Главная
Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області повідомляє Версия для печати Отправить на e-mail
21.05.2020
Про зміну місця реєстрації повідомляйте вчасно!
В податковій повідомляють, якщо фізична особа – платник податків змінює протягом року місце проживання, то вона повинна повідомити про зміну своєї податкової адреси територіальний орган ДПС за новим місцем проживання.
Нагадуємо, що відповідно до пункту 70.7 статті 70 Податкового Кодексу України, фізичні особи - платники податків зобов’язані подавати контролюючим органам відомості про зміну своїх даних, зокрема, у разі зміни місця податкової адреси (прописки). Ці зміни вносяться до облікової картки протягом місяця з дня їх виникнення шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, визначеними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків визначено Положенням про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 №822 (далі – Положення). Відповідно до розділу ІX Положення, фізичні особи - платники податків зобов'язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки, протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання Заяви за формою № 5ДР особисто або через законного представника чи уповноважену особу до контролюючого органу за місцем постійного проживання, у разі зміни місця проживання - до контролюючого органу за новим місцем проживання. Фізичні особи, які тимчасово перебувають за межами населеного пункту постійного проживання, подають Заяву за формою № 5ДР до будь-якого контролюючого органу. Для заповнення Заяви використовуються дані документа, що посвідчує особу, та інших документів, які підтверджують зміни таких даних. Внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – Державного реєстру) здійснюється протягом трьох робочих днів від дня подання фізичною особою Заяви за формою № 5ДР до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання). У разі звернення до будь-якого контролюючого органу строк внесення змін до Державного реєстру може бути продовжено до п’яти робочих днів. У разі виявлення недостовірних даних або помилок у поданій Заяві за формою № 5ДР фізичній особі може бути відмовлено у внесенні змін та/або видачі документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі. У Заяві за формою № 5ДР в обов’язковому порядку зазначається реєстраційний номер облікової картки платника податків. Додатково повідомляємо, що надати Заяву за формою №5ДР можна за допомогою електронного сервісу «Електронний кабінет платника» з використанням електронного цифрового підпису фізичної особи. Вхід до Електронного кабінету платника здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний веб-портал ДПС. Визначення об’єкта та бази оподаткування акцизним податком при реалізації пального або спирту етилового Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області повідомляє, що об’єктами оподаткування акцизним податком є операції з реалізації з акцизного складу/акцизного складу пересувного будь-яких обсягів пального або спирту етилового понад обсяги, що: ► отримані з інших акцизних складів/акцизних складів пересувних, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН); ► ввезені (імпортовані) на митну територію України, що засвідчені належно оформленою митною декларацією; ► вироблені в Україні, реалізація яких є об’єктом оподаткування акцизним податком відповідно до п.п. 213.1.1 п. 213.1 ст. 213 ПКУ, або не підлягає оподаткуванню, або звільняється від оподаткування, або оподатковується на умовах, встановлених ст. 229 ПКУ, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в ЄРАН. Норми встановлені п.п. 213.1.12 п. 213.1 ст. 213 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). У разі обчислення акцизного податку із застосуванням специфічних ставок з підакцизних товарів (продукції) базою оподаткування є їх величина, визначена в одиницях виміру ваги, об’єму, кількості товару (продукції), об’єму циліндрів двигуна автомобіля або в інших натуральних показниках (п. 214.4 ст. 214 ПКУ). РРО: новації 2020 року Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області нагадує, що Закон України від 17 березня 2020 року № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» вніс зміни, зокрема, до законів України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» та № 129-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг». Так, до 01 серпня 2020 року перенесено запровадження програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО), як альтернативу класичним РРО. Також до 01 квітня 2021 року продовжено можливість не застосовувати РРО та/або програмні РРО фізичними особами – підприємцями (далі – ФОП) – «єдинниками» другої, третьої та четвертої групи незалежно від обраного виду діяльності, якщо обсяг доходу у них протягом календарного року не перевищує 1 мільйон гривень. Незалежно від обсягу доходу зазначеними «єдинниками» обов’язково застосовуються РРО та/або програмні РРО, якщо вони здійснюють: ► реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту; ► реалізацію лікарських засобів та виробів медичного призначення. З 01 січня до 01 квітня 2021 року розширюється перелік видів діяльності, під час здійснення яких ФОП – «єдинники» другої, третьої та четвертої групи зобов’язані використовувати РРО та/або програмні РРО незалежно від обсягу доходу. До них належать: ► реалізація технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту; ► продаж лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я; ► продаж товарів та надання послуг через мережу Інтернет; ► реалізація ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів і каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння; ► роздрібна торгівлю вживаними товарами у магазинах; ► діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування; ► діяльність туристичних агентств та операторів; ► діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення; ► реалізація текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до затвердженого переліку. Таким чином, до 01 квітня 2021 року відтерміновано обов’язкове запровадження РРО та/або програмних РРО для усіх «єдинників» другої, третьої та четвертої групи незалежно від видів діяльності та обсягу доходу. Нагадуємо, що ФОПи – «єдинники» першої групи РРО та/або програмні РРО не застосовують. Коли, у разі самостійного виправлення помилки при нарахуванні ПДФО, податковий агент несе відповідальність? Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області інформує про наступне. Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ), п. 169.4 ст. 169 якого визначено порядок проведення податковим агентом перерахунку сум нарахованих доходів та утриманого податку за будь-який період та у будь-яких випадках для визначення правильності оподаткування. Відповідальність за порушення правил нарахування, утримання та сплати (перерахування) податків у джерела виплати визначено ст. 127 ПКУ. Так, п. 127.1 ст. 127 ПКУ встановлено, що передбачені цим пунктом штрафи не застосовуються, коли ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) самостійно виявляється податковим агентом при проведенні перерахунку ПДФО, передбаченого п. 169.4 ст. 169 ПКУ, та виправляється у наступних податкових періодах протягом податкового (звітного) року згідно з нормами ПКУ. Крім того, ст. 129 ПКУ визначено порядок нарахування і сплати пені. Відповідно до п.п. 129.1.3 п. 129.1 при нарахуванні суми податкового зобов’язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до ст. 50 ПКУ, – після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, нараховується пеня. Згідно з п. 129.4 ст. 129 ПКУ на суми грошового зобов’язання, визначеного п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст.129 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, починаючи з 91 календарного дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день. Також п. 119.2 ст. 119 ПКУ встановлена відповідальність податкового агента за неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них ПДФО, якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов’язань платника ПДФО та/або до зміни платника ПДФО тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1 020 гривень. Передбачені п. 119.2 ст. 119 ПКУ штрафи не застосовуються у випадках, коли недостовірні відомості або помилки у податковій звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, виникли у зв’язку з виконанням податковим агентом вимог п. 169.4 ст. 169 ПКУ та були виправлені відповідно до вимог ст. 50 ПКУ. При цьому положеннями ст. 50 ПКУ врегульовано питання виправлення платниками податків помилок, допущених у податковій звітності, зокрема якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період або подає у наступних податкових періодах уточнюючу декларацію внаслідок виконання вимог п. 169.4 ст. 169 ПКУ, то штрафи, визначені у п. 50.1 ст. 50 ПКУ, не застосовуються. Про сплату податку на прибуток підприємств Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області повідомляє, що порядок обчислення та сплати податку на прибуток підприємств (далі – податок) визначено ст. 137 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною ст. 136 ПКУ, від бази оподаткування, визначеної згідно із ст. 135 ПКУ (п. 137.1 ст. 137 ПКУ). Згідно з п. 137.4 ст. 137 ПКУ податковими (звітними) періодами для нарахування податку, крім випадків, передбачених п. 137.5 ст. 137 ПКУ, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податок розраховується наростаючим підсумком. Пунктом 137.5 ст. 137 ПКУ визначено, що річний податковий (звітний) період встановлюється для таких платників податку: а) які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), що сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році; б) виробників сільськогосподарської продукції; в) у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний (податковий) період, не перевищує 20 мільйонів гривень. При цьому до річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи. Відповідно до п. 137.8 ст. 137 ПКУ платники податку на дохід – це суб’єкти, які здійснюють випуск та проведення лотерей, щоквартально сплачують податок на дохід у порядку і в строки, які встановлені для квартального податкового (звітного) періоду з поданням податкової декларації з податку на прибуток. Згідно з п. 57.1 ст. 57 ПКУ платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПКУ. Дистанційне інформування платників про можливості субсайту та новації податкового законодавства 2020 року – карантинні вимоги сьогодення Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області (далі – ГУ ДПС) у зв’язку з