Главная
Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області повідомляє Версия для печати Отправить на e-mail
02.07.2020
Оподаткування допомоги по тимчасовій непрацездатності, яка виплачується Фондом соціального страхування на користь фізичної особи-підприємця платника єдиного податку
Оподаткування доходів фізичних осіб - платників єдиного податку визначено главою 1 розділу XIV ПКУ, згідно з пп. 4 п. 292.11 ст. 292 якої передбачено, що до складу доходу фізичної особи - платника єдиного податку, визначеного ст. 292 ПКУ не включаються, зокрема, суми коштів цільового призначення, що надійшли від фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Отже, дохід у вигляді допомоги по тимчасовій непрацездатності, виплачений Фондом соціального страхування фізичній особі - підприємцю - платнику єдиного податку не включається до доходу такого підприємця, проте оподатковується за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податків - фізичних осіб. Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV ПКУ, згідно з пп. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого передбачено, що платником податку на доходи фізичних осіб є, зокрема фізична особа - резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні. Пунктом 163.1, ст. 163 ПКУ визначено, що об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого не включаються, зокрема, винагороди і страхові виплати, які отримує платник податку з бюджетів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, та у формі фінансової допомоги інвалідам з Фонду соціального захисту інвалідів згідно із законом, крім виплат, пов'язаних з тимчасовою втратою працездатності (пп. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 ПКУ). Водночас згідно з пп. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ. Крім того, доходи, визначені ст. 163 ПКУ, є об'єктом оподаткування військовим збором (пп. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПКУ). Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб та військовий збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 Кодексу - 18 % , та ставку військового збору, визначену пп. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Кодексу (пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу) - 1,5 %. Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 р. N 4 затверджено форму Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (далі - форма N 1ДФ) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (далі - Порядок). Згідно з Довідником ознак доходів, наведених у додатку до Порядку, сума допомоги по тимчасовій непрацездатності відображається податковим агентом у формі N 1-ДФ за ознакою - "127". Порядок нарахування та сплати єдиного внеску регулюється виключно Законом України від 08 липня 2010 року N 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" зі змінами та доповненнями (далі - Закон N 2464). Згідно з пунктом 4 частини першої ст. 4 Закону N 2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування. Нарахування єдиного внеску фізичні особи - підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, здійснюють на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом N 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (абз. 1 п. 3 ч. І ст. 7 Закону N 2464). Відповідно до частини п'ятої ст. 8 Закону N 2464 єдиний внесок для платників, зазначених у ст. 4 Закону N 2464, встановлюється у розмірі 22 відс. до визначеної ст. 7 Закону N 2464 бази нарахування єдиного внеску. Виходячи з вищевикладеного, Фонд, який виплачує допомогу по тимчасовій непрацездатності, фізичній особі - платнику єдиного податку, повинен виконати функції податкового агента в частині нарахування, утримання та сплати (перерахування) до бюджету за рахунок таких осіб податку на доходи фізичних осіб та військового збору і відобразити зазначену допомогу у формі N 1-ДФ. При цьому у фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування не виникає обов’язку щодо оподаткування та відображення у звітності зазначених сум, крім того, суми допомоги по тимчасовій непрацездатності, отримані фізичними особами - підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування, не є базою нарахування єдиного внеску. За несвоєчасну сплату авансового внеску єдиного податку спрощенцями першої та другої груп передбачена відповідальність Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області інформують, що несплата або сплата не в повному обсязі фізичною особою – платником єдиного податку першої та другої груп авансових внесків єдиного податку в порядку та у строки, визначені Податковим кодексом, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 відс. ставки єдиного податку, обраної таким платником. Зазначена норма передбачена пунктом 122.1 статті 122 Податкового кодексу України. Нагадаємо, платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Також такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року. Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності. Не повернена сума поворотної фінансової допомоги включається до доходу підприємців – платників єдиного податку Сума поворотної фінансової допомоги, яка отримана  фізичною особою підприємцем – платником єдиного податку першої та другої групи та не повернена протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, відображається у складі доходів такого платника за підсумками податкового (звітного) року, на який припадає термін її повернення. Про це інформують в Головному управлінні ДПС в Івано-Франківській області. У разі якщо сума поворотної фінансової допомоги не повертається у зазначений вище термін і при цьому отримані протягом податкового (звітного) періоду доходи перевищують обсяги доходів, встановлені пунктом 291.4 статті 291 Податковим кодексом (1 млн грн - для І групи та 5 млн грн – для ІІ групи), то платники єдиного податку першої та другої групи мають подати податкову декларацію у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду. Для фізичних осіб-підприємців – платників єдиного податку третьої групи, для яких податковим (звітним) періодом є календарний квартал, відображення суми поворотної фінансової допомоги, яка не повертається протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, здійснюється за підсумками звітного кварталу, на який припадає термін повернення такої допомоги. Оподаткування поворотної фінансової допомоги, отриманої фізичною особою-підприємцем – платником єдиного податку, яка не повертається протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, здійснюється за ставками, визначеними у підпунктах 293.2 та 293.3 статті 293 Податкового кодексу (для першої групи платників єдиного податку – не більше 10 відсотків розміру прожиткового мінімуму, для другої групи платників єдиного податку - не більше 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, для третьої групи платників єдиного податку - за ставкою 3 відс. (+ПДВ) або 5 відс.). При перевищенні у податковому (звітному) періоді обсягу доходу, визначеного для відповідної групи платників єдиного податку, платник єдиного податку зобов’язаний застосувати до суми перевищення ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків, а також перейти на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку другої або третьої групи, або на сплату інших податків і зборів, встановлених Податковим Кодексом, або відмовитися від застосування спрощеної системи оподаткування. Штраф за порушення термінів зберігання первинних документів, бухгалтерської та статистичної звітності збільшено вдвічі Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області інформує, що Законом України від 16.01.2020 р. N 466-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни до статті 121 Податкового кодексу, відповідно до яких вдвічі збільшено розмір відповідальності за порушення встановлених законодавством строків зберігання документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Зокрема, з 23 травня 2020 року незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених Податковим кодексом, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень  (раніше штраф становив 510 грн). Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 2040 гривень (раніше було 1020 грн). Відповідно до пункту 44.3 статті 44 платники податків зобов'язані забезпечити зберігання первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством термінів, але не менш як 1095 днів  з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи. Для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статей 39 та 392 Податкового Кодексу термін зберігання становить 2555 днів. У разі неподання податкової звітності термін зберігання зазначених документів - не менш як 1095 днів з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів - не менш як 1095 днів з дня завершення терміну їх дії). У разі ліквідації платника податків первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, за період діяльності платника податків не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статей 39 та 392 Податкового кодексу), що передували даті ліквідації платника податків, в установленому законодавством порядку передаються до архіву. Декларування податкових зобов’язань з ПДВ у періоді дії карантину та своєчасності їх сплати Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області повідомляє, що 2 квітня 2020 року набрав чинності Закон України від 30.03.2020 року №540 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)»,  яким передбачено  звільнення від оподаткування ПДВ операції з ввезення на митну територію України та/або операції з постачання на митній території України товарів (в тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для боротьби з коронавірусною хворобою, перелік яких визначено КМУ. Перелік лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), які звільняються від сплати ввізного мита та операції з ввезення яких на митну територію України звільняються від оподаткування податком на додану вартість, встановлено постановою КМУ від 20.03.2020 № 224. Зверніть увагу, що Постановою КМУ від 08.04.2020 №271 внесено зміни до Переліку №224. Режим звільнення від оподаткування операцій з постачання товарних позицій, включених до Переліку №224 постановою КМУ №271, застосовуватиметься з дати набрання чинності вказаної нової постанови. Застосування режиму звільнення від оподаткування ПДВ з операцій з постачання товарів, включених до Переліку № 224, передбачене не з моменту набрання чинності Закону №540 (2 квітня 2020 року), а з моменту запровадження карантинних