Главная
Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області повідомляє Версия для печати Отправить на e-mail
02.04.2020
Відеоурок від податкової № 3. Оформлення запиту щодо отримання відомостей з ДРФО про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків
Податкова служба продовжує серію відеоуроків, у яких роз’яснює, як правильно користуватися електронними сервісами. Третій відеоурок присвячено оформленню запиту щодо отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (ДРФО) про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків.
Ця довідка потрібна, у тому числі, і для заповнення декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Нагадуємо, щоб скористатися приватною частиною Електронного кабінету необхідно мати цифровий підпис. Також відео доступне на ютуб-каналі ДПС та за силкою https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/413705.html. Отримані у минулому році доходи задекларували понад 134 тис. громадян Станом на 23 березня громадянами подано понад 134 тисячі декларацій про майновий стан і доходи, з них 62 тисячі декларацій подано у березні.  За даними декларацій громадянами задекларовано доходи у сумі 20,4 млрд грн, це на 42 відсотки більше ніж за аналогічний період минулого року. Сума податку на доходи фізичних осіб до сплати цьогоріч становить 443 млн грн, приріст порівняно з минулим роком – 69 млн грн (станом на 23.03.2019 – 374,0 млн грн), або 18 відсотків. Сума військового збору становить майже 73 млн грн, що на 15 млн грн, або на 26 відсотків, більше ніж за аналогічний період минулого року. За рівнем задекларованих доходів найбільше декларували кияни (6,1 млрд грн), а також жителі Дніпропетровської (2,2 млрд грн), Харківської, Львівської та Одеської (понад 1 млрд грн) областей. При цьому найвищі темпи приросту задекларованих доходів порівняно з аналогічним періодом минулого року на Донеччині (195 %) та Вінниччині (174 %).  Щодо рівня визначення податкових зобов’язань, то першість належить столиці – до сплати задекларовано 138,3 млн грн податкових зобов’язань, Одеська область отримає  майже 33 млн грн, Запорізька – 30 млн гривень. Звертаємо увагу, що ДПС розроблено відеоурок, присвячений заповненню декларації про майновий стан і доходи громадян. Переглянувши його, користувачі можуть дізнатися, як крок за кроком заповнити декларацію. Переглянути відеоурок можна тут. Нагадуємо: до Податкового кодексу України внесені зміни, якими передбачено, що громадяни та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, мають право подати декларацію за звітний (податковий) 2019 рік до 01 липня 2020 року. Останній день подання декларації – 30.06.2020. Податкові зобов’язання, визначені такими фізичними особами у деклараціях, мають бути сплачені до 01 жовтня 2020 року. Більше ніж 3 100 платників акцизного податку (93%) надають звіти в електронному вигляді Головне управління ДПС у Харківській області звертається до 246 платників акцизного податку, які  надають звіти або в паперовому вигляді, або на електронному носії! У зв’язку з впровадженням карантину та з метою запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID - 19) рекомендуємо звітувати через Інтернет, зокрема з використанням ІТС «Електронний кабінет». Також нагадуємо, що Законом України від 17.03.20 № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID - 19)»  не передбачено звільнення СПД – платників акцизного податку від штрафних санкцій за порушення податкового законодавства в частині нарахування, декларування та сплати акцизного податку в період з 01.03.20 по 31.05.20. Шановні платники акцизного податку, звітуйте в електронному вигляді! Про право на формування правонаступником податкового кредиту у разі реорганізації платника ПДВ Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області доводить до відома, що сума від’ємного значення ПДВ, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду платника ПДВ, який реорганізується шляхом: ● приєднання, злиття, перетворення, – підлягає перенесенню до складу податкового кредиту правонаступника у наступному періоді після підписання передавального акта відповідно до законодавства; ● поділу, виділення, – підлягає перенесенню до складу податкового кредиту правонаступника пропорційно до отриманої частки майна згідно з розподільчим балансом у наступному періоді після підписання розподільчого балансу відповідно до законодавства. Таке перенесення здійснюється в разі, якщо сума від’ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду платника ПДВ, що реорганізується, підтверджена документальною перевіркою контролюючого органу. Норми встановлені п. 198.7 ст. 198 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Отже, перенесення суми від’ємного значення ПДВ, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду платника ПДВ, який реорганізується, до складу податкового кредиту правонаступника здійснюється у періоді, що настає після підписання передавального акта відповідно до законодавства, в якому підтверджено таке від’ємне значення документальною перевіркою. Підвищено доступність лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області повідомляє, що Законом України від 17 березня 2020 року № 532-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо підвищення доступності лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, які закуповуються за кошти державного бюджету, та створення умов для закупівель у сфері охорони здоров’я за кошти державного бюджету» (далі – Закон № 532) внесено зміни, зокрема до  ст. 165 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Так, п. 165.1 ст. 165 ПКУ доповнено новими підпунктами 165.1.60 і 165.1.61, відповідно до яких до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб не включаються такі доходи: ► вартість безоплатно наданих (переданих) структурними підрозділами з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та/або суб’єктами господарювання, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, а також послуг у системі охорони здоров’я на користь кінцевого споживача (пацієнта), у тому числі з метою надання необхідних медичних послуг та лікарських засобів, що передбачені програмою медичних гарантій (п.п. 165.1.60 п. 165.1 ст. 165 ПКУ); ► вартість безоплатно наданих (переданих) особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, на користь суб’єктів господарювання, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я, за умови якщо: 1) такі товари на день укладення договору про їх закупівлю були включені до Переліку лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, що закуповуються за кошти державного бюджету для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я, затвердженого Кабінетом Міністрів України, та 2) такі товари були придбані особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, за рахунок коштів державного бюджету, передбачених для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я або за кошти грантів (субгрантів) для виконання програм Глобального фонду для боротьби із СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні відповідно до закону (п.п. 165.1.61 п. 165.1 ст. 165 ПКУ). Норми наберуть чинності 01.04.2020. Випадки для анулювання реєстрації платника єдиного податку четвертої групи юридичної особи Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області нагадує, що згідно із п. 299.10 ст. 299 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) реєстрація платника єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі: – подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, – в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву (п. п. 1 п. 299.10 ст. 299 ПКУ); – припинення юридичної особи (крім перетворення) відповідно до закону – в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення (п. п. 2 п. 299.10 ст. 299 ПКУ); – якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва юридичної особи платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків (п. п. 4 п. 299.10 ст. 299 ПКУ); – якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену п. п. 295.9.1 п. 295.9 ст. 295 ПКУ (п. п. 5 п. 299.10 ст. 299 ПКУ). При виявленні податковим органом під час проведення виїзних документальних перевірок платника єдиного податку четвертої групи невідповідності вимогам п. п. 4 п. 291.4 та п. 291.5 прим. 1 ст. 291 ПКУ у податковому (звітному) році або у попередніх періодах, такому платнику за такі періоди нараховуються податки та збори, від сплати яких він звільнявся як платник єдиного податку четвертої групи, та штрафні (фінансові) санкції (штрафи), передбачені главою 11 розд. II ПКУ. Такий платник податку зобов’язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування, починаючи з наступного місяця після місяця, у якому встановлено таке порушення (абзац другий п. 299.11 ст. 299 ПКУ). Отже, податковий орган може анулювати реєстрацію платника єдиного податку при виявленні невідповідностей вимогам п. п. 4 п. 291.4 та п. 291.5 прим. 1 ст. 291 ПКУ, а також при отриманні від платника заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, або припинення юридичної особи (крім перетворення) відповідно до закону. Коли товарно-матеріальні цінності або основні засоби використовуються не за цільовим призначенням неприбутковою організацією Відповідно до п. п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) неприбутковим підприємством, установою та організацією для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств є підприємство, установа та організація (далі – неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам: - утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації; - установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV зі змінами та доповненнями), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених п. п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ; - установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду, іншим юридичним особам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону (для недержавних пенсійних фондів), або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків; - внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій. Положення абзаців третього і четвертого п. п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПКУ щодо вимог наявності установчих документів не поширюються на бюджетні установи. Підпунктом 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ встановлено, що доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами. Доходи неприбуткових релігійних організацій використовуються також для здійснення неприбуткової (добродійної) діяльності, передбаченої законом для релігійних організацій, у тому числі надання гуманітарної допомоги, здійснення благодійної діяльності, милосердя. Згідно з п. п. 133.4.3 п. 133.4 ст. 133 ПКУ встановлено, що при недотриманні неприбутковою організацією вимог, визначених цим пунктом, така неприбуткова організація зобов’язана подати у строк, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за період з початку року (або з початку визнання організації неприбутковою в установленому порядку, якщо таке визнання відбулося пізніше) по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення, та зазначити і сплатити суму самостійно нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток. Податкове зобов’язання розраховується виходячи із суми операції (операцій) нецільового використання активів. Така неприбуткова організація виключається контролюючим органом з Реєстру неприбуткових установ та організацій та вважається платником податку на прибуток для цілей оподаткування з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення. Отже, якщо придбані неприбутковою організацією товарно-матеріальні цінності або основні засоби використовуються не за цільовим призначенням, то така неприбуткова організація повинна розрахувати податкове зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 18 відс., виходячи із балансової вартості використаних за нецільовим призначенням активів. Оподаткування ПДФО суми матеріальної допомоги, яка надається працедавцем працівникам і має систематичний характер (на оздоровлення, у зв’язку з екологічним станом)? Відповідно до п. п. