Главная
Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області повідомляє Версия для печати Отправить на e-mail
15.05.2020
Переобладнали транспортний засіб: які документи потрібні для податкової знижки
Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області нагадує, що громадяни мають право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника ПДФО за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень  п п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ними протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником ПДФО у зв’язку із переобладнанням транспортного засобу, що належить платникові ПДФО, з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива (п.п. 166.3.7 п. 166.3 ст. 166 ПКУ).
Для отримання податкової знижки потрібно подати документи, які підтверджують витрати, понесені для переобладнання транспортного засобу: квитанції, фіскальні або товарні чеки, прибуткові касові ордери, копії договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У цих документах обов’язково повинно бути відображено вартість товарів (робіт, послуг) та строк їх продажу (виконання, надання). також необхідно надати сертифікат відповідності для транспортного засобу, що був переобладнаний, та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт).     Порядок переобладнання транспортних засобів, затверджений Постановою КМУ від 21.07.2010 №607, передбачає, що після переобладнання транспортного засобу його власник має звернутись до організації з оцінки відповідності та подати заяву про проведення оцінювання відповідності переобладнаного транспортного засобу правилам, нормативам і стандартам України та вимогам, викладеним у документі про погодження. За результатами такого оцінювання видається:  -  сертифікат відповідності – для переобладнаних автобусів та транспортних засобів, які переобладнані (за винятком транспортних засобів, переобладнаних для роботи на газовому моторному паливі та альтернативних видах рідкого і газового палива) СГ, що має нормативно-технічну документацію на відповідний вид переобладнання, узгоджену з МВС та Мінінфраструктури України, і свідоцтво про погодження конструкції транспортного засобу щодо забезпечення безпеки дорожнього руху; -   акт технічної експертизи або сертифікат відповідності – для транспортних засобів, що переобладнані в індивідуальному порядку, а також для роботи на газовому моторному паливі та альтернативних видах рідкого і газового палива. Запрошуємо відзвітуватися про доходи в режимі online Подати річну податкову декларацію про доходи за 2019 рік без візиту до державної податкової інспекції можна легко та просто зі свого персонального комп’ютера. Для цього треба скористатися сервісом ДПС Електронний кабінет, - пропонують в Ізюмському управлінні ГУ ДПС у Харківській області.   Кожен декларант через електронний сервіс в Електронному кабінеті може самостійно сформувати декларацію з вже частково заповненими даними. На підставі  облікових даних платника, відомостей щодо нарахованих (виплачених) доходів, наявних у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, та відомостей щодо об’єктів нерухомого (рухомого) майна, що містяться у базах ДПС, громадяни мають можливість  без помилок  заповнити і подати декларацію про доходи.    Важливо, що декларацію про доходи через Електронний кабінет можуть подати громадяни для отримання податкової знижки. Такі декларанти повинні врахувати, що на податкову знижку можуть претендувати лише громадяни, які працюють легально. Розмір податкової знижки вираховується на підставі розміру офіційного доходу та сплаченого з нього податку на доходи фізичних осіб.  Всі витрати, які вказуються для отримання податкової знижки, мають бути фактично здійснені у звітному, тобто 2019  році та обов’язково підтверджені документально. Це можуть бути платіжні та розрахункові документи, квитанції, фіскальні або товарні чеки, прибуткові касові ордери тощо. Такі документи обов’язково мають містити інформацію про вартість товарів, робіт, послуг та строк їх продажу, виконання, надання. До поданої декларації для отримання податкової знижки підкріплюються сканкопії документів. Довідково: на податкову знижку можуть претендувати громадяни, які сплачують за навчання, користуються іпотечним кредитом, орендують житло як внутрішньо переміщені особи чи понесли витрати в зв’язку з усиновленням, сплатою страхових внесків за довгостроковими договорами страхування життя, або ж пенсійні внески в рамках недержавного пенсійного страхування, чи отримали послуги репродуктивної медицини. Термін проведення камеральних перевірок продовжено Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області інформує, що тимчасово продовжено термін проведення камеральних перевірок податкових декларацій, крім податкових декларацій з податку на додану вартість. Так, камеральні перевірки податкових декларацій за звітні (податкові) періоди березень – травень 2020 року або уточнюючих розрахунків (крім уточнюючих розрахунків з ПДВ), поданих платниками податків протягом березня – травня 2020 року, можуть бути проведені протягом 60 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, – за днем їх фактичного подання. Такі зміни передбачені Законом України від 30.03.2020 №540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)». Враховуючи зазначене, камеральна перевірка по податковій декларації за березень 2020 року, граничний термін подання якої припадає на 20 квітня 2020 року, і яка для прикладу подана: -17 квітня 2020 року (із дотриманням терміну подання) – може бути проведена до 19 червня включно; -23 квітня 2020 року (із порушенням терміну подання) – може бути проведена до 22 червня включно. Аналогічно, якщо уточнюючий розрахунок до податкової декларації подано 10 квітня 2020 року, то камеральна перевірка такого уточнюючого розрахунку може бути проведена до 9 червня включно. Терміни проведення камеральної перевірки податкових декларацій та уточнюючих розрахунків з податку на додану вартість не змінюються. Також незмінними залишились терміни проведення камеральних перевірок з інших питань, які проводяться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України. Право на податкову знижку має той член подружжя, який є позичальником іпотечного кредиту Право включити до складу податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом має той член подружжя, який є позичальником такого кредиту. Податковим кодексом України (далі - ПКУ) визначено, що платник податку на доходи фізичних осіб (далі - ПДФО) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст.164 ПКУ, частину суми процентів, сплачених таким платником ПДФО за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається відповідно до ст. 175 ПКУ. Платник ПДФО - резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року. Зокрема, п. 175.2 ст. 175 ПКУ визначено, що у разі якщо будинок (квартира, кімната) купується за рахунок іпотечного житлового кредиту, частина суми процентів, що включається до податкової знижки платника податку — позичальника іпотечного житлового кредиту, дорівнює добутку суми процентів, фактично сплачених платником податку протягом звітного податкового року в рахунок його погашення, і коефіцієнта, що враховує мінімальну площу житла для визначення податкової знижки, розрахованого відповідно до п. 175.3 ст. 175 ПКУ. Пільги Закону 540 для виробництва дезінфекційних засобів Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області інформує, що Законом України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 02 квітня 2020 року, підрозділ 5 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено новим пунктом 293, відповідно до якого запроваджено тимчасовий порядок відвантаження спирту етилового для виробництва дезінфекційних засобів. Так, тимчасово, до 31 травня 2020 року, надається дозвіл на відвантаження спирту етилового з акцизного складу виробників спирту етилового виробникам лікарських засобів та виробникам продукції хімічного і технічного призначення, включеної до переліку продукції хімічного і технічного призначення, для виробництва якої використовується спирт етиловий денатурований, затвердженого Кабінетом Міністрів України, для виробництва дезінфекційних засобів. Тимчасово, до 31 травня 2020 року, акцизний податок справляється за ставкою 0 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту із спирту етилового, який використовується для виробництва дезінфекційних засобів. До отримання з акцизного складу спирту етилового, що використовується для виробництва дезінфекційних засобів, відповідно до п. 229.1 ст. 229 ПКУ видається податковий вексель на суму акцизного податку, нарахованого на обсяг спирту етилового, що отримується виходячи із ставки, визначеної у п. 215.3 ст. 215 ПКУ. До видачі, обігу, погашення та здійснення протесту такого векселя застосовуються норми п. 229.1 ст. 229 ПКУ. Податковий вексель на суму акцизного податку, нарахованого на обсяг спирту етилового, що буде використаний для виробництва дезінфікуючих засобів, може бути виданий виробниками лікарських засобів, на території яких діють податкові пости, або виробниками продукції хімічного і технічного призначення, включеної до переліку продукції хімічного і технічного призначення, для виробництва якої використовується спирт етиловий денатурований, затвердженого Кабінетом Міністрів України, місця зберігання спирту яких внесені до Єдиного реєстру місць зберігання спирту. Відвантаження спирту етилового з акцизного складу виробникам лікарських засобів та виробникам продукції хімічного і технічного призначення, включеної до переліку продукції хімічного і технічного призначення, для виробництва якої використовується спирт етиловий денатурований, затвердженого Кабінетом Міністрів України, для виробництва дезінфекційних засобів дозволяється у кількості, що не перевищує об’єм наявних у розпорядженні місць зберігання спирту етилового, що внесені до Єдиного реєстру місць зберігання спирту. На виробників лікарських засобів, які здійснюють виробництво дезінфекційних засобів з використанням спирту етилового, акцизний податок з якого справляється за ставкою 0 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту, не поширюється дія абзаців другого – десятого п.