Главная
Ізюмське управління ГУ ДФС У Харківській області повідомляє Версия для печати Отправить на e-mail
13.06.2019
До уваги суб’єктів господарювання та громадян!
Державною фіскальною службою України здійснено комплекс заходів, спрямованих на максимальну автоматизацію процесів, пов’язаних із реєстрацією реєстраторів розрахункових операцій (РРО), побудову комунікації між виробниками РРО, центрами сервісного обслуговування (ЦСО), користувачами РРО та ДФС, в основу якої покладено електронний документообмін.
Створення електронних реєстру екземплярів РРО та реєстру ЦСО не лише вивільнило суб’єктів господарювання – користувачів РРО від паперової рутини та візитів до контролюючих органів, а й дозволило акумулювати на державному інформаційному ресурсі актуальні відомості про всі моделі РРО, які дозволені до застосування, їх виробників та ЦСО, які мають право на обслуговування РРО.
Інформація цих реєстрів є відкритою та доступною для будь-якої особи, що у ній зацікавлена. Отримати інформацію можливо безкоштовно, скориставшись електронними сервісами, створеними ДФС у відкритій частині Електронного кабінету, зокрема. 1. Інформацію про екземпляри РРО, зареєстровані РРО та/або книги ОРО можливо отримати засобами таких електронних сервісів: «Інформація про РРО» http://cabinet.sfs.gov.ua/registers/rro). «Інформація про книги КОРО» http://cabinet.sfs.gov.ua/registers/koro). «Екземпляри РРО» http://cabinet.sfs.gov.ua/registers/rro-instance). 2. Інформацію про ЦСО, що перебувають у реєстрі ЦСО, можливо отримати, скориставшись електронним сервісом «Реєстр ЦСО» (http://cabinet.sfs.gov.ua/registers/rro-cso). 3. Інформацію щодо легітимності розрахункових документів (чеків), виданих покупцеві (споживачеві послуг) можливо отримати засобами електронного пошукового сервісу «Пошук фіскального чека» http://cabinet.sfs.gov.ua/cashregs/check). 4. Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій, що містить інформацію про РРО, дозволені до реєстрації та застосування розміщений на офіційному вебпорталі ДФС у розділі «Довідники, Реєстри, Переліки / Реєстри». ФОП може надіслати запит на отримання довідки про доходи через Електронний кабінет Відповідно до ст. 1 Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 393) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, зокрема, із заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних та особистих прав і законних інтересів. Згідно з п. 42 прим. 1. 2 ст. 42 прим. 1 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та нормативно-правовими актами, що прийняті на підставі та навиконання ПКУ, законами з питань митної справи. Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.sfs.gov.ua, а також через офіційний веб-портал ДФС. Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням електронного цифрового підпису (кваліфікованого електронного підпису), отриманого у будь-якому Акредитованому центрі сертифікації ключів (Надавачі електронних довірчих послуг). За допомогою меню «Листування з ДФС» приватної частини Електронного кабінету фізична особа – підприємець (далі – ФОП) має можливість надіслати лист (запит тощо) до відповідного органу ДФС. Форма підготовки такої кореспонденції передбачає заповнення або вибір із запропонованих наступних реквізитів: регіон в якому знаходиться орган ДФС; орган ДФС, до якого відправляється лист; тип документа; тематика звернення; короткий зміст листа; сканований документ, який необхідно завантажити (файл повинен бути у форматі pdf із обмеженням розміру не більше 2 МБ). Запит на отримання довідки про доходи отримані від здійснення підприємницької діяльності (далі – Запит) складається у довільній формі та повинен містити достатню інформацію про особу, яка звертається із Запитом, предмет Запиту. Датою подання Запиту є дата його реєстрації в органі ДФС. Протягом одного робочого дня після надсилання такого Запиту до органу ДФС автора електронного Запиту буде повідомлено про вхідний реєстраційний номер та дату реєстрації. Інформацію щодо отримання та реєстрації Запиту в органі ДФС можна переглянути у вкладці «Вхідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету, відправлені листи – у вкладці «Відправлені документи» меню «Вхідні/вихідні документи». Враховуючи викладене, ФОП (єдиний податок, загальна система оподаткування) має право надіслати Запит у довільній формі через меню «Листування з ДФС» приватної частини Електронного кабінету до контролюючого органу за місцем своєї податкової адреси. Довідка про доходи отримані від здійснення підприємницької діяльності формується в довільній формі та надсилається платнику податків поштою у термін, передбачений ст. 20 Закону № 393. Зміни до Порядку ведення Реєстру неприбуткових організацій Кабінет Міністрів України постановою від 22 травня 2019 року №423 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року № 440» (далі – Постанова №423) вніс зміни до Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру (далі – Порядок).  Постанова №423 набрала чинності з 29 травня 2019 року.  У новій редакції викладена реєстраційна заява платника податку за формою №1-РН. Також сам Порядок доповнено новим пунктом 121, відповідно до якого неприбуткова організація може звернутися до контролюючого органу із запитом про отримання витягу з Реєстру неприбуткових установ та організацій за формою згідно з додатком 3 до Порядку. Задекларували доходи – сплатіть податки не пізніше 31 липня Фізична особа, яка задекларувала доходи, отримані у минулому році, зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій нею податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація). Таким чином, самостійно нараховані фізичною особою у Декларації за 2018 рік зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) та військового збору необхідно сплатити не пізніше  31 липня поточного року. Водночас, сума, що має бути повернена платнику ПДФО, зараховується на його банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, зазначену у Декларації, протягом 60-ти календарних днів після надходження такої  Декларації (п. 179.8 ст. 179 ПКУ). Типовий договір про створення сімейного фермерського господарства вже в дії З 14 травня 2019 року набув чинності наказ Міністерства аграрної політики від 05.04.19 р. № 11, яким  затверджено Типову форму договору (декларації) про створення сімейного фермерського господарства (далі – Типовий договір, сімейне ФГ). Нагадаємо, Типовий договір потрібен фермерам, які бажають створити сімейне ФГ без статусу юридичної особи. Особливості створення та діяльності такого господарства визначено ст. 8-1 Закону від 19.06.03 р. № 973-IV «Про фермерське господарство» (далі – Закон № 973). Якщо сімейне фермерське господарство створюється однією особою, його установчим документом є декларація про створення сімейного фермерського господарства, що складається у простій письмовій формі, тобто без нотаріального посвідчення. У випадку створення сімейного фермерського господарства двома і більше членами сім'ї, установчим документом буде договір про створення сімейного фермерського господарства, який має бути посвідчений нотаріально (ч. 2 ст. 8-1 ЗУ "Про фермерське господарство"). Фермерське господарство без статусу юридичної особи організується на основі діяльності фізичної особи-підприємця. Тож,  після створення сімейного ФГ фізособа повинна зареєструватися підприємцем або внести зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань. Зміни в оподаткуванні акцизним податком з електричної енергії з 01.07.2019 р. набере чинності низка статей Закону України від 13.04.2017 р. № 2019-VIII (далі — Закон № 2019). Передбачається, що ці зміни вплинуть на визначення кола платників акцизного податку з електричної енергії. На сьогодні платниками акцизного податку з електроенергії є ДП «Енергоринок», яке здійснює оптове постачання електричної енергії, а також виробники електричної енергії, які маючи ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії продають її поза оптовим ринком електричної енергії. Починаючи з 01.07.2019 р. купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами здійснюють виробники, електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, трейдери, гарантований покупець та споживачі (ст. 66 Закону № 2019). Хто є платником акцизного податку Пунктом 212.1 ст. 212 ПКУ встановлено, що платниками акцизного податку з електричної енергії є: особа, яка виробляє підакцизні товари (продукцію) на митній території України, у тому числі з давальницької сировини (пп. 212.1.1); особа — суб’єкт господарювання, яка ввозить підакцизні товари (продукцію) на митну територію України (пп. 212.1.2); оптовий постачальник електричної енергії (пп. 212.1.12); виробники електричної енергії, які мають ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії і продають її поза оптовим ринком електричної енергії (пп. 212.1.13). Не є платниками акцизного податку особи, які здійснюють діяльність з виробництва електричної енергії за умови її продажу на оптовому ринку електричної енергії та/або з постачання електричної енергії, крім платників, зазначених у пп. 212.1.12 ст. 212 ПКУ. Об’єкт оподаткування Об’єктами оподаткування є операції з: реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) (пп. 213.1.1 ст. 213 ПКУ); оптового постачання електричної енергії (пп. 213.1.10 ст. 213 ПКУ). Не підлягають оподаткуванню операції з реалізації електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії (пп. 213.2.8 ст. 213 ПКУ). Кваліфікація когенераційних установок проводиться Держенергоефективності. Строк дії кваліфікації становить один рік згідно із Законом України від 05.04.2005 р. № 2509-IV, порядками, затвердженими постановою КМУ від 29.11.2006 р. № 1670 та наказом Мінрегіону від 18.02.2016 р. № 27. До відновлюваних джерел енергії належать енергія сонячна, вітрова, геотермальна, гідротермальна, аеротермальна, енергія хвиль та припливів, гідроенергія, енергія біомаси, газу з органічних відходів, газу каналізаційно-очисних станцій, біогазів, та вторинні енергетичні ресурси, до яких належать доменний та коксівний гази, газ метан дегазації вугільних родовищ, перетворення скидного енергопотенціалу технологічних процесів (ст. 1 Закону України від 20.02.2003 р. № 555-IV). Що є базою оподаткування Базою оподаткування є вартість реалізованої електричної енергії без ПДВ (пп. 214.1.3 ст. 214 ПКУ). З неї обчислюється сума податкового зобов’язання з урахуванням ставки акцизного податку у розмірі 3,2 % (пп. 215.3.9 ст. 215 ПКУ). Крім того, до уваги береться дата виникнення податкових зобов’язань щодо постачання електроенергії — дата підписання акта прийому-передачі електроенергії (п. 216.10 ст. 216 ПКУ). Ліцензування Господарська діяльність з виробництва, передачі, розподілу електричної енергії, постачання електричної енергії споживачу, трейдерська діяльність, здійснення функцій оператора ринку та гарантованого покупця провадиться на ринку електричної енергії за умови отримання відповідної ліцензії (ст. 8 Закону № 2019). Перелік ліцензіатів, а також Реєстр об’єктів електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії, розміщено на офіційному веб-сайті Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) у розділі Головна сторін­ка/Ліцензування (адмінпослуги)/Реєстри НКРЕКП за посиланням: http://www.nerc.gov.ua/?id=11957. Декларування Формою декларації акцизного податку, затвердженою наказом Мінфіну від 23.01.2015 р. № 14, для виробників електричної енергії передбачено заповнення розділу Е. Разом із декларацією обов’язково подається Розрахунок суми акцизного податку з оптового постачання електричної енергії та з виробництва електричної енергії, проданої поза оптовим ринком електричної енергії (Додаток 7). А за наявності оборотів, які не