Главная
Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області повідомляє Версия для печати Отправить на e-mail
16.07.2020
Розміщено форми електронних документів, які мають застосовуватись суб’єктами господарювання – користувачами програмних РРО
У банері «Програмні РРО» на вебпорталі ДПС у вкладці «Форми ПРРО» розміщено форми електронних документів для програмних реєстраторів розрахункових операцій, які застосовуються користувачами для реєстрації/перереєстрації/скасування реєстрації ПРРО, а також під час застосування ПРРО.
Пропонуємо ознайомитись з цими формами усім зацікавленим суб’єктам господарювання – користувачам програмних РРО та розробникам комерційних програмних РРО.
Банер «Програмні РРО» (https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/) також містить актуальну інформацію, пов’язану із запровадженням програмних РРО відповідно до вимог Закону України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» (набуває чинності з 01.08.2020). ДПС інформує громадськість про можливість користуватися наборами даних у формі відкритих даних Державна податкова служба України здійснює постійне оновлення наборів даних у формі відкритих даних на Порталі відкритих даних Єдиного державного веб-порталу відкритих даних (https://data.gov.ua/organization/tax) та на офіційному вебпорталі ДПС (http://tax.gov.ua/datasets.php?q=). На сьогодні ДПС оновлює на цих інформаційних ресурсах 41 основний набір даних. З них 5 наборів даних оновлюються щоденно у робочі дні, а саме: - Реєстр платників податку на додану вартість https://data.gov.ua/dataset/4c65d66d-1923-4682-980a-9c11ce7ffdfe; http://tax.gov.ua/datasets.php?d=DFS20160406124837; - Інформація про анулювання реєстрації платників податку на додану вартість https://data.gov.ua/dataset/46ec7001-f492-4af8-8cae-00ba5e5537ce; http://tax.gov.ua/datasets.php?d=DFS20160406125451; - Реєстр платників єдиного податку https://data.gov.ua/dataset/198185ea-44d6-48f0-877c-44251c413f64;  http://tax.gov.ua/datasets.php?d=DFS20190614132019; - Реєстр платників акцизного податку та реалізації пального https://data.gov.ua/dataset/08607f4c-b3f1-4b2f-8dbc-cd5866e5e60c; http://tax.gov.ua/datasets.php?d=DFS20190610093942; - Реєстр неприбуткових установ та організацій https://data.gov.ua/dataset/2888f31a-9a0d-4c77-b570-0895753fa9cb; http://tax.gov.ua/datasets.php?d=DFS20190613183429.   Також ДПС здійснює оновлення набору даних «Інформація про організаційну структуру розпорядника інформації» (https://data.gov.ua/dataset/informatsiya-pro-organizatsiynu-strukturu-rozporyadnika-informatsii; http://tax.gov.ua/datasets.php?d=DFS20160210112726).  У зазначеному наборі даних міститься інформація про індекс структурного підрозділу, найменування посад, назву структурного підрозділу та штатну чисельність. Завдяки оприлюдненню наборів даних користувачі інформаційних ресурсів можуть вільно використовувати та поширювати інформацію з відповідних реєстрів, що надає можливість не направляти запити і чекати певний час на них відповідь. ДПС закликає громадськість користуватися наборами даних у формі відкритих даних.   Довідково: Публічна інформація у формі відкритих даних – це публічна інформація у форматі, що дозволяє її автоматизоване оброблення електронними засобами, вільний та безоплатний доступ до неї, а також її подальше використання (частина перша статті 101 Закону України «Про доступ до публічної інформації») Постійне оновлення наборів даних у формі відкритих даних Державна податкова служба України здійснює на виконання вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації» зі змінами та постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 835 «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних» (зі змінами). Новації-466 для платників єдиного податку Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області нагадує про зміни для платників єдиного податку, передбачені Законом України від 16.01.2020 № 466-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», а саме: - зменшується з 15-ти до 10-ти днів строк, до закінчення якого платник єдиного податку третьої групи зі ставкою 5% може подати заяву про зміну ставки цього податку на 3% + 20% ПДВ; - обмежується поширення пільги у вигляді земельного податку на платників єдиного податку 1-3 груп при наданні нерухомого майна в оренду; - встановлюється, що анулювання реєстрації єдиного податку можливе у разі наявності податкового боргу, який перевищує 1020 гривень. Кошти на відрядження, витрачені працівником понад встановлені законодавством норми, своєчасно не повернуті: що з єдиним внеском? Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області нагадує, що базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для роботодавців – підприємств, установ та організацій, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами. Норми встановлені п. 1 частини 1 ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями. Складові фонду оплати праці визначено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Держкомстату України від 13 січня 2004 року № 5 (далі – Інструкція № 5). Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 року № 1170 «Про затвердження переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Перелік). Згідно з п. 3.15 розділу ІІІ Інструкції № 5 та п. 6 розділу I Переліку витрати на відрядження: добові (у повному обсязі), вартість проїзду, витрати на наймання житлового приміщення, компенсаційні виплати та добові, які виплачуються при переїзді на роботу в іншу місцевість згідно з чинним законодавством, не належать до фонду оплати праці та не є базою для нарахування єдиного внеску. Враховуючи зазначене, не включаються до бази нарахування єдиного внеску суми коштів, витрачені працівником на відрядження понад встановлені законодавством норми та не повернуті у встановлені строки. Через Електронний кабінет юридична особа має можливість надіслати заяву про застосування спрощеної системи оподаткування Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області доводить до відома, що порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку, зокрема, третьої групи здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1 – 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)ПКУ. Норми встановлені п. 298.1 ст. 298 ПКУ. Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву про застосування спрощеної системи оподаткування (далі – Заява) (абзац перший п.п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ). До поданої Заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу XIV ПКУ (абзац третій  п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ). Форми Заяви та Розрахунку доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування (далі – Розрахунок) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 № 308. Згідно з абзацом п’ятим п.п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ Заява подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, зокрема, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2155). При цьому згідно з п. 421.2 ст. 421 ПКУ Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом, зокрема, отримання будь-якого документа, що стосується такого платника податків та має бути виданий йому контролюючим органом згідно із законодавством України, або інформації з баз даних про такого платника податків шляхом вивантаження відповідної інформації з Електронного кабінету із накладенням кваліфікованого електронного підпису посадової особи контролюючого органу та кваліфікованої електронної печатки контролюючого органу із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання, з дотриманням вимог Законів № 851 та № 2155. Нагадуємо, що вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС. Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг. За допомогою приватної частини Електронного кабінету юридична особа має можливість направити до органу ДПС Заяву та Розрахунок (ідентифікатори форм J0102003 та J0102103 відповідно). ПКУ не передбачена відповідальність за неподання копій податкових розрахунків за формою № 1ДФ Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області повідомляє, що особи, які відповідно до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за формою № 1ДФ (далі – податковий розрахунок за ф. № 1ДФ) до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається. У разі якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) ПДФО до бюджету, податковий розрахунок за ф. № 1ДФ у вигляді окремого витягу за такий підрозділ подає юридична особа до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням та надсилає копію такого розрахунку до контролюючого органу за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу в установленому порядку. Норми встановлені п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ. Згідно з п. 119.1 ст. 119 ПКУ неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не в повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них ПДФО, а також суми, нараховані (виплачені) фізичним особам за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов’язань платника ПДФО та/або до зміни платника ПДФО, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1 020 гривень. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 2 040 гривень. Застосування штрафних санкцій за неподання копій податкових розрахунків ПКУ не передбачено. Про відображення у податковому обліку платника податку на прибуток витрат на розробку вебсайту та його розміщення у мережі Інтернет Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області звертає увагу платників податку на прибуток на наступне. Згідно з п. 1.3 Порядку інформаційного наповнення та технічного забезпечення Єдиного вебпорталу органів виконавчої влади, затвердженого спільним наказом Державного комітету інформаційної політики, телебачення і радіомовлення України, Державного комітету зв’язку та інформатизації України від 25.11.2002 № 327/225 із змінами та доповненнями, вебсайт – це сукупність програмних та апаратних засобів з унікальною адресою у мережі Інтернет разом з інформаційними ресурсами, що перебувають у розпорядженні певного суб’єкта і забезпечують доступ юридичних та фізичних осіб до цих інформаційних ресурсів та інші інформаційні послуги через мережу Інтернет. З урахуванням положень частини 1 ст. 433 Цивільного кодексу України від  16 січня 2003 року № 435-IV зі змінами та доповненнями та ст. 8 Закону України від 23 грудня 1993 року № 3792-XII «Про авторське право і суміжні права» зі змінами та доповненнями вебсайт відноситься до об’єктів права інтелектуальної власності (авторського права). Розміщення вебсайту у мережі Інтернет передбачає реєстрацію доменного імені та власне розміщення вебсайту (хостинг). Статтею 1 Закону України від 15 грудня 1993 року № 3689-XII «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» зі змінами та доповненнями визначено, що доменне ім’я – це ім’я, що використовується для адресації комп’ютерів і ресурсів в Інтернеті. Згідно з Порядком підключення до глобальних мереж передачі даних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2002 року   № 522, абоненти підключаються лише через операторів (суб’єктів господарювання, які надають послуги з доступу до глобальних мереж передачі даних). Відповідно до п. 8 Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 38 (МСБО 38) «Нематеріальні активи» від 01.01.2014 та п. 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.10.1999 № 242 зі змінами та доповненнями, нематеріальний актив – це немонетарний актив, який не має фізичної субстанції, матеріальної форми та може бути ідентифікований. Підпунктом 138.3.4 п. 138.3 ст. 138 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено 6 груп нематеріальних активів, щодо яких нараховується амортизація. У податковому обліку до групи 6, включаються, зокрема інші нематеріальні активи (право на ведення діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо). З урахуванням викладеного, витрати платника податку на прибуток, пов’язані з розробкою вебсайту та його розміщенням в мережі Інтернет (реєстрація доменного імені та хостинг), відносяться до 6 групи – інші нематеріальні активи. При цьому розрахунок амортизації здійснюється відповідно до норм п. 138.3 ст. 138 ПКУ. З 01.08.2020 запроваджуються програмні РРО Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області нагадує, що з 01.08.2020 запроваджується застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО), зокрема для фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку. Законами України від 20 вересня 2019 року № 129-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг» (із змінами), від 17 березня 2020 року № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (із змінами) та від 16 січня 2020 року № 465-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни, зокрема до Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Згідно з внесеними змінами підрозділ 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ доповнено п. 61, відповідно до якого до 01 січня 2021 року реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями (далі – ФОП)) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень, крім тих, які здійснюють: ► реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту; ► реалізацію лікарських засобів та виробів медичного призначення. З 01 січня 2021 року до 01 квітня 2021 року РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (ФОП), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють: ► реалізацію товарів (надання послуг) через мережу Інтернет; ► реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту; ► реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я; ► реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння; ► роздрібну торгівлю вживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД); ► діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена п. 11 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»; ► діяльність туристичних агентств, туристичних операторів; діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД); ► реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України. У разі перевищення платником єдиного податку другої – четвертої груп (ФОП) в календарному році обсягу доходу 1 000 000 гривень, застосування РРО та/або ПРРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО та/або ПРРО починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку. Звертаємо увагу, що з 1 квітня 2021 року запроваджується обов’язкове застосування РРО та/або ПРРО для усіх «єдинників» другої, третьої та четвертої групи незалежно від видів діяльності та обсягу доходу. При цьому, у ФОП – «єдинників» першої групи обов’язок застосувати РРО та/або ПРРО відсутній. З податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для фізичних осіб ПКУ передбачені пільги Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області нагадує, що базою оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок), є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (п.п. 266.3.1 п. 266.3 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)). Підпунктом 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ передбачено пільги із сплати цього податку, а саме: база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, у тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи – платника податку, зменшується: а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів; б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів; в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів. Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік). Крім того, відповідно до п.п. 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 ПКУ сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об’єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями). Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів. Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів нежитлової нерухомості, встановлюються залежно від майна, яке є об’єктом оподаткування. Пільги з податку, передбачені підпунктами 266.4.1 та 266.4.2 п. 266.4 cт. 266 ПКУ для фізичних осіб не застосовуються до: об’єкта/об’єктів оподаткування, якщо площа такого/таких об’єкта/об’єктів перевищує п’ятикратний розмір неоподатковуваної площі, встановленої п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ; об’єкта/об’єктів оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності) (п.п. 266.4.3 п. 266.4 ст. 266 ПКУ). Платник ПДВ має можливість отримати інформацію щодо залишку коштів на електронному рахунку у СЕА ПДВ через Електронний кабінет Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області нагадує, що платник податків має право реалізовувати через Електронний кабінет права та обов’язки, передбачені Податковим кодексом України (далі – ПКУ) та які можуть бути реалізовані в електронній формі засобами електронного зв’язку. Норми визначені п.п. 17.1.14 п. 17.1 ст. 17 ПКУ. Відповідно до вимог п.п. 14.1.562 п. 14.1 ст. 14 ПКУ з метою реалізації платниками податків та державними, у тому числі контролюючими, органами своїх прав та обов’язків, визначених ПКУ, іншими законодавчими та нормативно-правовими актами, наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637 із змінами затверджено Порядок функціонування Електронного кабінету. Вхід до інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний кабінет» здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС. У приватній частині Електронного кабінету в меню «Система електронного адміністрування ПДВ» платник має доступ до інформації з системи електронного адміністрування ПДВ (далі – СЕА ПДВ), а саме: реєстру операцій, реєстру транзакцій, інформації про суму перевищення. За допомогою опції «Реєстр транзакцій» користувачі Електронного кабінету отримують перелік всіх операцій, пов’язаних з електронним рахунком у СЕА ПДВ (далі – електронний рахунок), у тому числі інформацію про тип транзакції (зарахування коштів, списання коштів тощо), загальну суму поповнення електронного рахунку, списання коштів з електронного рахунку, суму всіх кредитових оборотів по електронному рахунку, заборгованість, актуальний залишок коштів на електронному рахунку. Крім того, згідно з п. 2001.5 ст. 2001 ПКУ на запит платника ПДВ йому шляхом надсилання електронного повідомлення надається інформація про рух коштів на його рахунках у СЕА ПДВ. Отже, інформацію щодо залишку коштів на електронному рахунку платник ПДВ може отримати через Електронний кабінет: меню «Система електронного адміністрування ПДВ»/опція «Реєстр транзакцій», а також шляхом подання, за допомогою програмного забезпечення для подання податкової звітності в електронній формі засобами телекомунікаційного зв’язку, сервісного запиту J1302301/F1302301 «Запит щодо отримання реквізитів електронного рахунку та інформації щодо залишку коштів на такому рахунку» та отримати у відповідь витяг J1402301/F402301 «Витяг про реквізити електронного рахунку та інформації щодо залишку коштів на такому рахунку». Закон України № 466: особам, які провадить незалежну професійну діяльність та здійснюють на користь нерезидента – юрособи виплати, необхідно нараховувати податок на прибуток Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області інформує, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема ст. 178 доповнено новим п. 178.8 (норма набрала чинності 23.05.2020). Нормами п. 178.8 ст. 178 ПКУ встановлено, що фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність та здійснює на користь нерезидента – юридичної особи або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва на території України) будь-які виплати з доходів із джерелом їх походження із України, здійснює нарахування та сплату податку на прибуток підприємств з доходів (прибутків) нерезидентів у порядку, розмірі та у строки, встановлені розділом III ПКУ. Закон України № 466: з 01.01.2021 запроваджуються нові умови нарахування пені Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області звертає увагу платників, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) внесено низку новацій до Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Так, згідно з внесеними змінам Законом № 466 до п. 129.1 ст. 129 ПКУ додано нові підпункти, відповідно до яких нарахування пені розпочинається: ► при виявленні контролюючим органом за результатами перевірки заниження податковим агентом податкового зобов’язання при нарахуванні (виплаті) оподатковуваного доходу на користь нерезидентів або інших платників податків та/або несвоєчасної сплати, несплати (неперерахування) податковим агентом утриманих (нарахованих) податків до або під час виплати оподатковуваного доходу на користь нерезидента або іншого платника податків – починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податковим агентом суми податкового зобов’язання, визначеного ПКУ (п.