Главная
Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області повідомляє Версия для печати Отправить на e-mail
30.04.2020

Річна декларація про майновий стан і доходи за 2019 рік подається до 1 липня 2020 року

Громадяни та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, мають право подати декларацію за звітний (податковий) 2019 рік до 1 липня 2020 року. Останній день подання декларації – 30.06.2020. Податкові зобов’язання, визначені такими фізичними особами у деклараціях, мають бути сплачені до 1 жовтня 2020 року.


Нагадаємо, Законом України від 17.03.2020 № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» встановлено, що річна декларація про майновий стан і доходи за 2019 рік, визначена статтею 179 Податкового кодексу України, подається до 1 липня 2020 року, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу, коли така декларація може бути подана пізніше вказаного строку. При цьому вимоги підпункту 49.18.4 пункту 49.18 статті 49 у 2020 році не застосовуються.

Фізична особа зобов’язана самостійно до 1 жовтня 2020 року сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею річній декларації про майновий стан і доходи за 2019 рік. При цьому абзац перший пункту 179.7 статті 179 у 2020 році не застосовується.

Ключові дати запровадження програмних РРО перенесено

Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області повідомляє, що Законом України від 17 березня 2020 року № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» відтерміновано введення в дію Закону України від 20 вересня 2019 року № 129-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг» (далі – Закон № 129). Закон № 129 набирає чинності з 01 серпня 2020 року.

Звертаємо увагу, що Законом № 129 перенесені ключові дати запровадження програмних РРО:

- з 01 серпня 2020 року з’явиться можливість користування програмними РРО замість класичних;

- з 01 січня 2021 року розширюється перелік видів діяльності, для яких використання РРО є обов’язковим, запроваджується механізм «кешбек».

- 01 квітня 2021 року фізичні особи-підприємці 2-4 групи мають використовувати РРО (зокрема програмні, як альтернативу класичним).

Також Законом № 129, зокрема, викладено в новій редакції п. 296.10 ст. 296 ПКУ та доповнено п. 61 підрозд. 10 розд. XX «Інші перехідні положення» ПКУ.

Так, відповідно до п. 296.10 ст. 296 ПКУ (у редакції Закону № 129) реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.

Податкова відпустка для платників єдиного податку

Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області повідомляє, що платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку. Таке звільнення можливе протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, та на період хвороби, підтвердженої копією листка непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів.

Щоб скористатись правом на відпустку платникам необхідно подати до територіального органу ДПС заяву у довільній формі з інформацією про період запланованої відпустки. З метою уникнення порушення терміну щодо сплати авансових платежів рекомендуємо подавати до контролюючого органу заяву щодо періоду щорічної відпустки до початку відпустки, а заяву щодо терміну втрати працездатності з обов’язковим додаванням копії листка непрацездатності подавати одразу після закінчення лікарняного.

Нагадаємо, за допомогою меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету платники податків мають можливість надіслати лист (запит, звернення тощо) до відповідного органу ДПС.

Про термін подання «спрощенцями» першої і другої груп декларації платника єдиного податку

Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області звертає увагу, що платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду (протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року), в якій відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески, визначені   п. 295.1 ст. 295 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Норми встановлені п. 296.2 ст. 296 ПКУ.

Така податкова декларація подається, якщо платник єдиного податку не допустив перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, та/або самостійно не перейшов на сплату єдиного податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої та третьої групи.

Згідно із п.п. 296.5.1 п. 296.5 ст. 296 ПКУ платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду (протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя))у разі перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, або самостійного прийняття рішення про перехід на сплату податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої або третьої (фізичні особи – підприємці) груп, або відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ.

При цьому у податковій декларації окремо відображаються обсяг доходу, оподаткований за ставками, визначеними для платників єдиного податку першої та другої груп, обсяг доходу, оподаткований за ставкою 15 відсотків, обсяг доходу, оподаткований за новою ставкою єдиного податку, обраною згідно з умовами, визначеними главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу XIV ПКУ, авансові внески, встановлені п. 295.1 ст. 295 ПКУ.

Подання податкової декларації у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, звільняє таких платників від обов’язку подання податкової декларації у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду.

У разі припинення діяльності ФОП зобов’язана закрити усі рахунки, відкриті у фінансових установах

Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області повідомляє, що підставою для зняття фізичної особи – підприємця (далі – ФОП) з обліку у відповідному контролюючому органі є відомості про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою – підприємцем за її рішенням, або за судовим рішенням, або у разі її смерті, або оголошення її померлою, або визнання її безвісно відсутньою, а також відомості відповідної реєстраційної картки.

Дата зняття з обліку фізичної особи – підприємця відповідає даті отримання відомостей про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця. Дані про зняття з обліку платника податків фіксуються в журналі за формою № 6-ОПП. Номер зняття з обліку відповідає номеру відповідного запису в журналі за формою № 6-ОПП.

Дані про зняття з обліку ФОП передаються контролюючим органом за основним місцем обліку такого платника податків до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) із зазначенням: дати та номера запису про зняття з обліку, назви та ідентифікаційного коду контролюючого органу, у якому платника податків знято з обліку.

Норми встановлені п.п. 1 п. 11.18 розділу XI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588).

При цьому, ФОП зобов’язана закрити усі рахунки, відкриті у фінансових установах (крім рахунків, відкритих для зарахування коштів на вимогу фізичних осіб).

Якщо після припинення підприємницької діяльності ФОП залишились незакритими його рахунки у фінансових установах (крім рахунків, відкритих для зарахування коштів на вимогу фізичних осіб), контролюючий орган доводить до відома цих установ таку інформацію, повідомляє дату та номер відповідного запису в ЄДР, а також дату зняття з обліку платника податків у контролюючому органі (п.п. 7 п. 11.18 розділу XI Порядку № 1588).

Пунктом 4 розділу V Порядку подання повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах до контролюючих органів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.08.2015 № 721 із змінами (далі – Порядок № 721), визначено, що інформаційний файл про припинення (зняття з обліку) платника податків формується програмним забезпеченням ДПС та надсилається до фінансової установи, у якій відкрито рахунок платника податків.

Обчислення та сплата транспортного податку юрособою

Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області нагадує, що згідно з  п.п. 267.6.4 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники транспортного податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму цього податку станом на 01 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, декларація юридичною особою – платником транспортного податку подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Про перелік товарів, які звільнені від оподаткування ПДВ на період карантину

Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області інформує про наступне.

Пунктом 71 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що тимчасово, на період, що закінчується останнім календарним днем місяця, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та/або операції з постачання на митній території України товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України.

Норми п. 71 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ застосовуються до операцій, здійснених починаючи з 17 березня 2020 року.

Пільговий режим оподаткування ПДВ, встановлений п. 71 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ, застосовується на всіх етапах постачання товарів, включених до переліку, встановленого Кабінетом міністрів України, незалежно від дати їх виробництва та походження (вітчизняного виробництва чи ввезених на митну територію України), а також незалежно від кола суб’єктів, що здійснюють такі операції, їх статусу, як платників ПДВ, чи форми власності.

Перелік лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), які звільняються від сплати ввізного мита та операції з ввезення яких на митну територію України звільняються від оподаткування ПДВ, встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2020 року № 224 із змінами, з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 08 квітня 2020 року № 271 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України».

Об’єкт іпотеки знаходиться у спільній власності подружжя: хто має право на податкову знижку?

Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області нагадує, що триває деклараційна кампанія 2020 року.

Згідно з п.п. 166.3.1 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст.164 ПКУ, частину суми процентів, сплачених таким платником ПДФО за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається відповідно до ст. 175 ПКУ.

Платник ПДФО – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року (п. 175.1 ст. 175 ПКУ).

Зокрема, п. 175.2 ст. 175 ПКУ визначено, що у разі якщо будинок (квартира, кімната) купується за рахунок іпотечного житлового кредиту, частина суми процентів, що включається до податкової знижки платника податку – позичальника іпотечного житлового кредиту, дорівнює добутку суми процентів, фактично сплачених платником податку протягом звітного податкового року в рахунок його погашення, і коефіцієнта, що враховує мінімальну площу житла для визначення податкової знижки, розрахованого відповідно до п. 175.3 ст. 175 ПКУ.

