Главная
Ізюмське управління ГУ ДПС повідомляє Версия для печати Отправить на e-mail
13.02.2020
Кампанія «Декларування - 2020» набирає обертів
(Інтерв’ю начальника Ізюмського управління ГУ ДПС у Харківській області Марини П’яташ)
- Марино Валентинівно, як відомо, кампанія декларування доходів громадян, отриманих протягом 2019 року набирає обертів, викликаючи зрозумілий інтерес з боку громадян. Насамперед, які строки подання декларації та хто саме повинен декларувати свої доходи?
- Так, звичайно, хочу звернути увагу зацікавлених громадян, що у 2020 році граничний термін подання декларації за 2019 рік - 30 квітня 2020 року. 
І звітувати необхідно про доходи, отримані: від продажу або надання в оренду рухомого та нерухомого майна; від провадження господарської діяльності або незалежної професійної діяльності (крім фізосіб-підприємців платників єдиного податку); від продажу власної сільськогосподарської продукції; не від податкових агентів, а також інші доходи, не оподатковані протягом року; основна сума боргу за кредитом платника податку, прощеного кредитором за його самостійним рішенням; у вигляді спадщини та подарунків; від продажу цінних паперів та корпоративних прав; отримані від фізичних осіб - платників єдиного податку четвертої групи відповідно до умов цивільно-правового договору; іноземні доходи. - З цим зрозуміло. А в яких випадках звільняються від обов'язку подання податкової декларації? а) незалежно від виду та суми отриманих доходів платниками податку, які: є малолітніми/неповнолітніми або недієздатними особами і при цьому перебувають на повному утриманні інших осіб (у тому числі батьків) та/або держави станом на кінець звітного податкового року; перебувають під арештом або є затриманими чи засудженими до позбавлення волі, перебувають у полоні або ув'язненні на території інших держав станом на кінець граничного строку подання декларації; перебувають у розшуку станом на кінець звітного податкового року; перебувають на строковій військовій службі станом на кінець звітного податкового року; б) в інших випадках, визначених розд. IV ПКУ. Так, обов'язок платника податку щодо подання Декларації вважається виконаним і декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи: від податкових агентів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу; виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу; від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів за якими був сплачений податок; у вигляді об'єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок. - Досить часто у декларантів постає питання – яку саме адресу необхідно вказувати в документі. Що Ви можете сказати з цього приводу? - Платник податків повинен зазначити в податковій декларації актуальні дані про адресу місця проживання, за якою здійснюється листування з платником. Крім того, за такою адресою контролюючим органом може бути надіслано (вручено) податкове повідомлення-рішення. - І на завершення сьогоднішньої розмови хотілось би дізнатись стосовно відповідальності за неподання або несвоєчасне подання декларації про майновий стан і доходи? - Відповідно до ст. 164¹ Кодексу України про адміністративні правопорушення неподання або несвоєчасне подання громадянами декларацій про доходи чи включення до декларацій перекручених даних, не ведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов'язкову форму обліку, - тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми від трьох до восьми, а за повторне порушення протягом року - від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Ця відповідальність не розповсюджується на випадки добровільного подання декларації (в т.ч. при реалізації права на податкову знижку). Підсумовуючи нашу розмову, хотілося б наголосити, що на сьогоднішній день в Державних податкових інспекціях Ізюмського управління ГУ ДПС у Харківській області створено сприятливі умови для якісного обслуговування платників податків, які виконують громадянський обов’язок перед державою та суспільством щодо подання декларацій про майновий стан і доходи за 2019 рік. Тож чекаємо вас за адресами: м. Ізюм, вул. Покровська, 32 м. Балаклія, вул. Муканова, 63 м. Барвінкове, вул. Першотравнева, 8 смт. Борова, вул. Центральна, 1 Про запровадження єдиної звітності з єдиного внеску та ПДФО З 01 січня 2021 року наберуть чинності закони України від 19 вересня 2019 року № 115-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо подання єдиної звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування і податку на доходи фізичних осіб» та № 116-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо подання єдиної звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування і податку на доходи фізичних осіб». Обидва закони опубліковані в офіційному виданні «Голос України» від 25.09.2019 № 183. Нову єдину звітність з ПДФО та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування вперше потрібно буде подавати за І квартал 2021 року. РРО не застосовується якщо кошти перераховуються з поточного рахунку покупця на поточний рахунок продавця Якщо розрахунки за придбаний товар (послугу) проводяться у безготівковій формі без застосування платіжних карток і кошти перераховуються з поточного рахунку покупця на поточний рахунок продавця, така операція не потребує РРО. Теж саме стосується випадків, коли покупець розраховується з продавцем шляхом внесення коштів через банк для подальшого їх зарахування на поточний рахунок продавця. Якщо ж розрахунки за товар чи послугу відбулися із використанням банківської платіжної карти, то така операція підпадає під визначення «розрахункової операції» для цілей Закону України від 06.07.1995 №265, із змінами та доповненнями. У цьому разі необхідно застосовувати РРО. Новий трудовий кодекс: що чекає роботодавців і працівників? Законом України від 12.12.2019 р. № 378-IX «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України», зокрема, передбачено зменшення розмірів штрафів за неоформлення найманих працівників та уточнено порядок вивільнення державних службовців. У яких розмірах штрафуватимуть? Юридичні та фізичні особи — підприємці, які використовують найману працю, несуть фінансову відповідальність у таких розмірах: 16 мінімальних зарплат, а це 75 568 грн, — за недопущення до проведення перевірки з питань дотримання законодавства про працю для виявлення неоформлених працівників. 10 мінімальних зарплат, а це 47 230 грн, — щодо кожного працівника за такі порушення: - фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору; - оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час; - виплату заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску. За вказані порушення до юридичних осіб та ФОП, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої  — третьої груп, застосовується попередження. За повторне впродовж двох років з дня виявлення порушення — 30 розмірів мінімальної зарплати (141 690 грн) за кожного працівника, відносно якого здійснено порушення. 4 мінімальні зарплати, а це 18 892 грн, за кожного працівника, відносно якого здійснено порушення, — за недотримання гарантій і пільг мобілізованим працівникам. За вказані порушення, до юридичних осіб та ФОП, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої — третьої груп, застосовується попередження. 2 мінімальні зарплати, а це 9 446 грн, за кожного працівника, відносно якого здійснено порушення,  — за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці. 1 мінімальна зарплата, або 4 723 грн, за кожне порушення інших вимог трудового законодавства, окрім передбачених абзацом 2 — 7 частини  другої  ст. 265 Кодексу. За повторне впродовж року з дня виявлення порушення — 2 мінімальні зарплати  (9 446 грн) за кожне таке порушення. При сплаті 50 % розміру штрафу впродовж 10 банківських днів з дня вручення постанови про накладення штрафу така постанова вважається виконаною. У разі виконання припису Держпраці та усунення виявлених порушень у визначені приписом терміни міри по притягненню до відповідальності не застосовуються. Це стосується порушення термінів виплати зарплати, недотримання гарантій оплати праці, недотримання гарантій і пільг мобілізованим працівникам. За недопуск до перевірки, допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту); оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, а також виплату заробітної плати без нарахування і сплати ЄСВ, штрафні санкції застосовуються незалежно від усунення порушень. Як змінився порядок вивільнення держслужбовців? Кодекс доповнено нормами, відповідно до яких вивільнення працівників-держслужбовців, здійснюється у порядку, визначеному ст. 49 2  Кодексу, з урахуванням деяких особливостей, зокрема: про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за 30 календарних днів; у разі вивільнення працівників на підставі п. 1 частини першої ст. 40 Кодексу не застосовуються положення частини другої ст. 40 Кодексу та положення частини другої ст. 49 2 Кодексу; не пізніше ніж за 30 календарних днів до запланованих звільнень первинним профспілковим організаціям надається інформація щодо цих заходів, включаючи інформацію про причини звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про терміни проведення звільнень, а також проводяться консультації з профспілками про заходи щодо запобігання звільненням чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом'якшення несприятливих наслідків будь-яких звільнень. Закон набрав чинності 02.02.2020 р. ДПС: вчасне подання відомостей про зміну даних допоможе уникнути виникнення боргів щодо сплати податків Податківці звертають увагу фізичних осіб, що відповідно до законодавства контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму грошових зобов’язань, передбачених для сплати ряду податків (транспортний податок, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, земельний податок або орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності) та до 1 липня року базового податкового періоду надіслати (вручити) платнику податку за місцем його податкової адреси (реєстрації) відповідне податкове повідомлення-рішення (ППР). Разом з тим фізичні особи — платники зазначених податків, отримавши ППР, мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу для проведення звірки даних щодо нарахованих податків. Податковою адресою платника податків — фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків в контролюючому органі. Тому особливо важливим є вчасне подання платниками податків до органів ДПС відомостей про зміну даних, зокрема, стосовно місця проживання.   