підлягають оподаткуванню, звільняються від оподаткування, також подається Розшифровка оборотів, які не підлягають оподаткуванню, звільняються від оподаткування, оподатковуються за нульовою ставкою (Додаток 4). Виробники електроенергії, у тому числі виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії, з урахуванням положень Закону № 2019, які наберуть чинності з 01.07.2019 р., є платниками акцизного податку та відповідно у них виникає податковий обов’язок з обчислення, декларування та сплати акцизного податку з урахуванням наявних об’єктів оподаткування. До уваги громадян – власників об’єктів нерухомості! Про зміну податкової адреси (місця реєстрації) слід повідомляти фіскальний орган відповідно до норм Податкового кодексу України громадянам – власникам житлової та/або нежитлової нерухомості  обчислюється  податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Податкові повідомлення – рішення про сплату суми податку  та відповідні платіжні  реквізити   надсилаються платнику за  місцем  його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня. Звертаємо увагу, що податкові повідомлення надсилаються  платнику за місцем реєстрації, яке значиться в інформаційних базах фіскальної служби, і внесене відповідно до даних громадян, коли вони  зверталися за отриманням  номера облікової картки платника податків (ідентифікаційного коду). Податковим кодексом встановлено, що фізичні особи зобов’язані подавати відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки платника податків, в тому числі відомості щодо місця проживання (реєстрації). Якщо  платник не повідомляє про зміну місця реєстрації – податкове повідомлення про сплату податку  надсилається на стару адресу. В такому випадку платник податку не отримує податкове повідомлення, не ознайомлений з сумою податку, не сплачує її, виникає податковий борг, штрафні санкції, арешт майна.  Щоб уникнути таких негативних наслідків, закликаємо  громадян – власників нерухомості, які змінили  місце реєстрації, повідомити про такі зміни орган фіскальної служби за новим місцем реєстрації та одночасно провести звірку щодо об’єктів нерухомості шляхом надання документів на право власності. Податкова знижка за витратами у вигляді оплати за навчання в аспірантурі Право платника податку на податкову знижку, підстави для її нарахування, перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, обмеження права на її нарахування визначені ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Відповідно до п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника ПДФО за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п.164.6 ст.164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником ПДФО на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення. Згідно з підпунктами 1, 2 та 6 ст. 5 Закону України від 01 липня 2014 року    № 1556-VII «Про вищу освіту» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 1556) підготовка фахівців з вищою освітою здійснюється за відповідними освітніми чи науковими програмами на рівнях вищої освіти, до яких, зокрема, належить третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень. При цьому здобуття вищої освіти на кожному рівні вищої освіти передбачає успішне виконання особою відповідної освітньої або наукової програми, що є підставою для присудження відповідного ступеня вищої освіти (доктора філософії/доктора мистецтва), який здобувається на третьому рівні вищої освіти на основі ступеня магістра під час навчання в аспірантурі/творчій аспірантурі. Особи, які навчаються у вищих навчальних закладах, є здобувачами вищої освіти, серед яких є аспірант – особа, зарахована до закладу вищої освіти (наукової установи) для здобуття ступеня доктора філософії/доктора мистецтва (п.п.1 та 2 ст.61 Закону № 1556). Враховуючи викладене, платник податку, який навчається в аспірантурі, є здобувачем вищої освіти і, відповідно, має право на податкову знижку за витратами, понесеними на користь закладу освіти за навчання в аспірантурі за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року. Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п.п.166.1.2 п.166.1 ст.166 ПКУ). Звертаємо увагу, що право на отримання податкової знижки не переноситься на наступні роки, тобто для отримання знижки за 2018 рік необхідно подати декларацію по 31 грудня 2019 року. Щодо визначення податкових зобов’язань з ПДВ при отримані бюджетних коштів, що надходять на рахунок платника у вигляді субсидій та поточних трансфертів згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначити сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані Податковим кодексом України (далі – ПКУ). При цьому п. 44.1 ст. 44 ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством. Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V «Податок на додану вартість» та підрозділом 2 розділу ХХ «Особливості справляння податку на додану вартість» ПКУ. Згідно з п.п. «а» і «б» п.185.1 ст.185 ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема з постачання товарів/послуг, місце яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається відповідно до п. 188.1 ст. 188 ПКУ. При цьому до складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг. Таким чином, приймаючи до уваги вимоги п. 187.7 ст. 187 ПКУ, згідно з яким датою визначення податкових зобов’язань є дата отримання бюджетних коштів, сума отриманих коштів має бути включена таким платником до бази оподаткування вартості виконаних ним робіт/послуг. Пільги щодо сплати земельного податку для фізичних осіб пільги щодо сплати земельного податку для фізичних осіб наведено у ст. 281 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Так, згідно з п. 281.1 ст. 281 ПКУ від сплати земельного податку звільняються: ► інваліди першої і другої групи; ► фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років; ► пенсіонери (за віком); ► ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України від 22 жовтня № 3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» зі змінами та доповненнями; ► фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Згідно з п. 281.2 ст. 281 ПКУ звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб п. 281.1 ст. 281 ПКУ, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм: ♦ для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари; ♦ для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): - у селах – не більш як 0,25 гектара, - у селищах – не більш як 0,15 гектара, - у містах – не більш як 0,10 гектара; ♦ для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара; ♦ для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара; ♦ для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара. Від сплати земельного податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи (п. 281.3 ст. 281 ПКУ). Якщо фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, то така особа до 01 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельної ділянки для застосування пільги. Пільга починає застосовуватися до обраної земельної ділянки з базового податкового (звітного) періоду, у якому подано таку заяву (п. 281.4 ст. 281 ПКУ). Щодо сплати податку на доходи фізичних осіб за відокремлені підрозділи Згідно з п. 168.4 ст. 168 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податок, утриманий з доходів резидентів та нерезидентів, зараховується до бюджету відповідно до Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 № 2456-VI із змінами і доповненнями (далі – БКУ). Статтею 64 БКУ визначено, що податок на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), який сплачується (перераховується) податковим агентом – юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) чи представництвом нерезидента – юридичної особи, зараховується до відповідного бюджету за їх місцезнаходженням (розташуванням) в обсягах податку, нарахованого на доходи, що виплачуються працівникам такого суб’єкта господарювання. Суми ПДФО, нараховані відокремленим підрозділом на користь фізичних осіб, за звітний період перераховуються до відповідного бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу (п.п. 168.4.3 п. 168.4 ст. 168 ПКУ). Якщо відокремлений підрозділ не уповноважений нараховувати (сплачувати) ПДФО за такий відокремлений підрозділ, усі обов’язки податкового агента виконує юридична особа. ПДФО, нарахований працівникам відокремленого підрозділу, перераховується до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу. Юридична особа за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням не уповноважених сплачувати ПДФО відокремлених підрозділів, відокремлений підрозділ, який уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) до бюджету ПДФО, за своїм місцезнаходженням одночасно з поданням документів на отримання коштів для виплати належних платникам податку доходів, сплачує (перераховує) суми утриманого ПДФО на відповідні рахунки, відкриті в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, за місцезнаходженням відокремлених підрозділів (п.п. 168.4.4 п. 168.4 ст. 168 ПКУ). Згідно з п. 63.3 ст. 63 ПКУ з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік в контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку) у порядку, встановленому наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 «Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів» із змінами та доповненнями (далі – Порядок). Так, п.п. 7.1 п. 7 Порядку визначено, якщо відповідно до законодавства у платника податків, крім обов’язків щодо подання податкових декларацій (розрахунків, звітів) та/або нарахування, утримання або сплати (перерахування) податків, зборів на території адміністративно-територіальної одиниці за своїм місцезнаходженням, виникають такі обов’язки на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, то такий платник податків зобов’язаний стати на облік за таким неосновним місцем обліку у відповідному контролюючому органі. Отже, якщо платник податку має власні та/або орендовані приміщення (будівлі) в різних регіонах (районах), в яких працюють та отримують заробітну плату наймані працівники, то платник податку зобов’язаний стати на облік як платник окремих видів податків та перераховувати ПДФО із доходів у вигляді заробітної плати до відповідного бюджету за місцезнаходженням (розташуванням) таких структурних підрозділів (неосновне місце обліку) на рахунки, відкриті в органах Державної казначейської служби України. Чи є платником екологічного податку сільська рада, яка має паспорт місця видалення відходів, на яке вивозяться відходи комунальним підприємством, що надає послуги у частині збирання відходів від інших СГ? відповідно до п.п. 240.1.3 п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання (СГ), юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання). Розміщення відходів це – постійне (остаточне) перебування або захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об’єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозволи уповноважених органів (п.п. 14.1.223 п. 14.1 ст. 14 ПКУ). Статтею 28 Закону України від 05 березня 1998 року № 187/98-ВР «Про відходи» зі змінами та доповненнями визначено, що з метою повного обліку та опису функціонуючих, закритих та законсервованих місць видалення відходів, їх якісного і кількісного складу, а також здійснення контролю за впливом відходів на навколишнє природне середовище та здоров’я людини ведеться реєстр місць видалення відходів. Реєстр місць видалення відходів ведеться на підставі відповідних паспортів, звітних даних виробників відходів, відомостей уповноважених органів виконавчої влади у сфері поводження з відходами. Дані реєстру підлягають щорічному уточненню. Згідно з п. 5 Порядку ведення реєстру місць видалення відходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 1998 року  № 1216 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1216), на кожне місце видалення відходів складається спеціальний паспорт, в якому зазначається найменування і код відходів, їх кількісний та якісний склад, походження, а також технічні характеристики і відомості про методи контролю та безпечної експлуатації. Спеціальний паспорт складається власником місця видалення відходів відповідно до Інструкції про зміст і складання паспорта місць видалення відходів. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації визначають перелік місць видалення відходів, які мають бути включені до реєстру, і повідомляють їхніх власників про необхідність складання паспортів місць видалення відходів та термін їх реєстрації (п. 11 Порядку № 1216). Отже, суб’єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність з розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання) у спеціально відведених для цього місцях чи об’єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозволи уповноважених органів, має паспорт місця видалення відходів, є платником екологічного податку. При цьому слід зазначити, що відповідно до ст. 8 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV із змінами та доповненнями держава, органи державної влади та органи місцевого самоврядування не є суб’єктами господарювання. Господарська компетенція органів державної влади та органів місцевого самоврядування реалізується від імені відповідної державної чи комунальної установи. Безпосередня участь держави, органів державної влади та органів місцевого самоврядування у господарській діяльності може здійснюватися лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Помилково сплачені суми єдиного внеску повертаються у визначеному законодавством порядку ДФС України у зв’язку із зміною рахунків зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) та надходженням звернень від платників щодо можливості повернення коштів, які були помилково сплачені на старі рахунки, надала роз’яснення, як мають діяти платники у разі виникнення такої ситуації. У разі помилкової сплати сум єдиного внеску на невідповідний рахунок платники мають змогу повернути кошти. Повернення помилково сплачених коштів здійснюється відповідно до Порядку зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 16.01.2016 № 6 (далі – Порядок). Кошти повертаються у порядку календарної черговості та на підставі заяви платника про таке повернення. У випадку надмірної сплати сум єдиного внеску на рахунок 3719 органом доходів і зборів здійснюється зарахування цих коштів у рахунок майбутніх платежів за тим самим рахунком, відповідно до встановленого розміру єдиного внеску та у порядку календарної черговості виникнення зобов’язань платника з цього платежу. Відповідно до п. 5 Порядку повернення коштів здійснюється у випадках: 1) надмірної або помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на відповідний рахунок 3719; 2) помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на невідповідний рахунок 3719; 3) помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на рахунок з обліку доходів бюджету; 4) помилкової сплати податкових зобов’язань з податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій та пені, передбачених Податковим кодексом України (далі – ПКУ), на рахунок 3719. Повернення коштів здійснюється на підставі заяви платника про таке повернення коштів. У випадках, передбачених підпунктами 1, 2 та 4 п. 5 Порядку, заява подається до органу доходів і зборів, на рахунок якого сплачено кошти, за формою, визначеною у додатку 1 до цього Порядку. У випадку, передбаченому п.п. 3 п. 5 Порядку, заява подається до органу доходів і зборів за місцем обліку помилково сплачених коштів у довільній формі із зазначенням суми та напрямку повернення. Також звертаємо увагу, що повернення помилково сплачених сум у випадках, передбачених підпунктами 3 та 4 Порядку, здійснюється з урахуванням положень ст. 43 ПКУ та п. 12 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування». Для застосування спрощеної системи з третього кварталу необхідно подати заяву до 15 червня поточного року порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку першої – третьої груп здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1 – 298.1.4 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву. Заява подається за вибором платника податків в один з таких способів: 1) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; 2) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; 3) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством; 4) державному реєстратору як додаток до реєстраційної картки, що подається для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи – підприємця, електронну копію якої державний реєстратор передасть до контролюючого органу. При цьому слід враховувати обмеження щодо застосування спрощеної системи оподаткування. Суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені у п. 291.4 ст. 291 ПКУ. До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік. За умови дотримання платником єдиного податку вимог, встановлених ПКУ для обраної ним групи, такий платник може самостійно перейти на сплату єдиного податку, встановленого для інших груп платників єдиного податку, шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу. При цьому у платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, анулюється реєстрація платника податку на додану вартість у порядку, встановленому ПКУ, у разі обрання ним першої або другої групи чи ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка включає податок на додану вартість до складу єдиного податку. Звертаємо увагу, що останній день для подання заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування з третього кварталу 2019 року та розрахунку доходу за попередній календарний рік, а також заяви про перехід на іншу групу платника єдиного податку – 14 червня 2019 року. Яке майно фізичної особи – підприємця не може бути використане як джерело погашення податкового боргу? відповідно до п. 87.3 ст. 87 Податкового кодексу України не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків: - майно платника податків, надане ним у заставу іншим особам (на час дії такої застави), якщо така застава зареєстрована згідно із законом у відповідних державних реєстрах до моменту виникнення права податкової застави; - майно, яке належить на правах власності іншим особам та перебуває у володінні або користуванні платника податків, у тому числі (але не виключно) майно, передане платнику податків у лізинг (оренду), схов (відповідальне зберігання), ломбардний схов, на комісію (консигнацію); давальницька сировина, надана підприємству для переробки, крім її частини, що надається платнику податків як оплата за такі послуги, а також майно інших осіб, прийняті платником податків у заставу чи заклад, довірче та будь-які інші види агентського управління; - майнові права інших осіб, надані платнику податків у користування або володіння, а також немайнові права, у тому числі права інтелектуальної (промислової) власності, передані в користування такому платнику податків без права їх відчуження; - кошти кредитів або позик, наданих платнику податків кредитно-фінансовою установою, що обліковуються на позичкових рахунках, відкритих такому платнику податків, суми акредитивів, що виставлені на ім’я платника податків, але не відкриті, суми авансових платежів; - майно, вільний обіг якого заборонено згідно із законодавством України; - майно, що не може бути предметом застави відповідно до Закону України від 02 жовтня 1992 року № 2654-ХІІ «Про заставу» зі змінами; - кошти інших осіб, надані платнику податків у вклад (депозит) або довірче управління, а також власні кошти юридичної особи (фізичної особи – підприємця), що використовуються для виплат заборгованості з основної заробітної плати за фактично відпрацьований час фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах з такою юридичною особою. Отримання громадянином України документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, у разі його втрати Відповідно до п. 70.9 ст. 70 Податкового кодексу України та п. 7 розділу VII Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017    № 822 (далі – Положення № 822), за зверненням платника податків, його законного представника або уповноваженої особи контролюючий орган видає документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр), відповідно до порядку, визначеного Положенням № 822 (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті). У такому документі зазначається реєстраційний номер облікової картки платника податків. Для отримання документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі, фізична особа пред’являє документ, що посвідчує особу. За бажанням особи документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі, може бути виданий її представнику за наявності документа, що посвідчує особу такого представника, та документа, що посвідчує особу довірителя, або його ксерокопії (з чітким зображенням), а також довіреності, засвідченої у нотаріальному порядку, на видачу такого документа (після пред’явлення повертається) та її копії (п. 9 розділу VII Положення № 822). Згідно з п. 8 розділу VII Положення № 822 документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі, надається протягом трьох робочих днів з дня звернення фізичної особи, її представника до контролюючого органу за місцем проживання фізичної особи. Громадяни України, які не мають постійного місця проживання в Україні або тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання, можуть звернутися за отриманням документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі, до будь-якого контролюючого органу. У такому разі строк видачі документа може бути продовжено до п’яти робочих днів. Таким чином, у разі втрати документа, що засвідчує реєстрацію в Державному реєстрі, фізичній особі необхідно звернутися до контролюючого органу за місцем проживання або до будь-якого контролюючого органу (якщо тимчасово перебуває за межами населеного пункту проживання або не має постійного місця проживання в Україні) та пред’явити паспорт.  Надаєте послуги з обробки землі – задекларуйте свої доходи Головне управління ДФС у Харківській області, у рамках операції «Урожай», звертає увагу громадян, які мають у власному користуванні техніку, та надають послуги іншим особам у вигляді обробки землі за певну плату. Якщо громадянин, який надає послуги з обробки землі, не є фізичною особою –підприємцем, він зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та сплатити податок з таких доходів. Доходи від обробки землі оподатковуються податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відсотків та військовим збором – 1,5 відсотка. Якщо такі послуги надаються у поточному році, то отриманий дохід підлягає декларуванню у наступному 2020 році. Також звертаємо увагу, що впродовж проведення операції «Урожай» органами фіскальної служби в установленому порядку будуть проведені комплексні контрольні заходи за виплатою реальної заробітної плати працівникам, зайнятим у сільському господарстві, на всіх етапах виробництва, зокрема на етапі посівної кампанії, обробки та збирання урожаю, реалізації сільськогосподарської продукції тощо. Сплата єдиного податку під час перебування у відпустці та на лікарняному платника єдиного податку першої групи Відповідно до п. 295.1 ст. 295 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники єдиного податку, зокрема першої групи сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року. Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку, зокрема першої групи здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності (п. 295.2 ст. 295 ПКУ). Платники єдиного податку, зокрема першої групи звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів (п. 295.5 ст. 295 ПКУ). Згідно з п. 295.6 ст. 295 ПКУ суми єдиного податку, сплачені відповідно до абзацу другого п. 295.1 і п. 295.5 ст. 295 ПКУ, підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку за заявою платника єдиного податку. Помилково та/або надміру сплачені суми єдиного податку підлягають поверненню платнику в порядку, встановленому ПКУ. Інформація про період щорічної відпустки і терміни втрати працездатності з обов’язковим додаванням копії листка непрацездатності подається за заявою у довільній формі (п.п. 298.3.2 п. 298.3 ст. 298 ПКУ). Окремого терміну подання заяви щодо періоду щорічної відпустки і терміну втрати працездатності нормами ПКУ не передбачено. Враховуючи вищевикладене, з метою уникнення порушення терміну щодо сплати авансових платежів рекомендуємо подавати до контролюючого органу заяву щодо періоду щорічної відпустки до початку відпустки, а заяву щодо терміну втрати працездатності з обов’язковим додаванням копії листка непрацездатності подавати одразу після закінчення лікарняного. Слід зазначити, якщо тривалість відпуски є меншою одного календарного місяця, то підстави для звільнення від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця відсутні. Чи враховується переплата з податку на прибуток підприємств в оплату авансового внеску з податку на прибуток, нарахованого на суму дивідендів? Порядок сплати податкового зобов’язання з податку на прибуток при виплаті дивідендів визначено п. 57.1¹ ст. 57 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). У разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів платник податку на прибуток – емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними ст. 137 ПКУ (п.п. 57.1¹.1 п. 57.1¹ ст. 57 ПКУ). Крім випадків, передбачених п.п. 57.1¹.3 п. 57.1¹ ст. 57 ПКУ, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток. Авансовий внесок обчислюється за ставкою, встановленою п. 136.1 ст. 136 ПКУ (18 відсотків). Зазначений авансовий внесок  вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів (п.п. 57.1¹.2     п. 57.1¹ ст. 57 ПКУ). Відповідно до Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666 із змінами (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 12.08.2015 за № 974/27419), сплата за кожним видом платежу та за кожним кодом виду сплати має оформлятися окремим документом на переказ. При заповненні розрахункових документів платниками податків у полі «Призначення платежу» зазначаються коди видів сплати, зокрема код 101 – для суми грошового зобов’язання, код 125 – для авансових внесків, нарахованих на суму дивідендів та прирівняних до них платежів. Тобто, сплата податку на прибуток та авансових внесків, нарахованих на суму дивідендів та прирівняних до них платежів здійснюється з різними кодами виду сплати. Отже, врахування наявної переплати з податку на прибуток в оплату авансового внеску з податку на прибуток при виплаті дивідендів не передбачено. Разом з цим, згідно з п. 43.3 ст.43 ПКУ платник податку може здійснити повернення сум грошового зобов’язання на підставі заяви про таке повернення протягом 1 095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми. Працівнику у тимчасове користування видано спецодяг та спецвзуття. Податкові наслідки з податку на доходи фізичних осіб До складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається, зокрема, вартість спеціального (форменого) одягу та взуття, що надається роботодавцем у тимчасове користування платнику податку, який перебуває з ним у трудових відносинах. Порядок забезпечення, перелік та граничні строки використання спеціального (у тому числі форменого) одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту встановлюються Кабінетом Міністрів України та/або галузевими нормами безоплатної видачі працівникам спеціального (форменого) одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту. Згідно з Довідником ознак доходів, наведеним у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом МФУ від 13.01.2015 №4, вартість спеціального (форменого) одягу та взуття, що надається роботодавцем у тимчасове користування платнику податку, який перебуває з ним у трудових відносинах, відображається у податковому розрахунку за ф. 1ДФ під ознакою доходу «136». Якщо працівник, який припиняє трудові відносини з працедавцем, не повертає йому спеціальний (формений) одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту, граничний строк використання яких не настав, то вартість такого майна включається до складу місячного оподатковуваного доходу та оподатковується за ставкою 18% та військовим збором за ставкою 1,5%. У разі, якщо працівник, що припиняє трудові відносини з працедавцем, не повертає йому спеціальний (формений) одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту, граничний строк використання яких не настав, та компенсує залишкову вартість цього майна роботодавцю, то вартість такого майна не включається до складу місячного оподатковуваного доходу. Зазначена норма передбачена п.п.165.1.9 ст. 165 Податкового кодексу. Олександр Власов: Реорганізація ДФС не вплине на виконання міжнародних зобов’язань України у податковій та митній сферах Реформування ДФС та її розподіл на дві окремі служби, який наразі триває, не впливатиме на виконання міжнародних зобов’язань у податковій та митній сферах. Про це заявив в.о. Голови ДФС Олександр Власов під час зустрічі з директором Директорату з питань тарифів і торгівлі Всесвітньої митної організації Лю Піном. «На сьогодні для ДФС одним із пріоритетів є виконання зобов’язань у митній сфері відповідно до Угоди про асоціацію Україна-ЄС. Для цього було здійснено низку заходів, які сприяють діяльності легального бізнесу та спрощенню митних процедур, і, таким чином, забезпечують зростання торговельно-економічних відносин нашої держави», – зазначив Олександр Власов. За його словами, візит директора Директорату з питань тарифів і торгівлі ВМО Лю Піна до України є знаковою подією для митного блоку, адже свідчить про зацікавленість нашою країною та визнання її надійним торговельним партнером. «У цьому процесі фіскальна служба відіграє одну з ключових ролей: за міжнародними стандартами та рекомендаціями ВМО фіскальна служба працює над автоматизацією інформаційних митних технологій, спрощенням митних процедур, гармонізацією українського законодавства до європейських норм, проводить спільні операції по захисту кордонів від транснаціональної злочинності», – наголосив очільник фіскальної служби. ДФС успішно запроваджено видачу та верифікацію сертифікатів EUR-1, що спрощують потрапляння українських товарів на європейський ринок. За три роки дії оформлено 256 тис. сертифікатів. З  1 січня 2016 року започатковано видачу статусу схваленого експортера підприємствам, які експортують продукцію до країн ЄС. Це – європейська модель «уповноваженого» експортера, який має змогу без оформлення сертифіката з перевезень товару EUR-1 самостійно декларувати преференційне походження товарів на комерційних документах. За даними на 1 червня цей статус отримали 238 підприємств, які експортують свою продукцію до країн ЄС на спрощених умовах. Запроваджено нову систему адміністрування квот на імпорт за принципом «хто перший прийшов, той й обслуговується». Крім того, приєднання України у 2018 році до Конвенції про правила походження (ПанЄвроМед) відкрило для українських виробників нові можливості на ринках Європи. Важливим кроком стало й впровадження єдиного казначейського рахунку, через який здійснюються всі митні оформлення товарів підприємств. За словами очільника ДФС, важливу роль у цих процесах відіграє взаємодія ДФС з Всесвітньою митною організацією. Фахівці ДФС беруть активну участь у роботі Підкомітету та Комітету з Гармонізованої системи, що дозволяє українським фахівцям отримати сучасні найновіші знання з класифікації товарів. Фіскальна служба також звертається до Секретаріату ВМО для отримання роз’яснень щодо класифікації різних товарів. Оперативні відповіді позитивно та ефективно впливають на вирішення суперечок щодо класифікації товарів та унеможливлюють прийняття  неправильних класифікаційних рішень. «Інформація щодо останніх міжнародних практик у сфері митної оцінки та правил походження, контакти з колегами з інших держав дозволяють удосконалювати нашу власну методику та заходи щодо імплементації Україною відповідних міжнародних норм та стандартів та вимог національного законодавства», – наголосив Олександр Власов. Водночас, за його словами, існують питання, які потребують спільного вирішення з митними адміністраціями інших країн, особливо найбільших торговельних партнерів, зокрема Китаю та Туреччини. Мова йде, перш за все, про отримання оперативної інформації стосовно митної вартості товарів, що імпортуються в Україну. Крім того, цікавим є бачення експертів ВМО щодо останніх світових тенденцій у сфері тарифів та торгівлі. У свою чергу, директор Директорату з питань тарифів і торгівлі Всесвітньої митної організації Лю Пін наголосив на важливості двосторонньої співпраці та висловив готовність до обміну досвідом з українською стороною у сфері митно-тарифного регулювання, класифікації товарів та контролю за митною вартістю. Після ознайомлення з функціонуванням цих процесів в українській митниці, будуть визначені напрями, які потребуватимуть удосконалення та надані відповідні рекомендації щодо цього. За словами Лю Піна, українська сторона на сьогодні знаходиться на високому рівні для імплементації усіх митних процедур, які необхідні для покращення розвитку торгівлі. Він також закликав фахівців ДФС до активної участі у роботі ВМО щодо внесення змін до Кіотської конвенції та перегляду Гармонізованої системи. За його словами, Україна може надавати свої пропозиції та зауваження, долучившись таким чином до цієї важливої роботи. Візит директора Директорату з питань тарифів і торгівлі Всесвітньої митної організації Лю Піна триватиме три дні. За цей час він ознайомиться з роботою структурних підрозділів центрального апарату ДФС, відповідальними за визначені напрями, а також відвідає Київську міську митницю та Департамент податкових та митних експертиз ДФС. Отримали податкове повідомлення з обчисленою сумою плати за землю і виникли питання – звертайтеся для проведення звірки Головне управління ДФС у Харківській області нагадує, що суми земельного податку та орендної плати за землю обчислюються громадянам  контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки. Податкові повідомлення  - рішення  (ППР) направляються (вручаються) за місцем  реєстрації власника (користувача) земельної ділянки – до 1 липня. Сплатити земельний податок (орендну плату) необхідно протягом 60 днів з дня вручення ППР. У разі виникнення питань щодо обчислених сум  по платі за землю, платник податку може звернутися  з письмовою заявою  до органу фіскальної служби за місцем знаходження земельної ділянки для проведення звірки щодо: -        розміру площі земельної ділянки; -        права на користування пільгою із сплати податку; -        ставки податку; -        нарахованої суми податку. Для проведення звірки слід мати  оригінали  документів, що підтверджують право власності на землю, користування пільгами тощо. У разі  виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів  та даними, підтвердженими  платником на підставі оригіналів документів, протягом десяти робочих днів проводиться перерахунок суми податку  і надсилається (вручається)  нове ППР.  Попереднє ППР  вважається скасованим (відкликаним).   