заходів на території України, тобто, з 17 березня 2020 року. Отже, платникам, які здійснювали постачання товарів, включених до Переліку №224 з нарахуванням ПДВ, необхідно здійснити коригування податкових зобов’язань щодо операцій, які були здійснені (відбулася «перша подія») з дати запровадження пільги - з 17 березня 2020 року. Податкові зобов’язання з ПДВ, визначені у таких податкових накладних, підлягають коригуванню після повернення покупцям сплаченої ними суми ПДВ, або зарахування її в рахунок оплати майбутніх поставок. Податкові накладні, складені з 17 березня 2020 року на операції з постачання товарів з Переліку № 224 з нарахуванням суми ПДВ, та розрахунки коригування в податковій декларації з ПДВ за березень та будь-які наступні звітні періоди не відображаються. У разі включення податкових накладних, складених з 17.03.2020 на операції з постачання товарів з Переліку № 224 з нарахуванням суми ПДВ, такий платник має право подати уточнюючий розрахунок, на підставі якого зменшити такі податкові зобов’язання. В податковій декларації з ПДВ операції з ввезення та постачання на митній території України зазначених товарів, відображаються наступним чином: - обсяги операцій з постачання на митній території України товарів, звільнених від оподаткування, вказуються у рядку у рядках 5 та 5.1 розділу I «Податкові зобов'язання» податкової декларації з ПДВ. - у разі заповнення рядків 5 та 5.1 розділу I «Податкові зобов'язання» декларації з ПДВ,  подається додаток 6 (Д6) «Розрахунок сум податку на додану вартість, не сплачених суб'єктом господарювання до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг, та/або показників, відповідно до яких підприємства (організації) належать до підприємства (організації) осіб з інвалідністю». Згідно із Довідником пільг № 98/2, складеним станом на 02 квітня 2020 року , для операцій з постачання товарів, включених до Переліку № 224, застосовується код пільги 14060544. РРО & «спрощенці» Головне управління ДПС у Харківській області роз’яснює, що з 1 січня 2021 року передбачається впровадження обов’язкового застосування РРО фізичними особами-підприємцями платниками єдиного податку ІІ та ІІІ груп, які провадять певні види діяльності, при здійсненні готівкових розрахунків із споживачами. Зокрема, РРО необхідно буде застосовувати «спрощенцям» зазначених груп, які здійснюють продаж товарів (надання послуг) через Інтернет, торгівлю ювелірними виробами та побутовими виробами з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, секонд-хендом, текстилем (крім реалізації за готівкові кошти на ринках) тощо. Також «касовий апарат» буде потрібен туристичним операторам й готельерам. З 1 квітня 2021 року РРО стане обов’язковим для усіх суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції, крім ФОПів платників єдиного податку І групи. Разом з цим, з метою уникнення зайвих витрат підприємців, ДПС розроблено програмне РРО, яке суб’єкти господарювання зможуть використовувати безоплатно. Увага! Не допускайте порушень! У податковій службі області звертають увагу, що з метою недопущення реалізації підакцизних товарів без застосування РРО, здійснюється системний аналіз наявної інформації баз даних.   Так, за результатами опрацювання інформації та чеків РРО, що надходять на сервер ДПС України, простежується значна кількість суб’єктів господарювання, які здійснюють реалізацію алкогольних напоїв та тютюнових виробів з середньомісячним виторгом менше 10,0 тис грн (тобто в середньому 330 грн на добу), при цьому розташовані у великих містах. Зрозуміло, що кожен господарський об’єкт потребує регулярних витрат на обслуговування та організацію виробничих процесів, зокрема, на оплату праці найманих працівників, орендну плату, комунальні платежі, земельний податок та інші види обов’язкових платежів; обслуговування технічних та контрольних приладів, оплату ліцензій та інших дозвільних документів. Таким чином, незначні обсяги продажу із застосуванням РРО призводять до логічного  припущення приховування суб’єктами господарювання реального обсягу реалізованих товарів з метою заниження об’єкту оподаткування. Це, в свою чергу, може бути підставою для організації проведення профілактичних та контрольно-перевірочних заходів у відношенні суб’єктів господарювання з незначними сумами виторгів РРО. Щодо списання боргу з єдиного внеску Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області повідомляє, що з 03.06.2020 набрав чинності Закон України від 13 травня 2020 року № 592-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників» (далі – Закон № 592). Відповідно до пункту 5 розділу I Закону № 592 розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) доповнено пунктом 915, згідно з яким  підлягають списанню за заявою платника та у порядку, визначеному Законом № 2464, несплачені станом на день набрання чинності Законом № 592 суми недоїмки, нараховані платникам єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки, по фізичних особах – підприємцях (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та по особах, які провадять незалежну професійну діяльність, у разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та за умови подання протягом 90 календарних днів з дня набрання чинності Законом № 592: - фізичними особами – підприємцями (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування): 1) державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи фізичної особи – підприємця заяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності 2) контролюючому органу – звітності по єдиному внеску за період з 01 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом № 592. Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше; - особами, які провадять незалежну професійну діяльність контролюючому органу: 1) заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску; 2) звітності по єдиному внеску за період з 01 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом № 592. Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше. Після отримання у встановленому законом порядку відповідних відомостей від державного реєстратора або заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та за умови подання платником єдиного внеску зазначеної звітності (якщо відповідна звітність не була подана раніше) контролюючий орган протягом          15 робочих днів проводить камеральну перевірку, за результатами якої приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені або вмотивоване рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені. Контролюючим органом може бути прийнято рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені, за умови якщо за результатами перевірки буде встановлено, що: 1) платник податків отримав дохід (прибуток) протягом періоду з 01 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом № 592; 2) суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були в повному обсязі самостійно сплачені платником або стягнуті у порядку, передбаченому Законом № 2464. У разі якщо суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були частково самостійно сплачені платником та/або стягнуті, контролюючий орган приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені у частині, що залишилася несплаченою. Штрафні санкції до платника єдиного внеску за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом № 2464, за наведених умов не застосовуються. Вимога про сплату суми недоїмки, штрафних санкцій і пені вважається відкликаною у день прийняття податковим органом рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені. Нараховані та сплачені або стягнуті за зазначений період суми недоїмки, штрафних санкцій і пені відповідно до Закону № 2464 не підлягають поверненню. З 23.05.2020 доходи постійного представництва оподатковується у загальному порядку Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області доводить до відома платників, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) оновлено п.п. 141.4.7 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Так, відповідно до внесених Законом № 466 змін вилучено норми п.п. 141.4.7 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, які надавали можливість визначати суму прибутку постійного представництва нерезидента, що підлягає оподаткуванню в Україні, на підставі складення нерезидентом окремого балансу фінансово-господарської діяльності, погодженого з контролюючим органом за місцезнаходженням постійного представництва, або у разі неможливості визначити шляхом прямого підрахування прибуток, отриманий нерезидентами з джерелом його походження з України, визначати оподатковуваний прибуток контролюючим органом як різницю між доходом та витратами, визначеними шляхом застосування до суми отриманого доходу коефіцієнта 0,7. Починаючи з 23.05.2020 оновленим п.п. 141.4.7 п. 141.4 ст. 141 ПКУ передбачено єдиний порядок оподаткування податком на прибуток підприємств постійних представництв, а саме: постійне представництво оподатковується в загальному порядку та визначає обсяг оподатковуваного прибутку відповідно до положень ст. 39 ПКУ. З 23.05.2020 змінилися вимоги щодо підтвердження даних, визначених у податковій звітності Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області інформує, що Закон України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) вніс зміни до ст. 44 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Законом № 466, зокрема внесено зміни щодо вимог у разі підтвердження даних, визначених у податковій звітності. Так, відповідно до Закону № 466 у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів платник податків зобов’язаний не тільки у п’ятиденний строк повідомити контролюючий орган, але і надати оформлені відповідно до законодавства документи, які підтверджують настання події, що призвела до такої втрати, пошкодження або дострокового знищення документів. Тільки у цьому випадку строки проведення перевірки будуть перенесені до дати відновлення документів у межах 120 днів. У разі невідновлення бухгалтерських документів або їх повторної втрати, пошкодження чи дострокового знищення, що відбулися після використання платником податків права на їх відновлення, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення звітності. Відповідні зміни внесено до п. 44.5 ст. 44 ПКУ і вони набрали чинності з 23.05.2020. За несвоєчасну реєстрацію ПН/РК Податковим кодексом України передбачені нові штрафні санкції Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області звертає увагу платників ПДВ, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) внесено