Главная
Ізюмське управління ГУ ДФС У Харківській області повідомляє Версия для печати Отправить на e-mail
24.10.2019
Як правильно сплатити єдиний податок на рахунки IBAN фізичним особам -підприємцям, що працюють на ІІІ групі спрощеної системи оподаткування

Для сплати єдиного податку в органах Казначейства відкриті два рахунки – з кодами класифікації доходів бюджету 18050401 та 18050400. Постає запитання, на який рахунок ФОП має перераховувати кошти? 
З цього приводу Державна податкова служба повідомляє таке: єдиний податок сплачується фізичними особами ІІІ групи на код 18050401 у разі реєстрації платника в містах з районним поділом. Наприклад, Дніпро, Запоріжжя, Харків та ін. 
ФОП, зареєстровані на інших територіях, мають сплачувати єдиний податок на код 18050400. Щодо складання акцизних накладних на операції з відпуску пального Щодо складання акцизних накладних на операції з відпуску пального з акцизного складу через паливороздавальні або оливороздавальні колонки у паливний бак транспортного засобу іншого суб’єкта господарювання – платника акцизного податку з реалізації пального. Відповідно до п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) реалізація пального – це будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності на таке пальне чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу / акцизного складу пересувного: до акцизного складу; до акцизного складу пересувного; для власного споживання чи промислової переробки; будь-яким іншим особам. Пунктом 231.1 ст. 231 Кодексу визначено обов’язок платника податку скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального або спирту етилового та зареєструвати її в Єдиному реєстрі акцизних накладних з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, зокрема при реалізації пального або спирту етилового. Згідно з п.п. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Кодексу не є акцизним складом паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або технічному обладнанні, пристрої. Відповідно до п.п. 14.1.6 1 п. 14.1 ст. 14 Кодексу акцизний склад пересувний – транспортний засіб (автомобільний, залізничний, морський, річковий, повітряний, магістральний трубопровід), на якому переміщується та/або зберігається пальне або спирт етиловий на митній території України. Отже, паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі, не може вважатись акцизним складом / акцизним складом пересувним. Пунктом 232.3 ст. 232 Кодексу визначено, що в системі електронного адміністрування реалізації пального або спирту етилового (далі – СЕА РПСЕ) зміна показника åАНаклОтр (тобто обсягу пального, на яке платник має право зареєструвати акцизні накладні та/або розрахунки коригування, а також коригування до заявок на поповнення обсягу залишку пального або спирту етилового в Єдиному реєстрі акцизних накладних) не відбувається на обсяги пального, що реалізується з акцизного складу, який є місцем роздрібної торгівлі пальним, на яке отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним, через паливороздавальні або оливороздавальні колонки, платнику податку - отримувачу пального. До нормативного врегулювання питання обліку та відображення в СЕА РПСЕ операцій з реалізації пального з акцизного складу (який не є місцем роздрібної торгівлі пальним, на яке отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним), через паливороздавальні або оливороздавальні колонки у паливний бак транспортного засобу платника акцизного податку з реалізації пального, пропонуємо в акцизних накладних, складених на такі операції, у відповідному рядку зазначати ознаку щодо напряму використання пального «4» – реалізація пального з акцизного складу, який є місцем роздрібної торгівлі пальним, на яке отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним. Виплата дивідендів працівникам. Чи нараховувати єдиний соціальний внесок? Базою нарахування єдиного внеску є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п. 1 частини першої ст. 7 Закону України від 08.07.2010 N 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування"). Види виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, визначені «Інструкцією зі статистики заробітної плати» від 13.01.2004 № 5. Так, дивіденди не належать до фонду оплати праці (п. 3.35 розд. 3 Інструкції № 5). Види виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок, затверджено постановою КМУ від 22.12.2010 № 1170. Доходи за акціями та інші доходи від участі працівників у власності підприємства (дивіденди, відсотки, виплати за паями) не є базою для нарахування єдиного внеску (п.14 Переліку №1170). Отже, дивіденди не є базою для нарахування єдиного внеску, як для працівників підприємства так і для тих учасників товариства, які не є працівниками підприємства. Звітуємо про об’єкти оподаткування за формою № 20-ОПП Платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку). Об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням – це майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів. Платники зобов’язані повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків, тобто надавати форму № 20-ОПП. Повідомлення за формою № 20-ОПП потрібно подати до ДФС за основним місцем обліку платника податків протягом 10 робочих днів після його реєстрації, створення чи відкриття. Нагадуємо, що через неподання ф. №20-ОПП неможливо зареєструвати РРО на господарську одиницю, а також не приймаються заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, на які не подано ф. №20-ОПП. Звертаємо увагу! ДПС України станом на 07.10.2019 року оновила Довідник типів об’єктів оподаткування для подання форми 20-ОПП. До уваги платників єдиного внеску! Частиною 10 ст. 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) визначено наступне. Днем сплати єдиного внеску вважається: 1) у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів – день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів; 2) у разі сплати єдиного внеску готівкою – день прийняття до виконання банком або іншою установою – членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі; 3) у разі сплати єдиного внеску в іноземній валюті – день надходження коштів на відповідні рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів. Нагадуємо, що платники єдиного внеску зобов’язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (п.п. 1 п. 2 ст. 6 Закону № 2464). Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина 12 ст. 9 Закону № 2464). У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом № 2464, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (частина 11 ст. 9 Закону № 2464). Надання документів для отримання юридичною особою електронних довірчих послуг Для отримання електронних довірчих послуг (далі – ЕДП) юридичною особою необхідно надати до Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС (далі – Кваліфікований надавач ЕДП ІДД ДПС) такі документи: ● заповнену та підписану Реєстраційну картку для юридичної особи встановленого зразка, у двох примірниках; ● додаток до Реєстраційної картки (в разі одночасного отримання ЕДП для більш ніж однієї особи), у двох примірниках; ● оригінал статуту юридичної особи (засновницького договору, рішення про створення юридичної особи, яка діє на підставі модельного статуту) або його нотаріально засвідчена копія (надається виключно для ознайомлення) (крім тих хто зареєструвався або вніс зміни в установчі документи, починаючи з 01.01.2016, та мають електронний примірник документів, який розміщено у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань); ● засвідчені копії* документів, що підтверджують належність заявника (окрім керівника) до юридичної особи та його повноваження (наказ/витяг з наказу про призначення на посаду, або трудовий договір). * Відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади співробітника відповідального за виготовлення, засвідчення