Главная
Ізюмське управління ГУ ДФС У Харківській області повідомляє Версия для печати Отправить на e-mail
07.11.2019
До 10 листопада банки мають повторно направити повідомлення про усі відкриті рахунки за стандартом IBAN
Банки зобов’язані у 10-денний строк після закінчення перехідного періоду, встановленого для проведення зміни діючих рахунків клієнтів банків відповідно до вимог стандарту IBAN, направити контролюючим органам повідомлення про всі відкриті станом на 31 жовтня 2019 року рахунки  клієнтів – платників податків.
Це передбачено пунктом 5 постанови Правління Національного банку України від 28.12.2018 № 162 «Про запровадження міжнародного номера банківського рахунку (IBAN) в Україні» (із змінами) та пунктом 4 наказу Міністерства фінансів України від 09.07.2019 № 292 «Про внесення змін до Порядку подання повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах до контролюючих органів», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 30.07.2019 за № 832/33803. З 01 по 10 листопада 2019 року ДПС забезпечується приймання повідомлень про усі відкриті станом на 31 жовтня 2019 року нові/змінені рахунки платників податків у національній та іноземній валютах / кореспондентські рахунки за стандартом IBAN (Файли повідомлень F, V, К та T), які будуть направлені фінансовими установами у цей період. Під час перехідного періоду з 05 серпня по 31 жовтня 2019 року банківськими установами проводилась інвентаризація відкритих рахунків клієнтів у старому форматі. Надходження від контролюючих органів відмови у взятті рахунку на облік вказувало на те, що стосовного певного рахунку банк має вжити додаткових заходів для належної ідентифікації рахунку та/або клієнта рахунку у старому форматі.   З 01 по 10 листопада 2019 року банки мають повторно направити повідомлення про усі відкриті рахунки за стандартом IBAN, у тому числі про рахунки за стандартом IBAN, які не були взяті на облік у контролюючих органах. Оскільки першоджерелом даних про рахунки клієнтів банків – платників податків є інформація, яку направляють банки в повідомленнях про відкриття/закриття рахунків платників податків на виконання вимог статті 69 Податкового кодексу України, з 01 по 10 листопада 2019 року на направлені повідомлення про зміну рахунків платників податків у національній та іноземній валютах за стандартом IBAN банк отримає підтвердження про взяття рахунку на облік або повідомлення, що такий рахунок уже обліковується у контролюючих органах (код причини відмови «5»). Винагорода за цивільно-правовим договором. Як оподатковувати ПДФО і ЄСВ? Головне управління ДПС у Харківській області  повідомляє, що суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору (контракту) включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку. При нарахуванні доходів у вигляді винагороди за цивільно-правовими договорами за виконання робіт (надання послуг) база оподаткування податком на доходи фізичних осіб визначається як нарахована сума такої винагороди (ставка податку на доходи фізичних осіб - 18%). Платниками єдиного внеску є роботодавці, які використовують найману працю фізичних осіб, зокрема, за цивільно-правовими договорами (п.1 частини першої ст. 4 Закону від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»). Базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума винагороди фізичній особі за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464). Отже, роботодавці за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами нараховують єдиний внесок на суму винагороди (доходу) за ставкою 22%. Якщо дохід у вигляді винагороди за договором цивільно-правового характеру не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, єдиний внесок нараховується виходячи з розміру єдиного внеску 22% на фактично нараховану винагороду. Якщо працівник виконує роботу (надає послуги) відповідно до цивільно-правового договору за основним місцем роботи, то до бази нарахування єдиного внеску за звітний місяць включається як заробітна плата, так і сума винагороди. Якщо база нарахування єдиного внеску буде меншою за розмір мінімальної заробітної плати, то єдиний внесок розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати та ставки єдиного внеску у розмірі 22%. Оприлюднено проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» Державна податкова служба України представляє проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – проєкт постанови). Проєкт постанови розроблено відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України. Метою проєкту постанови є затвердження порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, порядку роботи комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та порядку розгляду скарг на рішення комісій регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Розробником проєкту постанови є Державна податкова служба України. Зауваження та пропозиції стосовно проєкту постанови надавати у письмовій та електронній формі протягом місяця з дня публікації цього оголошення за наступними адресами: Державна податкова служба України: 04655, МПС, м. Київ - 53, Львівська площа, 8., e-mail:  Этот адрес e-mail защищен от спам-ботов. Чтобы увидеть его, у Вас должен быть включен Java-Script Міністерство фінансів України, 01008, м. Київ-8, вул. Грушевського, 12/2, e-mail:   Этот адрес e-mail защищен от спам-ботов. Чтобы увидеть его, у Вас должен быть включен Java-Script Пропозиції та зауваження також можна надсилати на адресу Державної регуляторної служби України: 01011, м. Київ, вул. Арсенальна, буд. 9/11, e-mail:   Этот адрес e-mail защищен от спам-ботов. Чтобы увидеть его, у Вас должен быть включен Java-Script Оприлюднено проєкт наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» Державна податкова служба України представляє проєкт наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – проєкт наказу). Проєкт наказу розроблено відповідно до пункту 20.2 статті 20 розділу I Податкового кодексу України та Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 375. Метою проєкту наказу є забезпечення прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у відповідності до норм чинного законодавства. Розробником проєкту наказу є Державна податкова служба України. Зауваження та пропозиції стосовно проєкту наказу надавати у письмовій та електронній формі протягом місяця з дня публікації цього оголошення за наступними адресами: Державна податкова служба України: 04655, МПС, м. Київ - 53, Львівська площа, 8., e-mail:  Этот адрес e-mail защищен от спам-ботов. Чтобы увидеть его, у Вас должен быть включен Java-Script Міністерство фінансів України, 01008, м. Київ-8, вул. Грушевського, 12/2, e-mail:   Этот адрес e-mail защищен от спам-ботов. Чтобы увидеть его, у Вас должен быть включен Java-Script Пропозиції та зауваження також можна надсилати на адресу Державної регуляторної служби України: 01011, м. Київ, вул. Арсенальна, буд. 9/11, e-mail:   Этот адрес e-mail защищен от спам-ботов. Чтобы увидеть его, у Вас должен быть включен Java-Script Підприємець-єдинник перевищив допустимий розмір доходу: що треба знати? Головне управління ДПС у Харківській області нагадує підприємцям про наслідки перевищення допустимого розміру доходу при застосуванні спрощеної системи оподаткування. Підприємці - платники єдиного податку 1-ї групи, які у календарному кварталі перевищили обсяг доходу 300 тис. грн., з наступного календарного кварталу за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку 2-ї або 3-ї групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування. Такі платники до суми перевищення зобов’язані застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15%. Платники єдиного податку 2-ї групи, які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу 1,5 млн грн, в наступному податковому (звітному) кварталі за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку 3-ї групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування. Такі платники до суми перевищення зобов’язані застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15%. Підприємці - платники єдиного податку 3-ї групи, які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу 5 млн грн, до суми перевищення застосовують ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків, а також зобов’язані перейти на загальну систему оподаткування.     