оголошенням в Україні карантину рекомендує платникам використовувати дистанційний спосіб отримання інформації. Так, ГУ ДПС підготовлено низку відеоуроків, присвячених можливостям субсайту «Територіальні органи ДПС у Дніпропетровській області» офіційного вебпорталу ДПС України (далі – субсайт), а також нововведенням, запровадженим законами України від 17 березня 2020 року № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» та від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)». Зазначені відеоуроки розміщені на субсайті у розділі «Головна/МЕДІА-ЦЕНТР/Відеогалерея/Презентації та інші матеріали»; на офіційній сторінці «ДПС у Дніпропетровській області» у соціальній мережі Facebook, а також на сторінці «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» популярного відеохостингу YouTube. Тож, переглянути відеоуроки можливо за наступними посиланнями: Відеоурок № 1. Користуйтесь можливостями субсайту «Територіальні органи ДПС у Дніпропетровській області»! (відеоінструкція щодо користування субсайтом): https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi-materiali/6015.html https://www.youtube.com/watch?v=QNebpN7btKk https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/videos/224609195403280/ Відеоурок № 2. (частина 1). Знайомтесь з основними податковими новаціями, запровадженими на період карантину – Закон № 533 (щодо перевірок, застосування штрафних санкцій та пені): https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi-materiali/6086.html https://www.youtube.com/watch?v=wZ0lLD1cSQE https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/videos/254886755551635/ Відеоурок № 2 (частина 2). Знайомтесь з основними податковими новаціями, запровадженими на період карантину – Закон № 533 (щодо подання податкової декларації про майновий стан і доходи): https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi-materiali/6149.html https://www.youtube.com/watch?v=enyZOL0l9fE https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/videos/235468487576797/ Відеоурок № 2 (частина 3). Знайомтесь з основними податковими новаціями, запровадженими на період карантину – Закон № 533 (щодо справляння плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки): https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi-materiali/6151.html https://www.youtube.com/watch?v=xSuTcqMTLOc https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/videos/3200426849991455/ Відеоурок № 3 (частина 1). Єдиний внесок: Законами № 533 та № 540 для бізнесу тимчасово запроваджено нові умови: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi-materiali/6212.html https://youtu.be/zErqZBjnVZ4 https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/videos/256610412146768/ Відеоурок № 3 (частина 2). Єдиний внесок: Законами № 533 та № 540 для бізнесу тимчасово запроваджено нові умови (продовження про єдиний внесок на період карантину): https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi-materiali/6218.html https://youtu.be/pB-Ew8PX_c4 https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/videos/540555383271698/ Відеоурок № 4. Карантин: змінено терміни запровадження нових правил використання РРО – Закон № 533: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi-materiali/6236.html https://youtu.be/mR8CnMIWs04 https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/videos/15480073186958 ПДВ: чи поширюється порядок складання зведених податкових накладних на операції з реалізації товарів працівникам? За визначенням, ст. 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений Кодексом термін. Як відомо, платники податку в разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, які мають безперервний або ритмічний характер (п. 201.4 ст. 201 Кодексу) можуть складати - зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер або зведену податкову накладну для покупців - осіб, які не зареєстровані платниками податку. Ритмічним характером постачання вважається постачання товарів/послуг одному покупцю два та більше разів на місяць. Податкова накладна може бути складена за щоденними підсумками операцій, зокрема, у разі здійснення постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником податку), розрахунки за які проводяться через касу/реєстратори розрахункових операцій або через банківську установу чи платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок постачальника). Відповідно до пункту 1, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 р. № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 р. за № 137/28267 (далі - Порядок N 1307), податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку у контролюючому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника ПДВ. Разом з цим, Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 не заборонено складати окремі податкові накладні при проведенні протягом дня розрахунків через касу/РРО або через банківську установу чи платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок постачальника). Враховуючи викладене, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг за готівку особам, що не зареєстровані платниками. ПДВ, розрахунки за які проводяться через касу/РРО або через банківську установу чи платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок постачальника), такий постачальник може складати податкові накладні за щоденними підсумками операцій (якщо попередньо не були складені податкові накладні на ці операції). При цьому можуть бути складені як окремі податкові накладні за щоденними підсумками операцій за показниками кожного з РРО чи платіжного пристрою, так і одна податкова накладна за щоденними підсумками операцій за показниками усіх РРО чи платіжних пристроїв. Водночас при постійних зв'язках з особами, що не зареєстровані платниками ПДВ, а саме у випадках, коли операції з постачання товарів/послуг здійснюються за готівку окремим особам два і більше разів на місяць на підставі відповідного договору, в якому визначені періодичність постачання таких товарів/послуг та порядок оплати їх вартості, може бути складена зведена податкова накладна (якщо попередньо не були складені податкові накладні на такі операції). Порядок надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що Довідка про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, формується з урахуванням наявності/відсутності податкового боргу, та/або недоїмки зі сплати єдиного внеску, та/або іншої заборгованості за основним та неосновними місцями обліку платника (за формою згідно з додатком 1 до Порядку №733). Наказом МФУ від 03.09.2018 №733 затверджено «Порядок надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи». Для отримання Довідки необхідно подати заяву про надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи за формою згідно з додатком 2 до Порядку №733. Заява подається платником (на його вибір): - у паперовій формі - до державної податкової інспекції за основним місцем обліку такого платника або до відповідного контролюючого органу, уповноваженого здійснювати заходи з погашення податкового боргу; - в електронній формі – на адресу уповноваженого органу через приватну частину електронного кабінету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДПС. Довідка надається за вибором платника у паперовій або електронній формі, про що він зазначає у Заяві. Довідка надається платнику безоплатно. Довідка або відмова у наданні Довідки готуються уповноваженим органом протягом п'яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання Заяви органом, до якого її було подано. Довідку в електронній формі платник отримує у приватній частині електронного кабінету. Вхід до приватної частини (особистого кабінету) електронного кабінету здійснюється після ідентифікації особи із використанням кваліфікованого електронного підпису. Єдиний внесок не нараховується на суму орендної плати, виплаченої фізособі згідно з договором оренди нерухомого (рухомого) майна Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області нагадує, що базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для підприємств, установ та організацій, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем (далі – ФОП), якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань), є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та сума винагороди фізособі за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами. Норми встановлені п. 1 частини 1 ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями. Згідно з частиною 1 ст. 759 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає іншій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Поточний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймачем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом.  Таким чином, відносини, які виникають при укладенні договору найму (оренди), не мають ознак правовідносин, що регулюють виконання робіт або надання послуг. Враховуючи зазначене вище, єдиний внесок не нараховується на суму орендної плати, виплаченої на користь фізособі згідно з договором найму (оренди) нерухомого (рухомого) майна.  Чи збільшується фінансовий результат на суму недоамортизованої частини витрат на ремонт орендованих основних засобів? Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області повідомляє, що методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про оренду необоротних активів та її розкриття у фінансовій звітності регулюються нормами Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 14 «Оренда» (далі – П(С)БО 14), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.07.2000 № 181, та Методичними рекомендаціями з бухгалтерського обліку основних засобів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 30.09.2003      № 561 (далі – Методичні рекомендації № 561). Затрати орендаря на поліпшення об’єкта операційної оренди (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що приводять до збільшення майбутніх економічних вигод, які первісно очікувалися від його використання, відображаються орендарем як капітальні інвестиції у створення (будівництво) інших необоротних матеріальних активів. Такі затрати зараховуються до складу основних засобів як первісна вартість нового об’єкта підгрупи 2.7 класифікації основних засобів, наведеної в п. 7 Методичних рекомендацій № 561 (абзац другий п. 8 П(С)БО 14, п. 21 Методичних рекомендацій № 561). Об’єкт основних засобів перестає визнаватися активом (списується з балансу) у разі його вибуття внаслідок продажу, ліквідації, безоплатної передачі, нестачі, остаточного псування або інших причин невідповідності критеріям визнання активом (абзац перший п. 40 Методичних рекомендацій № 561). Згідно з абзацом четвертим п. 138.1 та абзацом третім п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фінансовий результат до оподаткування збільшується, зокрема на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта та відповідно зменшується на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень ст. 138 ПКУ, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта. Вимоги підпунктів 138.1 – 138.3 ст. 138 ПКУ не застосовуються до операцій з активами з права користування за договорами оренди (п. 138.4 ст. 138 ПКУ). Актив з права користування – це визнаний орендарем згідно з вимогами міжнародних стандартів фінансової звітності актив, який представляє право орендаря використовувати базовий актив протягом строку оренди (п.