та видавання копій, його особистого підпису, ініціалів та прізвища, дати засвідчення та скріплюється відбитком печатки (за наявності); ● оригінал та засвідчену копію** дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства або службової картки (за наявності таких осіб); ● оригінал та засвідчену копію** паспорта громадянина України (копії 1-2 сторінок, 3-6 за наявності відміток), або копію з обох сторін безконтактного електронного носія (у випадку наявності паспорта громадянина України виготовленого у формі ID-картки), або паспорта громадянина України для виїзду за кордон з відміткою про постійне місце проживання в іноземній державі; ● оригінал та засвідчену копію** посвідчення біженця, або посвідки на постійне (тимчасове) місце проживання, або копія, з обох сторін, безконтактного електронного носія (у випадку наявності посвідки на постійне (тимчасове) місце проживання виготовленої у формі ID-картки), або паспорта громадянина іншої країни із нотаріально засвідченим перекладом на українську мову; ● оригінал та засвідчену копію** документа про зміну прізвища заявника, виданого відповідним державним органом (якщо в поданих документах є невідповідність прізвища); ● засвідчену копію** картки платника податків (ідентифікаційного номера). За наявності у паспорті громадянина України реєстраційного номера облікової картки платника податків, замість копії картки платника податків, може бути подана копія сторінки паспорта громадянина України з відповідною відміткою. Якщо через релігійні переконання фізична особа відмовилась від реєстраційного номеру облікової картки платника податків, додатково подається копія сторінки паспорту з відміткою про таку відмову. ** Відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів «Згідно з оригіналом», особистого підпису, ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії. Важливо: Використання факсимільного підпису на документах, що надаються при реєстрації та при завірянні документів, не допускається. До розгляду не приймаються документи та копії документів, які мають підчистки, дописки, закреслені слова, інші незастережні виправлення або написи олівцем, а також мають пошкодження, внаслідок чого їх текст неможливо прочитати. Копії документів мають бути належної якості, відповідати оригіналу, тобто повністю відтворювати інформацію оригіналу (текст, фото та реквізити документів). Більш детальніше з порядком отримання ЕДП юридичною особою можливо ознайомитись на сторінці Кваліфікованого надавача ЕДП ІДД ДПС офіційного вебпорталу ДПС України за посиланням: https://acskidd.gov.ua/ur_osoba Перше подання податкової декларації екологічного податку у разі використання платником автономної системи опалення Суми екологічного податку (далі – податок), який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, обчислюються платниками податку самостійно щокварталу виходячи з фактичних обсягів викидів, ставок податку. Норми встановлені п. 249.3 ст. 249 Податкового кодексу (далі – ПКУ). Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу (п. 250.1 ст. 250 ПКУ). Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації до 1 грудня року, що передує звітному, подають до контролюючих органів переліки підприємств, установ, організацій, фізичних осіб – підприємців, яким в установленому порядку видано дозволи на викиди, спеціальне водокористування та розміщення відходів, а також направляють інформацію про внесення змін до переліку до 30 числа місяця, що настає за кварталом, у якому такі зміни відбулися (п. 250.3 ст. 250 ПКУ). Платники податку складають податкові декларації екологічного податку за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, зокрема за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення – за місцем розміщення стаціонарних джерел (п.п. 250.2.1 п. 250.2 ст. 250 ПКУ). Враховуючи вищевикладене, суб’єкти господарювання у разі використання автономних систем опалення є платниками податку за фактичний обсяг забруднюючих речовин, які утворюються і викидаються в атмосферне повітря при згоранні палива (незалежно від наявності дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення), та подають податкову декларацію екологічного податку починаючи з календарного кварталу, у якому здійснено такі викиди. Алгоритм розрахунку податкової знижки суми процентів, сплачених за користування іпотечним житловим кредитом Платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року. Таке право виникає в разі якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником податку як основне місце його проживання, зокрема, згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла. Норми визначені п. 175.1 ст. 175 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Згідно з пунктами 175.2 та 175.3 ст. 175 ПКУ у разі якщо будинок (квартира, кімната) купується за рахунок іпотечного житлового кредиту, частина суми процентів, що включається до податкової знижки платника ПДФО – позичальника іпотечного житлового кредиту, дорівнює добутку суми процентів, фактично сплачених платником ПДФО протягом звітного податкового року в рахунок його погашення, і коефіцієнта, що враховує мінімальну площу житла для визначення податкової знижки, розрахованого за такою формулою: К = МП / ФП, де К – коефіцієнт; МП – мінімальна загальна площа житла, що дорівнює 100 квадратним метрам; ФП – фактична загальна площа житла, що будується (придбавається) платником ПДФО за рахунок іпотечного кредиту. У разі якщо цей коефіцієнт більший ніж одиниця, до податкової знижки включається сума фактично сплачених процентів за іпотечним кредитом без застосування такого коефіцієнта, тобто, якщо житло придбане за рахунок іпотечного житлового кредиту не перевищує 100 кв. м, то платник ПДФО має право включити до податкової знижки суму всіх сплачених процентів. Враховуючи вищевикладене, алгоритм розрахунку податкової знижки розраховується наступним чином: ► визначається база оподаткування шляхом зменшення річної суми нарахованої (виплаченої) заробітної плати на суму єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) та податкової соціальної пільги з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ. При цьому, інформацію щодо сум нарахованого загального річного оподатковуваного доходу, застосованих податкових соціальних пільг, утриманого єдиного внеску та ПДФО фізичні особи отримують у вигляді довідки про доходи від свого роботодавця; ► на підставі підтверджувальних документів визначається сума витрат у вигляді частини суми процентів, сплачених таким платником ПДФО за користування іпотечним житловим кредитом, яка з урахуванням коефіцієнту включається до податкової знижки; ► розраховується сума ПДФО, на яку зменшуються податкові зобов’язані у зв’язку з використанням права на податкову знижку, шляхом різниці між базою оподаткування та понесеними платником ПДФО витратами у вигляді частини суми процентів, сплачених таким платником ПДФО за користування іпотечним житловим кредитом, помноженої на ставку ПДФО; ► здійснюється порівняння розрахункової суми ПДФО із сумою ПДФО, фактично утриманого із заробітної плати за рік. У разі, якщо сума ПДФО, утриманого із заробітної плати, перевищує розраховану суму ПДФО, то така сума підлягає поверненню платнику ПДФО. До уваги платників податку на прибуток: за ІІІ квартал 2019 року необхідно подавати актуальні форми фінансової звітності 23.07.2019 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 31.05.2019 № 266 «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України з бухгалтерського обліку», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 27.06.2019 за № 685/33656 (далі – Наказ № 226). Наказом № 226 внесені зміни до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України з бухгалтерського обліку, зокрема форму фінансової звітності № 1-м «Баланс» доповнено новими показниками: Нематеріальні активи – 1000; Первісна