Главная
Ізюмське управління ГУ ДФС У Харківській області повідомляє Версия для печати Отправить на e-mail
22.08.2019
Про затвердження Змін до бюджетної класифікації
Доводимо до відома, що відповідно до Закону України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» наказом Міністерства фінансів України (далі – МФУ) від 01.07.2019 № 282 внесені зміни до бюджетної класифікації, затвердженої наказом МФУ від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» зі змінами.
Так, у Класифікації доходів бюджету позиції:
«22010500 Плата за ліцензії на виробництво спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів 22010600 Плата за ліцензії на право експорту, імпорту та оптової торгівлі спирту етилового, коньячного та плодового» замінено позиціями: «22010500 Плата за ліцензії на виробництво спирту етилового, коньячного і плодового та зернового дистиляту, біоетанолу, алкогольних напоїв та тютюнових виробів 22010600 Плата за ліцензії на право експорту, імпорту та оптової торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, біоетанолом».   Інформацію розміщено на офіційному вебсайті МФУ за посиланням:  https://www.minfin.gov.ua/news/view/nakazy-ministerstva-finansiv-ukrainy--?category=aspekti-roboti&subcategory=zakonodavstvo Щодо переліку товарів, заборонених до ввезення на митну територію України, що походять з Російської Федерації Харківська митниця ДФС звертає увагу на перелік товарів, заборонених до ввезення на митну територію України, що походять з Російської Федерації. Зокрема, Кабінетом Міністрів України продовжено на 1 рік (до 31 грудня 2020 року) термін дії постанови Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 р. № 1147 “Про заборону ввезення на митну територію України товарів, що походять з Російської Федерації” та відстрочено до 1 січня 2020 року застосування заборони на ввезення з РФ окремих транспортних засобів. З 1 липня 2019 року набрали чинності зміни до вищезазначеної постанови, якими Уряд заборонив ввозити на територію України такі товари походженням з Російської Федерації: корми для тварин, цемент, продукція ветеринарної медицини, мінеральні добрива, фанерна продукція, шпалери, продукція легкої промисловості, зокрема окремі види трикотажних виробів та взуття, дроти з вуглецевої сталі, дроти металеві, труби та трубки, сітки металеві, кріпильні вироби, посуд сталевий, обладнання для виробництва хлібобулочних виробів, сірники, вагони залізничні та трамвайні, що були у користуванні, транспортні засоби. Рішення прийнято з метою вжиття заходів у відповідь на дискримінаційні та недружні дії щодо України, які застосовуються державою-агресором, а також з урахуванням звернень асоціацій, об’єднань, підприємств низки галузей промисловості. Поряд з цим Уряд надав можливість суб’єктам господарської діяльності завершити зовнішньоекономічні операції з товарами, забороненими до ввезення з Російської Федерації, у разі здійсненої ними передоплати до введення такої заборони. А саме, передбачено, що ввезення заборонених товарів та їх митне оформлення дозволяються на суму здійсненої суб'єктами господарської діяльності України передоплати за поставку таких товарів, якщо зазначена передоплата була здійснена до введення в дію застосованої цією постановою заборони та за умови попереднього отримання документального підтвердження здійснення такої передоплати Державною фіскальною службою від банківської установи за зверненням суб'єкта господарської діяльності України. Державна фіскальна служба веде електронний реєстр отриманих від банківських установ підтверджень здійснення передоплати за поставки товарів суб'єктами господарської діяльності України, інформує таких суб'єктів про отримання підтверджень та забезпечує доступ митниць до зазначеного реєстру. Електронний реєстр отриманих від банківських установ підтверджень буде вестись за допомогою Веб-сервісу ДФС обміну митною інформацією. Листом ДФС було визначено тимчасовий механізм отримання Державною фіскальною службою України банківських підтверджень для внесення до електронного реєстру, який, зокрема, передбачає, що банківська установа за зверненнямсуб’єкта господарської діяльності України надає митниці ДФС, у зоні діяльності якої буде проводитись митне оформлення товарів, документальне підтвердження здійснення передоплати за поставку товарів (у паперовій формі, належним чином оформлене і завірене, з наявністю реквізитів, визначених додатком до вищезазначеного листа). Затверджено зміни до форм декларації акцизного податку і Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку Інформуємо, що 09.08.2019 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 08.05.2019 № 189 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 11.07.2019 за № 774/33745) (далі – Наказ № 189), яким затверджено зміни до форми декларації акцизного податку та Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку затверджених наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 26.09.2016 № 841). Зміни внесено відповідно до ст. 46 глави 2 розділу II, п. 223.2 ст. 223      розділу VI Податкового кодексу України, законів України від 08 листопада 2018 року № 2611-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування акцизним податком легкових транспортних засобів» та від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів». Так, зокрема, викладено у новій редакції додаток 11 «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації пального згідно із підпунктом 213.1.12 пункту 213.1 статті 213 розділу VI Кодексу» та додаток 7 «Розрахунок суми акцизного податку з оптового постачання електричної енергії та з виробництва електричної енергії, проданої поза оптовим ринком електричної енергії» до декларації акцизного податку. Крім того, затверджено низку нових додатків, а саме: ► додаток 12 «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації спирту етилового згідно із підпунктом 213.1.12 пункту 213.1 статті 213 розділу VI Кодексу»; ► додаток 13 «Розрахунок суми акцизного податку з транспортних засобів, що оподатковуються згідно із підпунктами 215.3.5, 215.3.51, 215.3.52, 215.3.6, 215.3.7, 215.3.8 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Кодексу»; ► додаток 11 «Розрахунок суми акцизного податку, що підлягає відніманню, з пального, під час виробництва якого як сировину використано інші оподатковувані підакцизні товари, згідно із пунктом 217.6 статті 217 розділу VI Кодексу»;  ► додаток 12 «Довідка № ______ про цільове використання спирту етилового (біоетанолу) його виробником як сировини для виробництва продукції, визначеної у підпункті 229.1.16 пункту 229.1 статті 229 розділу VI Кодексу»; ► додаток 13 «Інформація про повітряні судна, які були заправлені, та про обсяги бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів, використані для заправлення таких суден, яка надається згідно із підпунктом 229.8.10 пункту 229.8 статті 229 розділу VI Кодексу». Також змін зазнали інші додатки, сама форма декларації акцизного податку та Порядок заповнення та подання декларації акцизного податку. Наказ № 189 опубліковано 09.08.2019 у інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» № 60. Увага! ФОПи-єдинники, які здійснюють продаж лікарських засобів, зобов’язані застосовувати РРО Відповідні зміни передбачені Законом України № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів», який набрав чинності 1 січня 2019 року. Так, абзац четвертий пункту 296.10 статті 296 Податкового кодексу України, який зобов'язує використовувати реєстратори розрахункових операцій єдинників, які здійснюють реалізацію лікарських засобів та виробів медичного призначення. Крім того, відповідні зміни внесено до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». При цьому зазначено, що вироби медичного призначення (медичні вироби) – це будь-який інструмент, апарат, прилад, пристрій, програмне забезпечення, матеріал або інший виріб, призначені для діагностики, лікування, профілактики організму людини та/або забезпечення таких процесів. Враховуючи вищезазначене, з 1 січня 2019 року фізичні особи підприємці – платники єдиного податку, які здійснюють продаж лікарських засобів та виробів медичного призначення, зобов'язані використовувати реєстратори розрахункових операцій незалежно від обсягу доходу. Внесено зміни до форми декларації з туристичного збору Нагадуємо, що з 01.01.2019 змінено порядок розрахунку туристичного збору. На виконання положень ст. 268 