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для цілей розд. IV ПКУ заробітна плата – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом. Об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний оподатковуваний дохід (п. п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПКУ). До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) (п. п. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 ПКУ). Отже, якщо виплата матеріальної допомоги має систематичний характер і така допомога надається всім або більшості працівникам, наприклад, допомога на оздоровлення, при цьому її виплати передбачені положеннями про оплату праці найманих працівників (колективним договором, галузевою угодою тощо), прийнятими згідно з нормами трудового законодавства, то така матеріальна допомога з метою оподаткування прирівнюється до заробітної плати і вся сума такої допомоги включається до загального місячного оподатковуваного доходу платника податку і оподатковується за ставкою 18 відс., встановленою п. 167.1 ст. 167 ПКУ, з врахуванням вимог п. 164.6 ст. 164 ПКУ. Якщо працедавець надає окремим працівникам нецільову благодійну (матеріальну) допомогу за їх заявами у зв’язку з особистими обставинами, яка носить разовий характер, наприклад на вирішення соціально-побутових потреб, то її оподаткування регулюється п. 170.7 ст. 170 ПКУ, згідно з абзацом третім п. п. 170.7.1 п. 170.7 ст. 170 ПКУ якого встановлено, що нецільовою вважається допомога, яка надається без встановлення таких умов або напрямів. Згідно з абзацом першим п. п. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 ПКУ не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами - юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим п. п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, встановленого на 1 січня такого року, тобто у 2019 році – 2690 грн, у 2020 році – 2940 гривень. Сума перевищення допомоги над вказаним розміром включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку згідно з п. п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ і підлягає оподаткуванню у джерела виплати за ставкою, встановленою п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відсотків). Продаж підакцизних товарів комітента здійснює комісіонер через власні пункти продажу: хто є платником акцизного податку? Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області повідомляє, що платником акцизного податку є суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів. Норми встановлені п.п. 212.1.11 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Відповідно до ст. 1011 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року    № 435-IV зі змінами та доповненнями за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов’язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента. Таким чином, платником акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів є комісіонер, як особа, яка здійснює реалізацію товарів (в тому числі через власні пункти продажу). Виникнення обов’язку із нарахування та/або сплати акцизного податку у інших осіб (у тому числі власника товару) ПКУ не передбачено. До уваги платників ПДВ! Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області нагадує платникам ПДВ, що підставою для нарахування сум ПДВ, які відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної (далі – ПН), також є документи, визначені п. 201.11 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Пунктом 198.2 ст. 198 ПКУ визначено, що датою віднесення сум ПДВ до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: ● дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; ● дата отримання платником податку товарів/послуг. Відповідно до п. 3 Порядку складання Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.09.2015 № 841 «Про затвердження форми Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, та Порядку його складання» із змінами (далі – Порядок № 841), Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт (далі – Звіт), подається до закінчення п’ятого банківського дня, що настає за днем, у якому платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) завершує таке відрядження або завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок податкового агента платника ПДФО, що надав кошти під звіт. При цьому, якщо під час службового відрядження платник ПДФО отримав готівку із застосуванням платіжних карток, він подає Звіт і повертає суму надміру витрачених коштів до закінчення третього банківського дня після завершення відрядження. Відрядженій особі – платнику ПДФО, який застосував платіжні картки для проведення розрахунків у безготівковій формі, а строк подання платником податку Звіту не перевищив десяти банківських днів, за наявності поважних причин роботодавець (самозайнята особа) може продовжити такий строк до двадцяти банківських днів (до з’ясування питання в разі виявлення розбіжностей між відповідними звітними документами) (абзац четвертий п. 3 Порядку № 841). Згідно з п. 6 Порядку № 841 Звіт складається платником ПДФО (підзвітною особою), що отримала такі кошти на підприємствах всіх організаційно-правових форм або у самозайнятої особи. Оскільки документи, що підтверджують витрати понесені підзвітною особою під час відрядження або виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок податкового агента платника ПДФО, подаються разом зі Звітом, то датою формування податкового кредиту на підставі ПН та інших документів, які дають право на формування податкового кредиту без отримання ПН, є дата подання авансового звіту. Запровадження програмних РРО відтерміновується До 1 серпня 2020 року перенесено введення в дію норм законодавства щодо запровадження програмних реєстраторів розрахункових операцій, як альтернативу класичним РРО. Також, до 1 серпня 2020 року продовжено можливість не застосовувати реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій платниками єдиного податку другої - четвертої груп (фізичними особами - підприємцями) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує ліміт у 1 млн гривень, крім тих, які здійснюють:  - реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту; - реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення.  При цьому надання платних послуг у сфері охорони здоров'я, виключено  із зазначеного переліку. Такі послуги можна буде надавати в межах зазначеного ліміту до 1 січня 2021 року. З 1 січня 2021 року до 1 квітня 2021 року продовжено можливість не застосовувати реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій платниками єдиного податку другої - четвертої груп (фізичними особами - підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн гривень, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:  - реалізацію товарів (надання послуг) через мережу Інтернет; - реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту; - реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров'я; - реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння; - роздрібну торгівлю вживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД); - діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена пунктом 11 статті 9 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"; -  діяльність туристичних агентств, туристичних операторів; - діяльність готелів  і подібних засобів тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД); - реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України.  До 1 січня 2021 року продовжено період, протягом якого санкції, визначені пунктом 1 статті 17 цього Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», будуть застосовуватися у зменшених розмірах, а саме: -10% вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за порушення, вчинене вперше; -50% вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за кожне наступне вчинене порушення". Також на 1 січня 2021 року перенесено запровадження процедури «КЕШБЕК». До 1 липня 2020 року продовжено термін, відведений Кабінету Міністрів України міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади на розробку нормативно-правових документів та приведення у відповідність діючих актів з питань застосування РРО. Варто знати платникам: по окремих бюджетоформуючих податках на час карантину штрафні санкції не скасовано Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області повідомляє, що з 01 березня по 31 травня 2020 року не застосовуються штрафні санкції за порушення податкового законодавства, крім санкцій за: -відчуження майна, яке перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; -порушення правил обліку, виробництва та обігу пального або спирту етилового на акцизних складах, які застосовуються на загальних підставах; -порушення нарахування, декларування та сплати ПДВ, акцизного податку, рентної плати. Відповідні зміни передбачені Законом України від 17.03.2020 року № 533 – IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)». Окрім не застосування штрафних санкцій за порушення податкового законодавства, тимчасово, з 01 березня по 30 квітня не застосовуються штрафи за: несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску; неповну