Ізюмське управління ГУ ДФС У Харківській області повідомляє Версия для печати Отправить на e-mail
16.05.2019
Увага! Що чекає на платників акцизного податку з 1 липня 2019 року
Повідомляємо, що з 1 січня 2019 року набрав чинності Закон України від 23.11.2018 №2628-VIII (про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів) (далі - Закон №2628), яким, зокрема внесено зміни до статей 14, 212, 230, 232 Податкового кодексу України (далі - Кодекс).
Відповідно до зазначених змін Кодекс доповнено поняттями акцизного складу пересувного, розпорядника акцизного складу пересувного, викладено у новій редакції поняття акцизного складу та розпорядника акцизного складу, розширено визначення платника акцизного податку, а також встановлено, що ведення обліку обсягу пального або спирту етилового здійснюється у Системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (далі – СЕАРП та СЕ). Згідно з підпунктом 212.1.15 пункту 212.1 статті 212 Кодексу платником акцизного податку є особа (у тому числі юридична особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без створення юридичної особи), яка реалізує пальне або спирт етиловий. Відповідно до підпункту 212.3.4 пункту 212.3 статті 212 Кодексу особи, які здійснюють реалізацію пального або спирту етилового підлягають обов'язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженнями юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб – підприємців до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового. ДФС України згідно з абзацом третім цього підпункту веде реєстр платників акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками акцизного податку. Виходячи з вище зазначеного звертаємо увагу, що Система електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (СЕАРП та СЕ) запроваджується з 1 липня 2019 року з урахуванням перехідних положень, визначених пунктами 22 – 24 підрозділу 5 розділу ХХ Податкового кодексу України, якими встановлено наступне. Платники податку зобов'язані з 1 травня 2019 року до 1 червня 2019 року зареєструвати в СЕАРП та СЕ усі акцизні склади, розпорядниками яких такі платники податку будуть станом на 1 липня 2019 року. Суб'єкти господарювання, які відповідатимуть визначенню платників податку з 1 липня 2019 року, зобов'язані до 1 липня 2019 року зареєструватися платниками податку та зареєструвати в СЕАРП та СЕ усі акцизні склади, розпорядниками яких такі платники податку будуть станом на 1 липня 2019 року Увага! Зміни в ліцензуванні з 01 липня 2019 року Повідомляємо, що з 01.07.2019 набувають чинності зміни до ПКУ, внесені Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» (далі – Закон), в частині запровадження ліцензування певних видів господарської діяльності та введення в дію Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального. У зв’язку з цим повідомляємо, що згідно з Законом: - ліцензії на право виробництва пального видаються, призупиняються та анулюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику; - ліцензії на право оптової торгівлі пальним видаються терміном на п'ять років органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України; - ліцензії на право зберігання пального видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем розташування місць зберігання пального терміном на п'ять років; - ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем торгівлі суб'єкта господарювання терміном на п'ять років. Також повідомляємо, що з 01.07.2019 набувають зміни до статті 17 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», згідно з якими до суб'єктів господарювання застосовуватимуться фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: - виробництва пального без наявності ліцензії – 1 000 000 гривень; - оптової торгівлі пальним або зберігання пального без наявності ліцензії – 500 000 гривень; - роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензії – 250 000 гривень. Неприбутковим організаціям про сплату податку на доходи нерезидента Повідомляємо, що резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), за ставкою в розмірі 15 % (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 – 141.4.6 та 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 ПКУ) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Норми визначені п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ. Якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені ПКУ, застосовуються правила міжнародного договору (п. 3.2 ст. 3 ПКУ). Порядок застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України регулюється ст. 103 ПКУ. Відповідальність за повноту утримання та своєчасність перерахування до бюджету податку, зазначеного, зокрема в п. 141.4 ст. 141 ПКУ, покладається на платників податку, які здійснюють відповідні виплати (п. 137.3 ст. 137 ПКУ). Таким чином, при виплаті доходу нерезиденту неприбутковою організацією на таку неприбуткову організацію покладено зобов’язання з утримання податку з доходів нерезидента, який перераховується до бюджету. Відповідно до п. 46.2 ст. 46 ПКУ неприбуткові підприємства, установи та організації подають Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України  від 17.06.2016 № 553 із змінами (далі – Звіт). Разом зі Звітом неприбуткові організації, які утримують та вносять до бюджету податок на доходи нерезидентів, мають надати Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 із змінами та доповненнями. Слід звернути увагу, що така організація у декларації окрім рядка 23 ПН, де зазначається сума сплаченого податку при виплаті доходів нерезидентам у звітному періоді, визначеного на підставі Розрахунку (звіту) податкових зобов’язань нерезидентів, якими отримано доходи із джерелом їх походження з України, інші показники не заповнює. Черговість зарахування коштів, якщо суб’єкт господарювання має заборгованість по відповідному податку (збору) Нагадуємо, що у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов’язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до ст. 95 Податкового кодексу України    (далі – ПКУ) або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов’язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Норми визначені п. 87.9 ст. 87 ПКУ. При погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов’язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені (абз. перший п. 131.2 ст. 131 ПКУ). Якщо платник податків не виконує встановленої абзацом першим п. 131.2 ст. 131 ПКУ черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному п. 131.2 ст. 131 ПКУ (абз. другий п. 131.2 ст. 131 ПКУ).  