Главная
Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області повідомляє Версия для печати Отправить на e-mail
23.04.2020

Юридичним особам доведеться оновити інформацію щодо кінцевих бенефіціарів

Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області повідомляє, що з 28.04.20  набуває чинності Закон від 06.12.19 р. № 361-ІХ «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню поширення зброї масового знищення» (далі - Закон N361).

Цим законом удосконалено механізм контролю над підозрілими фінансовими операціями, оскільки органам контролю важливо мати достовірну інформацію про осіб, в інтересах яких здійснюються ті або інші фінансові операції.


Кінцевим бенефіціарним власником вважається будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив (контроль) на діяльність клієнта та/або фізичну особу, від імені якої проводиться фінансова операція (п. 30 ст. 1 Закону № 361).

Для юридичних осіб кінцевим бенефіціарним власником є будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив на діяльність юридичної особи (в т.ч. через ланцюг контролю/володіння).

Хто зобов’язаний подавати інформацію

Підприємства (крім державних та комунальних) зобов'язані встановлювати свого кінцевого бенефіціара, постійно обновляти та зберігати інформацію про нього і надавати її держреєстратору у випадках і в обсязі, передбачених законом (ст. 641 Господарського кодексу).

Інформація, подана держреєстратору, потрапляє до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських  формувань (далі - ЄДР).

Зокрема, в ЄДР у складі відомостей про юридичну особу повинна бути інформація прo його кінцевого бенефіціара, а також про кінцевого бенефіціара його засновника, якщо засновник юридична особа (п. 9 ч. 2 ст. 9 Закону від 15.05.03 № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (далі – Закон № 755)). Тобто, встановлюються усі реальні фізичні особи – вигодоотримувачі конкретної юридичної особи.

У разі, якщо у юридичної особи або засновника (учасника) цієї юридичної особи немає кінцевого бенефіціара, то державному реєстратору надаються відомості про його відсутність.

Хто не подає інформацію

Інформація про кінцевого бенефіціара юридичної особи не подається, якщо y юрособи усі засновники - фізичні особи є бенефіціарами (п. 9 ч. 2 ст. 9 Закону №755).

Також відомості про бенефіціарів не подають: громадські формування; адвокатські об'єднання; ТПП;  об'єднання співвласників багатоквартирних будинків; релігійні організації; державні і комунальні підприємства; державні органи, органи місцевого самоврядування та їх асоціації.

Коли подається інформація

Наразі інформація про кінцевого бенефіціара подається відразу на етапі державної реєстрації юридичної особи (заява за формою 1 згідно наказу Мінюсту від 18.11.16 №3268/5), а потім – тільки у випадку змін даних про кінцевих бенефіціарів (заява за формою 2).

Починаючи з 28.04.20р. інформація про кінцевого бенефіціара буде подаватися:

1.В момент державної реєстрації юридичної особи.

2. Юридичні особи, зареєстровані до набрання чинності Закону № 361, будуть зобов’язані повторно надати держреєстратору інформацію про свого кінцевого бенефіціара в обсязі, визначеному цим законом та структуру власності протягом трьох місяців з дня набрання чинності нормативно-правовим актом, яким буде затверджена форма та зміст структури власності (п. 4 розд. X Закону № 361).

3. У випадку будь-яких змін даних про юридичну особу – протягом 30 робочих днів з дня їх виникнення.

4. Щорічно. Згідно нової ст. 171 Закону N755 (з 28.04.20 р.), починаючи з наступного року після своєї державної реєстрації юридичні особи повинні щорічно підтверджувати відомості прo кінцевого власника бенефіціара. Це потрібно робити впродовж 14 к.д. з дати держреєстрації.

Наслідки неподання інформації

Порушники будуть притягуватись до адміністративної відповідальності.

Відповідно до змін, внесених до частини шостої статті 16611 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за неподання або несвоєчасне подання державному реєстратору інформації про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи або про його відсутність, або документів для підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи накладатиметься штраф на керівника юридичної особи або особу, уповноважену діяти від імені юридичної особи (виконавчого органу), у розмірі від 1 000 до 3 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян" (від 17 тис грн. до 51 тис грн).

(Наразі за такі порушення накладається штраф у розмірі від 300 до 500  НМДГ (від 5 100 до 8 500 грн.).

Крім адміністративної відповідальності у певних випадках передбачено кримінальну відповідальність.

Так, відповідно до положень ст. 2051 Кримінального кодексу України за подання державному реєстратору завідомо неправдивих відомостей реєстрації юридичної особи застосовується кримінальна відповідальність у вигляді штрафу від 5000 до 8 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 85 000 до 136 000 грн.), або арешту на строк від 3 до 6 місяців, або позбавлення волі на строк до трьох років.

РРО: роль Z-звіту при цілодобовому режимі роботи

Правові засади застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені Законом України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон). Дія цього Закону поширюється на усіх суб'єктів господарювання та їх господарські одиниці, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Фіскальний звітний чек - документ встановленої форми, надрукований РРО, що містить дані денного звіту, під час друкування якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься до фіскальної пам'яті (ст. 2 Закону).

Суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо), при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій (п. 9 ст. 3 Закону). Ця норма враховує особливості роботи РРО, які повинні забезпечувати друкування таких звітів за кожний робочий день.

Відповідно до пункту 2 Вимог щодо реалізації фіскальних функцій РРО, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2002 № 199 (далі - Вимоги), Z-звіт - денний звіт з обнулінням інформації в оперативній пам'яті та занесенням її до фіскальної пам'яті РРО.

Зміна - період роботи РРО від реєстрації першої розрахункової операції після виконання попереднього Z-звіту, до виконання наступного Z-звіту.

У примітках до формату і розрядності даних, що зберігаються у фіскальній пам'яті (додаток до Вимог), зазначено, що максимальна тривалість зміни РРО не повинна перевищувати 24 години.

Одночасно звертаємо увагу на вимоги п. 11 глави II Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 № 148 (далі - Положення), яким передбачено, що готівка, яка надходить до кас, оприбутковується у день одержання готівки в повній сумі.

Оприбуткуванням готівки у касах установ/підприємств та їх відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави II  Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням розрахункової книжки оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Виходячи із наведених вимог законодавства, якщо суб'єкт господарювання працює цілодобово і робоча зміна розпочалась одного календарного дня, а закінчилась наступного календарного дня (наприклад, магазин розпочав роботу о 08 год. 00 хв. 23.03.2020 р., а закінчив о 08 год. 00 хв. 24.03.2020 р.), оприбуткування готівки здійснюється шляхом вчинення запису у КОРО, на підставі фіскальних звітних чеків РРО, при цьому дата оприбуткування у КОРО повинна відповідати даті роздрукування фіскальних звітних чеків РРО (Z-звіт повинен роздруковуватися після завершення робочої зміни о 08 год. 00 хв. 24.03.2020 р., оприбуткування готівки повинно здійснюватись у КОРО 24.03.2020 р.).

Інформаційний лист №10. Карантинні нововведення для бізнесу. Частина 3. Практичні особливості застосування звільнення від ПДВ

ДПС продовжує роз’яснювати положення податкового законодавства, запроваджені Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX.

У десятому випуску ви знайдете пояснення практичних аспектів виконання вимог пункту 71 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, яким, зокрема, передбачено звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання на митній території України товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19). Серед іншого, розглянуто особливості складання податкових накладних та відображення у податковій звітності операцій, здійснених у періоді з 17 березня по 2 квітня 2020 року.

Інформаційний лист можна скачати тут (https://tax.gov.ua/data/material/000/325/415669/Informaciyniy_list_10.pdf).

Новації для платників єдиного податку, запроваджені Законом № 532

Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області нагадує, що Законом України від 17 березня 2020 року № 532-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо підвищення доступності лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, які закуповуються за кошти державного бюджету, та створення умов для закупівель у сфері охорони здоров’я за кошти державного бюджету» (далі –Закон № 532), внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема до ст. 292.

Так, Законом № 532 п. 292.11 ст. 292 ПКУ доповнено новим пунктом, відповідно до якого:

до складу доходу, визначеного цією статтею, не включаються, зокрема безоплатно надані (передані) особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, на користь суб’єктів господарювання, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я, за умови якщо:

1) такі товари на день укладення договору про їх закупівлю були включені до Переліку лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, що закуповуються за кошти державного бюджету для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я, затвердженого Кабінетом Міністрів України, та

2) такі товари були придбані особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, за рахунок коштів державного бюджету, передбачених для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я або за кошти грантів (субгрантів) для виконання програм Глобального фонду для боротьби із СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні відповідно до закону.

У разі нецільового використання лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них платник податку зобов’язаний збільшити податкові зобов’язання за наслідками податкового періоду, на який припадає таке порушення, на суму єдиного податку за ставкою, передбаченою п. 293.5 ст. 293 ПКУ.

Норми набрали чинності 01.04.2020.

Тимчасові норми щодо процедури отримання спирту етилового для виробництва та відпуску дезінфекційних засобів

Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області звертає увагу платників, що Законом України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантів у зв’язку з поширенням корона вірусної хвороби (COVID-19)» внесено зміни, зокрема у сферу обігу підакцизних товарів.

