діяльністю підприємця. Разом з тим до складу витрат не включаються: - ПДВ для фізичної особи – підприємця, зареєстрованого як платник ПДВ, - акцизний податок, - податок на доходи фізичних осіб з доходу від господарської діяльності, - податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єктів житлової нерухомості (до змін було податок на майно). Нагадаємо, що об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб підприємців на зальній системі оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручкою у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця (п. 177.2 ст. 177 ПКУ). Подання форми 20-ОПП – новації законодавства Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області інформує, що відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 24.06.2020 № 323 «Про затвердження Змін до Порядку обліку платників податків і зборів», який набрав чинності з 27.07.2020, удосконалено порядок подання повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП. Згідно з п.63.3 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти контролюючі органи про всі об’єкти оподаткування та об’єкти, пов’язані з оподаткуванням. Порядок здійснення такого повідомлення про об’єкти оподаткування передбачає подання повідомлення про об’єкти оподаткування платником податків за формою № 20-ОПП до податкового органу за місцем знаходження такого об’єкта. Інформація про об’єкти оподаткування, такі як товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) відображаються у відповідній податковій звітності платника податків (податкова декларація з податку на прибуток, з податку на додану вартість, податковий розрахунок за ф. №1ДФ та інші), тому про такі об’єкти оподаткування не потрібно повідомляти у повідомленні за ф. №20-ОПП. Повідомлення про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків. У разі зміни відомостей про об'єкт оподаткування, а саме: зміна типу, найменування, місцезнаходження, виду права або стану об'єкта оподаткування, платник податків надає до контролюючого органу за основним місцем обліку повідомлення за формою №20-ОПП з оновленою інформацією про об'єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни. Нагадуємо, що перевірити подані відомості про об’єкти можна в особистому кабінеті платника податків. Платники податків, які уклали з відповідним контролюючим органом договір про визнання електронних документів, подають через спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» або через розділ «Введення звітності» інформаційно-телекомунікаційну систему «Електронний кабінет» повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за ф. № 20-ОПП – за ідентифікатором J(F)1312002. Понад 1 млрд грн плати за землю отримали місцеві бюджети Харківщини Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що за січень – липень 2020 року до  місцевих бюджетів власниками та користувачами земельних ділянок сплачено  1020,1 млн гривень.  Доведене завдання виконано на 110,8% (плюс 99,8 млн грн). У податковій службі нагадують, що громадянам земельний податок та орендна плата за землю обчислюються контролюючим органом  (за місцем знаходження земельної ділянки). Платникам надсилаються (вручаються) податкові повідомлення. Громадяни повинні сплатити плату за землю  протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення – рішення. Олексій Любченко: За січень-серпень ми очікуємо перевиконання індикативу на 14,6 млрд гривень За результатами січня-серпня поточного року до загального фонду державного бюджету очікуються надходження 352,5 млрд грн платежів, які контролюються ДПС. Це на 14,6 млрд грн перевищує індикатив Міністерства фінансів України, який визначено у розмірі 337,8 млрд гривень. Про повідомив Голова Державної податкової служби України Олексій Любченко під час святкової селекторної наради, присвяченої відзначенню державного свята – Дня Незалежності України, за участю Міністра фінансів України Сергія Марченка. «За результатами 8-ми місяців поточного року не тільки надолужене відставання, допущене за січень-квітень у сумі 11,7 млрд грн, але й очікуються надходження із значним перевиконанням індикативу на 14,6 млрд грн. Дякую усім платникам за ту довіру до держави, яку вони демонструють, чесно сплачуючи податки. Запевняю, що податкова служба і надалі буде захищати їх від недоброчесної конкуренції з боку тіньового сектору економіки та підвищувати рівень і якість послуг, що надаються платникам», – підкреслив Олексій Любченко. Порівняно з відповідним періодом минулого року очікується зростання надходжень на 49,3 млрд грн, або на 16,3 %, в т.ч. ПДВ – на 5,4 млрд грн., або в 1,6 раза більше порівняно з серпнем минулого року. При скороченні ВВП за даними Мінекономіки у першому півріччі 2020 року на 6,5 % (у т.ч. за другий квартал – на 11 %), темп зростання сукупних надходжень платежів, які контролюються ДПС, за 8 місяців цього року складає 10,1 %.  Результативність роботи ДПС відзначив і Міністр фінансів України Сергій Марченко. За його словами, інституційна реформа податкової служби, командна робота колективу та зміна пріоритетів у діяльності позитивно позначилася на виконанні індикативних показників. Це дає впевненість у можливості забезпечення фінансування поточних потреб держави, зокрема, щодо виплати заробітних плат, соціальних виплат, пенсій. На 19,7 млрд грн, або на 36,8 % очікується перевиконання індикативу з надходжень податку на додану вартість. Планується, що у січні-серпні цього року буде сплачено 73,1 млрд грн ПДВ при 53,4 млрд грн запланованих. Порівняно з минулорічними показники надходжень ПДВ зростуть на 21,4 млрд грн, або в 1,4 рази, в т.ч. відносно серпня минулого року – на 5,4 млрд грн (14 млрд грн проти 8,6 млрд грн), або в 1,6 раза. «Вважаю, що такі результати будуть гарним подарунком до Дня Незалежності нашій державі від усіх платників податків. Конституцією України визначено обов’язок для громадян сплачувати податки та декларувати свої доходи. Але це не просто обов’язок, це та плата, яку кожен з нас вносить у становлення нашої держави, розвиток її фінансової та економічної незалежності», – наголосив Олексій Любченко. Харківщина: сплачено понад майже 222 млн грн за нерухомість Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що за січень - липень 2020 року до місцевих бюджетів надійшло 221,7 млн грн податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки. Збільшення з аналогічним періодом 2019 року на 2,3 млн гривень. Нагадуємо, що відповідно до п.