Главная
Ізюмське управління ГУ ДФС У Харківській області повідомляє Версия для печати Отправить на e-mail
18.07.2019
Право платника ПДФО на податкову знижку за витратами на сплату страхових платежів
Нагадуємо, що відповідно до норм ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.
Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником ПДФО у річній податковій декларації про майновий стан і доходи, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.


Нормами п. 166.3 ст. 166 ПКУ визначено перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки.
До таких витрат, зокрема, платник ПДФО може віднести суму витрат, понесених ним на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та пенсійних внесків, сплачених платником ПДФО страховику-резиденту, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внесків на банківський пенсійний депозитний рахунок, на пенсійні вклади та рахунки учасників фондів банківського управління як такого платника ПДФО, так і членів його сім’ї першого ступеня споріднення, які не перевищують (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування):
а) при страхуванні платника ПДФО або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом платника ПДФО, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління чи за їх сукупністю – суму, визначену в абзаці першому п.п. 169.4.1 п.169.4 ст. 169 ПКУ;
б) при страхуванні члена сім’ї платника ПДФО першого ступеня споріднення або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління на користь такого члена сім’ї чи за їх сукупністю – 50 відсотків суми, визначеної в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, в розрахунку на кожного застрахованного члена сім’ї.
Норми встановлені п.п. 166.3.5 п. 166.3 ст. 166 ПКУ.
Операція «Урожай»!

Фермером може бути  і підприємець.  Що необхідно знати?
Повідомляємо, що  Законом від 10.07.2018р. №2497 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо стимулювання утворення та діяльності сімейних фермерських господарств»  передбачені значні новації в діяльності та оподаткуванні фермерів, зокрема щодо можливості ФОП бути  фермером - платником єдиного податку 4 групи.
Раніше сільгосптоваровиробником  могла бути  тільки юридична особа,  зараз  це також і фермери – ФОП,  які відповідають  нижче наведеним умовам (ст. 291.4 ПКУ):
-         провадять діяльність виключно в межах  фермерського господарства, зареєстрованого  відповідно до Закону «Про фермерське господарство»;
-         здійснюють виключно вирощування, відгодовування с/г продукції , збирання, вилов, переробку такої власновирощеної або відгодованої продукції та її продаж;
-         провадять господарську діяльність (крім постачання) за місцем  податкової адреси;
-         не використовують працю найманих осіб;
-         членами фермерського господарства такої фізичної особи є лише члени сім`ї у визначенні ч.2 ст.3 Сімейного кодексу;
-          площа сільськогосподарських угідь та /або  земель водного фонду  у власності та/або  користуванні членів фермерського господарства становить не менше 2-х гектарів, але не більше 20 гектарів.
Якщо ФГ створено як ФОП, воно діє на основі  договору (декларації) про створення ФГ. Тобто, для державної реєстрації фермера – ФОП він має надавати  держреєстратору у складі необхідного пакету документів і договір (декларацію), типова форма якого затверджена  наказом  Міністерства аграрної політики від 05.04.19 р. № 177.
Якщо ФОП вже зареєстрований  і він бажає набути статусу фермера – ФОП, то укладається договір (декларація), а потім  у держреєстратора  реєструються зміни до відомостей про ФОП.
  Для зареєстрованих  (новостворених)  ФОП, які протягом 10 календарних днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку 4 групи, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, в якому відбулася держреєстрація.
ФОП - платник єдиного податку 4 групи  самостійно обчислює суму податку  і не пізніше  20 лютого поточного року подає податкову декларацію.
Об’єктом  оподаткування є площа сільгоспугідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень) та/або  земель водного фонду, що перебуває у власності або користуванні, в т.ч. на умовах оренди.
Сплачується податок щоквартально  протягом 30 календарних днів, що настають  за останнім календарним днем податкового звітного кварталу, у розмірах:
-         у I кварталі – 10 відсотків;
-         у ІІ кварталі – 10 відсотків;
-         у ІІІ кварталі – 50 відсотків;
-         у ІУ кварталі – 30 відсотків.
Вперше подати декларацію слід  протягом 20 календарних днів з дня подання заяви на обрання (перехід) на 4-у групу, а сплатити єдиний податок  - протягом 30 календарних днів, що настають  за останнім  календарним днем  податкового (звітного) кварталу, в якому відбулося обрання  (перехід). Надалі сплата відбувається  у вищезазначеному порядку.
Отже, поряд із умовами перебування підприємців на загальній системі оподаткування та спрощеній, яка застосовується  підприємцями з урахуванням обмежень граничного розміру доходу, на сьогодні у ФОПів є можливість перейти до 4 –ї  групи платників єдиного податку, розмір якого не залежить від суми отриманого доходу.   
Тож, підприємці – сільськогосподарські товаровиробники мають  вибір і самі можуть прорахувати та визначитися, яку систему  оподаткування чи групу платників єдиного податку їм обрати та які податки сплачувати.
Система електронного адміністрування пального та спирту етилового: визначення розпорядника акцизного складу
Нагадуємо, що з 01.07.2019 запроваджена система електронного адміністрування пального та спирту етилового.
Нормами п.п. 14.1.224 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що розпорядником акцизного складу є суб’єкт господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку, або суб’єкт  господарювання – платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу;
Згідно з п.п. 14.1.224¹ п. 14.1 ст. 14 ПКУ розпорядником акцизного складу пересувного є суб’єкт господарювання – платник акцизного податку, який є власником пального або здійснює діяльність з виробництва спирту етилового та який з використанням транспортного засобу незалежно від того, кому належить такий транспортний засіб:
► реалізує або зберігає пальне або спирт етиловий;
► ввозить пальне на митну територію Україні, з якого сплачено акцизний податок або на умовах, визначених ст. 229 ПКУ.
Не є розпорядником акцизного складу пересувного суб’єкт господарювання (перевізник, експедитор), який здійснює транспортування пального або спирту етилового.
Порушення умов, за яких платнику надавалося звільнення від оподаткування при ввезенні товарів на митну територію України: нарахування пені
Повідомляємо, що порядок нарахування пені у разі порушення умов, за яких надавалося звільнення (умовне звільнення) від оподаткування при ввезенні товарів на митну територію України визначено ст. 132 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Так, у разі порушення умов митних режимів, при розміщенні в які надано умовне звільнення від оподаткування, а також у разі порушення умов щодо цільового використання товарів, при ввезенні яких надано звільнення від оподаткування відповідно до ПКУ, особа, відповідальна за дотримання митного режиму, а також особа, відповідальна за дотримання умов, за яких надається звільнення від оподаткування (щодо цільового використання товарів), зобов’язані сплатити суму податкового зобов’язання, на яку було надано звільнення (умовне звільнення), та пеню, нараховану на суму такого податкового зобов’язання за період з дня надання звільнення (умовного звільнення) від оподаткування до дня оплати.
У разі направлення претензій щодо сплати податкових зобов’язань гаранту пеня нараховується на строк, що не перевищує 3 місяці з дня, що наступає за днем закінчення строку виконання зобов’язань, забезпечених гарантією.
Під час здійснення перевезень на умовах Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП 1975 року нарахування пені призупиняється на строк до трьох місяців з дня отримання претензії гарантійним об’єднанням і поновлюється, якщо після закінчення цього строку претензія залишається неврегульованою.
Норми встановлені п. 132.1 ст. 132 ПКУ.
Згідно з п. 132.2 ст. 132 ПКУ для цілей обчислення пені строком сплати митних платежів вважається:
► при використанні товарів в інших цілях, ніж ті, у зв’язку з якими було надано звільнення (умовне звільнення) від оподаткування митними платежами, – перший день, коли особою було порушено обмеження щодо користування та розпорядження товарами.
Якщо такий день установити неможливо, строком сплати митних платежів уважається день прийняття контролюючим органом митної декларації на такі товари (п.п. 132.2.1 п. 132.2 ст. 132 ПКУ);
► при порушенні вимог і умов митних процедур, що відповідно до податкового законодавства тягне за собою обов’язок щодо сплати митних платежів – день здійснення такого порушення. Якщо такий день установити неможливо – строком сплати митних платежів уважається день початку дії відповідної митної процедури (п.п. 132.2.2 п. 132.2 ст. 132 ПКУ);
► в інших випадках – день виникнення обов’язку щодо сплати митних платежів (п.п. 132.2.3 п. 132.2 ст. 132 ПКУ).
Відповідно до норм п. 132.3 ст. 132 ПКУ у разі, якщо платник податків до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов’язання та погашає його, пеня не нараховується.
Це правило не застосовується, якщо:
а) платник податків не подає податкову декларацію за період, протягом якого відбулося таке заниження;
б) судом встановлено вчинення злочину посадовими особами платника податків або фізичною особою – платником податків щодо умисного ухилення від сплати зазначеного податкового зобов’язання (п. 132.3 ст. 132 ПКУ).
Змінено формат даних та структуру Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів – лічильників рівня пального у резервуарі
Внесено зміни до Формату даних та структури Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів – лічильників рівня пального у резервуарі. Відповідний наказ Міністерства фінансів України від 18 червня 2019 року № 248 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 27 листопада 2018 року № 944» зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 27 червня 2019 року за № 676/33647.
Також у новій редакції викладено Довідки:
про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри;
про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального.
Для забезпечення виконання передбачених Податковим кодексом  обов’язків суб’єктами господарювання щодо подання документів в електронному вигляді стосовно обігу палива, зазначені вище форми довідок були розміщені 27 червня 2019 року на офіційному вебпорталі ДФС за адресою: www.sfs.gov.ua в розділі Електронні форми документів підрозділ Акцизний податок (рекомендовані форми електронних документів).
 
