Ізюмське управління ГУ ДФС У Харківській області повідомляє Версия для печати Отправить на e-mail
27.06.2019
Яке майно фізичної особи – підприємця не може бути використане як джерело погашення податкового боргу?
Відповідно до п. 87.3 ст. 87 Податкового кодексу України не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків:
- майно платника податків, надане ним у заставу іншим особам (на час дії такої застави), якщо така застава зареєстрована згідно із законом у відповідних державних реєстрах до моменту виникнення права податкової застави;
- майно, яке належить на правах власності іншим особам та перебуває у володінні або користуванні платника податків, у тому числі (але не виключно) майно, передане платнику податків у лізинг (оренду), схов (відповідальне зберігання), ломбардний схов, на комісію (консигнацію); давальницька сировина, надана підприємству для переробки, крім її частини, що надається платнику податків як оплата за такі послуги, а також майно інших осіб, прийняті платником податків у заставу чи заклад, довірче та будь-які інші види агентського управління; - майнові права інших осіб, надані платнику податків у користування або володіння, а також немайнові права, у тому числі права інтелектуальної (промислової) власності, передані в користування такому платнику податків без права їх відчуження; - кошти кредитів або позик, наданих платнику податків кредитно-фінансовою установою, що обліковуються на позичкових рахунках, відкритих такому платнику податків, суми акредитивів, що виставлені на ім’я платника податків, але не відкриті, суми авансових платежів; - майно, вільний обіг якого заборонено згідно із законодавством України; - майно, що не може бути предметом застави відповідно до Закону України від 02 жовтня 1992 року № 2654-ХІІ «Про заставу» зі змінами; - кошти інших осіб, надані платнику податків у вклад (депозит) або довірче управління, а також власні кошти юридичної особи (фізичної особи – підприємця), що використовуються для виплат заборгованості з основної заробітної плати за фактично відпрацьований час фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах з такою юридичною особою. Для реєстрації платників акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового можна використовувати рекомендовану форму заяви Згідно з нормами Податкового кодексу України особи, які з 01.07.2019 здійснюватимуть реалізацію пального або спирту етилового, підлягають обов'язковій реєстрації як платники акцизного податку та до 01.07.2019 мають зареєструвати усі акцизні склади, розпорядниками яких вони є. Питання такої реєстрації визначені: підпунктом 212.3.4 пункту 212.3 статті 212, підпунктами 230.1.1, 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 Кодексу (у редакції з 01.07.2019) та пунктом 22 підрозділу 5 розділу XX Кодексу; пунктами 1 – 18 Порядку електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.04.2019 № 408, які є чинними. Реєстрація платника податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів (далі - Заява), форма якої затверджується Міністерством фінансів України. Заява складається та подається з використанням засобів електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та електронних довірчих послуг. Проект форми Заяви 15.04.2019 оприлюднений на сайті Мінфіну в розділі «Аспекти роботи / Законодавство / Регуляторна активність / Проекти регуляторних актів для обговорення 2019 /Проект наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження форм заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів, акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового, Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового». Для забезпечення виконання передбаченого Кодексом обов'язку суб'єктів господарювання, які здійснюють реалізацію пального та спирту етилового, зареєструватися як платники акцизного податку та/або зареєструвати акцизний склад Міністерство фінансів України направило до ДФС рекомендовану форму Заяви для розміщення на офіційному вебпорталі ДФС та рекомендувало використовувати таку форму Заяви при здійсненні реєстрації платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового до затвердження в установленому порядку зазначеної форми. Рекомендована форма Заяви розміщена на офіційному вебпорталі ДФС  та, починаючи з 19.06.2019, може застосовуватись для реєстрації, у тому числі в Електронному кабінеті. Щодо особливості визначення об’єкта та бази оподаткування рентною платою Повідомляємо, що ДФС України листом від 03.06.2019 № 17536/7/99-99-12-02-03-17 надала для використання у роботі роз’яснення  щодо особливості визначення об’єкта та бази оподаткування Рентною платою у порядку, визначеному у статті 252 Податкового кодексу України. Більш детальніше з листом ДФС України від 03.06.2019 №17536/7/99-99-12-02-03-17. З 1 липня 2019 запроваджуються ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального Для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів: документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об'єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об'єкта в експлуатацію, цільове призначення якої відповідає заявленій діяльності; акт вводу в експлуатацію об'єкта або акт готовності об'єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об'єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об'єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального; дозвіл на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та початок експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки. У разі якщо зазначені документи видані (оформлені) іншій особі, ніж заявник, такий заявник додатково подає документи, що підтверджують його право на використання відповідного об'єкта. Відповідальність за достовірність даних у документах, поданих разом із заявою, несе заявник.   Ліцензія або рішення про відмову в її видачі видається заявнику не пізніше  20 календарних днів з дня одержання зазначених у цьому Законі документів. У рішенні про відмову у видачі ліцензії повинна бути вказана підстава для відмови з посиланням на відповідні норми законодавства. Ліцензії на право зберігання пального видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем розташування місць зберігання пального терміном на п'ять років. Ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються: підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету; підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву; суб'єктами господарювання для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі. Плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним справляється щорічно і зараховується до ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ згідно із законодавством. Ліцензії на право оптової та роздрібної торгівлі пальним видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем торгівлі суб'єкта господарювання терміном на п'ять років. Звертаємо увагу платників податків, що для отримання ліцензій на право оптової торгівлі пальним та право виробництва пального необхідно звертатися до Державної фіскальної служби України.   Для отримання ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним та право зберігання пального необхідно звертатися до  ГУ ДФС у Харківській області.  Рекомендовані зразки заяв для отримання  ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним та  право зберігання пального.      Додаток 1. Заява щодо ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним   Додаток 2. Заява щодо ліцензії на право зберігання пального До уваги платників ЄСВ! З 2 травня - діють нові рахунки ЄСВ Нагадуємо, що з   2 травня 2019 року  діють  нові рахунки  для сплати  єдиного соціального внеску. Звертаємо увагу, що сплачена  сума  ЄСВ  на старі рахунки, які діяли до 2 травня п.р.,  вважається несвоєчасно сплаченою з подальшим нарахуванням штрафної санкції та пені. Реквізити нових рахунків розміщені   на  сайті «Територіальні  органи ДФС у Харківській області в  розділі «Бюджетні рахунки», а також  в Центрах обслуговування платників при  податкових інспекціях. У разі помилкової сплати сум ЄСВ на невідповідний рахунок кошти повертаються виключно на підставі заяви платника про таке повернення.  