Главная
Ізюмське управління ГУ ДФС У Харківській області повідомляє Версия для печати Отправить на e-mail
14.11.2019
УВАГА! Нову форму податкової декларації з туристичного збору подають вже за ІІІ квартал 2019 року
Головне управління ДПС у Харківській області  повідомляє, що при декларуванні туристичного збору за 3 квартал 2019 року, платникам необхідно врахувати зміни до форми Податкової декларації з туристичного збору.
Наказом Міністерства фінансів України від 08.05.2019 №186 «Про внесення змін до форми Податкової декларації з туристичного збору»,  затверджено нову форму податкової декларації з туристичного збору (далі – Декларація).
Згідно з пп. 268.7.3 ПКУ базовий податковий (звітний) період з туристичного збору дорівнює календарному кварталу. Підпунктом 49.18.2 ПКУ визначено, що податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу. З метою належного забезпечення платниками туристичного збору норм ПКУ при визначенні податкових зобов’язань з туристичного збору Декларацію за новою формою необхідно подавати вже за ІІІ квартал 2019 року. Нагадаємо: граничний строк подання декларації за ІІІ квартал 2019 р.  11 листопада . Порядок оформлення трудових відносин з найманими працівниками однаковий для всіх роботодавців Чинним законодавством передбачено однаковий порядок оформлення трудових відносин з найманими працівниками для всіх роботодавців – і юридичних осіб, і фізичних осіб – підприємців. Оформлюючи працівника на роботу, необхідно: ● укласти у письмовій формі трудовий договір (п. 6 ч. 1 ст. 24 Кодексу законів про працю України). ● оформити наказ про прийняття на роботу (типова форма № П-1 «Наказ (розпорядження) про прийняття на роботу», затверджена наказом Державного комітету статистики України від 05.12.2008 № 489); ● повідомити органи ДПС про прийняття працівника на роботу (форма повідомлення про прийняття працівника на роботу (далі – Повідомлення), затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 413). Повідомлення подається до територіальних органів Державної податкової служби за місцем обліку роботодавця як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування одним із таких способів: • засобами електронного зв’язку з використанням кваліфікованого сертифіката відкритого ключа відповідальних осіб згідно з вимогами законодавства у сфері електронного документообігу та електронних довірчих послуг; • на паперових носіях разом з копією в електронній формі; • на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами. Про обчислення суми екологічного податку за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти Платниками екологічного податку (податок) є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти. Норми встановлені п.п. 240.1.2 п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, обласні, Київська міська державні адміністрації до 01 грудня року, що передує звітному, подають до контролюючих органів переліки підприємств, установ, організацій, фізичних осіб – підприємців, яким в установленому порядку видано дозволи на викиди, спеціальне водокористування та розміщення відходів, а також направляють інформацію про внесення змін до переліку до 30 числа місяця, що настає за кварталом, у якому такі зміни відбулися (п. 250.3 ст. 250 ПКУ). Об’єктом та базою оподаткування екологічним податком, зокрема є обсяги та види забруднюючих речовин, які скидаються безпосередньо у водні об’єкти (п.п. 242.1.2 п. 242.1 ст. 242 ПКУ). Суми екологічного податку, який справляється за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти, обчислюються платниками самостійно щокварталу, виходячи з фактичних обсягів скидів, ставок податку та коригуючих коефіцієнтів за формулою, наведеною у п. 249.5 ст. 249 ПКУ. Статтею 245 ПКУ встановлені ставки податку за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти. Крім того, абзацом дев’ятим п. 4 розділу XIX «Прикінцеві положення» ПКУ передбачено, що Кабінет Міністрів України щорічно до 01 червня у разі необхідності вносить до Верховної Ради України проект закону про внесення змін до ПКУ щодо ставок оподаткування, визначених в абсолютних значеннях, з урахуванням індексів споживчих цін, індексів цін виробників промислової продукції, зокрема з екологічного податку. Слід зазначити, що контролюючі органи залучають за попереднім погодженням працівників, зокрема центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, для перевірки правильності визначення платниками податку фактичних обсягів скидів (п. 250.12 ст. 250 ПКУ). Хто із «єдинників» може бути платником ПДВ Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що статтею 297 ПКУ, зокрема, передбачено, що платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з ПДВ з операцій з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, крім ПДВ, що сплачується фізичними особами та юридичними особами, які обрали ставку єдиного податку, визначену п. п. 1 п. 293.3 ст. 293 ПКУ, а також що сплачується платниками єдиного податку четвертої групи. Згідно із пп. 293.3 ПКУ відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється у розмірі:            - 3 відсотки доходу – при сплаті ПДВ згідно з ПКУ;            - 5 відсотків доходу – при включенні ПДВ до складу єдиного податку. Ставка єдиного податку, визначена для третьої групи у розмірі 3 відсотки, може бути обрана:           а) суб’єктом господарювання, який зареєстрований платником ПДВ відповідно до розд. V ПКУ, при переході ним на спрощену систему оподаткування;           б) платником єдиного податку третьої групи, який обрав ставку єдиного податку в розмірі 5 відсотків, при добровільній зміні ставки єдиного податку;           в) суб’єктом господарювання, який не зареєстрований платником ПДВ, у разі його переходу на спрощену систему оподаткування або зміни групи платників єдиного податку шляхом реєстрації платником ПДВ відповідно до розд. V ПКУ (п. 293.8 ст. 293 ПКУ). Враховуючи зазначене, платниками ПДВ можуть бути фізичні та юридичні особи платники єдиного податку третьої  групи, які обрали ставку єдиного податку у розмірі 3 відсотки доходу, а також сільськогосподарські товаровиробники – платники єдиного податку четвертої групи. Cума, яку сплатила юрособа – резидент навчальному закладу за навчання дитини-інваліда, ПДФО не оподатковується Не включається до доходу, який оподатковується податком на доходи фізичних осіб (ПДФО), цільова благодійна допомога, що надається резидентами – юридичними чи фізичними особами у будь-якій сумі (вартості) навчальному закладу у вигляді плати за навчання або за надання додаткових послуг з навчання інваліда, дитини-інваліда або дитини, в якої хоча б один із батьків є інвалідом, дитини-сироти, напівсироти; дитини з багатодітної чи малозабезпеченої родини; дитини, батьки якої позбавлені батьківських прав. Норми встановлені п.п. «є» п.