Главная
Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області повідомляє Версия для печати Отправить на e-mail
30.07.2020
Увага! Удосконалено порядок подання повідомлення за формою 20-ОПП
Міністерство фінансів України наказом від 24.06.2020 № 323 (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 01.07.2020 за № 606/34889) (далі – Наказ № 323) затвердило зміни до Порядку обліку платників податків і зборів.
Наказом № 323, зокрема удосконалено порядок подання повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП (далі – повідомлення за ф. № 20-ОПП).
Уточнено, що у повідомленні за ф. № 20-ОПП надається інформація про всі об’єкти оподаткування, які є власними, орендованими або переданими в оренду. Під час надання повідомлень за ф. № 20-ОПП застосовується принцип укрупнення інформації, яка надається про об’єкт оподаткування (наприклад, якщо подається інформація про об’єкти оподаткування – офіс, склад, склад-магазин, розташовані в одному офісному центрі за одною адресою, достатньо надати інформацію за одним із типів об’єктів оподаткування, зазначивши у найменуванні: офіс, склад, склад-магазин). Принцип укрупнення інформації не застосовується під час надання інформації про об’єкти рухомого та нерухомого майна, які підлягають реєстрації у відповідному державному органі з отриманням відповідного реєстраційного номера (наприклад, у повідомленні за ф. № 20-ОПП надається інформація і про земельну ділянку, і про об’єкт нежитлової нерухомості, що розташований на такій земельній ділянці). Інформація про однотипні (за видом, використанням, станом та видом права власності) автомобільні транспортні засоби, які не є пунктами пересувної роздрібної торгівлі, громадського харчування або послуг, інших ніж пасажирські та вантажні перевезення, може бути подана в повідомленні за ф. № 20-ОПП як узагальнена з типом об’єкта оподаткування «автомобільні транспортні засоби» та зазначенням кількості таких транспортних засобів в графі «Реєстраційний номер об’єкта оподаткування». Повідомлення за ф. № 20-ОПП з інформацією про об’єкти оподаткування, які зареєстровані у відповідному державному органі без присвоєння реєстраційного номера (кадастрового номера, реєстраційного номера об’єкта нерухомого майна), подаються до контролюючого органу за основним місцем обліку в паперовому вигляді із доданням копії документа, що підтверджує реєстрацію об’єкта оподаткування у відповідному державному органі. У такому разі графа 12 «Реєстраційний номер об’єкта оподаткування» повідомлення за ф. № 20-ОПП не заповнюється. Відомості, зазначені в повідомленні за ф. № 20-ОПП, вносяться контролюючим органом до Єдиного банку даних юридичних осіб або Реєстру самозайнятих осіб: ► не пізніше наступного дня після отримання повідомлення за ф. № 20-ОПП засобами електронного зв’язку в електронній формі; ► не пізніше 10 робочих днів від дня надходження до контролюючого органу в паперовій формі повідомлення за ф. № 20-ОПП. Платники податків можуть переглянути інформацію про об’єкти оподаткування та контролюючі органи, у яких платник податків перебуває на обліку за неосновним місцем обліку, в приватній частині Електронного кабінету. Наказ № 323 опубліковано в бюлетені «Офіційний вісник» від 17.07.2020 № 55 року і набирає чинності через 10 днів з дня його офіційного опублікування, тобто з 27 липня 2020 року. Увага! Телефонні номери для надання консультацій  Телефонні номери для надання консультацій платникам податків з питань впровадження програмних реєстраторів розрахункових операцій: (057)702-86-27, (057)702-86-02 Увага! В 2020 році фізичні особи сплачують податок на нерухоме майно за 2019 рік Згідно статті 266 Податкового кодексу України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та / або нежитлової нерухомості. Фізичні особи в 2020 році сплачують податок за 2019 рік.       Пільги зі сплати податку на об'єкти житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб складають: - для квартир незалежно від їх кількості база оподаткування зменшується - на 60 кв. метрів; - для житлових будинків незалежно від їх кількості база оподаткування зменшується - на 120 кв. метрів; - для різних типів об'єктів незалежно від їх кількості база оподаткування зменшується - на 180 кв. метрів. Пільги не надаються на об'єкти, що використовуються їх власниками з метою отримання доходів (надаються в оренду, що використовуються у підприємницькій діяльності). Так само пільги не надаються, якщо загальна площа об'єкта / об'єктів перевищує п'ятикратний розмір неоподатковуваної площі (для квартир понад 300 кв.м., для житлових будинків понад 600 кв.м. і для різних типів об'єктів незалежно від їх кількості понад 900 кв.м .)  При наявності у власності об'єкта житлової нерухомості, загальна площа якого перевищує 300 кв.м (для квартир) і 500 кв.м. (для будинків), сума податку збільшується на 25 000 грн. в рік за кожен такий об'єкт житлової нерухомості. Ставка податку для об'єктів житлової та / або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних осіб, встановлюється рішенням сільських, селищних, міських рад, в залежності від розташування і типів таких об'єктів нерухомості. Ставки податку встановлюються в розмірі, не більше 1,5 відсотка від мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного року, за 1 кв. метр. По Харківській області встановлено ставки від 0,1 проц. до 1,5 проц. від мінімальної заробітної плати на 1 січня 2019року  (4173 грн.), в залежності від типу об'єкта нерухомості. Так, по місту Харкову ставка для квартир і житлових будинків становить 1% (41грн.73 коп.), Для нежитлових приміщень в залежності від типу об'єкта.         База оподаткування об'єктів, що перебувають у власності фізичних осіб, і сума податку визначається контролюючим органом за місцем реєстрації платника податків. Контролюючий орган до 1 липня надсилає (вручає) податкові повідомлення-рішення про сплату суми податку фізичним особам. Платники податків мають право звернутися з письмовою заявою до податкової інспекції за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо об'єктів житлової та / або нежитлової нерухомості; розміру загальної площі об'єктів; права на користування пільгою щодо сплати податку; розміру ставки податку; нарахованої суми податку на підставі документів.        Фізичні особи повинні сплатити податок протягом 60 днів після отримання повідомлення-рішення. Внесено зміни до переліку лікарських засобів, медичних виробів та медичного обладнання, які звільнено від оподаткування ПДВ на час карантину Кабінет Міністрів України постановою від 22 липня  2020 року № 620 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 20 березня 2020 р. № 224» (далі – Постанова № 620) вніс зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 20 березня 2020 року № 224 «Про затвердження переліку товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, які звільняються від сплати ввізного мита та операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість» (далі – Постанова № 224). Постанова № 620 набула чинності 23.07.2020. Відповідно до змін, внесених Постановою № 620 до Постанови № 224 з назви та по тексту Постанови № 224 виключено слова «які звільняються від сплати ввізного мита та». У Переліку товарів підрозділ «Медичні вироби, лабораторне обладнання, розхідні матеріали, реагенти для лабораторних досліджень» розділу «Медичні вироби, медичне обладнання та інші товари, що необхідні для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» доповнено такими позиціями: 902780 – Станція автоматична для екстракції рибонуклеїнової кислоти; 3002, 3006, 3822 00 00 00 – Тест-система, призначена для якісного виявлення IgA антитіл до нуклеокапсидного антигена коронавірусу SARS-CoV-2 у зразках сироватки та плазми крові людини методом імуноферментного аналізу; 3002, 3006, 3822 00 00 00 – Тест-система, призначена для якісного виявлення IgM антитіл до нуклеокапсидного антигена коронавірусу SARS-CoV-2 у зразках сироватки та плазми крові людини методом імуноферментного аналізу; 3002, 3006, 3822 00 00 00 – Тест-система, призначена для якісного виявлення IgG антитіл до нуклеокапсидного антигена коронавірусу SARS-CoV-2 у зразках сироватки та плазми крові людини методом імуноферментного аналізу; 3002, 3006,3822 00 00 00 – Тест-система, призначена для якісного виявлення сумарного IgM та IgG антитіл до нуклеокапсидного антигена коронавірусу SARS-CoV-2 у зразках сироватки та плазми крові людини методом імуноферментного аналізу. Постанова № 620 опублікована в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 23.07.2020 № 140. Термін подання звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації Неприбуткові підприємства, установи та організації, визначені п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України  (далі – ПКУ), подають звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (далі – Звіт) за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та річну фінансову звітність. Норми встановлені п. 46.2 ст. 46 ПКУ. Підпунктом 133.4.7 п. 133.4 ст. 133 ПКУ визначено, що для неприбуткових організацій, які відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 ПКУ та внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій, встановлюється річний податковий (звітний) період, крім випадків, передбачених п.