Нагадаємо, що Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» (далі – Закон № 2628) внесені зміни до норм Податкового кодексу України (далі – Кодекс), які набирають чинності з 01 липня 2019 року.
Для забезпечення реалізації норм підпунктів 230.1.2 – 230.1.4 пункту 230.1 статті 230 Кодексу, із змінами внесеними Законом № 2628, прийнятий наказ Міністерства фінансів України від 18 червня 2019 року № 248 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 27 листопада 2018 року № 944», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 27 червня 2019 року за № 676/33647.
Фізособи повинні сплатити ПДФО за 2018 рік до 31.07.2019 року
Нагадуємо, що фізичні особи, які не зареєстровані як фізичні особи – підприємці, та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані сплатити суму податкових зобов’язань, зазначену у поданій декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація), до 01 серпня року, що настає за звітним.
За результатами 2018 року останній день сплати – 31 липня 2019 року (включно).
Нагадуємо, що фізичні особи виконують свої зобов’язання як зі сплати податку на доходи фізичних осіб, так і військового збору.
Звертаємо увагу, у зв’язку із введенням з 01.01.2019 у дію нових кодів бюджетної класифікації порядок сплати фізичними особами податкових зобов’язань, зазначених у податковій декларації, змінено. Отже, платник податку – фізична особа, який зобов’язаний подати податкову декларацію, визначити та сплатити свої податкові зобов’язання, сплачує їх за кодами платежу:
«11010500» – «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування»;
«11011001» – «військовий збір, що сплачується за результатами декларування».
Слід зазначити, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених ПКУ, до нього застосовується  штраф у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу; 
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу.

З 1 липня діють нові правила оподаткування міжнародних посилок
Повідомляємо, що   зниження неоподатковуваної вартості товарів у міжнародних поштових відправленнях до 100 євро для громадян набуває чинності з 01 липня 2019 року.
З 01 липня 2019 року набирають чинності зміни до Податкового кодексу України в частині встановлення межі оподаткування податком на додану вартість (далі ‒ ПДВ) для товарів, сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 100 євро, для одного одержувача - фізичної особи, в одній депеші від одного відправника у міжнародних поштових відправленнях або в одному вантажі експрес-перевізника від одного відправника у міжнародних експрес-відправленнях. Усі товари, що перевищуватимуть еквівалент 100 євро будуть оподатковуватись.
Тобто, якщо вартість посилки перевищить еквівалент 100 євро, потрібно буде сплатити 20% ПДВ. Посилка для фізичної особи також оподатковуватиметься 10-відсотковим митом від суми, що перевищує еквівалент у 150 євро.
Нарахування єдиного внеску за цивільно-правовим договором
Повідомляємо, що за договором підряду (цивільно-правовим договором) одна сторона (підрядник) зобов’я­зується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу (ст. 837 Цивільного кодексу України).   Отже, виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами відноситься до доходів із джерел не за основним місцем роботи.
      Таким чином, якщо фізична особа виконує роботи (надає послуги) за цивільно-правовим договором, при чому це не є основним місцем роботи фізичної особи, то вимоги частини п’ятої ст. 8 Закону № 2464 щодо нарахування єдиного внеску на дохід у вигляді винагороди за цивільно-правовим договором, який не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який здійснюється нарахування, не застосовуються.
У цьому випадку єдиний внесок нараховується на суми доходу у вигляді винагороди за цивільно-правовим договором незалежно від суми такого доходу, але з урахуванням максимальної величини бази нарахування єдиного внеску.
Тобто, вимога щодо сплати єдиного внеску з мінімальної заробітної плати діє тільки за основним місцем роботи.
При цьому, у разі якщо працівник виконує роботу (надає послуги) за цивільно-правовим договором і для нього це є основним місцем роботи, то до загальної бази нарахування єдиного внеску за місяць включається як заробітна плата, так і сума винагороди за цивільно-правовим договором, і тільки потім здійснюється порівняння із сумою мінімальної заробітної плати за місяць.
Якщо загальна сума буде меншою за розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.
Про обов’язкові реквізити акцизної накладної
Нагадуємо, що відповідно до абзацу п’ятого п. 231.1 ст. 231 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) зі змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 23 листопада 2018 року №2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» (далі – Закон №2628), з 01.07.2019 в акцизній накладній зазначаються в окремих полях такі обов’язкові реквізити:
а) порядковий номер акцизної накладної з номером примірника;
б) дата складання акцизної накладної;
в) повна або скорочена назва юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник акцизного податку, - особи, яка реалізує пальне або спирт етиловий;
г) код ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) особи, яка реалізує пальне або спирт етиловий, та суб’єкта господарювання – отримувача пального або спирту етилового;
ґ) повна або скорочена назва юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи – суб’єкта господарювання – отримувача пального або спирту етилового;
д) код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД;
е) опис пального або спирту етилового;
є) обсяг пального в літрах, приведених до температури 15°C, або обсяг спирту етилового в декалітрах 100-відсоткового спирту, приведених до температури 20°C;
ж) уніфікований номер акцизного складу в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, з якого реалізовано пальне або спирт етиловий;
з) уніфікований номер акцизного складу в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, на який отримане пальне;
и) номер реєстрації транспортного засобу в уповноважених органах відповідної держави та тип і ємність транспортного засобу - акцизного складу пересувного;
і) ознака напряму використання та умов оподаткування пального або спирту етилового;
ї) ознака щодо реалізації пального з акцизного складу, який є місцем роздрібної торгівлі пальним, на яке отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним;
й) ознака щодо ввезення пального або спирту етилового на митну територію України;
к) ознака щодо реалізації пального або спирту етилового з акцизного складу до іншого акцизного складу з використанням акцизного складу пересувного, у разі якщо до реалізації пального або спирту етилового такий інший акцизний склад уже відомий;
л) ознака щодо реалізації пального на умовах, визначених п. 229.8 ст. 229 ПКУ, із зазначенням реквізитів податкового векселя, суб’єктів господарювання, які здійснюють авіапаливозабезпечення згідно з чинним сертифікатом на відповідність вимогам авіаційних правил України на здійснення наземного обслуговування, або суб’єктів літакобудування, або замовників, які здійснили закупівлю для забезпечення потреб держави або територіальної громади відповідно до Закону України від 25 грудня 2015 року №922-VIII «Про публічні закупівлі», або підприємств, установ та організацій системи державного резерву;
м) адреса місця зберігання пального, яке не є акцизним складом, на якому суб’єкт господарювання - не платник податку зберігає пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки.
При реалізації пального через паливороздавальну або оливороздавальну колонку з акцизного складу, який є місцем роздрібної торгівлі пальним, на яке отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним, обов’язкові реквізити акцизної накладної, що ідентифікують отримувача пального, визначені підпунктами «г» та «ґ» п. п. 231.1 ст. 231 ПКУ:
- можуть не заповнюватися виключно при реалізації пального не суб’єкту господарювання;
- обов’язково заповнюються при реалізації пального суб’єкту господарювання із зазначенням даних, що ідентифікують такого суб’єкта господарювання.
При реалізації пального або спирту етилового з акцизного складу до іншого акцизного складу з використанням акцизного складу пересувного, у разі якщо до реалізації пального або спирту етилового такий інший акцизний склад уже відомий, складається одна акцизна накладна на реалізацію пального з акцизного складу на такий інший акцизний склад із зазначенням у такій акцизній накладній ідентифікаційних даних такого акцизного складу пересувного. 
Громадяни повинні сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у декларації про майновий стан і доходи, до 31 липня (включно)
Фізичні особи, які не зареєстровані як фізичні особи – підприємці, та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, відповідно до Податкового кодексу України зобов’язані сплатити суму податкових зобов’язань, зазначену у поданій декларації про майновий стан і доходи, до 01 серпня року, що настає за звітним.
Отже, за результатами 2018 року останній день сплати – 31 липня 2019 року (включно).
Нагадуємо, що фізичні особи виконують свої зобов’язання як зі сплати податку на доходи фізичних осіб, так і військового збору.
 Звертаємо увагу, що у зв’язку із введенням з 01.01.2019 у дію нових кодів бюджетної класифікації порядок сплати фізичними особами податкових зобов’язань, зазначених у податковій декларації, змінено. Отже, платник податку – фізична особа, який зобов’язаний подати податкову декларацію, визначити та сплатити свої податкові зобов’язання, сплачує їх за кодами платежу:
«11010500» – «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування»;
«11011001» – «військовий збір, що сплачується за результатами декларування».
Слід зазначити, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених Податковим кодексом України, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; 
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Крім того, після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, на суми такого зобов’язання нараховується пеня.
Увага! З 1 липня 2019 року змінилися соціальні стандарти
Інформуємо, що Законом України від 23 листопада 2018 року №2629 «Про державний бюджет України на 2019 рік» встановлено розміри прожиткового мінімуму для різних груп населення та розмір мінімальної заробітної плати.
З 1 липня 2019 року встановлюються нові розміри прожиткового мінімуму на одну особу у розрахунку на місяць у сумі 1936 гривень.
Для основних соціальних і демографічних груп населення з 1 липня 2019 року встановлено такі показники:
для дітей віком до 6 років − 1699 грн.;
для дітей віком від 6 до 18 років − 2118 грн.;
для працездатних осіб – 2007 грн.;
для осіб, які втратили працездатність − 1564 гривні.
Мінімальна заробітна плата на 1 січня 2019 року складає: у місячному розмірі – 4173 грн., у погодинному розмірі − 25,13 гривень.
Станом на 1 липня 2019 року мінімальна заробітна плата не змінюється.
Звертаємо увагу: мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці.