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) наказом Міністерства фінансів України від 08.05.2019 № 186 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 19.07.2019 за № 795/33766) (далі – Наказ № 186) внесено зміни до форми Податкової декларації з туристичного збору (далі – Декларація), затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 09.07.2015 № 636 (зареєстровано у  Міністерстві юстиції України 29.07.2015 за № 912/27357). Так, до Декларації додано Додаток «Розрахунок № _ податкових зобов’язань з туристичного збору», в якому, зокрема, зазначається загальна кількість діб розміщення у місцях проживання (ночівлі), розмір мінімальної заробітної плати та ставка збору в залежності від типу туризму (внутрішній або в’їзний). Слід зауважити, що, у розділі ІІ Додатку здійснюється розрахунок авансових внесків з туристичного збору, а також вказуються дата і номер рішення органу самоврядування про встановлення таких авансових внесків, що передбачено п. п. 268.7.1 п. 268.7 ст. 268 ПКУ. Наказ № 186 опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 13.08.2019 № 61. Особа, що перебуває у трудових відносинах з роботодавцем, не має права на заключення договору про добровільну сплату єдиного внеску Повідомляємо, що відносини, які виникають під час провадження діяльності, пов’язаної зі збором та веденням обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), регулюються виключно Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464). Згідно з п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є: зокрема, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством. Застрахована особа – це фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок (п. 3 частини першої ст. 1 Закону № 2464). Частиною першою ст. 10 Закону № 2464 визначено коло платників, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску та умови за яких таке право надається. Відповідно до частини першої ст. 10 Закону № 2464 право на добровільну сплату єдиного внеску мають, зокрема, особи, які досягли 16-річного віку та не перебувають у трудових відносинах з роботодавцями, визначеними п. 1 частини першої ст. 4, та не належать до платників єдиного внеску, визначених пунктами 4, 5 та 5¹ частини першої ст. 4 Закону № 2464, у тому числі іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають або працюють в Україні, громадяни України, які працюють або постійно проживають за межами України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, – виключно на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування. Отже згідно зі ст. 10 Закону № 2464 особа, що перебуває у трудових відносинах з роботодавцем, не має права на заключення договору про добровільну сплату єдиного внеску. До уваги платників акцизного податку та розробників програмного забезпечення! Інформуємо, що ДФС України повідомила про можливість обміну розрахунками коригування акцизної накладної форми «П» (JF1203301) та акцизної накладної форми «С» (JF1203501) за допомогою «WEB-сервісу обміну документами та квитанціями з приймальним шлюзом» (протокол SOAP), який розміщено за адресою: http://217.76.198.151/WebSrvGate/gate.asmx. Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДФС України за посиланням  http://sfs.gov.ua/anonsi/21236.html Оновлено Звіт про контрольовані операції та порядок його складання Звертаємо увагу, що Міністерство фінансів України наказом від 10.06.2019. № 242 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 04.07.2019 за № 726/33697) (далі – Наказ № 242), затвердило Зміни до форми та Порядку складання Звіту про контрольовані операції, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 18.01.2016 № 8, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 04.02.2016 за № 187/28317 (із змінами). Зміни внесено відповідно до п.п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 розділу I Податкового кодексу України та п. 7 розділу I Закону України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів». Так, у формі Звіту про контрольовані операції (далі – Звіт) до таблиці «Загальні відомості про контрольовані операції» додано новий підсумковий рядок загальної суми контрольованих операцій із контрагентом. Крім того, внесено зміни до форми Інформації про пов’язаних осіб та до кодування ознак пов’язаності осіб. Зміни у Порядку складання Звіту про контрольовані операції: ► у разі здійснення господарських операцій (у т. ч. внутрішньогосподарських розрахунків) між нерезидентом і його постійним представництвом в Україні потрібно зазначати повну назву нерезидента; ► у графах 14 і 15 додатка до Звіту необхідно записувати дату проведення відповідної господарської операції (внутрішньогосподарських розрахунків), зокрема дату отримання фінансування поточної діяльності постійного представництва; ► у разі заповнення рядка «Код ознаки пов’язаності особи» разом із додатком потрібно надати інформацію, заповнену за встановленою формою (крім кодів 512 – 515 та 517 – 518). В інформації про пов’язаність осіб належить зазначати номер додатка, до якого її надають; ► якщо контрольовану операцію здійснюють без контракту (договору), то в графах 7 і 8 додатка до Звіту вказують реквізити документа, на підставі якого проводили контрольовану операцію; ► якщо нерезидент фінансує поточну діяльність постійного представництва в Україні в грошовій формі, у графі 16 додатка до Звіту проставляють «0». Якщо таке фінансування в грошовій формі є предметом контрольованої операції, то в графі 17 додатка до Звіту потрібно записати суму фінансування у валюті операції. Наказ № 242 набрав чинності 09.08.2019 (опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 09.08.2019 № 60). Нагадуємо, що Звіт подається до 01 жовтня року, що настає за звітним, засобами електронного зв’язку в електронній формі. Набула чинності Угода між Урядом України та Урядом Держави Катар про уникнення подвійного оподаткування Доводимо до відома платників, що згідно з інформацією, одержаною від Міністерства закордонних справ України, 09 квітня 2019 року набули чинності Угода між Урядом України та Урядом Держави Катар про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи (далі – Угода) та Протокол до неї, підписані 20 березня 2018 року та ратифіковані Верховною Радою України 28 лютого 2018 року (Закон України від 28 лютого 2019 року     № 2690-VIII). Звертаємо увагу, що відповідно до статті 29 Угоди її положення будуть застосовуватись в Україні: ● стосовно податків, утриманих у джерела щодо сум, які сплачені на/або після 01 січня 2020 року; та ● стосовно інших податків, які стягуються під час податкових років або періодів, що починаються на/або після 01 січня 2020 року. Увага! Інформуємо, що ст. 17 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» із змінами та доповненнями передбачено: у випадку здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями через електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), не зазначений у ліцензії, до суб’єктів господарювання застосовується фінансова санкція у вигляді штрафів у розмірі 200 відсотків вартості реалізованої через такий контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій) продукції, але не менше 10 000 гривень.  Фізичні особи мають можливість сплатити податки та збори через Електронний кабінет Повідомляємо, що Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених Податковим кодексом України (далі – ПКУ) та нормативно-правовими актами, що прийняті на підставі та на виконання ПКУ, законами з питань митної справи, в тому числі, шляхом, зокрема, перегляду в режимі реального часу інформації про платника податків, що збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв’язку з обліком платників податків та адмініструванням податків, зборів, митних платежів, здійсненням податкового контролю, в тому числі дані оперативного обліку податків та зборів (у тому числі дані інтегрованих карток платників податків), дані системи електронного адміністрування податку на додану вартість, дані системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, а також одержання такої інформації у вигляді документа, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з Електронного кабінету із накладенням кваліфікованого електронного підпису посадової особи контролюючого органу та кваліфікованої електронної печатки контролюючого органу із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання. Норми встановлені п. 42¹.2 ст. 42¹ ПКУ. З інформацією щодо сплати податків, зборів, платежів фізичними особами можна ознайомитись у меню «Стан розрахунків з бюджетом» розділу «Допомога» Електронного кабінету. Платник податків у меню «Стан розрахунків з бюджетом»приватної частини Електронного кабінету має доступ до своїх особових рахунків із сплати податків, зборів та інших платежів. При зверненні до зазначеного меню відображається зведена інформація станом на момент звернення, що містить інформацію по кожному виду платежу, зокрема, бюджетний рахунок на поточну дату, МФО банку. Меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету надає можливість фізичним особам після ідентифікації за допомогою платіжної системи сплатити податки, збори, платежі за допомогою платіжної карти. Для юридичних осіб можливість сплати податків, зборів та платежів через Електронний кабінет не реалізована. Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється після проходження електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, відомості щодо якого внесені до Довірчого списку, розташованого на офіційному вебсайті Центрального засвідчувального органу (https://czo.gov.ua/trustedlist). Відповідальність роботодавця за своєчасно не сплачений єдиний внесок Звертає увагу на наступне. Частиною 8 ст. 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) встановлено, що страхувальники – роботодавці зобов’язані сплачувати єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), нарахований за відповідний базовий звітний період не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом, яким є календарний місяць. Гірничі підприємства зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця. У разі, коли останній день строку сплати єдиного внеску припадає на вихідний, святковий або неробочий день, останнім днем таких строків сплати єдиного внеску вважається перший робочий день, що настає за вихідним, святковим або неробочим днем (п. 11 розділу IV «Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами ). Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина 12 ст. 9 Закону № 2464). До роботодавців згідно із ст. 25 Закону № 2464 застосовуються штрафні санкції за несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску, а саме: ● одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів) – у розмірі 10 % таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум; ● у розмірі 20 % несплачених або несвоєчасно сплачених сум єдиного внеску. Суми єдиного внеску, своєчасно не нараховані та/або не сплачені у строки, встановлені Законом № 2464, є недоїмкою (п. 6 частини першої ст. 1 Закону № 2464). На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 % суми недоплати за кожний день прострочення (частина 10 ст. 25 Закону № 2464).  Заяву про приєднання до договору про визнання електронних документів можливо сформувати в Електронному кабінеті Повідомляємо, що подання електронних документів здійснюється платниками податків відповідно до норм Податкового кодексу України та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (далі – Порядок № 557), на підставі договору про визнання електронних документів (далі – Договір), що визначає взаємовідносини суб’єктів електронного документообігу та укладається з контролюючим органом. Відповідно до п. 3 розділу ІІ Порядку № 557 платник створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів та з використанням надійного засобу електронного цифрового підпису (далі – електронний підпис), керуючись цим Порядком, а також Договором (крім фізичних осіб, які не є самозайнятими особами). Згідно з абзацом п’ятим п. 2 розділу І Порядку № 557 Договір укладається шляхом приєднання платника до Договору в цілому шляхом надсилання заяви про приєднання до договору про визнання електронних документів (далі – Заява про приєднання до Договору). Заява про приєднання до Договору може бути направлена через приватну частину інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний кабінет» (далі – Електронний кабінет). Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.sfs.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДФС. Платники, які не мають укладених з органами ДФС Договорів, та платники, у яких закінчився термін чинності сертифікату ключа керівника, у зв’язку з чим автоматично припинив діяти укладений раніше Договір, для подання звітності в електронному вигляді чи з допомогою Електронного кабінету чи будь-якого іншого програмного забезпечення, повинні підписати та надіслати Заяву про приєднання до Договору (форма J1392001 для юридичних осіб, та форма F1392001 для фізичних осіб у розділі «Введення звітності», група звітів «J(F)13 Заяви»). Процедуру створення, заповнення, підпису та надсилання Заяви про приєднання до Договору детально наведено у розділі «Введення звітності» меню «Допомога» Електронного кабінету. Зокрема, в панелі інструментів режиму «Введення звітності»додаємо документ кнопкою «+ Створити». Верхня панель навігації у вікні «Введення звітності» дозволяє встановити відповідний період та обмежити перелік звітів за типами: «Всі звіти»; «J(F)01 Прибуток»; «J(F)02 ПДВ та Акцизний збір»; «J(F)03 Місцеві платежі»; «J(F)05 Інші платежі»; «J(F)06 Ресурсні платежі»; «J(F)07 Валютні платежі»; «J(F)08 Рентні платежі»; «J(F)11 Регіональні звіти»; «J(F)13 Запити та довідки»; «J(F)30 Єдиний внесок на загальнообов’язкове соціальне страхування»; «S01 Фінансова звітність»; «S02 Фінансова звітність (довідки)»; «S03 Фінансова звітність (запити)». Зі списку документів за типом «J(F)13 Запити та довідки»обираємо необхідний (F1392001 або J1392001) подвійним натисканням лівої клавіші миші. В наступному вікні в полях «Регіон» та «Район» обираємо відповідний територіальний орган ДФС (за замовчуванням встановлено орган ДФС за місцем основної реєстрації) та натискаємо кнопку «Створити». Слід зазначити, що більшість полів форми заповнюється системою автоматично. Підсвічені червоним кольором поля є результатом перевірки правильності заповнення документа за допомогою кнопки «Перевірити». У разі коректного заповнення Заяви про приєднання до Договору зберігаємо її з допомогою кнопки «Зберегти» та переходимо до її підписання. Перед накладанням підписів на Заяву про приєднання до Договору зверніть увагу на її статус в полі «Статус»: ● документ перевірено, помилок нема; ● документ містить некритичні помилки, підпис дозволено; ● документ містить критичні помилки, підпис не дозволено; Далі натискаємо кнопку «Підписати», у вікні підпису обираємо ключ і вказуємо пароль ключа відповідної посадової особи, зчитуємо ключ кнопкою «Зчитати» та підписуємо Заяву про приєднання до Договору кнопкою «Підписати». Система автоматично надає підказку щодо ключа, який треба використати на кожному з кроків підписання Заяви про приєднання до Договору. Накладання електронного підпису, зокрема, директора та печатки підприємства може виконуватись послідовно в різні моменти часу з різних робочих місць. Підписану Заяву про приєднання до Договору необхідно надіслати за допомогою кнопки «Відправити». Контролювати накладання електронного підпису та відправку Заяви про приєднання до Договору можливо за допомогою відповідних статусів в полі «Статус». Коригування безпідставно складеної відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ зведеної податкової накладної, що зареєстрована в ЄРПН Нагадуємо, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної (далі – РК), складеному в порядку, встановленому для податкових накладних (далі – ПН), та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН). РК складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні ПН, у тому числі не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг. Норми визначені п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Якщо платником ПДВ безпідставно складено зведену ПН відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ та зареєстровано її в ЄРПН, то платник ПДВ на дату виявлення помилки складає РК, в якому виводяться в «0» показники такої зведеної ПН. У РК вказується дата складання та порядковий номер такої безпідставно складеної зведеної ПН відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ. У РК, складених до ПН, зареєстрованих в ЄРПН починаючи з 01.12.2018, код ознаки, що вказується у полі «До зведеної податкової накладної», має відповідати коду ознаки «Зведена податкова накладна», який вказано у зведеній ПН, до якої складається РК (у даному випадку код ознаки 1). При