п. 170.7.4 п. 170.7 ст. 170 Податкового кодексу України. Для підтвердження права на пільгу зі сплати земельного податку фізичній особі необхідно подати заяву Облік фізичних осіб – платників земельного податку і нарахування відповідних сум проводяться контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки щороку до 01 травня. Норми визначені п. 287.2 ст. 287 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Згідно з п. 285.1 ст. 285 ПКУ базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Підпунктом 17.1.4 п. 17.1 ст. 17 ПКУ передбачено, що платник податків має право користуватися податковими пільгами за наявності підстав у порядку, встановленому ПКУ. Перелік категорій фізичних осіб – власників земельних ділянок, які звільняються від сплати земельного податку, визначено у п. 281.1 ст. 281 ПКУ. Звільнення від сплати земельного податку, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм, встановлених у п. 281.2 ст. 281 ПКУ. Пунктом 281.4 ст. 281 ПКУ передбачено, якщо фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, то така особа до 01 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельної ділянки для застосування пільги. Пільга починає застосовуватися до обраної земельної ділянки з базового податкового (звітного) періоду, у якому подано таку заяву. Якщо право на пільгу у платника виникає протягом року, то він звільняється від сплати податку починаючи з місяця, що настає за місяцем, в якому виникло це право (п. 284.2 ст. 284 ПКУ). Згідно з абзацом п’ятим п. 286.5 ст. 286 ПКУ платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки для проведення звірки даних щодо: ● розміру площі земельної ділянки, що перебуває у власності та/або користуванні платника податку; ● права на користування пільгою із сплати податку; ● розміру ставки податку; ● нарахованої суми податку. Отже, фізична особа – власник земельної ділянки або декількох земельних ділянок одного виду використання, яка належить до пільгових категорій, звільняється від сплати земельного податку за умови подання письмової заяви у довільній формі до 01 травня поточного року до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки про надання пільги, яка починає застосовуватися з базового податкового (звітного) періоду, у якому подано таку заяву. Чи є платниками екологічного податку суб’єкти господарювання, які здійснюють тимчасове розміщення відходів? Розміщення відходів – це постійне (остаточне) перебування або захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об’єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозволи уповноважених органів. Норми встановлені п.п. 14.1.223 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Відповідно до п.п. 240.1.3 п. 240.1 ст. 240 ПКУ платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання). Враховуючи зазначене, суб’єкти господарювання, які здійснюють тимчасове розміщення (зберігання) відходів, у тому числі небезпечних (акумулятори, шини, люмінесцентні лампи тощо) до їх передачі на утилізацію та захоронення, не є платниками екологічного податку за умови наявності у них договору на видалення та утилізацію відходів з суб’єктами господарювання (комунальними або спеціалізованими підприємствами тощо). Водночас, суб’єкти господарювання, які здійснюють тимчасове розміщення (зберігання) відходів, у тому числі небезпечних (акумулятори, шини, люмінесцентні лампи тощо), є платниками екологічного податку у разі відсутності у них договору на видалення та утилізацію відходів, в якому визначаються терміни передачі відходів на утилізацію та захоронення. ФОП – «загальносистемник» сплатив єдиний внесок не з суми чистого доходу, а у розмірі мінімального страхового внеску: чи є наслідки? Для фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП), які застосовують загальну систему оподаткування, базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. Норми встановлено п. 2 частини 1 ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464). У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску. Зазначена категорія платників зобов’язана сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (абзац третій частини 8 ст. 9 Закону № 2464). Суми єдиного внеску, сплачені протягом року (до 20 квітня, до 20 липня і до 20 жовтня звітного року, та до 20 січня року, наступного за звітним роком) враховуються ФОП на загальній системі оподаткування при остаточному розрахунку, який здійснюється ними за календарний рік до 10 лютого наступного року, згідно з даними, зазначеними у Податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація), що формується платником на підставі даних Книги обліку доходів та витрат, яку ведуть ФОП, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Книга). Форма Книги затверджена наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013 № 481. Отже, Законом № 2464 визначено чіткі умови щодо сплати єдиного внеску у розмірі не меншому за розмір мінімального страхового внеску, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску для ФОП, який знаходиться на загальній системі оподаткування за кожен місяць такого кварталу. Водночас, нормами чинного законодавства не передбачено застосування відповідальності до ФОП – «загальносистемника», якщо за наслідками звітного кварталу ним сплачено єдиний внесок у розмірі мінімального страхового внеску із розрахунку за кожен місяць, але менше ніж з розміру чистого доходу, визначеного за такий квартал згідно з даними Книги. Призначення засобу кваліфікованого електронного підпису чи печатки «ІІТ Користувач ЦСК-1» Засіб кваліфікованого електронного підпису чи печатки «ІІТ Користувач ЦСК-1» (далі – Програма) призначений для застосування на комп’ютерній техніці клієнтів Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС (далі – Кваліфікований надавач ЕДП ІДД ДПС) та виконує наступні функції: • накладення кваліфікованого електронного підпису чи печатки на будь-яку інформацію в електронному вигляді (текстові, відео-, аудіо- файли, файли баз даних тощо), а також для криптографічного захисту інформації, шляхом її направленого шифрування; • генерацію ключів заявників Кваліфікованого надавача ЕДП ІДД ДПС, резервне копіювання особистого ключа з одного носія ключової інформації на інший, знищення особистого ключа; • перевірку сертифіката користувача; • формування та передачу до Кваліфікованого надавача ЕДП ІДД ДПС запиту на блокування/скасування сертифіката користувача; • доступ до сертифікатів Кваліфікованого надавача ЕДП ІДД ДПС, серверів Кваліфікованого надавача ЕДП ІДД ДПС, сертифікатів інших користувачів та списку відкликаних сертифікатів з метою перегляду, пошук сертифікатів користувачів у файловому сховищі, визначення статусу сертифікатів користувачів, перевірку цілісності сертифікатів. Як повернути помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов’язання та пені ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/396461.html повідомила наступне. Платник податків має право повернути помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов’язання відповідно до п. 43.1 ст. 43 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).  Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені  -- Відсутність податкового боргу (п. 43.1 ст. 43 ПКУ). У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов’язання проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків. При цьому для його погашення платник має право використати зазначену суму переплати, подавши відповідну заяву на перекид. -- Подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) (п. 43.3 ст. 43 ПКУ). Заява подається у довільній формі до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1 095 днів від дня її виникнення, в якій необхідно зазначити напрям перерахування коштів: - на поточний рахунок платника податків в установі банку; - на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; - повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку (п. 43.4 ст. 43 ПКУ).  Повернення податку на додану вартість У разі повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з податку на додану вартість, зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість (СЕА ПДВ) у порядку, визначеному п. 200 ПКУ, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в СЕА ПДВ. У разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з ПДВ чи на момент фактичного повернення коштів – шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку (п. 43.4¹ ст. 43 ПКУ).  