Затверджено Порядок надання сімейним фермерським господарствам додаткової фінансової підтримки
Інформуємо, що Кабінет Міністрів України постановою від 22 травня 2019 року № 565 (далі – Постанова № 565) затвердив Порядок надання сімейним фермерським господарствам додаткової фінансової підтримки через механізм доплати на користь застрахованих осіб – членів/голови сімейного фермерського господарства єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – Порядок).
Постанова № 565 набирає чинності з 01 січня 2020 року.
Порядком визначається механізм надання сімейним фермерським господарствам додаткової фінансової підтримки через механізм доплати на користь застрахованих осіб – членів/голови сімейного фермерського господарства єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Зазначене рішення сприятиме розвитку такої форми господарювання, як сімейні фермерські господарства.
Постанову № 565 розміщено на Єдиному веб-порталі органів виконавчої влади «Урядовий портал» за посиланням:  https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/pro-zatverdzhennya-poryadku-nadannya-simejnim-fermerskim-gospodarstvam-dodatkovoyi-finansovoyi-pidtrimki-cherez-mehanizm-doplati-na-korist-zastrahovanih-m-220519

Врахування сум ПДВ при визначенні об’єкта оподаткування з податку на прибуток підприємств
Повідомляємо, що для обрахунку об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності стосовно доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Норми визначені п. 44.2 ст. 42 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.
Ведення бухгалтерського обліку сум ПДВ здійснюється на підставі Інструкції з бухгалтерського обліку податку на додану вартість, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 01.07.1997 № 141 із змінами та доповненнями.
Туристичний збір: справляння у 2019 році
Нагадуємо, що з 01 січня 2019 року за кожну добу тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) туристичний збір (далі – збір) справляється у розмірі до 0,5 % мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року для однієї особи за одну добу тимчасового розміщення – для внутрішнього туризму (до 20,87 грн на добу) та до 5 % мінімальної заробітної плати – для в’їзного туризму (до 208,65 грн на добу).
Відповідно до рішень сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, справляння збору може здійснюватися з тимчасового розміщення у таких місцях проживання (ночівлі):
● готелі, кемпінги, мотелі, гуртожитки для приїжджих, хостели, будинки відпочинку, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, пансіонати та інші заклади готельного типу, санаторно-курортні заклади;
● житловий будинок, прибудова до житлового будинку, квартира, котедж, кімната, садовий будинок, дачний будинок, будь-які інші об’єкти, що використовуються для тимчасового проживання (ночівлі).
Справляння збору здійснюється такими податковими агентами:
► юридичними особами, філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами юридичних осіб, фізичними особами – підприємцями, які надають послуги з тимчасового розміщення осіб у місцях проживання (ночівлі);
► квартирно-посередницькими організаціями, які направляють неорганізованих осіб з метою їх тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі), що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму;
► юридичними особами, які уповноважуються сільською, селищною, міською радою або радою об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, справляти збір на умовах договору, укладеного з відповідною радою.
Перелік податкових агентів та інформація про них розміщуються та оприлюднюються на офіційному веб-сайті сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.
Платники збору сплачують суму збору авансовим внеском перед тимчасовим розміщенням у місцях проживання (ночівлі) податковим агентам, які справляють збір за ставками, у місцях справляння збору та з дотриманням інших вимог, визначених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.
За один і той самий період перебування платника збору на території однієї адміністративно-територіальної одиниці, на якій встановлено туристичний збір, повторне справляння збору, вже сплаченого таким платником збору, не допускається.
Особа здійснює тимчасове розміщення платника збору у місцях проживання (ночівлі), що належать такій особі на праві власності або на праві користування, виключно за наявності у платника збору документа, що підтверджує сплату ним туристичного збору.
У разі дострокового залишення особою, яка сплатила туристичний збір, території адміністративно-територіальної одиниці, на якій встановлено туристичний збір, сума надмірно сплаченого збору підлягає поверненню такій особі у встановленому ПКУ порядку.
Податкові агенти сплачують збір за своїм місцезнаходженням щоквартально, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк та відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, або авансовими внесками до 30 числа (включно) кожного місяця (у лютому – до 28 (29) включно) на підставі рішення відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.
Податкові агенти, які сплачують збір авансовими внесками, відображають у податковій декларації за звітний (податковий) квартал суми нарахованих щомісячних авансових внесків. При цьому остаточна сума збору, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал (з урахуванням фактично внесених авансових платежів), сплачується такими податковими агентами у строки, визначені для квартального звітного (податкового) періоду.
Податковий агент, який має підрозділ без статусу юридичної особи, що надає послуги з тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі) не за місцем реєстрації такого податкового агента, зобов’язаний зареєструвати такий підрозділ як податкового агента туристичного збору у контролюючому органі за місцезнаходженням підрозділу.
Норми визначені ст. 268 ПКУ.
Оприлюднено нові довідники податкових пільг
Повідомляємо, що 05.07.2019 ДФС України станом на 01.07.2019 оприлюднила:
- Довідник податкових пільг № 93/1, що є втратами доходів бюджету;
- Довідник інших податкових пільг № 93/2.
У вищезазначених довідниках надано перелік пільг із податку на прибуток, плати за землю, ПДВ, акцизного податку, податку на нерухоме майно, місцевих податків та зборів, державного мита, а також початок та кінець дії пільг.
Довідники розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням:  http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/54005.html

