Главная
Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області повідомляє Версия для печати Отправить на e-mail
19.08.2020
Набрав чинності Закон України, яким регулюється діяльність щодо організації та проведення азартних ігор
Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області звертає увагу, що 13.08.2020 набрав чинності Закон України від 14 липня 2020 року № 768-IX «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» (далі – Закон № 768). Деякі норми Закону № 768 почнуть діяти через місяць, а деякі – з 01.01.2021.
Закон № 768 визначає правові засади здійснення державного регулювання господарської діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор в Україні, правові, економічні соціальні та організаційні умови функціонування ринку азартних ігор.
Зокрема, Законом № 768 визначено виключний перелік видів діяльності у сфері азартних ігор, що дозволені в Україні. Законом № 768 встановлено, що Кабінету Міністрів України після введення в експлуатацію Державної системи онлайн-моніторингу необхідно розробити та подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо внесення змін до Податкового кодексу України у частині зміни ставок податку на дохід від діяльності з організації та проведення азартних ігор. Довідково: Державна система онлайн-моніторингу – це спеціалізований програмно-апаратний комплекс, призначений для забезпечення здійснення моніторингу господарської діяльності організаторів азартних ігор, забезпечення відповідності ліцензійним умовам та технічним стандартам; отримання або передачі інформації в режимі реального часу від (до) відповідного грального обладнання через мережу Інтернет або інші канали зв’язку, збору, обробки, накопичення та реєстрації інформації про прийняті ставки, виплачені виграші (призи), здійснені виплати та інші операції, пов’язані з організацією та проведенням азартних ігор, забезпечення захисту інформації від втрати, розкрадання, спотворення, підробки, несанкціонованих дій щодо її знищення, модифікації, копіювання тощо, від несанкціонованого доступу через мережу Інтернет, а також для забезпечення принципу відповідальної гри. Закон № 768 опубліковано в офіційному виданні «Голос України» від 12.08.2020 № 141-142. Набули чинності зміни до ПКУ щодо підтримки та підвищення міжнародної конкурентоспроможності галузі відео- та кіновиробництва Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області звертає увагу, що 13.08.2020 набув чинності Закон України від 21 липня 2020 року № 821-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо підтримки та підвищення міжнародної конкурентоспроможності галузі відео- та кіновиробництва» (далі – Закон № 821). Законом № 821 внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Зокрема п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ доповнено абзацом двадцять другим, відповідно до якого не є доходами для цілей цього пункту субсидії для повернення частини кваліфікованих витрат, передбачених Законом України «Про державну підтримку кінематографії в Україні». Крім того, п. 186.3 ст. 186 ПКУ доповнено п.п. «з», згідно з яким місцем надання послуг з виробництва та компонування відеофільмів, кінофільмів, анімаційних (мультиплікаційних) фільмів, телевізійних програм, рекламних фільмів, фоторекламних матеріалів та комп’ютерної графіки вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання або – у разі відсутності такого місця – місце постійного чи переважного його проживання. Закон № 821 опубліковано в офіційному виданні «Голос України» від 12.08.2020 № 141-142. Затверджено Порядок надання ДПС України інформації з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про доходи фізичних осіб на запити Міністерства фінансів України Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області інформує, що 31.07.2020 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України  від 01.06.2020 № 260 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.07.2020 за № 661/34944) (далі – Наказ № 260), яким затверджено Порядок надання Державною податковою службою України інформації з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про доходи фізичних осіб на запити Міністерства фінансів України (далі – Порядок). Порядок розроблено з метою реалізації механізму надання Державною податковою службою України інформації з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр) про доходи фізичних осіб на запити Міністерства фінансів України, а також автоматизації процесу взаємодії між Інформаційно-аналітичною платформою електронної верифікації та моніторингу (далі – Інформаційно-аналітична платформа) та Державним реєстром відповідно до пункту 40 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, статті 70 глави 6 розділу ІІ Податкового кодексу України, статті 8 Закону України «Про верифікацію та моніторинг державних виплат», законів України «Про захист персональних даних», «Про інформацію», «Про телекомунікації», «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах», Положення про електронну взаємодію державних електронних інформаційних ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 вересня 2016 року № 606, підпункту 241 пункту 4 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 375, підпункту 61 пункту 4 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року № 227, Порядку обробки персональних даних у базі персональних даних – Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.02.2015 № 210, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 12.03.2015 за № 278/26723. Наказом № 260 встановлено, що втратив чинність наказ Міністерства фінансів України від 29.08.2016 № 794 «Про затвердження Порядку отримання з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків інформації, необхідної для здійснення верифікації та моніторингу державних виплат», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 16.09.2016 за № 1262/29392. Наказ № 260 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 31.07.2020 № 59. Закон України № 466: за порушення порядку подання інформації контролюючим органам про угоди щодо оренди об’єктів нерухомості ПКУ передбачена відповідальність Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області нагадує, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) внесено ряд змін до Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Так, Законом № 466 ПКУ доповнено новою статтею 1191, відповідно до якої за порушення порядку подання інформації контролюючим органам про угоди щодо оренди об’єктів нерухомості передбачена відповідальність, а саме: ► порушення нотаріусом порядку та/або строків подання інформації щодо посвідчення договорів оренди об’єктів нерухомості в разі вчинення такої нотаріальної дії – тягне за собою накладення штрафу в розмірі 680 гривень за кожне таке порушення (п. 1191.1 ст. 1191 ПКУ); ► порушення суб’єктом господарювання, який провадить посередницьку діяльність, пов’язану з наданням послуг з оренди нерухомості (рієлтером), порядку та/або строків подання інформації про укладені за його посередництвом цивільно-правові договори (угоди) про оренду нерухомості – тягне за собою накладення штрафу в розмірі 680 гривень за кожне таке порушення (п. 1191.2 ст. 1191 ПКУ); ► дії, передбачені пунктами 1191.1 і 1191.2 цієї статті, вчинені суб’єктом, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1360 гривень за кожне таке порушення (п. 1191.3 ст. 1191 ПКУ). До уваги осіб, які провадять незалежну професійну діяльність та членів фермерського господарства – платників єдиного внеску! Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області інформує, що відповідно до п. 910 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) тимчасово звільняються від нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) особи, зазначені у підпунктах, зокрема 5 та 51 частини 1 ст. 4 Закону № 2464 (особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерського господарства) у частині сум, що підлягають нарахуванню, обчисленню та сплаті такими особами за періоди з 01 по 31 березня, з 01 по 30 квітня та з 01 по 31 травня 2020 року за себе. При цьому положення абзацу другого п. 2 частини 1 ст. 7 Закону № 2464 щодо таких періодів для таких осіб не застосовуються. Вищезазначені особи можуть прийняти рішення про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску за періоди з 01 по 31 березня, з 01 по 30 квітня та з 01 по 31 травня 2020 року у розмірах та порядку, визначених Законом № 2464. У такому разі, інформація про сплачені суми зазначається у звітності про нарахування єдиного внеску, за звітний період, визначений для таких осіб Законом № 2464. Про справляння плати за землю фізособами – нерезидентами Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області звертає увагу, що використання землі в Україні є платним. Норми встановлені ст. 206 Земельного кодексу України. Відповідно до п. 269.1 ст. 269 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками земельного податку є: - власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); - землекористувачі. Власники земельних ділянок – це юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які відповідно до закону набули права власності на землю в Україні, а також територіальні громади та держава щодо земель комунальної та державної власності відповідно (п.п. 14.1.34 п. 14.1 ст. 14 ПКУ). Землекористувачі – юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди (п.