п. 14.1.12      п. 14.1 ст. 14 ПКУ). Враховуючи вищевикладене, при визначенні фінансового результату до оподаткування у витратах враховується недоамортизована частина ремонту орендованого основного засобу по закінченню договору оперативної оренди. При цьому при визначенні об’єкта оподаткування платник податку на прибуток підприємств – орендар на підставі положень абзацу четвертого п. 138.1 та абзацу третього п. 138.2 ст. 138 ПКУ має збільшити фінансовий результат на суму недоамортизованої частини витрат на ремонт/поліпшення орендованих основних засобів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, та зменшити фінансовий результат на суму недоамортизованої частини витрат на ремонт/поліпшення орендованих основних засобів, визначеної з урахуванням положень ст. 138 ПКУ. Перейменування назви вулиці – підстава для здійснення перереєстрації платника ПДВ Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області інформує, що податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – Єдиний державний реєстр). Норми встановлені п. 45.2 ст. 45 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Відповідно до п. 45.1 ст. 45 ПКУ податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Згідно з п. 183.15 ст. 183 ПКУ та пунктами 4.1, 4.2 розділу IV Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130, із змінами у разі зміни даних про місцезнаходження (місця проживання) платника ПДВ проводиться перереєстрація такого платника. Для цього платнику ПДВ необхідно подати додаткову реєстраційну заяву з позначкою «Перереєстрація» протягом 10 робочих днів, що настають за днем, коли змінилися дані про платника ПДВ. У реєстраційній заяві платник ПДВ зазначає дані станом на дату заповнення заяви, у тому числі критерії, за якими станом на дату заповнення заяви особа відповідає статусу платника ПДВ згідно з розділом V ПКУ. Отже, оскільки в результаті перейменування назви вулиці, міста, селища, зміни поштового індексу тощо вносяться зміни у відомості про місцезнаходження юридичної особи та місце проживання фізичної особи – підприємця, що містяться у Єдиному державному реєстрі, то це є підставою для здійснення перереєстрації платника ПДВ шляхом подання реєстраційної заяви за формою № 1-ПДВ з позначкою «Перереєстрація». Про порядок стягнення коштів з платника податків у рахунок погашення податкового боргу Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області повідомляє, якщо податковий борг виник у результаті несплати грошового зобов’язання та/або пені, визначених платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу в установлені Податковим кодексом України (далі – ПКУ) строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків такого платника у банках здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг перевищує 5 мільйонів гривень та не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутні зобов’язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов’язань. У таких випадках: ► рішення про стягнення коштів з рахунків такого платника податків у банках є вимогою стягувача до боржника, що підлягає негайному та обов’язковому виконанню шляхом ініціювання переказу у платіжній системі за правилами відповідної платіжної системи; ► рішення про стягнення готівкових коштів вручається такому платнику податків і є підставою для стягнення. Норми встановлені п. 95.5 ст. 95 ПКУ. Порядок стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1244 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1244). Пунктом 2 Порядку № 1244 визначено, що у випадках, передбачених пунктами 95.2 – 95.4 ст. 95 ПКУ, рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про погашення усієї суми податкового боргу видається за формою згідно з додатком 1 до Порядку № 1244 на підставі рішення суду про стягнення коштів за рахунок готівки, що належить платнику податків. У випадку, передбаченому п. 95.5 ст. 95 ПКУ, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить платнику податків, здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, яке видається за формою згідно з додатком 3 до Порядку № 1244. За результатами вилучення готівки складається акт за формою згідно з додатками 2, 4 до Порядку № 1244 (п. 5 Порядку № 1244). Списання банком коштів з рахунків платників податків/суб’єктів господарювання визначено главою 11 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 зі змінами та доповненнями (далі – Інструкція № 22). Згідно з п.п. 1 п. 11.2 глави 11 Інструкції № 22 стягувач ініціює стягнення коштів у випадках, визначених п. 11.1 глави 11 Інструкції № 22, з рахунків платників податків – на підставі рішення суду або рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу (за умов, визначених п. 95.5 ст. 95 ПКУ). Враховуючи вищевикладене, стягнення готівкових коштів та коштів з рахунків платника податків в рахунок погашення податкового боргу, який виник у результаті несплати грошового зобов’язання та/або пені, визначених платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу в установлені ПКУ строки, здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду або за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу на підставі рішення суду, за дотримання таких умов: ► податковий борг перевищує 5 мільйонів гривень; ► не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати. Деклараційна кампанія 2020 року триває Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області нагадує, що з початку поточного року триває кампанія декларування громадянами доходів, отриманих протягом 2019 року. Відповідно до норм Податкового кодексу України (далі – ПКУ) громадяни, які подають податкові декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) розподіляються на дві категорії: ● особи, які зобов’язані подати річну Декларацію, та ● особи, які мають право подати Декларацію з метою отримання податкової знижки. Фізична особа – платник податків може обрати зручний для себе спосіб подання Декларації та подати її до податкового органу за місцем своєї податкової адреси (місцем проживання) в один із таких способів: ● особисто або уповноваженою на це особою; ● надіслати поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; ● засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу. Граничний термін подання Декларації за звітний 2019 рік для громадян, які зобов’язані подати річну Декларацію, – до 01 липня 2020 року. У разі надсилання Декларації поштою платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) зобов’язаний здійснити таке відправлення не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання податкової Декларації, а при поданні податкової Декларації в електронній формі – не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк. При направленні Декларації засобами електронного зв’язку громадяни можуть скористатися електронним сервісом в «Електронному кабінеті» (cabinet.tax.gov.ua), який передбачає часткове автоматичне заповнення Декларації на підставі облікових даних платника, відомостей щодо нарахованих (виплачених) доходів, наявних в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, та відомостей щодо об’єктів нерухомого (рухомого) майна. Звертаємо увагу, що обов’язок подання Декларації у платників податків виникає при отриманні: ● доходів не від податкових агентів (тобто від інших фізичних осіб, які не зареєстровані як самозайняті особи). До таких доходів відносяться, зокрема, доходи від надання в оренду рухомого або нерухомого майна іншим фізичним особам; успадкування майна не від членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення, при нотаріальному оформленні спадщини за якими не було сплачено ПДФО та військовий збір тощо; ● доходів від податкових агентів, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування. До таких доходів відноситься, зокрема дохід у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника ПДФО, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 01 січня звітного податкового року, а також інвестиційні доходи; ● іноземного доходу; ● доходів від продажу власної сільськогосподарської продукції у разі, якщо розмір земельних ділянок перевищує 2 га; ● в інших передбачених ПКУ випадках. Крім того, фізичні особи – платники ПДФО мають право відповідно до ст. 166 ПКУ задекларувати право на податкову знижку шляхом подання Декларації по 31 грудня 2020 року (включно). Податкові пільги для бізнесу подовжено до закінчення карантину Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області повідомляє, що Верховною радою України прийнято законопроект № 3329-д, яким передбачено подальшу підтримку платників податків під час дії карантинних обмежень для боротьби з СOVID-19. Так, зокрема, внесено зміни до п. 52-1 та 52-2  підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі - ПКУ), якими продовжено термін незастосування штрафних санкцій за порушення податкового законодавства,  ненарахування пені, та мораторію на проведення документальних та фактичних перевірок з 1 березня по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19). Крім цього, внесено зміни до п. 52-8 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, відповідно до якого тимчасово, на період до 30 червня 2020 року (включно), зупиняється перебіг строків, встановлених:  - статтею 56 ПКУ (в частині процедури адміністративного оскарження), щодо скарг платників податків (крім скарг щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від’ємного значення з податку на додану вартість), що надійшли (надійдуть) до 30 червня 2020 року та/або які не розглянуті станом на 18 березня 2020 року; - статтями 52-53 ПКУ щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі; - статтями 73 та 78 ПКУ щодо надання платниками податків відповідей на запити контролюючих органів (крім запитів контролюючих органів щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від’ємного значення з податку на додану вартість), що надійшли (надійдуть) платникам податків до 30 червня 2020 року. З 1 липня 2020 року перебіг строків, які зупинялися відповідно до цього пункту, продовжується з урахуванням часу, що минув до такого зупинення. Також внесено зміни до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», якими  продовжено звільнення від сплати ЄСВ за себе ФОП та особами, які провадять незалежну професійну діяльність на період з 01 по 31 травня 2020 року. Вимушений простій на підприємстві під час карантинних заходів. Як сплачується ЄСВ? З метою  забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій громадян під час карантинних заходів, державою було прийнято низку нормативних та законодавчих актів. Так,  Законом України від 30.03.2020 №540 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)»  були внесені зміни до статті 113 КЗпП України, якими передбачено, що за час простою господарської діяльності не з вини працівника (в тому числі на період оголошення карантину), заробітна плата оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу). Оплата простою (яка сталася не з вини працівника) входить до фонду додаткової зарплати (п.