Главная
Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області повідомляє Версия для печати Отправить на e-mail
25.06.2020
До уваги самозайнятих осіб – платників єдиного внеску!
Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області нагадує, що розділ  VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами (далі – Закон № 2464) Законом України від 13 травня 2020 року № 592-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників» (далі – Закон № 592) доповнено п. 915.
Вищезазначеним пунктом встановлено, що підлягають списанню за заявою платника та у порядку, визначеному Законом № 2464, несплачені станом на день набрання чинності Законом № 592 з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом, суми недоїмки, нараховані платникам єдиного внеску, зазначеним у пунктах 4 (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, за період з 01 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом № 592, а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки, у разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та за умови подання протягом 90 календарних днів з дня набрання чинності Законом   № 592: а) платниками – фізичними особами – підприємцями (далі – ФОП), які обрали загальну систему оподаткування – державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи ФОП заяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та до податкового органу – звітності відповідно до вимог частини 2 ст. 6 Закону № 2464 за період з 01 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом № 592. Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше; б) особами, які провадять незалежну професійну діяльність – до податкового органу за основним місцем обліку заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та звітності відповідно до вимог частини 2 ст. 6 Закону № 2464 за період з 01 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом № 592. Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше. Після отримання у встановленому законом порядку відповідних відомостей від державного реєстратора або заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та за умови подання платником єдиного внеску зазначеної звітності (якщо відповідна звітність не була подана раніше) податковий орган протягом 15 робочих днів проводить камеральну перевірку, за результатами якої приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені або вмотивоване рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені. Податковим органом може бути прийнято рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені, за умови якщо за результатами перевірки буде встановлено, що: 1) платник податків отримав дохід (прибуток) протягом періоду з 01 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом № 592; 2) суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були в повному обсязі самостійно сплачені платником або стягнуті у порядку, передбаченому Законом № 2464. У разі якщо суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були частково самостійно сплачені платником та/або стягнуті у порядку, передбаченому Законом № 2464, податковий орган приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені у частині, що залишилася несплаченою. Штрафні санкції до платника єдиного внеску, передбачені п. 7 частини 11 ст. 25 Закону № 2464, за наведених умов не застосовуються. Вимога про сплату суми недоїмки, штрафних санкцій і пені вважається відкликаною у день прийняття податковим органом рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені. Нараховані та сплачені або стягнуті за зазначений період суми недоїмки, штрафних санкцій і пені відповідно Закону № 2464 не підлягають поверненню. Норми набули чинності 03.06.2020. У разі сплати податкового боргу чи недоїмки з єдиного внеску необхідно правильно вказувати реквізити Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області інформує, щоб уникнути можливих помилок при сплаті платежів, необхідно дотримуватись вимог Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів (далі – Порядок), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666 із змінами. Зокрема, звертаємо увагу на обов’язкове зазначення відповідних кодів сплати. Так, при сплаті податкового боргу та заборгованості з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) необхідно зазначати відповідний код виду сплати, а саме: 140 – Надходження до бюджету коштів у рахунок погашення податкового боргу/недоїмки з єдиного внеску; 145 – Надходження розстрочених (відстрочених) сум; 147 – Стягнення в межах виконавчого провадження; 149 – Надходження в бюджет коштів від реалізації безхазяйного майна, знахідок, спадкового майна, валютних цінностей і грошових коштів, власники яких невідомі, а також скарбів; 117 – Надходження до бюджету коштів платника податків, щодо якого порушено провадження у справі про банкрутство; Крім того, при заповненні документів на переказ з метою сплати податкового боргу (недоїмки з єдиного внеску) необхідно зазначати: 1 – службовий код «*»; 2 – код виду сплати; 3 – код ЄДРПОУ/РНОКПП/серія, номер паспорта; 4 – інформація про призначення платежу. Звертаємо увагу, що за правильність заповнення реквізитів у платіжних документах відповідальність несе платник податків. Терміни застосування програмних РРО перенесено на 01.08.2020 Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області нагадує, що Законом України від 17 березня 2020 року № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» було внесено зміни до Закону України від 20 вересня 2019 року № 128-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» із змінами. Відповідно до внесених змін впровадження застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) перенесено з 19.04.2020 на 01.08.2020. З вищезазначеної дати запроваджується низка новацій у сфері застосування РРО, зокрема, суб’єкти господарювання мають можливість при здійсненні готівкових розрахунків із споживачами застосовувати програмні РРО, в якості яких використовується будь-який пристрій – смартфон, планшет, комп’ютер тощо. Такий пристрій за допомогою спеціального програмного забезпечення буде фіскалізувати розрахункові операції на сервері ДПС. Важливо, що відповідне програмне забезпечення буде надаватися ДПС суб’єктам господарювання безкоштовно. Про відповідальність за несвоєчасну сплату частини чистого прибутку (доходу) до державного бюджету України Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області звертає увагу, що постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 року № 138 із змінами визначено Порядок відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями (далі – Порядок № 138). Пунктом 2 Порядку № 138 встановлено, що частина чистого прибутку (доходу) сплачується державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями до державного бюджету наростаючим підсумком щоквартальної фінансово-господарської діяльності за відповідний період у строк, встановлений для сплати податку на прибуток підприємств. Частина чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету, визначається державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями відповідно до форми розрахунку, встановленої Державною податковою службою, та зазначається у декларації з податку на прибуток підприємства (п. 3 Порядку № 138). Контроль за відрахуванням до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями покладено на контролюючі органи. Відповідно до п. 113.3 ст. 113 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених ПКУ та іншими законами України. Зокрема, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у розмірах, встановлених ст. 126 ПКУ. Крім того, у разі погашення узгодженого грошового зобов’язання після закінчення встановлених ПКУ строків на суму податкового боргу нараховується пеня згідно з нормами ст. 129 ПКУ. Також згідно зі ст. 1632 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-X зі змінами та доповненнями неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов’язкових платежів) тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб. Про розгляд питання виключення платника ПДВ з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області повідомляє, що відповідно до п. 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», із змінами, питання відповідності/невідповідності платника ПДВ (платника податку) критеріям ризиковості платника ПДВ розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника ПДВ хоча б одному з критеріїв ризиковості платника ПДВ комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника ПДВ з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Інформація та копії документів подаються платником ПДВ до ДПС в електронній формі засобами електронного зв’язку з урахуванням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» із змінами, від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» із змінами та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557, із змінами. Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника ПДВ з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: ► договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; ► договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; ► первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; ► розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; ► документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; ► інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Інформацію та копії документів, подані платником ПДВ, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення. Як отримати податковий номер для дитини Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/422650.html повідомила наступне. Отримати реєстраційний номер облікової картки платника податків для дитини можна наступним чином.  