У всіх випадках Заяви  подаються не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу. Створення та подання фінансової звітності можливо за допомогою Електронного кабінету Платники податку на прибуток подають разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ. Норми встановлені п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Фінансова звітність, що складається та подається відповідно до п. 46.2     ст. 46 ПКУ, зокрема, платниками податку на прибуток є додатком до податкової декларації з податку на прибуток та її невід’ємною частиною. Подання документів засобами електронного зв’язку в електронній формі здійснюється платниками відповідно до норм ПКУ та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (далі – Порядок № 557). Згідно з п. 3 розділу ІІ Порядку № 557 платник, зокрема, створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів. Для платників податків, які відповідно до п. 49.3 ст. 49 ПКУ обрали спосіб подання звітності засобами електронного зв’язку в електронній формі (у тому числі і за допомогою Електронного кабінету), на вебпорталі ДПС України ведеться та підтримується в актуальному стані рубрика «Електронна звітність». У рубриці «Головна>Електронна звітність>Платникам податків про електронну звітність>Повідомлення платникам податків про подання електронної звітності» викладено повідомлення щодо приймання та обробки фінансової звітності за різними форматами. При створенні звітності, яка подається до Державної податкової служби України і Державної служби статистики України, слід використовувати формати з першою літерою «S». Звітність, яка подається тільки до Державної податкової служби України, формується за форматами з першою літерою «J». Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС (http://tax.gov.ua/). У відкритій та приватній частинах Електронного кабінету в розділі «Допомога» розміщено допомогу щодо створення електронних документів за допомогою режиму «Введення звітності». В режимі «Введення звітності» приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету користувач має можливість створювати, редагувати, підписувати та надсилати звітність, зокрема фінансову. При формуванні відповідної фінансової звітності користувач самостійно встановлює фільтр за параметрами: «рік», «період», «тип форми» та обирає необхідну форму фінансової звітності за звітний період, щодо якого здійснюється звітування/уточнення. В наступному вікні обирає «стан документа» (звітний документ/новий звітний документ/уточнюючий документ) та відповідний територіальний орган ДПС: «регіон», «район». Щодо адміністрування акцизного податку та застосування штрафних санкцій ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/396036.html повідомила наступне. З 20 жовтня 2019 року набрали чинності зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), внесені Законом України від 20 вересня 2019 року № 129-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг» (далі – Закон № 129), а саме: - штрафні санкції за порушення порядку реєстрації акцизних накладних та розрахунків коригування до таких акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних (підпункти 120².1 – 120².3 ст. 120² ПКУ) не застосовуються до акцизних накладних/розрахунків коригування, які платник зобов’язаний скласти з 01 липня по 30 листопада 2019 року; - штрафні санкції за відсутність з вини платника податку реєстрації акцизних складів у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового платником податку – розпорядником акцизного складу (п. 128¹.2 ст. 128¹ ПКУ) застосовуються з 01 жовтня 2019 року; - штрафні санкції за незабезпечення з вини розпорядника акцизного складу своєчасного подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового (п.128¹.3 ст. 128¹) застосовуються з 01 січня 2020 року; - підтвердження факту цільового використання бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів для погашення податкових векселів, виданих з 01 січня до 30 листопада 2019 року (включно) виробниками та імпортерами бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів згідно з п. 229.8 ст. 229 ПКУ, здійснюється шляхом подання такими виробниками та імпортерами до контролюючого органу – векселедержателя копій первинних документів, що підтверджують здійснення операцій, зазначених у п. 26 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ; Разом з цим наводимо редакцію нового п. 28, яким доповнено підрозділ 5 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ: «28. Платники податку мають право зареєструвати в Єдиному реєстрі акцизних накладних другий примірник акцизних накладних, складених у порядку, передбаченому п. 23 цього підрозділу, за умови, що перший примірник такої акцизної накладної зареєстрований в Єдиному реєстрі акцизних накладних згідно з п. 23 цього підрозділу. У разі зазначення в акцизній накладній, складеній відповідно до п. 23 цього підрозділу, перший примірник якої зареєстрований в Єдиному реєстрі акцизних накладних, а другий примірник не зареєстрований в Єдиному реєстрі акцизних накладних, помилкових реквізитів особи, що отримує пальне, або у визначених у підпунктах «з» та «и» п. 231.1 ст. 231 ПКУ реквізитах акцизного складу або акцизного складу пересувного, на який отримано пальне: а) платник, який склав перший примірник акцизної накладної, складає другий примірник такої накладної, в якому зазначає правильні реквізити особи, що отримує пальне, або акцизного складу/акцизного складу пересувного, на який отримано пальне, та в день складання направляє такий примірник особі, що отримує пальне; б) особа, що отримує пальне, реєструє другий примірник акцизної накладної в Єдиному реєстрі акцизних накладних не пізніше трьох календарних днів, після дня отримання другого примірника акцизної накладної.»  Нагадуємо, що 20 вересня 2019 року Верховною Радою України прийнято Закон № 129. Прийнятий Закон № 129 опубліковано 19.10.2019 у газеті «Голос України» № 200, 23.10.2019 у газеті «Урядовий кур’єр» № 202. Суб’єкти господарювання, які надають в оренду приміщення на неповний робочий день, обчислюють земельний податок на загальних підставах Відповідно до п.п. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 та п.п. 265.1.3 п. 265.1 ст. 265 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) плата за землю у складі податку на майно належить до місцевих податків. Сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів (п. 12.3 ст. 12 ПКУ). Ставки земельного податку з урахуванням п.