Отже, право включити до складу податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом має той член подружжя, який є позичальником такого кредиту.

Деякі особливості обрання групи єдиного податку ФОП, який здійснює автотранспортні перевезення пасажирів

Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області інформує про наступне.

Узагальнюючою податковою консультацією щодо віднесення до певної групи (другої або третьої) платників єдиного податку фізичних осіб – підприємців    (далі – ФОП), які здійснюють діяльність з надання послуг, затвердженою наказом ДПС України від 20.02.2012 № 137, яка є діючою, визначено, що ФОП, яка здійснює перевезення пасажирів відповідно до договору, згідно з яким замовником є автотранспортне підприємство (автостанція) – не платник єдиного податку, повинна обрати третю групу платників єдиного податку, оскільки послуги безпосередньо надаються суб’єкту господарювання, який перебуває на загальній системі оподаткування, тобто підприємцем не дотримуються вимоги п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України.

Якщо фізична особа – підприємець укладає угоду з автотранспортним підприємством (автостанцією), яке не є платником єдиного податку і виступає замовником послуг із продажу квитків, на підставі договору та акта виконаних робіт, то у цьому випадку ФОП має право обрати другу групу платника єдиного податку.

Грошова допомога, виплачена державному службовцю при виході на пенсію, не є базою для нарахування єдиного внеску

Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області повідомляє, що ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями визначена база для нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок).

Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 року № 1170 (далі – Перелік № 1170).

До зазначеного Переліку № 1170 віднесено одноразову допомогу працівникам, які виходять на пенсію згідно із законодавством та колективними договорами (включаючи грошову допомогу державним службовцям та науковим (науково-педагогічним) працівникам), військовослужбовцям при звільненні з військової служби (п. 2 розділу І Переліку № 1170).

Отже, грошова допомога, виплачена державному службовцю при виході на пенсію, не є базою для нарахування єдиного внеску.

Що є виробами медичного призначення та лікарськими засобами з метою застосування РРО?

Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області доводить до відома платників, що вироби медичного призначення (медичні вироби) – це будь-який інструмент, апарат, прилад, пристрій, програмне забезпечення, матеріал або інший виріб, призначені для діагностики, лікування, профілактики організму людини та (або) забезпечення таких процесів.

Норми визначені абзацом тридцятим ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265).

Абзацом другим ст. 2 Закону України від 04 квітня 1996 року № 123/96-ВР «Про лікарські засоби» із змінами та доповненнями встановлено, що лікарський засіб – це будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох активних фармацевтичних інгредієнтів (далі – АФІ) та допоміжних речовин)), що має властивості та призначена для лікування або профілактики захворювань у людей, чи будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох АФІ та допоміжних речовин), яка може бути призначена для запобігання вагітності, відновлення, корекції чи зміни фізіологічних функцій у людини шляхом здійснення фармакологічної, імунологічної або метаболічної дії або для встановлення медичного діагнозу.

Переобладнали транспортний засіб, отримайте податкову знижку!

Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області нагадує, що платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника ПДФО за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником ПДФО у зв’язку із переобладнанням транспортного засобу, що належить платникові ПДФО, з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива (п.п. 166.3.7 п. 166.3 ст. 166 ПКУ).

Підпунктом 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ визначено, що до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником ПДФО витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).

При цьому процедура переобладнання транспортних засобів, зокрема для роботи на газовому моторному паливі та альтернативних видах рідкого і газового палива, встановлена Порядком переобладнання транспортних засобів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2010 року № 607 із змінами та доповненнями, відповідно до п. 13 якого після переобладнання транспортного засобу власник або його представник обирає організацію з оцінки відповідності та подає заяву про проведення оцінювання відповідності транспортного засобу, що переобладнаний, вимогам правил, нормативів і стандартів України, а також умовам (вимогам), викладеним у документі про погодження (далі – заява про проведення оцінювання).

За результатами такого оцінювання видається:

сертифікат відповідності – для переобладнаних автобусів та транспортних засобів, які переобладнані (за винятком транспортних засобів, переобладнаних для роботи на газовому моторному паливі та альтернативних видах рідкого і газового палива) суб’єктом господарювання, що має нормативно-технічну документацію на відповідний вид переобладнання, узгоджену з Міністерством внутрішніх справ України та Міністерством інфраструктури України, і свідоцтво про погодження конструкції транспортного засобу щодо забезпечення безпеки дорожнього руху;

акт технічної експертизи або сертифікат відповідності – для транспортних засобів, що переобладнані в індивідуальному порядку, а також для роботи на газовому моторному паливі та альтернативних видах рідкого і газового палива

Враховуючи вищевикладене, фізична особа, яка здійснила переобладнання транспортного засобу та використовує біопаливо (біоетанол, біодизель, стиснутий або скраплений газ та інші види біопалива) з метою отримання податкової знижки повинна подати документи, які підтверджують витрати, здійснені для переобладнання транспортного засобу, сертифікат відповідності для транспортного засобу, що був переобладнаний, та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт).

Дохід у вигляді одноразової натуральної допомоги «пакунок малюка» не підлягає оподаткуванню ПДФО

Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області інформує, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) не включаються доходи у вигляді суми державної та соціальної матеріальної допомоги, державної допомоги (включаючи грошові компенсації особам з інвалідністю, на дітей з інвалідністю при реалізації індивідуальних програм реабілітації осіб з інвалідністю, суми допомоги по вагітності та пологах), винагород і страхових виплат, які отримує платник ПДФО з бюджетів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування та у формі фінансової допомоги особам з інвалідністю з Фонду соціального захисту інвалідів згідно із законом.

Норми встановлені п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03 березня 2020 року № 172 «Деякі питання забезпечення дитини при народженні одноразовою натуральною допомогою «пакунок малюка», яка застосовується з 01.01.2020, затверджено Порядок забезпечення дитини при народженні одноразовою натуральною допомогою «пакунок малюка» за рахунок коштів державного бюджету (далі – Порядок № 172).

Згідно з п. 3 Порядку № 172 одноразова натуральна допомога «пакунок малюка» (далі – допомога «пакунок малюка») є одноразовою, безоплатною, безповоротною, адресною соціальною допомогою сім’ям, у яких народилася дитина, у разі відсутності матері/батька – родичам, опікунам, прийомним батькам, батькам-вихователям або патронатним вихователям новонародженої дитини.

Пунктом 4 Порядку № 172 встановлено, що право на отримання допомоги «пакунок малюка» мають громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах, а також особи, яких визнано в Україні біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, що народили живонароджену дитину.

Допомога «пакунок малюка» видається його отримувачу при народженні дитини у закладі охорони здоров’я або за місцем проживання/перебування новонародженої дитини структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад, об’єднаних територіальних громад не пізніше ніж через 60 календарних днів з дати її народження (п. 6 Порядку № 172).

Відповідно до пунктів 13 та 14 Порядку № 172 контроль за своєчасним та адресним наданням допомоги «пакунок малюка» здійснюється регіональними органами соціального захисту населення, територіальними органами Державної соціальної служби, місцевими структурними підрозділами з питань соціального захисту населення.

При цьому отримання допомоги «пакунок малюка» не тягне за собою зміни розміру допомоги при народженні дитини та не враховується під час обчислення сукупного доходу сім’ї для всіх видів соціальної допомоги, що надаються відповідно до законодавства.

Враховуючи викладене, сума допомоги «пакунок малюка» сім’ям, в яких народилася дитина, яку отримує платник ПДФО за рахунок коштів державного бюджету, не включається до його загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та не підлягає оподаткуванню ПДФО.

Договір управління майном: оподаткування податком на прибуток

Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області повідомляє, що об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Норми встановлені п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ.

Редакція розділу III «Податок на прибуток підприємств» ПКУ не містить положень щодо окремого обліку за договорами управління майном і подання платниками податку – управителями майна окремих декларацій з податку на прибуток.

Тобто розрахунок об’єкта оподаткування податком на прибуток здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку шляхом коригування фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності з урахуванням операцій за договорами управління майном, на різниці, які збільшують або зменшують фінансовий результат до оподаткування, відповідно до положень ПКУ.