Так, тимчасово до 30 квітня 2020 року:

1) суб’єкти господарювання при виробництві дезінфекційних засобів (3808 94 90 00 згідно з УК ТЗЕД) з використанням спирту етилового денатурованого, за умови встановлення податкових постів у таких суб’єктів, не зобов’язані:

обладнувати кожне місце отримання спирту етилового витратомірами-лічильниками обсягу виробленого спирту етилового, зареєстрованими в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового;

обладнувати кожне місце відпуску продукції, для виробництва якої використовується отриманий спирт етиловий, витратомірами-лічильниками обсягу виробленої продукції, зареєстрованими в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового.

При цьому кожне місце відпуску дезінфекційних засобів (3808 94 90 00 згідно з УК ТЗЕД) має бути обладнане, засобами обліку виробленої продукції, які повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, проведені відповідно до законодавства.

2) Державні підприємства, які є одночасно виробниками спирту етилового денатурованого та дезінфекційних засобів (код згідно з УКТЗЕД 3808 94 90 00) мають право використовувати вироблений ними спирт етиловий денатурований для виробництва дезінфекційних засобів (код згідно з УКТЗЕД 3808 94 90 00) без наявності зареєстрованих витратомірів-лічильників спирту етилового на лінії виробництва таких дезінфекційних засобів за умови обладнання кожного місця відпуску дезінфекційних засобів засобами обліку виробленої продукції.

3) Акцизні склади, на території яких виробляється спирт етиловий денатурований для виробництва дезінфекційних засобів (3808 94 90 00 згідно з УКТЗЕД), повинні бути обладнані на кожному місці отримання та відпуску спирту етилового неденатурованого, розташованому на акцизному складі, витратомірами-лічильниками спирту етилового, зареєстрованими в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового, а також засобами обліку денатуруючих добавок, які повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, проведені відповідно до законодавства.

Витратоміри-лічильники спирту етилового та засоби обліку виробленої продукції повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, проведені відповідно до законодавства.

4) Виробники спирту етилового денатурованого для виробництва дезінфекційних засобів (3808 94 90 00 згідно з УК ТЗЕД) та виробники дезінфекційних засобів (3808 94 90 00 згідно з УК ТЗЕД) заповнюють електронні документи, а саме подають до податкових органів дані про добовий фактичний обсяг отриманого спирту етилового та обсяг продукції, виробленої з його використанням, шляхом передач даних з витратомірів-лічильників спирту етилового та засобів обліку виробленої продукції.

Плата за землю – важливий внесок для наповнення місцевих бюджетів

Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області інформує, що основними нормативними документами, які регулюють земельні відносини в Україні, є Земельний кодекс України (далі – ЗКУ) та Податковий кодекс України (далі – ПКУ).

Згідно ст. 206 ЗКУ використання землі є платним.

Плата за землю – це місцевий податок у складі податку на нерухоме майно, яка є обов’язковою і запроваджується сільськими, селищними, міськими радами та радами об’єднаних територіальних громад та в повному обсязі зараховується до відповідних місцевих бюджетів.

Звертаємо увагу, що Законом України від 02 квітня 2020 року № 540 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби» (далі – Закон № 540), зокрема внесені зміни до порядку нарахування та сплати земельного податку та орендної плати за землю.

Так, плата за землю не нараховується та не сплачується за період з 01 березня по 31 березня 2020 року.

Отже, якщо у березні чи квітні 2020 року платниками плати за землю було подано уточнюючу податкову декларацію щодо зменшення податкового зобов’язання із сплати земельного податку чи орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за квітень 2020 року із причин, які не пов’язані із самостійним виявленням помилок, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, такі платники зобов’язані подати не пізніше 30 квітня 2020 року уточнюючу податкову декларацію з плати за землю на 2020 рік, в якій відобразити зміни податкового зобов’язання за податкові періоди березень та квітень 2020 року відповідно до нових положень.

При цьому, у разі подання таких податкових декларацій з підстав, визначених новою нормою Закону № 540, до таких платників податків не застосовуються санкції, визначені статтею 50 ПКУ та штрафні санкції згідно вимог п. 120.2 ст. 120 ПКУ, за внесення змін до податкової звітності в частині збільшення податкових зобов’язань з плати за землю за податковий період квітень 2020 року.

Одночасно, платники плати за землю (земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності) мають сплатити податкове зобов’язання за квітень 2020 року у повному обсязі за місцезнаходженням земельної ділянки у строк до 30 червня 2020 року без нарахування пені та штрафних санкцій.

При цьому таке звільнення передбачено лише для земельних ділянок, що використовуються ними в господарській діяльності.

На сьогоднішній день одним із важливих питань є забезпечення надходжень до місцевих бюджетів, оскільки органи місцевого самоврядування області не залишаються осторонь процесів боротьби із поширенням коронавірусної хвороби та максимально намагаються захистити її жителів.

З місцевих бюджетів фінансується ряд важливих захищених статей видатків, зокрема, придбання лікарських засобів, виробів медичного призначення, засобів діагностики, індивідуального захисту, заробітної плати працівникам медичної, соціальної сфер, тощо

З метою наповнення місцевих бюджетів для виконання в повній мірі органами місцевого самоврядування заходів безпеки та якісних умов проживання населення області, фінансування важливих захищених статей видатків, звертаємось до платників – сплатити плату на землю своєчасно та в повному обсязі!



Основні випадки обов’язкового подання декларації про майновий стан і доходи встановлені ПКУ

Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області повідомляє, що деклараційна кампанія 2020 року триває.

Нагадуємо платникам про основні випадки обов’язкового подання податкової декларації про майновий стан і доходи.

Так, громадяни обов’язково подають декларацію про майновий стан і доходи, якщо ними отримано протягом 2019 року наступні доходи:

від особи, яка не є податковим агентом (п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 Податкового кодексу України (далі – ПКУ));

від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), якщо орендар є фізичною особою, яка не є суб’єктом господарювання (п.п. 164.2.5 п. 164.2 ст. 164 та п.п. 170.1.5 п. 170.1 ст. 170 ПКУ);

від операцій з майном відповідно до ст.ст. 172 – 173 ПКУ (відчуження майна) (п.п. 164.2.4 п. 164.2 ст. 164 ПКУ);

від операцій з інвестиційними активами (п.п. 170.2.1 п. 170.2 ст. 170 ПКУ);

з іноземних джерел (п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 та п.п. 170.11.1 п. 170.1 ст. 170 ПКУ);

від успадкування чи отримання в дарунок коштів, майна, майнових або немайнових прав від осіб, які не є членами сім'ї першого та другого ступеня споріднення (п. 174.3 ст. 174 ПКУ);

від відчуження рухомого за ухвалою суду, згідно з якою прийнято рішення про зміну власника та перехід права власності на рухоме майно (п. 173.4 ст. 173 ПКУ);

від відчуження нерухомого за рішенням суду про зміну власника та перехід права власності на нерухоме майно (п. 172.5 ст. 172 ПКУ);

у вигляді основної суми боргу (кредиту), прощеного (анульованого) кредитором у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. У 2019 – 1 043,25 гривень* (п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 134.2 ст. 164 ПКУ);

у вигляді суми заборгованості, за якою минув строк позовної давності у сумі, що перевищує 50 відсотків місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи станом на 1 січня звітного податкового року. У 2019 –  960,50 гривень** (п.п. 164.2.7 п. 164.2 ст. 164 ПКУ);

у вигляді благодійної допомоги у сумі, що перевищує 500 розмірів мінімальної заробітної плати. У 2019 – 2 086 500,00 гривень* (п.п. «б» п.п. 170.7.8 п. 170.7 ст. 170 ПКУ);

у вигляді цільової благодійної допомоги, не використаної та не поверненої благодійнику в строки, визначені законодавством (п.п. 170.7.5 п. 170.7 ст. 170 ПКУ);

у вигляді нецільової благодійної допомоги, якщо загальна сума такої допомоги перевищує у 2019 році 2 690 гривень** (п.п. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 ПКУ);

від продажу власної продукції тваринництва, якщо їх сума сукупно за рік перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на  01 січня звітного (податкового) року. У 2019 – 208 650 гривень* (п.п. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 ПКУ);

від продажу власної сільськогосподарської продукції у разі якщо розмір земельних ділянок перевищує 2 га (п.п. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 ПКУ);

суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) відповідно до умов цивільно-правового договору при отриманні зазначених доходів від фізичних осіб – платників єдиного податку четвертої групи (п.п. 164.2.2 п. 164.2 ст. 164 ПКУ);

з джерелом їх походження в Україні та іноземні доходи, що отримуються іноземцем, який у звітному (податковому) році набув статусу резидента України    (п.п. 170.10.4 п. 170.10 ст. 170 ПКУ);

інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ (п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).

 мінімальна заробітна плата, встановлена на 1 січня 2019 року – 4 173 гривень;

** місячний прожитковий мінімум, діючий для працездатної особи станом на  01 січня 2019 року – 1 921 гривень.

Звертаємо увагу, що Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17 березня 2020 року № 533-IX термін подання річної декларації про майновий стан і доходи продовжено до  01 липня 2020 року. Суму податкового зобов’язання, яке платниками визначено до сплати, необхідно сплатити до 01 жовтня 2020 року.

Довідково: з інформацією, як заповнити декларацію про майновий стан і доходи громадян можливо ознайомитись у відеоуроці від податкової № 1 за посиланнями: 

https://www.tax.gov.ua/media-tsentr/videogalereya/videouroki/5977.html

https://www.facebook.com/TaxUkraine/videos/1407838859418903/

https://www.youtube.com/watch?v=YOhECvfE0Z4

До уваги платників!

Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області нагадує, що 02.04.2020 набрав чинності Закон України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі – Закон № 540), яким, зокрема внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Так, Законом № 540 встановлено, що за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня по 31 травня 2020 року, штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:

порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;

відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;

порушення вимог законодавства в частині:

обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;

обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;

здійснення суб’єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб’єктів платниками акцизного податку;

порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Протягом періоду з 01 березня по 31 травня 2020 року платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Норми встановлені п. 521 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

 До уваги платників: Контакт-центром ДПС надано відповіді на топ-5 питань березня

Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області повідомляє, що  ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/415373.html представлено до уваги платників відповіді на топ-5 питань, які надійшли до Контакт-центру ДПС у березні 2020 року, а саме:

Запитання № 1: Чи звільняються від нарахування та сплати єдиного внеску фізичні особи – підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерського господарства у зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби?

Запитання № 2: За які звітні місяці не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичні або юридичні особи у зв’язку із заходами, спрямованими на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби?

Запитання № 3: Де можна ознайомитись з інформацією щодо режиму роботи, розміщення пунктів обслуговування (відокремлених пунктів реєстрації) користувачів Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС та переліком документів, необхідних для отримання електронних довірчих послуг?

Запитання № 4: Чи може фізична особа – підприємець подати через Електронний кабінет заяву про застосування спрощеної системи оподаткування та яка дата буде вважатися датою подання заяви?

Довідково: як направляти в ДПС листи та звернення за допомогою Електронного кабінету платники можуть ознайомитись, переглянувши відеоурок від податкової № 4 за посиланнями:

https://tax.gov.ua/media-tsentr/videogalereya/videouroki/6094.html

https://youtu.be/wsGYmcOYScA

https://www.facebook.com/107383900636180/videos/2619608611618098/

Запитання № 5: Чи застосовуються штрафні санкції за порушення законодавства по єдиному внеску у зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби?

Повноваження представників контролюючого органу на акцизному складі

Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області звертає увагу, що 02.04.2020 набрав чинності Закон України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантів у зв’язку з поширенням корона вірусної хвороби (COVID-19)» (далі – Закон № 540), яким підрозділ 5 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнено новим пунктом 291.

Відповідно до вищезазначеного пункту тимчасово до 30 квітня 2020 року:

1) Представник контролюючого органу на акцизному складі підприємства, на якому виробляються спирт етиловий денатурований для виробництва дезінфекційних засобів (3808 94 90 00 згідно з УК ТЗЕД):

здійснює контроль за дотриманням умов денатурації спирту етилового;

бере учать у складанні Акту денатурації спирту етилового, у якому зазначається об’єм спирту етилового неденатурованого в декалітрах 100-відсоткового спирту, приведених до температури 20°С, який був використаний на виробництво спирту етилового денатурованого, та кількість денатуруючих добавок, які були використані під час денатурації.

2) Представник контролюючого органу на підприємстві, яке виробляє зазначені дезінфекційні засоби:

бере учать у складанні Акту виробництва дезінфекційних засобів (код згідно з УК ТЗЕД 3808 94 90 00), у якому зазначається об’єм спирту етилового денатурованого в декалітрах 100-відсоткового спирту, приведених до температури 20°С, кількість доданих інгредієнтів та кількість готової продукції.

Закон № 532: які операції звільнено від оподаткування ПДВ

Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області повідомляє, що 01.04.2020 набрала чинності норма Закону України від 17 березня 2020 року № 532-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо підвищення доступності лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, які закуповуються за кошти державного бюджету, та створення умов для закупівель у сфері охорони здоров’я за кошти державного бюджету» (далі – Закон № 532) щодо надання пільг з податку на додану вартість.

Так Законом № 532 підрозділ 2 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено новим п. 381, відповідно до якого установлено, що тимчасово, до 31 грудня 2022 року, звільняються від оподаткування ПДВ:

1) операції з ввезення на митну територію України лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, що закуповуються за кошти державного бюджету особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я;

2) операції з постачання на митній території України лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, що закуповуються за кошти державного бюджету особою, уповноваженою на здійснення таких закупівель у сфері охорони здоров’я, для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я. При цьому норми пункту 198.5 статті 198 та статті 199 ПКУ не застосовуються;

3) операції з безоплатного постачання (передачі) особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, що були ввезені та/або поставлені на митній території України відповідно до підпунктів 1 і 2 цього пункту, на користь структурних підрозділів з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій або суб’єктів господарювання, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики;

4) операції з безоплатного постачання (передачі) лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, що були ввезені та/або поставлені (передані) на митній території України відповідно до підпунктів 1-3 цього пункту, у разі здійснення перерозподілу таких лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них у встановленому законодавством порядку між структурними підрозділами з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та/або суб’єктами господарювання, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики;

5) операції з безоплатного постачання (передачі) у системі охорони здоров’я до кінцевого споживача (пацієнта), у тому числі з метою надання необхідних медичних послуг та лікарських засобів, що передбачені програмою медичних гарантій, лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, що були ввезені та/або поставлені (передані) на митній території України відповідно до підпунктів 1- 4 цього пункту, структурними підрозділами з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій або суб’єктами господарювання, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики.

Звільнення від оподаткування ПДВ, передбачене цим пунктом, застосовується, якщо ввезення та/або постачання (передача) лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них здійснюється за кошти державного бюджету на виконання відповідних угод (договорів), укладених особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, у межах виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я.

Перелік лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, що закуповуються за кошти державного бюджету для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я, та порядок їх ввезення, постачання і цільового використання, а також розподілу (перерозподілу) між структурними підрозділами з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та/або суб’єктами господарювання, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, затверджуються Кабінетом Міністрів України.

У разі нецільового використання лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них відповідно до цього пункту платник ПДВ зобов’язаний збільшити податкові зобов’язання за наслідками податкового періоду, на який припадає таке порушення, на суму ПДВ, що мала бути сплачена при ввезенні на митну територію України (постачанні на митній території України) таких лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, а також сплатити пеню відповідно до закону.

Внесено зміни до переліку лікарських засобів, медичних виробів та медичного обладнання, які звільнено від оподаткування ПДВ

Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області доводить до відома платників, що 15.04.2020 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України (далі – КМУ) від 08 квітня 2020 року № 271 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» (далі – Постанова № 271), якою внесено зміни до постанови КМУ від 20 березня 2020 року № 224 «Про затвердження переліку лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), які звільняються від сплати ввізного мита та операції з ввезення яких на митну територію України звільняються від оподаткування податком на додану вартість» (далі – Постанова № 224).

Постановою № 271 викладено у новій редакції назву Постанови № 224, а саме: «Про затвердження переліку товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, які звільняються від сплати ввізного мита та операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість».

Змін зазнав і перелік товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, які звільняються від сплати ввізного мита та операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість (далі – Перелік).

До приміток Переліку додано пункт 3, відповідно до якого, щоб скористатися пільгою з ПДВ та ввізного мита на медичні вироби, медичне обладнання та інші товари, повинно бути:

подано декларацію про відповідність та нанесено на товар або на його упаковку, а також на супровідні документи, якщо такі документи передбачені відповідним технічним регламентом, знак відповідності технічним регламентам згідно з правилами та умовами його нанесення;

або

подано повідомлення Міністерства охорони здоров’я України про введення в обіг та/або експлуатацію медичних виробів (медичних виробів для діагностики in vitro, активних медичних виробів, які імплантують), стосовно яких не виконані вимоги технічних регламентів, або повідомлення Державної служби з питань праці про введення в обіг засобів індивідуального захисту, стосовно яких не виконані вимоги технічних регламентів.

Також Постановою № 271 внесено відповідні зміни щодо звільнення від мита, ввізного ПДВ та ПДВ при постачанні на території України засобів, включених до переліку товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, до наступних постанов КМУ:

від 27 серпня 2008 року № 761 «Про затвердження Технічного регламенту засобів індивідуального захисту»;

від 02 жовтня 2013 року № 753 «Про затвердження Технічного регламенту щодо медичних виробів»;

від 02 жовтня 2013 року № 754 «Про затвердження Технічного регламенту щодо медичних виробів для діагностики in vitro»;

від 02жовтня 2013 року №755 «Про затвердження Технічного регламенту щодо активних медичних виробів, які імплантують».

Крім того, Постановою № 271 розширено перелік кодів УКТ ЗЕД товарів, які у зв’язку з запровадженим карантином заборонено до вивозу за межі митної території України.

Постанову № 271 опубліковано в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 15.04.2020 № 72.

Запроваджено єдиний рахунок для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування

Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області інформує, що 18.04.2020 набрав чинності Закон України від 13 квітня 2020 року № 559-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 559). Ухвалені Законом № 559 зміни забезпечують створення єдиного рахунку для сплати податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України (далі – ПКУ) (крім ПДВ та акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового, а також митних платежів), єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) через Електронний кабінет. Такий рахунок буде відкрито для платника за його згодою (бажанням) на центральному рівні Державної казначейської служби.

Єдиний рахунок для сплати податків та єдиного внеску має запрацювати з 01.01.2021. До цієї дати Державна казначейська служба України має подбати про його відкриття та оприлюднення реквізитів такого рахунку.

Введення єдиного рахунку для сплати податків та єдиного внеску допоможе спростити сплату податкових платежів та сприятиме зменшенню кількості помилково або надміру сплачених грошових зобов’язань.

Як зазначалось вище, Закон № 559 набрав чинності з дня, наступного за днем його опублікування (18.04.2020), крім пункту 1 (в частині накладення арешту на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 351 ПКУ), пункту 2, пункту 3 (в частині коштів на єдиному рахунку, відкритому в порядку, визначеному статтею 351 ПКУ) розділу І Закону № 559, які набирають чинності з 01 січня 2021 року.

Закон № 559 опубліковано в офіційному виданні «Голос України» від  17.04.2020 № 67.

ПДВ: придбаваємо товари чи послуги за бюджетні кошти

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками — суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів) (п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України (далі – Кодекс)).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

До складу податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг (пп. «а» п. 198.1 ст. 198 Кодексу).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з (п. 198.3 ст. 198 Кодексу):

- придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

- ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Якщо капітальні трансферти, що видаються платнику податку — одержувачу коштів за кодом бюджетної класифікації 3210, не є компенсацією вартості товарів/послуг, що постачаються таким платником податку, то при їх отриманні платник не визначає податкові зобов'язання з ПДВ, оскільки відсутній об'єкт оподаткування ПДВ.

Разом з цим, якщо зазначені кошти надходять до платника податків у рахунок оплати вартості поставлених (тих, що підлягають поставці) таким платником товарів/послуг, основних фондів, то на дату зарахування таких коштів на банківський рахунок платника податку платник зобов'язаний визначити податкові зобов'язання виходячи з вартості таких товарів/послуг.

При цьому товари/послуги, придбані за рахунок бюджетних коштів, що надійшли платнику податку у вигляді капітальних трансфертів, вважаються придбаними безпосередньо платником, і суми ПДВ, сплачені при їх придбанні, відносяться до податкового кредиту на підставі податкових накладних, складених та зареєстрованих в ЄРПН постачальниками.

Юридичні особи повинні уточнити зобов’язання по нерухомості

Скорочено період протягом якого об’єкти нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, виключаються з об’єктів оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно до статті 266 Податкового кодексу України, з двох місяців (березень і квітень 2020 року) до одного – березень 2020 року.

Якщо юридична особа – платник податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на підставі  Закону №533 подав уточнюючу податкову декларацію з  податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки до податкової декларації за 2020 рік, в якій зменшив нарахування за I  та II квартали 2020 (на суму  пропорційну одному місяцю кожного кварталу – березень та квітень 2020 року відповідно), то враховуючи вимоги Закону №540, такий платник податку зобов’язаний подати уточнюючу податкову декларацію до податкової декларації з  податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2020 рік (з урахуванням раніше поданих уточнюючих податкових декларацій). В цій декларації платник має збільшити податкові зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за II квартал 2020 (на суму пропорційну одному місяцю II кварталу –квітень 2020 року), тобто відновити податкові зобов’язання, які були задекларовані в податковій декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за II квартал 2020 року.

При цьому, Законом №540 передбачено, що в даному випадку штрафні санкції, визначені Податковим кодексом України за внесення змін до податкової звітності в частині збільшення податкових зобов’язань з  податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не нараховується.

 Законом №540 встановлено, що платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, які визначають податкові зобов’язання із такого податку  на підставі податкової декларації, сплачують податкове зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за податковий період квітень 2020 року у повному обсязі за місцезнаходженням об’єкта нерухомості у строк до 30 червня 2020 року без нарахування пені та штрафних санкцій, передбачених ПКУ за порушення термінів сплати податкових зобов’язань щодо загальних термінів сплати податкового зобов’язання за такий період.

Довідково: Закон України від 17 березня 2020 року № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» та Закон України від 30.03.2020 року № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних і економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)".

Подати заяву про реєстрацію РРО можна онлайн

Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області повідомляє, що реєстрація РРО здійснюється в податковому органі за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків (глава 2 розд. II «Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги)», затвердженого наказом МФУ від 14.06.2016 № 547).

Для реєстрації РРО суб’єкт господарювання або представник суб’єкта господарювання подає до податкового органу заяву про реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-РРО (додаток 1 до Порядку № 547).

Суб’єкти господарювання, включені до системи подання податкових документів в електронному вигляді, можуть подавати реєстраційні заяви за ф. № 1-РРО в електронній формі засобами електронного зв’язку.

Реєстраційну заяву за ф. № 1-РРО суб’єкт господарювання може подати через приватну частину електронного кабінету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: https://cabinet.tax.gov.ua/login.

Вхід до приватної частини Електронного кабінету здійснюється виключно після проходження електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису.

У розділі «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету необхідно створити документ за формою «J1311401 – Заява про реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-РРО».

Усі розділи реєстраційної заяви за ф. № 1-РРО підлягають обов’язковому заповненню.

При заповненні реєстраційної заяви за ф. № 1-РРО у розд. 5 «Сфера застосування відповідно до Державного реєстру РРО» платник обирає потрібну інформацію щодо сфери застосування РРО з довідника в спливаючому вікні за посиланням: «розд. 5 «Сфера застосування відповідно до Державного реєстру РРО»/«Пошук у довіднику»/«код» та «назва» сфери застосування РРО».

У разі виникнення питань щодо користування Електронним кабінетом платника слід звернутись до служби підтримки за телефоном 0800501007 (напрямок 0) або за посиланням http://cabinet.tax.gov.ua/help/.

Про користування електронними сервісами податкової служби можна докладно дізнатися із відеоуроків https://tax.gov.ua/media-tsentr/videogalereya/videouroki/.

Карантинні нововведення щодо ЄСВ

Хто і на який період звільнений від нарахування та обчислення ЄСВ?

З 1 по 31 березня та з 1 по 30 квітня 2020 року тимчасово звільняються від нарахування, обчислення та сплати ЄСВ лише «за себе»:

фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування;

особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності;

члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах.

Це передбачено Законом України № 533 від 17 березня 2020 року. Якщо платник вже здійснив оплату внесків за березень та квітень 2020 року до 18 березня 2020 року, такі суми зараховуватимуться податковими органами у рахунок майбутніх платежів (без будь-яких заяв).

Якщо я хочу все ж заплатити ЄСВ?

Платники єдиного внеску із вказаних вище категорій, які звільнені Законом № 533 від сплати ЄСВ «за себе» на власний розсуд вирішують питання щодо застосування передбаченого звільнення від єдиного внеску.

Вони можуть прийняти рішення про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску за вказані періоди, про що зазначають у звітності. У такому разі, самостійне визначення платником єдиного внеску бази нарахування єдиного внеску за звітні періоди з 1 по 31 березня та з 1 по 30 квітня 2020 року у «Звіті про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» свідчитиме про прийняття платником рішення про нарахування обчислення та сплату єдиного внеску за вказані періоди.

Щодо штрафних санкцій. За які порушення не будуть застосовуватися штрафи щодо ЄСВ?

Законом України № 540 від 30 березня 2020 року подовжено до 31 травня 2020 року строки тимчасового незастосування штрафних санкцій за такі порушення:

несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) ЄСВ;

неповна сплата або несвоєчасна сплата суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів);

несвоєчасне подання звітності з ЄСВ до податкових органів.

До 31 травня 2020 року також подовжено терміни ненарахування платникам єдиного внеску пені, при цьому нарахована пеня за періоди з 1 по 31 березня, з 1 по 30 квітня та з 1 по 31 травня 2020 року підлягає списанню.

Карантинні зміни щодо податкової знижки

Громадяни - платники податку на доходи фізичних осіб при реалізації права на податкову знижку відповідно до положень статті 166 Податкового кодексу зможуть включити до такої знижки (у повному обсязі без урахування обмежень) суму грошових коштів, або вартість:

лікарських засобів для надання медичної допомоги хворим;

дезінфекційних засобів антисептиків;

медичного обладнання;

засобів індивідуального захисту;

медичних виробів для скринінгу хворих;

розхідних матеріалів для надання медичної допомоги;

медичних виробів, лабораторного обладнання, розхідних матеріалів, реагентів для лабораторних досліджень;

медичних виробів, лабораторного обладнання, розхідних матеріалів для інфекційних відділень, патологоанатомічних відділень тощо);

засобів особистої гігієни;

продуктів харчування;

товарів за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України.

При цьому, зазначені вище кошти, обладнання, товари, матеріали добровільно перераховані (передані) протягом карантину, що запроваджений Кабінетом Міністрів України у порядку встановленому законом на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) наступним суб’єктам (одному або декільком):

громадським об’єднанням;

благодійним організаціям;

центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я – Міністерству охорони здоров'я України;

іншим центральним органам виконавчої влади, які реалізують державну політику у сферах санітарного та епідемічного благополуччя населення, контролю якості та безпеки лікарських засобів, протидії ВІЛ-інфекції/ СНІДу та інших соціально небезпечних захворювань;

 – особі, уповноваженій на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я (Державному підприємству «Медичні закупівлі України»);

 – закладам охорони здоров’я державної та/або комунальної власності;

 – структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

Отже, зазначеною податковою знижкою фізичні особи – платники податку на доходи фізичних осіб зможуть скористатися за результатами звітного 2020 податкового року. Для цього у 2021 році їм потрібно буде подати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкової декларації) за 2020 рік у терміни, визначені ПКУ.

Довідково: 1. Податкова знижка може бути надана виключно резиденту, який має реєстраційний номер облікової картки платника податку, а так само резиденту – фізичній особі, яка через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний контролюючий орган і має про це відмітку у паспорті.

 2. Загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена на суму податкової соціальної пільги за її наявності.

 3. Якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.

 4. До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов'язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).

Зміни передбачені Законом України від 30.03.2020 № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» .