п. 266.10.1 п. 266.10 ст. 266 Податкового кодексу України податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується: а) фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення; б) юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації. Шановні громадяни! У разі неотримання податкового повідомлення для сплати податку, запрошуємо Вас пройти звірку у ЦОП за місцем вашої реєстрації. До уваги фінансових агентів! Перенесено строки подання звітів про підзвітні рахунки в рамках Угоди FATCA за 2019 податковий рік З метою забезпечення реалізації міжнародних зобов’язань України відповідно до Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки для поліпшення виконання податкових правил й застосування положень закону США «Про податкові вимоги до іноземних рахунків» (FATCA) (далі – Угода FATCA) Державна податкова служба України повідомляє про отримання від Міністерства фінансів України такої інформації. На офіційному сайті  Служби внутрішніх доходів США опубліковане повідомлення про перенесення у зв’язку з COVID-19 строків подання звітів про підзвітні рахунки в рамках Угоди FATCA за 2019 податковий рік для компетентних органів країн, що звітують за моделлю IGA 1, до яких відноситься і Україна, на період до 31 грудня 2020 року. Повідомлення опубліковане за посиланням: https://www.irs.gov/newsroom/irs-grants-extension-of-time-to-file-fatca-information-returns. Крім цього, листом від 07.08.2020 Міністерство фінансів США повідомило, що відповідно до постанов Мінфіну США (TD 9610, 78 Fed. Reg. 5873) термін подання звітів для всіх звітуючих країн, у тому числі для України, подовжено до 31 грудня 2020 року. Зазначені рішення, прийняті Міністерством фінансів США, змінюють терміни виконання міжнародних зобов’язань України, встановлені пунктом 5 статті 3 Угоди FATCA, стосовно надання Службі внутрішніх доходів США інформації щодо підзвітних рахунків  до 30 вересня 2020 року, що в свою чергу веде до зміни строків звітування для фінансових агентів. Відповідно до пункту 69.8.3 статті 69 Податкового кодексу України  фінансові агенти зобов’язані щороку, до 1 вересня, подавати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, звіт про підзвітні рахунки. Згідно з пунктом 3.2 статті 3 Кодексу якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору. Підпунктом b) пункту 6 статті 4 Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки для поліпшення виконання податкових правил й застосування положень закону США «Про податкові вимоги до іноземних рахунків» (FATCA) встановлено, що незважаючи на пункти 3 і 5 статті 3 цієї Угоди, Україна не зобов’язується починати обмін інформацією раніше дати, до якої вимагається подавати подібну інформацію іноземними фінансовими установами, що беруть участь, до Служби внутрішніх доходів відповідно до постанов Міністерства фінансів США. Враховуючи зазначене, для ДПС України, яка є компетентним органом для цілей автоматичного обміну інформацією в рамках Угоди FATCA, строки подання до Служби внутрішніх доходів США звітів за 2019 податковий рік подовжено до 31 грудня 2020 року. Зважаючи на те, що у Кодексі встановлений термін звітності для фінансових агентів, який забезпечує компетентному органу місячний термін для обробки та перевірки наданої інформації, кінцевий строк подання фінансовими агентами звіту про підзвітні рахунки подовжуються до 1 грудня 2020 року. До цієї дати фінансові агенти повинні подати через портал IDES (International data exchange service – Міжнародна служба обміну даними) до ДПС України (центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику) звіти про підзвітні рахунки за 2019 рік та інформацію, яка стосується звітних періодів з 2014 по 2018 роки, відповідно до положень Угоди FATCA. Порядок заповнення і подання фінансовими агентами звіту про підзвітні рахунки відповідно до Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених штатів Америки для поліпшення виконання податкових правил застосування Закону США «Про податкові вимоги до іноземних рахунків» (FATCA)» затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12 серпня 2020 року № 496, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 серпня 2020 року за № 810/35093. Увага громадянам! Майнові податки слід сплатити до 01 вересня Головне управління ДПС у Харківській області акцентує увагу громадян на необхідності сплати до 01 вересня 2020 року майнових податків: - плату за землю;  - податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; - транспортний податок. При цьому, обчислення сум майнових податків здійснюється контролюючими органами, які надсилають  платникам податків податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податків та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування, у порядку, визначеному статтею 42 Податкового Кодексу, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком). Податкові зобов'язання  за звітний рік  сплачуються фізичними особами  протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (п.п.266.10.1 п.266.10 ст.266, п.п.267.8.1 п.267.8 ст.267, п.286.5 ст.286 ПКУ) Звертаємо увагу, що фізичні особи - платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем реєстрації) для проведення звірки даних щодо: а) об'єктів оподаткування, що перебувають у власності платника податку; б) права на застосування пільги зі сплати податку; в) розміру ставок податку; г) нарахованої суми податку. У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів (зокрема документів, що підтверджують право власності на об'єкт оподаткування, перехід права власності на об'єкт оподаткування), контролюючий орган проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним). Податкова знижка: визначення граничних сум витрат на сплату страхових внесків за наслідками 2019 року Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області нагадує, що порядок застосування фізичною особою – платником податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) права на податкову знижку передбачений ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Платник ПДФО має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, перелік яких визначено у п. 166.3 ст. 166 ПКУ. Підпунктом 166.3.5 п. 166.3 ст. 166 ПКУ передбачено, що платник ПДФО має право включити до податкової знижки, зокрема, суму витрат на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та пенсійних внесків, сплачених платником ПДФО страховику-резиденту, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внесків на банківський депозитний рахунок, на пенсійні вклади та рахунки учасників фондів банківського управління як такого платника ПДФО, так