1. Шляхом подання документів до контролюючого органу Згідно з п. 70.5 ст. 70 Податкового кодексу України та п. 1 розділу VII Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Мінфіну від 29.09.2017 № 822 із змінами (далі – Положення № 822), фізична особа незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), яка не включена до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр), зобов’язана особисто або через представника подати до відповідного контролюючого органу облікову картку фізичної особи – платника податків за формою № 1ДР (далі – Облікова картка     № 1ДР), яка є водночас заявою для реєстрації у Державному реєстрі, та пред’явити документ, що посвідчує особу, який містить необхідні для реєстрації реквізити (прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дату народження, місце народження, місце проживання, громадянство). Пунктом 4 розділу VII Положення № 822 передбачено, що Облікові картки   № 1ДР малолітніх осіб (до 14 років) подаються одним із батьків (усиновителем, опікуном, піклувальником) за наявності свідоцтва про народження дитини та документа, що посвідчує особу одного із батьків (усиновителя, опікуна, піклувальника). Якщо свідоцтво про народження дитини видане не українською мовою, необхідно подати засвідчений в установленому законодавством порядку переклад такого свідоцтва українською мовою (після пред’явлення повертається) та його копію. У разі виникнення необхідності у реєстрації в Державному реєстрі малолітніх осіб, які залишились без піклування батьків та стосовно яких не прийнято рішення про встановлення опіки (піклування), документи на проведення реєстрації подаються представником органу опіки і піклування з документальним підтвердженням особи представника та його повноважень за наявності свідоцтва про народження. Відповідно до п. 6 розділу ІІІ Положення № 822 громадяни України документи для проведення реєстрації у Державному реєстрі подають до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання), а ті, які тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання або не мають постійного місця проживання в Україні, – до будь-якого контролюючого органу. Реєстрація фізичної особи у Державному реєстрі здійснюється протягом трьох робочих днів від дня подання до контролюючого органу Облікової картки № 1ДР. У разі виявлення недостовірних даних або помилок у поданій Обліковій картці № 1ДР щодо внесення прізвища, імені, по батькові, дати чи місця народження, місця проживання тощо фізичній особі може бути відмовлено у реєстрації (у разі неможливості виправлення недостовірних даних або помилок у встановлений строк) або продовжено строк реєстрації до 10 робочих днів. За зверненням фізичної особи, її представника контролюючий орган видає документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі (картка платника податків (додаток 3)), відповідно до порядку, визначеного Положенням № 822. Документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі малолітньої особи, видається одному з батьків (усиновителю, опікуну, піклувальнику) за наявності свідоцтва про народження дитини та документа, що посвідчує особу одного з батьків (усиновителя, опікуна, піклувальника), протягом трьох робочих днів з дня звернення до контролюючого органу за місцем проживання фізичної особи та може бути продовжено до п’яти робочих днів у разі звернення до іншого контролюючого органу.  2. Шляхом подання документів в електронній формі На сьогодні Облікову картку № 1ДР та копії документів необхідних для реєстрації у Державному реєстрі можна подати в електронному вигляді за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний кабінет» (cabinet.tax.gov.ua) (далі – Електронний кабінет). Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua , а також через офіційний вебпортал ДПС. Електронний кабінет складається із двох функціональних частин: відкрита (загальнодоступна) та приватна (особистий кабінет). Вхід до приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету здійснюється після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису будь-якого акредитованого центру сертифікації ключів – кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг або через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID). Для інформаційної підтримки та допомоги платникам при користуванні Електронним кабінетом відкрита приватна частина Електронного кабінету, яка містить режим «Допомога», де розміщено інструкцію користувача з кожного режиму Електронного кабінету. 3. В рамках реалізації експериментального проєкту «єМалятко» Здійснити реєстрацію дитини у Державному реєстрі можна також в рамках реалізації експериментального проєкту щодо створення сприятливих умов для реалізації прав дитини та відповідно до Порядку надання комплексної послуги «єМалятко», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 липня 2019 року № 691, з метою одержання за однією заявою комплексу адміністративних послуг, зокрема: - за бажанням батьків дитини чи одного з них здійснювати реєстрацію дитини у Державному реєстрі під час державної реєстрації її народження; - особам віком від 14 до 18 років, які не зареєстровані у Державному реєстрі, за їх бажанням під час оформлення паспорта громадянина України вперше. Спрощено порядок реєстрації платників ПДВ Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області повідомляє, що Законом № 466 внесено зміни до порядку реєстрації, перереєстрації та анулювання реєстрації платників ПДВ, встановленого ст. 183 та 184 Податкового кодексу України (далі - Кодекс). Що змінилось у порядку: - новостворені суб’єкти господарювання зможуть заявити про своє бажання добровільно зареєструватися як платник ПДВ без подання реєстраційної заяви під час державної реєстрації створення юридичної особи або державної реєстрації фізичної особи - підприємця; - єдиним способом подачі реєстраційної заяви платника ПДВ до контролюючого органу (для обов’язкової, добровільної реєстрації та перереєстрації) є спосіб подання заяви засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги»; - збільшено час для подання суб’єктами господарювання реєстраційних заяв для добровільної реєстрації платниками ПДВ та у разі обрання або переходу на спрощену систему оподаткування, зміни ставки єдиного податку - не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками ПДВ (замість 20 календарних днів); - перереєстрація не передбачається у випадках зміни суб’єктом господарювання місцезнаходження (місця проживання), а перереєстрація у зв’язку зі зміною найменування (крім перетворення) (ПІБ) платника ПДВ, який включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр), здійснюється контролюючим органом без подання заяви платником ПДВ; - анулювання реєстрації проводитиметься контролюючим органом автоматично на підставі відомостей про державну реєстрацію припинення юридичної особи (крім перетворення) або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, отриманих згідно із законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», або за даними реєстру платників єдиного податку про застосування суб’єктом господарювання спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати податку на додану вартість; - у разі перетворення юридичної особи - платника податку проводиться перереєстрація платника ПДВ. Якщо особа, утворена шляхом перетворення, не подала у встановлений строк заяви для перереєстрації, її реєстрація платником податку анулюється відповідно до ст. 184 Кодексу. Витрати для отримання податкової знижки з 23.05.2020 можливо підтвердити електронним розрахунковим документом Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області доводить до відома платників, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни до п. 166.2 ст. 166 ПКУ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) в частині документального підтвердження витрат, які включаються до податкової знижки. Так, особа, яка звертається за податковою знижкою до податкового органу окрім податкової декларації про майновий стан і доходу (далі – Декларація), має подати до контролюючого органу копії документів, які підтверджують витрати, що включаються до податкової знижки (платіжні та розрахункові документи, зокрема, квитанції, фіскальні або товарні чеки, прибуткові касові ордери, що ідентифікують продавця товарів і особу, яка зверталася за податковою знижкою), а також копії договорів за їх наявності, в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів і строк оплати за такі товари. При цьому, оригінали вищевказаних документів підлягають зберіганню платником податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО). Згідно з новим абзацом другим п.п. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 ПКУ з 23.05.2020 відповідні витрати платник ПДФО може підтвердити електронним розрахунковим документом. При цьому, у податковій Декларації такий платник зазначає лише реквізити електронного розрахункового документа. Нагадаємо, що для отримання права на податкову знижку за 2019 рік платник ПДФО подає Декларацію по 31 грудня 2020 року (включно). Податок підлягає поверненню протягом 60 календарних днів з дня подання Декларації. Якщо платник ПДФО до кінця податкового року, наступного за звітним не скористається правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься. Про пільги зі сплати земельного податку для учасників АТО (ООС) Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області нагадує, що платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі. Об’єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні та земельні частки (паї), які перебувають у власності. Норми визначені ст. 269 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Згідно з п. 281.1.4 ст. 281 ПКУ від сплати земельного податку звільняються ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі – Закон № 3551) із змінами. Так, ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни (ст. 4 Закону № 3551).   Учасники антитерористичної операції – це особи визнані учасниками бойових дій (п. 19 ст. 6 Закону № 3551). Враховуючи вищевикладене, від сплати земельного податку звільняються фізичні особи, які брали участь в антитерористичній операції (в операції об’єднаних сил), та відповідно до норм Закону № 3551 визнані ветеранами війни. При цьому, звільнення від сплати земельного податку, передбачене для такої категорії фізичних осіб, поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм, зокрема: ► для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як  2 гектари; ► для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара; ► для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара; ► для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара; ► для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара. Для звільнення від сплати земельного податку, особі, яка має підстави для отримання пільг, необхідно надати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки заяву довільної форми та документи, що посвідчують її право на пільгу, зокрема, посвідчення «Учасник бойових дій». Визначення частини чистого прибутку та строку його сплати Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області звертає увагу, що Порядок нарахування та сплати дивідендів на державну частку для господарських організацій, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, встановлено п. 5 ст. 11 Закону України від 21 вересня 2006 року № 185-V «Про управління об’єктами державної власності» із змінами. За підсумками 2019 року господарські товариства, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, мають