До уваги платників: типові помилки при заповненні заявок на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами
Державна фіскальна служба України за результатами обробки отриманих заявок на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними (форма J/F 1304901) повідомляє про типові помилки, які припускають платники при її заповненні:
1. На заяву на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними, додатково до кваліфікованого електронного підпису керівника юридичної особи або уповноваженої особи, фізичної особи – підприємця або його представника накладається кваліфікований електронний підпис бухгалтера та печатка, що призводить до неприйняття документу.
2. У колонці 14 зазначається ідентифікатор об’єкта оподаткування, відсутній в інформації про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, про які до контролюючого органу направлено повідомлення відповідно до пункту 63.3 статті 63 Податкового кодексу України, що призводить до неприйняття документу.
Загальна система оподаткування: ФОП при готівкових розрахунках за перевезення пасажирів у таксі застосовує РРО
Звертаємо увагу платників на те, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Норми встановлені п. 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) і розповсюджуються на фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП), зокрема, які перебувають на загальній системі оподаткування.
Електронний таксометр – РРО, який додатково забезпечує попереднє програмування тарифів за проїзд та облік вартості наданих послуг з перевезень пасажирів (ст. 2 Закону № 265).
Отже, суб’єкти господарювання – ФОП, що перебувають на загальній системі оподаткування, у машинах-таксі при розрахунках з пасажирами готівкою повинні застосовувати належним чином зареєстровані електронні таксометри – РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.
До уваги виробників алкогольних напоїв та тютюнових виробів!
Інформуємо, що 01.07.2019 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 28.03.2019   № 126 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від  30 листопада 2012 року № 1246» (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 15.04.2019. за № 393/33364) (далі – Наказ № 126).
Зміни внесені Наказом № 126 до Інструкції з ведення Єдиного державного реєстру виробників спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, спирту-сирцю виноградного, спирту-сирцю плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від  30.11.2012 № 1246, відповідно до Закону України від 19 грудня 1995 року  № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» із змінами та доповненнями.
Наказ № 126 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України»  02.05.2019 № 33.
За порушення правил обліку, виробництва та обігу пального або спирту етилового на акцизних складах ПКУ передбачені штрафи
Повідомляємо, що за порушення правил обліку, виробництва та обігу пального або спирту етилового на акцизних складах Податковим кодексом України (далі – ПКУ) передбачені штрафні санкції.
Так, зокрема, необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, а також необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового витратоміра-лічильника спирту етилового на місці отримання та відпуску спирту етилового, розташованого на акцизному складі, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 20 000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу або за кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, та/або незареєстрований витратомір-лічильник/витратомір-лічильник спирту етилового (абзац перший п. 128¹.1 ст. 128¹ ПКУ ).
Повторне протягом року вчинення на тому самому акцизному складі будь-якого з порушень, передбачених абзацом першим п. 128¹.1 ст. 128¹ ПКУ , – тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу або за кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, та/або незареєстрований витратомір-лічильник/витратомір-лічильник спирту етилового.
Норми визначені п. 128¹.1 ст. 128¹ ПКУ.
Зустріч з аграріями в рамках операції «Урожай»
Триває операція «Урожай», проведення якої розпочато ДФС України. Її мета - упередження схем ухилення від оподаткування сільськогосподарськими товаровиробниками, проведення перевірки дотримання вимог чинного законодавства, що регулює земельні відносини, виявлення необлікованих найманих працівників, легалізація заробітної плати в аграрному секторі.
Ізюмське управління ГУ ДФС у Харківській області також активно долучається до проведення даної операції. В ході цієї операції особлива увага приділена залученню до декларування та повноті сплати податків громадянами, які є власниками земельних ділянок площею понад 2 га та власними силами обробляють такі земельні ділянки для отримання доходу, а також надають послуги сільгосптехнікою з обробітки землі.
Як зазначила начальник Ізюмського управління Галина Тимофієва на черговій зустрічі з аграріями, пріоритетним напрямком проведення операції "Урожай" є широкомасштабна роз'яснювальна робота, щодо переваг офіційного оформлення трудових договорів та застосовуння штрафних санкції за порушення норм законодавства про працю.
"Операція триватиме до повного збору врожаю, а разом з нею триватиме і робота органів фіскальної служби в напрямку легалізації використання праці тих людей, які важко працюють, а натомість позбавлені соціальних гарантій. Тому суб'єктам господарювання краще завчасно подбати про декларування найманої праці. Натомість робітникам треба вимагати офіційного працевлаштування та повідомляти про факти несумлінного ставлення роботодавця," - зазначила Галина Миколаївна.
Маєте дорогий автомобіль - сплатіть податок!
Нагадуємо, що громадяни, які мають у власності  легкові автомобілі, з року випуску яких   минуло не більше 5 років (включно)  та середньоринкова  вартість яких становить  понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої  на 1 січня податкового звітного року (у 2019 році – 1564875 грн.) сплачують транспортний податок.
Ставка податку встановлюється  у розмірі 25000 грн. в розрахунку на календарний рік за кожен такий автомобіль.
Обчислення суми транспортного податку здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.
Податкове повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом  до 01 липня.
Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою – платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам – нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцем реєстрації об’єктів оподаткування, що перебувають у власності таких нерезидентів.
Податок сплачується за місцем реєстрації об’єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.
Фізичними особами податок сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Університет державної фіскальної служби України оголошує додатковий набір абітурієнтів у 2019 році
Університет державної  фіскальної  служби України оголошує додатковий набір абітурієнтів у 2019 році факультет  податкової міліції.
На навчання приймаються громадяни України віком від  17 до 25 років, які мають повну загальну середню освіту, відповідають вимогам нормативно-правових актів України, що визначають  проходження  служби в податковій  міліції Державної фіскальної служби України, та направлені Головним управлінням ДФС у Харківській  області.
Бажаючим  вступити на навчання  необхідно звертатися у відділ проходження служби у податковій міліції управління по роботі з персоналом Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області
за адресою:м. Харків, вул. Пушкінська 46,   станція метро ім. Бекетова, тел : 702-85-46, мобільний тел:  098-210-07-35.
Оформлення  особових  справ  проводиться - з січня  по  липень 2019 року.
Вступні іспити:  складаються в Університеті Державної фіскальної служби України, який знаходиться за адресою:  08201, Київська область, м. Ірпінь, в. Карла  Маркса, 3
    З   предметів:   українська мова     -  тести (ЗНО),історія України     -  тести (ЗНО),математика або іноземна мова /на вибіркандидата/    -  тести (ЗНО).
Запрошуємо,   Головне управління Державної Фіскальної Служби  у  Харківській  області.     

Щодо запровадження системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового
Повідомляємо, що відповідно до п. 23 підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) накладні/розрахунки коригування, складені до 30 червня 2019 року (включно), реєструються в Єдиному реєстрі акцизних накладних до 15 липня 2019 року (включно). Розподіл обсягів залишків пального, що обліковуються у платників податку в системі електронного адміністрування реалізації пального, між акцизними складами/акцизними складами пересувними, здійснюється на підставі акцизних накладних у двох примірниках, складених з 16 до 20 липня 2019 року (включно) платниками податку та суб’єктами господарювання, які з 1 липня 2019 року не підпадають під визначення платників податку відповідно до пункту 212,1 статті 212 ПКУ, та реєстрації таких примірників у Єдиному реєстрі акцизних накладних:
- перших примірників – особою, що складала акцизну накладну, з 16 до 20 липня 2019 року (включно);
- других примірників – отримувачем пального – розпорядником акцизного складу з 16 до 22 липня 2019 року (включно).
Для врахування можливості врахування в системі електронного адміністрування пального та спирту етилового обсягів пального, ввезеного на митну територію України до 1 липня 2019 року, необхідно імпортерам пального щодо доцільності оформлення до 15 липня 2019 року додаткових декларацій до тимчасових митних декларацій, пальне за якими було випущено в митний режим до 30 червня 2019 року.
Більш детально про це  у листі ДФС України від 25.06.2019 №19991/7/99-99-12-03-03-17.

Увага громадян! E- Receipt допоможе перевірити ваш чек на «чесність»
Нагадуємо, що  суб'єкти господарювання, які здійснюють:
- розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також  операції з приймання готівки для подальшого її переказу
ЗОБОВ'ЯЗАНІ проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.
У випадках застосування  розрахункових книжок, необхідновидавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.
При цьому, фіскальний касовий чек повинен містити обов’язкові реквізити, визначені законодавством.
Державною фіскальною службою забезпечено функціонування інформаційної системи E-Receipt, в рамках якої реалізовано електронний сервіс, який дозволяє покупцеві товарів (послуг) здійснювати пошук та перегляд фіскального касового чеку, що формується як традиційними реєстраторами розрахункових операцій, так і електронний фіскальний чек, створений новітніми РРО.
Доступ до сервісу знаходиться за посиланням: cabinet.sts.gov.ua/cashregs/check. Здійснюється без ідентифікації осіб.
Для пошуку та перегляду фіскального касового чеку необхідно внести: фіскальний номер РРО, дату та час видачі чеку (для традиційних РРО).
Пошук електронного чеку здійснюється за його фіскальним номером та датою.
Якщо ви не знайшли свого е-чека в системі, або виявили розбіжності в даних чеку, зробіть його фото та надішліть за адресою: Этот адрес e-mail защищен от спам-ботов. Чтобы увидеть его, у Вас должен быть включен Java-Script
В свою чергу, ДФС буде визначено причину, через яку електронний чек не потрапив до системи, або не відповідає встановленій формі, та вжито відповідних заходів.
Відповідальність фізосіб, які фактично здійснюють незалежну професійну діяльність без взяття їх на облік як платників єдиного внеску
Інформуємо, що платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є особи, які провадять незалежну професійну діяльність.
Норми встановлені п. 5 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).
Відповідно до частини одинадцятої ст. 25 Закону № 2464 до платників єдиного внеску – фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, органи доходів і зборів застосовують штрафні санкції у таких розмірах:
► за ухилення від взяття на облік або несвоєчасне подання заяви про взяття на облік платниками єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами – накладається штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (п. 1 частини одинадцятої ст. 25 Закону № 2464);
► за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску – 20 % своєчасно несплачених сум (п. 2 частини одинадцятої ст. 25 Закону № 2464);
► за донарахування контролюючим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 % зазначеної суми за кожен повний або неповний базовий звітний період, за який донараховано таку суму, але не більше 50 % суми донарахованого єдиного внеску (п. 3 частини одинадцятої ст. 25 Закону № 2464);
► за неподання, несвоєчасне подання звітності, передбаченої Законом № 2464, – десять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або несвоєчасне подання; при повторному порушенні протягом року – у розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або несвоєчасне подання (п. 7 частини одинадцятої ст. 25   Закону № 2464).
Крім того, відповідно до частини першої ст. 165¹ Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х із змінами та доповненнями (далі – КУпАП) за порушення порядку нарахування єдиного внеску, неподання, несвоєчасне подання звітності щодо єдиного внеску на особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, накладається штраф від тридцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне із правопорушень, зазначених у частині першій ст. 165¹ КУпАП, – тягнуть за собою накладення штрафу на особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від сорока до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відтерміновано застосування штрафів у разі зберігання пального без ліцензії
Повідомляємо, що 01.07.2019 набирає чинності Закон України від 06 червня 2019 року № 2744-VIII «Про внесення зміни до статті 18 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»» (далі – Закон № 2744).
Законом № 2744 статтю 18 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» доповнено частиною двадцять другою такого змісту:
«до суб’єктів господарювання не застосовується фінансова санкція у вигляді штрафу, передбачена статтею 17 цього Закону, у разі зберігання пального  до 31 грудня 2019 року без наявності відповідної ліцензії».
Закон № 2744 розміщено на офіційному порталі Верховної Ради України за посиланням:  https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2744-19