п. 229.1.8 п. 229.1 ст. 229 ПКУ. Сплачуєте податки і збори – правильно заповнюйте документи на переказ Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області повідомляє, що порядок заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів (далі – Порядок) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 12.08.2015 за № 974/27419, із змінами.Так, при сплаті (стягненні) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійсненні бюджетного відшкодування податку на додану вартість, поверненні помилково або надміру зарахованих коштів поле «Призначення платежу» розрахункового документа заповнюється таким чином: - поле № 1: · друкується службовий код (знак) "*" (ознака платежу); - поле № 2: · друкується розділовий знак ";" ; · друкується код виду сплати (формат ссс – тризначне число); - поле № 3: · друкується розділовий знак ";" ; · друкується один з нижченаведених реквізитів: 1) код клієнта за ЄДРПОУ (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8);2) реєстраційний номер облікової картки платника податків (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які мають відмітку у паспорті про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта);3) реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який присвоюється контролюючими органами (завжди має 9 цифр); - поле № 4: · друкується розділовий знак ";" ; · друкується роз’яснювальна інформація про призначення платежу в довільній формі. Кількість знаків, ураховуючи зазначені вище поля і розділові знаки, обмежена довжиною поля «Призначення платежу» електронного розрахункового документа системи електронних платежів Національного банку України, при цьому використання символу ";" не допускається. У разі сплати платежу до бюджету в іноземній валюті обов'язково вказується код класифікації доходів бюджету.У разі здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість     (далі – ПДВ), повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету за висновками територіальних органів ДПС України (далі – територіальні органи ДПС), поля № 5 та № 6 заповнюються таким чином: - поле № 5: · друкується розділовий знак ";" ; · друкується дата висновку, на підставі якого здійснюється відшкодування ПДВ або повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету (формат – ДД.ММ.РРРР). Платником податків поле № 5 не заповнюється; - поле № 6: · друкується розділовий знак ";"; · друкується номер висновку, на підставі якого здійснюється відшкодування ПДВ або повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету. Платником податків поле № 6 не заповнюється; - поле № 7: · друкується розділовий знак ";". Резервне поле. Заповнюється платниками податків та/або органами Державної казначейської служби України (територіальними органами ДПС) у разі здійснення розрахунків згідно з окремими рішеннями Кабінету Міністрів України тощо. Зазвичай не заповнюється.У разі погашення податкових векселів (податкових розписок) коштами при заповненні розрахункового документа в резервному полі необхідно проставляти номер векселя.При заповненні полів не допускаються пропуски (пробіли) між словами та службовими знаками.Отже, при заповненні документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, щоб уникнути помилок, платникам необхідно враховувати вимоги Порядку.  Сума страхової виплати від страховика не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області нагадує, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) не включається сума страхової виплати, страхового відшкодування або викупна сума, отримана платником ПДФО за договором страхування від страховика – резидента або страховика – нерезидента, іншого ніж довгострокове страхування життя (у тому числі страхування довічних пенсій) та недержавне пенсійне забезпечення, у разі виконання таких умов: а) під час страхування життя або здоров’я платника податку у разі: ► дожиття застрахованої особи до дати чи події, передбаченої договором страхування життя, чи досягнення віку, передбаченого таким договором; ► викупна сума у частині, що не перевищує суму внесених страхових платежів за договором страхування життя, іншого, ніж довгострокове страхування життя; ► у разі страхового випадку – факт заподіяння шкоди застрахованій особі повинен бути належним чином підтверджений. Якщо застрахована особа помирає, сума страхової виплати, яка належить вигодонабувачам або спадкоємцям, оподатковується за правилами та ставками, встановленими для оподаткування спадщини (вигодонабувач прирівнюється до спадкоємця); б) під час страхування майна сума страхового відшкодування не може перевищувати вартість застрахованого майна, визначену за звичайними цінами на дату укладення страхового договору, збільшену на суму сплачених страхових платежів (страхових внесків, страхових премій); в) під час страхування цивільної відповідальності сума страхового відшкодування не може перевищувати розмір шкоди, фактично заподіяної вигодонабувачу (бенефіціару), яка визначається за звичайними цінами на дату такої страхової виплати; Норми визначені п.п. 165.1.27 п. 165.1 ст. 165 ПКУ. Про термін подання податковими агентами податкового розрахунку за формою № 1 ДФ Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області повідомляє, що відповідно до п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 та п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), а також суми утриманого з них ПДФО за формою № 1 ДФ, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами, до контролюючого органу за місцем свого обліку. Про витрати, які мають право враховувати приватні виконавці при визначенні сукупного доходу Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області інформує, що ст. 16 Закону України від 02 червня 2016 року № 1403-VIII «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 1403) визначено: приватним виконавцем може бути громадянин України, уповноважений державою здійснювати діяльність з примусового виконання рішень у порядку, встановленому Законом № 1403. Приватний виконавець є суб’єктом незалежної професійної діяльності. Приватні виконавці, які мають намір здійснювати незалежну професійну діяльність, зобов’язані стати на облік у контролюючих органах за місцем свого постійного проживання як самозайняті особи та отримати довідку про взяття на облік згідно зі ст. 65 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Оподаткування доходів фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, здійснюється відповідно до положень ст. 178 ПКУ. Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності (п. 178.3 ст. 178 ПКУ). У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат (п. 178.3 ст. 178 ПКУ). При цьому, ПКУ не передбачено будь-якого переліку витрат для самозайнятих осіб, у тому числі для фізичних осіб, які здійснюють незалежну діяльність приватних виконавців. Крім того, положенням ст. 178 ПКУ не передбачено затвердження нормативно-правового акту щодо визначення переліку витрат осіб, що здійснюють незалежну професійну діяльність. Слід зазначити, що п. 3 ст. 42 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» із змінами (далі – Закон № 1404) визначено, що витрати виконавчого провадження приватних виконавців здійснюються за рахунок авансового внеску стягувача, стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження можуть здійснюватися приватним виконавцем за рахунок власних коштів. Відповідно до абзацу 3 п. 3 ст. 42 Закону № 1404 розмір та види витрат виконавчого провадження встановлюються Міністерством юстиції України. Наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2830/5 «Про встановлення Видів та розмірів витрат виконавчого провадження» (далі – Наказ № 2830/5) затверджено перелік та розмір витрат виконавчого провадження. Враховуючи вищевикладене, при визначенні сукупного доходу до витрат фізичної особи, яка здійснює незалежну діяльність приватних виконавців, можуть бути віднесені документально підтверджені витрати, які пов’язані з організацією такої діяльності та обумовлені вимогами законів № 1403 і № 1404 та Наказу № 2830/5. ФОП – провайдер має право застосовувати спрощену систему оподаткування Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області нагадує, що п. 291.5  ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено перелік видів діяльності, здійснення яких не дає права на застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності. Законом України від 20 вересня 2019 року № 129-IX «Про внесення змін до ПКУ щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг» (далі – Закон № 129) п.