сплату або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів); несвоєчасне подання звітності до податкових органів. Поряд з цим, платникам податків на період з 1 березня по 31 травня 2020 року, а платникам єдиного внеску - з 01 березня по 30 квітня 2020 року не нараховується пеня, а нарахована пеня за ці періоди підлягає списанню. Щодо штрафів за необладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області звертає увагу, що Законом України від 17.03.2020 №533-IX були внесені зміни до п. 52,1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) , згідно яких за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01.03.2020 по 31.05.2020, штрафні санкції не застосовуються. Виняток - санкцій за порушення правил обліку, виробництва та обігу пального або спирту етилового на акцизних складах. Так, зокрема, відповідно до пункту 1281.1 ПКУ необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, а також необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового витратоміра-лічильника спирту етилового на місці отримання та відпуску спирту етилового, розташованого на акцизному складі, -      тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 20000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу або за кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, та/або незареєстрований витратомір-лічильник / витратомір-лічильник спирту етилового. Повторне протягом року вчинення на тому самому акцизному складі будь-якого з вказаних вище порушень тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу або за кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, та/або незареєстрований витратомір-лічильник / витратомір-лічильник спирту етилового. При цьому у п.18 підрозділу 5 розділу  ХХ  Переходні положення  ПКУ  введені в дію строки застосування відповідальності платників акцизного податку відповідно до ст. 1281,. Нагадуємо, що у 2019 році були введені в дію штрафні санкції до розпорядника акцизного складу, на акцизному складі якого розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 1000 куб. метрів, але не перевищує 20000 куб. метрів. Крім розпорядника акцизного складу, який до 1 липня 2019 року не підпадав під визначення платника податку відповідно до пункту 212.1 статті 212 ПКУ. З  квітня 2020 року  штрафні санкції за вказані вище порушення (1281.1 ПКУ) будуть застосовуватись до розпорядника акцизного складу, на акцизному складі якого розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів (крім розпорядника акцизного складу, який до 1 липня 2019 року не підпадав під визначення платника податку відповідно до пункту 212.1 статті 212 цього Кодексу) А вже  з 1 липня 2020 року - до розпорядника акцизного складу, який до 1 липня 2019 року не підпадав під визначення платника податку відповідно до пункту 212.1 статті 212 цього Кодексу (незалежно від загальної місткості резервуарів, розташованих на акцизному складі такого розпорядника), а також до вітчизняних підприємств, на яких здійснюється діяльність з переробки нафти, газового конденсату, природного газу та їх суміші з метою вилучення цільових компонентів (сировини), що передбачає повний технологічний цикл їх переробки в готову продукцію (пальне). Про терміни подання податкової декларації з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області звертає увагу, що базовий податковий (звітний) період, зокрема для рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України, дорівнює календарному місяцю. Норми встановлені 257.1 ст. 257 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). З урахуванням норм п.п. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 та п.п. 257.3.3 п. 257.3 ст. 257 ПКУ платник рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, подає до контролюючого органу за місцем податкової реєстрації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову політику, податкову декларацію, яка містить, зокрема додаток з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України. Нагадуємо, що форма Податкової декларації з рентної плати затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719 із змінами та доповненнями. Сума податкових зобов’язань з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України, визначена у податковій декларації за податковий (звітний) місяць, сплачується платником до бюджету протягом  10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої податкової декларації (п. 257.5 ст. 257 ПКУ). Зняття з обліку як платника єдиного внеску ФОП, яка є одночасно «незалежником» та припиняє незалежну професійну діяльність Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області звертає увагу на наступне. Згідно зі ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами і доповненнями платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є, зокрема, фізичні особи – підприємці (далі – ФОП) та особи, які провадять незалежну професійну діяльність. Взяття на облік платників єдиного внеску – ФОП здійснюється на підставі відомостей, наданих державним реєстратором згідно із Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», платників єдиного внеску – ФОП, які провадять незалежну професійну діяльність, – на підставі заяви, яка подається протягом 10 календарних днів після державної реєстрації незалежної професійної діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання документа, що підтверджує право фізичної особи на ведення незалежної професійної діяльності. Відповідно до п.п. 4 п. 6.7 розділу VI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами, якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та при цьому така особа здійснює незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується в контролюючих органах як ФОП з ознакою провадження незалежної професійної діяльності. Якщо ФОП, яка одночасно здійснює незалежну професійну діяльність, припиняє здійснення лише незалежної професійної діяльності та, при цьому, не припиняється державна реєстрація ФОП, то у такому випадку відбуваються зміни в облікових даних такого платника. Для внесення змін до облікових даних та зняття ознаки провадження незалежної професійної діяльності, такій фізичній особі необхідно подати до контролюючого органу за основним місцем обліку заяву та копію документу, який підтверджує припинення (зупинення) незалежної професійної діяльності. Підтвердженням припинення незалежної професійної діяльності є відомості (витяг) відповідного реєстру, до якого вноситься інформація про державну реєстрацію такої діяльності, щодо припинення або зупинення, або зміни організаційної форми відповідної діяльності з незалежної (індивідуальної) на іншу. Чинним законодавством не передбачена додаткова реєстрація в контролюючих органах суб’єктів ЗЕД Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області інформує, що відповідно до  ст. 5 Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 959) всі суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності (далі – ЗЕД) незалежно від форми власності та інших ознак мають рівне право здійснювати будь-які види ЗЕД та дії щодо її провадження, у тому числі будь-які валютні операції та розрахунки в іноземній валюті з іноземними суб’єктами господарської діяльності, що прямо не заборонені або не обмежені законодавством, у тому числі заходами захисту, запровадженими Національним банком України відповідно до Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» із змінами. Фізичні особи мають право здійснювати ЗЕД з моменту набуття ними цивільної дієздатності згідно з законами України. Фізичні особи, які мають постійне місце проживання на території України, мають зазначене право, якщо вони зареєстровані як фізичні особи – підприємці згідно з Законом України від 07 лютого 1991 року № 698-ХII «Про підприємництво» із змінами та доповненнями. Фізичні особи, які не мають постійного місця проживання на території України, мають зазначене право, якщо вони є суб’єктами господарської діяльності за законом держави, в якій вони мають постійне місце проживання або громадянами якої вони є. Юридичні особи мають право здійснювати ЗЕД відповідно до їх статутних документів з моменту набуття ними статусу юридичної особи. Іноземні суб’єкти господарської діяльності, що здійснюють ЗЕД на території України, мають право на відкриття своїх представництв на території України. Акредитацію філій і представництв іноземних банків здійснює Національний банк України відповідно до Закону України 07 грудня 2000 року № 2121-III «Про банки і банківську діяльність» із змінам та доповненнями. Реєстрацію представництв інших іноземних суб’єктів господарської діяльності здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, протягом шістдесяти робочих днів з дня подання іноземним суб’єктом господарської діяльності документів на реєстрацію. При цьому, чинним законодавством не передбачена додаткова реєстрація в контролюючих органах суб’єктів ЗЕД. Інформація про наявність або відсутність податкового боргу є в Електронному кабінеті платника Інформацію про наявність або відсутність податкового боргу можна отримати в Електронному кабінеті. Про це нагадують в Ізюмському управлінні ГУ ДПС у Харківській області. Зайти в Електронний кабінет можна за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС. Зокрема Приватна частина Електронного кабінету, режим «Стан розрахунків з бюджетом» надає доступ до особових рахунків користувача зі сплати податків, зборів та інших платежів (дані інтегрованої картки платника). Суми заборгованості перед бюджетом позначені червоним кольором. До приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету вхід здійснюється після проходження електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг. Фізичні особи – громадяни мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу для проведення звірки даних: - щодо нарахованої суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки - за місцем проживання (реєстрації); - щодо нарахованої суми транспортного податку - за місцем проживання (реєстрації); - щодо нарахованої суми плати за землю - за місцем знаходження земельної ділянки. Платники ПДВ подають таблиці даних у разі зупинення реєстрації ПН через Електронний кабінет Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області повідомляє, що платник ПДВ має право подати до ДПС таблицю даних платника податку на додану вартість за встановленою формою. Таку операцію можна зробити комфортно й оперативно завдяки Електронному кабінету платника. У разі коли за результатами перевірки ПН/РК визначено, що ПН/РК відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у п. 3 «Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», затвердженого постановою КМУ від 11.12. 