Главная
Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області повідомляє Версия для печати Отправить на e-mail
08.05.2020
Інвестиційний прибуток в декларації про майновий стан і доходи
Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області нагадує, що відповідно до  підпункту 164.2.9 статті 164 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається інвестиційний прибуток від проведення операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах (крім доходу від операцій, зазначених у підпунктах 165.1.40 і 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 ПКУ).
Облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Звітним періодом вважається календарний рік за результатами якого платник податку зобов’язаний подати річну податкову декларацію, в якій має відобразити загальний фінансовий результат (інвестиційний прибуток або інвестиційний збиток), отриманий протягом такого звітного року (підпункт  170.2.1 статті 170 ПКУ). Інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу з урахуванням курсової різниці (за наявності), та його вартістю, що визначається із суми документально підтверджених витрат на придбання такого активу з урахуванням норм підпунктів 170.2.4 - 170.2.6 статті 170 ПКУ (крім операцій з деривативами). Отже, громадянин, який протягом звітного року продає інвестиційний актив (корпоративні права) та отримує інвестиційний прибуток, повинен включити суму такого прибутку до загального річного оподатковуваного доходу та подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи. До продажу інвестиційного активу прирівнюються також операції з: - обміну інвестиційного активу на інший інвестиційний актив; - зворотного викупу або погашення інвестиційного активу його емітентом, який належав платнику податку; - повернення платнику податку коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених ним до статутного капіталу емітента корпоративних прав, у разі виходу такого платника податку з числа засновників (учасників) такого емітента чи ліквідації такого емітента. Придбанням інвестиційного активу вважаються також операції з внесення коштів або майна до статутного капіталу юридичної особи – резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права. Інвестиційний актив, подарований платнику податку чи успадкований платником податку, вважається придбаним за вартістю, що дорівнює сумі державного мита та податку з доходів фізичних осіб, сплачених у зв’язку з таким даруванням чи успадкуванням. Нагадуємо, що останній день подання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2019 рік  – 30.06.2020. Податкове зобов’язання, визначене такими фізичними особами у декларації про майновий стан і доходи за 2019 рік необхідно сплатити в термін - до 01 жовтня 2020 року. Оподаткування благодійної допомоги в 2020 році Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області повідомляє, що для цілей оподаткування благодійна допомога поділяється на цільову та нецільову. Цільовою є благодійна допомога, що надається під визначені умови та напрями її витрачання, а нецільовою вважається допомога, яка надається без встановлення таких умов або напрямів (пп. 170.7.1 ст. 170 ПКУ). Відповідно до пп. 170.7.2 ст. 170 ПКУ не включається до оподатковуваного доходу цільова або нецільова благодійна допомога, що надається платнику податку, який постраждав внаслідок: а) екологічних, техногенних та інших катастроф у місцевостях, оголошених згідно з Конституцією України зонами надзвичайної екологічної ситуації,  у граничних сумах, визначених Кабінетом Міністрів України; б) стихійного лиха, аварій, епідемій та епізоотій загальнодержавного або місцевого характеру, які завдали шкоди або створюють загрозу здоров'ю громадян, навколишньому природному середовищу, викликали або можуть викликати людські жертви чи втрату власності громадян, у зв'язку з якими рішення про залучення (надання) благодійної допомоги було прийнято відповідно Кабінетом Міністрів України або органом місцевого самоврядування, у граничних сумах, визначених Кабінетом Міністрів України або органом місцевого самоврядування відповідно. Благодійна допомога, що надається на зазначені цілі, повинна розподілятися через державний чи місцевий бюджет або через банківські рахунки благодійних організацій, Товариство Червоного Хреста України, внесених до Реєстру неприбуткових організацій та установ. Згідно з пп. 170.7.4 ст. 170 ПКУ не включається до оподатковуваного доходу цільова благодійна допомога, що надається резидентами  – юридичними чи фізичними особами у будь-якій сумі,  зокрема,  закладу охорони здоров'я для компенсації вартості платних послуг з лікування платника податку або члена його сім'ї першого ступеня споріднення, особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю або дитини, в якої хоча б один із батьків є особою з інвалідністю; дитини-сироти, напівсироти; дитини з багатодітної чи малозабезпеченої родини; дитини, батьки якої позбавлені батьківських прав, у тому числі для придбання ліків (донорських компонентів, протезно-ортопедичних виробів, виробів медичного призначення для індивідуального користування осіб з інвалідністю) у розмірах, що не перекриваються виплатами з фонду загальнообов'язкового державного соціального медичного страхування, крім витрат на косметичне лікування або косметичну хірургію (включаючи косметичне протезування, не пов'язане з медичними показаннями); придбання ліків, медичних засобів та пристосувань, які не включені до переліку життєво необхідних, затвердженого Кабінетом Міністрів України. Також  не  включається до оподатковуваного доходу платника податку благодійна допомога, що надається згідно з пп. 165.1.54 ПКУ (пп. 170.7.8 ст. 170 ПКУ). Поряд з цим згідно з пп. 170.7.3 ст. 170 ПКУ не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами – юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим пп. 169.4.1 ст. 169 ПКУ, встановленого на 1 січня такого року. У 2020 році ця сума становить 2 940 грн. Отже, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається, тобто не оподатковується, сума нецільової благодійної допомоги, що не перевищує 2 940 грн.  Затверджено Порядок функціонування єдиного рахунку для сплати податків, зборів, ЄСВ Кабінет Міністрів України 29 квітня 2020 року затвердив Порядок функціонування єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та виконання норм статті 351 Податкового кодексу України центральними органами виконавчої влади. Єдиний рахунок впроваджується з 1 січня 2021 року. Він відкривається на ім’я Державної податкової служби України у Казначействі. Платник податків за його бажанням може використовувати такий рахунок для сплати платежів. Для цього він повинен подати повідомлення про використання єдиного рахунку в електронній формі через Електронний кабінет у порядку, встановленому статтею 421 Кодексу. Платник податків має право повідомити про використання або відмову від використання єдиного рахунку один раз протягом календарного року. Через єдиний рахунок можна буде сплатити всі поточні платежі, податковий борг за такими платежами та недоїмку з єдиного внеску, грошові зобов'язання, які визначено на підставі податкових повідомлень-рішень. Єдиний рахунок не може використовуватися платником податків для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу з податку на додану вартість, акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового, а також для сплати частини чистого прибутку (доходу) до бюджету державними та комунальними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями. Нагадуємо, що Верховною Радою України прийнято Закони України від 04 жовтня 2019 року № 190-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та від 13 квітня 2020 року№ 559-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування». Про застосування штрафних санкцій та пені на період карантину Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області нагадує, що Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби   (COVID-19)», який набрав чинності 02.04.2020, зокрема у новій редакції викладено п. 521 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Зазначеним пунктом визначено, що за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня по 31 травня 2020 року, штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: ► порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; ► відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; ► порушення вимог законодавства в частині: ● обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; ● цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; ● обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; ● здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; ● здійснення суб’єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб’єктів платниками акцизного податку; ● порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати. Протягом періоду з 1 березня по 31 травня 2020 року платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню. Пільги, передбачені Податковим кодексом України, для платників ПДФО Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області повідомляє. Порядок сплати податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) встановлений розділом IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Нормами цього розділу ПКУ передбачено наступні пільги платникам ПДФО: - невключення до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу окремих видів доходів, що зазначені у ст. 165 ПКУ; - отримання податкової знижки у порядку, визначеному ст. 166 ПКУ; - отримання податкової соціальної пільги, за умови, що розмір заробітної плати на місяць не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень (ст. 169 ПКУ).  Довідкова інформація: станом на 01.01.2020 місячний прожитковий мінімум, діючий для працездатної особи, складав 2 102 гривні. З квітня 2020 року збільшено граничні обсяги доходу для платників єдиного податку: що необхідно знати Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області інформує, що Державна податкова служба України (далі – ДПС) на головній сторінці офіційного вебпорталу повідомила наступне. Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 02.04.2020, внесені зміни до пункту 291.4 статті 291 глави 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу XIV «Спеціальні податкові режими» Податкового кодексу України (далі – Кодекс), якими збільшено граничні обсяги доходу, які надають право суб’єктам господарювання застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності. Отже, з 02 квітня 2020 року для платників єдиного податку встановлено граничні обсяги доходу протягом календарного року: ● для І групи – 1 млн грн (до 02.04.2020 було 300 тис. грн); ● для ІІ групи – 5 млн грн (до 02.04.2020 було 1,5 млн грн); ● для ІІІ групи – 7 млн грн (до 02.04.2020 було – 5 млн грн). ВАЖЛИВО Відповідно до п. 293.8 ст. 293 Кодексу платники єдиного податку першої – третьої груп, які у календарному кварталі перевищили обсяг доходу, визначеного для таких платників згідно з нормами Кодексу, які діяли до 2 квітня 2020 року  (п. 291.4 ст. 291 Кодексу) з наступного календарного кварталу за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку відповідно другої або третьої групи, або переходять на загальну систему оподаткування. Такі платники єдиного податку до суми перевищення зобов’язані застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків. При цьому заява платниками подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу. ЗВЕРТАЄМО УВАГУ Платники єдиного податку мають право за власним бажанням змінити групу платника єдиного податку (у зв’язку з збільшенням граничних обсягів доходу), але лише з ІІІ кварталу 2020 року за умови дотримання інших вимог глави 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу XIV «Спеціальні податкові режими» Кодексу (п.п. 298.1.5 п. 298.1 ст. 298 Кодексу). Відповідна заява має бути подана в один з способів, визначений підпунктом 298.1.1 пункту 298.1 статті 298 Кодексу, не пізніше 15 червня 2020 року. При цьому у платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, анулюється реєстрація платника податку на додану вартість у порядку, встановленому цим Кодексом, у разі обрання ним першої або другої групи. Детально з інформацією та додатковими матеріалами можна ознайомитись на вебпорталі ДПС за посиланням:  https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/416914.html Внесено готівку до каси банку для подальшого її перерахування на рахунок отримувача: що з обмеженнями граничної суми? Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області звертає увагу на наступне. Нормами п. 6 розділу ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148, із змінами і доповненнями (далі – Положення № 148) встановлено, що суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами: 1)    між собою – у розмірі до 10 000 (десяти тисяч) гривень включно; 2)    з фізичними особами – у розмірі до 50 000 (п’ятдесяти тисяч) гривень включно. Суб’єкти господарювання у разі зняття готівкових коштів із поточних рахунків з метою здійснення готівкових розрахунків із фізичними особами зобов’язані надавати на запит банку (філії, відділення) підтвердні документи, на підставі яких здійснюються такі готівкові розрахунки, необхідні банку (філії, відділенню) для вивчення клієнта з урахуванням ризик-орієнтованого підходу. Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської фінансової установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку. Кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується. Обмеження, установлене в п. 6 розділу II Положення № 148, стосується також розрахунків під час оплати за товари, придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівки, одержаної за допомогою електронного платіжного засобу. Враховуючи вищевикладене, якщо розрахунки здійснюються платниками шляхом внесення готівки до каси банку для подальшого її перерахування на рахунок отримувача, то обмеження граничної суми готівкового розрахунку 10 000 (50 000) гривень на такі операції не поширюється. Відтерміновано нові правила застосування РРО Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області нагадує, що 18.03.2020 набрав чинності Закон України від 17 березня 2020 року № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі – Закон № 533). Законом № 533 внесені зміни, зокрема, до Законів України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» та № 129-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг». Цими змінами, зокрема для фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку другої – четвертої груп відтерміновано застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО) та/або програмних РРО, а також застосування штрафних санкцій, визначених п. 1 ст. 17 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон про РРО), а саме: ► до 01 серпня 2020 року відтерміновано впровадження застосування програмних РРО; ► до 01 січня 2021 року відтерміновано застосування РРО та/або програмних РРО для окремих видів діяльності; ► до 01 квітня 2021 року відтерміновано запровадження обов’язкового використання РРО та/або програмних РРО для всіх платників єдиного податку другої – четвертої групи; ► до 01 січня 2021 року відтерміновано застосування санкцій, визначених п. 1 ст. 17 Закону про РРО за порушення порядку проведення розрахункових операцій. Отже, до 1 січня 2021 року РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень, крім тих, які здійснюють: ► реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту; ► реалізацію лікарських засобів та виробів медичного призначення. З 1 січня 2021 року до 1 квітня 2021 року РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють: ► реалізацію товарів (надання послуг) через мережу Інтернет; ► реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту; ► реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я; ► реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння; ► роздрібну торгівлю вживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД); ► діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена п. 11 ст. 9 Закону про РРО; ► діяльність туристичних агентств, туристичних операторів; ► діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД); ► реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України. У разі перевищення платником єдиного податку другої – четвертої груп (фізичною особою – підприємцем) у календарному році обсягу доходу 1 000 000 гривень, застосування РРО та/або програмного РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО та/або програмного РРО починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку. Крім того, Законом № 533 запровадження процедури «КЕШБЕК» перенесено на 01 січня 2021 року. Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у встановлені строки, є недоїмкою Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області повідомляє, що податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений Податковим кодексом України (далі – ПКУ) строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПКУ. Норми встановлені п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ. Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464). Згідно з п. 6 частини першої ст. 1 Закону № 2464 сума єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом № 2464, обчислена податковим органом у випадках, передбачених Законом № 2464, є недоїмкою. Отже, сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у встановлені строки, не вважається податковим боргом, а є недоїмкою. Дії платника ПДВ у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області нагадує, що Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216) (далі – Порядок № 520). Пунктом 2 Порядку № 520 передбачено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі – комісія регіонального рівня). Відповідно до п. 4 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН платник ПДВ має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН. Згідно з п. 5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН, реєстрацію яких зупинено в ЄРПН, може включати: ● договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; ● договори, довіреності, акти керівного органу платника ПДВ, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника ПДВ для здійснення операції; ● первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки – фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; ● розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; ● документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством. Письмові пояснення та копії документів, зазначених у п. 5 Порядку № 520, платник ПДВ має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного в ПН/РК. Платник ПДВ має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох ПН/РК, якщо такі ПН/РК складено на одного отримувача – платника ПДВ за одним і тим самим договором або якщо в таких ПН/РК відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)) (п. 6 Порядку № 520). Згідно із п. 7 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у п. 5 Порядку № 520, платник ПДВ подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв’язку з урахуванням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг», від 05 жовтня 2017 року № 2155-VІІІ «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 03.05.2017 за № 959/30827) зі змінами та доповненнями. Пунктом 8 Порядку № 520 визначено, що ДПС розміщує та постійно оновлює на своєму офіційному вебпорталі відомості щодо засобів електронного зв’язку, за допомогою яких можуть подаватися письмові пояснення та копії документів. Письмові пояснення та копії документів, подані платником ПДВ до контролюючого органу відповідно до п. 4 Порядку № 520, розглядає комісія регіонального рівня (п. 9 Порядку № 520). Комісія регіонального рівня протягом п’яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до п. 4 Порядку № 520, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН та надсилає його платнику ПДВ в порядку, встановленому ст. 42 Податкового кодексу України. Які документи подає одинока мати (батько), що має дитину (дітей) віком до 18 років, для отримання ПСП? Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області повідомляє, що правила подання платником податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) документів для отримання (застосування) податкової соціальної пільги (далі – ПСП), на яку він має право згідно з Податковим кодексом України (далі – ПКУ), визначено Порядком подання документів для застосування податкової соціальної пільги, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1227 (далі – Порядок № 1227). Платник ПДФО подає роботодавцю заяву про обрання місця застосування ПСП (далі – Заява) за встановленою Державною податковою службою формою (п. 2 Порядку № 1227). Згідно з п. 5 Порядку № 1227 для застосування ПСП з підстав, передбачених у п.п. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, крім Заяви, одинока матір, батько, вдова, вдівець або опікун, піклувальник, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, подають: ► копію свідоцтва (дубліката свідоцтва) про народження дитини (дітей) або документ із зазначенням відомостей про батька дитини в Книзі реєстрації актів цивільного стану, чи документи, які підтверджують вік дитини (дітей), затверджені відповідним органом країни, в якій іноземна фізична особа – платник ПДФО постійно проживав (проживала) до прибуття в Україну; ► копію рішення органу опіки і піклування про встановлення опіки чи піклування (якщо із заявою звертається опікун або піклувальник); ► копію свідоцтва про шлюб та свідоцтва про смерть (якщо із Заявою звертається вдова або вдівець); ► копію паспорта. Одинокою матір’ю (батьком) або опікуном, піклувальником вважаються особи, які на момент застосування роботодавцем ПСП, визначеної п.п. «а» п.п. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, мають дитину (дітей) віком до 18 років та не перебувають у шлюбі, зареєстрованому згідно із законом (п. 5 Порядку № 1227). За донарахування єдиного внеску передбачені штрафи Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області доводить до відома, що відповідно до п.п. 3 п. 2 розділу VІI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами і доповненнями (далі – Інструкція № 449), за донарахування контролюючим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), зокрема після 01 січня 2015 року накладається штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску. Для розрахунку зазначеного штрафу кількість звітних періодів розраховується, починаючи з місяця, на який припадає термін подання звітності за період, за який донараховано (обчислено) суми єдиного внеску, та закінчуючи місяцем, на який припадає отримання таким платником акта перевірки від контролюючого органу або в якому він подав звітність, де зазначено такі донараховані суми. Якщо за результатами перевірки виявлено в окремих місяцях суми донарахованого (своєчасно не обчисленого) єдиного внеску, то за кожне таке донарахування (кожний місяць) відповідно до Закону України від 08 липня      2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами накладається штраф у порядку та розмірах, визначених у абзацах четвертому – сьомому п.п. 3 п. 2 розділу VІI                   Інструкції № 449. Для дотримання вимог щодо максимального розміру (50 відсотків) штрафу: ► визначається сукупно сума донарахувань за всіма звітними періодами, в яких вони виявлені; ► визначається сукупно сума штрафу за всіма звітними періодами, в яких виявлені донарахування та за якими нараховано такі штрафи; ► здійснюється обрахування максимального розміру штрафу від сукупної суми донарахувань та порівнюється із фактично нарахованою сумою штрафів, визначеною сукупно за всі звітні періоди, в яких донараховано суми єдиного внеску. До сплати визначаються суми штрафів, що не перевищують максимального їх розміру, визначеного п.п. 3 п. 2 розділу VІI Інструкції № 449. При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним контролюючим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску за формою згідно з додатком 13 до Інструкції № 449. Підставою для прийняття відповідного рішення є акт перевірки платника єдиного внеску. Заповнення таблиці даних платника ПДВ, що подається у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області інформує, що відповідно до п. 2 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Порядок), Таблиця даних платника податку – зведена інформація, що подається платником ПДВ до контролюючого органу, щодо кодів видів економічної діяльності платника податку згідно з Класифікатором видів економічної діяльності, кодів товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником ПДВ, ввозяться на митну територію України. Згідно з п. 13 Порядку у Таблиці даних платника податку (далі – Таблиця) зазначаються: ● види економічної діяльності відповідно до КВЕД ДК 009:2010; ● коди товарів згідно з УКТ ЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником ПДВ, ввозяться на митну територію України; ● коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг        ДК 016:2010 (далі – ДКПП), що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником ПДВ, ввозяться на митну територію України. Одночасне заповнення граф щодо придбання (отримання) і постачання/надання товарів/послуг в одному рядку Таблиці не допускається. Коди послуг згідно з ДКПП у Таблиці мають містити від 5 до 14 символів. Після подання Таблиці, надалі при складанні податкових накладних/розрахунків коригувань (далі – ПН/РК), коди товарів згідно з УКТ ЗЕД або коди послуг згідно з ДКПП мають вказуватися на рівні тих знаків (цифр), які зазначені в поданій Таблиці. Якщо в Таблиці коди будуть вказані на рівні 4 перших цифр, а в ПН/РК – на рівні 12 цифр, то реєстрація такої ПН/РК може бути зупинена (наприклад, код «33.12» і код «33.12.24-00.00» не ідентичні і розуміються як різні коди). Отримання попередньої оплати за товари, постачання яких ще не відбулося, не позбавляє платника ПДВ права навести у Таблиці інформацію щодо товарів відносно яких вона отримана. Згідно з п. 14 Порядку Таблиця подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника ПДВ. Платник податків має право подати Таблицю без наявності факту зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН. Сервіс «Пульс» для платників – інструмент двостороннього зв’язку Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області нагадує, що сервіс від ДПС України «Пульс» приймає звернення громадян та суб’єктів господарювання (далі – Заявники) щодо неправомірних дій та бездіяльності, можливі корупційні правопорушення у сфері службової діяльності з боку конкретних посадових осіб структурних підрозділів ДПС та її територіальних органів (далі – Інформація). У період карантину Заявники можуть надати Інформацію за номером телефону Контакт-центру ДПС 0 800-501-007, з 09.00 – до 18.00 (крім, вихідних і святкових днів) обравши на інтерактивному голосовому автовідповідачі напрямок «4», та з 18.00 – до 09.00 (також у вихідні і святкові дні) скориставшись послугою «Залиште запитання – ми Вам зателефонуємо» і на електронну пошту  Этот адрес e-mail защищен от спам-ботов. Чтобы увидеть его, у Вас должен быть включен Java-Script При наданні Інформації бажано назвати своє прізвище, ім’я, по батькові (найменування підприємства, установи, організації, суб’єкта господарювання), контактний телефон, місце проживання/реєстрації, а також прізвище, ім’я, по батькові та посаду працівника органу ДПС, з яким пов’язана подія, дата, місце і суть події, конкретні обставини, зауваження, прохання чи вимоги. Якщо Заявник не бажає називати своє прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання/реєстрації, Інформація реєструється як анонімна. У разі звернення представника Заявника обов’язково надаються відомості стосовно його повноважень здійснювати представництво законних інтересів та ведення справ Заявника, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Якщо представник Заявника не надає такі дані, Інформація на сервіс «Пульс» не приймається. Про результати розгляду Інформації клієнти повідомляються невідкладно або протягом 3 робочих днів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, то загальний термін її опрацювання може бути подовжено. Не повідомляються Заявникам результати розгляду анонімної Інформації та повідомлень про наявність на офіційному вебпорталі/субсайтах ДПС недостовірної/застарілої інформації; методологічних чи технічних проблем в роботі електронних сервісів чи систем; відомості що надходить до ІДД ДПС електронною поштою щодо мінімізації сплати податків, зборів, єдиного внеску. Надання в оренду земельної ділянки (паю): порядок сплати ПДФО і військового збору Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області повідомляє, що податок на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) з доходів резидентів та нерезидентів зараховується до бюджету згідно з Бюджетним кодексом України. Норми встановлені п.п. 168.4.1 п. 168.4 ст. 168 Податкового кодексу України (далі – ПКУ. Абзацом 5 п. 2 ст. 64 Бюджетного кодексу України передбачено, що ПДФО, нарахований податковим агентом або фізичною особою, яка отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, з доходів за здавання фізичними особами в оренду (суборенду, емфітевзис) земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених у натурі (на місцевості), сплачується таким податковим агентом або такою фізичною особою до відповідного бюджету за місцезнаходженням таких об’єктів оренди (суборенди, емфітевзису). Отже, у разі отримання фізичною особою – орендодавцем доходу від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної ділянки (паю), майнового паю іншій фізичній особі – орендарю, яка не є податковим агентом (самозайнятою особою), орендодавець повинен сплатити (перерахувати) ПДФО/військовий збір до відповідного бюджету за місцезнаходженням земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених у натурі (на місцевості). Тобто, у разі отримання у 2019 році доходу від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю іншій фізичній особі – орендарю, яка не є податковим агентом (самозайнятою особою), орендодавець повинен визначити свої податкові зобов’язання у річній податковій декларації про майновий стан і доходи за 2019 рік та сплатити ПДФО/військовий збір з таких доходів за своєю податковою адресою. Звертаємо увагу, що Законом України від 17 березня 2020 року № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі – Закон № 533) підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено новим п. 523, яким встановлено, що річна декларація про майновий стан і доходи за 2019 рік, визначена ст. 179 ПКУ, подається до 01 липня 2020 року, крім випадків, передбачених розділом IV ПКУ, коли така декларація може бути подана пізніше цього строку. При цьому вимоги п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ у 2020 році не застосовуються, тобто граничний строк подання декларації за 2019 рік з терміну до 01 травня подовжується до 01 липня 2020 року. Крім того, відповідно до Закону № 533 фізична особа зобов’язана самостійно до 01 жовтня 2020 року сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею річній декларації про майновий стан і доходи за 2019 рік. Вирішили створити свій вебсайт? Як правильно відобразити його в податковому обліку Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області нагадує, що згідно з п. 1.3 Порядку інформаційного наповнення та технічного забезпечення Єдиного вебпорталу органів виконавчої влади, затвердженого наказом Державного комітету інформаційної політики, телебачення і радіомовлення України, Державного комітету зв’язку та інформатизації України від 25.11.2002 № 327/225 зі змінами та доповненнями, вебсайт – сукупність програмних та апаратних засобів з унікальною адресою у мережі Інтернет разом з інформаційними ресурсами, що перебувають у розпорядженні певного суб’єкта і забезпечують доступ юридичних та фізичних осіб до цих інформаційних ресурсів та інші інформаційні послуги через мережу Інтернет. З урахуванням положень частини 1 ст. 433 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV зі змінами та доповненнями та ст. 8 Закону України від 23 грудня 1993 року № 3792-XII «Про авторське право і суміжні права» зі змінами та доповненнями вебсайт відноситься до об’єктів права інтелектуальної власності (авторського права). Розміщення вебсайту в мережі Інтернет передбачає реєстрацію доменного імені та власне розміщення веб-сайту (хостинг). Статтею 1 Закону України від 15 грудня 1993 року № 3689-XII «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» визначено, що доменне ім’я – це ім’я, що використовується для адресації комп’ютерів і ресурсів в Інтернеті. Згідно з Порядком підключення до глобальних мереж передачі даних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2002 року № 522, абоненти підключаються лише через операторів (суб’єктів господарювання, які надають послуги з доступу до глобальних мереж передачі даних). Відповідно до п. 8 Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 38 (МСБО 38) «Нематеріальні активи» від 01.01.2014 та п. 