Платнику ПДВ повернено основні засоби у зв’язку з його виходом із складу засновників. Чи відображати податковий кредит?

Об’єктом оподаткування ПДВ є, зокрема, операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ (п.п. «а» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу).

Постачання товарів – це будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (п.п. 14.1.191.ст. 14 ПКУ).

Отже, операції з внесення основних фондів до статутного фонду та повернення основних фондів, попередньо внесених до статутного фонду юридичної особи іншими юридичними або фізичними особами, у разі їх виходу з числа засновників або учасників такої юридичної особи, підпадає під визначення об’єкта оподаткування ПДВ, і як наслідок, оподатковується на загальних підставах.

До податкового кредиту відносяться суми ПДВ, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв’язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності) (п. 198.1 б) .ст.198 ПКУ).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв’язку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи) (п. 198.3 ст. 198 ПКУ).

Отже, податковий кредит виникає як у платника ПДВ при отриманні основних засобів у якості внеску до статутного фонду, так і у засновника – платника ПДВ, якщо йому будуть поверненні основні засоби у разі виходу зі складу засновників.

Товар (послугу) придбано у підприємця: відображення у податковому розрахунку за ф. № 1-ДФ

При нарахуванні (виплаті) доходів фізичним особам - підприємцям (не залежно від системи оподаткування) та самозайнятим особам податкові агенти зобов’язані відобразити такі доходи у податковому розрахунку за формою № 1-ДФ за звітний квартал, у якому вони були нараховані.

При цьому, під час нарахування (виплати) підприємцю доходу від здійснення ним підприємницької діяльності не утримується податок на доходи фізичних осіб, якщо таким підприємцем надано копію документа, що підтверджує його державну реєстрацію відповідно до закону як суб'єкта підприємницької діяльності.

При заповненні податкового розрахунку за формою № 1-ДФ:

- у графі 3а «Сума нарахованого доходу» відображається (за звітний квартал) дохід, який нараховано підприємцю. У разі нарахування доходу його відображення у графі 3а є обов’язковим незалежно від того, виплачені такі доходи чи ні.

Дохід, нарахований самозайнятій особі, відображається у податковому розрахунку за ф. 1ДФ за ознакою доходу «157».

- у графі 3 «Сума виплаченого доходу» відображається сума фактично виплаченого доходу.

- у графі 4а «Сума нарахованого податку» відображається сума податку, нарахованого та утриманого з доходу, нарахованого платнику (якщо підприємцем не надано копію документа, що підтверджує державну реєстрацію відповідно до закону як суб'єкта підприємницької діяльності).

- у графі 4 «Сума перерахованого податку» відображається фактична сума перерахованого податку до бюджету (у разі нарахування податку та відображення у графі 4а).

Якщо підприємцем надано копію документа, що підтверджує його державну реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності, то графи 4а «Сума нарахованого податку» та 4 «Сума перерахованого податку» не заповнюються (в таких графах проставляються нулі).

Зазначена норма передбачена п. 176.2 ст. 176, п. 177.8 ст. 177 Податкового кодексу; п. 3 «Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку», затвердженого наказом МФУ від 13.01.2015 № 4.  

Повідомити про корупційні прояви можна анонімно з використанням різних каналів зв’язку

Шановні громадяни та працівники Державної податкової служби!

Повідомляємо, що у разі, коли вам стали відомі факти можливих корупційних правопорушень або правопорушень, пов’язаних з корупцією, повідомити про це можна такими способами:

- з використанням засобів поштового зв’язку на адресу: 04053, м. Київ, Львівська пл., 8;

- на офіційну електронну адресу Управління з питань запобігання та виявлення корупції  Этот адрес e-mail защищен от спам-ботов. Чтобы увидеть его, у Вас должен быть включен Java-Script ;

- засобами телекомунікації, за багатоканальним номером телефону 0 800 501 007, обравши на інтерактивному голосовому автовідповідачі напрямок «4», з понеділка по четвер з 9:00 до 18:00 год., п’ятниця: з 9:00 до 16:45 год. із щоденною перервою з 13:00 до 13:45 год.;

- у письмовому вигляді через працівників Управління з питань запобігання та виявлення корупції ДПС;

- безпосередньо телефоном працівнику Управління з питань запобігання та виявлення корупції ДПС.

Порядок організації роботи з повідомленнями про корупцію, внесеними викривачами, в органах Державної податкової служби врегульовано наказом ДПС від 27.02.2020 № 108, з яким можливо ознайомитись за посиланням: https://tax.gov.ua/diyalnist-/zakonodavstvo-pro-diyalnis/nakazi-pro-diyalnist/74413.html.

За необхідності за тел.: (044) 247-30-44, 247-35-97 можливо отримати роз’яснення від працівників Управління з питань запобігання та виявлення корупції, які стосуються корупційних правопорушень.

Повідомлення про корупцію може бути здійснено як працівниками податкової служби, так і представниками бізнесу, без зазначення авторства, тобто анонімно з використанням будь-якого каналу зв’язку.

Викривач не несе юридичної відповідальності за повідомлення про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України «Про запобігання корупції», поширення зазначеної у повідомленні інформації, незважаючи на можливе порушення таким повідомленням своїх службових, цивільних, трудових чи інших обов’язків або зобов’язань.

Таке анонімне повідомлення про порушення законодавства підлягатиме обов’язковому розгляду, якщо наведена в ньому інформація стосуватиметься конкретної особи та міститиме фактичні дані, які можуть бути перевірені.

Викривач, який повідомив про корупційний злочин, має право на винагороду, грошовий розмір предмета якого або завдані державі збитки від якого у 5000 і більше разів перевищують розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на час вчинення злочину.
Розмір винагороди становить 10 % від грошового розміру предмета корупційного злочину або розміру завданих державі збитків від злочину після ухвалення обвинувального вироку суду, а також не може перевищувати 3000 мінімальних заробітних плат, установлених на час вчинення злочину.

У кожному випадку суд встановлює конкретний розмір винагороди, що підлягає виплаті, з урахуванням критеріїв персональності та важливості інформації.

У разі відсутності хоча б одного із вищезазначених критеріїв суд може прийняти рішення про відмову у виплаті винагороди.

Нагадаємо, 01 січня 2020 року набрав чинності Закон України від 17.10.2019 р. № 198-IX «Про внесення змін до Закону України "Про запобігання корупції" щодо викривачів корупції», яким визначено правовий статус викривачів, встановлено їх права, гарантії та механізмів захисту таких осіб та прирівняних до них осіб.

Викривачем є фізична особа, яка за наявності переконання, що інформація є достовірною, повідомила про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України «Про запобігання корупції», вчинених іншою особою, якщо така інформація стала їй відома у зв’язку з її трудовою, професійною, господарською, громадською, науковою діяльністю, проходженням нею служби чи навчання або її участю у передбачених законодавством процедурах, які є обов’язковими для початку такої діяльності, проходження служби чи навчання.

Відтепер викривачів визнано свідками у справах про вчинення адміністративних правопорушень, пов’язаних з корупцією, відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Такі особи перебувають під захистом держави – таке право у них виникає одразу після повідомлення про можливі факти вчинення корупційної діяльності іншими особами.

Їм надаються гарантії захисту щодо анонімності та нерозголошення інформації щодо них, заборони звільнення чи примушення до звільнення, притягнення до дисциплінарної відповідальності чи піддання з боку керівника або роботодавця іншим негативним заходам впливу (переведення, атестація, зміна умов праці, відмова в призначенні на вищу посаду, скорочення заробітної плати тощо) або загрозі таких заходів впливу у зв’язку з повідомленням ними про порушення вимог цього Закону іншою особою.

Он-лайн конференція: «Податково-правова доктрина»

Співробітники Головного управління ДПС у Харківській області взяли участь в першій он-лайн конференції на тему «Податково-правова доктрина», яка проводилася кафедрою фінансового права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого. У конференції також прийняли участь науковці, судді Верховного Суду, практикуючі юристи та адвокати.

Були розглянуті питання природи та складових податково-правової доктрини, використання правової доктрини при вирішенні податкових спорів, доктринальні положення в регулюванні не делікатних та делікатних податкових відносин, судові доктрини при вирішенні податкових спорів, проблемні моменти розмежування юрисдикцій адміністративних та господарських судів у контексті розгляду окремих податкових спорів з урахуванням останніх правових позицій Верховного Суду.

Спікерами заходу виступали перший віце-президент Національної академії правових наук України Микола Кучерявенко, кандидат юридичних наук суддя Верховного Суду Раїса Ханова, кандидат юридичних наук Євген Смичок, кандидат юридичних наук Артем Котенко, адвокат, аудитор Катерина Павлуненко.

Обговорення відбулись у форматі діалогу та спрямовані на вирішення проблемних питань в сфері податкового законодавства.

«Єдинники», не зареєстровані платниками ПДВ, при імпорті товарів сплачують ПДВ без реєстрації

Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області нагадує, що для цілей оподаткування платником ПДВ є, зокрема, будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України.

Норми встановлені п. 180.1 ст. 180 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Якщо особи, не зареєстровані як платники ПДВ, ввозять товари на митну територію України в обсягах, що підлягають оподаткуванню згідно із законом, такі особи сплачують ПДВ під час митного оформлення товарів без реєстрації як платники такого податку (п. 181.2 ст. 181 ПКУ).

Тобто, суб’єкти господарювання – платники єдиного податку, не зареєстровані як платники ПДВ, повинні сплачувати ПДВ при ввезенні (імпорті) товарів на митну територію України під час митного оформлення таких товарів без реєстрації як платники такого податку.

