Главная
Ізюмське управління ГУ ДФС У Харківській області повідомляє Версия для печати Отправить на e-mail
16.01.2020
Державна казначейська служба України: Нові рахунки. До уваги платників податків, банківських установ, юридичних та фізичних осіб
З 1 січня 2020 року Державна казначейська служба України (далі – Казначейство) перейшла на ведення бухгалтерського обліку за Планом рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2013 №1203, із змінами та доповненнями (далі – План рахунків №1203).
Відповідно з 01.01.2020 введено в дію нові рахунки для зарахування податків, зборів, платежів до державного та місцевих бюджетів, рахунки в системі електронного адміністрування ПДВ, системі електронного адміністрування реалізації пального і спирту етилового, рахунки для зарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та депозитні рахунки митних органів, рахунки для зарахування власних надходжень, відкриті за Планом рахунків №1203 з урахуванням міжнародного номеру банківського рахунка IBAN, який налічує 29 знаків, відповідно до вимог постанови правління Національного банку України від 28.12.2018 №162 «Про запровадження міжнародного банківського рахунку (IBAN) в Україні» (зі змінами).
Звертаємо увагу, що рахунки, які були відкриті за Планом рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Державного казначейства України від 28.11.2000 №119 (далі – План рахунків №119) з 01.01.2020 закриті.
Але протягом трьох операційних днів поточного року (03, 08, 09 січня) платниками податків було спрямовано 271,7 тис. платіжних трансакцій на недіючі рахунки. Відповідно такі кошти Казначейством не зараховуються, а повертаються банківським установам як «нез’ясовані надходження». Враховуючи зазначене та з метою запобігання виникнення у платників податкового боргу зі сплати податків, зборів, платежів Казначейство вкотре звертається з проханням забезпечити правильність сплати податків, зборів, платежів на нові реквізити рахунків, які відкриті за Планом рахунків №1203. Реквізити нових рахунків для зарахування податків, зборів, платежів до державного та місцевих бюджетів розміщенні на вебпорталі Казначейства та на вебсторінках головних управлінь Казначейства в областях та м. Києві. Також реквізити зазначених рахунків можна отримати у відповідних органах, що контролюють справляння надходжень бюджету. Реквізити рахунків в системі електронного адміністрування ПДВ, системі електронного адміністрування реалізації пального і спирту етилового, рахунків для зарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування необхідно отримати у відповідних органах Державної податкової служби України, реквізити депозитних рахунків митних органів – у відповідних органах Державної митної служби України. Крім того, звертаємо увагу, що кошти, які зараховуються як власні надходження бюджетним установам, це кошти, які сплачуються юридичними чи фізичними особами за послуги, що надаються такими бюджетними установами (наприклад, плата за навчання, плата за харчування дітей в дошкільних навчальних закладах та ін.). Також протягом трьох операційних днів поточного року (03, 08, 09 січня) юридичними та фізичними особами було спрямовано 124,4 тис. платіжних трансакцій на недіючі рахунки відповідних бюджетних установ. Такі кошти як «нез’ясовані надходження» Казначейством також повертаються банківським установам, через які здійснювалася оплата. За новими реквізитами балансових рахунків 3125 «Рахунки для зарахування до спеціального фонду державного бюджету власних надходжень бюджетних установ» та рахунків 3155 «Рахунки для зарахування до спеціального фонду місцевого бюджету власних надходжень бюджетних установ» необхідно звертатися до розпорядників бюджетних коштів (надавачів відповідних послуг), на ім’я яких вони відкриті. Увага платників податків, які здійснюють діяльність на ринку пального ! Законом України від 18.12.2019 №391-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування акцизного податку» (далі – Закон № 391) внесено зміни у статтю 15 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР « Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (далі – Закон № 481), а саме, після частини сорок другої доповнено новою частиною такого змісту: «Суб’єкти господарювання, що здійснюють зберігання пального, яке не реалізовується іншим особам і використовується виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки копії зазначених документів не подають. Такі суб’єкти господарювання у заяві зазначають про використання пального для потреб власного споживання чи переробки, загальну місткість резервуарів, що використовуються для зберігання пального, та їх фактичне місцезнаходження, а також фактичне місцезнаходження ємностей, що використовуються для зберігання пального». Зазначені зміни до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України набрали чинності з 29.12.2019. Крім того, Законом № 391 внесено зміни у частину двадцять другу статті 18 Закону №481, а саме, цифри і слова «31 грудня 2019 року» замінити цифрами і словами «31 березня 2020 року». У разі несвоєчасної сплати податкового зобов’язання призначається камеральна перевірка Предметом камеральної перевірки може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов’язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах. Норми встановлені абзацом другим п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Статтею 76 ПКУ визначено порядок проведення камеральної перевірки. Пунктом 76.1 ст. 76 ПКУ передбачено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов’язкова. Пунктом 76.3 ст. 76 ПКУ визначено, що камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, – за днем їх фактичного подання. Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ. Згідно з п. 102.1 ст. 102 ПКУ контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1 095 дня (2 555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до ст. 39 ПКУ), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п. 133.4 ст. 133 ПКУ, та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог ст. 86 ПКУ (п. 76.2 ст. 76 ПКУ). Таким чином, камеральна перевірка своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов’язання проводиться виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах контролюючого органу ДПС. Термін перевірки призначається з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ. Про види операцій, які є господарськими для цілей трансфертного ціноутворення Відповідно до п.п. 39.2.1.4 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, зокрема, але не виключно: а) операції з товарами, такими як сировина, готова продукція тощо; б) операції з придбання (продажу) послуг; в) операції з нематеріальними активами, такими як роялті, ліцензії, плата за використання патентів, товарних знаків, ноу-хау тощо, а також з будь-якими іншими об’єктами інтелектуальної власності; г) фінансові операції, включаючи лізинг, участь в інвестиціях, кредитах, комісії за гарантію тощо; ґ) операції з купівлі чи продажу корпоративних прав, акцій або інших інвестицій, купівлі чи продажу довгострокових матеріальних і нематеріальних активів; д) операції (у тому числі внутрішньогосподарські розрахунки), що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні. Увага! Спрощено умови ліцензування для суб’єктів господарювання, які здійснюють зберігання пального для власних потреб чи його переробку З 29.12.2019 спрощуються умови ліцензування. А саме суб’єкти господарювання, які здійснюють роздрібну, оптову торгівлю пальним або зберігання пального виключно у споживчій тарі до 5 літрів, ліцензію на роздрібну або оптову торгівлю пальним або на зберігання пального не отримують. Зазначене передбачено Законом України від 18.12.2019 №391-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування акцизного податку», яким внесено зміни, зокрема, до Закону України від 19.12.1995 №481 «Про державне регулювання виробництва і обіг спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів». Також серед нововведень – суб’єкти господарювання, які здійснюють зберігання пального, яке не реалізовується іншим особам і використовується виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки, копії документів, передбачених ст.15 Закону №481, до державної податкової служби для отримання ліцензії не подають. Такі суб’єкти господарювання у заяві зазначають про використання пального для потреб власного споживання чи переробки, загальну місткість резервуарів (ємностей в літрах), які використовуються для зберігання пального та їх фактичне місце розташування (ємностей). Встановлені виробничі дефекти у конструкції РРО: до виробника