Затверджено Зміни до Положення про рух коштів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування Повідомляємо, що 19.04.2019 набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 03.04.2019 № 135, який зареєстровано у Міністерстві юстиції України 17.04.2019 за № 402/33373 (далі – Наказ № 135). Наказом № 135 внесено зміни до Положення про рух коштів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.02.2016 № 54, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 02.03.2016 за № 330/28460 (зі змінами) (далі – Наказ № 54). Зміни внесено відповідно до статей 8, 9, 11 та 25 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями з метою приведення у відповідність до норм постанови Кабінету Міністрів України від 28.03.2018 року № 296 «Про реформування територіальних органів Державної фіскальної служби». Зокрема, розділи II «Порядок відкриття рахунків для зарахування страхових коштів» та IV «Порядок надання інформації про рух страхових коштів» Наказу № 54 викладено у новій редакції. Наказ № 135 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 19.04.2019 № 30 та його положення застосовуються з 02.05.2019. Особливості адміністрування у 2019 році екологічного податку у частині викидів двоокису вуглецю Інформуємо, що ДФС України листом від 26.04.2019 № 13932/7/99-99-12-03-04-17 «Про особливості адміністрування у 2019 році екологічного податку за викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення в атмосферне повітря в частині викидів двоокису вуглецю» (далі – Лист ДФС № 13932) повідомила про особливості податкового адміністрування у 2019 році екологічного податку (далі – податок) за викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення в атмосферне повітря у частині викидів двоокису вуглецю (далі – викиди двоокису вуглецю). До розділу VІІІ «Екологічний податок» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIIІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» внесено зміни як у частині визначення платників, які справляють екологічний податок за викиди двоокису вуглецю, так і ставок податку. Пунктом 240.7 ст. 240 ПКУ визначено, що не є платниками податку за викиди двоокису вуглецю суб’єкти, зазначені у п. 240.1 ст. 240 ПКУ, якими здійснюються такі викиди в обсязі не більше 500 тонн за рік. У разі якщо річний обсяг викидів двоокису вуглецю перевищує 500 тонн за рік, суб’єкти зобов’язані зареєструватися платниками податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбулося таке перевищення. Такі платники зобов’язані скласти та подати податкову звітність, нарахувати та сплатити податок за податковий (звітний) період, в якому відбулося таке перевищення, у порядку, передбаченому ПКУ. Разом з тим п. 242.4 ст. 242 ПКУ встановлено, що база оподаткування податком за викиди двоокису вуглецю за результатами податкового (звітного) року зменшується на обсяг викидів у розмірі 500 тонн за рік. Враховуючи викладене та припис п. 250.9 ст. 250 ПКУ, ДФС України рекомендовано запропонувати платникам податку, у яких у 2019 році розрахунковий, сумарний за всіма стаціонарними джерелами, обсяг викидів двоокису вуглецю: ► не перевищує граничний обсяг викидів – подати до контролюючого органу за місцезнаходженням стаціонарного джерела забруднення заяву про відсутність у звітному році об’єкта оподаткування викидів двоокису вуглецю із додатком розрахунку оцінки обсягів таких викидів; ► перевищує граничний обсяг (500 тонн) – зареєструватися платником податку за викиди двоокису вуглецю та подати до контролюючого органу за місцезнаходженням стаціонарного джерела забруднення заяву про звітний період, у якому планується виникнення об’єкта оподаткування викидів двоокису вуглецю, із додатком розрахунку оцінки обсягів таких викидів. При цьому платники декларують податкові зобов’язання за викиди двоокису вуглецю в частині обсягів викидів, що перевищують граничний обсяг, починаючи із звітного (податкового) періоду, в якому досягнуто граничний обсяг таких викидів. Лист ДФС № 13932 та додаток до зазначеного листа «Умовні приклади розрахунку (обчислення) обсягів викидів двоокису вуглецю енергетичними установками від спалювання різних видів палив» розміщенно на офіційному  веб-порталі ДФС України за посиланням:http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/73360.html Харківська митниця ДФС інформує З 12 квітня 2019 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 22.02.2019 №80 «Про затвердження змін до Порядку проведення авансових платежів (передоплати) і помилково та/або надміру сплачених митних платежів», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 20.03.2019 року за №283/33254. Вказаним наказом регламентовано порядок повернення авансових платежів (передоплати) і помилково та/або надміру сплачених митних платежів з єдиного казначейського рахунку 3734, відкритого на ім’я ДФС. Також інформуємо, що на офіційному веб-порталі ДФС у розділі «Податки, збори, платежі/Митні платежі» створено новий підрозділ «Справляння митних платежів через єдиний рахунок» для оперативного інформування підприємств з питань, пов’язаних зі справлянням митних платежів через єдиний рахунок.  Роз’яснення щодо механізму повернення авансових платежів (передоплати) і помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів з єдиного казначейського рахунку та актів про звірення руху коштів авансових платежів (передоплати) знаходяться на офіційному веб-порталі ДФС. Нелегальна праця має негативні наслідки для найманих працівників Звертаємо увагу, що боротьба з «тіньовою» зайнятістю та виплатою заробітної плати без оподаткування – один з пріоритетних напрямів роботи органів ДФС. Адже від надходжень до бюджетів за рахунок оподаткування доходів, які отримують громадяни, залежить вчасне фінансування закладів освіти, охорони здоров’я, оборони, безпеки, культури, забезпечення надання грошової допомоги багатосімейним і малозабезпеченим громадянам та інших виплат соціального напряму. Нелегальна праця знижує доходи, зокрема до місцевих бюджетів, бюджетів Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування. Крім того, «тіньова» зарплата має негативні