На 01 січня 2021 року перенесено запровадження процедури «КЕШБЕК»

Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області звертає увагу платників, що механізм «кешбек» запроваджується передусім для боротьби з «нефіскальними» чеками, коли окремими несумлінними платниками споживачам надаються чеки, які не є фіскальними.

Законом України від 17 березня 2020 року № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 02.04.2020, запровадження процедури «КЕШБЕК» перенесено на  01 січня 2021 року.

ФОП має право на відпустку та лікарняний

Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області доводить до відома, що платники єдиного податку І і ІІ груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів (відповідно до п. 295.5 ст. 295 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ)).

Платники єдиного податку І і ІІ груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця   (п. 295.1 ст. 295 ПКУ).

Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

Суми єдиного податку, сплачені відповідно до абзацу другого п. 295.1 і  п. 295.5 ст. 295 ПКУ, підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку за заявою платника єдиного податку (п. 295.6 ст. 295 ПКУ).

Тобто, якщо підприємець вже сплатив авансовий внесок за місяць, в якому він був на лікарняному, або планує бути у відпустці (наприклад, у разі сплати єдиного податку авансом за квартал), така сума за його заявою зараховується в рахунок майбутніх платежів з єдиного податку.

 Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку І і ІІ груп здійснюється податковими органами на підставі (п. 295.2 ст. 295 ПКУ):

- заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку;

- заяви щодо періоду щорічної відпустки;

- заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.

Інформація про період щорічної відпустки і терміни тимчасової втрати працездатності з обов’язковим додаванням копії листка непрацездатності подається за заявою у довільній формі (п.п. 298.3.2 п. 298.3 ст. 298 ПКУ).

 ЗВЕРТАЄМО УВАГУ:

 ! З метою уникнення порушення термінів сплати авансових платежів рекомендовано подавати до контролюючого органу заяву щодо періоду щорічної відпустки до початку відпустки.

! Нормами ПКУ не передбачено розірвання строків відпустки.

! Якщо тривалість відпустки є меншою одного календарного місяця, то підстави для звільнення від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця відсутні.

! Якщо підприємець в обраний ним період відпустки (вказаний у заяві) хворів і така хвороба тривала 30 і більше календарних днів – він має право відкликати заяву. Але при цьому потрібно встигнути до початку відпустки.

! Якщо платник єдиного податку хворів 30 і більше календарних днів та при цьому хвороба розпочалась до 20 числа місяця та закінчилась у наступному(их) місяці(ях), то такий платник звільняється від сплати єдиного податку лише за календарний(і) місяць(і) (в якому(их) почав хворіти (хворів)), а за наступний календарний місяць, в якому відповідно до листка непрацездатності хвороба закінчилась, сплачує єдиний податок відповідно до норм ПКУ.

! На період відпустки чи лікарняного повинна бути припинена діяльність та відсутній дохід. Якщо на поточний рахунок в період відпустки чи лікарняного надійдуть грошові кошти, у ФОП має бути документальне підтвердження того, що це кошти за товари (послуги), поставлені до початку відпустки чи лікарняного, або ж раніше був укладений договір, який передбачає перерахування передоплати.

Довідково:

Доходом платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності (п. 292.1 ПКУ).

!На час відпустки платники єдиного податку не звільняються від сплати інших податкових платежів і подання звітності.

Більш детальніше з інформацією для платників єдиного податку І і ІІ групи можливо ознайомитись на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням:  https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/415745.html

У І кварталі 2020 року до ДПС надійшло 538 запитів на отримання публічної інформації

У січні – березні до Державної податкової служби України надійшло 538 запитів на отримання публічної інформації.

Із загальної кількості 136 запитів надійшло поштою, 367 – електронною поштою, 35 – від запитувача особисто.

Найбільше запитів на отримання публічної інформації надійшло від фізичних осіб – 323 запити. Від юридичних осіб у І кварталі 2020 року надійшло 176 запитів на отримання публічної інформації, від об’єднань громадян без статусу юридичної особи – 30, від представників засобів масової інформації – 9.

За результатами розгляду запитів: задоволено, з наданням інформації – 333, відмовлено з причин невідповідності запитів вимогам Закону України від 13 січня 2011 року №2939-IV «Про доступ до публічної інформації» – 74, надіслано за належністю – 131.

Нагадуємо, що запити на отримання публічної інформації надсилаються на електронну скриньку  Этот адрес e-mail защищен от спам-ботов. Чтобы увидеть его, у Вас должен быть включен Java-Script .

22 квітня буде частково обмежено доступ до електронних сервісів

У зв’язку з проведенням обслуговування програмно-технічного комплексу кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС повідомляємо, що 22.04.2020 з 18 год. 00 хв. до 21 год. 00 хв. доступ до електронних сервісів буде частково обмежено.

Просимо вибачення за тимчасові незручності.

Сергій Верланов дав інтерв’ю виданню НВ

Про допомогу бізнесу під час карантину, результати боротьби з махінаціями з ПДВ та про причини медіа-атак на податкову розповів Голова Державної податкової служби у інтерв’ю виданню НВ.

Повний текст читайте також тут (https://tax.gov.ua/media-tsentr/zmi/416101.html).

 

Адміністрування ЄСВ в період карантину

Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що 2 квітня 2020 набрав чинності Закон України від 30.03.2020 р. № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким внесено зміни до Закону України від  8 липня 2010 р.  № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» , а саме:

У періоди з 1 березня по 31 березня, з 1 квітня по 30 квітня та з 1 травня по 31 травня 2020 року:

- не застосовуються штрафні санкції за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), неповну сплату або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачою сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів), несвоєчасне подання звітності до податкових органів;

- не нараховується пеня, а нарахована пеня за ці періоди, підлягає списанню.

Тимчасово:

- на період до 31 травня 2020 року (включно), зупиняється встановлений Законом № 2464 строк розгляду скарг платників податків єдиного внеску, що надійшли/надійдуть до 31 травня 2020 року та/або які не розглянуті станом на 18 березня 2020 року. Таке зупинення не породжує будь-яких наслідків, передбачених частиною четвертою ст. 25 Закону № 2464. Податковий орган, який розглядає скаргу платника єдиного внеску, зобов’язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його платнику єдиного внеску на адресу платника єдиного внеску поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку;

- до 31 травня 2020 року (включно) продовжується строк подачі скарг платників єдиного внеску, термін подачі яких припадає на період з 18 березня до 31 травня 2020. 

Податкова відпустка для платників єдиного податку

Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку. Таке звільнення можливе протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, та на період хвороби, підтвердженої копією листка непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів.

Щоб скористатись правом на відпустку платникам необхідно подати до територіального органу ДПС заяву у довільній формі з інформацією про період запланованої відпустки. З метою уникнення порушення терміну щодо сплати авансових платежів рекомендуємо подавати до контролюючого органу заяву щодо періоду щорічної відпустки до початку відпустки, а заяву щодо терміну втрати працездатності з обов’язковим додаванням копії листка непрацездатності подавати одразу після закінчення лікарняного.

Нагадаємо, за допомогою меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету платники податків мають можливість надіслати лист (запит, звернення тощо) до відповідного органу ДПС.

Радіочастотний ресурс України: декларування та сплата податкових зобов’язань з рентної плати

Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області повідомляє, що базовий податковий (звітний) період, зокрема для рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України, дорівнює календарному місяцю.

Норми встановлені п. 257.1 ст. 257 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

З урахуванням норм п.п. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 та п.п. 257.3.3 п. 257.3 ст. 257 ПКУ платник рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, подає до контролюючого органу за місцем податкової реєстрації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову політику, податкову декларацію, яка містить, зокрема додаток з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України.

Форма Податкової декларації з рентної плати затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719 із змінами та доповненнями.

Сума податкових зобов’язань з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України, визначена у податковій декларації за податковий (звітний) місяць, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої податкової декларації (п. 257.5 ст. 257 ПКУ).

Визначення платників екологічного податку за утворення та тимчасове зберігання радіоактивних відходів

Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області доводить до відома, що платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, які не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються:

утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені);

тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.

Норми встановлені п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно із п. 240.3 ст. 240 ПКУ не є платниками екоподатку за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) суб’єкти діяльності у сфері використання ядерної енергії, які:

до останнього календарного дня (включно) звітного кварталу, у якому придбано джерело іонізуючого випромінювання, уклали договір щодо повернення відпрацьованого закритого джерела іонізуючого випромінювання за межі України до підприємства – виробника такого джерела;

здійснюють поводження з радіоактивними відходами, що утворилися внаслідок Чорнобильської катастрофи, в частині діяльності, пов’язаної з такими відходами.

Не є платниками екоподатку, що справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та/або тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк, державні спеціалізовані підприємства з поводження з радіоактивними відходами, основною діяльністю яких є зберігання, переробка та захоронення тих радіоактивних відходів, що знаходяться у власності держави, а також дезактивація радіаційно-забруднених об’єктів (п. 240.4. ст. 240 ПКУ).

Дохід у вигляді одноразової натуральної допомоги «пакунок малюка» не підлягає оподаткуванню ПДФО

Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області інформує, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) не включаються доходи у вигляді суми державної та соціальної матеріальної допомоги, державної допомоги (включаючи грошові компенсації особам з інвалідністю, на дітей з інвалідністю при реалізації індивідуальних програм реабілітації осіб з інвалідністю, суми допомоги по вагітності та пологах), винагород і страхових виплат, які отримує платник ПДФО з бюджетів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування та у формі фінансової допомоги особам з інвалідністю з Фонду соціального захисту інвалідів згідно із законом.