Від харків’ян до бюджету країни надійшло 435,6 млн. гривень військового збору В Головному управлінні фіскальної служби регіону проінформували про надходження «податку на підтримку армії». До Державного бюджету за січень-травень 2019 року надійшло 435,6 млн. грн. Досягнуто ріст збору до 2018 року на 84,4 млн. грн (+ 24,0 відс.). До бюджету додатково надійшло 36,8 млн. грн., що склало 109,2 % від запланованих надходжень. Також у фіскальному відомстві відзначають стабільну позитивну динаміку надходжень збору від представників усіх сфер економіки з початку року. Якщо на початок року зафіксовано суму надходжень у розмірі 78,3 млн.грн, то у травні надходження склали вже 88,8 млн.грн. Кошти, які надходять до бюджету від військового збору, спрямовуються на фінансування потреб оборони України. Тому своєчасна та повна сплата цього збору є надзвичайно важливою для посилення обороноздатності нашої країни. Харківська митниця ДФС про особливості ввезення на митну територію України електромобілів Під ввезенням на митну територію України електромобілів розуміється імпорт цих товарів відповідно до визначення цього поняття в Митному кодексі України.     А саме, Митний кодекс України дає чітке визначення: Імпорт - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари після сплати всіх митних платежів, встановлених законами України на імпорт цих товарів, та виконання усіх необхідних митних формальностей випускаються для вільного обігу на митній території України.  При ввезенні на митну територію України транспортних засобів, оснащених виключно електричними двигунами (одним чи декількома) іншими словами “Електромобілі”, що зазначені у товарній підкатегорії 8703 90 10 10 згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньо економічної діяльності, з метою вільного обігу сплачуються такі митні платежі: - ввізне мито; - податoк на додану вартість; - акцизний податок. Що стосується ввізного мита відповідно до розділу XVII Митного тарифу України, встановленого Законом України від 19.09.2013 № 584-VІІ «Про Митний тариф України», ставка ввізного мита складає “0” відсотків. Щодо податку на додану вартість згідно із змінами до Податкового кодексу України передбачено тимчасове звільнення від оподаткування ПДВ на період до 31 грудня 2022 року. Ставка акцизного податку складає 1євро за 1 кіловат-годину ємності акумулятора таких транспортних засобів. Використовуєте воду для виробничих та для власних питних потреб: що з рентною платою? Відповідно до п. 255.1 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками рентної плати за спеціальне використання води є: - первинні водокористувачі – суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів; - суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва. Первинний водокористувач, який має дозвіл на спеціальне водокористування та використовує воду одночасно для виробничих потреб (у тому числі виготовлення напоїв) та для задоволення власних питних і санітарно-гігієнічних потреб обчислює рентну плату за спеціальне використання води за фактичний обсяг води, який вилучено з водного об’єкта, шляхом складання по кожному напрямку використання води окремого додатка 5 до податкової декларації з рентної плати, а саме: ► за обсяги води, що використані первинним водокористувачем для виробничих потреб та для задоволення власних питних і санітарно-гігієнічних потреб із застосуванням ставок для відповідного водного об’єкта, визначених  підпунктами 255.5.1 та 255.5.2 п. 255.5 ст. 255 ПКУ; ► за обсяги води, що використані первинним водокористувачем для виготовлення напоїв із застосуванням ставок, визначених п.п. 255.5.6 п. 255.5 ст. 255 ПКУ – за воду, що входить виключно до складу напоїв. ДФС надано розстрочення ПДВ при ввезенні обладнання на загальну суму 10 млн євро та 1,4 млн дол. США Державною фіскальною службою України станом на 3 червня 2019 року прийнято 136 рішень про надання платникам розстрочення податку на додану вартість під час ввезення на митну територію України обладнання для власного виробництва на території України на загальну суму 10 млн євро та 1,4 млн дол. США. З них по 54 заявкам рішення прийнято митницями за погодженням з ДФС, оскільки сума податку, заявлена до розстрочення, становить понад 1 млн грн. При цьому за 6 наданими рішеннями про розстрочення ПДВ суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності виконано зобов’язання у повному обсязі. Найбільшу суму розстрочки надано Київською митницею ДФС – 1,9 млн євро та 712,5 тис. дол. США, Харківською митницею ДФС – 2,1 млн євро та Хмельницькою митницею ДФС – 1,3 млн євро та  185,5 тис. дол. США (у валюті контракту). Здійснено 110 митних оформлень імпорту обладнання із застосуванням отриманих рішень з розстроченням сплати ПДВ на суму 306,2 млн грн. Розстрочення надано при ввезенні обладнання для власного виробництва підприємствами легкої промисловості, металообробної промисловості, харчової промисловості, будівельної галузі, медичного обладнання. Загалом станом на 3 червня 2019 року платниками до митниць ДФС подано 274 заяви про надання розстрочення по сплаті ПДВ. Митницями розглянуто 257 заяв, з яких по 76 надано відмову через недотримання обов’язкових вимог, зокрема, через наявність податкового боргу у підприємств, відсутність інформації про предмет або суму контракту. 45 заяв відкликано платниками та прийнято рішення щодо митного оформлення з повною сплатою ПДВ. Наразі на розгляді у митницях ДФС знаходиться 17 заяв. Нагадаємо, що 01 січня 2018 року набрав чинності Закон України від 07 грудня 2017 року № 2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» (далі – Закон № 2245). Відповідно до Закону № 2245 підрозділ 2 розділу XX «Перехідні положення» доповнено п. 65 про те, що тимчасово (до 1 січня 2020 року) контролюючий орган за заявою платника податку надає розстрочення (рівними частинами) сплати податку на додану вартість на термін, зазначений у заяві платника податку, але не більше   24 календарних місяців, без нарахування процентів, пені та штрафів, визначених Податковим кодексом України, при ввезенні на митну територію України з поміщенням в митний режим імпорту обладнання та комплектуючих, що класифікується за визначеними у цьому пункті товарними підкатегоріями згідно з УКТ ЗЕД. Порядок надання розстрочення сплати податку на додану вартість та застосування забезпечення виконання зобов’язань під час ввезення на митну територію України обладнання для власного виробництва на території України затверджено постановою Кабінет Міністрів України від 07 лютого 2018 р. № 85. Олександр Власов: Реорганізація ДФС не вплине на виконання міжнародних зобов’язань України у податковій та митній сферах Реформування ДФС та її розподіл на дві окремі служби, який наразі триває, не впливатиме на виконання міжнародних зобов’язань у податковій та митній сферах. Про це заявив в.о. Голови ДФС Олександр Власов під час зустрічі з директором Директорату з питань тарифів і торгівлі Всесвітньої митної організації Лю Піном. «На сьогодні для ДФС одним із пріоритетів є виконання зобов’язань у митній сфері відповідно до Угоди про асоціацію Україна-ЄС. Для цього було здійснено низку заходів, які сприяють діяльності легального бізнесу та спрощенню митних процедур, і, таким чином, забезпечують зростання торговельно-економічних відносин нашої держави», – зазначив Олександр Власов. За його словами, візит директора Директорату з питань тарифів і торгівлі ВМО Лю Піна до України є знаковою подією для митного блоку, адже свідчить про зацікавленість нашою країною та визнання її надійним торговельним партнером. «У цьому процесі фіскальна служба відіграє одну з ключових ролей: за міжнародними стандартами та рекомендаціями ВМО фіскальна служба працює над автоматизацією інформаційних митних технологій, спрощенням митних процедур, гармонізацією українського законодавства до європейських норм, проводить спільні операції по захисту кордонів від транснаціональної злочинності», – наголосив очільник фіскальної служби. ДФС успішно запроваджено видачу та верифікацію сертифікатів EUR-1, що спрощують потрапляння українських товарів на європейський ринок. За три роки дії оформлено 256 тис. сертифікатів. З  1 січня 2016 року започатковано видачу статусу схваленого експортера підприємствам, які експортують продукцію до країн ЄС. Це – європейська модель «уповноваженого» експортера, який має змогу без оформлення сертифіката з перевезень товару EUR-1 самостійно декларувати преференційне походження товарів на комерційних документах. За даними на 1 червня цей статус отримали 238 підприємств, які експортують свою продукцію до країн ЄС на спрощених умовах. Запроваджено нову систему адміністрування квот на імпорт за принципом «хто перший прийшов, той й обслуговується». Крім того, приєднання України у 2018 році до Конвенції про правила походження (ПанЄвроМед) відкрило для українських виробників нові можливості на ринках Європи. Важливим кроком стало й впровадження єдиного казначейського рахунку, через який здійснюються всі митні оформлення товарів підприємств. За словами очільника ДФС, важливу роль у цих процесах відіграє взаємодія ДФС з Всесвітньою митною організацією. Фахівці ДФС беруть активну участь у роботі Підкомітету та Комітету з Гармонізованої системи, що дозволяє українським фахівцям отримати сучасні найновіші знання з класифікації товарів. Фіскальна служба також звертається до Секретаріату ВМО для отримання роз’яснень щодо класифікації різних товарів. Оперативні відповіді позитивно та ефективно впливають на вирішення суперечок щодо класифікації товарів та унеможливлюють прийняття  неправильних класифікаційних рішень. «Інформація щодо останніх міжнародних практик у сфері митної оцінки та правил походження, контакти з колегами з інших держав дозволяють удосконалювати нашу власну методику та заходи щодо імплементації Україною відповідних міжнародних норм та стандартів та вимог національного законодавства», – наголосив Олександр Власов. Водночас, за його словами, існують питання, які потребують спільного вирішення з митними адміністраціями інших країн, особливо найбільших торговельних партнерів, зокрема Китаю та Туреччини. Мова йде, перш за все, про отримання оперативної інформації стосовно митної вартості товарів, що імпортуються в Україну. Крім того, цікавим є бачення експертів ВМО щодо останніх світових тенденцій у сфері тарифів та торгівлі. У свою чергу, директор Директорату з питань тарифів і торгівлі Всесвітньої митної організації Лю Пін наголосив на важливості двосторонньої співпраці та висловив готовність до обміну досвідом з українською стороною у сфері митно-тарифного регулювання, класифікації товарів та контролю за митною вартістю. Після ознайомлення з функціонуванням цих процесів в українській митниці, будуть визначені напрями, які потребуватимуть удосконалення та надані відповідні рекомендації щодо цього. За словами Лю Піна, українська сторона на сьогодні знаходиться на високому рівні для імплементації усіх митних процедур, які необхідні для покращення розвитку торгівлі. Він також закликав фахівців ДФС до активної участі у роботі ВМО щодо внесення змін до Кіотської конвенції та перегляду Гармонізованої системи. За його словами, Україна може надавати свої пропозиції та зауваження, долучившись таким чином до цієї важливої роботи. Візит директора Директорату з питань тарифів і торгівлі Всесвітньої митної організації Лю Піна триватиме три дні. За цей час він ознайомиться з роботою структурних підрозділів центрального апарату ДФС, відповідальними за визначені напрями, а також відвідає Київську міську митницю та Департамент податкових та митних експертиз ДФС. Щодо підтвердження організаційно-правових форм нерезидентів з метою визнання операцій контрольованими Відповідно до п.