п. 133.4.3 п. 133.4 ст. 133 ПКУ. Податкові декларації, крім випадків, передбачених ПКУ, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 ПКУ – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п.п. 49.18.3 п. 49.18 ст. 49 ПКУ). Поряд з цим п.п. 133.4.3 п. 133.4 ст. 133 ПКУ встановлено, що у разі недотримання неприбутковою організацією вимог, визначених п. 133.4 ст. 133 ПКУ, а для релігійної організації – вимог, визначених абзацом другим п.п. 133.4.1 і п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ, така неприбуткова організація зобов’язана подати у строк, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, Звіт за період з початку року (або з початку визнання організації неприбутковою в установленому порядку, якщо таке визнання відбулося пізніше) по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення, та зазначити і сплатити суму самостійно нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток. Податкове зобов’язання розраховується виходячи із суми операції (операцій) нецільового використання активів. Така неприбуткова організація виключається контролюючим органом з Реєстру неприбуткових установ та організацій та вважається платником податку на прибуток для цілей оподаткування з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення. За період з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення, по 31 грудня податкового (звітного) року така неприбуткова організація зобов’язана щокварталу подавати до контролюючого органу податкову декларацію з податку на прибуток (з наростаючим підсумком), сплачувати податок у строк, визначений для квартального періоду та подавати фінансову звітність у порядку, встановленому для платників податку на прибуток. З наступного податкового (звітного) року така неприбуткова організація подає податкову декларацію з податку на прибуток і фінансову звітність та сплачує податок на прибуток у порядку, встановленому розділу ІІІ ПКУ для платників податку на прибуток. Тобто, неприбутковими підприємствами, установами та організаціями, що відповідають вимогам, встановленим у п. 133.4 ст. 133 ПКУ, зокрема внесені контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій, Звіт подається за базовий звітний (податковий) рік протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року. В якому випадку призупиняється дія ліцензії на виробництво спирту? Відповідно до ст. 3 Закону України від 19 грудня 1995 року N 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» із змінами та доповненнями дія ліцензії призупиняється у разі несвоєчасної сплати чергового платежу за ліцензію на підставі письмового розпорядження органу, який видав ліцензію, на термін до сплати заборгованості. Дія ліцензії вважається призупиненою з моменту одержання суб’єктом господарювання (у тому числі іноземним суб’єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво)відповідного письмового розпорядження органу, який видав ліцензію, а її дія поновлюється з моменту зарахування відповідного чергового платежу за ліцензію до бюджету. Електронний кабінет надає можливість сформувати та відправити повідомлення за ф. № 20-ОПП, заяви за ф. № 1-ОПП, ф. № 17-ОПП Платники податків, які уклали з відповідним контролюючим органом договір про визнання електронних документів, можуть подати заяви за формою № 1-ОПП (для юридичних осіб та відокремлених підрозділів) (далі – заява за ф. № 1-ОПП) з позначкою «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку» та про взяття на облік за неосновним місцем обліку за формою № 17-ОПП (далі – заява за ф. № 17-ОПП), а також повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП (далі – повідомлення за ф. № 20-ОПП) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством. Норми встановлені п. 7.2 розділу VII, п. 8.4 розділу VIIІ, п. 9.3 розділу ІХ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами. Подання документів засобами електронного зв’язку в електронній формі здійснюється платниками відповідно до норм Податкового кодексу України та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за № 959/30827 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 557). Згідно з пунктом 3 розділу ІІ Порядку № 557 платник створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів. Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС. У відкритій та приватній частинах Електронного кабінету у розділі «Допомога» розміщено покрокову інструкцію щодо створення електронних документів за допомогою режиму «Введення звітності». Режим «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету забезпечує можливість створення та подання до відповідного контролюючого органу податкової, фінансової, статистичної звітності, звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, у тому числі  повідомлення за ф.№ 20-ОПП (J/F1312002) та заяв за ф. № 1-ОПП (J1312101), ф.№ 17-ОПП (J/F1312201). Нагадування платникам екологічного податку! Якщо платник екологічного податку (далі – податок) з початку звітного року не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, то такий платник податку повинен повідомити про це відповідний контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення та скласти заяву про відсутність у нього у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку. В іншому разі платник податку зобов’язаний подавати податкові декларації відповідно до ст. 250 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Норми встановлені п. 250.9 ст. 250 ПКУ. Тобто, суб’єкти господарювання, у тому числі новостворені, які не мають об’єктів обчислення екологічного податку не подають до відповідних контролюючих органів заяву про відсутність у них у звітному році таких об’єктів. Суб’єкти господарювання, які є платниками екологічного податку, але з початку звітного року не планують здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, повинні скласти заяву довільної форми про відсутність у них у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку та повідомити про це відповідні контролюючі органи за місцем розташування джерел забруднення не пізніше граничного терміну подання податкової декларації за І квартал звітного року. В іншому разі такі суб’єкти господарювання зобов’язані подавати податкові декларації екологічного податку. Актуальні питання, пов’язані із запровадженням програмних РРО Чи необхідно скасовувати апаратний РРО та реєструвати програмний? Законодавчо не встановлено обмежень щодо використання суб’єктом господарювання наряду з апаратним програмного РРО. Суб’єкт господарювання самостійно, виходячи з власних потреб, обирає вид РРО (програмний та/або апаратний) засобами якого має намір здійснювати реєстрацію розрахункових операцій відповідно до вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». У разі, якщо суб’єкт господарювання приймає рішення використовувати програмний РРО замість апаратного, реєстрацію апаратного РРО необхідно скасувати. Чи вже працює «Програмний РРО» в Електронному кабінеті? З 15.07.2020 розпочато тестування безкоштовного програмного рішення: Програмний РРО (тестова версія) розміщено за посиланнями: ftp://ftp.sta.gov.ua/electornna_zvitnist_instal…/Android.zip ftp://ftp.sta.gov.ua/electornna_zvitnist_instal…/Windows.zip. Фіскальний додаток пРРОсто (тестова версія) розміщено за посиланням: ftp://ftp.sta.gov.ua/electornna_zvitnist_instal…/pRROsto.zip. Зареєструвати ПРРО (касу)можна, використовуючи програмне забезпечення Електронного кабінету, або будь-яке інше програмне забезпечення, наявне у суб’єкта господарювання. Реєстрація ПРРО здійснюється шляхом подання заяви про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій (форма J/F 1316602), що розміщена за посиланнями: ftp://ftp.sta.gov.ua/reestr_form_zvitnyh_dokym…/j1316602.arj ftp://ftp.sta.gov.ua/reestr_form_zvitnyh_dokym…/f1316602.arj Тестування триватиме до 31.07.2020. Як зареєструвати касира для програмного РРО? Реєстрація касира здійснюється шляхом подання повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа (форма J/F 1391801), що розміщена за посиланнями: ftp://ftp.sta.gov.ua/reestr_form_zvitnyh_dokym…/j1391801.arj ftp://ftp.sta.gov.ua/reestr_form_zvitnyh_dokym…/f1391801.arj Повідомлення можна подати, використовуючи програмне забезпечення Електронного кабінету, або будь-яке інше програмне забезпечення, наявне у суб’єкта господарювання. Чи відносяться до розрахункового документу фіскальній чек, який