п. 14.1.73 п. 14.1 ст. 14 ПКУ). Норми ПКУ не передбачають окремий порядок плати за землю (земельного податку та орендної плати за землі державної і комунальної власності) для фізичних осіб – нерезидентів. Облік платників податків у контролюючих органах: що змінилось Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області нагадує, що Міністерством фінансів України наказом від 24.06.2020 № 323 затверджено зміни до Порядку обліку платників податків і зборів (далі – Порядок). Цим наказом встановлено зокрема, порядок взяття на облік у контролюючих органах іноземних компаній, організацій, дипломатичних місій. Взяття на облік здійснюється на підставі поданих до контролюючого органу документів: У разі отримання іноземною компанією, організацією, дипломатичною місією майнових прав на нерухомість або землю в Україні, які підлягають оподаткуванню, якщо спосіб та цілі отримання цього майна не потребують створення такою компанією (організацією) відокремленого підрозділу або постійного представництва нерезидента в Україні - документи подаються нерезидентом до контролюючого органу за місцезнаходженням відповідного об'єкта (п. 4.4 роз. IV Порядку). Якщо іноземна компанія, організація, дипломатична місія відкриває рахунок в банку або іншій фінансовій установі та не підпадає під дію абзацу другого п. 4.4 роз IV Порядку (крім документів, визначених в абзаці четвертому п. 4.4 роз. IV Порядку) - документи подаються нерезидентом до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням банку (відокремленого підрозділу) або іншої фінансової установи, в якому відкривається рахунок. Взяті на облік згідно з цим підпунктом іноземні компанії, організації, дипломатичні місії включаються до реєстру платників податків - нерезидентів з ознакою "іноземна компанія, що отримала майнові права на нерухомість або землю" або "іноземна компанія, що відкриває рахунок. Крім цього визначено, що відокремлені підрозділи юридичної особи подають інформацію про об'єкти оподаткування, що знаходяться на їх балансі. Юридична особа інформує про всі об'єкти оподаткування крім тих, відомості щодо яких надані до відповідних контролюючих органів відокремленими підрозділами такої юридичної особи. У повідомленні за ф. № 20-ОПП надається інформація про всі об'єкти оподаткування, що є власними, орендованими або переданими в оренду. Під час надання повідомлень за ф. № 20-ОПП застосовується принцип укрупнення інформації, яка надається про об'єкт оподаткування (наприклад, якщо подається інформація про об'єкти оподаткування - офіс, склад, склад-магазин, розташовані в одному офісному центрі за одною адресою, достатньо надати інформацію за одним із типів об'єктів оподаткування, зазначивши у найменуванні: офіс, склад, склад-магазин). Принцип укрупнення інформації не застосовується під час надання інформації про об'єкти рухомого та нерухомого майна, які підлягають реєстрації у відповідному державному органі з отриманням відповідного реєстраційного номера (наприклад, у повідомленні за ф. № 20-ОПП надається інформація і про земельну ділянку, і про об'єкт нежитлової нерухомості, що розташований на такій земельній ділянці). Інформація про однотипні (за видом, використанням, станом та видом права власності) автомобільні транспортні засоби, які не є пунктами пересувної роздрібної торгівлі, громадського харчування або послуг, інших ніж пасажирські та вантажні перевезення, може бути подана в повідомленні за ф. № 20-ОПП як узагальнена з типом об'єкта оподаткування "автомобільні транспортні засоби" та зазначенням кількості таких транспортних засобів в графі "Реєстраційний номер об'єкта оподаткування. Наказ набрав чинності з 27.07.2020 року. Громадяни, які задекларували доходи за 2019 рік, повинні сплатити податки до 1 жовтня Головне управління ДПС у Харківській області нагадує громадянам, які подали  податкову  декларацію про майновий стан і доходи за 2019 рік:  термін сплати зазначених податкових зобов’язань – до  1 жовтня п.р.      Отже,  останній день сплати – 30 вересня 2020 року (включно).        Громадяни, які задекларували доходи, виконують свої зобов’язання як зі сплати податку на доходи фізичних осіб, так і військового збору.     Також звертаємо увагу, що відповідно до Податкового кодексу України за несвоєчасну сплату грошових зобов’язань до платника застосовуються штрафні санкції: -         у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу при затримці сплати  до 30 календарних днів; -         у розмірі 20 відсотків – при затримці сплати понад 30 календарних днів.     Крім того, після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім  днем граничного  строку сплати податкового зобов’язання, на суми такого зобов’язання нараховується пеня.  Закон України № 466: зміни у частині проведення перевірок Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області нагадує, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) внесено ряд змін до Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Так, змінами до ст. 102 ПКУ, які набудуть чинності з 01.01.2021, передбачено, що строки давності для здійснення перевірок та донарахування платежів до бюджету зупиняються на період, коли їх проведення неможливо у зв’язку з законодавчою або судовою забороною, недопуском до перевірки, відсутністю платника за місцезнаходженням, оскарженням ним протягом тривалого часу наказів на перевірку, втрати документів тощо. На цей же період продовжуються також терміни зберігання документів (ст. 44 ПКУ). Слід звернути увагу на зміну умов та порядку допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок (п. 81.1 ст. 81 ПКУ). Зокрема, передбачено можливість допуску до перевірки за наявності не тільки службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки, а і належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу. Крім того, у разі якщо при організації документальної планової та позапланової виїзної або фактичної перевірки встановлено неможливість її проведення, змінами до ст. 81 ПКУ передбачено невідкладне складання посадовими (службовими) особами контролюючого органу відповідного акту про неможливість проведення перевірки, який не пізніше наступного робочого дня реєструється в контролюючому органі. До такого акта додаються матеріали, що підтверджують факти, наведені в такому акті. Зазначений акт та матеріали надсилаються контролюючим органом платнику податку в порядку, визначеному ст. 42 ПКУ. Слід звернути увагу на необхідність дотримання цієї норми, оскільки складання такого акту є обов’язковою умовою для зупинення перебігу строків давності (ст. 102 ПКУ). З метою підвищення якості та ефективності організації перевірок передбачено можливість органів ДПС зупиняти як виїзні, так і невиїзні документальні перевірки платників податків всіх категорій, а не лише великих (п. 82.4 ст. 82 ПКУ). Пунктом 82.2 ст. 82 ПКУ з урахуванням змін, внесених Законом № 466, передбачено, що у разі якщо під час проведення перевірки платник податків надає (надсилає у порядку, передбаченому абзацом першим п. 44.7 ст. 44 ПКУ) документи менше ніж за три робочі дні до дня її завершення, така перевірка додатково продовжується на строк три робочі дні (раніше таке обмеження було відсутнє). Законом № 466 також уточнена норма щодо експертних висновків, які є підставами для висновків під час проведення перевірок, а саме: експертні висновки, надані відповідно до ст. 84 ПКУ та інших законів України             (п.п. 83.1.3 п. 83.1 ст. 83 ПКУ). Крім того, встановлено обмеження у строках для надання запиту посадовою (службовою) особою контролюючого органу на отримання копій документів при проведенні перевірок – такий запит повинен бути поданий не пізніше ніж за п’ять робочих днів до дати закінчення перевірки (п. 85.4 ст. 85 ПКУ). У разі порушення посадовими (службовими особами) контролюючого органу строку, визначеного абзацом другим п. 85.4 ст. 85 ПКУ, за заявою платника податків проведення документальної виїзної планової та позапланової перевірки повинно бути зупинено на строк не менше ніж п’ять робочих днів (п. 82.5 ст. 82 ПКУ). Доходи отримані фізособою від продажу рухомого та нерухомого майна: чи є база нарахування єдиного внеску? Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області звертає увагу, що платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є, зокрема, роботодавці, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем (далі –- ФОП), якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань). Норми встановлені п. 1 частини 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464). Базою нарахування єдиного внеску для платників, зазначених у п. 1 частини 1 ст. 4 Закону № 2464 є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та сума винагороди фізособі за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п. 1 частини 1 ст. 7 Закону № 2464). Фізичні особи, які виконують роботи (надають послуги) на підприємствах, в установах та організаціях, в інших юридичних осіб, чи у ФОП або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, не віднесені Законом № 2464 до платників єдиного внеску. Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні єдиного внеску передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від  13.01.2004 № 5 із змінами (далі – Інструкція № 5). Слід зазначити, що дохід фізичної особи від продажу власного рухомого та нерухомого майна не віднесено до переліку видів виплат, визначених   Інструкцією № 5. Враховуючи вищезазначене, доходи, отримані фізичною особою від продажу власного рухомого та нерухомого майна, не є базою нарахування єдиного внеску. Закон України № 540: про строки розгляду скарг платників ПДВ у період карантину у разі зупинення реєстрації ПН/РК Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області нагадує, що порядок оскарження рішень контролюючих органів в адміністративному порядку визначено ст. 56 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 02.04.2020, підрозділ 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ доповнено пунктом 528. Відповідно до вищезазначеного пункту тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) (далі – завершується дія карантину), зупиняється перебіг строків, встановлених ст. 56 ПКУ (в частині процедури адміністративного оскарження) щодо скарг платників податків (крім скарг щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету ПДВ та/або з від’ємного значення з ПДВ), що надійшли (надійдуть) по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, та/або які не розглянуті станом на 18 березня        2020 року. Таке зупинення не породжує будь-яких наслідків, передбачених, зокрема, ст. 56 ПКУ. З першого календарного дня місяця, наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, перебіг строків, які зупинялися відповідно до п. 528 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, продовжується з урахуванням часу, що минув до такого зупинення. Тобто, якщо скарга на рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) подана у період з 02 квітня по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину або не розглянута станом на 18 березня 2020 року і строк прийняття рішення по такій скарзі припадає на період з 02 квітня по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, то прийняття рішення по скарзі поза межами строків визначених ст. 56 ПКУ не призводить до задоволення скарги. Водночас, з урахуванням того, що першого календарного дня місяця, наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, перебіг строків, які зупинилися, продовжується, то комісія центрального рівня має право прийняти рішення щодо розгляду скарги на рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН з першого календарного дня місяця, наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину з урахуванням часу, що минув до такого зупинення. Закон України № 786: внесено зміни до ПКУ щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області повідомляє, що 08.08.2020 набрав чинності Закон України від 14 липня 2020 року № 786-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців» (далі – Закон № 786), яким внесено зміни, зокрема, до Податкового кодексу України  (далі – ПКУ) та Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР із змінами і доповненнями (далі – Закон № 481). Окремі норми Закону № 786, якими вносяться зміни до ПКУ щодо роботи Електронного кабінету набудуть чинності через три місяці з дня його опублікування. Зміни, зокрема, в частині сплати авансового внеску з податку на прибуток у разі виплати дивідендів, порядку постановки на облік нерезидентами – платниками податку на прибуток та спрощення ведення обліку фізичними особами – підприємцями набудуть чинності з 01 січня 2021 року. Зміни, що набули