зміни до ст. 1201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), якими передбачено застосування штрафів за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної (далі – ПН) і розрахунку коригування до податкової накладної (далі – РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН). Так, Законом № 466 оновлено п. 1201.1 ст. 1201 ПКУ, відповідно до якого запроваджено нові штрафи за несвоєчасну реєстрацію в ЄРПН ПН/РК, в яких не зазначаються суми ПДВ, а саме в: ► ПН/РК, складених на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування ПДВ; ► ПН, складених на операції, що оподатковуються ПДВ за нульовою ставкою; ► ПН, складених відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ у разі здійснення операцій, визначених підпунктами «а» – «г» п. 198.5 ст. 198 ПКУ, та РК, складених до таких ПН; ► ПН, складених відповідно до ст. 199 ПКУ, та РК, складених до таких ПН; ► ПН, складених відповідно до абзацу одинадцятого п. 201.4 ст. 201 ПКУ. За порушення граничного строку реєстрації таких ПН/РК в ЄРПН, на платника ПДВ накладається штраф у розмірі 2 відсотків обсягу постачання (без ПДВ), але не більше 1 020 гривень. Крім того, відсутність реєстрації таких ПН/РК в ЄРПН, якщо це порушення зазначене в податковому повідомленні-рішенні (далі – ППР), складеному за результатами перевірки контролюючого органу, тягне за собою накладення на платника податку штрафу у розмірі 5 відсотків обсягу постачання (без ПДВ), але не більше 3 400 гривень (п. 1201.2. ст. 1201 ПКУ). Тобто, під нові штрафи за несвоєчасну реєстрацію в ЄРПН підпадають також і ПН/РК, в яких не зазначаються суми ПДВ. У таких випадках штрафи нараховуються у відсотках до обсягу постачання, встановлених Законом № 466. При цьому слід враховувати, що згідно з новим п. 73 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ, якщо штрафи за порушення граничного строку реєстрації таких ПН та/або РК в ЄРПН, передбачені ст. 201 ПКУ, були нараховані протягом періоду з 01 січня 2017 року до 31 грудня 2019 року, але грошові зобов’язання за ними станом на дату набрання чинності Законом № 466 неузгоджені (відповідні ППР знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження та грошові зобов’язання за ними не сплачено), то мають застосовуватися нові розміри штрафів, встановлені Законом № 466. Контролюючий орган за місцем реєстрації платника ПДВ здійснює перерахунок суми штрафу і надсилає (вручає) такому платнику нове ППР. Попереднє ППР вважається скасованим (відкликаним). Порушення платниками ПДВ граничного строку, передбаченого для реєстрації всіх інших ПН та/або РК в ЄРПН, тягне за собою накладення штрафу у розмірі від 10 до 50 відсотків суми ПДВ, зазначеної в таких ПН/РК в залежності від кількості календарних днів порушення строку реєстрації (п. 1201.1. ст. 1201 ПКУ). Відсутність реєстрації протягом граничного строку всіх інших ПН та/або РК в ЄРПН, про що зазначено в ППР, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, – тягне за собою накладення на платника ПДВ штрафу у розмірі 50 відсотків суми податкових зобов’язань з ПДВ, вказаної у такій ПН та/або РК, або від суми ПДВ, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо ПН на таку операцію не складено (п. 1201.2. ст. 1201 ПКУ). Норми набрали чинності 23.05.2020. Законом України № 466 з 01.01.2021 запроваджується Єдиний реєстр податкових повідомлень-рішень контролюючих органів Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області повідомляє, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), відповідно до яких з 01.01.2021 запроваджується Єдиний реєстр податкових повідомлень-рішень контролюючих органів надісланих (вручених) платникам податків (далі – Реєстр). Відповідні зміни внесено Законом № 466 до пунктів 58.1 та 58.2 ст. 58 ПКУ. Так, у вищезазначеному Реєстрі буде міститися інформація про: ● дати складання, надіслання (вручення) та отримання платником податків податкового повідомлення-рішення; ● дату відкликання або зміни податкового повідомлення-рішення; ● дати настання граничного строку сплати грошового зобов’язання, визначені у них суми (нарахування/зменшення) грошового зобов’язання, зменшення суми бюджетного відшкодування, від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість, стан їх узгодження та терміни сплати; ● інформація про виникнення податкового боргу платника податків, дату та номер податкової вимоги; ● оскарження податкового повідомлення-рішення в адміністративному або судовому порядку. Технічним адміністратором Реєстру визначено Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Щоб уникнути штрафу, своєчасно подайте повідомлення за ф. № 20-ОПП! Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області доводить до відома платників, що відповідно до п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку). Об’єктами оподаткування і об’єктами, пов’язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів. Такі об’єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом ПКУ. Платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків. Заява про взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку подається у відповідний податковий орган протягом 10 робочих днів після створення відокремленого підрозділу, реєстрації рухомого чи нерухомого майна чи відкриття об’єкта чи підрозділу, через які провадиться діяльність або які підлягають оподаткуванню. Форму Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП визначено у додатку 11 до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями. Згідно з абзацом другим п. 117.1 ст. 117 ПКУ неподання у строки та у випадках, передбачених ПКУ, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, відповідно до вимог, встановлених ПКУ, – тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 340 грн, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, – 1 020 гривень. У разі неусунення таких порушень або за ті самі дії, вчинені протягом року особою, до якої були застосовані штрафи за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 680 грн, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, – 2 040 грн (абзац четвертий п. 117.1 ст. 117 ПКУ). Податкова знижка за 2020 рік: розширено перелік витрат Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області нагадує, що Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби   (COVID-19)» розширено перелік витрат, які платники мають право включити до податкової знижки. Так, громадяни – платники податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) при реалізації права на податкову знижку відповідно до положень ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) зможуть включити до такої знижки (у повному обсязі без урахування обмежень) суму грошових коштів, або вартість: ◄ лікарських засобів для надання медичної допомоги хворим; ◄ дезінфекційних засобів антисептиків; ◄ медичного обладнання; ◄ засобів індивідуального захисту; ◄ медичних виробів для скринінгу хворих; ◄ розхідних матеріалів для надання медичної допомоги; ◄ медичних виробів, лабораторного обладнання, розхідних матеріалів, реагентів для лабораторних досліджень; ◄ медичних виробів, лабораторного обладнання, розхідних матеріалів для інфекційних відділень, патологоанатомічних відділень тощо); ◄ засобів особистої гігієни; ◄ продуктів харчування; ◄ товарів за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України. При цьому, зазначені вище кошти, обладнання, товари, матеріали добровільно перераховані (передані) протягом карантину, що запроваджений Кабінетом Міністрів України у порядку встановленому законом на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) наступним суб’єктам (одному або декільком): ► громадським об’єднанням; ► благодійним організаціям; ► центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я – Міністерству охорони здоров’я України; ► іншим центральним органам виконавчої влади, які реалізують державну політику у сферах санітарного та епідемічного благополуччя населення, контролю якості та безпеки лікарських засобів, протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та інших соціально небезпечних захворювань; ► особі, уповноваженій на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я (Державному підприємству «Медичні закупівлі України»); ► закладам охорони здоров’я державної та/або комунальної власності; ► структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій. Вищезазначені витрати фізичні особи – платники ПДФО мають право включити до податкової знижки за результатами звітного 2020 податкового року. Для цього у 2021 році їм потрібно буде подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2020 рік у терміни, визначені ПКУ. Електронний кабінет забезпечує дистанційне отримання інформації про платника у режимі реального часу Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області повідомляє, що сервіс Електронний кабінет (далі – Е-кабінет), що функціонує на офіційному вебпорталі ДПС, забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених Податковим кодексом України (далі – ПКУ) та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, і нормативно-правовими актами. У приватній частині Е-кабінету інформація щодо облікових даних, поданої звітності, стану розрахунків з бюджетом, листів, запитів, реєстрації податкових накладних та інших сервісів оновлюється у режимі реального часу. Отже, використовуючи можливості Е-кабінету, платник податків реалізовує свої права та обов’язки, шляхом отримання у режимі реального часу інформації, яка збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв’язку з обліком платників та адмініструванням податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), здійсненням податкового контролю, дані оперативного обліку податків, зборів, єдиного внеску (у тому числі дані інтегрованих карток платників податків), дані системи електронного адміністрування ПДВ, дані системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, а також одержання такої інформації у вигляді документа, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з Е-кабінету із накладенням кваліфікованого електронного підпису посадової особи контролюючого органу та кваліфікованої електронної печатки контролюючого органу із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання. Е-кабінет створюється та функціонує, зокрема, за таким принципом, як повнота функціоналу – наявність такого інтерфейсу електронного сервісу, який забезпечує можливість реалізації прав та обов’язків платника, отримання документів, передбачених законодавством, та інформації, що стосується такого платника, онлайн (через Інтернет у режимі реального часу) або через програмний інтерфейс (АРІ), іншими засобами інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем (п. 421. 