п. 12.4.1 п. 12.4 ст. 12 ПКУ встановлюються сільськими, селищними, міськими радами та радами об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах ставок, визначених ст. 274 ПКУ (ставки земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження)) та ст. 277 ПКУ (ставки земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено). Згідно із п. 274.1 ст. 274 ПКУ ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування – не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для лісових земель – не більше 0,1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки. Ставка земельного податку встановлюється у розмірі не більше 12 відсотків від їх нормативної грошової оцінки за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб’єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності) (п. 274.2 ст. 274 ПКУ). Ставка земельного податку за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів або в межах населених пунктів, встановлюється у розмірі, зокрема, не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по області, а для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по області, а для лісових земель – не більше 0,1 відсотка від нормативної грошової оцінки площі ріллі по області (п. 277.1 ст. 277 ПКУ). Нормами ПКУ не передбачено ставок земельного податку за площі, що надаються в оренду на неповний робочий день (кілька годин на тиждень або день). Отже, суб’єкти господарювання, які надають в оренду приміщення на неповний робочий день, обчислюють земельний податок на загальних підставах. ФОП – «загальносистемник»: строки подання податкової декларації про майновий стан і доходи та сплати ПДФО Фізичні особи – підприємці (далі – ФОП) подають до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені ПКУ для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб. Норми встановлені п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). При цьому податкова декларація подається за звітний (податковий) період, який дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб – ФОП, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п.п. 49.18.5 п. 49.18   ст. 49 ПКУ). Підпунктом 177.5.1 п. 177.5 ст. 177 ПКУ визначено, що авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) розраховуються платником ПДФО самостійно згідно з фактичними даними, зазначеними у Книзі обліку доходів і витрат, кожного календарного кварталу та сплачуються до бюджету до 20 числа місяця, наступного за кожним календарним кварталом  (до 20 квітня, до 20 липня і до 20 жовтня). Авансовий платіж за четвертий календарний квартал не розраховується та не сплачується. Якщо результатом розрахунку авансового платежу за відповідний календарний квартал є від’ємне значення, то авансовий платіж за такий період не сплачується. Остаточний розрахунок ПДФО за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року ПДФО на підставі документального підтвердження факту його сплати. Надмірно сплачені суми ПДФО підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку або поверненню платнику ПДФО в порядку, передбаченому ПКУ (п.п. 177.5.3 п. 177.5 ст. 177 ПКУ). Згідно з п. 57.1 ст. 57 ПКУ платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПКУ. Пунктом 177.11 ст. 177 ПКУ визначено, що ФОП в податковій декларації поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначати інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи. Крім того, ФОП, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності за їх рішенням, подають податкову декларацію за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від проведення підприємницької діяльності, протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності. У разі проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП за її рішенням останнім базовим податковим (звітним) періодом є період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду, до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності. Про розмір та порядок сплати річної плати за ліцензію на виробництво алкогольних напоїв або тютюнових виробів Частиною першою ст. 4 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 481) встановлено річну плату за ліцензії на виробництво, зокрема, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, для суб’єктів господарювання первинного виноробства у розмірі 780 гривень. Ліцензії видаються терміном на п’ять років, а плата за них справляється щорічно (частина друга ст. 4 Закону № 481). Згідно з частиною третьою ст. 4 Закону № 481 плата за ліцензії справляється до початку виробництва зазначеної продукції органом, що видає ліцензії, у розмірах, встановлених Законом № 481, і зараховується до місцевих бюджетів. Не дозволяється сплата за весь термін дії ліцензії (частина п’ята  ст. 4 Закону № 481). Частиною шостою ст. 4 Закону № 481 встановлено, що сплата чергового платежу за ліцензії здійснюється у розмірах, встановлених Законом № 481, і справляється за кожний наступний щорічний термін дії ліцензії. Оподаткування ПДФО матеріальної допомоги, яка надається роботодавцем систематично Для цілей розділу IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ) заробітна плата – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом. Норми встановлені п.п. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 ПКУ. Об’єктом оподаткування ПДФО резидента є загальний місячний оподатковуваний дохід (п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПКУ). До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту)  (п.п. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 ПКУ). Отже, якщо виплата матеріальної допомоги має систематичний характер і така допомога надається всім або більшості працівникам, наприклад, допомога на оздоровлення, при цьому її виплати передбачені положеннями про оплату праці найманих працівників (колективним договором, галузевою угодою тощо), прийнятими згідно з нормами трудового законодавства, то така матеріальна допомога з метою оподаткування прирівнюється до заробітної плати і вся сума такої допомоги включається до загального місячного оподатковуваного доходу платника податку і оподатковується за ставкою 18 відсотків, встановленою      п. 167.1 ст. 167 ПКУ, з врахуванням вимог п. 164.6 ст. 164 ПКУ. Якщо працедавець надає окремим працівникам нецільову благодійну (матеріальну) допомогу за їх заявами у зв’язку з особистими обставинами, яка носить разовий характер, наприклад на вирішення соціально-побутових потреб, то її оподаткування регулюється п. 170.7 ст. 170 ПКУ. Згідно з абзацом третім п.п. 170.7.1 п. 170.7 ст. 170 ПКУ нецільовою вважається допомога, яка надається без встановлення умов або напрямів її витрачання. Згідно з абзацом першим п.п. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 ПКУ не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами – юридичними або фізичними особами на користь платника ПДФО протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, встановленого на 1 січня такого року, (у 2019 році – 2 690,00 гривень).  Сума перевищення допомоги над вказаним розміром включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО згідно з п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ і підлягає оподаткуванню у джерела виплати за ставкою встановленою п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відсотків). Забудовник оформив правовстановлюючі документи на готове новозбудоване житло на себе: наслідки з ПДВ Відповідно до п.