вартість – 1001; Накопичена амортизація – 1002. Крім того, відповідно до п. 2 розділу І Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 «Спрощена фінансова звітність», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2000 № 39 із змінами норми цього Національного положення (стандарту) застосовуються мікропідприємствами, малими підприємствами, непідприємницькими товариствами, представництвами іноземних суб’єктів господарської діяльності та підприємствами, які ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат відповідно до податкового законодавства (крім підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності) (далі – підприємства), зокрема: 1) для складання Фінансової звітності малого підприємства (Додаток 1 до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 «Спрощена фінансова звітність») – ● малими підприємствами – юридичними особами, які визнані такими відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (крім тих, яким відповідно до податкового законодавства надано дозвіл на ведення спрощеного обліку доходів та витрат); ● представництвами іноземних суб’єктів господарської діяльності; 2) для складання Фінансової звітності мікропідприємства (Додаток 2 до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 «Спрощена фінансова звітність») – ● мікропідприємствами – юридичними особами, які визнані такими відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»; ● підприємствами, які ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат відповідно до податкового законодавства; ● непідприємницькими товариствами. Звертаємо увагу, що відповідно до п. 76.1 ст. 76 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов’язкова. Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, – за днем їх фактичного подання (п. 76.3 ст. 76 ПКУ). Пунктом 46.2 ст. 46 ПКУ визначено, що платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ. При цьому фінансова звітність є додатком до податкової декларації з податку на прибуток та є її невід’ємною частиною. Враховуючи викладене, з метою ефективного забезпечення проведення кампанії декларування з податку на прибуток за три квартали 2019 року платникам необхідно подавати до контролюючих органів актуальні форми фінансової звітності, які є невід’ємною частиною декларацій. Деякі особливості розірвання договору про добровільну участь у сплаті єдиного внеску Частиною 1 ст. 10 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) визначено перелік платників, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок). Згідно із частиною 2 ст. 10 Закону № 2464 особи, зазначені у частині 1 ст. 10 Закону № 2464, беруть добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування протягом строку, визначеного в договорі про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, але не менше одного року (крім договорів про одноразову сплату). Договір про добровільну участь може бути достроково розірваний застрахованою особою за її бажанням, якщо договір діяв не менше одного року (абзац другий п. 1 частини 8 ст. 10 Закону № 2464). Однак, у разі набуття застрахованою особою відповідно до Закону № 2464 зобов’язань щодо участі в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування договір про добровільну участь може бути достроково розірваний територіальним органом (абзац другий п. 2 частини 8 ст. 10 Закону № 2464). Тобто, фізична особа, яка виявила бажання на добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування укладає договір про добровільну участь у сплаті єдиного внеску на термін визначений у договорі, але не менше одного року. Розірвати договір достроково, впродовж першого року дії, може лише територіальний орган за умови набуття застрахованою особою зобов’язань щодо участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування (працевлаштування). Розпорядники акцизних складів зобов’язані на кожному акцизному складі щоденно формувати дані про фактичні залишки пального З 01.07.2019 розпорядники акцизних складів зобов’язані на кожному акцизному складі щоденно (крім днів, в які акцизний склад не працює) формувати дані про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального (далі – обсяг обігу пального) у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах, приведених до температури 15° C. Розпорядники акцизних складів, на акцизних складах яких здійснюється діяльність з переробки нафти, газового конденсату, природного газу та їх суміші, з метою вилучення цільових компонентів (сировини), що передбачає повний технологічний цикл їх переробки в готову продукцію (пальне), зобов’язані на кожному акцизному складі щоденно формувати дані лише про добовий фактичний обсяг реалізованого пального у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах, приведених до температури 15° C. Дані про фактичні залишки пального та про обсяг обігу пального формуються після проведення останньої операції з обігу пального у звітній добі, але не пізніше 23 години 59 хвилин цієї доби, до початку здійснення операцій з обігу пального у добу, що настає за звітною добою, та подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, не пізніше 23 години 59 хвилин доби, що настає за звітною добою. Дані про залишки пального та про обсяг обігу пального подаються електронними засобами зв’язку у формі електронних документів, яка затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Норми встановлені п. 230.1.3 ст. 230 Податкового кодексу України. Послуги «муніципальна няня» не оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором Механізм відшкодування вартості послуги з догляду за дитиною до трьох років «муніципальна няня» визначено Порядком відшкодування вартості послуги з догляду за дитиною до трьох років «муніципальна няня», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2019 року № 68 (далі – Порядок). Відповідно до п. 3 Порядку відшкодування вартості послуги «муніципальна няня» є щомісячною адресною компенсаційною виплатою одному з батьків (усиновлювачів), опікуну дитини до трьох років (далі – компенсація послуги «муніципальна няня»). Пунктом 18 Порядку передбачено, що компенсація послуги «муніципальна няня» здійснюється у межах видатків, передбачених на відповідний рік, за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату допомоги сім’ям з дітьми, малозабезпеченим сім’ям, особам, які не мають права на пенсію, особам з інвалідністю, дітям з інвалідністю, тимчасової державної допомоги дітям, тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату, допомоги по догляду за особами з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, компенсаційної виплати непрацюючій працездатній особі, яка доглядає за особою з інвалідністю I групи, а також за особою, яка досягла 80-річного віку. Фінансування компенсації послуги «муніципальна няня» здійснюється відповідно до Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2002 року № 256 із змінами та доповненнями. Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розд. ІV Податкового кодексу України (далі – ПКУ), відповідно до п.п. 163. 1 .1 п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід. Статтею 165 ПКУ визначено виключний перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку. Так, відповідно до п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи, як сума державної та соціальної матеріальної допомоги, державної допомоги у вигляді адресних виплат та надання соціальних і реабілітаційних послуг відповідно до закону, житлових та інших субсидій або дотацій, компенсацій (включаючи грошові компенсації інвалідам, на дітей-інвалідів при реалізації індивідуальних програм реабілітації інвалідів, суми допомоги по вагітності та пологах), винагород і страхових виплат, які отримує платник податку з бюджетів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування та у формі фінансової допомоги інвалідам з Фонду соціального захисту інвалідів згідно із законом. Водночас п.