Главная
Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області повідомляє Версия для печати Отправить на e-mail
29.05.2020
Про новації в застосуванні реєстраторів розрахункових операцій
Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області нагадує платникам податків, що Верховною Радою України прийнято Закони України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» (далі – Закон № 128) та № 129-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» (далі – Закон № 129).
Зазначеними законами, зокрема, запроваджується ряд новацій у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО).  1. Суб’єктам господарювання буде дозволено при здійсненні готівкових розрахунків із споживачами застосовувати програмні РРО, у якості яких можливо буде застосовувати будь-який пристрій (смартфон, планшет, комп’ютер тощо), який за допомогою спеціального програмного забезпечення може фіскалізувати розрахункові операції на сервері ДПС.  Слід зазначити, що з метою уникнення втрат, у першу чергу суб’єктів малого та мікробізнесу (дрібних підприємців), відповідне програмне забезпечення буде надаватися ДПС суб’єктам господарювання безкоштовно.  2. Передбачається запровадження механізму компенсації споживачу коштів, сплачених за придбаний товар (послугу), якщо такому споживачу було надано розрахунковий документ, інформація щодо якого відсутня в базах даних ДПС (далі – механізм «Кешбек»).  Так, якщо споживачу надано касовий чек РРО, проте інформація про такий чек відсутня на сервері ДПС, споживач має право звернутися до контролюючого органу про порушення суб’єктом господарювання порядку проведення готівкових розрахунків та, у разі їх підтвердження, має можливість отримати із бюджету як компенсацію 100 відсотків вартості придбаного товару, який йому було реалізовано із порушенням вимог чинного законодавства.  Механізм «Кешбек» запроваджується в першу чергу для боротьби з «нефіскальними» чеками, коли окремими несумлінними платниками споживачам надаються чеки, які не є фіскальними, проте на вигляд схожі на фіскальні чеки. 3. Передбачається впровадження обов’язкового застосування РРО фізичними особами-підприємцями платниками єдиного податку ІІ та ІІІ групи при здійсненні готівкових розрахунків із споживачами.  Крім того, перед цим передбачається впровадження обов’язку застосування РРО для фізичних осіб-підприємців (платників єдиного податку другої та третьої груп), які провадять певні ризикові види діяльності (продаж товарів (надання послуг) через мережу Інтернет, торгівля ювелірними виробами та побутовими виробами з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, діяльність туристичних агентств, туристичних операторів, готелів тощо, реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках). 4. За незастосування РРО або застосування із порушенням встановлених вимог передбачається деяке збільшення розміру штрафних (фінансових) санкцій, оскільки діючі норми щодо розміру штрафних санкцій було прийнято ще у 2000 році. Зокрема, з 01.08.2020 року 10 відсотків і 50 відсотків вартості проданих з порушенням товарів (робіт, послуг) та з 01.01.2021 року 100 відсотків і 150 відсотків вартості проданих з порушенням товарів (робіт, послуг).  При цьому, ніяких додаткових штрафів до вже передбачених Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) не встановлюється. 5. Також Законом № 128 передбачається обов’язок суб’єктів господарювання проводити розрахункові операції через РРО та програмні РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування та цін товарів (послуг) із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів (до цього було тільки для пального). У разі проведення розрахункових операцій через РРО та/або програмні РРО без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості, відповідно до п. 7 ст. 17 Закону № 265 з 01.08.2020 року до суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції та товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у розмірі триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.  Водночас, Законом України від 17 березня 2020 року № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі – Закон № 533) було перенесено терміни набуття чинності відповідними нормами Закону № 128 і Закону № 129. Так, відповідно до пп. 4 та 5 розділу І Закону № 533 набрання чинності Законами №№ 128 та 129 відтерміновується: з 19.04.2020 до 01.08.2020 – можливість застосування програмних РРО і збільшення розміру штрафних (фінансових) санкцій; з 01.10.2020 до 01.01.2021 – запровадження механізму «Кешбек» та обов’язок застосування РРО фізичними особами-підприємцями платниками єдиного податку ІІ і ІІІ груп, які провадять ризикові види діяльності; з 01.01.2021 до 01.04.2021 – обов’язок застосування РРО усіма фізичними особами-підприємцями платниками єдиного податку ІІ та ІІІ груп». Верховна Рада України удосконалила норми законодавства щодо нарахування та сплати ЄСВ Верховна Рада України прийняла Закон «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (щодо усунення дискримінації за колом платників) (законопроєкт № 2166). Наразі Закон передано на підпис Президенту України. Законом удосконалено норми чинного законодавства щодо нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ). Законом, зокрема, передбачено: 1) Звільнення від сплати ЄСВ за себе осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю. Крім того, фізичні особи – підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерського господарства звільнятимуться від сплати ЄСВ за себе, якщо вони отримують пенсію за вислугу років. Такі особи зможуть бути платниками ЄСВ виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування; 2) Особи, які провадять незалежну професійну діяльність, звільнятимуться від сплати за себе ЄСВ за умови взяття їх на облік як фізичних осіб-підприємців та провадження ними одного виду діяльності одночасно в якості ФОПів та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність. 3) Фізичні особи – підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, які мають основне місце роботи, звільнятимуться від сплати за себе ЄСВ за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску (в 2020 році – 1039,06 гривень). Такі особи зможуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску, бази нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом про збір та облік ЄСВ (в 2020 році –70 845,00 гривень). При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску. Довідково: відповідно до Закону про збір та облік ЄСВ основне місце роботи – це місце роботи, де працівник працює на підставі укладеного трудового договору, де знаходиться (оформлена) його трудова книжка, до якої вноситься відповідний запис про роботу. При цьому податковим органам з метою правильності нарахування, обчислення, повноти і своєчасності сплати ЄСВ надається доступ до персоніфікованих відомостей про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування. 4) Скасування обов’язку фізичних осіб-підприємців (крім тих, які обрали спрощену систему оподаткування, обліку та звітності), осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та членів фермерського господарства сплачувати ЄСВ у розмірі мінімального страхового внеску у разі, якщо такими платниками не отримувались доходи (прибутки) у звітному кварталі або місяці. Такі платники матимуть право самостійно визначити базу нарахування ЄСВ, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄСВ, встановленої Законом про збір та облік ЄСВ. При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску. 5) Платники ЄСВ (зокрема, ФОП), якщо вони не є роботодавцями, звільнятимуться від виконання обов’язків платника ЄСВ, визначених Законом про збір та облік ЄСВ, на весь період їх незаконного позбавлення волі в районах проведення антитерористичної операції та/або операції об’єднаних сил та здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях за заявою члена сім’ї або платника ЄСВ, після його визволення та/або після закінчення його лікування (реабілітації), що підтверджується даними державного органу спеціального призначення з правоохоронними функціями, який забезпечує державну безпеку України, про незаконне позбавлення волі такого платника. 6) Підлягають списанню нараховані та несплачені або нестягнуті суми недоїмки разом зі штрафами та пенею, нараховані фізичним особам – підприємцям (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та особам, які провадять незалежну професійну діяльність, які з 01.01.2017 і до дня набрання чинності цим Законом не отримували доходи (прибутки) від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та протягом 90 календарних днів з дня набрання чинності цим Законом подали державному реєстратору заяву про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності або податковому органу заяву про зняття з обліку. Проведення процедури списання потребує підтвердження припинення підприємницької діяльності такою фізичною особою або зняття її з обліку, подання платником заяви про списання боргу (недоїмки) з єдиного внескутазвітностіу порядку та за формою, встановленими наказом Міністерства фінансів України (якщо вона не була подана раніше), здійснення податковим органом перевірки та прийняття рішення про списання боргу (недоїмки) з єдиного внеску або відмови у його списанні. Зазначені норми набувають чинності з 1 січня 2021 року. Із законопроектом можна ознайомитися за посиланням http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=66921.  Набув чинності Закон № 466-ІХ, яким удосконалюється податкове законодавство Опубліковано Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» № 466-ІХ, який Верховна Рада України ухвалила 16 січня 2020 року. Закон набув чинності (крім деяких змін, які набирають чинності з 1 липня 2020 року та з 1 січня 2021 року). Законом передбачено запровадження міжнародних стандартів податкового контролю для всіх учасників міжнародної торгівлі та імплементація норм, передбачених Планом протидії практикам розмивання оподатковуваної бази й виведення прибутку з-під оподаткування (План дій BEPS).  