1 ст.421 ПКУ). Е-кабінет у процесі функціонування взаємодіє з іншими інформаційно-телекомунікаційними системами ДПС. Порушили порядок сплати частини чистого прибутку – законодавством передбачена відповідальність! Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області повідомляє, що Законом України від 26 лютого 2020 року № 465-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни до Закону України від 21 вересня 2006 року № 185-V «Про управління об’єктами державної власності» із змінами, зокрема ст. 111  доповнено частиною третьою, яка набула чинності 23.05.2020. Відповідно до зазначених змін державні унітарні підприємства та їх об’єднання – платники частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку подають до податкових органів розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку (далі – Розрахунок) у порядку та у строки, встановлені Податковим кодексом України (далі – ПКУ). Отже з 23.05.2020 до платників частини чистого прибутку (доходу)/дивідендів на державну частку, які порушили правила подання до контролюючих органів Розрахунку, або порушили порядок сплати (перерахування) грошового зобов’язання з частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку, або у разі визначення контролюючим органом суми податкового зобов’язання з цих платежів, податкові органи мають право застосувати штрафні (фінансові) санкції (штрафи) та пеню за вищезазначені порушення у порядку, визначеному нормами ПКУ. Про нарахування та сплату єдиного внеску членами фермерського господарства Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області звертає увагу членів фермерського господарства, що для взяття на облік платником єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) їм необхідно подати до контролюючого органу за місцем реєстрації (проживання) заяву про взяття на облік платника єдиного внеску за формою № 12-ЄСВ (далі – Заява) (додаток 2 до Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – Порядок), затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162 із змінами). Заява додатково підписується головою фермерського господарства та разом з підтвердними документами щодо дати набуття членства у фермерському господарстві (договір (декларація) про створення сімейного фермерського господарства, статут господарства тощо) подається протягом 10 календарних днів після внесення змін до установчих документів фермерського господарства. Контролюючим органом наступного робочого дня з дня взяття на облік членів фермерського господарства безоплатно надсилається (вручається) повідомлення про взяття їх на облік за формою № 2-ЄСВ (до даток 3 до Порядку). Члени фермерського господарства, які не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, нараховують єдиний внесок за себе у розмірі    22 % на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. Якщо платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску. Члени фермерського господарства зобов’язані сплачувати за себе єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок. Право на звільнення від сплати єдиного внеску за себе мають члени фермерського господарства, якщо вони належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, або отримують пенсію за віком, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого    ст. 26 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» із змінами, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Запроваджено нові норми при наданні контролюючим органом індивідуальних податкових консультацій Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області повідомляє, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у частині вдосконалення порядку надання податковими органами індивідуальних податкових консультацій (далі – ІПК). Так, відповідно до внесених змін: ► з 01 липня 2020 року Електронний кабінет надає можливість платнику податків подавати звернення на отримання ІПК в електронній формі. Запит на ІПК та ІПК в електронній формі необхідно підписати з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги»; ► податковим органам надано право надавати ІПК в електронній формі; ► збільшено з 10 до 15 кількість календарних днів термін, на який може бути продовжено строк розгляду звернення на отримання ІПК. Загальний строк надання ІПК (з урахуванням продовження), передбачений ПКУ, складає не більше 40 днів. Норми щодо звільнення від відповідальності, включаючи фінансову (штрафні санкції та/або пеню), платника податків, який діяв відповідно до наданої ІПК, а також узагальнюючої податкової консультації (п. 53.1 ст. 53 ПКУ) діють до 31.12.2020. З 01.01.2021 вказані норми відповідно до Закону № 466 перенесено до п. 112.8 ст. 112 ПКУ та продовжать діяти. МСФО дещо оновлені Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області повідомляє, що  Міністерством фінансів України актуалізовані офіційні переклади деяких з "Міжнародних стандартів фінансової звітності". Зміни зачепили, зокрема: - МСБО 8 "Облікові політики, зміни у бухгалтерських оцінках і помилки"; - МСБО 23 "Витрати по позиках"; - МСБО 40 "Інвестиційна нерухомість"; - КТМФЗ 16 "Хеджування чистих інвестицій в закордонну господарську одиницю". Щодо основних змін: - «суттєвий» в контексті МСБО 8 потрібно розуміти так, як вона визначена в п. 7 МСБО 1 "Подання фінансової звітності". - в п. 14 МСБО 23 додали положення, що при визначено, що норма капіталізації повинна бути середньозваженою величиною витрат за позиками стосовно всіх позик суб'єкта господарювання, що непогашені протягом періоду. Однак суб'єкт господарювання має виключити з цих розрахунків витрати за позиками здійсненими спеціально з метою отримання кваліфікаційного активу допоки, значною мірою, усі заходи, необхідні для підготовки цього активу до передбачуваного використання або реалізації, не будуть завершені. Сума витрат за позиками, капіталізована суб'єктом господарювання протягом періоду, не повинна перевищувати суму витрат за позиками, понесених протягом цього періоду. - в оновленому МСБО 40, серед іншого, розширений п.53, що стосується ситуацій неможливості достовірно оцінити справедливу вартість інвестиційної нерухомості. - в КТМФЗ 16 виправили посилання з МСБО 39 на МСФО 9. Працюєте з резидентами Австрії? Зверніть увагу на зміну ставок оподаткування Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області повідомляє, що Міністерство фінансів України зауважило на своєму сайті, що черговим кроком на шляху до євроінтеграції став перегляд умов Конвенції про уникнення подвійного оподаткування між Україною і Австрією. Результатом такого перегляду став підписаний 15.06.2020 року Протокол про внесення змін з метою приведення положень цієї Конвенції у відповідність з Модельною Конвенцією ОЭСР. Основні зміни стосуються збільшення ставок оподаткування, зокрема: - для дивідендів з 10 % до 15 %. - для відсотків з 2% до 5%. - для "науково-технічних" роялті  (за користування будь-яким авторським правом на наукову працю, патент і ін.) з 0% до 5 %. - для "творчих"  роялті (за користування авторським правом на літературні твори або витвори мистецтва) з 5% до 10%. Окрім збільшення ставок передбачається введення нових положень: - "Право на отримання вигод", що обмежує можливість застосування пільгових положень Конвенції, якщо їх отримання є основною метою; - "Обмін інформацією", що розширює можливості компетентних органів Договірних Держав по обміну податковою інформацією. З 1 липня податкову декларацію збору за місця для паркування транспортних засобів подаємо за новою формою Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області повідомляє, що починаючи з 13.03.2020 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 21.12.2019 №550 «Про внесення змін до форми Податкової декларації збору за місця для паркування транспортних засобів. Відповідно до норм Податкового кодексу України декларацію за новою формою у редакції наказу №550 необхідно складати за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося її оприлюднення, і подавати з 01.07.2020 року. Нова форма декларації складається з двох частин: - податкової декларації, в якій безпосередньо зазначаються дані про суб’єкта господарювання та суму збору до сплати; - додатку до декларації, де вказується розрахунок суми збору за об’єктами оподаткування. Зазначений розрахунок містить нові показники, яких не було в попередній декларації, а саме: код та найменування податкової пільги (згідно з актуальним довідником податкових пільг); суму пільги, розраховану пропорційно до періоду користування пільгою; дату початку і закінчення користування пільгою; суму пільги, яку використали за цільовим призначенням; площу, на яку поширили пільгу (кв. м.). Нагадуємо, що з 1 січня 2020 року скасовано звіт про суми податкових пільг, а ведення обліку податкових пільг контролюючими органами здійснюватиметься на підставі податкової звітності. У рамках комунікаційної податкової платформи відбулась зустріч фахівців ДПС з представниками Європейської Бізнес Асоціації ДПС продовжує практику проведення зустрічей з асоціаціями платників у рамках функціонування комунікаційної податкової платформи із забезпеченням всіх необхідних заходів безпеки в умовах карантину. Чергова з них, в якій взяли участь представники Європейської Бізнес Асоціації та керівники структурних підрозділів ДПС, відбулась 25 червня. Під час зустрічі обговорювалися актуальні питання діяльності суб’єктів господарювання, які працюють, зокрема, у фінансовому секторі, агросекторі, будівництві. Мова йшла про результати проведення податкових перевірок, систему моніторингу реєстрації податкових накладних, використання товарного знаку тощо. Запроваджений новий формат роботи – комунікаційна податкова платформа має на меті вирішення питань, які турбують компанії та асоціації платників, та з’ясування системних проблем, які потребують оперативних управлінських рішень або рішень у законодавчій площині. 