Так, відповідно до вимог Податкового кодексу України (п. 70.7 ст. 70) фізичні особи — платники податків зобов’язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до Державного реєстру фізичних осіб — платників податків (прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання, місце народження, дата народження, серія, номер свідоцтва про народження, паспорта (аналогічні дані іншого документа, що посвідчує особу), ким і коли виданий) протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, визначеними у Положенні про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб — платників податків, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 р. № 822. Внесення змін здійснюється протягом трьох робочих днів від дня подання фізичною особою Заяви за формою № 5ДР (стосовно даних, які вносяться до Облікової картки), або  Заяви за формою № 5ДРП (стосовно даних, які вносяться до Повідомлення для осіб, які через релігійні переконання відмовились від РНОКПП), до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання). У разі звернення до будь-якого іншого контролюючого органу строк внесення змін до Державного реєстру може бути продовжено до п’яти робочих днів. Вчасне внесення відомостей про зміну даних (зокрема, щодо місця проживання) допоможе  уникнути виникнення боргів щодо сплати податків. Приймаєте працівника на роботу - повідомте податкові органи Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області інформує, що роботодавець при прийнятті на роботу працівника зобов’язаний:    1) укласти з найманим працівником трудову угоду (контракт, договір) у письмовому вигляді. Видати наказ про прийняття працівника на роботу та надіслати повідомлення до податкової інспекції за місцем реєстрації; 2) в обов’язковому порядку передбачити в трудовій угоді форму оплати праці, врахувавши при цьому, що заробітна плата не може бути меншою ніж мінімально встановлений розмір. У 2020 році цей показник  – 4723 гривні. При виплаті місячної заробітної плати роботодавець зобов’язаний з нарахованої зарплати утримати та перерахувати до бюджету 18 відсотків податку на доходи фізичних осіб, 1,5 відсотки військового збору, а також сплатити 22 відсотки єдиного соціального внеску з нарахованого доходу. Наприклад: при нарахуванні заробітної плати в розмірі 4723 гривні роботодавець має утримати з працівника ПДФО (18%) – 850,14 грн, військовий збір (1,5%) – 70,85 гривень. Відповідно роботодавець зобов’язаний виплати найманому працівнику – 3802,01 грн. Крім того, роботодавець за найманого працівника має сплатити на нараховану заробітну плату єдиний внесок (22%), який становить 1039,06 гривень. За порушення трудового законодавства передбачені значні суми штрафів. Наразі працівники податкової служби спільно з представниками Держпраці за дорученням Прем’єр-міністра України від 22.01.2020 року №2313/0/1-20 проводять заходи з детінізації зайнятості населення. Зараз проводиться роз’яснювальна робота з суб’єктами господарювання, які здійснюють діяльність у сфері торгівлі, харчування з метою недопущення до роботи працівників без оформлення трудових відносин. Після роз’яснювальних заходів працівники контролюючих органів будуть проводити перевірки зазначених суб’єктів господарювання щодо дотримання законодавства про працю. Нагадаємо, що офіційне працевлаштування – це захист соціальних інтересів громадян, гарантування права на соціальні виплати та пенсійне забезпечення. Крім того, нелегальна праця знижує доходи державного бюджету, а отже і можливість фінансування державних програм соціального спрямування. Отримали подарунок: що необхідно знати Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області повідомляє, що з 1 січня 2019 року не оподатковується вартість подарунків — у частині, що не перевищує 1 043,25 грн на місяць. Так, згідно з пп.165.1.39ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включатиметься вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань) у частині, що не перевищує 25%однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі. З різниці між вартістю подарунку та його неоподатковуваною вартістю справлятиметься ПДФО за ставкою 18 % та військовий збір 1,5 %. Однак, зверніть увагу, дане правило застосовується лише до подарунків у натуральній формі. При оподаткуванні подарунків важливим є те, від кого він отриманий: від суб’єкта господарювання (юридичної особи або ФОП) чи фізичної особи. При отриманні дарунка від СГД, податковим агентом, відповідальним за сплату податку до бюджету, є такий суб’єкт господарювання. Тобто, якщо вартість дарунків перевищує вказаний розмір (1043,25 грн.) то сума такого перевищення оподатковується податком на доходи фізичних осіб як додаткове благо з урахуванням положень п. 164.5 ст. 164 Кодексу. При цьому вказана сума перевищення також є об’єктом оподаткування військовим збором без застосування коефіцієнта, визначеного п. 164.5 ст. 164 Кодексу. Якщо подарунок отримано від фізичної особи, особою, відповідальною за сплату (перерахування) податку до бюджету, є обдаровуваний. В цьому випадку застосовуються норми статті 174 ПКУ. Подарунок, що отримала фізична особа від членів сім’ї першого та другого ступеня споріднення, оподатковується за нульовою ставкою. Такі фізичні особи не зобов’язані включати вартість такого подарунку до складу загального річного оподатковуваного доходу та  можуть не подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, але за умови відсутності інших підстав для подання декларації (зазначена норма передбачена п.п. 164.2.10 ст. 164, п. 174.3 ст. 174, п. 179.2 ст. 179 ПКУ). Фізична особа — резидент, яка отримує подарунок від фізичної особи — резидента, але не відноситься до членів сім’ї першого та другого ступеня споріднення, сплачує податок на доходи фізичних осіб за ставкою 5% від вартості будь-якого подарунку, а також військовий збір за ставкою 1,5% Дохід зазначається в річній податковій декларації, крім нерезидентів, які зобов’язані сплатити податок до нотаріального оформлення договору або в сільських населених пунктах — до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем реєстрації договору, та осіб, які отримали об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими обдаровуваними — резидентами, які сплатили податок та збір до оформлення подарунка. Фізична особа — нерезидент, яка отримала подарунок від фізичної особи — резидента, зобов’язана сплатити податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18% +1,5% військового збору. Однак це не стосується подарунків у вигляді грошових виплат у будь-якій сумі (п.п. 165.1.39 ПКУ). Тобто подарунки у грошовій формі оподатковуються ПДФО і ВЗ у загальному порядку. Слід відмітити, що в 2020 році не оподатковується вартість подарунків — у частині, що не перевищує 1180,75 грн на місяць. "Є-малятко" - десять послуг за однією заявою! Міністерство цифрової трансформації України запустило проект, пов’язаний з народженням дитини, «Є-малятко». Проект передбачає повний комплекс послуг за однією заявкою: 1. Державна реєстрація народження дитини; 2. Реєстрації місця проживання народженої дитини; 3. Призначення допомоги при народженні дитини; 4. Реєстрація народженої дитини в електронній системі  охорони здоров’я; 5. Реєстрація народженої дитини у Державному реєстрі фізичних осіб — платників податків; 6. Отримання посвідчень батьків багатодітної сім’ї та дитини з багатодітної сім’ї; 7. Визначення походження народженої дитини, батьки якої не перебувають у шлюбі між собою; 8. Визначення належності дитини до громадянства України; 9. Присвоєння дитині унікального номера запису в Єдиному державному демографічному реєстрі; 10. Призначення допомоги  багатодітним сім’ям.  Відтепер безпосередньо в пологовому будинку можна отримати низку державних послуг для батьків немовлят. Батьки отримають необхідні послуги лише за 1 заявою. За такою умовою їм не доведеться заповнювати 37 форм та витрачати купу часу на ходіння по кабінетах. Згодом отримати комплексну послугу можна буде також і вдома через Інтернет, і в центрах надання адміністративних послуг. Заяви у пологових будинках наразі оформлюють або працівники самих медичних закладів, або відділів держреєстрації актів цивільного стану. За неналежне ведення або неведення Книги обліку доходів і витрат передбачена відповідальність Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області звертає увагу, що платники податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) зобов’язані вести облік доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі якщо такий платник ПДФО зобов’язаний відповідно до розділу IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ) подавати декларацію про майновий стан і доходи або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податкову знижку. Норми встановлені п.п. «а» п. 176.1 ст. 176 ПКУ. Форма Книги обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу та Порядок ведення обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу затверджені наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2017 № 591. Відповідно до ст. 164¹ Кодексу України про адміністративне правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х із змінами та доповненнями (далі – КУпАП), зокрема неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Дії, передбачені частиною першою ст. 164¹ КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ПДВ: 1095 днів уже позаду, а у вас на часі реєстрація розрахунку коригування до податкової накладної У випадку, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН (п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України (далі - Кодекс)). Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок; б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг. Постачальник має право зменшити суму податкових зобов'язань лише після реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної (пп. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 Кодексу). Тобто на дату повернення коштів у платника податку - постачальника виникає підстава для здійснення коригування податкових зобов'язань з ПДВ та складання розрахунку коригування відповідно до п. 192.1 ст. 192 Кодексу. Загальний термін позовної давності встановлено статтями 257 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) та 102 Кодексу тривалістю у три роки або 1095 календарних днів. При цьому, нормами ПКУ не передбачено виключень щодо визначення терміну позовної давності при реєстрації в ЄРПН розрахунків коригування до податкових накладних, незалежно від обставин, за яких вони складаються. Отже, розрахунок коригування до податкової накладної, з дати складання якої минуло більше 1095 календарних днів, не може бути зареєстрований в ЄРПН у зв'язку із сплином терміну позовної давності. При цьому і підстави для зменшення податкових зобов'язань у платників - відсутні. До уваги платників ПДВ! З 01 січня звітуємо за оновленою формою Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області інформує, що наказом Міністерства фінансів України від 20.11.2019 № 488, внесено зміни до форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість (далі – наказ №488). Наказом №488 внесено зміни до форм податкової декларації з ПДВ,  уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, розрахунку податкових зобов’язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, а також Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ. Внесені зміни деталізують порядок відображення у розділі І декларації "Податкові зобов’язання" обсягів операцій з вивезення товарів за межі митної території України. Разом з цим, з рядка 5 декларації, виділено окремий рядок 5.1 для зазначення обсягів операцій, які звільнені від оподаткування. У новій редакції викладено додаток 6 декларації (далі - Д6). Так скасовано "Звіт про суми податкових пільг" та встановлено, що суб’єкти господарювання мають відображати інформацію про суми податкових пільг у податковій звітності. Замість частини третьої таблиці 1, в якій відображалися операції, які звільнені від оподаткування, впроваджено таблицю 2 "Розрахунок сум податку на додану вартість, не сплаченого суб'єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг". Таблиця 2 (Д6) заповнюється у разі здійснення у звітному (податковому) періоді операцій з постачання товарів/послуг, що звільнені від оподаткування ПДВ. Інформація зазначається у розрізі податкових пільг, які використовуються платником податку. Детальніше про зміни до форм та Порядку заповнення податкової звітності з ПДВ – у листі ДПС України від 31.01.2020 №1617/7/99-00-07-03-02-07. Вищезазначені нововведення набрали чинності з 01.01.2020 року, тож у поточному році звітуємо за оновленою формою. З 19 квітня 2020 року розширюється коло платників, які зобов'язані використовувати касові апарати Законами України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» та № 129-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг» запроваджено нові правила застосування програмних РРО та обов’язкового застосування РРО платниками податків. Зокрема, вже з 1 січня 2020 року платники податків під час здійснення розрахункових операцій можуть протестувати безкоштовне програмне рішення для використання програмних реєстраторів розрахункових операцій. З 19 квітня 2020 року суб’єкти господарювання зможуть повноцінно використовувати програмні РРО. Водночас з цієї дати, розширено коло платників, які зобов’язані застосовувати РРО. Зокрема, нововведення стосуються юридичних осіб – виробників ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння у разі реалізації продукції за готівкові кошти. Також нагадаємо, що застосовувати РРО мають і фізичні особи-підприємці – платники єдиного податку другої-четвертої груп, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів, наданні послуг у разі: - перевищення в календарному році незалежно від обраного виду діяльності обсягу доходу понад 1000000 гривень; - реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту; - реалізації лікарських засобів та виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я. Актуально: податковий календар на лютий 2020 року Фахівці Ізюмського управління ГУ ДПС у Харківській області інформують платників, що: Пʼятниця, 14 лютого 2020. Останній день подання: - звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) за січень (форма № ЗВР-1), якщо не передбачено подання інформації дротовими або бездротовими каналами зв’язку; довідки про використані розрахункові книжки за січень. Середа, 19 лютого 2020 Останній день подання - податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, юридичними особами на 2020 р.; - податкової декларації з транспортного податку юридичними особами на 2020 р. Останній день сплати: - ПДВ платниками, у яких базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу, за ІV квартал 2019 р.; - екологічного податку за IV квартал 2019 р.; - рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів за IV квартал 2019 р.; - рентної плати за спеціальне використання води за IV квартал 2019 р.; - рентної плати за користування надрами без рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини за IV квартал 2019 р.; - збору за місця для паркування транспортних засобів за IV квартал 2019 р.; - туристичного збору за IV квартал 2019 р.; - єдиного податку фізичними та юридичними особами, віднесеними до третьої групи, за ІV квартал 2019 р.; - єдиного податку з сум доходів, що оподатковуються за ставкою 15 % та задекларовані фізичними особами — підприємцями, за ІV квартал 2019 р.; - податкових зобов’язань, визначених у податковій декларації про майновий стан і доходи фізичними особами — підприємцями, які застосовують загальну систему оподаткування, за результатами 2019 р. Четвер, 20 лютого 2020. Останній день подання: - податкової декларації з ПДВ за січень платниками, у яких базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному місяцю; - декларації акцизного податку за січень; - податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (крім громадян) на 2020 р.; - податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (крім громадян) за січень у разі неподання податкової декларації на 2020 р.; - податкової декларації з рентної плати за січень з розрахунком: - рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини; - рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України; - рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами; - рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України; - податкової декларації платниками єдиного податку четвертої групи на 2019 р.; - звіту з ЄСВ (форма № Д4 (місячна)) за січень. Останній день сплати: - авансового внеску з єдиного податку на лютий платниками, віднесеними до першої та другої груп; - ЄСВ роботодавцями за січень (крім гірничих підприємств). Пʼятниця, 28 лютого 2020. Останній день сплати: - ЄСВ гірничими підприємствами за січень; - ПДФО та військового збору з нарахованого, але не виплаченого доходу за січень; - ПДВ за січень; - акцизного податку за січень; - плати за землю за січень. Розрахунки платників єдиного податку. Яких норм дотримуватись? Платники єдиного податку першої - третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій). Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів у грошовій (готівковій або безготівковій) формі. Тобто у платників єдиного податку обсяг доходів розраховується за датою надходження коштів у грошовій формі. Бартерна (товарообмінна) операція – це господарська операція, яка передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у негрошовій формі в рамках одного договору. Відступлення права вимоги – це операція з переуступки кредитором прав вимоги боргу третьої особи новому кредитору з попередньою чи наступною компенсацією вартості такого боргу кредитору або без такої компенсації. Оскільки укладення договору переуступки прав вимоги боргу платниками єдиного податку є формою розрахунку за договором купівлі-продажу товарів (робіт, послуг) не в грошовій формі, то здійснення такої операції не дає права застосовувати спрощену систему оподаткування. Також платники єдиного податку першої-третьої груп не мають права здійснювати бартерні операції (погашати заборгованість іншим способом, крім грошового). Зазначена норма передбачена п.п. 14.1.10, п.п. 14.1.255 ст. 14; п. 291.6 ст. 291; п. 292.6 ст. 292 Податкового кодексу України. Оподаткування боргу, що анульований кредитором до закінчення строку позовної давності З метою оподаткування податком на доходи фізичних осіб, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25% однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у 2020 році - 1180,75 грн. (4723 грн. х 25%)) (п.