цьому у графі 2.1 розділу Б табличної частини РК зазначається код причини 201, що відповідає причині коригування «Коригування зведеної податкової накладної, складеної відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ». Такий РК підлягає реєстрації в ЄРПН платником ПДВ, який склав таку зведену ПН. Засідання робочої групи по легалізації виплати заробітної плати відбулось на Ізюмщині Днями в приміщенні Ізюмського міськвиконкому за участі представника Ізюмського управління ГУ ДФС у Харківській області  відбулось чергове засідання робочої групи з питань легалізації виплати заробітної плати та зайнятості населення, забезпечення контролю за додержанням законодавства про працю, детінізації економіки району  та комісії з питань своєчасності і повноти сплати податків, погашення заборгованості із заробітної плати тощо. Під час засідання було заслухано суб'єктів підприємницької діяльності щодо дотримання ними вимог трудового законодавства. За результатами обговорень їм було рекомендовано належним чином оформити трудові відносини з найманими працівниками та чітко виконувати норми законів, зокрема, в частині оплати праці. Члени робочої групи попередили працедавців і про те, що нині працівники фіскальної служби приходять із перевірками тільки до платників, котрі є у групі ризику, а значить у зоні посиленої уваги. Зокрема це ті, хто виплачує заробітну плату нижче законодавчо встановленого рівня, порушують строки перерахування податку на доходи до бюджету чи просто не виплачують заробітну плату, тому мають величезні шанси очікувати позапланову податкову перевірку. Також такі працедавці можуть очікувати з візитами і фахівців із місцевих підрозділів Держпраці. Тому, роботодавців закликали не ігнорувати права найманих працівників на гарантований їм державою соціальний захист. Щодо переліку товарів, заборонених до ввезення на митну територію України, що походять з Російської Федерації Харківська митниця ДФС звертає увагу на перелік товарів, заборонених до ввезення на митну територію України, що походять з Російської Федерації. Зокрема, Кабінетом Міністрів України продовжено на 1 рік (до 31 грудня 2020 року) термін дії постанови Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 р. № 1147 “Про заборону ввезення на митну територію України товарів, що походять з Російської Федерації” та відстрочено до 1 січня 2020 року застосування заборони на ввезення з РФ окремих транспортних засобів. З 1 липня 2019 року набрали чинності зміни до вищезазначеної постанови, якими Уряд заборонив ввозити на територію України такі товари походженням з Російської Федерації: корми для тварин, цемент, продукція ветеринарної медицини, мінеральні добрива, фанерна продукція, шпалери, продукція легкої промисловості, зокрема окремі види трикотажних виробів та взуття, дроти з вуглецевої сталі, дроти металеві, труби та трубки, сітки металеві, кріпильні вироби, посуд сталевий, обладнання для виробництва хлібобулочних виробів, сірники, вагони залізничні та трамвайні, що були у користуванні, транспортні засоби. Рішення прийнято з метою вжиття заходів у відповідь на дискримінаційні та недружні дії щодо України, які застосовуються державою-агресором, а також з урахуванням звернень асоціацій, об’єднань, підприємств низки галузей промисловості. Поряд з цим Уряд надав можливість суб’єктам господарської діяльності завершити зовнішньоекономічні операції з товарами, забороненими до ввезення з Російської Федерації, у разі здійсненої ними передоплати до введення такої заборони. А саме, передбачено, що ввезення заборонених товарів та їх митне оформлення дозволяються на суму здійсненої суб'єктами господарської діяльності України передоплати за поставку таких товарів, якщо зазначена передоплата була здійснена до введення в дію застосованої цією постановою заборони та за умови попереднього отримання документального підтвердження здійснення такої передоплати Державною фіскальною службою від банківської установи за зверненням суб'єкта господарської діяльності України. Державна фіскальна служба веде електронний реєстр отриманих від банківських установ підтверджень здійснення передоплати за поставки товарів суб'єктами господарської діяльності України, інформує таких суб'єктів про отримання підтверджень та забезпечує доступ митниць до зазначеного реєстру. Електронний реєстр отриманих від банківських установ підтверджень буде вестись за допомогою Веб-сервісу ДФС обміну митною інформацією. Листом ДФС було визначено тимчасовий механізм отримання Державною фіскальною службою України банківських підтверджень для внесення до електронного реєстру, який, зокрема, передбачає, що банківська установа за зверненнямсуб’єкта господарської діяльності України надає митниці ДФС, у зоні діяльності якої буде проводитись митне оформлення товарів, документальне підтвердження здійснення передоплати за поставку товарів (у паперовій формі, належним чином оформлене і завірене, з наявністю реквізитів, визначених додатком до вищезазначеного листа). Використайте право на податкову знижку за результатами 2018 року до кінця поточного року Нагадуємо, що відповідно до п.п.166.4.3 п.166.4 ст.166 ПКУ платник податку, який має право на податкову знижку  за наслідками звітного податкового року, має скористатися ним до кінця року, наступного за звітним. На наступні податкові роки таке право не переноситься. Податкова знижка - документально підтверджена сума витрат платника податку – резидента у зв'язку з придбанням товарів або послуг у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року. До витрат, дозволених на включення до податкової знижки  за наслідками 2018 податкового року, платник податку має право включити такі фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати: - частину суми процентів, сплачених таким платником податку за користування іпотечним житловим кредитом; - суму коштів або вартість майна, перерахованих (переданих) платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, які на дату перерахування (передачі) таких коштів та майна відповідали умовам п.133.4 ст.133 ПКУ, у розмірі, що не перевищує 4 % суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року; - суму коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення;  - суму витрат платника податку на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та пенсійних внесків, сплачених платником податку страховику-резиденту, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внесків на банківський пенсійний депозитний рахунок, на пенсійні вклади та рахунки учасників фондів банківського управління як такого платника податку, так і членів його сім'ї першого ступеня споріднення; - суму витрат платника податку на: оплату допоміжних репродуктивних технологій згідно з умовами, встановленими законодавством, але не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік; оплату вартості державних послуг, пов'язаних з усиновленням дитини, включаючи сплату державного мита; - суму коштів, сплачених платником податку у зв'язку із переобладнанням транспортного засобу, що належить платникові податку, з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива; - суми витрат платника податку на сплату видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі, та процентів за ним. До податкової знижки включаються фактично здійснені платником податку протягом звітного податкового року витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами: квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У цих документах обов'язково повинно бути відображено вартість оплачених товарів (робіт, послуг) та строк їх продажу (виконання, надання). Право на податкову знижку мають громадяни України, які отримують дохід у вигляді заробітної плати та сплачують податок на доходи фізичних осіб. Як перевірити фіскальний чек на дійсність в системі Е-Receipt? Суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) у сфері торгівлі (в тому числі торгівлі з використанням мережі Інтернет), громадського харчування, купівлі-продажу іноземної валюти, використання автоматів з продажу товарів, надання послуг з приймання готівки для подальшого переказу, перевезення пасажирів та інших послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій. У випадках застосування  розрахункових книжок, особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, необхідно видавати розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції. При цьому, фіскальний