чинності з 08.08.2020, зокрема, передбачають: ► зміну опису підакцизних товарів (продукції) згідно з УКТ ЗЕД, зокрема, пального; ► зміни у процедурі проведення перевірок: виключено норми, які надавали право контролюючим органам при перевірці оформлення працівників опитувати їх та роботодавців про виплачені пасивні доходи та інші додаткові блага та відшкодування; на період дії карантину контролюючим органам надано право проводити документальні позапланові перевірки за зверненнями платника податків; ► визначення першим місячним звітним періодом для платників ПДВ, які сплачують єдиний податок, липень 2020 року, ► зменшення розмірів штрафів за порушення платниками ПДВ граничного строку для реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних: - у разі відсутності реєстрації – 2,5 % (було 5 %) від обсягу постачання без ПДВ, але не більше 1 700 гривень (було 3 400 гривень); - у разі несвоєчасної реєстрації – 1 % (було 2 %) від обсягу постачання без ПДВ, але не більше 510 гривень (було 1 020 гривень). Зміни до Закону № 481 передбачають, зокрема, незастосування відповідальності, визначеної окремими нормами ст. 17 Закону № 481, починаючи з 23 травня 2020 року до 31 грудня 2020 року включно для суб’єктів господарювання, які здійснюють виробництво, імпорт, експорт, оптову і роздрібну торгівлю, зберігання палив рідких, на основі газойлів (дизпаливо), менш як 85 об. % яких, включаючи витрати, переганяється при температурі 350° C (за методом ISO 3405, еквівалентним методу ASTM D 86), базових олив та інших мастильних матеріалів, інших дистилятів, які під час фракційної розгонки за методом ISO 3405 (або аналогічним методом ASTM D 86) при температурі 350° С та атмосферному тиску переганяються не більше 35 об. % (коди згідно з УКТ ЗЕД 2710 19 62 00 – 2710 19 68, 2710 19 71 00, 2710 19 75 00, 2710 19 99 00, 2710 20 31 00, 2710 20 35 00, 2710 20 39 00), розчинників або розріджувачів на основі метанолу, інших готових сумішей на основі метанолу (код згідно з УКТ ЗЕД 3814 00 90 90), при здійсненні виробництва, імпорту, експорту, оптової і роздрібної торгівлі, зберігання таких товарів. Закон № 786 опубліковано в офіційному виданні «Голос України» від 07.08.2020 № 138. Затверджено порядок автоматичного зіставлення показників обігу пального Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області доводить до відома наступне. Рішенням Кабінету Міністрів України від 12 серпня затверджено Порядок здійснення ДПС автоматичного зіставлення показників обсягів обігу та залишків пального, показників обсягів обігу спирту етилового. Нормативним актом встановлюється порядок зіставлення у розрізі кодів УКТ ЗЕД, акцизних складів та розпорядників акцизних складів: - обсягів обігу та залишків пального за показниками системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (СЕАРП СЕ) та Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників; - обсягів обігу спирту етилового за показниками СЕАРП СЕ та Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового. Інформація за результатами зіставлення розміщується для платників в Електронному кабінеті платника, а для контролюючого органу формується електронний Журнал результатів зіставлення. Відповідні результати зіставлення допоможуть платникам податку контролювати та вчасно усувати розбіжності між показниками. У свою чергу контролюючі органи зможуть використовувати результати зіставлення при проведенні перевірок. Інформацію розміщено на єдиному вебпорталі органів виконавчої влади «Урядовий портал» за посиланням https://www.kmu.gov.ua/news/uryadom-zatverdzheno-poryadok-avtomatichnogo-zistavlennya-pokaznikiv-obigu-palnogo та на офіційному сайті Міністерства фінансів України за посиланням https://mof.gov.ua/uk/news/uriadom_zatverdzheno_poriadok_avtomatichnogo_zistavlennia_pokaznikiv_obigu_palnogo-2345 Податковий календар на 19 серпня 2020 року Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області доводить до відома платників, що: середа, 19 серпня 2020 року, останній день сплати: - збору за місця для паркування транспортних засобів за IІ квартал 2020; - туристичного збору за IІ квартал 2020 року; - податку на додану вартість за IІ квартал 2020 року; - податку на прибуток підприємств за IІ квартал 2020 року; - частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями, за  ІІ квартал 2020 року; - екологічного податку за IІ квартал 2020 року; - рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин без рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводної сировини за IІ квартал 2020 року; - рентної плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, за IІ квартал 2020 року; - рентної плати за спеціальне використання води за IІ квартал 2020 року; - рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів за IІ квартал 2020 року; - єдиного податку за IІ квартал 2020 року платниками – юридичними та фізичними особами, віднесеними до третьої групи. Повторне (дистанційне) формування сертифікатів за електронним запитом Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області повідомляє, що Кваліфікований надавач електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС (далі – Кваліфікований надавач ЕДП ІДД ДПС) на офіційному вебпорталі ДПC України за посиланням https://acskidd.gov.ua/manage-certificates проінформував про наступне. Дистанційно сформувати нові сертифікати зможуть лише ті користувачі, які мають: - чинні сертифікати (наприклад, до закінчення строку чинності сертифікатів залишилося декілька днів); - незмінні реєстраційні дані (ПІБ, адреса реєстрації місця проживання, код ЄДРПОУ організації тощо); - особистий ключ, доступний лише користувачу та не є скомпрометованим. Для початку використання нового передового сервісу Вам необхідно завантажити та встановити актуальну версію безкоштовного програмного забезпечення «ІІТ Користувач ЦСК-1». Додатково, усім клієнтам Кваліфікованого надавача ЕДП ІДД ДПС рекомендуємо до перегляду Відеоінструкцію по повторному (дистанційному) формуванню сертифікатів за електронним запитом. Також детальний опис по роботі нового сервісу, та перелік можливих помилок розміщено у відповідних розділах Настанови користувача. Увага! Інформаційно-довідковий департамент ДПС, як кваліфікований надавач електронних довірчих послуг, не формує сертифікати електронної печатки для фізичних осіб (за винятком фізичних осіб – підприємців для використання у програмних реєстраторах розрахункових операцій). Закон України № 466: зміни щодо врегулювання питання оподаткування акцизним податком виробників електричної енергії Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області нагадує, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) внесено ряд змін до Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Так, Законом № 466 приведено у відповідність норми ПКУ до положень Закону України «Про ринок електричної енергії» щодо: ► виключення з переліку платників акцизного податку оптового постачальника електричної енергії (п.п. 212.1.12 п. 212.1 ст. 212 ПКУ); ► уточнення визначення платника акцизного податку – виробника електричної енергії (п.п. 212.1.13 п. 212.1 ст. 212 ПКУ). Платниками акцизного податку визначено виробників електричної енергії, які мають ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії і продають її на ринку електричної енергії. Уточнено і перелік операцій, які є об’єктом оподаткування акцизним податком, зокрема, передача для власного споживання в межах одного підприємства електричної енергії, що вироблена на цьому підприємстві, виключена з об’єкта оподаткування. Тобто виробники електричної енергії не будуть сплачувати акцизний податок з електроенергії для власного споживання. Довідково: до операцій, що є об’єктом оподаткування акцизним податком належать і реалізація та/або передача в межах одного підприємства підакцизних товарів (продукції) з метою власного споживання, промислової переробки, своїм працівникам, а також здійснення внесків підакцизними товарами (продукцією) до статутного капіталу. Водночас, норма п.п. 213.1.2 п. 213.1 ст. 213 ПКУ щодо визначення об’єкта оподаткування не поширюється на операції з передачі в межах одного підприємства електричної енергії (за кодом 2716 00 00 00 згідно з УКТ ЗЕД), виробленої на об’єктах електроенергетики. Зміни до підпунктів 212.1.12 та 212.1.13 п. 212.1 ст. 212, підпункту 213.1.2 п. 213.1 ст. 213 ПКУ набрали чинності 23.05.2020. Закон України № 786: облік доходів і витрат ФОП і «незалежниками» з 01.01.2021 може вестися у паперовому та/або електронному вигляді Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області звертає увагу, що Законом України від 14 липня 2020 року 786-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців» (далі – Закон № 786) внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у частині розширення функціоналу Електронного кабінету і спрощення ведення обліку для фізичних осіб. Так, у ст. 177 ПКУ: 1) в абзаці першому п.п. 177.5.1 п. 177.5 слова «зазначеними у Книзі обліку доходів і витрат» замінено словами та цифрами «обліку доходів і витрат, що ведеться згідно з пунктом 177.10 цієї статті»; 2) п. 177.10 викладено у такій редакції: фізичні особи – підприємці (далі – ФОП) зобов’язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через Електронний кабінет. Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат, та порядок ведення такого обліку визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. ФОП застосовують реєстратори розрахункових операцій відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Крім того п. 178.6 ст. 178 ПКУ викладено у такій редакції: фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через Електронний кабінет. Типова форма такого обліку та порядок його ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Відповідно до розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону № 786 вищезазначені зміни набирають чинності з 01 січня 2021 року. Закон України № 592: про порядок списання сум недоїмки, нарахованих платникам єдиного внеску Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області нагадує, що пунктом 5 розділу I Закону Законом України від 13 травня 2020 року № 592-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників» (далі – № 592) внесено зміни до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 2464). Так, згідно з п. 5 розділу I Закону № 592 розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 доповнено п. 915. Відповідно до п. 9 15 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 підлягають списанню за заявою платника та у порядку, визначеному Законом № 2464, несплачені станом на 03 червня 2020 року з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом, суми недоїмки, нараховані платникам єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), зазначеним у пунктах 4 (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, за період з 01 січня 2017 року до 03 червня 2020 року, а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки, у разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та за умови подання протягом 90 календарних днів з 03 червня 2020 року: а) платниками, зазначеними у п. 4 частини 1 ст. 4 Закону № 2464 (фізичними особами – підприємцями, крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), – державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи фізичної особи – підприємця заяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та до контролюючого органу – звітності відповідно до вимог частини 2 ст. 6 Закону № 2464 за період з 01 січня 2017 року до 03 червня 2020 року. Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше; б) платниками, зазначеними у п. 5 частини 1 ст. 4 Закону № 2464 (особами, які провадять незалежну професійну діяльність), – до контролюючого органу за основним місцем обліку заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та звітності відповідно до вимог частини 2 ст. 6 Закону № 2464 за період з 01 січня 2017 року до 03 червня 2020 року. Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше. Після отримання у встановленому законом порядку відповідних відомостей від державного реєстратора або заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та за умови подання платником єдиного внеску зазначеної звітності (якщо відповідна звітність не була подана раніше) контролюючий орган протягом 15 робочих днів проводить камеральну перевірку, за результатами якої приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені або вмотивоване рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені. Контролюючим органом може бути прийнято рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені, за умови якщо за результатами перевірки буде встановлено, що: 1) платник податків отримав дохід (прибуток) протягом періоду з 01 січня 2017 року до 03 червня 2020 року; 2) суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були в повному обсязі самостійно сплачені платником або стягнуті у порядку, передбаченому Законом № 2464. У разі якщо суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були частково самостійно сплачені платником та/або стягнуті у порядку, передбаченому Законом № 2464, контролюючий орган приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені у частині, що залишилася несплаченою. Штрафні санкції до платника єдиного внеску, передбачені п. 7 частини 11    ст. 25 Закону № 2464, за наведених умов не застосовуються. Так, згідно з п. 7 частини 11 ст. 25 Закону № 2464 за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом   № 2464, контролюючим органом здійснюється накладення штрафу в розмірі        10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою. Ті самі дії, вчинені платником єдиного внеску, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом № 2464. Вимога про сплату суми недоїмки, штрафних санкцій і пені вважається відкликаною у день прийняття податковим органом рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені. Нараховані та сплачені або стягнуті за зазначений період суми недоїмки, штрафних санкцій і пені відповідно до Закону № 2464 не підлягають поверненню. Норми набрали чинності 03.06.2020. Скористатись правом на отримання податкової знижки у частині процентів за користування іпотечним житловим кредитом можливо по 31.12.2020 Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області повідомляє, що відповідно до п.п. 166.3.1 п. 166.3 ст. 166 та п. 175.1 ст. 175 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року. При сплаті процентів за іпотечним житловим кредитом в іноземній валюті сума платежів за такими процентами, здійснених в іноземній валюті, перераховується у гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діє на день сплати таких процентів. Таке право виникає в разі якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником ПДФО як основне місце його проживання, зокрема згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла. Крім того, відповідно до п.п. 166.3.8 п. 166.3 ст. 166 ПКУ фізична особа – резидент має право включити до податкової знижки суми витрат, які пов’язані із сплатою видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі, та процентів за ним. Згідно із п. 175.4 ст. 175 ПКУ право на включення до податкової знижки суми, розрахованої згідно з ст. 175, надається платнику ПДФО за одним іпотечним кредитом протягом 10 послідовних календарних років починаючи з року, в якому: ► об’єкт житлової іпотеки придбавається; ► збудований об’єкт житлової іпотеки переходить у власність платника податку та починає використовуватися як основне місце проживання. У разі якщо іпотечний житловий кредит має строк погашення більше ніж 10 календарних років, право на включення частини суми процентів до податкової знижки за новим іпотечним житловим кредитом виникає у платника ПДФО після повного погашення основної суми та процентів попереднього іпотечного житлового кредиту. Відповідно до п. 175.5 ст. 175 ПКУ у разі якщо сума одержаного фізичною особою іпотечного житлового кредиту перевищує суму, витрачену на придбання (будівництво) предмета іпотеки, до складу витрат включається сума відсотків, сплачена за користування іпотечним кредитом у частині, витраченій за цільовим призначенням. Відтепер вимоги щодо оформлення розрахункових документів та електронних розрахункових документів тотожні Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області нагадує, що Міністерством фінансів України наказом від 18.06.2020 № 306 затверджено зміни до Положення про форму та зміст розрахункових документів, зокрема, в частині визначення форми і змісту електронних розрахункових документів (далі – Положення). Тож Положенням визначено форми і зміст розрахункових документів / електронних розрахункових документів, які в обов'язковому порядку мають надаватися особам, які отримують або повертають товар, отримують послуги або відмовляються від них, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням Інтернету, при здійсненні розрахунків суб'єктами господарювання для підтвердження факту: продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів у сфері торгівлі, ресторанного господарства та послуг; здійснення операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, якщо такі операції виконуються не в касах банків; здійснення операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів; приймання комерційними агентами банків та небанківськими фінансовими установами готівки для подальшого її переказу з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування, за винятком програмно-технічних комплексів самообслуговування, що дають змогу користувачеві здійснювати виключно операції з отримання коштів. При цьому, вимоги Положення, як і раніше, не поширюються на розрахункові проїзні та перевізні документи на залізничному (крім приміського) й авіаційному транспорті, квитки на міські та приміські автомобільні маршрути, міський електротранспорт, білети державних лотерей, квитанції на послуги поштового зв'язку. Цим наказом установлено, що: - вимоги до форми і змісту розрахункових документів у частині: створення електронних розрахункових документів; відображення найменування суб'єкта господарювання; цифрового значення штрихового коду товару; заокруглення суми до сплати; зазначення валюти операції; найменування платіжної системи; QR-коду не поширюються на розрахункові документи, що створюються РРО, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру РРО та які перебували на обліку в контролюючих органах до дня набрання чинності цим наказом; - до 01.08.2021 року вимоги до форми і змісту розрахункових документів в частині: створення електронних розрахункових документів; відображення найменування суб'єкта господарювання; цифрового значення штрихового коду товару; заокруглення суми до сплати; зазначення валюти операції; найменування платіжної системи; QR-коду не поширюються на розрахункові документи, що створюються РРО, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру РРО та які не перебували на обліку в контролюючих органах до дня набрання чинності цим наказом; - до 01.08.2021 року РРО, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру РРО та які не перебували на обліку в контролюючих органах до дня набрання чинності цим наказом, за наявності технічних можливостей мають бути доопрацьовані їх виробниками (постачальниками) відповідно до ст. 12 Закону "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" з метою забезпечення можливості виконання всіх вимог до форми і змісту розрахункових документів, відповідно до цього наказу. Наказ набрав чинності з 01.08.2020 року. Податковий календар: 19 серпня — останній день сплати Податку на прибуток підприємства за II квартал  Частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями за результатами фінансово-господарської діяльності за II квартал  Податку на додану вартість за II квартал* Екологічного податку за II квартал Рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за II квартал 2020 року  Рентної плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, за II квартал  Рентної плати за спеціальне використання води за II квартал  Рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів за II квартал  Збору за місця для паркування транспортних засобів за II квартал  Туристичного збору за II квартал  Єдиного податку із сум доходів, що оподатковуються за ставкою 15 % та задекларовані в II кварталі 2020 року, платниками єдиного податку першої та другої груп Єдиного податку за II квартал платниками — юридичними та фізичними особами, віднесеними до третьої групи Надходження ПДФО до місцевих бюджетів Харківщини зросли на 116,4 млн гривень Керівник податкової служби регіону Артем Єфремов зазначив, що до місцевих бюджетів Харківщини за січень – липень 2020 року забезпечено майже  5,8 млрд грн податку на доходи фізичних осіб. В порівнянні з аналогічним періодом  2019 року надходження зросли на 116,4 млн гривень. ПДФО є основним джерелом наповнення місцевого бюджету. В структурі надходжень він займає позицію лідера – близько 60 відсотків від загальної суми інших податків і зборів. Сплачується цей податок із розрахунку 18  % від заробітної плати. Головне управління податкової служби регіону звертає увагу роботодавців  на дотримання вимог трудового законодавства: офіційне оформлення співробітників, своєчасну виплату заробітної плати, недопущення її виплати в  “конвертах”. Своєчасність і  повнота наповнення місцевого бюджету – запорука економічного та соціального розвитку нашого регіону.   