До заяви додається оригінал або завірена платником копія розрахункового документа. Відповідальність суб’єктів господарювання за несплату (неперерахування) єдиного внеску Нагадуємо, що платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах. Норми визначені підпунктами 4, 5 та 5¹ частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464). Фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерського господарства зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (абзац третій частини восьмої ст. 9 Закону № 2464). Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина дванадцята ст. 9 Закону № 2464). За порушення законодавства по єдиному внеску, зокрема за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення, накладається штраф у розмірі 20 % своєчасно не сплачених сум (п. 2 частини одинадцятої ст. 25 Закону № 2464). На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 % суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені, передбаченої  Законом № 2464, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно (частини десята та тринадцята ст. 25 Закону № 2464). Крім того, ст. 165¹ Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х із змінами та доповненнями (далі – КУпАП) за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску, зокрема ФОП або особами, які забезпечують себе роботою самостійно передбачена відповідальність. При цьому, слід зазначити, що нормами ст. 165¹ КУпАП не передбачена адміністративна відповідальність за вказані порушення для членів фермерських господарств.   Умови, за яких кваліфікований сертифікат, виданий АЦСК ІДД ДФС, скасовується у телефонному режимі Інформуємо, що відповідно до Регламенту Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС України (далі –  АЦСК ІДД ДФС) заява в усній формі подається клієнтом (користувачем) до АЦСК ІДД ДФС засобами телефонного зв’язку за номером, який опублікований на власному інформаційному ресурсі АЦСК ІДД ДФС, при цьому клієнт (користувач) повинен повідомити адміністратору реєстрації наступну інформацію: ► ідентифікаційні дані власника кваліфікованого сертифіката; ► ключову фразу голосової автентифікації. Заява в усній формі приймається тільки у випадку позитивної автентифікації (збігу голосової фрази та ідентифікаційних даних користувача з інформацією в реєстрі сертифікатів). Чоловік, який сплатив допоміжні репродуктивні послуги, надані дружині, має право на отримання податкової знижки Звертаємо увагу, що перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, визначено у п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). До даного переліку включається сума витрат платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) на оплату допоміжних репродуктивних технологій згідно з умовами, встановленими законодавством, але не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік  (п.п. 166.3.6 п. 166.3 ст. 166 ПКУ). Обмеження права на нарахування податкової знижки передбачені п.166.4  ст. 166 ПКУ. Відповідно до частини сьомої ст. 281 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями повнолітня жінка або чоловік мають право за медичними показаннями на проведення щодо них лікувальних програм допоміжних репродуктивних технологій згідно з порядком та умовами, встановленими законодавством. Порядок застосування допоміжних репродуктивних технологій в Україні, який визначає механізм та умови застосування методики допоміжних репродуктивних технологій, затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я України від 09.09.2013 № 787 із змінами, стосується удосконалення медичної допомоги населенню при лікуванні безпліддя із застосуванням допоміжних репродуктивних технологій та регулює відносини між пацієнтами (жінками, чоловіками) та закладами охорони здоров’я, які забезпечують застосування методик допоміжних репродуктивних технологій та не містить положень щодо порядку (способів) оплати наданих медичних послуг та суб’єктів, які здійснюють таку оплату. Відповідно до ст. 3 Основ законодавства України про охорону здоров’я від 19 листопада 1992 року № 2801-ХІІ із змінами послугою з медичного обслуговування населення (медичною послугою) є послуга, що надається пацієнту закладом охорони здоров’я або фізичною особою – підприємцем, яка зареєстрована та одержала в установленому законом порядку ліцензією на провадження господарської діяльності з медичної практики, та оплачується її замовником. Замовником послуги з медичного обслуговування населення можуть бути держава, відповідні органи місцевого самоврядування, юридичні та фізичні особи, у тому числі пацієнт. Таким чином, платник ПДФО чоловічої статі має право на отримання податкової знижки згідно із п.п. 166.3.6 п. 166.3 ст. 166 ПКУ на суму витрат на оплату допоміжних репродуктивних технологій, наданих дружині платника ПДФО, але оплачених таким платником (чоловіком). Купили чи продали нерухомість протягом року, як сплачувати податок? У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому він набув право власності. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності. Граничний строк реєстрації податкової накладної припадає на святковий чи вихідний день: коли реєструвати? На дату виникнення податкових зобов’язань платник ПДВ зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений термін. Реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: - для податкових накладних/розрахунків коригування, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, – до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; - для податкових накладних/розрахунків коригування, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, – до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; - для розрахунків коригування, складених постачальником до податкової накладної, складеної на отримувача - платника ПДВ, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, – протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування отримувачем. Операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки ЄРПН, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем. Тобто, якщо граничний день реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН припадає на святковий чи вихідний день, то такий день вважається операційним, щозабезпечує можливість реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування протягом періоду з 8.00 до 20.00.Відповідно, 30 червня 2019 року, який припадає на вихідний день неділю, є операційним днем. Довідково. Зазначена норма передбачена п. 201.1, п. 201.10 Податкового кодексу України та п. 3 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 29.12.2010 № 1246. ФОП може надіслати запит на отримання довідки про доходи через Електронний кабінет Відповідно до ст. 1 Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 393) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, зокрема, із заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних та особистих прав і законних інтересів. Згідно з п. 42 прим. 1. 2 ст. 42 прим. 1 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та нормативно-правовими актами, що прийняті на підставі та навиконання ПКУ, законами з питань митної справи. Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.sfs.gov.ua, а також через офіційний веб-портал ДФС. Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням електронного цифрового підпису (кваліфікованого електронного підпису), отриманого у будь-якому Акредитованому центрі сертифікації ключів (Надавачі електронних довірчих послуг). За допомогою меню «Листування з ДФС» приватної частини Електронного кабінету фізична особа – підприємець (далі – ФОП) має можливість надіслати лист (запит тощо) до відповідного органу ДФС. Форма підготовки такої кореспонденції передбачає заповнення або вибір із запропонованих наступних реквізитів: регіон в якому знаходиться орган ДФС; орган ДФС, до якого відправляється лист; тип документа; тематика звернення; короткий зміст листа; сканований документ, який необхідно завантажити (файл повинен бути у форматі pdf із обмеженням розміру не більше 2 МБ). Запит на отримання довідки про доходи отримані від здійснення підприємницької діяльності (далі – Запит) складається у довільній формі та повинен містити достатню інформацію про особу, яка звертається із Запитом, предмет Запиту. Датою подання Запиту є дата його реєстрації в органі ДФС. Протягом одного робочого дня після надсилання такого Запиту до органу ДФС автора електронного Запиту буде повідомлено про вхідний реєстраційний номер та дату реєстрації. Інформацію щодо отримання та реєстрації Запиту в органі ДФС можна переглянути у вкладці «Вхідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету, відправлені листи – у вкладці «Відправлені документи» меню «Вхідні/вихідні документи». Враховуючи викладене, ФОП (єдиний податок, загальна система оподаткування) має право надіслати Запит у довільній формі через меню «Листування з ДФС» приватної частини Електронного кабінету до контролюючого органу за місцем своєї податкової адреси. Довідка про доходи отримані від здійснення підприємницької діяльності формується в довільній формі та надсилається платнику податків поштою у термін, передбачений ст. 20 Закону № 393. Відшкодування моральної шкоди за судовим рішенням Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є завдання моральної шкоди іншій особі. Статтею 16 цього Кодексу встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Внаслідок порушення цивільних прав особи згідно зі ст. 23 Цивільного кодексу вона має право на відшкодування моральної шкоди, яка полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Відповідно до частини першої ст. 1167 Цивільного кодексу моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою ст. 1167 Цивільного кодексу. Статтею 124 Конституції встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов’язковими до виконання на всій території України. Порядок оподаткування доходів, отриманих фізичними особами, врегульовано розділом IV Податкового кодексу України (далі – Кодекс), яким визначено види доходів, отриманих фізичними особами, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу. Так, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу включається дохід у вигляді відшкодування немайнової (моральної) шкоди, крім випадків, наведених у цьому підпункті, зокрема, сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров’ю. Платниками податку на доходи фізичних осіб є фізична особа - резидент (нерезидент), яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні, та податковий агент. Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету встановлено ст. 168 цього Кодексу. Так, податковий агент, що нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену ст. 167 Податкового кодексу. Крім того, згідно ст. 163 Кодексу, об’єктом оподаткування військовим збором є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включаються, зокрема, доходи у вигляді немайнової (моральної) шкоди, крім випадків, визначених пп. 164.2.14 зазначеного пункту. Ставка збору - 1,5% об’єкта оподаткування, визначеного пп. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу. Отже, дохід у вигляді відшкодування моральної шкоди є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором з урахуванням норм пп. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 Кодексу. При цьому юридична особа, що на виконання судового рішення відшкодовує таку моральну шкоду, має виконати всі функції податкового агента щодо нарахування, утримання та сплати податку та збору за рахунок платника податку - фізичної особи. Порядок включення сум ПДВ до складу податкового кредиту по розрахунку коригування Відповідно до Податкового кодексу України (далі - ПКУ) визначено, що якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН). Якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем) товарів/послуг. Згідно ПКУ якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: а)постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов’язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок; б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв’язку з отриманням таких товарів/послуг. Відповідно ПКУ реєстрація розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, у ЄРПН повинна здійснюватися протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем). Враховуючи те, що на дату складання розрахунку коригування до податкової накладної, яким передбачено зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, покупець зобов’язаний відповідним чином зменшити сформований на підставі податкової накладної, до якої складено такий розрахунок коригування, податковий кредит. Таке зменшення здійснюється за результатами звітного (податкового) періоду, в якому складено розрахунок коригування, незалежно від дати реєстрації в ЄРПН такого розрахунку коригування. Якщо розрахунок коригування не зареєстрований в ЄРПН протягом 1095 календарних днів або взагалі не складений на таку операцію, то у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг податкові зобов’язання постачальника не можуть бути зменшені, але покупець зобов’язаний зменшити податковий кредит за відповідний (податковий) період, в якому здійснюється зміна суми компенсації вартості товарів/послуг. Підприємство має базу відпочинку: чи є платниками туристичного збору працівники підприємства, які тимчасово проживають на базі відпочинку? Платниками туристичного збору є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці, на якій діє рішення сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, про встановлення туристичного збору, та тимчасово розміщуються у місцях проживання (ночівлі), визначених Податковим кодексом України (далі – ПКУ). Згідно з п. 4 Порядку надання послуг з тимчасового розміщення (проживання), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 березня 2006 року № 297, до послуг з тимчасового розміщення (проживання) не належать розміщення юридичною особою своїх працівників, зокрема у засобі розміщення, що їм належить. Отже, проживання працівників підприємства на базі відпочинку, що належить підприємству, не відноситься до послуг з тимчасового проживання, тому не є підставою для справляння туристичного збору в розумінні ПКУ, а працівники підприємства не є платниками туристичного збору. Довідково. Порядок справляння туристичного збору визначено статтею 268 ПКУ. Надаєте послуги з обробки землі – задекларуйте свої доходи Звертаємо увагу громадян, які мають у власному користуванні техніку, та надають послуги іншим особам у вигляді обробки землі за певну плату. Якщо громадянин, який надає послуги з обробки землі, не є фізичною особою -підприємцем, він зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та сплатити податок з таких доходів. Доходи від обробки землі оподатковуються податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відсотків та військовим збором 1,5 відсотка. Якщо такі послуги надаються у поточному році, то отриманий дохід підлягає декларуванню у наступному 2020 році. До відома. Податкова декларація про майновий стан і доходи такими платниками податку на доходи фізичних осіб подається до 1 травня року, що настає за звітним. Фізична особа зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації. Сплата єдиного податку під час перебування у відпустці та на лікарняному платника єдиного податку першої групи Нагадуємо, що відповідно до положень Податкового кодексу України (далі - ПКУ) платники єдиного податку, зокрема першої групи сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року. Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку, зокрема першої групи здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності. Зауважуємо, платники єдиного податку, зокрема першої групи звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів. Інформація про період щорічної відпустки і терміни втрати працездатності з обов’язковим додаванням копії листка непрацездатності подається за заявою у довільній формі. Окремого терміну подання заяви щодо періоду щорічної відпустки і терміну втрати працездатності нормами ПКУ не передбачено. Враховуючи вищевикладене, з метою уникнення порушення терміну щодо сплати авансових платежів рекомендуємо подавати до контролюючого органу заяву щодо періоду щорічної відпустки до початку відпустки, а заяву щодо терміну втрати працездатності з обов’язковим додаванням копії листка непрацездатності подавати одразу після закінчення лікарняного. Слід зазначити, якщо тривалість відпустки є меншою одного календарного місяця, то підстави для звільнення від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця відсутні. Зміни до Порядку ведення Реєстру неприбуткових організацій Повідомляємо, що Кабінет Міністрів України постановою від 22 травня 2019 року № 423 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року № 440" (далі - Постанова № 423) вніс зміни до Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру (далі - Порядок). Зазначений Порядок приведено у відповідність до чинного законодавства. Так, зокрема у новій редакції викладена реєстраційна заява платника податку за формою № 1-РН. Порядок доповнено новим пунктом 121, відповідно до якого неприбуткова організація може звернутися до контролюючого органу із запитом про отримання витягу з Реєстру неприбуткових установ та організацій за формою згідно з додатком 3 до Порядку. Постанова № 423 набрала чинності з 29.05.2019 року (опублікована в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 29.05.2019 № 99). Продаєте власну сільськогосподарську продукцію – не забудьте отримати в сільській раді довідку Сезон продажу вирощеної селянами сільгосппродукції в розпалі, тож варто пам’ятати правила оподаткування такого доходу, звертають увагу в Головному управлінні ДФС у Закарпатській області. Насамперед нагадаємо, що відповідно до положень Податкового кодексу України не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб доходи, отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції, яка вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих їй у розмірах, встановлених Земельним кодексом України. Кодекс передбачає дотримання певних умов застосування такої пільги, які передбачені у пп. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 ПКУ. При продажу сільськогосподарської продукції (крім продукції тваринництва) її власник має подавати податковому агенту копію Довідки за формою № 3ДФ. Така довідка про наявність у фізичної особи земельних ділянок безоплатно видається сільською, селищною або міською радою за місцем податкової адреси (місцем проживання) платника податку протягом п’яти робочих днів з дня отримання відповідною радою письмової заяви. Довідка видається особисто власнику сільськогосподарської продукції, якщо сільськогосподарська продукція вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих їй у розмірах, встановлених Земельним кодексом України для ведення: садівництва та/або для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки) та/або для індивідуального дачного будівництва; особистого селянського господарства та/або земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості), сукупний розмір яких не перевищує 2 гектари. Довідка видається строком на п’ять років. Оригінал довідки повинен зберігатись у власника сільськогосподарської продукції протягом строку позовної давності з дати її закінчення. Таким чином, якщо продавець сільгосппродукції надав підприємству чи фізичній особі-підприємцю, які є податковим агентом, копію чинної та належно складеної довідки, і дані цього документа свідчать про наявність у такої фізичної особи права на застосування пільги, встановленої п.п. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, то покупець не утримує податок з доходів, що виплачується за сільськогосподарську продукцію. Якщо розміри земельних ділянок перевищують норми, встановлені Земельним кодексом України, то такі доходи включаються платником податку до загального річного оподатковуваного доходу, підлягають відображенню у декларації про майновий стан і доходи за наслідками звітного податкового року та оподатковуються за ставкою 18% та військовим збором 1,5%. Отримані від продажу власної продукції тваринництва груп 1 - 5, 15, 16 та 41 УКТ ЗЕД, доходи не оподатковується, якщо їх сума сукупно за рік не перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року (в 2018 році – 186 150 грн). Такі фізичні особи здійснюють продаж зазначеної продукції без отримання довідки. Якщо сума отриманого доходу перевищує встановлений розмір, фізична особа зобов'язана падати контролюючому органу довідку про самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва, що видається у довільній формі сільською, селищною або міською радою за місцем податкової адреси (місцем проживання) власника продукції тваринництва. При підтвердженні довідкою вирощування проданої продукції тваринництва безпосередньо платником податку, оподаткуванню підлягає дохід, що перевищує 186 150 грн. Однак, якщо фізичною особою не підтверджено самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва, доходи від продажу якої він отримав, такі доходи підлягають оподаткуванню на загальних підставах. До уваги суб’єктів господарювання та громадян! Державною фіскальною службою України здійснено комплекс заходів, спрямованих на максимальну автоматизацію процесів, пов’язаних із реєстрацією реєстраторів розрахункових операцій (РРО), побудову комунікації між виробниками РРО, центрами сервісного обслуговування (ЦСО), користувачами РРО та ДФС, в основу якої покладено електронний документообмін. Створення електронних реєстру екземплярів РРО та реєстру ЦСО не лише вивільнило суб’єктів господарювання – користувачів РРО від паперової рутини та візитів до контролюючих органів, а й дозволило акумулювати на державному інформаційному ресурсі актуальні відомості про всі моделі РРО, які дозволені до застосування, їх виробників та ЦСО, які мають право на обслуговування РРО. Інформація цих реєстрів є відкритою та доступною для будь-якої особи, що у ній зацікавлена. Отримати інформацію можливо безкоштовно, скориставшись електронними сервісами, створеними ДФС у відкритій частині Електронного кабінету, зокрема. 1. Інформацію про екземпляри РРО, зареєстровані РРО та/або книги ОРО можливо отримати засобами таких електронних сервісів: «Інформація про РРО» http://cabinet.sfs.gov.ua/registers/rro). «Інформація про книги КОРО» http://cabinet.sfs.gov.ua/registers/koro). «Екземпляри РРО» http://cabinet.sfs.gov.ua/registers/rro-instance). 2. Інформацію про ЦСО, що перебувають у реєстрі ЦСО, можливо отримати, скориставшись електронним сервісом «Реєстр ЦСО» (http://cabinet.sfs.gov.ua/registers/rro-cso). 3. Інформацію щодо легітимності розрахункових документів (чеків), виданих покупцеві (споживачеві послуг) можливо отримати засобами електронного пошукового сервісу «Пошук фіскального чека» http://cabinet.sfs.gov.ua/cashregs/check). 4. Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій, що містить інформацію про РРО, дозволені до реєстрації та застосування розміщений на офіційному вебпорталі ДФС у розділі «Довідники, Реєстри, Переліки / Реєстри». Сільгоспвиробники повинні оформлювати найманих працівників В Україні триває операція «Урожай-2019». Її мета  - забезпечення повноти нарахування та сплати податків юридичними особами, фізичними особами-підприємцями та громадянами, які є власниками земельних ділянок та власними силами обробляють такі земельні ділянки для отримання доходу. Особливий акцент працівники фіскальної служби роблять на упередженні схем ухилення від оподаткування, виявленні й реєстрації неоформлених найманих працівників та легалізації їх заробітної плати. У зв’язку з цим, ГУ ДФС у Харківській області нагадує сільгоспвиробникам та фермерам, що  найманий працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та подання повідомлення до територіальних органів Державної фіскальної служби. Повідомлення про прийняття працівника на роботу подається до територіальних органів ДФС за місцем обліку роботодавця як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування одним із таких способів: - засобами електронного зв'язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб; - на паперових носіях разом з копією в електронній формі; - на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п'ятьма особами. Повідомлення про прийняття працівника на роботу подається до початку роботи працівника за формою згідно з додатком до постанови Кабінету   Міністрів    України  від 17 червня 2015 р. №413. До уваги громадян, представників громадськості, платників податків, представників бізнес спільноти та працівників органів Державної фіскальної служби! Департамент з питань запобігання та виявлення корупції Державної фіскальної служби України інформує, що 18 червня 2019 року виконуючим обов’язки