п. 1.7 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ передчабено, що звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розд. ІV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 ПКУ. Отже, сума компенсації послуги «муніципальна няня», що виплачується громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, які є батьками (усиновлювачами), опікунами дитини до трьох років і на законних підставах проживають на території України та уклали договір про здійснення догляду за дитиною до трьох років з муніципальною нянею, за рахунок субвенцій з державного бюджету, відноситься до категорії доходів, визначених п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 ПКУ та не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, тобто не оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором. Подання до органів ДПС ліквідаційного балансу юридичними особами, щодо яких прийнято рішення про припинення Відповідно до част.1 ст. 105 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-IV (далі – ЦКУ) учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов’язані протягом 3-ох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію. До затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період. Звітним періодом підприємства, що ліквідується, є період з початку звітного року до дати прийняття рішення про його ліквідацію. У разі ліквідації підприємства ліквідаційна комісія складає ліквідаційний баланс. До зняття з обліку юридичної особи як платника податків, зборів, обов’язкових платежів ліквідаційна комісія (ліквідатор) зобов’язана здійснювати розрахунок зобов’язань щодо таких податків, зборів, обов’язкових платежів, сплачувати їх і подавати відповідну звітність. При цьому ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає до органів ДПС податкову звітність за останній звітний період до затвердження ліквідаційного балансу. Ліквідаційною комісією або ліквідатором юридичної особи складається проміжний ліквідаційний баланс та ліквідаційний баланс. У ліквідаційному балансі, відображаються результати прийнятих рішень про стягнення боргів, розподілення активів, власного капіталу та погашення (списання) зобов’язань, які призвели до відсутності активів, власного капіталу і зобов’язань ліквідованого підприємства на заключну дату складання ліквідаційного балансу. Ліквідаційний баланс після його затвердження учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи, подається до органу ДПС за основним місцем обліку платника. Документи, що є підставою для внесення змін до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями у випадку зміни даних щодо РРО (КОРО) Відповідно до Закону України від 19.12.1995 № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 481), у додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями суб’єктом господарювання зазначається адреса місця торгівлі і вказуються перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери книг обліку розрахункових операцій (далі – КОРО) , які знаходяться у місці торгівлі. Також встановлено, що у разі зміни відомостей, зазначених у виданій суб’єкту господарювання ліцензії (за винятком змін, пов’язаних з реорганізацією суб’єкта господарювання та/або зміною типу акціонерного товариства), орган, який видав ліцензію, на підставі заяви суб’єкта господарювання протягом 3-ох робочих днів видає суб’єкту господарювання ліцензію з урахуванням змін. Для внесення змін у додаток до ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями щодо реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та книг обліку розрахункових операцій (далі – КОРО), необхідно подати заяву довільної форми із зазначенням адреси місця торгівлі, переліку РРО (КОРО), які знаходяться у місці торгівлі та інформації про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень РРО (КОРО), які знаходяться у місці торгівлі, дату початку їх обліку в органах державної податкової служби, а також документи, які потребують внесення змін (ліцензія з додатком). Орган ліцензування на підставі такої заяви протягом 3-х робочих днів видасть суб’єкту господарювання переоформлену ліцензію з урахуванням змін (у разі, якщо в результаті внесення таких змін у суб’єкта господарювання кількість РРО (КОРО) залишається незмінною або зменшується). У разі, якщо в результаті внесення таких змін у суб’єкта господарювання передбачено збільшення кількості РРО (КОРО), то такий суб’єкт господарювання додатково повинен внести плату за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями в розмірі, передбаченому ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального». СГ що припиняє діяльність помилки у поданій звітності з ЄВ може виправити лише до дати зняття з обліку Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування затверджено наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 №435 із змінами і доповненнями (далі - Проядок №435). Згідно з п. 9 розд.ІІ Порядку №435, формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, у разі припинення без правонаступника або зняття з обліку в органах доходів і зборів страхувальник зобов’язаний подати звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску (далі – Звіт) за останній звітний період до дати державної реєстрації припинення або до дня подання заяви до органу доходів і зборів про зняття з обліку платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) та Звіти за попередні звітні періоди, якщо вони не подавались. Отже страхувальник, щодо якого внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про державну реєстрацію припинення без правонаступника, може виправити помилки в раніше поданій звітності по єдиному внеску лише до дати зняття з обліку. Оподаткування доходу від продажу нерухомості Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об'єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної статтею 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується. При цьому умова щодо перебування такого майна у власності платника податку понад три роки не розповсюджується на майно, яке отримане таким платником у спадщину. Дохід від відчуження господарсько-побутових споруд, що розташовані на одній ділянці з житловим або садовим (дачним) будинком та продаються разом з ним, для цілей оподаткування окремо не визначається. У разі отримання платником податку протягом звітного податкового року доходу від продажу більш як одного з об'єктів нерухомості, зазначених у абзаці першому цього повідомлення, або від продажу об'єкта нерухомості, не зазначеного в абзаці першому, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом 167.2 статті 167 Податкового Кодексу – 5 відсотків. У такому самому порядку оподатковується дохід від продажу (обміну) об'єкта незавершеного будівництва. Право на податкову знижку слід використати по 31 грудня 2019 року Податкова знижка – це документально підтверджена сума витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів, робіт чи послуг у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, отриманого у вигляді заробітної плати. Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року. Щоб скористатися податковою знижкою за результатами 2018 необхідно подати податкову декларацію про майновий стан і доходи за місцем реєстрації по 31 грудня 2019 року (включно) в один із наведених способів: - особисто або уповноваженою на це особою; - засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу; - надіслати поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення. Звертаємо увагу, що право на нарахування податкової знижки має використатись платником податку до кінця року, наступного за звітним, оскільки на наступний податковий рік таке право не переноситься. У ГУ ДПС у Київській області нагадують, що платники податків – фізичні особи можуть заповнити та подати декларацію за допомогою сервісу «Електронний кабінет платника», який функціонує на офіційному вебпорталі ДПС України. З 1 січня 2020 року змінюється форма податкової декларації про майновий стан і доходи З 1 січня 2020 року платники податків подаватимуть декларацію про майновий стан і доходи за новою формою. Відповідні зміни до форми податкової декларації внесено наказом Міністерства фінансів України від 25.04.2019 №177 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 2 жовтня 2015 року №859». Нова форма податкової декларації від діючої відрізняється деякими особливостями, а саме: доповнено рядок 8 декларації «категорія платника» новим критерієм «особа, яка заявляє право на податкову знижку», який застосовується для громадян, які декларують право на податкову знижку; розрахунок суми податку на доходи фізичних осіб, на яку зменшуються податкові зобов’язання при використанні права на податкову знижку, виокремлено у додаток Ф3; в декларації у розділі ІІ «доходи, які включаються до загального оподатковуваного доходу» додатково виокремлено доходи «нарахований (виплачений, наданий) у формі винагород та інших виплат відповідно до умов цивільно-правового характеру» та «дохід, отриманий від фізичної особи – орендаря, який не є податковим агентом фізичної особи – орендодавця, від надання в оренду (суборенду, емфітевзіс) земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених у натурі (на місцевості), які розташовані за місцезнаходженням, відмінним від податкової адреси орендодавця»; Нагадуємо, що з 1січня 2019 року сплата податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) з доходів, від надання в оренду (суборенду, емфітевзіс) земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених у натурі (на місцевості), здійснюється відповідно до Податкового кодексу України та Бюджетного кодексу України за місцезнаходженням таких земельних ділянок (часток, паїв), у зв’язку із чим у новій формі декларації передбачено деякі зміни у порядку розрахунку податкових зобов’язань з податку. Звертаємо увагу, що податкові зобов’язання з військового збору з доходів, отриманих від фізичної особи – орендаря, який не є податковим агентом фізичної особи – орендодавця, від надання в оренду (суборенду, емфітевзіс) земельних ділянок, земельних часток (паїв) відповідно до вимог Податкового кодексу України визначаються у податковій декларації. При цьому сплата таких зобов’язань з військового збору здійснюється за податковою адресою. Тимчасово відсутній керівник або головний бухгалтер: порядок підпису електронної звітності Подання документів засобами електронного зв’язку в електронній формі здійснюється платниками відповідно до норм Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №557 (далі – Порядок №557), на підставі Договору про визнання електронних документів (далі – Договір) шляхом надсилання заяви про приєднання до договору про визнання електронних документів (далі – Заява про приєднання до Договору). Відповідно до п. 3 розд. ІІ Порядку №557 платник створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів та з використанням надійного засобу кваліфікованого електронного підпису (далі – КЕП), керуючись Порядком №557, а також Договором (крім фізичних осіб, які не є самозайнятими особами). Контроль за введенням даних, їх повнотою та достовірністю при створенні електронного документа покладається на платника. Створення електронного документа завершується накладанням на нього КЕП підписувача (підписувачів), електронної печатки (за наявності), як передбачено для аналогічного документа в паперовому вигляді. Згідно з абзацом другим п. п. 48.5.1 п. 48.5 ст. 48 ПКУ достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність в електронному документі кваліфікованого електронного підпису платника податку. Відповідно до п. 11 розд. ІІІ Порядку №557, для надання права підпису електронних документів (крім Заяви про приєднання до Договору) іншим особам, яким делеговано право підпису, платник повідомляє про таких осіб контролюючий орган шляхом направлення повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого електронного підпису (далі – Повідомлення) в електронному вигляді за формою згідно з додатком 2 до Порядку №557. До Повідомлення вноситься інформація про підписувача, якому надається право підпису електронних документів. На сформоване Повідомлення першими накладаються КЕП усіх осіб, включених до Повідомлення, у порядку черговості їх внесення до Повідомлення, після них – КЕП підписувача Заяви про приєднання до Договору (керівника) і останньою – електронна печатка (за наявності) (п. 12 розд. ІІІ Порядку №557). Платники Харківщини спрямували до соціальних фондів близько 11 мільярдів ЄСВ Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що за січень – вересень 2019 року платники області сплатили 10 912,3 млн.грн. єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Вказана сума перевищила минулорічні надходження на 1 909,2 млн. грн. або на 21,2 %. У вересні п.р. надходження склали 1 228,5 млн. грн. ЄСВ. Досягнуто ріст збору до вересня минулого року на 201,9 млн. грн. або на 19,6 %. У податковому відомстві Харківщини наголошують, що своєчасна виплата пенсій, соціальних виплат, здійснення державою зобов’язань перед громадянами - напряму залежить від наповнюваності соціальних фондів за рахунок єдиного соціального внеску. У випадку його несплати, у держави бракує коштів для належних виплат, а громадяни позбавлені соціального захисту. Податківці та правники опрацьовують законопроекти для малого бізнесу Представники податкової служби Харківської області взяли участь у роботі Клубу з податкового права, засідання якого ініційовано Всеукраїнською громадською організацією «Асоціація правників України». Головна тема заходу – «Реформа системи оподаткування ФОП». Фахівці підрозділів податків і зборів з фізичних та юридичних осіб, правового забезпечення ГУ ДПС у Харківській області разом із членами Всеукраїнської громадської організації, правниками та юристами обговорювали основні законодавчі новації стосовно діяльності фізичних осіб-підприємців. Зокрема, мова йшла про ряд законопроектів, що знаходяться на розгляді у Верховній Раді. Один із законопроектів "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг" (№ 1073), а інший - "Про внесення змін до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг" (№ 1053-1). Як зауважили податківці, мета таких законодавчих ініціатив, поліпшення обліку доходів підприємців, що користуються перевагами спрощеного оподаткування, виведення з тіні великих торгівельних компаній, які зловживають спрощеною системою, а також залучення покупців до фіксації порушень при розрахунках у сфері торгівлі та послуг. Обговорили присутні також і дуже гостре соціальне питання – як то легалізація заробітної плати. У зв’язку з цим, правники торкнулися і теми запровадження "нульової декларації", запланованої Урядом - це легалізація доходів, активів, їх відкриття, сплата з них податків та зборів. До того ж, загальне декларування – це норма для цивілізованих країн і давно сприймається їх громадянами як необхідний захід. Податкові спікери разом з Асоціацією платників податків консультують та роз’яснюють Жваво та динамічно пройшов семінар за участі провідних фахівців Головного управління ДПС у Харківській області, організований АППУ області. Найактуальніші та найважливіші податкові питання, законодавчі зміни, роз’яснення та консультації – програма видалася насиченою та інформативною. Відкрила захід Голова Ради територіального відділення ВГО «Асоціація платників податків України» Харківської області Марина Вишневська, яка відзначила актуальність сьогоднішньої зустрічі. В якості запрошених спікерів податківці ознайомили присутніх із нюансами обрахування та сплати податку на додану вартість, податку на прибуток, єдиного внеску на соціальне страхування, єдиного податку. Окремий блок заходу