визначити платіж, який підлягає сплаті до бюджету. Так, господарські товариства, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, до 01 травня року, що настає за звітним, приймають рішення про відрахування не менше 30 % чистого прибутку на виплату дивідендів. Дивіденди нараховуються у розмірі базового нормативу відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів, але не менше 30 %, пропорційно до розміру державної частки (акцій) у статутному капіталі господарського товариства та сплачуються до Державного бюджету України у строк не пізніше 01 липня року, що настає за звітним. Разом з тим господарські товариства, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, які не прийняли рішення про нарахування дивідендів до 01 травня року, що настає за звітним, сплачують до державного бюджету не дивіденди на державну частку, а частину чистого прибутку (доходу) у розмірі, визначеному за базовими нормативами відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів, встановлених на відповідний рік, але не менше 30 %, до 01 липня року, що настає за звітним. Базовий норматив відрахування дивідендів на державну частку встановлюється окремою постановою Кабінету Міністрів України на кожний звітний рік. Так, базовий норматив відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2019 році господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2020 року № 328 із змінами. Тобто основною умовою щодо визначення платежу, який необхідно сплатити до бюджету суб’єкту господарювання, у статутному капіталі якого є корпоративні права держави за підсумками 2019 року, є прийняття у строк до 01 травня 2020 року рішення про відрахування не менше 30 % чистого прибутку на виплату дивідендів. Враховуючи наведене вище, у разі прийняття господарським товариством рішення про нарахування дивідендів у встановлений термін – таке товариство сплачує до державного бюджету дивіденди на державну частку, а у разі неприйняття такого рішення у встановлений законом термін – частину чистого прибутку (доходу). При цьому і відрахування до бюджету дивідендів на державну частку, і сплата до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) за підсумками 2019 року здійснюються господарськими товариствами в один строк – до 01.07.2020. До уваги суб’єктів господарювання, які мають податковий борг! Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області інформує, що на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/pereliki-/296361.html станом на 01.06.2020 розміщена інформація стосовно суб’єктів господарювання, які мають податковий борг. З 01.07.2020 надсилається вимога про сплату недоїмки з єдиного внеску відповідно до норм Податкового кодексу України Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області повідомляє, що з 01.07.2020 набере чинності оновлена частина 4 ст. 25 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464), відповідно до якої надсилання платникам єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) вимог про сплату недоїмки з єдиного внеску здійснюватиметься в порядку, визначеному ст. 42 Податкового кодексу України. Так, платники, які подають звітність в електронному вигляді та пройшли ідентифікацію онлайн в Електронному кабінеті, будуть отримувати і вимогу про сплату єдиного внеску в Електронному кабінеті. Зазначені зміни внесено Законом України від 26 лютого 2020 року № 465-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві». Оновлено спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області доводить до відома платників, що вийшло доповнення до спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» до версії 1.28.11.0 станом на 16.06.2020. Даний комплект програмного забезпечення включає в себе зміни та доповнення з 28.12.2019 по 16.06.2020 включно та встановлюється тільки на релізи Системи версії 1.28, при цьому всі персональні довідники та налаштування користувача залишаються незмінними. Перелік змін та доповнень (версія 1.28.11.0) (станом на 16.06.2020): Нові версії документів: 1. У зв’язку з набранням чинності Закону України від 16 січня 2020 року  № 466 «Про внесення змін до ПКУ щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» додано нову версію документа: J0108401 – Розрахунок частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями (для господарських товариств з державною часткою у статутному капіталі).  2. У зв’язку зі змінами, що внесені до арифметичних та логічних контролів форми на сайті Державної служби статистики України (далі – Держстат), відкориговані алгоритми перевірки заповнення для наступних документів: S1000214 – Звіт по капітальні інвестиції. № 2-інвестиції (квартальна) (наказ Держстату від 10.06.2019 № 20150). Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням:  https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/ Актуальні питання, пов’язані із запровадженням програмних РРО Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/422912.html про використання програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО) повідомила наступне. 1. У який момент часу формується діапазон номерів для ПРРО і яким чином він поповнюється? Перша порція діапазону номерів (2000) видається під час реєстрації ПРРО. За заявою суб’єкта господарювання таку кількість може бути збільшено, виходячи із розрахунку максимальної кількості розрахункових документів (чеків), які формуються ПРРО в режимі онлайн протягом 36 годин безперервно протягом календарного року. Щоразу після приймання фіскальним сервером ДПС від ПРРО пакета створених ним копій чеків із присвоєними ним фіскальними номерами із діапазону, для такого ПРРО формується наступна порція фіскальних номерів. Кількість виданих (зарезервованих) номерів відповідає кількості отриманих фіскальним сервером (використаних таким ПРРО) номерів.  2. У який момент списуються фіскальні номери із виданого фіскальним сервером ДПС діапазону номерів для відповідного ПРРО? Засобами фіскального сервера ведеться облік виданих діапазонів для ПРРО із присвоєнням відповідного статусу фіскальним номерам: зарезервовані (видані, але не направлені до фіскального сервера), використані (направлені до фіскального сервера та прийняті фіскальним сервером розрахункові документи з присвоєними фіскальними номерами з діапазону). Фіскальний сервер формує та видає нові фіскальні номери на заміну використаним щоразу після приймання від ПРРО пакета створених розрахункових документів з фіскальними номерами. Таким номерам присвоюється статус «використані».  3. З якого часу здійснюється відлік 36 годин, дозволених для роботи ПРРО в режимі офлайн? Відлік часу, протягом якого ПРРО працював у режимі офлайн, починається від дати та часу, зазначених у повідомленні про проведення розрахункових операцій в режимі офлайн з відміткою «початок переведення ПРРО в режим офлайн», до дати та часу, зазначених у повідомленні з відміткою «завершення режиму офлайн», а також від дати та часу, зазначених у повідомленні з відміткою «завершення режиму офлайн», до дати та часу, зазначених у повідомленні з відміткою «початок переведення ПРРО в режим офлайн», якщо в період між такими строками фіскальним сервером не було зареєстровано розрахункових документів у режимі онлайн-обміну. 4. Чи накладається електронна мітка часу на розрахункові документи, що створюються ПРРО в режимі офлайн? Під час роботи ПРРО в період відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером та за наявності інтернет-зв’язку або мобільного інтернет-зв’язку електронна позначка часу на розрахункові документи накладається надавачем електронних довірчих послуг. 5. Яким чином покупець зможе перевірити розрахунковий документ (чек), виданий ПРРО, що працює в режимі в офлайн? У розрахунковому документі (чеку) має обов’язково бути наявна позначка про проведення розрахункової операції в режимі офлайн. Перевірити наявність цього чеку в базі даних ДПС можливо через Електронний кабінет після завершення роботи ПРРО в режимі офлайн та передачі ним чека/чеків до фіскального сервера. Інформація про фіскальні номери, що увійшли до діапазону для використання ПРРО, що працює у режимі офлайн, буде оприлюднена в Електронному кабінеті із зазначенням даних про фіскальний номер ПРРО та про суб’єкта господарювання, для ПРРО якого зарезервовано фіскальні номери.  6. Чи може один суб’єкт господарювання реєструвати та застосовувати ПРРО поряд із класичними РРО? Законодавчо не встановлено заборон та обмежень щодо застосування одним суб’єктом господарювання ПРРО поряд із класичними РРО. Нові доходи з яких нерезиденти сплачують податок Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області повідомляє, що Законом № 466 доповнено перелік доходів нерезидентів з джерелом походження з України, визначений у пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України (далі - Кодекс). До переліку таких  доходів потрапили: - прибуток від здійснення операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів, деривативів або інших корпоративних прав у статутному капіталі юридичних осіб - резидентів, акцій, корпоративних прав, часток в іноземних компаніях, організаціях, утворених відповідно до законодавства інших держав (іноземні юридичні особи), крім тих, що знаходяться в обігу на фондовій біржі, що входить до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до пп. "а" пп. 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 Кодексу, та відповідають умовам, визначеним у цьому підпункті (набирає чинності з 01.07.2020 року); - доходи від відчуження прав на видобуток та розробку родовищ корисних копалин, мінеральних джерел та інших природних ресурсів, розташованих на території України, що належать нерезиденту (набрав чинності 23.05.2020 року). Вищезазначені доходи оподатковуються за ставкою 15 відсотків, якщо іншого не передбачено нормами міжнародного договору з відповідною країною. У разі виплати таких доходів у 2020 році суми таких доходів відображаються у додатку ПН до Декларації за відповідний звітний період цього року. Тему нерезидентів продовжимо у наступному матеріалі, розглянемо новий розрахунок податку при виплаті нерезидентам доходів, відмінних від грошових. Закон №466: «особливий» річний звітний період для сільгоспвиробників Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області повідомляє, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», зокрема, передбачені зміни для платників податку на прибуток - виробників сільськогосподарської продукції. Так, платниками податку на прибуток є виробники сільськогосподарської продукції, які можуть обрати річний податковий (звітний) період, який починається з 1 липня минулого звітного року і закінчується 30 червня поточного звітного року (п.