п. 197.1.14 п. 197.1 ст. 197 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання житла (об’єктів житлового фонду), крім їх першого постачання. У цьому підпункті перше постачання житла (об’єкта житлового фонду) означає: а) першу передачу готового новозбудованого житла (об’єкта житлового фонду) у власність покупця або постачання послуг (включаючи вартість придбаних за рахунок виконавця матеріалів) із спорудження такого житла за рахунок замовника; б) перший продаж реконструйованого або капітально відремонтованого житла (об’єкта житлового фонду) покупцю, який є особою іншою, ніж власник такого об’єкта на момент виведення його з експлуатації (використання) у зв’язку з такою реконструкцією або капітальним ремонтом, або постачання послуг (включаючи вартість придбаних за рахунок виконавця матеріалів) на таку реконструкцію чи капітальний ремонт за рахунок замовника. Отже, якщо після завершення будівництва правовстановлюючі документи на новозбудоване житло оформлюються на підприємство – забудовника, операцією з першого постачання житла буде вважатися операція з подальшої передачі забудовником такого житла у власність іншим особам (фізичним чи юридичним особам – покупцям). Ознака доходу, за якою відображається у податковому розрахунку за ф. 1ДФ сума стипендії Відповідно до п.п.165.1.26 п.165.1 ст.165 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума стипендії (включаючи суму її індексації, нараховану відповідно до закону), яка виплачується учню, студенту, курсанту військових навчальних закладів, ординатору, аспіранту або ад’юнкту, але не вище ніж сума, визначена в абзаці першому п.п.169.4.1 п.169.4 ст.169 ПКУ, тобто це сума, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень, у 2019 році – це 2690 грн. на місяць (1921 грн. х 1,4). У разі наявності перевищення, сума такого перевищення стипендії  підлягає оподаткуванню під час її нарахування (виплати) за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ, тобто, 18 %. Довідником ознак доходів, наведеним у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами та доповненнями,  встановлено, що сума стипендії (включаючи суму її індексації, нараховану відповідно до закону), яка виплачується учню, студенту, курсанту військових навчальних закладів, ординатору, аспіранту або ад’юнкту, відображається у податковому розрахунку за ф. 1ДФ під ознакою доходу «150». Враховуючи викладене, сума стипендії (включаючи суму її індексації), яка виплачується учню, студенту, курсанту військових навчальних закладів, ординатору, аспіранту або ад’юнкту у тому числі та, що перевищує встановлений граничний розмір, відображається в податковому розрахунку за ф. 1ДФ під ознакою доходу «150». Фінансова звітність, яка подається неприбутковими організаціями разом із звітом про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації Неприбутковими установами та організаціями (крім неприбуткових установ та організацій, які підпадають під критерії мікропідприємств, малих підприємств, бюджетних установ) разом зі звітом про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (далі – Звіт) подаються Баланс, Звіт про фінансові результати, Звіт про рух грошових коштів, Звіт про власний капітал та Примітки до річних звітів (форми №№ 1-5). Неприбуткові установи, організації, які підпадають під критерії мікропідприємств, малих підприємств, подають скорочену за показниками фінансову звітність (Фінансовий звіт малого підприємництва, Фінансовий звіт мікропідприємства) у складі Балансу і Звіту про фінансові результати (форми№ 1-м, № 2-м або № 1-мс, № 2-мс). Суб’єкти державного сектора разом зі Звітом подають наступні форми фінансової звітності: Баланс (форма № 1-дс) та Звіт про фінансові результати (форма № 2-дс), Звіт про рух грошових коштів (форма № 3-дс), Звіт про власний капітал (форма № 4-дс), Примітки до річної фінансової звітності (форма № 5-дс).   Підтвердженням подання фінансової звітності разом з Звітом є позначка «+» в Звіті у клітинці «ФЗ» таблиці «Наявність додатків» та у таблиці «Наявність поданих до Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації додатків – форм фінансової звітності». Неприбутковою організацією проставляється позначка у тих графах таблиці, що відповідають назвам форм фінансової звітності, поданої разом зі Звітом. ФОП нараховують ЄВ на заробітну плату осіб з інвалідністю за ставкою 8,41% Законом України від 23.11.2018 № 2628-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» внесено зміни  до част.13 ст.8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування". Відповідно до внесених змін, з 01 січня 2019 року ФОП до заробітної плати найманих працівників, що є особами з інвалідністю, мають право  застосовувати ставку єдиного соціального внеску у розмірі 8,41% . Нагадуємо, що до набуття чинності вказаними змінами до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", ставка єдиного внеску 8,41% до заробітної плати осіб з інвалідністю поширювалась лише на роботодавців - юридичних осіб, фізичні особи - підприємці сплачували ЄСВ за  найманих працівників – інвалідів за загальною ставкою 22%. Як оформити трудові відносини з найманим працівником? Порядок оформлення трудових відносин із найманими працівниками  однаковий для всіх роботодавців: юридичних та фізичнихосіб-підприємців. Кодексом законів про працю України від 10.12.1971 регулюються трудові відносини всіх працівників, визначаються засади і гарантії здійснення громадянами права розпоряджатися своїми здібностями до праці, гарантуютьсякожному права на працю з оплатою не менше мінімального розміру, встановленого державою. Стаття 21 Кодексу законів про працю України визначає, що трудовий договір – це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. ФОП повинні укладати трудові договори з найманими працівниками. Порядок укладення трудового договору регулюється статтею 24 КЗпП, де зокрема, визначається, що трудовий договір укладається в письмовій формі. При укладенні трудового договору громадянин зобов’язаний подати паспорт чи інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, –документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я та інші документи. Трудовий договір вважається укладеним лише після підписання його роботодавцем і працівником та оформлення наказу чи розпорядження про прийняття працівника на роботу. Статтею 24 КЗпП передбачено, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.               ГУ ДПС у Київській області нагадує, що до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором, оформленим наказом,потрібно  подати повідомлення до ДПС України за формою, встановленою постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015  №413 «Про порядок повідомлення Державної фіскальної служби та її територіальних органів про прийняття працівника на роботу» в один із таких способів : - засобами електронного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису; - на паперових носіях разом з копією в електронній формі; - на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами. Порядок отримання податкової соціальної пільги Відповідно до п.п.169.2.1 п.169.2 ст.169 Податкового кодексу України податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого платнику податку місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування (виплати). Платник податку повинен подати роботодавцю заяву в якій зазначити про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги - п.п. 169.2.2 п.169.2 ст.169 ПКУ. Застосовування податкової соціальної пільги до нарахованих у вигляді заробітної плати доходів розпочинається з дня отримання роботодавцем заяви платника податку про застосування пільги та документів, що підтверджують таке право. У податковій звітності роботодавцем відображаються всі випадки застосування або незастосування податкової соціальної пільги згідно з отриманими від платників податку заявами про застосування пільги, а також заявами про відмову від такої пільги. Нормами ПКУ не передбачено щорічне подання заяви про застосування пільги, проте, у разі якщо у платника податків виникає право на застосування податкової соціальної пільги з інших підстав ніж ті, що були зазначені у попередній заяві, то такий платник повинен надати нову заяву з відповідними підтверджуючими документами. Погашення спадкоємцям податкових зобов’язань у разі смерті фізичної особи підприємця Відповідно до п.