2019 № 1165, зокрема, якщо у ПН/РК відображена операція з товаром за кодом згідно з УКТЗЕД та/або послугою за кодом згідно з ДКПП, які зазначені у Таблиці, врахованій податковим органом, реєстрація таких ПН/РК не зупиняється в ЄРПН. Таблиця даних платника податку - зведена інформація, що подається платником ПДВ до податкового органу, щодо кодів видів економічної діяльності платника податку згідно з Класифікатором видів економічної діяльності, кодів товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України. Оскільки таблиця – це інформація про специфіку діяльності платника ПДВ, подання якої є правом незалежно від факту зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, то Таблиця може бути подана без наявності факту зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН. У таблиці даних платника податку зазначаються: - види економічної діяльності відповідно до КВЕД ДК 009:2010; - коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України; - коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016:2010 (ДКПП), що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України. Одночасне заповнення граф щодо придбання (отримання) і постачання/надання товарів/послуг в одному рядку Таблиці не допускається.Коди послуг згідно з ДКПП у Таблиці мають містити від 5 до 14 символів. Після подання Таблиці, надалі при складанні ПН/РК, коди товарів згідно з УКТ ЗЕД або коди послуг згідно з ДКПП мають вказуватися на рівні тих знаків (цифр), які зазначені в поданій Таблиці. Якщо в Таблиці коди будуть вказані на рівні 4 перших цифр, а в ПН/РК - на рівні 12 цифр, то реєстрація такої ПН/РК може бути зупинена (наприклад, код «33.12» і код «33.12.24-00.00» не ідентичні і розуміються як різні коди). Отримання попередньої оплати за товари, постачання яких ще не відбулося, не позбавляє платника податку права навести у Таблиці інформацію щодо товарів відносно яких вона отримана. Таблиця подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку. Таблиця з поясненнями розглядається комісією регіонального рівня протягом п’яти робочих днів після її отримання. За результатами розгляду приймається рішення про врахування або неврахування Таблиці, яке надсилається платнику в порядку, встановленому ст. 42 ПКУ. Зазначений порядок передбачений п. 2, п. 4, п. 12 - 16 «Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», затвердженого постановою КМУ від 11.12. 2019 № 1165. Важливо знати: зміни в законодавстві щодо єдиного соціального внеску Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення короновірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 №533-ІХ, яким, зокрема, запроваджується тимчасове звільнення від нарахування та сплати єдиного соціального внеску, мораторій на проведення документальних перевірок та застосування штрафних санкцій, а саме: За періоди з 1 по 31 березня та з 1 квітня по 30 квітня 2020 року тимчасово звільняються від нарахування та сплати ЄСВ за себе: - підприємці на загальній системі оподаткування; - підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування; - особи, які провадять незалежну професійну діяльність (наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які проводять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність ьа отримують дохід від цієї діяльності); - члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах. При цьому, такі особи можуть прийняти самостійне рішення про сплату єдиного внеску за такий періоди. У такому разі, інформація про сплачені суми зазначається у звітності про нарахування єдиного внеску, за вказаний звітний період. мораторій на проведення документальних перевірок На період з 18 березня по 18 травня 2020 року встановлено мораторій на проведення документальних перевірок правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску. Отже, документальні перевірки з питань правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними, тимчасово зупиняються до 18 травня 2020 року. При цьому, дія мораторію не поширюється на камеральні перевірки звітності з єдиного соціального внеску. штрафні санкції Штрафні санкції з 1 по 31 березня та з 1 квітня по 30 квітня 2020 року тимчасово не застосовуються за наступні порушення: - несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску; - неповна сплата або несвоєчасна сплата суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів); - несвоєчасне подання звітності до податкових органів. Якщо за несвоєчасне подання звітності вже був накладений штраф, то за повторне таке порушення вчинене щодо періодів з 1 по 31 березня та з 1 квітня по 30 квітня 2020 року, штраф не застосовується. Протягом періодів з 1 по 31 березня та з 1 квітня по 30 квітня 2020 року платникам єдиного внеску не нараховується пеня, а нарахована пеня за ці періоди підлягає списанню. Скористайтесь електронними сервісами ДПС для подання форми № 20 - ОПП Платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, податковий орган за основним місцем обліку шляхом подання Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП (додаток № 10 до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом МФУ від 09.12.2011 № 1588). У розділі 3 «Відомості про об’єкти оподаткування платника податків» Повідомлення за формою № 20-ОПП при першому наданні зазначаються всі об’єкти оподаткування, при наступному поданні зазначається новий об’єкт оподаткування або об’єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни. Платники податків, які уклали з відповідним контролюючим органом договір про визнання електронних документів, можуть подати засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП. Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС: https://tax.gov.ua/. Режим «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету забезпечує можливість створення та подання до відповідного податкового органу повідомлення за ф.№20-ОПП (J/F1312002). Операції із закупівлі ліків та медичних виробів за кошти державного бюджету звільняються від оподаткування ПДВ Законом України від 17 березня 2020 року №532-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо підвищення доступності лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, які закуповуються за кошти державного бюджету, та створення умов для закупівель у сфері охорони здоров’я за кошти державного бюджету» визначено, що до 31 грудня 2022 року звільняються від сплати ПДВ лікарські засоби, які закуповуються за кошти державного бюджету. Про це повідомляють в Головному управлінні ДПС в Івано-Франківській області. Зокрема, вищевказаним Законом розділ 2 підрозділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнено новим п. 381, відповідно до якого тимчасово, до 31 грудня 2022 року, звільняються від оподаткування ПДВ: 1) операції з ввезення на митну територію України лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, що закуповуються за кошти державного бюджету особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я; 2) операції з постачання на митній території України лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, що закуповуються за кошти державного бюджету особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я. При цьому, норми п. 198.5 ст. 198 та ст. 199 ПКУ не застосовуються; 3) операції з безоплатного постачання (передачі) особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, що були ввезені та/або поставлені на митній території України відповідно до підпунктів 1 та 2 п. 381 розділу 2 підрозділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, на користь структурних підрозділів з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій або суб’єктів господарювання, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики; 4) операції з безоплатного постачання (передачі) лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, що були ввезені та/або поставлені (передані) на митній території України відповідно до підпунктів 1 – 3 п. 381 розділу 2 підрозділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, у разі здійснення перерозподілу таких лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них у встановленому законодавством порядку між структурними підрозділами з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та/або суб’єктами господарювання, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики; 5) операції з безоплатного постачання (передачі) у системі охорони здоров’я до кінцевого споживача (пацієнта), у тому числі з метою надання необхідних медичних послуг та лікарських засобів, що передбачені програмою медичних гарантій, лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, що були ввезені та/або поставлені (передані) на митній території України відповідно до підпунктів 1 – 4 п. 381 розділу 2 підрозділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, структурними підрозділами з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій або суб’єктами господарювання, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики. Якщо такі лікарські засоби були використані не за їх цільовим призначенням, платник податку зобов'язаний збільшити податкові зобов'язання за наслідками податкового періоду, на який припадає таке порушення, на суму податку на додану вартість, що мала бути сплачена при ввезенні на митну територію України (постачанні на митній території України) таких лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, а також сплатити пеню відповідно до закону. Виплачені громадянам житлові субсидії не оподатковуються Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області інформує, що відповідно до п. 162.1 ст. 162 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року, із змінами і доповненнями (далі - ПКУ) платником податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, фізична особа - резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні. Пунктом 164.2 ст. 164 ПКУ встановлено перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу. При цьому зазначені доходи є об'єктом оподаткування військовим збором (пп. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ). Перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, визначено ст. 165 ПКУ, зокрема сума державної та соціальної матеріальної допомоги, державної допомоги (включаючи грошові компенсації особам з інвалідністю, на дітей з інвалідністю при реалізації індивідуальних програм реабілітації осіб з інвалідністю, суми допомоги по вагітності та пологах), винагород і страхових виплат, які отримує платник податку з бюджетів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування та у формі фінансової допомоги особам з інвалідністю з Фонду соціального захисту інвалідів згідно із законом (пп. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 ПКУ). Підпунктом 1.7 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розд. XX ПКУ передбачено, що звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розд. IV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб. Постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 року N 848, із змінами та доповненнями, затверджено Положення про порядок призначення житлових субсидій (далі - Положення), яким визначено механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті Міністерством соціальної політики України для виплати пільг і житлових субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу у грошовій формі, умови призначення та порядок надання громадянам таких житлових субсидій. Пунктом 3 Положення визначено, що житлова субсидія є безповоротною адресною державною соціальною допомогою мешканцям домогосподарств, що проживають в житлових приміщеннях (будинках) і не можуть самотужки платити за житлово-комунальні послуги, оплачувати витрати на управління багатоквартирним будинком. Виплата житлових субсидій у грошовій готівковій формі здійснюється шляхом перерахування структурним підрозділом з питань соціального захисту населення коштів на рахунок громадянина, якому призначено житлову субсидію, відкритий в установі уповноваженого банку, або через виплатні об'єкти АТ "Укрпошта" (п. 115 Положення). Враховуючи викладене, житлові субсидії, виплачені громадянам на рахунки, відкриті в установах уповноважених банків, або через виплатні об'єкти АТ "Укрпошта", не підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб та військовим збором. Згідно з довідником ознак доходів, наведеним у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (ф. 1ДФ), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року N 4, із змінами та доповненнями, суми житлових субсидій відображаються податковим агентом у податковому розрахунку за ф. 1ДФ під ознакою доходу "128". До 1 липня 2020 року подовжено термін подання річної декларації про майновий стан і доходи Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області повідомляє, що до 1 липня 2020 року подовжено термін подання річної декларації про майновий стан і доходи (далі - декларації). Зазначене передбачено Законом України від 17 березня 2020 року №533 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID – 19)». При цьому, суму податкового зобов’язання, яке платниками визначено в декларації до сплати, необхідно сплатити до 1 жовтня 2020 року. Обов’язок щодо подання декларації у платників податків виникає при отриманні: - доходів не від податкових агентів (тобто від інших фізичних осіб, які не зареєстровані як самозайняті особи). До таких доходів відносяться, зокрема доходи від надання в оренду рухомого або нерухомого майна іншим фізичним особам;  успадкування майна не від членів сім’ї І та ІІ ступенів споріднення, при нотаріальному оформленні спадщини за якими не було сплачено податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, тощо; - доходів від податкових агентів, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування. До таких доходів відноситься, зокрема, дохід у вигляді  основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року, а також інвестиційних доходів; - іноземного доходу; - та в інших випадках, передбачених Податковим Кодексом України. Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області у зв’язку з оголошеним в Україні карантином з метою запобігання поширення вірусу COVID-19 закликає платників податків користуватися електронними сервісами ДПС. Нагадуємо, що для допомоги платникам податків ДПС розпочала серію відеоуроків, в яких роз’яснюється як правильно користуватися електронними сервісами. З відеоуроком, який присвячено заповненню декларації про майновий стан і доходи громадяни можуть ознайомитися за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi/5977.html. Переглянувши його, користувачі зможуть дізнатися як правильно заповнити декларацію крок за кроком та як при цьому уникнути помилок. Звертаємо увагу, щоб подати декларацію  через Електронний кабінет платникам податків необхідно мати цифровий підпис (КЕП). Як податкові органи повідомлять про відмову у наданні податкової знижки Відповідно до п. п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку-резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених ПКУ. Порядок застосування податкової знижки передбачений ст. 166 ПКУ. На підставі даних, виключно зазначених у податкових деклараціях, посадовими особами у приміщенні контролюючого органу проводиться камеральна перевірка. Разом з тим на вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку (п. 176.1 ст. 176 ПКУ). Порядок проведення камеральної перевірки визначений ст. 76 ПКУ. Пунктом 76.1 ст. 76 ПКУ передбачено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов’язкова. Відповідно до п. 76.2 ст. 76 ПКУ порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог ст. 86 ПКУ. За результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ. Водночас на вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податків зобов’язані пред’являти документи, пов’язані з виникненням права на отримання податкової знижки, та підтверджувати необхідними документами відомості зазначені у податковій декларації. У разі ненадходження протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту пояснень та документів, пов’язаних з виникненням права на отримання податкової знижки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення про проведення документальної позапланової перевірки відповідно до п. 78.1 ст. 78 ПКУ, яке оформлюється наказом (п. 78.4 ст. 78 ПКУ). При виявленні перевіркою факту заниження (завищення) суми податкового зобов’язання контролюючий орган направляє податкове повідомлення-рішення платникам податків, відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 28.12.2015 №1204 «Про затвердження Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків». Таким чином, контролюючий орган повідомляє про відмову у наданні/зменшенні суми податкової знижки, визначеної платником у податковій декларації, шляхом вручення платнику податків акта перевірки у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ та податкового повідомлення-рішення. Про право на формування правонаступником податкового кредиту у разі реорганізації платника ПДВ Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області доводить до відома, що сума від’ємного значення ПДВ, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду платника ПДВ, який реорганізується шляхом: ● приєднання, злиття, перетворення, – підлягає перенесенню до складу податкового кредиту правонаступника у наступному періоді після підписання передавального акта відповідно до законодавства; ● поділу, виділення, – підлягає перенесенню до складу податкового кредиту правонаступника пропорційно до отриманої частки майна згідно з розподільчим балансом у наступному періоді після підписання розподільчого балансу відповідно до законодавства. Таке перенесення здійснюється в разі, якщо сума від’ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду платника ПДВ, що реорганізується, підтверджена документальною перевіркою контролюючого органу. Норми встановлені п. 198.7 ст. 198 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Отже, перенесення суми від’ємного значення ПДВ, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду платника ПДВ, який реорганізується, до складу податкового кредиту правонаступника здійснюється у періоді, що настає після підписання передавального акта відповідно до законодавства, в якому підтверджено таке від’ємне значення документальною перевіркою. Який день вважається днем сплати єдиного внеску? Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області звертає увагу, що відповідно до частини 7 ст. 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 2464) єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку. Платники, які не мають банківського рахунку, сплачують єдиний внесок шляхом готівкових розрахунків через банки чи відділення зв’язку. Нормами частини 10 ст. 9 Закону № 2464 встановлено, що днем сплати єдиного внеску вважається: 1) у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки контролюючого органу – день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок контролюючого органу; 2) у разі сплати єдиного внеску готівкою – день прийняття до виконання банком або іншою установою – членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі; 3) у разі сплати єдиного внеску в іноземній валюті – день надходження коштів на відповідні рахунки контролюючих органів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів. «пРРОсто» – зручне рішення для бізнесу Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області повідомляє наступне. Незважаючи на те, що строк обов’язкового запровадження реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та програмних РРО для фізичних осіб – підприємців продовжено з 01.10.2020 до 01.01.2021, а для окремих видів діяльності до 01.04.2021 (відповідні зміни внесені Законом України від 17 березня 2020 року № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» до Податкового кодексу України та Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг»), необхідно зазначити, що застосування програмних РРО є зручним рішенням для бізнесу. Так, перевагами застосування програмного РРО є: ● виключно онлайн реєстрація та онлайн передача (отримання) даних; ● створення Z-звіту в автоматичному режимі; ● сервіс використовується безкоштовно; ● можливість до 36 годин працювати в оффлайн-режимі; ● вибір за бізнесом – використовувати класичний чи програмний РРО. Крім того, суб’єкти господарювання, які мають власні ІТ-підрозділи або ІТ-компанії, що пропонують свої рішення для платників, зможуть розробити власні програми РРО. Ці програми, за допомогою запропонованих податковою АРІ, зможуть надсилати електронні чеки для фіскалізації на серверах ДПС та виконувати усі інші операції, що вимагаються законом про електронні РРО. Відкритий АРІ дозволить бізнесу самостійно впроваджувати ІТ-рішення, які відповідають бізнес-процесам кожного з секторів економіки (у тому числі потребам окремих платників), та підключатись для можливості фіскалізації операцій без будь-яких додаткових сертифікацій, виключивши при цьому створення штучних монополій на ринку РРО. Нагадуємо, що звантажити опис АРІ фіскального сервера можна за посиланням: https://www.tax.gov.ua/media-tsentr/novini/410320.html Декларування спадщини (подарунка), отриманих у 2019 році Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області нагадує, що продовжується деклараційна кампанія 2020 року. Звертаємо увагу, що оподаткування спадщини та подарунків залежить від ступеня споріднення спадкоємця та спадкодавця, а також від резидентського статусу цих осіб. Так, об’єкти спадщини (дарування), що успадковуються членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО). Норми встановлені п.