Визначення платників екологічного податку за утворення та тимчасове зберігання радіоактивних відходів

Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області доводить до відома, що платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, які не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються:

утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені);

тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.

Норми встановлені п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно із п. 240.3 ст. 240 ПКУ не є платниками екоподатку за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) суб’єкти діяльності у сфері використання ядерної енергії, які:

до останнього календарного дня (включно) звітного кварталу, у якому придбано джерело іонізуючого випромінювання, уклали договір щодо повернення відпрацьованого закритого джерела іонізуючого випромінювання за межі України до підприємства – виробника такого джерела;

здійснюють поводження з радіоактивними відходами, що утворилися внаслідок Чорнобильської катастрофи, в частині діяльності, пов’язаної з такими відходами.

Не є платниками екоподатку, що справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та/або тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк, державні спеціалізовані підприємства з поводження з радіоактивними відходами, основною діяльністю яких є зберігання, переробка та захоронення тих радіоактивних відходів, що знаходяться у власності держави, а також дезактивація радіаційно-забруднених об’єктів (п. 240.4. ст. 240 ПКУ).

Радіочастотний ресурс України: декларування та сплата податкових зобов’язань з рентної плати

Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області повідомляє, що базовий податковий (звітний) період, зокрема для рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України, дорівнює календарному місяцю.

Норми встановлені п. 257.1 ст. 257 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

З урахуванням норм п.п. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 та п.п. 257.3.3 п. 257.3 ст. 257 ПКУ платник рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, подає до контролюючого органу за місцем податкової реєстрації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову політику, податкову декларацію, яка містить, зокрема додаток з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України.

Форма Податкової декларації з рентної плати затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719 із змінами та доповненнями.

Сума податкових зобов’язань з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України, визначена у податковій декларації за податковий (звітний) місяць, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої податкової декларації (п. 257.5 ст. 257 ПКУ).

Про тимчасовий порядок відвантаження спирту етилового для виробництва дезінфекційних засобів

Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області інформує про наступне.

Законом України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 02 квітня 2020 року, підрозділ 5 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено новим пунктом 293, відповідно до якого запроваджено тимчасовий порядок відвантаження спирту етилового для виробництва дезінфекційних засобів.

Так, тимчасово, до 31 травня 2020 року, надається дозвіл на відвантаження спирту етилового з акцизного складу виробників спирту етилового виробникам лікарських засобів та виробникам продукції хімічного і технічного призначення, включеної до переліку продукції хімічного і технічного призначення, для виробництва якої використовується спирт етиловий денатурований, затвердженого Кабінетом Міністрів України, для виробництва дезінфекційних засобів.

Тимчасово, до 31 травня 2020 року, акцизний податок справляється за ставкою 0 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту із спирту етилового, який використовується для виробництва дезінфекційних засобів.

До отримання з акцизного складу спирту етилового, що використовується для виробництва дезінфекційних засобів, відповідно до п. 229.1 ст. 229 ПКУ видається податковий вексель на суму акцизного податку, нарахованого на обсяг спирту етилового, що отримується виходячи із ставки, визначеної у п. 215.3 ст. 215 ПКУ. До видачі, обігу, погашення та здійснення протесту такого векселя застосовуються норми п. 229.1 ст. 229 ПКУ.

Податковий вексель на суму акцизного податку, нарахованого на обсяг спирту етилового, що буде використаний для виробництва дезінфікуючих засобів, може бути виданий виробниками лікарських засобів, на території яких діють податкові пости, або виробниками продукції хімічного і технічного призначення, включеної до переліку продукції хімічного і технічного призначення, для виробництва якої використовується спирт етиловий денатурований, затвердженого Кабінетом Міністрів України, місця зберігання спирту яких внесені до Єдиного реєстру місць зберігання спирту.

Відвантаження спирту етилового з акцизного складу виробникам лікарських засобів та виробникам продукції хімічного і технічного призначення, включеної до переліку продукції хімічного і технічного призначення, для виробництва якої використовується спирт етиловий денатурований, затвердженого Кабінетом Міністрів України, для виробництва дезінфекційних засобів дозволяється у кількості, що не перевищує об’єм наявних у розпорядженні місць зберігання спирту етилового, що внесені до Єдиного реєстру місць зберігання спирту.

На виробників лікарських засобів, які здійснюють виробництво дезінфекційних засобів з використанням спирту етилового, акцизний податок з якого справляється за ставкою 0 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту, не поширюється дія абзаців другого – десятого п.п. 229.1.8 п. 229.1 ст. 229 ПКУ.

На 01 січня 2021 року перенесено запровадження процедури «КЕШБЕК»

Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області звертає увагу платників, що механізм «кешбек» запроваджується передусім для боротьби з «нефіскальними» чеками, коли окремими несумлінними платниками споживачам надаються чеки, які не є фіскальними.

Законом України від 17 березня 2020 року № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 02.04.2020, запровадження процедури «КЕШБЕК» перенесено на  01 січня 2021 року.

«Єдинники», не зареєстровані платниками ПДВ, при імпорті товарів сплачують ПДВ без реєстрації

Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області нагадує, що для цілей оподаткування платником ПДВ є, зокрема, будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України.

Норми встановлені п. 180.1 ст. 180 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Якщо особи, не зареєстровані як платники ПДВ, ввозять товари на митну територію України в обсягах, що підлягають оподаткуванню згідно із законом, такі особи сплачують ПДВ під час митного оформлення товарів без реєстрації як платники такого податку (п. 181.2 ст. 181 ПКУ).

Тобто, суб’єкти господарювання – платники єдиного податку, не зареєстровані як платники ПДВ, повинні сплачувати ПДВ при ввезенні (імпорті) товарів на митну територію України під час митного оформлення таких товарів без реєстрації як платники такого податку.

Копійки у чеках при реалізації алкогольних напоїв і тютюнових виробів. Відображати чи округляти?

Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області, звертає увагу, що пунктом 4 Постанови Правління Національного банку України від 15.03.2018 р N 25 (далі - Постанова НБУ) передбачено, що юридичним особам, незалежно від організаційно-правової форми та форми власності і фізичним особам, що здійснюють підприємницьку діяльність, у випадку відсутності монет дрібних номіналів (1, 2, 5 і 25 копійок), слід проводити округлення загальних в чеку сум готівкових розрахунків за товари (роботи, послуги) і загальних сум розрахунків в акті про видачу коштів або іншому документі, який оформляється при поверненні коштів у випадку повернення товару.

Під округленням слід розуміти математичну операцію -  заміну числа в бік збільшення або зменшення з відповідною точністю.

Таким чином, з урахуванням примітки 4 додатка до Постанови N 957, суб'єктами господарювання при здійсненні роздрібної торгівлі алкогольними напоями застосовується механізм заокруглень, що виникає при оплаті вартості товарів (робіт, послуг) за готівку, за умови дотримання вимог Закону N 481 та Постанови N 957 , тобто за цінами не нижчими від встановлених мінімальних роздрібних цін на алкогольні напої.

При здійсненні роздрібної торгівлі тютюновими виробами застосовується механізм заокруглень, що виникає при оплаті вартості товарів (робіт, послуг) за готівку, за умови дотримання вимог Закону N 481 та Кодексу, тобто за цінами не вищими від максимальних роздрібних цін, збільшених на суму акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Відповідно до пункту 5 розділу I Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 р N 13, розрахункові документи, що друкуються РРО, можуть містити додаткові дані про проміжний підрахунок загальної суми по чеку, сумі здачі і інші дані, включаючи інформацію, визначену технічними вимогами до спеціалізованих реєстраторів розрахункових операцій.

Таким чином, суб'єкти господарювання можуть додатково друкувати в реквізитах розрахункових документів загальну вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах фіскального чека в такий спосіб:

- після рядка 7 фіскального чека перед рядком 8 фіскального чека додати нові рядки "Загальна вартість придбаних товарів (отриманих послуг) за чеком до округлення" і "округлена знижка / округлена надбавка";

- в рядку 8 фіскального чека "СУМА" вказувати "Загальна вартість придбаних товарів (наданих послуг) за чеком після округлення".

Саме зазначена сума вважається сумою розрахунку з відповідного розрахункового документу.