63,8 млн грн до бюджету від боржників З керівниками підприємств-боржників проводиться інформаційно-роз’яснювальна робота. До неї також залучено органи місцевого самоврядування. Оскільки наповнення місцевих бюджетів – наша спільна робота. В червні проведено ряд робочих зустрічей з головами районних держаних адміністрацій, на які були запрошені і керівники підприємств-боржників. Обговорено проблемні питання та шляхи їх вирішення, причини виникнення та перспективи погашення податкового бору до місцевих бюджетів. Результатами застосування заходів,  направлених на зменшення податкового боргу, стали надходження до місцевого бюджету, які на поточну дату (за оперативними даними) складають 63,8  млн грн, у тому числі в червні - 7,4 млн гривень. Робота триває. Харківщина: понад 18,6 млрд грн за півроку – до бюджету України Протягом січня-червня 2020 року платники податків регіону перерахували до бюджетів усіх рівнів 18 635,9  млн грн податків і зборів.  Так, до Державного бюджету надійшло 10,6 млрд грн, до місцевих бюджетів  8,0 млрд гривень. До уваги платників ПДВ! Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області повідомляє, що механізм зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування  (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН (далі – комісії контролюючих органів), права та обов’язки їх членів визначає Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року    № 1165 (далі – Порядок зупинення). У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку на додану вартість (далі – ПДВ), яким складено ПН/РК, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких ПН/РК зупиняється (п. 6 Порядку зупинення). Автоматизований моніторинг відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків – це сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації (п. 2 Порядку зупинення). У разі встановлення відповідності платника ПДВ хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку. Платник ПДВ отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника ПДВ через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4 до Порядку зупинення). Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника ПДВ з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: - договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; - договори, довіреності, акти керівного органу платника ПДВ, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; - первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; - розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; - документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; - інші документи, що підтверджують невідповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку. Інформацію та копії документів, подані платником ПДВ, комісія регіонального рівня розглядає протягом 7 робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення. Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників ПДВ критеріям ризиковості платника податку. У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу ПН/РК встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім ПН/РК, складених платником ПДВ, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких ПН/РК зупиняється (п. 7 Порядку зупинення). Платник ПДВ отримує інформацію щодо ПН/РК, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет. Платник ПДВ отримує розраховані показники позитивної податкової історії через електронний кабінет. У разі зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику ПДВ квитанцію про зупинення реєстрації ПН/РК, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації (п. 10 Порядку зупинення). У квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК зазначаються: 1) номер та дата складення ПН/РК ; 2) критерій (критерії) ризиковості платника ПДВ та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію ПН/РК в ЄРПН, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник ПДВ; 3) пропозиція щодо надання платником ПДВ пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації (п. 11 Порядку зупинення). Платник ПДВ має право подати до контролюючого органу пояснення та копії документів до зупинених ПН/РК протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного в ПН/РК. Комісія регіонального рівня розглядає подані пояснення та копії документів до зупинених ПН/РК та приймає одне з рішень: про реєстрацію ПН/РК, після чого ПН/РК реєструється в ЄРПН за умови наявного ліміту, або відмову у такій реєстрації. У разі коли комісією регіонального рівня прийнято рішення про відмову у реєстрації ПН/РК, платник ПДВ має право оскаржити таке рішення в адміністративному порядку, шляхом направлення протягом 10 робочих днів скарги з поясненнями та копіями документів до комісії центрального рівня. Комісія центрального рівня протягом 10 календарних днів розглядає скаргу з поясненнями та копіями документів та приймає одне з рішень: задовольняє скаргу та скасовує рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН, після чого ПН/РК реєструється в ЄРПН за умови наявного ліміту або залишає скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН без змін. У разі, коли комісією центрального рівня залишено скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН без змін, платник ПДВ має право оскаржити зазначене рішення в судовому порядку. У разі надходження рішення суду, яке набрало законної сили про зобов’язання зареєструвати ПН/РК, такі ПН/РК підлягають реєстрації. У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу зупиняється реєстрація ПН/РК на підставі встановлення, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, то платник ПДВ має право подати до ДПС Таблицю даних платника податку на додану вартість (далі – Таблиця) за встановленою формою – це додаток 5 до Порядку зупинення. Таблиця – це зведена інформація, що подається платником податку до контролюючого органу, щодо кодів видів економічної діяльності платника ПДВ згідно з Класифікатором видів економічної діяльності, кодів товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником ПДВ, ввозяться на митну територію України. Таблиця подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку. Таблиця розглядається комісією регіонального рівня протягом 5 робочих днів після її отримання. Комісія регіонального рівня приймає рішення про врахування або неврахування Таблиці, яке надсилається платнику ПДВ у порядку, встановленому ст. 42 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) (додаток 6 до Порядку зупинення). У рішенні про неврахування Таблиці в обов’язковому порядку зазначається причина такого неврахування. Таблиця враховується ДПС в автоматичному режимі у разі, коли: - така Таблиця подається платниками ПДВ – сільськогосподарськими товаровиробниками, включеними до Реєстру отримувачів бюджетної дотації відповідно до Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України», та/або сільськогосподарськими товаровиробниками, які на 31.12.2016 застосовували спеціальний режим оподаткування відповідно до ст. 209 ПКУ та мають у власності (право власності/користування) та/або на умовах оренди земельні ділянки, загальна площа яких становить не менш як 200 га включно станом на 1 січня та які відображені у податковій звітності до 20 лютого поточного року (до  20 лютого поточного року враховується наявність таких ділянок за звітний період попереднього року), та у поданій Таблиці зазначаються відомості про постачання (виготовлення) таких груп товарів за кодами згідно з УКТЗЕД, як живі тварини (код згідно з УКТЗЕД 01); риба і ракоподібні, молюски та інші водяні безхребетні (код згідно з УКТЗЕД 03); молоко та молочні продукти; яйця птиці; натуральний мед; їстівні продукти тваринного походження, в іншому місці не зазначені (код згідно з УКТЗЕД 04); овочі та деякі їстівні коренеплоди і бульби (код згідно з УКТЗЕД 07); їстівні плоди та горіхи; шкірки цитрусових або динь (код згідно з УКТЗЕД 08); зернові культури (код згідно з УКТЗЕД 10); насіння і плоди олійних рослин; інше насіння, плоди та зерна; технічні або лікарські рослини; солома і фураж (код згідно з УКТЗЕД 12); - зазначена Таблиця подається платниками ПДВ, в яких значення показників D (D = S/T) та P (P = Pм х 1,4), розрахованих у порядку, встановленому пунктом 3 Порядку зупинення, мають такі розміри: D > 0,02, P < Pм х 1,4, та у такій Таблиці зазначені товари/послуги, обсяг постачання яких згідно з ПН/РК, зареєстрованими за останні 12 календарних місяців в ЄРПН, становить більше    25 % загального обсягу операцій з постачання за останні 12 календарних місяців. У разі коли до контролюючого органу надійшла податкова інформація, що свідчить про надання платником ПДВ недостовірної інформації, в Таблиці, яка врахована, зокрема в автоматичному режимі, комісії контролюючих органів мають право прийняти рішення про неврахування Таблиці, яке надсилається платнику ПДВ у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ (додаток 7 Порядку зупинення). Таблиця враховується у разі надходження до контролюючого органу рішення суду про скасування рішення про неврахування Таблиці, яке набрало законної сили. Таблиця подається платником ПДВ в електронній формі засобами електронного зв’язку з урахуванням вимог законів України «Про електронні довірчі послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами», затвердженого Міністерством фінансів України. ДПС постійно розміщує на своєму офіційному вебпорталі відомості щодо засобів електронного зв’язку, якими може подаватися Таблиця. Довідково: S – загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено ПН/РК, сум єдиного внеску та податків і зборів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, платником ПДВ та його відокремленими підрозділами; T – загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0 %, 20 % і 7 %, зазначеними платником ПДВ в ПН/РК, зареєстрованих в ЄРПН за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено ПН/РК; P – сума ПДВ, зазначена платником ПДВ в ПН/РК, зареєстрованих в ЄРПН у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в ЄРПН ПН/РК; Pм – найбільша місячна сума ПДВ, зазначена у ПН/РК, зареєстрованих платником ПДВ в ЄРПН за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено ПН/РК. Умови, за яких зараховуються у зменшення податку на прибуток сплачені за митним кордоном України податки Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області інформує, що у разі отримання доходу з іноземних джерел і сплати сум податку на прибуток підприємств (далі – податок) суб’єктами господарювання за кордоном, такі суми податку зараховуються під час сплати ними податку в Україні. При цьому зарахуванню підлягає сума податку, розрахована за правилами, встановленими розділом ІІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Розмір зарахованих сум податку з іноземних джерел протягом податкового (звітного) періоду не може перевищувати суми податку, що підлягає сплаті в Україні таким платником податку протягом такого періоду. Не підлягають зарахуванню у зменшення податкових зобов’язань такі податки, сплачені в інших країнах: ► податок на капітал/майно та приріст капіталу; ► поштові податки; ► податки на реалізацію (продаж); ► інші непрямі податки незалежно від того, підпадають вони під категорію прибуткових податків чи оподатковуються іншими податками згідно із законодавством іноземних держав. Зарахування сплачених за митним кордоном України сум податку здійснюється за умови подання письмового підтвердження контролюючого органу іншої держави щодо факту сплати такого податку та за наявності чинного міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування доходів. Норми встановлені п.