п. 2.2.12 Інструкції із статистики заробітної плати № 5) і єдиний внесок, податок на доходи фізичних осіб та військовий збір нараховується у загальному порядку за правилами, визначеними для зарплати. Сплата єдиного внеску є обов’язковою! Навіть за умови простою на підприємстві, за працівників, для яких це підприємство є основним місцем роботи, сплата ЄСВ має бути не нижче мінімального страхового внеску. Якщо в «простійному» місяці база нарахування ЄСВ за ставкою 22 %, визначена за основним працівником, виявиться нижчою за мінімальну зарплату, єдиний внесок обов’язково нараховується  на різницю між цими двома величинами. Для відображення такої ЄСВ-різниці в таблиці 6 Звіту з ЄСВ потрібно сформувати окремий (додатковий) рядок за тією застрахованою особою, за якою визначали ЄСВ - різницю. Своєчасна та у повному обсязі сплата єдиного  внеску - можливість держави забезпечити своїх громадян  соціальними виплатами. Платники податків мають право на оскарження податкового повідомлення-рішення Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області звертає увагу, що у разі, якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, він має право оскаржити таке рішення. Право оскарження податкового повідомлення-рішення (далі - ППР) надане платнику Податковим кодексом України (далі - ПКУ). Відповідно до ст. 56 ПКУ оскаржити ППР можливо в адміністративному або судовому порядку. Адміністративне оскарження ППР. Під час процедури адміністративного оскарження скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків ППР, що оскаржується. При цьому, обов'язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом, або будь-яке інше рішення контролюючого органу є правомірним, покладається саме на контролюючий орган. Одночасно з поданням скарги контролюючому органу вищого рівня платник податків зобов'язаний письмово повідомити про це контролюючий орган, рішення якого оскаржується. Контролюючий орган, який розглядає скаргу, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. Втім, скарга за рішенням керівника контролюючого органу (його заступника або уповноваженої особи)  може розглядатися довше (до 60 календарних днів). В цьому випадку, контролюючий орган має письмово повідомити про це платника податків. Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку (або протягом строку, продовженого за рішенням керівника контролюючого органу), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків. Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку, визначеного для її розгляду. Скарга, подана із дотриманням встановлених строків, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у ППР, на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу, до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою. День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків. Терміни сплати по ППР та оскарження ППР. - оскарження ППР:  протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків ППР, що оскаржується; - сплата по ППР: платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання ППР, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання, платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму (а також пеню та штрафні санкції за їх наявності) протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження. Судове оскарження ППР. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору. У будь-якому випадку, рішення контролюючого органу може бути оскаржене в судовому порядку. З урахуванням строків давності (1095 днів) платник податків має право оскаржити в суді ППР або інше рішення контролюючого органу. У разі, якщо до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді ППР протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження. При цьому, оскільки термін сплати узгодженої суми податкового зобов’язання після закінчення процедури адміністративного оскарження становить 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження, то для зупинення строків сплати, до суду краще звертатися протягом цих 10 днів. Звертаємо увагу, що судове оскарження ППР є платним (сплачується судовий збір).  Порядок судового провадження щодо оскарження рішень контролюючого органу регулюється положеннями Кодексу адміністративного судочинства України. Довідково: особливості перебігу строків адміністративного оскарження щодо скарг платників податків (крім скарг щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету ПДВ та/або з від’ємного значення з ПДВ) на період карантину, визначені п. 52 прим. 8 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ. Пора погасити борг: обираємо відповідний код при сплаті податкового боргу та заборгованості з ЄСВ Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області звертає увагу платників податків на неухильне дотримання вимог при заповненні банківських документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску в частині стягнення податкового боргу з обов’язковим зазначенням кодів сплати. Так, при сплаті податкового боргу та заборгованості з єдиного внеску необхідно зазначати відповідний код виду сплати: 140 – Надходження до бюджету коштів у рахунок погашення податкового боргу/недоїмки з єдиного внеску; 145 – Надходження розстрочених (відстрочених) сум; 147 – Стягнення в межах виконавчого провадження; 149 – Надходження в бюджет коштів від реалізації безхазяйного майна, знахідок, спадкового майна, валютних цінностей і грошових коштів, власники яких невідомі, а також скарбів; 117 – Надходження до бюджету коштів платника податків, щодо якого порушено провадження у справі про банкрутство; 148 – Надходження до бюджету коштів від погашення податкового боргу в міжнародних правовідносинах. Крім того, щоб уникнути можливих помилок при сплаті платежів, необхідно чітко дотримуватись вимог наказу Міністерства фінансів України від 24.07.2015 року №666 (із змінами та доповненнями). Зокрема, при заповненні документів на переказ з метою сплати податкового боргу (недоїмки з єдиного внеску) необхідно зазначати: 1 – службовий код «*»; 2 – код виду сплати; 3 – код ЄДРПОУ/РНОКПП/серія, номер паспорта; 4 – інформація про призначення платежу. За правильність заповнення реквізитів у платіжних документах відповідальність несе платник податків. Декларація з податку на нерухомість з типом «Уточнююча»: нюанси заповнення табличної частини Відповідно до п. п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають до контролюючого органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація), за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально. Форма Декларації, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 №408 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.11.2018 №897), передбачає заповнення додатка 1 (для об’єктів житлової нерухомості) та додатка 2 (для об’єктів нежитлової нерухомості), які є її невід’ємною частиною. Таблична частина декларації передбачає заповнення рядків 5.1 та/або 6.1, у яких вказується податкове зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за податковий (звітний) період. При цьому у рядку 5.1 «податкове зобов’язання за податковий (звітний) період, усього» табличної частини Декларації (далі – рядок 5.1 Декларації) зазначається сума податкового зобов’язання за житлову нерухомість, яке повинно відповідати значенню (сумі значень) колонки 20 «сума податкового зобов’язання до сплати, усього» рядка 3 розд. І «Розрахунок податкового зобов’язання» додатка 1 (додатків 1) до Декларації (далі – колонка 20 розд. І додатка 1). У рядку 6.1 «податкове зобов’язання за податковий (звітний) період, усього» табличної частини Декларації (далі – рядок 6.1. Декларації) вказується значення (сума значень) колонки 19 «сума податкового зобов’язання за нежитлову нерухомість до сплати, усього» рядка 3 розд. І «Розрахунок податкового зобов’язання» додатка 2 (додатків 2) до Декларації (далі – колонка 19 розд. І додатка 2). Тобто рядки 5.1 та/або 6.1 табличної частини Декларації з типом «Уточнююча» заповнюються лише у випадку уточнення показників, які призводять до зміни значень колонки 20 розд. І додатка 1 та/або колонки 19 розд. І додатка 2. Реалізація товару через Visa i MasterCard: як проводити через РРО оплату, коли кошти надійшли у вихідні чи після робочого дня Відповідно до ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон №265) розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або у разі повернення товару (відмови від послуги) – оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця. Місце проведення розрахунків – місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо. Згідно з п. 2 ст. 3 Закону №265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі, зобов’язані видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції. Разом з тим, п. 12 ст. 9 Закону №265 визначено, що реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та розрахункові книжки не застосовуються, якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (оптова торгівля тощо). Також застосування РРО є не обов’язковим при здійсненні розрахунків виключно у безготівковій формі (шляхом переказу коштів із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установу банку або шляхом безпосереднього внесення коштів через касу банку). Форму та зміст розрахункового документа визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13 (далі – Положення №13). Так, пп. 1 та 2 розд. ІІ Положення №13 визначено, що фіскальний касовий чек на товари (послуги) – це розрахунковий документ, надрукований РРО при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги), який повинен містити обов’язкові реквізити згідно з визначеним переліком, у тому числі позначення форми оплати (готівкою, електронним платіжним засобом, у кредит, тощо) та суму коштів за цією формою оплати. Розрахункові документи, що друкуються РРО на паперовому носії, можуть містити додаткові дані про проміжний підрахунок загальної суми за чеком, суму здачі та інші дані, зокрема, інформацію, яка визначена технічними вимогами до спеціалізованих РРО. Тобто законодавством України у сфері проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у готівковій та безготівковій формі чітко і однозначно встановлені вимоги до змісту та форми розрахункових документів, іншого чинним законодавством не передбачено. Отже, у випадку проведення розрахункових операцій з відстроченням платежу або в кредит необхідно відповідно до вимог чинного законодавства при відпуску товару (послуги) видати покупцеві розрахунковий документ встановленої форми із зазначенням у ньому форми оплати «кредит/післяплата/відстрочка платежу». Таким чином, при продажу товарів із використанням мережі Інтернет за допомогою платіжних карт продавець зобов’язаний забезпечити надання споживачу (покупцю) розрахункового документа (фіскальний чек) встановленої форми. При цьому оформлення операцій з отримання коштів за товари, які були продані із відстроченням платежу, здійснюється з урахуванням режиму роботи суб’єкта господарювання. ПДВ: чи поширюється порядок складання зведених податкових накладних на операції з реалізації товарів працівникам? За визначенням, ст. 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений Кодексом термін. Як відомо, платники податку в разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, які мають безперервний або ритмічний характер (п. 201.4 ст. 201 Кодексу) можуть складати - зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер або зведену податкову накладну для покупців - осіб, які не зареєстровані платниками податку. Ритмічним характером постачання вважається постачання товарів/послуг одному покупцю два та більше разів на місяць. Податкова накладна може бути складена за щоденними підсумками операцій, зокрема, у разі здійснення постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником податку), розрахунки за які проводяться через касу/реєстратори розрахункових операцій або через банківську установу чи платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок постачальника). Відповідно до пункту 1, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 р. № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 р. за № 137/28267 (далі - Порядок N 1307), податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку у контролюючому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника ПДВ. Разом з цим, Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 не заборонено складати окремі податкові накладні при проведенні протягом дня розрахунків через касу/РРО або через банківську установу чи платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок постачальника). Враховуючи викладене, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг за готівку особам, що не зареєстровані платниками. ПДВ, розрахунки за які проводяться через касу/РРО або через банківську установу чи платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок постачальника), такий постачальник може складати податкові накладні за щоденними підсумками операцій (якщо попередньо не були складені податкові накладні на ці операції). При цьому можуть бути складені як окремі податкові накладні за щоденними підсумками операцій за показниками кожного з РРО чи платіжного пристрою, так і одна податкова накладна за щоденними підсумками операцій за показниками усіх РРО чи платіжних пристроїв. Водночас при постійних зв'язках з особами, що не зареєстровані платниками ПДВ, а саме у випадках, коли операції з постачання товарів/послуг здійснюються за готівку окремим особам два і більше разів на місяць на підставі відповідного договору, в якому визначені періодичність постачання таких товарів/послуг та порядок оплати їх вартості, може бути складена зведена податкова накладна (якщо попередньо не були складені податкові накладні на такі операції). До Державного бюджету спрямовано 2,3 млрд грн ПДВ Протягом січня - квітня 2020 року Головним управлінням ДПС у Харківській області забезпечено збір податку на додану вартість до Державного бюджету в сумі 2272,4 млн гривень. Надходження збільшилися на 397,3 млн грн або 21,2% у порівнянні з відповідним періодом 2019 року. Доведене завдання виконано на 101,2% (+26,3 млн грн). Нагадуємо платникам ПДВ, що 20 травня 2020 року настає останній день подання податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2020 року платниками, у яких податковий період дорівнює календарному місяцю та  сплати податку на додану вартість за перший квартал 2020 року. За січень – квітень до зведеного бюджету надійшло 225,6 млрд гривень За оперативними даними протягом січня – квітня 2020 року за платежами, що контролюються ДПС, до зведеного бюджету надійшло (сальдо) 225,6 млрд грн. Це на 16,1 млрд грн, або на 7,7 відс. більше, ніж у січні – квітні 2019 року. До державного бюджету надійшло 141,2 млрд грн, що на 13,0 млрд грн, або на 10,1 відс. більше відповідного показника минулого року. Місцеві бюджети отримали 84,4 млрд грн. Це на 3,1 млрд грн, або на 3,8 відсотка більше надходжень січня – квітня 2019 року. Надходження (сальдо) до загального фонду державного бюджету у січні – квітні 2020 року становили 137,5 млрд грн, індикативні показники Міністерства фінансів України виконано на 92,2 відсотка. З початку року платникам податків на рахунки відшкодовано 51,5 млрд грн податку на додану вартість. У розрізі основних платежів у січні – квітні 2020 року приріст порівняно з відповідним періодом 2019 року забезпечено з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів – у 1,4 раза (+ 9,1 млрд грн), податку на прибуток підприємств на 15,6 відс. (+ 4,8 млрд грн), податку та збору на доходи фізичних осіб  на 10,8 відс. (+ 3,6 млрд грн), акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів на 19,9 відс. (+ 3,1 млрд гривень). З початку року платники акцизного податку спрямували до бюджету 109,5 млн грн В Головному управлінні ДПС у  Харківській області проінформували, що протягом січня - квітня 2020 року платники регіону сплатили  109,5 млн  грн акцизного податку. Вказана сума перевищила минулорічні надходження на  21,4 млн грн (+ 24,2 %). Доведене завдання виконано на 133,2% (+27,3 млн грн). На Харківщині станом на 01 травня 2020 року зареєстровано 34 платника  акцизного податку, у тому числі: -  24 виробника підакцизної продукції; -  10 імпортерів підакцизних товарів. Місцеві бюджети Харківщині отримали понад 1,1 млрд грн єдиного податку За січень-квітень 2020 року суб’єкти господарювання, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, спрямували до місцевих бюджетів Харківщини 1130,8 млн грн єдиного податку, це на 119,7 млн грн  (+11,8%) більше, ніж у аналогічному періоді минулого року. Єдиний податок – це система оподаткування, яку охоче обирають представники малого бізнесу. Тож значна частка надходжень забезпечена суб’єктами підприємницької діяльності – фізичними особами. Упродовж чотирьох  місяців цього року вони сплатили 857,6 млн гривень. Досягнуто ріст до минулого року на 103,7 млн грн (+ 13,8 %). Слід зазначити, що єдиний податок спрямовується в повному обсязі до місцевих бюджетів, тому територіальні громади мають можливість використовувати кошти для свого розвитку. Які особи зобов’язані надати декларацію про майновий стан і доходи від імені платника Головне управління ДПС у Харківській області нагадує, що кампанія декларування доходів громадянами за 2019 рік триває. Податкова декларація про майновий стан і доходи  заповнюється платником податку на власні доходи самостійно або іншою особою, нотаріально уповноваженою платником здійснювати таке заповнення, у порядку, передбаченому главою 2 розділу II «Адміністрування податків» Податкового кодексу України. Обов’язок щодо заповнення та надання податкової декларації від імені платника покладається на таких осіб: ► батьків, опікуна або піклувальника – щодо доходів, отриманих малолітньою/неповнолітньою особою або особою, визнаною судом недієздатною; ► спадкоємців (розпорядників майна, державних виконавців) – щодо доходів, отриманих протягом звітного податкового року платником , який помер; ► державного виконавця, уповноваженого здійснювати заходи щодо забезпечення майнових претензій кредиторів платника, визначеного в установленому порядку банкрутом. Вищевказані норми визначені п. 179.6 статті  179 ПКУ. Податкова служба & Центр зайнятості: онлайн конференція на підтримку бізнесу в карантинних умовах Представники податкової служби Харківщини, центру зайнятості, Громадської ради при ГУ ДПС області та Харківського регіонального фонду підтримки підприємництва провели спільну онлайн конференцію (на платформі ZOOM). На відеозв’язку також були керівники територіальних органів ДПС регіону. Ключовим питанням стала підтримка бізнесу в карантинних умовах, зокрема, отримання допомоги по частковому безробіттю. З метою збереження трудових колективів, упередження вивільнення працівників в Україні на сьогодні діють дві активні програми з надання допомоги по частковому безробіттю. Керівник ГУ ДПС у Харківській області Артем Єфремов та директор Харківського обласного центру зайнятості Володимир Міненко провели ряд зустрічей з метою оптимізації роботи з надання адміністративних послуг суб’єктам господарювання в рамках зазначених програм. Питання практичного застосування законодавчих норм щодо отримання державної допомоги обговорювали представники Громадської ради при ГУ ДПС у Харківській області, податкові експерти, бізнесмени та керівні фахівці служб. Директор Харківського обласного центру зайнятості Володимир Міненко розповів, що з початку дії програми по наданню допомоги службою зайнятості було впроваджено комплекс заходів та проведено копітку роботу по обробці отриманих документів. На сьогодні сума коштів, виділена із Фонду на програму по частковому безробіттю на період карантину для Харківської області складає 400 млн. грн. Представники Комітету податкової політики Громадської ради при ГУ ДПС у Харківській області Ірина Таран та Борис Юровський озвучили проблемні питання з якими стикаються представники малого бізнесу під час збору необхідної документації. Заступник начальника управління податків та зборів з фізичних осіб ГУ ДПС у Харківській області В’ячеслав Даценко детально роз’яснив, яким чином швидко отримати передбачену Порядком довідку про сплату ЄСВ. «Подібні заходи – це приклад ефективної співпраці державних органів на користь суб’єктів господарювання. Податкова служба і надалі буде проводити заходи для швидкого вирішення проблемних питань. Разом з Центром зайнятості, разом з представниками бізнесу й громадських кіл», - підкреслила начальник управління комунікацій ГУ ДПС у Харківській області Яна Чуб.   