застосовуються штрафні санкції Законом України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» у новій редакції викладено ст. 29 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон про РРО). Так, відповідно до оновленої ст. 29 Закону про РРО у разі встановлення при застосуванні реєстратора розрахункових операцій виробничих дефектів у його конструкції чи програмному забезпеченні, які дозволяють спотворювати інформацію про обсяг розрахункових операцій чи обсяг операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, яка заноситься до фіскальної пам’яті, до виробника чи постачальника такого реєстратора за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. При цьому такі реєстратори підлягають конфіскації, виробник або постачальник зобов’язаний повернути їх вартість суб’єкту господарювання, а зазначена модель у встановленому порядку виключається з Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій. Норми наберуть чинності 19.04.2020. Уточнено перелік операцій з розрахунково-касового обслуговування, які не є об’єктом оподаткування ПДВ З 10.01.2020 набрала чинності постанова Правління Національного банку України (далі – НБУ) від 28 грудня 2019 року № 167 «Про внесення змін до Переліку операцій з розрахунково-касового обслуговування, які не є об’єктом оподаткування» (далі – Постанова № 167). Постановою № 167 НБУ уточнив Перелік операцій з розрахунково-касового обслуговування (далі – Перелік), затвердженого постановою Правління НБУ від 01 серпня 2017 року № 73, які відповідно до п.п. 196.1.5 п. 196.1 ст. 196 Податкового кодексу України не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість, та внесено зміни, зокрема до переліку операцій, пов’язаних з: - відкриттям (закриттям) рахунків клієнтів у національній та іноземних валютах; - з оформленням чи підтвердженням розрахунків клієнтів; - проведенням розрахунків клієнтів; - касовим обслуговуванням клієнтів. Зміни, внесені до Переліку, обумовлені запровадженими у 2019 році новаціями у валютному законодавстві, а також змінами у нормативно-правових актах НБУ з питань безготівкових розрахунків в Україні у національній валюті, порядку відкриття та закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків – резидентів і нерезидентів. Відсьогодні діють лише банківські рахунки міжнародного стандарту IBAN З 13 січня в Україні застосовуватимуться лише рахунки за стандартом IBAN. Відкриття рахунків за новим стандартом розпочалося ще з 5 серпня 2019 року. Саме тоді усі банки почали відкривати клієнтам нові рахунки за новим стандартом, а діючі рахунки змінювати відповідно до вимог цього стандарту. Державна податкова служба України перейшла на міжнародні стандарти IBAN з 1 жовтня 2019 року. Такий перехід відбувся без збою в наповненні державного та місцевих бюджетів. Нагадаємо, що Нацбанком для забезпечення виконання бюджетних програм у повному обсязі було прийнято рішення про продовження до 12.01.2020 року можливості заповнення пари реквізитів у документах на переказ коштів. Відповідно до стандартів IBAN номер банківського рахунку складатиметься з 29 символів, зокрема: коду України, контрольного розряду, коду банку, самого рахунку. Дізнатися про реквізити рахунків для сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та інших платежів до бюджету в розрізі адміністративно-територіальних одиниць України платники податків можуть на вебпорталі ДПС у розділі «Бюджетні рахунки» за посиланням https://tax.gov.ua/byudjetni-rahunki/. Крім того, реквізити рахунків можна дізнатися у контролюючого органу ДПС за місцем реєстрації або місцем здійснення діяльності. До уваги платників! 02.01.2020 на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/54005.html оприлюднено довідники пільг, наданих чинним законодавством по сплаті податків, зборів, інших обов’язкових платежів станом на 01.01.2020, а саме: ► Довідник податкових пільг № 95/1, що є втратами доходів бюджету та ► Довідник інших податкових пільг № 95/2. У вищезазначених довідниках надано перелік пільг з податку на прибуток; плати за землю; ПДВ; акцизного податку; податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; місцевих податків та зборів; державного мита, а також початок та кінець дії пільг. Звертаємо увагу, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2018 року № 891 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 р. № 1233» (далі – Постанова № 891) суб’єкт господарювання, що не сплачує податки та збори у зв’язку з отриманням податкових пільг, веде облік сум таких пільг та відображає інформацію про суми податкових пільг у податковій звітності, що подається контролюючому органу у строки, встановлені Податковим кодексом України. Інформація про суми податкових пільг у податковій звітності повинна містити такі дані: ◄ код пільги за кожним видом податкових пільг, найменування пільг згідно з довідником пільг; ◄ сума податку (збору), не сплаченого до бюджету у зв’язку з отриманням податкової пільги (вивільнені від оподаткування кошти); ◄ строк користування податковою пільгою у звітному періоді – число, місяць, рік початку та закінчення користування пільгами. У разі коли строк користування податковою пільгою встановлений до початку звітного періоду і продовжується після його закінчення, такий строк збігається з датою початку та закінчення зазначеного періоду; ◄ сума податкової пільги, що використана за цільовим призначенням, –обсяг пільг за платежами відповідно до довідника пільг у разі цільового використання податкових пільг. Постанова № 891 набрала чинності 01.01.2020. Компенсація вартості послуги «муніципальна няня»: чи нараховується єдиний внесок? Механізм відшкодування вартості послуги з догляду за дитиною до трьох років «муніципальна няня» визначено Порядком відшкодування вартості послуги з догляду за дитиною до трьох років «муніципальна няня», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2019 року № 68 «Деякі питання надання послуги з догляду за дитиною до трьох років «муніципальна няня»» (далі – Порядок № 68). Відповідно до п. 3 Порядку № 68 відшкодування вартості послуги «муніципальна няня» є щомісячною адресною компенсаційною виплатою одному з батьків (усиновлювачів), опікуну дитини до трьох років (далі – компенсація послуги «муніципальна няня»). Призначення та виплата компенсації послуги «муніципальна няня» здійснюються згідно з рішенням структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчого органу міської ради, ради об’єднаної територіальної громади. Згідно з п. 5 Порядку № 68 право на отримання компенсації послуги «муніципальна няня» мають громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які є батьками (усиновлювачами), опікунами дитини до трьох років і на законних підставах проживають на території України та уклали договір про здійснення догляду за дитиною до трьох років (далі – договір) з муніципальною нянею. «Муніципальна няня» – це будь-яка фізична особа – підприємець (КВЕД 97.00, КВЕД 88.91)/юридична особа, яка надає послугу з догляду за дітьми (КВЕД 78.20, КВЕД 85.10), крім державних і комунальних закладів дошкільної освіти, та з якою укладено договір про здійснення догляду за дитиною до трьох років. Компенсація послуги «муніципальна няня» не призначається батькам, які є батьками – вихователями дитячих будинків сімейного типу, прийомними батьками, якщо вони отримують грошове забезпечення відповідно до законодавства. При цьому п. 18 Порядку № 68 передбачено, що компенсація послуги «муніципальна няня» здійснюється у межах видатків, передбачених на відповідний рік, за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату допомоги сім’ям з дітьми, малозабезпеченим сім’ям, особам, які не мають права на пенсію, особам з інвалідністю, дітям з інвалідністю, тимчасової державної допомоги дітям, тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату, допомоги по догляду за особами з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, компенсаційної виплати непрацюючій працездатній особі, яка доглядає за особою з інвалідністю I групи, а також за особою, яка досягла 80-річного віку. Фінансування компенсації послуги «муніципальна няня» здійснюється відповідно до Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2002 року № 256 із змінами та доповненнями. Принципи збору та ведення обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), платники єдиного внеску, порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску визначаються Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) (частина друга ст. 2 Закону № 2464). Відповідно до абзацу сьомого п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є роботодавці – підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами, допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства для осіб, зазначених у абзацах восьмому – тринадцятому п. 1 частини 1 ст. 4 Закону № 2464. Базою нарахування єдиного внеску для зазначених платників є сума грошового забезпечення кожної застрахованої особи, оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами; допомоги, надбавки або компенсації відповідно до законодавства (абзац другий п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464). Враховуючи зазначене, єдиний внесок не нараховується на суму компенсації вартості послуги «муніципальна няня», що виплачується відповідно до Порядку № 68 громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, які є батьками (усиновлювачами), опікунами дитини до трьох років, і на законних підставах проживають на території України та уклали договір про здійснення догляду за дитиною до трьох років з муніципальною нянею за рахунок субвенцій з державного бюджету. Порядок складання податкової накладної платником ПДВ при отриманні послуг від нерезидента на митній території України Відповідно до вимог п. 208.2 ст. 208 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, нараховує ПДВ за основною ставкою податку на базу оподаткування, визначену згідно з п. 190.2 ст. 190 ПКУ. При цьому отримувач послуг – платник ПДВ у порядку, визначеному ст. 201 ПКУ, складає податкову накладну (далі – ПН) із зазначенням суми нарахованого ним ПДВ, яка є підставою для віднесення сум ПДВ до податкового кредиту у встановленому порядку. Така ПН підлягає обов’язковій реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Форму ПН та порядок її заповнення затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267, із змінами (далі – Порядок № 1307). Згідно з вимогами п. 12 Порядку № 1307 у разі складання ПН отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента, місце постачання яких розташоване на митній території України: ◄ у рядку «Індивідуальний податковий номер постачальника (продавця)» такої накладної проставляється умовний ІПН «500000000000»; ◄ у рядку «Постачальник (продавець)» зазначаються найменування (П. І. Б.) нерезидента та через кому – країна, в якій зареєстрований продавець (нерезидент); рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється; ◄ у рядках, відведених для заповнення даних покупця, отримувач (покупець) зазначає власні дані. У верхній лівій частині такої податкової накладної робиться відповідна помітка «X» та зазначається тип причини 14 – «Складена отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента». При складанні податкової накладної за операцією з отримання послуг від нерезидента, місце постачання яких визначено на митній території України реквізит «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється ні для постачальника (продавця), ні для отримувача (покупця). Решта реквізитів заповнюються відповідно до норм Порядку № 1307. Увага! Зміни до податкової декларації про майновий стан та доходи Головне управлення ДПС в Харківській області повідомляє, що з 01 січня 2020 року розпочалася кампанія декларування, за якою окремі категорії фізичних осіб зобов’язані подати річну податкову декларацію про майновий стан та доходи (далі – податкова декларація) та визначити податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб і військового збору, та/або мають право подати декларацію для отримання податкової знижки. Слід зазначити, що наказом Міністерства фінансів України від 25.04.2019 року № 177 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859» (далі – Наказ № 177), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.07.2019 за № 728/33699, з 01.01.2020 року запроваджується та вводиться в дію нова форма податкової декларації, якою передбачено деякі зміни. Так, новою формою податкової декларації передбачено в окремому додатку Ф3 здійснення розрахунку суми податку, на яку зменшуються податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб, у зв’язку із використанням права на податкову знижку. Крім того, у новій формі податкової декларації для платників податків, які декларують право на податкову знижку, введено окрему позначку у розділі категорія платника, у зв’язку з тим, що такі платники відповідно до підпункту 166.1.2 пункту 166.1 статті 166 розділу IV Кодексу мають окремий граничний строк подання податкової декларації - по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року. Також, у новій формі податкової декларації введено окремий рядок 10.2 для відображення доходів за цивільно-правовими договорами, отриманих від фізичних осіб – платників єдиного податку четвертої групи. Звертаємо увагу, що у рядку 17 декларації відображаються суми податку з доходів, отриманих від фізичної особи – орендаря, який не є податковим агентом фізичної особи – орендодавця, від надання в оренду (суборенду, емфітевзіс) земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених у натурі (на місцевості), які розташовані за місцезнаходженням, відмінним від податкової адреси орендодавця, який в подальшому приймає участь у розрахунку податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб (рядок 18.1 декларації). Водночас, слід зазначити, що військовий збір за зазначеними операціями сплачується в повному обсязі за податковою адресою платника податків. Про застосування адміністративного штрафу за неподання звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску До відома страхувальників! Згідно з частиною першою ст. 165¹ Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х із змінами та доповненнями (далі – КупАП) неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), – тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичну особу – підприємця (далі – ФОП) або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від тридцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне із правопорушень, зазначених у частині першій ст. 165¹ КупАП, – тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, ФОП або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від сорока до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Неподання або несвоєчасне подання звітності щодо сум нарахованого єдиного внеску є підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення. Статтею 38 КУпАП встановлено, що адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні – не пізніше ніж через два місяці з дня виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до КУпАП підвідомчі суду (судді). Днем вчинення правопорушення у разі неподання звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску є наступний день за останнім днем граничного терміну подання звітності з урахуванням норм ст. 38 КУпАП, а у разі несвоєчасного подання звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску – дата фактичного подання звітності. Таким чином, виявлення порушення, а саме: неподання або несвоєчасне подання (подання за невстановленою формою) звітності з єдиного внеску, несплати або несвоєчасної сплати єдиного внеску, є підставою для складання протоколу про адміністративне порушення. Трудовий договір – угода роботодавця з працівником Відповідно до ст. 21 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VIII із змінами та доповненнями (далі – КЗпП), трудовий договір – це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою: ◄ працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові; ◄ власник підприємства або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. При укладенні трудового договору громадянин зобов’язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, – також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров’я та інші документи. Несвоєчасно подали звітність щодо виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів: відповідальність Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області звертає увагу платників, що до суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів, зокрема, у разі неподання чи несвоєчасного подання звіту або подання звіту з недостовірними відомостями про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України видавати відповідні ліцензії, – у розмірі 17 000 гривень. Норми встановлені ст. 17 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» із змінами та доповненнями. Набрав чинності Закон України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» З 01 січня 2020 року набрав чинності Закон України від 14 листопада 2019 року № 294-IX «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (далі – Закон № 294). Державний бюджет України – це план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються відповідно органами державної влади, органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду. Нагадуємо, що статтею 7 Закону № 294 у 2020 році установлено прожитковий мінімум: ♦ на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі: ► з 1 січня 2020 року – 2 027 гривень, ► з 1 липня – 2 118 гривень, ► з 1 грудня – 2 189 гривень; ♦ для основних соціальних і демографічних груп населення на одну особу в розрахунку на місяць: ■ дітей віком до 6 років: ► з 1 січня 2020 року – 1 779 гривень, ► з 1 липня – 1 859 гривень, ► з 1 грудня – 1 921 гривня; ■ дітей віком від 6 до 18 років: ► з 1 січня 2020 року – 2 218 гривень, ►з 1 липня – 2 318 гривень, ► з 1 грудня – 2 395 гривень; ■ працездатних осіб: ► з 1 січня 2020 року – 2 102 гривні, ► з 1 липня – 2 197 гривень, ► з 1 грудня – 2 270 гривень; ■ осіб, які втратили працездатність: ► з 1 січня 2020 року – 1 638 гривень, ► з 1 липня – 1 712 гривень, ► з 1 грудня – 1 769 гривень. Відповідно до статті 8 Закону № 294 у 2020 році мінімальна заробітна плата складає: ►у місячному розмірі: з 1 січня – 4 723 гривні; ► у погодинному розмірі: з 1 січня – 28,31 гривні. Відступлення права вимоги: особливості оподаткування ПДВ Відповідно до п.