п. 141.4.9 п. 141.4 ст. 14 ПКУ. Врахування приватним нотаріусом у складі витрат єдиного внеску, фактично сплаченого за попередній звітний рік Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області доводить до відома, що оподатковуваним доходом осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності. У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат. Норми встановлені п.178.3 ст.178 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). На підставі положень Закону України від 02 березня 1993 року № 3425-XII «Про нотаріат» із змінами та з метою встановлення єдиного переліку витрат, пов’язаних з організацією роботи приватних нотаріусів, Міністерством юстиції України видано лист від 02.02.2006 № 31-35/20, в якому наведено перелік витрат, які приватні нотаріуси мають право враховувати при обчисленні загального річного оподатковуваного доходу, зокрема, сплату нотаріусами внесків, у тому числі на користь найманих працівників. Враховуючи вищезазначене, сплата приватними нотаріусами єдиного внеску, у тому числі на користь найманих працівників, за попередній звітний рік, що фактично сплачена згідно з остаточним розрахунком у поточному році, може бути включена до складу витрат при обчисленні оподатковуваного доходу за звітний рік. З якого періоду юрособа – сільськогосподарський товаровиробник повторно може бути включена до четвертої групи платників єдиного податку? Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області звертає увагу сільськогосподарських товаровиробників на наступне. Нормами п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування або відмови від спрощеної системи оподаткування платниками єдиного податку четвертої групи здійснюється відповідно до підпунктів 298.8.1 – 298.8.8 п. 298.8 ст. 298 ПКУ. Сільськогосподарський товаровиробник повторно може бути включений до четвертої групи платників єдиного податку не раніше ніж через два календарні роки після його переходу на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку іншої групи, або анулювання його попередньої реєстрації платником єдиного податку четвертої групи (п.п. 298.8.8 п. 298.8 ст. 298 ПКУ). Норми п.п. 298.8.8 п. 298.8 ст. 298 ПКУ не застосовуються у разі анулювання реєстрації платником єдиного податку четвертої групи юридичної особи за ініціативою контролюючого органу. Визначення платників екологічного податку Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області нагадує, що відповідно до п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються: ► викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення; ► скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти; ► розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання); ► утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені); ► тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.  Довідково: розміщення відходів – це постійне (остаточне) перебування або захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об’єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозволи уповноважених органів (п.п. 14.1.223 п. 14.1 ст. 14 ПКУ). Юрособа має право власності на нежитлове приміщення у багатоквартирному жилому будинку: коли сплачується земельний податок? Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області звертає увагу платників на те, що земельний податок справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів. Норми визначені п.п. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України   (далі – ПКУ). Плату за землю сплачують власники землі та землекористувачі з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (п. 287.1 ст. 287 ПКУ). Відповідно до статей 125 та 126 Земельного кодексу України (далі – ЗКУ) право власності на земельну ділянку, право постійного користування, а також право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації таких прав. При переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку (п. 287.6 ст. 287 ПКУ). Власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно (п. 287.8 ст. 287 ПКУ). Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, та прибудинкові території державної або комунальної власності надаються у постійне користування підприємствам, які здійснюють управління такими будинками. Разом з тим, земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, та прибудинкові території, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ст. 42 ЗКУ). Враховуючи вищевикладене, обов’язок сплачувати земельний податок та подавати податкову декларацію з цього податку у юридичної особи, яка має право власності на будівлю, споруду (її частину), настає з дня виникнення права власності/користування земельними ділянками, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини). Звертаємо увагу, що оскільки обов’язок сплачувати земельний податок та подавати податкову декларацію з цього податку настає з моменту набуття відповідного права на земельну ділянку, то власнику нежитлового приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку необхідно оформити таке право. За несвоєчасну сплату ПДФО за наслідками поданої декларації про майновий стан і доходи передбачена відповідальність Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області нагадує, що деклараційна кампанія 2020 року добігла до кінця. Законом України від 17 березня 2020 року № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» строки подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) за 2019 рік і сплати податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) та військового збору, зазначених у такій Декларації, відтерміновано. Граничний строк подання Декларація за 2019 рік без застосування штрафних санкцій у 2020 році перенесено на 30.06.2020. Податкові зобов’язання, визначені фізичними особами у такій Декларації, мають бути сплачені до 01 жовтня 2020 року. Згідно з п. 126.1 ст. 126 ПКУ у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: ► при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; ► при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу. Крім цього, при нарахуванні суми податкового зобов’язання, визначеного платником ПДФО або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до ст. 50 ПКУ, – після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання нараховується пеня (п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ). Згідно з п. 129.4 ст. 129 ПКУ на суми грошового зобов’язання, визначеного п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, починаючи з 91 календарного дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день. До уваги платників ПДВ! Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області інформує про наступне. Порядок оскарження рішень контролюючих органів в адміністративному порядку визначено ст. 56 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Водночас, Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 02.04.2020, підрозділ 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ доповнено п. 528. Відповідно до вимог п. 528  підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) (далі – завершується дія карантину), зупиняється перебіг строків, встановлених ст. 56 ПКУ (в частині процедури адміністративного оскарження) щодо скарг платників податків (крім скарг щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету ПДВ та/або з від’ємного значення з ПДВ), що надійшли (надійдуть) по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, та/або які не розглянуті станом на 18.03.2020. Таке зупинення не породжує будь-яких наслідків, передбачених, зокрема ст. 56 ПКУ. З першого календарного дня місяця, наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, перебіг строків, які зупинялися відповідно до п. 528 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, продовжується з урахуванням часу, що минув до такого зупинення. Тобто, якщо скарга на рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) подана у період з 02 квітня по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину або не розглянута станом на 18.03.2020 і строк прийняття рішення по такій скарзі припадає на період з 02 квітня по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, то прийняття рішення по скарзі поза межами строків, визначених ст. 56 ПКУ, не призводить до задоволення скарги. Водночас, з урахуванням того, що першого календарного дня місяця, наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, перебіг строків, які зупинилися, продовжується, то комісія центрального рівня має право прийняти рішення щодо розгляду скарги на рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН з першого календарного дня місяця, наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину з урахуванням часу, що минув до такого зупинення. Запровадження програмних РРО: відповіді на актуальні питання Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області нагадує, що законами України від 20 вересня 2019 року № 128-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» та № 129-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» із змінами запроваджено низку новацій у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій. З урахуванням вищезазначеного Державною податковою службою України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/422912.html наведені відповіді на актуальні питання стосовно використання програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО).  1. В який момент часу формується діапазон номерів для ПРРО і яким чином він поповнюється? Перша порція діапазону номерів (2 000) видається під час реєстрації ПРРО. За заявою суб’єкта господарювання таку кількість може бути збільшено, виходячи із розрахунку максимальної кількості розрахункових документів (чеків), які формуються ПРРО в режимі онлайн протягом 36 годин безперервно протягом календарного року. Щоразу після приймання фіскальним сервером ДПС від ПРРО пакета створених ним копій чеків із присвоєними ним фіскальними номерами із діапазону, для такого ПРРО формується наступна порція фіскальних номерів. Кількість виданих (зарезервованих) номерів відповідає кількості отриманих фіскальним сервером (використаних таким ПРРО) номерів.  