Також запроваджено низку змін, спрямованих на вдосконалення та спрощення системи адміністрування податків, її узгодження зі світовими стандартами, розширення можливості он-лайн сервісів для платників податків. Відповідно до прийнятих змін ДПС отримала можливість для реорганізації структури відповідно до концепції єдиної юридичної особи. Які особи зобов’язані надати декларацію про майновий стан і доходи від імені платника Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області нагадує, що кампанія декларування доходів громадянами за 2019 рік триває. Податкова декларація про майновий стан і доходи  заповнюється платником податку на власні доходи самостійно або іншою особою, нотаріально уповноваженою платником здійснювати таке заповнення, у порядку, передбаченому главою 2 розділу II «Адміністрування податків» Податкового кодексу України. Обов’язок щодо заповнення та надання податкової декларації від імені платника покладається на таких осіб: ► батьків, опікуна або піклувальника – щодо доходів, отриманих малолітньою/неповнолітньою особою або особою, визнаною судом недієздатною; ► спадкоємців (розпорядників майна, державних виконавців) – щодо доходів, отриманих протягом звітного податкового року платником , який помер; ► державного виконавця, уповноваженого здійснювати заходи щодо забезпечення майнових претензій кредиторів платника, визначеного в установленому порядку банкрутом. Вищевказані норми визначені п. 179.6 статті  179 ПКУ. Дохід отримано на роботі за кордоном: чи треба декларувати? Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області повідомляє, що об’єктом оподаткування резидента є, зокрема, іноземні доходи — доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України (пп. 163.1.3 ст. 163 ПКУ). Тобто якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку — отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (пп. 170.11.1 ст. 170 ПКУ). Податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників ПДФО (пп. 49.18.4 ст. 49 ПКУ). Отже, обов’язок щодо подання річної податкової декларації у платника податків — резидента виникає при отриманні іноземних доходів. При цьому під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражено в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом НБУ, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів (п. 164.4 ст. 164 ПКУ). Для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов’язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України (п. 13.5 ст. 13 ПКУ). Сума податку з іноземного доходу платника податку — резидента, сплаченого за межами України, не може перевищувати суму податку, розраховану на базі загального річного оподатковуваного доходу такого платника податку відповідно до законодавства України (пп. 170.11.4 ст. 170 ПКУ). Про термін, в який необхідно подати уточнюючу декларацію з податку на нерухомість, у разі зміни бази оподаткування Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області інформує, що платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок на нерухомість) – юридичні особи самостійно обчислюють суму цього податку станом на 01 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають до контролюючого органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація), за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально. Норми визначені п.п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Форма Декларації затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 408 із змінами. Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової нерухомості та/або нежитлової нерухомості Декларація юридичною особою подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт. У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок на нерухомість обчислюється для попереднього власника за період з 01 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому він набув право власності (п.п. 266.8.1 п. 266.8 ст. 266 ПКУ). Оскільки для інших випадків зміни бази оподаткування (зміна cтавок або кодів типу об’єкта, введення/скасування пільг, скасування права власності, зміна частки у праві власності на об’єкт тощо) нормами ПКУ та іншими нормативно-правовими актами не визначений термін подання уточнюючої Декларації, то на вказані випадки поширюється норма п.п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, а саме уточнююча Декларація має надаватися протягом 30 календарних днів з дня зміни бази оподаткування. Водночас слід зазначити, що згідно з п.п. 266.10.1 п. 266.10 ст. 266 ПКУ податкове зобов’язання за звітний рік з податку на нерухомість юридичними особами сплачується авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що настає за звітним кварталом, які відображаються в річній Декларації. Якщо подружжя виховує трьох і більше дітей віком до 18 років, то кожен із батьків має право на пільгу щодо сплати земельного податку Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області повідомляє, що відповідно до п. «а» ст. 80 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року  № 2768-III зі змінами та доповненнями (далі – ЗКУ) суб’єктами права власності на землю є громадяни та юридичні особи – на землі приватної власності. Частинами першою та другою ст. 86 ЗКУ передбачено, що земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність). Суб’єктами права спільної власності на земельну ділянку можуть бути громадяни та юридичні особи, а також держава, територіальні громади. При цьому учасник спільної часткової власності відповідно до розміру своєї частки, зокрема, повинен брати участь у сплаті податків, зборів і платежів, а також у витратах по утриманню і зберіганню спільної земельної ділянки (частина п’ята ст. 88 ЗКУ). У спільній сумісній власності перебувають земельні ділянки подружжя (п. «а» частини другої ст. 89 ЗКУ). Поділ земельної ділянки, яка є у спільній сумісній власності, з виділенням частки співвласника, може бути здійснено за умови попереднього визначення розміру земельних часток, які є рівними, якщо інше не передбачено законом або не встановлено судом (частина п’ята ст. 89 ЗКУ). Згідно з п.п. 281.1.2 п. 281.1 ст. 281 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) від сплати земельного податку звільняються фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років. Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для такої категорії фізичних осіб, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм, встановлених п. 281.2 ст. 281 ПКУ. Пунктом 281.4 ст. 281 ПКУ встановлено, що якщо фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, то така особа до 01 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельної ділянки для застосування пільги. Пільга починає застосовуватися до обраної земельної ділянки з базового податкового (звітного) періоду, у якому подано таку заяву. Отже, якщо подружжя виховує трьох і більше дітей віком до 18 років, то кожен із батьків має право на пільгу щодо сплати земельного податку за земельні ділянки, що належать йому на правах приватної власності, при цьому вид земельних ділянок і розмір, щодо яких застосовується пільга, визначені п. 281.2  ст. 281 ПКУ. Водночас, якщо подружжя володіє земельною ділянкою на праві спільної часткової власності, то платником земельного податку за земельну ділянку пропорційно своїй частці є кожен з батьків, і відповідно право на пільги щодо сплати земельного податку має кожен з них.  Якщо таке подружжя володіє земельною ділянкою на праві спільної сумісної власності і поділ земельної ділянки не проводився, то платником земельного податку за таку ділянку є один з батьків, який і може скористатись пільгою щодо сплати земельного податку. Слід зазначити, що фізична особа для отримання пільги щодо сплати земельного податку має подати до контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки до 01 травня поточного року письмову заяву довільної форми про надання пільги та документи, що посвідчують її право на пільгу (посвідчення батьків багатодітної сім’ї (які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років). Екологічний податок за викиди двоокису вуглецю: визначення об’єкта та бази Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області звертає увагу платників, що об’єктом та базою оподаткування екологічним податком, зокрема, є обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами. Норми визначені п. 242.1 ст. 242 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). При цьому п. 242.4 ст. 242 ПКУ встановлено, що база оподаткування екологічним податком за викиди двоокису вуглецю за результатами податкового (звітного) року зменшується на обсяг таких викидів у розмірі 500 тонн за рік. Розширено перелік підакцизних товарів Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області доводить до відома платників, що Законом України від 18 грудня 2019 року № 391-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування акцизного податку» внесено зміни до  п.п. 215.3.4. п. 215.3 ст. 215 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), відповідно до яких розширено перелік підакцизних товарів. Так, товари (продукція), що використовуються як пальне для заправлення транспортних засобів, обладнання або пристроїв з двигунами внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення, з двигунами внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням, з двигунами внутрішнього згоряння з кривошипно-шатунним механізмом, коди яких згідно з УКТ ЗЕД не зазначені  п.п. 215.3.4. п. 215.3 ст. 215 ПКУ (крім газу природного у газоподібному стані за кодом 2711 21 00 00 згідно з УКТ ЗЕД), оподатковуються за ставкою акцизного податку 213,5 євро за 1 000 літрів. Норма набрала чинності 29.12.2019. Дистанційна взаємодія з контролюючими органами економить час Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області повідомляє, що 09.03.2020 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 29.01.2020   № 30 «Про затвердження Змін до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість» (далі – Наказ № 30), яким розширено коло осіб, уповноважених платником ПДВ на подання до контролюючого органу запиту про отримання витягу з реєстру платників ПДВ. Так, вищезазначеним Наказом № 30 передбачено можливість подати такий запит особою, відповідальною за ведення бухгалтерського обліку. Запит про отримання витягу з реєстру платників ПДВ за формою № 1-ЗВР (код форми j 1301704) можливо подати за допомогою Електронного кабінету (https://cabinet.tax.gov.ua) або будь-якого іншого програмного забезпечення, що використовується для подання звітності. Звертаємо увагу платників, що користуючись електронними сервісами ДПС України, заощаджується час. ДПС на офіційному вебпорталі представлена низка електронних сервісів, які допомагають спілкуватись з контролюючими органами дистанційно: ● Електронний кабінет, через який можна подати звітність, отримати довідку тощо https://cabinet.tax.gov.ua/login ● Реєстри податкової https://cabinet.tax.gov.ua/registers ● Пошук фіскального чека https://cabinet.tax.gov.ua/cashregs/check ● Пошук марки акцизного податку https://cabinet.tax.gov.ua/registers/mark ● Дізнайся більше про свого бізнес-партнера https://tax.gov.ua/businesspartner ● Бланки податкової звітності https://cabinet.tax.gov.ua/form ● Он-лайн – консультація https://cabinet.tax.gov.ua/help/sendlist.html#label-sendlist ● Отримання довідки про доходи в електронному вигляді https://www.youtube.com/watch?v=84w1m93W3nM ● Декларація про майновий стан і доходи для громадян https://www.youtube.com/watch?v=i9prExAfrY4 Несплата (несвоєчасна сплата) єдиного внеску роботодавцем – є недоїмкою Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області нагадує, що єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. Норми встановлені ч. 12 ст. 9 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464). У разі несвоєчасної сплати або не в повному обсязі єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом № 2464, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (частина 11 ст. 9 Закону № 2464). Згідно з п. 6 частини 1 ст. 1 Закону № 2464 суми єдиного внеску, своєчасно не нараховані та/або не сплачені у строки, встановлені Законом № 2464, є недоїмкою. Відповідно до п. 3 розділу VІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (далі – Інструкція № 449) із змінами і доповненнями, контролюючі органи надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо, зокрема: ► платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; ► платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій. У випадку, передбаченому абзацом другим п. 3 розділу VІ Інструкції № 449, вимога про сплату боргу (недоїмки) приймається відповідним контролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки, а за наявності заперечень платника єдиного внеску до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки. Контролюючий орган надсилає (вручає) вимогу про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску протягом 3 робочих днів з дня її винесення. У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим п. 3 розділу VІ Інструкції № 449, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається): ◄ платникам, зазначеним у підпунктах 1, 2 п. 1 розділу II Інструкції № 449 (страхувальникам, які використовують найману працю), протягом 10 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій); ◄ платникам, зазначеним у підпунктах 3, 4, 6 п. 1 розділу II Інструкції № 449 (фізичним особам – підприємцям, у тому числі тим, які обрали спрощену систему оподаткування, особам, які провадять незалежну професійну діяльність, та членам фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах), протягом 15 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій). При цьому протягом 10 календарних днів із дня одержання вимоги про сплату боргу (недоїмки) платник зобов’язаний сплатити зазначені у п. 1 вимоги суми недоїмки, штрафів та пені (п. 5 розділу VІ Інструкції № 449). Водночас, слід зазначити, що закони України від 17 березня 2020 року № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)»), та від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» внесли зміни до Закону № 2464. Відповідно до внесених змін від сплати єдиного внеску з 01 по 31 березня та з 01 по 30 квітня 2020 року тимчасово звільняються лише за себе наступні категорії платників: ► фізичні особи – підприємці, у тому числі «єдинники»; ► особи, які провадять незалежну професійну діяльність; ► члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах. Зазначені платники на власний розсуд вирішують питання такого звільнення. А у разі, якщо вони прийняли рішення сплачувати єдиний внесок з 01 по 31 березня та з 01 по 30 квітня 2020 року, то ця інформація зазначається у звітності про нарахування єдиного внеску за звітний період. Крім того, тимчасово не застосовуються штрафні санкції за порушення, вчинені у періоди з 01 по 31 березня, з 01 по 30 квітня та з 01 по 31 травня 2020 року, а саме за: ● несвоєчасну сплату єдиного внеску; ● неповну або несвоєчасну сплату єдиного внеску одночасно з видачею авансових платежів; ● несвоєчасне подання до податкових органів звітності. При цьому, за кожне неподання звітності, несвоєчасне її  подання, подання не за встановленою формою у березні, квітні та травні поточного року до платника не застосовується штраф у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За ці ж самі дії, вчинені платником, до якого протягом року було застосовано штраф, також не накладається штраф у розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання звітності, несвоєчасне її подання або подання не за встановленою формою. Крім того, з 01 по 31 березня, з 01 по 30 квітня та з 01 по 31 травня 2020 року платникам єдиного внеску не нараховується пеня, а нарахована пеня за ці періоди підлягає списанню. Про облік надходжень податків, зборів і платежів в ІКП Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області інформує, що відповідно до п. 1 Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 12.08.2015 за № 974/27419 (із змінами), визначено порядок заповнення платником поля «Призначення платежу» розрахункового документа. У полі «Призначення платежу» друкується один з вищенаведених реквізитів, який заповнюється платником: 1) код клієнта за ЄДРПОУ; 2) реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які мають відмітку у паспорті про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта); 3) реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який присвоюється контролюючими органами. Органом ДПС відображення в інтегрованій картці платника (ІКП) сум надходжень за податками, зборами, платежами здійснюється в автоматичному режимі відповідно до реквізитів, заповнених у полі розрахункового документа «Призначення платежу». Виконання суспільно корисних робіт фізичною особою згідно з постановою суду: чи нараховується єдиний внесок? Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області звертає увагу на наступне. Відповідно до ст. 3251 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х із змінами та доповненнями (далі – КУпАП) постанова районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду (судді) про накладення адміністративного стягнення у вигляді суспільно корисних робіт надсилається на виконання органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, не пізніше дня, наступного за днем набрання постановою законної сили. За виконання суспільно корисних робіт порушнику нараховується плата за виконану ним роботу. Оплата праці здійснюється погодинно за фактично відпрацьований час у розмірі не меншому, ніж встановлений законом мінімальний розмір оплати праці. Статтею 3253 КУпАП передбачено, що на власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу, за місцем виконання порушником суспільно корисних робіт, покладається, зокрема, нарахування плати порушнику за виконання суспільно корисних робіт та перерахування її на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби для подальшого погашення заборгованості зі сплати аліментів. Згідно з п. 1 частини 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є роботодавці, зокрема, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, які використовують найману працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами. Базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до  Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» із змінами, та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п. 1 частини 1 ст. 7 Закону № 2464). Єдиний внесок для зазначеної категорії платників єдиного внеску встановлено у розмірі 22 відсотки до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску (частина 5 ст. 8 Закону № 2464). Платник єдиного внеску зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством, подавати звітність по єдиному внеску за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, визначеними законодавством (підпункти 1, 2 та 4 частини 2 ст. 6 Закону № 2464). Обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до Закону № 2464 нараховується єдиний внесок (частина 2 ст. 9 Закону № 2464). Згідно з нормами статей 3251 і 3253 КУпАП та Закону № 2464 на підприємства, залучені для організації суспільно корисних робіт, поширюються всі обов’язки, визначені частиною 2 ст. 6 Закону № 2464. Сума доходу фізичної особи, яка нарахована на її користь під час виконання суспільно корисних робіт згідно з постановою суду, є базою нарахування єдиного внеску. Оподаткування ПДВ операцій з придбання у резидента повіреним – резидентом для довірителя – нерезидента рекламних послуг Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області повідомляє, що об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до  ст. 186 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Норми встановлені п.п. «б» п. 185.1 ст. 185 ПКУ. Місцем надання посередницьких послуг від імені та за рахунок іншої особи або від свого імені, але за рахунок іншої особи, якщо забезпечується надання покупцю послуг, перерахованих у п. 186.3 ст. 186 ПКУ, зокрема, рекламних послуг, вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання, або – у разі відсутності такого місця – місце постійного чи переважного його проживання (п.п. «є» п. 186.3 ст. 186 ПКУ). Базою оподаткування ПДВ для товарів/послуг, що передаються/отримуються у межах договорів комісії (консигнації), поруки, довірчого управління, є вартість постачання цих товарів, визначена у порядку, встановленому ст. 188 ПКУ (п. 189.4 ст. 189 ПКУ). Оскільки місцем постачання резидентом – платником ПДВ рекламних послуг повіреному – резиденту є митна територія України, то операція з постачання таких послуг є об’єктом оподаткування ПДВ. Дата збільшення податкових зобов’язань та податкового кредиту платників ПДВ, що здійснюють постачання/отримання товарів/послуг у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів та без права власності на такі товари/послуги, визначається за правилами, встановленими статтями 187 і 198 ПКУ. Враховуючи те, що місцем постачання придбаних рекламних послуг повіреним – резидентом довірителю – нерезиденту є місце постачання їх за межами митної території України, то зазначена операція не є об’єктом оподаткування ПДВ, а тому повірений – резидент не має права на формування податкового кредиту при придбанні таких послуг. Інформація для платників акцизного податку – виробників дезінфекційних засобів Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області нагадує, що 02.04.2020 набрав чинності Закон України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі – Закон № 540), яким внесено зміни, зокрема, до Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Так, підрозділ 5 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ Законом № 540 доповнено, зокрема пунктами 293.2 і 293.5. Тимчасово, до 31 травня 2020 року, акцизний податок справляється за ставкою 0 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту із спирту етилового, який використовується для виробництва дезінфекційних засобів (п. 293.2 підрозділу 5 розділу XX ПКУ). На виробників лікарських засобів, які здійснюють виробництво дезінфекційних засобів з використанням спирту етилового, акцизний податок з якого справляється за ставкою 0 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту, не поширюються вимоги до обладнання виробництв витратомірами-лічильниками (п. 293.5 підрозділу 5 розділу XX ПКУ). Про підстави, за яких контролюючий орган відмовляє в реєстрації платником ПДВ Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області нагадує, що згідно з п. 183.8 ст. 183 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) контролюючий орган відмовляє в реєстрації особи як платника ПДВ, якщо: ► за результатами розгляду реєстраційної заяви та/або поданих документів встановлено, що особа або не відповідає вимогам, визначеним ст. 180, п. 181.1    ст. 181, п. 182.1 ст. 182 та п. 183.7 ст. 183 ПКУ; ► існують обставини, які є підставою для анулювання реєстрації згідно із ст. 184 ПКУ; ► при поданні реєстраційної заяви чи визначенні бажаного (запланованого) дня реєстрації не дотримано порядок та строки (терміни), встановлені п.