Голови Державної фіскальної служби України О. Власовим підписано наказ ДФС яким затверджено та введено в дію Методичні рекомендації з питань організації роботи з повідомленнями про корупцію, внесеними викривачами, в органах Державної фіскальної служби. Вказаний розпорядчий документ розроблено та впроваджено з метою належної організації в органах Державної фіскальної служби роботи з повідомленнями про корупцію, внесеними викривачами, та встановлення єдиного порядку документування такої діяльності. Безпосередньо з текстом розпорядчого документа та Методичними рекомендаціями можна ознайомитись на офіційному вебпорталі ДФС за посиланням http://sfs.gov.ua/diyalnist-/zakonodavstvo-pro-diyalnis/nakazi-pro-diyalnist/73472.html. Харківська митниця ДФС про порядок переміщення через митний кордон України домашніх тварин У разі, якщо громадяни везуть із собою домашніх тварин, їх треба не тільки задекларувати письмово, а ще й мати при собі оригінали відповідних дозвільних документів - міжнародних ветеринарних сертифікатів, підписаних державним інспектором ветеринарної медицини країни походження, як це передбачається відповідними ветеринарно-санітарними заходами (живі тварини під час переміщення через митний кордон України підлягають ветеринарно-санітарному контролю). При цьому, необхідно пам’ятати про наступні законодавчі вимоги: - дозволяється тимчасове ввезення на митну територію України домашніх тварин в кількості не більше 3 ссавців, 6 птахів, 20 акваріумних риб; - письмове декларування домашніх тварин здійснюється з використанням митної декларації для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов'язаних з провадженням підприємницької діяльності, форма якої затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 431; - живі тварини, що ввозяться в Україну, повинні походити з країн або зон, які є вільними від хвороб (з вільною епізоотичною ситуацією), або у випадках, рекомендованих Міжнародним епізоотичним бюро (Всесвітньою організацією охорони здоров'я тварин), – із зон з низьким рівнем присутності хвороби; - міжнародні ветеринарні сертифікати заповнюються українською і англійською мовами та/або мовою країни-експортера (імпортера). Для перевезення тварин територією країн СНД використовуються ветеринарні свідоцтва форми № 1 СНД, які заповнюються російською мовою. Вимоги до об’єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду, що переміщуються через державний кордон України, визначені Законом України від 25 червня 1992 року № 2498-XII «Про ветеринарну медицину» З метою недопущення порушення вимог європейського законодавства під час вивезення з України на територію країн-членів ЄС домашніх тварин, їх необхідно дослідити на наявність поствакцинальних антитіл до вірусу сказу в лабораторії, що має відповідні повноваження. Експертний висновок (довідка) повинен бути прикладений до ветеринарного сертифікату. Оформлення документів на вивезення тварин, які попередньо були ввезені з країн-членів ЄС, проводиться відповідно до вимог чинного законодавства на підставі оригіналу міжнародного ветеринарного сертифіката, виданого країною-відправником. У разі перевезення домашніх тварин авіаційним транспортом у пасажирському салоні повітряного судна дозволяється перевозити: - службових собак у супроводі кінолога; - собак-поводирів, що супроводжують сліпих або глухих пасажирів. При цьому службові собаки (собаки-поводирі) повинні мати ошийник та намордник і бути прив'язані до крісла біля ніг кінолога (власника); - дрібних тварин, вага яких разом із засобом перевезення не перевищує восьми кілограмів. Клітки птахів повинні бути покриті щільною темною матерією, через яку не проникає сонячне світло. Тварини, вага яких разом із засобом перевезення перевищує вісім кілограмів, перевозяться в багажно-вантажних відсіках повітряного судна. Перевезення зазначених тварин міжнародними рейсами здійснюється за наявності міжнародного ветеринарного сертифіката і дозволу на ввезення та/або вивезення. Нагадуємо, що краще заздалегідь проконсультуватись у митниці або ознайомитись з митними правилами на офіційному сайті Державної фіскальної служби України або на сайтах митниць в кожному регіоні. На Харківщині триває операція «Урожай» Звертаємо увагу громадян, які реалізують  власну сільгосппродукцію, на необхідність отримання в сільській (селищній) раді Довідки  про наявність  земельної ділянки.  Нагадуємо, що відповідно до п.п. 165.1.24 ст.165 Податкового кодексу України  не включаються до  загального  місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку доходи, отримані від продажу сільгосппродукції, що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, оброблена та/або перероблена  безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих у розмірах, встановлених Земельним кодексом для ведення: -         садівництва  та/або будівництва і обслуговування житлового  будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки) та/або індивідуального дачного будівництва; -         особистого селянського господарства або земельної частки (паї), виділені в натурі, сукупний розмір яких не перевищує 2 гектари. При продажу сільгосппродукції  (крім продукції  тваринництва), її власник  має отримати у сільській, селищній,  міській раді за місцем  податкової  адреси  (місцем проживання), Довідку  про наявність у нього  земельних ділянок  за формою №3ДФ.  Довідка видається на 5 років. Оригінал Довідки зберігається у власника сільгосппродукції, а копія надається податковому агенту (підприємству чи підприємцю) - покупцю такої продукції.  В такому разі  податок на доходи фізичних осіб не утримується. Якщо розмір  земельних ділянок  перевищує 2 гектари, то отримані доходи від продажу сільгосппродукції відображаються фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи за наслідками звітного податкового року та оподатковуються податком на доходи фізичних осіб (ставка 18 відсотків) та військовим збором (1,5 відсотки). Увага платників податків, які здійснюють діяльність на ринку пального ! Законом України від 23.11.2018 року N 2628-VIII « Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» внесено зміни до Закону України від 19.12.1995року  №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів» (далі –Закон №481), зокрема запроваджено ліцензування  видів господарської діяльності з виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним. Зазначені зміни набирають чинності з 1 липня 2019 року.  Згідно з статтею 17 Закону №481(із змінами, які набудуть чинності з 01.07.2019) за здійснення роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензії до суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірі 250000 гривень.  За здійснення оптової торгівлі пальним без наявності ліцензії до суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірі  500000 гривень. УВАГА! Скасовано обов’язковий продаж валютних надходжень З метою подальшого спрощення ведення бізнесу в Україні Національний банк скасовує вимогу щодо обов’язкового продажу валютних надходжень. Норма, яка зобов’язує підприємців продавати 30% валютних надходжень на міжбанківському валютному ринку, перестала діяти з 20 червня 2019 року. Зазначені зміни затверджені Постановою Правління Національного банку від 18.06.2019 р. №78 «Про внесення зміни до Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті». Умови отримання неприбуткового статусу Роз’яснюємо, що умови неприбутковості визначені пп.133.4.1 Податкового кодексу України, а саме: -   організація має бути створена та зареєстрована у тому порядку, який встановлений законом, що регулює діяльність такого виду неприбуткової організації;  -  установчі документи мають містити заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні Цивільного кодексу України), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених підпунктом 133.4.2 пункту 133.4. Слід обов’язково зазначити, що організація створена та здійснює свою діяльність без мети отримання прибутку;  -     установчі документи мають містити положення про те, що після ліквідації, злиття, поділу,  приєднання або перетворення неприбуткової організації, всі її активи переходять до неприбуткової організації подібного виду або в держбюджет. Виключення тільки для ОСББ та їх асоціації;  -    організація має бути внесена ДФС до Реєстру неприбуткових установ та організацій. Для цього подаються відповідні документи. Включення та виключення здійснюється згідно постанови КМУ від 13.07.2016 р. № 440. Однією з необхідних умов неприбуткового статусу є правильно складені установчі документи, де прописана неприбутковість організації. Слід зазначити, що у разі порушення  після отримання неприбуткового статусу визначених вимог, така організація втрачає свій статус неприбуткової організації та стає платником податку на прибуток з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення (пп.133.4.3 ПКУ). Продаж власної сільськогосподарської продукції не оподатковується, якщо надана довідка за формою № 3 ДФ Нагадуємо, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) не включаються доходи, отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції, яка вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих їй у розмірах, встановлених Земельним кодексом України (далі – ЗКУ). Підпунктом 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України  передбачено дотримання певних умов для застосування такої пільги: сукупний розмір вищезазначених земельних ділянок не повинен перевищувати 2 гектари. У разі продажу сільськогосподарської продукції (крім продукції тваринництва) її власник має подавати податковому агенту копію Довідки про наявність у фізичної особи ділянок за формою № 3 ДФ, затвердженою наказом Міністерства доходів і зборів від 17.01.2014 № 32 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 31.01.2014 за № 201/24978) (далі – Довідка). Така Довідка безоплатно видається сільською, селищною або міською радою за місцем податкової адреси (місцем проживання) платника ПДФО протягом п’яти робочих днів з дня отримання відповідною радою письмової заяви. Довідка видається особисто власнику сільськогосподарської продукції, якщо сільськогосподарська продукція вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих їй у розмірах, встановлених ЗКУ для ведення садівництва та/або для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки) та/або для індивідуального дачного будівництва;особистого селянського господарства та/або земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості), сукупний розмір яких не перевищує два гектари. Довідка видається строком на п’ять років. Оригінал Довідки повинен зберігатись у власника сільськогосподарської продукції протягом строку позовної давності з дати її закінчення. Отже, якщо продавець сільгосппродукції надав підприємству чи фізичній особі – підприємцю, які є податковими агентами, копію чинної Довідки, і її дані свідчать про наявність у такої фізичної особи права на застосування зазначеної вище пільги, то покупець не утримує ПДФО з доходів, що виплачуються за сільськогосподарську продукцію. Водночас, якщо розміри земельних ділянок перевищують норми, встановлені ЗКУ, то такі доходи включаються платником ПДФО до загального річного оподатковуваного доходу, підлягають відображенню у податковій декларації про майновий стан і доходи за наслідками звітного податкового року та оподатковуються ПДФО за ставкою 18 % і військовим збором – 1,5 %. Виробники електричної енергії, які мають діючі (у тому числі призупинені) ліцензії, щомісяця подають декларацію з акцизного податку Звертаємо увагу платників, що нормами п.п. 212.1.13 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками акцизного податку, зокрема, є виробники електричної енергії, які мають ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії і продають її поза оптовим ринком електричної енергії. Відповідно до п. 49.2¹. ст. 49 ПКУ платники, які мають діючі (у тому числі призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов’язані за кожний встановлений ПКУ звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді. Базовий податковий період для сплати акцизного податку відповідає календарному місяцю (п. 223.1 ст. 233 ПКУ). Нормами п. 223.2 ст. 223 ПКУ встановлено, що платники акцизного податку, зокрема, визначені п.п. 212.1.13 п. 212.1 ст. 212 ПКУ, подають щомісяця не пізніше 20 числа наступного звітного (податкового) періоду контролюючому органу за місцем реєстрації декларацію з акцизного податку за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14 із змінами (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за  № 105/26550). Громадяни повинні сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у податковій декларації про майновий стан і доходи, по 31.07.2019 Інформуємо, що ДФС України на головній сторінці офіційного веб-порталу за посиланням http://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/382452.html повідомила наступне. Податковим кодексом України (далі – ПКУ) установлено, що фізичні особи, які не зареєстровані як фізичні особи – підприємці, та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані сплатити суму податкових зобов’язань, зазначену у поданій декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація), до 01 серпня року, що настає за звітним. Отже, за результатами 2018 року останній день сплати – 31 липня 2019 року (включно). Нагадуємо, що фізичні особи виконують свої зобов’язання як зі сплати податку на доходи фізичних осіб (далі – податок), так і військового збору. Звертаємо увагу, у зв’язку із введенням з 01.01.2019 у дію нових кодів бюджетної класифікації порядок сплати фізичними особами податкових зобов’язань, зазначених у податковій декларації, змінено. Отже, платник податку – фізична особа, який зобов’язаний подати податкову декларацію, визначити та сплатити свої податкові зобов’язання, сплачує їх за кодами платежу: «11010500» – «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування»; «11011001» – «військовий збір, що сплачується за результатами декларування». Слід зазначити, що у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: ● при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; ● при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу. Крім того, після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, на суми такого зобов’язання нараховується пеня. Обчислення суми податку на нерухомість для фізичної особи Нагадуємо, що база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, у тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи – платника податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок), зменшується: а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів; б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів; в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів. Норми визначені п.п. 266.4 1 п. 266.4 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Згідно з п.п. 266.7 1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника житлової нерухомості у такому порядку: а) за наявності у власності платника податку одного об’єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку на майно; б) за наявності у власності платника податку більше одного об’єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів, зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку; в) за наявності у власності платника податку об’єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів, зменшеної відповідно до п.п. «в» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку; г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів «б» і «в» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об’єктів житлової нерухомості; ґ) за наявності у власності платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, в тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи – платника податку, загальна площа якого перевищує 300 кв. м (для квартири) та/або 500 кв. м (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів «а» – «г» п.п. 266.7 1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, збільшується на 25 000 гривень на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку). Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об’єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку. Підпунктом 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ визначено, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, та відповідні платіжні реквізити, зокрема органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком). Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості податок сплачується фізичною особою – платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт. Контролюючі органи за місцем проживання (реєстрації) платників податку в десятиденний строк інформують відповідні контролюючі органи за місцезнаходженням об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості про надіслані (вручені) платнику податку податкові повідомлення-рішення про сплату податку у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Податок сплачується фізичною особою протягом 60 календарних днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (п.п. «а» п.п. 266.10.1 п. 266.10  ст. 266 ПКУ).  Нелегальна заробітна плата: негативи для працюючих Повідомляємо, що легалізація заробітної плати, прихованої зайнятості на сьогодні є одним із основних напрямків роботи органів ДФС. На жаль, для багатьох зарплата «у конверті» стала звичайним явищем і нормою. При цьому, нелегальне працевлаштування позбавляє працівника права не лише на достойну пенсію, а й знижує його соціальну захищеність. Мінуси заробітної плати «у конверті» очевидні: ► трудовий стаж не зараховується, не виплачується гарантований розмір заробітної плати (зокрема, доплати, надбавки та заохочувальні виплати); ► відсутні жодні соціальні гарантії, передбачені для працівника, а саме: права на відпустку, зокрема, додаткову та без збереження зарплати, відпустку по вагітності та пологах; права на оплату листа непрацездатності; права на соціальне страхування на випадок безробіття; права на достроковий вихід на пенсію, якщо ви працюєте в шкідливих умовах; права на скорочений робочий день, тиждень, якщо ви працюєте в шкідливих умовах; права не працювати у вихідний та святковий день; права не залучатися до наднормових робіт без вашого бажання; права на охорону праці; права на соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань; права на гарантії за колективним договором. Якщо умови оплати праці не обумовлені у трудовому договорі, їх виконання або невиконання визначатиметься тільки особистим ставленням керівника до конкретної людини; ► звільнення може відбутися у будь-який момент і без вихідної допомоги. Додатково, звертаємо увагу, що відповідальним за сплату (перерахування) до бюджету податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) при виплаті доходу фізичній особі є податковий агент (роботодавець). Так, нормами п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України    (далі – ПКУ) визначено, що податковий агент (роботодавець), який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника ПДФО, зобов’язаний утримувати ПДФО із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку ПДФО, визначену ст. 167 ПКУ. Згідно із п.п. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 ПКУ ПДФО сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Нарахування єдиного внеску на виплати за договором підряду Звертаємо увагу на наступне. Порядок укладення договорів цивільно-правового характеру, зокрема, договору підряду, регулюється Цивільним кодексом України від 16 січня  2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ). Так, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу (ст. 837 ЦКУ). Підрядник на відміну від працівника не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, не може вимагати гарантій, передбачених для суб’єктів трудових відносин, оскільки він не має статусу працівника, сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик. Виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (далі – ЦПД) відноситься до доходів із джерел не за основним місцем роботи. Отже, якщо фізична особа виконує роботи (надає послуги) за ЦПД (договором підряду), вимоги ч. 5 ст. 8 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями щодо нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) на дохід у вигляді винагороди за ЦПД, який не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який здійснюється нарахування, не застосовуються. У цьому випадку єдиний внесок нараховується на суми доходу у вигляді винагороди за ЦПД незалежно від суми такого доходу, але з урахуванням максимальної величини бази нарахування єдиного внеску. Нагадуємо, що з 02.05.2019 року діють нові небюджетні рахунки 3719, відкриті на ім’я територіальних органів ДФС України для сплати коштів єдиного внеску та фінансових санкцій. При сплаті єдиного внеску поле «Призначення платежу» розрахункового документа заповнюється таким чином: *  ;101  ; код за ЄДРПОУ  ; сплата єдиного внеску ;   ;   ; 1  2  3 4 5  6  7  де: 1 – службовий код («*»); 2 – код виду сплати («101» – Сплата суми єдиного внеску); 3 – код за ЄДРПОУ платника, який здійснює сплату; 4 – друкується роз’яснювальна інформація про призначення платежу; 5 – не заповнюється; 6 – не заповнюється; 7 – не заповнюється. До уваги платників ПДВ! Звертаємо увагу платників ПДВ, що розрахунки з бюджетом у системі електронного адміністрування ПДВ здійснюються з рахунків, відкритих платникам податків в системі електронного адміністрування ПДВ, крім випадку, передбаченого абзацом другим п. 87.1 ст. 87 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Норми встановлені п. 200¹.2 ст. 200¹ ПКУ. Механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням електронних рахунків визначено Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 569). Зокрема, п. 20 Порядку № 569 передбачено, що у разі подання платником ПДВ уточнюючих розрахунків до податкових декларацій з ПДВ за попередні звітні (податкові) періоди, які передбачають збільшення податкових зобов’язань з ПДВ, що підлягають перерахуванню до бюджету, для перерахування таких зобов’язань до бюджету ДФС не пізніше наступного робочого дня подання таких уточнюючих розрахунків надсилає Державній казначейській службі України   (далі – Казначейство) реєстр платників ПДВ, в якому зазначаються, зокрема суми ПДВ, що підлягають перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру Казначейство перераховує суми ПДВ до бюджету. При цьому, п. 25 Порядку № 569 передбачено, що сплата податкових зобов’язань, визначених контролюючим органом відповідно до підпунктів 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5 та 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 ПКУ, та сплата передбачених ПКУ штрафних санкцій і пені здійснюються платником ПДВ з поточного рахунка до відповідного бюджету. У разі подання уточнюючих розрахунків до податкової звітності з ПДВ, які передбачають збільшення податкових зобов’язань з ПДВ, платники ПДВ повинні необхідну суму, що підлягає перерахуванню до бюджету, сплатити на електронний рахунок. Водночас, сума штрафних санкцій та пені у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з ПДВ; податкові зобов’язання, визначені контролюючим органом відповідно до підпунктів 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5 та 54.3.6    п. 54.3 ст. 54 ПКУ, а також нарахована контролюючим органом штрафна санкція та пеня сплачуються до бюджету з поточного рахунка. Фіскальний блок РРО вийшов з ладу: відновлення інформації здійснюється лише виробником такого РРО Інформуємо про наступне. Порядком реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами, встановлено, що фіскальний блок – невід’ємна складова частина реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО), за допомогою якої забезпечується реєстрація обороту, визначення розміру податку на додану вартість, керування механізмом друкування чеків і звітів, виведення інформації на індикатори цього РРО. Відповідно до ст. 12 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2004 року № 601 із змінами затверджено Порядок технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій (далі – Порядок № 601), що визначає вимоги до технічного обслуговування і ремонту РРО суб’єктів підприємницької діяльності, особливості ремонту фіскального блока.  Зокрема, п. 34 Порядку № 601 визначено, що несправний фіскальний блок РРО не підлягає ремонту центром сервісного обслуговування.  