2. В який момент списуються фіскальні номери із виданого фіскальним сервером ДПС діапазону номерів для відповідного ПРРО? Засобами фіскального сервера ведеться облік виданих діапазонів для ПРРО із присвоєнням відповідного статусу фіскальним номерам: зарезервовані (видані, але не направлені до фіскального сервера), використані (направлені до фіскального сервера та прийняті фіскальним сервером розрахункові документи з присвоєними фіскальними номерами з діапазону). Фіскальний сервер формує та видає нові фіскальні номери на заміну використаним щоразу після приймання від ПРРО пакета створених розрахункових документів з фіскальними номерами. Таким номерам присвоюється статус «використані».  3. З якого часу здійснюється відлік 36 годин, дозволених для роботи ПРРО в режимі офлайн? Відлік часу, протягом якого ПРРО працював у режимі офлайн, починається від дати та часу, зазначених у повідомленні про проведення розрахункових операцій в режимі офлайн з відміткою «початок переведення ПРРО в режим офлайн», до дати та часу, зазначених у повідомленні з відміткою «завершення режиму офлайн», а також від дати та часу, зазначених у повідомленні з відміткою «завершення режиму офлайн», до дати та часу, зазначених у повідомленні з відміткою «початок переведення ПРРО в режим офлайн», якщо в період між такими строками фіскальним сервером не було зареєстровано розрахункових документів у режимі онлайн-обміну. 4. Чи накладається електронна мітка часу на розрахункові документи, що створюються ПРРО в режимі офлайн? Під час роботи ПРРО в період відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером та за наявності інтернет-зв’язку або мобільного інтернет-зв’язку електронна позначка часу на розрахункові документи накладається надавачем електронних довірчих послуг.  5. Яким чином покупець зможе перевірити розрахунковий документ (чек), виданий ПРРО, що працює у режимі офлайн? У розрахунковому документі (чеку) має обов’язково бути наявна позначка про проведення розрахункової операції в режимі офлайн. Перевірити наявність цього чеку в базі даних ДПС можливо через Електронний кабінет після завершення роботи ПРРО в режимі офлайн та передачі ним чека/чеків до фіскального сервера. Інформація про фіскальні номери, що увійшли до діапазону для використання ПРРО, що працює у режимі офлайн, буде оприлюднена в Електронному кабінеті із зазначенням даних про фіскальний номер ПРРО та про суб’єкта господарювання, для ПРРО якого зарезервовано фіскальні номери.  6. Чи може один суб’єкт господарювання реєструвати та застосовувати ПРРО поряд із класичними РРО? Законодавчо не встановлено заборон та обмежень щодо застосування одним суб’єктом господарювання ПРРО поряд із класичними РРО. Роботодавцям про способи подання повідомлення про прийняття працівника на роботу Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області повідомляє, що  відповідно до Порядку повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 413), повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою (крім повідомлення про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації) до територіальних органів Державної податкової служби (далі – ДПС) за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до Порядку № 413 до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів: ► засобами електронного зв’язку з використанням кваліфікованого електронного підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронних довірчих послуг; ► на паперових носіях разом з копією в електронній формі; ► на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами. Інформація, що міститься у повідомленні про прийняття працівника на роботу, вноситься до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями. Повідомленням про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації є відомості, отримані органами ДПС з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань. ПДВ при експорті / імпорті товарів – що змінилось Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області нагадує, що Законом № 466 внесено зміни до Податкового кодексу України (далі - Кодекс), зокрема в адмініструванні податку на додану вартість. Сьогодні розглянемо основні зміни в ПДВ, пов’язані з зовнішньоекономічною діяльністю. Базою оподаткування для операцій з експорту товарів є договірна (контрактна) вартість таких товарів, зазначена в митній декларації (п.189.17 ст. 189 Кодексу). Відображаємо у Декларації з ПДВ (рядки 2.1 та 2.2): обсяги експортної операції (база оподаткування) визначається, як договірна (контрактна) вартість товарів, зазначена в графі 42 «Ціна товару» митної декларації. Експорт соєвих бобів, насіння свиріпи та ріпаку нині (з 23.05.2020 року) оподатковуються за нульовою ставкою, тобто матимуть право на відшкодування ПДВ. Імпорт племінних чистопородних тварин (за кодами УКТЗЕД визначеними п. 197.18 ст. 197 Кодексу), підлягає оподаткуванню на загальних підставах, окрім тих, що здійснюється сільськогосподарськими товаровиробниками, які звільняються від оподаткування. При цьому подальша поставка перелічених категорій тварин (в тому числі і сільськогосподарськими товаровиробниками) оподатковується у  загальному порядку. До речі, податковий кредит при імпорті товарів також доступний за тимчасовими митними деклараціями при дотриманні умов, визначених п. 198.6 ст. 198 Кодексу. Відкориговано податковий облік малоцінки Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області повідомляє Законом України від 16 січня 2020 року N 466 "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" з 23 травня 2020 року змінено вартісний критерій визначення основних засобів з 6000 до 20000 гривень. Зокрема, відповідно до пп. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 Кодексу основні засоби - матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 20000 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 20000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік). Отже, в цілях оподаткування починаючи з 23.05.2020 матеріальні активи, вартість яких не перевищує 20000 гривень, не належать до основних засобів. Різниці, які виникають, при нарахуванні амортизації необоротних активів, формуються згідно з вимогами ст. 138 Кодексу. З урахуванням положень пп. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 Кодексу вартість малоцінних необоротних активів у податковому обліку не підлягає амортизації. Враховуючи, що вартісний критерій визначення основних засобів змінено з 23 травня 2020 року, цей критерій буде застосовуватись до основних засобів, що вводяться в експлуатацію з 23 травня 2020 року. Основні засоби, введені в експлуатацію до 23 травня 2020 року, продовжують амортизуватись в податковому обліку, навіть якщо їх залишкова балансова вартість не перевищує 20000 гривень. Відображення різниць, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів та передбачають коригування фінансового результату до оподаткування на підставі пп. 138.1, 138.2 ст. 138 Кодексу, здійснюється у рядках 1.1.1 та 1.2.1 АМ додатка РІ до Декларації з податку на прибуток підприємств (далі - Декларація), затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 N 897 (із змінами і доповненнями): сума нарахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів у бухгалтерському обліку відображається у рядку 1.1.1 додатку РІ до Декларації; у рядку 1.2.1 додатка РІ до Декларації відображається сума розрахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до п. 138.3 ст. 138 розділу III Кодексу. У рядках 1.1.1 та 1.2.1 АМ додатка РІ до Декларації зазначаються різниці, які виникають при нарахуванні амортизації основних засобів або нематеріальних активів без врахування амортизації малоцінних необоротних матеріальних активів. Спрощено процедуру оформлення міжнародних автомобільних вантажних перевезень Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області повідомляє, що  відповідно  до Закону України від 03.06.2020 № 660-IX "Про приєднання України до Додаткового протоколу до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (КДПВ) про електронну накладну" Україна приєднується до даного Протоколу, що вчинений 20.02.2008 у м. Женева. Норми Протоколу визначають, що накладна, передбачена Конвенцією, а також будь-яка вимога, декларація, інструкція, запит, застереження чи інше повідомлення, пов'язане з виконанням умов договору перевезення, до якого застосовується Конвенція, можуть бути оформлені у вигляді електронного повідомлення. Електронна накладна, яка відповідає положенням цього Протоколу, вважається еквівалентною накладній, передбаченій Конвенцією, і тому має таку саму доказову силу та дію, як і ця накладна. Додатковий протокол набирає чинності для України на дев'яностий день після здачі на зберігання документа України про приєднання, з таким застереженням: "Відповідно до п. 1 ст. 12 Додаткового протоколу Україна не вважає себе зобов'язаною за ст. 11 цього Додаткового протоколу". Підприємці отримали можливість списати недоїмку з ЄСВ Вже з 3 червня цього року суб`єктам підприємницької та незалежної діяльності, у разі припинення такої діяльності, дозволено списувати суми недоїмки з єдиного соціального внеску, а також штрафів і пені, за період, починаючи з 2017 року. Головна умова для такого списання - відсутність доходу за зазначений період. Така можливість передбачена п.5 р. I Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” щодо усунення дискримінації за колом платників” від 13.05.2020 року № 592-IX. Рентна плата за користування надрами для видобування корисних копалин: зміни в оподаткуванні Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області повідомляє, що Законом України від 16.01.2020 р. № 466-IX  «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві»  (далі – Закон № 466) внесено зміни до статті 252 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ  (далі - ПКУ), стосовно адміністрування рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (далі – Рентна плата), зокрема: - встановлено, що виключення із об’єкту оподаткування Рентною платою поширюється виключно на корисні копалини, які видобуті домогосподарствами для забезпечення власних потреб. При цьому, незалежно від глибини гірничих виробок видобуті з них обсяги торфу та підземних вод включаються до об’єкту оподаткування Рентною платою (пп.252.4.1 п. 