п. 164.2.17 «д» ст. 164 Податкового кодексу). При цьому кредитор зобов’язаний повідомити платника податку – боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь. Дохід, отриманий платником податку як додаткове благо у вигляді основної суми боргу (кредиту), прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, що перевищує у 2020 році – 1180,75 грн. включається до його оподатковуваного доходу та відображається в податковому розрахунку за ф. 1ДФ під ознакою доходу «126». Не включається до оподатковуваного доходу сума, що не перевищує у 2020 році – 1180,75 грн., та суми процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності (такі доходи відображаються у податковому розрахунку за ф. 1ДФ під ознакою доходу «189»). Фізичні особи, які отримали КЕП, можуть використовувати його для подання звітності як самозайнятої особи Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області звертає увагу фізичних осіб, які отримали кваліфікований електронний підпис (далі – КЕП) – удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу КЕП і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа, що отримавши такий електронний підпис, вони стають суб’єктами електронного документообігу та мають право подавати електронні документи до контролюючих органів виключно з використанням КЕП. Фізичні особи, які отримали КЕП у будь-якого кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, у визначеному законодавством порядку за умови приєднання до Договору про визнання електронних документів, можуть використовувати його для подання звітності в електронному вигляді, як самозайняті особи (фізичні особи – підприємці, фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність) за наявності діючого Договору. Податкова знижка за навчання на військовій кафедрі Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області нагадує, що право платника на податкову знижку, підстави для її нарахування, перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки та обмеження права на її нарахування визначені ст.166 Податкового кодексу України. Для використання права на податкову знижку необхідно подати до контролюючого органу за місцем реєстрації (місцем прописки) річну податкову декларацію про майновий стан і доходи по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року. Зокрема, до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року включаються фактично здійснені протягом такого року витрати у вигляді суми коштів, сплачених  на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення. Здійснені витрати мають бути підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами: квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У цих документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання) . Статтею 21 Закону України від 0.09. 2017 № 2145-VІІІ «Про освіту» (далі – Закон № 2145) визначено, що військова освіта – це спеціалізована освіта, яка передбачає засвоєння освітньої програми з військової підготовки з метою набуття комплексу професійних компетентностей, формування та розвитку індивідуальних здібностей особи і поглибленого оволодіння військовою спеціалізацією та здобувається одночасно з середньою, професійною (професійно-технічною), фаховою передвищою чи вищою освітою. Законом  України від 01.07. 2014 №1556-VІІ «Про вищу освіту» визначено, що однією з складових структури вищої освіти є кафедра військової підготовки, яка проводить підготовку курсантів (слухачів, студентів) для подальшої служби на посадах сержантського, старшинського, офіцерського або начальницького складу у військових формуваннях. Пунктом 4 Порядку проведення військової підготовки громадян України за програмою підготовки офіцерів запасу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.02.2012  №48 передбачено, що військова підготовка проводиться, зокрема, для надання фізичним особам платних послуг у галузі вищої освіти, пов’язаних з військовою підготовкою, для забезпечення реалізації права таких осіб на рівні можливості у виборі професії шляхом здобуття додаткових знань, умінь і навичок, необхідних для майбутньої професійної діяльності. Розмір та умови оплати за навчання, підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації, за надання додаткових освітніх послуг встановлюються договором,який укладається між закладом освіти і здобувачем освіти (або його законними представниками) та/або юридичною чи фізичною особою, яка здійснює оплату (п. 5 ст. 79 Закону № 2145). Таким чином, платник податку, який навчається на військовій кафедрі навчального закладу, є здобувачем професійної військової освіти, тому має право на податкову знижку у зменшення оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року на суму витрат, понесених ним на користь закладу освіти за навчання на військовій кафедрі. Екологічний податок: не плануєте здійснювати викиди – поінформуйте податкову Якщо платник екологічного податку з початку звітного року не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, то такий платник екологічного податку повинен повідомити про це відповідний контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення та скласти заяву про відсутність у нього у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку. В іншому разі платник зобов’язаний подавати податкові декларації відповідно до статті 250 ПКУ. Тобто, суб’єкти господарювання, у тому числі новостворені, які не мають об’єктів обчислення екологічного податку не подають до відповідних контролюючих органів заяву про відсутність у них у звітному році таких об’єктів. Суб’єкти ж господарювання, які є платниками екологічного податку, але з початку звітного року не планують здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, повинні скласти заяву довільної форми про відсутність у них у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку та повідомити про це відповідні контролюючі органи за місцем розташування джерел забруднення не пізніше граничного терміну подання податкової декларації за І квартал звітного року. В іншому разі такі суб’єкти господарювання зобов’язані подавати податкові декларації екологічного податку. Транспортний податок 2020 У 2020 році підлягають оподаткуванню транспортним податком легкові автомобілі з 2015 року випуску (включно), середньоринкова вартість яких становить понад 1 771 125 гривень. Перелік легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком у 2020 році, розміщено на офіційному вебсайті Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України за посиланням: http://www.me.gov.ua/Vehicles/CalculatePrice?lang=uk-UA. Зазначений перелік містить такі дані: марка, модель, рік випуску, об’єм циліндрів двигуна, тип пального. Згідно з п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 розділу ХІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Відповідно до п. 267.4 ст. 267 розділу ХІІ ПКУ ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ. Згідно з п.п. 267.6.4 п. 267.6 ст. 267 розділу ХІІ ПКУ платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально. Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, декларація юридичною особою – платником подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт. Відповідно до п.п. 267.7.1 п. 267.7 ст. 267 розділу ХІІ ПКУ податок сплачується за місцем реєстрації об’єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України. Транспортний податок сплачується у строки сплати податку, встановлені п.п. 267.8.1 п. 267.8 ст. 267 ПКУ, а саме: а) фізичними особами – протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення; б) юридичними особами – авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації. Детальніше щодо оподаткування транспортним податком легкових автомобілів – на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням: https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/405577.html Дата реалізації пального у акцизній накладній Пунктом 231.1 ст. 231 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, зокрема, що платник податку при ввезенні на митну територію України пального або спирту етилового, з якого сплачено акцизний податок, або на умовах, визначених ст. 229 ПКУ, або реалізації пального або спирту етилового зобов’язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального або спирту етилового та зареєструвати її в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН) з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи. Підпунктом 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, зокрема, що реалізація пального або спирту етилового для цілей розд. VI «Акцизний податок» ПКУ – будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального або спирту етилового з переходом права власності на таке пальне або спирт етиловий чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного: - до акцизного складу; - до акцизного складу пересувного; - для власного споживання чи промислової переробки; - будь-яким іншим особам. Не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України: - у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками; - при використанні пального суб’єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизного складу/акцизного складу пересувного, що передано (відпущено, відвантажено) платником акцизного податку таким суб’єктам господарювання виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки. До власного споживання також відносяться операції із заправлення пальним за договорами підряду при одночасному виконанні умов, визначених підпунктами «а» - «в» п. п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПКУ. Пунктом 231.3 ст. 231 ПКУ визначено, зокрема, що акцизна накладна складається платником податку, зокрема, в день реалізації пального при кожній повній або частковій операції з реалізації пального. При цьому у випадках, визначених п. 231.3 ст. 231 ПКУ, платникам податку також надається право складання акцизної накладної за щоденними підсумками операцій, та зведеної акцизної накладної не пізніше останнього дня місяця на весь обсяг реалізованого пального протягом такого місяця. Отже, з метою складання акцизної накладної датою здійснення операції з реалізації пального вважається дата передачі (відпуску, відвантаження) такого пального, що засвідчується у первинних документах незалежно від того, коли відбулась оплата або перехід права власності, отримання його покупцем. Понад 1,5 тисячі громадян задекларували свої доходи у січні Як повідомили в Головному управлінні податкової служби області за перший місяць 2020 року декларації про майновий стан і доходи надали 1527 громадян. З них, 1200 - це ті, у кого виникли зобов’язання зі сплати податків, й 327 – хто задекларував свої доходи з метою отримання податкової знижки. Серед декларантів 18 мільйонерів. Загалом громадянами в своїх деклараціях вказано 233,1 млн грн доходів. За результатами декларування до бюджету країни надійде 4,6 млн грн ПДФО та більше мільйона гривень військового збору. В той же час, в якості податкової знижки громадянам буде повернуто майже мільйон гривень. У Головному управлінні податкової служби області нагадують, що надати декларацію про свої доходи можна як в паперовому, так і в електронному вигляді. Тим, для кого декларування є обов’язком, зробити це необхідно до 1 травня 2020 року. Претендентам на податкову знижку термін більший – по 31 грудня 2020 року.  