наслідки для найманих працівників. Зокрема, це відсутність соціальних гарантій, передбачених для працівника, – права на відпустку (у тому числі на час вагітності та пологів), страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, права на оплату листків непрацездатності. Також громадяни втрачають пенсійний стаж та можливість отримання допомоги у разі втрати роботи. Неофіційно працевлаштована особа позбавлена законодавчого захисту та повністю залежить від роботодавця та його дій по відношенню до такого працівника. Отже, виявлення порушників податкового законодавства у частині виплати заробітної плати – один з кроків захисту інтересів працівників. Тому ДФС бере участь у діяльності робочих груп, створених при обласних державних адміністраціях з метою виявлення найманих працівників, які працюють неофіційно, та залучення їх до оподаткування. Зауважуємо, що офіційне працевлаштування – це обов’язок роботодавця, адже тільки офіційне працевлаштування надає гарантію соціальних, економічних та трудових прав для працівників і є запорукою підвищення надходжень до бюджетів України. Нерухомість сільськогосптоваровиробника, частка якої здається її власником в оренду, оподатковується податком на нерухоме майно Інформуємо, що об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок на нерухомість), є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі його частка. Норми встановлені п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Не є об’єктом оподаткування податком на нерухомість будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 (далі – Класифікатор), та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку (п.п. «ж» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ). Якщо частка будівлі (споруди) сільськогосподарського товаровиробника (юридичної особи або фізичної особи), віднесена до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» код 1271) Класифікатора, здається їх власником в оренду, лізинг, позичку, то така будівля (споруда) оподатковується податком на нерухомість на загальних підставах. Відповідальність за несплату ЄСВ для «незалежників» та членів фермерських господарств Нагадуємо, що платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) зобов’язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати ЄСВ. Норми визначені п.п. 1 п. 2 ст. 6 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464). ЄСВ підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина дванадцята ст. 9 Закону № 2464). За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) ЄСВ особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерських господарств несуть фінансову відповідальність відповідно до ст. 25 Закону № 2464, а особи, які провадять незалежну професійну діяльність, також несуть адміністративну відповідальність відповідно до ст. 165¹ Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х із змінами та доповненнями (далі – КУпАП). Водночас слід зазначити, що для членів фермерських господарств адміністративна відповідальність відповідно до ст. 165¹ КУпАП не передбачена. До уваги платників акцизного податку – реалізаторів пального та спирту етилового! Звертаємо увагу платників акцизного податку, що Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» внесенно зміни, зокрема до п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), який доповнено новим п.п. 14.1.6¹, що визначає поняття «акцизний склад пересувний». Так, акцизний склад пересувний – це транспортний засіб (автомобільний, залізничний, морський, річковий, повітряний, магістральний трубопровід), на якому переміщується та/або зберігається пальне або спирт етиловий на митній території України. Транспортний засіб набуває статусу акцизного складу пересувного протягом періоду його використання для: а) переміщення в ньому митною територією України пального або спирту етилового, що реалізується (крім пального або спирту етилового, що переміщується митною територією України прохідним транзитом або внутрішнім транзитом, визначеним п.п. «а» п. 2 частини другої ст. 91 Митного кодексу України); б) зберігання в ньому пального або спирту етилового на митній території України; в) ввезення пального або спирту етилового на митну територію України, з якого сплачено акцизний податок або на умовах, визначених ст. 229 ПКУ. Не є акцизним складом пересувним транспортний засіб, що використовується суб’єктом господарювання, який не є розпорядником акцизного складу, для переміщення на митній території України власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки. Норми п.п. 14.1.6¹ п. 14.1 ст. 14 ПКУ набирають чинності з 01.07.2019. Особливості заповнення платіжних документів на сплату ЄСВ Повідомляємо, що з 02.05.2019 вступили в дію нові небюджетні рахунки 3719, відкриті на ім’я територіальних органів ДФС України для сплати коштів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) та фінансових санкцій. Вимоги щодо заповнення платіжних документів на сплату ЄСВ визначені Порядком заповнення документів на переказ у разі сплати податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів (далі – Порядок), затвердженим наказом Міністерства фінансів України  від 24.07.2015 № 666, із змінами і доповненнями. Згідно з п. 5 Порядку при сплаті ЄСВ поле «Призначення платежу» розрахункового документа заповнюється таким чином: ● у полі № 1 – зазначається службовий код («*»); ● у полі № 2 – друкується розділовий знак «;» та код виду сплати («101» – сплата суми ЄСВ); ● у полі № 3 – друкується розділовий знак «;» та код за ЄДРПОУ платника, який здійснює сплату; ● у полі № 4 – друкується розділовий знак «;» та роз’яснювальна інформація про призначення платежу; ● у полі № 5 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється; ● у полі № 6 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється; ● у полі № 7 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється. Пунктом 15 додатка 7 до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22, із змінами визначено, що при заповненні реквізита «Отримувач»: ► зазначаються найменування отримувача, що відповідає найменуванню отримувача, яке заявлене в банку отримувача в картці із зразками підписів, або його скорочене найменування, яке відповідає зареєстрованому в установчих документах; ► зазначається прізвище, ім’я, по батькові отримувача, що відповідає прізвищу, імені, по батькові отримувача, яке заявлене в банку отримувача в картці із зразками підписів; ► під час сплати платежів до бюджету зазначаються найменування (повне або скорочене) відповідної установи, на ім’я якої відкрито рахунки для зарахування надходжень до державного та/або місцевих бюджетів, найменування території та код бюджетної класифікації. Зазначений порядок розповсюджується і на платників ЄСВ. Відповідно до частини шостої ст. 