Главная
Ізюмське управління ГУ ДФС У Харківській області повідомляє Версия для печати Отправить на e-mail
13.01.2020
Cтавки єдиного податку для ФОП – 2020
Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що підвищення мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму впливає на  показники  максимальних ставок єдиного податку для спрощенців І та ІІ групп.
Нагадаємо, що фіксовані ставки єдиного податку встановлюють підприємцям сільські, селищні, міські ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць (п. 293.2 ПКУ). При цьому їх максимальний розмір встановлюють:
1) для І групи платників єдиного податку - у межах до 10 % розміру прожиткового мінімуму; 2) для ІІ групи платників єдиного податку - у межах до 20% розміру мінімальної заробітної плати. Отже, з січня 2020 року максимальні фіксовані ставки єдиного податку для ФОП-єдинників складають: - для І групи - 210,20 грн ( 2102 грн х 10%); - для ІІ групи - 944,60 грн (4723 грн х 20%). Удосконалено роботу СЕА РП та СЕ та спрощено умови ліцензування для суб’єктів господарювання 29.12.2019 набрав чинності Закон України від 18 грудня 2019 року № 391-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України (щодо покращення адміністрування акцизного податку)» (далі – Закон № 391). Законом № 391 удосконалено роботу системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (СЕА РП та СЕ) і спрощено умови ліцензування для суб’єктів господарювання. Закон № 391 опубліковано в офіційному виданні – газеті «Голос України» від 28.12.2019 № 251. До уваги платників податку на прибуток підприємств! Для платників податку на прибуток підприємств (далі – податок), у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує 20 млн грн, об’єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень розділу ІІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує 20 млн грн, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. У подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років). Норми встановлені п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ. Отже, якщо платником податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує 20 млн грн, прийнято рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень      розділу ІІІ ПКУ, то в основній частині декларації у полі «Наявність рішення» проставляється позначка, а у полі «Прийнято рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці» – номер та дата розпорядчого документа підприємства, на підставі якого прийнято таке рішення. Форму податкової декларації з податку на прибуток підприємств затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 із змінами та доповненнями. Нагадуємо, що 20.12.2019 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 14.11.2019 № 481 (далі – Наказ № 481), зареєстрований у Міністерстві юстиції України 06.12.2019 за № 1217/34188, яким внесено зміни до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 із змінами і доповненнями (далі – Наказ № 897), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1415/27860. Постійне представництво нерезидента – не платник ПДВ надає послуги з оренди нерухомості ФОП: сплата ПДВ до бюджету Постійне представництво – це постійне місце діяльності, через яке повністю або частково проводиться господарська діяльність нерезидента в Україні. Норми встановлені п.п. 14.1.193 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Особою, відповідальною за нарахування та сплату ПДВ до бюджету у разі постачання послуг нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники ПДВ, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України, є отримувач послуг (п. 180.2 ст. 180 ПКУ). Об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ (п.п. «б» п. 185.1 ст. 185 ПКУ). Пунктом 186.2.2 п. 186.2 ст. 186 ПКУ для послуг, які пов’язані з нерухомим майном, зокрема, інших послуг за місцезнаходженням нерухомого майна, у тому числі що будується, місцем їх постачання є фактичне місцезнаходження нерухомого майна, у тому числі що будується. Таким чином, у разі постачання послуг з оренди нерухомості постійними представництвами нерезидента, не зареєстрованими як платники ПДВ, фізичній особі – підприємцю (далі – ФОП), особою відповідальною за нарахування і сплату ПДВ до бюджету є отримувач таких послуг. Отже, обов’язок щодо сплати ПДВ покладається на ФОП, яка є отримувачем послуг з оренди нерухомості, що розташована на митній території Украйни. У разі сплати ПДФО при нотаріальному посвідченні договорів, декларація про майновий стан і доходи не подається Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області доводить до відома, що обов’язок платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) щодо подання податкової декларації про майновий стан і доходи вважається виконаним, якщо такий платник отримував доходи від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений ПДФО. Норми встановлені п. 179.2 ст. 179 Податкового кодексу України. Визначення доходу за попередній рік у разі прийняття ФОП рішення про застосування спрощеної системи оподаткування з 01 січня наступного року Суб’єкт господарювання, зокрема фізична особа – підприємець (далі – ФОП), який є платником інших податків і зборів відповідно до норм Податкового кодексу України (далі – ПКУ), може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року. Норми визначені п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ. Перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені у п. 291.4 ст. 291 ПКУ. До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених главою 1 розділу XIV ПКУ. Форма Розрахунку доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 № 308. Отже, у разі прийняття ФОП рішення про перехід на спрощену систему оподаткування з 01 січня наступного року заява до контролюючого органу подається не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку нового року разом із розрахунком доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування. При цьому, дохід за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування, визначається на момент подання заяви із врахуванням запланованої суми отримання доходу, за період що залишився до кінця року після подання заяви. Про декларування майнового стану особами, уповноваженими на виконання функцій держави та місцевого самоврядування З 1 січня 2020 року почався новий етап подання електронних декларацій про майновий стан за 2019 рік, який триватиме до 23:59:59 години 31 березня 2020 року. Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення ефективності інституційного механізму запобігання корупції» від 2 жовтня 2019 року №140-ІХ з 1 січня 2020 року набрали чинності зміни в Законі України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року № 1700-VІІ, які стосуються, зокрема, і декларування майнового стану особами, уповноваженими на виконання функцій держави та місцевого самоврядування. Так, змінено визначення кола осіб, які є членами сім’ї суб’єкта декларування, та відносно яких вносяться відомості до декларації. Змінено перелік відомостей, які повинні відображатись в декларації та підстави декларування деяких з них, зокрема щодо майна, яке перебуває у володінні або користуванні суб’єкта декларування або членів його сім’ї. Внесено зміни щодо: - визначення доходів, грошових активів, фінансових зобов’язань, які декларуються; - підстав подання повідомлень про суттєві зміни в майновому стані та звужено коло суб’єктів, на яких поширюється вимога щодо подання таких повідомлень. Значно розширено та конкретизовано заходи щодо захисту викривачів та опрацювання наданої ними інформації. Бюджетне відшкодування ПДВ: хто має право? Згідно з п.п.14.1.139 п.14.1 ст.14 та п.180.1 ст.180 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) визначено коло осіб, які для цілей оподаткування ПДВ мають право або зобов’язані бути зареєстровані як платники податку на додану вартість. Порядок реєстрації особи як платника ПДВ регулюється статтями 181- 183 Кодексу та регламентується Положенням про реєстрацію платників ПДВ, затвердженим наказом Міністерства фінансів від 14.11.2014 р. №1130. Право на отримання відшкодування ПДВ має виключно той платник ПДВ, який задекларував суму від’ємного значення податку в податковій декларації, здійснив відповідний розрахунок суми відшкодування (подав додаток Д3) та подав до контролюючого органу відповідну заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (додаток Д4). При цьому умовою для декларування платником ПДВ суми податку до бюджетного відшкодування, зокрема, є фактична сплата отримувачем товарів/ послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/ послуг. У разі, якщо оплата постачальнику за надані ним товари/ послуги здійснюється не отримувачем таких товарів/ послуг, а іншою особою, то при виникненні у такого отримувача товарів/ послуг від’ємного значення податку за такими операціями у нього відсутнє право на декларування суми ПДВ до бюджетного відшкодування. До дати реєстрації особи платником ПДВ право на декларування та відповідно отримання відшкодування суми податку з Державного бюджету України у такої особи відсутнє. До уваги розпорядників акцизних складів: кому необхідно не пізніше 01.01.2020 обладнати їх витратомірами-лічильниками Розпорядники акцизних складів зобов'язані обладнати акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів, витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та зареєструвати їх в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі - не пізніше 1 січня 2020 року (п. 12 підр. 5 розд. XX "Перехідні положення" ПКУ). Необладнання витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками акцизних складів, на яких здійснюються виробництво, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального, відпуск пального без застосування витратомірів-лічильників та/або рівномірів-лічильників - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі одного розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний кубічний метр об'єму резервуарів, на яких не встановлено витратомірів-лічильників та/або рівномірів - лічильників, але не менше 15000 гривень. Повторне протягом року вчинення будь-якого з зазначених порушень, тягне за собою призупинення реєстрації платника акцизного податку з реалізації пального до моменту обладнання акцизного складу витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками (п. 128 - 1.1 ст. 128 - 1 ПКУ). Державна податкова служба України запускає тестування програмного РРО З 1 січня 2020 року Державною податковою службою України здійснюється забезпечення розробки програмного рішення для програмних реєстраторів розрахункових операцій та можливості його тестування. Після тестування та можливого доопрацювання за пропозиціями та зауваженнями буде забезпечене подальше використання програмного рішення для програмних РРО для здійснення господарської діяльності. Як працюватиме програмне РРО “пРРОсто”? “пРРОсто” взаємодіє через Інтернет з сервером податкової служби через відкритий програмний інтерфейс, і виконує функції: формування, підпис, відправлення та видачу чеків встановленого формату, відкриття та закриття зміни, перегляд даних, та інші. Програмне рішення доступне для тестування на смартфонах і планшетах під операційними системами Android та iOS. Запропоноване програмне РРО не є ексклюзивним, наявність відкритого програмного інтерфейсу (API) дозволить розробникам програмного забезпечення пропонувати для підприємців та застосовувати для власних потреб альтернативні розробки. Розробка не потребує сертифікації, технічної експертизи, включення до Державного реєстру моделей – достатньо виконувати вимоги законодавства, формувати, підписувати та реєструвати чеки у встановленому форматі й надавати їх покупцям товарів та отримувачам послуг, в тому числі в електронному форматі. Софт створений податковою у співпраці з Офісом ефективного регулювання. Всі охочі можуть подати заявку на сайті: https://prrosto.kmu.gov.ua/ Записатися на бета-тест можна з 1 січня. Запрошення учасників до тестування буде розсилатися з 9 січня 2019 року. пРРОсто пРРОтестуй та надсилай свої пропозиції та зауваження, допоможи нам зробити сервіс ще зручнішим та легшим у застосовуванні. Актуально: податковий календар на січень 2020 року Фахівці Ізюмського управління Головного управління ДПС у Харківській області інформують платників, що: Четвер, 9 січня 2020 Останній день подання: - звіту про обсяги виробництва та реалізації спирту за грудень (форма № 1-РС); - звіту про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв за грудень (форма № 2-РС); - звіту про обсяги виробництва та реалізації тютюнових виробів за грудень (форма № 3-РС); - звіту про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі за грудень (форма № 1-ОА); - звіту про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у оптовій мережі за грудень (форма № 1-ОТ). Середа, 15 січня 2020 Останній день подання: - звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) за грудень (форма № ЗВР-1), якщо не передбачено подання інформації дротовими або бездротовими каналами зв’язку; довідки про використані розрахункові книжки за грудень; - звіту по заборгованості страхувальника зі сплати страхових коштів до Фонду соціального страхування України за IV квартал. Пʼятниця, 17 січня 2020 Останній день сплати: - ЄСВ фізичними особами — підприємцями, в тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування, особами, які провадять незалежну професійну діяльність, членами фермерського господарства за IV квартал; - авансового внеску з єдиного податку на січень платниками, віднесеними до першої та другої груп. Понеділок, 20 січня 2020 Останній день подання: - податкової