і членів його сім’ї першого ступеня споріднення, які не перевищують (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування): а) при страхуванні платника ПДФО або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом платника ПДФО, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління чи за їх сукупністю – суму, визначену в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ (у 2019 році: 1921 грн х 1,4 = 2690 гривень); б) при страхуванні члена сім’ї платника ПДФО першого ступеня споріднення або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління на користь такого члена сім’ї чи за їх сукупністю – 50 % суми, визначеної в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, в розрахунку на кожного застрахованого члена сім’ї (у 2019 році: 1921 грн х 1,4  х 50 % = 1345 гривень). Доводимо до відома, у разі якщо фізична особа має право на податкову знижку, такій особі необхідно подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи в період з 01 січня по 31 грудня року, наступного за звітним. Якщо впродовж зазначеного періоду фізособа не скористалася правом на податкову знижку, то на наступні роки таке право не переноситься. Набрали чинності зміни до Інструкції про нарахування і сплату єдиного внеску Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області повідомляє, що 21.08.2020 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 10.06.2020   № 283 (далі – Наказ № 283), яким внесено зміни до Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами (далі – Інструкція № 449). Так, Наказом № 283 в Інструкцію № 449 внесено зміни, згідно з якими фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), у тому числі ті, що обрали спрощену систему оподаткування, і у яких працюють особи з інвалідністю, застосовують ставку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) 8,41 % для працюючих осіб з інвалідністю. Також змінами, внесеними в Інструкцію № 449, зокрема, передбачено: ► встановлення пільгового порядку сплати єдиного внеску для членів фермерських господарств; ► у разі зняття з обліку ФОП останнім періодом, за який необхідно обчислити та сплатити єдиний внесок, є період із дня закінчення попереднього звітного періоду до місяця, в якому здійснено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності включно; ► суб’єкти господарювання, які отримують додаткову фінансову підтримку відповідно до ст. 131 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України», сплачують єдиний внесок з урахуванням положень Порядку надання сімейним фермерським господарствам додаткової фінансової підтримки через механізм доплати на користь застрахованих осіб – членів/голови сімейного фермерського господарства єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 травня 2019 року № 565 із змінами; Крім того, уточнено порядок стягнення заборгованості з платників. Наказ № 283 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 21.08.2020 № 65. Який податковий (звітний) період встановлений ПКУ для плати за землю? Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області повідомляє, що плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Норми встановлені п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік (п. 285.1 ст. 285 ПКУ). Базовий податковий (звітний) рік починається 01 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв’язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців) (п. 285.2 ст. 285 ПКУ). До уваги платників ПДВ! Відповідно до частини восьмої ст. 45 Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року № 2456-VI із змінами та доповненнями (далі – БКУ) у разі зміни місцезнаходження суб’єктів господарювання – платників податків сплата визначених законодавством податків і зборів після реєстрації здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду. Процедури переведення платника податків на обслуговування з одного контролюючого органу до іншого (взяття на облік/зняття з обліку) визначені розділом X Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами (далі – Порядок № 1588). Нормами п. 10.13 розділу X Порядку № 1588 визначено, що у разі зміни місцезнаходження суб’єкта господарювання – платника податків сплата визначених законодавством податків і зборів після такої реєстрації здійснюється таким платником податків за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду: 1) у такому випадку одночасно із зняттям з обліку юридичної особи (крім юридичних осіб, які включені до Реєстру неприбуткових установ та організацій) або фізичної особи – підприємця за основним місцем обліку здійснюється взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку згідно із розділом VII Порядку № 1588 без подання заяви платником податків та з урахуванням особливостей, визначених пунктами 10.14 – 10.21 розділу Х Порядку № 1588; 2) до закінчення року платник податків обліковується в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням (неосновне місце обліку) з ознакою того, що він є платником податків до закінчення року, а в контролюючому органі за новим місцезнаходженням (основне місце обліку) – з ознакою того, що він є платником податків з наступного року. У контролюючому органі за неосновним місцем обліку платник податків сплачує всі податки та збори, які згідно із законодавством мають сплачуватись на території адміністративно-територіальної одиниці, що відповідає неосновному місцю обліку, щодо таких податків подає податкові декларації (розрахунки, звіти) та виконує інші обов’язки платника податків, а контролюючий орган стосовно платника податків здійснює адміністрування таких податків, зборів (п. 7.3 розділу VII Порядку № 1588). Починаючи з 01 січня наступного року, платник податків подає податкові декларації (розрахунки, звіти) та виконує інші обов’язки платника податків до контролюючого органу за новим місцезнаходженням (місцем проживання), (основне місце обліку). Платниками податків, на яких не розповсюджуються норми ст. 45 БКУ та п. 7.3 розділу VII Порядку № 1588, є: ► юридичні особи, які не є суб’єктами господарювання відповідно до норм Господарського кодексу України; ► відокремлені підрозділи юридичної особи; ► особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність. Для зазначених платників сплата податків та подання звітності, здійснюється за новим місцезнаходженням (місцем проживання) з дати взяття па облік у контролюючому органі за новим місцезнаходженням (місцем проживання). Враховуючи викладене вище, у разі зміни суб’єктом господарювання місцезнаходження (місця проживання), пов’язаного зі зміною