було присвячено трансфертному ціноутворенню. Також активно учасники семінару обговорили порядок блокування податкових накладних та критерії віднесення підприємств до ризикових. Запрошені платники задавали практичні питання і навіть дискутували з податківцями з приводу окремих законодавчих норм. Торкнулися й питання змін в застосуванні РРО. Напередодні Президентом України було підписано відповідні закони. Також платники стурбовані зменшенням кількістю податківців на місцях. За їх словами, вони зацікавлені у більш тісному спілкуванні та отриманні індивідуальних консультацій. Податківці попередили боржників у Харківському аеропорту Міжнародний аеропорт «Харків», найбільші повітряні ворота Східної України, сотні пасажирів, міжнародні та внутрішні рейси, табло оголошує рейси за рейсами. Так, за інформацією Міністерства інфраструктури, найближчим часом з Харкова планується ще більше авіасполучень. Можливості щодо подорожей збільшуються щодня. Але є категорія громадян, які запланували свій відліт, а здійснити його не зможуть. До цієї категорії відносяться ті платники, які мають податковий борг. Наявність його загрожує податковою заставою, арештом рухомого та нерухомого майна, забороною виїзду за кордон. Співробітники Головного управління ДПС у Харківській області завітали до аеропорту та поспілкувалися з пасажирами на цю тему. Мета акції - ознайомлення платників податків та громадян з інформаційними ресурсами ДПС у Харківській області, які дозволяють контролювати стан своїх розрахунків з бюджетом. На офіційному сайті розміщено списки боржників з транспортного податку, податку на нерухоме майно, плати за землю, ЄСВ, які періодично оновлюються. Спілкування податківців з відвідувачами Харківського аеропорту вийшло відвертим, та маємо надію - результативним. Дехто був дуже зацікавлений, що зможе перевірити наявність податкового боргу, хтось був далекий від цієї теми. Серед відлітаючих рейсом Харків-Краків, були музиканти харківської рок – групи «Nokturnal Mortum», які дуже позитивно відреагували на діалог. І таких більшість, що дуже приємно! Зі списками боржників можна ознайомитись за посиланням: Перелік громадян - боржників по транспортному податку https://kh.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/394092.html Перелік громадян - боржників по ЄСВ https://kh.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/393176.html Перелік громадян - боржників по податку на нерухоме майно https://kh.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/393114.html Перелік громадян - боржників по платі за землю https://kh.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/393288.html До місцевих бюджетів Харківщини надійшло 581,5 млн.грн. рентної плати В Головному управлінні податкової служби регіону повідомляють, що завдяки механізму розподілу рентної плати за видобуток нафти та газу, який запрацював у 2018 році, до місцевих бюджетів Харківської області за 9 місяців поточного року надійшло 581,5 млн.грн. В ГУ ДПС у Харківській області відзначили, що зарахування 5% рентної плати до місцевих бюджетів, сприяє справедливому розподілу коштів між бюджетами різних рівнів, громадами сіл, селищ, міст, де здійснюється виробнича діяльність підприємств нафтогазової галузі. Крім того, такий розподіл дійсно сприяє зацікавленості громадян у розвитку газовидобувної галузі у місцевості, де вони проживають. Усього, до Державного бюджету України за січень-вересень 2019 року надійшло рентної плати за користування надрами для видобування нафти, природного газу та газового конденсату понад 11,0 млрд. гривень. Харківські бізнесмени збільшили сплату єдиного податку на 406 млн.гривень Суб’єкти господарювання Харківщини, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, протягом дев’яти місяців 2019 року сплатили до місцевих бюджетів області понад 2 ,1 млрд.грн. єдиного податку, що на 406,0 млн.грн. перевищує показник відповідного періоду минулого року. Лідерами зі сплати єдиного податку продовжують залишатися фізичні особи – підприємці. Ними сплачено до місцевих бюджетів 1,6 млрд. гривень. У свою чергу, юридичними особами – платниками єдиного податку перераховано до місцевої казни 320,5 млн. гривень. Четверта група «спрощенців» - це суб’єкти підприємництва аграрної галузі. Відтак, від місцевих аграріїв за 9 місяців 2019 року надійшло 201,5 млн. грн єдиного податку. Серед фізичних осіб лідерами зі сплати податку є платники території обслуговування Центрального управління - Шевченківського, Новобаварського та Холодногірського районів – 441,7 млн.грн. А також території обслуговування Київського управління - Московського та Київського районів – 438,6 млн.грн. А ось серед аграріїв найбільше сплачують податків платники території обслуговування Салтівського управління - мешканці Куп’янського, Дворічанського, Великобурлуцького, Шевченківського, Вовчанського районів – 46,7 млн.грн. Також в лідерах платники території обслуговування Валківського, Зачепилівського, Красноградського, Коломацького, Нововодолазького та Сахновщинського районів – 43,9 млн.грн. Звертаємо увагу, що єдиний податок у повному обсязі зараховується до місцевих бюджетів. Саме тому, перераховуючи зазначений податок своєчасно та у повному обсязі, підприємці забезпечують фінансування поточних потреб та сприяють розвитку своєї громади. Податкова зацікавлена в діалозі з платниками, - Сергій Верланов на зустрічі з ЄБА У понеділок, 21 жовтня, голова Державної податкової служби Сергій Верланов зустрівся з членами Європейської Бізнес Асоціації. Очільник податкової служби розповів про перші кроки реформування ДПС і плани на найближчу перспективу. «На початку жовтня ми запустили повноцінну роботу служби. Попри таке перезавантаження податкових органів ми виконали план з надходжень до бюджету. І, що не менш важливо, для платників податків не було створено жодних незручностей. В наступні три місяці плануємо завершити формування податкової служби», - розповів Сергій Верланов. За його словами, наступний крок – провести конкурси на зайняття вакантних посад на рівні центрального апарату ДПС, після цього – відібрати нове керівництво територіальних відділень. «Мета цих конкурсів – знайти справжніх професіоналів, які зможуть сформувати свої команди і втілювати в життя реформи. Ми маємо надавати якісний сервіс платникам податків, скоротити кількість перевірок завдяки підвищенню аналітичної роботи. Також плануємо збільшити кількість виграних податковою справ у судах. Це означає також зменшення кількості позовів. Бо в суд будемо йти лише, коли матимемо сильну позицію», - запевнив Сергій Верланов. Під час зустрічі учасники обговорили найгостріші питання, які сьогодні турбують сумлінних платників податків – детінізація економіки, ритмічне відшкодування ПДВ, пришвидшення роботи над законопроектами, що захищають інтереси підприємництва. «Ми відкриті до спілкування, готові до критики та конструктиву. Податкова зацікавлена в діалозі з платниками, адже у нас єдина мета – забезпечити сприятливі умови для роботи бізнесу. Адже якщо бізнесу не буде добре, то він не заробить грошей, а якщо він не заробить грошей, то не буде з чого збирати податки», – підкреслив очільник податкової. Він також зазначив, що на сьогодні в податковій здійснюється квартальне планування. Аналізується поточна ситуація щодо надходжень коштів, прораховуються ймовірні ризики та визначаються можливості. Це, зокрема, дає змогу розподілити бюджетний ресурс щодо відшкодування ПДВ таким чином, щоб платники не мали затримок із поверненням коштів. Чимало запитань з боку бізнесу викликали і зміни в системі застосування РРО. Враховуючи підписані закони, бізнес отримав можливості використання програмних реєстраторів розрахункових операцій як альтернативи класичним касовим апаратам. «Ми вже готові запропонувати бізнесу безкоштовне програмне забезпечення для використання новітніх