декларації з ПДВ за грудень платниками, у яких базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному місяцю; - декларації акцизного податку за грудень*; - звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (форма № Д4 (місячна)) за грудень; - податкової декларації рентної плати за грудень з розрахунком: - рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини; - рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України; - рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами; - рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України; - податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (крім громадян) за грудень у разі неподання податкової декларації за 2018 р. _____________________________________ * Суми податку з урахуванням мінімального акцизного податкового зобов’язання зі сплати акцизного податку на тютюнові вироби та ставок податку, що діють відповідно до норм ПКУ, виробниками тютюнових виробів сплачуються до бюджету протягом 15 робочих днів після отримання марок акцизного податку з доплатою (за потреби) на день подання податкової декларації (пп. 222.1.2 ст. 222 ПКУ). Останній день сплати: - ЄСВ роботодавцями за грудень (крім гірничих підприємств). Вівторок, 28 січня 2020 Останній день сплати: - ЄСВ гірничими підприємствами за грудень. Середа, 29 січня 2020 Останній день сплати: - авансового внеску податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, юридичними особами за IV квартал; - авансового внеску з транспортного податку юридичними особами за IV квартал. Четвер, 30 січня 2020 Останній день сплати: - ПДВ за грудень платниками, у яких базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному місяцю; - акцизного податку за грудень; - ПДФО з нарахованого, але не виплаченого доходу за грудень; - ПДФО із загальної суми процентів, нарахованих за грудень на поточний або депозитний банківський рахунок; на вклади членів кредитної спілки; - ВЗ з нарахованого, але не виплаченого доходу за грудень; - рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини за грудень; - рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України за грудень; - рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами територією України за грудень; - рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України за грудень; - плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (крім громадян) за грудень; - єдиного податку платниками четвертої групи за ІV квартал. Пʼятниця, 31 січня 2020 Останній день подання: - інформації про зайнятість і працевлаштування громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню за 2019 р. Перша група єдинник: коли книга обліку доходів не заповнюється Платники єдиного податку, зокрема першої групи, ведуть книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів. Записи в книгах обліку доходів виконуються за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід, зокрема про кошти, які надійшли на поточний рахунок платника податку та/або які отримано готівкою, вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). При цьому, якщо фізична особа – підприємець платник єдиного податку протягом робочого дня не отримувала дохід, то заповнювати книгу обліку доходів не потрібно. Нагадаємо: платники єдиного податку ведуть облік у порядку, визначеному підпунктами 296.1.1 - 296.1.3 Податкового кодексу України. Порядок ведення книги обліку доходів для платників єдиного податку першої групи затверджений наказом Міністерства фінансів України 19.06.2015 № 579. Нові бюджетні рахунки з 03 січня 2020 року та новий розмір мінімальної зарплати з 01 січня 2020 року Ізюмське управління Головного управління ДПС у Харківській області нагадує, що з 03 січня 2020 року змінюються реквізити рахунків для зарахування податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету, рахунки в системі електронного адміністрування ПДВ, реалізації пального і спирту етилового, рахунки для зарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, які відкриті відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2013 №1203 (із змінами і доповненнями). Нові рахунки  розміщені на офіційному субсайті «Територіальні органи ДПС у Харківській області» у розділі «Бюджетні рахунки». Також звертаємо увагу платників податків та роботодавців, що відповідно до статті 8 Закону України від 14 листопада 2019 року N 294-IX «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (далі ‒ Закон N 294-IX) у 2020 році мінімальна заробітна плата: у місячному розмірі: з 1 січня ‒ 4723 гривні; у погодинному розмірі: з 1 січня ‒ 28,31 гривні. Згідно із статтею 7 Закону N 294-IX прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року ‒ 2102 гривні, з 1 липня ‒ 2197 гривень, з 1 грудня ‒ 2270 гривень. Нульова ставка та операції звільнені від оподаткування: новації в оподаткуванні ПДВ Ізюмське управління Головного управління ДПС у Харківській області звертає увагу платників податків щодо змін в оподаткуванні ПДВ з нового року. Так, з 1 січня до 31 грудня 2021 року тимчасово звільняються від оподаткування ПДВ операції з вивезення за межі митної території України в митному режимі експорту насіння свиріпи або ріпаку (товарна позиція 1205 згідно з УКТЗЕД) (п. 63 розд. ХХ Податкового кодексу України). Також з 1 січня 2020 року до 1 січня 2025 року продовжено період оподаткування ПДВ за нульовою ставкою операцій підприємств з інвалідністю (Закон України від 05.12.2019 р. №344-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо створення сприятливих умов для діяльності підприємств та організацій, заснованих громадськими об'єднаннями осіб з інвалідністю»). Ідеться про постачання товарів та послуг, що безпосередньо виготовляються підприємствами та організаціями громадських організацій інвалідів, які засновані такими організаціями та є їхньою власністю, де кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить протягом попереднього звітного періоду не менше 50% середньооблікової кількості штатних працівників, а фонд оплати праці таких інвалідів протягом звітного періоду – не менше 25% суми загальних витрат на оплату праці, що відносяться до складу витрат виробництва (п. 8 підрозд. 