адміністративного району, подання податкової декларації з ПДВ та сплата ПДВ здійснюється за попереднім місцезнаходженням (місцем проживання) (неосновне місце обліку) до закінчення поточного бюджетного року, а починаючи з 01 січня наступного року – за новим місцезнаходженням (місцем проживання) (основне місце обліку). Фіскальний звітний чек (Z-звіт) створюється ПРРО щоденно Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області інформує, що фіскальний звітний чек – це документ встановленої форми, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний фіскальний звітний чек) програмним реєстратором розрахункових операцій (далі – ПРРО), який містить дані денного звіту, під час створення якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься відповідно до фіскального сервера Державної податкової служби. Норма визначена Законом України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг», який набрав чинності 01.08.2020. Отже, фіскальний звітний чек (Z-звіт) створюється ПРРО щоденно. Z-звіт може бути сформованим в електронній формі або роздрукованим. Фіскальний звітний чек ПРРО підлягає реєстрації (фіскалізації) на фіскальному сервері Державної податкової служби України (далі – фіскальний сервер). Після передачі до фіскального сервера Z-звіту і отримання відповідно підтвердження від фіскального сервера, його зберігання відбувається за бажанням суб’єкта господарювання в зручний для нього спосіб. Фізичні особи, яким призначено пенсію не за віком, зможуть скористатися пільгою щодо сплати земельного податку тільки після досягнення пенсійного віку Фізичні особи, які вийшли на пенсію не за віком (за вислугу років, по інвалідності, у разі втрати годувальника тощо) після досягнення ними пенсійного віку, мають право на пільгу щодо сплати земельного податку за земельні ділянки, що належать їм на правах приватної власності (за винятком земельних паїв). При цьому фізична особа для отримання пільги щодо сплати земельного податку має подати до 01 травня поточного року або протягом 30 календарних днів з дня набуття права на пільгу до контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки заяву про застосування пільги довільної форми та документи, що посвідчують її право на пільгу (пенсійне посвідчення (за віком)). Відповідно до п. 281.1 ст. 281 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) від сплати земельного податку звільняються особи з інвалідністю першої і другої групи, фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років, пенсіонери (за віком), ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» зі змінами та доповненнями, та фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Згідно з п. 281.2 ст. 281 ПКУ звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб п. 281.1 ст. 281 ПКУ, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм: -для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари; -для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара; -для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара; -для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара; -для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара. Пунктом 281.4 ст. 281 ПКУ визначено, що якщо фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, станом на 01 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, площа яких перевищує межі граничних норм, визначених п. 281.2 ст. 281 ПКУ, така особа до 01 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельних ділянок для застосування пільги (далі – заява про застосування пільги). Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з базового податкового (звітного) періоду, в якому подано таку заяву, та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги. У разі подання фізичною особою, яка станом на 01 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, заяви про застосування пільги після 01 травня поточного року пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду. Якщо право на пільгу у фізичної особи, яка має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, виникає протягом календарного року та/або фізична особа, визначена у пункті 281.1 цієї статті, набуває право власності на земельну ділянку/земельні ділянки одного виду використання, така особа подає заяву про застосування пільги до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки протягом 30 календарних днів з дня набуття такого права на пільгу та/або права власності (абзац перший п. 281.5 ст. 281 ПКУ). Якщо право на пільгу у платника виникає протягом року, то він звільняється від сплати податку починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому виникло це право (п. 284.2 ст. 284 ПКУ). Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 111.04).  Cума допомоги на дітей, яка надається фізичним особам підприємцям – платникам єдиного податку в період пандемії, ПДФО не оподатковується Сума допомоги на дітей, яка, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2020 року № 329, надається фізичній особі – підприємцю – платнику єдиного податку першої та другої групи, на період здійснення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором та відображається у податковому розрахунку за ф. 1 ДФ за ознакою доходу «128». Постановою Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2020 року № 329 «Деякі питання соціальної підтримки сімей з дітьми» (далі – Постанова № 329) затверджено порядок виплати допомоги на дітей фізичним особам - підприємцям, які обрали спрощену систему оподаткування і належать до першої та другої групи платників єдиного податку (далі – Порядок № 329). Пунктом 2 Порядку № 329 встановлено, що покриття витрат на виплату допомоги на дітей здійснюється за рахунок коштів, виділених Мінсоцполітики, з фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками відповідно до Порядку використання коштів фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2020 р. № 302 (далі – Порядок № 302). Порядок № 302 визначає механізм використання коштів фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками (далі - фонд), який створюється у складі державного бюджету на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України зазначеної хвороби, та протягом 30 днів з дня відміни дії карантину (п. 1 Порядку № 302). Підпунктом 4 п. 292.11 ст. 292 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) встановлено, що до складу доходу фізичної особи підприємця – платника єдиного податку, визначеного ст. 292 ПКУ, не включаються суми коштів цільового призначення, що надійшли від Пенсійного фонду та інших фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з бюджетів або державних цільових фондів, у тому числі в межах державних або місцевих програм. Порядок оподаткування доходів фізичних осіб податком на доходи фізичних осіб регламентується розд. ІV ПКУ, п. 163.1 ст. 163 якого визначено, що об’єктом оподаткування є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ. Згідно з п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються, зокрема, доходи у вигляді суми державної та соціальної матеріальної допомоги, які отримує платник податку з бюджетів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування. Разом з тим, об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ (п.