Електронні довірчі послуги отримуються за умови особистої присутності фізичної особи
Повідомляємо, що платник податків може звернутись до будь-якого відокремленого пункту реєстрації користувачів Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (далі – АЦСК ІДД ДФС) для отримання електронних довірчих послуг (далі – ЕДП).
При цьому ідентифікація фізичної особи, яка звернулася для отриманням ЕДП, здійснюється за умови її особистої присутності. Звертаємо увагу, що строк чинності кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів, отриманих від АЦСК ІДД ДФС, становить два роки з моменту їх формування.
Перелік документів, необхідних для отримання електронних довірчих послуг, наведено у розділі «Отримання електронних довірчих послуг» офіційного інформаційного ресурсу АЦСК ІДД ДФС (http://acskidd.gov.ua/r_kor), у підрозділі «Підготовка документів та реєстрація».
Детальну інформацію щодо режиму роботи, розміщення віддалених пунктів реєстрації користувачів АЦСК ІДД ДФС можна отримати на офіційному інформаційному ресурсі АЦСК ІДД ДФС (www.acskidd.gov.ua) в розділі «Пункти обслуговування».

Увага! Операція «Урожай»
Звертаємо увагу громадян, які реалізують  власну сільгосппродукцію, на необхідність отримання в сільській (селищній) раді Довідки  про наявність  земельної ділянки. 
Нагадуємо, що відповідно до п.п. 165.1.24 ст.165 Податкового кодексу України  не включаються до  загального  місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку доходи, отримані від продажу сільгосппродукції, що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, оброблена та/або перероблена  безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих у розмірах, встановлених Земельним кодексом для ведення:
-         садівництва  та/або будівництва і обслуговування житлового  будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки) та/або індивідуального дачного будівництва;
-         особистого селянського господарства або земельної частки (паї), виділені в натурі, сукупний розмір яких не перевищує 2 гектари.
При продажу сільгосппродукції  (крім продукції  тваринництва), її власник  має отримати у сільській, селищній,  міській раді за місцем  податкової  адреси  (місцем проживання), Довідку  про наявність у нього  земельних ділянок  за формою №3ДФ.
 Довідка видається на 5 років. Оригінал Довідки зберігається у власника сільгосппродукції, а копія надається податковому агенту (підприємству чи підприємцю) - покупцю такої продукції.  В такому разі  податок на доходи фізичних осіб не утримується.
Якщо розмір  земельних ділянок  перевищує 2 гектари, то отримані доходи від продажу сільгосппродукції відображаються фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи за наслідками звітного податкового року та оподатковуються податком на доходи фізичних осіб (ставка 18 відсотків) та військовим збором (1,5 відсотки).
Сільгоспвиробники повинні оформлювати найманих працівників
В Україні триває операція «Урожай-2019». Її мета  - забезпечення повноти нарахування та сплати податків юридичними особами, фізичними особами-підприємцями та громадянами, які є власниками земельних ділянок та власними силами обробляють такі земельні ділянки для отримання доходу. Особливий акцент працівники фіскальної служби роблять на упередженні схем ухилення від оподаткування, виявленні й реєстрації неоформлених найманих працівників та легалізації їх заробітної плати.
У зв’язку з цим, ГУ ДФС у Харківській області нагадує сільгоспвиробникам та фермерам, що  найманий працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та подання повідомлення до територіальних органів Державної фіскальної служби.
Повідомлення про прийняття працівника на роботу подається до територіальних органів ДФС за місцем обліку роботодавця як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування одним із таких способів:
- засобами електронного зв'язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб;
- на паперових носіях разом з копією в електронній формі;
- на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п'ятьма особами.
Повідомлення про прийняття працівника на роботу подається до початку роботи працівника за формою згідно з додатком до постанови Кабінету   Міністрів    України  від 17 червня 2015 р. №413.

Змінено формат даних та структуру Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі
Інформуємо про наступне.
ДФС України повідомила, що внесено зміни до Формату даних та структури Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі. Відповідний наказ Міністерства фінансів України від 18 червня 2019 року № 248 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 27 листопада 2018 року № 944» зареєстровано у Міністерстві юстиції України 27 червня 2019 року за № 676/33647 (далі – Наказ № 248).
Також у новій редакції викладено Довідки:
► про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри;
► про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального.
Для забезпечення виконання передбачених Податковим кодексом України (далі – ПКУ) обов’язків суб’єктами господарювання щодо подання документів в електронному вигляді стосовно обігу палива, зазначені вище форми довідок були розміщені 27 червня 2019 року на офіційному вебпорталі ДФС за адресою: www.sfs.gov.ua у розділі «Електронні форми документів», підрозділ Акцизний податок (рекомендовані форми електронних документів).
Нагадаємо, що Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» (далі – Закон № 2628) внесені зміни до норм ПКУ, які набрали чинності з 01 липня 2019 року.
Для забезпечення реалізації норм підпунктів 230.1.2 – 230.1.4 п. 230.1 ст. 230 ПКУ із змінами, внесеними Законом № 2628, прийнятий Наказ № 248.
Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДФС України за посиланням:  http://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/384701.html
 