Звертаємо увагу, що Головним управлінням Держпраці у Харківській області розпочато проведення масштабної інформаційної кампанії щодо запланованої з 1 вересня 2020 року інспекційної кампанії з питань виявлення неоформлених трудових відносин. Олексій Любченко провів зустріч з представниками Української Ради Бізнесу ДПС продовжує серію зустрічей з представниками бізнес-асоціацій для оперативного розгляду актуальних питань оподаткування підприємництва. Сьогодні свої питання до Голови ДПС Олексія Любченка та його заступників Наталії Рубан та Наталії Калєніченко мали змогу поставити представники Української Ради Бізнесу. «Ми дотримуємося принципу відкритості і прозорості у роботі з бізнесом. Якщо у платників податків є питання до нашої роботи, виникають певні проблеми або є напрацьовані пропозиції, які покращать нашу з вами роботу, – ми завжди відкриті до співпраці. Сьогодні податкова як ніколи відверто спілкується з платниками і від такого діалогу очікуємо результатів – сумлінного виконання своїх податкових зобов’язань», – зазначив Олексій Любченко. Під час зустрічі представники Української Ради Бізнесу цікавилися питаннями роботи системи моніторингу ризиків, зокрема, практикою віднесення платників до ризикових на основі листів правоохоронних органів. Голова ДПС, зокрема, відзначив, що на сьогодні система моніторингу ризиків зацікавила працівників податкових органів інших країн як дієвий механізм упередження формування фіктивного податкового кредиту з ПДВ. Вже проведено низку зустрічей з іноземними колегами, під час яких українські податківці ділилися досвідом функціонування системи.  Представники УРБ, зокрема, також запропонували впровадження системи електронних товаро-транспортних/видаткових накладних, що фіксують і переміщення товару, і перехід права власності. На їх думку, така система може стати одним із способів покращення моніторингу податкових ризиків.  У свою чергу Голова ДПС Олексій Любченко підтримав ініціативу, зазначивши, що впровадження такого механізму разом з фіскалізацією системи розрахунків сприятиме детінізації ринку. Обговорювалося і впровадження фіскалізації системи розрахунків. На думку представників УРБ, з  2021 року мають бути фіскалізовані всі ризикові групи товарів та послуг. У свою чергу представники ДПС відзначили, що на сьогодні законодавством передбачено поступове впровадження нових правил проведення розрахункових операцій. З 1 січня 2021 року РРО застосовуватимуть суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахунки у сфері Інтернет-торгівлі, ресторанного господарства, ювелірній галузі, торгівлі побутовою технікою, медичних послуг, туризму, готелів, секонд-хенду. З 1 квітня 2021 року передбачено використання РРО ФОПами ІІ, ІІІ та ІV  груп. Крім того, з 1 січня 2021 року запрацює механізм «кешбеку», тобто можливість споживачам повернути частину коштів за товар, відсутній у фіскальному чеку. На думку представників Української Ради Бізнесу, успішне запровадження цього механізму стимулюватиме продавців до дотримання касової дисципліни , а споживачів – до обов’язкового вимагання чеків за придбаний товар.  Нагадуємо, що перевірити наявність фіскального чеку в системі ДПС платники вже зараз можуть за допомогою сервісу «Пошук фіскального чека», який функціонує в Електронному кабінеті. Важливим питанням для обговорення стало і питання «банківської таємниці». Як відзначив Олексій Любченко, Україна є єдиною країною, в якій контролюючі органи не мають доступу до інформації про обіг коштів на банківських рахунках платників. Наявність такої інформації дозволила б більш продуктивно та з меншими витратами часу і зусиль доводити протиправні дії порушників податкового законодавства та викривати схеми з ухилення від оподаткування. Учасники зустрічі також обговорили питання застосування касового методу визначення податкових зобов’язань за операціями з виконання підрядних будівельних робіт, фіскалізації розрахункових операцій при дистанційній торгівлі тощо. Крім того, Голова ДПС Олексій Любченко повідомив про успішне функціонування Комунікаційної податкової платформи та закликав використовувати цей ресурс для спілкування з податковою службою.  Інституційна реформа ДПС здійснюється з урахуванням рекомендацій експертів МВФ На сьогодні ДПС співпрацює з технічною Місією Міжнародного валютного фонду на чолі з Енріко Аавом з питань імплементації реформи податкової системи України задля її повного переформатування. Так, триває робота з експертами МВФ над практичним впровадженням проєкту єдиної юридичної особи, яку було рекомендовано місією FAD у листопаді минулого року. Новий статус дозволить податковій службі функціонувати як єдиний механізм з єдиним центром прийняття рішень. Територіальні органи ДПС більше не матимуть окремого статусу юрособи, а будуть утворені як відокремлені підрозділи апарату ДПС. Це дозволить покращити роботу на місцях та мінімізувати корупційні прояви, оскільки буде побудовано нову систему прийняття рішень у розрізі функціонального підпорядкування та спрямування. Під час зустрічей в режимі відеоконференцій за участі представників робочих груп та експертів МВФ обговорюється остаточна модель реформованої служби, визначаються ключові цілі та завдання. Вже визначено нову місію ДПС, а також розроблено План заходів з реалізації стратегічних цілей діяльності ДПС до 2022 року та визначено індикатори виконання заходів. На думку Голови Державної податкової служби України Олексія Любченка, інституційна реформа має завершитися створенням ефективної, дієвої та функціональної служби, здатної до виконання  найскладніших завдань, з потужною аналітичною складовою. Впровадження єдиної юридичної особи здійснюється у два етапи. У рамках першого були здійснені першочергові кроки щодо імплементації законодавчих норм. Так, введено в дію функціональну структуру апарату ДПС, яка передбачає чіткий розподіл повноважень між структурними підрозділами служби з метою уникнення їх дублювання, та приведено у відповідність структури територіальних органів. Також забезпечено утворення 532 державних податкових інспекцій, які є структурними підрозділами ДПС в областях та м. Києві та які забезпечують надання адміністративних послуг територіальним громадам, внесено зміни до положення про Державну податкову службу та затверджено нові редакції положень про її територіальні органи тощо. Під час реалізації другого етапу податкової реформи будуть затверджені правові акти та організаційно-розпорядчі документи з питань функціонування ДПС у рамках єдиної юридичної особи. Під час проведення хронометражів виторги зросли на 207 % ДПС у червні-липні 2020 року для встановлення реальних обсягів розрахункових операцій, здійснених суб’єктами господарювання при продажу підакцизних товарів, організовано та проведено 311 хронометражів виторгу, проведеного через реєстратори розрахункових операцій. Хронометраж – це процес спостереження за веденням господарської діяльності платника податків, який здійснюється під час проведення фактичних перевірок та застосовується контролюючими органами з метою встановлення реальних показників щодо діяльності платника податків. Під час проведення хронометражів у середньому по Україні виторги зросли на 207 %, або на суму близько 5 тис. грн за добу. На окремих господарських об’єктах таке зростання складає 400-500 %, або 10-15 тис. грн за добу. Крім того, за результатами фактичних перевірок, під час яких проводились хронометражі виручки, застосовані штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 9,7 млн гривень.  Збільшення обсягів розрахункових операцій, проведених через РРО, в подальшому вплине на збільшення доходів до оподаткування, а від так і на надходження до бюджетів усіх рівнів. Враховуючи ефективність проведених заходів, ДПС планує продовжити на постійній основі застосування такого виду контролю як хронометраж виторгів, проведених через РРО. Також нагадуємо покупцям про можливість подання скарг про порушення законодавства у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг на адресу  Этот адрес e-mail защищен от спам-ботов. Чтобы увидеть его, у Вас должен быть включен Java-Script На першому засіданні Колегії ДПС окреслили завдання та перспективи роботи служби до кінця року Результати роботи Державної податкової служби, її територіальних органів, а також перспективи і найважливіші напрями діяльності до кінця року обговорили сьогодні під час першого засідання колегії ДПС. У засіданні взяли участь перший заступник  Міністра фінансів України Денис Улютін, Голова ДПС Олексій Любченко та його заступники, в.о. Голови ДФС Сергій Солодченко, президент ВГО «Асоціація платників податків України» Грігол Катамадзе, заступник Бізнес-омбудсмена Тетяна Коротка, керівний склад ГУ ДПС в областях, голова Центральної Ради Всеукраїнської профспілки працівників органів ДПС  Олександр Кислиця. Як відзначив Голова ДПС Олексій Любченко, податковою службою на сьогодні активізовано зусилля на виконання завдань, які поставлені перед ДПС Урядом. «Враховуючи важливість збалансованого виконання доходів бюджету задля сталого розвитку економіки країни, реалізації державних функцій та соціальних зобов’язань перед суспільством Президент України особисто, Кабінет Міністрів України приділяють постійну увагу діяльності податкової служби. Практично кожна пропозиція ДПС, спрямована на покращення адміністрування податків, знаходить свою підтримку у Кабінеті Міністрів та Міністерстві фінансів України. Саме тому ми маємо професійно відповідати тим викликам, які стоять перед нами, і застосовувати всі ресурси для досягнення поставлених цілей без посилення тиску на бізнес»,– наголосив Олексій Любченко. За його словами, завдяки оптимізації роботи, покращенню адміністрування податків та руйнуванню схем з ухилення від оподаткування зростає обсяг сплати податків, і рівень їх сплати вже дозволив надолужити відставання, що виникло в бюджетних доходах з початку року. Результативність роботи ДПС також відзначив перший заступник  Міністра фінансів України Денис Улютін.  «Засідання Колегії – це досить потужний інструмент, щоб акумулювати сили і розуміти, куди ми з вами рухаємося. Серйозне недовиконання сьогодні вже надолужене. Цей темп потрібно не збавляти і виконати бюджет за всіма показниками. У нас досить багато зобов’язань перед громадянами. Також важливо забезпечити організацію функціонування ДПС як єдиної юридичної особи, цифровізацію процесів, удосконалення Електронного кабінету, належне функціонування програмних РРО. Також суттєвий блок роботи по реалізації Угоди FATCA», – зазначив Денис Улютін. Він також підкреслив, що на сьогодні нарешті Міністерство фінансів і ДПС ефективно та системно співпрацюють. Під час засідання було проаналізовано результати надходження платежів у розрізі податків, визначено резерви з урахуванням особливостей регіонів. Олексій Любченко також звернув увагу присутніх на засіданні керівників територіальних органів ДПС на неприпустимості зупинення податкових накладних сумлінним платникам реального сектору економіки, а також доручив вжити належних заходів щодо удосконалення роботи СЕА ПДВ. Також під час засідання колегії були визначені пріоритетні напрями у діяльності служби до кінця року. Серед основних напрямів – посилення боротьби з корупційними проявами в лавах служби, розвиток електронних сервісів та покращення рівня обслуговування платників податків, діалог з бізнесом та покрашення  адміністрування податків як основа для виконання доходної частини бюджету, забезпечення належних умов праці податківців, а також прозорість і зрозумілість роботи Служби для суспільства. Надходження ПДВ: понад 4 млрд грн Керівник ГУ ДПС у Харківській області Артем Єфремов зазначив, що