252.4 ст. 252 ПКУ); - уточнено вимоги до обсягів газу (метану) дегазації вугільних родовищ, які не включаються до об’єкту оподаткування Рентною платою. Зокрема встановлено, що вказані обсяги газу (метану) дегазації вугільних родовищ не включаються до об’єкту оподаткування Рентною платою виключно у випадку, коли при провадженні господарської діяльності з видобування такого газу надрокористувач забезпечив дотримання умов провадження діяльності з видобування, які встановлені затвердженими при виконанні державної геолого-економічної експертизи кондиціями на мінеральну сировину ділянки надр, в межах якої здійснюється видобування (п. 252.4.8 п. 252.4 ст. 252 ПКУ); - запроваджено систему варіативних ставок Рентної плати для руд заліза в залежності від середньої у звітному (податковому) періоді вартості руд із вмістом металу у 58 відсотків; - ставку Рентної плати Для чорних металів, кольорових та легувальних металів, крім руд заліза встановлено у розмірі 6,25 відсотків вартості товарної продукції гірничого підприємства. Крім того, уточнено умови застосування та величини коригуючих коефіцієнтів, які застосовуються при обчисленні податкових зобов’язань з Рентної плати: а) корегування податкових зобов’язань на підставі виконання надрокористувачем, не раніше ніж за 5 років до дати обчислення податкових зобов’язань з Рентної плати, державної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин здійснюється із застосуванням коефіцієнта 0,95 виключно у разі дотримання надрокористувачем умов провадження діяльності з видобування, які встановлені затвердженими у визначеному законодавством порядку кондиціями на мінеральну сировину ділянки надр, в межах якої здійснюється видобування. При цьому, припинено застосування коригуючого коефіцієнту на підставі виконання надрокористувачем державної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин для таких видів корисних копалин, як: нафта та конденсат; б) припинено застосування коефіцієнтів для обсягів корисних копалин, що видобуті на ділянках надр із запасами корисних копалин, які результатами державної геолого-економічної оцінки віднесено до категорії позабалансових для таких видів корисних копалин, як: нафта та конденсат. Новою умовою доповнено порядок регулювання зменшення об’єкту оподаткування Рентною платою за видобування природного газу. Зокрема передбачено, що відповідний «Перелік та порядок визначення розмірів нормативних виробничо-технологічних витрат природного газу на технічні операції з видобування та підготовки до транспортування…» має бути затвердженим (встановленим) центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в нафтогазовому та нафтобазопереробному комплексах (на дату оприлюднення внесених змін вказаним органом вважається Міністерство енергетики та захисту довкілля України,затвердженого постановою кабінету Міністрів України від 21 січня 2015 року №32, (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 18 вересня 2019 року №847). При заповненні форми 1-ДФ враховуємо зміни до довідника ознак доходів Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області повідомляє, що Міністерством фінансів України наказом від 26.05.2020 № 241 внесено зміни  до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку. Зокрема з 01.07.2020 року: Ознаку 106 розділили на: – 106 "Дохід від надання земельної частки (паю) в лізинг, оренду або суборенду (п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) (пп. 164.2.5 п. 164.2 ст. 164 Кодексу)"; – 195 "Дохід від надання земельної ділянки сільськогосподарського призначення, майнового паю в лізинг, оренду, суборенду, емфітевзис згідно п. 170.1 ст. 170 Кодексу (пп. 164.2.5 п. 164.2 ст. 164 Кодексу)"; – 196 "Дохід від надання майна (крім земельної частки (паю), земельної ділянки сільськогосподарського призначення, майнового паю) в оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому пунктом (пп. 164.2.5 п. 164.2 ст. 164 Кодексу)". Ознаку 153 замінили дві нові: – 153 "Основна сума поворотної фінансової допомоги, наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому (пп. 165.1.31 п. 165.1 ст. 165 Кодексу)"; – 197 "Основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку (пп. 165.1.31 п. 165.1 ст. 165 Кодексу)". Ознака 128 дещо змінить назву: "Сума державної та соціальної матеріальної допомоги, державної допомоги (включаючи грошові компенсації особам з інвалідністю, на дітей з інвалідністю при реалізації індивідуальних програм реабілітації осіб з інвалідністю, суми допомоги по вагітності та пологах), винагород і страхових виплат, які отримує платник податку з бюджетів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування та у формі фінансової допомоги особам з інвалідністю з Фонду соціального захисту інвалідів (пп. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 Кодексу)". Наказ набирає чинності з 01.07.2020 року. Нагадуємо, що Податковий розрахунок (ф. 1-ДФ) подається окремо за кожний квартал протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу. Зміни, яких чекали: новації законодавства для недіючих ФОПів Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області інформує, що Закон України від 13 травня 2020 року № 592-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників» (далі – Закон № 592) набрав чинності з 03.06.2020 в частині списання суми недоїмки з єдиного внеску, штрафів та пені, нарахованих на ці суми недоїмки по фізичних особах-підприємцях за період з 01.01.2017. Відповідно до пункту 5 розділу I Закону № 592 розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) доповнено пунктом 915, згідно з яким підлягають списанню за заявою платника та у порядку, визначеному Законом № 2464, несплачені станом на день набрання чинності Законом № 592 суми недоїмки, нараховані платникам єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки, по фізичних особах – підприємцях (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та по особах, які провадять незалежну професійну діяльність, у разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. Для цього платникам протягом 90 календарних днів днів з дня набрання чинності Законом № 592 необхідно подати: - фізичними особами – підприємцями (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування): державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи фізичної особи - підприємця заяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності; контролюючому органу – звітность з єдиного внеску за період з 01 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом № 592, якщо вона не була подана раніше; - особам, які провадять незалежну професійну діяльність: контролюючому органу за основним місцем обліку заяву про зняття з обліку як платника єдиного внеску та звітність з єдиного внеску за період з 01 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом № 592, якщо вона не була подана раніше. Після отримання у встановленому законом порядку відповідних відомостей від державного реєстратора або заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та за умови подання платником єдиного внеску зазначеної звітності (якщо відповідна звітність не була подана раніше) контролюючий орган протягом 15 робочих днів проводить камеральну перевірку, за результатами якої приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені або вмотивоване рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені. Штрафні санкції до платника єдиного внеску за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом № 2464, за наведених умов не застосовуються. Ставки єдиного податку для платників першої та другої групи спрощеної системи оподаткування Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області нагадує, що ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2102 грн у 2020 році), другої групи – у відсотках до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (4723 грн у 2020 році), третьої групи – 3 та 5 відсотків до доходу. Варто зазначити, що для першої та другої групи ставки встановлюються з врахуванням  розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та розміру мінімальної заробітної плати станом на 1 січня року податкового року. Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами або радами об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, для фізичних осіб – підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: 1) для першої групи платників єдиного податку – не більше 10% розміру прожиткового мінімуму ( 2102 грн - 210,2 грн); 2) для другої групи платників єдиного податку – не більше 20% розміру мінімальної заробітної плати (4723 грн – 944,60 грн). Рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 25 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та/або зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом. Водночас, Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX, який набрав чинності 2 квітня 2020 року, надано органам місцевого самоврядування у 2020 році право прийняти рішення про внесення змін до прийнятого рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів щодо зменшення ставок єдиного податку. Звертаємо увагу, що кожен орган місцевого самоврядування встановив різний термін дії знижених ставок для платників єдиного податку на визначений період. Тому з метою ознайомлення з рішеннями органів місцевого самоврядування щодо встановлених місцевих податків та зборів платник податку має можливість звернутися до контролюючих органів за його місцезнаходженням або до відповідних органів місцевого самоврядування. Вимоги про сплату недоїмки з ЄСВ надсилатимуть через Електронний кабінет З 1 липня 2020 року в ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» станеться ще одна зміна, яка стосується порядку надсилання платникам ЄСВ вимог про сплату недоїмки з цього внеску. Це здійснюватиметься за правилами листування з платниками податків, установленими ст. 42 Податкового кодексу України. Це означає, зокрема, що платники, які подають звітність в електронному вигляді та пройшли ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті, так само отримуватимуть у цьому кабінеті й вимоги про сплату ЄСВ. Ці зміни внесено Законом України від 26.02.2020 р. № 465-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві». Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області
 

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить


Фотогалереи изюмчан

Кто он-лайн

Сейчас на сайте:
Гостей - 9

 
Служба недвижимости Вилима.

 
 
 
 
 

Сушка зерна и древесины на отходах
БЕСПЛАТНЫЕ ОБОИ ДЛЯ РАБОЧЕГО СТОЛА

Дизайн РА «Изюминка»