друкується через «Програмний РРО»? Визначення розрахункового документу встановлено Законом України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг», згідно з яким: розрахунковий документ – це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну. Що таке «офлайн-режим» для застосування Програмного РРО? Законом України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» встановлено, що на період відсутності зв’язку між програмним РРО та фіскальним сервером контролюючого органу проведення розрахункових операцій здійснюється в режимі офлайн, що може тривати не більше 36 годин, із створенням електронних розрахункових документів, яким присвоюються фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу. Як працювати з Програмним РРО в «офлайн-режимі»? Порядок застосування РРО у тому числі під час роботи в режимі офлайн встановлений Порядком реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних РРО, що розроблений відповідно до статті 7 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Ознайомитись з порядком можна тут: https://tax.gov.ua/b…/programni-rro/normativno-pravovi-akti/. Які основні вимоги при підписанні електронного розрахункового документа у форматі XML в API? Підписання електронних розрахункових документів можливе за умови дійсності відповідного сертифіката відкритого ключа.   Чи може СГ самостійно створити для себе «Програмний РРО» та використовувати його у своїй діяльності? Основними законодавчо встановленими вимогами для будь-якого ПРРО, є забезпечення виконання ним фіскальної функції через фіскальний сервер контролюючого органу та обов’язкове включення ПРРО до реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій. Якщо ці умови виконуються ПРРО, то такий ПРРО може застосовуватись для проведення розрахункових операцій не залежно від того, хто його виробник. Вдосконалено контроль обліку палива На єдиному веб-порталі органів виконавчої влади України «Урядовий портал» за посиланням https://mof.gov.ua/uk/news/uriadom_vdoskonaleno_kontrol_obliku_paliva-2288 розміщено наступну інформацію. Рішенням Кабінету Міністрів України від 22 липня внесено зміни до Порядку електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового. Змінами положення вищезазначеного порядку приводяться у відповідність до норм Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування акцизного податку». Документом передбачено, зокрема, привести у відповідність до закону: - реєстрацію постійних представництв, які здійснюють реалізацію пального та/або спирту етилового платником акцизного податку; - реєстрацію в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (СЕАРП СЕ) акцизної накладної у разі зміни власника пального або спирту етилового, що знаходяться в транспортному засобі; - реєстрацію заявки на поповнення обсягів залишку пального з врахуванням повернутих платнику сум акцизного податку. Крім того, зміни торкнулись оприлюднення інформації з реєстру платників із зазначенням даних щодо уніфікованих номерів та адреси місцезнаходження акцизних складів. Також передбачено можливість відображення в СЕАРП СЕ різниці обсягу пального між даними бухгалтерського обліку та даними СЕАРП СЕ в наслідок коливання температур. Закон України № 466: зміни у процедурі оскаржень рішень органів ДПС Закон України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» вніс зміни, зокрема до ст. 56 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), а саме щодо процедури оскаржень рішень контролюючих органів. Термін на адміністративні оскарження рішень ДПС, як і раніше, становить   10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення (далі – ППР) або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Водночас, у платників податків, які пропустили цей термін з поважних причин, з’явилась можливість подати клопотання про поновлення пропущеного строку на подання скарги в адміністративному порядку та копії підтверджуючих документів поважності причин такого пропуску (за наявності). Подати таке клопотання можна протягом шести місяців з дати закінчення пропущеного строку для подачі скарги. Скарги на рішення територіальних органів ДПС подають до центрального органу ДПС. Крім того, ст. 56 ПКУ доповнена новим п. 56.31, відповідно до якого до контролюючого органу, який прийняв оскаржувані рішення відносно нерезидентів, які здійснюють в Україні діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, можуть бути подані скарги щодо: а) рішення про взяття на податковий облік нерезидента; б) ППР, винесене у зв’язку з визначенням грошового зобов’язання у порядку, передбаченому п.п. 141.4.2 п. 141.1 ст. 141 ПКУ; в) ППР, винесене у зв’язку з визначенням грошового зобов’язання у порядку, передбаченому пунктами 117.1 та 117.4 ст. 117 ПКУ; г) ППР, винесене у зв’язку з визначенням грошового зобов’язання, передбаченого п. 133.3 ст. 133 ПКУ. У разі прийняття контролерами рішення про відмову у задоволенні скарги щодо нерезидентів, платник може оскаржити рішення територіального органу ДПС, звернувшись до контролюючого органу вищого рівня. Фізична особа, яка має пільги щодо сплати земельного податку, подає до контролюючого органу заяву Відповідно до ст. 281 Податкового кодексу України фізична особа, яка має підстави для отримання пільг щодо сплати земельного податку (незалежно від кількості земельних ділянок у її власності), подає контролюючому органу за місцем знаходження земельної ділянки або за місцем знаходження будь-якої з земельних ділянок, що знаходяться у власності такої особи (якщо має у власності декілька земельних ділянок) заяву довільної форми про застосування пільги та документи, що посвідчують її право на пільгу (посвідчення особи з інвалідністю першої або другої групи, пенсійне посвідчення (за віком), посвідчення батьків багатодітної сім’ї (які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років), посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС», посвідчення особи, на яку поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», посвідчення «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» (1 – 3 категорія); договір оренди землі, оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства: ◄ до 01 травня поточного року – якщо станом на 01 січня поточного року фізична особа має у власності одну земельну ділянку або декілька; ◄ протягом 30 календарних днів з дня набуття права на пільгу та/або права власності – якщо право на пільгу у фізичної особи виникає протягом календарного року та/або фізична особа, набуває право власності на земельну ділянку/земельні ділянки. Закон України № 540: які штрафні санкції діють під час карантину Відповідно до Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі – Закон № 540) за порушення податкового законодавства, вчинені з 01 березня 2020 року по останній день місяця, в якому завершується карантин, штрафні санкції не застосовуються, але є винятки. Так, зокрема штрафні санкції накладаються за: ► порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема, страхування додаткової пенсії; ► відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; ► відповідно до Закону № 540 також застосовуються штрафні санкції за порушення вимог законодавства у частині: - обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; - нецільового використання пального, спирту етилового платниками податків; - не обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; - неправомірне здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; - здійснення суб’єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб’єктів платниками акцизного податку; - порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати. Також звертаємо увагу, що упродовж періоду з 01 березня 2020 року по останній день місяця, в якому завершується карантин, платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня, підлягає списанню. Норми встановлені оновленим п. 521 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.   