Повернення єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування У випадку надмірної сплати сум єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) на рахунок 3719 податковими органами здійснюється зарахування цих коштів у рахунок майбутніх платежів за тим самим рахунком відповідно до встановленого розміру єдиного внеску та у порядку календарної черговості виникнення зобов’язань платника з цього платежу (згідно з Порядком зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженим наказом МФУ від 16.01.2016 №6 (далі – Порядок № 6)). Повернення коштів здійснюється у випадках: 1) надмірної або помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на відповідний рахунок 3719; Для повернення коштів подається заява до податкового органу, на рахунок якого сплачено кошти, за формою, визначеною у додатку 1 до Порядку № 6. 2) помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на невідповідний рахунок 3719; Для повернення коштів подається заява до податкового органу, на рахунок якого сплачено кошти, за формою, визначеною у додатку 1 до Порядку № 6. 3) помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на рахунок з обліку доходів бюджету; Для повернення коштів подається заява до податкового органу за місцем обліку помилково сплачених коштів у довільній формі із зазначенням суми та напряму повернення. Кошти підлягають поверненню з урахуванням положень ст. 43 ПКУ та  п. 12 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування». 4) помилкової сплати податкових зобов’язань з податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій та пені, передбачених ПКУ, на рахунок 3719. Для повернення коштів подається заява до податкового органу, на рахунок якого сплачено кошти, за формою, визначеною у додатку 1 до Порядку № 6). Кошти підлягають поверненню з урахуванням положень ст. 43 ПКУ та  п. 12 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування». У разі надходження заяви про повернення коштів, що надміру сплачені страхувальниками, які беруть добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, платник додає оригінал або завірену ним копію розрахункового документа (квитанцію, платіжне доручення тощо), що підтверджує сплату коштів на рахунок 3719. У разі надходження заяви про повернення коштів з рахунку 3719 підрозділ податкового органу, на який покладено функцію адміністрування єдиного внеску, у строк не більше ніж десять робочих днів з дати реєстрації заяви проводить перевірку наданої платником інформації. Заява залишається без задоволення у таких випадках: - невідповідність заяви формі, визначеній у додатку 1 до Порядку № 6 (форма заяви); - недостовірність викладеної у заяві платника інформації; - подання заяви не за місцем обліку надміру та/або помилково сплачених сум єдиного внеску; - наявність у платника заборгованості зі сплати єдиного внеску та/або фінансових санкцій. У разі відмови в задоволенні заяви про повернення коштів з рахунку 3719 платнику єдиного внеску підрозділом податкового органу, на який покладено функцію адміністрування єдиного внеску, надається повідомлення за підписом посадової особи із зазначенням причин відмови. Нагадуємо, що 26.04.2019 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 11.02.2019 № 60 «Про затвердження Порядку інформаційної взаємодії Державної фіскальної служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені», яким запроваджується єдина автоматизована система щодо повернення платежів, що належать: - державному бюджету – з 01 серпня 2019 року; - місцевим бюджетам, та платежів, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами – з 01 листопада 2019 року. Заява може бути подана платником до територіального органу ДПС в електронній формі за допомогою засобів інформаційно-телекомунікаційних систем та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу. Отже, з 01 серпня 2019 року, платники податків можуть подати заяву (у довільній формі), на повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань по платежах, належних державному бюджету в електронному вигляді через приватну частину «Електронного кабінету» вибравши у меню «Листування з ДФС». При цьому, дія Порядку № 60 не поширюється на: - відшкодування ПДВ; - повернення авансових платежів (передоплати), помилково та/або надміру внесених платниками податків за власним бажанням, як попереднього грошового забезпечення сплати майбутніх митних та інших платежів, що сплачуються до/або під час митного оформлення, та грошової застави; - повернення митних та інших платежів, що сплачуються до/або під час митного оформлення; - повернення помилково та/або надміру перерахованих (унесених) платниками коштів, сплачених шляхом надання при митному оформленні податкового векселя; - повернення суми акцизного податку, внесеної в рахунок погашення податкових векселів; - виконання рішень судів щодо безспірного списання коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджетів. У разі внесення змін до облікових даних юридичних осіб необхідно повідомляти про них контролюючі органи за неосновним місцем роботи Платники податків - юридичні особи та відокремлені підрозділи юридичних осіб зобов’язані подати відомості стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи, відокремлених підрозділів юридичної особи до контролюючого органу у 10-денний строк з дня взяття на облік чи виникнення змін у облікових даних платників податків, шляхом подання заяви за формою № 1-ОПП або за формою № 1-РПП з позначкою «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку». У разі надходження від державних реєстраторів відомостей про внесення змін до Єдиного державного реєстру щодо платників податків, а також надходження від платників податків заяв за формами № 1-ОПП, № 5-ОПП з позначкою «Зміни», «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку» або за формою № 1-РПП з позначкою «Перереєстрація, зміни», «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку» контролюючі органи вносять відповідні зміни до Єдиного банку даних юридичних осіб або Реєстру самозайнятих осіб. Відомості стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи, також оновлюються контролюючими органами у Єдиному банку даних юридичних осіб на підставі реєстраційної заяви платника податку на додану вартість (про реєстрацію, перереєстрацію або внесення змін), якщо така реєстраційна заява була подана в один із способів, визначених п. 183.7 ст. 183 розд. V ПКУ, та задоволена контролюючим органом. У цьому разі платник податків звільняється від подання до контролюючого органу заяви за формою № 1-ОПП або за формою № 1-РПП у зв’язку із зміною відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи. У разі виникнення змін у даних або внесення змін до документів, що подаються для взяття на облік згідно з Порядком № 1588, крім змін, які вносяться до ЄДР, та змін, про які платник податків повідомив за основним місцем обліку, платник податків зобов’язаний протягом 10 календарних днів з дня внесення змін подати до контролюючого органу уточнені документи в такому самому порядку, як і при взятті на облік. Додаткова реєстраційна заява за формами № 1-ОПП, № 5-ОПП подається з позначкою «Зміни» або за формою № 1-РПП - з позначкою «Перереєстрація, зміни» (п. 9.2 розд. IX Порядку № 1588). Ліцензія на право оптової торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами не дає права здійснювати таку торгівлю через мережу Інтернет Згідно з част.1 ст. 15 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 81) оптова торгівля на території України алкогольними