2 розд. XX Податкового кодексу України). Заклади, що відносяться до вітчизняних з метою отримання податкової знижки за навчання Відповідно до п. п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення. Суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов’язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права, а також компетенцію державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері освіти регулює Закон України від 05 вересня 2017 року №2145-VІІІ «Про освіту» (далі – Закон № 2145) та спеціальні закони України: - від 22 червня 2000 року №1841-III «Про позашкільну освіту» із змінами та доповненнями; - від 11 липня 2001 року №2628-III «Про дошкільну освіту»; - від 13 травня 1999 року №651-XIV «Про загальну середню освіту» із змінами та доповненнями; - від 10 лютого 1998 року №103/98-ВР «Про професійну (професійно-технічну) освіту» із змінами та доповненнями; - від 01 липня 2014 року № 1556-VІІ «Про вищу освіту» із змінами та доповненнями. Спеціальними законами визначено структуру та типи закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти. Відповідно до ст. 22 Закону №2145 юридична особа має статус закладу освіти, якщо основним видом діяльності є освітня діяльність. Права та обов’язки закладу освіти, передбачені Законом №2145 та іншими законами України, має також фізична особа – підприємець або структурний підрозділ юридичної особи приватного чи публічного права, основним видом діяльності якого є освітня діяльність. Разом з тим, відповідно до п. 5 частини першої ст. 1 та п. 6 частини першої ст. 7 Закону України від 02 березня 2015 року №222-VІІІ «Про ліцензування видів господарської діяльності» ліцензія – право суб’єкта господарювання на провадження виду господарської діяльності або частини виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, зокрема, освітньої діяльності, яка ліцензується з урахуванням особливостей, визначених спеціальними законами у сфері освіти Таким чином, з метою отримання податкової знижки за навчання, до вітчизняних відносяться заклади дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти, основним видом діяльності яких є освітня діяльність. Типи закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти визначено спеціальними законами. За підсумками 2019 року ДПС на 100,8% забезпечено виконання завдань з надходжень до бюджету За оперативними даними, у 2019 році Державною податковою службою забезпечено надходження до загального фонду державного бюджету 457,3 млрд грн. Це на 17,1%, або на 66,7 млрд грн перевищує результат 2018 року. Індикативні показники Міністерства фінансів виконані на 100,8 %, до бюджету додатково забезпечено надходження в розмірі 3,8 млрд гривень. Протягом 2019 року платникам податків на рахунки відшкодовано 151,9 млрд грн податку на додану вартість. Це на 15,4%, або на 20,2 млрд грн більше, ніж було відшкодовано протягом 2018 року. «Вперше з 2011 року з боку податкової виконаний бюджет! Без тиску на платників, без купи зайвих і безпідставних перевірок, без необґрунтованих штрафів та донарахувань! Ми зламали цю ганебну традицію, запровадивши правильне адміністрування на базі аналітичної роботи. При чому скоротивши кількість планових та позапланових перевірок на 14%, а в наступному році плануємо скоротити їх ще на 20%. Податкова служба дійсно стає сервісом для платників, а не якимось кошмаром»,- зазначив Голова ДПС Сергій Верланов. Серед позитивів минулого року і запуск автоматичного повернення платникам надмірно та/або помилково сплачених податків. Також визначено плани на 2020 рік. Окрім  безумовного виконання завдань із забезпечення надходжень до бюджету, скорочення кількості перевірок планується запустити програмне РРО, відкрити ще більше наборів відкритих даних, забезпечити ритмічне відшкодування ПДВ. Також одним з пріоритетних завдань у цьому році буде удосконалення та створення  нових, зручних сервісів, щоб бізнес забув дорогу до податкової. Система моніторингу податкових ризиків при реєстрації ПН/РК - ефективний інструмент у боротьбі з мінімізаційними схемами з ПДВ Система моніторингу податкових ризиків при реєстрації ПН/РК необхідна для забезпечення неухильності (невідворотності)  виконання платниками податків конституційного обов’язку зі сплати податків всіма без виключення платниками. Вона є стримуючим фактором для несумлінних платників, що у незаконний спосіб за допомогою фіктивних господарських операцій отримують податкові вигоди, та одночасно забезпечує дотримання прав та гарантій законослухняних платників. Ефективність роботи цієї системи важко переоцінити: за період з 23 березня 2018 року по 31 грудня 2019 року кількість ПН/РК, реєстрація яких зупинена за результатами автоматизованого моніторингу та по яким платниками податку не подано пояснення та копії документів, становить 354 065 ПН/РК, при цьому податкова запобігла реєстрації безпідставного податкового кредиту на суму 8,4 млрд грн! Все це – платники, які навіть не виявили бажання підтвердити реальність господарських операцій (не маючи взагалі первинних документів або розуміючи, що комісії органів ДПС  одразу нададуть належну правову оцінку поданим документам). Саме такі компанії найбільше зацікавлені у зриві роботи цього дієвого механізму боротьби з недобросовісними платниками податків. За допомогою системи моніторингу податкових ризиків при реєстрації ПН/РК Державна податкова служба України захищає економічні інтереси держави та сумлінних платників податків від мінімізаційних схем та зловживань. ДПС бере участь у запровадженні нового е-сервісу для батьків немовлят Міністерство цифрової трансформації України презентувало сервіс «є-Малятко», через який при отриманні  свідоцтва про народження батьки за бажанням можуть отримати 6 послуг за 1 заявою, оформленою у пологовому будинку:  ⁃ державна реєстрація народження;  ⁃ визначення походження дитини;  ⁃ призначення допомоги при народженні дитини;  ⁃ реєстрація у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків;  ⁃ визначення належності новонародженої дитини до громадянства України;  ⁃ внесення інформації про новонароджену дитину до Єдиного державного демографічного реєстру з присвоєнням унікального номера запису в ньому.  Державна податкова служба України бере участь у запровадженні цього нового електронного сервісу  у частині реєстрації дитини в Державному реєстрі фізичних осіб – платників під час державної реєстрації народження. Серед переваг, які матимуть місце завдяки запровадженню нового сервісу: спрощення процедур отримання соціальних виплат, у подальшому – спрощення механізму отримання документів для закордонних поїздок. Довідково. Реалізація комплексної послуги «є-Малятко» здійснюється на виконання Указу Президента України від 8 листопада 2019 року № 837 «Про невідкладні заходи з проведення реформ та зміцнення держави». Порядок надання комплексної послуги «є-Малятко» затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 10 липня 2019 року № 691. Зміни до правил оподаткування операцій з фінансового лізингу 29.12.2019 набрав чинності Закон України від 20 грудня 2019 року № 425-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв’язку із вдосконаленням процедури проведення фінансової реструктуризації та щодо вдосконалення оподаткування операцій фінансового лізингу» (далі – Закон № 425). Законом № 425 внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема дію п. 46 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ щодо звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання боржником товарів для цілей погашення його заборгованості перед кредиторами в процесі проведення процедури фінансової реструктуризації, а також поширення такого звільнення на операції з постачання товарів поручителем (майновим поручителем – заставодавцем, іпотекодавцем) продовжено до 01 січня 2023 року: Законом № 425 також оновлено редакцію п. 189.5 ст. 189 ПКУ, відповідно до якого у разі постачання товарів, що були повернуті лізингоодержувачем лізингодавцю за договором фінансового лізингу у зв’язку з його невиконанням чи неналежним виконанням (у тому числі повернуті на підставі виконавчого напису нотаріуса), та при цьому лізингодавцем за операцією з повернення таких товарів до складу податкового кредиту не включалися суми ПДВ, базою оподаткування є позитивна різниця між ціною постачання та ціною придбання таких товарів. Закон № 345 опубліковано в офіційному виданні «Голосі України» від 28.12.2019 № 251. Оподаткування ПДФО суми поворотної фінансової допомоги, що надається фізособі юрособою – нерезидентом на термін більше одного року Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області нагадує, що поворотна фінансова допомога – це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення. Норми встановлені п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу (далі – ПКУ). До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається основна сума поворотної фінансової допомоги, наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому або основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) (п.п. 165.1.31 п. 165.1 ст. 165 ПКУ). Правовою основою для отримання поворотної фінансової допомоги є договір позики. Відносини за договором позики регулюються відповідно до статей 1046 – 1053 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами і доповненнями (далі – ЦКУ). Зокрема, згідно з ст. 1046 ЦКУ за договором позики одна сторона (позикодавець) передає другій стороні (позичальникові) у власність гроші або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути таку саму суму грошей або таку саму кількість речей того самого роду та якості. До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО не включаються такі доходи як основна сума депозиту (вкладу), внесеного платником ПДФО до банку чи небанківської фінансової установи, яка повертається йому, а також основна сума кредиту, що отримується платником податку (протягом строку дії договору), у тому числі фінансового кредиту, забезпеченого заставою, на визначений строк та під проценти, а також доходи, отримані внаслідок індексації депозиту (вкладу) в гривні (прив’язка курсу національної валюти до курсу іноземних валют відповідно до умов договору) (п.п. 165.1.29 п. 165.1 ст. 165 ПКУ). Сума коштів, яка надається юридичною особою – нерезидентом фізичній особі (позичальнику) за договором позики, повинна повернутися позикодавцеві у визначений договором термін. Така сума не підлягає оподаткуванню ПДФО і не відображається у річній податковій декларації про майновий стан і доходи. При цьому, якщо сума поворотної фінансової допомоги не повертається у визначений у договорі термін, то вона включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичної особи та відображається у річній податковій декларації про майновий стан і доходи. Увага! Зміни до податкової декларації про майновий стан та доходи Головне управлення ДПС в Харківській  області повідомляє, що з 01 січня 2020 року розпочалася кампанія декларування, за якою окремі категорії фізичних осіб зобов’язані подати річну податкову декларацію про майновий стан та доходи (далі – податкова декларація) та визначити податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб і військового збору, та/або мають право подати декларацію для отримання податкової знижки. Слід зазначити, що наказом Міністерства фінансів України від 25.04.2019 року № 177 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859» (далі – Наказ № 177), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.07.2019 за № 728/33699, з 01.01.2020 року запроваджується та вводиться в дію нова форма податкової декларації, якою передбачено деякі зміни. Так, новою формою податкової декларації передбачено в окремому додатку Ф3 здійснення розрахунку суми податку, на яку зменшуються податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб, у зв’язку із використанням права на податкову знижку.  Крім того, у новій формі податкової декларації для платників податків, які декларують право на податкову знижку, введено окрему позначку у розділі категорія платника, у зв’язку з тим, що такі платники відповідно до підпункту 166.1.2 пункту 166.1 статті 166 розділу IV Кодексу мають окремий граничний строк подання податкової декларації  - по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року. Також, у новій формі податкової декларації введено окремий рядок 10.2 для відображення доходів за цивільно-правовими договорами, отриманих від фізичних осіб – платників єдиного податку четвертої групи. Звертаємо увагу, що у рядку 17 декларації відображаються суми податку з доходів, отриманих від фізичної особи – орендаря, який не є податковим агентом фізичної особи – орендодавця, від надання в оренду (суборенду, емфітевзіс) земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених у натурі (на місцевості), які розташовані за місцезнаходженням, відмінним від податкової адреси орендодавця, який в подальшому приймає участь у розрахунку податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб (рядок 18.1 декларації).  Водночас, слід зазначити, що військовий збір за зазначеними операціями сплачується в повному обсязі за податковою адресою платника податків. Про застосування адміністративного штрафу за неподання звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску До відома страхувальників! Згідно з частиною першою ст. 165¹ Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х із змінами та доповненнями (далі – КупАП) неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), – тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичну особу – підприємця (далі – ФОП) або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від тридцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне із правопорушень, зазначених у частині першій ст. 165¹ КупАП, – тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, ФОП або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від сорока до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Неподання або несвоєчасне подання звітності щодо сум нарахованого єдиного внеску є підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення. Статтею 38 КУпАП встановлено, що адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні – не пізніше ніж через два місяці з дня виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до КУпАП підвідомчі суду (судді). Днем