Норми встановлені п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03 березня 2020 року № 172 «Деякі питання забезпечення дитини при народженні одноразовою натуральною допомогою «пакунок малюка», яка застосовується з 01.01.2020, затверджено Порядок забезпечення дитини при народженні одноразовою натуральною допомогою «пакунок малюка» за рахунок коштів державного бюджету (далі – Порядок № 172).

Згідно з п. 3 Порядку № 172 одноразова натуральна допомога «пакунок малюка» (далі – допомога «пакунок малюка») є одноразовою, безоплатною, безповоротною, адресною соціальною допомогою сім’ям, у яких народилася дитина, у разі відсутності матері/батька – родичам, опікунам, прийомним батькам, батькам-вихователям або патронатним вихователям новонародженої дитини.

Пунктом 4 Порядку № 172 встановлено, що право на отримання допомоги «пакунок малюка» мають громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах, а також особи, яких визнано в Україні біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, що народили живонароджену дитину.

Допомога «пакунок малюка» видається його отримувачу при народженні дитини у закладі охорони здоров’я або за місцем проживання/перебування новонародженої дитини структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад, об’єднаних територіальних громад не пізніше ніж через 60 календарних днів з дати її народження (п. 6 Порядку № 172).

Відповідно до пунктів 13 та 14 Порядку № 172 контроль за своєчасним та адресним наданням допомоги «пакунок малюка» здійснюється регіональними органами соціального захисту населення, територіальними органами Державної соціальної служби, місцевими структурними підрозділами з питань соціального захисту населення.

При цьому отримання допомоги «пакунок малюка» не тягне за собою зміни розміру допомоги при народженні дитини та не враховується під час обчислення сукупного доходу сім’ї для всіх видів соціальної допомоги, що надаються відповідно до законодавства.

Враховуючи викладене, сума допомоги «пакунок малюка» сім’ям, в яких народилася дитина, яку отримує платник ПДФО за рахунок коштів державного бюджету, не включається до його загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та не підлягає оподаткуванню ПДФО.

Договір управління майном: оподаткування податком на прибуток

Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області повідомляє, що об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Норми встановлені п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ.

Редакція розділу III «Податок на прибуток підприємств» ПКУ не містить положень щодо окремого обліку за договорами управління майном і подання платниками податку – управителями майна окремих декларацій з податку на прибуток.

Тобто розрахунок об’єкта оподаткування податком на прибуток здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку шляхом коригування фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності з урахуванням операцій за договорами управління майном, на різниці, які збільшують або зменшують фінансовий результат до оподаткування, відповідно до положень ПКУ.

Переобладнали транспортний засіб, отримайте податкову знижку!

Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області нагадує, що платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника ПДФО за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником ПДФО у зв’язку із переобладнанням транспортного засобу, що належить платникові ПДФО, з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива (п.п. 166.3.7 п. 166.3 ст. 166 ПКУ).

Підпунктом 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ визначено, що до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником ПДФО витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).

При цьому процедура переобладнання транспортних засобів, зокрема для роботи на газовому моторному паливі та альтернативних видах рідкого і газового палива, встановлена Порядком переобладнання транспортних засобів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2010 року № 607 із змінами та доповненнями, відповідно до п. 13 якого після переобладнання транспортного засобу власник або його представник обирає організацію з оцінки відповідності та подає заяву про проведення оцінювання відповідності транспортного засобу, що переобладнаний, вимогам правил, нормативів і стандартів України, а також умовам (вимогам), викладеним у документі про погодження (далі – заява про проведення оцінювання).

За результатами такого оцінювання видається:

сертифікат відповідності – для переобладнаних автобусів та транспортних засобів, які переобладнані (за винятком транспортних засобів, переобладнаних для роботи на газовому моторному паливі та альтернативних видах рідкого і газового палива) суб’єктом господарювання, що має нормативно-технічну документацію на відповідний вид переобладнання, узгоджену з Міністерством внутрішніх справ України та Міністерством інфраструктури України, і свідоцтво про погодження конструкції транспортного засобу щодо забезпечення безпеки дорожнього руху;

акт технічної експертизи або сертифікат відповідності – для транспортних засобів, що переобладнані в індивідуальному порядку, а також для роботи на газовому моторному паливі та альтернативних видах рідкого і газового палива

Враховуючи вищевикладене, фізична особа, яка здійснила переобладнання транспортного засобу та використовує біопаливо (біоетанол, біодизель, стиснутий або скраплений газ та інші види біопалива) з метою отримання податкової знижки повинна подати документи, які підтверджують витрати, здійснені для переобладнання транспортного засобу, сертифікат відповідності для транспортного засобу, що був переобладнаний, та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт).

Нові правила боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом

Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області повідомляє, що з 28 квітня 2020 року в Україні діятимуть нові правила боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом.

Зміни внесено Законом України від 06.12.2019 року №361- ІХ «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (опубліковано в Голосі України №251) та спрямовано на захист прав та законних інтересів громадян, суспільства і держави, забезпечення національної безпеки шляхом удосконалення правового механізму запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

Закон передбачає:

-перехід до застосування суб’єктами первинного фінансового моніторингу ризик - орієнтованого підходу, де враховуються критерії ризику, які пов’язані з його клієнтами, географічним розташуванням держави реєстрації клієнта або установи, через яку він здійснює передачу (отримання) активів, видом товарів та послуг, що клієнт отримує від суб’єкта первинного фінансового моніторингу, способом надання (отримання) послуг;

-розмежування фінансових операцій, що підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу на порогові фінансові операції, які мають обмеження в сумі, та на підозрілі фінансові операції (діяльність), щодо яких виникає підозра (підстави для підозри) про їх зв'язок з злочинною діяльністю або фінансуванням тероризму і розповсюдженням зброї масового знищення;

-збільшення суми фінансових операцій, що підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу (з 150 тис. грн до 400 тис. грн) з одночасним зменшенням кількості ознак таких фінансових операцій (з 17 до 4);

-перехід до застосування кейсового звітування про підозрілі операції своїх клієнтів;

-можливість використання результатів належної перевірки, здійсненої іншим суб’єктом первинного фінансового моніторингу;

-створення прозорого інструменту притягнення до відповідальності за порушення;

-скорочення затрат банків та фінансових установ на звітування про фінансові операції завдяки можливості автоматизації процесу надання інформатизації та зменшення періодичності інформування;

-удосконалену процедуру розкриття кінцевих бенефіціарних власників та структуру власності юридичної особи.

Законом України від 06.12.2019 року №361- IX внесено зміни до ст.209 «Легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом» Кримінального кодексу України, які наберуть чинності з 28 квітня 2020 року.

Якщо раніше в характеристиці предмету злочину вживалися ознаки - одержання коштів або іншого майном внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, і у примітці визначалося, які ознаки діяння є суспільно небезпечними протиправними, а саме:

Суспільно небезпечним протиправним діянням, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, відповідно до цієї статті є діяння, за яке Кримінальним кодексом України передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або діяння, вчинене за межами України, якщо воно визнається суспільно небезпечним протиправним діянням, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, за кримінальним законом держави, де воно було вчинене, і є злочином за Кримінальним кодексом України та внаслідок вчинення якого незаконно одержані доходи"

То в новій редакції ст.209 Кримінального кодексу України, таких ознак предмет злочину не містить. Майно може бути одержано від будь-якого злочину. Також добавлено умисел до суб’єктивної сторони злочину.

Отже, внесені зміни призведуть до криміналізації діянь за ст.209 «Легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом» Кримінального кодексу України.

ПДВ: визначення бази оподаткування при постачанні послуг у межах договорів комісії

Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області нагадує, що статтею  1011 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) визначено, що за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

При цьому згідно зі статтею  1013 ЦКУ у комісіонера постачанням послуг вважається також надання комісійної послуги, за яку він отримує плату (комісійну винагороду).

Відповідно до підпунктів "а" і "б" пункту 185.1 статті 185  розділу V Податкового кодексу України (далі – ПКУ), об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Згідно з підпунктом "е" підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14  розділу І ПКУ постачанням товарів є, зокрема, передача товарів згідно з договором, за яким сплачується комісія (винагорода) за продаж чи купівлю.

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу V  ПКУ).

Порядок визначення бази оподаткування в разі постачання товарів/послуг встановлено статтею 188  розділу V ПКУ, відповідно до пункту 188.1 статті  188 розділу V ПКУ якої база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:

товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

газу, який постачається для потреб населення.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Базою оподаткування для товарів/послуг, що передаються/отримуються у межах договорів комісії (консигнації), поруки, довірчого управління, є вартість постачання цих товарів, визначена у порядку, встановленому статтею 188 розділу V ПКУ.

Дата збільшення податкових зобов'язань та податкового кредиту платників податку, що здійснюють постачання/отримання товарів/послуг у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів та без права власності на такі товари/послуги, визначається за правилами, встановленими статтями  187  і  198  розділу V ПКУ (пункт 185.4 статті 189  розділу V ПКУ).

Таким чином, постачання комісіонером послуг, пов'язаних з виконанням договору комісії, є об'єктом оподаткування ПДВ, якщо їх місце постачання розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг відповідно до пункту 187.1 статті 187 розділу V ПКУ вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше (перша подія):

дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

дата відвантаження товарів, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з пунктом 201.1 статті  201  розділу V ПКУ на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) у встановлений  ПКУ термін.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.10 статті 201 розділу V  ПКУ).