Електронна печатка для РРО фізичної особи – підприємця На сторінці Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно - довідкового Департаменту ДПС за посиланням https://acskidd.gov.ua/rro_fiz_osoba розміщена інформація щодо подання документів, необхідних для отримання електронної печатки для РРО фізичною особою – підприємцем (далі – ФОП). Так, для отримання електронної печатки для РРО ФОП необхідно: ► заповнена та підписана «Реєстраційна картка для фізичної особи» встановленого зразка, у двох примірниках; ► оригінал та засвідчена копія* паспорта громадянина України (копії 1 – 2 сторінок (3 – 6 за наявності відміток та сторінки з відміткою про реєстрацію місця проживання), або копія з обох сторін безконтактного електронного носія (у випадку наявності паспорта громадянина України виготовленого у формі ID-картки та паперового витягу з Єдиного державного демографічного реєстру про адресу реєстрації місця проживання, або Довідки про реєстрацію місця проживання фізичної особи), або паспорта громадянина України для виїзду за кордон з відміткою про постійне місце проживання в іноземній державі; ► оригінал та засвідчена копія* посвідчення біженця з відміткою про реєстрацію місця проживання, або посвідки на постійне (тимчасове) місце проживання з відміткою про реєстрацію місця проживання, або копія, з обох сторін, безконтактного електронного носія (у випадку наявності посвідки на постійне (тимчасове) місце проживання виготовленої у формі ID-картки та паперового витягу з Єдиного державного демографічного реєстру про адресу реєстрації місця проживання, або Довідки про реєстрацію місця проживання фізичної особи), або паспорта громадянина іншої країни з відміткою про реєстрацію місця проживання із нотаріально засвідченим перекладом на українську мову; ► оригінал та засвідчена копія* документа про зміну прізвища заявника, виданого відповідним державним органом (якщо в поданих документах є невідповідність прізвища); ► оригінал та засвідчена копія* довідки про взяття на облік внутрішньо-переміщеної особи (для громадян, які відносяться до даної категорії осіб); ► засвідчена копія* реєстраційного номеру облікової картки платника податків (ідентифікаційного номера). За наявності у паспорті громадянина України реєстраційного номера облікової картки платника податків, замість копії картки платника податків, може бути подана копія сторінки паспорта громадянина України з відповідною відміткою. Якщо через релігійні переконання фізична особа відмовилась від реєстраційного номеру облікової картки платника податків, додатково подається копія сторінки паспорту з відміткою про таку відмову Закон України № 466: нові умови анулювання реєстрації платника ПДВ Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) внесено ряд змін до Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Так, Законом № 466 п. 184.2 ст. 184 ПКУ доповнено абзацом другим, відповідно якого, якщо щодо особи, зареєстрованої платником ПДВ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи (крім перетворення) або підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця (далі – ФОП) або якщо до реєстру платників єдиного податку внесено запис про застосування спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати ПДВ, анулювання реєстрації проводиться контролюючим органом автоматично на підставі відповідних відомостей, отриманих згідно із Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» або за даними реєстру платників єдиного податку. Крім того, анулювання реєстрації платника ПДВ здійснюється на дату, зокрема державної реєстрації припинення юридичної особи або підприємницької діяльності ФОП. Фіскальний чек повинен містити обов’язкові реквізити До відома споживачів: для захисту своїх прав, при здійсненні покупок необхідно, щоб продавець видав фіскальний чек, який повинен містити реквізити, визначені розділом ІІ Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 із змінами. Так, фіскальний чек обов’язково містить такі реквізити: - найменування господарської одиниці; - адреса господарської одиниці; - «ПН» – індивідуальний податковий номер платника ПДВ; - «ІД» – податковий номер/серія та номер паспорта; - кількість товару (послуги)/знак множення/вартість одиниці виміру›; - код УКТ ЗЕД, назва товару (послуги), вартість, літерне позначення ставки ПДВ; - форма оплати, сума коштів; - СУМА загальної вартості придбаних товарів (отриманих послуг) за чеком; - ПДВ – літерне позначення ставки ПДВ, ставка ПДВ у відсотках, сума ПДВ; - акцизний податок – ставка акцизного податку, сума акцизного податку; - номер чека; - поточна дата, час проведення розрахунку; - «ФН» – фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій; - «ФІСКАЛЬНИЙ ЧЕК», найменування або логотип виробника. У разі видачі касового чека невстановленої форми або відмови у його видачі, необхідно звертатися до ДПС України за номером телефону: 0 800 501 007 (напрямок 4). Порядок уточнення податкового розрахунку за формою № 1ДФ Особи, які відповідно до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається. Норми визначені п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ. Форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (далі – форма № 1ДФ) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами (далі – Порядок № 4). У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку (п. 50.1 ст. 50 ПКУ). Уточнюючий податковий розрахунок подається у разі необхідності проведення коригувань податкового розрахунку після закінчення строку його подання. Уточнюючий податковий розрахунок може подаватися як за звітний період так і за попередні періоди (п. 4.3 розділу IV Порядку № 4). У разі подання уточнюючого податкового розрахунку у клітинці «Уточнюючий» проставляється відмітка (п. 3.1 розділу III Порядку № 4). Відповідно до п. 4.4 розділу IV Порядку № 4 порядок заповнення звітного нового та уточнюючого податкових розрахунків за формою № 1ДФ є однаковим. Звітний новий та уточнюючий податкові розрахунки подаються на підставі інформації з попередньо поданого податкового розрахунку і містять інформацію лише за рядками й реквізитами, які уточнюються. Для заповнення також використовується інформація з повідомлень про виявлені помилки, які відправляються контролюючими органами до податкового агента. Коригування показників розділу I форми № 1ДФ: ► для виключення одного помилкового рядка з попередньо введеної інформації потрібно повторити всі графи такого рядка і у графі 9 указати «1» – на виключення рядка; ► для введення нового або пропущеного рядка потрібно повністю заповнити всі його графи і у графі 9 указати «0» – на введення рядка; ► для заміни одного помилкового рядка іншим потрібно виключити помилкову інформацію відповідно до абзацу другого п. 4.4 Порядку № 4 та ввести правильну інформацію відповідно до абзацу третього цього пункту, тобто повністю заповнити два рядки, один з яких виключає попередньо внесену інформацію, а другий вносить правильну інформацію. У такому разі в першому рядку в графі 9 указується «1» – рядок на виключення, а в другому – «0» – рядок на введення. Коригування показників розділу II форми № 1ДФ: ► підрозділ «Оподаткування процентів»: ● для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Оподаткування процентів – виключення**» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку «Оподаткування процентів» відобразити правильну інформацію; ► підрозділ «Оподаткування виграшів (призів) у лотерею»: ● для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Оподаткування виграшів (призів) у лотерею – виключення***» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку «Оподаткування виграшів (призів) у лотерею» відобразити правильну інформацію; ► підрозділ «Військовий збір»: ● для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Військовий збір – виключення****» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку «Військовий збір» відобразити правильну інформацію. Визначення операцій з постачання товарів/послуг, які вважаються оподатковуваними операціями для цілей реєстрації платником ПДВ У разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V Податкового кодексу України  (далі – ПКУ), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 000 000 гривень (без урахування ПДВ), така особа зобов’язана зареєструватися як платник ПДВ у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст. 183 ПКУ, крім особи, яка є платником єдиного податку першої – третьої групи. Норми встановлені п. 181.1 ст. 181 ПКУ. Якщо особа, яка відповідно до п. 181.1 ст. 181 ПКУ не є платником ПДВ у зв’язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій відсутні або є меншими від встановленої зазначеною статтею суми, вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник податку, така реєстрація здійснюється за її заявою (п. 182.1 ст. 182 ПКУ). Згідно із розділами V та ХХ ПКУ до оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг належать операції, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою ПДВ – 20 %, ставками ПДВ – 7 %, 0 % та звільнені (умовно звільнені) від оподаткування ПДВ. Угода про розподіл продукції: що є об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств Згідно з частиною першою ст. 4 Закону України від 14 вересня 1999 року № 1039-XIV «Про угоди про розподіл продукції» зі змінами та доповненнями відповідно до угоди про розподіл продукції одна сторона – Україна доручає іншій стороні – інвестору на визначений строк проведення пошуку, розвідки та видобування корисних копалин на визначеній ділянці (ділянках) надр та ведення пов’язаних з угодою робіт, а інвестор зобов’язується виконати доручені роботи за свій рахунок і на свій ризик з наступною компенсацією витрат і отриманням плати (винагороди) у вигляді частини