касовий чек повинен містити обов’язкові реквізити, визначені законодавством. Державною фіскальною службою забезпечено функціонування інформаційної системи E-Receipt, в рамках якої реалізовано електронний сервіс, який дозволяє покупцеві товарів (послуг) здійснювати пошук чеків, що формуються традиційними РРО, та електронних чеків, що формуються засобами системи E-Receipt. Сервіс знаходиться у відкритій частині «Електронного кабінету» за посиланням: cabinet.sfs.gov.ua/cashregs/check, має найвищий ступінь захисту і працює 24 години на добу, 7 днів на тиждень, без ідентифікації особи. Для пошуку та перегляду фіскального касового чеку необхідно внести: фіскальний номер РРО, дату та час видачі чеку (для традиційних РРО). Якщо ви не знайшли свого е-чека в системі або виявили розбіжності в даних чеку, зробіть його фото та надішліть за адресою:  Этот адрес e-mail защищен от спам-ботов. Чтобы увидеть его, у Вас должен быть включен Java-Script В свою чергу, ДФС буде визначено причину, через яку електронний чек не потрапив до системи, або не відповідає встановленій формі, та вжито відповідних заходів. Не є базою нарахування єдиного внеску кошти, відшкодовані працедавцем фізособі за використання її мобільного телефону для виробничих потреб Базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці». Норми встановлені абзацом першим п. 1 частини першої ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями. Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5, зареєстрованою у міністерстві юстиції України 27.01.2004 за № 114/8713 (далі –  Інструкція № 5), визначено перелік видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних і компенсаційних виплат. Так, згідно з п.п. 2.2.9 розділу ІІ Інструкції № 5 фонд додаткової заробітної плати включає, зокрема вартість безоплатно наданих окремим категоріям працівників послуг зв’язку та суми коштів на відшкодування їхньої оплати. Підпунктом 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов’язаний з виконанням обов’язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником ПДФО (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV ПКУ) – є додатковим благом. Тобто, сума коштів, відшкодована працедавцем фізичній особі за використання власного мобільного телефону для виробничих потреб, у межах вартості мобільних розмов, не є додатковим благом та базою нарахування єдиного внеску за наявності відповідних документів, що підтверджують використання мобільного зв’язку виключно у виробничих цілях, зокрема це угода про надання послуг мобільного зв’язку, список працівників, які використовують власні мобільні телефони у зв’язку з виробничою необхідністю, розрахункові документи, що надаються оператором мобільного зв’язку абоненту, у яких відображаються час переговорів, номер адресата, а також вартість розмов тощо. ПСП не застосовується до місячного доходу, отриманого одночасно у вигляді заробітної плати і стипендії Податкова соціальна пільга (далі – ПСП) застосовується до нарахованого платнику податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування (виплати). Норми встановлені п.п. 169.2.1 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Підпунктом 169.2.3 п. 169.2 ст. 169 ПКУ наведено перелік доходів фізичних осіб, до яких ПСП не може бути застосована. Так, до цього переліку відносяться доходи, інші ніж заробітна плата; заробітна плата, яку платник ПДФО протягом звітного податкового місяця отримує одночасно з доходами у вигляді стипендії, грошового чи майнового (речового) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад’юнктів, військовослужбовців, що виплачуються з бюджету та доходу самозайнятої особи від провадження підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності. Отже, якщо платник ПДФО отримує протягом звітного податкового місяця заробітну плату одночасно з доходами у вигляді стипендії, то у такого платника право на застосування ПСП відсутнє. Члени робочої групи попередили працедавців і про те, що нині працівники фіскальної служби приходять із перевірками тільки до платників, котрі є у групі ризику, а значить у зоні посиленої уваги. Зокрема це ті, хто виплачує заробітну плату нижче законодавчо встановленого рівня, порушують строки перерахування податку на доходи до бюджету чи просто не виплачують заробітну плату, тому мають величезні шанси очікувати позапланову податкову перевірку. Також такі працедавці можуть очікувати з візитами і фахівців із місцевих підрозділів Держпраці. Тому, роботодавців закликали не ігнорувати права найманих працівників на гарантований їм державою соціальний захист. Деклараційна кампанія-2019: до бюджету надійшло 3,2 млрд грн ПДФО та 440 млн грн військового збору Наповнення бюджету на 3,2 млрд грн податку на доходи фізичних осіб та майже 440 млн грн військового збору – таким є результат цьогорічної кампанії декларування громадянами доходів, отриманих протягом минулого року. Станом на 01.08.2019 збільшилась порівняно з минулим роком не лише кількість поданих громадянами декларацій про майновий стан і доходи (+14 тис.) та задекларованих доходів (+27 млрд грн), а й сума узгоджених до сплати податкових зобов’язань. Так, з податку на доходи фізичних осіб – додатково понад 1 млрд грн, з військового збору приріст майже 200 млн грн. Це свідчить про активну громадянську позицію українців та високий рівень податкової свідомості. Найбільші суми податку на доходи фізичних осіб сплачено декларантами  м. Києва (2 млрд грн), Київської (120 млн грн), Харківської (106 млн грн) та Одеської (104 млн грн) областей. Аналогічно розподілились і податкові зобов’язання з військового збору: у м. Києві це майже 278 млн грн, Київщина – 16 млн грн, Харківщина та Одещина – по 14 млн грн.    Безумовним рекордом надходжень до бюджету є сплата мешканцем м. Києва податкових зобов’язань у сумі майже 1 мільярд гривень. Нагадуємо, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб та військового збору, що зазначена в поданій декларації за 2018 рік (термін сплати - 31.07.2019), такий платник притягується до відповідальності у вигляді штрафу відповідно до п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України. За матеріалами підрозділів внутрішньої безпеки ДФС розпочато 80 кримінальних проваджень Протягом січня-липня 2019 року за фактами вчинення посадовими особами органів доходів і зборів корупційних та інших злочинів у сфері службової діяльності, органами досудового розслідування розпочато 152 кримінальних провадження, з них 80 – за матеріалами підрозділів внутрішньої безпеки. У ході розслідування кримінальних проваджень, розпочатих за матеріалами підрозділів  внутрішньої безпеки, працівникам органів Державної фіскальної служби України оголошено 39 повідомлень про підозру у вчиненні злочинів. До суду направлено 8 обвинувальних актів та 4 особи судом вже визнано винними у скоєнні злочинів. Впродовж звітного періоду за матеріалами підрозділів внутрішньої безпеки спеціально уповноваженими суб’єктами у сфері протидії корупції складено та направлено до суду 44 адміністративні протоколи про скоєння корупційних правопорушень або пов’язаних з корупцією, за якими одну особу визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення.   Для з’ясування причин і обставин вчинення посадовими особами ДФС правопорушень у сфері службової діяльності проводяться службові розслідування та перевірки. За їх результатами посадові особи притягуються до дисциплінарної відповідальності. Підрозділами аудиту ДФС забезпечено до бюджету понад 6 млрд гривень У січні-липні 2019 року підрозділами аудиту ДФС було проведено 2,8 тис. планових перевірок платників податків, 7,5 тис.  позапланових перевірок та 2,0 тис. зустрічних звірок. Зокрема, проведено 132 перевірки фінансових установ з відокремленими підрозділами, за результатами яких донараховано 518,8 млн. гривень. За результатами контролю за дотриманням вимог валютного законодавства донараховано пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД на загальну суму 315,3  млн. грн., а також податку на прибуток з іноземних юридичних осіб  на загальну суму  207,2 млн. гривень. На виконання ухвал суду (у т.ч. отриманих у минулому році) проведено 32 документальні перевірки, донараховано грошових зобов’язань на суму 151,2 млн. грн. Крім того, на виконання інших доручень правоохоронних органів, які надаються під час розслідування кримінальних проваджень, проведено 485 документальних перевірок та донараховано 407,9 млн. гривень.  