Несправний фіскальний блок РРО підлягає заміні на новий, опломбований виробником. При цьому, в новому фіскальному блоці відновлюється інформація зі щомісячних звітів РРО за останні три роки (п. 33 Порядку № 601). Враховуючи вищевикладене, оскільки фіскальний блок РРО згідно з вимогами Порядку № 601 – це окрема конструктивна одиниця РРО, що складається з функціональних вузлів, які забезпечують керування роботою РРО, обробку даних усіх проведених розрахункових операцій, збереження та накопичення фіскальної інформації, то відновлення інформації, що зберігалась у фіскальному блоці РРО, у разі виходу його з ладу може здійснюватись лише виробником такого РРО.  За яких умов платник податку на прибуток підприємств має право застосувати термін амортизації для четвертої групи два роки Нагадуємо, що нормами п. 43 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено: платники податку на прибуток підприємств під час розрахунку амортизації за прямолінійним методом щодо основних засобів четвертої групи «Машини та обладнання» можуть використовувати починаючи з 01 січня 2017 року мінімально допустимий строк амортизації, який дорівнює два роки, якщо витрати на придбання таких основних засобів понесені (нараховані) платником податків після 01 січня 2017 року та у разі, якщо для таких основних засобів одночасно виконуються вимоги: ► основні засоби не були введені в експлуатацію та не використовувалися на території України; ► основні засоби введені в експлуатацію у межах одного з податкових (звітних) періодів з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2019 року; ► основні засоби використовуються у власній господарській діяльності та не продаються або не надаються в оренду іншим особам (за виключенням платників податків, основним видом діяльності яких є послуги з надання в оренду майна). Під час застосування положень п. 43 підрозділу 4 розділу XX ПКУ норми п. 138.3 «Порядок розрахунку амортизації основних засобів або нематеріальних активів для визначення об’єкта оподаткування» ст. 138 «Різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів» ПКУ не застосовуються у частині нарахування амортизації відповідно до встановлених мінімально допустимих строків амортизації основних засобів. Суб’єктам господарювання надано право здійснювати розрахунки за зовнішньоекономічними договорами електронними платіжними засобами Інформуємо, що 14.06.2019 набрала чинності постанова Правління Національного банку України від 13 червня 2019 року № 77 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України» (далі – Постанова НБУ № 77). Постановою НБУ № 77 розділ IV Положення про здійснення операцій із валютними цінностями, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року № 2 (зі змінами) (далі – Положення), доповнено новим пунктом 32¹ такого змісту: «Суб’єкти господарювання-резиденти (юридичні особи та фізичні особи-підприємці) мають право здійснювати розрахунки за зовнішньоекономічним договором (контрактом, угодою, іншим документом, що застосовується в міжнародній практиці та може вважатися договором) з експорту/імпорту товарів за допомогою електронного платіжного засобу, якщо операція за одним таким договором в один операційний день не перевищує незначний розмір». Довідково: незначний розмір валютної операції (незначний розмір) – розмір валютної операції (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим НБУ на дату здійснення операції), який є меншим за розмір, установлений для фінансових операцій, які підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу згідно із законодавством у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (п.п. 2 п. 2 розділу І Положення). Постанову НБУ № 77 розміщено на сторінці офіційного  інтернет-представництва НБУ 13.06.2019 за посиланням:  https://bank.gov.ua/document/download?docId=96815443 Удосконалено правове регулювання у сфері земельних відносин Повідомляємо, що постановою Кабінету Міністрів України від 05 червня 2019 року № 477 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету міністрів України» (далі – Постанова № 477) удосконалено правове регулювання у сфері земельних відносин шляхом приведення деяких постанов Кабінету Міністрів України (далі – КМУ) у відповідність до змін у законодавстві. Так, вищезазначеною Постановою передбачено введення нового понятійного апарату, запровадженого Законом України «Про електронні довірчі послуги» від 05 жовтня 2017 року № 2155-VІІІ, зокрема поняття «кваліфікований електронний підпис» у низці нормативно-правових актів КМУ. Крім того, Постановою № 477 внесено зміни до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою КМУ від 17 жовтня 2012 року № 1051 із змінами у частині запровадження механізму внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру про масиви земель сільськогосподарського призначення, користування такими відомостями. Також Постановою № 477 передбачено запровадження удосконаленого механізму надання адміністративної послуги з видачі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки в електронному вигляді, що зменшить витрати часу фізичних та юридичних осіб на отримання відповідної адміністративної послуги, сприятиме спрощенню процедури її надання. Постанова № 477 набрала чинності 21.06.2019 (опублікована у бюлетені «Офіційний вісник України» від 21.06.2019 № 47). Операція «Урожай» сприяє легалізації праці Доводимо до відома сільськогосподарських товаровиробників, що в аграрному секторі області мають місце факти використання найманої праці неоформлених робітників та схем ухилення від сплати податків. З метою подолання цих негативних явищ, а також виявлення резервів надходжень до бюджету у Дніпропетровській області проводиться операція «Урожай», спрямована на детінізацію ринку праці у сільськогосподарському виробництві. До проведення операції активно долучаються і фахівці фіскальної служби. У рамках операції «Урожай» органами фіскальної служби області проводиться широкомасштабна роз’яснювальна робота серед аграріїв щодо переваг офіційного оформлення трудових договорів. Також працівники фіскальної служби інформують і найманих працівників, і роботодавців про штрафні санкції, які застосовуються за порушення норм законодавства про працю. Крім того, під час проведення операції «Урожай» на етапі активних жнив проводиться роз’яснювальна робота з керівниками фермерських господарств та сільськогосподарських підприємств області щодо підвищення розміру заробітної плати найманим працівникам. Додатково, звертаємо увагу, що громадяни, які мають у власному користуванні техніку та надають послуги іншим особам – не суб’єктам господарювання у вигляді обробки землі за певну плату і не є фізичними    особами – підприємцями, зобов’язані включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та сплатити податок на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) із таких доходів та військовий збір. Доходи від обробки землі оподатковуються ПДФО за ставкою 18 відсотків та військовим збором – 1,5 відсотка.  Земельна ділянка надається ФОП – «єдинником» в оренду: сплата земельного податку Повідомляємо, що відповідно до статей 269 та 270 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, а об’єктом оподаткування – земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності. Фізичні особи – підприємці (далі – ФОП) – платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності, зокрема, з податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку першої – третьої груп для провадження господарської діяльності та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва (п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ). Не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп ФОП, які надають в оренду, зокрема, земельні ділянки, загальна площа яких перевищує     0,2 гектари (п.п. 291.5.3 п. 291.5 ст. 291 ПКУ). Якщо право власності на земельну ділянку оформлене на фізичну особу (а також у випадку оформлення права власності на земельну ділянку на ФОП), і земельна ділянка надається в оренду, а отже використовується ФОП для провадження господарської діяльності, то такий ФОП – платник єдиного податку звільняється від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності із земельного податку (з урахуванням п.п. 291.5.3 п. 291.5 ст. 291 ПКУ). Ізюмське управління ГУ ДФС у Харківській області
 

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить

Фотогалереи изюмчан


Сушка зерна и древесины на отходах
БЕСПЛАТНЫЕ ОБОИ ДЛЯ РАБОЧЕГО СТОЛА

Дизайн РА «Изюминка»