п. «а» п.п. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Вартість будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями, які не є членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення, оподатковується за ставкою ПДФО 5 % (п.п. 174.2.2 п. 174.2 ст. 174 ПКУ). Отже, фізичні особи – резиденти, які отримують спадщину (подарунок) від фізичної особи – резидента, але не відносяться до членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення, сплачують ПДФО за ставкою 5 % від вартості будь-якої спадщини (подарунка). Об’єкти спадщини, що успадковуються спадкоємцем від спадкодавця – нерезидента, та об’єкти спадщини, що успадковуються спадкоємцем – нерезидентом від спадкодавця – резидента оподатковуються ПДФО за ставкою   18 %. Фізичні особи, які отримали спадщину, що оподатковується ПДФО за ставкою 5 % та 18 % зобов’язані подати до контролюючого органу за податковою адресою, тобто за місцем реєстрації згідно з паспортними даними, податкову декларацію про майновий стан і доходи за наслідками звітного податкового року, у якій включити суми таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу й визначити податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб та з військового збору. Фізичні особи, які отримали у спадщину (подарунок) об’єкти спадщини (подарунок), що оподатковуються за нульовою ставкою ПДФО, декларацію про майновий стан і доходи можуть не подавати, якщо у них відсутні інші підстави для подання такої декларації. Звертаємо увагу, що Законом України від 17 березня 2020 року № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі – Закон № 533) підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ доповнено новим п. 523, яким встановлено, що річна декларація про майновий стан і доходи за 2019 рік, визначена ст. 179 ПКУ, подається до 01 липня  2020 року, крім випадків, передбачених розділом IV ПКУ, коли така декларація може бути подана пізніше цього строку. При цьому вимоги п.п. 49.18.4 ст. 49 ПКУ у 2020 році не застосовуються, тобто граничний строк подання декларації за 2019 рік з терміну до 01 травня подовжується до 01 липня 2020 року. Крім того, відповідно до Закону № 533 фізична особа зобов’язана самостійно до 01 жовтня 2020 року сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею річній декларації про майновий стан і доходи за 2019 рік. При цьому абзац перший п. 179.7 ст. 179 ПКУ у 2020 році не застосовується, тобто кінцевий строк сплати зобов’язань, зазначених у декларації за 2019 рік, перенесено з терміну до 01 липня на термін до 01 жовтня поточного року. До уваги розпорядників акцизних складів, на яких розташовано резервуари загальною місткістю не вище 1 000 куб. метрів! Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області доводить до відома платників, що з 01.04.2020 застосовуються штрафи за необладнання та/або відсутність реєстрації витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального до розпорядників акцизних складів, на яких розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1 000 куб. метрів. Так, відповідно до п. 1281.1 ст. 1281 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, а також необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового витратоміра-лічильника спирту етилового на місці отримання та відпуску спирту етилового, розташованого на акцизному складі, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 20 000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу або за кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, та/або незареєстрований витратомір-лічильник/витратомір-лічильник спирту етилового. Повторне протягом року вчинення на тому самому акцизному складі будь-якого з вказаних вище порушень тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу або за кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, та/або незареєстрований витратомір-лічильник/витратомір-лічильник спирту етилового. Слід зазначити, що Законом України від 17 березня 2020 року № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» передбачено незастосування з 01 березня по 31 травня 2020 року штрафних санкцій за порушення податкового законодавства, крім санкцій за порушення правил обліку, виробництва та обігу пального або спирту етилового на акцизних складах, які застосовуються на загальних підставах. ДПС відповідає на актуальні запитання, які виникають у зв’язку з проведенням заходів із запобігання поширенню коронавірусу Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області повідомляє, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/413656.html надала відповіді на актуальні запитання, які виникають у зв’язку з проведенням заходів із запобігання поширенню коронавірусу, а саме на:  ● ЗАПИТАННЯ № 1: Чи звільняються від нарахування та сплати єдиного внеску ФОП, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерського господарства у зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби? ● ЗАПИТАННЯ № 2: Чи застосовуються штрафні санкції за порушення законодавства по єдиному внеску у зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби?  ● ЗАПИТАННЯ № 3: За які звітні місяці не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичної особи або юрособи у зв’язку із заходами, спрямованими на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби?  ● ЗАПИТАННЯ № 4: Протягом якого строку об’єкти нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичної особи або юрособи, не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби? ● ЗАПИТАННЯ № 5: Чи застосовуються штрафні санкції та пеня у разі порушення податкового законодавства (крім єдиного внеску) протягом періоду здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби?  Нагадуємо! У період карантину оперативно отримати інформаційно-довідкові послуги можна: - скориставшись Загальнодоступним інформаційно-довідковим ресурсом zir.tax.gov.ua (мобільний додаток «ЗІР ДПС» можна безкоштовно завантажити на власні мобільні пристрої, скориставшись інтернет-магазинами: AppStore та GooglePlay); - звернувшись до Контакт-центру ДПС за тел. 0-800-501-007 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів) з 10.00 до 17.00 (крім суботи, неділі та святкових днів). У неробочий час є можливість залишити запитання за допомогою сервісу «Залиште питання – ми Вам зателефонуємо». - надіславши запитання та повідомлення на електронну адресу:  Этот адрес e-mail защищен от спам-ботов. Чтобы увидеть его, у Вас должен быть включен Java-Script  (без використання кваліфікованого електронного підпису). Карантинні новведення. Чи будуть штрафи за порушення строків сплати самостійно нарахованих податкових зобов'язань? Законом України від 17 березня 2020 року № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID- 19)» внесені зміни до Податкового Кодексу України (далі - Кодекс), які передбачають у разі погашення податкового зобов'язання протягом періоду з 1 березня по 31 травня 2020 року у зв'язку із порушенням строків сплати податкових зобов'язань, визначених статтею 57 Кодексу, штрафні санкції згідно вимог статті 126 Кодексу не застосовуються. Це означає, що якщо строк сплати узгодженої суми грошового зобов'язання припадає на зазначений період, і цей строк порушено, то сплата зазначеної суми платником податку відбувається без застосування зазначених штрафних санкцій. Таке звільнення не поширюється на випадки порушення строків сплати узгодженої суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати. РРО: чи необхідно застосовувати при торгівлі продукцією власного виробництва Суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій або безготівковій формі, зобов'язані видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції (п. 2 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон №265). Разом з тим, п. 1 ст. 9 Закону № 265 визначено, що РРО та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення) підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних уповноваженою особою відповідного суб'єкта господарювання. Враховуючи зазначене, у разі реалізації підприємством продукції власного виробництва, підприємство може здійснювати розрахунки через касу підприємства з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів. Використання марок акцизного податку: терміни подання заявки-розрахунку та звіту Наближається термін подання Звіту про використання марок акцизного податку за березень 2020 року. Звіт про використання марок акцизного податку подається виробником (імпортером) щомісяця 05 числа місяця, наступного за звітним. Порядок виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів регулюється Положенням про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1251 (далі – Положення № 1251). Відповідно до абзацу четвертого п. 3 цього Положення, підприємства-виробники та імпортери алкогольних напоїв і тютюнових виробів, щомісячно до 8 числа подають в електронній формі продавцю марок акцизного податку попередню заявку-розрахунок про потребу в марках за їх видами, реквізити платіжного документа/платіжних документів (номер, дата платіжного доручення та сума перерахованих коштів) на перерахування плати за виготовлення марок та звіт про використання марок, придбаних у попередньому місяці, для задоволення через два місяці потреби в марках таку інформацію. У разі ненадходження протягом 24 годин до покупця марок підтвердження про факт одержання засобами електронного зв’язку в електронній формі інформації, зазначеної в абзаці четвертому п. 3 Положення № 1251, покупець марок не пізніше 10 числа місяця, в якому подано попередню заявку-розрахунок, може подати продавцю марок таку інформацію у паперовому вигляді. До 18 числа місяця, в якому подано попередню заявку-розрахунок, покупці марок мають право здійснити корегування такої заявки-розрахунку в бік збільшення, що не перевищує визначеного у ній обсягу, шляхом подання додаткової попередньої заявки-розрахунку засобами електронного зв’язку в електронній формі. У разі ненадходження протягом 24 годин до покупця марок підтвердження про факт одержання засобами електронного зв’язку в електронній формі інформації, зазначеної в абзаці шостому п. 3 Положення № 1251, покупець марок не пізніше 20 числа місяця, в якому подано попередню заявку-розрахунок, може подати продавцю марок додаткову попередню заявку-розрахунок у паперовому вигляді. Формою попередньої заявки-розрахунку про потребу в марках акцизного податку, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 11.04.2016 № 428 передбачено подання заявки-розрахунку до Головного управління ДПС адміністративно-територіальної одиниці місця реєстрації платника. Згідно із формою звіту про використання марок акцизного податку зазначений звіт подається виробником (імпортером) щомісяця 05 числа місяця, наступного за звітним, на паперових носіях та в електронному вигляді до Головних управлінь ДПС. Отже, підприємства-виробники та імпортери алкогольних напоїв і тютюнових виробів подають попередню заявку-розрахунок за їх видами в електронній формі щомісяця до 08 числа до головних управлінь ДПС у областях (або м. Києва) за місцем своєї реєстрації (в т.