п. 137.4.1 ст. 137 ПКУ). Для цілей оподаткування податком на прибуток до підприємств, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції, належать підприємства, дохід яких від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва за попередній податковий (звітний) рік перевищує 50% загальної суми доходу. Сільськогосподарська продукція (сільськогосподарські товари) - продукція/товари, що підпадають під визначення груп 1 - 24 УКТ ЗЕД, якщо при цьому такі товари (продукція) вирощуються, відгодовуються, виловлюються, збираються, виготовляються, виробляються, переробляються безпосередньо виробником цих товарів (продукції), а також продукти обробки та переробки цих товарів (продукції), якщо вони були придбані або вироблені на власних або орендованих потужностях (площах) для продажу, переробки або внутрішньогосподарського споживання (п.п. 14.1.234 ст. 14 ПКУ). Отже, в 2020 році виробники сільськогосподарської продукції, які застосовують загальний річний податковий період мають право подати декларацію з податку на прибуток за податковий (звітний) період – півріччя 2020 року та надалі застосовувати «особливий» річний період – з 1 липня 2020 року по 30 червня 2021 року. З 1 липня 2020 року виробництво спирту можуть здійснювати суб'єкти господарювання незалежно від форми власності за наявності відповідної ліцензії Законом України від 03.12.2019 № 318-IX (далі ‑ Закон) внесено зміни до Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (далі – Закон № 481). Метою зазначених змін є скасування державної монополії на виробництво спирту та сприяння детінізації ринку спирту та лікеро-горілчаної продукції, а також становлення в Україні цивілізованого конкурентного ринку спирту та лікеро-горілчаних виробів. Зазначені зміни, зокрема, передбачають: – скасування державної монополії на виробництво спирту; – надання можливості суб’єктам господарювання будь-якої форми власності здійснювати діяльність з виробництва спирту за умови одержання відповідної ліцензії; – повну лібералізацію експорту спирту з України. Для захисту вітчизняного товаровиробника Законом також передбачено, що імпорт спирту до 1 січня 2024 року зможуть здійснювати лише уповноважені Кабінетом Міністрів України державні підприємства. З 1 липня 2021 року дозволяється введення в експлуатацію та надання дозволів на будівництво нових підприємств з виробництва спирту етилового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового. З 1 липня 2020 року виробництво спирту етилового (у тому числі як лікарського засобу), спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, зернового дистиляту, біоетанолу може здійснюватися суб'єктами господарювання незалежно від форми власності, які мають відповідну ліцензію. Крім цього, з 1 липня 2020 року: -           експорт спирту етилового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового здійснюється суб'єктами господарювання, які отримали ліцензію на виробництво такого спирту. Імпорт та оптова торгівля на території України спиртом етиловим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим здійснюються за наявності ліцензії на право оптової торгівлі таким спиртом. Оптова торгівля спиртом етиловим на медичні та ветеринарні цілі може здійснюватися за наявності ліцензії на право оптової торгівлі спиртом етиловим закладами охорони здоров'я та суб'єктами господарювання (організаціями) зооветеринарного постачання незалежно від форми власності. Порядок ведення реєстру зазначених закладів охорони здоров'я та суб'єктів господарювання (організацій) зооветеринарного постачання встановлює Кабінет Міністрів України; -                суб’єкт господарювання, який є одночасно виробником спирту етилового та алкогольних напоїв та отримав ліцензію на виробництво спирту етилового, ліцензії на виробництво алкогольних напоїв і ліцензію на оптову торгівлю алкогольними напоями, має право реалізувати спирт власного виробництва для виробництва зазначених алкогольних напоїв на підставі ліцензії на виробництво спирту; -                річні обсяги спирту етилового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, що імпортуються суб'єктами господарювання - виробниками спирту етилового, не можуть перевищувати 10 відсотків від річного обсягу вироблених спирту етилового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового такими суб'єктами господарювання - виробниками спирту етилового; -                суб'єкти господарювання (у тому числі іноземні суб'єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) - виробники спирту етилового здійснюють його реалізацію на експорт за наявності ліцензії на виробництво спирту етилового; -                суб'єкти господарювання - виробники спирту етилового здійснюють його реалізацію вітчизняним споживачам за наявності ліцензії на право оптової торгівлі спиртом етиловим. Порядок видачі ліцензій на виробництво та оптову торгівлю спиртом встановлено Законом № 481. При цьому ліцензія на виробництво спирту видається підприємствам, що мають встановлені цілодобові системи відеоспостереження за виробництвом та відпуском продукції. Відключення цілодобових систем відеоспостереження є підставою для відмови у ліцензії або відкликання ліцензії. Варто зазначити, що згідно з Положенням про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року № 227, ДПС відповідно до покладених на неї завдань здійснює ліцензування діяльності суб’єктів господарювання зокрема з виробництва та оптової торгівлі спиртом. Декларування податкових зобов’язань з ПДВ у періоді дії карантину та своєчасності їх сплати Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області повідомляє, що 2 квітня 2020 року набрав чинності Закон України від 30.03.2020 року №540 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)»,  яким передбачено  звільнення від оподаткування ПДВ операції з ввезення на митну територію України та/або операції з постачання на митній території України товарів (в тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для боротьби з коронавірусною хворобою, перелік яких визначено КМУ. Перелік лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), які звільняються від сплати ввізного мита та операції з ввезення яких на митну територію України звільняються від оподаткування податком на додану вартість, встановлено постановою КМУ від 20.03.2020 № 224. Зверніть увагу, що Постановою КМУ від 08.04.2020 №271 внесено зміни до Переліку №224. Режим звільнення від оподаткування операцій з постачання товарних позицій, включених до Переліку №224 постановою КМУ №271, застосовуватиметься з дати набрання чинності вказаної нової постанови. Застосування режиму звільнення від оподаткування ПДВ з операцій з постачання товарів, включених до Переліку № 224, передбачене не з моменту набрання чинності Закону №540 (2 квітня 2020 року), а з моменту запровадження карантинних заходів на території України, тобто, з 17 березня 2020 року. Отже, платникам, які здійснювали постачання товарів, включених до Переліку №224 з нарахуванням ПДВ, необхідно здійснити коригування податкових зобов’язань щодо операцій, які були здійснені (відбулася «перша подія») з дати запровадження пільги - з 17 березня 2020 року. Податкові зобов’язання з ПДВ, визначені у таких податкових накладних, підлягають коригуванню після повернення покупцям сплаченої ними суми ПДВ, або зарахування її в рахунок оплати майбутніх поставок. Податкові накладні, складені з 17 березня 2020 року на операції з постачання товарів з Переліку № 224 з нарахуванням суми ПДВ, та розрахунки коригування в податковій декларації з ПДВ за березень та будь-які наступні звітні періоди не відображаються. У разі включення податкових накладних, складених з 17.03.2020 на операції з постачання товарів з Переліку № 224 з нарахуванням суми ПДВ, такий платник має право подати уточнюючий розрахунок, на підставі якого зменшити такі податкові зобов’язання. В податковій декларації з ПДВ операції з ввезення та постачання на митній території України зазначених товарів, відображаються наступним чином: - обсяги операцій з постачання на митній території України товарів, звільнених від оподаткування, вказуються у рядку у рядках 5 та 5.1 розділу I «Податкові зобов'язання» податкової декларації з ПДВ. - у разі заповнення рядків 5 та 5.1 розділу I «Податкові зобов'язання» декларації з ПДВ,  подається додаток 6 (Д6) «Розрахунок сум податку на додану вартість, не сплачених суб'єктом господарювання до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг, та/або показників, відповідно до яких підприємства (організації) належать до підприємства (організації) осіб з інвалідністю». Згідно із Довідником пільг № 98/2, складеним станом на 02 квітня 2020 року , для операцій з постачання товарів, включених до Переліку № 224, застосовується код пільги 14060544. Податкові консультації за новими правилами 23 травня 2020 року набрав чинності Закон України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466), яким було внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – Кодекс) в частині вдосконалення порядку надання податковими органами індивідуальних податкових консультацій (далі – ІПК). Так, зокрема: - визначено, що електронний кабінет надає можливість платнику податків подавати звернення на отримання ІПК в електронній формі (зміни набирають чинності з 01.07.2020); - надано право податковим органам надавати індивідуальні податкові консультації в електронній формі; Запит на ІПК та ІПК в електронній формі повинні бути підписані з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги». - збільшено з 10 до 15 кількість календарних днів терміну, на який може бути продовжено строк розгляду звернення на отримання ІПК. Тобто загальний строк  (з урахуванням продовження) надання ІПК, передбачений Кодексом, складає не більше 40 днів. Звертаємо увагу, що норми щодо звільнення від відповідальності, включаючи фінансової (штрафні санкції та/або пеня), платника податків, який діяв відповідно до наданої ІПК, а також узагальнюючої податкової консультації (п. 53.1 ст. 53 Кодексу) діють до 31.12.2020. З 01.01.2021 вказані норми відповідно до Закону № 466 переносяться до п. 112.8 ст. 112 Кодексу і продовжать діяти. До відома платників збору за місця паркування транспортних засобів Постановою Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2018 року № 891 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 р. №1233» внесено зміни до Порядку обліку сум податків і зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1233, згідно з якими суб’єкти господарювання, що не сплачують податки і збори у зв’язку з отриманням податкових пільг, повинні вести облік сум