п. 196.1.5 п.196.1 ст.196 розділу V Податкового кодексу України (далі – ПКУ) не є об'єктом оподаткування операції з відступлення права вимоги, переведення боргу, торгівлі за грошові кошти або цінні папери борговими зобов'язаннями (вимогами), за винятком операцій з інкасації боргових вимог та факторингу (факторингових) операцій, крім факторингових операцій, якщо об'єктом боргу є валютні цінності, цінні папери, у тому числі компенсаційні папери (сертифікати), інвестиційні сертифікати, іпотечні сертифікати з фіксованою дохідністю, операції з відступлення права вимоги за забезпеченими іпотекою кредитами (позиками), житлові чеки, земельні бони та деривативи. Під відступленням права вимоги розуміється операція з переуступки кредитором прав вимоги боргу третьої особи новому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу кредитору або без такої компенсації (п.п.14.1.255 п.14.1 ст.14 ПКУ). Для цілей оподаткування ПДВ, операція з продажу майнових прав на нерухоме майно для продавця є операцією з постачання об'єкта нерухомого майна. При здійсненні такої операції платник ПДВ зобов'язаний на дату фактичної передачі майнових прав на нерухоме майно визначити податкові зобов'язання з ПДВ та скласти і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну. Операція з уступки постачальником (первинним кредитором) права вимоги новому кредитору відповідно до п.п. 196.1.5 п.196.1 ст.196 розділу ПКУ не є об'єктом оподаткування ПДВ та не спричиняє податкових наслідків з ПДВ у первинного кредитора за умови якщо боргові зобов'язання (вимоги) передаються в обмін на грошові кошти або цінні папери. Податкова накладна за такою операцією не складається. При цьому, оскільки майнові права придбані платником податку - резидентом з ПДВ почали використовуватися в неоподатковуваних операціях, яка не є об'єктом оподаткування ПДВ відповідно до п.п. 196.1.5 п.196.1 ст.196 ПКУ, то у такого платника податку - резидента виникає обов'язок щодо нарахування податкових зобов'язань з ПДВ відповідно до п.198.5 ст.198 ПКУ. Добові при відрядженнях у 2020 році: яка сума оподатковується? До оподатковуваного податком на доходи фізичних осіб доходу платника податку - фізичної особи, яка перебуває у трудових відносинах із своїм роботодавцем або є членом керівних органів підприємств, установ, організацій, не включаються витрати на відрядження, не підтверджені документально, на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добові витрати), понесені у зв'язку з таким відрядженням (добові): - у межах території України, але не більш як 0,1 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження, - для відряджень за кордон - не вище 80 євро за кожен календарний день такого відрядження за офіційним обмінним курсом гривні до євро, установленим НБУ, в розрахунку за кожен такий день (п.п. 170.9.1 ст. 170 Податкового кодексу). Мінімальна заробітна плата у місячному розмірі з 1 січня 2020 року становить – 4723 грн (ст.8 Закону України від 14.11.2019 №294-ІХ «Про Державний бюджет України на 2020 рік»). Отже, в 2020 році неоподатковувана податком на доходи фізичних осіб сума добових для відряджень у межах території України складає 472,3 грн. Нагадуємо, що суми витрат на відрядження (добові) державних службовців та інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами та установами, які повністю або частково фінансуються за рахунок бюджетних коштів, встановлено у додатку 1 до постанови КМУ від 02.02.2011 року № 98 від у такому розмірі: - 60 грн. - у разі відряджень по Україні - в конкретних сумах (виражених у доларах США) залежно від країни відрядження - для закордонних відряджень. Сума збільшення розміру добових витрат на відрядження понад встановлені норми включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку (оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18% та військовим збором за ставкою 1,5%) та відображається в податковому розрахунку за ф. 1ДФ як додаткове благо. Нецільова благодійна допомога у 2020 році: правила оподаткування податком на доходи фізичних осіб У 2020 році сума нецільової благодійної допомоги, що не оподатковується податком на доходи фізичних осіб, складає - 2940 гривень. Як визначено п.п. 170.7.3 ст. 170 Податкового кодексу, не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами-юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абз. першим п.п. 169.4.1 ст. 169 Податкового кодексу, встановленого на 1 січня такого року (тобто з метою оподаткування розмір нецільової благодійної допомоги залежить від розміру доходу, що дає право для застосування податкової соціальної пільги). Відповідно до п.п. 169.4.1 ст. 169 ПКУ, податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень. Прожитковий мінімум для працездатної особи в розрахунку на місяць з 1 січня 2020 року становить – 2102 грн. (ст. 7 Закону України від 14.11.2019 №294-ІХ «Про Державний бюджет України на 2020 рік»). Отже сума нецільової благодійної допомоги, що надається фізичній особі у розмірі, який у 2020 році не перевищує 2940 грн, не включається до оподатковуваного доходу такої особи, тобто не оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором. У податковому розрахунку за ф. № 1 ДФ сума нецільової благодійної допомоги відображається за ознакою доходу "169". Підтвердити статус платника єдиного податку четвертої групи сільськогосподарські товаровиробники повинні до 20 лютого Відповідно до підпункту 298.8.1 пункту 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають до 20 лютого поточного року: загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), – контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку); звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки – контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи); розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) – контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику; відомості (довідку) про наявність земельних ділянок – контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок. У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю). При цьому, якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем. Форма розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва затверджена наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 26.12.2011 № 772 зі змінами та доповненнями. Форма податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 зі змінами та доповненнями. Єдиний соціальний внесок для приватних підприємців в 2020 році Головне управління ДПС у Харківській області нагадує приватним підприємцям, що єдиний соціальний внесок це сума, що не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску та не менше розміру мінімального страхового внеску. Мінімальна заробітна плата у місячному розмірі з 1 січня 2020 року становитиме 4723 грн (ст.8 Закону України від 14.11.2019 №294-ІХ «Про Державний бюджет України на 2020 рік»). Отже, мінімальна сума єдиного внеску, яку підприємці (як платники єдиного податку, так і підприємці на загальній системі оподаткування) мають сплачувати у розрахунку за місяць із 2020 року становить 1039,06 грн (4723 х 22%). Максимальна база нарахування ЄСВ дорівнює 15 розмірам мінімальної зарплати (п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI). Отже, максимальний страховий внесок у 2020 році становить 15585,90 грн ( 4723 х 15 х 22%). Таку суму єдиного внеску сплачують підприємці у разі, коли сума