Термін дії кваліфікованого сертифіката відкритого ключа можна перевірити Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області повідомляє, що перевірити термін дії кваліфікованого сертифіката відкритого ключа, отриманого у Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС (далі – КН ЕДП ІДД ДПС), можна на офіційному інформаційному ресурсі КН ЕДП ІДД ДПС наступним чином: 1. За посиланням Головна/«Пошук сертифікатів та СВС»/«Пошук сертифікатів». Для цього в полі: ● «код ЄДРПОУ» необхідно зазначити відповідно код ЄДРПОУ (для юридичних осіб); ● «Реєстраційний номер облікової картки платника податків» – реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта у разі, якщо через релігійні переконання користувач в установленому порядку відмовився від реєстраційного номеру облікової картки платника податків та має відповідну відмітку у паспорті (для фізичних осіб); ● «УНЗР ІD картки» – унікальний номер запису у реєстрі ІD картки (для фізичних осіб). При цьому пошук сертифікатів користувачем може здійснюватись за одним або декількома реквізитами. Після проставлення відповідних реквізитів користувачу необхідно натиснути «Пошук». У вікні «Результати пошуку» зазначено відомості про початок та закінчення строку дії кваліфікованого сертифіката відкритого ключа. 2. За допомогою безкоштовного програмного забезпечення «ІІТ Користувач ЦСК-1» (далі – Програма), актуальна версія якого доступна для завантаження за посиланням: Головна/«Отримання електронних довірчих послуг»/«Програмне забезпечення»/«Засіб кваліфікованого електронного підпису чи печатки – «ІІТ Користувач ЦСК-1»/«Інсталяційний пакет «ІІТ Користувач ЦСК-1.3.1 (версія:1.3.1.46)». Після завантаження Програми необхідно в меню Програми натиснути посилання «Переглянути сертифікати». Із наведеного переліку сертифікатів необхідно вибрати свій сертифікат або, у разі його відсутності, додати його за допомогою кнопки «Імпортувати». Натиснути на вибраний сертифікат подвійним кліком лівої кнопки миші, обрати пункт «Детальна інформація». У вікні, яке з’явилось, можна переглянути детальну інформацію про кваліфікований сертифікат відкритого ключа, у т.ч. щодо терміну його дії. Платникам податку на прибуток, у яких річний дохід не перевищує двадцяти мільйонів гривень, про коригування фінансового результату Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області доводить до відома, що відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для платників податку на прибуток підприємств (далі – податок), у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об’єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень розділу  ІІІ ПКУ. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років). Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує двадцять мільйонів гривень, такий платник визначає об’єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ. Для цілей п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи. За які земельні ділянки юрособа – платник єдиного податку четвертої групи сплачує земельний податок? Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області звертає увагу платників єдиного податку – сільськогосподарських товаровиробників на наступне. Нормами п. 2921.1 ст. 2921 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що об’єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди. Платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності, зокрема з податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва (п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ). Згідно із ст. 22 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III зі змінами та доповненнями (далі – ЗКУ) землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей. До земель сільськогосподарського призначення належать: а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо). Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування, зокрема сільськогосподарським підприємствам для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Частинами другою – четвертою ст. 59 ЗКУ визначено, що громадянам та юридичним особам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть безоплатно передаватись у власність замкнені природні водойми (загальною площею до 3 гектарів). Власники на своїх земельних ділянках можуть у встановленому порядку створювати рибогосподарські, протиерозійні та інші штучні водойми. Громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб. Отже, юридичні особи – платники єдиного податку четвертої групи, які є власниками/користувачами земель сільськогосподарського призначення та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), звільняються від сплати земельного податку за земельні ділянки, що використовуються такими платниками для ведення сільськогосподарського товаровиробництва. За інші земельні ділянки, у тому числі за земельні ділянки сільськогосподарського призначення, що не використовуються для ведення сільськогосподарського товаровиробництва, юридичні особи – платники єдиного податку четвертої групи сплачують земельний податок на загальних підставах. Дію податкових преференцій продовжено до закінчення карантину Верховна Рада України прийняла Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення короновірусної хвороби (COVID-19)», яким продовжено дію податкових преференцій до закінчення карантину (законопроєкт № 3329-д). Наразі Закон передано на підпис Президенту України. Відповідно до Закону продовжено: - строк незастосування штрафних санкцій за порушення податкового законодавства з 1 березня по останній календарний день місяця, в якому Уряд оголосить про закінчення дії карантину; - мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину; - строк не нарахування пені по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину; - термін оприлюднення оновленого плану – графіку перевірок, а саме протягом 10 календарних днів з дня завершення дії карантину. Також Законом звільнено фізичних осіб-підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, від сплати ЄСВ за себе з 1 по 31 травня 2020 року та продовжено строк незастосування штрафних санкцій за порушення сплати ЄСВ та несвоєчасне подання звітності з ЄСВ з 1 березня по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину. Крім того, передбачено надання компенсації медичним та іншим працівникам закладів охорони здоров’я, що безпосередньо зайняті у ліквідації епідемії та здійсненні заходів з запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, лікуванні пацієнтів із випадками гострої респіраторної хвороби COVID-19 (за переліком МОЗ) суми ПДФО, утриманої з доходів у вигляді доплат до заробітної плати. Компенсації підлягають суми ПДФО нараховані на доплати до заробітної плати за періоди з 1 по 31 травня та з 1 по 30 червня 2020 року. Звільняються від оподаткування ПДФО та військовим збором доходи у вигляді допомоги по частковому безробіттю, які виплачуються роботодавцем відповідно до статті 47-1 Закону України «Про зайнятість населення». Звільнення розповсюджується на період з 02.04.2020 до завершення карантину. Детальніше про законопроєкт №3329-д за посиланням https://rada.gov.ua/news/Novyny/192589.html?fbclid=IwAR3203f-GyLVdZXuFUB4UnXSvQD8juMbT7YvjIZWm_MUut7Em2MFtPH_f-c   Верховна Рада України удосконалила норми законодавства щодо нарахування та сплати ЄСВ Верховна Рада України прийняла Закон «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (щодо усунення дискримінації за колом платників) (законопроєкт № 2166). Наразі Закон передано на підпис Президенту України. Законом удосконалено норми чинного законодавства щодо нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ). Законом, зокрема, передбачено: 1) Звільнення від сплати ЄСВ за себе осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю. Крім того, фізичні особи – підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерського господарства звільнятимуться від сплати ЄСВ за себе, якщо вони отримують пенсію за вислугу років. Такі особи зможуть бути платниками ЄСВ виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування; 2) Особи, які провадять незалежну професійну діяльність, звільнятимуться від сплати за себе ЄСВ за умови взяття їх на облік як фізичних осіб-підприємців та провадження ними одного виду діяльності одночасно в якості ФОПів та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність. 3) Фізичні особи – підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, які мають основне місце роботи, звільнятимуться від сплати за себе ЄСВ за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску (в 2020 році – 1039,06 гривень). Такі особи зможуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску, бази нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом про збір та облік ЄСВ (в 2020 році –70 845,00 гривень). При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску. Довідково: відповідно до Закону про збір та облік ЄСВ основне місце роботи – це місце роботи, де працівник працює на підставі укладеного трудового договору, де знаходиться (оформлена) його трудова книжка, до якої вноситься відповідний запис про роботу. При цьому податковим органам з метою правильності нарахування, обчислення, повноти і своєчасності сплати ЄСВ надається доступ до персоніфікованих відомостей про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування. 4) Скасування обов’язку фізичних осіб-підприємців (крім тих, які обрали спрощену систему оподаткування, обліку та звітності), осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та членів фермерського господарства сплачувати ЄСВ у розмірі мінімального страхового внеску у разі, якщо такими платниками не отримувались доходи (прибутки) у звітному кварталі або місяці. Такі платники матимуть право самостійно визначити базу нарахування ЄСВ, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄСВ, встановленої Законом про збір та облік ЄСВ. При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску. 5) Платники ЄСВ (зокрема, ФОП), якщо вони не є роботодавцями, звільнятимуться від виконання обов’язків платника ЄСВ, визначених Законом про збір та облік ЄСВ, на весь період їх незаконного позбавлення волі в районах проведення антитерористичної операції та/або операції об’єднаних сил та здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях за заявою члена сім’ї або платника ЄСВ, після його визволення та/або після закінчення його лікування (реабілітації), що підтверджується даними державного органу спеціального призначення з правоохоронними функціями, який забезпечує державну безпеку України, про незаконне позбавлення волі такого платника. 