Проведено 549 документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, донараховано 509,4 млн. грн. грошових зобов’язань.  У цілому за результатами контрольно-перевірочної роботи донараховано до бюджету 22,7 млрд. грн., з яких узгоджено 6,7 млрд. грн. (у т.ч. основного платежу з податку на прибуток – 1 699,3 млн. грн., ПДВ – 1 912,3 млн. гривень). Реальний вклад підрозділів аудиту по забезпеченню надходжень до бюджету склав 6 024 млн. грн. (забезпечено надходжень грошовими коштами на 2 040 млн. грн., зменшено від’ємне значення об’єкта оподаткування податком на прибуток на  18 806 млн. грн., що упередило несплату податку у майбутньому на 3 385 млн. грн., зменшено залишки від’ємного значення ПДВ, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного періоду на 599 млн. гривень). Операція «Акциз»: у Харкові податкова міліція вилучила партію контрафактних цигарок вартістю 1 млн. гривень Співробітники податкової міліції ГУ ДФС у Харківській області спільно із прикордонниками під процесуальним керівництвом Харківської місцевої прокуратури №1 та прокуратури в Харківській області вилучили з незаконного обігу велику партію контрафактних цигарок. В рамках проведення операції «Акциз – 2019» та розслідування кримінального провадження за ч.1 ст. 204, ст. 227 КК України було встановлено, що на території обласного центру в складському приміщенні однієї з логістичних компаній зберігається партія незаконно виготовлених тютюнових виробів. За результатами санкціонованого обшуку вилучено, накладено арешт та передано на зберігання 29,4 тис. пачок незаконно виготовлених контрафактних цигарок без марок акцизного податку України вартістю 1 млн. грн. Триває слідство. Попередити та роз’яснити – харківські податківці продовжують профілактичну роботу по упередженню корупційних проявів В Головному управлінні ДФС у Харківській області відбулися чергові навчальні заходи по вивченню положень антикорупційного законодавства та розпорядчих документів ДФС. На цей раз фахівці підрозділу з питань запобігання та виявлення корупції ГУ ДФС у Харківській області провели заняття для особового складу підрозділів податкової міліції.   Спікери – начальник відділу з питань запобігання та виявлення корупції Євген Проценко та заступник начальника відділу Олександра Салецька  ознайомили присутніх з основами антикорупційного законодавства, розпорядчими документами з цих питань, проінформували щодо відповідальності за корупційні правопорушення та розглянули правові засади та алгоритм надання повідомлень про корупцію, що  вносяться викривачами. Крім того, під час занять розглядалися правила етичної поведінки державного службовця, заходи фінансового контролю держслужбовців та актуальні питання запобігання конфлікту інтересів.     В ГУ ДФС у Харківській області відзначають, що і  надалі будуть продовжувати роботу щодо системного запобігання корупції, виявлення та ліквідації причин і умов її існування. Платникам єдиного податку: не допускайте утворення податкового боргу Головне управління ДФС  у Харківській області  наголошує, що відповідно до вимог п.п.8 п.п. 298.2.3 п.298.2 ст.298 ПКУ платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, при наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів – в останній день другого із двох послідовних кварталів. Відповідно до п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПКУ. Погашення податкового боргу – це зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом (п. п. 14.1.152 п. 14.1 ст. 14 ПКУ). Також акцентуємо увагу платників на тому, що у випадку, коли платник податків не здійснить такий перехід самостійно, контролюючий орган має право виключити його з реєстру платників єдиного податку. Разом з тим,  звертаємо увагу, що підлягає виключенню з реєстру платник, який допустив наявність податкового боргу не як фізична особа, а саме як суб'єкт підприємницької діяльності. Податкові юристи Харківщини виграли справ на 11,4 мільярдів гривень В Головному управлінні фіскальної служби Харківської області проінформували про результати роботи юридичних підрозділів. Так, протягом січня – липня 2019 року на користь органів ДФС регіону ухвалено 637 судових рішень на суму 11,4 млрд. грн. (понад 89 % від загальної суми розглянутих справ). За результатами розгляду судових справ за участі органів ДФС на користь держави з початку 2019 року до бюджету надійшла сума в розмірі 45,4млн. грн. Завдяки злагодженій роботі структурних підрозділів, обґрунтованій позиції при відстоюванні інтересів держави в суді та наданню беззаперечних доказів податківці під час розгляду справ  переконують в правомірності своїх рішень апеляційні інстанції. У службі інформують щодо цікавих з юридичної точки зору випадків. Так, належність товару до певної класифікаційної категорії  впливає на розмір ставки оподаткування. Разом з цим, суд не завжди бере до уваги висновки експертизи щодо такої належності, які надаються платниками податків, а оцінює всі наявні докази в їх сукупності, як того вимагають норми процесуального законодавства. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду задоволена апеляційна скарга Головного управління ДФС у Харківській області, скасовано рішення суду першої інстанції по адміністративній справі за позовом ТОВ «НВП «С» (Позивач) про визнання протиправними податкових повідомлень – рішень Головного управління ДФС області про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем МИТО на ТОВАРИ, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності. Податківцями було доведено, що товар (Автоматична машина), який був придбаний ТОВ «НВП «С», згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності та Основними правилами інтерпретації класифікації товарів виконує набагато більше операцій, аніж визначено Позивачем, у зв’язку з чим повинен бути класифікований у межах іншої товарної категорії.  Колегія суддів Другого апеляційного адміністративного суду відхилила висновок судової товарознавчої експертизи по вказаній адміністративній справі, проведення якої було ініційовано Позивачем, з наведених вище підстав. На Харківщині для обізнаності громадян стартував новий відеопроект Податківці спільно з міським центром зайнятості започаткували новий інформаційно-роз’яснювальний відео проект. Громадяни, які відвідують Харківський міський центр зайнятості, зможуть отримувати відеонавчання  від податківців. Днями відбулись зйомки першого відеоролику. Зазначений ролик має на меті роз’яснити громадянам, які податки відносяться до майнових, особливості їх нарахування, терміни сплати, можливість проведення звірки в податкових органах, а також що робити в разі незгоди з нарахованими сумами податку. Крім того, надане роз’яснення які можливості та переваги дає користування Електронним кабінетом. Майнові податки є одним з джерел наповнення місцевих скарбниць регіону. Від своєчасної сплати податків залежить стан наповнення місцевих бюджетів, соціально-економічний розвиток регіону, добробут усіх громадян. Тому дуже важливо, щоб громадяни сумлінного ставилися до виконання свого обов’язку зі сплати податків. Відеоролик планується транслювати на власному каналі Уoutube Харківського міського центру зайнятості, у приміщенні центру зайнятості та ЦОПів ГУ ДФС у Харківській області. Втратили статус неприбуткової організації: як звітувати Головне управління ДФС у Харківській області повідомляє, що новостворені неприбуткові підприємства, установи та організації, подають за результатами року звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (далі – Звіт), в якому відображаються результати діяльності з дня їх державної реєстрації. Платник податку на прибуток, який протягом звітного року включений до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр), по закінченню цього звітного року має подати до органу ДФС податкову декларацію з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація), в якій відобразити дані податкового обліку за період застосування загальних правил оподаткування прибутку та Звіт за період перебування у Реєстрі цього звітного року.  