п.129.1.4 п. 129.1 ст. 129 ПКУ); ► у випадку несвоєчасного повернення надміру/помилково сплачених платежів, а також несвоєчасного відшкодування сум податку на додану вартість –  починаючи з першого дня, наступного за останнім днем граничного строку повернення таких коштів (п.п. 129.1.5п. 129.1 ст. 129 ПКУ). Норми набирають чинності з 01 січня 2021 року. ФОП припинив діяльність: в який термін подається звіт та сплачується єдиний внесок? Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області повідомляє, що відповідно до п.п. 3 п. 1 розділу ІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами і доповненнями (далі – Інструкція № 449), платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є , зокрема фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), в тому числі ФОП – платники єдиного податку. Згідно з п. 2 розділу ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 435), ФОП, у тому числі ФОП – платники єдиного податку, формують та подають до контролюючих органів Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (далі – Звіт) самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, що настає за звітним періодом. У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності страхувальників, зазначених у п. 2 розділу ІІІ Порядку № 435, такі особи зобов’язані подати самі за себе Звіт із зазначенням типу форми «ліквідаційна», де останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності      (п. 10 розділу ІІІ Порядку № 435). Звіт із зазначенням типу форми «ліквідаційна» формують та подають до контролюючого органу страхувальники, зазначені у п. 2 розділу ІІІ Порядку № 435, – протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності (п. 11 розділу ІІІ Порядку № 435). Відповідно до п.п. 1 п. 13 розділу ІV Інструкції № 449 для платників, зазначених у п.п. 3 п. 1 розділу II Інструкції № 449, останнім періодом, за який необхідно обчислити та сплатити єдиний внесок, буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення. Єдиний внесок сплачується протягом 10 календарних днів після граничного строку подання Звіту із зазначенням типу форми «ліквідаційна». Завершено державну реєстрацію наказів Міністерства фінансів України про застосування програмних РРО Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області інформує про наступне. Міністерством юстиції України зареєстровано наказ Міністерства фінансів України про порядок реєстрації та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО), а також наказ про затвердження форм і змісту розрахункових документів. Зокрема, наказом від 23 червня 2020 року № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» безпосередньо затверджено: ► порядки реєстрації, ведення реєстру та застосування ПРРО; ► визначення діапазону, видачі, резервування, використання фіскальних номерів, що присвоюються електронним розрахунковим документам під час роботи ПРРО в режимі офлайн. Наказом від 18 червня 2020 року № 306 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року № 13»: ► вдосконалено форму і зміст розрахункових документів, що РРО та/або ПРРО; ► затверджено нову форму розрахункового документа для операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів; ► забезпечено можливість зазначення штрих кодів товарів. В тому числі зміни торкнулись Порядків щодо реєстрації РРО та книг обліку розрахункових операцій, зокрема щодо можливості створення документів у паперовій та/або електронній формі. Запровадження ПРРО є важливим кроком до детінізації економіки та створення рівних умов ведення підприємницької діяльності. Програмне забезпечення «РРО в смартфоні» стане зручним і необтяжливим функціоналом для сумлінних платників податків. Із текстом наказів можна ознайомитися за посиланням https://www.mof.gov.ua/uk/ppo Довідково: З 01 серпня 2020 року фіскальний додаток для ПРРО буде доступний для повноцінного використання для всіх бажаючих на безоплатний основі. Використання РРО для певних видів діяльності фізичних осіб – підприємців – єдинників» ІІ-IV груп, стане обов’язковим з 01 січня 2021 року. Запровадження ПРРО передбачено Законом України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг». Інформація розміщена на офіційному вебсайті Міністерства фінансів України за посиланням: Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує про наступне. Міністерством юстиції України зареєстровано наказ Міністерства фінансів України про порядок реєстрації та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО), а також наказ про затвердження форм і змісту розрахункових документів. Зокрема, наказом від 23 червня 2020 року № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» безпосередньо затверджено: ► порядки реєстрації, ведення реєстру та застосування ПРРО; ► визначення діапазону, видачі, резервування, використання фіскальних номерів, що присвоюються електронним розрахунковим документам під час роботи ПРРО в режимі офлайн. Наказом від 18 червня 2020 року № 306 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року № 13»: ► вдосконалено форму і зміст розрахункових документів, що РРО та/або ПРРО; ► затверджено нову форму розрахункового документа для операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів; ► забезпечено можливість зазначення штрихкодів товарів. В тому числі зміни торкнулись Порядків щодо реєстрації РРО та книг обліку розрахункових операцій, зокрема щодо можливості створення документів у паперовій та/або електронній формі. Запровадження ПРРО є важливим кроком до детінізації економіки та створення рівних умов ведення підприємницької діяльності. Програмне забезпечення «РРО в смартфоні» стане зручним і необтяжливим функціоналом для сумлінних платників податків. Із текстом наказів можна ознайомитися за посиланням https://www.mof.gov.ua/uk/ppo Довідково: З 01 серпня 2020 року фіскальний додаток для ПРРО буде доступний для повноцінного використання для всіх бажаючих на безоплатний основі. Використання РРО для певних видів діяльності фізичних осіб – підприємців – єдинників» ІІ-IV груп, стане обов’язковим з 01 січня 2021 року. Запровадження ПРРО передбачено Законом України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг». Інформація розміщена на офіційному вебсайті Міністерства фінансів України за посиланням: https://mof.gov.ua/uk/news/zaversheno_derzhavnu_reiestratsiiu_nakaziv_minfinu_pro_zastosuvannia_programnikh_rro-2254 Підписане звернення – гарантія відповіді:як правильно надсилати письмові звернення Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області повідомляє про наступне. На сьогодні Державна податкова служба України відповідно до Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» із змінами (далі – Закон № 393) приймає та опрацьовує звернення громадян незалежно від обраного громадянином способу надсилання таких звернень. Так, ст. 5 Закону № 393 передбачено надсилання громадянами письмового звернення з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв’язку (електронне звернення). Таким чином ДПС приймає електронні звернення від громадян на електронну поштову адресу  Этот адрес e-mail защищен от спам-ботов. Чтобы увидеть его, у Вас должен быть включен Java-Script Водночас частиною сьомою ст. 5 Закону № 393 встановлено, що при надсиланні звернення громадянина з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв’язку (електронне звернення) застосування електронного цифрового підпису не вимагається. При цьому зазначеним Законом встановлено вимоги до письмового звернення (у т. ч. надісланого засобами електронного зв’язку), а саме: у зверненні має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, виклад суті порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути вказано електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним. Враховуючи зазначене, електронне звернення громадянина, надіслане до ДПС на вищевказану електронну адресу без використання електронного підпису, повинно мати вигляд скан-копії або фотокопії звернення з підписом заявника із зазначенням дати та місця проживання (реєстрації). У разі, якщо електронне звернення оформлене без дотримання зазначених вимог, то відповідно до частини восьмої ст. 5 Закону № 393 воно буде повернуто без розгляду через десять днів від дня його надходження. Також звернення громадянина може бути надіслано із застосуванням кваліфікованого електронного підпису, яке буде розглянуто ДПС з урахуванням вимог чинного законодавства. Отже, для отримання громадянином на своє електронне звернення відповіді по суті ДПС просить громадян надсилати свої звернення у вигляді скан-копії або фотокопії з підписом заявника із зазначенням дати, місця проживання (реєстрації) та з викладенням суті порушеного питання. Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням:  https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/425102.html Закон України № 466: розширено перелік витрат для ФОП, які обрали загальну систему оподаткування Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області інформує, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) внесено зміни,зокрема до ст. 177 Податкового кодексу України  (далі – ПКУ) у частині оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП). Так, перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів ФОП від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування визначено п. 177.4 ст. 177 ПКУ. Об’єктом оподаткування доходів вищезазначених ФОП є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої ФОП (п. 177.2 ст. 177 ПКУ). Підпунктом 177.4.3 п. 177.4 ст. 177 ПКУ визначено перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів ФОП від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування, зокрема, суми податків, зборів, пов’язаних з проведенням господарської діяльності такої ФОП (крім податку на додану вартість ФОП, зареєстрованого як платник ПДВ, та акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб з доходу від господарської діяльності, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єктів житлової нерухомості); суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом; платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності ФОП, одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, пов’язаних з господарською діяльністю ФОП. Законом № 466 п.п. 177.4.6 п. 177.4 ст. 177 ПКУ викладено у новій редакції, відповідно до якої ФОП на загальній системі оподаткування мають право (за власним бажанням) включати до складу витрат, пов’язаних з провадженням їх господарської діяльності, амортизаційні відрахування з відповідним веденням окремого обліку таких витрат. При цьому амортизації підлягають: ► витрати на придбання основних засобів та нематеріальних активів; ► витрати на самостійне виготовлення основних засобів, реконструкцію, модернізацію та інші види поліпшення основних засобів (крім поточного ремонту). Не підлягають амортизації та повністю включаються до складу витрат звітного періоду витрати на: ► проведення поточного ремонту; ► ліквідацію основних засобів (у частині залишкової вартості). При цьому, не підлягають амортизації такі основні засоби: ► земельні ділянки; ► об’єкти житлової нерухомості; ► легкові автомобілі. Режим попереднього програмування товарів: які товари реалізуються через РРО із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД? Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області повідомляє, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані: ► проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані в установленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далi – РРО) з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій; ► проводити розрахункові операції через РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування (для пального із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі – УКТ ЗЕД)), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості. Норми встановлені п. 1 та п. 11 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року   № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненням (далі – Закон № 265). При цьому, Законом України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» внесено зміни, зокрема, до п. 11 ст. 3 Закону № 265, відповідно до яких суб’єкти господарювання, що здійснюють розрахункові операції, з 01.08.2020 зобов’язані проводити розрахункові операції через РРО та/або через програмні РРО (далі – ПРРО) з використанням режиму попереднього програмування найменування товарів (послуг) (із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості. Відповідно до п.п. 14.1.145 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) підакцизні товари (продукція) – це товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які ПКУ встановлено ставки акцизного податку. Статтею 215 ПКУ конкретизовано перелік підакцизних товарів та їх коди згідно з УКТ ЗЕД. Так, до підакцизних товарів належать: спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво; тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну; пальне; автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення      10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів; електрична енергія  (п. 215.1 ст. 215 ПКУ). Обов’язкові реквізити касового чека визначені п. 2 розділу ІІ Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 із змінами та доповненням (далі – Положення № 13). При цьому у касовому чеку, зокрема, зазначаються: найменування та кількість товару, який реалізується; вартість проданого товару; код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством); ставки та суми ПДВ та акцизного податку. Водночас, у разі відсутності у документі хоча б одного з обов’язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий (п. 3 розділу І Положення № 13). Враховуючи викладене, у разі реалізації підакцизних товарів, визначених п. 215.1 ст. 215 ПКУ, суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі, зокрема, із застосуванням платіжних карток, зобов’язані проводити розрахункові операції через РРО та/або через програмні РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування товарів (послуг) (із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості. У разі сплати податкового боргу чи недоїмки з єдиного внеску правильно зазначаємо реквізити Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області звертає увагу платників податків на дотримання вимог наказу Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666 «Про затвердження Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів» із змінами при заповненні банківських документів на переказ коштів у разі сплати (стягнення) податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок). Так, при сплаті податкового боргу та заборгованості з єдиного внеску необхідно зазначати відповідний код виду сплати: 140 – Надходження до бюджету коштів у рахунок погашення податкового боргу/недоїмки з єдиного внеску; 145 – Надходження розстрочених (відстрочених) сум єдиного внеску; 147 – Стягнення в межах виконавчого провадження; 149 – Надходження в бюджет коштів від реалізації безхазяйного майна, знахідок, спадкового майна, валютних цінностей і грошових коштів, власники яких невідомі, а також скарбів; 117 – Надходження до бюджету коштів платника податків, щодо якого порушено провадження у справі про банкрутство. Закон України № 466: внесено зміни стосовно збільшення фінансового результату податкового періоду на суму штрафів Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області нагадує, що Законом України від 16.01.2020 № 466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни до п.п. 140.5.11 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), який визначає податкову різницю на суму штрафів, що накладаються на платника податку на прибуток підприємств (далі – податок) контролюючими органами. Так, фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок, відшкодування збитків, компенсації неодержаного доходу (упущеної вигоди), нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів, у тому числі у сфері зовнішньоекономічної діяльності, на користь осіб, які не є платниками податку (крім фізичних осіб, які є платниками податку на доходи фізичних осіб), та на користь платників податку, які оподатковуються за ставкою 0 відсотків відповідно до п. 44 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, а також на суму штрафів, пені, нарахованих контролюючими органами та іншими органами державної влади за порушення вимог законодавства. Отже, фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму штрафів, пені, нарахованих контролюючими органами та іншими органами державної влади за порушення платником вимог законодавства. Таке збільшення фінансового результату до оподаткування платники податку відображають у рядку 3.1.11 додатка РІ до податкової декларації з податку на прибуток підприємств. Норма набула чинності 23.05.2020. Для здійснення оптової торгівлі спиртом етиловим необхідно отримати відповідну ліцензію Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області доводить до відома платників, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/425103.html повідомила: згідно з частиною першою ст. 14 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» із змінами    (далі – Закон № 481) експорт спирту етилового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового здійснюється суб’єктами господарювання, які отримали ліцензію на виробництво такого спирту. Імпорт та оптова торгівля на території України спиртом етиловим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим здійснюються за наявності ліцензії на право оптової торгівлі таким спиртом. Оптова торгівля спиртом етиловим на медичні та ветеринарні цілі може здійснюватися за наявності ліцензії на право оптової торгівлі спиртом етиловим закладами охорони здоров’я та суб’єктами господарювання (організаціями) зооветеринарного постачання незалежно від форми власності. Порядок ведення реєстру зазначених закладів охорони здоров’я та суб’єктів господарювання (організацій) зооветеринарного постачання встановлює Кабінет Міністрів України. Суб’єкти господарювання – виробники спирту етилового здійснюють його реалізацію вітчизняним споживачам за наявності ліцензії на право оптової торгівлі спиртом етиловим (частина тринадцята ст. 14 Закону № 481). Отже, оптова торгівля на території України