отриманого ним доходу (чистого доходу) у розрахунку за місяць складе 70845 грн і більше. Інтерв’ю заступника начальника ГУ ДПС у Харківській області Ірини Сагайдак харківським ЗМІ Витяг з інтерв’ю газеті «Харьковские известия» - Іринo Анатоліївнo, нововведення по РРО цього року викликали величезний інтерес з боку підприємницького середовища. Чи необхідно міняти підхід до РРО? - Реалії сьогодення такі, що стрімкий розвиток ITсфери і державна трансформація вносять свої корективи і в наше життя, і в наше законодавство. З введенням в дію законів №128 та №129, повністю змінюється філософія у використанні реєстраторів розрахункових операцій. Представник бізнесу при розрахунках зі споживачами зможе використовувати замість класичного РРО, будь-який гаджет, попередньо встановивши на нього спеціальну програму. Схема дії проста: програмний РРО створює проект чека, передає його на сервер податкової, де після реєстрації він стає фіскальним і йому присвоюється номер. Ці новації підтримують загальний тренд «Країна в смартфоні» і спрямовані на економію ресурсів підприємців. - Чи слід підприємцю бігти міняти свої РРО або закуповувати смартфони для нових програм? - Закон надає підприємцю вибір. Або використовувати класичні РРО, або йти в ногу з часом і переходити на розрахунки із споживачем через смартфон або будь-який інший гаджет. В останньому випадку, необхідно просто придбати спеціальну програму і встановити її на електронний пристрій, наприклад, на вже наявну у підприємця техніку. До речі, державна податкова служба розробила безкоштовну версію такої програми. Завантажити її можна буде з сайту податкової, і до квітня 2020 року триватиме її тестування і вдосконалення. У той же час не заборонено використовувати програми, створені іншими розробниками або самим суб'єктом господарювання. Головне, щоб вони відповідали певним вимогам. Тобто суб'єкт господарювання сам вибирає традиційний РРО або програмний РРО, в залежності від його потреб і фінансових можливостей. - Чи всім платникам єдиного податку з нового року доведеться використовувати РРО? - Ні, не всім. Перша група - ті, хто торгує на ринку - можуть і далі працювати без РРО. Також, не потрібен РРО особам, які торгують вирощеною на власних городах сільгосппродукцією. Звертаю увагу - мова не йде про тих, хто перепродає товар. Що ж стосується єдинників 2-4 груп, то до жовтня наступного року діють сьогоднішні норми. РРО повинні застосовувати тільки підприємці, які здійснюють певні види діяльності або ті, хто перевищив дохід в 1 млн гривень. Також, з квітня 2020 року обов'язкове застосування РРО для єдинників, які здійснюють платні послуги в сфері охорони здоров'я. З 01.10.2020 коло підприємців, які повинні будуть застосовувати реєстратори розрахункових операцій розширюється. До них «додаються» наприклад, ті, хто здійснює: - реалізацію товарів або послуг через Інтернет; - реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів; - реалізацію використаних товарів в магазинах; - діяльність туристичних агентств; - діяльність готелів; - реалізацію текстилю (крім реалізації за «готівку» на ринках); - реалізацію деталей для автотранспорту, відповідно до переліку КМУ. З 01.01.2021 РРО застосовуватимуть всі платники єдиного податку, крім 1-ї групи. Тобто, у суб'єктів господарювання ще є час для того, щоб розібратися в нюансах. При цьому, для тих, хто сплачує єдиний податок і знаходиться на 2 групі з 1 січня 2021 року збільшена межа суми доходу, що дозволяє їм бути платниками єдиного податку. - Тобто, підприємцям не варто хвилюватися або закриватися? - Ні, не варто. Я б порадила підприємцям самостійно ознайомитися з новаціями. Ми ж зі свого боку будемо і далі роз'яснювати нові аспекти. Найголовніше зрозуміти - впровадження РРО - це крок до цивілізованого суспільства. Про РРО – новації 2020 року для ФОП Законом України від 20 вересня 2019 року № 129-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг» підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнено пунктом 53. Відповідно до зазначеного пункту до 01 жовтня 2020 року реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО та/або програмні РРО) не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями (далі – ФОП)) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень, крім тих, які здійснюють: ► реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту; ► реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я. З 01 жовтня 2020 року до 01 січня 2021 року РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (ФОП), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють: ► реалізацію товарів (надання послуг) через мережу Інтернет; ► реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту; ► реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я; ► реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння; ► роздрібну торгівлю вживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД); ► діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена пунктом 11 статті 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»; ► діяльність туристичних агентств, туристичних операторів; ► діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД); ► реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України. У разі перевищення платником єдиного податку другої – четвертої груп (ФОП) в календарному році обсягу доходу 1 000 000 гривень, застосування РРО та/або програмного РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО та/або програмного РРО починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку. ПДВ: оподаткування операцій фінансового лізингу Законом України від 20.12.2019 № 425-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв'язку із вдосконаленням процедури проведення фінансової реструктуризації та щодо вдосконалення оподаткування операцій фінансового лізингу" уточнено правила визначення бази оподаткування ПДВ у фінансовому лізингу. Законом зокрема: - продовжено до 01.01.2023 тимчасову норму щодо звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання боржником товарів для цілей погашення його заборгованості перед кредиторами в процесі проведення процедури фінансової реструктуризації, а також поширено таке звільнення на операції з постачання товарів поручителем (майновим поручителем - заставодавцем, іпотекодавцем); - звільнено до 01.01.2023 від оподаткування ПДВ операції банків та інших фінансових установ з постачання (продажу, відчуження в інший спосіб) товарів, що були отримані ними від боржників, поручителів (майнових поручителів - заставодавців, іпотекодавців) за операціями з постачання товарів, що звільнені від оподаткування згідно з вищезазначеною нормою. Звільнення від оподаткування операцій банків та інших фінансових установ стосується тієї частини вартості товарів, за якою вони були набуті у власність у рахунок погашення зобов'язань за договором кредиту (позики); - уточнено правила визначення бази оподаткування ПДВ за операціями з постачання товарів, які були повернуті лізингоодержувачем лізингодавцю за договором фінансового лізингу у зв'язку з його невиконанням чи неналежним виконанням. Закон набрав чинності 29.12.2019. Тестування програмного РРО – в дії З 1 січня 2020 року відбувся офіційний запуск бета-тестування програмного РРО «пРРОсто». Забезпечення розробки програмного рішення для програмних реєстраторів розрахункових операцій та можливості його тестування здійснюється Державною податковою службою України на виконання Указу Президента України №837/2019 від 8 листопада 2019 року «Про невідкладні заходи з проведення реформ та зміцнення держави». Записатись на бета-тест можна за посиланням https://prrosto.kmu.gov.ua/. Програмне РРО “пРРОсто” - це безкоштовний сервіс від податкової, який взаємодіє через Інтернет з сервером податкової служби через відкритий програмний інтерфейс, і виконує функції: формування, підпис, відправлення та видачу чеків встановленого формату, відкриття та закриття зміни, перегляд даних, та інші. Програмне рішення доступне для тестування на смартфонах і планшетах під операційними системами Android та iOS. Розробка не потребує сертифікації, технічної експертизи, включення до Державного реєстру моделей – достатньо виконувати вимоги законодавства, формувати, підписувати та реєструвати чеки у встановленому форматі й надавати їх покупцям товарів та отримувачам послуг, в тому числі в електронному форматі. Учасники отримують запрошення до тестування з 9 січня 2020 року. Ратифіковано Протокол про внесення змін до Угоди між Урядом України і Урядом Республіки Сінгапур про уникнення подвійного оподаткування Верховна Рада України прийняла Закон „Про ратифікацію Протоколу про внесення змін до Угоди між Урядом України і Урядом Республіки Сінгапурпро уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи”. Документом ратифіковано зміни, яких було досягнуто 16 серпня 2019 року в Києві між урядами двох країн. З набранням чинності Протоколом статтю 25 („Обмін інформацією”) зазначеної Угоди буде викладено у новій редакції, яка значно розширить можливості обміну податковою інформацією з урахуванням нових міжнародних стандартів, розроблених ОЕСР, та сучасної практики країн за цим напрямом співробітництва. Протокол набирає чинності з дати останнього письмового повідомлення дипломатичними каналами про завершення Договірними Державами всіх внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання ним чинності. У ДПС будуть суворо і безкомпромісно припинятися будь-які спроби реанімувати старі корупційні схеми, - Сергій Верланов Сьогодні Голова ДПС Сергій Верланов відвідав з робочим візитом Головне управління Державної податкової служби України в Одеській області, аби особисто розібратися в ситуації, що склалася в податковій службі області і анонсувати початок роботи групи з проведення тематичної перевірки організації роботи місцевої податкової служби. Всі матеріали за результатами перевірки будуть негайно передані до правоохоронних органів. Очільник ДПС окремо наголосив, що в ДПС будуть суворо і безкомпромісно припинятися будь-які спроби реанімувати старі корупційні схеми. «Завдання Державної податкової служби – наповнення бюджету завдяки якісним і зручним для платників сервісів, ефективний контроль над сплатою податків. Хто не хоче, або не вміє цього робити, тому не місце в податковій службі», - зауважив Сергій Верланов. Він також поінформував, що на виконання доручення Прем’єр-міністра Олексія Гончарука ДПС розпочала роботу над розробленням плану переатестації всіх співробітників ДПС України, який має бути поданий на розгляд Кабміну у двотижневий термін. «Я особисто є прибічником того, аби така переатестація була максимально об’єктивною, неупередженою і прозорою. Процес переатестації всіх працівників податкової служби має бути завершений до 1 липня», - сказав Сергій Верланов. Також очільник ДПС повідомив, що на цьому тижні в ДПС буде відкрито анонімну антикорупційну лінію. Всі, хто має інформацію про незаконні дії співробітників податкової, зможуть поінформувати про відомі їм факти. «Оприлюднена НАБУ інформація нанесла дуже серйозний репутаційний удар по всіх співробітниках податкової. І наше з вами завдання зараз – своєю сумлінною роботою відновити добре ім’я нашої служби», - звернувся Сергій Верланов до всіх присутніх. Після робочої наради очільник ДПС провів короткий брифінг з представниками провідних телеканалів країни, де він, зокрема, наголосив, що відсьогодні податкова служба Одеської області працює в штатному режимі. У 2019 році бізнес-спільнота Харківщини збільшилась Про позитивну динаміку кількості суб’єктів господарювання повідомили в податковій службі області. Керівник податкової служби регіону Артем Єфремов зазначив, що у 2019 році 24,9 тисяч громадян виявили бажання розпочати власну справу. До харківського бізнесу долучилися – 20859 ФОПів та 4,0 тисячі юридичних осіб. Станом на 01.01.2020, на податковому обліку перебувають 246189 платників. Їх переважну більшість складають підприємці-фізичні особи – 156350, решта - 89839 юридичні особи. Серед загальної кількості суб’єктів господарювання майже 17 тисяч зареєстровано платниками податку на додану вартість. Отже, незважаючи на те, що протягом 2019 року припинено 17013 суб’єктів господарювання, по Харківській області зберігається позитивна динаміка кількості СГД. У податковій службі області також звертають увагу на суттєве спрощення процедури реєстрації власної справи. На веб-порталі ДПС України функціонує чимало електронних сервісів, зокрема «Електронний кабінет платника», за допомогою якого можна звітувати та спілкуватися з податковою online. Нові мінімальна зарплата та прожитковий мінімум збільшили розміри неоподатковуваних доходів фізичних осіб Законом України від 14 листопада 2019 року № 294-IX «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (далі – Закон № 294) встановлено нові розміри мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму (далі – ПМ) на 2020 рік, які впливають на низку показників з оплати праці та порядок оподаткування доходів. Так, відповідно до ст. 8 Закону № 294 мінімальну заробітну плату (далі – МЗП) встановлено на весь рік в єдиному розмірі, а саме: у місячному розмірі – 4 723 грн, у погодинному – 28,31 грн, а прожитковий мінімум для працездатної особи з 01.01.2020 складає 2 102 грн (ст. 7 Закону № 294). Розмір МЗП впливатиме на наступні показники: ► неоподатковуваний розмір добових – у межах України він становить з 01.01.2020 472,30 грн на день. Витрати на відрядження, не підтверджені документально, на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добові витрати), понесені у зв’язку з таким відрядженням у межах території України, не включаються до оподатковуваного доходу, але не більш як 0,1 розміру МЗП, установленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, у розрахунку за кожен календарний день такого відрядження. Отже, у 2020 році добові витрати під час відрядження по Україні не оподатковуються податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) та військовим збором (далі – ВЗ), якщо їх розмір не перевищує 472,30 грн на день. Для відряджень за кордон добові витрати в розрахунку за кожен календарний день відрядження залишилися на рівні минулого року та становлять не більш як 80 євро; ► неоподатковувана нецільова благодійна допомога – розмір такої допомоги у 2020 році становить 2 940 гривень. Не включається до оподатковуваного доходу, а отже, не оподатковується ПДФО та ВЗ, нецільова благодійна допомога, у тому числі матеріальна, що надається резидентами – юридичними або фізичними особами на користь платника ПДФО протягом звітного податкового року сукупно в розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу України. Тобто розмір неоподатковуваної нецільової благодійної допомоги 2020 року становить 2 940 гривень (2 102 х 1,4 = 2942,8 грн). Сума перевищення нецільової допомоги над зазначеним розміром включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО як інші доходи і підлягає оподаткуванню ПДФО за ставкою 18 % і ВЗ – 1,5 %. Сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі та, що перевищує встановлений граничний розмір, відображається у податковому розрахунку за формою № 1ДФ з ознакою доходу «169»; ► вартість неоподатковуваних дитячих подарунків. Вартість святкових подарунків і квитків на новорічно-різдвяні заходи в період з 15 листопада 2019 року до 15 січня 2020 року не включається до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб – батьків, які отримали дитячі святкові подарунки від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, громадських (у тому числі профспілкових) організацій та створених ними закладів освіти, охорони здоров’я і культури, що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів (ст. 3 Закону України від 30 листопада 2000 року № 2117-III «Про звільнення від оподаткування грошових коштів, які спрямовуються на проведення новорічно-різдвяних свят для дітей та на придбання дитячих святкових подарунків» із змінами (далі – Закон № 2117)). Під дитячими святковими подарунками відповідно до ст. 4 Закону № 2117 слід розуміти набори товарів, які містять лише кондитерські вироби та іграшки вітчизняного виробництва і фрукти, загальною вартістю не більше 8 % ПМ для працездатної особи, установленого законом на 1 січня звітного податкового року. Отже, неоподатковувана вартість дитячих святкових подарунків становить 168,16 грн (2 102 грн х 8 %), якщо такі подарунки отримано з 01 січня до 15 січня і з 15 листопада до 31 грудня 2020 року. Крім того, з урахуванням нової МЗП: ► максимальна величина бази нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) становить 15 розмірів МЗП. Отже, протягом усього 2020 року вона становитиме 70 845 гривень (4 723 грн х 15); ► мінімальний страховий внесок з єдиного внеску – становить 1 039,06 грн (4 723 грн х 22 %); Звертаємо увагу, що єдиний внесок у розмірі не менше мінімального (1 039,06 грн за місяць) зобов’язані сплачувати фізичні особи – підприємці (незалежно від обраної ними системи оподаткування) та фізичні особи, які ведуть незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах. Звільняються від сплати єдиного внеску «за себе» пенсіонери за віком, особи з інвалідністю та особи, які отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Оновлено спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності Станом на 28.12.2019 оновлено спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності». Перелік змін та доповнень (версія 1.28.0.0) станом на 28.12.2019 Додано нові версії документів: 1. На виконання вимог наказу Міністерства фінансів України від 25.04.2019 № 177 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859» додано наступні форми: F0100111 – Податкова декларація про майновий стан і доходи (для фізичних осіб – підприємців); F01112111 – Додаток Ф1. Розрахунок податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих від операцій з інвестиційними активами; F0111411 – Додаток Ф2. Розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих самозайнятою особою; F0111611 – Додаток Ф3. Розрахунок суми податку, на яку зменшуються податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб, у зв’язку з використанням права на податкову знижку; F0100211 – Податкова декларація про майновий стан і доходи (для громадян та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність); F01212111 – Додаток Ф1. Розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих від операцій з інвестиційними активами; F0121411 – Додаток Ф2. Розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих самозайнятою особою; F0121611 – Додаток Ф3. Розрахунок суми податку, на яку зменшуються податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб, у зв’язку з використанням права на податкову знижку. 2. На виконання вимог наказу Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 «Про затвердження Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» додано наступні форми: J/F1412404 – Рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. 3. У відповідності до форм, які опубліковано на сайті Державної служби статистики України додано нові версії документів: S2702513 – № 24 (річна) Звіт про реалізацію продукції тваринництва, кількість сільськогосподарських тварин і забезпеченість їх кормами (наказ Держстату від 10.05.2019 № 148); S2702513 – № 21-заг (річна) Звіт про об’єкти погосподарського обліку (наказ Держстату від 21.07.2017 № 192); S2703112 – № 6-сільрада (річна) Звіт про об’єкти погосподарського обліку (наказ Держстату від 21.07.2017 № 192); S0404511 – № 2Л-П (місячна) Обстеження ділової активності промислового підприємства (наказ Держстату від 21.05.2019 № 163). Додано нові документи: На виконання вимог Постанови Кабінету Міністрів від 22 травня 2019 року № 565 «Про затвердження Порядку надання сімейним фермерським господарствам додаткової фінансової підтримки через механізм доплати на користь застрахованих осіб членів/голови сімейного фермерського господарства єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»: F1317401 – Заява на одержання додаткової фінансової підтримки через механізм доплати на користь застрахованих осіб – членів/голови сімейного фермерського господарства єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Довідники вводу: 1. spr_sti.xml – довідник податкових інспекцій станом на 27.12.2019. 2. У Довіднику термінів видалено періоди подачі за 2014 рік та додано терміни подачі на 2020 рік. Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням: https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/ З 13 січня 2020 року діє нова форма платіжного доручення У розрахункових документах на переказ коштів буде виключено реквізит «Код банку», оскільки міжнародний номер банківського рахунка IBAN вже містить у собі цю інформацію. Це дозволить уникнути дублювання реквізитів відповідно до вимог постанови Правління НБУ від 28.12.2018 р. №162 щодо запровадження в Україні міжнародного номера банківського рахунку IBAN. Зазначені зміни затверджені постановою Правління НБУ від 06.11.2019 р. №127 «Про затвердження Змін до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», що набирає чинності з 13 січня 2020 року. Крім того, цей документ визначає, що організаційні питання здійснення розрахунків із використанням чекової книжки (чека) банки регулюють внутрішніми правилами самостійно. Податкова соціальна пільга для батьків трьох дітей Виникнення прав та обов’язків матері, батька і дитини визначено у ст. 121 Сімейного кодексу України (далі – СКУ), які ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому ст.ст. 122 та 125 СКУ. Відповідно до ст. 141 СКУ мати, батько мають рівні права та обов’язки щодо дитини незалежно від того, чи перебували вони в шлюбі між собою. Згідно з частиною другою ст. 51 Конституції України та ст. 180 СКУ батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Звільнення батьків від обов’язку утримувати дитину може бути тільки за рішенням суду (п. 2 ст. 188 СКУ). Крім того, ст. 181 СКУ наведено способи виконання батьками обов’язку утримувати дитину. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов’язків щодо дитини (ст. 141 СКУ). Разом з тим, дитина може бути усиновленою, що передбачає прийняття усиновлювачем у свою сім’ю дитини на правах дочки чи сина, яке здійснене на підставі рішення суду (ст.ст. 207 і 208 СКУ). Усиновлення надає усиновлювачеві права і накладає на нього обов’язки щодо дитини, яку він усиновив, у такому ж обсязі, який мають батьки щодо дитини (п. 4 ст. 232 СКУ). Відповідно до п. п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) будь-який платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 50 відс. розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року (у 2020 році складає 1051 гривню). Згідно з абзацом першим п. п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн (у 2020 році – 2940 гривень). Водночас платник податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років, має право на податкову соціальну пільгу у розмірі 100 відс. суми пільги, визначеної п. п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ (у 2020 році – 1051 грн), у розрахунку на кожну таку дитину (п. п. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 ПКУ). При цьому граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги одному з батьків у випадку та у розмірі, передбаченому п. п. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, визначається як добуток суми, визначеної у абзаці першому п. п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, та відповідної кількості дітей. Податкова соціальна пільга починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання роботодавцем заяви від платника податку про застосування пільги та документів, що підтверджують таке право. Перелік таких документів та порядок їх надання затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1227 «Про затвердження Порядку надання документів для застосування податкової соціальної пільги» (п. п. 169.2.2 п. 169.2 ст. 169 ПКУ). Враховуючи зазначене, оскільки чоловік не усиновив дитину дружини від першого шлюбу, у нього не виникає обов’язку щодо її утримання. Тобто він не має права у такому випадку на застосування податкової соціальної пільги на не всиновлену дитину. Однак такий платник при отриманні доходу у вигляді заробітної плати, розмір якої у 2020 році не перевищує 5880 грн на місяць (2940 грн х 2), та при додержанні всіх інших вимог ст. 169 ПКУ, має право на застосування податкової соціальної пільги у розмірі 1051 грн у розрахунку на кожну свою дитину. Порядок сплати екологічного податку – без змін у 2020 році Порядок справляння екологічного податку регламентується статтями 240-250 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) і у 2020 році не змінився. Статтею 250 ПКУ для екологічного податку визначено базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу. Відповідно до п.250.2 ст. 250 ПКУ платники податку складають податкові декларації з екологічного податку за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 №715, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03.09.2015 за №1052/27497 (далі – Декларація), та подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації: - за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах – за місцем розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об’єктів; - за утворення радіоактивних відходів та тимчасове зберігання радіоактивних відходів понад установлений особливими умовами ліцензії строк – за місцем перебування платника на податковому обліку у контролюючих органах. При цьому, до внесення змін до форми Декларації, слід врахувати пропозиції, які викладені у листах ДФС: - від 16.01.2019 №1422/7/99-99-12-03-04-17 щодо обов’язковості складання платниками екологічного податку окремого додатка 1 до Декларації, в частині зобов’язань за викиди в атмосферне повітря