Податкові новації та соціальні мережі – меседжі сучасних заходів Днями в Харкові відбувся семінар для платників податків.  Учасників заходу – бухгалтерів фірм та приватних підприємців - ознайомили з порядком складання річних звітів, нарахуванням податку на нерухомість та транспортного податку, плати за землю та ЄСВ. Окремо було винесено питання податкових змін, зокрема, впровадження у цьому році програмних РРО. Головним спікером виступила - сертифікований аудитор, кандидат юридичних наук, член Ради незалежних бухгалтерів та аудиторів Тетяна Усатова. Як з’ясувалось під час заходу,  бухгалтери зацікавлені в оперативному інформуванні про податки та діяльність податкової служби. Фахівці управління комунікацій ГУ ДПС у Харківській області розповіли їм про інформаційні сторінки податкової служби, що відкриті у соціальних мережах Facebook (www.facebook.com/tax.kharkiv/) та Instagram (tax_service_kharkiv), а також канал на Telegram (Податкова Харківщини). Щоденно в соціальних мережах податківці розміщують  роз’яснювальні та довідкові матеріали, знайомлять з результатами роботи служби, діляться кейсами. Кількість зареєстрованих фізичних осіб – підприємців в Україні продовжує зростати На початок 2020 року кількість зареєстрованих фізичних осіб – підприємців в Україні становила 1885,9 тис. осіб, що на 19,8 тис. більше, ніж на початок 2019 року. Зокрема, суттєво зросла кількість ФОПів на спрощеній системі оподаткування. Загалом, порівняно з минулим роком, спрощенців побільшало майже на 93,8 тис. осіб. Так, якщо на 1 січня 2019 року на спрощеній системі оподаткування перебувало 1,39 млн осіб, то на 1 липня 2019 року їхня кількість знизилася до 1,36 млн платників. Втім вже на 1 січня цього року відбулося зростання до 1,5 млн підприємців. При цьому третю групу обрали 596 тис. осіб, що на 79 тис. більше, ніж на 1 січня попереднього року.  Відповідно спостерігається позитивна динаміка росту бюджетних надходжень від єдиного податку. Так, у 2019 році платниками було сплачено 24,95 млрд грн єдиного податку, що на 25,5 % більше, ніж у 2018 році.  «Ці цифри свідчать про пожвавлення ділової активності на рівні мікробізнесу на спрощеній системі, і, відповідно, збільшення надходжень до бюджету від єдиного податку. Зі свого боку, податкова служба й надалі покращуватиме якість податкового сервісу, у тому числі й розширення переліку та якості електронних послуг», – зазначив Голова ДПС Сергій Верланов. Так, зокрема, планується надання можливості для фізичних осіб-підприємців – платників єдиного податку за допомогою засобів інформаційно-телекомунікаційної системи направити заяву про застосування спрощеної системи оподаткування, подати запит про отримання витягу з реєстру платників єдиного податку та отримати витяг з реєстру платників єдиного податку. Надходження ПДФО до місцевих бюджетів Харківщини зросли на 58,4 млн гривень Керівник податкової служби регіону Артем Єфремов зазначив, що до місцевих бюджетів Харківщини за січень 2020 року забезпечено 754 млн грн податку на доходи фізичних осіб. В порівнянні з січнем 2019 року надходження зросли на 58,4 млн гривень. ПДФО є основним джерелом наповнення місцевого бюджету. В структурі надходжень він займає позицію лідера – близько 60 відсотків від загальної суми інших податків і зборів. Сплачується цей податок із розрахунку 18  % від заробітної плати. Головне управління податкової служби регіону звертає увагу роботодавців  на дотримання вимог трудового законодавства: офіційне оформлення співробітників, своєчасну виплату заробітної плати, недопущення її виплати в  “конвертах”. Своєчасність і  повнота наповнення місцевого бюджету – запорука економічного та соціального розвитку нашого регіону. Співробітники ДПС виявили понад 10 тис. пляшок горілки з акцизними марками з ознаками підробки Державна податкова служба України приділяє значну увагу дотриманню суб’єктами господарювання правил обігу підакцизних товарів. Так, 10 лютого 2020 року співробітники ГУ ДПС у м. Києві провели фактичну перевірку на складах одного з оптових реалізаторів лікеро-горілчаної продукції. У ході перевірки податківці виявили алкогольну продукцію відомої торгової марки з марками акцизного податку із зазначенням ставок, що не відповідають чинним. Як наслідок, податковою міліцією ГУ ДФС у м. Києві було вилучено 10 080 пляшок горілки. Зазначимо, що працівники Державної податкової служби, починаючи з січня 2020 року, проводять планові заходи у мережах роздрібної торгівлі щодо виявлення в обігу підакцизної продукції з порушенням норм чинного законодавства. Загалом з початку року податківці здійснили 17 фактичних перевірок, у ході яких виявили порушення та застосували штрафні санкції на загальну суму 538 тис. гривень. За встановленими фактами незаконної реалізації Державна податкова служба додатково ініціюватиме перевірку підприємств-виробників алкогольної продукції. «Податкова посилює боротьбу з тіньовим ринком лікеро-горілчаної продукції. Це лише початок. І ми не зупинимося допоки не наведемо порядок у цій сфері. Ті, хто торгують контрафактом, повинні зрозуміти, що ми не дозволимо обкрадати бюджет», – наголосив Голова ДПС Сергій Верланов. Увага платникам земельного податку! 20 лютого – останній день подання податкової декларації з плати за землю Головне управління ДПС у Харківській області нагадує, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі. Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов'язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним. За нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним. У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, користування пільгою, контролюючий орган за місцем знаходження земельної ділянки проводить протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).  Форма податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) затверджена наказом Міністерства фінансів № 560. Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. Податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. Про види розрахунків, на які не поширюється обмеження щодо граничних сум готівкових розрахунків Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області нагадує, що відповідно до п. 6 розділу ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148, із змінами та доповненнями (далі – Положення № 148) суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами: 1)    між собою – у розмірі до 10 000 (десяти тисяч) грн включно; 2) з фізичними особами – у розмірі до 50 000 (п’ятдесяти тисяч) грн включно. Суб’єкти господарювання у разі зняття готівкових коштів із поточних рахунків з метою здійснення готівкових розрахунків із фізичними особами зобов’язані надавати на запит банку (філії, відділення) підтвердні документи, на підставі яких здійснюються такі готівкові розрахунки, необхідні банку (філії, відділенню) для вивчення клієнта з урахуванням ризик-орієнтованого підходу. Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської фінансової установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку. Кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується. Обмеження, установлене в п. 6 розділу II Положення № 148, стосується також розрахунків під час оплати за товари, придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівки, одержаної за допомогою електронного платіжного засобу. Згідно з п. 7 розділу ІІ Положення № 148 фізичні особи мають право здійснювати розрахунки готівкою: 1) із суб’єктами господарювання протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами – у розмірі до 50 000 (п’ятдесяти тисяч) грн включно. Платежі на суму, що перевищує 50 000 грн, проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством України порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, шляхом переказу коштів із поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської фінансової установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку; 2) між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, у розмірі до 50 000 (п’ятдесяти тисяч) грн включно. Платежі на суму, яка перевищує 50 000 грн, здійснюються шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення та/або переказу коштів на поточні рахунки (у тому числі на депозит нотаріуса на окремий поточний рахунок у національній валюті). Пунктом 8 Положення № 148 визначено, що обмеження, установлені в підпунктах 6 та 7 розділу II Положення № 148, не стосуються: 1) розрахунків суб’єктів господарювання з бюджетами та державними цільовими фондами; 2) добровільних пожертвувань та благодійної допомоги; 3) використання готівки, виданої на відрядження; 4) виплат, пов’язаних з оплатою праці; 5) використання готівкових коштів з фонду оперативно-розшукових (негласних слідчих) дій, створеного на виконання частини третьої ст. 24 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1698-VII «Про Національне антикорупційне бюро України» із змінами та доповненнями. Затверджено порядок надання сімейним фермерським господарствам додаткової фінансової підтримки Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області доводить до відома, що 01.01.2020 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 22 травня 2019 року № 565 (далі – Постанова № 565), якою затверджено Порядок надання сімейним фермерським господарствам додаткової фінансової підтримки через механізм доплати на користь застрахованих осіб – членів/голови сімейного фермерського господарства єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Порядок). Порядок визначає механізм використання коштів, передбачених Міністерством аграрної політики та продовольства України у державному бюджеті за програмою «Фінансова підтримка фермерських господарств», які спрямовуються на додаткову фінансову підтримку фермерських господарств із статусом сімейних фермерських господарств через