п. 65.10.2 Податкового кодексу України внесення до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків запису про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця чи незалежної професійної діяльності фізичної особи здійснюється у разі смерті такої фізичної особи, що підтверджується свідоцтвом про смерть (витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, інформацією органу державної реєстрації актів цивільного стану).      Згідно з п. 99.1 ст. 99 ПКУ виконання грошових зобов’язань та/або погашення податкового боргу фізичної особи (у тому числі фізичної особи – підприємця, фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність) у разі її смерті або оголошення судом померлою здійснюється її спадкоємцями, які прийняли спадщину (крім держави), в межах вартості майна, що успадковується, та пропорційно частці у спадщині на дату її відкриття. Претензії спадкоємцям пред’являються контролюючими органами в порядку, встановленому цивільним законодавством України для пред’явлення претензій кредиторами спадкодавця. Після закінчення строку прийняття спадщини грошові зобов’язання та/або податковий борг спадкодавця стають грошовими зобов’язаннями та/або податковим боргом спадкоємців. Протягом строку прийняття спадщини на грошові зобов’язання та/або податковий борг спадкодавців пеня не нараховується. У разі переходу спадщини до держави грошові зобов’язання померлої фізичної особи припиняються. Пунктом 162.3 ст. 162 ПКУ встановлено, що у разі смерті платника податку або оголошення його судом померлим чи визнання безвісно відсутнім податок за останній податковий період справляється з нарахованих на його користь доходів. Відповідно до цього останнім податковим періодом вважається період, який закінчується днем, на який відповідно припадає смерть такого платника податку, винесення такого судового рішення. У разі відсутності нарахованих доходів податок сплаті не підлягає. Особою, відповідальною за погашення грошових зобов’язань чи податкового боргу платника податків, є стосовно фізичної особи, яка померла або визнана судом безвісно відсутньою або оголошена померлою, – особи, які вступають у права спадщини або уповноважені здійснювати розпорядження майном такої особи (п. 97.4 ст. 97 ПКУ). З 1 січня 2020 року змінюється форма податкової декларації про майновий стан і доходи З 1 січня 2020 року платники податків подаватимуть декларацію про майновий стан і доходи за новою формою. Відповідні зміни до форми податкової декларації внесені наказом Міністерства фінансів України від 25.04.2019 № 177 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859». Нова форма податкової декларації від діючої відрізняється деякими особливостями, а саме: доповнено рядок 8 декларації «категорія платника» новим критерієм «особа, яка заявляє право на податкову знижку», який застосовується для громадян, які декларують право на податкову знижку; розрахунок суми податку на доходи фізичних осіб, на яку зменшуються податкові зобов’язання при використанні права на податкову знижку, виокремлено у додаток Ф3; в декларації у розділі ІІ «доходи, які включаються до загального оподатковуваного доходу» додатково виокремлено доходи «нарахований (виплачений, наданий) у формі винагород та інших виплат відповідно до умов цивільно - правового характеру» та  «дохід, отриманий від фізичної особи – орендаря, який не є податковим агентом фізичної особи – орендодавця, від надання в оренду (суборенду, емфітевзіс) земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених у натурі (на місцевості), які розташовані за місцезнаходженням, відмінним від податкової адреси орендодавця»; Нагадуємо, що з 01.01.2019 сплата податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) з доходів, від надання в оренду (суборенду, емфітевзіс) земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених у натурі (на місцевості), здійснюється відповідно до Кодексу та Бюджетного кодексу України за місцезнаходженням таких земельних ділянок (часток, паїв), у зв’язку із чим в новій формі декларації передбачені деякі зміни у порядку розрахунку податкових зобов’язань з податку. У той же час акцентуємо увагу, що податкові зобов’язання по військовому збору з доходів,  отриманих від фізичної особи – орендаря, який не є податковим агентом фізичної особи – орендодавця, від надання в оренду (суборенду, емфітевзіс) земельних ділянок, земельних часток (паїв) відповідно до вимог Кодексу визначаються в податковій декларації. При цьому сплата таких зобов’язань з військового збору здійснюється за податковою адресою. Наближається граничний термін подання платниками звітності з податку на прибуток за 9 місяців 2019 року Наближається граничний термін подання платниками звітності з податку на прибуток за 9 місяців 2019 року (11 листопада 2019 року). Нагадуємо про зміни до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємства (далі – Декларація), внесені наказом Міністерства фінансів України від 19.10.2018 №842, а саме: поле 9 заголовної частини Декларації «Особливі відмітки» доповнено новою категорією «платника єдиного податку»; додаток ЗП до рядка 16 ЗП Декларації доповнено новим рядком 16.5 «Сума сплаченого за поточний податковий (звітний) період акцизного податку за зареєстрованими акцизними накладними на важкі дистиляти (газойль), що класифікують у товарних під категоріях 2710 19 43 00, 2710 19 46 00, 2710 19 47 10 згідно з УКТ ЗЕД, якщо вони були використані для транспортних засобів, що класифікуються у товарних підкатегоріях 8602 10 00 00, 8704 10 10 10 згідно з УКТ ЗЕД. Залишок суми, не врахований у зменшення за поточний податковий (звітний) період, не зменшує податок на прибуток у наступних податкових (звітних) періодах (пункт 15 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України)»; додаток РІ до рядка 03 РІ Декларації, в якому згруповані всі різниці, на які збільшується (зменшується) фінансовий результат, передбачені Податковим кодексом України з посиланням на відповідні норми, викладено у новій редакції. Завжди, багато запитань викликає складання та подання Декларації. Тож нагадуємо основні правила. Невід’ємною частиною Декларації та додатком до неї згідно з п. 46.2 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) є фінансова звітність. Підтвердженням подання фінансової звітності є відмітка в таблиці «Наявність додатків» у графі «ФЗ» Декларації. У таблиці «Наявність поданих форм фінансової звітності» проставляється відмітка про ті форми, які подаються. Відповідно до п. 137.4 ПКУ податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. У п. 137.5. ПКУ передбачено, які платники податку на прибуток можуть подавати лише річну податкову декларацію. Це, зокрема: новостворені підприємства; виробники сільськогосподарської продукції; підприємства, річний дохід яких не перевищує        20 млн.