п. «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, зокрема, господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи. Перелік організаційно-правових форм таких нерезидентів в розрізі держав (територій) затверджується Кабінетом Міністрів України. Якщо нерезидентом, організаційно-правова форма якого включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. «г» цього підпункту, у звітному році сплачувався податок на прибуток (корпоративний податок), господарські операції платника податків з ним за відсутності критеріїв, визначених підпунктами «а» – «в» цього підпункту, визнаються неконтрольованими. На виконання цього підпункту Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 04 липня 2017 року № 480, якою затверджено перелік організаційно-правових форм нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи (далі – Перелік). Таким чином, для визнання господарських операцій платника податків контрольованими згідно з п.п. «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, нерезидент, з яким здійснюються такі операції, має бути зареєстрований у організаційно-правовій формі, зазначеної у Переліку, та не сплачувати податок на прибуток (корпоративний податок), та/або не бути податковим резидентом держави, в якій він зареєстрований як юридична особа. Згідно з п.п. 39.4.1 п. 39.4 ст. 39 ПКУ для цілей податкового контролю за трансфертним ціноутворенням звітним періодом є календарний рік. Таким чином, господарські операції із нерезидентом, організаційно-правова форма якого включена до Переліку, будуть визнаватись неконтрольованими, у разі сплати нерезидентом податку на прибуток (корпоративного податку) у звітному календарному році, в якому здійснювались зазначені господарські операції. Стаття 39 ПКУ не визначає документа та органу, який має видавати документ для підтвердження сплати податку на прибуток (корпоративний податок) нерезидентом. Отже, платник податків не обмежений у виборі способу та форми отримання інформації щодо сплати нерезидентом податку на прибуток (корпоративного податку) у звітному році. Куди податковим агентам надати декларацію з туристичного збору? Відповідно до п.п. 268.5.2 п. 268.5 ст. 268 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) згідно з рішенням сільської, селищної та міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, справляння туристичного збору може здійснюватися такими податковими агентами: а) юридичними особами, філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами юридичних осіб згідно з п.п. 268.7.2 п. 268.7 ст. 268 ПКУ, фізичними особами – підприємцями, які надають послуги з тимчасового розміщення осіб у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ; б) квартирно-посередницькими організаціями, які направляють неорганізованих осіб з метою їх тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі), визначених абз. «б» п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ, що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму; в) юридичними особами, які уповноважуються сільською, селищною, міською радою або радою об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, справляти туристичний збір на умовах договору, укладеного з відповідною радою. Податкові агенти сплачують туристичний збір за своїм місцезнаходженням щоквартально, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк та відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, або авансовими внесками до 30 числа (включно) кожного місяця (у лютому – до 28 (29) включно) на підставі рішення відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад (п.п. 268.7.1 п. 268.7 ст. 268 ПКУ). Податковий агент, який має підрозділ без статусу юридичної особи, що надає послуги з тимчасового розміщення в місцях проживання (ночівлі) не за місцем реєстрації такого податкового агента, зобов’язаний зареєструвати такий підрозділ як податкового агента туристичного збору в контролюючому органі за місцезнаходженням підрозділу (п.п. 268.7.2 п. 268.7 ст. 268 ПКУ). Згідно з п. 63.3 ст. 63 ПКУ з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік в контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку) у порядку, встановленому наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 «Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів» із змінами та доповненнями (далі – Порядок). Підпунктом 7.1 п. 7 Порядку визначено, якщо відповідно до законодавства у платника податків, крім обов’язків щодо подання податкових декларацій (розрахунків, звітів) та/або нарахування, утримання або сплати (перерахування) податків, зборів на території адміністративно-територіальної одиниці за своїм місцезнаходженням, виникають такі обов’язки на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, то такий платник податків зобов’язаний стати на облік за таким неосновним місцем обліку у відповідному контролюючому органі. Таким чином, декларація з туристичного збору подається податковим агентом за його місцезнаходженням до контролюючого органу де він перебуває на обліку. Згідно з п.п. 268.7.2. п. 268.7 ст. 268 ПКУ податковий агент, який має підрозділ без статусу юридичної особи, що надає послуги з тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі) не за місцем реєстрації такого податкового агента, зобов’язаний зареєструвати такий підрозділ як податкового агента туристичного збору у контролюючому органі за місцезнаходженням підрозділу. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу (п.п. 268.7.3 п. 268.7 ст. 268 ПКУ). Увага! Діють нові рахунки для сплати ліцензій на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним ГУ ДФС в Харківській області повідомляє, що листом Головного управління Державної казначейської служби України в Харківській  області від 17.05.2019 року № 05-31/1650 доведено перелік нових рахунків з обліку надходжень бюджету по кодам бюджетної класифікації: 22013100 "Плата за ліцензії на виробництво пального" 22013200 "Плата за ліцензії на право оптової торгівлі пальним" 22013300 "Плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним" 22013400 "Плата за ліцензії на право зберігання пального" Дата введення в дію рахунків – 15 травня 2019 року. Інформація про реквізити нових бюджетних рахунків розміщена на субсайті територіальних органів ДФС в Харківській області в розділі «Бюджетні рахунки» http://kh.sfs.gov.ua/byudjetni-rahunki/ Олександр Власов: Сума цьогорічного відшкодування ПДВ перевищила минулорічний показник майже на 15,4 млрд грн Протягом січня-травня 2019 року платникам податків відшкодовано понад 70 млрд грн податку на додану вартість. Про це повідомив в.о. Голови ДФС Олександр Власов. «Ми фіксуємо позитивну динаміку відшкодування податку на додану вартість. Так, сума цьогорічного відшкодування на 28%, або майже на 15,4 млрд грн перевищує відповідний показник минулого року. Середньомісячна сума повернення податку платникам складає 14 млрд грн. Це на 3 млрд грн. більше, ніж торік», – розповів Олександр Власов. За його словами, заявки на відшкодування в середньому зросли до 12,4 млрд грн, тобто більше на 1,5 млрд грн. У травні 2019 року платникам було повернуто 12,9 млрд грн податку на додану вартість. Порівняно з травнем минулого року цей показник зріс на 15,2%, або на 1,7 млрд гривень. «Такі результати яскраво підтверджують ефективність тих змін, які були здійснені в системі відшкодування цього податку. Система прозора та зручна як для бізнесу, так і для ДФС»,  – наголосив очільник ДФС. Нагадаємо, що на сьогодні відсутні будь-які можливості для маніпуляцій з відшкодуванням ПДВ, оскільки весь процес автоматичний та прозорий. Процедура відшкодування податку на додану вартість відбувається у строки, встановлені законом. З початку року бізнес-спільнота Харківщини поповнилась на 10 тисяч суб’єктів господарювання В Харківській області 10085 фізичних та юридичних осіб  виявили бажання відкрити свій бізнес у 2019 році. Про це повідомили в Головному управлінні фіскальної служби області та відзначили, що у зрівнянні з аналогічним періодом 2018 року кількість новостворених суб’єктів господарювання зросла на 20,8 відсотки.  Серед новачків – 8,5 тисяч ФОПів та 1,6 тисяч юридичних осіб. Податківці відзначають, що серед напрямів діяльності, у яких реалізовують себе «початківці» - фізичні особи, сьогодні найбільш популярною є комп’ютерне програмування, роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет та надання послуг мобільного харчування. Популярними залишаються послуги перукарень, салонів краси та закладів громадського харчування.    Найбільш поширеними видами діяльності серед новостворених юридичних осіб є  оптова торгівля, надання в оренду й експлуатацію нерухомого майна. У 2019 році за порушення у сфері готівкових операцій нараховано 194,2 млн грн штрафних санкцій Сьогодні у сфері готівкових операцій суб’єкти господарювання для мінімізації сплати податків застосовують низку схем. Найчастіше це – продаж необлікованого товару та незастосування касових апаратів. Внаслідок таких махінацій бюджет зазнає значних недонадходжень. Для залучення несумлінних підприємців до оподаткування та дотримання вимог законодавства ДФС здійснює постійний контроль за проведенням готівкових операцій. Для цього застосовуються документальні та фактичні перевірки. Так, у 2019 році підрозділами аудиту проведено 5,1 тис. фактичних перевірок щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій, за результатами яких застосовано штрафних санкцій на загальну суму 194,2 млн грн. За цей період встановлено 1,1 тис. випадків незастосування реєстраторів розрахункових операцій, за що донараховано 4,2 млн грн. штрафних санкцій, а також понад 1 тис. випадків продажу необлікованого товару, застосовано 194,2 млн грн штрафів. Здійснюються перевірки точок роздрібного продажу товарів (кіосків), які реалізовують тютюнові вироби. За результатами перевірок основна частина порушень стосувалася неоприбуткування отриманої готівки. У ході перевірок проводилися хронометражі, під час яких виторги збільшилися в декілька разів. Ініціювати перевірку несумлінних продавців товарів можуть і самі громадяни. Для цього ДФС запроваджено електронний сервіс «Пошук фіскального чека» , який функціонує у відкритій частині Електронного кабінету. За його допомогою покупці товарів (споживачі послуг) можуть перевірити достовірність отриманого фіскального чеку та встановити факт його наявності (відсутності) в базі даних ДФС. Якщо чек не знайдено, то це означає, що суб’єкт господарювання, якому належить РРО, не передав електронну копію фіскального чека до ДФС, що свідчить про  недотримання ним вимог законодавства. У такому випадку або у разі встановлення невідповідності реквізитів отриманого чека реквізитам чека, відображеного в Електронному кабінеті, покупцям (споживачам) необхідно надіслати до фіскальної служби письмове звернення із додаванням копій отриманих фіскальних чеків для проведення відповідних контрольно-перевірочних заходів. Радимо покупцям (споживачам) активніше користуватися вказаним сервісом та таким чином спільно з ДФС здійснювати контроль за законністю проведених готівкових операцій. Протягом цього року до ДФС надійшло лише 8 звернень, в яких інформувалося про відсутність чеків у базах даних ДФС. Звернення були перевірені, за їх результатами встановлено відповідні порушення.  