При цьому, в підсумок розрахункових операцій z-звіту і x-звіту відповідно до пунктів 15 і 17 "Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2002 р N 199 ( зі змінами), повинен потрапляти загальний підсумок розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги), тобто сума розрахункових документів після округлення.

Інвестиційний прибуток в декларації про майновий стан і доходи

Головне управління ДПС у Харківській області нагадує, що відповідно до  підпункту 164.2.9 статті 164 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається інвестиційний прибуток від проведення операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах (крім доходу від операцій, зазначених у підпунктах 165.1.40 і 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 ПКУ).

Облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Звітним періодом вважається календарний рік за результатами якого платник податку зобов’язаний подати річну податкову декларацію, в якій має відобразити загальний фінансовий результат (інвестиційний прибуток або інвестиційний збиток), отриманий протягом такого звітного року (підпункт  170.2.1 статті 170 ПКУ).

Інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу з урахуванням курсової різниці (за наявності), та його вартістю, що визначається із суми документально підтверджених витрат на придбання такого активу з урахуванням норм підпунктів 170.2.4 - 170.2.6 статті 170 ПКУ (крім операцій з деривативами).

Отже, громадянин, який протягом звітного року продає інвестиційний актив (корпоративні права) та отримує інвестиційний прибуток, повинен включити суму такого прибутку до загального річного оподатковуваного доходу та подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи.

До продажу інвестиційного активу прирівнюються також операції з:

- обміну інвестиційного активу на інший інвестиційний актив;

- зворотного викупу або погашення інвестиційного активу його емітентом, який належав платнику податку;

- повернення платнику податку коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених ним до статутного капіталу емітента корпоративних прав, у разі виходу такого платника податку з числа засновників (учасників) такого емітента чи ліквідації такого емітента.

Придбанням інвестиційного активу вважаються також операції з внесення коштів або майна до статутного капіталу юридичної особи – резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права.

Інвестиційний актив, подарований платнику податку чи успадкований платником податку, вважається придбаним за вартістю, що дорівнює сумі державного мита та податку з доходів фізичних осіб, сплачених у зв’язку з таким даруванням чи успадкуванням.

Нагадуємо, що останній день подання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2019 рік  – 30.06.2020.

Податкове зобов’язання, визначене такими фізичними особами у декларації про майновий стан і доходи за 2019 рік необхідно сплатити в термін - до 01 жовтня 2020 року.

До уваги ФОП, що обрали загальну систему оподаткування!

Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області нагадує, що під час нарахування (виплати) фізичній особі – підприємцю (далі – ФОП) доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб’єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) у джерела виплати, якщо ФОП, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб’єкта підприємницької діяльності.

Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195 та 14.1.222 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Норми встановлені п. 177.8 ст. 177 ПКУ.

Якщо юридична особа укладала договір з фізичною особою – громадянином, при цьому не отримала відповідні документи що підтверджують її державну реєстрацію відповідно до закону як суб’єкта підприємницької діяльності, то при виплаті доходу така юридична особа зобов’язана утримати ПДФО та подати до контролюючих органів податковий розрахунок за формою № 1ДФ.

ФОП, в свою чергу, подає податкову декларацію про майновий стан і доходи за звітний календарний рік, в якій відображає суму доходу отриманого від податкового агента та суму утриманого ПДФО.

Податковий календар на 30 квітня 2020 року

Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області доводить до відома платників, що

четвер, 30 квітня 2020 року,

останній день сплати:

акцизного податку за березень 2020 року;

податку на додану вартість за березень 2020 року;

плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (крім громадян) за березень 2020 року;

рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини за березень 2020 року;

рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України за березень 2020 року;

рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами за березень 2020 року;

рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України за березень 2020 року;

єдиного податку платниками четвертої групи за І квартал 2020 року;

податку на доходи фізичних осіб з нарахованого, але не виплаченого доходу за березень 2020 року;

військового збору з нарахованого, але не виплаченого доходу за березень 2020 року;

податку на доходи фізичних осіб із загальної суми доходів у вигляді процентів, нарахованих за березень 2020 року на суми банківських вкладних (депозитних) або поточних рахунків, ощадних (депозитних) сертифіка тів, вкладів (депозитів) членів кредитної спілки у кредитній спілці;

останній день подання:

звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (форма № Д5 (річна)) особами, які провадять незалежну професійну діяльність, та членами фермерського господарства за 2019 рік.

Справляння рентної плати за спеціальне використання води садівницькими та городницькими товариствами (кооперативами)

Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області повідомляє, що платниками рентної плати за спеціальне використання води (далі – рентна плата) є, зокрема, первинні водокористувачі – суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів.

Норми встановлені п. 255.1 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

При цьому п. 255.1 ст. 255 ПКУ не передбачені виключення із платників рентної плати для суб’єктів, які отримали дозвіл на спеціальне водокористування.

Об’єктом оподаткування рентною платою є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі (п. 255.3 ст. 255 ПКУ).

Згідно з п.п. 255.4.10 п. 255.4 ст. 255 ПКУ рентна плата не справляється за воду, що використовується садівницькими та городницькими товариствами (кооперативами).

Таким чином, за обсяги води, що вилучені з водних об’єктів садівницькими та городницькими товариствами (кооперативами) на підставі дозволу на спеціальне водокористування та безпосередньо використані ними, рентна плата не справляється, а об’єкт оподаткування рентною платою (використаний обсяг води) декларується із зазначенням у р. 10.2 розрахунку рентної плати за спеціальне використання води коефіцієнта у розмірі 0 (нуль).

За обсяги води, що вилучені з водних об’єктів садівницькими та городницькими товариствами (кооперативами) на підставі дозволу на спеціальне водокористування, та передані (реалізовані) іншим категоріям споживачів, які використовують таку воду в підприємницькій діяльності, рентна плата справляється, а об’єкт оподаткування (використаний (переданий/реалізований) обсяг води) декларується із зазначенням у р. 10.2 розрахунку рентної плати за спеціальне використання води коефіцієнта у розмірі 1 (один).

Загальний оподатковуваний дохід особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, формується за касовим методом

Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області інформує, що відповідно до п. 178.3 ст. 178 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.

У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат.

При цьому, ПКУ не передбачено будь-якого переліку витрат для осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність.

З метою забезпечення дотримання принципів оподаткування, доцільно при визначенні сукупного чистого доходу враховувати витрати, які пов’язані із провадженням певного виду незалежної професійної діяльності та підтвердженні документально.

Датою при формуванні загального оподатковуваного доходу у особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, є дата фактичного надходження коштів на банківський рахунок (у касу) або отримання інших видів компенсацій, тобто застосовується касовий метод.

Головне управління податкової служби та Громадська рада при ГУ: online співпраця

Сьогодні  відбулася конференція Zoom, в якій взяли участь начальник управління комунікацій податкової служби Харківщини Яна Чуб, Голова Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Харківській області Ігор Суханов, радник Голови Громадської ради Олена Знаткова, голова Комітету податкової політики Громадської ради Ірина Таран та інші.

У ході заходу були обговорені питання, які наразі є актуальними для представників малого та середнього бізнесу  регіону. Так Ігор Суханов зазначив, що серед підприємців та громадян у зв’язку з загрозою розповсюдження коронавірусної хвороби (COVID -19) поширюється волонтерський рух для надання допомоги закладам охорони здоров’я.  Тому виникає питання: а чи будуть передбачені пільги таким громадянам на вартість наданої допомоги?

Яна Чуб проінформувала, що громадянам буде повернуто із бюджету у вигляді податкової знижки частину коштів або вартості, зокрема, лікарських засобів для медичної допомоги хворим, дезінфекційних засобів і антисептиків, медичних виробів й обладнання, які добровільно перераховані громадським об’єднанням й благодійним організаціям, або закладам охорони здоров’я державної чи комунальної власності протягом карантину. Для отримання податкової знижки таким громадянам необхідно мати офіційний дохід у вигляді заробітної плати  та надати до податкового органу декларацію про майновий стан і доходи за 2020 рік. Зробити це можна буде протягом усього наступного року, як в паперовому вигляді, так і через «Електронний кабінет».