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями для зарахування ЄСВ в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному органу доходів і зборів. Отже, оскільки ЄСВ не належить до доходів бюджету, то код бюджетної класифікації не вказується, а у полі «Отримувач» платіжного доручення зазначаються найменування органу ДФС та його код ЄДРПОУ. Зміни для постачальників електричної енергії, які застосовуються з 01.07.2019 Нагадуємо, що згідно з положеннями Закону України від 13 квітня 2017 року № 2019-VIII «Про ринок електричної енергії» (далі – Закон № 2019), починаючи з 01 липня 2019 року, купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами здійснюють виробники, електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, трейдери, гарантований покупець та споживачі (ст. 66 Закону № 2019). Нормами ст. 212 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що платниками акцизного податку з електричної енергії є: ◄ особа, яка виробляє підакцизні товари (продукцію) на митній території України, у тому числі з давальницької сировини; ◄ особа – суб’єкт господарювання, яка ввозить підакцизні товари (продукцію) на митну територію України; ◄ оптовий постачальник електричної енергії; ◄ виробники електричної енергії, які мають ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії і продають її поза оптовим ринком електричної енергії. Не є платниками акцизного податку особи, які здійснюють діяльність з виробництва електричної енергії за умови її продажу на оптовому ринку електричної енергії та/або з постачання електричної енергії, крім платників, зазначених у п.п. 212.1.12 п. 212.1 ст. 212 ПКУ. Відповідно до ст. 213 ПКУ об’єктом оподаткування акцизним податком є операції з: ► реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції); ► оптового постачання електричної енергії. Базою оподаткування акцизним податком згідно з нормами п.п. 214.1.3 п. 214.1 ст. 214 ПКУ є вартість реалізованої електричної енергії без податку на додану вартість, виходячи з якої обчислюється сума податкового зобов’язання із врахуванням ставки у розмірі 3,2 % (п.п. 215.3.9 п. 215.3 ст. 215 ПКУ), а також дати виникнення податкових зобов’язань щодо постачання електричної енергії – дата підписання акта прийому-передачі електроенергії (п. 216.10 ст. 216 ПКУ). Не підлягають оподаткуванню операції з реалізації електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії (п.п. 213.2.8 п. 213.2 ст. 213 ПКУ). Зауважуємо, що платники, які здійснюють операції з реалізації електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії і мають відповідні ліцензії на здійснення таких операцій, зобов’язані за кожний встановлений ПКУ звітний період подавати податкові декларації з акцизного податку незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді. ПТКС, призначений для переказу готівки до установи банку, має бути включений до Державного реєстру РРО Звертаємо увагу, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, видавати особі, яка отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції та застосовувати РРО, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування. Норми визначені ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі –  Закон № 265). Відповідно до ст. 2 Закону № 265 до РРО відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп’ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо. РРО – пристрій або програмно-технічний комплекс, зокрема, програмно технічний комплекс самообслуговування (далі – ПТКС), в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). Якщо ПТКС призначається для переказу готівки до установи банку, то такий ПТКС є РРО і має бути включений до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій. Про витрати, які мають право враховувати приватні виконавці при визначенні сукупного доходу Повідомляємо, що приватні виконавці, які мають намір здійснювати незалежну професійну діяльність, зобов’язані стати на облік у контролюючих органах за місцем свого постійного проживання як самозайняті особи та отримати довідку про взяття на облік згідно зі ст. 65 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Оподаткування доходів фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, здійснюється відповідно до положень ст. 178 розділу IV «Податок на доходи фізичних осіб» ПКУ. Згідно з п. 178.3 ст. 178 ПКУ оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності. У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат (п. 178.3 ст. 178 ПКУ). При цьому, ПКУ не передбачено будь-якого переліку витрат для самозайнятих осіб, у тому числі для фізичних осіб, які здійснюють незалежну діяльність приватних виконавців. Крім того, положенням ст. 178 ПКУ не передбачено затвердження нормативно-правового акту щодо визначення переліку витрат осіб, що здійснюють незалежну професійну діяльність. Водночас, п. 3 ст. 42 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404 «Про виконавче провадження» (далі – Закон № 1404) визначено, що витрати виконавчого провадження приватних виконавців здійснюються за рахунок авансового внеску стягувача, стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження можуть здійснюватися приватним виконавцем за рахунок власних коштів. Відповідно до абзацу 3 п. 3 ст. 42 Закону № 1404 розмір та види витрат виконавчого провадження встановлюються Міністерством юстиції України. Наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2830/5 «Про встановлення Видів та розмірів витрат виконавчого провадження» із змінами (далі – Наказ № 2830/5) затверджено перелік та розмір витрат виконавчого провадження. Отже, при визначенні сукупного доходу до витрат фізичної особи, яка здійснює незалежну діяльність приватних виконавців, можуть бути віднесені документально підтверджені витрати, які пов’язані з організацією такої діяльності та обумовлені вимогами Закону № 1404 та Наказу № 2830/5. Про податкову знижку Інформуємо, що ДФС України на офіційному веб-порталі за посиланням http://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/377595.html надала відповіді на наступні питання щодо податкової знижки. Питання: «У 2018 році мати сплачувала за навчання дочки (сина) в університеті. Який термін подання документів для застосування права на податкову знижку? Чи можна подати документи онлайн?» Відповідь: Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) у річній податковій декларації про майновий стан і доходи    (далі – податкова декларація), яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п.