спиртом етиловим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим здійснюються за наявності ліцензії на право оптової торгівлі таким спиртом. Абзацом другим п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачено, що реалізація спирту етилового для цілей розділу VI ПКУ – це будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) спирту етилового з переходом права власності на такий спирт етиловий чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу / акцизного складу пересувного: ● до акцизного складу; ● до акцизного складу пересувного; ● для власного споживання чи промислової переробки; ● будь-яким іншим особам. Поняття «реалізація спирту етилового» застосовується виключно для суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність з виробництва спирту етилового (абзац сьомий п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПКУ). Враховуючи викладене, суб’єкти господарювання, що провадять діяльність з виробництва спирту етилового, здійснюють його реалізацію вітчизняним споживачам за наявності ліцензії на право оптової торгівлі спиртом етиловим. Олексій Любченко: Українці, попри карантин, - відповідальні та сплачують податки У першому півріччі 2020 року платники податків сплатили 54,3 млрд грн податку на доходи фізичних осіб. У 2019 році цей показник складав 51,2 млрд грн. Тобто порівняно з минулим роком цьогорічний показник більше на 3 млрд грн. Про це Голова Державної податкової служби України Олексій Любченко розповів в інтерв’ю виданню «Цензор.НЕТ». За його словами, зростання відбулося незважаючи на карантинні обмеження через коронавірусну хворобу. «Триває робота з платниками. Люди розуміють, що немає де взяти готівку, щоб виплачувати зарплатню «у конвертах». Необхідно нараховувати зарплату, а легкого доступу до готівки немає. Доводиться нараховувати офіційно», – зазначив Олексій Любченко. Очільник податкової служби також повідомив, що виконання плану з податку на доходи фізичних осіб у червні становило 106 %, з єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування – 117,5 %. «Українці, попри карантин, є відповідальними та сплачують податки», – наголосив Олексій Любченко. За його словами, зростання надходжень фіксується і з податку на додану вартість. У червні 2019 року країна отримала в бюджет 4,6 млрд грн ПДВ, а у 2020 році – 8,5 млрд грн. Перевиконання складає 4 млрд грн, тобто майже в 1,9 раза. Як зазначив Олексій Любченко, в податковій вже є розуміння показників надходжень до бюджету за липень, а тому наразі вже триває робота по виконанню завдань серпня.  Олексій Любченко: Ми вже виявили «скрученого» ПДВ на 40 млрд грн Про масштаби поширення системи скруток з ПДВ та суб’єктивні передумови їх виникнення розповів в інтерв’ю виданню «Цензор.НЕТ» Голова Державної податкової служби України Олексій Любченко. Як приклад були наведені оборудки на ринку закупівлі та реалізації зерна, тютюну, сільгоспвиробництва,  незаконного переміщення товарів. «Тільки на цих прикладах я легко нараховую 40 млрд грн «скрученого» ПДВ», - зазначив Олексій Любченко. За словами Голови ДПС, одна з основних схем прикриття – це продаж цигарок за готівку. За розрахунками, за такою схемою легалізується 4,3 млрд грн ПДВ підприємцями, які продають цигарки, але потім нібито повертають їх як нереалізовані. Врятувати як систему, так і людей – моє основне завдання в ДПС, - Олексій Любченко В Україні є унікальна система адміністрування ПДВ, якою цікавляться європейські податківці. Про це повідомив Голова Державної податкової служби України Олексій Любченко в інтерв’ю виданню «Цензор.НЕТ». За його словами, в усіх країнах є схеми зловживання з ПДВ. Якщо б у світі не було фіктивного ПДВ, то не було б необхідності створювати контролюючі органи. «Питання лише у тому, контролюючий орган «в темі», або «в темі» та «в частці», або просто «в частці»? Він всередині цієї системи скруток чи ззовні? – підкреслив Олексій Любченко. – Я зараз витягнув 25-тисячний колектив податкової служби «назовні». У них горять очі, їм цікаво. Вони з власної ініціативи тут з 8 вечора до 12, коли відбувається реєстрація накладних, так званий пропуск на електронну реєстрацію». Він також розповів, що Службою безпеки України встановлено факти спроби стерти в серверах ДПС сліди зловживань з ПДВ. «Наших фахівців пробували звинуватити у такий спосіб, щоб вони не були авторитетні в доказовій базі і їх думка не враховувалась слідством. Хотіли зробити їх винуватими. Ми взяли і аргументи виклали. Моє завдання було, рятуючи систему, врятувати людей. Тому що при системі, не завантаженій фахівцями, навколо яких обертається процес, які досконало знають цей процес, – я не вижив би і місяця», - зауважив Олексій Любченко. Очільник ДПС наголосив, що система тримається на професійних людях, які до того ж мають високоморальні якості. За його словами, електронний ПДВ –  це по своїй суті глобальна система міжгалузевого балансу. Якщо нею грамотно користуватись, можна прогнозувати економіку та інвестиційний розвиток країни. І це розробка податкової служби. Державна податкова служба України надає опис АРІ фіскального сервера (Єдине вікно подання електронної звітності) У межах реалізації вимог Закону України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг», який набирає чинності з 01.08.2020, ДПС надає для тестування АРІ фіскального сервера (Єдине вікно подання електронної звітності), яке поряд із АРІ фіскального сервера (Електронний кабінет)», що вже тестується (розміщене тут), забезпечуватиме інтеграцію програмних реєстраторів розрахункових операцій з фіскальним сервером ДПС. Опис АРІ фіскального сервера (Єдине вікно подання електронної звітності), ХML формати електронних документів на підставі яких здійснюється обмін електронними документами між ПРРО та фіскальним сервером, розміщені тут. Тестування  цього  АРІ  триватиме  до  31.07.2020.  До участі  у  ньому  запрошуються  усі зацікавлені  суб’єкти  господарювання. У цей період надаватиметься можливість щоденно (протягом дня з 8 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв.) тестувати роботу АРІ та направляти на адресу:  Этот адрес e-mail защищен от спам-ботов. Чтобы увидеть его, у Вас должен быть включен Java-Script  зауваження/пропозиції щодо його функціоналу. У разі виникнення технічних, методологічних запитань звертайтесь за телефоном: 0 800 501 007. Що треба знати про #РРО_штрафи Головне управління ДПС у Харківській області нагадує платникам податків, що Законами України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» та № 129-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» (із змінами), зокрема, запроваджується ряд новацій у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО). Так, за незастосування РРО або застосування із порушенням встановлених вимог передбачається деяке збільшення розміру штрафних (фінансових) санкцій, оскільки діючі норми щодо розміру штрафних санкцій було прийнято ще у 2000 році. Слід зазначити, що спочатку застосування нових розмірів штрафів планувалось  розпочати з 19.04.2020. Але враховуючи нюанси нашого життя цей термін було перенесено.  Так, штраф у розмірі 10 % (за перше порушення) і 50 % (за кожне наступне порушення) вартості проданих з порушенням товарів (робіт, послуг) застосовуватиметься з 01.08.2020.  З 01.01.2021  розмір штрафу становитиме 100 % і 150 % вартості проданих з порушенням товарів (робіт, послуг) за перше й наступне порушення відповідно. При цьому, ніяких додаткових штрафів до вже передбачених Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) не встановлюється. Євген Олейніков: Зупинка реєстрації податкової накладної СМКОР не означає заборону господарської діяльності Зупинка реєстрації податкової накладної СМКОР не означає заборону господарської діяльності платника, тобто необмежує його право постачати та купувати товари. Про це заявив заступник Голови ДПС Євген Олейніков під час брифінгу. «Єдине, що відбувається при присвоєнні ризикового статусу, або при зупинці реєстрації на підставі відповідності критеріям ризиковості – це необхідність підтверджувати документально операції по податкових накладних. Тобто підтверджувати те, що зазначене у податковій накладній справді має місце», - підкреслив Євген Олейніков. За його словами, всі податкові накладні, які платники реєструють в системі, проходять технічну перевірку та перевірку на відповідність критеріям ризику. Це – критерії безумовної реєстрації, ризиковості платника, позитивної податкової історії, ризиковості здійснення операції. Якщо податкова накладна потрапляє під критерії ризиковості, її реєстрація зупиняється і платник має документально підтвердити реальність такої операції. «Податковий моніторинг стосується суто податків. Я вже чув, що ми нібито заблокували всю економіку, тому і зростають надходження. ПДВ – це податок на кінцевий продаж, якщо все зупинити, то звідки він візьметься? Якщо у нас не рухаються товари та послуги, то звідкибізнес бере гроші, які сплачує у вигляді податків!», - наголосив Євген Олейніков. Він, зокрема, відзначив, що навіть в умовах карантину за останні два місяці спостерігається зростання частки задекларованогодо сплати ПДВ порівняно з минулим роком. Так, податкова ефективність зі сплати ПДВ (частка податку в обсягах реалізації товарів) у травні складала 3,1 %, у червні – 3,4 %. Для порівняння у 2019 ці показники складали по 2,5% відповідно. Євген Олейніков: СМКОР – це джерело потужної аналітичної інформації Які схеми застосовуються махінаторами для формування фіктивного податкового кредиту та уникнення від оподаткування, а також яку роль у блокуванні таких операцій відіграє система моніторингу податкових ризиків при реєстрації податкових накладних – про це сьогодні під час брифінгу розповів заступник Голови ДПС Євген Олейніков. Всі податкові накладні, які платники реєструють в системі, проходять технічну перевірку та перевірку на відповідність критеріям ризику. Це – критерії безумовної реєстрації, ризиковості платника, позитивної податкової історії, ризиковості здійснення операції. Якщо податкова накладна потрапляє під критерії ризиковості, її реєстрація зупиняється і платник має документально підтвердити реальність такої операції. Як розповів Євген Олейніков, результат використання СМКОР за останні два місяці – 9,1 млрд грн. Ці кошти вдалося залучити завдяки усуненню технічної помилки в роботі системи, якою могли користуватися шахраї.  «СМКОР – це запобігання ризикам у фінансовій сфері, але ніяка система моніторингу не може повністю виключити ухилення від оподаткування», – впевнений Євген Олейніков. За його словами,  70-80% платників є цілком доброчесними, які готові сплачувати податки. Однак від бізнесу не можна вимагати доброчесності ціною банкрутства. Це, на думку Євгена Олейнікова, суперечить принципам існування бізнесу. Алгоритми і аналітична робота будуть вдосконалюватися, адже СМКОР – це потужне джерело аналітичної інформації. «Якщо бізнес бачить, що він програє у рентабельності іншому бізнесу, який використовує схеми ухилення від оподаткування і за рахунок цього підвищує свою рентабельність, він також почне застосувати ці схеми. Просто для того, щоб залишатися в рівних конкурентних умовах. І відповідальність держави – зупиняти такі схеми, руйнувати їх, не дозволяти створюватися, а тим більше існувати тим злочинним групам, які зробили побудову таких схем бізнесом, – наголосив заступник Голови ДПС. – Ті кошти, які акумулюють злочинні угрупування, несуть не лише втрати держбюджету, а й загрозу національній безпеці». Державна податкова служба України надає для тестування безкоштовне програмне рішення Законом України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» ДПС зобов’язано забезпечити безкоштовне програмне рішення для використання суб’єктами господарювання під час проведення розрахункових операцій. Безкоштовне програмне рішення «Програмний реєстратор розрахункових операцій (тестова версія)» розміщене тут та пропонується для тестування усім суб’єктам господарювання, на яких поширюється дія Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Програмне рішення може використовуватись для реєстрації розрахункових операцій (формування розрахункових документів, фіскальних звітних чеків, їх направлення для фіскалізації на фіскальний сервер, надання фіскального чека покупцеві) та бути встановлене на будь-якому пристрої, що підтримує операційну систему Windows Vista SP2 і вище або Android 4.1 і вище. Програмне рішення може використовуватись у період відсутності зв’язку з фіскальним сервером (режим офлайн). Зареєструвати ПРРО (касу)/касира (електронну печатку) можна, використовуючи програмне забезпечення Електронного кабінету, або будь-яке інше програмне забезпечення, наявне у суб’єкта господарювання. Реєстрація ПРРО здійснюється шляхом подання заяви про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій (форма J/F 1316602), що розміщена за посиланнями: ftp://ftp.sta.gov.ua/reestr_form_zvitnyh_dokymentiv/j1316602.arj ftp://ftp.sta.gov.ua/reestr_form_zvitnyh_dokymentiv/f1316602.arj Реєстрація касира здійснюється шляхом подання повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа (форма J/F 1391801), що розміщене за посиланнями: ftp://ftp.sta.gov.ua/reestr_form_zvitnyh_dokymentiv/j1391801.arj ftp://ftp.sta.gov.ua/reestr_form_zvitnyh_dokymentiv/f1391801.arj Тестування безкоштовного програмного рішення «Програмний реєстратор розрахункових операцій (тестова версія)» триватиме до 31.07.2020. Щоденно з 8 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв., починаючи з 15.07.2020, надається можливість тестувати роботу безкоштовного програмного рішення та направляти у разі наявності зауваження/пропозиції щодо його функціоналу на адресу:  Этот адрес e-mail защищен от спам-ботов. Чтобы увидеть его, у Вас должен быть включен Java-Script . У разі виникнення технічних, методологічних запитань необхідно звертатись за телефоном: 0 800 501 007. Для надання інформаційної підтримки суб’єктам господарювання, які беруть участь у тестуванні програмних РРО, роботу Контакт-центру ДПС буде подовжено до 20 год. 00 хв., починаючи з 15.07.2020. Реєстр платників податку на додану вартість – найпопулярніший набір даних Реєстр платників податку на додану вартість визнано найпопулярнішим набором даних серед наборів даних, які ДПС оприлюднює у формі відкритих даних. Така інформація оприлюднена у розділі «Статистика» Порталу відкритих даних Єдиного державного веб-порталу відкритих даних (https://data.gov.ua/stats2/common). Нагадуємо, що Державна податкова служба України на виконання вимог ст.101 Закону України «Про доступ до публічної інформації» зі змінами та постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 835 «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних» зі змінами здійснює постійне оновлення наборів даних у формі відкритих даних на Порталі відкритих даних Єдиного державного веб-порталу відкритих даних (https://data.gov.ua/organization/tax) та на офіційному вебпорталі ДПС (http://tax.gov.ua/datasets.php?q=). Посилання на лінк набору даних «Реєстр платників податку на додану вартість» (https://data.gov.ua/dataset/4c65d66d-1923-4682-980a-9c11ce7ffdfe; http://tax.gov.ua/datasets.php?d=DFS20160406124837) За ліцензії харківській бізнес сплатив до бюджету 41,8 млн гривень В ГУ ДПС у Харківській області проінформували, що за січень - червень 2020 року місцеві бюджети Харківщини отримали 41,8 млн грн плати за ліцензії. Вказана сума перевищила минулорічні надходження на  8,3 млн грн (+24,7%). Станом на 01.07.2020 року на обліку знаходиться  3045 суб’єктів господарювання, які здійснюють ліцензійну діяльність  з роздрібної торгівлі алкогольної та тютюнової продукції. Протягом січня – червня 2020 року видано 5177 ліцензій: 2785 -  на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, 2392 - на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами. З актуальним реєстром діючих ліцензій можна ознайомитися на сайті Головного управління ДПС у Харківській області за посиланням:  http://kh.tax.gov.ua/reestr-vidanih-licenziy Спільна діяльність без утворення юрособи: хто є платником єдиного внеску? Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області нагадує, що платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є роботодавці – підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем (далі – ФОП), якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та ФОП), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами. Норми встановлені абзацом другим п. 1 частини 1 ст. 4 Закону України від   08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464). Згідно з п. 1 ст. 1130 глави 77 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІV зі змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов’язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Ведення бухгалтерського обліку спільного майна може бути довірено одному з учасників (частина друга ст. 1134 ЦКУ). Згідно з п.п. 14.1.139 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України для цілей оподаткування дві чи більше особи, які здійснюють спільну діяльність без утворення юридичної особи, вважаються окремою особою у межах такої діяльності. Облік результатів спільної діяльності ведеться платником податків, уповноваженим на це іншими сторонами згідно з умовами договору, окремо від обліку господарських результатів такого платника податків. Отже, платником єдиного внеску під час виконання договорів про спільну діяльність без утворення юридичної особи є уповноважена особа – один з учасників такого договору про спільну діяльність без утворення юридичної особи, на якого згідно з умовами договору про спільну діяльність без утворення юридичної особи покладено обов’язок нарахування, утримання та внесення податків і зборів до бюджету. Прийнято рішення про припинення підприємницької діяльності: подання декларації з акцизного податку Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області повідомляє, що платники акцизного податку, визначені п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), а також платники, які мають діючі (у тому числі призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов’язані за кожний встановлений ПКУ звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді  (п. 49.21 ст. 49 ПКУ). При цьому Законом України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» із змінами та доповненнями визначено, що ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, анулюються шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного письмового розпорядження на підставі, зокрема, заяви суб’єкта господарювання або рішення про скасування державної реєстрації суб’єкта господарювання. Ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб’єктом господарювання письмового розпорядження про її анулювання. Базовий податковий період для сплати акцизного податку відповідає календарному місяцю (п. 223.1 ст. 223 ПКУ). Відповідно до п. 223.2 ст. 223 ПКУ платники акцизного податку, визначені   п. 212.1 ст. 212 ПКУ (крім імпортерів підакцизних товарів, зазначених у підпунктах 215.3.4, 215.3.5, 215.3.51, 215.3.52, 215.3.6, 215.3.7, 215.3.8 п. 215.3    ст. 215 ПКУ), подають щомісяця не пізніше 20 числа наступного звітного (податкового) періоду контролюючому органу за місцем реєстрації декларацію з акцизного податку за формою, затвердженою у порядку, встановленому ст. 46 ПКУ. Нормами ПКУ не передбачено окремих термінів подання декларації з акцизного податку у разі прийняття рішення про припинення підприємницької діяльності суб’єктом господарювання. У разі перереєстрації авто в іншому адміністративному районі протягом року, необхідно подати декларацію з транспортного податку Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області інформує про наступне. Відповідно до п. 33 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388, зі змінами та доповненнями перереєстрація транспортних засобів проводиться, зокрема у разі зміни місцезнаходження або найменування власників – юридичних осіб, місця проживання або прізвища, імені чи по батькові фізичних осіб, які є власниками транспортних засобів. Згідно з підпунктом 267.6.4 пункту 267.6 статті 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники транспортного податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму цього податку станом на 01 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально. Транспортний податок сплачується за місцем реєстрації об’єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України (п.п. 267.7.1 п. 267.7 ст. 267 ПКУ). Враховуючи норми п. 50.1 ст. 50 ПКУ, якщо перереєстрація автомобіля в інший адміністративний район для випадків, коли передбачається взяття на облік платника транспортного податку в іншому контролюючому органі, відбулась до 20 лютого, а звітну декларацію з транспортного податку (далі – Декларація) вже подано, то до закінчення граничного строку її подання платником транспортного податку – юридичною особою Декларація подається з типом «Звітна нова». Якщо така перереєстрація автомобіля відбулась після закінчення граничного строку подання Декларації (після 20 лютого звітного року), платником транспортного податку – юридичною особою подається Декларація з типом «Уточнююча». Відповідно такий платник транспортного податку подає до контролюючого органу за новим місцем обліку, що відповідає адміністративному району нової реєстрації автомобіля, Декларацію з типом «Звітна» відповідно до вимог та строків, визначених п.п. 267.6.4 п. 267.6. ст. 267 ПКУ. Довідково: платники транспортного податку звітують за формою, встановленою наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 415 «Про затвердження форми податкової декларації з транспортного податку», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.04.2015 за № 474/26919 із змінами.  Актив з права користування за договорами оренди: що з амортизацією? Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області звертає увагу платників податку на прибуток підприємств, що актив з права користування – це визнаний орендарем згідно з вимогами міжнародних стандартів фінансової звітності актив, який представляє право орендаря використовувати базовий актив протягом строку оренди. Норми встановлені п.п. 14.1.12 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Порядок розрахунку амортизації основних засобів або нематеріальних активів для визначення об’єкта оподаткування визначені п. 138.3 ст. 138 ПКУ. Коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів, здійснюється відповідно до пунктів 138.1 та 138.2 ст. 138 ПКУ. При цьому, згідно з п. 138.4 ст. 138 ПКУ вимоги пунктів 138.1 – 138.3 ст. 138 ПКУ не застосовуються до операцій з активами з права користування за договорами оренди. Про порядок скорочення та округлення вартісних і кількісних показників податкової накладної Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області нагадує, що форма та порядок заповнення податкової накладної (далі – ПН) затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Норми встановлені п. 201.2 ст. 201 Податкового кодексу України. Відповідно до п. 4 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 (далі – Порядок № 1307), усі графи ПН, що мають вартісні показники, заповнюються в гривнях з копійками, крім випадків, визначених Порядком № 1307. Підпунктом 5 п. 16 Порядку № 1307 передбачено, що графа 7 ПН заповнюється у гривнях з копійками, якщо інше не передбачено чинним законодавством. Тобто графа 7 розділу Б ПН містить цифрове значення, що має не більше двох знаків після коми. В окремих випадках, коли ціни (тарифи) затверджено відповідними рішеннями уряду, у графі 7 ПН може зазначатися числове значення з більшою кількістю знаків після коми. Підпунктом 9 п. 16 Порядку № 1307 визначено, що до графи 11 ПН вноситься сума ПДВ. Графа 11 розділу Б ПН (графа 14 розділу Б розрахунку коригування) заповнюється у гривнях з копійками, але з урахуванням особливостей здійснення окремих операцій з постачання товарів/послуг допускається зазначення в цій графі показника з урахуванням арифметичного округлення до 6 знаків включно після коми. Отже, вартісні показники ПН повинні містити не більше двох знаків після коми (крім окремих випадків щодо показників граф 7 та 11 ПН). При цьому Порядком № 1307 не визначено обмеження щодо кількості знаків, яку можуть містити після коми кількісні показники, що зазначаються у графі 6 ПН, а також правила округлення як вартісних так і кількісних показників, отриманих внаслідок розрахунку. Необхідною кількістю знаків після коми у кількісному показнику вважається така кількість, якої достатньо для вірного розрахунку вартісного показника у графі 10 ПН та рядків I – IX розділу А ПН. Розрахунок вартісного показника, в якому внаслідок добутку показників   граф 6 та 7 ПН отримується число, у якому кількість знаків після коми перевищує два, вважається вірним, якщо з метою скорочення такої кількості знаків до другого знаку після коми округлення не призводить до збільшення такого знаку на «1» (одиницю). Не оформили трудові відносин із особою, яка проходить стажування – порушили трудове законодавство! Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області повідомляє, що відповідно до ст. 48 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) трудові книжки ведуться для студентів вищих та учнів професійно-технічних навчальних закладів, які проходять стажування на підприємстві, установі, організації. Студентам вищих та учням професійно-технічних навчальних закладів трудова книжка оформлюється не пізніше п’яти днів після початку проходження стажування. Звертаємо увагу, що стажування без оформлення трудових відносин є порушенням трудового законодавства. Нормами ст. 265 КЗпП встановлено, що фактичний допуск працівника до роботи без оформлення тягне за собою штраф у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на момент порушення. До відома суб’єктам господарювання, які здійснюють виробництво та імпорт алкогольних напоїв і тютюнових виробів! Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області інформує. ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/425712.html повідомила, що відповідно до абзацу четвертого пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1251 «Про затвердження Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів», зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 12 лютого 2020 року № 97 (далі – Постанова), підприємства-виробники та імпортери алкогольних напоїв і тютюнових виробів (далі – покупці марок) подають засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» щомісяця до 08 числа продавцю марок акцизного податку для задоволення через два місяці потреби в марках таку інформацію: попередню заявку-розрахунок про потребу в марках за їх видами, реквізити платіжного документу/платіжних документів (номер, дата платіжного доручення та сума перерахованих коштів) на перерахування плати за виготовлення марок та звіт про використання марок, придбаних у попередньому місяці. До 18 числа місяця, в якому подано згідно з абзацом четвертим цього пункту попередню заявку-розрахунок, покупці марок мають право здійснити коригування такої заяви-розрахунку в бік збільшення, що не перевищує визначеного в ній обсягу, шляхом подання додаткової попередньої заявки-розрахунку засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» (абзац шостий пункту 3 Постанови). Враховуючи викладене, звертаємо увагу на те, що терміни прийняття форм попередніх заявок-розрахунків про потребу в марках акцизного податку: J(F)1314302 – з 01 по 07 (включно) число поточного місяця, J(F)1314402 – з 08 по 17 (включно) число поточного місяця. При цьому якщо останні дні строку подання припадають на вихідний або святковий день, то останнім днем строку подання вважається день, що настає за вихідним або святковим днем. ПДВ: аванс за послуги в іноземній валюті - за яким курсом визначати зобов’язання? У платників податків, які співпрацюють з компаніями-нерезидентами та отримують попередню оплату за послуги в іноземній валюті, нерідко постає питання, за яким курсом визначати ПДВ. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається з огляду на їх договірну вартість з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів) (п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України (далі – Кодекс)). Також пунктом 187.1 ст. 187 Кодексу визначено, що датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Відповідно до п. 10 Положення «Про деякі питання встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та розрахунку довідкового значення курсу гривні до долара США й облікової ціни банківських металів», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 10.12.2019 № 148, офіційний курс гривні до іноземних валют та облікова ціна банківських металів починають діяти наступного робочого дня після дня встановлення та/або розрахунку. А офіційний курс гривні до іноземних валют та облікова ціна банківських металів встановлюються: - на останній робочий день тижня або на передсвятковий день, діють протягом наступних вихідних або святкових днів; - в останній робочий день тижня або в передсвятковий день, починають діяти в перший робочий день наступного тижня або в перший післясвятковий робочий день. Таким чином, при отриманні попередньої (авансової) оплати в іноземній валюті за надані нерезиденту послуги на митній території України платник ПДВ на дату зарахування коштів на поточний рахунок визначає податкове зобов’язання з ПДВ за офіційним курсом гривні до іноземних валют, який діє на дату визначення таких податкових зобов’язань, тобто який встановлено Національним банком України у попередній робочий день. Повернення помилково сплачених коштів – що змінилось для платників ПДВ Доволі часто у платників податків виникають питання чи можливий інший спосіб повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань ніж визначений п. 43.4 ст. 43 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) та чи можливо здійснити перерахування помилково та/або надміру сплачених коштів в інший, не передбачений цим пунктом напрям, за умови зарахування таких коштів до бюджету з поточного рахунку платника податків при відсутності податкового боргу у платника. Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені визначено ст. 43 Кодексу. Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені. Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені (далі - заява) у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку. Інші напрямки повернення платнику податків помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені п. 43.4 ст. 43 Кодексу не визначені. Разом з тим п. 43.4-1ст. 43 Кодексу визначено, що у разі повернення надміру сплачених податкових зобов'язань з податку на додану вартість, зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в СЕА ПДВ у порядку, визначеному п. 200-1.5 ст. – 200-1 Кодексу, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в СЕА ПДВ, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов'язань з податку на додану вартість чи на момент фактичного повернення коштів - шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку. Також Законом № 466 п. 43.4-1ст. 43 Кодексу доповнено абзацом наступного змісту: Повернення у випадках, визначених законодавством, сум податку на додану вартість, контроль за справлянням яких покладено на контролюючий орган, визначений пп. 41.1.2 п. 41.1 ст. 41 Кодексу, при ввезенні товарів на митну територію України здійснюється в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200-1.3 ст. 200-1 Кодексу на момент оформлення митної декларації/аркуша коригування, на підставі яких здійснюватиметься таке повернення. Підакцизний список розширився за рахунок товарів для паління Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області нагадує, що Законом №466 внесено зміни до Податкового кодексу України (далі - Кодекс), зокрема розширено перелік підакцизних товарів щодо тютюнових виробів та «електронних сигарет». Цей Закон передбачає наступні зміни: -доповнено перелік підакцизних товарів тютюновмісним виробом для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівана з електронним управлінням; -надано визначення термінам «електронна сигарета» та «рідини, що використовуються в електронних сигаретах»; -встановлена ставка акцизного податку на рідини, що використовуються в електронних сигаретах (3 000 гривень за 1 літр); -визначено порядок оподаткування рідин, що використовуються в електронних сигаретах та запроваджено маркування ємності (упаковки) з рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, марками акцизного податку. Водночас запроваджуються окремі товарні підгрупи для рідин, що використовуються в електронних сигаретах, виробів електричного нагрівання тютюну (ТВЕН), сигарил (тип малої сигари) із встановленням відповідних ставок акцизного податку з 2021 року і з подальшим щорічним підвищенням ставок до 2025 року. Так зокрема, встановлюється: -відносна (адвалорна) ставка податку (фіксована відсоткова ставка з вартості товару) на рівні 12% для сигарил, включаючи сигарили з відрізаними кінцями, з вмістом тютюну як окрему групу підакцизних товарів; -вимога щодо нанесення на марку акцизного податку на сигарети, цигарки та сигарили інформації щодо кількості штук у пачці (упаковці). Новими позиціями доповнено перелік продукції, яка вважається немаркованою, а саме: -сигарети, цигарки та сигарили, що вироблені після 1 січня 2021 року, в яких кількість одиниць у пачці (упаковці) не відповідає кількості одиниць, зазначеній на маркак акцизного податку; -рідини, що використовуються в електронних сигаретах, вироблених до 1 січня 2021 року. Звертаємо вашу увагу, що марки акцизного податку, надруковані до 1 січня 2021 року, на яких не позначено кількість одиниць у пачці (упаковці), повинні бути використані до 1 липня 2021 року, а марковані такими марками тютюнові вироби знаходяться в обігу до їх повної реалізації в межах терміну придатності для споживання. Мораторій на перевірки під час карантину Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області нагадує платникам податків про запровадження мораторію на проведення документальних та фактичних перевірок. Мораторій триватиме  по останній календарний день місяця, в якому завершиться дія карантину. Проте мораторій не поширюється на ряд перевірок. Тож навіть в період карантину податкові органи мають право проводити документальні позапланові перевірки з підстав, визначених п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПКУ (щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету ПДВ та/або з від’ємного значення з ПДВ, яке становить більше 100 000 гривень). Також не попали під дію мораторію і фактичні перевірки. Органам податкової служби дозволяється проводити перевірки щодо обліку, ліцензування, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального та спирту етилового; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками. Також податківці здійснюють функції, визначені законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПКУ. Новації оскарження рішень органів ДПС Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області інформує, що Законом України від 16.01.2020 № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» вносяться зміни до статті 56 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), стосовно оскарження рішень контролюючих органів. Термін на адміноскарження рішення ДПС, як і раніше, становить 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення (далі – ППР) або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Однак, тепер у платників податків, що пропустили цей термін з поважних причин, з’явилась можливість подати клопотання про поновлення пропущеного строку на подання скарги в адміністративному порядку та копії підтверджуючих документів поважності причин такого пропуску (за наявності). Подати таке клопотання можна протягом шести місяців з дати закінчення пропущеного строку для подачі скарги. Скарги на рішення територіальних органів ДПС подають до центрального органу ДПС. Крім того, ст. 56 ПКУ доповнена новим п. 56.31, за яким до контролюючого органу, який прийняв оскаржувальні рішення відносно нерезидентів, які здійснюють в Україні діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, можуть бути подані скарги щодо: - рішення про взяття на податковий облік нерезидента; - ППР, винесене у зв’язку з визначенням грошового зобов’язання у порядку, передбаченому п.п. 141.4.2 п. 141.1 ст. 141 ПКУ; - ППР, винесене у зв’язку з визначенням грошового зобов’язання у порядку, передбаченому п.п.117.1 та 117.4  ст. 117 ПКУ; - ППР, винесене у зв’язку з визначенням грошового зобов’язання, передбаченого п.п. 133.3 ст. 133 ПКУ. У разі прийняття контролерами рішення про відмову у задоволенні скарги щодо нерезидентів, платник може оскаржити рішення територіального органу ДПС, звернувшись до контролюючого органу вищого рівня. Особливості надсилання електронних звернень громадян Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області інформує, що Державна податкова служба України відповідно до Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» (далі – Закон) приймає та опрацьовує звернення громадян незалежно від обраного громадянином способу надсилання таких звернень. Так, статтею 5 Закону передбачено надсилання громадянами письмового звернення з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв’язку (електронне звернення). ДПС приймає електронні звернення від громадян на електронну поштову адресу  Этот адрес e-mail защищен от спам-ботов. Чтобы увидеть его, у Вас должен быть включен Java-Script Водночас частиною сьомою статті 5 Закону встановлено, що при надсиланні звернення громадянина з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв’язку (електронне звернення) застосування електронного цифрового підпису не вимагається. При цьому Законом встановлено вимоги до письмового звернення (у т. ч. надісланого засобами електронного зв’язку), а саме: у зверненні має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, виклад суті порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути вказано електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним. Враховуючи зазначене, електронне звернення громадянина, надіслане до ДПС на вищевказану електронну адресу без використання електронного підпису, повинно мати вигляд скан-копії або фотокопії звернення з підписом заявника із зазначенням дати та місця проживання (реєстрації). У разі, якщо електронне звернення оформлене без дотримання зазначених вимог, то відповідно до частини восьмої статті 5 Закону воно буде повернуто без розгляду через десять днів від дня його надходження. Детальніше – на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням:  https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/425102.html Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області
 

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить


Фотогалереи изюмчан

Кто он-лайн

Сейчас на сайте:
Гостей - 27

 
Служба недвижимости Вилима.

 
 
 
 
 

Сушка зерна и древесины на отходах
БЕСПЛАТНЫЕ ОБОИ ДЛЯ РАБОЧЕГО СТОЛА

Дизайн РА «Изюминка»