таких пільг та з 01 січня 2020 року повинні відображати у податковій звітності. Наказом Міністерства фінансів України від 21.12.2019 №550 «Про внесення змін до форми Податкової декларації збору за місця для паркування транспортних засобів», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.02.2020 №213/34496, оприлюдненим у Офіційному віснику України 13.03.2020 (Офіційний вісник України, 2020, №20 (13.03.2020), ст. 770) (далі - наказ № 550), затверджено нову форму Декларації. Відповідно до норм абзацу другого п.46.6 ст.46 глави 2 розділу II Податкового кодексу України якщо в результаті запровадження нового податку або зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, який затвердив такі форми, зобов’язаний оприлюднити нові форми звітності. До визначення нових форм декларацій, які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій, чинні до такого визначення. Декларація за новою формою у редакції наказу №550 складається за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося її оприлюднення, тобто за другий квартал 2020 року і, відповідно, має подаватися з 01.07.2020. У січні-травні контакт-центром ДПС надано відповіді на 390 тис. запитань платників Протягом січня – травня 2020 року Контакт-центром ДПС надано 390 тис. відповідей на запитання фізичних та юридичних осіб. Із загальної кількості відповідей 377,4 тис. надано у телефонному режимі, 10,8 тис. – електронною поштою і факсом, 1,8 тис. – з використанням автовідповідача. З 12 травня 2020 року впроваджено нову послугу для платників податків – надання інформаційно-довідкових послуг у чатах популярних месенджерів Viber та Telegram. У травні оброблено 680 звернень, які надійшли у чатах. Найчастіше платники зверталися з питань податку на додану вартість,  єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, податку на доходи фізичних осіб, порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО), прав та обов’язків платників податків. Для уникнення неоднозначного трактування положень законодавства всі відповіді надаються з використанням Бази знань – автоматизованої бази уніфікованих відповідей на запитання фізичних та юридичних осіб. Так, станом на 1 червня цього року База знань налічує 10,8 тис. уніфікованих запитань-відповідей. База знань постійно оновлюється та підтримується в актуальному стані. Протягом січня – травня 2020 року з причини змін законодавства обмежено термін дії 1276 уніфікованих запитань-відповідей та внесено 590 у новій редакції. Для зручності суб’єктів господарювання та громадян Базу знань розміщено на офіційному вебпорталі ДПС у розділі «Запитання-відповіді з Бази знань» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (ЗІР). Тому відвідувачі порталу можуть у будь-який зручний час самостійно знайти відповіді на питання, які їх цікавлять. Цією послугою за 5 місяців 2020 року скористалися майже 1,3 млн клієнтів. Нагадуємо, що приєднатися до чатів ДПС можна: -         з вебпорталу Державної податкової служби України, розділ «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» https://tax.gov.ua/; -         з сайту Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (скорочено ЗІР) https://zir.tax.gov.ua/, або його мобільної версії. До місцевих бюджетів Харківщині надійшло понад 1,4 млрд грн єдиного податку За січень-травень 2020 року суб’єкти господарювання, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, спрямували до місцевих бюджетів Харківщини 1447,5 млн грн єдиного податку, що на 110,8 %  (+140,8 млн грн) більше, ніж у аналогічному періоді минулого року. Єдиний податок – це система оподаткування, яку охоче обирають представники малого бізнесу. Тож значна частина  надходжень забезпечена суб’єктами підприємницької діяльності – фізичними особами. За п’ять   місяців цього року вони сплатили 1109,9 млн гривень. Досягнуто ріст податку до минулого року на 120,9 млн грн (+ 12,2 %). Слід зазначити, що єдиний податок спрямовується у повному обсязі до місцевих бюджетів Харківщини, тому територіальні громади мають можливість використовувати кошти для свого розвитку. Підписано Меморандум про співробітництво між Державною податковою службою та Федерацією роботодавців України Сьогодні Голова ДПС Олексій Любченко та Голова Ради Федерації роботодавців України Дмитро Олійник підписали Меморандум про співробітництво. Меморандумом передбачена взаємодія Державної податкової служби та Федерації роботодавців України, зокрема, у напрямах створення сприятливого податкового клімату для розвитку підприємництва, систематизації та стабілізації податкової політики, усунення конфліктів та розвитку партнерства між ДПС та платниками податків. «Підписання цього меморандуму не проста формальність. Це логічне продовження співпраці ДПС та ФРУ у майбутньому, черговий крок у напрямі конструктивної взаємодії для удосконалення податкової сфери, створення рівних умов діяльності всіх суб’єктів господарювання та захисту прав держави і платників податків», - зазначив Олексій Любченко. Предметом Меморандуму є реформування за участі громадськості податкової системи України, співробітництво ДПС та ФРУ щодо захисту законних прав платників податків, контролю за додержанням податкового законодавства шляхом підготовки та реалізації спільних заходів та проєктів. У свою чергу Голова ФРУ Дмитро Олійник запевнив у готовності Федерації роботодавців до конструктивної співпраці з податковою, зокрема, в аспекті імплементації новацій податкового законодавства, удосконалення процесів адміністрування податків, протидії тіньовій економіці та нечесній конкуренції. Під час заходу Голова ДПС та представники Федерації роботодавців також обговорили аспекти функціонування окремих галузей економіки та актуальні питання оподаткування. З початку року платники акцизного податку спрямували до бюджету 133,8 млн гривень У Головному управлінні ДПС у  Харківській області проінформували, що протягом січня - травня 2020 року платники регіону сплатили  133,8 млн  грн акцизного податку. Вказана сума перевищила минулорічні надходження на  23,2 млн грн (+ 21,0 %). Доведене завдання виконано на 135,7% (+35,2 млн грн). На Харківщині станом на 01 червня 2020 року зареєстровано 43 (виробника та імпортера) платника  акцизного податку,    при цьому: -  35 виробників підакцизної продукції, -  11 імпортерів підакцизних товарів. Відбулася відеоселекторна нарада ДПС України Під час наради було розглянуто низку нагальних питань: про очікуване виконання індикативних показників доходів у червні поточного року, особливості декларування податку на прибуток за перше півріччя 2020 року, поставлено акцент на  роботі з податковим боргом.  Крім того були озвучені кадрові призначення в областях. Керівник податкової служби регіону Артем Єфремов підкреслив, що основним вектором у роботі залишається здійснення ефективного менеджменту на рівні ГУ ДПС у Харківській області, виконання завдань, які визначені Державною податковою службою України, якісне   адміністрування податків. Також очільник податкової Харківщини звернув увагу на недопущенні корупційних дій серед працівників податкової служби. У рамках комунікаційної податкової платформи відбулося засідання експертних груп ДПС та Ради бізнес-омбудсмена Представники Державної податкової служби та Ради бізнес-омбудсмена обговорили  проблемні питання щодо оподаткування, з якими платники податків звертаються до Ради. Зустріч відбулася з використанням сервісу ZOOM і стала першою у рамках комунікаційної податкової платформи, яка стартувала в ДПС. Під час зустрічі розглядалися питання функціонування системи електронного адміністрування ПДВ, виконання податковими органами рішень суду, нарахування пені за результатами обліку недоїмки з військового збору, процедури нарахування ЄСВ тощо.  Акцентувалася увага і на функціональному наповненні Електронного кабінету. Мова йшла, зокрема, про запровадження додаткових можливостей для спілкування з податковими органами в електронному вигляді, зокрема, щодо отримання інформації про призначення та результати податкових перевірок. На сьогодні ДПС здійснюється низка заходів для впровадження новацій в функціонал Електронного кабінету.   ДПС надала правову аргументацію по всім поставленим представниками Ради бізнес-омбудсмена питанням. По деяким з них було досягнуто домовленості більш детального розгляду податківцями та повідомлення Ради бізнес-омбудсмена про прийняті рішення. УВАГА! Змінено режим роботи податкових органів Харківщини На виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392 та наказу Головного управління ДПС у Харківській області від 23.06.2020 № 2075 «Про затвердження Регламенту Головного управління ДПС у Харківській області» змінено графік роботи податкових органів Харківщини. Відтак, на період дії карантину початок робочого дня – о 8 год. 00 хв., перерва на обід – з 12 год. 00 хв. до 12 год. 45 хв., закінчення робочого дня – о 17 год. 00 хв., у п’ятницю – о 15 год. 45 хв. Також повідомляємо, що Центри обслуговування платників працюють: з 8 год. 00 хв. перерва на обід – з 12 год.00 хв. до 12 год. 45 хв., закінчення робочого дня – о 17 год. 00 хв., у п’ятницю – о 15 год. 45 хвилин та з технічними перервами для санітарної обробки та провітрювання кожні дві години на 10-15 хвилин. Звертаємо увагу на можливість здійснити візит до ЦОП за попереднім записом на конкретну годину прийому за телефоном. Нагадуємо, що до ваших послуг діють електронні сервіси за посиланням: Електронний кабінет https://cabinet.tax.gov.ua/ Отримали спадщину у 2019 році від дядька – подайте декларацію про майновий стан і доходи до 01.07.2020 Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області нагадує, що до 01.07.2020 триває кампанія декларування громадянами доходів, отриманих у 2019 році. Зокрема, подати податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) за наслідками звітного податкового року зобов’язані фізичні особи, які отримали спадщину. Декларація подається до контролюючого органу за податковою адресою (тобто за місцем реєстрації згідно з паспортними даними) не пізніше 30 червня 2020 року. Звертаємо увагу, що оподаткування спадщини залежить від ступеня споріднення спадкоємця та спадкодавця, а також від резидентського статусу цих осіб. Так, об’єкти спадщини, що успадковуються членами сім’ї спадкодавця І та ІІ ступенів споріднення, оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО). Вартість будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями, які не є членами сім’ї спадкодавця І та ІІ ступенів споріднення, оподатковується ПДФО за ставкою 5%. Об’єкти спадщини, що успадковуються спадкоємцем від спадкодавця-нерезидента, та об’єкти спадщини, що успадковуються спадкоємцем-нерезидентом від спадкодавця-резидента оподатковуються ПДФО за ставкою 18 %. Фізичні особи, які отримали у спадщину об’єкти спадщини, що оподатковуються за нульовою ставкою ПДФО, Декларацію можуть не подавати, якщо у них відсутні інші підстави для подання річної податкової Декларації.  