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.10.1999 № 242 зі змінами та доповненнями, нематеріальний актив – немонетарний актив, який не має фізичної субстанції, матеріальної форми та може бути ідентифікований. Підпунктом 138.3.4 п. 138.3 ст. 138 ПКУ визначено 6 груп нематеріальних активів, щодо яких нараховується амортизація Зокрема, у податковому обліку до групи 6 включаються інші нематеріальні активи (право на ведення діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо). З урахуванням викладеного, витрати платника податку, пов’язані з розробкою вебсайту та його розміщенням в мережі Інтернет (реєстрація доменного імені та хостинг), відносяться до 6 групи – інші нематеріальні активи. При цьому розрахунок амортизації здійснюється відповідно до норм п. 138.3 ст. 138 ПКУ. Фінансову допомогу переведено з поворотної в безповоротну. Що з ПДВ та податком на прибуток? Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області повідомляє, що відповідно до ст. 605 Цивільного кодексу України від 16.01.03 №435-IV зобов'язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора. В обліку сторін договору це відображається як взаємне списання заборгованості за угодою сторін. Безоплатна передача активів під час такого прощення боргу не вібувається, оскільки грошові кошти вже були передані раніше, а кредитор, зі свого боку, звільняє боржника від обов’язку їх повернення. У надавача фінансової допомоги виникають витрати від списання дебіторської заборгованості, а у отримувача фінансової допомоги виникають доходи від списання кредиторської заборгованості. Відповідно до пп. 134.1.1 Податкового кодексу України об’єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до П(С)БО або МСФЗ, на різниці, які виникають відповідно до положень Податкового кодексу. Як зазначено у пп. 14.1.257 Податкового кодексу України, безповоротна фінансова допомога - це, зокрема, сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів. Положеннями Податкового кодексу України не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на суму безповоротної фінансової допомоги, наданої іншому платнику податку на прибуток підприємств на загальних підставах, який не оподатковується за ставкою 0% відповідно до п. 44 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України. Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку. В свою чергу, відповідно до п. 185.1. Податкового кодексу України об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів та/або послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу. Постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (пп.14.1.191 ПКУ). Таким чином, оскільки операція з надання/отримання платником ПДВ беезповоротної фінансової допомоги не підпадає під визначення операцій з постачання товарів/послуг, така операція не є  об’єктом оподаткування ПДВ. Оподаткування ПДВ операцій з компенсації орендарем у складі відшкодування витрат на утримання орендованого майна нарахувань по заробітній платі працівникам орендодавця Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області нагадує, що відповідно до статей 284 та 286 Господарського кодексу України істотною умовою договору оренди є, зокрема, орендна плата, яка є фіксованим платежем, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПКУ господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами. Складовою частиною господарської діяльності з нерухомим майном є придбання власником такого майна певних товарів та отримання ряду послуг, пов'язаних з необхідністю утримання такого майна, сплата податків, пов'язаних з рухомим/нерухомим майном, нарахувань по заробітній платі працівникам тощо, а також формування з урахуванням таких витрат розміру орендної плати за рухоме/нерухоме майно. Отже, у вартості орендної плати за рухоме/нерухоме майно орендар має здійснювати економічне відшкодування (компенсацію) всіх елементів витрат, пов'язаних з послугами з надання майна в оренду. Пунктом 185.1 статті  185 ПКУ визначено, що об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ. Пунктом 188.1 статті 188 ПКУ визначено, зокрема, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податнику внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань. До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку. Отже у випадку, якщо орендодавцем (крім бюджетної установи) отримуються кошти від орендаря як відшкодування (компенсація) витрат орендодавця, понесених ним з метою утримання наданого в оренду майна, такі кошти є складовою частиною орендної плати та включаються орендодавцем до бази оподаткування у загальновстановленому порядку, у тому числі за умови, якщо між орендодавцем та орендарем укладено окремі договори про надання орендарем компенсації таких витрат. Карантинне. Тимчасові зміни щодо строків подання та розгляду скарг платників податків Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області повідомляє, що п. 52 прим. 8, який Законом України від 30.03.2020 №540 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням короновірйсної хвороби (COVID-19)» внесено до підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс) передбачено зупинення перебігу строків встановлених статтею 56 Кодексу (в частині процедури адміністративного оскарження), щодо скарг платників податків (крім скарг щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від'ємного значення з податку на додану вартість), що надійшли (надійдуть) до 31 травня 2020 року та/або які не розглянуті станом на 18 березня 2020 року. Таке зупинення не породжує будь-яких наслідків передбачених статтею 56 Кодексу. Водночас з урахуванням того, що перебіг строків, які зупинялися, продовжується то контролюючий орган має право прийняти відповідне рішення з1 червня 2020 року з урахуванням часу що минув до такого зупинення. Звертаємо увагу, що перебіг строків розгляду скарг в адміністративному порядку не зупиняється та застосовуються наслідки порушення їх розгляду передбачені пунктом 56.9 статті 56 Кодексу стосовно скарг щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від'ємного значення з податку на додану вартість. Податкова звітність: відображення суми резерву уцінки запасів Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області повідомляє, що відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст.  134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу. Різниці, що виникають при формуванні резервів (забезпечень) відносно забезпечення для відшкодування наступних (майбутніх) витрат визначені п. 139.1 ПКУ. Фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму витрат на створення забезпечень (резервів) для відшкодування наступних (майбутніх) витрат (крім забезпечення (резерву) витрат на оплату відпусток працівникам, інших виплат, пов'язаних з оплатою праці, та витрат на сплату єдиного соціального внеску, що нараховується на такі виплати) відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (пп. 139.1.1 п. 131.1 ст.  131 ПКУ). Згідно з пп. 139.1.2 п. 139.1 ст. 139 ПКУ фінансовий результат до оподаткування зменшується: на суму використання створених забезпечень (резервів) витрат (крім забезпечення (резерву) витрат на оплату відпусток працівникам, інших виплат, пов'язаних з оплатою праці, та витрат на сплату єдиного соціального внеску, що нараховується на такі виплати), сформованого відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності; на суму коригування (зменшення) забезпечень (резервів) для відшкодування наступних (майбутніх) витрат (крім забезпечення (резерву) на відпустки працівникам, інших виплат, пов'язаних з оплатою праці, та витрат на сплату єдиного соціального внеску, що нараховується на такі виплати), на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності. У разі якщо підприємством ухвалено рішення здійснювати уцінку матеріалів через створення резерву (забезпечення) знецінення запасів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, то в такому випадку виникають різниці згідно з п. 139.1 ст. 139 ПКУ для коригування фінансового результату до оподаткування. Форма Податкової декларації з податку на прибуток підприємств затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 р. № 897 (у редакції наказу від 28.04.2017 р. № 467 зі змінами та доповненнями) (далі - декларація). Різниці, визначені ПКУ, відображаються у Додатку РІ до рядка 03 РІ декларації. У рядку 2.1.1 цього додатка декларації відображається сума витрат на створення забезпечень (резервів) для відшкодування наступних (майбутніх) витрат відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності. У рядку 2.2.1.1 - сума коригування (зменшення) забезпечень (резервів) для відшкодування наступних (майбутніх) витрат, на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності. Офіс великих платників податків ДПС повідомляє, що відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст.  134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу. Різниці, що виникають при формуванні резервів (забезпечень) відносно забезпечення для відшкодування наступних (майбутніх) витрат визначені п. 139.1 ПКУ. Фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму витрат на створення забезпечень (резервів) для відшкодування наступних (майбутніх) витрат (крім забезпечення (резерву) витрат на оплату відпусток працівникам, інших виплат, пов'язаних з оплатою праці, та витрат на сплату єдиного соціального внеску, що нараховується на такі виплати) відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (пп. 139.1.1 п. 131.1 ст.  131 ПКУ). Згідно з пп. 139.1.2 п. 139.1 ст. 139 ПКУ фінансовий результат до оподаткування зменшується: на суму використання створених забезпечень (резервів) витрат (крім забезпечення (резерву) витрат на оплату відпусток працівникам, інших виплат, пов'язаних з оплатою праці, та витрат на сплату єдиного соціального внеску, що нараховується на такі виплати), сформованого відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності; на суму коригування (зменшення) забезпечень (резервів) для відшкодування наступних (майбутніх) витрат (крім забезпечення (резерву) на відпустки працівникам, інших виплат, пов'язаних з оплатою праці, та витрат на сплату єдиного соціального внеску, що нараховується на такі виплати), на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності. У разі якщо підприємством ухвалено рішення здійснювати уцінку матеріалів через створення резерву (забезпечення) знецінення запасів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, то в такому випадку виникають різниці згідно з п. 139.1 ст. 139 ПКУ для коригування фінансового результату до оподаткування. Форма Податкової декларації з податку на прибуток підприємств затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 р. № 897 (у редакції наказу від 28.04.2017 р. № 467 зі змінами та доповненнями) (далі - декларація). Різниці, визначені ПКУ, відображаються у Додатку РІ до рядка 03 РІ декларації. У рядку 2.1.1 цього додатка декларації відображається сума витрат на створення забезпечень (резервів) для відшкодування наступних (майбутніх) витрат відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності. У рядку 2.2.1.1 - сума коригування (зменшення) забезпечень (резервів) для відшкодування наступних (майбутніх) витрат, на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності. Покупці товарів, включених до Переліку № 224 та придбаних з нарахуванням ПДВ, не мають підстав для формування податкового кредиту Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області інформує, що платники податку, які здійснювали придбання товарів, що включені до Переліку товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, які звільняються від сплати ввізного мита та операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2020 року № 224 (далі -  Перелік № 224), з нарахуванням ПДВ, не мають права на формування податкового кредиту по таких операціях. У випадку, якщо платник податку - покупець подав податкову звітність з ПДВ за березень 2020 року та включив суми «вхідного» ПДВ, до складу податкового кредиту, то такому платнику необхідно подати «Звітну нову» податкову декларацію з ПДВ, в якій виключити такі суми ПДВ зі складу податкового кредиту. Довідково: Законом України № 540 передбачене застосування режиму звільнення від оподаткування на операції з постачання товарів, включених до Переліку № 224, не з моменту набрання чинності даним Законом (2 квітня 2020 року), а з моменту запровадження карантинних заходів на території України, тобто, з 17 березня 2020 року. У зв’язку з цим податкові накладні, які були складені в період з 17 березня по 1 квітня 2020 року (включно) з застосуванням ставки 7 або 20 відсотків, вважаються такими, що складені з порушенням (не відповідають вимогам пункту 71 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України). Суми ПДВ, зазначені у таких податкових накладних, не можуть бути включені до складу податкового кредиту будь-якого звітного періоду. Фізична особа отримала дохід в іноземній валюті. Що є базою для нарахування ПДФО? Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області інформує, що при визначенні бази оподаткування податком на доходи фізичних осіб враховуються всі доходи платника податку, отримані ним як у грошовій, так і негрошовій формах (п. 164.3 ст. 164  Податкового кодексу України). Під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів ( п. 164.4 ст. 164 ПКУ). Базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб для доходів, які отримані платником податку в іноземній валюті, є такі доходи, що перераховані у гривню за валютним курсом Національного банку України, який діяв на момент їх нарахування (отримання). Звертаємо увагу, у разі, якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку - отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою 18 відсотків. Якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації. Додатково інформуємо, порядок оподаткування податком на доходи фізичних осіб іноземних доходів визначено у п. 170.11 ст. 170 Податкового кодексу України. Новопризначений Голова ДПС Олексій Любченко розповів про свої основні завдання на посаді Міністр фінансів України Сергій Марченко представив новопризначеного Голову ДПС Олексія Любченка колективу податкової служби. Сьогодні під час селекторної наради з керівниками структурних підрозділів та територіальних органів ДПС були визначені ключові завдання служби у найближчі місяці. Сергій Марченко зазначив, що на сьогодні податковій службі потрібна нова філософія, яка допоможе їй спільно з Міністерством фінансів працювати як узгоджені механізми для досягнення однієї мети. За його словами, ситуація в економіці досить напружена, але керована, і на даний момент є необхідність професійних керівників, які можуть налагодити роботу і показати результат, адже часу чекати немає. У максимально швидкі терміни має бути наведений порядок у сфері адміністрування податків, всі зловживання та схеми ліквідовані, але водночас потрібно запобігти тиску на бізнес та уникнути непопулярних кроків. У свою чергу Голова ДПС запевнив у швидких та якісних діях, які  доведуть невідворотність оголошеного курсу на реформи у податковій сфері, який знайшов підтримку і міжнародних партнерів. «Податкова реформа – це тривалий і багатовекторний процес, і колективу ДПС важливо знайти в ньому своє місце. Декілька світових трендів, на які необхідно звернути увагу в першу чергу: ми маємо зміщувати адміністративні зусилля від контролю доходів над контролем багатств, необхідно загострити увагу на екологічних податках, імплементацію плану BEPS. Мінімізувати податкові розриви, у першу чергу, в майнових податках. Що отримає країна – це однозначно  виконання державного бюджету», – наголосив Олексій Любченко. Він підкреслив, що буде вважати результатом для себе збільшення дистанції між платником податків і податковим інспектором та ще більше наповнення адміністрування сучасними електронними сервісами. Результат планується досягти виключно опираючись на політичну волю Президента України та дотримуючись безумовно принципів податкового законодавства, які визначені Податковим кодексом України. «Нагадаю прості речі: забезпечити рівність і справедливість в адмініструванні до фінансово-промислових груп, де основні зусилля ми направимо на тих суб’єктів господарювання, які успішно паразитують на державній власності, державних монополіях. Друге, виконати нарешті пряму задачу служби – розрахувати і мінімізувати втрати бюджету внаслідок податкового розриву як по джерелах надходжень, так і по галузях», – зазначив Олексій Любченко. Він повідомив, що обмежені підконтрольні заходи податкової служби будуть направлені на найбільш ризикові сфери оподаткування, щоб не дати можливості використовувати строки позовної давності для ухилення від сплати податків. Також буде відновлений подвійний контроль за ризиками при адмініструванні ПДВ та забезпечена підтримка приватної ініціативи та малого бізнесу. «За короткий час ми реформуємо Службу, сформуємо команду, яка сповнена рішучості довести, що можливо провести ефективні реформи і докорінно змінити імідж податкового органу», – запевнив Олексій Любченко. Чи може платник ПДВ надати інформацію щодо видів діяльності, які не зазначені в попередньо поданій до податкового органу таблиці даних платника? Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області інформує, що   відповідно до п. 12 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» платник податку має право подати до ДПС Таблицю даних платника податку на додану вартість за встановленою формою (додаток 5). У Таблиці зазначаються: види економічної діяльності відповідно до КВЕД; коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України; коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (далі – ДКПП), що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України (п. 13 Порядку). Таблиця подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку (п. 14 Порядку). Платник ПДВ може надати інформацію щодо видів діяльності, які не зазначені в попередньо поданій до контролюючого органу Таблиці шляхом подання нової Таблиці, в якій зазначає такі види діяльності та відповідно коди товарів згідно УКТЗЕД та коди послуг згідно ДКПП. Нові зразки марок акцизного податку для алкогольних напоїв вітчизняного та імпортного виробництва Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області інформує, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.02.2020 року № 74 «Деякі питання маркування алкогольних напоїв» з 01.05.2020 року затверджено нові зразки марок акцизного податку для алкогольних напоїв вітчизняного та імпортного виробництва. Марки акцизного податку попереднього зразка, що вже закуплені суб’єктами господарювання застосовуються у виробництві алкогольних напоїв та тютюнових виробів до їх повного використання, а марковані такими марками алкогольні напої та тютюнові вироби знаходяться в обігу до їх повної реалізації в межах терміну придатності для споживання. Для алкогольних напоїв вітчизняного виробництва лікеро-горілчана продукція     виноробна продукція     Для алкогольних напоїв імпортного виробництва лікеро-горілчана продукція     виноробна продукція   Особливості справляння авансового внеску при виплаті дивідендів Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області нагадує, що відповідно до п.п. 57.1 прим. 1.3 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755–VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) авансовий внесок, передбачений п.п. 57.1 прим. 1.2 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ, не справляється у разі виплати дивідендів: -на користь власників корпоративних прав материнської компанії, що сплачуються в межах сум доходів такої компанії, отриманих у вигляді дивідендів від інших осіб. Якщо сума виплат дивідендів на користь власників корпоративних прав материнської компанії перевищує суму отриманих такою компанією дивідендів, дивіденди, сплачені в межах такого перевищення, підлягають оподаткуванню за правилами, встановленими п.п. 57.1 прим. 1.2 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ. З метою оподаткування материнська компанія веде наростаючим підсумком облік дивідендів, отриманих нею від інших осіб, та дивідендів, сплачених на користь власників корпоративних прав такої компанії, і відображає у податковій звітності дивіденди в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує фінансову політику; -платником податку на прибуток, прибуток якого звільнений від оподаткування відповідно до положень ПКУ, у розмірі прибутку, звільненого від оподаткування у період, за який виплачуються дивіденди; -фізичним особам. Згідно з п.п. 57.1 прим. 1.4. п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ виплата дивідендів на користь фізичних осіб (у тому числі нерезидентів) за акціями або корпоративними правами, які мають статус привілейованих або інший статус, що передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів чи суми, яка є більшою за суму виплат, розраховану на будь-яку іншу акцію (корпоративне право), емітовану таким платником податку, прирівнюється з метою оподаткування до виплати заробітної плати з відповідним оподаткуванням. При цьому така виплата не підлягає оподаткуванню як дивіденди згідно з положеннями розд. IV ПКУ. Інститути спільного інвестування звільняються від обов’язку сплати авансових внесків з податку на прибуток у разі виплати дивідендів (п.