прибуткової продукції. Відповідно до п. 335.2 ст. 335 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) під час виконання угоди про розподіл продукції інвестор (оператор) сплачує, зокрема, податок на прибуток підприємств. Особливості сплати податку на прибуток під час виконання угоди про розподіл продукції передбачено ст. 336 ПКУ. Податок на прибуток сплачується інвестором (оператором) з прибутку, отриманого інвестором (інвесторами) від виконання угод про розподіл продукції, у розмірах, встановлених ПКУ на дату укладення угоди про розподіл продукції, з урахуванням ст. 340 ПКУ (п. 336.1 ст. 336 ПКУ). Підпунктом «а» п. 336.1 ст. 336 ПКУ встановлено, що об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток інвестора (інвесторів), який визначається виходячи з вартості прибуткової продукції, визначеної відповідно до законодавства про розподіл продукції, набутої інвестором (інвесторами) та/або оператором у власність у результаті розподілу продукції, зменшеної на суму сплаченого інвестором єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а також на суму інших витрат (включаючи накопичені витрати при виконанні робіт до появи першої прибуткової продукції), пов’язаних з виконанням угоди, але які не відшкодовуються (не підлягають відшкодуванню) компенсаційною продукцією відповідно до угоди. Якщо вартість прибуткової продукції за угодою про розподіл продукції виражена в іноземній валюті, для цілей обчислення податку на прибуток підприємств така вартість перераховується в гривні в порядку, передбаченому угодою про розподіл продукції. Будь-які інші доходи, отримані інвестором (оператором) протягом строку дії угоди від діяльності, пов’язаної з виконанням такої угоди, не розглядаються як об’єкт оподаткування та не враховуються під час його визначення. ФОП, яка з початку року була «єдинником» та стала «загальносистемником», у поточному році не може повернутись на спрощену систему оподаткування Суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм Податкового кодексу України (далі – ПКУ), може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року. Норми встановлені п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ. Реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку (п. 299.1 ст. 299 ПКУ). У разі відмови у реєстрації платника єдиного податку контролюючий орган зобов’язаний надати протягом двох робочих днів з дня подання суб’єктом господарювання відповідної заяви письмову вмотивовану відмову, яка може бути оскаржена суб’єктом господарювання у встановленому порядку (п. 299.5 ст. 299 ПКУ). При цьому згідно з п. 299.6 ст. 299 ПКУ підставами для прийняття контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку є виключно: 1) невідповідність такого суб’єкта вимогам, встановленим ст. 291 ПКУ; 2) наявність у суб’єкта господарювання, який утворюється у результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, непогашених податкових зобов’язань чи податкового боргу, що виникли до такої реорганізації; 3) недотримання таким суб’єктом вимог, встановлених п.п. 298.1.4 п. 298.1  ст. 298 ПКУ. Тобто фізична особа – підприємець (ФОП), яка на початок року була платником єдиного податку та перейшла на сплату інших податків і зборів (загальну систему оподаткування) з 01 квітня, 01 липня або 01 жовтня, не може повернутись у поточному році на спрощену систему оподаткування, оскільки така особа вже скористалась своїм правом на застосування спрощеної системи оподаткування у поточному році. Разом з тим, така фізична особа може перейти на спрощену систему оподаткування з 1 січня наступного року за умови відповідності вимогам ст. 291 ПКУ. Дохід, отриманий фізичною особою – резидентом від продажу нерухомого майна: оподаткування військовим збором Платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні. Норми встановлені п.п. 1.1 п. 161 підрозділу 10 розділу XX ПКУ. Підпунктом 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ встановлено, що об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ, зокрема загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого згідно з  п.п. 164.2.4 п. 164.2 ст. 164 ПКУ включається частина доходу від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями ст. 172 ПКУ. Згідно з п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX ПКУ ставка збору становить 1,5 % від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10    розділу XX ПКУ. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ. Враховуючи викладене, оскільки об’єктом оподаткування військовим збором є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід фізичної особи – резидента, до якого включається частина доходу від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями ст. 172 ПКУ, то сума такого доходу оподатковується збором за ставкою 1,5 %. Разом з тим, не є об’єктом оподаткування військовим збором сума доходу, отримана фізичною особою – резидентом від операцій з продажу нерухомого майна у порядку та відповідно до п. 172.1 ст. 172 ПКУ. Надміру сплачені суми єдиного внеску зараховуються в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску або повертаються платникам Платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) зобов’язані своєчасно та у повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Норми визначені п.п. 1 частини 2 ст. 6 Закону України від 08 липня  2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464). У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов’язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені у порядку і розмірах, визначених ст. 25 Закону № 2464. Частиною 13 ст. 9 Закону № 2464 передбачено, що суми помилково сплаченого єдиного внеску зараховуються в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску або повертаються платникам у порядку і строки, визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, Пенсійним фондом України та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування. Операції з експорту товарів у межах договорів комісії: оподаткування ПДВ Дата збільшення податкових зобов’язань та податкового кредиту платників ПДВ, що здійснюють постачання/ отримання товарів/ послуг у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів та без права власності на такі товари/ послуги, визначається за правилами, встановленими статтями 187 та 198 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Норми встановлені п. 189.4 ст. 189 ПКУ. Однак, слід враховувати те, що норми пунктів 189.3 – 189.5 ст. 189 ПКУ не поширюються на операції з експортування товарів за межі митної території України (п. 189.6 ст. 189 ПКУ). Попередня (авансова) оплата вартості товарів, що вивозяться за межі митної території України чи ввозяться на митну територію України, не змінює значення сум ПДВ, які відносяться до податкового кредиту або податкових зобов’язань платника ПДВ, такого експортера або імпортера (п. 187.11 ст. 187 ПКУ). Операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту оподатковуються за нульовою ставкою. Товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджене в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, митною декларацією, оформленою відповідно до вимог Митного кодексу України (п.п. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 ПКУ). Датою виникнення податкових зобов’язань в разі експорту товарів є дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства (п. 187.1 ст. 187 ПКУ). Отже, за операцією з експортування (вивезення) товарів за межі митної території України податкові зобов’язання з ПДВ визначаються на дату фактичного здійснення такого вивезення, тобто на дату оформлення вантажної митної декларації митним органом. Експорт товарів із залученням комісіонера не впливає на порядок визначення податкових зобов’язань з ПДВ. У разі якщо платник ПДВ експортує товари за межі митної території України, отримані від іншого платника ПДВ на умовах комісії, консигнації, доручення або інших видів договорів, які не передбачають переходу права власності на такі товари від такого іншого платника ПДВ до експортера, право на отримання бюджетного відшкодування має такий інший платник ПДВ. При цьому комісійна винагорода, отримана платником ПДВ – експортером від такого іншого платника ПДВ, включається до бази оподаткування за ставкою, визначеною п.п. «а» п. 193.1 ст. 193 ПКУ, та не включається до митної вартості товарів, які експортуються     (п. 200.16 ст. 200 ПКУ). Враховуючи вищевикладене, право на застосування нульової ставки ПДВ і, відповідно, право на отримання бюджетного відшкодування має лише продавець експортної продукції – її власник (комітент). При отриманні комітентом авансової оплати вартості товарів, що експортуються комісіонером, жодних податкових наслідків не виникає. До уваги фізичних осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність! Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а також іноземці та особи без громадянства, які стали на облік у контролюючих органах як самозайняті особи та є резидентами, подають податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) за результатами звітного року відповідно до розділу IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), в якій поряд з доходами від провадження незалежної професійної діяльності мають зазначати інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи. Норми встановлені п. 178.4 ст. 178 ПКУ. При цьому Декларації за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників ПДФО, подаються до 01 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV ПКУ (п.п. 49.18.4 п. 49.18     ст. 49 ПКУ). Водночас, строки подання податкової Декларації і сплати податкових зобов’язань з ПДФО та військового збору, зазначених у такій Декларації, Законом України від 17 березня 2020 року № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» із змінами, відтерміновано. Так, фізичним особам, які провадять незалежну професійну діяльність, необхідно було подати Декларацію за звітний (податковий) 2019 рік до 01 липня 2020 року. Податкові зобов’язання, визначені такими фізичними особами у Деклараціях, мають бути самостійно сплачені до 01 жовтня 2020 року. Податки, збори та єдиний внесок для фізичних осіб – через Електронний кабінет ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/427530.html повідомила, що фізичні особи мають змогу засобами Електронного кабінету сплатити податки, збори, платежі та єдиний внесок, скориставшись однією з платіжних систем. Для фізичних осіб також реалізована можливість автоматичного заповнення платіжного доручення на підставі облікових даних платника, відомостей щодо рахунків для зарахування платежів до бюджету. Зазначений електронний сервіс надає можливість платникам податків (фізичним особам): ► скоротити час при заповненні платіжних документів; ► мінімізувати помилки при заповненні; ► сплатити податки. Для користування електронним сервісом необхідно в меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету обрати податок (платіж), який необхідно сплатити, та одну з платіжних систем: Portmone.com, EasyPay, Liqpay. Після переходу на сайт платіжної системи платнику необхідно завершити заповнення платіжного документа та підтвердити операцію. Звертаємо увагу, що оплата рахунків платником здійснюється з використанням платіжної карти клієнта банку. Додатково повідомляємо, що у разі виникнення питань з приводу користування Електронним кабінетом платники податків мають можливість звернутися до ДПС за телефоном 0 800 501 007. Увага! Маєте відокремлені підрозділи – платіть ПДФО до відповідних бюджетів порядок сплати податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) передбачений ст. 168 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Нарахування, утримання та сплата військового збору до бюджету також здійснюється у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ, за ставкою, визначеною п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідних положень» ПКУ (п.п. 1.4  п. 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідних положень» ПКУ). Такий порядок застосовується всіма юридичними особами, у тому числі такими, що мають філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що розташовані на території іншої територіальної громади, ніж така юридична особа, а також відокремленими підрозділами, яким в установленому порядку надано повноваження щодо нарахування, утримання і сплати (перерахування) до бюджету податку (далі – відокремлений підрозділ) (п.п. 168.4.2 п. 168.4 ст. 168 ПКУ). Відповідно до ст. 64 Бюджетного кодексу України ПДФО, який сплачується податковим агентом – юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) чи представництвом нерезидента – юридичної особи, зараховується до відповідного місцевого бюджету за її місцезнаходженням (розташуванням) в обсягах ПДФО, нарахованого на доходи, що сплачуються фізичній особі.  Згідно з п.п. 168.4.3 п. 168.4 ст. 168 ПКУ суми ПДФО, нараховані відокремленим підрозділом на користь фізичних осіб, за звітний період перераховуються до відповідного бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу. У разі якщо відокремлений підрозділ не уповноважений нараховувати (сплачувати) ПДФО за такий відокремлений підрозділ, усі обов’язки податкового агента виконує юридична особа. ПДФО, нарахований працівникам відокремленого підрозділу, перераховується до відповідного бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу. Звертаємо увагу, що відповідно до п. 63.3 ст. 63 ПКУ з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність. Платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про вci об’єкти оподаткування i об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків. У контролюючому органі за неосновним місцем обліку платник податків сплачує вci податки та збори, які згідно з законодавством мають сплачуватись на території адміністративно-територіальної одиниці, що відповідає неосновному місцю обліку, щодо таких податків, подає податкові декларації (розрахунки, звіти) та виконує інші обов’язки платника податків, а контролюючий орган стосовно платника податків здійснює адміністрування таких податків, зборів. Отже, якщо юрособа створює виробничі структурні підрозділи із використанням праці найманих осіб за місцезнаходженням (розташуванням) на іншій території, ніж така юрособа і не уповноважені нею нараховувати (сплачувати) ПДФО, то такий платник податків зобов’язаний стати на облік за неосновним місцем обліку у відповідних контролюючих органах за місцезнаходженням таких об’єктів та перераховувати ПДФО до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого підрозділу. Увага! Удосконалено порядок подання повідомлення за формою 20-ОПП Міністерство фінансів України наказом від 24.06.2020 № 323 (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 01.07.2020 за № 606/34889) (далі – Наказ № 323) затвердило зміни до Порядку обліку платників податків і зборів. Наказом № 323, зокрема удосконалено порядок подання повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП (далі – повідомлення за ф. № 20-ОПП). Уточнено, що у повідомленні за ф. № 20-ОПП надається інформація про всі об’єкти оподаткування, які є власними, орендованими або переданими в оренду. Під час надання повідомлень за ф. № 20-ОПП застосовується принцип укрупнення інформації, яка надається про об’єкт оподаткування (наприклад, якщо подається інформація про об’єкти оподаткування – офіс, склад, склад-магазин, розташовані в одному офісному центрі за одною адресою, достатньо надати інформацію за одним із типів об’єктів оподаткування, зазначивши у найменуванні: офіс, склад, склад-магазин). Принцип укрупнення інформації не застосовується під час надання інформації про об’єкти рухомого та нерухомого майна, які підлягають реєстрації у відповідному державному органі з отриманням відповідного реєстраційного номера (наприклад, у повідомленні за ф. № 20-ОПП надається інформація і про земельну ділянку, і про об’єкт нежитлової нерухомості, що розташований на такій земельній ділянці). Інформація про однотипні (за видом, використанням, станом та видом права власності) автомобільні транспортні засоби, які не є пунктами пересувної роздрібної торгівлі, громадського харчування або послуг, інших ніж пасажирські та вантажні перевезення, може бути подана в повідомленні за ф. № 20-ОПП як узагальнена з типом об’єкта оподаткування «автомобільні транспортні засоби» та зазначенням кількості таких транспортних засобів в графі «Реєстраційний номер об’єкта оподаткування». Повідомлення за ф. № 20-ОПП з інформацією про об’єкти оподаткування, які зареєстровані у відповідному державному органі без присвоєння реєстраційного номера (кадастрового номера, реєстраційного номера об’єкта нерухомого майна), подаються до контролюючого органу за основним місцем обліку в паперовому вигляді із доданням копії документа, що підтверджує реєстрацію об’єкта оподаткування у відповідному державному органі. У такому разі графа 12 «Реєстраційний номер об’єкта оподаткування» повідомлення за ф. № 20-ОПП не заповнюється. Відомості, зазначені в повідомленні за ф. № 20-ОПП, вносяться контролюючим органом до Єдиного банку даних юридичних осіб або Реєстру самозайнятих осіб: ► не пізніше наступного дня після отримання повідомлення за ф. № 20-ОПП засобами електронного зв’язку в електронній формі; ► не пізніше 10 робочих днів від дня надходження до контролюючого органу в паперовій формі повідомлення за ф. № 20-ОПП. Платники податків можуть переглянути інформацію про об’єкти оподаткування та контролюючі органи, у яких платник податків перебуває на обліку за неосновним місцем обліку, в приватній частині Електронного кабінету. Наказ № 323 опубліковано в бюлетені «Офіційний вісник» від 17.07.2020 № 