Ірина Таран, відмітила, що в умовах самоізоляції актуальним є питання комунікації підприємців та громадян з податковою службою, та  запитала, які можливості для спілкування з податковою існують наразі.

Податківець відмітила, що на період запровадження  надзвичайної ситуації та введення додаткових обмежувальних заходів, направлених на запобігання поширенню коронавірусу, спілкування з платниками податків відбувається в електронному вигляді. Але платники можуть звернутись в Центри обслуговування платників м. Харкова та області за попереднім записом (за телефоном) виключно для надання невідкладних послуг у разі гострої необхідності, зокрема: видачі картки платника податків, внесення до паспорта громадянина України (у формі книжечки) даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків; внесення до паспорта громадянина України (у формі книжечки) відмітки про наявність права здійснювати будь - які платежі за серією та номером паспорта. Вона рекомендувала користатися електронними сервісами ДПС. А для отримання  консультацій телефонувати до податкової за номерами, розміщеними на субсайті. Також Яна Чуб зазначила, що з актуальною податковою інформацією можна ознайомитися, як на субсайті Головного управління ДПС у Харківській області, так і на офіційних сторінках регіональної податкової служби  у соціальних мережах Facebook, Instagram, Twitter та каналі Telegram.

В свою чергу Олена Знаткова окреслила ряд питань, що турбують внутрішньопереміщених осіб. Вона відмітила, що  ця категорія підприємців в такий не простий для бізнесу час потребує підтримки.

Голова Громадської ради Ігор Суханов запевнив, що з боку Громадської ради він гарантує оперативне реагування на гострі ситуації, які можуть скластися у підприємців - ВПО. Але водночас він зауважив, що всі підприємці повинні працювати у рівних умовах з дотриманням норм діючого законодавства. Особливо він підкреслив необхідність офіційного працевлаштування та збереження трудових відносин з найманими працівниками, зокрема на ринках міста Харкова та області.

Наприкінці учасники заходу вирішили і надалі продовжувати спілкування у форматі онлайн для обговорення питань, що виникають у представників бізнесу  для оперативного їх вирішення та подальшого висвітлення.  

За підсумками березня фіскальна ефективність ПДВ зросла майже на 10%

За підсумками декларування ПДВ зберігається тенденція випереджаючих темпів росту сум податку до обсягів постачання.

Без урахування НАК «Нафтогаз України», АТ «Укргазвидобування», АТ «Укртрансгаз», ПАТ «Укрнафта» за деклараціями березня 2020 року було задекларовано 17,9 млрд грн ПДВ, що на 900 млн грн, або на 5,3% більше, ніж минулого року. При цьому за цей же період обсяг постачання скоротився на 4,2% (з 729,7 млрд грн до 699,2 млрд грн).

«Як нам це вдалося? Жодної магії – тільки припинення мінімізаційних схем та збільшення якості адміністрування ПДВ. Цей результат краще за будь-які слова говорить про те, що податкова служба робить свою роботу. І якими би не були зовнішні виклики, ефективність її лише зростатиме. Попри масовані атаки шахраїв та їх покровителів, кошти і надалі надходитимуть до бюджету, а чесний бізнес вчасно отримуватиме відшкодування», – наголосив Голова ДПС Сергій Верланов.

Понад 443 млн грн плати за землю отримали місцеві бюджети Харківщини

Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що за січень – березень 2020 року до  місцевих бюджетів власниками та користувачами земельних ділянок сплачено  443,5 млн грн плати за землю. Досягнуто приріст у порівнянні з першим кварталом минулого року на 21,9 млн грн або на 5,2 відсотка.  Доведене завдання виконано на 106,3% (плюс 26,2 млн грн).

У податковій службі нагадують, що громадянам земельний податок та орендна плата за землю обчислюються контролюючим органом  (за місцем знаходження земельної ділянки) та платникам надсилаються (вручаються) податкові повідомлення.

Громадяни повинні сплатити плату за землю  протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення – рішення.

Участь у відеоселекторній нараді ДПС України

Керівництво Головного управління ДПС у Харківській області взяло участь у всеукраїнській відеоселекторній нараді ДПС України. Виконуючий обов’язки голови ДПС України Михайло Тітарчук зосередив увагу на виконанні завдань щодо якісного адміністрування податкових платежів, наданні дистанційного сервісу та забезпеченні своєчасних надходжень до бюджетів.

Керівник податкової служби регіону Артем Єфремов визначив пріоритети в роботі колективів в умовах карантину - професійний підхід у виконанні поставлених завдань, забезпечення якісного дистанційного обслуговування платників та підтримка наявних онлайн сервісів.

Керівництво Головного управління ДПС у Харківській області взяло участь у відеоселекторній нараді ДПС України

Керівництво Головного управління ДПС у Харківській області взяло участь у відеоселекторній нараді ДПС України. Виконуючий обов’язки голови ДПС України Михайло Тітарчук зосередив увагу присутніх на забезпеченні виконання індикативних показників Міністерства фінансів України та запланованих надходжень у квітні 2020 року. Також під час наради було розглянуто питання опрацювання податкового боргу.

Керівник податкової служби регіону Артем Єфремов підкреслив важливість роботи по забезпеченню виконання бюджетних призначень та дотриманні особистої безпеки працівників під час карантинних заходів.

Податкова знижка для фізичних осіб

Докладно про податкову знижку під час онлайн конференціїї "Кампанія декларування доходів громадян 2020" розповіла начальник управління комунікацій Яна Чуб.

Згідно з нормами Податкового кодексу (ст.166) громадяни мають право надати податкову декларацію для отримання податкової знижки (компенсації певних витрат).

Податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб'єктами господарювання, - це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку - резидента у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів - фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених Кодексом.

Для отримання податкової знижки особа має бути громадянином України, мати офіційне працевлаштування та отримувати «білу» заробітну плату, з якої утримувався податок на доходи фізичних осіб.

    Податкова знижка - це, по суті, повернення з бюджету частини сплаченого із заробітної плати податку на доходи фізичних осіб.

Найчастіше, громадяни користуються правом на податкову знижку за витратами, пов'язаними з отриманням відповідної освіти у закладах середньої професійної та вищої освіти.

Також, до витрат, які включаються до податкової знижки  відносяться:

-                     сума коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної та загальної середньої освіти;

-         частина суми процентів, сплачених таким платником податку за користування іпотечним житловим кредитом;

-   сума коштів або вартість майна, перерахованих (переданих) платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям;

 - сума витрат платника податку на сплату страхових платежів та пенсійних внесків, сплачених платником податку страховику-резиденту, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення,

- сума витрат платника податку на усиновлення дитини та оплату допоміжних репродуктивних технологій;

 - сума коштів, сплачених платником податку у зв'язку із переобладнанням транспортного засобу, з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива;

 - суми витрат платника податку на сплату видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі, та процентів за ним.

 Термін подачі декларації за минулий рік на отримання податкової знижки - до кінця поточного року, тобто до 31 грудня 2020 року.

Враховувати можна тільки витрати, понесені в минулому році. Не скориставшись правом на податкову знижку в цьому році, громадянин втрачає його в наступному році.

Повернення податкової знижки здійснюється протягом 60 календарних днів після подачі декларації громадянином. Сума, що підлягає поверненню, зараховується на банківський рахунок платника податку.

Реєстрація бізнесу після 28 квітня: Мінюст спростовує міфи

28 квітня 2020 набрав чинності Закон України від 6 грудня 2019 р. № 361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі – Закон), який передбачає, зокрема, нові правила надання державному реєстратору інформації про кінцевих бенефіціарних власників (КБВ) юридичних осіб.

У зв'язку з цим в мережі циркулює низка міфів, які потребують спростування.

Міф № 1: необхідно терміново бігти до державного реєстратора для оновлення інформації про КБВ, інакше на керівника юридичної особи буде накладено штраф.

Реальність: в частині обов'язкового надання інформації про КБВ норми Закону почнуть працювати не 28 квітня 2020, а пізніше – з моменту набрання чинності наказом Мінфіну про затвердження форми та змісту структури власності юридичної особи. Поки що такий наказ не прийнято! Звертаємо увагу, що тримісячний строк для оновлення інформації про КБВ почне спливати лише після набрання чинності таким наказом. До цього моменту державні реєстратори проводять усі реєстраційні дії у звичайному режимі. Отже, поки що не потрібно штурмувати державних реєстраторів з проханнями про оновлення інформації про КБВ на виконання Закону. Мін'юст додатково поінформує про прийняття Мінфіном відповідного наказу та про подальший порядок дій.