п. 1.2 п. 16 прим.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). Ставка військового збору становить 1,5 відс. об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ (п.п. 1.3 п. 16 прим.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). Пунктом 1.7 п.п. 16 прим.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ встановлено, що звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розд. IV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою). Згідно з довідником ознак доходів, наведеним у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (ф. 1ДФ), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року № 4 із змінами та доповненнями, суми державної та соціальної матеріальної допомоги, які отримує платник податку з бюджетів (п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 ПКУ), відображаються податковим агентом у податковому розрахунку за ф. 1ДФ за ознакою доходу «128» як соціальна виплата з відповідного бюджету. Довідково: загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 103.02). У разі закриття платником податків об’єкта оподаткування – подайте повідомлення за ф.№20-ОПП У разі закриття об’єкта оподаткування, об’єкта, пов’язаного з оподаткуванням або через який провадиться діяльність, у тому числі внаслідок припинення діяльності платника податків, повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП (далі – повідомлення за ф. № 20-ОПП) подається з оновленою інформацією про такий об’єкт, при цьому розділ 3 повідомлення за ф. № 20-ОПП заповнюється одним рядком наступним чином: -у графі 2 «Код ознаки надання інформації» вказується значення «6 - закриття об’єкта оподаткування»; -графи 3-10 та 12 заповнюються згідно з Пам’яткою для заповнення розділу 3 повідомлення за ф. № 20-ОПП, передбаченою у додатку до повідомлення за ф. № 20-ОПП; -графа 11 не заповнюється. У разі закриття об’єкта оподаткування, об’єкта, пов’язаного з оподаткуванням або через який провадиться діяльність, повідомлення за ф. № 20-ОПП з оновленою інформацією про об’єкт оподаткування, який закрито, подається протягом 10 робочих днів після його закриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків. Згідно з п. 8.1 розділу VIIІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588), платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку у порядку, встановленому розділу VIIІ Порядку № 1588. Пунктом 8.4 розділу VIIІ Порядку № 1588 визначено, що повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП (далі – повідомлення за ф. № 20-ОПП) подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків. Платники податків, які уклали з відповідним контролюючим органом договір про визнання електронних документів, можуть подати повідомлення за ф. № 20-ОПП засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронних довірчих послуг. Довідково: Загальнодоступний інформаційно - довідковий ресурс (категорія 116.11). Податкові зміни: сплата податкового зобов’язання, якщо граничний термін припадає на вихідний або святковий день Законом України від 16.01.2020 № 466-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" запроваджено зміни щодо строків сплати податкового зобов’язання, які набули чинності з 23.05.2020 р. Так, якщо граничний строк сплати податкового зобов'язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов'язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем (п. 57.1 ст. 57 ПКУ). Нагадаємо, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПКУ. Також передбачено, що сплачувати грошові зобов'язання, визначені податковим органом за підставами, зазначеними у п.п. 54.3.1 - 54.3.6 ст. 54 ПКУ, платник податків зобов’язаний протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення (було 10 календарних днів), крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу (п.57.3 ст. 57 ПКУ). Тобто, сплатити податкові зобов'язання, донараховані органом ДПС, платник податків має протягом 10 робочих днів із моменту отримання ППР. Врегульовано питання щодо неодноразової втрати платниками податків первинних документів, що використовується для уникнення перевірок 23.05.2020 набрав чинності Закон України від 16.01.2020 № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466-IX). Законом № 466-IX внесено зміни до Податкового кодексу України (статті 44), в частині вимог до підтвердження даних, визначених в податковій звітності, а також документального підтвердження виконання вимог податкового та іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи. Зокрема, визначено, що платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, пов'язаних із виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, але не менш як 1095 днів з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів – не менш як 1095 днів з дня завершення терміну їх дії). Також внесено зміни щодо обов’язку платника податків у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку та надати оформлені відповідно до законодавства документи, підтверджуючі настання події, що призвела до такої втрати, пошкодження або дострокового знищення документів. У разі надання платником податків повідомлення та неможливості проведення перевірки платника податків у зв'язку з втратою, пошкодженням або достроковим знищенням платником податків документів строки проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених строків, але на строк не більше ніж 120 днів (раніше було 90 днів). У разі не відновлення документів, або їх повторної втрати, пошкодження чи дострокового знищення, що відбулися після використання платником податків права на їх відновлення у порядку, передбаченому пунктом 44.5 статті 44 Податкового кодексу України, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності або на час виконання ним вимог митного, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Закон № 466-ІХ: оподаткування