55 року і набирає чинності через 10 днів з дня його офіційного опублікування, тобто з 27 липня 2020 року. Зроблено черговий крок для впровадження діяльності ДПС у рамках єдиної юридичної особи Оприлюднено постанову Кабінету Міністрів України від 27.07.2020 №643 «Про внесення змін до Положення про державну податкову службу України». Ухвалення цього документа дозволить здійснювати подальше впровадження діяльності ДПС у рамках єдиної юридичної особи,  що передбачено Меморандумом про економічну та фінансову політику з МВФ. Постановою, зокрема, передбачено: - унормування питання самопредставництва ДПС у судах; - врегулювання механізму делегування повноважень; - приведення функцій ДПС у відповідність до Податкового кодексу з урахуванням законодавчих змін; - виключення невластивих ДПС функцій, які належать до компетенції інших органів виконавчої влади. Також постановою Уряду передбачено включення з 01.01.2021 до переліку підакцизних товарів, контроль виробництва та обігу яких здійснює ДПС, рідин, що використовуються в електронних сигаретах. Податкова та митна служби інтегрують інформаційно-телекомунікаційні системи для якісного надання е-послуг Для надання якісних е-сервісів платникам Державна податкова служба та Державна митна служба здійснюють інтеграцію своїх інформаційно-телекомунікаційних систем та інших інформаційних ресурсів.  Так, для спрощення ведення Держмитслужбою реєстру осіб, які здійснюють операції з товарами, що входить до складу Єдиної автоматизованої інформаційної системи органів Держмитслужби, на сьогодні в автоматизованому режимі забезпечується взаємодія Реєстру з Єдиним банком даних про платників податків – юридичних осіб та Державним реєстром фізичних осіб – платників податків, які ведуться ДПС. При взятті на облік особи, яка здійснює операції з товарами, програмним забезпеченням передбачено отримання митницями відомостей в електронному вигляді про особу з Єдиного банку даних юридичних осіб та/або ДРФО, у тому числі відомостей, що надійшли до цих баз даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб − підприємців та громадських формувань. Зміни у реєстраційних даних осіб (зміна керівника, бухгалтера, адреси (місця проживання)тощо) вносяться до Реєстру на основі даних з Єдиного банку даних юридичних осіб та/або ДРФО, у тому числі Реєстру самозайнятих осіб, отриманих у результаті взаємодії інформаційних систем ДПС та ДМС. Порядок взаємодії інформаційних систем Державної податкової служби України та Державної митної служби України щодо обміну інформацією, необхідною для адміністрування податків, зборів та інших обов’язкових платежів, здійснення контрольних процедур щодо дотримання податкового та митного законодавства затверджено наказом Міністерства фінансів України від 10.06.2020 № 286, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26.06.2020 за № 593/34876. Відеоурок № 7. Як сформувати сертифікат електронної печатки для РРО фізичною особою-підприємцем Державна податкова служба України продовжує серію відеоуроків. Відеоурок № 7 роз’яснює як правильно сформувати сертифікат електронної печатки для реєстратора розрахункових операцій фізичною особою-підприємцем. Такі печатки почнуть діяти з 1 серпня 2020 року після набрання чинності Закону України від 20 вересня 2020 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг». Детальніше як сформувати сертифікат електронної печатки дивіться у відео.  Відео також доступне на ютуб-каналі ДПС. Відеоурок № 8. Як сформувати сертифікат електронної печатки для РРО юридичною особою  У відеоуроці від податкової № 8 ми детально розкажемо як сформувати юридичною особою сертифікат електронної печатки для використання у програмних реєстраторах розрахункових операцій, як заповнити форму реєстраційної картки, а також розповімо, що потрібно зробити для отримання електронних довірчих послуг відповідальною особою. Детальніше як сформувати сертифікат електронної печатки дивіться у відео.  Відео також доступне на ютуб-каналі ДПС. Українські селебрітіз задекларували майже 766 млн грн отриманого у минулому році доходу Зірки естради, музиканти, шоумени, популярні ведучі та спортсмени задекларували доходи, отримані у 2019 році, на загальну суму майже 766 млн гривень. Переважна частина відомих людей, які займаються артистичною та мистецькою діяльністю, зареєстровані в межах такої діяльності приватними підприємцями, проте законодавством передбачено випадки, коли і вони подають декларації про майновий стан і доходи. Так, публічними особами за  підсумками минулого року задекларовано до сплати податку на доходи фізичних осіб у сумі понад 56 млн грн, військового збору – майже 7 млн гривень. ТОП-рекордсмени шоу-бізнесу, що задекларували найбільші суми доходів: - телевізійна ведуча – 261,6 млн грн; - футболіст – 24,5 млн грн; - співак – 15,3 млн гривень. Податки, збори та єдиний внесок для фізичних осіб - через електронний кабінет Фізичні особи мають змогу засобами Електронного кабінету сплатити податки, збори, платежі та єдиний внесок, скориставшись однією з платіжних систем. Для фізичних осіб також реалізована можливість автоматичного заповнення платіжного доручення на підставі облікових даних платника, відомостей щодо рахунків для зарахування платежів до бюджету. Зазначений електронний сервіс надає можливість платникам податків (фізичним особам): скоротити час при заповненні платіжних документів; мінімізувати помилки при заповненні; сплатити податки. Для користування електронним сервісом необхідно в меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету обрати  податок (платіж), який необхідно сплатити, та одну з платіжних систем: Portmone.com, EasyPay, Liqpay. Після переходу на сайт платіжної системи платнику необхідно завершити заповнення платіжного документа та підтвердити операцію. Звертаємо увагу, що оплата рахунків платником здійснюється з використанням платіжної карти клієнта банку. Додатково повідомляємо, що у разі виникнення питань з приводу користування Електронним кабінетом платники податків мають можливість звернутися до ДПС за телефоном 0 800 501 007. Олексій Любченко: Податковий сервіс має бути доступним та якісним для всіх категорій платників податків Сьогодні Голова Державної податкової служби Олексій Любченко проінспектував роботу ЦОП ДПІ Печерського району м. Києва, де зустрівся з громадським діячем Миколою Подрезаном. Головним питанням для обговорення стало поліпшення сервісу податкової у розрізі інклюзивності та доступності обслуговування для усіх категорій платників.   «ДПС як сервісна служба має забезпечувати доступні та якісні послуги. Це – наш пріоритет. Ми оперативно реагуватимемо на будь-які факти неналежного надання послуг нашими фахівцями. Адже високий податковий сервіс та максимальна кількість електронних послуг – це показник ефективної роботи з платниками податків.  І якщо є скарги на цю роботу, то це означає, що є недоліки і їх потрібно виправляти», – наголосив Олексій Любченко.  Він також подякував Миколі Подрезану за порушену проблему щодо обслуговування громадян з обмеженими фізичними можливостями. Це сигнал для податківців щодо необхідності певних змін  в обслуговування платників.  За словами Олексія Любченка, наразі вже здійснюється робота щодо проведення профільного аудиту приміщень Центрів обслуговування платників з огляду на доступність надання послуг, зокрема, для громадян з обмеженими фізичними можливостями.   Крім того, розпочато активну роботу з платниками податків щодо можливості електронного спілкування з податковими органами та отримання необхідних послуг онлайн. Так, роз’яснюється функціонал Електронного кабінету, робота з яким дозволяє отримувати послуги дистанційно, на вебпорталі ДПС розміщено низку відеуроків, в яких доступно висвітлено як користуватися сервісами тощо.   