п. 166.1.2 ст. 166 Податкового кодексу України  (далі – ПКУ)). Податкова декларація подається контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (п. 49.1 ст. 49 ПКУ). При цьому, за вибором платника податкова декларація може бути подана в один із таких способів: ● особисто або уповноваженою на це особою; ● надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; ● засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу. З метою підвищення рівня добровільності декларування доходів громадян, підвищення якості адміністрування, ДФС запроваджено новий електронний сервіс в «Електронному кабінеті», у тому числі заповнення та подання податкової декларації платниками податків – фізичними особами в електронному вигляді. Крім того, на офіційному веб-порталі ДФС (sfs.gov.ua) у банері «Деклараційна кампанія 2019» розміщено електронні форми податкової декларації та приклади її заповнення. Слід зазначити, що у разі якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним, не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься. До уваги платників! З дня опублікування («Офіційний вісник України» № 28 від 12.04.2019) набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 22.02.2019 № 80 «Про затвердження змін до Порядку повернення авансових платежів (передоплати) і помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 20.03.2019 за № 283/33254. Звертаємо увагу, що вказаним наказом регламентовано порядок повернення авансових платежів (передоплати) і помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів з єдиного казначейського рахунку 3734, відкритого на ім’я ДФС. Повернення підприємствам коштів авансових платежів будуть здійснюватися протягом 1095 днів з дня внесення таких коштів на рахунок відповідно до Порядку повернення, затвердженого наказом Мінфіну від 18.07.2017 № 643 «Про затвердження Порядку перерахування до державного бюджету митних та інших платежів, які вносяться до/або під час митного оформлення» (зі змінами). Разом з тим, згідно з п.12 Порядку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2017 № 898, на запит платника податків, в тому числі шляхом надсилання електронного повідомлення (підприємства – до ДФС, громадянина – до митниці ДФС), орган доходів і зборів надає інформацію про рух коштів платника на депозитному рахунку відповідного органу. Адреси електронної пошти ДФС та митниць ДФС, на які направляються запити про рух коштів, розміщуються на офіційному веб-порталі ДФС.   Також, на офіційному веб-порталі ДФС у розділі «Податки, збори, платежі/ Митні платежі» створено новий підрозділ «Справляння митних платежів через єдиний рахунок» для оперативного інформування підприємств з питань, пов’язаних із справлянням митних платежів через єдиний рахунок. У 2019 році змінився порядок справляння туристичного збору Нагадуємо, що з початку 2019 року набули чинності зміни щодо розміру ставки, бази справляння та порядку сплати туристичного збору. Відповідні зміни внесні Законом України від 23 листопада 2018 року  № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» до ст. 268 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Туристичний збір (далі – збір) є місцевим збором, основні елементи якого визначаються відповідними сільськими, селищними, міськими радами та радами об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад (далі – ради). Таким чином ради, у межах наданих їм ПКУ повноважень, можуть контролювати стан розвитку туристичної галузі на підвідомчих територіях шляхом встановлення економічно доцільних ставок збору. Ради також визначають й перелік податкових агентів цього збору. З 1 січня 2019 року ставка туристичного збору встановлюється за рішенням відповідної ради за кожну добу тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі) у розмірі: ● до 0,5 % мінімальної заробітної плати – для внутрішнього туризму ● до 5 % мінімальної заробітної плати – для в’їзного. Платниками збору є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці, на якій діє рішення ради про встановлення туристичного збору, та тимчасово розміщуються у місцях проживання (ночівлі). Згідно з рішенням рад, справляння збору може здійснюватися з тимчасового розміщення у таких місцях проживання (ночівлі): ► готелі, кемпінги, мотелі, гуртожитки для приїжджих, хостели, будинки відпочинку, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, пансіонати та інші заклади готельного типу, санаторно-курортні заклади; ► житловий будинок, прибудова до житлового будинку, квартира, котедж, кімната, садовий будинок, дачний будинок, будь-які інші об’єкти, що використовуються для тимчасового проживання (ночівлі). Базою справляння збору є загальна кількість діб тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі). Справляння збору здійснюється податковими агентами, перелік та інформація про яких оприлюднюється на офіційному веб-сайті відповідної ради. Автозаповнення платіжних доручень для сплати податків фізичними особами доступно в «Електронному кабінеті» Звертаємо увагу, що в «Електронному кабінеті» для фізичних осіб реалізовано автоматичне заповнення основних реквізитів платіжного доручення на підставі облікових даних платника, відомостей щодо рахунків для зарахування платежів до бюджетів. Цей сервіс надає можливість платникам податків (фізичним особам): ● скоротити час при заповненні платіжних документів; ● мінімізувати помилки при заповненні; ● сплатити податки. Для користування електронним сервісом необхідно в меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини «Електронного кабінету» обрати один з податків (платежів) та вибрати одну із платіжних систем. Після переходу на сайт платіжної системи платнику достатньо вказати суму платежу та підтвердити операцію. Звертаємо увагу, що оплата рахунків платником здійснюється з використанням платіжної карти клієнта банку, інші реквізити заповнюються автоматично. Додатково повідомляємо, що у разі виникнення питань щодо користування «Електронним кабінетом», платники податків мають можливість звернутися до ДФС за телефоном: 0 800 501 007.   