двоокису вуглецю стаціонарними джерелами забруднення за кодом 19011000; - від 26.04.2019 №13932/7/99-99-12-03-04-17 щодо особливостей податкового адміністрування екологічного податку за викиди двоокису вуглецю з умовним прикладом розрахунку (обчислення) обсягів викидів двоокису вуглецю. Більш детально про сплату та розподіл платежів йдеться у листі ДПС України від 11.01.2020 №442/7/99-00-04-04-01-07. Підприємець на загальній системі звітує за 2019 рік: які особливості? Об'єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб на загальній системі оподаткування є чистий оподатковуваний дохід - різниця між виручкою у грошовій та негрошовій формі і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такого підприємця. Підприємці подають до податкового органу податкову декларацію про майновий стан і доходи за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені для річного звітного податкового періоду. В декларації зазначаються авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб. Податкова декларація за звітний календарний рік подається протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем такого звітного (податкового) року. Сума податкового зобов’язання, зазначена у поданій декларації, сплачується протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого для подання декларації. Податок на доходи фізичних осіб за результатами річної податкової декларації про майновий стан і доходи та у вигляді авансових платежів сплачується підприємцями на загальній системі оподаткування по коду бюджетної класифікації 11010500 «Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування». Зверніть увагу, що з 03 січня 2020 року змінено реквізити рахунків для зарахування податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету. Інформація щодо нових реквізитів бюджетних рахунків розміщена на вебпорталі ГУ ДПС у Запорізькій області в розділі «Бюджетні рахунки» за посиланням: https://zp.tax.gov.ua/byudjetni-rahunki/ З 01.01.2020 року запроваджується та вводиться в дію нова форма податкової декларації про майновий стан і доходи. Зміни до форми податкової декларації про майновий стан і доходи внесені наказом МФУ від 25.04.2019 № 177 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859». За звітний 2019 рік підприємці подають податкову декларацію про майновий стан і доходи за формою, затвердженою наказом МФУ від 02.10.2015 №859 (в редакції від 25.04.2019 № 177). В декларації поряд з доходами від підприємницької діяльності зазначаються інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи. Тобто, у річній податковій декларації фізичної особи – підприємця поряд із доходами від підприємницької діяльності відображаються також інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи. Авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховуються платником податку самостійно згідно з фактичними даними, зазначеними у Книзі обліку доходів і витрат, кожного календарного кварталу та сплачуються до бюджету до 20 числа місяця, наступного за кожним календарним кварталом (до 20 квітня, до 20 липня і до 20 жовтня). Авансовий платіж за четвертий календарний квартал не розраховується та не сплачується. Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року податку на доходи фізичних осіб на підставі документального підтвердження факту його сплати. Надмірно сплачені суми податку підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку або поверненню платнику податку в порядку, передбаченому ПКУ. У графі 9 «Сума чистого оподатковуваного доходу» розд. І додатка Ф2 до податкової декларації зазначається сума чистого оподатковуваного доходу, однак, якщо за результатами господарської діяльності отримано збиток, то графа 9 розд. І додатка Ф2 до податкової декларації прокреслюється. Суми єдиного соціального внеску, сплачені підприємцями на загальній системі оподаткування протягом року (до 20 квітня, до 20 липня і до 20 жовтня звітного року, та до 20 січня року, наступного за звітним роком), враховуються при остаточному розрахунку за календарний рік згідно з даними, зазначеними у Декларації про майновий стан і доходи та результатів перевірок діяльності таких осіб, що призвела до збільшення або зменшення розміру доходу, який підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб. Підприємець, без використання праці найманих працівників, формує та подає звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування сам за себе один раз на рік до 10 лютого року, наступного за звітним періодом. Звітним періодом є календарний рік. Термін сплати зобов’язань, визначених підприємцями на загальній системі оподаткування у Звіті, настає в день подання такого Звіту, відповідно єдиний внесок необхідно сплатити до дати його подання включно. Зазначені норми визначені п.п. 49.18.5 ст. 49, п. 57.1 ст. 57, п. 177.5, 177.11 ст. 177 Податкового кодексу. Порядок справляння у 2020 році платежів за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів Частиною 5 статті 18 Закону України від 13.12.2001 року №2894-111 «Про тваринний світ» визначено, що порядок справляння і розміри збору за спеціальне використання об’єктів тваринного світу встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 року №449. Відповідно до абзацу другого пункту 5 Порядку вищезазначеної постанови збір за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів – це сума авансового платежу за одержання користувачами квот вилову в розмірі 5 відсотків вартості квоти, щоквартальний збір за фактичний вилов рибних та інших водних ресурсів із зменшенням на суму авансового платежу і витрат на здійснення в попередні періоди рибоводно-меліоративні роботи та роботи з відтворення рибних та інших водних живих ресурсів. Механізм справляння цього збору визначається Інструкцією про порядок обчислення та внесення платежів за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів, яка затверджена спільним наказом Держкомрибгоспу, Мінекономіки, Мінфіну, Мінекобезпеки та ДПА України від 24.12.1999 року №167/156/299/300/650. Крім того зазначаємо, що пунктом 2.2 Інструкції платник зобов’язаний вести облік вилучених водних ресурсів та щокварталу складати в двох примірниках розрахунок. Один примірник подається до контролюючого органу за місцем реєстрації користувача, а другий – до органу рибоохорони Держкомрибгоспу України, в зоні діяльності якого користувач здійснює вилучення водних живих ресурсів, не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним кварталом. Додатком до цього пункту Інструкції затверджено Форму розрахунку платежів за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів. Згідно пункту 2.6 Інструкції платежі за спеціальне використання водних живих ресурсів уносяться користувачем не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним кварталом. Увага: Річна податкова декларація з податку на прибуток підприємств подається за новою формою З початку 2020 року розпочалась кампанія декларування податку на прибуток підприємств, яка триватиме до 10 лютого 2020 року. Звертаємо увагу, що наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2019 №481, який набув чинності 20.12.2019 , внесено зміни до форми податкової декларації з податку на прибуток підприємств та додатків до неї. Зокрема, внесено зміни до додатку щодо заповнення відомостей про нерезидента, заповнення уточнюючих показників, тощо. Таблицю «Наявність додатків» основної частини декларації її доповнено клітинкою для відмітки щодо наявності нового додатка ПП та розділено клітинку «ФЗ прим.12» на дві для відміток про складання фінансової звітності за національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку чи міжнародними стандартами фінансової звітності. Передбачено подання нового додатку «ПП «Інформація про суми податкових пільг» платниками, які не сплачують податок у зв’язку з отриманням податкових пільг відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1233. Оскільки видання наказу № 481 обумовлено змінами в податковому законодавстві, які набули чинності з 01.01.2019 року, то платникам податку на прибуток підприємств рекомендовано подавати декларацію за звітний (податковий) 2019 рік за оновленою формою. Роз’яснення з даного приводу розміщені на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням Головна/Повідомлення та нагадування/24.12.2019. Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області
 

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить


Фотогалереи изюмчан

Кто он-лайн

Сейчас на сайте:
Гостей - 11

 
Служба недвижимости Вилима.

 
 
 
 
 

Сушка зерна и древесины на отходах
БЕСПЛАТНЫЕ ОБОИ ДЛЯ РАБОЧЕГО СТОЛА

Дизайн РА «Изюминка»