Дані про всі рахунки самозайнятої особи, відкриті у банках та інших фінансових установах, відображаються в Електронному кабінеті
Звертаємо увагу, що банки та інші фінансові установи зобов’язані надіслати повідомлення про відкриття або закриття рахунка платника податків, зокрема, самозайнятої фізичної особи, до контролюючого органу, в якому обліковується платник податків, у день відкриття/закриття рахунка.
Норми визначені абз. першим п. 69.2 ст. 69 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Порядок подання повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах до контролюючих органів затверджений наказом Міністерства фінансів України від 18.08.2015 № 721 із змінами.
Пунктом 5 розд. І Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків – резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 01 квітня 2019 року № 56) встановлено, що клієнти мають право відкривати рахунки в будь-яких банках України відповідно до власного вибору для забезпечення своєї господарської діяльності, незалежної професійної діяльності і власних потреб.
Обов’язок фізичної особи – підприємця (далі – ФОП) та особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, повідомляти про свій статус банки та інші фінансові установи, в яких такі особи відкривають рахунки, передбачений п. 69.7 ст. 69 ПКУ.
Таким чином, при встановленні статусу клієнта як самозайнятої особи (ФОП або особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність) банки та інші фінансові установи при відкритті/закритті рахунків клієнта надсилають повідомлення до контролюючого органу про відкриття або закриття будь-яких рахунків платника податків – самозайнятої особи, у тому числі відкритих для власних потреб.
Пунктом 42¹.2 ст. 42¹ ПКУ обумовлено, що Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та нормативно-правовими актами, що прийняті на підставі та на виконання ПКУ, законами з питань митної справи, у тому числі шляхом перегляду у режимі реального часу інформації про платника податків, що збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв’язку з обліком платників податків та адмініструванням податків, зборів, митних платежів, здійсненням податкового контролю.
У розділі «Облікові дані платника» приватної частини Електронного кабінету відображаються, зокрема, дані про всі рахунки самозайнятої особи, відкриті у банках та інших фінансових установах (розрахункові, депозитні, кредитні тощо).
Оподаткування виплачених нерезиденту членських внесків
Нагадуємо, що для цілей оподаткування нерезиденти – це іноземні компанії, організації, утворені відповідно до законодавства інших держав, їх зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України; дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва інших держав і міжнародних організацій в Україні; фізичні особи, які не є резидентами України.
Норми визначені п.п. 14.1.122 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
До платників податку на прибуток з числа нерезидентів належать юридичні особи, які утворені в будь-якій організаційно-правовій формі та отримують доходи з джерелом походження з України, за винятком установ та організацій, що мають дипломатичні привілеї або імунітет згідно з міжнародними договорами України (п.п. 133.2.1 п. 133.2 ст. 133 ПКУ).
Відповідно до положень п. 141.4 ст. 141 ПКУ доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними ст. 141 ПКУ.
Перелік доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України, встановлено п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ.
Враховуючи те, що членські внески не визначені п.п. «й» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ як окремий вид доходу, що отримується нерезидентом з джерелом походження з України, то такі виплати розглядаються у складі інших доходів від провадження нерезидентом (постійним представництвом цього або іншого нерезидента) господарської діяльності на території України.
Якщо резидент здійснює будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримується податок з таких доходів, зазначених у п.п. 141.4.1 п. 141.4  ст. 141 ПКУ, за ставкою у розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 – 141.4.6 п. 141.4 ст. 141 ПКУ) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності (п.п. 141.4.2 п. 141.4   ст. 141 ПКУ).
Якщо виплата доходу з джерелом його походження з України здійснюється на користь міжнародної організації, яка має імунітет згідно з міжнародними договорами, то такий дохід не підлягає оподаткуванню в Україні.
Враховуючи вищевикладене, при виплаті резидентом членських внесків на користь нерезидента утримується податок у розмірі 15 відсотків їх суми та за рахунок такого нерезидента під час виплати таких внесків, якщо інше не передбачено положеннями чинних міжнародних договорів.
 Увага! маєте відокремлені підрозділи – платіть ПДФО до відповідних бюджетів
Нагадуємо, що  згідно з п. 168.4  ст.168 ПКУ податок, утриманий з доходів резидентів та нерезидентів, зараховується до бюджету відповідно до Бюджетного кодексу України.
Статтею 64 БКУ визначено, що податок на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), який сплачується (перераховується) податковим агентом – юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) чи представництвом нерезидента – юридичної особи, зараховується до відповідного бюджету за їх місцезнаходженням (розташуванням) в обсягах податку, нарахованого на доходи, що виплачуються працівникам такого суб’єкта господарювання.
Суми ПДФО, нараховані відокремленим підрозділом на користь фізичних осіб, за звітний період перераховуються до відповідного бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу (пп. 168.4.3 ПКУ).
Якщо відокремлений підрозділ не уповноважений нараховувати (сплачувати) ПДФО за такий відокремлений підрозділ, усі обов’язки податкового агента виконує юридична особа. ПДФО, нарахований працівникам відокремленого підрозділу, перераховується до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.
Згідно з п. 63.3 ст. 63 ПКУ з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік в контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку) у порядку, встановленому наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 «Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів» із змінами та доповненнями (далі – Порядок).
Так, п.п. 7.1 п. 7 Порядку визначено, якщо відповідно до законодавства у платника податків, крім обов’язків щодо подання податкових декларацій (розрахунків, звітів) та/або нарахування, утримання або сплати (перерахування) податків, зборів на території адміністративно-територіальної одиниці за своїм місцезнаходженням, виникають такі обов’язки на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, то такий платник податків зобов’язаний стати на облік за таким неосновним місцем обліку у відповідному контролюючому органі.
Отже, якщо платник податку має власні та/або орендовані приміщення (будівлі) в різних регіонах (районах), в яких працюють та отримують заробітну плату наймані працівники, то платник податку зобов’язаний стати на облік як платник окремих видів податків та перераховувати ПДФО із доходів у вигляді заробітної плати до відповідного бюджету за місцезнаходженням (розташуванням) таких структурних підрозділів (неосновне місце обліку) на рахунки, відкриті в органах Державної казначейської служби України.
До уваги платників податків!
Повідомляємо, що ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/384832.html звернула увагу на наступне.
1. Щодо погашення протягом ІІІ кварталу 2019 року податкових векселів, виданих відповідно до п.п. 229.8.10 п. 229.8 ст. 229 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до 30 червня 2019 року (включно)
Податковий вексель без сплати коштами зазначеної в ньому суми акцизного податку погашається у разі підтвердження факту цільового використання бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів протягом строку, на який виданий такий вексель, шляхом реєстрації акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних на операції, визначені підпунктами 1) – 4) п.п. 229.8.10 п. 229.8 ст. 229 ПКУ.
Згідно з п. 26 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, з 1 січня до 30 червня 2019 року (включно), підтвердження факту цільового використання бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів для погашення податкових векселів, виданих їх виробниками та імпортерами згідно з п. 229.8 ст. 229 ПКУ, здійснюється шляхом подання такими виробниками та імпортерами контролюючому органу – векселедержателю копій первинних документів, які підтверджують здійснення операцій, визначених у підпунктах 1) – 4) цього пункту (перелік визначених у цих підпунктах операцій співпадають з переліком, наданим у підпунктах 1) – 4) п.п. 229.8.10 п. 229.8 ст. 229 ПКУ).
Первинні документи повинні підтверджувати переміщення бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів від виробників або імпортерів по всьому ланцюгу його постачання до суб’єктів господарювання, визначених у підпунктах 1) – 4) п.п. 229.8.10 п. 229.8 ст. 229 ПКУ. Це, зокрема, але не виключно: видаткові накладні або акти приймання-передачі, залізничні або товарно-транспортні накладні, акти виконаних робіт, зареєстровані акцизні накладні, складені на такі операції, також відповідні договори на реалізацію такого пального.
Крім цього, для погашення податкового векселя векселедавцем мають бути надані копії первинних документів, які підтверджують заправлення повітряних суден суб’єктом господарювання, визначеним у підпункті 1) п.п. 229.8.10 п. 229.8 ст. 229 ПКУ, яким здійснено таке заправлення, це, зокрема, але не виключно: видатковий ордер, реєстр, карта, накладна тощо, відповідні договори на реалізацію такого пального або на виконання послуг із заправлення повітряних суден.