Виправлення помилок у звіті з єдиного внеску фізичними особами – підприємцями Повідомляємо, що усунення помилок, допущених, зокрема, фізичними особами – підприємцями (далі – ФОП) у Звіті про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (далі – Звіт) здійснюється з урахуванням вимог наказу Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 23.04.2015 за № 460/26905) із змінами, яким затверджено Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – Порядок № 435) Так, відповідно до розділу V «Виправлення помилок» Порядку № 435 у разі виявлення помилки у Звіті до закінчення строку подання Звіту ФОП – страхувальник повторно формує та подає Звіт у повному обсязі до органу доходів і зборів за основним місцем обліку за формою згідно з додатком 5 до Порядку № 435. Чинним вважається останній електронний або паперовий Звіт, поданий таким страхувальником до закінчення строків подання звітності, визначених Порядком № 435, який пройшов всі контролі при завантаженні до Реєстру страхувальників та до Реєстру застрахованих осіб. Якщо страхувальником до закінчення строку подання Звіту подаються за поточний звітний період лише окремі таблиці Звіту із зазначенням типу форми «скасовуюча», «додаткова», цей Звіт не вважається Звітом і вважається таким, що не подавався. Слід зазначити, що Звіти мають бути подані за формою, що діє з 01.08.2018. Звертаємо увагу, що за неподання, подання не за встановленою формою звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, подання недостовірних відомостей, що використовуються в Державному реєстрі загальнообов’язкового державного соціального страхування, інших відомостей, передбачених Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464), страхувальники несуть фінансову та адміністративну відповідальність відповідно до ст. 25 Закону № 2464 та ст. 165¹ Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х із змінами та доповненнями. До уваги суб’єктів господарювання! Інформуємо, що на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/reestri/191577.htmlрозміщено Єдиний державний реєстр обладнання для промислового виробництва сигарет та цигарок станом на 10.05.2019.   Втратив чинність наказ Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України від 03 лютого 2011 року № 68/23 Доводимо до відома, що 19.04.2019 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 04.03.2019 № 97 «Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Державної податкової адміністрації України, Державного казначейства України від 03 лютого 2011 року № 68/23», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22.03 2019 за № 289/33260 (далі – Наказ № 97). Наказом № 97 скасовано наказ Державної податкової адміністрації України, Державного казначейства України від 03 лютого 2011 року № 68/23 «Про затвердження Порядку формування та надсилання узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 16.02.2011 за № 199/18937. Наказ № 97 опубліковаго у бюлетені «Офіційний вісник України» 19.04.2019 № 30. Уряд вніс зміни до Положення про митні декларації Повідомляємо, що 26.04.2019 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 року № 344 «Про внесення змін до Положення про митні декларації» (далі – Постанова № 344). Постановою № 344 передбачено: ► врегулювання питання завершення митного оформлення обсягів природного газу, ввезеного на митну територію України, щодо яких не оформлено актів приймання-передачі у зв’язку з тим, що частина товарів була переміщена на тимчасово окуповану територію України; ► визначення способу реалізації прав органу доходів і зборів разом із відмовою у митному оформленні товарів за тимчасовою митною декларацією надавати розрахунок розміру фінансової гарантії, достатньої для сплати митних платежів; ► можливість подання декларантом або уповноваженою ним особою додаткової декларації та оформлення її митним органом з метою сплати митних платежів у випадках, передбачених міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. Постанову № 344 опубліковано в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 26.04.2019 № 81. Фіскальна служба запрошує громадян Харківщини для проведення звірки даних щодо наявних об’єктів житлової та нежитлової нерухомості Головне управління ДФС у Харківській області у зв’язку з наближенням встановлених Податковим кодексом України термінів надсилання (вручення) платникам податків податкових повідомлень-рішень про сплату сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, інформує, що відповідно до норм п.п.266.7.3 ПКУ, платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо: - об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку; -загальної площі об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку; - права на користування пільгою із сплати податку; - розміру ставки податку; - нарахованої суми податку. У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема, документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним). Запрошуємо платників податків до органів фіскальної служби для проведення звірки даних щодо наявних об’єктів житлової та нежитлової нерухомості. Управління організації роботи ГУ ДФС у Харківській області повідомляє Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 2018 року № 296 «Про реформування територіальних органів Державної фіскальної служби» реорганізовано деякі територіальні органи Державної фіскальної служби шляхом їх приєднання, як структурних підрозділів до відповідних територіальних органів Служби. Відповідно до наказу ДФС України від 10.05.2018 № 297 «Про реорганізацію територіальних органів ДФС у Харківській області» реорганізовано Ізюмську, Лозівську, Південну, Харківську, Салтівську, Слобожанську ОДПІ Головного управління ДФС у Харківській області, Центральну, Київську та Східну ОДПІ м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області шляхом їх приєднання, як структурних підрозділів до Головного управління ДФС у Харківській області. Головне управління ДФС у