Міф № 2: необхідно кожного разу при зверненні до державного реєстратора подавати структуру власності юридичної особи, нотаріально засвідчені копії паспортів КБВ тощо.

Реальність: надавати додаткові документи для реєстрації змін до відомостей про юридичну особу (наприклад, структуру власності, нотаріально засвідчену копію паспорта КБВ тощо) вимагається лише у разі зміни інформації про КБВ. В усіх інших випадках процедура реєстрації залишається без змін.

Міф № 3: з 28 квітня 2020 потрібно подавати безліч нових документів, у тому числі таких, які ще не затверджено. Будуть одні відмови в реєстрації.

Реальність: до дня набрання чинності наказом Мінфіну про затвердження форми та змісту структури власності юридичної особи (який теж поки що не підписаний), подання державному реєстратору документів для встановлення відомостей про КБВ, у тому числі і нотаріально засвідчених копій їх паспортів, не вимагається. Як і раніше, поки  достатньо заповнити необхідну інформацію у відповідній заяві.

Нові вимоги до переказу коштів. Що змінюється?

Важлива інформація!

Сьогодні набирає чинності закон про фінмоніторинг. В українців вже виникло чимало запитань, як закон позначиться на популярній фінансовій операції – переказі грошей.

Ми підготували для вас прості відповіді на поширені запитання. Спробували охопити всі сфери життя пересічного громадянина.

Але відразу хочемо заспокоїти:

закон суттєво не змінить життя 95% клієнтів банків, адже вони вже ідентифіковані

закон не змінює звичайні операції громадян. Ухвалювався він для того, щоб зіпсувати життя схемщикам, а не ускладнити життя простим людям

ті, зміни, які прописані у законі, усі учасники фінансового ринку можуть впровадити до кінця року. Для цього є перехідний період. У випадку порушень, Національний банк гарантує адекватне ставлення та розуміння.

Тримайте питання та відповіді:

Почнемо з простенького. Що тепер з оплатою комуналки?

Нічого нового. Ідентифікація платника комунальних послуг не потрібна, як і інших простих платежів.

Хочу перевести родичу 10 тис. грн з карти на карту. Чи є якісь обмеження?

Ні. Жодних змін для переказів з карти на карту. Вільно переказуйте як 10 тис. грн, так і 25 тис. грн (у межах сум, дозволених банком). У банку вже є вся інформація про власника карти. Це ідентифікований клієнт.

А якщо у мене 10 тис. грн готівкою? Як краще переказати, і чи потрібна додаткова перевірка?

Зробити цю операцію можна у відділенні банку. Для цього потрібен буде паспорт.
Інший спосіб – переказ через термінали самообслуговування, банкомати з функцією прийому готівки. Якщо такий пристрій має зчитувач даних з картки, то операцію можна зробити і на 10 тис. грн і на 20 тис. грн.

Якщо ж такого зчитувача немає, і верифікацію провести не можна, то все в межах ліміту до 5 тис. грн. Ті фінансові компанії, що не обладнали термінали зчитувачами, матимуть час це зробити до кінця року.

А як щодо поповнення кредитки через термінал?

Аналогічно. До 5 тис. грн без ідентифікації. Від 5 тисяч – у відділенні або через ПТКС, що технологічно може забезпечити перевірку платника.

Я орендую квартиру за 10 тис. грн на місяць. Раніше я переказував ці гроші власнику квартири на карту. Тепер мені потрібно дробити платіж?

Дробити платежі на частини не потрібно. Для переказів з карти на карту закон нічого не змінює.

Якщо ви будете поповнювати картку через термінал, то все залежить від того, чи є у такого терміналу ліміт. Якщо він встановлений на рівні 5 тис. грн, то більше ви переказати не зможете.

Добре. Тоді я двічі переведу по 5 тис. грн на карту. Її не заблокують?

Ні. Це низькоризикова операція. Поодинокі перекази на 10 чи 20 тис. грн не цікавлять тих, хто їх перевіряє. І потреби у підтвердженні походження коштів тут немає.

Закон про фінмоніторинг про інше. Банки мають фокусуватись на найвищих зонах ризику – операціях понад 400 тис. гривень, а також на незвичайних операціях клієнтів. Наприклад, клієнт займається 10 років торгівлею овочів, а потім переказує гроші за оплату металолому на сотні тисяч гривень. Це дивна, непритаманна операція. Варто звернути увагу на цей екзотичний випадок.

Купую телевізор в інтернет-магазині за 40 тис. грн. Які тут «підводні камені»?

Якщо платите картою – нічого нового. Якщо доставка телевізора буде через поштового оператора, а оплата накладеним платежем – то згадуємо про правила роботи з готівкою. Поштовик попросить у вас особисті документи.

Як бути із переказом з-за кордону на валютний рахунок? Чи є ліміти?

Ви вже ідентифікований клієнт, якщо у вас є валютний рахунок в банку. Жодних лімітів та обмежень законом про фінмон не встановлено.

Хочу переказати 10 тисяч гривень міжнародною системою переказів. Чи потрібна ідентифікація?

Так, при здійсненні цієї операції необхідно ідентифікувати та верифікувати платника. Тобто клієнту треба мати з собою паспорт та пояснити, що це за платіж, наприклад, зазначити у реквізитах, що це допомога родичам.

Йду у відділення банку зробити переказ на 100 тис. грн або відкривати депозит на 150 тис. грн. Взяв паспорт. Довідка про доходи потрібна?

Ні, не потрібна. Ми завжди казали банкам, що клієнти не повинні надавати інформацію про джерела походження коштів за простими операціями на «допорогові» суми.

Підтверджувати походження коштів треба лише під час великих операцій – понад 400 тис. гривень. Підхід до вивчення джерел походження не змінився.

А якщо переказ на 500 тис. грн? А джерел походження немає. Чи заблокують рахунок, а кошти на ньому – «заморозять»?

Банк не блокує безпідставно рахунки клієнтів, якщо має про них всю необхідну інформацію. Ви ж коли відкривали рахунок, то й заповнювали анкету, вказували інформацію про себе та доходи. Банк знає історію операцій клієнта і знає, які операції є звичними для нього.

Погодьтеся, дивно, якщо студент, який щомісяця отримує стипендію одну тисячу гривень, а потім купуватиме квартиру за мільйон гривень?! Водночас абсолютно нормальною це буде операція для клієнта із середнім або вищим за середній рівнем доходів.

Як користуватися електронним гаманцем? Чув, що відтепер потрібна ідентифікація. А для поповнення мобільного рахунку теж потрібна?

Так, ідентифікація та верифікація власників електронних гаманців потрібна. Але не таких гаманців, що використовуються для оплати мобільних послуг. Для них зроблено виняток в законі.

Перевіряти потрібно власників гаманців, які купують через них товари чи платять за послуги. Для цього також є час до кінця року. Потрібні документи: паспорт та ідентифікаційний код. Операції через е-гаманці будуть лімітованими, і якщо клієнт дотримуватиметься цих лімітів, він зможе пройти спрощену ідентифікацію.

Бонусне питання. Якщо ви ріелтор або бухгалтер, якщо ви граєте в азартні ігри, або купуєте смарагди за десятки тисяч гривень, і чули, що новий закон про фінмоніторинг вас зачепить, але не знаєте, як і не маєте пояснення, пояснюємо.

Ці питання – компетенція інших фінансових регуляторів, зокрема Міністерства фінансів. Але ми впевнені, що незабаром ви отримаєте відповідні роз’яснення. До кінця року вам дадуть час на приведення своєї роботи у відповідність до вимог закону.

28 квітня 2020 року в Україні діють нові правила боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом

Зміни внесено Законом України від 06.12.2019 року №361- ІХ «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».