грн. Платники податку на прибуток, які ведуть бухгалтерський облік за національними стандартами (крім неприбуткових установ та організацій), разом із Декларацією за календарний квартал, півріччя, три квартали подають проміжну фінансову звітність наростаючим підсумком з початку звітного року у складі, передбаченому абзацом третім п. 1 розд. II НП(С)БО 1: Баланс (форма №1); Звіт про фінансові результати (форма №2). Платники податку на прибуток, які ведуть бухгалтерський облік за міжнародними стандартами, подають згідно з п. 10 МСБО 1 проміжну фінансову звітність, яка складається з повного комплекту: Звіт про фінансовий стан на кінець періоду; Звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід за період; Звіт про зміни у власному капіталі за період; Звіт про рух грошових коштів за період; Примітки, які містять стислий виклад суттєвих облікових політик та інші пояснення; Звіт про фінансовий стан на початок найбільш раннього порівняльного попереднього періоду, коли суб’єкт господарювання застосовує облікову політику ретроспективно або здійснює ретроспективний перерахунок статей своєї фінансової звітності, або коли він перекласифікує статті своєї фінансової звітності, або відповідно до п.8 МСБО 34 – комплекту стислої фінансової звітності. Щодо черговості подання фінансової звітності та Декларації, то контроль наявності поданих додатків форм фінансової звітності до Декларації здійснюється серед поданих раніше та зареєстрованих в центральній базі даних чинних форм фінансової звітності за відповідний звітний період («ЗІР» категорія 102.23.02.). Отже, фінансова звітність може бути подана раніше, а Декларація – після подання фінансової звітності, але не пізніше 40 календарного дня, що настає за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу. Сергій Верланов: рішення для програмних РРО від ДПС будуть надаватися і обслуговуватися безкоштовно Голова ДПС Сергій Верланов сьогодні відвідав форум «Attractive Ukraine: Checkpoint 2019», на якому обговорювались і генерувалися реальні кроки по відновленню кредитування. Сприятлива податкова політика і податкове адміністрування допоможе фінансовому зміцненню підприємств, підвищить їх рейтинг як позичальників. А відтак, і розширить доступ до банківських кредитів. Голова ДПС розповів про перші кроки і перспективи реформування Податкової служби, яке має на меті підвищення добровільності сплати податків. За словами Сергія Верланова, для досягнення цієї мети ДПС розбудовуватиме податкові сервіси, замість силового тиску на бізнес підвищуватиме рівень аналітичної роботи для виявлення ризикових операцій. «Це дозволить суттєво зменшити кількість перевірок. Зараз ми проводимо 5 тис. планових та 15 тис. позапланових перевірок щорічно. Переорієнтація на інтелектуальну роботу дозволить перевіряти тільки ризикових платників.  Як результат - збільшиться відсоток сплати за результатами перевірок – з нинішніх 10-15% до 40%. Також плануємо зменшити кількість судових справ. Судитися з платниками будемо тільки за наявності залізної доказової бази», – розповів Сергій Верланов. За словами очільника ДПС, податкова служба вже розпочала кадрове перезавантаження – оголошені конкурси на заміщення 82 посад в Офісі великих платників податків Державної податкової служби. «Одним із головних викликів для нас сьогодні є забезпечення виконання законів, якими впроваджуються нові правила використання РРО. З 1 січня ми маємо надати для тестування всім бажаючим безкоштовні програмні реєстратори розрахункових операцій, які також будуть безкоштовними і в обслуговуванні. Це пряма норма закону. І ми зараз працюємо над  тим, щоб виконати цю вимогу», - зазначив Сергій Верланов. Усе про РРО - харківські податківці роз’яснюють законодавчі новації Фахівці Головного управління податкової служби області провели семінар для підприємців та представників громадськості Обласної організації профспілки підприємців Харківщини. Головна тема -  впровадження реєстраторів розрахункових операцій та зміни, які очікують підприємців у зв’язку з введенням в дію  вказаних законодавчих новацій. Співробітники управління податкових перевірок, трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування ГУ ДПС області проінформували учасників заходу щодо термінів введення законів, та яких категорій платників це буде стосуватися. Так, до  1 жовтня 2020 РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої - четвертої груп незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких не перевищує 1 млн. гривень, окрім реалізації: - технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту; - лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров'я. Тобто ФОП з доходом менше 1 млн грн на рік до 1 жовтня 2020 року не застосовують РРО.  З 1 жовтня 2020 року правила запрацюють для так званих "груп ризику":  З 1 січня 2021 року РРО застосовуватимуть усі платники єдиного податку 2-4 групи. Окремо податківці звернули увагу, що впровадження реєстраторів розрахункових операцій не створює додаткового тиску на бізнес. Спрощена система оподаткування жодним чином не змінилася. Під дію  законів не підпадають платники єдиного податку, що належать до І групи, тобто чий річний дохід не перевищує 300 тисяч гривень. А це значна частина представників малого бізнесу. Тих, хто має використовувати реєстратори розрахункових операцій, держава не зобов’язуватиме купувати класичні касові апарати: суб'єкти господарювання можуть безкоштовно користуватися новітніми програмними РРО. Роз’яснювальна робота триває. Понад 83 тисячі платників податків Харківщини скористалися послугами електронного кабінету платника Електронні послуги та сервіси від податкової служби стають все більш популярними. Це зручно та швидко. В Головному управлінні податкової служби Харківської області підтверджують цей факт статистикою. З початку поточного року послугами безкоштовного сервісу «Електронний кабінет» скористались 83,1 тис. платників податків, які подали за допомогою сервісу понад 658,4 тис. документів податкової звітності до територіальних органів ДПС у Харківській області.  «Електронний кабінет» – дуже зручний сервіс. Взаємодія між ДПС та платниками податків здійснюється у режимі реального часу за допомогою персональних комп’ютерів і смарт-пристроїв без встановлення спеціалізованого програмного забезпечення. Знайти «Електронний кабінет» можна за адресою https://cabinet.tax.gov.ua/ а також на офіційному веб-порталі ДПС України. Вхід до особистого кабінету здійснюється платником при наявності електронного цифрового підпису (ЕЦП), який можна отримати у будь-якому Акредитованому центрі сертифікації ключів, а також безкоштовно у кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС України (скорочено – КНЕДП ІДД ДПС) http://acskidd.gov.ua/. Ми допоможемо галузі «обілитися», - Сергій Верланов на робочій нараді з питань розвитку спиртової галузі Сьогодні в Тернополі відбулася робоча нарада з питань розвитку спиртової галузі під головуванням Президента Володимира Зеленського. Участь у нараді також взяв Голова ДПС Сергій Верланов, який висвітлив проблеми податкового регулювання обігу спирту і лікеро-горілчаної продукції і запропонував конкретні кроки детінізації спиртової галузі. Спиртова галузь має високий потенціал для розвитку: в минулому році  виробництво спирту становило 7,2 млн дал., що склало лише близько 11 % від показників 1980-х років, коли галузь демонструвала найкращі результати.  З існуючих 84 виробничих майданчиків з виробництва спирту фактично працює тільки 17. Як результат галузь демонструє відверто низькі показники сплати податків. За 10 місяців 2019 року ДП «Укрспирт» було сплачено до державного бюджету 194,9 млн грн. Скорочується також  виробництво та реалізація лікеро-горілчаних виробів.  Очільник ДПС наголосив, що стимулом для розвитку спиртової галузі може стати нарощування експорту. «Нові ринки збуту забезпечать як диверсифікацію діяльності спиртових підприємств, розширення ланцюжків створення доданої вартості в Україні, так і сформують високу конкурентоспроможність галузі. Нова податкова гарантує безперебійне та оперативне відшкодування ПДВ тим підприємствам, які здійснюють експорт продукції чесно без маніпуляцій з податковою звітністю», - пообіцяв Сергій Верланов.  