п. 57.1 прим. 1.6 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ). Реалізуєте пальне? Які розділи та додатки декларації акцизного податку потрібно заповнювати Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області повідомляє, що підпунктом 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) передбачено, що платником акцизного податку є особа (у тому числі юридична особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без створення юридичної особи), постійне представництво, які реалізують пальне або спирт етиловий. Відповідно до абзацу першого п. 2 розд. І Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 14), особи, визначені ст. 212 ПКУ як платники акцизного податку (далі – платник) складають та подають декларацію акцизного податку (далі – Декларація). Згідно з п. 2 розд. ІІ Порядку № 14 Декларація складається, зокрема, із загальної частини, що містить необхідні обов’язкові реквізити платника, шести розділів, що складаються платниками залежно від виду підакцизних товарів, додатків, що містять розрахунки для обчислення суми податку залежно від виду встановлених ставок акцизного податку. Платником заповнюються лише відповідний розділ та додатки до Декларації, які відповідають виду господарської діяльності платника, виду підакцизних товарів (продукції). Якщо платник є одночасно платником акцизного податку за різними видами господарської діяльності згідно зі ст. 212 ПКУ, він подає одну Декларацію з відповідними розділами та додатками до неї (абзац перший п. 3 розд. ІІІ Порядку № 14). Платник, визначений п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 ПКУ зобов’язаний подавати Декларацію за кожний звітний (податковий) період незалежно від того, чи провадив такий платник господарську діяльність у цьому періоді, чи ні (п. 4 розд. ІІІ Порядку № 14). Згідно з п. 5 розд. ІV Порядку № 14 платниками, визначеними п.п. 212.1.1 та п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 ПКУ, які здійснюють реалізацію пального у розумінні абзацу другого п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПКУ заповнюється Розділ В «Податкові зобов’язання з реалізації пального» Декларації. Об’єкт оподаткування для зазначених платників акцизного податку виникає у випадку, визначеному у п.п. 213.1.12 п. 213.1 ст. 213 ПКУ. Розрахунок суми акцизного податку з реалізації пального здійснюється у додатку 1 прим. 1 «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації пального згідно із підпунктом 213.1.12 пункту 213.1 статті 213 розділу VI Кодексу» (далі – Додаток 1 прим. 1) до Декларації. Додаток 1 прим. 1 заповнюють усі платники акцизного податку з реалізації пального (в тому числі виробники). Дані заносяться за акцизними складами/акцизними складами пересувними із зазначенням їх унікального номера в розрізі товарів (продукції) за кодами згідно з УКТ ЗЕД. Додаток 9 «Заява про порушення особою, яка реалізує пальне або спирт етиловий, порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної/розрахунку коригування» – подається у разі допущення особою, яка реалізує пальне, помилок при зазначенні обов’язкових реквізитів акцизної накладної, передбачених п. 231.1 ст. 231 ПКУ, та/або порушення особою, яка реалізує пальне, граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі акцизних накладних акцизної накладної та/або розрахунку коригування (п. 12 розд. V Порядку); Додаток 13 «Інформація про повітряні судна, які були заправлені, та про обсяги бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів, використані для заправлення таких суден, яка надається згідно із підпунктом 229.8.10 пункту 229.8 статті 229 розділу VI Кодексу» – подається суб’єктами господарювання, які на умовах, визначених п. 229.8 ст. 229 ПКУ, здійснюють авіапаливозабезпечення згідно з чинним сертифікатом на відповідність вимогам авіаційних правил України щодо здійснення наземного обслуговування (п. 16 розд. V Порядку). Порушення щодо ЄСВ за які не будуть тимчасово штрафувати Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області нагадує, що Єдиний соціальний внесок – це обов'язковий платіж до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування, що справляється в Україні з метою забезпечення страхових виплат за поточними видами загальнообов'язкового державного соціального страхування. Від своєчасних надходжень єдиного соціального внеску залежить наповнення фондів соціального страхування, а це означає, що громадяни можуть розраховувати на державні соціальні гарантії.  Зазначимо, що на сьогодні діють законодавчі зміни, які направлені на мінімізацію наслідків для бізнесу та населення у зв'язку із поширенням коронавірусу COVID-19. А саме, в частині адміністрування ЄСВ, Законом України від 30.03.2020 №540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)» продовжено до 31 травня 2020 року (попередньо, відповідно до Закону України  від 17.03.2020 №533, передбачалося – до 30 квітня 2020 року) строки тимчасового незастосування штрафних санкцій, визначених частиною  одинадцятою статті 25 Закону України від 08.07.2010 №2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464), за такі порушення:  -несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок); -неповна сплата або несвоєчасна сплата суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів); -несвоєчасне подання звітності, передбаченої Законом № 2464, до податкових органів При цьому абзаци другий та третій пункту 7 частини одинадцятої статті 25 Закону №2464 щодо такого порушення вчиненого у періоди з 1 по 31 березня з 1 по 30 квітня та з 1 по 31 травня 2020 року не застосовуються. Тобто сплачувати ЄСВ та подавати звітність потрібно, але за вищезазначені порушення лише тимчасово не будуть застосовуватись штрафні санкції, а саме до 31 травня 2020 року  А також Законом №2464 подовжено до 31 травня 2020 року терміни ненарахування платникам єдиного внеску пени при цьому нарахована пеня за періоди з 1 по 31 березня з 1 по 30 квітня та з 1 по 31 травня 2020 року підлягає списанню. Нагадуємо про граничний термін подачі звітності! Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області нагадує всім нашим платникам податків, що 12 травня 2020 року - це граничний термін подання наступної податкової звітності: -податкової декларації з податку на додану вартість за І квартал 2020 року платниками, у яких податковий період дорівнює календарному кварталу; -податкової декларації з податку на прибуток підприємств за І квартал 2020 року для платників, у яких податковий період дорівнює календарному кварталу; -розрахунку оподаткованого прибутку та податок на прибуток постійного представництва нерезидента, визначеного шляхом застосування до суми отриманого доходу коефіцієнта 0,7, за І квартал 2020 року платниками, у яких податковий період дорівнює календарному кварталу; -фінансової звітності за І квартал 2020 року до органів ДПСУ платниками податку на прибуток, що звітують щокварталу;  -податкової декларації екологічного податку за І квартал 2020 року;  -податкової декларації збору за місця для паркування транспортних засобів за І квартал 2020 року;  -податкової декларації туристичного збору за І квартал 2020 року;  -податкової декларації рентної плати з розрахунком за І квартал 2020 року;  -податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також сум утриманого з них податку за І квартал 2020 року (форма 1 ДФ). Згідно нормам (п. 49.20 ст. 49) Податкового кодексу України, у разі якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем. Тому, граничний термін подання податкової звітності за І квартал 2020 року - є 12 травня поточного року. Алгоритм розрахунку авансового внеску з податку на прибуток при виплаті дивідендів Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області нагадує, що прядок сплати податкового зобов'язання з податку на прибуток при виплаті дивідендів визначений п. 57.1 1 ст. 57 Кодексу. Відповідно до пп. 57.1 1.1 п. 57.1 1 ст. 57 Кодексу у разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів платник податку на прибуток - емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними ст. 137 Кодексу. Згідно з пп. 57.1 1.2 п. 57.1 1 ст. 57 Кодексу крім випадків, передбачених підпунктом 57.1 1.3 цього пункту, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток. Алгоритм розрахунку суми авансового внеску з податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету, визначено в підпункті 57.1 1.2 пункту 57.1 1 статті 57 Кодексу, зокрема, авансовий внесок розраховується з суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об'єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачуються дивіденди, грошове зобов'язання щодо якого погашене. У разі наявності непогашеного грошового зобов'язання авансовий внесок розраховується зі всієї суми дивідендів, що підлягають виплаті. Авансовий внесок обчислюється за ставкою, встановленою пунктом 136.1 статті 136 Кодексу. Сума дивідендів, що підлягає виплаті, не зменшується на суму авансового внеску. При цьому у разі якщо дивіденди виплачуються за неповний календарний рік, то для обрахунку суми зазначеного перевищення використовується значення об'єкта оподаткування, обчислене пропорційно кількості місяців, за які сплачуються дивіденди. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів. Сума попередньо сплачених протягом податкового (звітного) періоду авансових внесків з податку на прибуток під час виплати дивідендів підлягає зарахуванню у зменшення нарахованого податкового зобов'язання з податку на прибуток, задекларованого у податковій декларації за такий податковий (звітний) період. У разі якщо сума авансового внеску, попередньо сплаченого протягом звітного періоду, перевищує суму нарахованого податкового зобов'язання підприємством - емітентом корпоративних прав за такий податковий (звітний) період, сума такого перевищення переноситься у зменшення податкових зобов'язань наступних податкових (звітних) періодів до повного його погашення, а під час отримання від'ємного значення об'єкта оподаткування такого наступного періоду - на зменшення податкових зобов'язань майбутніх податкових (звітних) періодів до повного його погашення. Таким чином, суб'єкт господарювання, що прийняв рішення про виплату дивідендів учаснику товариства - резиденту, на підставі пп. 57.1 1.2 п. 57.1 1 ст. 57 Кодексу сплачує авансовий внесок з податку на прибуток до/або одночасно з виплатою дивідендів. Сума сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів не підлягає поверненню платнику податків або зарахуванню в рахунок погашення грошових зобов'язань з інших податків і зборів (обов'язкових платежів). Тобто сума сплачених авансових внесків при виплаті дивідендів, що не врахована в рахунок зменшення податкових зобов'язань з податку на прибуток за звітний період, у якому сплачена така сума авансових внесків, повинна враховуватися в рахунок зменшення податкового зобов'язання наступних звітних (податкових) періодів до її повного погашення. 