п. 183.1, пунктами 183.3 – 183.7 ст. 183 ПКУ. Суб’єкт господарювання, який уклав з органом виконавчої влади договір сервітуту, не сплачує до бюджету плату за землю Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області доводить до відома, що плата за землю справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Норми встановлені п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Договірні відносини щодо користування земельними ділянками визначаються цивільно-правовими угодами, зміст та порядок укладення яких регулюється Земельним та Цивільним кодексами України (далі – ЗКУ, ЦКУ відповідно). Водночас норми ПКУ поширюються виключно на цивільно-правові угоди в частині надання у тимчасове платне користування земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди. ПКУ не містить норм податкового регулювання відносин в частині реалізації принципу платності за договорами земельного сервітуту, які встановлюють окремі земельні відносини. Земельний сервітут – це право користування чужою земельною ділянкою, а саме: можливість проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатація ліній електропередачі, зв’язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації тощо. Встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею (частина третя ст. 98 ЗКУ). Законодавством встановлено обов’язковість державної реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно, договорів земельного сервітуту (частина друга ст. 402 ЦКУ, частина друга ст. 100 ЗКУ). У разі укладення договору земельного сервітуту, власник земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, має право вимагати від осіб, в інтересах яких встановлено земельний сервітут, плату за його встановлення, а також має право на відшкодування збитків, завданих встановленням земельного сервітуту (частина третя, четверта ст. 101 ЗКУ). Враховуючи вищевикладене, у суб’єкта господарювання, який отримав право користування земельною ділянкою за укладеним з органом місцевого самоврядування договором земельного сервітуту на платній або безоплатній основі, відсутні підстави для обчислення податкових зобов’язань з плати за землю. Дебіторська заборгованість за оплаченими, але не отриманими товарами: нарахування ПДВ у разі анулювання реєстрації платника ПДВ  Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області інформує, якщо товари/послуги, необоротні активи, суми ПДВ по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник ПДВ в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов’язаний визначити податкові зобов’язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника ПДВ внаслідок реорганізації платника ПДВ шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону. Норми встановлені п. 184.7 ст. 184 Податкового кодексу України. Платнику ПДВ, у якого на дату анулювання реєстрації як платника ПДВ обліковується дебіторська заборгованість за оплаченими але не отриманими товарами/послугами, необоротними активами, за якими суми ПДВ було включено до податкового кредиту, необхідно не пізніше такої дати нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ за такими товарами/послугами, необоротними активами виходячи з їх звичайної ціни, визначеної на момент такого нарахування. Договір про визнання електронних документів Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області звертає увагу платників, що меню Електронного кабінету «Договір про визнання електронних документів» дозволяє переглянути договори про визнання електронного документу всіх територіальних відділень органів ДПС. Для перегляду за необхідності обирається регіон або конкретний орган ДПС. У цьому режимі можна завантажити договори про визнання електронного документу у вигляді pdf-файлу, або підписаного файлу у форматі p7s. Приєднатись до договору про визнання електронних документів можна подавши заяву про приєднання до договору про визнання електронних документів за формою J1392001 для юридичних осіб, та F1392001 для фізичних осіб.  Господарську діяльність тимчасово припинено. Як бути з алкогольною та тютюновою ліцензією? Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області нагадує, що відповідно до ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №481) роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю. Плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами справляється щоквартально рівними частками і зараховується до місцевих бюджетів згідно з чинним законодавством. Як зазначено у ст. 16 Закону №481, контроль за сплатою річної плати за ліцензії здійснюється органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України видавати ліцензії на, зокрема, роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами. Для здійснення контролю суб’єкт господарювання (у тому числі іноземний суб’єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) подає зазначеному органу копію платіжного доручення з відміткою банку про сплату. Дія ліцензії призупиняється у разі несвоєчасної сплати чергового платежу за ліцензію на підставі письмового розпорядження органу, який видав ліцензію, на термін до сплати заборгованості. Дія ліцензії вважається призупиненою з моменту одержання суб’єктом (у тому числі іноземним суб’єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) відповідного письмового розпорядження органу, який видав ліцензію, а її дія поновлюється з моменту зарахування відповідного чергового платежу за ліцензію до бюджету. Ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного письмового розпорядження на підставі, зокрема, заяви суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), несплати чергового платежу за ліцензію протягом 30 календарних днів від моменту призупинення ліцензії.  Ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб’єктом господарювання (у тому числі іноземним господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) письмового розпорядження про її анулювання. Враховуючи зазначене, суб’єкту господарювання, який має ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями або тютюновими виробами та планує призупинити господарську діяльність, необхідно подати заяву на анулювання таких ліцензій. Чинним законодавством не передбачено можливості призупинення дії ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями чи тютюновими виробами у випадку тимчасового припинення суб’єктом господарювання господарської діяльності. Тому, якщо суб’єкт господарювання не здійснює господарську діяльність, але при цьому ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями чи тютюновими виробами не анульовані, такий суб’єкт господарювання зобов’язаний зробити щоквартальний черговий платіж до відповідного бюджету за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями чи тютюновими виробами та подати органу, яким видано ліцензію, копію платіжного доручення з відміткою банку про сплату. У січні-квітні контакт-центром ДПС надано відповіді на 309,4 тис. запитань платників Протягом січня – квітня 2020 року Контакт-центром ДПС надано 309,4 тис. відповідей на запитання фізичних та юридичних осіб. Із загальної кількості відповідей 299,7 тис. надано у телефонному режимі, 8,4 тис. – електронною поштою і факсом, 1,3 тис. – з використанням автовідповідача. Найчастіше платники зверталися з питань податку на додану вартість,  єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, податку на доходи фізичних осіб, єдиного податку для фізичних осіб – підприємців, прав та обов’язків платників податків. Для уникнення неоднозначного трактування положень законодавства всі відповіді надаються з використанням Бази знань – автоматизованої бази уніфікованих відповідей на запитання фізичних та юридичних осіб. Так, станом на 1 травня цього  року База знань налічує 10,4 тис. уніфікованих запитань-відповідей. База знань постійно оновлюється та підтримується в актуальному стані. Протягом січня – квітня 2020 року з причини змін законодавства обмежено термін дії 346 запитань-відповідей та внесено 444 у новій редакції. Для зручності суб’єктів господарювання та громадян Базу знань розміщено на офіційному вебпорталі ДПС у розділі «Запитання-відповіді з Бази знань» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (ЗІР). Тому відвідувачі порталу можуть у будь-який зручний час самостійно знайти відповіді на питання, які їх цікавлять. Цією послугою за 4 місяці 2020 року скористалися понад 1 млн клієнтів. Звертаємо увагу, що ЗІР має функцію, яка дозволяє платникам податків зареєструватися в розділі «Останні зміни в податковому законодавстві» ЗІР та безкоштовно отримувати на власні електронні скриньки інформацію про останні зміни в законодавстві, контроль за додержанням якого покладено на ДПС. Крім того, ДПС запустила чати в «ЗІР» та в месенджерах – viber та telegram, де платники також можуть отримати відповіді на свої запитання.  