Крім того, при здійсненні аналізу господарських операцій органами ДФС, зокрема, використовується інформація Системи зберігання і збору даних реєстраторів розрахункових операцій (СЗЗД РРО), до якої в електронному вигляді надходить інформація від РРО про усі проведені розрахункові операції. Зазначена інформація порівнюється із обсягами задекларованих зобов’язань по ПДВ, податку на прибуток, акцизному податку з роздрібного продажу з інформацією НБУ. За результатами аналізу встановлюються ризики щодо можливого заниження задекларованих податкових зобов’язань та несплати податків. Так, ДФС відібрано для першочергового аналізу та організації перевірок близько 14 тисяч суб’єктів господарювання, які здійснюють продаж підакцизних товарів, однак їх виторги менші, ніж поточні витрати (заробітна плата, комунальні послуги, плата за ліцензії тощо). Однак наразі, відповідно до чинного законодавства, діють незначні штрафні санкції за порушення законодавства щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій. Так, на сьогодні до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги) без застосування РРО застосовується штрафна (фінансова) санкція у сумі лише 1 грн (при встановленні порушення – вперше в ході перевірки протягом календарного року) та 100 відсотків вартості, проданих з порушеннями товарів (послуг), за кожне наступне вчинене порушення. Такі штрафні санкції, на думку фахівців ДФС, не стимулюють суб’єктів господарювання до виконання вимог законодавства з питань застосування РРО. Водночас, ДФС вносила пропозиції щодо збільшення відповідальності суб’єктів господарювання за непроведення розрахункових операцій через РРО (не застосування РРО), зокрема, пропонувалося запровадження штрафних санкцій у розмірі: 200 відсотків вартості проданих з порушеннями товарів (робіт, послуг), але не менше п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – за порушення, вчинене вперше; 500 відсотків вартості проданих з порушеннями товарів (робіт, послуг), але не менше ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - за кожне наступне порушення. Також звертаємо увагу, що інформаційна система зберігання і збору даних реєстраторів розрахункових операцій (СЗЗД РРО) базується на технології, розробленій Національним банком. Діюча технологія Нацбанку побудована на використанні апаратних модулів безпеки, виготовлених у відповідності до визначених вимог.  Ці модулі безпеки забезпечують виконання законодавчих вимог захисту даних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, що надходять від РРО до СЗЗД РРО каналами зв’язку та передаються до Системи обліку даних РРО, де накопичуються та зберігаються. Місцеві бюджети Харківщини поповнилися на 3,9 мільярди завдяки надходженням ПДФО ПДФО є основним джерелом наповнення місцевої казни. В структурі надходжень він займає позицію лідера – понад 60 відсотків від загальної суми інших податків і зборів. За січень-травень до місцевих бюджетів Харківської області надійшло 3865,8 млн. грн.податку на доходи фізичних осіб. У фіскальній службі регіону відзначили, що надходження у порівнянні з аналогічним періодом 2018 року зросли на 250,8 млн. гривень, або на 19,8 відс. Сплачується цей податок із розрахунку 18 % від нарахованого доходу.  Надходження саме цього податку є показовим для розвитку міст, селищ та регіону в цілому. Тож у фіскальній службі області звертають увагу роботодавців Харківщини на дотримання вимог трудового законодавства –  офіційне оформлення співробітників, своєчасну виплату заробітної плати, недопущення її виплати у “конвертах”. Сховав медпрепарати та набої під обшивку авто – харківські митники виявили правопорушника Напередодні в пункті пропуску «Плетенівка» співробітники Харківської митниці ДФС виявили медпрепарати та набої, які громадянин Узбекистану намагався вивезти з України, приховавши під обшивкою автомобілю. Під час митного контролю громадянин Узбекистану, який рухався в напрямку Росії через «зелений коридор», заявив про відсутність предметів, заборонених або обмежених до переміщення через митний кордон України. Але, за результатами оцінки ризиків в ході поглибленого огляду автівкипід обшивкою стелі були виявлені 563 одиниці медпрепаратів (Корвітин та Моріамін форте) та 12 набоїв 9 мм калібру. Відносно правопорушника складено протокол про порушення митних правил за частиною 1 статті 483 Митного кодексу України. Вартість предметів правопорушення буде встановлено додатково. За січень-травень до зведеного бюджету зібрано 507,2 млрд гривень За січень – травень 2019 року за оперативними даними до зведеного бюджету зібрано 507,2 млрд грн. Це на 13,3%, або на 59,5 млрд грн більше відповідного періоду минулого року. Так, за січень-травень 2018 року до зведеного бюджету надійшло 447,6 млрд грн. За словами в.о. Голови ДФС Олександра Власова, до державного бюджету зібрано 400,1 млрд грн. Цей показник перевищує відповідний період минулого року на 11,5%, або на 41,1 млрд гривень. «Позитивна динаміка спостерігається по всіх податкових і митних платежах. Позитив маємо за рахунок ефективного адміністрування та контролю за правильністю декларування, а також акцентування на боротьбі з правопорушеннями. Крім того, маємо понад 90% сплати податків у добровільному порядку», - зазначив Олександр Власов. Так, податкових платежів до загального фонду держбюджету у січні-травні 2019 року зібрано у розмірі 242,5 млрд грн. Це на 10,6% або на 23,1 млрд грн перевищує минулорічний показник. Митних платежів надійшло 128,4 млрд грн, що на 2,8 млрд грн, або на 2,2% більше, ніж за січень-травень 2018 року. У травні поточного року до зведеного бюджету зібрано 117,1 млрд грн. Це на 11,9%, або на 12,4 млрд грн перевищує показник травня минулого року. До державного бюджету зібрано майже 93,2 млрд грн. Це на 10,8%, або на 9,1 млрд грн перевищує збір травня 2018 року. До загального фонду держбюджету у травні зібрано 60,1 млрд грн податкових платежів, що на 11%, або майже на 6 млрд грн більше, ніж у травні милого року.  Митних платежів надійшло 27,4 млрд грн, що на 3,3%, або на 0,9 млрд грн перевищує минулорічний показник. ДФС отримала перше місце за відкриті дані Державна фіскальна служба України стала переможцем у рейтингу «OpenDataGovernance», який  сформований за результатами проекту «Моніторинг оприлюднення відкритих даних 2018-2019». Проект реалізований за підтримки Посольства Королівства Нідерландів в Україні і здійснений громадською організацією «Український інститут з прав людини» за підтримки Фонду прав людини. У рамках зазначеного проекту було проведено дослідження виконання центральними органами виконавчої влади вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації», аналіз кількісних та якісних характеристик оприлюднених наборів даних на офіційному вебсайті та у відповідному кабінеті органу на Єдиному державному вебпорталі відкритих даних. На сьогодні за ДФС закріплено 55 основних наборів даних, з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 № 409 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо відкритих даних» (набрала чинності 05.06.2019). У зв’язку з набранням 05.06.2019 чинності вказаної постанови, ДФС вже розпочала здійснювати заходи з метою подальшого оприлюднення нових наборів даних, тоді як даною постановою визначено, що розпорядники інформації мають забезпечити протягом шести місяців оприлюднення та подальше оновлення на своїх офіційних вебсайтах наборів даних згідно з Положенням, затвердженим цією постановою, зокрема: Реєстр платників єдиного податку; Реєстр неприбуткових установ та організацій; Реєстр платників акцизного податку з реалізації пального; Реєстр осіб, які здійснюють операції з товарами; Ліцензійний реєстр виданих ліцензій на оптову торгівлю спиртом; Ліцензійний реєстр виданих ліцензій на оптову торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додавання спирту); Ліцензійний реєстр виданих ліцензій на оптову торгівлю алкогольними напоями - сидром та перрі (без додавання спирту); Ліцензійний реєстр виданих ліцензій на оптову торгівлю алкогольними напоями, виключно пивом для виробників пива з обсягом виробництва до 3000 гектолітрів на рік; Ліцензійний реєстр виданих ліцензій на оптову торгівлю тютюновими виробами; Ліцензійний реєстр виданих ліцензій на роздрібну торгівлю алкогольними напоями; Ліцензійний реєстр виданих ліцензій на роздрібну торгівлю сидром та перрі (без додання спирту); Ліцензійний реєстр виданих ліцензій на роздрібну торгівлю тютюновими виробами. кількість зареєстрованих підприємців - платників єдиного податку із розподілом за групами, тис. осіб; інформація про сплату екологічного податку суб'єктами природних монополій та суб'єктами господарювання, які є платниками рентної плати за користування надрами. Водночас необхідно зазначити, що на сьогодні ДФС вже оприлюднює набори даних, які закріплені вказаною вище постановою, а саме: інформація про кількість іноземних комерційних транспортних засобів, що в'їхали на митну територію України, в розрізі країни реєстрації; інформація про середній час митного оформлення товарів у митних режимах експорту, імпорту, транзиту; статистична інформація про застосування принципу "єдиного вікна" при здійсненні митного контролю та інших видів державного контролю товарів (у розрізі кожного державного органу). Кожний із наборів даних має свою планову періодичність оновлення: щодня, щомісяця, щокварталу, кожного півріччя, щороку або протягом трьох робочих днів з моменту внесення змін до таких наборів змін. Необхідно зазначити, що на основі наборів даних ДФС, громадськість будує проекти, які є корисними для громадян та суб’єктів господарювання.  Державна фіскальна служба України з самого початку набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 835 «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних» забезпечила оприлюднення усіх наборів даних, які закріплені за ДФС зазначеною постановою та в подальшому здійснює їх постійне оновлення на Єдиному державному вебпорталі відкритих даних та на офіційному вебпорталі ДФС. Згідно з опитуванням, яке розміщено на офіційному вебпорталі ДФС, найбільш пріоритетним набором даних є Реєстр платників податку на додану вартість ДФС готова до впровадження змін щодо адміністрування податків, передбачених Законом України №2628 Державна фіскальна служба готова до впровадження законодавчих змін, передбачених Законом України  №2628 від 23 листопада 2018 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та  деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих видів податків і зборів», які набувають чинності з 1 липня 2019 року. Законом, зокрема, передбачено, удосконалення контролю за обігом пального та спирту етилового шляхом запровадження окремого обліку за переміщенням спирту етилового в  Системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (СЕАРП), введення ліцензування діяльності з виробництва та обігу пального; удосконалення системи електронного адміністрування реалізації пального, замість існуючого агрегованого обліку пального по суб’єкту господарювання, впровадження обліку в розрізі місць фактичного знаходження пального – в стаціонарних акцизних складах або пересувних акцизних складах такого суб’єкта господарювання тощо. Так, з 1 липня суб’єкти господарювання, які здійснюють виробництво, оптовий, роздрібний продаж та зберігання пального, повинні отримати ліцензію на таку діяльність. Ці зміни запроваджено з метою скорочення обсягів тіньового ринку пального, збільшення податкових надходжень та покращення якості нафтопродуктів для споживачів. Ліцензія видається за заявою суб’єкта господарювання, до якої додаються документи, перелік яких визначено Законом України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів». Зокрема, документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, технологічна документація (стандарти, регламенти, технологічні інструкції), що стосується виробництва та зберігання пального, дозвіл на початок виконання робіт підвищеної небезпеки. Перелік документів не змінився, але для спрощення ліцензування внесено зміни до Закону №481, згідно з якими в документах, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, не вимагається зазначати цільове призначення такої ділянки, як це було передбачено раніше. Також передбачено, що платники акцизного податку зобов'язані з 1 травня 2019 року до 1 червня 2019 року зареєструвати в системі електронного адміністрування реалізації пального усі акцизні склади, розпорядниками яких вони будуть станом на 1 липня 2019 року. З метою забезпечення норм Податкового кодексу було розроблено постанову Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 року № 408 «Деякі питання електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового», якою затверджений Порядок електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового. Вона набула чинності 25 травня 2019 року (опубліковано – Урядовий кур’єр, 25.05.2019 №97). Пункт 4 постанови (перелік нормативних актів, що втратили чинність) та пункти 19 - 44 Порядку електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (визначається алгоритм відкриття/закриття електронних рахунків платників акцизного податку та розрахунків з бюджетом, роботи СЕАРП), затвердженого цією постановою, набирають чинності з 1 липня 2019 року. Крім того, було розроблено наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження форм заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів, акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення  (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового, Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового», який станом на 05.06.2019 проходить процедуру погодження центральними органами виконавчої влади.  