Також вже сьогодні для податківців столиці розпочато перші семінари практичних рекомендацій щодо особливостей обслуговування різних категорій відвідувачів. Їх організовано за підтримки Спілки громадських організацій людей з інвалідністю Києва. В умовах карантину підрозділами аудиту ДПС забезпечено до бюджету 3,7 млрд гривень Протягом січня-червня 2020 року підрозділами податкового аудиту органів ДПС проведено 1,4 тис. планових та 3,5 тис. позапланових перевірок. Це суттєво менше, ніж за відповідний період минулого року. Так, кількість планових перевірок скоротилася на 42 відс., позапланових – на 46 відс. Зустрічних звірок зроблено менше на 635, або на 38 відс., фактичних перевірок – на 2,9 тис., або на 36 відсотків. Причина скорочення кількості контрольних заходів – мораторій на перевірки у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19). Не зважаючи на те, що протягом півріччя 3,5 місяці (60 відс. часу) документальні перевірки не проводилися, падіння основних показників результативності є значно меншим за цей відсоток. Зокрема, при тому що за 6 міс. поточного року порівняно з відповідним періодом 2019 року перевірки скоротилась на 41 відс. (з 17 тис. до 10 тис.), донарахування зменшилися лише на 28 відс. (з 20,3 млрд грн до 14,7 млрд гривень). Стягнуто до бюджету одну з трьох гривень узгоджених донарахованих сум. Загальний внесок підрозділів податкового аудиту у забезпечення надходжень до бюджету за 6 місяців 2020 року становить 3,7 млрд гривень. Так, надійшло грошовими коштами 1,3 млрд грн, зменшено від’ємне значення об’єкта оподаткування податком на прибуток на 10,7 млрд грн, що упередило несплату податку у майбутньому на 1,9 млрд грн, зменшено залишки від’ємного значення ПДВ, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного періоду, на 520 млн гривень. На сьогодні триває робота, спрямована на посилення податкової дисципліни. Зусилля аудиторів зосереджені на додатковому аналізі ризиків у діяльності платників податків, у т. ч. на дослідженні схем ухилення від сплати податків, зборів та ЄСВ, для якісної підготовки до проведення документальних перевірок після завершення мораторію. Продовжуються фактичні перевірки з питань виробництва та обігу підакцизних товарів, а також документальні перевірки з питань відшкодування ПДВ. На Харківщині обговорили питання створення робочих місць та зайнятості населення Питання створення нових робочих місць є одним з ключових у нашій країні. Адже це складова розвитку держави, економічного зростання роботодавця, а також добробуту громадян. Крім того створення нових робочих місць виступає важливим елементом не лише регулювання ринку праці, а і рівня життя. Саме цій важливій темі було присвячено засідання «круглого столу», яке відбулося у Харківському обласному центрі зайнятості. Головував на заході заступник голови ХОДА Євгеній Грицьков. Серед учасників: керівники та провідні фахівці Обласного центру зайнятості, Головного управління ДПС у Харківській області, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування, Пенсійного фонду, інших державних установ та представники підприємств регіону. За «круглим столом» обговорювалися проблемні питання бізнесу, шляхи стимулювання роботодавців, озвучувалися статистичні данні щодо надходжень ЄСВ та кількості платників і роботодавців. Так, заступник начальника управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДПС у Харківській області В’ячеслав Даценко зазначив, що протягом січня - червня 2020 року платники регіону сплатили  майже 7,4 млрд грн  єдиного соціального внеску. Водночас, було виявлено близько 1 600 найманих осіб, які були неофіційно працевлаштовані. Загалом, за даними Пенсійного фонду, чисельність найманих працівників у Харківській області складає 620 тис  осіб. При цьому у травні спостерігалося її зменшення. Присутні на заході представники підприємств та установ розповіли про проблеми, які виникли у них із-за COVID-19. У той же час, вони підкреслили важливість збереження професійних кадрів та створення нових робочих місць для перспективної молоді. Усі учасники заходу дійшли згоди, щодо необхідності поєднання зусиль у цьому напрямку та важливості державної підтримки. Адже забезпечення населення зайнятістю є найголовнішим завданням, що стоїть перед Державою, та має безліч позитивних соціальних нюансів. Тристороння зустріч у відкритому форматі Сьогодні у приміщенні Головного управління податкової служби регіону відбулася зустріч в.о. першого заступника начальника ГУ ДПС у Харківській області Андрія Рябець, начальника ГУ ДФС у Харківській області Миколи Костенка й Голови Громадської ради при ГУ ДПС у Харківській області Ігоря Суханова. Під час заходу обговорювалися питання співробітництва та визначалися шляхи налагодження взаємодії, підіймалися теми реформування державних органів та подальших напрямків роботи служб. Також у зустрічі взяли участь: начальник слідчого управління ГУ ДФС у Харківській області Сергій Підмогильний, начальник управління оперативно-розшукової діяльності ГУ ДФС у Харківській області Дмитро Сердюк, керівники Комітетів Громадської ради Євген Посохов та Олександр Касьянов. Про реформу державної податкової служби проінформував Андрій Рябець. Він розповів про зміну структури та оптимізацію підрозділів. Водночас Андрій Рябець підкреслив, що керівники ГУ як і всі фахівці прикладуть максимум зусиль для того, щоб платники податків не відчули жодних незручностей пов’язаних з організаційними змінами. У свою чергу, Микола Костенко підкреслив важливість співпраці з громадськістю. За його словами, таке співробітництво має конструктивний формат та включає в себе багато різноманітних напрямків. Особливий акцент зроблено на взаємодії саме з Громадською радою при ГУ ДПС у Харківській області. Ігор Суханов розповів про роботу Громадської ради та про шляхи її діяльності, серед яких: боротьба з нелегальним продажем підакцизних товарів, проведенням роз’яснювальних заходів серед платників податків, зокрема, щодо податкових новацій та негативних наслідків неофіційних заробітних плат. Зворотній звя’зок, який встановлюється під час подібних заходів, є необхідним та важливим для усіх сторін-учасників, адже допомагає покращувати податковий сервіс з урахуванням пропозицій спільноти. Нагадування суб’єктам декларування - особам уповноваженим на виконання функцій держави, які припинили свою діяльність у Головному управлінні ДПС у Харківській області  Частиною другою статті 45 Закону України від 14.10.2014 № 1700-VII «Про запобігання корупції» визначено, що у випадку припинення суб’єктом декларування своєї діяльності у нього виникає обов’язок подання декларації за період не охоплений раніше поданими деклараціями за типом «Перед звільненням». З 19 червня 2020 року набрали чинності поправки до Порядку перевірки факту подання суб’єктами декларування декларацій відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» та повідомлення НАЗК про випадки неподання чи несвоєчасного подання таких декларацій внесені наказом НАЗК від 19.05.2020 № 204/20. Зокрема, вказаними змінами визначено, що останнім днем роботи працівника вважається фактична дата коли він виконував свої повноваження. Раніше ж останнім днем роботи вважалася дата видачі працівнику трудової книжки у зв’язку із припиненням повноважень. Таким чином, декларація за типом «Перед звільненням» подається упродовж 20 робочих днів з останнього дня роботи працівника. Уповноважений підрозділ/особа має 5 робочих днів для того, аби перевірити, чи подав чиновник, що припинив свої повноваження, декларацію. Перевірка починається на 20-й робочий день після того, як працівник йде з посади. Слід пам'ятати, що за несвоєчасне подання без поважних причин декларації передбачена адміністративна відповідальність згідно до ст. 1726  КУпАП, а за умисне неподання декларації – кримінальна відповідальність згідно із ст. 3661  КК України. Більше актуальної інформації можна отримати на офіційному каналі НАЗК у «Telegram» у зручному форматі (https://t.me/NAZK_gov ua). Платники акцизного податку за пів року сплатили до бюджету 158,5 млн гривень У Головному управлінні ДПС у  Харківській області проінформували, що протягом січня - червня 2020 року платники регіону сплатили  158,5 млн  грн акцизного податку. У порівняні з аналогічним періодом минулого року  надходження зросли на   22,4 млн грн (+ 16,5 %). Доведене завдання виконано на 134,0% (+40,2 млн грн). Харківськими податківцями проводяться заходи щодо детінізації ринку підакцизних товарів. Протягом шести місяців поточного року здійснено 186 перевірок суб'єктів роздрібної та оптової торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним. За результатами розгляду матеріалів застосовуються фінансові санкції. Понад 1,5 млрд грн єдиного податку надійшло до місцевих бюджетів Харківщини За шість місяців 2020 року суб’єкти господарювання, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, сплатили до місцевих бюджетів Харківщини 1554,5 млн грн єдиного податку. Вказана сума перевищила минулорічні надходження на 148,9 млн грн (+10,6%). Значна частка надходжень забезпечена суб’єктами підприємницької    діяльності - фізичними особами. Упродовж першого півріччя вони спрямували до бюджетів 1 201,7 млн грн, індикативний показник ДПС України виконано на 103,9 % (+ 44,9 млн грн). Досягнуто ріст збору до минулого року на 132,5 млн грн (+ 12,4 %), У податковій зазначають, що єдиний податок спрямовується у повному обсязі до місцевих бюджетів, тому територіальні громади мають можливість використовувати кошти для свого розвитку. Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області
 

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить


Фотогалереи изюмчан

Кто он-лайн

Сейчас на сайте:
Гостей - 17

 
Служба недвижимости Вилима.

 
 
 
 
 

Сушка зерна и древесины на отходах
БЕСПЛАТНЫЕ ОБОИ ДЛЯ РАБОЧЕГО СТОЛА

Дизайн РА «Изюминка»