Довідково: ► членами сім’ї фізичної особи І ступеня споріднення є її батьки, її чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені; ► членами сім’ї фізичної особи ІІ ступеня споріднення вважаються її рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки. Сільськогосподарські товаровиробники – платники податку на прибуток мають право обрати спеціальний річний період Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області інформує, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» передбачені зміни, зокрема для платників податку на прибуток – виробників сільськогосподарської продукції. Так, платниками податку на прибуток є виробники сільськогосподарської продукції, які можуть обрати річний податковий (звітний) період, який починається з 1 липня минулого звітного року і закінчується 30 червня поточного звітного року (п.п. 137.4.1 ст. 137 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)). Норма набула чинності з 23.05.2020. Нагадуємо, що для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств до суб’єктів господарювання, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції, належать підприємства, дохід яких від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва за попередній податковий (звітний) рік перевищує 50 % загальної суми доходу. Сільськогосподарська продукція (сільськогосподарські товари) – це продукція/товари, що підпадають під визначення груп 1 – 24 УКТ ЗЕД, якщо при цьому такі товари (продукція) вирощуються, відгодовуються, виловлюються, збираються, виготовляються, виробляються, переробляються безпосередньо виробником цих товарів (продукції), а також продукти обробки та переробки цих товарів (продукції), якщо вони були придбані або вироблені на власних або орендованих потужностях (площах) для продажу, переробки або внутрішньогосподарського споживання (п.п. 14.1.234 ст. 14 ПКУ). Отже, у 2020 році виробники сільськогосподарської продукції, які застосовують загальний річний податковий період, мають право подати декларацію з податку на прибуток підприємств за податковий (звітний) період – півріччя 2020 року та надалі застосовувати річний період, яки розпочинається з   01 липня 2020 року і закінчується 30 червня 2021 року. Друга квитанція є підтвердженням про прийняття або повідомленням про неприйняття контролюючим органом електронного документа Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області повідомляє, що подання електронних документів здійснюється платниками податків відповідно до норм Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 557), на підставі договору про визнання електронних документів   (далі – Договір), що визначає взаємовідносини суб’єктів електронного документообігу та укладається з контролюючим органом. Згідно з абзацом другим п. 12 розділу ІІ Порядку № 557 друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа. Разом з тим, відповідно до п.п. 49.11.1 п. 49.11 ст. 49 ПКУ у разі подання платником податків до контролюючого органу засобами електронного зв’язку податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 ст. 48 ПКУ, а також недотримання вимог абзаців першого – третього п. 49.4 ст. 49 ПКУ, такий контролюючий орган зобов’язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови протягом п’яти робочих днів з дня її отримання. Згідно з п. 49.15 ст. 49 ПКУ податкова декларація вважається неподаною за умови порушення норм підпунктів 48.3 і 48.4 ст. 48 ПКУ, абзаців першого – третього п. 49.4 ст. 49 ПКУ та надання або надсилання контролюючим органом платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації, зокрема, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-ІV «Про електронні документи та електронний документообіг» із змінами та доповненнями та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» із змінами для податкових декларацій, поданих у такий спосіб. Враховуючи вищевикладене, у разі недотримання платником законодавчих норм щодо подання податкової декларації, у другій квитанції зазначаються реквізити неприйнятого (із зазначенням причини) електронного документа. Платники податку на прибуток мають право застосувати прискорену амортизацію, починаючи зі звітного періоду – півріччя 2020 року Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області доводить до відома платників, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» підрозділ 4 розділу XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено новим п. 431, яким передбачено, що при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств на період з 01.01.2020 до 31.12.2030 платники податку на прибуток підприємств мають право під час розрахунку амортизації щодо основних засобів: ► четвертої групи (машини та обладнання) та п’ятої групи використовувати мінімально допустимий строк амортизації, який дорівнює 2 роки; ► третьої групи (передавальні пристрої) та дев’ятої групи використовувати мінімально допустимий строк амортизації, який дорівнює 5 років. Мінімально допустимі строки амортизації основних засобів, визначені п. 431 підрозділу 4 розділу XX ПКУ, використовуються незалежно від строків амортизації, визначених у бухгалтерському обліку. Основні засоби мають одночасно відповідати таким вимогам: ◄ введені в експлуатацію платником податків в межах одного з податкових (звітних) періодів, з 01 січня 2020 року до 31 грудня 2030 року; ◄ не були у використанні. При цьому такі основні засоби повинні використовуватися у власній господарській діяльності та не можуть продаватися або надаватися в оренду іншим особам (крім платників податків, основним видом діяльності яких є послуги з надання в оренду майна). У разі недотримання визначених вимог до закінчення періоду нарахування амортизації з використанням мінімально допустимих строків амортизації, визначених у п. 431 підрозділу 4 розділу XX ПКУ, починаючи з дати введення їх в експлуатацію, платник податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбувся факт невикористання основних засобів у власній господарській діяльності або їх продаж, зобов’язаний: ● збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму нарахованої амортизації основних засобів відповідно до п. 431 підрозділу 4 розділу XX ПКУ протягом податкових (звітних) періодів, в яких здійснювалося нарахування амортизації із застосуванням мінімально допустимих строків амортизації основних засобів, визначених у цьому пункті; ● зменшити фінансовий результат до оподаткування на суму розрахованої амортизації таких основних засобів відповідно до п. 138.3 ст. 138 ПКУ за відповідні податкові (звітні) періоди. Слід зазначити, що у разі застосування положень п. 431 підрозділу 4 розділу XX ПКУ норми п. 138.3 ст. 138 ПКУ не застосовуються в частині нарахування амортизації відповідно до встановлених мінімально допустимих строків амортизації основних засобів та методів її нарахування. Платники податку на прибуток підприємств мають право застосувати прискорену амортизацію, визначену п. 431 підрозділу 4 розділу XX ПКУ, починаючи зі звітного періоду – півріччя 2020 року, та відобразити відповідні суми прискореної амортизації у додатку АМ до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за цей період. Кошти в рахунок погашення податкового боргу зараховуються згідно з черговістю його виникнення Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області звертає увагу платників, що відповідно до п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов’язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до ст. 95 «Продаж майна, що перебуває у податковій заставі» ПКУ або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов’язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Рієлтери зобов’язані надсилати інформацію про укладені за їх посередництвом цивільно-правові договори про оренду нерухомості Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області повідомляє, що суб’єкти господарювання, які провадять посередницьку діяльність, пов’язану з наданням послуг з оренди нерухомості – рієлтери зобов’язані надсилати інформацію про укладені за їх посередництвом цивільно-правові договори (угоди) про оренду нерухомості до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації в строки, передбачені для подання податкового розрахунку, за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2017 № 497, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 08.06.2017 за № 700/30568  (п.п. 170.1.6 п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)). Податковий розрахунок за базовий звітний (податковий) період подається протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ). Зазнало змін примусове стягнення боргу Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області звертає увагу платників на основні зміни у механізмі стягнення податкового боргу, внесені Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві». Так, з 23.05.2020: ► термін, протягом якого контролюючому органу надано право на стягнення коштів та продаж майна платника податків, настає через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) податкової вимоги, а не через 60 календарних днів, як було раніше (п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)); ► термін на самостійне проведення експертної оцінки майна зменшено до одного місяця з дня прийняття рішення контролюючим органом, що прискорює процедуру для подальшої реалізації майна в рахунок погашення податкового боргу (п. 95.12 ст. 95 ПКУ) (раніше такий термін становив два місяці); ► встановлено, що стягнення заборгованості з частини чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об’єднань здійснюється у порядку, визначеному статтями 59 та 60 глави 4 «Визначення суми податкових та/або грошових зобов’язань платника податків, порядок їх сплати та оскарження рішень контролюючих органів» і статтями 87 – 101 глави 9 «Погашення податкового боргу платників» розділу II ПКУ (п. 11 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу XX «Перехідні положення» ПКУ). Про нарахування та сплату єдиного внеску членами фермерського господарства Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області звертає увагу членів фермерського господарства, що для взяття на облік платником єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) їм необхідно подати до контролюючого органу за місцем реєстрації (проживання) заяву про взяття на облік платника єдиного внеску за формою № 12-ЄСВ (далі – Заява) (додаток 2 до Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – Порядок), затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162 із змінами). Заява додатково підписується головою фермерського господарства та разом з підтвердними документами щодо дати набуття членства у фермерському господарстві (договір (декларація) про створення сімейного фермерського господарства, статут господарства тощо) подається протягом 10 календарних днів після внесення змін до установчих документів фермерського господарства. Контролюючим органом наступного робочого дня з дня взяття на облік членів фермерського господарства безоплатно надсилається (вручається) повідомлення про взяття їх на облік за формою № 2-ЄСВ (до даток 3 до Порядку). Члени фермерського господарства, які не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, нараховують єдиний внесок за себе у розмірі    22 % на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. Якщо платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску. Члени фермерського господарства зобов’язані сплачувати за себе єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок. Право на звільнення від сплати єдиного внеску за себе мають члени фермерського господарства, якщо вони належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, або отримують пенсію за віком, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого    ст. 26 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» із змінами, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Задекларуйте доходи та сплатіть вчасно податкові зобов’язання! Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області нагадує, що добігає до завершення кампанія декларування доходів, отриманих у 2019 році. Строки подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) і сплати податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) та військового збору, зазначених у такій Декларації, Законом України від 17 березня 2020 року № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» відтерміновано. Відтак, громадяни та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, мають право подати Декларацію за звітний (податковий) 2019 рік до 01 липня 2020 року. Таким чином, останній день подання декларації – 30.06.2020. Податкові зобов’язання, визначені такими фізичними особами у Деклараціях, мають бути самостійно сплачені до 01 жовтня 2020 року. Разом із тим, громадяни, які мають намір скористатися правом на податкову знижку, можуть подавати Декларацію до завершення поточного року, тобто по 31 грудня 2020 року (включно). Єдиний порядок оподаткування постійних представництв Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області повідомляє, що з пп. 141.4.7 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), починаючи з 23 травня 2020 року, вилучено норми, які надавали можливість визначати суму прибутку постійного представництва нерезидента, що підлягає оподаткуванню в Україні, на підставі складення нерезидентом окремого балансу фінансово-господарської діяльності, погодженого з контролюючим органом за місцезнаходженням постійного представництва, або у разі неможливості визначити шляхом прямого підрахування прибуток, отриманий нерезидентами з джерелом його походження з України, визначати оподатковуваний прибуток контролюючим органом як різницю між доходом та витратами, визначеними шляхом застосування до суми отриманого доходу коефіцієнта 0,7. Підпункт 141.4.7 п. 141.4 ста. 141 Кодексу передбачає наразі єдиний порядок оподаткування, відповідно до якого постійне представництво оподатковується в загальному порядку та визначає обсяг оподатковуваного прибутку відповідно до положень ст. 39 цього Кодексу. Постійні представництва нерезидентів мають подавати, починаючи зі звітного періоду - півріччя 2020 року, декларацію та не застосовувати форми розрахунку податку на прибуток нерезидентів, які провадять діяльність на території України через постійне представництво, які затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2016 р. № 544. Амортизація основних засобів введених в експлуатацію до набрання чинності Законом № 466 Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області нагадує, що Законом № 466 підрозділ 4 розділу XX Податкового кодексу України (далі - Кодекс) доповнено новим пунктом 431, яким передбачено, що при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств на період з 01.01.2020 до 31.12.2030 платники податку на прибуток мають право під час розрахунку амортизації щодо основних засобів (далі – ОЗ): ІV групи (машини та обладнання) та V групи використовувати мінімально допустимий строк амортизації, який дорівнює 2 роки; ІІІ групи (передавальні пристрої) та ІХ групи використовувати мінімально допустимий строк амортизації, який дорівнює 5 років. Мінімально допустимі строки амортизації ОЗ, визначені цим пунктом, використовуються незалежно від строків амортизації, визначених у бухгалтерському обліку. При цьому, ОЗ мають одночасно відповідати таким вимогам: - введені в експлуатацію в межах одного з податкових (звітних) періодів, з 01.01.2020 до 31.12.2030; - та не були у використанні. Разом з цим, такі ОЗ мають використовуватися у власній господарській діяльності та не можуть продаватися або надаватися в оренду іншим особам (крім платників податків, основним видом діяльності яких є послуги з надання в оренду майна). У разі недотримання визначених вимог до закінчення періоду нарахування амортизації з використанням мінімально допустимих строків амортизації, визначених у цьому пункті, починаючи з дати введення їх в експлуатацію, платник податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбувся факт невикористання ОЗ у власній господарській діяльності або їх продаж, зобов'язаний відкоригувати фінансовий результат до оподаткування. Зокрема, збільшити його на суму нарахованої амортизації ОЗ відповідно до цього пункту протягом податкових (звітних) періодів, в яких здійснювалося нарахування амортизації із застосуванням мінімально допустимих строків амортизації основних засобів, визначених у цьому пункті або зменшити на суму розрахованої амортизації таких ОЗ відповідно до п. 138.3 ст. 138  Кодексу за відповідні податкові (звітні) періоди. При застосуванні положень цього пункту норми пункту 138.3 статті 138  цього Кодексу не застосовуються в частині нарахування амортизації відповідно до встановлених мінімально допустимих строків амортизації ОЗ та методів її нарахування. Таким чином, платник податку на прибуток має право використовувати мінімально допустимі строки амортизації до ОЗ, введених в експлуатацію до 22.05.2020 за умови що такі ОЗ не були у використанні. Платники податку мають право провести перерахунок сум амортизації щодо зазначених об'єктів, які зазначені у Декларації за І квартал 2020 року, та врахувати результати перерахунку вже в Декларації за півріччя 2020 року, та відобразити відповідні суми прискореної амортизації у додатку АМ до Декларації за цей період. Рентна плата: Видобуток корисних копалин за оновленими правилами Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області повідомляє, що Законом № 466 внесено зміни до порядку адміністрування у 2020 році рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (далі – Рентна плата). Особливості адміністрування рентної плати з 23.05.2020 року: - об’єкт оподаткування Рентною платою не виникає при видобуванні корисних копалин домогосподарствами для забезпечення власних потреб. При цьому, незалежно від глибини гірничих виробок видобуті з них обсяги торфу та підземних вод включаються до об’єкту оподаткування Рентною платою(пп. 252.4.1 п. 252.4 ст. 252 Податкового кодексу України (далі – Кодекс)). - до об’єкту оподаткування Рентною платою не включаються вказані обсяги газу (метану) дегазації вугільних родовищ виключно у випадку, коли при провадженні господарської діяльності з видобування такого газу надрокористувач забезпечив дотримання умов провадження діяльності з видобування, які встановлені затвердженими при виконанні державної геолого-економічної експертизи кондиціями на мінеральну сировину ділянки надр, в межах якої здійснюється видобування (п. 252.4.8 п. 252.4 ст. 252 Кодексу). - запроваджено систему варіативних ставок Рентної плати для руд заліза в залежності від середньої у звітному (податковому) періоді вартості руд із вмістом металу у 58 %. - ставку Рентної плати для чорних металів, кольорових та легувальних металів, крім руд заліза встановлено у розмірі 6,25 % вартості товарної продукції гірничого підприємства. - порядок регулювання зменшення об’єкту оподаткування Рентною платою за видобування природного газу доповнено новою умовою. Зокрема, передбачено, що відповідний «Перелік та порядок визначення розмірів нормативних виробничо-технологічних витрат природного газу на технічні операції з видобування та підготовки до транспортування…» має бути затвердженим (встановленим) центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в нафтогазовому та нафтогазопереробному комплексах (станом на дату поширення інформаційного листа вказаним органом вважається Міністерство енергетики та захисту довкілля України). Також уточнено умови застосування та величини коригуючих коефіцієнтів, які застосовуються при обчисленні податкових зобов’язань з Рентної плати: а) корегування ПЗ на підставі виконання надрокористувачем, не раніше ніж за 5 років до дати обчислення податкових зобов’язань з Рентної плати, державної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин здійснюється із застосуванням коефіцієнта 0,95 виключно у разі дотримання надрокористувачем умов провадження діяльності з видобування, які встановлені затвердженими у визначеному законодавством порядку кондиціями на мінеральну сировину ділянки надр, в межах якої здійснюється видобування. При цьому, припинено застосування коригуючого коефіцієнту на підставі виконання надрокористувачем державної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин для таких видів корисних копалин, як: нафта та конденсат; б) припинено застосування коефіцієнтів для обсягів корисних копалин, що видобуті на ділянках надр із запасами корисних копалин, які результатами державної геолого-економічної оцінки віднесено до категорії позабалансових для таких видів корисних копалин, як: нафта та конденсат. Лист ДПС України від 11.06.2020 № 9203/7/99-00-04-03-01-07 Правила формування податкового кредиту для платників податку, які застосовують касовий метод податкового обліку ПДВ змінено Платники податку, що застосовують касовий метод податкового обліку ПДВ, які починаючи з 23.05.2020 здійснили розрахунок (сплату, інший вид компенсації) за операціями з придбання товарів/послуг, що були їм поставлені більше ніж 1095 днів до такого розрахунку, мають право включити суми податку, зазначені в податкових накладних, складених постачальниками за такими операціями, до складу податкового кредиту. Право на формування податкового кредиту за такими податковими накладними зберігається протягом 60 календарних днів з моменту оплати (надання іншого виду компенсації). Ця норма передбачена  абзацом шостим пункту 198.6 статті 198 розділу V Податкового кодексу України в редакції Закону № 466-ІХ платники податку, які застосовують касовий метод податкового обліку, суми податку, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, та не включені до податкового кредиту протягом періоду 1095 календарних днів з дати складення таких податкових накладних і розрахунків коригування до таких податкових накладних у зв'язку з відсутністю фактів списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів /послуг, мають право на включення таких сум до податкового кредиту у звітному податковому періоді, в якому відбулося списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, але не пізніше ніж через 60 календарних днів з дати такого списання, надання інших видів компенсацій. Довідково: Закон України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві».  