вчинення правопорушення у разі неподання звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску є наступний день за останнім днем граничного терміну подання звітності з урахуванням норм ст. 38 КУпАП, а у разі несвоєчасного подання звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску – дата фактичного подання звітності. Таким чином, виявлення порушення, а саме: неподання або несвоєчасне подання (подання за невстановленою формою) звітності з єдиного внеску, несплати або несвоєчасної сплати єдиного внеску, є підставою для складання протоколу про адміністративне порушення. Трудовий договір – угода роботодавця з працівником Відповідно до ст. 21 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VIII із змінами та доповненнями (далі – КЗпП), трудовий  договір – це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою: ◄ працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові; ◄ власник підприємства або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. При укладенні трудового договору громадянин зобов’язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, – також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров’я та інші документи. Несвоєчасно подали звітність щодо виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів: відповідальність Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області звертає увагу платників, що до суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів, зокрема, у разі неподання чи несвоєчасного подання звіту або подання звіту з недостовірними відомостями про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України видавати відповідні ліцензії, – у розмірі 17 000 гривень. Норми встановлені ст. 17 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» із змінами та доповненнями. Набрав чинності Закон України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» З 01 січня 2020 року набрав чинності Закон України від 14 листопада 2019 року № 294-IX «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (далі – Закон № 294). Державний бюджет України – це план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються відповідно органами державної влади, органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду. Нагадуємо, що статтею 7 Закону № 294 у 2020 році установлено прожитковий мінімум: ♦ на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі: ► з 1 січня 2020 року – 2 027 гривень, ► з 1 липня – 2 118 гривень, ► з 1 грудня – 2 189 гривень; ♦ для основних соціальних і демографічних груп населення на одну особу в розрахунку на місяць: ■ дітей віком до 6 років: ► з 1 січня 2020 року – 1 779 гривень, ► з 1 липня – 1 859 гривень, ► з 1 грудня – 1 921 гривня; ■ дітей віком від 6 до 18 років: ► з 1 січня 2020 року – 2 218 гривень, ►з 1 липня – 2 318 гривень, ► з 1 грудня – 2 395 гривень; ■ працездатних осіб: ► з 1 січня 2020 року – 2 102 гривні, ► з 1 липня – 2 197 гривень, ► з 1 грудня – 2 270 гривень; ■ осіб, які втратили працездатність: ► з 1 січня 2020 року – 1 638 гривень, ► з 1 липня – 1 712 гривень, ► з 1 грудня – 1 769 гривень. Відповідно до статті 8 Закону № 294 у 2020 році мінімальна заробітна плата складає: ►у місячному розмірі: з 1 січня – 4 723 гривні; ► у погодинному розмірі: з 1 січня – 28,31 гривні. Безнадійна заборгованість: особливості списання у позичальника та позикодавця Позика, яка списується у зв’язку з закінченням терміну позовної давності, відповідає критеріям  безнадійної заборгованості (п.п. «а» п.п. 14.1.11 Податкового кодексу України, далі - ПКУ). Про це повідомляють фахівці Офісу великих платників податків ДПС. Зокрема, для позичальника, який списує безнадійну заборгованість, така позика перетворюється в безповоротну фінансову допомогу (п.п. 14.1.257 ПКУ). Тому вона правомірно збільшує у позичальника об’єкт оподаткування податком на прибуток. У позикодавця прострочена дебіторська заборгованість позичальника є фінансовим активом. Відповідно, якщо заборгованість по позиці є поточною, під неї позикодавець повинен створити резерв по сумнівним боргам. Позикодавець – платник податку на прибуток збільшує свій фінансовий результат до оподаткування на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів (п.п. 139.2.1 ПКУ). Крім того, фінансовий результат збільшується на суму перерахованої безповоротної фінансової допомоги неплатнику податку на прибуток (крім фізичних осіб) (п.п. 140.5.10 ПКУ). У разі списання довгострокової заборгованості (під яку резерв по сумнівним боргам не створюється) або суми резерву по сумнівним боргам не вистачає, безнадійна заборгованість списується з відображенням у складі інших операційних витрат. Оскільки ця заборгованість відповідає податковим ознакам безнадійності, зокрема п.п. «а» п.п. 14.1.11 ПКУ, то у ході її списання позикодавець зменшує фінансовий результат до оподаткування (п.п.139.2.2 Кодексу). Якщо позичальник – фізична особа, то у разі перевищення суми списаної йому позики, за якою минув строк позовної давності та яка перевищує 50 % прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року (у 2019 році – 960,5 грн, у 2020 – 1 051 грн), вона включається до місячного оподатковуваного доходу такого платника (п.п. 164.2.7 ПКУ). При цьому податок на доходи фізичних осіб та військовий збір із суми такої списаної позики фізична особа повинна самостійно сплатити за результатами річного декларування. В свою чергу підприємство-позикодавець має відобразити позику, списану у зв’язку із закінченням строку позивної давності, у формі №1ДФ з ознакою доходу «107».    У разі, якщо сума списаної позики не перевищує вказану межу, то вона не підлягає оподаткуванню. Підприємство-позичальник відображає її у формі №1-ДФ з ознакою доходу «194». Оцінку об’єкта нерухомості відтепер отримуємо самостійно Законом України від 05.12.2019 № 354-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ліквідації корупційної схеми у сфері реєстрації інформації зі звітів про оцінку об'єктів нерухомості та прозорості реалізації майна" скасовано необхідність сплати коштів за формування довідок і звітів про оцінку об'єктів нерухомості на користь приватних електронних майданчиків. Запроваджується нова, спрощена модель оцінки об'єктів нерухомості, відповідно до якої будь-яка особа може отримати довідку про автоматичну оцінку об'єкта нерухомого майна та на її підставі укласти угоду. У разі незгоди з вартістю об'єкта нерухомого майна, визначеною модулем автоматично, особа має право звернутися до суб'єкта оціночної діяльності (оцінювача) й провести оцінку в загальному порядку з реєстрацією звіту в Єдиній базі даних звітів про оцінку. Законом також передбачено відключення авторизованих електронних майданчиків від Єдиної бази даних звітів про оцінку. Суб'єкти оціночної діяльності (оцінювачі) та нотаріуси отримають прямий, безперешкодний та безкоштовний доступ до цієї