ч. якщо місце обліку виробника не співпадає з розташуванням виробництва). До 18 числа місяця, в якому подано попередню заявку-розрахунок, покупці марок мають право здійснити корегування такої заявки-розрахунку в бік збільшення, що не перевищує визначеного у ній обсягу, шляхом подання додаткової попередньої заявки-розрахунку засобами електронного зв’язку в електронній формі. Суму податкового зобов’язання зазначену в Декларації за 2019 рік фізична особа зобов’язана самостійно сплатити до 01 жовтня 2020 року У зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення короновірусної хвороби, річна декларація про майновий стан і доходи (далі – Декларація) за 2019 рік, визначена ст. 179 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), подається до 01 липня 2020 року, крім випадків передбачених розд. IV ПКУ, коли така Декларація може бути подана пізніше цього строку.      Фізична особа зобов’язана самостійно до 01 жовтня 2020 року сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею Декларації за 2019 рік.      Законом України від 17 березня 2020 року № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення короновірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 18.03.2020, внесено зміни до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).      Так, п. 52 прим. 3 підрозд. 10 розд. XX «Інші перехідні положення» ПКУ встановлено, що річна декларація про майновий стан і доходи за 2019 рік, визначена ст. 179 ПКУ, подається до 01 липня 2020 року, крім випадків передбачених розд. IV ПКУ, коли така декларація може бути подана пізніше цього строку.      При цьому вимоги п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ щодо подання Декларації до 1 травня року, що настає за звітним, у 2020 році не застосовуються.      Фізична особа зобов’язана самостійно до 01 жовтня 2020 року сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею річній декларації про майновий стан і доходи за 2019 рік.      При цьому абзац перший п. 179.7 ст. 179 ПКУ щодо обов’язку сплати задекларованого податкового зобов’язання до 1 серпня року, що настає за звітним, у 2020 році не застосовується. Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 103.14).  До 1 січня 2021 року штрафні санкції будуть застосовуватися у зменшених розмірах До 1 січня 2021 року продовжено період, протягом якого санкції, визначені пунктом 1 статті 17  Закону України від 06.07.95 №265-/95-ВР «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», будуть застосовуватися у зменшених розмірах, а саме: -10 % вартості проданих з порушенням, встановленими цим пунктом товарів (робіт, послуг) – за порушення вчине вперше; -50 % вартості проданих з порушенням, встановленими цим пунктом товарів (робіт, послуг) – за кожне наступне вчинене порушення. Також на 01 січня 2021 року перенесено запровадження процедури «КЕШБЕК». Довідково: Закон України від 17.03.2020 №533-IX «Про внесення змін до ПКУ та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню короновірусної хвороби (COVID-19)». Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс - корисна альтернатива в період коронавірусу Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області нагадує платникам податків про функціонування Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (ЗІР), де можна знайти відповіді на актуальні та важливі запитання пов’язані з податковим законодавством. Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс містить достовірну і повну довідкову інформацію у сфері оподаткування, єдиного внеску та електронних довірчих послуг. ЗІР допоможе залишатись в курсі останніх змін законодавства та першими дізнаватись актуальну інформацію, адже для вашої зручності, наразі він доступний також і в мобільному додатку. У розділах ЗІР ви знайдете: запитання – відповіді, нормативні та інформаційні документи, останні зміни в законодавстві, Єдиний реєстр ІПК, електронний кабінет, податковий календар та багато іншого. Відтак, якщо ви хочете отримувати інформацію швидко та оперативно, користуйтеся інформаційними ресурсами ДПС України з вашого ПК або з мобільного, або  знаходьте інформацію через інформаційний ресурс ЗІР. Для цього потрібно перейти за посиланням: http://m.zir.tax.gov.ua/ та завантажити мобільний додаток ЗІР на базі Android та IOS. Не нехтуйте власним здоров’ям та здоров’ям близьких, користуйтеся електронними сервісами та ресурсами, які доступні для платників. Чи необхідно застосовувати РРО або програмні РРО підприємцям-"спрощенцям", які здійснюють надання платних послуг у сфері охорони здоров’я В Ізюмському управлінні ГУ ДПС у Харківській області інформують, що фізичні особи-підприємці – платники єдиного податку, які здійснюють надання платних послуг у сфері охорони здоров’я зобов’язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій або програмні РРО з 1 січня 2021 року. Під платні послуги у сфері охорони здоров'я підпадає діяльність за Класифікацією видів економічної діяльності ДК 009:2010 під кодом 86 «Охорона здоров’я». Такі зміни передбачені Законом України від 17 березня 2020 року № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)». Зокрема передбачено, що з 01 січня 2021 року до 01 квітня 2021 року РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 грн., незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють, зокрема, реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я. Нагадаємо, реєстратори розрахункових операцій та програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи. Детальну інформацію з даного питання платники мають можливість переглянути в Загальнодоступному інформаційному ресурсі (ЗІР) в категорії 109.04.  Здавання нерухомості в оренду фізичною особою - нерезидентом Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області інформує, що нерухомість, яка належить фізичній особі - нерезиденту, надається ним в оренду  виключно через фізичну особу - підприємця або юридичну особу - резидента (уповноважених осіб), які виконують представницькі функції такого нерезидента на підставі письмового договору та виступають його податковим агентом стосовно таких доходів.      Нерезиденти, які порушують вказані норми, вважаються такими, що ухиляються від сплати податку (п.п.170.1.3 п.170.1 ст.170 Податкового кодексу України). У разі, якщо фізична особа – нерезидент має постійне місце проживання в Україні, здавання такою фізичною особою – нерезидентом  в оренду нерухомого майна здійснюється через фізичну особу - підприємця або юридичну особу - резидента (уповноважених осіб), що виконують представницькі функції такого нерезидента на підставі письмового договору та виступають його податковим агентом стосовно таких доходів. Види діяльності у ФОП – платника єдиного податку Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області нагадує, що фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1 розд. XIV Податкового Кодексу та  реєструється платником єдиного податку в порядку, встановленому  цією главою. Спрощена система оподаткування, обліку та звітності передбачає заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п.297.1 ст.297 ПКУ, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених  Податковим Кодексом, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.     У разі якщо фізична особа - підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів  діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податку - фізичних осіб (п. 177.6. ст. 177 ПКУ). Тобто, ФОП – платник єдиного податку не має права здійснювати в межах підприємницької діяльності  види діяльності, які не зазначені в його облікових даних. Рішення щодо застосування звільнення від сплати єдиного внеску за себе за березень-квітень 2020 СГ приймають самостійно Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області повідомляє, що  Законом України від 17.03.2020 №533-ІХ внесено ряд змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон про ЄСВ), направлених на пом’якшення умов ведення бізнесу в період карантинних заходів. Зокрема за періоди з 1 по 31 березня та з 1 по 30 квітня 2020 року тимчасово звільняються від нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) лише за себе: фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які перебувають на спрощеній системі оподаткування; особи, які провадять незалежну професійну діяльність: наукову, літературну, артистичну, художню, освітню, викладацьку, медичну та юридичну практику, в тому числі адвокати, нотаріуси, особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність чи іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності; члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню за  іншими підставами. Такі СГ самостійно, на власний розсуд вирішують питання застосування звільнення від  сплати єдиного внеску. Вони можуть прийняти рішення про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску за вказані періоди в розмірах та порядку, визначених Законом про ЄСВ. Інформацію про сплачені суми вони зазначать у звітності про нарахування єдиного внеску за звітний період, визначений для таких осіб  Законом про ЄСВ. Самостійне визначення платниками єдиного внеску бази нарахування єдиного внеску за звітні періоди з 01 по 31 березня та з 01 по 30 квітня 2020 року у «Звіті про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (дал – Звіті) вказуватиме на прийняте платником рішення про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску за вказані періоди в розмірах та порядку, визначених Законом про ЄСВ. Якщо платник  сплатив внески за березень та квітень 2020 року до набрання чинності Законом №533, то сплачені суми зараховуватимуться податковими органами без будь-яких заяв платників єдиного внеску в рахунок майбутніх платежів (за умови відсутності сум недоїмки, штрафних санкцій та пені по єдиному внеску), відповідно до Закону про ЄСВ, крім випадків самостійного визначення платником бази нарахування єдиного внеску за звітний період у Звіті. Звертаємо увагу, що особливості включення до страхового стажу періодів з 01 по 31 березня та з 01 по 30 квітня 2020 року, за які  платники єдиного внеску не сплачують внески, визначені змінами, внесеними Законом № 533 до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003, належать до компетенції органів Пенсійного фонду України. Інформація щодо термінів сплати податків, зборів, платежів та подання податкової звітності Дата Податок, збір, платіж Законодавчі та нормативні акти (із зазначенням конкретних підпунктів, пунктів і статей та повних назв відповідних законодавчих та нормативних актів), на підставі яких сплачуються податки, збори, платежі і подається податкова звітність 21.04.2020 останній день подання звітності Податкова декларація з податку на додану вартість за березень 2020 року Підпункт 49.18.1 та п. 203.1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.   