При недотриманні неприбутковою організацією вимог, визначених п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), а для релігійної організації – вимог, визначених абзацом другим п. п. 133.4.1 і п. п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ, така неприбуткова організація зобов’язана подати у строк, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, Звіт за період з початку року (або з початку визнання організації неприбутковою в установленому порядку, якщо таке визнання відбулося пізніше) по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення, та зазначити і сплатити суму самостійно нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток. За період з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення, по 31 грудня податкового (звітного) року така неприбуткова організація зобов’язана щокварталу подавати до контролюючого органу Декларацію, сплачувати податок у строк, визначений для квартального періоду та подавати фінансову звітність у порядку, встановленому для платників податку на прибуток. Харківські митники виявили приховані наркотичні засоби та півтисячі лаків для нігтів В пункті пропуску «Гоптівка» під час митного контролю автомобілю, який прямував до Росії, митники виявили “травичку”, яку один із пасажирів, громадянин Азербайджану, намагався незаконно провезти через кордон, приховавши в конструктивних порожнинах автомобіля. І це була не єдина схованка. Також  у автомобілі були приховані від митного контролю 444 флакони з засобами для догляду за нігтями, які, за словами порушника, належать йому. Чоловік серйозно запевняв митників, що перевозить флакони з засобами для догляду за нігтями для власного користування. Відносно правопорушника складено протокол за частиною 1 статті 483 Митного кодексу України. Як сплачують ЄСВ приватні підприємці - «загальносистемники» Головне управління ДФС у Харківській області нагадує, що платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ЄСВ) є приватні підприємці. Підприємці, які перебувають на загальній системі оподаткування, зобов’язані сплачувати ЄСВ, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄСВ. Підприємці, які перебувають на загальній системі оподаткування, здійснюють обчислення єдиного внеску за календарний рік до 10 лютого наступного року на підставі даних річної податкової декларації. При визначенні доходу (прибутку), з якого сплачується єдиний внесок, враховується кількість календарних місяців, у яких отримано дохід (прибуток). Базою нарахування ЄСВ є чистий оподатковуваний дохід (прибуток), зазначений у податковій декларації, поділений на кількість календарних місяців, протягом яких він отриманий. До зазначеної суми з урахуванням максимальної величини бази нарахування ЄСВ застосовується ставка у розмірі 22%. У разі якщо платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, то такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄСВ. При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць (в 2019 році – 918,06 грн.) Зазначена норма передбачена п. 4 ч. 1 ст. 4, ч.2 ст.7, абз. 3 ч. 8 ст. 9 Закону України від 08.07.2010 р. №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування». Запрошуємо взяти участь в опитуванні щодо якості послуг Контакт-центру ДФС! Контакт-центром ДФС з 22 серпня 2019 року по 22 вересня 2019 року проводиться опитування щодо якості наданих фізичним та юридичним особам інформаційних послуг. Пропонуємо платникам податків взяти участь у зазначеному опитуванні за гіперпосиланням https://forms.gle/FxcwVUYNCY6EaVZB6. Для нас важлива ваша думка. Тринадцять старовинних книг залишаться в Україні Спробу вивезення раритетних видань попередили запорізькі митники. У міжнародному аеропорту м.Запоріжжя під час митного оформлення пасажирів рейсу, які відлітали до Стамбулу, громадянин США самостійно обрав для проходження митного контролю "зелений коридор". Тим самим він засвідчив, що не перевозить обмежені або заборонені до перевезення предмети або цінності. Натомість після перетину "зеленої смуги" у його ручній поклажі співробітники митниці виявили 13 старовинних книг. На видання, деякі з яких датувалися 19 століттям, у громадянина були відсутні будь-які дозвільні документи та експертні висновки, необхідні для переміщення через митний кордон України. За фактом порушення порядку проходження митного контролю складено протокол за статтею 471 Митного кодексу України. Вартість книг буде встановлено додатково. Нагадаємо, порядок переміщення культурних цінностей регулюється статтею 373 Митного кодексу України, Законом України "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей" та Інструкцією про порядок оформлення права на вивезення, тимчасове вивезення культурних цінностей та контролю за їх переміщенням через державний кордон України, затвердженою наказом Міністерства культури і мистецтв України від 22.04.2002 р. № 258. Застосування санкцій за порушення митного законодавства при ввезенні транспортного засобу В інформаційному агентстві "МОСТ-Днепр" відбулася прес-конференція заступника начальника Дніпропетровської митниці ДФС Ігоря Диби на тему: «Застосування санкцій за порушення митного законодавства при ввезенні транспортного засобу». Він нагадав, що 25 листопада 2018 року набули чинності Закони України від 08.11.2018 року № 2611-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування акцизним податком легкових транспортних засобів» (далі – Закон № 2611-VIII) та від 08.11.2018 № 2612-VIII «Про внесення змін до Митного кодексу та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України» (далі – Закон № 2612-VIII). «За цей час Дніпропетровською митницею ДФС здійснено митне оформлення 6108 одиниць транспортних засобів громадян у відповідності з зазначеними законами. До Державного бюджету України перераховано 381 млн грн податків. З початку серпня поточного року у зоні діяльності митниці, у середньому, здійснюється митне оформлення 3-х таких автомобілів за тиждень. З 22 серпня 2019 року, у відповідності до положень Закону № 2612-VIII, вступають у дію нові санкції щодо порушення вказаних митних правил. Стаття 470 Митного кодексу України (далі - МК України) передбачає відповідальність за перевищення строку транзитного переміщення транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення: -  не більш ніж на 1 добу (частина перша) – штраф 170 гривень; -  більше ніж на 1 добу, але не більше ніж на 10 діб (частина друга) – штраф 3 400 гривень; -  більше ніж на 10 діб, але не більше ніж на 20 діб (частина третя) – штраф 8 500 гривень; -  більше ніж на 20 діб, але не більше ніж на 30 діб (частина п'ята) - штраф 85 тис. гривень; -  більше ніж на 30 діб (частина шоста) – штраф 170 тис. грн або конфіскація. Відповідальність за перевищення строків тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення встановлено статтею 481 МК України. Ця стаття передбачає відповідальність за перевищення встановленого строку тимчасового ввезення: -  не більше ніж на три доби (частина перша) – штраф 850 гривень; -  більше ніж на три доби, але не більше ніж на десять діб (частина друга) – штраф 5 100 гривень; -  більше ніж на десять діб, але не більше ніж на двадцять діб (частина третя) – штраф 17 тис. гривень; -  більше ніж на 20 діб (частина четверта) – штраф 34 тис. гривень; -  більше ніж на 20 діб, але не більше ніж на 30 діб (частина п’ята) – штраф 85 тис. гривень; -  більше ніж на 30 діб (частина шоста) - штраф 170 тис. грн або конфіскація. Початком обчислення строку, який був перевищений при переміщенні транспортних засобів особистого користування в митних режимах «транзит» чи «тимчасове ввезення», для цілей кваліфікації правопорушень за статтями 470 та 481 МК України слід вважати 22.08.2019» - зазначив Ігор Диба. Про сплату ПДВ шляхом пред’явлення податкового векселя Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що вітчизняні підприємства суднобудівної промисловості (клас 35.11 група 35 КВЕД ДК 009:2005) при ввезенні у митному режимі імпорту на митну територію України устаткування, обладнання та комплектуючих, що не виробляються в Україні, для використання у господарській діяльності, за умови оформлення митної декларації, можуть за власним бажанням видавати контролюючому органу (а контролюючий орган зобов’язаний прийняти) податковий вексель на суму податкового зобов’язання з ПДВ, визначену у такій митній декларації. Перелік устаткування, обладнання та комплектуючих, що ввозяться вітчизняними підприємствами суднобудівної промисловості та не виробляються в Україні, встановлюється Кабінетом Міністрів України (постанова Кабінету Міністрів України від 28 травня 2012 року № 466). Суб’єкти господарювання, які реалізують інвестиційні проекти у пріоритетних галузях економіки, схвалені відповідно до Закону України «Про стимулювання інвестиційної діяльності у пріоритетних галузях економіки з метою створення нових робочих місць», тимчасово, з 01 січня 2013 року до 31 грудня 2022 року включно, при ввезенні у митному режимі імпорту на митну територію України устаткування (обладнання) та комплектуючих виробів до нього, що звільняються від оподаткування ввізним митом у порядку, визначеному  п.