Враховуючи це, суб’єкти господарювання будуть мати можливість до 1 липня 2019 року зареєструватися платниками податку та зареєструвати в системі електронного адміністрування реалізації пального усі акцизні склади, розпорядниками яких такі платники податку будуть станом на 1 липня 2019 року. Звертаємо увагу, що чинним законодавством не передбачено відповідальності у разі, якщо суб’єкт господарювання не зареєструвався платником акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або не здійснив реєстрацію акцизних складів до 1 липня 2019 року в системі електронного адміністрування реалізації пального. З 1 липня протягом 20 календарних днів виробники спирту етилового зобов’язані подати до контролюючого органу акт проведення інвентаризації обсягів залишків спирту етилового станом на початок дня 1 липня 2019 року із зазначенням адрес об'єктів, на яких зберігаються відповідні обсяги залишків спирту етилового, перелік резервуарів, в яких зберігаються обсяги залишків спирту етилового, їх технічних параметрів (фізична місткість, що відповідає технічним паспортам), правовстановлюючих документів на відповідні об'єкти та документів, що засвідчують правові підстави експлуатації таких об'єктів. Зазначені зміни спрямовані на забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2019 році та виконання зобов’язань України у рамках виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони. Для ефективного впровадження новацій ДФС було здійснено низку заходів з питань практичного застосування та впровадження окремих положень закону. Так, проведено відеоселекторні наради з територіальними органами ДФС та надіслано їм перелік документів, які подаються для отримання ліцензії на виробництво, зберігання пального, оптову та роздрібну торгівлю пальним, а також блок-схему реєстрації платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового/акцизного складу. Для роз’яснення законодавчих новацій фахівці ДФС проводили роз’яснювальну роботу серед платників податків. На семінарах, які проводилися по всій території України, наголошувалося на необхідності платникам вчасно підготувати усю необхідну документацію для роботи в нових законодавчих умовах. Розглянуто та надано відповіді (у тому числі й індивідуальні податкові консультації) на понад 200 звернень суб’єктів господарювання з питань роз’яснення зазначених норм закону та його практичного впровадження. Тому наразі Державна фіскальна служба України готова до реалізації законодавчих норм та діалогу з бізнесом щодо можливості внесення відповідних змін у разі необхідності.  Олександр Власов: наше завдання – ліквідація схем та зменшення частки тіньової економіки, створення рівних умов для бізнесу Найважливішими факторами економічної безпеки держави є її фінансова стабільність, забезпечення сталих надходжень до бюджету, ефективна протидія тіньовій економіці та надійний захист митних кордонів. Про це заявив в.о. Голови ДФС Олександр Власов під час виступу на ІІ Міжнародному форумі «Фінансова та митна безпека України: інформаційно-аналітичне, нормативне та інституційне забезпечення», який відбувся у Національному Університеті Державної фіскальної служби України. «Держава сильна, коли гроші у бюджеті, а не в тіньовому секторі, коли бізнес працює в рівних умовах, коли митні кордони захищені, і, водночас, максимально відкриті для «білого» бізнесу. Країна міцна, коли всі процедури – від реєстрації компаній до ведення зовнішньоекономічних операцій – прості, зручні та швидкі», - наголосив Олександр Власов. Так, останніми роками у податковому напрямі реалізовано декілька масштабних реформ. Одна з них – запуск процесу автоматичного відшкодування ПДВ. Це дозволило зламати найкорумпованіший механізм повернення податку, перетворивши його на прозору, швидку і зручну процедуру,  що контролюється бізнесом і громадськістю. Також запроваджено систему автоматичного аналізу ризикових операцій. Вона працює на основі критеріїв ризиків, які постійно оновлюються, адже тіньовий сектор постійно шукає шляхи як обійти систему. «Після оновлення критеріїв, ми проаналізували ряд категорій платників. Наприклад, серед суб’єктів господарювання, які мають загальний обсяг постачання менше 500 тис. грн, у травні порівняно з квітнем  майже у два рази зменшилась кількість підприємств, які здійснюють ризикові операції. Вдвічі зменшилась й сума ймовірно ризикового ПДВ», - зазначив Олександр Власов. В.о. Голови ДФС також підкреслив, що вже з 1 липня запрацює система електронного адміністрування реалізації пального та спирту. Також триває активна підготовка до запуску електронного аудиту та електронної акцизної марки. «Митниця у нас теж у тренді глобалізації та діджиталізації, адже вона постійно перебуває в епіцентрі міжнародної торгівлі, тому має бути гнучкою та адаптованою до динамічних процесів навколо», - наголосив Олександр Власов. Загалом, за його словами, ДФС часто виступає флагманом в реалізації сучасних ІТ-рішень. Один з прикладів – розробка програмного комплексу «Єдине вікно», який використовується усіма контролюючими органами, свого часу була проведена силами ДФС. Зараз 100% декларацій оформлюється за принципом «Єдиного вікна». Запуск сучасної системи адміністрування митних платежів «Єдиний рахунок», яка  створена за останніми світовими стандартами, надав можливість бізнесу економити час на митні процедури та вільно обирати місце оформлення. «Я бачу митницю сучасною, електронною, швидкою, тобто – SMART-митницею. І невід’ємною частиною нової митниці є її технічне забезпечення. Сьогодні активно розбудовується митна інфраструктура пунктів пропуску та зон митного контролю», - наголосив Олександр Власов. Найближчим часом будуть запущені сім стаціонарних скануючих систем, які вже встановлені по всьому периметру західного кордону. Для реалізації можливості віддаленого відеоспостереження у пунктах пропуску функціонує близько тисячі відеокамер. Понад 3 тис. відеокамер працюють на митній території України на складах тимчасового зберігання, митних складах та місцях доставки. «Така розгалужена мережа системи відеоспостереження дозволяє в режимі реального часу нівелювати людський фактор при проведенні митних формальностей, наприклад, митного огляду, заощаджуючи при цьому бюджетні кошти.  Повна цифровізація процесів ліквідує і корупційні ризики», - зауважив очільник ДФС. Він також зазначив, що всі підрозділи ДФС працюють на один результат: ліквідація схем та зменшення частки тіньової економіки, створення рівних умов для бізнесу. 3 червня стартувала операція  «Бастіон» для попередження, виявлення та припинення порушень митного та податкового законодавства. «Ми акцентуємо увагу виключно на суб’єктах, що займаються схемами мінімізації та порушують законодавство, отже «білому» бізнесу боятися нічого. Алгоритм дій чіткий та зрозумілий: від аналізу баз даних та оперативної інформації до руйнування злочинних схем та оцінки цього результату», - наголосив Олександр Власов. Олександр Власов: «Бастіон» допоможе убезпечити «білий» бізнес від недобросовісної конкуренції Операція «Бастіон», розпочата ДФС по всій країні, дозволить перекрити канали постачання на територію України товарів поза митним контролем. Про це сьогодні під час зустрічі з представниками Європейської Бізнес Асоціації заявив в.о. Голови ДФС Олександр Власов. За його словами, підстав для застережень або побоювань у білого бізнесу у зв’язку з проведенням операції не повинно бути. А от тим, хто використовує «сірі» чи «чорні» схеми, доведеться припиняти свою нелегальну діяльність. Попередження потрапляння на український ринок нелегальної продукції, яка ввозиться поза митним контролем, а отже є необлікованою, дозволить убезпечити «білий» бізнес від недобросовісної конкуренції. «Головною метою операції «Бастіон» є виявлення, упередження та припинення. Тобто встановлено факт порушення, визначено коло причетних осіб та упереджено протиправне діяння. При цьому не важливо, таке порушення здійснюється на митниці чи всередині країни. Всі підрозділи центрального апарату працюють в єдиному штабі задля досягнення ефективних результатів», – наголосив Олександр Власов. У свою чергу представники бізнесу висловили зацікавленість у проведенні такої операції, оскільки діяльність тіньового ринку завдає значної шкоди не лише бюджету країни, але й чесним підприємствам, які сплачують усі податки. Однак при цьому, наголошували представники ЄБА, це не має створювати перешкоди та незручності білому бізнесу. Цікавив представників ЄБА і механізм проведення операції після розподілу фіскальної служби, яка наразі перебуває у стадії реорганізації. «Проведення операції ми погоджували з Прем’єр-міністром, Міністром фінансів і Головою новоствореної податкової служби для винайдення оптимального механізму взаємодії в подальшому двох окремих органів центральної виконавчої влади – митної та податкової служб. А згодом і Службою фінансових розслідувань, адже податкова міліція в майбутньому буде відокремлена в окрему службу і правоохоронна функція в податковій службі буде відділена від сервісної.  Взаємодія, яка здійснюється зараз, має бути збережена, адже ми працюємо на спільний результат», – підкреслив Олександр Власов. Він також зазначив, що наразі в ДФС є всі необхідні повноваження, щоб не залучати до «Бастіону» інші правоохоронні органи. Нагадаємо, що операція «Бастіон» стартувала з 3 червня поточного року і буде реалізована на всій митній території України. Це – пункти пропуску через державний кордон України, митні пости, відділи (сектори) митного оформлення, місця доставки товарів, місця накопичення та реалізації товарів, ввезених на митну територію України з порушенням чинного законодавства тощо. Завдяки посиленим заходам буде забезпечено рівні умови для всіх учасників зовнішньоекономічної діяльності та підтримку вітчизняного виробника. Серед цілей спецоперації – створення прозорого кордону за рахунок відкритості процедур, швидкості та безпечності, зменшення людського фактору та діджиталізація процесів митного оформлення та адміністрування податків. Ізюмське управління ГУ ДФC у Харківській області
 

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить


Фотогалереи изюмчан

Кто он-лайн

Сейчас на сайте:
Гостей - 1

 
Служба недвижимости Вилима.

 
 
 
 
 

Сушка зерна и древесины на отходах
БЕСПЛАТНЫЕ ОБОИ ДЛЯ РАБОЧЕГО СТОЛА

Дизайн РА «Изюминка»