21.04.2020 останній день подання звітності Податкова декларація з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за березень 2020 року Пункт 286.3 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.    21.04.2020 останній день подання звітності Податкова декларація з рентної плати за березень 2020 року Підпункт 49.18.1, ст. 257 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI. 21.04.2020 останній день подання звітності Розрахунок з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України (Додаток 41 до Декларації) за березень 2020 року  Підпункт 49.18.1 та п. 257.3 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.     29.04.2020 останній день сплати авансового внеску з податку на нерухоме майно за I квартал 2020 року Підпункт "б" пп. 266.10.1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.   29.04.2020 останній день сплати авансового внеску з транспортного податку юридичними особами за I квартал 2020 року Підпункт "б" пп. 267.8.1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.   30.04.2020 останній день сплати Податок на додану вартість за березень 2020 року Пункти 57.1 та 203.2 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.   30.04.2020 останній день сплати Плата за землю за березень 2020 року   Пункти 57.1, 287.3 та 287.4 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI. 30.04.2020 останній день сплати Рентна плата за користування радіочастотним ресурсом за березень 2020 року Пункти 57.1 та 257.5 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.   30.04.2020 останній день сплати єдиного податку платниками 4-ї групи за I квартал 2020 року Пункт 57.1 і пп. 295.9.2 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.   30.04.2020 останній день сплати авансового внеску з туристичного збору за квітень 2020 року платниками, які сплачують туристичний збір авансами щомісяця Підпункт 268.7.1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.    Податкова знижка на навчання Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області повідомляє, що згідно з п.п.166.3.3 п.166.3 ст.166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) право на податкову знижку у вигляді зменшення оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п.164.6 ст.164 ПКУ, має платник податку  на  фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку або члена його сім’ї І ступеня споріднення. Суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов’язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права, а також компетенцію державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері освіти регулює Закон України від 5 вересня 2017 року №2145 «Про освіту» (далі – Закон №2145), із змінами та доповненнями, та спеціальні Закони України: від 22 червня 2000 року №1841 «Про позашкільну освіту», із змінами та доповненнями, від 11 липня 2001 року №2628 «Про дошкільну освіту», від 16 січня 2020 року №463 «Про повну загальну середню освіту», від 10 лютого 1998 року №103/98 «Про професійну (професійно-технічну) освіту», із змінами та доповненнями, від 1 липня 2014 року №1556 «Про вищу освіту», із змінами та доповненнями. Структуру та типи закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти визначено спеціальними законами. Відповідно до ст. 22 Закону №2145 юридична особа має статус закладу освіти, якщо основним видом діяльності є освітня діяльність. Права та обов’язки закладу освіти, передбачені Законом №2145 та іншими законами України, має також фізична особа-підприємець або структурний підрозділ юридичної особи приватного чи публічного права, основним видом діяльності якого є освітня діяльність. Відповідно до п.5 част.1 ст. 1 та п.6 част.1 ст. 7 Закону України від 2 березня 2015 року №222 «Про ліцензування видів господарської діяльності», із змінами та доповненнями, ліцензія – це право суб’єкта господарювання на провадження виду господарської діяльності або частини виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, зокрема, освітньої діяльності, яка ліцензується з урахуванням особливостей, визначених спеціальними законами у сфері освіти. З метою отримання податкової знижки за навчання, до вітчизняних відносяться заклади дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти, основним видом діяльності яких є освітня діяльність. Для отримання адміністративних послуг – використовуйте Електронний кабінет! Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області з метою запобігання занесенню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом (COVID – 19), звертається з проханням, за можливості, обмежити відвідування Центрів обслуговування платників Миколаївщини та користуватись засобами електронного зв’язку, а саме Електронним кабінетом. Через приватну частину Електронного кабінету (особистий кабінет), вхід до якої здійснюється після ідентифікації особи, відкрито доступи до  сервісів: - стан розрахунків із бюджетом; - листування з органами ДПС; - облікові дані; - пошук інформації в реєстрах ДПС; - подання заяв/запитів; - подання декларації про майновий стан і доходи в електронному вигляді; - сплата податків; - перегляд даних СЕА ПДВ; - інші електронні сервіси. У приватній частині Електронного кабінету платники  можуть отримати інформацію про суми виплачених доходів та утриманих податків з ДРФО. Також можна скористатись сервісами: - дані про взяття на облік платників; - реєстр страхувальників; - дані реєстру платників ПДВ; - реєстр платників єдиного податку; - інформація про РРО; - дані реєстру платників акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового; - реєстр осіб, які здійснюють операції з товарами. Перевірити бізнес-партнера дозволяє  сервіс «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера». Повідомити про неправомірні дії працівників ДПС допоможе сервіс «Пульс». Електронну звітність можна подати  через  Спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності». Крім того, отримання послуг кваліфікованого електронного підпису (КЕП) можливе не лише через АЦСК ІДД ДПС України, а й звернувшись до будь-яких інших кваліфікованих надавачів електронних довірчих послуг, перелік яких розміщено на сайті центрального засвідчувального органу Міністерства цифрової трансформації України (czo.gov.ua) у розділі «Довірчі послуги». Про повторне (дистанційне) формування сертифікатів за електронним запитом Як повідомили в Ізюмському управлінні ГУ ДПС у Харківській області, повторне (дистанційне) формування сертифікатів за електронним запитом можна здійснити онлайн на офіційному інформаційному ресурсі КН ЕДП ІДД ДПС за посиланням: Головна/«Повторне (дистанційне) формування сертифікатів за електронним запитом»/ On-line (https://acskidd.gov.ua/manage-certificates) або за допомогою програмного забезпечення «ІІТ Користувач ЦСК-1». Для початку використання сервісу повторного (дистанційного) формування сертифікатів за електронним запитом за допомогою програмного забезпечення «ІІТ Користувач ЦСК-1» платнику необхідно встановити актуальну версію безкоштовного програмного забезпечення «ІІТ Користувач ЦСК-1», яка доступна для завантаження за посиланням: Головна/«Повторне (дистанційне) формування сертифікатів за електронним запитом»/«За допомогою Користувача ЦСК» або Головна/«Отримання електронних довірчих послуг»/«Програмне забезпечення»/«Засіб кваліфікованого електронного підпису чи печатки - «ІІТ Користувач ЦСК-1»/«Інсталяційний пакет «ІІТ Користувач ЦСК-1.3.1 (версія:1.3.1.46)». Додатково усім клієнтам КН ЕДП ІДД ДПС рекомендовано переглянути Відеоінструкцію по повторному формуванню сертифіката за електронним запитом (https://www.youtube.com/watch?v=aq606khOuYM&feature=youtu.be). Також детальний опис по роботі сервісу та перелік можливих помилок розміщено у відповідних розділах Настанови користувача https://acskidd.gov.ua/download/manual/EU13OManualDPS.pdf#page=68 . Звертаємо увагу, що скористатися сервісом повторного (дистанційного) формування сертифікатів зможуть лише ті користувачі, які мають: - чинні сертифікати (наприклад, до закінчення строку чинності сертифікатів залишилось декілька днів); - незмінні реєстраційні дані (ПІБ, адреса реєстрації місця проживання, код ЄДРПОУ організації тощо); - особистий ключ доступний лише користувачу та не є скомпрометованим.  Транспортний податок 2020 - хто платить Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській  області нагадує, що платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України є об’єктами оподаткування. Тобто, оподатковуються  легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (4723 грн х 375=1771125 грн). Ставку податку встановлено з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 грн за кожен легковий автомобіль, який є обєктом оподаткування згідно з пп. 267.8.1 ПКУ. Податок сплачується за місцем реєстрації об’єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України: юридичними особами – авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що настає за звітним кварталом; фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення. Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня базового податкового (звітного) періоду (року). Перелік легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком у 2020 році, розміщено на офіційному вебсайті Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.  Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області
 

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить


Фотогалереи изюмчан

Кто он-лайн

Сейчас на сайте:
Гостей - 29

 
Служба недвижимости Вилима.

 
 
 
 
 

Сушка зерна и древесины на отходах
БЕСПЛАТНЫЕ ОБОИ ДЛЯ РАБОЧЕГО СТОЛА

Дизайн РА «Изюминка»