протягом січня - липня 2020 року забезпечено збір податку на додану вартість до Державного бюджету в сумі 4006,3 млн грн. Надходження збільшилися на 663,4 млн грн або 19,8% у порівнянні з відповідним періодом 2019 року. Доведене завдання виконано на 105,9% (+222,0 млн грн). В податковій службі області також нагадали платникам ПДВ, що 20 серпня 2020 року - останній день подання податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2020 року платниками, у яких податковий період дорівнює календарному місяцю. До місцевих бюджетів Харківщині надійшло понад 1,8 млрд грн єдиного податку За січень-липень 2020 року суб’єкти господарювання, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, спрямували до місцевих бюджетів Харківщини 1871,9 млн грн єдиного податку, що на 110,8 %  (+182,8 млн грн) більше, ніж у аналогічному періоді минулого року. Єдиний податок – це система оподаткування, яку охоче обирають представники малого бізнесу. Тож значна частина  надходжень забезпечена суб’єктами підприємницької діяльності – фізичними особами. Слід зазначити, що єдиний податок спрямовується у повному обсязі до місцевих бюджетів Харківщини, тому територіальні громади мають можливість використовувати кошти для свого розвитку. До місцевих бюджетів Харківщині надійшло понад 6 млн грн за паркування транспортних засобів За січень-липень 2020 року до місцевих бюджетів Харківщини надійшло 6,3 млн грн за паркування транспортних засобів, що на 0,7 млн грн більше, ніж у аналогічному періоді минулого року. ГУ ДПС у Харківській області повідомляє, що починаючи з 13.03.2020 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 21.12.2019 №550 «Про внесення змін до форми Податкової декларації збору за місця для паркування транспортних засобів. Відповідно до норм Податкового кодексу України декларацію за новою формою у редакції наказу №550 необхідно складати за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося її оприлюднення, і подавати з 01.07.2020 року. Нова форма декларації складається з двох частин: - податкової декларації, в якій безпосередньо зазначаються дані про суб’єкта господарювання та суму збору до сплати; - додатку до декларації, де вказується розрахунок суми збору за об’єктами оподаткування. Зазначений розрахунок містить нові показники, яких не було в попередній декларації, а саме: код та найменування податкової пільги (згідно з актуальним довідником податкових пільг); суму пільги, розраховану пропорційно до періоду користування пільгою; дату початку і закінчення користування пільгою; суму пільги, яку використали за цільовим призначенням; площу, на яку поширили пільгу (кв. м.). Нагадуємо, що з 1 січня 2020 року скасовано звіт про суми податкових пільг, а ведення обліку податкових пільг контролюючими органами здійснюватиметься на підставі податкової звітності. Закон України № 786: з 01.01.2021 для ФОП – платників єдиного податку запроваджується довільна форма ведення обліку діяльності Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області повідомляє, що відповідно до Закону України від 14 липня 2020 року № 786 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування Електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців» з 01.01.2021 скасовується обов’язок ведення книги обліку доходів для фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП), платників єдиного податку першої – третьої груп. При цьому, такі ФОП будуть зобов’язані вести облік діяльності у довільній формі в паперовому та/або електронному вигляді, а саме: ► ФОП – платники єдиного податку першої і другої груп та третьої групи – неплатники ПДВ вестимуть облік діяльності у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів; ► ФОП – «єдинники» третьої групи – платники ПДВ такий облік будуть вести у довільній формі шляхом помісячного відображення доходів та витрат. Норми встановлені оновленим п. 296.1 ст. 296 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Водночас, до 31.12.2020 згідно з вимогами ПКУ ФОП – платники єдиного податку першої – третьої груп, які не є платниками ПДВ, ведуть за встановленою формою Книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів, а ФОП – «єдинники» третьої групи – платники ПДВ – ведуть Книгу обліку доходів та витрат. Нагадуємо, що Книги обліку доходів/доходів та витрат, які ведуть ФОП необхідно зберігати протягом 3 років після закінчення звітного періоду, в якому здійснено останній запис. Також звертаємо увагу, що відповідно до норм п. 44.1 ст. 44 ПКУ, платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних із визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних із обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Такі первинні документи зберігають не менше 1 095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи. Про вимоги до подання платником ПДВ пояснень/скарг у разі зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області звертає увагу платників ПДВ на наступне. Письмові пояснення/скарги на рішення комісії та копії документів при зупиненні реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) подаються до контролюючого органу в електронному вигляді у форматі XML за наступними формами: ◄ Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено (код форми J/F13126) (далі – Повідомлення 1); ◄ Скарга щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (код форми J/F13132) (далі – Скарга). До Повідомлення 1/Скарги можна додати необхідну кількість документів довільного формату (код форми J/F13601), до яких можна завантажити копії необхідних підтверджуючих документів у форматі PDF, PNG або JPG. Кількість документів довільного формату, що додаються до  Повідомлення 1, не обмежена. Кількість документів довільного формату (файлів), що додаються до Скарги, не повинна перевищувати 100 штук, що пов’язано з оптимізацією обробки інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах. Разом з тим, один файл може містити копії кількох документів, за умови, що його розмір не перевищує 2 Мб. Крім того, Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (набрав чинності з 01.02.2020) передбачена можливість подання платником ПДВ, якого включено до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника ПДВ, інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку. Зазначена інформація подається до контролюючого органу в електронному вигляді у форматі XML за формою «Повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку (код форми J(F)13149)» (далі – Повідомлення 2). До Повідомлення 2 можна додати необхідну кількість документів довільного формату (код форми J/F13601), до яких можна завантажити копії документів щодо невідповідності платника ПДВ критеріям ризиковості платника ПДВ у форматі PDF, PNG або JPG. Кількість документів довільного формату, що додаються до Повідомлення 2, не повинна перевищувати 100 шт. Розмір вкладень (у форматі PDF, PNG або JPG) до документів довільного формату не повинен перевищувати 2 Мб. Оподаткування доходів нерезидента у вигляді фрахту Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області інформує, що фрахт – це винагорода (компенсація), що сплачується за договорами перевезення, найму або піднайму судна або транспортного засобу (їх частин) для: ● перевезення вантажів та пасажирів морськими або повітряними суднами; ● перевезення вантажів залізничним або автомобільним транспортом. Норми встановлені п.п. 14.1.260 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Згідно з п.п. 141.4.4 п. 141.4 ст. 141 ПКУ сума фрахту, що сплачується нерезиденту резидентом, у тому числі фізичною особою – підприємцем, фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єктом господарювання (юридичною особою чи фізичною особою підприємцем), який обрав спрощену систему оподаткування, або іншим нерезидентом, який провадить господарську діяльність через постійне представництво за договорами фрахту, оподатковується за ставкою 6 відсотків у джерела виплати таких доходів за рахунок цих доходів. При цьому: ● базою для оподаткування є базова ставка такого фрахту; ● особами, уповноваженими справляти податок та вносити його до бюджету, є резидент, який виплачує такі доходи, незалежно від того, чи є він платником податку на прибуток підприємств, а також суб’єктом спрощеного оподаткування. Базова ставка фрахту – сума фрахту, включаючи витрати з навантаження, розвантаження, перевантаження та складування (схову) товарів, збільшена на суму витрат за рейс судна або іншого транспортного засобу, сплачуваних (відшкодовуваних) фрахтувальником згідно з укладеним договором фрахтування (п.п. 14.1.12 п. 14.1 ст. 14 ПКУ). Закон України № 466: оновлено вимоги щодо підтвердження звітності Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області нагадує, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) внесено ряд змін до Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Так, Законом № 466 зміни до ст. 44 ПКУ у частині вимог до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, а також документального підтвердження виконання вимог податкового та іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи. Зокрема, уточнено терміни, протягом яких платники податків зобов’язані забезпечити зберігання документів, пов’язаних із виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, – протягом визначених законодавством термінів, але не менш як 1 095 днів з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів – не менш як  1095 днів з дня завершення терміну їх дії). Крім того, з метою унеможливлення використання несумлінними платниками податків механізму втрати документів (у тому числі повторної) для уникнення перевірок до п. 44.5 ст. 44 ПКУ внесено зміни щодо обов’язку платника податків у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів надавати до відповідного контролюючого органу разом з повідомленням про таку втрату також оформлені відповідно до законодавства документи, підтверджуючі настання події, що призвела до такої втрати, пошкодження або дострокового знищення документів. При цьому у разі надання платником податків вищенаведеного повідомлення та неможливості проведення перевірки платника податків у зв’язку з втратою, пошкодженням або достроковим знищенням платником податків документів, строки проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків, але на строк не більше ніж 120 днів (раніше було 90 днів). У разі не відновлення платником документів, або їх повторної втрати, пошкодження чи дострокового знищення, що відбулися після використання платником податків права на їх відновлення у порядку, передбаченому п. 44.5 ст. 44 ПКУ, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності або на час виконання ним вимог митного, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Отже, у разі повторної втрати чи пошкодження документів контролюючий орган має можливість проводити перевірку та здійснювати оцінку повноти нарахування і сплати податків дотримання вимог іншого законодавства, виходячи з наявних на час перевірки документів. З урахуванням змін, внесених Законом № 466, передбачена можливість