Оподаткування допомоги по тимчасовій непрацездатності, яка виплачується Фондом соціального страхування на користь фізичної особи-підприємця платника єдиного податку Оподаткування доходів фізичних осіб - платників єдиного податку визначено главою 1 розділу XIV ПКУ, згідно з пп. 4 п. 292.11 ст. 292 якої передбачено, що до складу доходу фізичної особи - платника єдиного податку, визначеного ст. 292 ПКУ не включаються, зокрема, суми коштів цільового призначення, що надійшли від фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування. Отже, дохід у вигляді допомоги по тимчасовій непрацездатності, виплачений Фондом соціального страхування фізичній особі - підприємцю - платнику єдиного податку не включається до доходу такого підприємця, проте оподатковується за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податків - фізичних осіб. Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV ПКУ, згідно з пп. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого передбачено, що платником податку на доходи фізичних осіб є, зокрема фізична особа - резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні. Пунктом 163.1, ст. 163 ПКУ визначено, що об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого не включаються, зокрема, винагороди і страхові виплати, які отримує платник податку з бюджетів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, та у формі фінансової допомоги інвалідам з Фонду соціального захисту інвалідів згідно із законом, крім виплат, пов'язаних з тимчасовою втратою працездатності (пп. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 ПКУ). Водночас згідно з пп. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ. Крім того, доходи, визначені ст. 163 ПКУ, є об'єктом оподаткування військовим збором (пп. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПКУ). Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб та військовий збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 Кодексу - 18 % , та ставку військового збору, визначену пп. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Кодексу (пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу) - 1,5 %. Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 р. N 4 затверджено форму Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (далі - форма N 1ДФ) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (далі - Порядок). Згідно з Довідником ознак доходів, наведених у додатку до Порядку, сума допомоги по тимчасовій непрацездатності відображається податковим агентом у формі N 1-ДФ за ознакою - "127". Порядок нарахування та сплати єдиного внеску регулюється виключно Законом України від 08 липня 2010 року N 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" зі змінами та доповненнями (далі - Закон N 2464). Згідно з пунктом 4 частини першої ст. 4 Закону N 2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування. Нарахування єдиного внеску фізичні особи - підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, здійснюють на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом N 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (абз. 1 п. 3 ч. І ст. 7 Закону N 2464). Відповідно до частини п'ятої ст. 8 Закону N 2464 єдиний внесок для платників, зазначених у ст. 4 Закону N 2464, встановлюється у розмірі 22 відс. до визначеної ст. 7 Закону N 2464 бази нарахування єдиного внеску. Виходячи з вищевикладеного, Фонд, який виплачує допомогу по тимчасовій непрацездатності, фізичній особі - платнику єдиного податку, повинен виконати функції податкового агента в частині нарахування, утримання та сплати (перерахування) до бюджету за рахунок таких осіб податку на доходи фізичних осіб та військового збору і відобразити зазначену допомогу у формі N 1-ДФ. При цьому у фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування не виникає обов’язку щодо оподаткування та відображення у звітності зазначених сум, крім того, суми допомоги по тимчасовій непрацездатності, отримані фізичними особами - підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування, не є базою нарахування єдиного внеску. За несвоєчасну сплату авансового внеску єдиного податку спрощенцями першої та другої груп передбачена відповідальність Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області інформують, що несплата або сплата не в повному обсязі фізичною особою – платником єдиного податку першої та другої груп авансових внесків єдиного податку в порядку та у строки, визначені Податковим кодексом, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 відс. ставки єдиного податку, обраної таким платником. Зазначена норма передбачена пунктом 122.1 статті 122 Податкового кодексу України. Нагадаємо, платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Також такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року. Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності. Не повернена сума поворотної фінансової допомоги включається до доходу підприємців – платників єдиного податку Сума поворотної фінансової допомоги, яка отримана  фізичною особою підприємцем – платником єдиного податку першої та другої групи та не повернена протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, відображається у складі доходів такого платника за підсумками податкового (звітного) року, на який припадає термін її повернення. Про це інформують в Головному управлінні ДПС в Івано-Франківській області. У разі якщо сума поворотної фінансової допомоги не повертається у зазначений вище термін і при цьому отримані протягом податкового (звітного) періоду доходи перевищують обсяги доходів, встановлені пунктом 291.4 статті 291 Податковим кодексом (1 млн грн - для І групи та 5 млн грн – для ІІ групи), то платники єдиного податку першої та другої групи мають подати податкову декларацію у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду. Для фізичних осіб-підприємців – платників єдиного податку третьої групи, для яких податковим (звітним) періодом є календарний квартал, відображення суми поворотної фінансової допомоги, яка не повертається протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, здійснюється за підсумками звітного кварталу, на який припадає термін повернення такої допомоги. Оподаткування поворотної фінансової допомоги, отриманої фізичною особою-підприємцем – платником єдиного податку, яка не повертається протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, здійснюється за ставками, визначеними у підпунктах 293.2 та 293.3 статті 293 Податкового кодексу (для першої групи платників єдиного податку – не більше 10 відсотків розміру прожиткового мінімуму, для другої групи платників єдиного податку - не більше 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, для третьої групи платників єдиного податку - за ставкою 3 відс. (+ПДВ) або 5 відс.). При перевищенні у податковому (звітному) періоді обсягу доходу, визначеного для відповідної групи платників єдиного податку, платник єдиного податку зобов’язаний застосувати до суми перевищення ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків, а також перейти на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку другої або третьої групи, або на сплату інших податків і зборів, встановлених Податковим Кодексом, або відмовитися від застосування спрощеної системи оподаткування. Штраф за порушення термінів зберігання первинних документів, бухгалтерської та статистичної звітності збільшено вдвічі Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області інформує, що Законом України від 16.01.2020 р. N 466-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни до статті 121 Податкового кодексу, відповідно до яких вдвічі збільшено розмір відповідальності за порушення встановлених законодавством строків зберігання документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Зокрема, з 23 травня 2020 року незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених Податковим кодексом, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень  (раніше штраф становив 510 грн). Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 2040 гривень (раніше було 1020 грн). Відповідно до пункту 44.3 статті 44 платники податків зобов'язані забезпечити зберігання первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством термінів, але не менш як 1095 днів  з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи. Для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статей 39 та 392 Податкового Кодексу термін зберігання становить 2555 днів. У разі неподання податкової звітності термін зберігання зазначених документів - не менш як 1095 днів з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів - не менш як 1095 днів з дня завершення терміну їх дії). У разі ліквідації платника податків первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, за період діяльності платника податків не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статей 39 та 392 Податкового кодексу), що передували даті ліквідації платника податків, в установленому законодавством порядку передаються до архіву. Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області
 

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить


Фотогалереи изюмчан

Кто он-лайн

Сейчас на сайте:
Гостей - 15

 
Служба недвижимости Вилима.

 
 
 
 
 

Сушка зерна и древесины на отходах
БЕСПЛАТНЫЕ ОБОИ ДЛЯ РАБОЧЕГО СТОЛА

Дизайн РА «Изюминка»