РРО. Забезпечено рівні можливості всім учасникам ринку, великий бізнес має змогу розробити свій програмний продукт. На сьогодні ми маємо три місяці для розробки нормативно-правових актів, відповідно до яких буде удосконалено програмне забезпечення та запропоноване для використання», – розповів Сергій Верланов. На сьогодні платники вже можуть завантажити безкоштовне програмне забезпечення, яке розміщене на вебпорталі ДПС, а також ознайомитися з тими рішеннями, що пропонують інші учасники експерименту щодо новітніх РРО та використати ці продукти за потребою. Сергій Верланов також зазначив, що подібні зустрічі з бізнесом будуть систематичними, оскільки є майданчиком для досягнення компромісних рішень. На останок він подякував присутнім за сумлінну сплату податків і закликав розвивати партнерські відносини. Чи може іноземець бути підприємцемна спрощеній системі оподаткування? Головне управління ДПС у Харківській області нагадує, що іноземці та особи без громадянства, які зареєстровані підприємцями згідно із законодавством України, є резидентами. Підпунктом 14.1.213 ПКУ визначено, що резидент - це фізична особа, яка має місце проживання в Україні. У разі якщо особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні. Якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні чи економічні зв’язки (центр життєвих інтересів) в Україні. У разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від’їзду) протягом періоду або періодів податкового року. Разом з тим, відповідно до ПКУ фізична особа – підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1 розділом XIV ПКУ, та реєструється платником єдиного податку у визначеному порядку. Враховуючи вищезазначене, фізичні особи - іноземці або особи без громадянства, які зареєстровані суб’єктами господарської діяльності, можуть обрати спрощену систему оподаткування, якщо вони відповідають сукупності критеріїв, що передбачені гл. 1 р. XIV ПКУ. Фізособа-«єдинник» змінила податкову адресу: чи потрібно повідомляти ДПС? Головне управління ДПС в Харківській області повідомляє, що для внесення змін до реєстру платників єдиного податку при зміні відомостей (місця здійснення діяльності, податкової адреси та ін.) платник повинен подати відповідну заяву про такі зміни. Зокрема, відповідно до ст. 299 ПКУ реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку. У разі зміни відомостей, вносяться зміни до реєстру платників єдиного податку в день подання платником відповідної заяви. У разі зміни податкової адреси суб’єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності, видів господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку першої і другої груп не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулися такі зміни. У разі зміни податкової адреси суб’єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку третьої групи разом з податковою декларацією за податковий (звітний) період, у якому відбулися такі зміни. Звертаємо увагу платників податків! З 22 жовтня 2019 року вступив в дію наказ Міністерства фінансів від 16.07.2019 р. № 308 «Про затвердження форм заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, розрахунку доходу за попередній календарний рік, запиту про отримання витягу з реєстру платників єдиного податку та витягу з реєстру платників єдиного податку» Недотримання працедавцем законодавства про працю: контролюючий орган має право на проведення фактичної перевірки Контролюючі органи мають право проводити, зокрема документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Норми встановлені п. 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об’єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо, зокрема дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПКУ). Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (п. 80.1 ст. 80 ПКУ). Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику (п. 80.2 ст. 80 ПКУ). Згідно з п.п. 80.2.7 п. 80.2 ст. 80 ПКУ фактична перевірка може проводитися, зокрема, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету. Згідно з п. 80.6 ст. 80 ПКУ під час проведення фактичної перевірки в частині дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), в тому числі тими, яким установлено випробування, перевіряється наявність належного оформлення трудових відносин, з’ясовуються питання щодо ведення обліку роботи, виконаної працівником, обліку витрат на оплату праці, відомості про оплату праці працівника. Для з’ясування факту належного оформлення трудових відносин з працівником, який здійснює трудову діяльність, можуть використовуватися документи, що посвідчують особу, або інші документи, які дають змогу її ідентифікувати (посадове посвідчення, посвідчення водія, санітарна книжка тощо). Платник податків зобов’язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов’язані з предметом перевірки. Такий обов’язок виникає у платника податків після початку перевірки. Отже, у разі наявності та/або отримання контролюючим органом інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, контролюючий орган має право на проведення, зокрема, фактичної перевірки суб’єкта господарювання щодо дотримання роботодавцем законодавства в частині укладення трудового договору, офіційного оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). Опубліковано закони щодо внесення змін до Закону про РРО та до ПКУ 19.10.2019 в офіційному виданні «Голос України» № 200 опубліковані закони України від 20 вересня 2019 року № 128-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» (далі – Закон № 128) та № 129-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» (далі – Закон № 129). Закон № 128 визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та програмних РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі Законом № 129 внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема, додано підпункти 14.1.278 та 14.1.279 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, якими визначені поняття системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій (далі – СОД РРО) та компенсації частини суми штрафних (фінансових) санкцій, визначених за даними СОД РРО, відповідно. Крім того, користувачам – покупцям (споживачам) через Електронний кабінет, що функціонує відповідно до ст. 42¹ ПКУ, забезпечується можливість: ► контролю справжності та достовірності розрахункових документів, що зберігаються в СОД РРО; ► заповнення та подання скарг покупця (споживача) щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій, якщо вартість товарів (робіт, послуг), які є предметом скарги, на день їх отримання покупцем (споживачем) перевищує 850 гривень; ► отримання інформації про стан розгляду скарги покупця (споживача), про застосовані штрафні (фінансові) санкції за наслідками розгляду скарги або про причини їх незастосування контролюючим органом, про зарахування сум штрафних (фінансових) санкцій до бюджету, про стан виконання висновку про компенсацію частини суми штрафних (фінансових) санкцій за скаргою покупця (споживача) в обсягах та порядку, встановлених законодавством. Закон № 128 набере чинності через шість місяців з дня його опублікування, крім: правил сплати штрафів, компенсації покупцям частини вартості за товари, придбані без фіскального чеку, та нових розмірів штрафних санкцій за незастосування РРО та інших видів порушень, встановлених у ст. 17 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (Закон про РРО). Ці норми почнуть діяти з 01 жовтня 2020 року. Розміри штрафів з цієї дати будуть становити 100 % за перше порушення, а за друге та більше – 150 %. Закон № 129 набере чинності також через шість місяців з дня його опублікування, крім: ● норм ПКУ щодо механізму «кешбеку» – відшкодування покупцям (споживачам) 100 % вартості придбаних товарів, робіт або послуг, якщо вони подали скаргу про порушення продавцем установленого порядку проведення розрахункових