ПДФО сум відшкодування моральної шкоди Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області повідомляє, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім: - сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров’ю, а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом. Зазначені зміни до підпункту «а» підпункту 164.2.14 статті 164 Податкового кодексу України щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб сум відшкодування моральної шкоди внесені Законом України від 16.01.2020 № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» та набрали чинності з 23.05.2020. Таким чином, з 23.05.2020 звільняється від оподаткування податком на доходи фізичних осіб відшкодування моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 01 січня звітного (податкового) року (у 2020 році – 18 892 гривні), або у розмірі, визначеному законом. Карантин та мораторій: коли податківці можуть прийти на фактичну перевірку? Мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок діє до останнього календарного дня місяця (включно), в якому завершиться карантин, встановлений Кабміном на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). Тобто, якщо карантин, наприклад, закінчиться 25 серпня, то мораторій триватиме до 31 серпня. Проте, мораторій не поширюється на: – документальні позапланові податкові перевірки з підстав, визначених пп. 78.1.8 Податкового кодексу. Йдеться про документальні перевірки, які проводяться для відшкодування ПДВ та/або з від’ємним значенням з ПДВ, яке становить більше 100 тис. гривень; – фактичні перевірки щодо порушення вимог законодавства в частині: обліку, ліцензування, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального та спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених пп. 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 ПКУ. Нагадуємо, що фактичні перевірки здійснюються без попередження платника податків. Вона може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: – коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів; – при наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів; – письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування; – неподання суб’єктом господарювання в установлений законом строк обов’язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками; – при наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; – при виявленні за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пп. 75.1.3 ПКУ; – у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації. Не сплачено податок на доходи нерезидентів: які наслідки? Резидент, у тому числі фізична особа підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у п.п. 141.4.1 ст. 141 ПКУ, за ставкою в розмірі 15% (крім доходів, зазначених у п.п. 141.4.3 – 141.4.6 та 141.4.11 ст. 141 ПКУ) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності (абз. перший п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141ПКУ) До платника податку, який здійснює виплати доходу нерезиденту без утримання та внесення до бюджету податку з такого доходу, або який перерахував податок з доходів нерезидента до бюджету в повному обсязі, але пізніше терміну, застосовується штраф, передбачений п. 127.1 ст. 127 ПКУ. А саме, ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податку з доходу нерезидентів: - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25% суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50% суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. - дії, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75% суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Відповідальність за погашення суми податкового зобов’язання або податкового боргу, що виникає внаслідок вчинення таких дій, та обов’язок щодо погашення такого податкового боргу покладається на особу, визначену ПКУ, у тому числі на податкового агента. При цьому платник податку – отримувач таких доходів звільняється від обов’язків погашення такої суми податкових зобов’язань або податкового боргу, крім випадків, встановлених розд. IV ПКУ. Шановні платники вчасно сплатіть податки! 31 серпня останній день сплати: - акцизного податку за липень 2020 року; - податку на додану вартість за липень 2020 року; - плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (крім громадян) за липень 2020 року; - рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України за липень 2020 року; - авансового внеску з туристичного збору за серпень 2020 року платниками, які сплачують туристичний збір авансами щомісяця; - податку на доходи фізичних осіб із нарахованого, але не виплаченого доходу за липень 2020 року; - військового збору з нарахованого, але не виплаченого доходу за липень 2020 року. Платникам ПДВ: граничний день реєстрації ПН є вихідним (святковим). Чи можна зареєструвати таку ПН? Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням таких граничних строків (п. 201.10 ст. 201 ПКУ):      - для ПН/РК, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, – до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;     - для ПН/РК, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, – до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;      - для зведених ПН/РК, складених за операціями, визначеними п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 ПКУ, – протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;      - для РК, складених постачальником товарів/послуг до ПН, що складена на отримувача – платника ПДВ, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, – протягом 15 календарних днів з дня отримання такого РК до податкової накладної отримувачем (покупцем). Операційний день - частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників ПДВ податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем (п. 3 «Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних», затвердженого постановою КМУ від 29.12.2010 (у редакції від 26.04.2017 № 341 (зі змінами)). Отже, якщо граничні строки реєстрації ПН/РК в ЄРПН припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем. Подання єдинниками-орендодавцями декларації з плати за землю З 01 липня 2020 року платники єдиного податку другої або третьої груп, що є власниками земельних ділянок або постійними землекористувачами, є платниками земельного податку у разі здійснення ними діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм, позичку), у тому числі якщо надання в оренду нерухомого майна є одним із видів діяльності або основним (п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ, з