п. 8 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ викладено у новій редакції. Так, не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи – підприємці (далі – ФОП)), які здійснюють таку діяльність: діяльність з надання послуг пошти (крім кур’єрської діяльності), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв’язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв’язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв’язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв’язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку, діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж. Частиною п’ятою п. 298.3 ст. 298 ПКУ визначено, що у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування зазначаються обрані суб’єктом господарювання види господарської діяльності згідно з Класифікатором видів економічної діяльності ДК 009:2010 (далі – КВЕД ДК 009:2010), затвердженим наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 № 457 із змінами. Наказом Державного комітету статистики України від 23.12.2011 № 396 визначено, що до КВЕД ДК 009:2010 61.90 «Інша діяльність у сфері електрозв’язку» розділу 61 «Телекомунікації (електрозв’язок)» включається, зокрема надання доступу до мережі Інтернет через мережі, встановлені між клієнтами та інтернет-провайдерами, що не належать або контролюють ISP, таких як комутований доступ до мережі Інтернет тощо. Відповідно до понять, наведених у ст. 1 Закону України від 18 листопада  2003 року № 1280-IV «Про телекомунікації» із змінами та доповненнями, розділяються поняття оператора телекомунікацій та провайдера телекомунікацій. Так, провайдер є суб’єктом господарювання, який має право на здійснення діяльності у сфері телекомунікацій без права на технічне обслуговування та експлуатацію телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку. Тобто ФОП, у разі надання провайдерських послуг доступу до мережі Інтернет має право здійснювати діяльність на спрощеній системі оподаткування за умови, що таким провайдером не надаються послуги, визначені п.п. 8 п.п. 291.5   п. 291.5 ст. 291 ПКУ. Трудовий договір – основа легальних трудових відносин Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області звертає увагу роботодавців та найманих працівників на наступне. Відповідно до ст. 21 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) трудовий договір – це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою. Працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, та дотримуватись внутрішнього трудового розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату й забезпечувати умови праці, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Трудовий договір відповідно до ст. 23 КЗпП може бути безстроковим, що укладається на невизначений термін. Може укладатись на визначений термін, встановлений за погодженням сторін, або укладатись на час виконання певної роботи. Тобто норми зазначеної статті визначають терміни трудового договору. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановленими на невизначений термін з урахуванням характеру наступної роботи, умов її виконання або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами. Згідно з частиною 2 ст. 23 КЗпП можливість встановлення законодавчими актами випадків, коли допускається укладення строкових трудових договорів, не обмежена. Так, відповідно до ст. 7 КЗпП передбачена можливість укладення строкового трудового договору з тимчасовими та сезонними працівниками; суддями, сільським, селищним, міським головою тощо. Статтею 23 КЗпП визначено також випадок укладення трудового договору на термін, що пов’язаний з інтересами працівника. В заяві про прийняття на роботу бажано вказати обставини, що спонукають працівника найматись на роботу за строковим трудовим договором. Нормами статті 391 КЗпП визначено, якщо після закінчення строку трудового договору (пункти 2 і 3 ст. 23 КЗпП) трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не вимагає їх припинення, дія цього договору вважається продовженою на невизначений строк. Крім того, якщо трудові договори були переукладені один чи декілька разів, за винятком випадків, передбачених частиною другою ст. 23 КЗпП, то такі договори вважаються такими, що укладені на невизначений строк. Оновлено спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області повідомляє, що станом на 23.04.2020 оновлено спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності».  Перелік змін та доповнень (версія 1.28.8.0) станом на 23.04.2020:  Нові версії документів: 1. З метою поліпшення сервісу прийому попередніх заявок-розрахунків про потребу в марках акцизного податку та звіту про використання марок акцизного податку (з 01.05.2020 року): F/J1314302 – Попередня заявка-розрахунок про потребу в марках акцизного податку; F/J1314402 – Попередня заявка-розрахунок (додаткова) про потребу в марках акцизного податку; F/J1318201 – Звіт про використання марок акцизного податку.  2. У відповідності до форм, які опубліковано на сайті Державної служби статистики України додано нові версії документів: S1605308 – Обмеження фізичної особи – підприємця, що здійснює вантажні автомобільні перевезення на комерційній основі № 51-вант; S1615207 – Обмеження фізичної особи – підприємця, що здійснює пасажирські автоперевезення на маршруті № 51-пас; S2703009 – Звіт про збирання врожаю сільськогосподарських культур № 37-сг (місячна); S2703206 – Звіт про перероблення винограду на виноматеріали 1-виноград (річна). Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням:  https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/ Про розмір та порядок сплати за ліцензію на виробництво алкогольних напоїв та тютюнових виробів Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області звертає увагу виробників алкогольних напоїв та тютюнових виробів на наступне. Частиною першою ст. 4 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 481) встановлено річну плату за ліцензії на виробництво, зокрема, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та для суб’єктів господарювання (у тому числі іноземних суб’єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) первинного виноробства у розмірі 780 гривень. Ліцензії видаються терміном на п’ять років, а плата за них справляється щорічно (частина друга ст. 4 Закону № 481). Згідно з частиною третьою ст. 4 Закону № 481 плата за ліцензії справляється до початку виробництва зазначеної продукції органом, що видає ліцензії, у розмірах, встановлених Законом № 481, і зараховується до місцевих бюджетів. Не дозволяється сплата за весь термін дії ліцензії (частина п’ята ст. 4 Закону № 481). Частиною шостою ст. 4 Закону № 481 встановлено, що сплата чергового платежу за ліцензії здійснюється у розмірах, встановлених Законом № 481, і справляється за кожний наступний щорічний термін дії ліцензії. Отримуйте довідки про відсутність заборгованості в електронному вигляді! Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області звертає увагу платників, що наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2018 № 733 затверджено Порядок надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Порядок № 733). Довідка про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Довідка), що надається відповідно до Порядку № 733, формується за відсутності у платника за даними інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів податкового боргу, та/або недоїмки зі сплати єдиного внеску, та/або іншої заборгованості з платежів (у тому числі розстрочених, відстрочених, реструктуризованих), контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи. Для отримання Довідки платникові необхідно подати заяву про надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Заява) за формою згідно з додатком 2 до Порядку № 733. Заява подається платником (на його вибір): ► у паперовій формі – до державної податкової інспекції за основним місцем обліку такого платника або до відповідного контролюючого органу, уповноваженого здійснювати заходи з погашення податкового боргу (далі –уповноважений орган); ► в електронній формі – на адресу уповноваженого органу через приватну частину Електронного кабінету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням https://cabinet.tax.gov.ua/login, з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» і «Про електронні довірчі послуги». Вхід до приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету здійснюється виключно після ідентифікації особи із використанням кваліфікованого електронного підпису. Створити та надіслати Заяву можливо у меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету шляхом вибору відповідної електронної форми документа. Заява повинна містити, серед іншого: - обов’язкове посилання на відповідний нормативно-правовий акт, яким передбачено необхідність підтвердження відсутності заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи; - найменування суб’єкта (підприємства, установи, організації), до якого (якої) Довідку буде подано. Відповідно до пункту 7 Порядку № 733 Довідка надається за вибором платника у паперовій або електронній формі, про що він зазначає у Заяві. Довідка або відмова у наданні Довідки готуються уповноваженим органом протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Заяви органом, до якого її було подано. Довідку у паперовій формі платник (його законний чи уповноважений представник) отримує безпосередньо в органі, до якого було подано Заяву. Довідку в електронній формі платник отримує у приватній частині Електронного кабінету з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» і «Про електронні довірчі послуги». Строк дії Довідки становить 10 календарних днів з дати її формування. У Довідці обов’язково зазначається термін її дії. Довідково: про подання заяви стосовно надання довідки про відсутність заборгованості можливо ознайомитись у відеоуроці від податкової № 6 на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням:  https://www.tax.gov.ua/media-tsentr/videogalereya/videouroki/6153.html ;  на ютуб-каналі ДПС за посиланням:  https://www.youtube.com/watch?v=g3M1TsVr1S8 ; та сторінці ДПС у мережі Fаcеbook за посиланням:  https://www.facebook.com/TaxUkraine/videos/685039742249060/ . Вартість товарів, придбаних у платників єдиного податку, при коригуванні фінансового результату не враховується Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області повідомляє, що податок на прибуток підприємств нараховується платником самостійно за ставкою, встановленою ст. 136 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), від бази оподаткування, визначеної згідно зі ст. 135 ПКУ. Норми встановлені п. 137.1 ст. 137 ПКУ. Базою оподаткування податком на прибуток підприємств є грошове вираження об’єкта оподаткування, визначеного згідно із ст. 134 ПКУ з урахуванням положень ПКУ (п. 135.1 ст. 135 ПКУ). Об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ (п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ). Отже, відповідно до норм ПКУ при коригуванні (збільшенні або зменшенні) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку) вартість товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг, придбаних у платників єдиного податку, не враховується. Доходи, отримані від здачі в оренду гаражів та дачних будинків, необхідно задекларувати Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області нагадує, що деклараційна кампанія 2020 року триває. Відповідно до вимог п.