Приєднатися до чатів можна: - з вебпорталу Державної податкової служби України, розділ «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» https://tax.gov.ua/; - з сайту Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (скорочено ЗІР) https://zir.tax.gov.ua/, або його мобільної версії. За ліцензії харківській бізнес сплатив до бюджету 25,8 млн гривень В ГУ ДПС у Харківській області проінформували, що за чотири місяці 2020 року бюджет отримав 25,8 млн грн плати за ліцензії. Вказана сума перевищила минулорічні надходження на  5,8 млн. грн (+ 29,0 %). Доведене завдання виконано на 144,9 % (+ 8,0 млн грн). Станом на 01.05.2020 року на обліку знаходиться  3129 суб’єктів господарювання, які здійснюють ліцензійну діяльність . Протягом квітня 2020 року видано 952 ліцензії: 492 -  на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, 460 - на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами. З актуальним реєстром діючих ліцензій можна ознайомитися на сайті Головного управління ДПС у Харківській області за посиланням :  http://kh.tax.gov.ua/reestr-vidanih-licenziy До уваги фізичних осіб! Дізнайтеся, хто і як повинен сплачувати податок на нерухоме майно у 2020 році Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки сплачується за об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі за їх частки. Обчислення суми податку з об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється податковим  органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості. Податкове повідомлення-рішення про сплату податку та відповідні платіжні реквізити органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) фізичній особі - платнику податку податковим  органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком). Фізичні особи у 2020 році сплачують податок на нерухоме майно за базовий податковий (звітний) період - 2019 рік .  У 2020 році податок буде нараховуватись з урахуванням мінімальної зарплати у розмірі 4173 грн., встановленої на 2019 рік.      Для фізичних осіб база оподаткування об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності, зменшується: - для квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів; - для житлових будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів; - для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності квартир та будинків) – на 180 кв. метрів. Ставки податку встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, у розмірі, що не перевищує 1,5% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного року, за 1 квадратний метр бази оподаткування. Тобто, ставки та пільги залежать від рішень, встановлених місцевими радами на кожній окремій території, де знаходяться об’єкти нерухомості. Крім того, додатково оподатковуються об'єкти житлової нерухомості, площа яких перевищує 300 кв. метрів для квартир і 500 кв. метрів для житлових будинків у сумі 25 тис. грн. за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частки). Податок сплачується за місцем розташування об'єкта нерухомості протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення. Фізичні особи мають право звернутися з письмовою заявою до фіскального органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних. У разі виявлення розбіжностей між даними фіскальних органів та даними, підтвердженими фізичною особою на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, проводиться перерахунок суми податку і фіскальний орган надсилає (вручає) нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним). Про підстави, за яких контролюючий орган відмовляє в реєстрації платником ПДВ Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області нагадує, що згідно з п. 183.8 ст. 183 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) контролюючий орган відмовляє в реєстрації особи як платника ПДВ, якщо: ► за результатами розгляду реєстраційної заяви та/або поданих документів встановлено, що особа або не відповідає вимогам, визначеним ст. 180, п. 181.1    ст. 181, п. 182.1 ст. 182 та п. 183.7 ст. 183 ПКУ; ► існують обставини, які є підставою для анулювання реєстрації згідно із ст. 184 ПКУ; ► при поданні реєстраційної заяви чи визначенні бажаного (запланованого) дня реєстрації не дотримано порядок та строки (терміни), встановлені п.п. 183.1, пунктами 183.3 – 183.7 ст. 183 ПКУ. Реєстрація єдиного податку може бути анульована, якщо є податковий борг  Головне управління ДПС у Харківській області нагадує, що ФОП – платник єдиного податку, у разі наявності у неї податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів зобов’язана перейти на сплату інших податків і зборів, в останній день другого із двох послідовних кварталів або ж реєстрація платником єдиного податку може бути анульована за рішенням контролюючого органу шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку. Таке право надано контролюючим органам згідно з п.п. 3 п. 299.10 ст. 299 ПКУ.       Крім того, відповідно до п.п. 8 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ, платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів – в останній день другого із двох послідовних кварталів.      Одночасно повідомляємо, що  Законом України від 16 січня 2020 року №466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» встановлено, що анулювання реєстрації єдиного податку можливе у разі наявності податкового боргу, який перевищує 1020 гривень. За які обсяги води не справляється рентна плата за воду первинними водокористувачами Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області нагадує, що об’єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання води є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі. Норми встановлені п. 255.3 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Відповідно до п. 255.4 ст. 255 ПКУ рентна плата за спеціальне використання води не справляється: ► за воду, що використовується для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення (сукупності людей, які знаходяться на даній території в той чи інший період часу, незалежно від характеру та тривалості проживання, в межах їх житлового фонду та присадибних ділянок), у тому числі для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та платників єдиного податку (п.п. 255.4.1 п. 255.4 ст. 255 ПКУ); ► за воду, що використовується для протипожежних потреб (п.п. 255.4.2 п. 255.4 ст. 255 ПКУ); ► за воду, що використовується для потреб зовнішнього благоустрою територій міст та інших населених пунктів (п.п. 255.4.3 п. 255.4 ст. 255 ПКУ); ► за воду, що використовується для пилозаглушення у шахтах і кар’єрах  (п.п. 255.4.4 п. 255.4 ст. 255 ПКУ); ► за воду, що забирається науково-дослідними установами, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, для проведення наукових досліджень у галузі рисосіяння та для виробництва елітного насіння рису (п.п. 255.4.5 п. 255.4 ст. 255 ПКУ); ► за підземну воду, що вилучається з надр для усунення шкідливої дії вод (підтоплення, засолення, заболочення, зсуву, забруднення тощо), крім кар’єрної, шахтної та дренажної води, що використовується у господарській діяльності після вилучення та/або отримується для використання іншими користувачами (п.п. 255.4.7 п. 255.4 ст. 255 ПКУ); ► за воду, що забирається для забезпечення випуску молоді цінних промислових видів риби та інших водних живих ресурсів у водні об’єкти (п.п. 255.4.8 п. 255.4 ст. 255 ПКУ); ► за морську воду, крім води з лиманів (п.п. 255.4.9 п. 255.4 ст. 255 ПКУ); ► за воду, що використовується садівницькими та городницькими товариствами (кооперативами) (п.п. 255.4.10 п. 255.4 ст. 255 ПКУ); ► за воду, що забирається для реабілітації, лікування та оздоровлення реабілітаційними установами для осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю, підприємствами, установами та організаціями фізкультури та спорту для осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю, які засновані всеукраїнськими громадськими об’єднаннями осіб з інвалідністю відповідно до закону (п.п. 255.4.11 п. 255.4 ст. 255 ПКУ); ► для потреб гідроенергетики – з гідроакумулюючих електростанцій, які функціонують у комплексі з гідроелектростанціями (п.п. 255.4.12 п. 255.4 ст. 255 ПКУ); ► для потреб водного транспорту: ▪ з морського водного транспорту, який використовує річковий водний шлях виключно для заходження з моря у морський порт, розташований у пониззі річки, без використання спеціальних заходів забезпечення судноплавства (попуски води з водосховищ та шлюзування);  ▪ під час експлуатації водних шляхів стоянковими (нафтоперекачувальні станції, плавнафтобази, дебаркадери, доки плавучі, судна з механічним обладнанням та інші стоянкові судна) і службово-допоміжними суднами та експлуатації водних шляхів річки Дунаю (п.п. 255.4.13 п. 255.4 ст. 255 ПКУ). При цьому первинні водокористувачі декларують такі обсяги води в окремому розрахунку з рентної плати за спеціальне використання води до податкової декларації з рентної плати (далі – Додаток 5) із зазначенням у р. 10.2 Додатка 5 коефіцієнта у розмірі 0 (нуль). До уваги платників податку на прибуток підприємств! Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області повідомляє, що порядок сплати податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств  (далі – податок на прибуток) при виплаті дивідендів визначено п. 57.11 ст. 57 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). У разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів платник податку на прибуток – емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними ст. 137 ПКУ (п.п. 57.11.1 п. 57.11ст. 57 ПКУ). Згідно з п.п. 57.11.2 п. 57.11 ст. 57 ПКУ крім випадків, передбачених п.п. 57.11.3 п. 57.11 ст. 57 ПКУ, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток. Авансовий внесок обчислюється за ставкою, встановленою п. 136.1 ст. 136 ПКУ. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів. Відповідно до Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666 із змінами, сплата за кожним видом платежу та за кожним кодом виду сплати має оформлятися окремим документом на переказ. При заповненні розрахункових документів платниками податків в полі «Призначення платежу» зазначаються коди видів сплати, зокрема код 101 – для суми грошового зобов’язання, код 125 – для авансових внесків, нарахованих на суму дивідендів та прирівняних до них платежів. Тобто, сплата податку на прибуток та авансових внесків, нарахованих на суму дивідендів та прирівняних до них платежів здійснюється з різними кодами виду сплати. Якщо платник податку на прибуток має переплату з цього податку, то слід зазначити, що врахування наявної переплати з податку на прибуток в оплату авансового внеску з податку на прибуток при виплаті дивідендів не передбачено. Водночас, згідно з п. 43.3 ст. 43 ПКУ платник податку може здійснити повернення сум грошового зобов’язання на підставі заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми. Затверджено нові форми у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області інформує, що з 01.06.2020 набере чинності наказ Міністерства юстиції України від 19.05.2020 № 1716/5 «Про оновлення форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20.05.2020 за №454/34737 (далі – Наказ № 1716/5). Наказом № 1716/5 з метою спрощення реєстраційної процедури затверджено нові форми заяв, що подаються для державної реєстрації. Так, на зміну двадцяти чотирьох форм заяв запроваджується лише дев’ять – вони згруповані переважно за видом особи, щодо якої проводяться реєстраційні дії. Перелік нових форм ► Заява щодо державної реєстрації фізичної особи – підприємця (форма 1); ► Заява щодо державної реєстрації юридичної особи (крім громадських формувань та органів влади) (форма 2); ► Заява щодо державної реєстрації юридичної особи – органу влади (форма 3); ► Заява щодо державної реєстрації юридичної особи – громадського формування (форма 4); ► Заява щодо державної реєстрації відокремленого підрозділу юридичної особи (форма 5); ► Заява щодо підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника (форма 6); ► Заява щодо державної реєстрації громадського формування без статусу юридичної особи (форма 7); ► Заява щодо державної реєстрації символіки громадського формування (форма 8); ► Заява щодо державної реєстрації всеукраїнського статусу громадського об’єднання (форма 9). Наказ № 1716/5 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» № 40 від 26.05.2020. Новації в застосуванні реєстраторів розрахункових операцій В зв'язку зі змінами у чинному законодавстві та для створення можливості суб'єктам господарювання підготуватися до набуття чинності нижчезазначених норм законодавства начальник Ізюмського управління ГУ ДПС у Харківській області Марина П'яташ надала роз'яснення платникам податків з даного питання: Верховною Радою України прийнято Закони України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» (далі – Закон № 128) та № 129-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» (далі – Закон № 129). Зазначеними законами, зокрема, запроваджується ряд новацій у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО). 1. Суб’єктам господарювання буде дозволено при здійсненні готівкових розрахунків із споживачами застосовувати програмні РРО, у якості яких можливо буде застосовувати будь-який пристрій (смартфон, планшет, комп’ютер тощо), який за допомогою спеціального програмного забезпечення може фіскалізувати розрахункові операції на сервері ДПС. Слід зазначити, що з метою уникнення втрат, у першу чергу суб’єктів малого та мікробізнесу (дрібних підприємців), відповідне програмне забезпечення буде надаватися ДПС суб’єктам господарювання безкоштовно. 2. Передбачається запровадження механізму компенсації споживачу коштів, сплачених за придбаний товар (послугу), якщо такому споживачу було надано розрахунковий документ, інформація щодо якого відсутня в базах даних ДПС (далі – механізм «Кешбек»). Так, якщо споживачу надано касовий чек РРО, проте інформація про такий чек відсутня на сервері ДПС, споживач має право звернутися до контролюючого органу про порушення суб’єктом господарювання порядку проведення готівкових розрахунків та, у разі їх підтвердження, має можливість отримати із бюджету як компенсацію 100 відсотків вартості придбаного товару, який йому було реалізовано із порушенням вимог чинного законодавства. Механізм «Кешбек» запроваджується в першу чергу для боротьби з «нефіскальними» чеками, коли окремими несумлінними платниками споживачам надаються чеки, які не є фіскальними, проте на вигляд схожі на фіскальні чеки. 3. Передбачається впровадження обов’язкового застосування РРО фізичними особами-підприємцями платниками єдиного податку ІІ та ІІІ групи при здійсненні готівкових розрахунків із споживачами. Крім того, перед цим передбачається впровадження обов’язку застосування РРО для фізичних осіб-підприємців (платників єдиного податку другої та третьої груп), які провадять певні ризикові види діяльності (продаж товарів (надання послуг) через мережу Інтернет, торгівля ювелірними виробами та побутовими виробами з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, діяльність туристичних агентств, туристичних операторів, готелів тощо, реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках). 4. За незастосування РРО або застосування із порушенням встановлених вимог передбачається деяке збільшення розміру штрафних (фінансових) санкцій, оскільки діючі норми щодо розміру штрафних санкцій було прийнято ще у 2000 році. Зокрема, з 01.08.2020 року 10 відсотків і 50 відсотків вартості проданих з порушенням товарів (робіт, послуг) та з 01.01.2021 року 100 відсотків і 150 відсотків вартості проданих з порушенням товарів (робіт, послуг). При цьому, ніяких додаткових штрафів до вже передбачених Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) не встановлюється. 5. Також Законом № 128 передбачається обов’язок суб’єктів господарювання проводити розрахункові операції через РРО та програмні РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування та цін товарів (послуг) із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів (до цього було тільки для пального). У разі проведення розрахункових операцій через РРО та/або програмні РРО без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості, відповідно до п. 7 ст. 17 Закону № 265 з 01.08.2020 року до суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції та товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у розмірі триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Водночас, Законом України від 17 березня 2020 року № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі – Закон № 533) було перенесено терміни набуття чинності відповідними нормами Закону № 128 і Закону № 129. Так, відповідно до пп. 4 та 5 розділу І Закону № 533 набрання чинності Законами №№ 128 та 129 відтерміновується: з 19.04.2020 до 01.08.2020 – можливість застосування програмних РРО і збільшення розміру штрафних (фінансових) санкцій; з 01.10.2020 до 01.01.2021 – запровадження механізму «Кешбек» та обов’язок застосування РРО фізичними особами-підприємцями платниками єдиного податку ІІ і ІІІ груп, які провадять ризикові види діяльності; з 01.01.2021 до 01.04.2021 – обов’язок застосування РРО усіма фізичними особами-підприємцями платниками єдиного податку ІІ та ІІІ груп». Податковий календар на 28 травня 2020 року Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області доводить до відома платників, що  четвер, 28 травня 2020 року, останній день сплати - єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування гірничими підприємствами за квітень 2020 року. Внесено зміни до Регламенту Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області доводить до відома платників, що для удосконалення процедур надання електронних довірчих послуг (далі – ЕДП) внесено зміни (далі – Зміни № 1) до Регламенту Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно - довідкового департаменту ДПС (далі – Регламент КН ЕДП ІДД ДПС). Переглянути Зміни № 1 до Регламенту КН ЕДП ІДД ДПС можна тут: https://acskidd.gov.ua/reglament Зміни № 1 до Регламенту КНЕДП ІДД ДПС передбачають спрощення процедури отримання ЕДП та набудуть чинності з 01.06.2020, після чого інформаційне наповнення ресурсу буде приведено у відповідність до цих змін. Інформація розміщена на сторінці КН ЕДП ІДД ДПС офіційного вебпорталу ДПС України за посиланням: https://acskidd.gov.ua/news#212 Візитні картки, видані працівникам, на яких зазначені, реквізити роботодавця, не є базою нарахування єдиного внеску Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області інформує про наступне. Статтею 1 Закону України від 03 липня 2004 року № 270/96–ВР «Про рекламу» із змінами визначено, що реклама – це інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару. Відповідно до п. 1 частини 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року      № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є роботодавці, зокрема, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами. Згідно з п. 1 частини 1 ст. 7 Закону № 2464 базою нарахування єдиного внеску для вищезазначених платників є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року  № 108/95-ВР «Про оплату праці» (із змінами) та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами. Візитні картки, видані роботодавцем своїм працівникам, на яких зазначені, зокрема, реквізити такого роботодавця, логотип та особисті дані конкретного працівника, згідно з нормами п. 1 частини 1 ст. 7 Закону № 2464 не є базою нарахування єдиного внеску. Визначення платника транспортного податку при наданні легкового авто у фінансовий лізинг Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області інформує, що об’єктом оподаткування транспортним податком є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року. Норми визначені п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Платниками транспортного податку (далі – податок) є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до п.п. 267.2.1   п. 267.2 ст. 267 ПКУ є об’єктами оподаткування (п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 ПКУ). Платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 01 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію з транспортного податку (далі – Декларація) за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально. Форма Декларації затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 415 «Про затвердження форми Податкової декларації з транспортного податку» із змінами. Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, Декларація подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт (п.п. 267.6.4 п. 267.6 ст. 267 ПКУ). Відповідно до п.п. «б» п.п. 14.1.97 п. 14.1 ст. 14 ПКУ фінансовий лізинг (оренда) є господарською операцією, що здійснюється фізичною або юридичною особою і передбачає передачу орендарю майна, яке є основним засобом згідно з ПКУ і придбане або виготовлене орендодавцем, а також усіх ризиків та винагород, пов’язаних з правом користування та володіння об’єктом лізингу. Лізинг (оренда) вважається фінансовим, якщо лізинговий (орендний) договір містить одну з таких умов, зокрема: ► об’єкт лізингу передається на строк, протягом якого амортизується не менш як 75 відсотків його первісної вартості, а орендар зобов’язаний на підставі лізингового договору та протягом строку його дії придбати об’єкт лізингу з наступним переходом права власності від орендодавця до орендаря за ціною, визначеною у такому лізинговому договорі; ► балансова (залишкова) вартість об’єкта лізингу на момент закінчення дії лізингового договору, передбаченого таким договором, становить не більш як     25 відсотків первісної вартості ціни такого об’єкта лізингу, що діє на початок строку дії лізингового договору; ► сума лізингових (орендних) платежів з початку строку оренди дорівнює первісній вартості об’єкта лізингу або перевищує її; ► майно, що передається у фінансовий лізинг, виготовлене за замовленням лізингоотримувача (орендаря) та після закінчення дії лізингового договору не може бути використаним іншими особами, крім лізингоотримувача (орендаря), виходячи з його технологічних та якісних характеристик.  