Таким чином, податкові векселі, видані до 30 червня 2019 року (включно), термін погашення яких припадає на ІІІ квартал 2019 року, погашаються з дотриманням тимчасового порядку, встановленого п. 26 підрозділу 5 розділу     ХХ «Перехідні положення» ПКУ, а саме: шляхом подання такими виробниками та імпортерами до контролюючого органу – векселедержателя копій первинних документів, що підтверджують здійснення операцій, визначених у підпунктах      1) – 4) цього пункту ПКУ.
2. Щодо погашення з 01 по 23 липня 2019 року податкових векселів, виданих відповідно до п.п. 229.8.10 п. 229.8 ст. 229 ПКУ з 01 по 23 липня 2019 року
Пунктом 23 підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ встановлені особливості реєстрації акцизних накладних у перехідний період. Зокрема, акцизні накладні, складені з 01 до 31 липня 2019 року, реєструються в Єдиному реєстрі акцизних накладних з 23 липня до 15 серпня 2019 року.
Таким чином, процедура автоматичного врахування відповідних обсягів бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів для погашення податкового векселя після реєстрації акцизних накладних із зазначенням реквізитів податкового векселя, почне діяти з 23 липня 2019 року. Зазначене виключає можливість проведення органами ДФС автоматичного врахування відповідних обсягів бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів для погашення податкового векселя у період до 23 липня 2019 року.
Відповідно, погашення податкових векселів, виданих у період з 01 до 23 липня 2019 року, здійснюється в цей період у порядку, встановленому пунктом 26 підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, а саме: шляхом подання копій первинних документів на підтвердження факту цільового використання бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів з наступною реєстрацією акцизних накладних у терміни, встановлені п. 23 підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ.
3. Щодо погашення після 23 липня 2019 року податкових векселів, виданих відповідно до п.п. 229.8.10 п. 229.8 ст. 229 ПКУ з 01 по 23 липня 2019 року
Після 23 липня 2019 року податкові векселі, видані у період з  01 по 23 липня 2019 року, погашаються на підставі:
► акцизних накладних, складених на операції, визначені у п.п. 1) п.п. 229.8.10 п. 229.8 ст. 229 ПКУ (а саме – операції з заправлення повітряних суден суб’єктами господарювання, які здійснюють авіапаливозабезпечення згідно з чинним сертифікатом на відповідність вимогам авіаційних правил України на здійснення наземного обслуговування, виданим уповноваженим органом з питань цивільної авіації), зареєстрованих в Єдиному реєстрі акцизних накладних;
► копій первинних документів, які підтверджують здійснення визначених у підпунктах 2) – 4) п.п. 229.8.10 п. 229.8 ст. 29 ПКУ операцій з реалізації бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів (а саме – їх реалізації суб’єктам літакобудування, на яких поширюється дія норм ст. 2 Закону України «Про розвиток літакобудівної промисловості»; замовникам, які здійснили закупівлю для забезпечення потреб держави або територіальної громади відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі»; підприємствам, установам та організаціям системи державного резерву), та акцизних накладних, складених на такі операції, зареєстрованих в Єдиному реєстрі акцизних накладних.
Об’єкт житлової нерухомості перебуває у власності неповнолітньої особи. Як сплачуються податки
Нагадуюємо, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок), обчисленого згідно з Податковим кодексом України (далі – ПКУ), та відповідні платіжні реквізити, зокрема органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком). Норми визначені п.п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ.
Відповідно до ст. 6 Сімейного кодексу України від 10 січня 2002 року № 2947-III із змінами та доповненнями правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття. Неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.
Згідно з п. 99.2 cт. 99 ПКУ грошові зобов’язання неповнолітніх осіб виконуються їх батьками (усиновителями), опікунами (піклувальниками) до набуття неповнолітніми особами цивільної дієздатності в повному обсязі.
Батьки (усиновителі) неповнолітніх і неповнолітні у разі невиконання грошових зобов’язань неповнолітніх несуть солідарну майнову відповідальність за погашення грошових зобов’язань та/або податкового боргу.
Використовуєте у своїй діяльності РРО – пам’ятайте про звітність, пов’язану із використанням КОРО
Відповідно до п. 7 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані подавати до органів доходів і зборів звітність, пов’язану із застосуванням реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) та розрахункових книжок, не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця у разі, якщо цим пунктом не передбачено подання інформації по дротових або бездротових каналах зв’язку.
Суб’єкти господарювання, які використовують РРО (крім електронних таксометрів, автоматів з продажу товарів (послуг) та РРО, що застосовуються для обліку та реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти) повинні подавати до органів державної податкової служби по дротових або бездротових каналах зв’язку електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці в пам’яті РРО або в пам’яті модемів, які до них приєднані.
Суб’єкти господарювання, які використовують такі РРО, як електронні таксометри, автомати з продажу товарів (послуг) та РРО, що застосовуються для обліку та реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, повинні подавати до органів державної податкової служби по дротових або бездротових каналах зв’язку інформацію про обсяг розрахункових операцій, виконаних у готівковій та/або в безготівковій формі, або про обсяг операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, яка міститься в фіскальній пам’яті зазначених РРО.
Відповідно до п. 3 Порядку подання звітності, пов’язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) (далі – Порядок), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 «Про затвердження Положення про форму та зміст розрахункових документів, Порядку подання звітності, пов’язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), форми № ЗВР-1 Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)» (далі – Наказ № 13) звітність, пов’язана із використанням книг обліку розрахункових операцій (далі – Книга ОРО) (розрахункових книжок) (далі – РК), подається суб’єктом господарювання за формою № ЗВР-1, затвердженою Наказом № 13, щодо всіх книг ОРО, зареєстрованих на господарську одиницю, які ведуться разом із РК у випадках, визначених Законом № 265.
Звітність, пов’язана з використанням РК, подається у складі Звіту про використання книг ОРО (РК) (форма № ЗВР-1) (далі – Звіт) та Довідки про використані РК, форму якої наведено у додатку до Порядку ( п. 4 Порядку).
Подається така звітність до органу державної фіскальної служби за місцем реєстрації РК у терміни, визначені чинним законодавством. При поданні звітності одночасно надавати книги ОРО чи РК не потрібно (п. 5 Порядку).
При цьому, п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) визначено, що податкова декларація, розрахунок – документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов’язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Оскільки Звіт не відноситься до податкової звітності в розумінні норм Кодексу, то подання уточнюючого Звіту чинним законодавством не передбачено.
Майже 7,3 млрд. грн. ЄСВ сплачено платниками Харківщини
Повідомляємо, що протягом січня – червня 2019 року  платники Харківщини сплатили  майже 7,3 млрд. грн.  єдиного внеску  на загальнообов’язкове  державне соціальне страхування.  Вказана сума перевищила минулорічні надходження  на 1,3 млрд. грн. або на 22,3 %.
У червні п.р. надійшло 1,4 млрд.грн. ЄСВ. Досягнуто ріст  до червня минулого року на 193,5  млн. грн. або на 16,6 %.
У фіскальній службі звертають увагу громадян на необхідність офіційного працевлаштування, що дає право  на отримання соціальних гарантій, зокрема у разі  втрати працездатності, права на відпустку,  пенсійне забезпечення.
Нагадуємо, що  з 02 травня 2019 року  діють  нові рахунки для сплати єдиного внеску. Інформація щодо реквізитів рахунків розміщена на суб – сайті «Територіальні органи ДФС у Харківській області» у розділі «Бюджетні рахунки».
Операція «Урожай» на Ізюмщині 
У рамках операції «Урожай» органами фіскальної служби Харківської області проводиться широкомасштабна роз’яснювальна робота серед аграріїв щодо переваг офіційного оформлення трудових договорів. Також працівники фіскальної служби інформують і найманих працівників, і роботодавців про штрафні санкції, які застосовуються за порушення норм законодавства про працю.
Тому, днями, на етапі активних жнив начальником Ізюмського управління ГУ ДФС у Харківській області Галиною Тимофієвою було проведено виїзні зустрічі з представниками сільськогосподарських підприємств Ізюмського та Борівського районів, темою яких стало саме питання легалізації трудових відносин та дотримання вимог чинного законодавства з оплати праці, адже ні для кого не є таємницею, що саме зараз для збору урожаю додатково заохочуються наймані працівники. 
Під час зустрічей з сільгоспниками Галина Миколаївна розповідала про негативні наслідки отримання та виплати заробітної плати в «конвертах». Зокрема податківець відзначила, що офіційне оформлення працевлаштування є гарантією соціального захисту працівника, кадрової стабільності та налагодженої роботи усіх учасників трудового процесу. Водночас, для роботодавця – це і позитивний імідж та репутація надійного партнера, що є запорукою процвітання бізнесу та примноження прибутків. 
Для покращення ситуації на ринку праці в Ізюмському, Барвінківському, Борівському та Балаклійському районах створені та працють робочі групи з питань контролю за дотриманням трудового законодавства, до складу яких входять представники: відповідних районних державних адміністрацій, Ізюмського управління, прокуратури та правоохоронних органів.