На його переконання, напівлегальне функціонування галузі гальмує «білий» розвиток. Завдання ДПС - допомогти галузі «обілитися». «Наші підрозділи будуть посилено використовувати аналітичну складову, непрямі методи у визначенні податкової бази, фіскалізацію від виробництва сприту, імпорту продукції до її кінцевого споживання», - окреслив кроки ДПС Сергій Верланов. Посиленню контролю сприятимуть запровадження відеофіксації при розливі лікеро-горілчаної продукції на підприємствах, введення в обіг електронної акцизної марки із QR кодом, а також запуск мобільного додатку «Легальний акциз», який дозволяє здійснювати громадський контроль за нелегальним обігом алкоголю та тютюну. Цей додаток забезпечить можливість подачі скарг громадянами.   Легалізації галузі сприятимуть повна взаємодія податкової служби, митної служби, податкової міліції, національної поліції. «Всі ці заходи ми робитимемо виключно в цілях формування прозорої, конкурентоспроможної, високоприбуткової, брендової галузі України», - наголосив Сергій Верланов. Мешканці Харківщини наповнюють бюджети – майже 37 млрд. грн. податків і зборів В Головному управлінні ДПС у Харківській області проінформували, що протягом десяти місяців 2019 року мешканці регіону сплатили до бюджетів усіх рівнів в сумі 36824,7 млн. гривень. Вказана сума перевищила минулорічну на 6513 млн. гривень. Темп росту збору платежів склав 121,5 відсотків.  У розрізі платежів до Зведеного бюджету надійшло: Податку на доходи фізичних осіб – 10970,5 млн.грн. ( плюс 1677 млн.грн. до минулорічного показника); ПДВ – 5029 млн.грн. (плюс 947,1млн.грн); Податку на прибуток – 2192 млн.грн. (плюс 962,4 млн.грн); Єдиного податку – 2539 млн.грн.( плюс 453,4млн.грн.) Земельного податку та орендної плати – 1588,6 млн.грн. (+ 279,5 млн.грн);  Рентної плати – 12629,2 млн.грн., що більше на 1985,2 млн.грн. минулорічного показника. При цьому, до Державного бюджету за січень-жовтень забезпечено 22834,5 млн.грн, що на 4334,5 млн. грн або на 23,4 % більше ніж за відповідний  період минулого року. До місцевих бюджетів -  13990,3 млн. грн, що на 18,4%  або на 2178,4 млн. грн більше минулорічного показника. Шкільні канікули з користю продовжуються Фахівці ГУ ДПС у Харківській області спільно з Харківським міським центром зайнятості продовжують роз’яснювальну роботу з підростаючим поколінням. Під час осінніх канікул для учнів харківських шкіл податківці організували ряд заходів, під час яких молодь знайомлять з особливостями роботи на держслужбі та розповідають про податкову систему України. Але ж канікули на те й канікули, щоб розважатися. Тому поряд із  спілкуванням на серйозні теми, податківці влаштовують екскурсії та прогулянки для школярів. Сьогодні завітали до Музею історії та залізничної техніки Південної залізниці, прогулялися по чудовій Привокзальній площі та провели вікторину на податкову тематику. Ось так, з новими знаннями, з яскравими враженнями можна й до школи йти! До нових зустрічей! Харків’яни піклуються про добробут громад: до місцевих бюджетів доправили майже 14 мільярдів гривень податків і зборів Наповнені місцеві бюджети – економічна та соціальна стабільність в регіоні. Мешканці Харківщини розуміють це, своєчасно та в повному обсязі сплачуючи податки. Головне управління податкової служби області звітує:  за десять місяців 2019 року місцеві бюджети поповнились на 13990 млн. грн., що на 18,4 % або на 2178,4 млн. грн. більше минулорічного показника. При цьому, основним джерелом надходження до місцевого бюджету є податок на доходи фізичних осіб. За січень-жовтень 2019 року до бюджетів місцевих громад надійшло 8 184 млн. грн. цього податку. У порівнянні з аналогічним періодом 2018 року забезпечено приріст надходжень на 18,1 % або на 1 255,6 млн. гривень. Ізюмські податківці провели акцію, спрямовану на подолання незадекларованої праці З метою подолання негативних тенденцій на ринку праці ізюмські податківці провели акцію «НІ зарплаті в «конверті»!» в місцях найбільшого скупчення населення міста. Під час заходу фахівці управління спілкувалися з працівниками торгівельних точок, закладів харчування та салонів краси. Податківці закликали їх відповідально ставитися до свого майбутнього, а також розповсюджували серед працівників, роботодавців та перехожих пам’ятки про трудові права громадян та переваги офіційного працевлаштування. Держслужбовці намагалися зосередити увагу громадян на тому, що отримання заробітної плати «у конверті» позбавляє працівника державних соціальних гарантій, негативно впливає на розмір пенсії у майбутньому. Фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків передбачає накладення значних штрафних санкцій Учасникам акції наголошено, що легалізація праці необхідна як працівникам, так і роботодавцям. Місцеві бюджети Харківщини отримали 8,2 мільярди гривень ПДФО Основним джерелом надходжень бюджетів місцевих громад є податок на доходи фізичних осіб. З початку року фактично надійшло 8 183,6 млн.грн. ПДФО. У порівнянні з минулим роком забезпечено приріст надходжень на 18,1 відс. або на 1 255,6 млн.грн. В Головному управлінні податкової служби регіону відзначають, що на збільшення сум ПДФО вплинула проведена робота щодо протидії нелегальній зайнятості та виплатам заробітних плат менше мінімально встановленого рівня. Комплекс заходів, що включає в себе роз’яснювальну роботу, впровадження соціально направлених проектів та контрольно-перевірочну діяльність, мали належний результат. Спостерігається суттєве збільшення й надходження єдиного податку. За 10  місяців 2019 року бізнесмени перерахували до місцевих бюджетів 2,5 млрд. грн. цього платежу, що на півмільярда гривень більше минулорічного періоду.   Зросли й суми земельного податку та орендної плати. У 2019 році надходження від користування землею за 10 місяців склали 1,6 млрд. грн. Це більше на 280 млн.грн. ніж в 2018 році. В ГУ ДПС області  закликають громадян  з відповідальністю та розумінням відноситися до своїх зобов’язань. Вчасно платити податки, не допускати виплату заробітної плати в «конвертах», оформлювати працівників офіційно. А найманим співробітникам рекомендують утриматися від сумнівного неофіційного заробітку без майбутнього. Семінар & консультації: податкові спікери роз’яснюють нововведення по РРО Активно долучились фахівці податкової служби Харківщини до роз’яснювальної роботи у зв’язку з прийняттям законів по впровадженню реєстраторів розрахункових операцій (ЗУ №128-IX та 129-IX від 20.09.2019). Днями відбувся черговий семінар для членів Асоціації приватних роботодавців. Податкові спікери - співробітники управління податкових перевірок, трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування ГУ ДПС області Віталій Білоус та Яна Засядько. Фахівці проінформували щодо змін, які очікують підприємців у зв’язку з введенням в дію вказаних законодавчих новацій, розповіли  про терміни введення законів, та яких категорій платників це буде стосуватися. Було безліч питань від підприємців щодо практичного застосування законодавчих норм під час ведення підприємницької діяльності. По кожному окремому випадку фахівці розбиралися та надавали відповідь. Так, присутніх цікавило як збільшення граничних розмірів доходу для ФОП-єдинників та ведення первинного обліку документів, так і застосування реєстраторів розрахункових операцій при здійсненні інтернет-торгівлі. Податківці