урахуванням змін, внесених Законом України від 16.01.2020 № 466-IX). Такі платники єдиного податку самостійно обчислюють суму земельного податку за 2020 рік (з 01 липня по 31 грудня) з розбивкою річної суми рівними частинами за місяцями (липень – грудень) та подають з 01 по 20 серпня 2020 року (включно) до податкового органу за місцезнаходженням земельної ділянки Декларацію з позначкою «Земельний податок», з типом «Звітна», заповненням графи «починаючи з», в якій вказується число – 01 і місяць – 07, за умови, що ними не подавалися Декларації за 2020 рік. При цьому платники єдиного податку, які з 01.07.2020 стали платниками земельного податку, мають право подавати Декларації щомісячно з типом «Звітна» – протягом 20 календарних днів після закінчення звітного місяця, для яких перший звітний місяць – «липень». Крім того, Декларація з позначкою «Земельний податок», з типом «Уточнююча», з заповненням графи «з урахуванням уточнень з», в якій вказується число – 01 і місяць – 07, подається у разі якщо платник єдиного податку до 01 липня був платником земельного податку та подавав до контролюючого органу у 2020 році Декларацію з типом «Звітна». Слід зазначити, що фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку подають Декларацію, якщо право власності на земельну ділянку, право постійного користування оформлено на фізичну особу – підприємця. Якщо право власності на земельну ділянку або право постійного користування оформлене на фізичну особу, яка зареєстрована фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку, та здійснює діяльність з надання таких земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм, позичку), то нарахування сум земельного податку відповідно до п. 286.5 ст. 286 ПКУ здійснюється контролюючим органом (за місцем знаходження земельної ділянки), який надсилає (вручає) фізичній особі за місцем його реєстрації до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення земельного податку. Чи може новостворена фізична особа – підприємець обрати ставку єдиного податку, яка передбачає сплату ПДВ? Відповідно до пункту 293.3 статті 293 Податкового кодексу України відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється у розмірі: - 3 відс. доходу – у разі сплати податку на додану вартість згідно з Податковим кодексом; - 5 відс. доходу – у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку. Абзацом другим підпункту 298.1.2 пункту 298.1 статті 298 Податкового кодексу передбачено, що зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації. Згідно з підпунктом 4 пункту 293.8 статті 293 Податкового кодексу ставка єдиного податку, визначена для третьої групи у розмірі 3 відс., може бути обрана:      а) суб’єктом господарювання, який зареєстрований платником податку на додану вартість, у разі переходу ним на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу;      б) платником єдиного податку третьої групи, який обрав ставку єдиного податку в розмірі 5 відс., у разі добровільної зміни ставки єдиного податку шляхом подання заяви щодо зміни ставки єдиного податку не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися нова ставка, та реєстрації такого платника єдиного податку платником податку на додану вартість у порядку, встановленому розд. V Податкового кодексу; в) суб’єктом господарювання, який не зареєстрований платником податку на додану вартість, у разі його переходу на спрощену систему оподаткування або зміни групи платників єдиного податку шляхом реєстрації платником податку на додану вартість відповідно до розд. V Податкового кодексу і подання заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування або зміни групи платників єдиного податку не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу, в якому здійснено реєстрацію платником податку на додану вартість. У разі, якщо платником прийнято рішення про зміну ставки єдиного податку відповідно до п.п. «б» п.п. 4 п. 293.8 ст. 293 Податкового кодексу, йому необхідно подати до контролюючого органу реєстраційну заяву не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату податку на додану вартість. Водночас такому платнику необхідно зареєструватися платником податку на додану вартість шляхом подання реєстраційної заяви згідно з п. 183.7 ст. 183 ПКУ не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такий платник вважатиметься платником ПДВ та матиме право на податковий кредит і складання податкових накладних.      Таким чином, новостворена фізична особа – підприємець може обрати ставку єдиного податку, що передбачає сплату податку на додану вартість (третя група – 3 відс.), лише після здійснення реєстрації платником податку на додану вартість. Тобто новостворена фізична особа – підприємець може зареєструватися з дня державної реєстрації як платник єдиного податку третьої групи зі ставкою 5 відс. та не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку наступного кварталу подати заяву про перехід на сплату єдиного податку за ставкою 3 відс. (для третьої групи) та подати заяву на реєстрацію платником податку на додану вартість. Законом №466 дозволено застосування «виробничого» методу нарахування амортизації основних засобів Законом №466 до п.п. 138.3.1 п.138.3 ст.138 ПКУ, дозволено застосування «виробничого» методу для визначення податкової амортизації. Пунктом 52 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ передбачено, що платники  податку  на  прибуток можуть  прийняти  рішення про застосування  з ІІ – IV кварталу 2020 року «виробничого» методу нарахування амортизації при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток до основних засобів,  амортизацію яких розпочато за іншим методом. Такі платники податку зобов’язані провести інвентаризацію цих об’єктів основних засобів станом на перше число податкового (звітного) періоду 2020 року, у якому прийнято рішення про застосування «виробничого» методу.  