механізм доплати на користь застрахованих осіб – членів/голови сімейного фермерського господарства єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – доплата). Право на отримання доплати мають члени/голова сімейного фермерського господарства без статусу юридичної особи, яке утворене відповідно до статті 8¹ Закону України «Про фермерське господарство» та зареєстроване платником єдиного податку четвертої групи згідно із главою 1 розділу XIV Податкового кодексу України. Члени/голова сімейного фермерського господарства, які підлягають страхуванню на інших підставах або звільняються від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) відповідно до частини четвертої статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та не беруть добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, не мають права на отримання доплати. Для отримання доплати голова сімейного фермерського господарства подає не пізніше ніж за п’ять робочих днів до початку місяця до територіального органу ДПС за місцем свого обліку як платника єдиного внеску відповідні заяви від себе та усіх членів сімейного фермерського господарства (крім осіб, зазначених в абзаці другому пункту 2 цього Порядку) за формою згідно з додатками 1 і 2. До заяв голова фермерського господарства додає копію договору (декларації) про утворення сімейного фермерського господарства. Право на отримання доплати виникає у членів/голови сімейного фермерського господарства з 1 числа місяця, наступного за місяцем подання заяви. Постанова № 565 опублікована в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 18.07.2019 № 135. Сума, сплачена роботодавцем за договором добровільного медичного страхування на користь працівника, включається до його доходу Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області звертає увагу, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) включається, зокрема, сума пенсійних внесків у межах недержавного пенсійного забезпечення відповідно до закону, страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), у тому числі, за договорами добровільного медичного страхування та за договором страхування додаткової пенсії, внесків на пенсійні вклади, внесків до фонду банківського управління, сплачена будь-якою особою – резидентом за платника ПДФО чи на його користь, крім сум, що сплачуються роботодавцем – резидентом за свій рахунок за договорами недержавного пенсійного забезпечення платника ПДФО, якщо така сума не перевищує 15 відсотків нарахованої цим роботодавцем суми заробітної плати платнику ПДФО протягом кожного звітного податкового місяця, за який сплачується пенсійний внесок, внесків до фондів банківського управління, але не більш як 2,5 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на відповідний рік, у розрахунку за місяць за сукупністю таких внесків. Норми встановлені п.п. «в» п.п. 164.2.16 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України. ДПС підтримує ініціативи СБУ щодо посилення боротьби з контрабандою та нелегальним ринком тютюну Державна податкова служба готова стати активним учасником спільних заходів Служби безпеки України та інших правоохоронних органів з ефективної протидії контрабанді та нелегальному ринку підакцизної продукції. Про це повідомив Голова ДПС Сергій Верланов за підсумками координаційної наради з проблемних питань тютюнового ринку, яка відбулася 11 лютого за ініціативи СБУ. За словами Голови СБУ Івана Баканова, на сьогодні обсяг нелегального ринку тютюну становить близько 7 % від загального обсягу. Як наслідок, у 2019 році держбюджет недоотримав приблизно 5 млрд грн через несплачені податки. «За цією цифрою стоять нереалізовані можливості для громадян – нові дороги, лікарні, дитячі садки… Зрештою, це місячна середня пенсія для більш ніж 1 млн 600 тис. українських пенсіонерів», – заявив очільник СБУ. Голова СБУ також висловив переконання щодо необхідності впровадження ефективного контролю за переміщенням підакцизної продукції на внутрішньому ринку. Зі свого боку Голова ДПС Сергій Верланов підтримав ініціативу очільника СБУ та наголосив, що податкова вже зараз посилює аналітичну складову контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів. «Існування тіньового ринку підакцизної продукції породжує низку небезпек. З одного боку, держава недоотримує значні кошти від несплати акцизного податку та ПДВ, а з іншого – нелегальний бізнес створює перешкоди для розвитку чесного підприємництва та спотворює конкуренцію на цьому ринку. Більше того, контрабандна та фальсифікована продукція загрожує здоров’ю споживачів через неналежний контроль за її якістю та дотриманням всіх технологічних вимог до її виготовлення», – заявив очільник податкової Сергій Верланов. На нараді також були присутні Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, Міністр фінансів Оксана Маркарова, Голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, заступник Міністра економіки Світлана Панаіотіді, заступник Голови Держмитниці Роберт Зелді, генеральний директор асоціації «Укртютюн», а також представники бізнесу. Учасники зустрічі, зокрема, наголосили на необхідності вдосконалення чинного законодавства у частині посилення контролю у сфері роздрібної та оптової торгівлі тютюновими виробами. Це дозволить унеможливити подальше ухилення від сплати податків та упередити нелегальний обіг підакцизних товарів. До уваги платників єдиного податку четвертої групи! Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що сільськогосподарським товаровиробникам  для набуття або підтвердження у 2020 році статусу платника єдиного податку четвертої групи  потрібно до  20 лютого 2020 року надати податкову звітність: -         загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку); -         звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи); -         розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику; -         відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок. Необхідно пам’ятати, що  підставами для анулювання реєстрації платника єдиного податку четвертої групи є: - неподання повного пакету податкової звітності з обов’язковими додатками до контролюючих органів за місцем основного обліку та за місцезнаходженням земельних ділянок (п. 299.10 ст. 299 Податкового кодексу України), - менший, ніж 75 % розмір частки сільськогосподарського товаровиробництва у юридичної особи  (част. 4 п. 299.10 ст. 299 Податкового кодексу України). На Харківщині зберігається тенденція збільшення бізнес-спільноти Про це повідомив керівник податкової служби регіону Артем Єфремов. Він  зазначив, що станом на 1 лютого 2020 року кількість основних платників податків складає 246 412 (+3,37% більше минулорічного показника), з них 90022 – юридичні особи та 156390 – фізичні особи.  При цьому за перший місяць 2020 року виявили бажання розпочати власну справу 1814 суб’єктів господарювання: 1561 - ФОПів та 253 - юридичні особи. Серед загальної кількості суб’єктів господарювання 16,8  тисяч зареєстровано платниками податку на додану вартість. У податковій службі області також звертають увагу на суттєве спрощення процедури реєстрації власної справи. На веб-порталі ДПС України функціонує чимало електронних сервісів, зокрема «Електронний кабінет платника», за допомогою якого можна звітувати та спілкуватися з податковою online. Основні випадки обов’язкового подання податкової декларації про майновий стан і доходи Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області звертає увагу, що продовжується деклараційна кампанія 2020. Обов’язок подання податкової декларації про майновий стан і доходи у 2020 році виникає у фізичних осіб у випадках отримання доходів протягом  2019 року, а саме: ► від підприємницької діяльності (на загальній системі оподаткування)  (п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)); ► від провадження незалежної професійної діяльності (п. 178.4 ст. 178 ПКУ); ► від особи, яка не є податковим агентом (п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 ПКУ); ► від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), якщо орендар є фізичною особою, яка не є суб’єктом господарювання (п.п. 164.2.5 п. 164.2 ст. 164 та п.п. 170.1.5 п. 170.1 ст. 170 ПКУ); ► від операцій з майном відповідно до статей 172 – 173 ПКУ (відчуження майна) (п.п. 164.2.4 п. 164.2 ст. 164 ПКУ); ► від операцій з інвестиційними активами (п.п. 17.2.1 п. 170.2 ст. 170 ПКУ); ► з іноземних джерел (п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 та п.п. 170.11.1 п. 170.1 ст. 170 ПКУ); ► від успадкування чи отримання в дарунок коштів, майна, майнових або немайнових прав від осіб, які не є членами сім’ї першого та другого ступеня споріднення (п. 174.3 ст. 174 ПКУ); ► від відчуження рухомого майна за ухвалою суду, згідно з якою прийнято рішення про зміну власника та перехід права власності на рухоме майно (п. 173.4 ст. 173 ПКУ); ► від відчуження нерухомого майна за рішенням суду про зміну власника та перехід права власності на нерухоме майно (п. 172.5 ст. 172 ПКУ); ► у вигляді основної суми боргу (кредиту), прощеного (анульованого) кредитором у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 01 січня звітного податкового року, у 2019 – 1 043,25 грн*(п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2     ст. 164 ПКУ); ► у вигляді суми заборгованості, за якою минув строк позовної давності у сумі, що перевищує 50 відсотків місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи станом на 1 січня звітного податкового року, у 2019 – 960,50 грн** (п.п. 164.2.7 п. 164.2 ст. 164 ПКУ); ► у вигляді благодійної допомоги у сумі, що перевищує 500 розмірів мінімальної заробітної плати. У 2019 – 2 086 500,00 грн* (п.п. «б» п.п. 170.7.8 п. 170.7 ст. 170 ПКУ); ► у вигляді цільової благодійної допомоги, не використаної та не поверненої благодійнику в строки, визначені законодавством (п.п. 170.7.5 п. 170.7 ст. 170 ПКУ); ► у вигляді нецільової благодійної допомоги, якщо загальна сума такої допомоги перевищує у 2019 році 2690 грн** (п.п. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 ПКУ); ► від продажу власної продукції тваринництва, якщо сума доходу сукупно за рік перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року. У 2019 – 208 650 грн* (п.п. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 ПКУ); ► від продажу власної сільськогосподарської продукції у разі якщо розмір земельних ділянок перевищує 2 га (п.п. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 ПКУ); ► суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) відповідно до умов цивільно-правового договору при отриманні зазначених доходів від фізичних осіб – платників єдиного податку четвертої групи (п.п. 164.2.2 п. 164.2 ст. 164 ПКУ); ► з джерелом їх походження в Україні та іноземні доходи, що отримуються іноземцем, який у звітному (податковому) році набув статусу резидента України (п.п. 170.10.4 п. 170.10 ст. 170 ПКУ); ► інші доходи, крім зазначених у статті 165 ПКУ (п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).  Довідково: * мінімальна заробітна плата, встановлена на 01 січня 2019 року –  4 173 гривня; ** місячний прожитковий мінімум, діючий для працездатної особи станом на 01 січня 2019 року – 1 921 гривня. До якого контролюючого органу потрібно звернутись для отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкоголем та тютюновими виробами? Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області повідомляє, що правовідносини, які пов’язані з ліцензуванням, зокрема обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів встановлені Законом України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», із змінами та доповненнями (далі – Закон № 481). Згідно з ст. 15 Закону № 481, роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю. Ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України (далі – КМУ) органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) терміном на один рік і підлягають обов’язковій реєстрації в органі доходів і зборів, а у сільській місцевості – і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб’єкта господарювання (ст. 15 Закону № 481). Відповідно до п. 3 положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою КМУ від 06 березня 2019 року № 227 (далі – Положення № 227), основним завданням ДПС є, зокрема, реалізація державної політики у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону. Згідно з п.п. 27 п. 4 Положення № 227 ДПС відповідно до покладених на неї завдань, здійснює ліцензування діяльності суб’єктів господарювання з виробництва спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, з оптової торгівлі спиртом, оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та контроль за таким виробництвом. Отже, для отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями або тютюновими виробами, суб’єкту господарювання необхідно звертатись із заявою до Головних управлінь ДПС в областях та м. Києві або до центрів обслуговування платників за місцем провадження діяльності суб’єкта господарювання. Інформаційний лист №3. Все про програмні РРО Державна податкова служба продовжує серію публікацій у формі інформаційних листів для платників податків. Наш третій лист присвячений одній з найактуальніших тем – запровадженню програмних реєстраторів розрахункових операцій (РРО), що мають на меті зробити діяльність платників податків простішою та прозорішою. Ми визначили найпоширеніші запитання щодо програмних РРО і надаємо на них відповіді простою та зрозумілою мовою. Сподіваємося, що цей документ допоможе розвіяти міфи навколо запровадження програмних РРО, а також значно підвищить обізнаність платників податків у цій важливій сфері. Інформаційний лист можна завантажити тут. Як підприємцю-«загальносистемнику» виправити помилки Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, якщо підприємець самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої декларації (п. 50.1 ст. 50 ПКУ). Уточнення (виправлення) сум податкового зобов’язання здійснюється у розділі VII «Розрахунок податкових зобов’язань у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок у попередніх звітних періодах» декларації. У зазначеному розділі потрібно зазначати суму, на яку збільшується чи зменшується податкове зобов’язання з ПДФО або військового збору у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок. При цьому в рядку 27 декларації зазначається сума штрафу, яка теж розраховується самостійно підприємцем у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок. Сума пені, нарахована підприємцем у такому випадку, зазначається ним у рядку 28 декларації, нарахування якої розпочинається після спливу 90 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання. За використання незадекларованої праці законодавством передбачена відповідальність Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області повідомляє, що роботодавець порушує норми Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП), якщо: ► не оформив із працівником трудовий договір і не повідомив про його найм органи Державної податкової служби; ► якщо офіційно виплачує лише частину заробітної плати, а решту або всю зарплату – у «конверті»; ► якщо укладено цивільно-правову угоду або договір із працівником, який фактично виконує певні трудові функції за посадою на постійному робочому місці і отримує за це винагороду на постійній основі; ► якщо роботодавець здійснює діяльність без реєстрації як юридична, або фізична особа – підприємець і при цьому наймає на роботу працівників. У всіх вищезазначених випадках роботодавцем порушується чинне законодавство про працю (далі – КЗпП), а саме: ◄ здійснюється фактичний допуск до роботи працівників без укладання з ним трудового договору (контракту); ◄ заробітна плата (винагорода) виплачується без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, податків та зборів; ◄ оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві; ◄ підміна трудових відносин цивільними – використовується праця працівника без укладання з ним трудового договору (контракту). Статтею 265 КЗпП за такі порушення передбачено накладення на роботодавців штрафних санкцій. Оновлена декларація з ПДВ з 07.02.2020 в Єдиному вікні подання електронної звітності Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області інформує, що на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/ розміщено доповнення до спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» до версії 1.28.5.0 станом на 07.02.2020. Даний комплект програмного забезпечення включає в себе зміни та доповнення з 28.12.2019 по 07.02.2020 включно та встановлюється тільки на релізи Системи версії 1.28, при цьому всі персональні довідники та налаштування користувача залишаються незмінними.  Перелік змін та доповнень (версія 1.28.5.0) станом на 07.02.2020: Коригування існуючих форм, шаблонів та даних: Оптимізовано роботу наступних форм: F/J 0200121 – Податкова декларація з податку на додану вартість; F0200421, J0215221 – Додаток 1 «Розрахунок коригування сум податку на додану вартість (Д1)»; F/J 0215221 – Додаток 2 «Довідка про суму від’ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2)»; F0200521, J0200621 – Додаток 3 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3)»; F0299821 – Додаток 4 «Заява про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д4)»; F/J 0215121 – Додаток 5 «Розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)»; F/J 0299321 – Додаток 6 «Розрахунок сум податку на додану вартість, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, та/або показників, відповідно до яких підприємства (організації) належать до підприємства (організації) осіб з інвалідністю (Д6)»; F/J 0215721 – Додаток 7 «Розрахунок (перерахунок) частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях (Д7))»; F/J 0215821 – Додаток 8 «Заява про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування (Д8)»; F/J 0215321 – Додаток 9 «Розрахунок податкових зобов’язань за операціями, визначеними в статті 161 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України», та питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів (ДС9)»; F/J 0215521 – Розрахунок податкових зобов’язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України; F/J 0217021 – Уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок; F/J 0299721 – Заява про вибір квартального звітного (податкового) періоду. (Додаток 1 до Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість (пункт 3 розділу II)); F/J 0215921 – Заява про відмову/зупинення використання пільги, передбаченої пунктом 45 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України. (Додаток 3 до Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість (пункт 9 розділу III)); J0215621 – Повідомлення про делегування філіям (структурним підрозділам) права складання податкових накладних та розрахунків коригування. (Додаток 2 до Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість (пункт 9 розділу III)). З 19 квітня 2020 року у платників виникає право на використання альтернативних РРО – програмних РРО Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області доводить до відома платників, що з 19 квітня поточного року ДПС надасть безкоштовне рішення, яким можна буде користуватися в частині фіскалізації торговельних операцій. ДПС запустила MVP (minimumviableproduct) для тестування безкоштовного програмного РРО «пРРОсто». Забезпечення розробки програмного рішення та можливості його тестування здійснюється ДПС України на виконання Указу Президента України від 08 листопада 2019 року № 837/2019 та Закону України від 20 вересня 2019 року № 128-IX. Це лише MVP версія для тестування. Наступні релізи будуть відбуватись після опрацювання коментарів та пропозицій від тестувальників, а також з урахуванням вимог API. Бізнесу податкова запропонує API, завдяки якому бізнес (девелопери, розробники) зможуть розробляти власні програмні рішення відповідно до бізнес-процесів кожного з секторів. Запропоноване програмне РРО не є ексклюзивним, наявність відкритого програмного інтерфейсу (API) дозволить розробникам програмного забезпечення пропонувати для підприємців та застосовувати для