п. 164.2.5 п. 164.2 ст. 164 та п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України, доходи, отримані від здачі в оренду гаражів, дачних будинків, а також присадибних та інших земельних ділянок, підлягають декларуванню. Якщо нерухомість або інше майно орендує юридична особа або фізична  особа – підприємець, то податковим агентом є орендатор. Орендатору необхідно утримати та перерахувати до бюджету податок на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) за ставкою 18 %. Якщо ж нерухомість здається фізичній особі, то ПДФО за ставкою 18 % сплачує орендодавець. Нагадуємо, що граничний строк подання декларації за 2019 рік продовжено до 01 липня 2020 року. Кінцевий строк сплати зобов’язань, зазначених у декларації за 2019 рік, перенесено з терміну до 01 липня на термін до 01 жовтня поточного року. Який код пільги вказується в податковій накладній при постачанні медичних товарів, звільнених від оподаткування ПДВ? Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області звертає увагу, що відповідно до Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, у графі 9 табличної частини податкової накладної зазначається код відповідної пільги з ПДВ згідно з Довідником податкових пільг, який затверджений Державною податковою службою (далі – ДПС) станом на дату складання податкової накладної. Графа 9 заповнюється у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, звільнених від оподаткування ПДВ. Тобто, при складанні податкової накладної за операціями з постачання товарів, звільнених згідно п. 71 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України від оподаткування ПДВ, у графі 9 табличної частини податкової накладної зазначається код пільги 14060544. Довідково:  «Перелік товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, які звільняються від сплати ввізного мита та операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість» затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2020 року № 224. Код пільг по товарах, звільнених від оподаткування ПДВ, визначений Довідником пільг № 98/2, затвердженим ДПС 02.04.2020 року. Новий алгоритм формування індивідуального податкового номера для фізичних осіб – платників ПДВ Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області інформує, що згідно з п. 183.18 ст. 183 Податкового кодексу України особі, що реєструється як платник ПДВ, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для сплати ПДВ. Нормами п.п. 2 п. 1.6 розділу І Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130, із змінами (далі – Положення № 1130) встановлено, що індивідуальний податковий номер для фізичних осіб становить 12-розрядний числовий номер такої структури: 1-10-й знаки – реєстраційний номер облікової картки платника податків, 11-й та 12-й знаки – контрольні розряди, алгоритм формування яких встановлює Державна податкова служба України. Для фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП), які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті, стосовно яких замість реєстраційного номера облікової картки платника податків до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, ФОП та громадських формувань внесено серію (за наявності) та номер паспорта, 1-10-й знаки 12-розрядного індивідуального податкового номера включають номер паспорта. Зазначена норма передбачена з 09.03.2020 у зв’язку з набранням чинності наказом Міністерства фінансів України від 29.01.2020 № 30 «Про затвердження Змін до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість» (далі – Наказ № 30). До внесених Наказом № 30 змін індивідуальний податковий номер для фізичних осіб становив 10-значний реєстраційний номер облікової картки платника податків. Новий алгоритм формування індивідуального податкового номера застосовується під час реєстрації ФОП платником ПДВ, починаючи з 09.03.2020. Нормами п. 1.6 розділу І Положення № 1130 визначено, що індивідуальний податковий номер є єдиним для всього інформаційного простору України і зберігається за платником ПДВ до моменту анулювання реєстрації платника ПДВ. Працівники знаходяться у відпустці без збереження зарплати: чи подавати звіти з ЄСВ та ф. №1ДФ Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області повідомляє,  якщо найманий працівник перебував у відпустці без збереження заробітної плати протягом повного календарного місяця роботодавцю необхідно подати до податкових органів Додаток 4 Звіту ЄСВ. Згідно з п. 11 розділу II Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Мінфіну від 14.04.2015 р. №435, якщо юридичні особи або фізичні особи – підприємці не використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, Звіт за найманих працівників до податкових органів (Додаток 4) ними не подається. Звертаємо увагу: при використанні праці фізичних осіб Додаток 4 подається на загальних підставах. Якщо у суб’єкта господарювання є наймані особи, то подання Додатка 4 Звіту ЄСВ є обов’язковим незалежно від факту нарахування заробітної плати. Також звертаємо увагу, що відповідно до пп. «б» п. 176.2 ПКУ особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Однак, такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Відповідно в графі «Працювало за трудовими договорами» податкового розрахунку за ф. №1ДФ проставляється кількість працівників, які працюють за трудовими договорами (контрактами), окрім тих які знаходяться у відпустках по вагітності та пологам, по догляду за дітьми, у відпустці без збереження зарплати, тощо, незалежно від того, нараховувався їм дохід чи ні. Щодо сплати ЄСВ, ПДФО та військового збору, то їх сплачувати не потрібно якщо за місяць найманому працівнику не нараховувались виплати зарплатного характеру (зарплата, відпускні, лікарняні тощо). У разі якщо найманій особі за відповідний місяць нараховувались певні суми зарплатних виплат, то відповідні податки і збори доведеться нарахувати й сплатити згідно чинного законодавства. Важливо знати, що саме по собі перебування працівника у відпустці без збереження заробітної плати не гарантує працівникам збереження на цей час страхового стажу. За працівниками зберігається лише їх робоче місце. А от щодо страхового стажу, то не втратять його лише ті працівники, за яких у розрахунку на місяць буде сплачено не менше, ніж мінімальний страховий внесок з ЄСВ – 1039,06 грн (4723 грн х 22%). Платник податків, який не обрав інший спосіб оподаткування, з моменту реєстрації перебуває на загальній системі Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області повідомляє, що усі платники податків підлягають взяттю на облік у контролюючих органах, незалежно від наявності обов’язку щодо сплати того чи іншого податку та збору.При цьому, взяття на облік платників  контролюючими органами здійснюється за принципом організаційної єдності реєстраційних процедур, які проводяться державними реєстраторами, та процедур узяття на облік платників податків, що забезпечуються контролюючими органами. Обмін відомостями (запитами) про здійснення дій з державної реєстрації та взяття на облік (зняття з обліку) юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців здійснюється у порядку інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та інформаційними системами Центрального контролюючого органу.З моменту взяття на облік платник податків вважається таким, що перебуває на загальній системі оподаткування, якщо ним не обрано інший спосіб оподаткування відповідно до законодавства. Порядок обліку платників податків і зборів затверджено наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, зі змінами та доповненнями, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 22.04.2014 № 462 . Виписка з ЄДР із зазначеними видами діяльності є документом для уникнення подвійного нарахування єдиного внеску Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області повідомляє, що платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) є підприємства, установи та організації, інші ЮО, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, та ФОП, які використовують працю ФО на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з ФОП, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР). Взяття на облік ЮО (їх відокремлених підрозділів) та ФОП, відомості щодо яких містяться в ЄДР, як платників ЄВ підтверджується випискою з ЄДР, яка надсилається (видається) цим ЮО (відокремленим підрозділам) та ФОП у порядку, встановленому Законом України від 15.05.2003  №755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»Відомості з ЄДР надаються за допомогою програмних засобів ведення цього реєстру у паперовій або електронній формах, що мають однакову юридичну силу та містять обов’язкове посилання на ЄДР, окрім документів, що містяться в реєстраційній справі й надаються у паперовій формі.Відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі, надаються, зокрема у вигляді виписки. Для уникнення подвійного нарахування ЄВ ФОП, яка виконує роботи (надає послуги) відповідно до укладених цивільно-правових договорів, повинна надати суб’єкту господарювання копію документа, що підтверджує її державну реєстрацію (виписку з ЄДР, в якій зазначаються основні види діяльності). ФОП: виписка з ЄДР із зазначеними видами діяльності є документом для уникнення подвійного нарахування єдиного внеску Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області повідомляє, що платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) є підприємства, установи та організації, інші ЮО, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, та ФОП, які використовують працю ФО на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з ФОП, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР). Взяття на облік ЮО (їх відокремлених підрозділів) та ФОП, відомості щодо яких містяться в ЄДР, як платників ЄВ підтверджується випискою з ЄДР, яка надсилається (видається) цим ЮО (відокремленим підрозділам) та ФОП у порядку, встановленому Законом України від 15.05.2003 р. № 755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань». Відомості з ЄДР надаються за допомогою програмних засобів ведення цього реєстру у паперовій або електронній формах, що мають однакову юридичну силу та містять обов’язкове посилання на ЄДР, окрім документів, що містяться в реєстраційній справі й надаються у паперовій формі. Відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі, надаються, зокрема у вигляді виписки. Для уникнення подвійного нарахування ЄВ ФОП, яка виконує роботи (надає послуги) відповідно до укладених цивільно-правових договорів, повинна надати суб’єкту господарювання копію документа, що підтверджує її державну реєстрацію (виписку з ЄДР, в якій зазначаються основні види діяльності).  Звільнення працівників: у яких випадках виплачується вихідна допомога? Виплату вихідної допомоги у разі звільнення працівників передбачено ст. 44 КЗпП, а також колективними договорами. В яких випадках і в якому розмірі вона виплачується:  відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом із підприємством, установою, організацією (п. 6 ст. 36 КЗпП) – виплачується не менше одного середньомісячного заробітку; відмова працівника від продовження роботи у зв’язку зі зміною істотних умов праці (п. 6 ст. 36 КЗпП) – не менше одного середньомісячного заробітку; зміни в організації виробництва та праці, у тому числі ліквідація, реорганізація, банкрутство або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників (п. 1 ст. 40 КЗпП) – не менше одного середньомісячного заробітку; виявлення невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров’я, що перешкоджають продовженню цієї роботи (пункт 2 статті 40 КЗпП), – не менше одного середньомісячного заробітку; відмова в наданні допуску до державної таємниці або скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на працівника обов’язків вимагає доступу до державної таємниці (п. 2 ст. 40 КЗпП) – не менше одного середньомісячного заробітку; поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу (п. 6 ст. 40 КЗпП) – не менше тримісячного середнього заробітку; припинення повноважень посадових осіб (п. 5 частина перша ст. 41 КЗпП) – не менше шестимісячного середнього заробітку. Реєстратори розрахункових операцій (запитання — відповіді) Суб’єкт господарювання здійснює безготівкові розрахунки за реалізовані товари через мережу «Інтернет» лише платіжними картками. Чи має такий суб’єкт застосовувати РРО? При здійсненні розрахунків за товари суб’єкти господарювання зобов’язані відповідно до Закону № 265 застосовувати РРО, у тому числі у разі здійснення безготівкових розрахунків за допомогою платіжних карток або інтернет-еквайрингу. При цьому розрахункові документи при продажу товарів (послуг) через мережу «Інтернет» видаються у випадку їх безпосереднього надання споживачеві під час передачі йому товару чи надання послуг. РРО застосовується суб’єктом господарювання безпосередньо при відправленні замовлення споживачеві та підтвердженні сплати за товар (послугу) через мережу «Інтернет» у безготівковій формі. У касовому чеку зазначається форма сплати за товар (послугу), наприклад, «БЕЗГОТІВКОВА» тощо. РРО, який застосовується для проведення розрахунків за надані товари (послуги), може бути зареєстрований на адресу магазину (офісу), що формує замовлення та відвантажує товар. Проте у разі здійснення розрахунків за реалізовані товари (надані послуги) в безготівковій формі шляхом перерахування коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку для подальшого їх перерахування на поточні рахунки (без використання банківських платіжних карток) РРО не застосовується. Крім того, право на незастосування РРО надається платникам, обсяг доходів яких протягом року не перевищує 1 млн грн. Якщо виник податковий борг: дізнайтесь як його розстрочити (відстрочити) Податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений Податковим кодексом строк, та непогашеної пені (п.п. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу). Платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу (п. 100.2 ст. 100 Податкового Кодексу).  Розстроченням (відстроченням) грошових зобов’язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов’язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру 120% річних облікової ставки НБУ, діючої на день прийняття рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу. Податкові органи мають право приймати рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу, а також про списання безнадійного податкового боргу у порядку, передбаченому законодавством. Розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) вважається наданим, якщо на підставі заяви платника податків прийнято відповідне рішення податкового органу та укладено договір про розстрочення (відстрочення)  (п. 1.4 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 574). Строк дії розстрочення (відстрочення) податкового боргу починається з дати прийняття податковим органом рішення про розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання (податкового боргу) та закінчується датою, зазначеною у договорі про розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання (податкового боргу), за винятком випадків дострокового погашення такого податкового боргу (абзац другий п. 1.9 Порядку № 574). Отже, податкові органи мають право надавати відстрочення та розстрочення податкового боргу на підставі заяви платника податків та прийнятого податковим органом відповідного рішення та укладеного договору про розстрочення (відстрочення) податкового боргу. Як отримати інформацію про податковий борг онлайн Щомісячно на офіційному сайті ДПС (https://tax.gov.ua/: Головна/Відкриті дані/Інформація) оприлюднюється інформація щодо суб’єктів господарювання, які мають податковий борг, із зазначенням керівників таких суб’єктів господарювання, та сум податкового боргу в розрізі платежів та територіальних податкових органів (п. 35.4 ст. 35 Податкового кодексу). Крім того, на офіційному вебпорталі ДПС працює електронний сервіс «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера», який розміщено на головній сторінці вебпорталу (https://tax.gov.ua/businesspartner). Для перевірки надійності ділового партнера, зокрема, щодо сумлінності у сплаті податків, достатньо ввести відому інформацію в одне з полів або в обидва поля і система здійснить пошук у базах даних, доступних для публічного використання та повідомить про результати пошуку з зазначенням інформації щодо відсутності або наявності боргу у платника податків. У полі «Податковий номер» вказується код за ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків/серія та/або номер паспорта (для фізичних осіб – платників податків, які мають відмітку у паспорті про право здійснювати платежі за серією та/або номером паспорта). У полі «Найменування/прізвище, ім’я, по батькові платника податків» зазначається повністю точна назва платника податків. Оновлення інформації на вебпорталі ДПС щодо стану розрахунків платника податків з бюджетом (про наявність заборгованості) відбувається щоденно, крім вихідних та святкових днів, після проведення розрахунків зведених показників в центральній базі даних за результатами попереднього банківського дня. Крім того, меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету надає платнику податків з використанням кваліфікованого електронного підпису доступ до своїх особових рахунків із сплати податків, зборів та інших платежів. Також платник податків має право надіслати запит про отримання витягу щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами за даними органів ДПС за формою «F/J1300203» через меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету. ДПС безкоштовно видано 410 тис. кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів Протягом січня – квітня 2020 року послугами кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС скористались 150 тис. клієнтів. Їм безкоштовно видано 410 тис. кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів. Найчастіше за ключами зверталися фізичні особи. За вказаний період майже 88 тис. осіб отримали 176,9 кваліфікованих сертифікатів. Кількість юридичних осіб склала 62 тис. юридичних осіб. Їм видано   233 тис. кваліфікованих сертифікатів. Електронним сервісом повторного формування сертифікатів за електронним запитом скористалися майже 50,5 тис. клієнтів, з яких 24,9 тис. – юридичних та 25,6 тис. – фізичних осіб. За електронними запитами сформовано 102,2 тис. сертифікатів. Усього з початку діяльності надавача видано майже 8,6 млн кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів. Нагадуємо, що за допомогою сервісу повторного формування сертифікатів за електронним запитом кожен клієнт має змогу самостійно, у режимі 24/7, а головне – дистанційно, протягом 2 – 3 хвилин отримати новий сертифікат, який матиме строк дії до 2 років. Таким чином, клієнтам центру не потрібно витрачати свій час та особисто відвідувати центр для отримання сертифіката. Дистанційно сформувати нові сертифікати зможуть користувачі, які мають: чинні сертифікати (наприклад, до закінчення строку чинності сертифікатів залишилося декілька днів); незмінні реєстраційні дані (ПІБ, адреса реєстрації місця проживання, код ЄДРПОУ організації тощо); особистий ключ, доступний лише користувачу та не скомпрометований. За січень – квітень 2020 року від мешканців Харківщини надійшло 358,5 млн грн військового збору Керівник податкової служби області Артем Єфремов зазначив, що до Державного бюджету з початку  2020 року забезпечено 358,5 млн грн військового збору. У порівнянні з аналогічним періодом 2019 року,  надходження військового збору зросли на 11,7 млн грн, або на 3,4 %.   