Завдяки конструктивній співпраці у митній сфері успішно реалізовуються положення Угоди про асоціацією між Україною та ЄС
Досягнуті результати та подальші напрями співпраці розглядалися на 3-му засіданні Підкомітету з питань митного співробітництва Україна – ЄС Угоди про асоціацію між Європейським союзом і його державами-членами з одного боку і Україною з іншого боку, яке відбулось 11 липня 2019 року в Державній фіскальній службі.
В.о. Голови ДФС Олександр Власов поінформував присутніх про створення необхідних умов для оперативного початку роботи новостворених податкової та митної служб.
Відповідно до концептуальних напрямів реформування у сфері митної політики, передбачається здійснення заходів щодо сприяння безпеці та міжнародній торгівлі, ефективному справлянню митних платежів шляхом розвитку інфраструктури та електронних сервісів, посилення боротьби з незаконним переміщенням товарів, підвищення ефективності міжнародного митного співробітництва тощо.
«У ході реалізації стратегічних ініціатив, які реалізуються ДФС протягом 2018 – 2019 років і повністю відповідають запропонованим напрямам реформування уже досягнуто значних результатів», – зазначив Олександр Власов.
Так, розпочато процес технічної модернізації митниць. Наразі закуплені і встановлюються 7 стаціонарних скануючих систем та 11 вагових комплексів. У рамках  впровадження спільного контролю,  на українсько-молдовському кордоні відкрито міжнародний пункт пропуску «Маяки – Удобне – Паланка», контроль на якому здійснюється із врахуванням практик країн – членів ЄС. Даний проект реалізовано за фінансової підтримки ЄС.
Також реалізовано проект з переведення підприємств на обслуговування через «єдиний рахунок» для зарахування митних платежів. Всі сплати при митному оформленні товарів підприємства здійснюють виключно через «єдиний рахунок». Також вже 100% митних декларацій у режимах «експорт» та «імпорт» оформлюються за принципом «єдиного вікна». Цей принцип діє на всіх автомобільних пунктах пропуску і на внутрішніх митницях.
Українська митниця долучена до боротьби з транснаціональною злочинністю. На базі Одеської митниці та у аеропорту «Бориспіль» створені припортові групі у рамках Глобальної програми по контролю за контейнерними перевезеннями (CCP) Управління ООН з наркотиків і злочинності, Всесвітньої митної організації. І вони успішно працюють. З останнього випадку: в Одеському порту припортовими групами виявлено 257 кілограмів кокаїну в контейнері з бананами, який прибув з Південної Америки. 
Державна фіскальна служба успішно запровадила видачу статусу схваленого експортера підприємствам, які експортують продукцію до країн ЄС, також видачу та верифікацію сертифікатів EUR-1. Наразі 239 підприємств, що експортують товари до країн ЄС, отримали статус уповноваженого експортера.
Крім того, Україна приєдналася до Конвенції про правила походження (ПанЄвроМед) і з 1 січня 2019 року вони набрали чинності. І це відкриває для українських виробників нові можливості на ринках Європи.
Всі ці процеси безпосередньо стосуються виконання Україною зобов’язань відповідно до Угоди про асоціацію Україна – ЄС у митній сфері.
«Виконання зобов’язань відповідно до Угоди про асоціацію Україна – ЄС є одним з пріоритетів. Тому особливо хочу наголосити, що всі міжнародні зобов’язання України у митній сфері будуть неухильно дотримуватися», – наголосив Олександр Власов.
Очільник ДФС висловив впевненість, що з початком реалізації чотирирічної Програми Європейського Союзу «Підтримка державного управління фінансами для України – EU4PFM» посилить можливості ДФС з реалізації цих зобов’язань. Співпраця у рамках цієї програми сприятиме запровадженню в Україні європейських правил транзиту товарів – спільної транзитної системи (NCTS), інституту авторизованого економічного оператора, протидії ухиленню від сплати податків та спрощенню процедур торгівлі.
У свою чергу співголова Підкомітету, Директорка з міжнародних відносин Генерального директорату з питань оподаткування та митного союзу (TAXUD) Сабіна Хенцлер відзначила вже впроваджені на українській митниці реформи та наголосила на необхідності продовження конструктивної співпраці для успішної реалізації усіх положень Угоди про асоціацією між Україною та ЄС.
Під час засідання Підкомітету сторони розглянули питання наближення митного законодавства до законодавства ЄС, розробки програми авторизованого економічного оператора (АEO), регулювання захисту прав інтелектуальної власності, проекти допомоги ЄС в митній сфері, розробки стратегії інтегрованого управління кордонами тощо.
Представники ЄС висловили готовність до продовження співпраці та підтримки і надання необхідної допомоги українській стороні для успішної реалізації положень Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.
Олена Антіпова: ДФС забезпечено реалізацію всіх норм законодавства щодо запровадження СЕАРП та СЕ
Із запровадженням системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (СЕАРП та СЕ) посилено контроль за обігом спирту. Про це повідомила директор Департаменту податків і зборів з юридичних осіб ДФС Олена Антіпова.
Зокрема, починаючи з 1 липня, для суб’єктів господарювання – виробників спирту етилового Податковим кодексом встановлені вимоги щодо формування та реєстрації акцизних накладних в СЕАРП та СЕ, встановлення витратомірів-лічильників спирту етилового у місцях отримання та відпуску спирту, які повинні бути зареєстровані в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового. Дані з цих витратомірів-лічильників мають співставлятися з СЕАРП та СЕ.
«Встановлення та реєстрація витратомірів-лічильників– це одна із вимог статті 230 Податкового кодексу. Відвантаження спирту з 1 липня без них заборонено. Звертаю увагу, що ДФС здійснює реєстрацію лише тих витратомірів-лічильників, які вже встановлені.»,  - зазначила Олена Антіпова.
Встановлення, заміна та технічне обслуговування витратомірів здійснюються у присутності посадової особи ДФС, яка проводить пломбування місць можливого доступу до спирту.
За її словами, ці лічильники повинні формувати та передавати в електронному вигляді до контролюючого органу дані щодо отримання та відпуску спирту виробниками спирту етилового (розпорядниками акцизних складів) в місцях отримання та відпуску спирту етилового.
Разом з тим, на сьогодні виробники лікеро-горілчаної продукції забезпечені достатньою кількістю спирту етилового, а також мають значні залишки готової продукції для забезпечення потреби ринку.
«На всіх підприємствах-виробниках алкогольних напоївстаном на 10 липня є залишки готової продукції. Робота підприємств не зупинена. При цьому на липень поточного року суб’єктами господарювання – виробниками лікеро-горілчаної продукції замовлено 27,5 млн шт. марок акцизного податку, за які при виробництві сплачено 461,5 млн грн», - повідомила Олена Антіпова.
Державною фіскальною службою забезпечено реалізацію норм законодавства щодо запровадження СЕАРП та СЕ, зокремасформовано та оприлюднено всінеобхідніреєстри та рекомендовані форми електронних документів.
Так, станом на 10 липня в оновленому Реєстрі платників акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового зареєстровано понад 2700 платників, динамічно йде перереєстрація платників, які були зареєстровані у старійСЕАРП.
Олена Антіпова також підкреслила, що при відсутності затверджених форм документів, відповідно до статті 46 Податкового кодексу, платники податків можуть користуватися рекомендованими формами або подавати документи у довільній формі.
Крім того, Державною фіскальною службою підготовлено роз’яснення для суб’єктів господарювання – виробників спирту етилового стосовно можливих шляхів вирішення проблеми з відвантаженням спирту етилового до підприємств що використовують спирт у своїй діяльності, яке наразі проходить процедуру погодження в Міністерстві фінансів та Кабінеті Міністрів України.
Щодо проведення обшуків в ДФС
У зв’язку із численними запитами ЗМІ повідомляємо, що у центральному апараті Державної фіскальної  служби та ГУ ДФС у Харківській області тривають обшуки. Вони пов’язані з підписанням Мирової угоди між компаніями «Філіп Морріс Інтернешнл Інк.» (США), «Філіп Морріс Глобал Брендс Інк.» (США), «Філіп Морріс Брендс Сарл» (Швейцарська Конфедерація), ПрАТ «Філіп Морріс Україна» та Україною відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 грудня 2018 року №946-р.
«ДФС докладає максимум зусиль для забезпечення прозорості і відкритості своєї діяльності і підтвердженням цього є підписання зазначеної Мирової угоди. Це було колегіальне рішення, як розуміємо. Цьому передувала робота Міжвідомчої робочої групи з питань досудового врегулювання спору при Мінюсті», - зазначив в.о. Голови ДФС Олександр Власов.
За словами Генерального директора ПрАТ «Філіп Морріс Україна» Міхаіла Александракіса підписання цієї угоди, надало можливість компанії продовжити ведення бізнесу в Україні. Для іноземних та українських інвесторів це стало позитивним свідченням того, в Україні дійсно створюється сприятливий інвестиційний клімат та покращуються умови для розвитку бізнесу.
Міхаіл Александракіс також зазначив, що процес підписання угоди відбувався прозоро та відповідно до світових стандартів здійснення таких процедур.
ДФС надано розстрочення ПДВ при ввезенні обладнання на загальну суму 11,3 млн євро та 1,4 млн дол. США
Державною фіскальною службою України станом на 1 липня 2019 року прийнято 179 рішень про надання платникам розстрочення податку на додану вартість під час ввезення на митну територію України обладнання для власного виробництва на території України на загальну суму 11,3 млн євро та 1,4 млн дол. США.
З них по 60 заявкам рішення прийнято митницями за погодженням з ДФС, оскільки сума податку, заявлена до розстрочення, становить понад 1 млн грн. При цьому за 6 наданими рішеннями про розстрочення ПДВ суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності виконано зобов’язання у повному обсязі.
Найбільшу суму розстрочки надано Київською митницею ДФС – 1,9 млн євро та 712,5 тис. дол. США, Харківською митницею ДФС – 2,3 млн євро та Хмельницькою митницею ДФС – 1,5 млн євро та  185,5 тис. дол. США та Дніпропетровською митницею ДФС – 1,3 млн євро (у валюті контракту).
Здійснено 146 митних оформлень імпорту обладнання із застосуванням отриманих рішень з розстроченням сплати ПДВ на суму 331 млн грн.
Розстрочення надано при ввезенні обладнання для власного виробництва підприємствами легкої промисловості, металообробної промисловості, харчової промисловості, будівельної галузі, медичного обладнання та скловиробів.
Загалом станом на 1 липня 2019 року платниками до митниць ДФС подано 313 заяв про надання розстрочення по сплаті ПДВ. Митницями розглянуто 307 заяв, з яких по 80 надано відмову через недотримання обов’язкових вимог, зокрема, через наявність податкового боргу у підприємств, відсутність інформації про предмет або суму контракту.
48 заяв відкликано платниками та прийнято рішення щодо митного оформлення з повною сплатою ПДВ.
Наразі на розгляді у митницях ДФС знаходиться 6 заяв.
Нагадаємо, що 01 січня 2018 року набрав чинності Закон України від 07 грудня 2017 року № 2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» (далі – Закон № 2245).
Відповідно до Закону № 2245 підрозділ 2 розділу XX «Перехідні положення» доповнено п. 65 про те, що тимчасово (до 1 січня 2020 року) контролюючий орган за заявою платника податку надає розстрочення (рівними частинами) сплати податку на додану вартість на термін, зазначений у заяві платника податку, але не більше   24 календарних місяців, без нарахування процентів, пені та штрафів, визначених Податковим кодексом України, при ввезенні на митну територію України з поміщенням в митний режим імпорту обладнання та комплектуючих, що класифікується за визначеними у цьому пункті товарними підкатегоріями згідно з УКТ ЗЕД.
Порядок надання розстрочення сплати податку на додану вартість та застосування забезпечення виконання зобов’язань під час ввезення на митну територію України обладнання для власного виробництва на території України затверджено постановою Кабінет Міністрів України від 07 лютого 2018 р. № 85.

Ізюмське управління ГУ ДФС у Харківській області

 

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить


Фотогалереи изюмчан

Кто он-лайн

Сейчас на сайте:
Гостей - 8

 
Служба недвижимости Вилима.

 
 
 
 
 

Сушка зерна и древесины на отходах
БЕСПЛАТНЫЕ ОБОИ ДЛЯ РАБОЧЕГО СТОЛА

Дизайн РА «Изюминка»