контролюючого органу самостійно визначати суму не лише грошових зобов’язань, а також інших зобов’язань, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи (п. 54.3 ст. 54 ПКУ). З метою приведення у відповідність до інших норм ПКУ, змінені також строки сплати грошового зобов’язання, визначеного контролюючим органом за результатами перевірки – з 10 календарних на 10 робочих днів з дня отримання податкового повідомлення-рішення (п. 57.3 ст. 57 ПКУ). Особливості оподаткування акцизним податком операцій із ввезення на митну територію України електроавтомобілів для їх вільного обігу Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області звертає увагу, що відповідно до ст. 74 Митного кодексу України імпорт (випуск для вільного обігу) – це митний режим, відповідно до якого іноземні товари після сплати всіх митних платежів, встановлених законами України на імпорт цих товарів, та виконання усіх необхідних митних формальностей випускаються для вільного обігу на митній території України. Підпунктом 215.3.51 п. 215.3 ст. 215 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, зокрема, що ставка акцизного податку для транспортних засобів, зазначених у товарній позиції 8703 90 10 10 згідно з УКТ ЗЕД, оснащених виключно електричними двигунами (одним чи кількома), встановлюється у розмірі 1 євро за 1 кіловат-годину ємності електричного акумулятора таких транспортних засобів. Крім того, ставка акцизного податку для транспортних засобів, зазначених у товарній підкатегорії 8703 10 18 00 (для транспортних засобів, що приводяться в рух тільки електричним двигуном, одним або кількома) встановлюється у розмірі 100 євро за 1 шт. Довідково: до товарної категорії 8703 10 належать транспортні засоби, спеціально призначені для пересування снігом; спеціальні автомобілі для перевезення спортсменів на майданчики для гри в гольф та аналогічні транспортні засоби: ► 8703 10 11 00 – транспортні засоби спеціального призначення для переміщення снігом, з двигуном внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення (дизелем або напівдизелем) або з двигуном внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням; 8703 10 18 00 – інші. Водночас, оподаткування акцизним податком транспортних засобів, які оснащені електричними двигунами разом з двигунами інших видів, здійснюється на загальних підставах. Виправлення самостійно виявлених помилок за минулі звітні періоди при обчисленні рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області повідомляє, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Норми встановлені п. 50.1 ст. 50 ПКУ. Форма податкової декларації з рентної плати (далі – Декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719 із змінами. Невід’ємною частиною Декларації є додатки. Відповідний тип додатка забезпечує обчислення податкового зобов’язання за відповідним видом об’єкта оподаткування. Зокрема, розрахунок з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України здійснюється у Додатку 41 до Декларації (далі – Додаток 41). Виправлення самостійно виявлених платник рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України помилок за податковий період, що минув, здійснюється шляхом подання уточнюючої Декларації та Додатка 41 до неї з позначкою «уточнююча(ий)» відповідно. За кожний минулий податковий період, який уточнюється, подаються окрема уточнююча декларація разом з Додатком 41. За відсутності помилок у інших додатках (за іншими видами об’єктів оподаткування), що подавалися разом із декларацією, яка уточнюється, такі додатки до уточнюючої Декларації не додаються. В уточнюючій декларації та Додатку 41 до неї заповнюються всі рядки усіх розділів з урахуванням приміток. У разі незаповнення рядка через відсутність значення – він прокреслюється (у разі подання в паперовому вигляді) або не заповнюється (у разі подання засобами електронного зв’язку). Податкове зобов’язання зазначається у гривнях з копійками. Зокрема, у рядках 1.1.2 та 1.2.2 уточнюючої Декларації та Додатку 41 звітний (податковий) період та звітний (податковий) період, що уточнюється, заповнюються однаковими значеннями, що відповідають звітному (податковому) періоду, що уточнюється: місяць та рік. Показники рядків 6.1 або 6.2, 8, 9 Додатка 41 переносяться до рядків 4.3.1, 4.3.2, 4.3.3 Декларації відповідно. До картки особового рахунку платника податків із Додатка 41 переносяться наступні грошові зобов’язання, зазначені у: ► рядку 6.1 – податкове зобов’язання, що збільшується, якщо (р. 5 > р. 6), то (р. 5 – р. 6); ► рядку 6.2 – податкове зобов’язання, що зменшується, якщо (р. 6 > р. 5), то (р. 6 – р. 5); ► рядку 8 – сума штрафу (р. 6.1 х р.7); ► рядку 9 – сума пені, самостійно нарахована платником відповідно до ст. 129 ПКУ. ПДФО: оподаткування відшкодування моральної шкоди Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області нагадує, що починаючи з 23 травня 2020 набрали чинності зміни до п.п. 164.2.14 а) ст. 164 Податкового кодексу України щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб сум відшкодування моральної шкоди, внесені Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 № 466-ІХ. Так, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім: - сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров’ю, а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом. Таким чином, з 23.05.2020 звільняється від оподаткування податком на доходи фізичних осіб відшкодування моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного (податкового) року (у 2020 році – 18 892 грн.), або у розмірі, визначеному законом. Як застосовуватимуть особливий податковий період виробники сільгосппродукції Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області нагадує, що 23 травня 2020 набув чинності Закон України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі - Закон № 466), за винятком окремих норм, які наберуть чинності пізніше. Цим Законом, зокрема, внесено зміни до підпункту 137.4.1 пункту 137.4 Податкового кодексу та усунуто колізію щодо посилання на неіснуючу статтю 209 ПКУ щодо визначення сільськогосподарської продукції, як критерію для застосування особливого податкового (звітного) періоду виробниками такої продукції (з 01 липня минулого року до 30 червня наступного року). Так, визначення сільськогосподарської продукції, наведене у підпункті 14.1.234 пункту 14.1 статті 14 Кодексу. Зокрема, сільськогосподарська продукція (сільськогосподарські товари) - продукція/товари, що підпадають під визначення груп 1-24 УКТ ЗЕД, якщо при цьому такі товари (продукція) вирощуються, відгодовуються, виловлюються, збираються, виготовляються, виробляються, переробляються безпосередньо виробником цих товарів (продукції), а також продукти обробки та переробки цих товарів (продукції), якщо вони були придбані або вироблені на власних або орендованих потужностях (площах) для продажу, переробки або внутрішньогосподарського споживання. Відтак виробники сільськогосподарської продукції, що підпадають під ці критерії, подають Декларацію за звітний період – півріччя 2020 року та надалі зможуть застосовувати особливий річний період, який починається з 01 липня 2020 року і закінчується 30 червня 2021 року. Повідомити про порушення податкового законодавства можна на електронну скриньку Державна податкова служба України звертає увагу громадян на можливість подання скарги про порушення податкового законодавства в електронному вигляді. На адресу  Этот адрес e-mail защищен от спам-ботов. Чтобы увидеть его, у Вас должен быть включен Java-Script  можна надсилати інформацію (скаргу), зокрема, про: - проведення розрахунків без застосування РРО – чек РРО не видано; - відсутність інформації про виданий чек РРО в Електронному кабінеті ДПС; - продаж підакцизних товарів (алкогольні напої та/або тютюнові вироби) з ознаками підробки, відсутність акцизних марок,  відсутність інформації про акцизні марки в інформаційних системах; - продаж підакцизних товарів (алкогольні напої, тютюнові вироби та пальне) без наявності відповідних ліцензій; - використання неоформленної найманої праці. За результатами розгляду наданої інформації (скарги) органами ДПС для усунення  порушень будуть вжиті до суб’єктів господарювання – порушників контрольно-перевірочні заходи. У разі зупинення реєстрації податкової накладної платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення У разі зупинення реєстрації податкової накладної чи розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію чи відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН. Порядок прийняття рішень про реєстрацію чи відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520. Пунктом 2 Порядку № 520 передбачено, що прийняття рішень про реєстрацію чи відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС. Відповідно до п. 4 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію чи відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН. Згідно з п. 5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію чи відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН, реєстрацію яких зупинено в ЄРПН, може включати: -договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; -договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; -первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки - фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; -розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; -документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством. Письмові пояснення та копії документів, зазначених у п. 5 Порядку № 520, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох ПН/РК, якщо такі ПН/РК складено на одного отримувача – платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких ПН/РК відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)) (п. 6 Порядку № 520). Згідно із п. 7 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у п. 5 Порядку № 520, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв’язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами. Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до п. 4 Порядку № 520, розглядає комісія регіонального рівня (п. 9 Порядку № 520). Комісія регіонального рівня протягом п’яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до п. 4 Порядку № 520, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому ст. 42 ПКУ. Під час карантину пеня та штрафи не нараховуються За порушення податкового законодавства (крім єдиного внеску), вчинені протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: -порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; -відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; -цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; -здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; -здійснення суб’єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб’єктів платниками акцизного податку; -порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати. Протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.  