Кошти, які надходять до бюджету від військового збору, спрямовуються на фінансування потреб оборони України. Тому кожний українець повинен розуміти, що його внесок приносить значну користь і сприятиме розвитку нашої держави. Маєте декілька об’єктів нерухомості: куди звертатися для проведення звірки? Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що відповідно до п.п. 266.7.3 Податкового кодексу України платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо:  об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;  розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;  права на користування пільгою із сплати податку;  розміру ставки податку;  нарахованої суми податку. У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним). Харківські підприємства збільшили сплату "екоподатку" на 18,3 мільйони гривень З початку року суб'єкти господарювання Харківського регіону перерахували до бюджетів усіх рівнів 62,1 млн грн екологічного податку. Порівняно з аналогічним періодом минулого року надходження збільшились на 41,7 % або на 18,3 млн гривень. Із загальної суми до державної казни спрямовано понад 38,2 млн грн, до місцевих бюджетів – 23,9 млн гривень. До уваги платників ПДВ! Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області звертає увагу платників ПДВ на наступне. Відповідно до п. 4 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 зі змінами та доповненнями рахунок у системі електронного адміністрування податку (далі – електронний рахунок) – це рахунок, відкритий платнику ПДВ в Державній казначейській службі України (далі – Казначейство), на який таким платником перераховуються кошти у сумі, необхідній для досягнення розміру суми ПДВ, на яку платник ПДВ має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також у сумі, необхідній для сплати узгоджених податкових зобов’язань з ПДВ. При цьому, при заповненні реквізитів отримувача у платіжних дорученнях у разі перерахування коштів з власного поточного рахунка на електронний рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ: - у полі «Отримувач» необхідно заповнювати назву платника; - у полі «Код» необхідно заповнювати податковий номер платника податку, за яким ведеться облік у контролюючих органах; - у полі «Банк отримувача» необхідно заповнювати «Казначейство України (ел. адм. подат.)»; - у полі «№ рахунка» необхідно заповнювати номер електронного рахунка у системі електронного адміністрування ПДВ за стандартом IBAN. Поле «Призначення платежу» такого платіжного доручення необхідно заповнювати згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, викладених у додатку 9 до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 (далі –  Постанова № 22). Згідно з п. 3.7 Постанови № 22 реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. У разі перерахування коштів з власного поточного рахунка на електронний рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ у полі «Призначення платежу» друкується роз’яснювальна інформація про призначення платежу в довільній формі. Наприклад: «перераховано з власного поточного рахунка на електронний рахунок». Про термін подання заяви за формою №1-ПДВ «єдинником» у разі добровільного переходу на загальну систему оподаткування Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області нагадує, що у разі переходу осіб із спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати ПДВ, на сплату інших податків і зборів, встановлених Податковим кодексом України (далі – ПКУ), у випадках, визначених главою 1 розділу XIV ПКУ, за умови, що такі особи відповідають вимогам п. 181.1 ст. 181 ПКУ, реєстраційна заява подається не пізніше 10 числа першого календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ. Якщо такі особи відповідають вимогам, визначеним п. 182.1 ст. 182 ПКУ, реєстраційна заява подається у строк, визначений п. 183.3 ст. 183 ПКУ. Норми встановлені п. 183.4 ст. 183 ПКУ. У разі зміни ставки єдиного податку відповідно до п.п. «б» п.п. 4 п. 293.8     ст. 293 ПКУ реєстраційна заява подається не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату податку на додану вартість. Згідно з п. 183.3 ст. 183 ПКУ у разі добровільної реєстрації особи як платника ПДВ або особи, яка відповідає вимогам, визначеним п.п. 6 п. 180.1 ст. 180 ПКУ, реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками ПДВ та матимуть право на податковий кредит і виписку податкових накладних. Електронні сервіси ДПС України на допомогу платникам податків Днями відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Електронні сервіси ДПС України на допомогу платникам податків». На запитання громадян відповіла заступник начальника управління податкових сервісів ГУ ДПС у Дніпропетровській області Світлана Пономарьова. Питання 1. Як отримати довідку про відсутність заборгованості в електронному вигляді для участі у тендері? Відповідь: Для отримання Довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Довідка) платникові необхідно подати заяву про надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі - Заява) за формою згідно з додатком 2 до Порядку надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2018 № 733. Заява подається з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги», в електронній формі на адресу уповноваженого органу через приватну частину Електронного кабінету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: https://cabinet.tax.gov.ua. Вхід до приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету здійснюється виключно після ідентифікації особи із використанням кваліфікованого електронного підпису. Створити та надіслати Заяву можливо у меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету шляхом вибору відповідної електронної форми документа. Заява повинна містити, серед іншого: - обов’язкове посилання на відповідний нормативно-правовий акт, яким передбачено необхідність підтвердження відсутності заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи; - найменування суб’єкта (підприємства, установи, організації), до якого (якої) Довідку буде подано; - позначку про отримання довідки в електронній формі. Довідка або відмова у наданні Довідки готуються уповноваженим органом протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Заяви органом, до якого її було подано. Строк дії Довідки становить 10 календарних днів з дати її формування. У Довідці обов’язково зазначається термін її дії. Питання 2. Чи може фізична особа – підприємець надати запит на отримання довідки про доходи користуючись електронними сервісами ДПС України? Відповідь: Сервіс Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених Податковим кодексом України та іншими нормативно-правовими актами. Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС. Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг. Фізична особа – підприємець (далі – ФОП) може надати лист (запит) на отримання довідки про доходи в електронному вигляді за допомогою меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету до відповідного органу ДПС. Форма такого листа має містити наступні реквізити: - регіон в якому знаходиться орган ДПС; - орган ДПС, до якого відправляється лист; - тип документа; - тематика звернення; - короткий зміст листа; - сканований документ, який необхідно завантажити (файл повинен бути у форматі pdf із обмеженням розміру не більше 2 МБ). Запит на отримання довідки про доходи (далі – Запит) складається у довільній формі та повинен містити достатню інформацію про особу, яка звертається із Запитом, а також предмет Запиту. Датою подання Запиту є дата його реєстрації в органі ДПС. Протягом одного робочого дня після надсилання такого Запиту до органу ДПС його автора буде повідомлено про вхідний реєстраційний номер та дату реєстрації. Інформацію щодо отримання та реєстрації Запиту в органі ДПС можна переглянути у вкладці «Вхідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету, відправлені листи – у вкладці «Відправлені документи» меню «Вхідні/вихідні документи». Питання 3. Чи можливо громадянам дізнатися про наявність податкового боргу в Електронному кабінеті? Відповідь: Фізичні особи – громадяни, які не є суб’єктами господарювання, можуть отримати інформацію про наявність або відсутність у них податкового боргу, використавши Електронний кабінет, зайти до якого можна за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС. Приватна частина Електронного кабінету через режим «Стан розрахунків з бюджетом» відкриває доступ до особових рахунків користувача зі сплати податків, зборів та інших платежів (дані інтегрованої картки платника). Суми заборгованості перед бюджетом позначені