напоями та тютюновими виробами здійснюється за наявності у суб’єктів господарювання всіх форм власності ліцензії на оптову торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами. Водночас ст.15 Закону №481 встановлює, що зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного державного реєстру місць зберігання (далі – Єдиний реєстр), незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб’єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру. Внесення даних до Єдиного реєстру проводиться на підставі заяви СГ з обов’язковим зазначенням місцезнаходження місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а також: для юридичних осіб – найменування, місцезнаходження, коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців; для ФОП – прізвища, імені, по батькові, місця проживання, реєстраційного номера облікової картки платника податків. Отже, зберігання алкогольних напоїв або тютюнових виробів, незалежно від напрямку їх використання, повинно здійснюватися в місцях, внесених до Єдиного реєстру. З урахуванням викладеного СГ, який має ліцензію на право оптової торгівлі алкогольними напоями (тютюновими виробами), не може здійснювати продаж алкогольних напоїв (тютюнових виробів) суб’єктам господарювання через мережу Інтернет, оскільки такі товари повинні зберігатися в місцях, внесених до Єдиного реєстру, а їх реалізація (відвантаження) повинна здійснюватися безпосередньо із місць, внесених до даного реєстру. За порушення норм Закону № 481 посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством. До суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів , передбачених  ст.17 Закону №481, зокрема за зберігання алкогольних напоїв або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, – 100 % вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 17000 гривень. Чинний порядок застосування РРО ФОП – платниками єдиного податку Наразі реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів/послуг фізичними особами – підприємцями, віднесеними згідно з нормами Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до груп платників єдиного податку, що не застосовують РРО, крім продажу  технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту та  лікарських засобів і виробів медичного призначення (п.6 ст.9 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», (далі – Закон № 265)). Суб’єкти підприємницької діяльності  ФОП - платники єдиного податку мають право здійснювати розрахунки без застосування РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій при здійснені роздрібної торгівлі продовольчими товарами, крім роздрібної торгівлі підакцизними товарами (п.1 Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затвердженого постановою КМУ від 23.08.2000 №1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»). Не застосовують РРО платники єдиного податку:  - першої групи; - другої, третьої та четвертої груп (фізичні особи – підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень(п. 296.10 ст. 296 ПКУ).  Застосування РРО є обов’язковим: фізичні особи-підприємці – платники єдиного податку другої, третьої та четвертої груп, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів у разі: - перевищення в календарному році незалежно від обраного виду діяльності обсягу доходу понад 1 000 000 гривень(п. 296.10 ст. 296 ПКУ); У такому разі застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку. - здійснення реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту незалежно від групи єдиного податку та обсягу річного доходу (п. 296.10 ст. 296 ПКУ); - здійснення реалізації лікарських засобів та виробів медичного призначення незалежно від групи єдиного податку та обсягу річного доходу(п. 296.10 ст. 296 ПКУ); - здійснення роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностяхдо 20 літрів та діяльності, пов’язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин (п. 291.5 ст. 291 ПКУ). Зміни щодо застосування штрафних санкцій за порушення порядку реєстрації акцизних накладних 20 жовтня 2019 набрали чинності зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), внесені Законом України від 20 вересня 2019 року № 129-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг», а саме: - штрафні санкції за порушення порядку реєстрації акцизних накладних та розрахунків коригування до таких акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних (підпункти 120².1 – 120².3 ст. 120² ПКУ) не застосовуються до акцизних накладних/розрахунків коригування, які платник зобов’язаний скласти з 01 липня до 30 листопада 2019 року; - штрафні санкції за відсутність з вини платника податку реєстрації акцизних складів у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового платником податку – розпорядником акцизного складу (п. 128¹.2 ст. 128¹ ПКУ) застосовуються з 01 жовтня 2019 року; - штрафні санкції за незабезпечення з вини розпорядника акцизного складу своєчасного подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового (п.128¹.3 ст. 128¹) застосовуються з 01 січня 2020 року; - підтвердження факту цільового використання бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів для погашення податкових векселів, виданих з 01 січня до 30 листопада 2019 року (включно) виробниками та імпортерами бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів згідно з п. 229.8 ст. 229 ПКУ, здійснюється шляхом подання такими виробниками та імпортерами до контролюючого органу – векселедержателя копій первинних документів, що підтверджують здійснення операцій, зазначених у п. 26 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ. Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов’язання Відповідно до п. 59.3 ст.59 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов’язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов’язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов’язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу. Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов’язань у встановлені ПКУ строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.4 ст. 59 ПКУ). Згідно із п. 59.1 ст. 59 ПКУ у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків. Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Суб’єкт господарювання – власник нерухомого майна у разі надання в оренду частини приміщень повинен подати повідомлення за ф. № 20-ОПП Суб’єкт господарювання – власник нерухомого майна у разі надання в оренду частини приміщень (окремих кімнат, офісів, квадратних метрів) повинен подати повідомлення за ф. № 20-ОПП у порядку та терміни, визначені пунктами 8.3-8.5 розділу VIII Порядку. У разі надання в оренду однотипних об’єктів оподаткування за одним місцезнаходженням, при заповненні повідомлення за ф. № 20-ОПП слід дотримуватись принципу «укрупнення інформації» про об’єкти оподаткування та відображати інформацію про них як про один об’єкт (наприклад: кімнати або квадратні метри в одній квартирі (офісі) – як квартира (офіс), офіси в сервісному центрі – як «сервісцентр»). Якщо в оренду надаються однотипні об’єкти оподаткування за різним місцезнаходженням, інформація у повідомленні за ф. № 20-ОПП відображається по кожному об’єкту окремо. Пунктом 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, зі змінами (далі – ПКУ) визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об’єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об’єктом оподаткування згідно з ПКУ або податковими законами, і на яких покладено обов’язок із сплати податків та зборів згідно з ПКУ. Відповідно до пункту 63.3 ст. 63 ПКУ платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах, зокрема, за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку). Об’єктами оподаткування і об’єктами, пов’язаними з оподаткуванням (далі – об’єкти оподаткування), є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів. Такі об’єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом ПКУ. Платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за № 1562/20300 (далі – Порядок). Відповідно до п.