операцій і під час перевірки контролюючого органу було підтверджено наявність порушення. Ця норма почне діяти з 01 жовтня 2020 року для покупок від 850 гривень. ● збільшення граничного доходу для ІІ групи «єдинників» до 2 500 000 грн та обов’язкового застосування РРО для всіх видів діяльності фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП) – платників єдиного податку ІІ – ІV груп. Ці зміни почнуть діяти з 01 січня 2021 року, а застосування РРО для окремих видів діяльності ФОП – «єдинників» почнеться з 01 жовтня 2020 року. ● змін щодо заборонених видів діяльності: не можуть бути платниками єдиного податку суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність щодо телефонного зв’язку та телекомунікацій. Норма діє з 20 жовтня 2019 року. Неприбуткові організації при виплаті доходів на користь нерезидентів утримують та сплачують податок на доходи нерезидента Резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 – 141.4.6 та 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 ПКУ) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Норми визначені п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ. Якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені ПКУ, застосовуються правила міжнародного договору (п. 3.2 ст. 3 ПКУ). Порядок застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України регулюється ст. 103 ПКУ. Відповідальність за повноту утримання та своєчасність перерахування до бюджету податку, зазначеного, зокрема в п. 141.4 ст. 141 ПКУ, покладається на платників податку, які здійснюють відповідні виплати (п. 137.3 ст. 137 ПКУ). Отже, при виплаті доходу нерезиденту неприбутковою організацією на таку неприбуткову організацію покладено зобов’язання з утримання податку з доходів нерезидента, який перераховується до бюджету. Для отримання права на податкову знижку декларацію про майновий стан і доходи можна подати через Електронний кабінет Для фізичних осіб – платників податків сервіси Електронного кабінету (cabinet.tax.gov.ua) розміщено в окремому меню «ЕК для громадян», яке, зокрема, надає можливість подати податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) та надати додаткові документи в електронному вигляді. При цьому, доступ до Електронного кабінету для громадян здійснюється після проходження електронної ідентифікації з урахуванням вимог Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та законів України щодо електронного документообігу та електронних довірчих послуг. Нагадуємо, що до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку на доходи фізичних осіб витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання) (п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ). Для отримання права на податкову знижку за 2018 рік фізичними особами Декларація подається по 31 грудня 2019 року (включно). Що сільськогосподарський товаровиробник включає до доходу? Дохід сільськогосподарського товаровиробника, отриманий від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки (крім підакцизних товарів, за винятком виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 – 2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції), включає доходи, отримані від: ► реалізації продукції рослинництва, що вироблена (вирощена) на угіддях, які належать сільськогосподарському товаровиробнику на праві власності або надані йому в користування, а також продукції рибництва, виловленої (зібраної), розведеної, вирощеної у внутрішніх водоймах (озерах, ставках і водосховищах), та продуктів її переробки на власних підприємствах або орендованих виробничих потужностях; ► реалізації продукції рослинництва на закритому ґрунті та продуктів її переробки на власних підприємствах або орендованих виробничих потужностях; ► реалізації продукції тваринництва і птахівництва та продуктів її переробки на власних підприємствах або орендованих виробничих потужностях; ► реалізації сільськогосподарської продукції, що вироблена із сировини власного виробництва на давальницьких умовах, незалежно від територіального розміщення переробного підприємства. У разі, коли сільськогосподарське підприємство утворюється шляхом злиття, приєднання, перетворення, поділу або виділення, у рік такого утворення до суми, отриманої від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки (крім підакцизних товарів, за винятком виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 – 2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції), включаються також доходи, отримані протягом останнього податкового (звітного) періоду від надання супутніх послуг: ◄ послуги із збирання врожаю, його брикетування, складування, пакування та підготовки продукції до збуту (сушіння, обрізування, сортування, очистка, розмелювання, дезінфекція (за наявності ліцензії), силосування, охолодження), які надаються покупцю такої продукції сільгосппідприємством – виробником (з моменту набуття права власності на таку продукцію за договором до дати її фактичної передачі покупцю); ◄ послуги з догляду за худобою і птицею, які надаються її покупцю сільгосппідприємством – виробником (з моменту набуття права власності на таку продукцію за договором до дати її фактичної передачі покупцю); ◄ послуги із зберігання сільськогосподарської продукції, які надаються її покупцю сільгосппідприємством – виробником (з моменту набуття права власності на таку продукцію за договором до дати її фактичної передачі покупцю); ◄ послуги з відгодівлі та забою свійської худоби і птиці, які надаються її покупцю сільгосппідприємством – виробником (з моменту набуття права власності на таку продукцію до дати її фактичної передачі покупцю). Норми встановлені п.п. 298.8.3 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України. Внесено зміни до Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів 08.10.2019 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 21.08.2019 № 352 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України» (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 16.09.2019 за № 1025/33996) (далі – Наказ № 352). Наказ № 352 розроблено відповідно до вимог постанови Правління Національного банку України від 28 грудня 2018 року № 162 «Про запровадження міжнародного номера банківського рахунку (IBAN) в Україні». Наказом № 352 внесено зміни до Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.08.2012 № 938 зі змінами, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 12.09.2012 за № 1569/21881) (далі – Порядок). Зокрема, Наказом № 352 абзац другий п. 10.3 Порядку викладено у такій редакції «У платіжному дорученні мають бути заповнені всі реквізити, передбачені його формою. Реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється з урахуванням вимог нормативно-правових актів та має містити повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування бюджетних коштів отримувачу (код програмної класифікації видатків та кредитування, код економічної класифікації видатків, економічна сутність платежу, номер і дата підтвердних та інших документів, на підставі яких здійснюються перерахування, з урахуванням вимог законодавства України, податок на додану вартість або без податку на додану вартість тощо). У разі невідповідності дати подання даті платіжного доручення у полі «Одержано банком» платіжного доручення на всіх примірниках обов’язково проставляються дата подання та підпис казначея». Крім того, у додатку 19 «Виписка з рахунка» до Порядку виключено графу «МФО». Наказ № 352 опубліковано у виданні «Офіційний вісник України» від 08.10.2019 № 77 та він застосовується з 01.11.2019. Ізюмське управління ГУ ДПС у Харківській області
 

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить


Фотогалереи изюмчан

Кто он-лайн

Сейчас на сайте:
Гостей - 29

 
Служба недвижимости Вилима.

 
 
 
 
 

Сушка зерна и древесины на отходах
БЕСПЛАТНЫЕ ОБОИ ДЛЯ РАБОЧЕГО СТОЛА

Дизайн РА «Изюминка»