87,4 млрд гривень до бюджету від боржників В податковій службі області нагадали, що перевірити наявність податкового боргу можна на сайті Державної податкової служби України, у розділі «Переліки» (вкладка «Інформація про суб’єктів господарювання, які мають податковий борг»), або за посиланням https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/pereliki-/296361.html. Інформація оновлюється щомісяця. Отримати  консультацію можна за телефонами: (057) 702-86-07 або (057) 702-87-50. З початку 2020 року, за результатами проведення роз’яснювальних та профілактичних заходів, дистанційної комунікації з керівниками суб’єктів господарювання та боржниками ФОП, в рахунок погашення боргу забезпечено надходження до бюджету в сумі 87,4 млн гривень. В рахунок погашення заборгованості з ЄСВ надходження склали 70,2 млн гривень. #Акцентвідподаткової:  Карантин - це час, коли є можливість навести лад у справах. Робочі зустрічі Керівник Головного управління ДПС у Харківській області Артем Єфремов провів робочу зустріч з директором Харківської  обласної служби зайнятості Володимиром Міненком. Напрацьовано спільні заходи та обговорено шляхи взаємодії. До місцевого бюджету Харківщини понад 5,4 мільярди гривень Як повідомив керівник податкової служби області Артем Єфремов, сума надходжень до Місцевого бюджету за 4 місяці поточного року перевищила минулорічні надходження на 54.2 млн грн, фактичні надходження склали 5409,9 млн гривень. Позитивна динаміка зберігається по області також по податку на доходи фізичних осіб - найбільшій складовій Місцевого бюджету. За січень - квітень фактично надійшло 3229,2 млн грн, що на 174,1 млн грн перевищило минулорічний результат #працюємоспільно #бюджет #податки #податокнадоходи #місцевий #Харків #харківщина #працюємобезпечно Кошти, сплачені за розрахунково-касове обслуговування, відноситься до складу витрат ФОП – «загальносистемника» Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області нагадує, що об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) фізичної особи – підприємця (далі – ФОП) є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої ФОП. Норми визначені п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). До переліку інших витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів ФОП від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування належить, зокрема, плата за розрахунково-касове обслуговування  (п. п. 177.4.4 п. 177.4 ст. 177 ПКУ). Водночас, п. 1.37 ст. 1 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» із змінами та доповненнями визначено, що розрахунково-касове обслуговування – це послуги, що надаються банком клієнту на підставі відповідного договору, укладеного між ними, які пов’язані з переказом коштів з рахунку (на рахунок) цього клієнта, видачею йому коштів у готівковій формі, а також здійсненням інших операцій, передбачених договором. Отже, суми коштів, сплачені ФОП – платником ПДФО на користь банку за надані послуги з розрахунково-касового обслуговування, пов’язані з веденням господарської діяльності (відкриття, закриття, переоформлення рахунків, відкритих безпосередньо на ФОП, надання виписок з рахунків тощо), включаються до складу витрат такої ФОП на загальній системі оподаткування. Сплачуєте податки і збори – правильно заповнюйте документи на переказ Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області повідомляє, що порядок заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів (далі – Порядок) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 12.08.2015 за № 974/27419, із змінами.Так, при сплаті (стягненні) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійсненні бюджетного відшкодування податку на додану вартість, поверненні помилково або надміру зарахованих коштів поле «Призначення платежу» розрахункового документа заповнюється таким чином: - поле № 1: · друкується службовий код (знак) "*" (ознака платежу); - поле № 2: · друкується розділовий знак ";" ; · друкується код виду сплати (формат ссс – тризначне число); - поле № 3: · друкується розділовий знак ";" ; · друкується один з нижченаведених реквізитів: 1) код клієнта за ЄДРПОУ (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8);2) реєстраційний номер облікової картки платника податків (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які мають відмітку у паспорті про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта);3) реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який присвоюється контролюючими органами (завжди має 9 цифр); - поле № 4: · друкується розділовий знак ";" ; · друкується роз’яснювальна інформація про призначення платежу в довільній формі. Кількість знаків, ураховуючи зазначені вище поля і розділові знаки, обмежена довжиною поля «Призначення платежу» електронного розрахункового документа системи електронних платежів Національного банку України, при цьому використання символу ";" не допускається. У разі сплати платежу до бюджету в іноземній валюті обов'язково вказується код класифікації доходів бюджету.У разі здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість     (далі – ПДВ), повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету за висновками територіальних органів ДПС України (далі – територіальні органи ДПС), поля № 5 та № 6 заповнюються таким чином: - поле № 5: · друкується розділовий знак ";" ; · друкується дата висновку, на підставі якого здійснюється відшкодування ПДВ або повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету (формат – ДД.ММ.РРРР). Платником податків поле № 5 не заповнюється; - поле № 6: · друкується розділовий знак ";"; · друкується номер висновку, на підставі якого здійснюється відшкодування ПДВ або повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету. Платником податків поле № 6 не заповнюється; - поле № 7: · друкується розділовий знак ";". Резервне поле. Заповнюється платниками податків та/або органами Державної казначейської служби України (територіальними органами ДПС) у разі здійснення розрахунків згідно з окремими рішеннями Кабінету Міністрів України тощо. Зазвичай не заповнюється.У разі погашення податкових векселів (податкових розписок) коштами при заповненні розрахункового документа в резервному полі необхідно проставляти номер векселя.При заповненні полів не допускаються пропуски (пробіли) між словами та службовими знаками.Отже, при заповненні документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, щоб уникнути помилок, платникам необхідно враховувати вимоги Порядку.  Сума страхової виплати від страховика не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області нагадує, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) не включається сума страхової виплати, страхового відшкодування або викупна сума, отримана платником ПДФО за договором страхування від страховика – резидента або страховика – нерезидента, іншого ніж довгострокове страхування життя (у тому числі страхування довічних пенсій) та недержавне пенсійне забезпечення, у разі виконання таких умов: а) під час страхування життя або здоров’я платника податку у разі: ► дожиття застрахованої особи до дати чи події, передбаченої договором страхування життя, чи досягнення віку, передбаченого таким договором; ► викупна сума у частині, що не перевищує суму внесених страхових платежів за договором страхування життя, іншого, ніж довгострокове страхування життя; ► у разі страхового випадку – факт заподіяння шкоди застрахованій особі повинен бути належним чином підтверджений. Якщо застрахована особа помирає, сума страхової виплати, яка належить вигодонабувачам або спадкоємцям, оподатковується за правилами та ставками, встановленими для оподаткування спадщини (вигодонабувач прирівнюється до спадкоємця); б) під час страхування майна сума страхового відшкодування не може перевищувати вартість застрахованого майна, визначену за звичайними цінами на дату укладення страхового договору, збільшену на суму сплачених страхових платежів (страхових внесків, страхових премій); в) під час страхування цивільної відповідальності сума страхового відшкодування не може перевищувати розмір шкоди, фактично заподіяної вигодонабувачу (бенефіціару), яка визначається за звичайними цінами на дату такої страхової виплати; Норми визначені п.п. 165.1.27 п. 165.1 ст. 165 ПКУ. Від платників Харківщини надійшло понад 12 мільярдів гривень податків і зборів Протягом чотирьох місяців 2020 року до бюджетів усіх рівнів забезпечено збір майже 12,7 млрд грн податків і зборів. Зокрема, до Державного бюджету надійшло 7,3 млрд грн, до Місцевого бюджету - понад 5,4 млрд грн. Нагадуємо, що Законами України від 17 березня 2020 року № 530-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», від 17 березня 2020 року № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню короновірусної хвороби (COVID-19)» та від 30 березня 2020 року № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» внесено зміни до діючого податкового законодавства у зв’язку з впровадженням на території України карантину. Допомога підприємцям під час карантинних обмежень Кабінет Міністрів України постановою від 29 квітня 2020 р. N 330 затвердив Порядок використання коштів для надання допомоги на дітей фізичним особам - підприємцям, які обрали спрощену систему оподаткування і належать до першої та другої групи платників єдиного податку.   Порядок визначає механізм використання коштів державного бюджету за програмою "Виплата допомоги на дітей фізичним особам - підприємцям, які обрали спрощену систему оподаткування і належать до першої та другої групи платників єдиного податку, за рахунок коштів, які виділені із фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками".  Головним розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем бюджетної програми є Мінсоцполітики. До уваги платників податків! Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області звертає увагу, що подання електронних документів здійснюється платниками відповідно до норм Податкового кодексу України  та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок), на підставі договору про визнання електронних документів (далі – Договір), що визначає взаємовідносини суб’єктів електронного документообігу. Платник створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів та з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису (далі – КЕП) чи кваліфікованої електронної печатки, керуючись цим Порядком, а також Договором (крім фізичних осіб, які не є самозайнятими особами) (п. 3 розд. ІІ Порядку). Після накладання КЕП автор здійснює шифрування електронного документа з дотриманням вимог до форматів криптографічних повідомлень, затверджених в установленому законодавством порядку, та надсилає його у форматі (стандарті) засобами телекомунікаційного зв’язку до адресата протягом операційного дня (п. 4 розд. II Порядку). Довідково: Операційний день – частина дня, протягом якої за наявності технічної можливості здійснюється електронний документообіг (абзац чотирнадцятий п. 2 розд. І Порядку). Електронний документообіг – сукупність процесів створення, подання, приймання, ідентифікації, оброблення, зберігання, використання електронних документів, які виконуються із застосуванням перевірки цілісності та (у разі необхідності) з підтвердженням факту одержання таких документів (абзац восьмий п. 2 розд. І Порядку). Після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка (п. 8 розд. ІІ Порядку) у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня або за 1 годину до його закінчення (п. 9 розд. ІІ Порядку). За результатами автоматизованої перевірки платнику надсилається перша квитанція протягом двох годин з часу отримання електронного документа контролюючим органом, в іншому разі – протягом перших двох годин наступного операційного дня (абзац перший п. 11 розд. ІІ Порядку). Якщо автору протягом встановленого строку (абзац перший п. 11 розд. ІІ Порядку) після відправки електронного документа не надійшла перша квитанція, електронний документ вважається не одержаним адресатом (абзац третій п. 11 розд. ІІ Порядку). Не пізніше наступного робочого дня з моменту формування першої квитанції, якщо інше не встановлено нормативно-правовими актами та Порядком, формується друга квитанція, яка є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа (абзац перший п. 12 розд. ІІ Порядку). У разі наявності другої квитанції про прийняття електронного документа датою та часом прийняття (реєстрації) електронного документа контролюючим органом вважаються дата та час, зафіксовані у першій квитанції (п. 14 розд. ІІ Порядку). Якщо платником надіслано до контролюючих органів кілька примірників одного електронного документа (у разі виправлення, неотримання першої квитанції тощо), оригіналом вважається електронний документ, надісланий до контролюючих органів останнім до закінчення граничного строку, встановленого законодавством для подання такого документа, за умови, що його було сформовано правильно та прийнято (зареєстровано), про що платнику надійшла друга квитанція про прийняття (п. 15 розд. ІІ Порядку). Шановні платники податків! У зв’язку зі спалахом та розповсюдженням коронавірусу COVID-19 та попередженням інфікування і поширення вірусних інфекцій Державна податкова служба України звертається з проханням зменшити надходження паперових документів та користуватись засобами електронного зв’язку, а саме Електронним кабінетом. За допомогою меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету платники податків мають можливість надіслати лист (запит, звернення тощо) до відповідного органу ДПС у форматі pdf (обмеження 2 МБ). Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС. Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням електронного цифрового підпису (кваліфікованого електронного підпису), отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг. У разі виникнення питань щодо користування Електронним кабінетом платника слід звернутись до служби підтримки за телефоном 0800501007 (напрямок 0) або за посиланням http://cabinet.tax.gov.ua/help/. Запрошуємо відзвітуватися про доходи в режимі online Подати річну податкову декларацію про доходи за 2019 рік без візиту до державної податкової інспекції можна легко та просто зі свого персонального комп’ютера. Для цього треба скористатися сервісом ДПС Електронний кабінет, - пропонують в Ізюмському управлінні ГУ ДПС у Харківській області.   Кожен декларант через електронний сервіс в Електронному кабінеті може самостійно сформувати декларацію з вже частково заповненими даними. На підставі  облікових даних платника, відомостей щодо нарахованих (виплачених) доходів, наявних у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, та відомостей щодо об’єктів нерухомого (рухомого) майна, що містяться у базах ДПС, громадяни мають можливість  без помилок  заповнити і подати декларацію про доходи.    Важливо, що декларацію про доходи через Електронний кабінет можуть подати громадяни для отримання податкової знижки. Такі декларанти повинні врахувати, що на податкову знижку можуть претендувати лише громадяни, які працюють легально. Розмір податкової знижки вираховується на підставі розміру офіційного доходу та сплаченого з нього податку на доходи фізичних осіб.  Всі витрати, які вказуються для отримання податкової знижки, мають бути фактично здійснені у звітному, тобто 2019  році та обов’язково підтверджені документально. Це можуть бути платіжні та розрахункові документи, квитанції, фіскальні або товарні чеки, прибуткові касові ордери тощо. Такі документи обов’язково мають містити інформацію про вартість товарів, робіт, послуг та строк їх продажу, виконання, надання. До поданої декларації для отримання податкової знижки підкріплюються сканкопії документів. Довідково: на податкову знижку можуть претендувати громадяни, які сплачують за навчання, користуються іпотечним кредитом, орендують житло як внутрішньо переміщені особи чи понесли витрати в зв’язку з усиновленням, сплатою страхових внесків за довгостроковими договорами страхування життя, або ж пенсійні внески в рамках недержавного пенсійного страхування, чи отримали послуги репродуктивної медицини. Термін проведення камеральних перевірок продовжено Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області інформує, що тимчасово продовжено термін проведення камеральних перевірок податкових декларацій, крім податкових декларацій з податку на додану вартість. Так, камеральні перевірки податкових декларацій за звітні (податкові) періоди березень – травень 2020 року або уточнюючих розрахунків (крім уточнюючих розрахунків з ПДВ), поданих платниками податків протягом березня – травня 2020 року, можуть бути проведені протягом 60 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, – за днем їх фактичного подання. Такі зміни передбачені Законом України від 30.03.2020 №540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)». Враховуючи зазначене, камеральна перевірка по податковій декларації за березень 2020 року, граничний термін подання якої припадає на 20 квітня 2020 року, і яка для прикладу подана: -17 квітня 2020 року (із дотриманням терміну подання) – може бути проведена до 19 червня включно; -23 квітня 2020 року (із порушенням терміну подання) – може бути проведена до 22 червня включно. Аналогічно, якщо уточнюючий розрахунок до податкової декларації подано 10 квітня 2020 року, то камеральна перевірка такого уточнюючого розрахунку може бути проведена до 9 червня включно. Терміни проведення камеральної перевірки податкових декларацій та уточнюючих розрахунків з податку на додану вартість не змінюються. Також незмінними залишились терміни проведення камеральних перевірок з інших питань, які проводяться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України. Право на податкову знижку має той член подружжя, який є позичальником іпотечного кредиту Право включити до складу податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом має той член подружжя, який є позичальником такого кредиту. Податковим кодексом України (далі - ПКУ) визначено, що платник податку на доходи фізичних осіб (далі - ПДФО) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст.164 ПКУ, частину суми процентів, сплачених таким платником ПДФО за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається відповідно до ст. 175 ПКУ. Платник ПДФО - резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року. Зокрема, п. 175.2 ст. 175 ПКУ визначено, що у разі якщо будинок (квартира, кімната) купується за рахунок іпотечного житлового кредиту, частина суми процентів, що включається до податкової знижки платника податку — позичальника іпотечного житлового кредиту, дорівнює добутку суми процентів, фактично сплачених платником податку протягом звітного податкового року в рахунок його погашення, і коефіцієнта, що враховує мінімальну площу житла для визначення податкової знижки, розрахованого відповідно до п. 175.3 ст. 175 ПКУ. Пільги Закону 540 для виробництва дезінфекційних засобів Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області інформує, що Законом України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 02 квітня 2020 року, підрозділ 5 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено новим пунктом 293, відповідно до якого запроваджено тимчасовий порядок відвантаження спирту етилового для виробництва дезінфекційних засобів. Так, тимчасово, до 31 травня 2020 року, надається дозвіл на відвантаження спирту етилового з акцизного складу виробників спирту етилового виробникам лікарських засобів та виробникам продукції хімічного і технічного призначення, включеної до переліку продукції хімічного і технічного призначення, для виробництва якої використовується спирт етиловий денатурований, затвердженого Кабінетом Міністрів України, для виробництва дезінфекційних засобів. Тимчасово, до 31 травня 2020 року, акцизний податок справляється за ставкою 0 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту із спирту етилового, який використовується для виробництва дезінфекційних засобів. До отримання з акцизного складу спирту етилового, що використовується для виробництва дезінфекційних засобів, відповідно до п. 229.1 ст. 229 ПКУ видається податковий вексель на суму акцизного податку, нарахованого на обсяг спирту етилового, що отримується виходячи із ставки, визначеної у п. 215.3 ст. 215 ПКУ. До видачі, обігу, погашення та здійснення протесту такого векселя застосовуються норми п. 229.1 ст. 229 ПКУ. Податковий вексель на суму акцизного податку, нарахованого на обсяг спирту етилового, що буде використаний для виробництва дезінфікуючих засобів, може бути виданий виробниками лікарських засобів, на території яких діють податкові пости, або виробниками продукції хімічного і технічного призначення, включеної до переліку продукції хімічного і технічного призначення, для виробництва якої використовується спирт етиловий денатурований, затвердженого Кабінетом Міністрів України, місця зберігання спирту яких внесені до Єдиного реєстру місць зберігання спирту. Відвантаження спирту етилового з акцизного складу виробникам лікарських засобів та виробникам продукції хімічного і технічного призначення, включеної до переліку продукції хімічного і технічного призначення, для виробництва якої використовується спирт етиловий денатурований, затвердженого Кабінетом Міністрів України, для виробництва дезінфекційних засобів дозволяється у кількості, що не перевищує об’єм наявних у розпорядженні місць зберігання спирту етилового, що внесені до Єдиного реєстру місць зберігання спирту. На виробників лікарських засобів, які здійснюють виробництво дезінфекційних засобів з використанням спирту етилового, акцизний податок з якого справляється за ставкою 0 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту, не поширюється дія абзаців другого – десятого п.п. 229.1.8 п. 229.1 ст. 229 ПКУ. Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області
 

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить


Фотогалереи изюмчан

Кто он-лайн

Сейчас на сайте:
Гостей - 15

 
Служба недвижимости Вилима.

 
 
 
 
 

Сушка зерна и древесины на отходах
БЕСПЛАТНЫЕ ОБОИ ДЛЯ РАБОЧЕГО СТОЛА

Дизайн РА «Изюминка»