п. г) п.п. 14.1.97 п. 14.1 ст. 14 ПКУ оренда житлових приміщень – це операція, що передбачає надання житлового будинку, квартири або їх частини її власником у користування орендарю на визначений строк для цільового використання за орендну плату. Згідно з п.п. 170.1.2 п. 170.1 ст. 170 ПКУ податковим агентом платника податку - орендодавця під час нарахування доходу від надання в оренду об’єктів нерухомості, інших, ніж зазначені в п.п. 170.1.1 п. 170.1 ст. 170 ПКУ (включаючи земельну ділянку, що знаходиться під такою нерухомістю, чи присадибну ділянку), є орендар. При цьому об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди. У разі надання в оренду об’єкта нерухомого майна або його частини повідомлення за ф. № 20-ОПП подається до контролюючих органів як власником нерухомого майна – орендодавцем, так і орендарем у порядку та строки, визначені пунктами 8.3-8.5 розділу VIII Порядку. Кожному об’єкту оподаткування, що надається в оренду (орендується) присвоюється ідентифікатор, що прийнятий суб’єктом господарювання – орендодавцем (орендарем), а також зазначається фактичний стан об’єкта оподаткування на момент заповнення повідомлення за ф. № 20-ОПП. У графі 9 «Стан об’єкта оподаткування» повідомлення за ф. № 20-ОПП суб’єкт господарювання (орендодавець) зазначає стан – «здається в оренду», суб’єкт господарювання (орендар) - «орендується». У разі відсутності найменування таких об’єктів оподаткування, у повідомленні за ф. № 20-ОПП орендодавцем (орендарем) зазначається інвентарний номер об’єкта оподаткування, вказаний у договорі оренди. Внутрішньо переміщені особи мають право на податкову знижку Подати декларацію з метою отримання податкової знижки мають право громадяни, які понесли витрати у вигляді орендної плати за договором оренди житла, у разі якщо такий платник має статус внутрішньо переміщеної особи. Так, згідно з п.п.166.3.9 п.166.3 ст.166 Податкового кодексу України до переліку витрат, дозволених до включення до податкової знижки належить сума коштів у вигляді орендної плати за договором оренди житла (квартири, будинку), оформленим відповідно до вимог чинного законодавства, фактично сплачених платником податку, який має статус внутрішньо переміщеної особи. Платник податку має право скористатися податковою знижкою виключно за умови, що він та/або члени його сім'ї першого ступеня споріднення: не мають у власності придатної для проживання житлової нерухомості, розташованої поза межами тимчасово окупованої території України; не отримують передбачених законодавством України бюджетних виплат для покриття витрат на проживання. Розмір такої знижки не може перевищувати (у розрахунку на календарний рік) 30 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного  року, тобто 125190 гривень. Щодо внесення змін до повідомлення за ф. № 20-ОПП у разі зміни відомостей про об’єкт оподаткування У разі зміни призначення об’єкта оподаткування або його перепрофілювання (зміна графи 3 «Тип об’єкта оподаткування») інформація щодо такого об’єкта оподаткування надається в повідомленні двома рядками, а саме: в одному рядку зазначається інформація про закриття об’єкта оподаткування, призначення якого змінюється (у графу 2 вноситься значення «6 - закриття об’єкта оподаткування»), у другому - оновлена інформація про об’єкт оподаткування, який створено чи відкрито на основі закритого (у графу 2 вноситься значення «1 - первинне надання інформації про об’єкти оподаткування»), при цьому ідентифікатор об’єкта оподаткування змінюється. У разі зміни типу, найменування, місцезнаходження, виду права на об’єкт оподаткування та стану об’єкта оподаткування (об’єкт оподаткування не закривається, а тільки змінюється) інформація щодо такого об’єкта оподаткування надається в повідомленні одним рядком, при цьому зазначається оновлена інформація про об’єкт оподаткування щодо якого відбулися зміни, та у графу 2 «Код ознаки надання інформації» вноситься значення «3 - зміна відомостей про об’єкт оподаткування». Слід зазначити, що у разі зміни відомостей про об’єкти оподаткування, об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність повідомлення за ф. № 20-ОПП з оновленою інформацією подається протягом 10 робочих днів після зміни відомостей про такі об’єкти оподаткування, а саме: зміни типу, найменування, місцезнаходження, виду права на об’єкт оподаткування та стану об’єкта оподаткування. Чи потрібно подавати повідомлення за ф. № 20-ОПП, якщо відбулось перейменування назви міста або вулиці У разі зміни відомостей про об’єкт оподаткування, зокрема, його місцезнаходження, платник податків надає до контролюючого органу за основним місцем обліку Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП (далі – повідомлення за ф. № 20-ОПП) з оновленою інформацією про об’єкт оподаткування. У розд. 3 повідомлення за ф. № 20-ОПП зазначається нове місцезнаходження такого об’єкта. У разі внесення змін до правовстановлюючих документів (свідоцтва про право власності, свідоцтва про право на спадщину, договору купівлі-продажу, договору міни, договору дарування тощо) у зв’язку з перейменуванням вулиць, на яких знаходиться об’єкт нерухомого майна, та внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у зв’язку із зміною назви чи перейменування вулиці, платник податків подає повідомлення за ф. № 20-ОПП протягом 10 календарних днів з дня внесення змін до цього реєстру. Для суб’єктів господарювання, на яких розповсюджується дія Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», та які використовують реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО), у разі, якщо відбулось перейменування назви міста, вулиці тощо, де розміщено об’єкт оподаткування (господарську одиницю), де застосовується РРО, повідомлення за ф. № 20-ОПП подається з метою уникнення розбіжностей між відомостями щодо місцезнаходження цієї господарської одиниці. Щодо відповідальності неприбуткових організацій за неподання до контролюючого органу реєстраційної заяви з позначкою «зміни» Відповідно до п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) неприбутковим підприємством, установою та організацією для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств є підприємство, установа та організація, яка, зокрема, внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій. Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року № 440 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 440).          Згідно з п. 14 Порядку № 440 у разі зміни організаційно-правової форми неприбуткової організації, внесення змін до її установчих документів (або установчих документів організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) до контролюючого органу подається реєстраційна заява з позначкою «зміни», до якої додаються копії документів відповідно до п. 6 Порядку № 440. Заява та копії документів повинні бути подані протягом 30 календарних днів з дня державної реєстрації таких змін, а у разі, коли державна реєстрація змін не здійснюється, протягом 30 календарних днів з моменту виникнення зазначених у п. 14 обставин.          