До уваги платників податків! Термін подання заяви для списання податкового боргу по єдиному внеску закінчується 31 серпня 2020 року Законом України від 13 травня 2020 року № 592-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників» (далі – Закон № 592 вносяться зміни до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 2464), крім п. 5 розд. I Закону № 592, що набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування. Згідно з п. 5 розд. I Закону № 592 розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 доповнено п. 9 прим. 15. Відповідно до п. 9 прим. 15 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2464  підлягають списанню за заявою платника та у порядку, визначеному Законом № 2464, несплачені станом на день набрання чинності Законом № 592 з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом, суми недоїмки, нараховані платникам єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, зазначеним у пп. 4 (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464, за період з 01 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом № 592, а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки, у разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та за умови подання протягом 90 календарних днів з дня набрання чинності Законом № 592: а) платниками, зазначеними у п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464 (фізичними особами – підприємцями, крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), – державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи фізичної особи – підприємця заяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та до контролюючого органу – звітності відповідно до вимог частини другої ст. 6 Закону № 2464 за період з 01 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом № 592. Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше; б) платниками, зазначеними у п. 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464 (особами, які провадять незалежну професійну діяльність), – до контролюючого органу за основним місцем обліку заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та звітності відповідно до вимог частини другої ст. 6 Закону № 2464 за період з 01 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом № 592. Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше. Після отримання у встановленому законом порядку відповідних відомостей від державного реєстратора або заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та за умови подання платником єдиного внеску зазначеної звітності (якщо відповідна звітність не була подана раніше) контролюючий орган протягом 15 робочих днів проводить камеральну перевірку, за результатами якої приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені або вмотивоване рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені. Контролюючим органом може бути прийнято рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені, за умови якщо за результатами перевірки буде встановлено, що: 1) платник податків отримав дохід (прибуток) протягом періоду з 01 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом № 592. 2) суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були в повному обсязі самостійно сплачені платником або стягнуті у порядку, передбаченому Законом № 2464. У разі якщо суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були частково самостійно сплачені платником та/або стягнуті у порядку, передбаченому Законом № 2464, контролюючий орган приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені у частині, що залишилася несплаченою. Вимога про сплату суми недоїмки, штрафних санкцій і пені вважається відкликаною у день прийняття податковим органом рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені. Нараховані та сплачені або стягнуті за зазначений період суми недоїмки, штрафних санкцій і пені відповідно до Закону № 2464 не підлягають поверненню. Відпустка для платників єдиного податку Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області нагадує, що підприємці-платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку на час відпустки. Щоб скористатись правом на відпустку платникам необхідно подати до територіального органу ДПС заяву у довільній формі, в якій зазначити період запланованої відпустки. Відповідно до норм Податкового кодексу така відпустка надається один раз на рік, протягом одного календарного місяця. З метою уникнення порушення терміну щодо сплати авансових платежів заяву щодо періоду щорічної відпустки необхідно подавати до початку відпустки. Звертаємо увагу, на період відпустки підприємці не звільняються від сплати єдиного соціального внеску, який необхідно сплатити в розмірі не менше мінімального страхового платежу – 1039,06 гривень. Крім того, якщо під час відпустки підприємець отримує дохід, то йому доведеться сплатити єдиний податок, адже отримання коштів є підтвердженням ведення господарської діяльності. За видачу фіскального чека без обов’язкових реквізитів передбачена відповідальність Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області нагадує, що відповідно до ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон про РРО), суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/ або безготівковій формі у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов’язані, зокрема, проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуг) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або ПРРО із створенням у паперовій та/ або електронній формі відповідних розрахункових документів. Форма та зміст фіскального чека та інших розрахункових документів, надання покупцю яких є обов’язковим, встановлені Наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13 «Про затвердження Положення про форму та зміст розрахункових документів/ електронних розрахункових документів, Порядку подання звітності, пов’язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій, форми № ЗВР-1 Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій» (із змінами). У фіскальному чеку зазначаються обов’язкові реквізити, зокрема: назва та адреса господарської одиниці; назва та кількість товару, який реалізується; вартість проданого товару; код товарної під категорії згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів); ставки та суми податку на додану вартість та акцизного податку. Крім того, для суб’єктів господарювання роздрібної торгівлі, що здійснюють реалізацію підакцизних товарів та зареєстровані платниками акцизного податку (суб’єкти господарювання, що зареєстровані платниками іншого податку, крім ПДВ), фіскальний чек повинен містити окремим рядком літерне позначення, розмір ставки такого податку, загальну суму такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкується назва такого податку (рядок 21). У реквізиті «Акцизний податок» його назва наводиться згідно з Податковим кодексом України. За потреби дозволяється використовувати скорочення. Уразі відсутності в документі хоча одного з обов’язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не приймається як розрахунковий. Пунктом 1 ст.17 Закону про РРО передбачена відповідальність у вигляді фінансових санкцій, що застосовуються до суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги) з порушенням вимог Закону, які з врахуванням п.11 розділу II «Прикінцеві положення» тимчасово до 12 січня 2021 року застосовуються в таких розмірах: у разі встановлення в ході перевірки факту, зокрема, невидачі (в паперовому вигляді та /або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об’єкті такого суб’єкта господарювання: – за порушення вчинене вперше – 10 % вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг); – за кожне наступне вчинення – 50% вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг). Також за порушення вимог Закону про РРО посадові особи та працівники торгівлі, громадського харчування та сфери послуг притягуються контролюючим органом до адміністративної відповідальності відповідно до ст.155 прим 1 КпАП: до осіб, які здійснюють розрахункові операції з порушенням встановленого законом порядку проведення розрахунків, застосовується штраф в розмірі від двох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (34-85 грн) та на посадових осіб – від п’яти до десяти НМДГ (85-170 грн). Форми фінансової звітності для платників податку на прибуток Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області нагадує, що платниками податку на прибуток (крім неприбуткових установ та організацій) разом з відповідною Податковою декларацією з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) за календарний квартал, півріччя, три квартали подається проміжна фінансова звітність, складена за національними стандартами, яка включає баланс та звіт про фінансові результати. До річної Декларації такі платники подають відповідну річну фінансову звітність, яка включає Баланс, Звіт про фінансові результати, Звіт про рух грошових коштів, Звіт про власний капітал та Примітки до річної фінансової звітності (форми №№ 1-5).      Платниками податку на прибуток – мікропідприємствами, малими підприємствами, непідприємницькими товариствами, представництвами іноземних суб’єктів господарської діяльності та підприємствами, які ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат відповідно до податкового законодавства (крім підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності), подається разом з квартальною або річною Декларацією скорочена за показниками фінансова звітність у складі Балансу і Звіту про фінансові результати (за формами № 1-м, № 2-м або № 1-мс, № 2-мс).      Підтвердженням подання фінансової звітності разом з Декларацією є позначка «+» в Декларації у клітинці «ФЗ» таблиці «Наявність додатків» та у таблиці «Наявність поданих до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств додатків – форм фінансової звітності».      Платником податку проставляється позначка у тих графах таблиці, що відповідають назвам форм фінансової звітності, поданої разом з Декларацією. Особливості відображення підакцизних товарів у фіскальному чеку РРО Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області інформує, що з 01 серпня 2020 року набули чинності основні зміни, внесені Законом України від 20.09.2019 № 128-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» (із змінами), зокрема щодо обов’язкового зазначення у фіскальному чеку реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) поряд з найменуванням товарів коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів. Так, відповідно до п. 11 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зокрема, зобов’язані проводити розрахункові операції через РРО та/або через програмні РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування товарів (послуг) (із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості. Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області
 

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить


Фотогалереи изюмчан

Кто он-лайн

Сейчас на сайте:
Гостей - 26

 
Служба недвижимости Вилима.

 
 
 
 
 

Сушка зерна и древесины на отходах
БЕСПЛАТНЫЕ ОБОИ ДЛЯ РАБОЧЕГО СТОЛА

Дизайн РА «Изюминка»