Закон передбачає:

�� перехід до застосування суб’єктами первинного фінансового моніторингу ризик - орієнтованого підходу, де враховуються критерії ризику, які пов’язані з його клієнтами, географічним розташуванням держави реєстрації клієнта або установи, через яку він здійснює передачу (отримання) активів, видом товарів та послуг, що клієнт отримує від суб’єкта первинного фінансового моніторингу, способом надання (отримання) послуг;
�� розмежування фінансових операцій, що підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу на порогові фінансові операції, які мають обмеження в сумі, та на підозрілі фінансові операції (діяльність), щодо яких виникає підозра (підстави для підозри) про їх зв'язок з злочинною діяльністю або фінансуванням тероризму і розповсюдженням зброї масового знищення;
�� збільшення суми фінансових операцій, що підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу (з 150 тис. грн до 400 тис. грн) з одночасним зменшенням кількості ознак таких фінансових операцій (з 17 до 4);
�� перехід до застосування кейсового звітування про підозрілі операції своїх клієнтів;
�� можливість використання результатів належної перевірки, здійсненої іншим суб’єктом первинного фінансового моніторингу;
�� створення прозорого інструменту притягнення до відповідальності за порушення;
�� скорочення затрат банків та фінансових установ на звітування про фінансові операції завдяки можливості автоматизації процесу надання інформатизації та зменшення періодичності інформування;
�� удосконалену процедуру розкриття кінцевих бенефіціарних власників та структуру власності юридичної особи.

Щоб переглянути добірку матеріалів журналу «Вісник» по темі «Фінансовий моніторинг» перейдіть за посиланням https://cutt.ly/4yiBehG

Яка сума неоподатковуваного мінімуму доходів громадян?

Відповідно до п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі — ПКУ) якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17,0 грн, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп. 169.1.1 ст. 169 розділу IV ПКУ для відповідного року.

Податкова соціальна пільга надається в розмірі, що дорівнює 50 % розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, — для будь-якого платника податку.

Довідково: прожитковий мінімум з 1 січня 2020 року — 2 102,0 грн.

СОVID-19: у період карантину введено окремі коди пільг

Законом України від 30.03.2020 р. № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-19)», який набрав чинності з 02.04.2020 р., скасовано ПДВ для ввезення медичних товарів і звільнено бізнес від сплати земельного податку та податку на майно, орендної плати за земельні ділянки, що перебувають у державній та комунальній власності. Також передбачено  низку пільг для юридичних осіб – платників податків на прибуток підприємств.

Тому 08.04.2020 р. Державна податкова служба України оновила довідники пільг№ 98/1 та № 98/2.

Зокрема, з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість введено окремі коди пільг. 

У довідниках надано перелік пільг, початок та кінець дії пільг:

- по податку на додану вартість;

- пільги з податку на прибуток підприємств;

- пільги по акцизному податку з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції),

- пільги по платі за землю;

- пільги з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, пільги по місцевих податках та зборах.

А також нагадаємо, що до 10 лютого включно потрібно було востаннє подати Звіт про податкові пільги за 2019 рік, тобто з 2020 року скасовується подання окремого звіту про суми податкових пільг.

Облік сум податкових пільг здійснюватиметься контролюючим органом на підставі інформації, відображеної в поданій такими суб’єктами господарювання податковій звітності.

Карантинне. Тимчасові зміни щодо строків подання та розгляду скарг платників податків

Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області повідомляє, що п. 52 прим. 8, який Законом України від 30.03.2020 №540 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням короновірйсної хвороби (COVID-19)» внесено до підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс) передбачено зупинення перебігу строків встановлених статтею 56 Кодексу (в частині процедури адміністративного оскарження), щодо скарг платників податків (крім скарг щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від'ємного значення з податку на додану вартість), що надійшли (надійдуть) до 31 травня 2020 року та/або які не розглянуті станом на 18 березня 2020 року.

Таке зупинення не породжує будь-яких наслідків передбачених статтею 56 Кодексу.

Водночас з урахуванням того, що перебіг строків, які зупинялися, продовжується то контролюючий орган має право прийняти відповідне рішення з1 червня 2020 року з урахуванням часу що минув до такого зупинення.

Звертаємо увагу, що перебіг строків розгляду скарг в адміністративному порядку не зупиняється та застосовуються наслідки порушення їх розгляду передбачені пунктом 56.9 статті 56 Кодексу стосовно скарг щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від'ємного значення з податку на додану вартість.

Податкова звітність: відображення суми резерву уцінки запасів

Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області повідомляє, що відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст.  134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Різниці, що виникають при формуванні резервів (забезпечень) відносно забезпечення для відшкодування наступних (майбутніх) витрат визначені п. 139.1 ПКУ.

Фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму витрат на створення забезпечень (резервів) для відшкодування наступних (майбутніх) витрат (крім забезпечення (резерву) витрат на оплату відпусток працівникам, інших виплат, пов'язаних з оплатою праці, та витрат на сплату єдиного соціального внеску, що нараховується на такі виплати) відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (пп. 139.1.1 п. 131.1 ст.  131 ПКУ).

Згідно з пп. 139.1.2 п. 139.1 ст. 139 ПКУ фінансовий результат до оподаткування зменшується:

на суму використання створених забезпечень (резервів) витрат (крім забезпечення (резерву) витрат на оплату відпусток працівникам, інших виплат, пов'язаних з оплатою праці, та витрат на сплату єдиного соціального внеску, що нараховується на такі виплати), сформованого відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

на суму коригування (зменшення) забезпечень (резервів) для відшкодування наступних (майбутніх) витрат (крім забезпечення (резерву) на відпустки працівникам, інших виплат, пов'язаних з оплатою праці, та витрат на сплату єдиного соціального внеску, що нараховується на такі виплати), на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

У разі якщо підприємством ухвалено рішення здійснювати уцінку матеріалів через створення резерву (забезпечення) знецінення запасів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, то в такому випадку виникають різниці згідно з п. 139.1 ст. 139 ПКУ для коригування фінансового результату до оподаткування.

Форма Податкової декларації з податку на прибуток підприємств затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 р. № 897 (у редакції наказу від 28.04.2017 р. № 467 зі змінами та доповненнями) (далі - декларація).

Різниці, визначені ПКУ, відображаються у Додатку РІ до рядка 03 РІ декларації.

У рядку 2.1.1 цього додатка декларації відображається сума витрат на створення забезпечень (резервів) для відшкодування наступних (майбутніх) витрат відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

У рядку 2.2.1.1 - сума коригування (зменшення) забезпечень (резервів) для відшкодування наступних (майбутніх) витрат, на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Офіс великих платників податків ДПС повідомляє, що відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст.  134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Різниці, що виникають при формуванні резервів (забезпечень) відносно забезпечення для відшкодування наступних (майбутніх) витрат визначені п. 139.1 ПКУ.

Фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму витрат на створення забезпечень (резервів) для відшкодування наступних (майбутніх) витрат (крім забезпечення (резерву) витрат на оплату відпусток працівникам, інших виплат, пов'язаних з оплатою праці, та витрат на сплату єдиного соціального внеску, що нараховується на такі виплати) відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (пп. 139.1.1 п. 131.1 ст.  131 ПКУ).

Згідно з пп. 139.1.2 п. 139.1 ст. 139 ПКУ фінансовий результат до оподаткування зменшується:

на суму використання створених забезпечень (резервів) витрат (крім забезпечення (резерву) витрат на оплату відпусток працівникам, інших виплат, пов'язаних з оплатою праці, та витрат на сплату єдиного соціального внеску, що нараховується на такі виплати), сформованого відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

на суму коригування (зменшення) забезпечень (резервів) для відшкодування наступних (майбутніх) витрат (крім забезпечення (резерву) на відпустки працівникам, інших виплат, пов'язаних з оплатою праці, та витрат на сплату єдиного соціального внеску, що нараховується на такі виплати), на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

У разі якщо підприємством ухвалено рішення здійснювати уцінку матеріалів через створення резерву (забезпечення) знецінення запасів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, то в такому випадку виникають різниці згідно з п. 139.1 ст. 139 ПКУ для коригування фінансового результату до оподаткування.

Форма Податкової декларації з податку на прибуток підприємств затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 р. № 897 (у редакції наказу від 28.04.2017 р. № 467 зі змінами та доповненнями) (далі - декларація).