власних потреб альтернативні розробки. Розробка не потребує сертифікації, технічної експертизи, включення до Державного реєстру моделей – достатньо виконувати вимоги законодавства, формувати, підписувати та реєструвати чеки у встановленому форматі й надавати їх покупцям товарів та отримувачам послуг, в тому числі в електронному форматі. Адміністрування екологічного податку у 2020 році Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області нагадує, що порядок справляння екологічного податку у 2020 році регламентується статтями 240 - 250 Розділу VІІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Крім того, в 2019 році відбулись зміни стосовно визначення платників, які справляють екологічний податок в частині зобов’язань за викиди в атмосферне повітря двоокису вуглецю стаціонарними джерелами забруднення (далі – Викиди двоокису вуглецю) та розміру ставок цього податку, а також, передбачено обов’язковість складання платниками екологічного податку окремого додатка 1 до Декларації, в частині зобов’язань за Викиди двоокису вуглецю за кодом 19011000. Базовий податковий (звітний) період для екологічного податку дорівнює календарному кварталу. При цьому, платники екологічного податку складають податкові декларації за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715, і подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів: - за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах – за місцем розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об’єктів; - за утворення радіоактивних відходів та тимчасове зберігання радіоактивних відходів понад установлений особливими умовами ліцензії строк – за місцем перебування платника на податковому обліку у контролюючих органах. Сплачується екологічний податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації. Граничні терміни подання податкових декларацій та сплати податкових зобов’язань з екологічного податку в 2020 році відповідно: - за ІV квартал 2019 року – 10 лютого 2020 року та 19 лютого 2020 року; - за I квартал – 12 травня та 20 травня 2020 року; - за ІІ квартал – 10 серпня та 19 серпня 2020 року; - за ІІІ квартал – 9 листопада та 19 листопада 2020 року; - за ІV квартал – 9 лютого та 19 лютого 2021 року. Детальніше щодо декларування екологічного податку – на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням: https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/407232.html Дохід, отриманий фізичною особою від продажу протягом року двох та більше легкових автомобілів підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області повідомляє, якщо фізична особа отримала дохід від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, то такий дохід не оподатковується податком на доходи фізичних осіб, тобто у фізичної особи не виникає обов’язку щодо сплати податку (п. 173.2 ст. 173 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)). Подавати річну декларацію про майновий стан і доходи у такому випадку не потрібно. Разом з тим, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року двох та більше об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5 відсотків (абзац перший п. 173.1 ст. 173 ПКУ) та військовим збором за ставкою 1,5 %. При цьому, дохід від продажу (обміну) легкового автомобіля, мотоцикла, мопеда визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче середньоринкової вартості відповідного транспортного засобу або не нижче його оціночної вартості, визначеної згідно із законом (за вибором платника податку). Звертаємо увагу, що обов’язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним, якщо він отримував доходи від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів за якими був сплачений податок. У інших випадках, наприклад, укладання та оформлення таких операцій безпосередньо в сервісних центрах Міністерства внутрішніх справ, платник податку, який при продажу транспортного засобу отримав дохід, що підлягає оподаткуванню, від іншої фізичної особи, зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи. Який термін подання податкової декларації про майновий стан і доходи ФОП – платником єдиного податку, який отримав доходи як фізична особа? У разі отримання фізичною особою підприємцем – платником  єдиного податку доходів, які не є результатом здійснення його господарської діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими Податковим кодексом України (далі - ПКУ) для платників податку - фізичних осіб (п. 177.6 ст. 177 ПКУ). А саме, платник податку – фізична особа зобов'язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів. Податкова декларація про майновий стан і доходи подається платниками податку на доходи фізичних осіб за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року – до 1 травня року, що настає за звітним (п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ). При цьому, фізична особа зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації. Як відмовитися від РРО і почати застосовувати програмні реєстратори? Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області повідомляє, що суб’єкти господарювання, які у зв’язку із застосуванням програмних РРО вирішили відмовитися від застосування РРО, строк служби яких не закінчився, повинні скасувати реєстрацію таких реєстраторів у порядку, встановленому Мінфіном, із поданням до контролюючих органів відповідних звітних документів. Законодавча норма набирає чинності з 19.04.2020 року. Нагадаємо, що нові закони про РРО (мова про Закони України за номерами 128-IX і 129-IX «Про внесення змін до Закону «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» та «Про внесення змін до Податкового кодексу щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг») відкрили можливість суб’єктам господарювання використовувати замість традиційної спеціальну програму, призначену для реєстрації розрахункових операцій. Таку програму можна встановити на будь-який гаджет, у тому числі і на смартфон. ДПС забезпечує безкоштовне програмне рішення для використання суб’єктом господарювання. Тобто безкоштовним буде не тільки скачування самої програми, але і її підтримка.  Чи потрібно в зв’язку із зміною розміру ставок акцизного податку переклеювати акцизні марки на алкогольних напоях та тютюнових виробах, що перебувають в обігу? Згідно з п. п. 14.1.107 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) марка акцизного податку – спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів. Згідно з п. 20 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого Кабінетом Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1251 (далі – Положення №1251) вважаються такими, що немарковані, алкогольні напої та тютюнові вироби у випадках, визначених п. 226.9 ст. 226 ПКУ, а також алкогольні напої з марками, що мають пошкодження, зазначені в п. 20 Положення №1251. Зокрема, п. 226.9 ст. 226 ПКУ передбачено, що вважаються немаркованими: - алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку; - алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції; - вироблені в Україні алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари; - алкогольні напої іноземного виробництва з марками акцизного податку, на яких зазначена сума акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням міцності продукції, місткості тари та розміру ставок акцизного податку, діючих на момент виробництва марки. Кожна марка акцизного податку на алкогольні напої повинна мати окремий номер, місяць і рік випуску марки та позначення про суму сплаченого акцизного податку за одиницю маркованої продукції, крім суми акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв (п. 226.7 ст. 226 ПКУ). Кожна марка акцизного податку на тютюнові вироби повинна мати окремий номер та позначення про квартал і рік випуску марки (п. 226.8 ст. 226 ПКУ). Отже, алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані акцизними марками на яких суму акцизного податку за одиницю маркованої продукції зазначено відповідно до ставок акцизного податку, що діяли до зміни їх розміру, перебувають в обігу в межах строку придатності до повної реалізації. Графа 2 «Код ознаки надання інформації» у повідомленні за ф. №20-ОПП: нюанси заповнення при зміні адміністративного району Якщо у платника податків після зміни основного місця обліку, пов’язаного із зміною адміністративного району, залишились об’єкти оподаткування за попереднім місцем обліку, то повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою №20-ОПП (далі – повідомлення №20-ОПП), подається лише при зміні відомостей про такі об’єкти оподаткування, або створення, реєстрації чи відкриття нових об’єктів. Повідомлення №20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після реєстрації, створення чи відкриття об’єктів оподаткування до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків. У такому випадку у графі 2 «Код ознаки надання інформації» розділу 3 повідомлення №20-ОПП зазначається код ознаки надання інформації «1» – первинне надання інформації. На підставі проставленої відповідної позначки в графі 11 («v» або «+») здійснюється взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку в контролюючому органі за місцезнаходженням об’єкта оподаткування. При зміні відомостей про об’єкт оподаткування, а саме: зміна типу, найменування, місцезнаходження, виду права або стану об’єкта оподаткування, платник податків надає до контролюючого органу за основним місцем обліку повідомлення №20-ОПП з оновленою інформацією про об’єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни. У такому випадку у графі 2 «Код ознаки надання інформації» розділу 3 повідомлення №20-ОПП зазначається код ознаки надання інформації «3» – «зміна відомостей про об’єкт оподаткування» або «6» – «закриття об’єктів оподаткування». Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області
 

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить


Фотогалереи изюмчан

Кто он-лайн

Сейчас на сайте:
Гостей - 17

 
Служба недвижимости Вилима.

 
 
 
 
 

Сушка зерна и древесины на отходах
БЕСПЛАТНЫЕ ОБОИ ДЛЯ РАБОЧЕГО СТОЛА

Дизайн РА «Изюминка»