Відповідно до п. 117.1 ст. 117 ПКУ неподання у строки та у випадках, передбачених ПКУ, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, відповідно до вимог встановлених ПКУ, тягнуть за собою накладення штрафу на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи – 510 грн.  У разі неусунення таких порушень або за ті самі дії, вчинені протягом року особою, до якої були застосовані штрафи за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу – 1020 грн. За 10 місяців бізнес-спільнота Харківщини поповнилась на 21,3 тисячі СГД В Харківській області 21,3 тисячі громадян виявили бажання розпочати власну справу з початку 2019 року. Про це повідомили в Головному управлінні податкової служби області. До харківського бізнесу долучилися  – 18030 ФОПів та 3,3 тисячі юридичних осіб. Податківці відзначають, що серед напрямів діяльності, у яких реалізовують себе «початківці», сьогодні найбільш популярною є сфера ІТ технологій та торгівля, у тому числі, через Інтернет. Популярною  є також діяльність громадських організацій. А ось серед мешканців області найбільш поширеною залишається торгівля. В Головному управлінні ДПС Харківщини повідомили, що загалом, станом на 01.11.19, на податковому обліку перебувають більше 246 тис. платників. Їх переважну більшість складають підприємці — фізичні особи – 156,8 тис., решта – 89,2 тис. - це юридичні особи. Серед загальної кількості суб’єктів господарювання – 16,7 тисяч зареєстровано платниками податку на додану вартість. В податковій службі області звертають увагу на суттєве спрощення процедури реєстрації власної справи. На веб-порталі ДПС України функціонує чимало електронних сервісів, зокрема «Електронний кабінет платника», за допомогою якого, можна звітувати та спілкуватися з податковою он-лайн. Сергій Верланов: нові закони про РРО не змінюють правила спрощеної системи оподаткування Зміни до законодавства щодо застосування РРО не погіршують правил використання спрощеної системи оподаткування. Навпаки, ці правила лібералізуються. Про це заявив Голова ДПС Сергій Верланов в ефірі програми «Складні питання» «24 каналу». «Ці закони не направлені на погіршення правил чи на зміну спрощеної системи оподаткування. Більше того, цими законами по другій групі фізичних осіб-підприємців – платників єдиного податку  збільшується  ліміт з 1,5 до 2,5 мільйонів», – повідомив Сергій Верланов. Це означає, що  частина підприємців, які зараз працюють на ІІІ групі, перейдуть до ІІ, відтак – платитимуть менше.  Нагадаємо, платники єдиного податку ІІ групи сплачують до 20% мінімальної зарплати (зараз це 834,60 грн), а платники єдиного податку ІІІ групи – 3% від обороту "плюс" ПДВ, або 5% від обороту. Крім того, реєстратори розрахункових операцій не потрібно використовувати спрощенцям І групи (річний дохід до 300 тис. грн), а також фізичним особам, які продають на ринку власні вживані речі або продукти власного підсобного господарства. «Третя група – це, як правило, послуги – юридичні чи ІТ. Вони фактично будуть обліковуватися так, як і сьогодні. Тому, на мою думку, ці закони насамперед не направлені на додатковий тягар, на зміну правил щодо обліку товарів», - зазначив очільник ДПС. Також він підкреслив, що облік товарів є обов’язковим тільки для виключних видів діяльності. Це стосується торгівлі підакцизними товарами, складною побутовою технікою, лікарськими засобами. Для інших фізичних осіб-підприємців облік товарів буде не обов’язковим. Сергій Верланов: можливість перейти на електронні РРО полегшить ведення бізнесу в Україні «Одна з основних цілей нових законів про РРО – це полегшення життя бізнесу шляхом введення електронних РРО. Вони є простішими у використанні, дешевшими та швидкішими», – зазначив Голова ДПС Сергій Верланов в ефірі програми «Складні питання» телеканалу «24 канал». За словами очільника ДПС, у застосуванні електронних РРО бізнес може обрати, яким рішенням скористатися – рішенням, яке пропонує держава і воно є безкоштовним, або іншим, яке сам обере. Починаючи з 18 жовтня 2019 року закон дає 6 місяців для ДПС щоб з 18 квітня 2020 року весь бізнес, який користується касовими апаратами міг обрати собі для роботи електронний касовий апарат. Суттєвою перевагою є спрощення процедури реєстрації РРО – вона проводиться засобами Електронного кабінету без подання реєстраційних документів, а лише шляхом отримання фіскального номера, який ідентифікує програмний РРО у інформаційній системі контролюючого органу. Також здешевлюється й процес застосування РРО за рахунок виключення необхідності отримання еквайрингових послуг, послуг центрів сервісного обслуговування, укладання відповідних договорів, придбання класичного РРО. «Для можливості використовувати замість традиційних РРО спеціальні програми ДПС забезпечить безкоштовне програмне рішення для суб’єктів господарювання. Програму можна буде встановити на будь-який гаджет, у тому числі і на смартфон.  Обслуговування такого програмного продукту також буде безкоштовним для суб’єктів господарювання. Тобто, безкоштовним буде не тільки скачування самої програми, але і її підтримка», – зазначив Сергій Верланов. Сергій Верланов: основні цілі нових законів про РРО – розширення білої економіки Основні цілі нових законів про РРО – це розширення «білої» економіки та зменшення «сірої». Про це повідомив Голова Державної податкової служби України Сергій Верланов в ефірі програми «Складні питання» на «24 каналі». За словами Сергія Верланова, ці закони не направлені на фіскалізацію, погіршення правил чи на зміну спрощеної системи оподаткування. Навпаки, нововведення мають на меті захистити права споживачів та сумлінних представників бізнесу, вивести із тіні цілі сектори економіки, що в свою чергу створить передумови для пришвидшення економічного зростання. Боротьба із «сірим» імпортом має бути системною – від посилення контролю на митниці до встановлення таких правил, які унеможливлюють продаж ввезеного з порушенням товару кінцевому споживачу.  Сергій Верланов запевнив, вирішення цього завдання не має нічого спільного з посиленням тиску на бізнес. Саме в цьому полягає головна ідея нових законів про РРО. Ми маємо розвивати економіку і систему оподаткування не змінюючи «спрощенку» за її суттю – Сергій Верланов Для розвитку вітчизняної економіки та системи оподаткування потрібно посилити контроль за ризиковими операціями та ефективно протидіяти такому негативному явищу, як «сірий» імпорт. Натомість, система спрощеного оподаткування не потребує змін за своєю суттю. Про це повідомив Голова Державної податкової служби України Сергій Верланов в ефірі програми «Складні питання» на «24 каналі». Саме на це спрямовані законодавчі зміні щодо застосування РРО, які мають стимулювати бізнес працювати "в білу", детінізувати економіку.  Новації у застосуванні РРО перш за все мають забезпечити рівні конкурентні умови на ринку та унеможливити безконтрольний обіг особливо ризикових груп товарів, таких, як підакцизні товари, складна побутова техніка, лікарські засоби тощо. «Наша задача – це введення новітніх РРО для всього бізнесу в Україні, вже для існуючих бізнес-моделей. Не бачив жодного опонента цієї ініціативи. У нас на сьогоднішній день вже є 400 тис. касових апаратів, і всі бізнесмени, які ними користуються, у т.