п. 10 п. 4 розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України, за умови оформлення митної декларації, можуть за власним бажанням видавати контролюючому органу (а контролюючий орган зобов’язаний прийняти) податковий вексель на суму податкового зобов’язання з ПДВ, визначену у такій митній декларації. Норми встановлені п. 1 підрозділу 3 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Для забезпечення виконання підрозділу 3 розділу ХХ ПКУ податковий вексель не підлягає підтвердженню банком шляхом авалю (п. 2 підрозділу 3 розділу ХХ ПКУ). ФОП на загальній системі оподаткування отримав збиток: заповнення Книги обліку доходів та витрат Об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб є чистий оподаткований дохід, тобто різниця між загальним оподаткованим доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця (далі – ФОП). Норми встановлені п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Форма Книги обліку доходів і витрат (далі – Книга) та порядок її ведення затверджені наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013 № 481, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 01.10.2013 за №1686/24218 (далі – Порядок № 481). Пунктом 1 Порядку № 481 визначено, що відповідно до п. 177.10 ст. 177 ПКУ ФОП на загальній системі оподаткування зобов’язані вести Книгу, у якій за підсумком робочого дня, протягом якого отримано дохід, на підставі первинних документів здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати. Згідно з п.п. 9 п. 6 Порядку № 481 у графі 9 Книги ФОП зазначається сума чистого оподатковуваного доходу, яка розраховується як різниця між сумою доходу за звітний період (графа 4) та сумою понесених витрат від провадження господарської або незалежної професіональної діяльності (графи 6, 7, 8). Однак, у разі якщо результатом розрахунку буде від’ємне значення, то графа 9 Книги прокреслюється. Умови зарахування сплачених за митним кордоном України податків у зменшення податку на прибуток підприємств Суми податку на прибуток підприємств (далі – податок), отриманий з іноземних джерел, що сплачені суб’єктами господарювання за кордоном, зараховуються під час сплати ними податку в Україні. При цьому зарахуванню підлягає сума податку, розрахована за правилами, встановленими розділом ІІІ «Податок на прибуток підприємств» Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Розмір зарахованих сум податку з іноземних джерел протягом податкового (звітного) періоду не може перевищувати суми податку, що підлягає сплаті в Україні таким платником податку протягом такого періоду. Не підлягають зарахуванню у зменшення податкових зобов’язань такі податки, сплачені в інших країнах: ► податок на капітал/майно та приріст капіталу; ► поштові податки; ► податки на реалізацію (продаж); ► інші непрямі податки незалежно від того, підпадають вони під категорію прибуткових податків чи оподатковуються іншими податками згідно із законодавством іноземних держав. Зарахування сплачених за митним кордоном України сум податку здійснюється за умови подання письмового підтвердження контролюючого органу іншої держави щодо факту сплати такого податку та за наявності чинного міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування доходів. Норми встановлені п.п. 141.4.9 п. 141.4 ст. 141 ПКУ. Перереєстрація відокремленого підрозділу нерезидента, який не відповідає поняттю постійного представництва Відповідно до п. 66.1 ст. 66 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та п. 9.1 розділу IX Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами (далі – Порядок № 1588), підставами для внесення змін до облікових даних платників податків є: ● інформація органів державної реєстрації; ● інформація банків та інших фінансових установ про відкриття (закриття) рахунків платників податків; ● документально підтверджена інформація, що надається платниками податків; ● інформація суб’єктів інформаційного обміну, уповноважених вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно платника податків; ● рішення суду, що набрало законної сили; ● дані перевірок платників податків. Згідно з п. 66.5 ст. 66 ПКУ та п. 9.2 розділу ІХ Порядку № 1588 платники податків, які не включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, у разі виникнення змін у даних або внесення змін до документів, що подаються для взяття на облік згідно з Порядком № 1588, зобов’язані протягом 10 календарних днів з дня внесення змін подати до контролюючого органу уточнені документи в такому самому порядку, як і при взятті на облік. Додаткова реєстраційна заява за формою № 1-ОПП подається з позначкою «Зміни» з уточненими документами у такому самому порядку, як і при взятті на облік (перелік документів, зокрема, для  відокремленого підрозділу нерезидента, який не відповідає поняттю постійного представництва нерезидента, визначений п. 4.2 розділу IV Порядку № 1588). Отже, якщо відокремлений підрозділ нерезидента не відповідає поняттю постійного представництва нерезидента, то такий відокремлений підрозділ при виникненні змін в облікових даних подає протягом 10 календарних днів з дня внесення змін до контролюючих органів реєстраційну заяву за формою № 1-ОПП з позначкою «Зміни» з уточненими документами у такому самому порядку, як і при взятті на облік. Оподаткування доходу, отриманого від надання в оренду земельного паю До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) включається, зокрема, дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Норми визначені п.п. 164.2.5 п. 164.2 ст. 164 ПКУ. Підпунктом 170.1.1 п. 170.1 ст. 170 ПКУ передбачено, що податковим агентом платника ПДФО – орендодавця щодо його доходу від надання в оренду (емфітевзис) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар. При цьому об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі. Доходи, отримані від надання в оренду (суборенду) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування (виплати) за ставкою 18 відсотків. Такі доходи також підлягають оподаткуванню військовим збором. Ставка військового збору становить 1,5 відсотка від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX ПКУ (п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX ПКУ). Отже, доходи фізичної особи від здавання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю оподатковуються ПДФО за ставкою 18 відсотків та військовим збором за ставкою 1,5 відсотка. Якщо ж громадяни отримали доходи від надання в оренду земельного паю орендарю – фізичній особі, то такі громадяни повинні самостійно прозвітувати про отримані доходи шляхом подання податкової декларації про майновий стан і доходи. Така декларація подається не пізніше 1 травня року, наступного за роком отримання доходу, і власник земельного паю – орендодавець зобов’язаний самостійно нараховувати та сплатити ПДФО та військовий збір. Транспортний податок сплачується фізичними особами протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення Транспортний податок (далі – податок) для фізичних осіб обчислюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку, який надсилає (вручає) платнику податку податкове/ податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року). За об’єкти оподаткування, придбані протягом року, податок сплачується фізичною особою – платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності. Ставка податку становить 25 000 грн за кожен об’єкт оподаткування (легковий автомобіль, з року випуску якого минуло не більше 5-ти років та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 01 січня податкового (звітного) року). Транспортний податок сплачується фізичними особами протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення. Норми визначені ст. 267 Податкового кодексу України. Ізюмське управління ГУ ДФС у Харківській області
 

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить


Фотогалереи изюмчан

Кто он-лайн

Сейчас на сайте:
Гостей - 15

 
Служба недвижимости Вилима.

 
 
 
 
 

Сушка зерна и древесины на отходах
БЕСПЛАТНЫЕ ОБОИ ДЛЯ РАБОЧЕГО СТОЛА

Дизайн РА «Изюминка»