підкреслюють, що впровадження реєстраторів розрахункових операцій не створить додаткового тиску на бізнес. Спрощена система оподаткування жодним чином не змінилася. Під дію  законів не підпадають платники єдиного податку, які належать до І групи, тобто чий річний дохід не перевищує 300 тисяч гривень. А це значна частина представників малого бізнесу. Тих, хто має використовувати реєстратори розрахункових операцій, держава не зобов’язуватиме купувати класичні касові апарати, є можливість  використання РРО на смартфонах та девайсах. Крім того, на семінарі був присутній журналіст @Українське радіо: Харків», який взяв інтерв’ю у наших спікерів. Інформацію наживо ви зможете прослухати у радіопередачі на хвилях українського радіо. Роз’яснювальна робота триває. Керівник податкової служби Харківщини Артем Єфремов узяв участь у відеоселекторній нараді В Державній податковій службі України відбулась апаратна нарада з робочих питань. На відеоселекторному зв’язку був присутній керівний склад  регіональних ДПС. Серед питань – результати наповнення бюджету в жовтні та  забезпечення бюджетних призначень у листопаді-грудні. Керівництвом ДПС України було відзначено роботу регіональних колективів у жовтні в частині забезпечення надходжень ПДВ та податку на прибуток і зростання темпу росту цих платежів. Зокрема на Харківщині відповідні завдання забезпечено у повному обсязі. За результатами 10  місяців 2019 року приріст по ПДВ склав 23,2 відс. або 947 млн. грн.(загальна сума надходжень по ПДВ за 10 місяців - 5 млрд.грн.). Майже вдвічі збільшились надходження податку на прибуток. До бюджету забезпечено 2,2 млрд. грн. Також було акцентовано увагу на важливості наповнення місцевих бюджетів.  За десять місяців 2019 року місцеві бюджети отримали 14 мільярдів гривень, що перевищило минулорічні надходження на 2,2 млрд.грн. В цілому по Харківщині надходження до бюджетів усіх рівнів склали 37 млрд.грн., що на 6,5 млрд.грн. більше минулорічного показника.   По завершенню відеоселекторної наради в.о. начальника ГУ ДПС у Харківській області Артем Єфремов поставив відповідні завдання перед колективом регіону. Керівник  звернув увагу на необхідність подальшого збереження стабільної динаміки надходжень та виконання усіх поставлених завдань. Харківський бізнес збільшив сплату єдиного податку на 453,4 млн гривень Суб’єкти господарювання Харківщини, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, протягом десяти місяців 2019 року сплатили до місцевих бюджетів області 2,5 млрд грн єдиного податку, що на 453,4 млн грн перевищує показник відповідного періоду минулого року. Лідерами зі сплати єдиного податку продовжують залишатися фізичні особи – підприємці. Ними сплачено до місцевих бюджетів 1,8 млрд гривень. У свою чергу, юридичними особами – платниками єдиного податку перераховано до місцевої казни 356,5 млн гривень. Четверта група «спрощенців» - це суб’єкти підприємництва аграрної галузі. Відтак, від місцевих аграріїв за 10 місяців 2019 року надійшло майже 348 млн грн єдиного податку. Серед фізичних осіб лідерами зі сплати податку є платники території обслуговування Центрального управління  - Шевченківського, Новобаварського та Холодногірського районів – 500 млн грн. А також  території обслуговування Київського управління - Московського та Київського районів – 496 млн грн. А ось серед аграріїв найбільше сплачують податків платники території обслуговування Салтівського управління - мешканці Куп’янського, Дворічанського, Великобурлуцького, Шевченківського, Вовчанського районів – 78,7 млн грн. Також в лідерах платники території обслуговування Південного управління - Валківського, Зачепилівського, Красноградського, Коломацького, Нововодолазького та Сахновщинського районів – 75,6 млн грн.   Звертаємо увагу, що єдиний податок у повному обсязі зараховується до  місцевих бюджетів. Саме тому, перераховуючи зазначений податок своєчасно та у повному обсязі, підприємці забезпечують фінансування поточних потреб та сприяють розвитку своєї громади. Підписано Меморандум про партнерство та співробітництво між ДПС та Радою бізнес-омбудсмена Сьогодні Голова ДПС Сергій Верланов та бізнес-омбудсмен в Україні Марчін Свєнчіцький підписали «Меморандум про партнерство та співробітництво між Державною податковою службою та Радою бізнес-омбудсмена». Голова ДПС зазначив, що податкова служба співпрацювала з Радою бізнес-омбудсмена у робочому режимі з дня свого створення, тому з моменту підписання Меморандуму починається нова сторінка такого співробітництва. «Ми вбачаємо безумовний позитив у співпраці з бізнес-омбудсменом. Це можливість для податкової служби, як органу державної влади, розуміти правильність власних дій, доцільність перетворень ще на етапі їх формування», – наголосив Сергій Верланов. За словами очільника ДПС,  від розуміння та ефективного вирішення проблем бізнесу, які фахово представлені Радою бізнес-омбудсмена, виграють обидві сторони – як платники податків, так і податкова служба. «З подвійною увагою ми ставимось до розгляду скарг, які супроводжуються бізнес-обмудсменом та узагальнених звітів щодо них.  Вони є дорожніми картами, заснованими на конкретних кейсах, які розглядаються нами в режимі он-лайн. Адже розуміння точкових проблем компаній, які звертаються до Ради бізнес-омбудсмена, – це шлях до розуміння системних проблем в реалізації податкової політики та ефективна можливість знаходження узгоджених рішень. Ми маємо спільну мету – забезпечити сприятливі умови для роботи бізнесу», – підкреслив Сергій Верланов. У свою чергу бізнес-омбудсмен в Україні Марчін Свєнчіцький висловив впевненість у ефективній співпраці у рамках Меморандуму з податковими органами на всіх рівнях. «Сьогоднішня подія – це підтвердження того, що ми разом зацікавлені у підвищенні довіри до органів державної влади, зменшенні тиску на підприємців та захисті їх законних інтересів», – наголосив Марчін Свєнчіцький. За 10 місяців платники податків перерахували до бюджету 489,9 млрд грн. У січні-жовтні до загального фонду Державного бюджету надійшло 489,9 млрд грн податків та платежів, що на 69,4 млрд грн більше, ніж за аналогічний період минулого року. Про це повідомив Голова Державної податкової служби України Сергій Верланов під час апаратної наради з керівниками структурних підрозділів та територіальних органів ДПС. Зокрема, індикатив січня-жовтня з податку на прибуток виконаний на 106,3 %. За цей період сплачено податку на прибуток у розмірі 78,1 млрд грн, що на 2,5 млрд грн більше, ніж за 10 місяців 2018 року. Надходження з ПДВ з вироблених в Україні товарів склали 198,4 млрд грн або «плюс» 23,7 млрд грн до січня-жовтня минулого року  (+13,6%). Також зросли надходження за основними податками і зборами до місцевих бюджетів. Загалом місцеві бюджети за січень-жовтень отримали 216,7 млрд грн. Для порівняння, за 10 місяців минулого року – 181,2 млрд грн. «Визначені бюджетом показники з надходження податків будуть виконані на 100%. Завдяки підвищенню ефективності аналітичної роботи зараз ми перекриваємо схеми ухилення від оподаткування, які існували роками. І будемо це робити і надалі. Ми працюємо на результат, який відображається у конкретних цифрах – сплаті податків до бюджету», – зазначив очільник ДПС Сергій Верланов. Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області
 

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить


Фотогалереи изюмчан

Кто он-лайн

Сейчас на сайте:
Гостей - 41

 
Служба недвижимости Вилима.

 
 
 
 
 

Сушка зерна и древесины на отходах
БЕСПЛАТНЫЕ ОБОИ ДЛЯ РАБОЧЕГО СТОЛА

Дизайн РА «Изюминка»