Різниці, визначені ПКУ, відображаються у Додатку РІ до рядка 03 РІ декларації.

У рядку 2.1.1 цього додатка декларації відображається сума витрат на створення забезпечень (резервів) для відшкодування наступних (майбутніх) витрат відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

У рядку 2.2.1.1 - сума коригування (зменшення) забезпечень (резервів) для відшкодування наступних (майбутніх) витрат, на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

До 1 липня експорт гречки під забороною

Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області повідомляє, що згідно з Постановою «Про внесення змін до додатку 1 постанови Кабінету міністрів України від 24.12.2019 року №1109» забороняється до 1 липня експортувати гречку на зовнішні ринки.

Так Постановою запроваджується тимчасово, до 01.07.2020 року режим ліцензування та квотування експорту гречки та зерна гречки лущеного (без плодової оболонки).

Зокрема, встановлено, нульовий обсяг квоти для зазначених товарів, за кодами згідно УКТЗЕД 1008 10 00 00 та 1104 29 17 00. Відповідні зміни внесено до додатку 1 Постанови 1109 «Обсяг квот товарів, експорт яких підлягає ліцензуванню у 2020 році».

 ПДВ: строки давності для включення до ПК за митними деклараціями

Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області нагадує правила формування податкового кредиту з ПДВ, які встановлені статтею  198 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно з пунктом 198.1 статті  198 ПКУ до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання (виготовлення) товарів та послуг, необоротних активів, ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПКУ датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів, датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті  187 ПКУ, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пунктом 201.12 статті 201 ПКУ визначено, що у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 ПКУ.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної / розрахунку коригування.

Таким чином, норма щодо включення суми ПДВ до складу податкового кредиту протягом 1095 днів стосується лише податкових накладних і не може застосовуватися до сум ПДВ, що включаються до складу податкового кредиту на підставі митних декларацій.

Отже суми ПДВ на підставі митних декларацій включаються до складу податкового кредиту виключно у тому періоді, в якому відбулось оформлення відповідної митної декларації.

Відповідно до пункту 50.1 статті  50 ПКУ у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених статтею 50 ПКУ), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Отже, у разі якщо платником податку при імпорті товарів, основних фондів сплачені суми ПДВ, зазначені у митній декларації, не були включені до складу податкового кредиту, то платник податку має можливість суми сплаченого ПДВ включити до податкового кредиту за відповідний звітний період, в якому виникли підстави для включення таких сум до складу податкового кредиту шляхом подання уточнюючого розрахунку (з урахуванням строків давності).

ПДВ: чи потрібно коригувати ПЗ у разі здійснення постачання товарів які звільненні від оподаткування

Платникам податку які здійснювали постачання товарів що включені до переліку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 березня 2020 року № 224  (далі – Перелік №224) з нарахуванням ПДВ слід забезпечити проведення коригування податкових зобов’язань з ПДВ щодо операцій які були здійснені (відбулася «перша подія») з дати запровадження пільги з оподаткування (з 17 березня 2020 року) до дати набрання чинності Законом № 540-ІХ (до 2 квітня 2020 року).

При цьому платники податку мають провести перерахунки згідно з якими сума ПДВ що була сплачена (нарахована) у складі вартості придбаних товарів та відображена в податкових накладних складених щодо операцій із такими товарами які відбулися в період з 17.03.2020 до 01.04.2020 року (включно), має бути або повернута покупцям або зарахована в рахунок оплати вартості наступних поставок.

 При проведенні такого коригування:

 -платник податку - постачальник повинен скласти розрахунок коригування до податкової накладної, яка була складена з нарахуванням ПДВ в якому вказати зі знаком «мінус» показники щодо поставлених товарів із Переліку № 224. Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) отримувачем (покупцемтоварів; 

-платник податку - постачальник повинен скласти та зареєструвати в ЄРПН податкову накладну на операцію з постачання товарів з Переліку №224, яка звільняється від оподаткування без нарахування ПДВ.

У випадку якщо постачання товарів що включені до Переліку № 224, здійснювалось з нарахуванням ПДВ кінцевому споживачу (неплатнику ПДВ), у зв'язку з чим повернення сплаченого податку покупцям неможливе, коригування нарахованих сум податкових зобов'язань безпосереднім продавцем не здійснюється Відповідна сума ПДВ одержаного від кінцевих споживачів - неплатників податку у складі ціни товарів, враховується таким продавцем при визначенні податкових зобов'язань з ПДВ за відповідний звітний період у загальному порядку.

Окремо зазначимо що з урахуванням положень Закону України від 17 березня 2020 року № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID19)», протягом періоду з 1 березня по 31 травня 2020 року не застосовуються санкції за нереєстрацію (несвоєчасну реєстрацію податкових накладних/ розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН.

Особливості складання податкової накладної за операціями які звільненні від оподаткування

При складанні податкової накладної за операціями з постачання товарів, які включені переліку відповідно до Постанови Міністрів України від 20 березня 2020 року № 224 (далі – Перелік №224) необхідно зазначати:

-у верхній лівій частині податкової накладної у графі "Складена на операції, звільнені від оподаткування робиться помітка “Без ПДВ";

-у графі 8 розділу Б (таблична частина) податкової накладної вказується код ставки податку "903";

- у графі 9 зазначається код пільги, визначений Довідником пільг, наданих чинним законодавством по сплаті податків, зборів, інших обов'язкових платежів (далі - Довідник). Згідно із Довідником № 98/2, складеним за станом на 02 квітня 2020 року, для операцій з постачання товарів, включених до Переліку № 224, застосовується код пільги 14060544.

У випадку якщо у платника відсутня можливість зареєструвати в ЄРПН податкову накладну із зазначенням у графі 9 такої накладної коду пільги 14060544, то в такому випадку платник податку у графі 9 має можливість проставити умовний код "99999999".

У разі одночасного постачання товарів включених до Переліку № 224 (операції з постачання яких звільняються від оподаткування), та будь-яких інших товарів та послуг операції з постачання яких підлягають оподаткуванню за ставкою ПДВ 7 або 20 %, платник податку має складати окремі податкові накладні для постачання товарів в межах оподатковуваних та звільнених від оподаткування ПДВ операцій адже одночасного відображення у одній податковій накладній цих двох типів операцій не передбачено.

Критерії та вимоги до товарів, які звільняються від оподаткування

Головний критерій для застосування пільги з оподаткування - включення товару до переліку затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2020 року № 224 .

Разом із тим Постанова Кабінету Міністрів України від 8 квітня 2020 року № 271 запроваджує додаткові критерії щодо товарів які мають бути дотримані для застосування режиму звільнення від оподаткування ПДВ як при ввезенні, так і при виробництві та постачанні їх на митній території України. Ці критерії для цілей застосування пункту 71 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу мають в повній мірі виконуватися з дати набрання чинності Постанови № 271 (з 15.04.2020).

Так наприклад для віднесення товарів зазначених у розділі «Медичні вироби медичне обладнання та інші товари що необхідні для здійснення заходів спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19<...>», до товарів необхідних для здійснення заходів спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19 <...>, які звільняються від сплати ввізного мита та операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування на додану вартість повинно бути:

- подано декларацію про відповідність та нанесено на товар або на його упаковку а також на супровідні документи якщо такі документи передбачені відповідним технічним регламентом знак відповідності технічним регламентам згідно з правилами та умовами його нанесення визначеними у відповідних Технічних регламентах затверджених постановами Уряду;

або

- подано повідомлення Міністерства охорони здоров’я про введення в обіг та/або експлуатацію медичних виробів (медичних виробів для діагностики in vitro, активних медичних виробів які імплантують), стосовно яких не виконані вимоги технічних регламентів або повідомлення Державної служби з питань праці про введення в обіг засобів індивідуального захисту, стосовно яких не виконані вимоги технічних регламентів.

Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області
 

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить


Фотогалереи изюмчан

Кто он-лайн

Сейчас на сайте:
Гостей - 28

 
Служба недвижимости Вилима.

 
 
 
 
 

Сушка зерна и древесины на отходах
БЕСПЛАТНЫЕ ОБОИ ДЛЯ РАБОЧЕГО СТОЛА

Дизайн РА «Изюминка»