бази. Відтепер інформація з Єдиної бази звітів про оцінку є відкритою. Всі дані про об'єкт нерухомості та його вартість автоматично оприлюднюватимуться в режимі відкритого, прямого неавторизованого доступу з можливістю завантаження (крім відомостей, що становлять персональні дані замовника звіту та/або власника майна). Доступ, внесення, перевірка інформації з Єдиної електронної бази здійснюється безоплатно. Формування електронних довідок про очікувану вартість об'єкта нерухомості також безоплатне. Закон набрав чинності 27.12.2019 року, крім п. 2 - 5 розд. I, які набирають чинності з першого числа місяця, що настає за днем оприлюднення Фондом державного майна рішення про введення в промислову експлуатацію програмного забезпечення Єдиної бази даних звітів про оцінку, але не пізніше 1 липня 2020 року. Звітний час для підприємств, які отримали ліцензії Нагадуємо суб'єктам господарювання, які отримали ліцензії на виробництво та/або оптову торгівлю спиртом, алкогольними напоями і тютюновими виробами та здійснюють таку діяльність та/або експорт, імпорт зазначеної продукції, що вони мають подати звіт про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів за встановленою формою, а саме: - обов’язок  надання  Звіту про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі (звіт N 1-ОА) суб'єктами господарювання , які одержали ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями. - обов’язок  надання  Звіту про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у оптовій мережі (Звіт N 1-ОТ) суб'єктами господарювання, які одержали ліцензії на право оптової торгівлі тютюновими виробами. - обов’язок  надання  Звіту про обсяги виробництва та реалізації спирту (Звіт N 1-РС) суб'єктами господарювання, які виробляють та реалізують спирт. - обов’язок  надання  Звіту про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв (Звіт N 2-РС) суб'єктами господарювання, які виробляють та реалізують алкогольні напої та виноматеріали. - обов’язок  надання Звіту про обсяги виробництва та реалізації тютюнових виробів (Звіт N 3-РС) суб'єктами господарювання, які виробляють тютюнові вироби. Порядок заповнення форм вищезазначених звітів затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 11 лютого 2016 року N 49. Звіт в електронній формі подається засобами електронного зв'язку з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством, як передбачено для податкової звітності. У разі якщо суб'єкт господарювання має у своєму складі структурні одиниці, які не є юридичними особами, Звіт заповнюється в цілому щодо підприємства з урахуванням усіх структурних одиниць. Звіт складається окремо за кожний місяць та до 10 числа місяця, що настає за звітним, подається до органів ДПС за основним місцем обліку суб'єкта господарювання. В звітах відображається інформація про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів. Одиниці виміру для спирту - декалітри в перерахунку на безводний спирт (далі - дал б. с.). Для алкогольних напоїв - (крім виноробної продукції) вносяться до таблиці в декалітрах, у перерахунку на безводний спирт (дал б. с.) та у фізичному обсязі (дал). Для тютюнових виробів зазначаються одиниці виміру - млн штук або тонни. Разом з тим, ст. 17  Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» передбачена відповідальність за неподання, невчасного подання або подання з недостовірними відомостями передбачена. Так, до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірі 17000 гривень. Зміни у порядку заповнення податкової накладної З 01 січня 2020 року набрав чинності  пункт 8 Змін до Порядку заповнення податкової накладної, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 17.09.2018 №763 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року №1307». Форма та Порядок заповнення податкової накладної затверджені наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307, зі змінами та доповненнями (далі Порядок №1307). Згідно з пунктом 8 змін №763 - пункт 14 Порядку №1307 доповнено абзацом п'ятим такого змісту: «У разі складання податкової накладної за щоденними підсумками операцій (якщо податкова накладна не була складена на ці операції) у рядку "Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причин" такої податкової накладної робиться позначка "Х" та зазначається тип причини 11. При цьому у рядку "Отримувач (покупець)" зазначається "Неплатник", а у рядку "Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)" проставляється умовний ІПН "100000000000", рядок "Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта" не заповнюється. Інші дані та показники такої податкової накладної заповнюються за правилами, визначеними цим Порядком.» Пунктом 3 Порядку №1307 встановлено, що усі податкові накладні, у тому числі накладні, особливості заповнення яких викладені в пунктах 9-15 та 19 Порядку № 1307, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та за формою, чинною на день такої реєстрації. Тому, з урахуванням вищезазначених змін, а також пункту 3 Порядку №1307, у податкових накладних за щоденними підсумками операцій, які будуть складатися починаючи з 01.01.2020 (з датою складання, починаючи з 01.01.2020), показники табличної частини розділу Б повинні заповнюватись за загальними правилами, встановленими Порядком №1307. Платник ПДВ у разі зміни місцезнаходження подає реєстраційну заяву за ф. № 1-ПДВ за новим місцезнаходженням Платник ПДВ (юридична особа та фізична особа - підприємець) у разі зміни місцезнаходження (місця проживання), пов’язаного зі зміною адміністративного району, подає реєстраційну заяву за ф. № 1-ПДВ з позначкою «Перереєстрація» до контролюючого органу за новим місцезнаходженням (місцем проживання) (основне місце обліку). При цьому подання декларацій з ПДВ та сплата ПДВ суб’єктами господарювання здійснюється за попереднім місцезнаходженням (місцем проживання) (неосновне місце обліку) до закінчення поточного бюджетного року, а починаючи з 1 січня наступного року - за новим місцезнаходженням (місцем проживання) (основне місце обліку). Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 101.02). Декларуючи спадщину, варто враховувати ступені споріднення Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області нагадує громадянам, котрі декларуватимуть доходи за 2019 рік, про ступені споріднення між фізичною особою  та членами її сім’ї. Членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення  відповідно до п.п. 14.1.263 п. 14.1 ст. 14 розд. І Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені. Членами сім’ї фізичної особи другого ступеня споріднення для цілей розд. IV ПКУ вважаються її рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки. Довідково: Загальнодоступний інформаційно – довідковий ресурс (категорія 103.01). Відступлення права вимоги: особливості оподаткування ПДВ Відповідно до п.