У разі передачі легкового автомобіля у фінансовий лізинг (оренду) платником транспортного податку щодо транспортних засобів, зареєстрованих в Україні згідно з чинним законодавством, є орендодавець (юридична чи фізична особа – власник транспортного засобу). При цьому Декларація подається за місцем реєстрації об’єкта оподаткування протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а сплата транспортного податку здійснюється з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт. Придбання електронного транспортного квитка за міжнародним стандартом: чи є підстава для податкового кредиту? Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області нагадує платникам ПДВ, що правила формування податкового кредиту визначені ст. 198 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Підставою для нарахування сум ПДВ, що відносяться до податкового кредиту, без отримання податкової накладної, також є транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв’язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму ПДВ та податковий номер продавця, крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами (п.п. «а» п. 201.11 ст. 201 ПКУ). Згідно із ст. 5 Закону України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 851) електронний документ – це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити документа. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною. Водночас, наприклад, п. 1.4 Порядку оформлення розрахункових і звітних документів при здійсненні продажу проїзних і перевізних документів на залізничному транспорті, затвердженого спільним наказом Міністерства інфраструктури України та Міністерства доходів і зборів України від 30.05.2013  № 331/137, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 20.06.2013 за № 1038/23570, визначено, що електронний проїзний (перевізний) документ – це електронний документ, сформований відповідно до Закону № 851 за допомогою програмно-апаратного комплексу з оформлення/повернення електронних проїзних (перевізних) документів, який є договором на перевезення пасажира (багажу). Залежно від форми оплати за електронний квиток розрахунковим документом є, зокрема при оплаті за допомогою банківської платіжної картки корпоративної чи особистої платіжної картки працівника – квитанція платіжного терміналу про оплату вартості квитків із застосуванням платіжної картки або виписка з відповідного рахунка, засвідчена підписом та печаткою банківської установи. Видача електронних проїзних (перевізних) документів пасажирам здійснюється без надання податкової накладної до кожного окремого такого документа, оскільки візуальна форма електронного проїзного документа (посадочний документ) є фіскальним чеком, містить суму наданих послуг (вартість перевезення, інших додаткових послуг, що надаються пасажиру), фіскальний номер та податковий номер постачальника (особи, яка здійснила продаж квитка), а тому є документом, який підтверджує право на отримання податкового кредиту без отримання податкової накладної (при дотриманні інших правил щодо формування податкового кредиту, встановлених ПКУ). При цьому, якщо форма транспортного квитка відповідає вимогам міжнародних стандартів, відповідно до яких не передбачається наявність в квитках податкового номера, такі квитки є підставою для нарахування податкового кредиту без отримання податкової накладної, але за умови, що даний документ містить інформацію про нараховану суму ПДВ. Оновлено функції електронного кабінету Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області повідомляє, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Так, Законом № 466, зокрема абзаци перший і другий п. 421.2 ст. 421 ПКУ викладено у новій редакції, відповідно до якої електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, у тому числі, шляхом: ● перегляду в режимі реального часу інформації про платника податків, що збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв’язку з обліком платників податків та адмініструванням податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійсненням податкового контролю, у тому числі дані оперативного обліку податків, зборів, єдиного внеску (у тому числі дані інтегрованих карток платників податків), дані системи електронного адміністрування податку на додану вартість, дані системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, а також одержання такої інформації у вигляді документа, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з електронного кабінету із накладенням кваліфікованого електронного підпису посадової особи контролюючого органу та кваліфікованої електронної печатки контролюючого органу із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання. Норми набрали чинності 23.05.2020. Довідково: Закон № 466 опубліковано у виданні «Голос України» від 22.05.2020 № 84. Податковий календар на 29 травня 2020 року Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області доводить до відома платників, що  п’ятниця, 29 травня 2020 року, останній день сплати -  податку на доходи фізичних осіб з нарахованого, але не виплаченого доходу, за квітень 2020 року; - податку на доходи фізичних осіб із загальної суми доходів у вигляді процентів, нарахованих за квітень 2020 року на суми банківських вкладних (депозитних) або поточних рахунків, ощадних (депозитних) сертифікатів, вкладів (депозитів) членів кредитної спілки у кредитній спілці; - військового збору з нарахованого, але не виплаченого доходу, за квітень 2020 року; - податку на додану вартість за квітень 2020 року; - рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини за квітень 2020 року; - рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України за квітень 2020 року; - рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами за квітень 2020 року; - рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України за квітень 2020 року; - акцизного податку за квітень 2020 року; - плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (крім громадян) за квітень 2020 року*  *Увага! Платники плати за землю (земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності), які визначають податкові зобов’язання із плати за землю на підставі податкових декларацій, сплачують податкове зобов’язання зі сплати плати за землю за податковий період квітень 2020 року у повному обсязі за місцезнаходженням земельної ділянки у строк до   30 червня 2020 року без нарахування пені та штрафних санкцій, передбачених Податковим кодексом України (далі – ПКУ) за порушення термінів сплати податкових зобов’язань щодо загальних термінів сплати податкового зобов’язання за такий період (абзац п’ятий п. 52 4 підрозділу 10 розділу  ХХ «Перехідні положення» ПКУ).  Нове в адмініструванні податків Опубліковано Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» № 466-ІХ, який Верховна Рада України ухвалила 16 січня 2020 року. Закон набув чинності (крім деяких змін, які набирають чинності з 1 липня 2020 року та з 1 січня 2021 року). Законом передбачено запровадження міжнародних стандартів податкового контролю для всіх учасників міжнародної торгівлі та імплементація норм, передбачених Планом протидії практикам розмивання оподатковуваної бази й виведення прибутку з-під оподаткування (План дій BEPS).  Також запроваджено низку змін, спрямованих на вдосконалення та спрощення системи адміністрування податків, її узгодження зі світовими стандартами, розширення можливості он-лайн сервісів для платників податків. Відповідно до прийнятих змін ДПС отримала можливість для реорганізації структури відповідно до концепції єдиної юридичної особи. Детальніше читайте тут. «Міцний» інгредієнт у непідакцизних продуктах харчування. Чи виникає акцизний податок? Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області повідомляє, що при роздрібній реалізації фірмових страв, кулінарних, кондитерських та борошняних виробів, виготовлених із використанням алкогольних напоїв, або при додаванні таких напоїв у каву, чай, шоколад, акцизний податок не сплачується. Підтвердимо сказане, мовою нормативних документів. Так, відповідно п. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ (далі – Кодексу) об’єктами оподаткування акцизним податком є операції з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів. До підакцизних товарів належать, зокрема спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво (крім квасу «живого» бродіння). Згідно з п.п. 14.1.5 п. 14.1 ст. 14 Кодексу алкогольні напої – продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відс. об’ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу «живого» бродіння), 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відс. об’ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД. Відповідно до УКТ ЗЕД шоколад та інші готові харчові продукти з вмістом какао, в тому числі які містять алкоголь, віднесені до коду 1806; кава – 0901, чай – 0902 та не є підакцизними. Пунктом 2.2 Правил роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 24.07.2002 № 219, встановлено, що суб’єкти господарської діяльності при виготовленні продукції власного виробництва повинні дотримуватись технологічних режимів виробництва продукції (сумісність продуктів, їх взаємозаміна, режим холодного й теплового оброблення сировини тощо), визначених нормативною документацією (збірниками рецептур страв, кулінарних, борошняних кондитерських і булочних виробів, затвердженими в установленому порядку, державними стандартами, технічними умовами, а також Санітарними правилами). Отже, суб’єкт господарювання ресторанного господарства не повинен сплачувати акцизний податок з роздрібної торгівлі фірмових страв, кулінарних, кондитерських та борошняних виробів, кави, чаю або шоколаду, до яких відповідно до нормативних документів на їх виготовлення, затверджених в установленому порядку, додано алкогольні напої, оскільки кінцева продукція не є підакцизною. Податкові новації: Оскарження рішень контролюючих органів Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області повідомляє, що відповідно до Закону України від 16.01.2020 № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», який дещо змінює порядок адміністративного оскарження рішень контролюючих органів. Нові норми закону вносять зміни до ст. 56 Кодексу, а саме: Термін на адміністративне оскарження рішення контролюючого органу, як і раніше, становить 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Однак, тепер у платників податків, що пропустили цей термін по поважним причинам з’явилась можливість подати клопотання про поновлення пропущеного строку на подання скарги в адміністративному порядку та копіями підтверджуючих документів поважності причин його пропуску. Подати таке клопотання можна протягом шести місяців з дати закінчення пропущеного строку для подачі скарги. Скарги на рішення територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, подаються до центрального органу виконавчої, що реалізує державну податкову політику. Стаття 56 Кодексу доповнена новим п. 56.31 , в якому сказано, що скарги подають до контролюючого органу, який прийняв оскаржувані рішення відносно нерезидентів, які здійснюють в Україні діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва: - рішення взяття на податковий облік нерезидента; - ППР, винесене у зв’язку з визначення грошового зобов’язання у порядку, передбаченому пп. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу; - ППР, винесене у порядку, передбаченому пп. 117.1 та 117.4 ст. 117 Кодексу; - ППР, винесене у визначеному пп. 133.3 ст. 133 Кодексу порядку. У разі прийняття контролюючим органом рішення про відмову у задоволенні скарги щодо нерезидентів, платник може оскаржити рішення територіального органу державної податкової служби, звернувшись до контролюючого органу вищого рівня. ПДВ: Чи обмежується кількість податкових накладних за щоденними підсумками? Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області нагадує, що відповідно до п. 14 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.2015 № 1307 (далі - Порядок № 1307), податкова накладна складається за щоденними підсумками операцій (якщо податкова накладна не була складена на ці операції) у випадку: -здійснення постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником податку), розрахунки за які проводяться через касу/РРО або через банківську установу чи платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок постачальника); -виписки транспортних квитків, готельних рахунків або рахунків, які виставляються платнику податку за послуги зв’язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер постачальника (продавця), за винятком тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами; -надання платнику податку касових чеків, які містять суму нарахованого податку (з визначенням фіскального та податкового номерів постачальника). Згідно з п. 16 Порядку № 1307 передбачено, що кількість найменувань поставлених товарів/послуг у одній податковій накладні не може перевищувати 9999 позицій. Водночас, Порядком № 1307 не заборонено складання в один день декількох податкових накладних за щоденними підсумками операцій. Отже, якщо кількість найменувань поставлених товарів/послуг перевищує 9999 позицій, платник податку складає таку кількість податкових накладних за щоденними підсумками операцій, що є достатньою для відображення всієї номенклатури поставлених товарів/послуг за умови, що кількість найменувань поставлених товарів/послуг у одній податковій накладні не перевищує 9999 позицій. До об’єкта нерухомості, що використовується з метою одержання доходів, пільги не застосовуються При обчисленні податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з декількох об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичної особи (згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)), до об’єкта оподаткування, що використовується з метою одержання доходів, пільги, передбачені п. 266.4 ст. 266 ПКУ, не застосовуються. Підпунктом 266.4.1. п. 266.4 ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, зменшується: а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів; б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів; в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів.  Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).  Також, сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об’єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями) (п.п. 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 ПКУ).  Водночас, п.п. 266.4.3 п. 266.4 ст. 266 ПКУ встановлено, що пільги з податку, передбачені підпунктами 266.4.1 та 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 ПКУ, для фізичних осіб не застосовуються до об’єкта/об’єктів оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).  Порядок обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, визначений п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ.  Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 106.05). Спадщина, що успадковуються членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення не оподатковується За нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб оподатковуються об’єкти спадщини (дарування), що успадковуються членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення. Фізичні особи - резиденти, які отримують спадщину (подарунок) від фізичної особи - резидента, але не відносяться до членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення, сплачують податок на доходи фізичних осіб за ставкою 5 відс. від вартості будь-якої спадщини (подарунку). Відповідно до п. 174.6 ст. 174 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єкти дарування, зазначені в п. 174.1 ст. 174 ПКУ, подаровані платнику податку іншою фізичною особою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими розд. ІV ПКУ для оподаткування спадщини. Згідно з п.п. 174.2.2 п. 174.2 ст. 174 ПКУ вартість будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями (обдарованими), які не зазначені у п.п. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 ПКУ, зокрема членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення, оподатковується за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ (5 відсотків). За нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб оподатковуються об’єкти спадщини (дарування), що успадковуються членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення (п.п. «а» п.п. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 ПКУ). Довідково: Загальнодоступний інформаційно – довідковий ресурс (категорія 103.23). До 1 серпня 2020 року перенесено терміни запровадження програмних РРО Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області нагадує платникам податків про те, що до 1 серпня 2020 перенесено введення в дію норм законодавства щодо запровадження програмних реєстраторів розрахункових операцій, як альтернативу класичних РРО. Також, до 1 серпня 2020 року продовжено можливість не застосовувати РРО та/або програмні РРО платникам єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями) незалежно від обраного виду діяльності обсяг яких протягом календарного року не перевищує ліміт 1 млн.грн, крім тих, які здійснюють: -реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту; -реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення. При цьому надання платник послуг у сфері охорони здоров’я, виключено із зазначеного ліміту до 1 січня 2021 року. З 1 січня 2021 року до 1 квітня 2021 року продовжено можливість не застосовувати РРО та/або програмні РРО платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн.грн., незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють: -реалізацію товарів (надання послуг) через мережу Інтернет; -реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту; -реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров'я; -реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння; -роздрібну торгівлю уживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД); -діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, крім продажу води, молока, квасу, олії та живої риби з автоцистерн, цистерн, бочок і бідонів; страв та безалкогольних напоїв у їдальнях і буфетах загальноосвітніх навчальних закладів і професійно-технічних навчальних закладів під час навчального процесу; -турагенства і туроператори; -діяльність готелів та подібні місця тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД); а також при  реалізації текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України. Довідково: Закон України від 17.03.2020 №533-IX «Про внесення змін до ПКУ та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню короновірусної хвороби (COVID-19). Закон 540 про застосування штрафних санкцій на період COVID-19 Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області інформує платників, що відповідно до п. 52 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня по 31 травня 2020 року, штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: – порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; – відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; – порушення вимог законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб’єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб’єктів платниками акцизного податку; – порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати. Протягом періоду з 01 березня по 31 травня 2020 року платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню. Звертаємо увагу на те, що порушення вимог КПУ щодо реєстрації податкових накладних та / або розрахунків коригування до податкових накладних негативно впливає на право контрагента платника податків скористатися правом на нарахування податкового кредиту з ПДВ. Норми Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» не звільняють платників ПДВ від застосування до них контролюючими органами штрафних санкцій, зокрема за заниження податкового зобов’язання з ПДВ, в тому числі, які вчинені протягом періоду з 1 березня по 31 травня 2020 року. За продаж алкогольних напоїв та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років, можна втратити ліцензію Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області інформує, що відповідно до статті 153 Закону України від 19.12.1995 року  № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (далі – Закон № 481) забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років. Відповідно до ст. 15 Закону № 481 ліцензія на роздрібну торгівлю алкогольними напоями або тютюновими виробами анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного письмового розпорядження, зокрема, і в разі порушення вимог статті 153 Закону № 481  щодо продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років. Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області
 

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить


Фотогалереи изюмчан

Кто он-лайн

Сейчас на сайте:
Гостей - 17

 
Служба недвижимости Вилима.

 
 
 
 
 

Сушка зерна и древесины на отходах
БЕСПЛАТНЫЕ ОБОИ ДЛЯ РАБОЧЕГО СТОЛА

Дизайн РА «Изюминка»