6) Підлягають списанню нараховані та несплачені або нестягнуті суми недоїмки разом зі штрафами та пенею, нараховані фізичним особам – підприємцям (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та особам, які провадять незалежну професійну діяльність, які з 01.01.2017 і до дня набрання чинності цим Законом не отримували доходи (прибутки) від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та протягом 90 календарних днів з дня набрання чинності цим Законом подали державному реєстратору заяву про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності або податковому органу заяву про зняття з обліку. Проведення процедури списання потребує підтвердження припинення підприємницької діяльності такою фізичною особою або зняття її з обліку, подання платником заяви про списання боргу (недоїмки) з єдиного внескутазвітностіу порядку та за формою, встановленими наказом Міністерства фінансів України (якщо вона не була подана раніше), здійснення податковим органом перевірки та прийняття рішення про списання боргу (недоїмки) з єдиного внеску або відмови у його списанні. Зазначені норми набувають чинності з 1 січня 2021 року. Із законопроектом можна ознайомитися за посиланням http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=66921.  Операція із внесення ФОП майна до статутного фонду юрособи в обмін на корпоративні права є об`єктом оподаткування ПДВ Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області нагадує, що об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Норми встановлені п.п. «а» п. 185.1 ст. 185 ПКУ. Згідно із п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПКУ постачання товарів – це будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі, зокрема обмін. Якщо фізична особа – підприємець  зареєстрована платником ПДВ, то операція із внесення такою особою рухомого/нерухомого майна до статутного фонду юридичної особи в обмін на корпоративні права є об’єктом оподаткування ПДВ. Особливості визначення дати отримання юрособою – платником єдиного податку доходу у деяких випадках Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області звертає увагу платників єдиного податку – юридичних осіб, що у разі здійснення торгівлі товарами або послугами з використанням торговельних автоматів чи іншого подібного обладнання, що не передбачає наявності реєстратора розрахункових операцій, датою отримання доходу вважається дата вилучення з таких торговельних апаратів та/або подібного обладнання грошової виручки. Норми встановлені п. 292.7 ст. 292 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). У разі, якщо торгівля товарами (роботами, послугами) через торговельні автомати здійснюється з використанням жетонів, карток та/або інших замінників грошових знаків, виражених у грошовій одиниці України, датою отримання доходу вважається дата продажу таких жетонів, карток та/або інших замінників грошових знаків, виражених у грошовій одиниці України (п. 292.8 ст. 292 ПКУ). За несвоєчасне подання податкової декларації про майновий стан і доходи передбачена відповідальність Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області нагадує, що триває деклараційна кампанія 2020 року. Нормами п. 179.1 ст. 179 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачено, що платник податку на доходи фізичних осіб зобов’язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) відповідно до норм ПКУ. Статтею 111 ПКУ визначено, що за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності, як фінансова, адміністративна та кримінальна. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені. Так, несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання (п. 120.1   ст. 120 ПКУ). Крім того, відповідно до ст. 1641 Кодексу України про адміністративні правопорушення (зі змінами) за неподання або несвоєчасне подання громадянами Декларацій про доходи чи включення до Декларацій перекручених даних, неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, тягне за собою попередження або накладення штрафу в розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Звертаємо увагу, що річна Декларація за 2019 рік подається до 01 липня   2020 року, крім випадків, передбачених розділом IV ПКУ, коли така Декларація може бути подана пізніше цього строку. Виплачуючи доходи нерезидентам, варто пам’ятати про їх відображення в декларації Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області нагадує, що підпунктом 141.4.2 п.141.4 ст.141 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) визначено, що резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 % (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 - 141.4.6 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Відповідно до вимог п.103.2 ст.103 Кодексу особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України. Застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами пункту 103.4 цієї статті. При цьому, сума податків, які утримуються при виплаті доходів нерезидентам, мають своє відображення в декларації з податку на прибуток у рядку 23 ПН, до якого переноситься сумарне значення показників додатків ПН до декларації. Додатки ПН заповнюються окремо щодо кожного нерезидента, якому виплачуються доходи. Тобто, якщо платник податків виплатив дохід нерезиденту і сплатив податок на доходи нерезидентів у повному обсязі, але не подав додаток ПН до декларації з податку на прибуток та /або не показав суму податку з доходів нерезидента в рядку 23 ПН та рядку 25 декларації, передбачено застосування штрафу в розмірі 25 % від суми не нарахованого податку на доходи нерезидента. Ті самі дії, вчинені повторно, протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 % суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету (п. 127.1 ст. 127 Кодексу). Незважаючи на карантин, ЄСВ за найманих працівників сплачується Враховуючи карантинні новації, пов’язані з CОVID-19, фізичні особи-підприємці, отримали звільнення від сплати єдиного внеску на 2 місяці 2020 року, а саме на березень та квітень. Утім Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області звертає увагу таких суб’єктів господарювання на те, що такий пільговий режим не передбачено щодо сплати єдиного внеску з заробітної плати найманих працівників. За цих осіб роботодавці зобов’язанні сплатити належні суми єдиного внеску своєчасно у повному обсязі. Отож працедавці, що використовують працю найманих працівників на умовах трудового договору (контракту), договору цивільно-правового характеру або на інших умовах, мають сплатити єдиний внесок не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним. Нагадаємо, у випадку, коли єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування  своєчасно не нараховано або ж не сплачено у строки, встановлені Законом, така сума вважатиметься недоїмкою, яка тягне за собою відповідні фінансові санкції. Відтак, щоб не допустити цього, Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області рекомендує роботодавцям перерахувати всі належні до сплати платежі. Впроваджується єдиний рахунок для сплати податкових платежів Кабінет Міністрів України затвердив Порядок функціонування єдиного рахунку для сплати податків і зборів та єдиного внеску. Впровадження  передбачено з 1 січня 2021 року. Такий рахунок буде відкрито у Казначействі і платник податків зможе використовувати його для сплати платежів. Проте, попередньо,  слід подати повідомлення про використання єдиного рахунку. Таке повідомлення надається один раз протягом календарного року. Через єдиний рахунок можна буде сплатити поточні платежі, податковий борг та недоїмку з єдиного внеску, грошові зобов'язання, які визначено на підставі податкових повідомлень-рішень. Разом з тим, єдиний рахунок не може використовуватися платником податків для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу з податку на додану вартість, акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового, а також для сплати частини чистого прибутку (доходу) до бюджету державними та комунальними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями. Стягнення готівкових коштів - один із способів погашення податкового боргу Вилучені відповідно до ст. 95 Податкового кодексу України готівкові кошти вносяться посадовою особою контролюючого органу до банку в день їх стягнення для перерахування до відповідного бюджету чи державного цільового фонду в рахунок погашення податкового боргу платника податків. У разі неможливості внесення зазначених коштів протягом того самого дня їх необхідно внести в банк наступного робочого дня. Забезпечення збереження зазначених коштів до моменту їх внесення в банк здійснюється відповідним контролюючим органом. У разі якщо податковий борг виник у результаті несплати грошового зобов’язання та/або пені, визначених платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу в установлені Податковим кодексом України строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків такого платника у банках здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг перевищує 5 мільйонів гривень та не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутні зобов’язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов’язань. У таких випадках: рішення про стягнення коштів з рахунків такого платника податків у банках є вимогою стягувача до боржника, що підлягає негайному та обов’язковому виконанню шляхом ініціювання переказу у платіжній системі за правилами відповідної платіжної системи; рішення про стягнення готівкових коштів вручається такому платнику податків і є підставою для стягнення. Порядок стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1244 зі змінами та доповненнями Списання банком коштів з рахунків платників податків/суб’єктів господарювання визначено главою 11 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 зі змінами та доповненнями. Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс  (категорія 128.01). Карантинні пільги з ПДВ для боротьби з COVID-19: медичні вироби і ліки Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області повідомляє, що тимчасово, на період дії карантину, звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання на митній території України товарів (в тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), що задіяні у боротьбі з пандемією, перелік яких визначено постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 № 224 (далі - Перелік № 224) (п.71 підрозд. 2 розд. XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (далі - Кодекс). Вартість товарів, що включені до Переліку № 224, повинна визначатися без ПДВ з настання дати запровадження пільги відповідно до внесених змін Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі – Закон № 540), тобто з 17.03.2020 року. Ця вимога застосовується незалежно від того, чи містять договори та первинні документи, складені на постачання таких товарів, положення щодо необхідності нарахування ПДВ, чи ні, а також незалежно від дати укладення таких договорів. Платникам податку, які здійснювали постачання товарів, що включені до Переліку № 224, з нарахуванням ПДВ, слід здійснити коригування податкових зобов’язань з ПДВ щодо операцій, здійснених (відбулася «перша подія») з дати запровадження пільги з 17.03.2020 до дати набрання чинності Законом № 540. При цьому платники податку мають провести перерахунки, згідно з якими сума ПДВ, що була сплачена (нарахована) у складі вартості придбаних товарів та відображена в податкових накладних, складених щодо операцій із такими товарами, які відбулися в період з 17.03.2020 до 02.04.2020 року, має бути або повернута покупцям, або зарахована в рахунок оплати вартості наступних поставок. При проведенні такого коригування: - платник податку - постачальник повинен скласти розрахунок коригування до податкової накладної, яка була складена з нарахуванням ПДВ, в якому вказати зі знаком «мінус» показники щодо поставлених товарів із Переліку № 224. Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) отримувачем (покупцем) товарів. - платник податку - постачальник повинен скласти та зареєструвати в ЄРПН податкову накладну на операцію з постачання товарів з Переліку № 224, яка звільняється від оподаткування, без нарахування ПДВ. В даній ситуації податкова накладна, яка була складена з нарахуванням ПДВ, та розрахунок коригування до неї в податковій звітності з ПДВ не відображаються. У випадку, якщо постачання товарів, що включені до Переліку № 224, здійснювалось з нарахуванням ПДВ кінцевому споживачу (неплатнику ПДВ), у зв’язку з чим повернення сплаченого податку покупцям неможливе, коригування нарахованих сум податкових зобов’язань безпосереднім продавцем не здійснюється. Відповідна сума ПДВ, одержаного від кінцевих споживачів - неплатників податку у складі ціни товарів, враховується таким продавцем при визначенні податкових зобов’язань з ПДВ за відповідний звітний період у загальному порядку. Навчання на військовій кафедрі: право на податкову знижку Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області звертає увагу, що право платника податку на податкову знижку, підстави для її нарахування, перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, обмеження права на її нарахування визначені ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Законом України від 03 липня 2018 року № 2477-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України» внесені зміни, зокрема, до п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ, згідно з якими платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення. До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання) (п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ). Згідно з ст. 33 Закону України від 01 липня 2014 року № 1556-VІІ «Про вищу освіту» із змінами та доповненнями однією з складових структури вищої освіти є кафедра військової підготовки, яка проводить підготовку курсантів (слухачів, студентів) для подальшої служби на посадах сержантського, старшинського, офіцерського або начальницького складу у військових формуваннях. Пунктом 4 Порядку проведення військової підготовки громадян України за програмою підготовки офіцерів запасу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 лютого 2012 року № 48 із змінами та доповненнями передбачено, що військова підготовка проводиться, зокрема, для надання фізичним особам платних послуг у галузі вищої освіти, пов’язаних з військовою підготовкою, для забезпечення реалізації права таких осіб на рівні можливості у виборі професії шляхом здобуття додаткових знань, умінь і навичок, необхідних для майбутньої професійної діяльності. Враховуючи викладене, платник податку, який навчається на військовій кафедрі навчального закладу, є здобувачем професійної військової освіти, тому має право на податкову знижку у зменшення оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року на суму витрат, понесених ним на користь закладу освіти за навчання на військовій кафедрі. Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п.п. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 ПКУ). Списання основних фондів: особливості оподаткування ПДВ брухту чорних і кольорових металів Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області звертає увагу платників податків, що згідно з пунктом 23 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) тимчасово, до 1 січня 2022 року від оподаткування ПДВ звільняються операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів, а також паперу та картону для утилізації (макулатури та відходів) товарної позиції 4707 згідно з УКТ ЗЕД. Переліки таких відходів та брухту чорних і кольорових металів затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 2011 року № 15 зі змінами і доповненнями (далі – Постанова № 15). Перелік металів, які відносяться до поняття «дорогоцінні метали» визначено п. 1 ст. 1 Закону України від 18 листопада 1997 року № 637/97-ВР «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними» із змінами та доповненнями, а саме: золото, срібло, платина і метали платинової групи (паладій, іридій, родій, осмій, рутеній) у будь-якому вигляді та стані (сировина, сплави, напівфабрикати, промислові продукти, хімічні сполуки, вироби, відходи, брухт тощо). Оскільки Постановою № 15 визначено переліки відходів та брухту чорних і кольорових металів, до яких не належить брухт та відходи дорогоцінних металів, то при здійсненні операцій з постачання брухту і відходів дорогоцінних металів, у тому числі, утворених при розбиранні та списанні основних фондів, платник повинен нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до ст. 188 ПКУ. Актуально: державні підприємства відраховують 80 відсотків чистого прибутку Постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2020 року № 349 ,,Про внесення змін до пункту 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями” внесено зміни до Постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 року № 138. Відповідно до внесених змін, за результатами фінансово-господарської діяльності, починаючи з 1 січня 2020 року державні підприємства відраховують 80 відсотків чистого прибутку, замість 90 відсотків.  Постанова КМУ від 6 травня 2020 року № 349 ,,Про внесення змін до пункту 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями” Про строки для подання податкової декларації з ПДВ та сплати ПДВ до бюджету Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області інформує, що для платників ПДВ звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених Податковим кодексом України (далі - ПКУ), календарний квартал. Норми встановлені п. 202.1 ст. 202 ПКУ. Відповідно до п. 49.18 ст. 49 та ст. 203 ПКУ податкові декларації, крім випадків, передбачених ПКУ, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: - календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; - календарному кварталу - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу. Пунктом 57.1 ст. 57 та ст. 203 ПКУ визначено, що платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПКУ. Суб’єкти господарювання при реалізації підакцизної продукції з 1 серпня п.р. зобов’язані у фіскальному чеку зазначати код УКТ ЗЕД Як повідомили в Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області, суб’єкти господарювання з 1 серпня 2020 року зобов’язані проводити розрахункові операції через РРО чи програмні РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування та цін товарів (послуг) із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) для підакцизних товарів. На сьогодні у фіскальному чеку, який видається покупцеві, передбачено зазначення коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД лише щодо пального. У разі проведення розрахункових операцій через РРО та/або програмні РРО без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості, до суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у розмірі триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відповідальність передбачено п. 7 ст. 17 Закону № 265 Закону «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР. Нагадаємо, що відповідно до ст. 15 Податкового кодексу України до підакцизних товарів належать: - спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво; - тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну; - пальне; - автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів; - електрична енергія. За використання роботодавцями праці неоформлених працівників передбачено відповідальність У разі використання роботодавцями праці неоформлених працівників, несвоєчасної та не у повному обсязі виплати заробітної плати, недодержання мінімальних соціальних гарантій громадян діючим законодавством передбачено значну фінансову відповідальність. Про це нагадують в Ізюмському управлінні ГУ ДПС у Харківській області. Зокрема, у випадку фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, виплату заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного соціального внеску та податків Управлінням Держпраці застосовується штраф у 10 - кратному розмірі мінімальної заробітної плати ( у 2020 році - 47230 грн), установленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого вчинено порушення. Порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі – розмір штрафу складатиме 14169 грн. Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області
 

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить


Фотогалереи изюмчан

Кто он-лайн

Сейчас на сайте:
Гостей - 23

 
Служба недвижимости Вилима.

 
 
 
 
 

Сушка зерна и древесины на отходах
БЕСПЛАТНЫЕ ОБОИ ДЛЯ РАБОЧЕГО СТОЛА

Дизайн РА «Изюминка»