червоним кольором. До приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету вхід здійснюється після проходження електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг або через Інтегровану систему електронної ідентифікації - id.gov.ua (MobileID та BankID). Питання 4. Як перевірити платнику фіскальний касовий чек в Електронному кабінеті? Відповідь: Законом України «Про внесення змін до законів України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» передбачено можливість  подання  покупцями (споживачами) скарги щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій продавцями товарів (послуг). Після здійснення покупки покупці (споживачі) можуть здійснити перегляд фіскального касового чеку, що формується як звичайними реєстраторами розрахункових операцій (далі - РРО), так і програмними РРО, застосувавши електронний сервіс «Пошук фіскального чеку», який функціонує у відкритій частині Електронного кабінету. У відкритій частині Електронного кабінету покупці матимуть можливість перевірити достовірність фіскального касового чеку, встановивши факт його наявності у базах ДПС. Для пошуку та перегляду фіскального касового чеку необхідно ввести фіскальний номер РРО, дату та час видачі чеку. У разі відсутності або невідповідності реквізитів чеку даним інформаційних баз ДПС, покупці (споживачі) можуть надіслати до ДПС письмове звернення, додавши копії отриманих розрахункових документів. ДПС вивчить причину відсутності чеку у інформаційних базах та застосує відповідних заходів. Для подання скарги про недійсний фіскальний чек заявник має ідентифікувати себе через приватну частину Електронного кабінету. Питання 5. Чи мають змогу неприбуткові організації подати Заяву № 1-РН через Електронний кабінет? Відповідь: Неприбуткові організації мають змогу подати реєстраційну заяву за формою № 1-РН (далі – Заява) з позначками «Реєстрація», «Зміни», «Виключення з Реєстру неприбуткових установ та організацій», зокрема, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством, якщо установчі документи оприлюднені на порталі електронних сервісів відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (пункт 6 Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2016 року №440 зі змінами та доповненнями). Заяву в електронному вигляді платник створює у строки та відповідно до порядку, визначеному законодавством, із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів та з використанням надійного засобу кваліфікованого електронного підпису (далі – КЕП), керуючись Порядком обміну електронним документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017       № 557 (із змінами), а також Договором. Засобами електронного зв’язку Заява в електронній формі подається до контролюючих органів за ідентифікатором форми J1310502, зокрема з використанням режиму «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету. Протягом двох годин з часу отримання електронного документу платнику надсилається перша квитанція, а якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня або за 1 годину до його закінчення – протягом перших двох годин наступного операційного дня. У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, платник повідомляється про результати такої перевірки. За відсутності підстав для відмови у включенні (повторному включенні) до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр), присвоєнні (зміні) ознаки неприбутковості, контролюючим органом друга квитанція не направляється. У разі прийняття контролюючим органом за результатами розгляду Заяви рішення про відмову у включенні (повторному включенні) неприбуткової організації до Реєстру, присвоєнні (зміні) ознаки неприбутковості або виключення неприбуткової організації з Реєстру, протягом трьох робочих днів з дня отримання контролюючим органом Заяви платнику надсилається друга квитанція. Платник зобов’язаний, зокрема, вести архів надісланих до контролюючого органу файлів електронних документів із накладеними на них КЕП і печатками платника та отриманих електронних документів з КЕП чи печаткою контролюючого органу. Зберігати цей архів протягом строку, передбаченого законодавством для зберігання відповідних документів на паперових носіях. Отримання спадщини чи подарунка: що з оподаткуванням Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що згідно з нормами ПКУ об’єкти дарування, подаровані платнику податку іншою фізичною особою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими Кодексом для оподаткування спадщини.      Звертаємо увагу громадян, що оподаткування спадщини та подарунків залежить від ступеня споріднення спадкоємця та спадкодавця, а також від резидентського статусу цих осіб.           Так, об’єкти спадщини (дарування), що успадковуються членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб (пп. «а» пп. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 ПКУ).      Вартість будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями (обдарованими), які не є членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення, оподатковується ПДФО за ставкою 5 %  або 18%.      Враховуючи викладене, фізичні особи — резиденти, які отримують спадщину (подарунок) від фізичної особи — резидента, але не відносяться до членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення, сплачують податок на доходи фізичних осіб за ставкою 5 % від вартості будь-якої спадщини (подарунку).       Об’єкти спадщини, що успадковується спадкоємцем від спадкодавця-нерезидента, та об’єкти спадщини, що успадковуються спадкоємцем-нерезидентом від спадкодавця-резидента оподатковуються ПДФО за  ставкою 18 %.       Фізичні особи, які отримали у спадщину (подарунок) об’єкти спадщини, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, декларацію можуть не подавати,  якщо у них відсутні інші підстави для подання річної податкової декларації про майновий стан і доходи громадян.       Фізичні особи, які отримали спадщину, що оподатковується за ставкою 5 % та 18 % зобов’язані подати до контролюючого органу за податковою адресою, тобто за місцем реєстрації згідно з паспортними даними, податкову декларацію за наслідками звітного 2019  року до 01.07.2020 р., у якій включити суми таких доходів до загального річного оподатковуваного  доходу й визначити податкові зобов’язання з ПДФО  та  військового збору (ставка 1,5 %). Податковий календар на 15 травня 2020 року Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області доводить до відома платників, що п’ятниця, 15 травня 2020 року, останній день подання: - звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок ) (форма № ЗВР - 1) за квітень 2020 року; - довідки про використані розрахункові книжки за квітень 2019 року. До уваги платників податків! Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області інформує, що ДПС України розпочато серію публікацій інформаційних листів. Теми для роз’яснення визначаються, спираючись на адміністративну практику, а також запити, які надходять від платників, а саме: Інформаційний лист № 1. ДПС відповідає на запити платників податків. Інформаційний лист № 2. Податкові рішення на користь платників. Інформаційний лист № 3. Все про програмні РРО. Інформаційний лист № 4. Багатостороння конвенція MLI – наслідки для українських платників податків. Інформаційний лист № 5. Реєстрація ПН/РК. Що робити, якщо реєстрацію ПН/РК зупинено? Інформаційний лист № 6. Земельний податок. Які нюанси треба знати? Інформаційний лист № 7. Карантинні нововведення для бізнесу. Які нюанси треба знати? Інформаційний лист № 8. Карантинні нововведення для бізнесу. Частина І. Податок на прибуток, обіг підакцизних товарів, ПДВ. Інформаційний лист № 9. Карантинні нововведення для бізнесу. Частина 2. Податок на доходи фізичних осіб, місцеві податки, ЄСВ, адміністрування. Інформаційний лист № 10. Карантинні нововведення для бізнесу. Частина 3. Практичні особливості застосування звільнення від ПДВ. Інформаційні листи розміщені на головній сторінці вебпорталу ДПС України у банері «Інформаційні листи» за посиланням https://tax.gov.ua/podatki-ta-zbori/informatsiyni-listi/ Деклараційна кампанія 2020 року: граничний строк сплати податкових зобов’язань перенесено Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області нагадує, що у 2020 році кампанія декларування доходів, отриманих громадянами у 2019 році, триває до 01 липня 2020 року. Звертаємо увагу, що граничний строк сплати податкових зобов’язань, визначених у податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) у 2020 році відповідно до Закону України від 17 березня 2020 року   № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» перенесено до 01 жовтня 2020 року. Фізична особа – платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), яка зобов’язана подати Декларацію, визначити та сплатити свої податкові зобов’язання, сплачує їх за кодами бюджетної класифікації: «11010500» – «ПДФО, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування»; «11011001» – «військовий збір, що сплачується за результатами декларування». Платники ПДФО – фізичні особи, які відповідно до розділу IV Податкового кодексу України зобов’язані сплатити ПДФО, але звільнені від подання Декларації (у разі нотаріального посвідчення договорів та/або у разі видачі свідоцтв про право на спадщину тощо) сплачують платежі за кодами : «11010501» – «ПДФО, що сплачується фізичними особами, які не підлягають обов’язковому декларуванню»; «11011000» – «військовий збір». Інформація про реквізити банківських рахунків для сплати податків відповідно до адміністративно-територіального устрою України оприлюднена на офіційному вебпорталі ДПС у рубриці «Бюджетні рахунки» (tax.gov.ua/byudjetni-rahunki). Заповнення звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску: в яких випадках консультує ПФУ? Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області інформує про наступне. Відповідно до ст. 12, п. 3 частини 1 ст. 131, ст. 20 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами і доповненнями консультації з питань ведення Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, включаючи питання заповнення таблиць 5 – 9 додатка 4, всіх таблиць додатка 5, додатка 6 та додатка 7 звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, надають органи Пенсійного фонду України (далі – ПФУ). Довідково: відповідні роз’яснення надано спільним листом Міністерства доходів і зборів України та ПФУ від 27.12.2013 № 21052/5/99-99-17-03-01-16, №36398/05.10 «Про надання роз’яснень щодо єдиного внеску». ФОП – «єдинники» – власники земельних ділянок у разі припинення діяльності сплачують земельний податок на загальних підставах Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області повідомляє, що платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, а об’єктами оподаткування – земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності. Норми встановлені статтями 269 і 270 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Особливості справляння земельного податку суб’єктами господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються главою 1 розділу XIV ПКУ (п. 269.2 ст. 269 ПКУ). Зокрема, платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку першої – третьої груп для провадження господарської діяльності (п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ). Статтею 3 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV зі змінами та доповненнями визначено, що господарська діяльність – це діяльність суб’єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» зі змінами та доповненнями та іншими нормативно-правовими актами не передбачено тимчасове припинення підприємницької діяльності. Тобто, у разі припинення господарської діяльності, фізична особа – підприємець (далі – ФОП) не використовує у підприємницькій діяльності свої земельні ділянки. Відповідно не виконуються умови, які звільняють платника єдиного податку від сплати земельного податку. Отже, ФОП – платники єдиного податку – власники земельних ділянок (землекористувачі на правах постійного користування земельними ділянками) у разі припинення господарської діяльності сплачують земельний податок на загальних підставах. Що є об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств? Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області звертає увагу, що об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ. Норми визначені абзацом першим п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (абзац перший п. 44.2 ст. 44 ПКУ).  Вдосконалення оподаткування операцій фінансового лізингу Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області звертає увагу, що з 29.12.2019 року набрав чинності Закон України від 20.12.2019 року № 425-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв'язку із вдосконаленням процедури проведення фінансової реструктуризації та щодо вдосконалення оподаткування операцій фінансового лізингу» (далі – Закон № 425), яким врегульовано питання, пов’язані з особливостями оподаткування з повернення об’єктів  фінансового лізингу. Так, зокрема: - продовжено до 1 січня 2023 року тимчасову норму, встановлену пунктом 46 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ), щодо звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання боржником товарів для цілей погашення його заборгованості перед кредиторами в процесі проведення процедури фінансової реструктуризації, а також поширено таке звільнення на операції з постачання товарів поручителем (майновим поручителем - заставодавцем, іпотекодавцем); - запроваджено до 1 січня 2023 року режим звільнення від оподаткування ПДВ для операції банків та інших фінансових установ з постачання (продажу, відчуження в інший спосіб) товарів, що були отримані ними від боржників, поручителів (майнових поручителів - заставодавців, іпотекодавців) за операціями з постачання товарів, що звільнені від оподаткування згідно з пунктом 46 підрозділу 2 розділу XX ПКУ. Звільнення від оподаткування операцій банків та інших фінансових установ стосується тієї частини вартості товарів, за якою вони були набуті у власність у рахунок погашення зобов'язань за договором кредиту (позики); - змінено редакцію пункту 189.5 статті 189 розділу V ПКУ, якою уточнено правила визначення бази оподаткування ПДВ за операціями з постачання товарів, які були повернуті лізингоодержувачем лізингодавцю за договором фінансового лізингу, у зв'язку з його невиконанням чи неналежним виконанням. Згідно з новою редакцією пункту 189.5 статті 189 ПКУ, при постачанні товарів, які були повернуті лізингоотримувачем лізингодавцю за договором фінансового лізингу, у зв’язку з його невиконанням чи неналежним виконанням (в тому числі повернуті на підставі виконавчого напису нотаріуса), та при цьому лізингодавцем за операцією з повернення таких товарів до складу податкового кредиту не включалися суми податку, базою оподаткування є позитивна різниця між ціною постачання та ціною придбання таких товарів. Також уточнено, що ціна придбання визначається як вартість товарів, за якою такі товари були повернуті лізингодавцю, а саме як первісна вартість товарів (об'єкта фінансового лізингу) за вирахуванням сплачених лізингових платежів у частині компенсації вартості об'єкта фінансового лізингу. У разі придбання товарів у платника податку, ціна придбання визначається з урахуванням податку на додану вартість. При цьому, якщо за товарами, база оподаткування при постачанні яких визначалася як позитивна різниця між ціною постачання та ціною придбання, в майбутніх податкових періодах суми податку за операцією з повернення таких товарів були включені до складу податкового кредиту лізингодавця, застосовуються положення пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ. Звертаємо увагу, що до внесення вказаних змін, норми пункту 189.5 статті 189 ПКУ встановлювали особливості визначення бази оподаткування ПДВ виключно для випадків постачання товарів за договорами фінансового лізингу, які були повернуті у зв'язку з невиконанням умов такого договору лізингоодержувачем, не зареєстрованим як платник податку. Крім цього, Законом № 425 продовжено до 1 січня 2023 року норму, встановлену  пунктом 39 підрозділу 4 розділу XX ПКУ, щодо можливості коригування платником податку на прибуток фінансового результату до оподаткування  на різниці  щодо фінансової реструктуризації. Реалізація пального не за основним місцем обліку: як звітувати? Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області нагадує, що суб’єкти господарювання, які здійснюють реалізацію пального, підлягають обов’язковій реєстрації як платники акцизного податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, постійних представництв, місцем проживання фізичних осіб - підприємців до початку здійснення реалізації пального (пп. 212.3.4 ПКУ). ДПС України веде реєстр платників акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками акцизного податку. Податкова декларація подається за звітний період в установлені строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (п. 49.1 ПКУ). Тобто, декларація акцизного податку подається суб’єктом господарювання до податкового органу за місцем реєстрації такого суб’єкта господарювання платником акцизного податку. У разі, якщо реалізація пального здійснюється за місцезнаходженням пунктів продажу (не за основним місцем обліку), то декларацію акцизного податку необхідно подавати за місцезнаходженням суб’єкта господарювання до податкового органу, в якому він перебуває на обліку як платник податку.  У разі відсутності доходу протягом дня ФОП – єдинник Книги обліку не заповнює Якщо фізична особа - підприємець платник єдиного податку протягом робочого дня не отримувала дохід, то заповнювати книгу обліку доходів або книгу обліку доходів і витрат не потрібно. Відповідно до п. 296.1 ст. 296 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники єдиного податку першої - третьої груп ведуть облік у порядку, визначеному підпунктами 296.1.1 - 296.1.3 п. 296.1 ст. 296 ПКУ. Згідно із п.п. 296.1.1 п. 296.1 ст. 296 ПКУ платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи - підприємці), які не є платниками податку на додану вартість, ведуть книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів. Підпунктом 296.1.2 п. 296.1 ст. 296 ПКУ передбачено, що платники єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість, ведуть облік доходів та витрат. Порядок ведення книги обліку доходів платників єдиного податку першої і другої груп та платників єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, та Порядок ведення книги обліку доходів і витрат платників єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість, затверджені наказом Міністерства фінансів України 19.06.2015 № 579 (далі – Порядки № 579). Відповідно до вимог Порядків № 579 фізичні особи - підприємці платники єдиного податку першої - третьої груп відображають фактично отриману суму доходу та фактично понесених витрат від провадження діяльності. Записи в книгах обліку доходів або книгах обліку доходів і витрат виконуються за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід. Довідково: Загальнодоступний інформаційно –довідковий ресурс (категорія 107.01.06). Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області
 

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить


Фотогалереи изюмчан

Кто он-лайн

Сейчас на сайте:
Гостей - 24

 
Служба недвижимости Вилима.

 
 
 
 
 

Сушка зерна и древесины на отходах
БЕСПЛАТНЫЕ ОБОИ ДЛЯ РАБОЧЕГО СТОЛА

Дизайн РА «Изюминка»