п. 196.1.5 п.196.1 ст.196 розділу V Податкового кодексу України (далі – ПКУ) не є об'єктом оподаткування операції з відступлення права вимоги, переведення боргу, торгівлі за грошові кошти або цінні папери борговими зобов'язаннями (вимогами), за винятком операцій з інкасації боргових вимог та факторингу (факторингових) операцій, крім факторингових операцій, якщо об'єктом боргу є валютні цінності, цінні папери, у тому числі компенсаційні папери (сертифікати), інвестиційні сертифікати, іпотечні сертифікати з фіксованою дохідністю, операції з відступлення права вимоги за забезпеченими іпотекою кредитами (позиками), житлові чеки, земельні бони та деривативи. Під відступленням права вимоги розуміється операція з переуступки кредитором прав вимоги боргу третьої особи новому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу кредитору або без такої компенсації (п.п.14.1.255 п.14.1 ст.14 ПКУ). Для цілей оподаткування ПДВ, операція з продажу майнових прав на нерухоме майно для продавця є операцією з постачання об'єкта нерухомого майна. При здійсненні такої операції платник ПДВ зобов'язаний на дату фактичної передачі майнових прав на нерухоме майно визначити податкові зобов'язання з ПДВ та скласти і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну. Операція з уступки постачальником (первинним кредитором) права вимоги новому кредитору відповідно до п.п. 196.1.5 п.196.1 ст.196 розділу ПКУ не є об'єктом оподаткування ПДВ та не спричиняє податкових наслідків з ПДВ у первинного кредитора за умови якщо боргові зобов'язання (вимоги) передаються в обмін на грошові кошти або цінні папери. Податкова накладна за такою операцією не складається. При цьому, оскільки майнові права придбані платником податку - резидентом з ПДВ почали використовуватися в неоподатковуваних операціях, яка не є об'єктом оподаткування ПДВ відповідно до п.п. 196.1.5 п.196.1 ст.196 ПКУ, то у такого платника податку - резидента виникає обов'язок щодо нарахування податкових зобов'язань з ПДВ відповідно до п.198.5 ст.198 ПКУ. Добові при відрядженнях у 2020 році: яка сума оподатковується? До оподатковуваного податком на доходи фізичних осіб доходу платника податку - фізичної особи, яка перебуває у трудових відносинах із своїм роботодавцем або є членом керівних органів підприємств, установ, організацій, не включаються витрати на відрядження, не підтверджені документально, на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добові витрати), понесені у зв'язку з таким відрядженням (добові): - у межах території України, але не більш як 0,1 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження, - для відряджень за кордон - не вище 80 євро за кожен календарний день такого відрядження за офіційним обмінним курсом гривні до євро, установленим НБУ, в розрахунку за кожен такий день (п.п. 170.9.1 ст. 170 Податкового кодексу). Мінімальна заробітна плата у місячному розмірі з 1 січня 2020 року становить – 4723 грн (ст.8 Закону України від 14.11.2019 №294-ІХ «Про Державний бюджет України на 2020 рік»). Отже, в 2020 році неоподатковувана податком на доходи фізичних осіб сума добових для відряджень у межах території України складає 472,3 грн. Нагадуємо, що суми витрат на відрядження (добові) державних службовців та інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами та установами, які повністю або частково фінансуються за рахунок бюджетних коштів, встановлено у додатку 1 до постанови КМУ від 02.02.2011 року № 98 від у такому розмірі: - 60 грн. - у разі відряджень по Україні - в конкретних сумах (виражених у доларах США) залежно від країни відрядження - для закордонних відряджень. Сума збільшення розміру добових витрат на відрядження понад встановлені норми включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку (оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18% та військовим збором за ставкою 1,5%) та відображається в податковому розрахунку за ф. 1ДФ як додаткове благо. Нецільова благодійна допомога у 2020 році: правила оподаткування податком на доходи фізичних осіб У 2020 році сума нецільової благодійної допомоги, що не оподатковується податком на доходи фізичних осіб, складає - 2940 гривень. Як визначено п.п. 170.7.3 ст. 170 Податкового кодексу, не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами-юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абз. першим п.п. 169.4.1 ст. 169 Податкового кодексу, встановленого на 1 січня такого року (тобто з метою оподаткування розмір нецільової благодійної допомоги залежить від розміру доходу, що дає право для застосування податкової соціальної пільги). Відповідно до п.п. 169.4.1 ст. 169 ПКУ, податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень. Прожитковий мінімум для працездатної особи в розрахунку на місяць з 1 січня 2020 року становить – 2102 грн. (ст. 7 Закону України від 14.11.2019 №294-ІХ «Про Державний бюджет України на 2020 рік»). Отже сума нецільової благодійної допомоги, що надається фізичній особі у розмірі, який у 2020 році не перевищує 2940 грн, не включається до оподатковуваного доходу такої особи, тобто не оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором. У податковому розрахунку за ф. № 1 ДФ сума нецільової благодійної допомоги відображається за ознакою доходу "169". Підтвердити статус платника єдиного податку четвертої групи сільськогосподарські товаровиробники повинні до 20 лютого Відповідно до підпункту 298.8.1 пункту 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають до 20 лютого поточного року: загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), – контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку); звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки – контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи); розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) – контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику; відомості (довідку) про наявність земельних ділянок – контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок. У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю). При цьому, якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем. Форма розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва затверджена наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 26.12.2011 № 772 зі змінами та доповненнями. Форма податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 зі змінами та доповненнями.  Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області
 

Комментарии  

 
0 #1 Александр Анатольеви 11.03.2020 13:34
:lol: https://city-izyum.pp.ua/ru/
Цитировать
 

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить


Фотогалереи изюмчан

Кто он-лайн

Сейчас на сайте:
Гостей - 15

 
Служба недвижимости Вилима.

 
 
 
 
 

Сушка зерна и древесины на отходах
БЕСПЛАТНЫЕ ОБОИ ДЛЯ РАБОЧЕГО СТОЛА

Дизайн РА «Изюминка»