Оскільки відповідно до п.49.19 ст.49 ПКУ для податку на прибуток підприємств «базовим звітним (податковим) періодом» є календарний  квартал,  то  платники,  які  прийняти  рішення  про  застосування з ІІ кварталу 2020 року «виробничого» методу нарахування податкової амортизації до основних засобів, амортизацію яких розпочато за іншим методом, зобов’язані провести інвентаризацію цих об’єктів основних засобів станом на 01 квітня 2020 року. Як передбачено п.52 підрозд.4 розд. ХХ ПКУ, якщо загальна балансова вартість (без урахування переоцінки) основних засобів за даними бухгалтерського обліку станом на 01 квітня 2020 року менша ніж балансова (залишкова) вартість основних засобів, розрахована відповідно до вимог розділу ІІІ ПКУ, різниця, що виникає в результаті такого порівняння, амортизується як окремий об’єкт основних засобів із застосуванням «прямолінійного» методу нарахування амортизації протягом двадцяти податкових (звітних) кварталів та зменшує фінансовий результат до оподаткування за відповідний податковий (звітний) період. Така амортизація вперше буде відображена у додатку АМ до Декларації за півріччя 2020 року. Законом № 466 з 23 травня 2020 року змінено вартісний критерій визначення  основних  засобів  з 6000  до 20000 гривень. Цей критерій  буде застосовуватись  до  основних  засобів,  що  вводяться  в  експлуатацію  після 22 травня 2020 року. Основні засоби, введені в експлуатацію до 23 травня 2020 року продовжують амортизуватись у податковому обліку, навіть якщо їх залишкова балансова вартість не перевищує 20000 гривень. Крім того, Законом № 466 підр.4 розд.ХХ ПКУ доповнено новим пунктом 431, яким передбачено, що при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств на період з 01 січня 2020 року до 31 грудня 2030 року платники податку на прибуток мають право під час розрахунку амортизації щодо основних засобів: -четвертої групи (машини та обладнання) та п’ятої групи використовувати мінімально допустимий строк амортизації, який дорівнює два роки; -третьої групи (передавальні пристрої) та дев’ятої групи використовувати мінімально допустимий строк амортизації, який дорівнює п’ять років. Отже, платники податку на прибуток підприємств мають право застосувати прискорену амортизацію, визначену п. 431 підр.4 розд. ХХ ПКУсу, починаючи зі звітного періоду – півріччя 2020 року, та відобразити відповідні суми прискореної амортизації у додатку АМ до Декларації за цей період. Яка заборгованість вважається безнадійною? Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області звертає увагу, що ознаки безнадійної заборгованості  визначені у п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, відповідно до яких безнадійна заборгованість - це заборгованість, що відповідає одній з таких ознак: - заборгованість за зобов’язаннями, щодо яких минув строк позовної давності; - прострочена заборгованість померлої фізичної особи, за відсутності у неї спадкового майна, на яке може бути звернено стягнення; - прострочена заборгованість осіб, які у судовому порядку визнані безвісно відсутніми, оголошені померлими; - прострочена понад 180 днів заборгованість особи, розмір сукупних вимог кредитора за якою не перевищує мінімально встановленого законодавством розміру безспірних вимог кредитора для порушення провадження у справі про банкрутство, а для фізичних осіб – заборгованість, що не перевищує 25 відс. мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 01 січня звітного податкового року (у разі відсутності законодавчо затвердженої процедури банкрутства фізичних осіб);  - актив у вигляді корпоративних прав або не боргових цінних паперів, емітента яких визнано банкрутом або припинено як юридичну особу у зв’язку з його ліквідацією; - сума залишкового призового фонду лотереї станом на 31 грудня кожного року; - прострочена заборгованість фізичної або юридичної особи, не погашена внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови, що дії щодо примусового стягнення майна боржника не призвели до повного погашення заборгованості;  - заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв’язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством; - заборгованість суб'єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв'язку з їх ліквідацією. Законом №466 підвищено вартісний критерій річного доходу для застосування річного звітного періоду та незастосування різниць - з 20 до 40 млн. грн. Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області інформує, що з набранням чинності Законом України від 16.01.2020 №466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України  щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) внесені  зміни  до  п.п.134.1.1  п.134.1  ст.134 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) в частині підвищення вартісного критерію річного доходу для незастосування різниць з 20 до 40 млн.грн. (зміни набули чинності 23 травня 2020 року) та до п.137.5 ст.137 ПКУ у частині підвищення вартісного критерію річного доходу для застосування річного звітного періоду (набудуть чинності з 01 січня 2021 року). Таким чином, платники податку на прибуток підприємств, у яких річний дохід за 2020 звітний рік не перевищує 40 млн. грн.: - зможуть прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень розділу ІІІ Кодексу, у декларації за 2020 рік; - застосовувати у 2021 році річний податковий (звітний) період з податку на прибуток підприємств. Звертаємо увагу, що у 2020 році річний податковий (звітний) період з податку на прибуток підприємств застосовується платниками, у яких річний дохід за 2019 звітний рік не перевищує 20 млн. гривень. Коли податкові вимоги, податкові повідомлення вважаються відкликаними? Згідно з ст. 60 Податкового кодексу (далі – ПКУ) податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо: сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення (податкова вимога вважається відкликаною у день, протягом якого відбулося погашення суми податкового боргу в повному обсязі); контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов’язання або податкову вимогу (податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня прийняття контролюючим органом рішення про скасування такого податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги); контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов’язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі (податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов’язання або податкового боргу); рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі (податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними у день набрання законної сили відповідним рішенням суду); рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов’язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі (податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов’язання або податкового боргу). Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області
 

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить


Фотогалереи изюмчан

Кто он-лайн

Сейчас на сайте:
Гостей - 7

 
Служба недвижимости Вилима.

 
 
 
 
 

Сушка зерна и древесины на отходах
БЕСПЛАТНЫЕ ОБОИ ДЛЯ РАБОЧЕГО СТОЛА

Дизайн РА «Изюминка»