ч. і дрібні підприємці, які, наприклад торгують підакцизними товарами, підтримують ці ініціативи», – зазначив Сергій Верланов. Очільник ДПС також висловив підтримку ініціативи щодо запровадження мораторію на перевірки фізичних осіб – підприємців усіх категорій, крім «ризикових», на два роки. «Ми маємо розвивати нашу систему економіки і оподаткування і йти вперед, звичайно, не змінюючи спрощенку по своїй суті, але й додаючи контроль за периметром державної економіки», – наголосив Сергій Верланов. Сергій Верланов: ДПС забезпечує повноту надходжень до бюджету без жодного тиску на бізнес ДПС успішно виконує свої функції із наповнення бюджету завдяки новим підходам в адмініструванні та заходам із детінізації економіки. Про це заявив Голова ДПС Сергій Верланов в ефірі програми «Великий вечір» телеканалу «NewsOne». Так, у січні-жовтні до загального фонду Державного бюджету платниками перераховано 489,9 млрд грн податків та платежів, що на 69,4 млрд грн більше, ніж за аналогічний період минулого року. Наприклад, індикатив січня-жовтня з податку на прибуток виконаний на 106,3 %. За цей період сплачено податку на прибуток у розмірі 78,1 млрд грн, що на 2,5 млрд грн більше, ніж за 10 місяців 2018 року. «Нові підходи до адміністрування та заходи з детінізації економіки, зокрема, відслідковування ланцюгів постачання, боротьба з конвертаційними центрами, мінімізаторами, «сірим» сегментом економіки фактично дають кумулятивний ефект. Вони сприяють розширенню бази оподаткування, завдяки чому вдається перевиконувати планові показники з надходжень податків, уникаючи переплат та тиску на бізнес», – зазначив Сергій Верланов. Створення комфортних умов роботи для сумлінних платників податків – одне з головних завдань нової податкової служби. «Ми стали блокувати менше податкових накладних, менше кількісно і менше по сумам. ДПС не допускає блокування накладних підприємств реального сектору економіки. Ми дуже ретельно працюємо по критеріям і суворо ставимося до порушень у цьому питанні, докладаємо максимум зусиль до того, щоб реальний бізнес почував себе краще, вільніше і був більш конкурентним», – наголосив Сергій Верланов. Для цього ДПС планує в тому числі посилити боротьбу з ухиленням від оподаткування. За словами голови ДПС, пріоритетом на найближчу перспективу є боротьба з «сірим» ринком алкоголю і тютюну. «Це наша наступна велика боротьба, якій ми присвятимо кінець поточного року та перший квартал наступного. Ми будемо дуже активно працювати у цьому напрямі», – зазначив Сергій Верланов. Також, за його словами, ДПС буде підвищувати якість податкового сервісу. Цьому, зокрема, сприятиме реформування податкових органів за моделлю єдиної юридичної особи. «Перехід до єдиної юридичної особи по всій Україні дозволить нам оптимізувати функції і управлінську мережу, ми змістимо акценти, усунемо дублювання функцій. Це вивільнить ресурси для покращення сервісного обслуговування та роботи колцентрів», – повідомив Сергій Верланов. Податківці&діти подякували народному художнику України за співпрацю На відкриття Азербайджанського культурно-інформаційного центру народного художника України, відомого скульптора Гурбанова  Сейфаддіна Алі огли завітало багато гостей. Серед них – представники податкового відомства Харківського регіону. Митець – давній друг податківців. Вже більше 10 років він є незмінним членом журі конкурсу дитячої творчості на податкову тематику. Обирає найкращі роботи, спілкується з дітьми, дає творчі поради, нагороджує переможців. Дуже приємно, відзначають співробітники ГУ ДПС у Харківській області,  взаємодіяти з такою творчою та щирою людиною, яка ділиться своїм часом, талантом, часточкою своєї багатогранної душі. Податківці  привітали скульптора з визначною культурною подією у його житті і подарували Сейфаддіну Алі огли дитячу роботу, яка через призму творчості найбільш ярко розкриває тему податків. До нових зустрічей, шановний  Сейфаддіне Алі огли! Успіхів Вам, розквіту Вашого нового творчого Проекту!   Сергій Верланов: Мораторій на перевірки фізосіб-підприємців є логічним кроком для підтримки малого бізнесу На офіційному сайті голови держави оприлюднено підписаний Президентом Указ «Про невідкладні заходи з проведення реформ та зміцнення держави».  Реалізація положень документу сприятиме економічному зростанню країни. Згідно з Указом Кабінет Міністрів до 31 грудня 2019 року має розробити, внести на розгляд Верховної Ради України та забезпечити супроводження законопроектів щодо створення сприятливих умов для діяльності підприємців. Зокрема, законопроект про запровадження дворічного мораторію на проведення перевірок фізичних осіб - підприємців (крім тих, які здійснюють високорентабельні види діяльності з істотними ризиками ухилення від оподаткування) стосовно дотримання ними порядку застосування РРО. Також до кінця поточного року має бути розроблено законопроект щодо пом'якшення відповідальності фізосіб - підприємців за порушення порядку подання до контролюючих органів звітності, пов'язаної із застосуванням РРО. Державна податкова служба підтримує зазначені ініціативи. Оскільки вони дозволять мікробізнесу адаптуватися до нових правил роботи з реєстраторами розрахункових операцій, а податківцям - зосередити увагу на ризикових платниках. «Ми маємо підтримувати підприємців, які працюють на спрощеній системі оподаткування, створюючи їм умови для розвитку. Підписаний указ не лише запроваджує мораторій на перевірки спрощенців, але й пом’якшить відповідальність за порушення порядку ведення звітності при застосуванні РРО. Це саме те, про що постійно говорять підприємці», – наголосив Сергій Верланов. Перерахування коштів за товар чи послугу в безготівковій формі банківським переказом на поточний рахунок продавця без застосування платіжних карток не потребує РРО, - Сергій Верланов Державна податкова служба продовжує роз’яснювати положення Закону України "Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" і Закон України № 128 від 20.09.2019 (далі – Закон). Так, якщо розрахунки за придбаний товар (послугу) проводяться у безготівковій формі без застосування платіжних карток і кошти перераховуються з поточного рахунку покупця на поточний рахунок продавця, така операція не потребує застосування РРО. Теж саме стосується випадків, коли покупець розраховується з продавцем шляхом внесення коштів через банк для подальшого їх зарахування на поточний рахунок продавця. "Спрацьовує" звільнення, передбачене для банківських операцій відповідно до пункту 2 статті 9 Закону.  «Тобто юристи, консультанти, айтішники, інші самозайняті особи, в тому числі і ті, хто працює на третій групі спрощеної системи оподаткування, не мають застосовувати реєстратори розрахункових операцій, якщо їх клієнти розраховуються з ними виключно у безготівковій формі без застосування платіжних карток і перераховують їм кошти на поточний рахунок банківським переказом. Також РРО не потрібні, якщо клієнт в касі банку вносить готівку для подальшого її зарахування на поточний рахунок продавця», - зазначив голова ДПС Сергій Верланов.  Якщо розрахунки за товар чи послугу відбулися із використанням банківської платіжної карти, то така операція підпадає під визначення "розрахункової операції" для цілей згадуваного Закону.  «Це не нова норма: вимоги щодо застосування РРО по операціях із застосуванням платіжних карток діяли і раніше. Втім, ми розуміємо, що існує багато запитань щодо нюансів і практичних аспектів застосування реєстраторів розрахункових операцій при проведенні таких розрахунків. Тому спільно із Міністерством фінансів будемо їх роз’яснювати», - уточнив Сергій Верланов. У ДПС формується Комісія з оцінки корупційних ризиків Державною податковою службою України в рамках підготовки проекту Антикорупційної програми розпочато процес формування персонального складу Комісії з оцінки корупційних ризиків. Комісія здійснюватиме ідентифікацію (виявлення) та оцінку корупційних ризиків у ДПС під час підготовки антикорупційної програми ДПС або під час її періодичного перегляду, готуватиме  звіт за результатами оцінки корупційних ризиків та проводитиме моніторинг стану виконання антикорупційної програми ДПС. З метою забезпечення дотримання принципів прозорості і доступності,  вивчення та врахування громадської думки, просимо представників громадськості та експертів, які володіють знаннями про внутрішнє і зовнішнє середовище Державної податкової служби України та мають досвід роботи у сфері її діяльності, долучитись до процесу оцінки корупційних ризиків. З Положенням про Комісію з оцінки корупційних ризиків у Державній податковій службі України можна ознайомитись на офіційному вебпорталі ДПС. Письмові пропозиції щодо кандидатур просимо надсилати не пізніше 20 листопада 2019 року на поштову адресу: 04655, м. Київ, Львівська площа, 8, Державна податкова служба України, Департамент з питань запобігання та виявлення корупції. Персональний cклад Комісії з оцінки корупційних ризиків у Державній податковій службі України буде оприлюднено на офіційному вебпорталі ДПС після його підписання Головою ДПС. Формування Комісії та її подальша робота здійснюватиметься відповідно до Методології оцінювання корупційних ризиків у діяльності органів влади, затвердженої рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 02.12.2016№ 126, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.12.2016за № 1718/29848, Методичних рекомендацій щодо підготовки антикорупційних програм органів влади, затверджених рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 19.01.2017 № 31, а також Порядку підготовки, подання антикорупційних програм на погодження до Національного агентства з питань запобігання корупції та здійснення їх погодження, затвердженого рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 08.12.2017 № 1379, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.01.2018за № 87/31539. Юристи-податківці Харківщини виграли у судах майже тисячу справ В Головному управлінні ДПС у Харківській області проінформували, що протягом січня – жовтня 2019 року на користь органів ДПС Харківського регіону  розглянуто майже 1 тисячу справ, що складає 54 відс. від загальної кількості розглянутих справ.      За результатами розгляду судових спорів на користь Держави з початку поточного року до бюджету надійшла сума в розмірі 62 млн. грн. В податковому відомстві відзначають, що незважаючи на декриміналізацію статті 205 Кримінального кодексу України, несумлінним платникам податків не варто розраховувати на зменшення зобов’язань перед бюджетом за рахунок нереальних господарських операцій. Така «псевдогосподарська» діяльність залишається в полі зору контролюючих органів, юристами яких переконливо доводиться обґрунтованість визначення грошових зобов’язань.  Позиція юристів про те, що в податковому обліку можливо використовувати лише реальні господарські операції з підтвердженням первинними документами, знаходить підтвердження в судовій практиці. Так, постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 10.10.2019  задоволена апеляційна скарга Головного управління ДФС у Харківській області по справі про визнання недійсними податкових повідомлень – рішень, винесених     контролюючим органом за результатами документальної позапланової виїзної перевірка ТОВ «ТК «С» з питань правильності визначення повноти нарахування та сплати ПДВ по взаємовідносинах з контрагентами. Представником податкової було беззаперечно доведено в суді апеляційної інстанції, що саме наявність належним чином оформленої товарно-транспортної накладної є обов`язковою умовою для висновку про наявність фактичного руху активів при здійсненні господарської взаємодії з надання експедиторських послуг, оскільки витрати з послуг по перевезенню вантажів мають бути підтверджені відповідною транспортною документацією. А оскільки позивачем не було надано ані до перевірки, ані до суду жодних належним чином складених транспортних та супроводжувальних документів, передбачених Законом України «Про транспортно-експедиторську діяльність», то й визначити, яким чином сторони узгоджували суттєві моменти транспортування  можливість взагалі відсутня.  З початку року харків’яни направили на потреби армії 915 млн. гривень військового збору В Головному управлінні податкової служби регіону проінформували про надходження «податку на підтримку армії». До Державного бюджету за січень-жовтень 2019 року надійшло 914,6 млн. грн. Досягнуто ріст збору до 2018 року на 149,5 млн грн (+ 19,5 відс.) За жовтень 2019 року надійшло 95,2  млн. грн. У порівнянні з минулим роком досягнуто ріст збору на 9,5 млн. грн., або на 11,0 відс. Кошти, які надходять до бюджету від військового збору, спрямовуються на фінансування потреб оборони України. Тому кожний українець повинен розуміти, що його внесок приносить значну користь і сприятиме розвитку держави. ДПС спільно з Мінфіном напрацьовують пропозиції щодо вдосконалення законодавства з РРО Фахівці ДПС взяли участь у робочій групі при Міністерстві фінансів України щодо напрацювання пропозицій із вдосконалення законодавства щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій. Цього разу на засіданні почали обговорення концепт-документу, який визначає специфіку роботи нової системи програмних РРО. Фахівці ДПС надали пропозиції до порядку реєстрації програмних реєстраторів розрахункових операцій та їх застосування, а також щодо вирішення низки інших процедурних питань. Учасники робочої групи, а це, окрім податківців, представники Мінфіну, Національного банку, громадськості та бізнес-асоціацій проаналізують запропоновані проекти та нададуть свої зауваження та коментарі до них. Нагадаємо, що у зв’язку з ухваленням Законів №№ 128-IX та 129-IX від 20.09.2019 потребує доопрацювання та аналізу низка нормативно-правових актів, якими регулюється питання застосування реєстраторів розрахункових операцій. Саме це і є першочерговим завданням робочої групи – підготувати підзаконні нормативно-правові акти, необхідні для впровадження програмних РРО. Мова йде, зокрема, про надання податковою службою платникам податків функціонального безкоштовного програмного рішення для застосування у тестовому режимі. Розширення сфери застосування РРО підтримують 58 відсотків громадян, – соцопитування 58 % респондентів підтримують ініціативи влади щодо розширення сфери застосування реєстраторів розрахункових операцій. З них 38 % - це особи, які мають власну справу,  а 65 % - які хочуть її мати. Не підтримали зміни 25 %, а 10 % не змогли відповісти. Про це свідчать результати опитування, проведеного соціологічною групою «Рейтинг» 22-30 жовтня 2019 року. На запитання за темою «Податки та підприємництво: оцінки та очікування» відповіли 2000 респондентів. При цьому із загальної кількості тих, хто відповів на запитання, 49 % вважають розширення застосування касових апаратів (РРО) скоріше наведенням порядку у сфері сплати податків. Протилежної думки 38 %, які переконані, що це є утисками малого бізнесу. Не змогли відповісти 13 %. Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області
 

Комментарии  

 
0 #1 Archie 02.12.2019 15:41
Hmm is anyone else having problems with the pictures on this blog loading?
I'm trying to figure out if its a problem on my end or if it's the blog.
Any responses would be greatly appreciated.

Stop by my website - wormateio gameplay: https://www.youtube.com/watch?v=DdHoKQEw_60
Цитировать
 

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить


Фотогалереи изюмчан

Кто он-лайн

Сейчас на сайте:
Гостей - 23

 
Служба недвижимости Вилима.

 
 
 
 
 

Сушка зерна и древесины на отходах
БЕСПЛАТНЫЕ ОБОИ ДЛЯ РАБОЧЕГО СТОЛА

Дизайн РА «Изюминка»