Отже, на дату першої події відповідно до пункту 187.1 статті 187 розділу V ПКУ комісіонер має нарахувати податкові зобов'язання з ПДВ виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до статті 188  розділу V ПКУ (тобто з повної вартості наданих комітентом послуг та вартості своєї комісійній винагороди), та скласти і зареєструвати в ЄРПН у встановлений ПКУ термін відповідну податкову накладну. Якщо комітент - неплатник ПДВ, комісіонер не має підстав для формування податкового кредиту.

Щодо коректності заповнення звітності з єдиного внеску на загальнобов"язкове державне соціальне страхування страхувальниками

Департамент адміністрування податків ДПС УКраїни листом від 16.04.2020 р. №5804/7/99-00-04-06-01-07 надав копію листа Пенсійного фонду України віл 03.03.2020 № 2800-04-01-02-5/6899 (вх. ДПС № 9825/5 від 03.03.2020) стосовно вжиття заходів щодо коректності заповнення звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування страхувальниками.

Детальніше за посиланням: http://10.80.48.33/data/material/000/325/416221/20200416_100732.pdf

У разі перевищення обсягу доходу єдинник має застосувати певний алгоритм дій

Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області нагадує, що відповідно до п. 293.8 ст. 293 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) ставки, встановлені п. 293.3 - 293.5 ст. 293 ПКУ, застосовується з урахуванням таких особливостей:

     1) платники єдиного податку першої групи, які у календарному кварталі перевищили обсяг доходу, визначений для таких платників у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, з наступного календарного кварталу за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку другої або третьої групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування.

     Такі платники до суми перевищення зобов’язані застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків.

     Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу;

     2) платники єдиного податку другої групи, які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, в наступному податковому (звітному) кварталі за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку третьої групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування.

     Такі платники до суми перевищення зобов’язані застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків.

     Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу;

     3) платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи - підприємці), які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, до суми перевищення застосовують ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків, а також зобов’язані у порядку, встановленому цією главою, перейти на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ.

Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 107.01.01).

До 31 травня 2020 року продовжено строки тимчасового незастосування штрафних санкцій

До 31 травня 2020 року продовжено строки тимчасового незастосування штрафних санкцій за такі порушення:

- несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок);

- неповна сплата або несвоєчасна сплата суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на як нараховується єдиний внесок (авансових платежів);

- несвоєчасне подання звітності, передбаченої Законом № 2464, до податкових органів.

При цьому абзаци другий та третій пункту 7 частини одинадцятої статті 25 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо такого порушення, вчиненого у періоди з 1 по 31 березня, з 1 по 30 квітня та з 1 по 31 травня 2020 року, не застосовуються.

Це передбачено Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).

До 31 травня 2020 року також подовжено терміни ненарахування платникам єдиного внеску пені, при цьому нарахована пеня за періоди з 1 по 31 березня, з 1 по 30 квітня та з 1 по 31 травня 2020 року підлягає списанню.

Варто зазначити, що на період до 31 травня 2020 року зупиняється строк розгляду скарг платників податків єдиного внеску що надійшли/надійдуть до 31 травня 2020 року та які не розглянуті станом на 18 березня 2020 року. Таке зупинення не породжує будь-яких наслідків та не призводять до задоволення скарг платників податків. Це ж стосується ненадіслання платникам податків рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про продовження строків. Податковий орган, який розглядає скаргу платника єдиного внеску зобов’язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його платнику єдиного внеску на адресу платника єдиного внеску поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

Якщо строк подання скарги припадає на період з 2 квітня до 31 травня 2020 року, то строки для подання таких скарг зупиняються, а платник податків може подати відповідну скаргу до 31 травня 2020 року (включно). Як результат, такі скарги повинні бути прийняті та розглянуті податковим органом в загальному порядку. Водночас, з урахуванням того, що перебіг строків, як зупинялися, продовжується, то контролюючий орган має право прийняти відповідне рішення з 1 червня 2020 року з урахуванням часу, що минув до такого зупинення.

Підприємці-єдинники 3-ї групи звітуються щоквартально

Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області нагадує, відповідно до п.291.4 Податкового кодексу України фізичні особи-підприємці  платники єдиного податку 3 групи зобов’язані звітуватись щокварталу. Форма податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця затверджена наказом Мінфіну від 19.06.2015 р. № 578.

Декларацію потрібно подати протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (пп. 49.18.2 ПКУ). Граничний термін подання декларації за  І квартал 2020 року - до 12 травня 2020 (включно).

Згідно п.пп.45.1, 296.4 ПКУ, звітувати слід до податкової за місцем реєстрації платника податку.

Також у податковому відомстві нагадують, відповідно до п. 49.3 ПК, податкова декларація подається за вибором платника податків і один із таких способів:

-особисто підприємцем або уповноваженою на це особою;

-надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення  (не пізніше ніж за 5 календарних днів до закінчення граничного строку подання звітів);

-засобами електронного зв'язку в електронній формі.

Сплатити задекларовані зобов’язання необхідно протягом 10 календарних днів після граничного строку подання декларації. Отже, граничний строк сплати єдиного податку за І квартал 2020 року – 20 травня 2020.

Для правильного заповнення податкової звітності пропонуємо платникам проглянути відеоурок «Заповнення квартальної декларації фізичними особами-платниками єдиного податку, які перебувають на ІІІ групі» за посиланням:https://vl.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/412907.html

Отримуй інформацію щодо діючих ліцензій онлайн

Відповідно до Закону України від 17.03.2020 № 530-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» з дня оголошення карантину зупиняється перебіг строків звернення за отриманням адміністративних послуг та строків надання цих послуг, визначених законом. Від дня припинення карантину перебіг цих строків продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.

Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області повідомляє, що документи стосовно надання адміністративних послуг (у тому числі внесення чергового платежу за ліцензію) визначених Законом України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», на час карантину приймаються виключно через поштові скриньки органів ДПС та поштою.

Нагадаємо, що інформація щодо реєстрів діючих ліцензій та Єдиний державний реєстр місць зберігання оприлюднюється у розділі «Реєстри» вебпорталу ДПС (https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/reestri/383525.html).

У зв’язку з цим надання оригіналів документів буде здійснюватися після закінчення карантину.

Здійснення незалежної професійної діяльності. Як декларувати доходи, сплачувати та подавати звітність з єдиного внеску в 2020 році?

В Ізюмському управлінні ГУ ДПС у Харківській області звертають увагу осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, в тому числі адвокатську та нотаріальну діяльність, що цьогоріч термін подання податкової декларації про майновий стан і доходи за звітний 2019 рік відтерміновано з 1 травня до 1 липня 2020 року.  Тобто, останній день подання декларації – 30 червня 2020 року.    

Такі зміни до підпункту 49.18.4 пункту 49.18 статті 49 Податкового Кодексу України внесено Законом України від 17 березня 2020 року № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID – 19)».

При цьому, звертаємо увагу, що суму податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) та військового збору, зазначену в річній податковій декларації платники податків самостійно сплачують до  1 жовтня 2020 року.

Нагадаємо, відповідно до  підпункт 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України незалежна професійна діяльність – це участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, адвокатів, аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Водночас нагадаємо, що особи, які провадять незалежну професійну діяльність, є платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Особи, які провадять незалежну професійну діяльність, нараховують єдиний внесок у розмірі 22% на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб.

При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць (у 2020 році – 1039,06 грн).

Такі платники зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов'язані подавати самі за себе Звіт один раз на рік та незалежно від того, чи ведуть вони підприємницьку діяльність. При цьому, терміни подання такого Звіту не змінились і його, як і раніше необхідно подавати до 1 травня.

Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску необхідно подавати за формою таблиці 1 додатку 5 до Порядку від 14.04.2015 № 435.

Водночас, відповідно до прийнятих карантинних змін, передбачених Законом України № 533-IX, звільнюються від єдиного всі фізичні особи-підприємці та особи, які займаються незалежною професійною діяльністю на період з 1 березня по 30 квітня 2020 року.

Крім того, Законом України від 30.03.2020 року № 540 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням  коронавірусної хвороби (COVID-2019)» серед іншого також внесено зміни до Закону від 08.07.2010 № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», якими подовжено до 31 травня 2020 року строки тимчасового незастосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату та подання звітності з єдиного внеску. Окрім того, подовжено терміни ненарахування платникам єдиного внеску пені до 31 травня 2020 року. При цьому нарахована пеня за періоди з 1 березня до 31 травня 2020 року підлягає списанню.

Звертаємо увагу, що для допомоги платникам податків Державна податкова служба запровадила серію відеоуроків, в яких роз’яснюється як правильно користуватися електронними сервісами. Зокрема, в одному з них висвітлено як заповнити декларацію про майновий стан і доходи.

Переглянути відеоурок  можна за посиланням:

https://www.youtube.com/watch?v=YOhECvfE0Z4

Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області
 

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить


Фотогалереи изюмчан

Кто он-лайн

Сейчас на сайте:
Гостей - 10

 
Служба недвижимости Вилима.

 
 
 
 
 

Сушка зерна и древесины на отходах
БЕСПЛАТНЫЕ ОБОИ ДЛЯ РАБОЧЕГО СТОЛА

Дизайн РА «Изюминка»