Харківській області є правонаступником усіх прав та обов’язків Ізюмської, Лозівської, Південної, Харківської, Салтівської, Слобожанської ОДПІ Головного управління ДФС у Харківській області, Центральної, Київської та Східної ОДПІ м. Харкова Головного управління ДФС ОДПІ м. Харкова. Із діючою структурою Головного управління ДФС у Харківській області, адресами державних податкових інспекцій та Центрів  обслуговування платників, а також переліком адміністративних послуг, можна ознайомитись на суб-сайті «Територіальні органи ДФС у Харківській області» офіційного веб-порталу  ДФС за адресою: http://kh.sfs.gov.ua/. Помилково сплачені суми ЄСВ повертаються у визначеному законодавством порядку Через зміну рахунків зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до ДФС надходять звернення від платників щодо можливості повернення коштів, які були помилково сплачені на старі рахунки. У зв’язку з цим надаємо роз’яснення, як мають діяти платники у разі виникнення такої ситуації. У разі помилкової сплати сум ЄСВ на невідповідний рахунок платники мають змогу повернути кошти. Повернення помилково сплачених коштів здійснюється відповідно до Порядку зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів,затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 16.01.2016 № 6. Кошти повертаються у порядку календарної черговості та на підставі заяви платника про таке повернення. У випадку надмірної сплати сум єдиного внеску на рахунок 3719 органом доходів і зборів здійснюється зарахування цих коштів у рахунок майбутніх платежів за тим самим рахунком, відповідно до встановленого розміру єдиного внеску та у порядку календарної черговості виникнення зобов'язань платника з цього платежу. Повернення коштів (відповідно до п.5 Порядку) здійснюється у випадках: 1) надмірної або помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на відповідний рахунок 3719; 2) помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на невідповідний рахунок 3719; 3) помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на рахунок з обліку доходів бюджету; 4) помилкової сплати податкових зобов’язань з податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій та пені, передбачених Податковим кодексом України, на рахунок 3719. Повернення коштів здійснюється на підставі заяви платника про таке повернення коштів. У випадках, передбачених підпунктами 1, 2 та 4 пункту 5 цього Порядку, заява подається до органу доходів і зборів, на рахунок якого сплачено кошти, за формою, визначеною у додатку 1 до цього Порядку. У випадку, передбаченому підпунктом 3 пункту 5 цього Порядку, заява подається до органу доходів і зборів за місцем обліку помилково сплачених коштів у довільній формі із зазначенням суми та напрямку повернення. Також звертаємо увагу, що повернення помилково сплачених сум у випадках, передбачених підпунктами 3 та 4 цього Порядку, здійснюється з урахуванням положень статті 43 Податкового кодексу України та пункту 12 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування». Загалом, станом на 14.05.2019 в центральному апараті ДФС  знаходиться 1,6 тис. звернень Головних управлінь ДФС у областях  на загальну суму 7 млн грн (що можуть містити в собі декілька звернень платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування) щодо підкріплення небюджетних рахунків за балансовим рахунком 3719 «Рахунок для зарахування коштів, які підлягають розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування» з метою подальшого повернення помилково сплачених коштів платникам. Харківська митниця ДФС: Особливості внесення коштів, як передоплата за митне оформлення суб’єктами ЗЕД та громадянами Єдиний казначейський рахунок - є основним рахунком держави для проведення фінансових операцій та ефективного управління коштами Державного та місцевих бюджетів. Він дає змогу значно зменшити час митного оформлення товарів, а суб’єкти господарювання вільно обирають місце оформлення. Кошти обліковуються в одній картці-особовому рахунку суб’єкта ЗЕД, а за рахунок автоматизованої системи митного оформлення «Інспектор» використовувати ці кошти при митному оформленні можна у будь-якій митниці ДФС. Крім того, єдиний рахунок дає можливість оптимізувати фінанси підприємства, оскільки відпадає необхідність перерахування коштів підприємства на депозитні рахунки багатьох митниць. Харківська митниця ДФС звертає увагу, що з 18 березня 2019 року підприємства повинні перераховувати кошти авансових платежів виключно на «Єдиний казначейський рахунок». Рахунки митниць ДФС для поповнення авансових платежів підприємствами заблоковано! Сплата підприємствами коштів у національній валюті, призначених для забезпечення справляння митних та інших платежів, а також внесення грошової застави здійснюються у вигляді авансових платежів (передоплати) до/або під час митного оформлення з рахунків, відкритих ними в банках, а також готівкою через банки на депозитний рахунок 3734, відкритий у Казначействі на ім'я ДФС. Інформація про рух коштів на депозитному рахунку 3734, відкритому в Казначействі на ім'я ДФС, надається в електронному вигляді Казначейством до ДФС. Реквізити депозитного рахунку 3734, відкритого на ім’я ДФС (єдиний рахунок) для зарахування авансових платежів (передоплати): Рахунок: 37341039292197. Банк отримувача: ДКСУ (Держказначейство). МФО банку: 899998. Отримувач: ДФС України. ЄРДПОУ: 39292197.   Акцентуємо увагу! Для зарахування авансових платежів (передоплати), що вносяться громадянами для митного оформлення, єдиний казначейський рахунок не використовується!   Документи на отримання ліцензії на виробництво та оптову торгівлю пальним подаються на адресу ДФС України, а на роздрібну торгівлю та зберігання пального - на адресу Головних управлінь ДФС в областях П Е Р Е Л І К документів, які подаються для отримання ліцензії на виробництво пального   Виробництво пального здійснюється суб’єктами господарювання незалежно від форми власності за умови наявності ліцензії на право виробництва пального (ч. 21 ст. 2).  Ліцензія видається за заявою суб’єкта господарювання, яка подається на адресу ДФС України (04655, м. Київ, Львівська площа, 8). До заяви додаються (завірені заявником копії): 1. засновницькі документи (статут, установчий договір); 2. документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію (780 грн.); Ліцензії видаються терміном на п'ять років, а плата за них справляється щорічно. Плата за ліцензії справляється до початку виробництва зазначеної продукції органом, що видає ліцензії, у розмірах, встановлених цим Законом, і зараховується до місцевих бюджетів. 1. документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об'єкт для виробництва пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об'єкта в експлуатацію, цільове призначення якої відповідає заявленій діяльності; 2. акт вводу в експлуатацію об'єкта або акт готовності об'єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об'єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об'єктів у місці виробництва пального, необхідних для виробництва та зберігання пального; 3. документ, що підтверджує акредитацію випробувальної лабораторії з визначення показників якості пального, виданий уповноваженим органом; 4. дозвіл на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та початок експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки; 5. технологічна документація (стандарти, регламенти, технологічні інструкції), що стосується виробництва та зберігання пального; 6. технічні умови щодо виробництва пального заданої якості, які повинні відповідати вимогам технічних регламентів та національним стандартам з якості пального. Копії таких документів не подаються у разі їх наявності у відкритих державних реєстрах, якщо реквізити таких документів та назви відповідних реєстрів зазначено в заяві на видачу ліцензії на право виробництва пального. Відповідальність за достовірність даних у документах, поданих разом із заявою, несе заявник. У разі якщо зазначені документи видані (оформлені) іншій особі, ніж заявник, такий заявник додатково подає документи, що підтверджують його право на використання відповідного об'єкта. П Е Р Е Л І К документів, які подаються для отримання ліцензії на зберігання пального, оптову та роздрібну торгівлю пальним   Оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб'єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензії. Роздрібна торгівля пальним може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю. Ліцензія видається за заявою суб’єкта господарювання, яка подається: -            для оптової торгівлі ‑ на адресу ДФС України (04655, м. Київ, Львівська площа, 8); -            для роздрібної торгівлі пальним та зберігання пального на адресу Головних управлінь ДФС в областях та м. Києві за місцем торгівлі та за місцем розтшування місць зберігання; (у заяві зазначається вид господарської діяльності, на провадження якого суб'єкт господарювання має намір одержати ліцензію (оптова, роздрібна торгівля пальним або зберігання пального. У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю пальним додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в органах державної фіскальної служби.), до якої додаються (завірені заявником копії): 1. документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію; Законом встановлена річна плата за ліцензії на право оптової торгівлі пальним у розмірі: -           за наявності у ліцензіата місць оптової торгівлі пальним, - 5000 гривень за кожне таке місце; -           за відсутності у ліцензіата місць оптової торгівлі пальним, - 10000 гривень. Законом встановлена річна плата за ліцензії на право зберігання пального у розмірі 780 гривень. Законом встановлена річна плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним у розмірі 2000 гривень на кожне місце роздрібної торгівлі пальним. 1. документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об'єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об'єкта в експлуатацію, цільове призначення якої відповідає заявленій діяльності; 2. акт вводу в експлуатацію об'єкта або акт готовності об'єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об'єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об'єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального; 3. дозвіл на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та початок експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки. Копії таких документів не подаються у разі їх наявності у відкритих державних реєстрах, якщо реквізити таких документів та назви відповідних реєстрів зазначено в заяві на видачу ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на зберігання пального. Відповідальність за достовірність даних у документах, поданих разом із заявою, несе заявник. У разі якщо зазначені документи видані (оформлені) іншій особі, ніж заявник, такий заявник додатково подає документи, що підтверджують його право на використання відповідного об'єкта. Суб'єкти господарювання, які здійснюють оптову торгівлю пальним, за відсутності місць оптової торгівлі пальним копії таких документів не подають. Суб'єкти господарювання отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб'єкта господарювання. Суб'єкти господарювання отримують ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним на кожне місце роздрібної торгівлі пальним. Суб'єкт господарювання має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії. Ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються: підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету; підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву; суб'єктами господарювання для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі. Тимчасово, до 1 січня 2022 року, суб'єкти господарювання можуть отримувати ліцензію на право виробництва пального, право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального на відповідне місце здійснення такої діяльності без подання акта вводу в експлуатацію об'єкта або акта готовності об'єкта до експлуатації, або сертифіката про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, або інших документів, що підтверджують прийняття об'єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо об'єктів, необхідних для здійснення відповідної діяльності, за умови подання копій документів, що підтверджують право власності на такі об'єкти нерухомого майна, виданих у встановленому законодавством порядку до 1 січня 2014 року.  Роз'яснення ДФСУ "Вісник. Офіційно про податки" від 26.04.2019 №16 Увага! В Науково-дослідному інституті вивчення проблем злочинності імені академіка В.В. Сташиса.: НАПрН України оголошується конкурсний прийом до аспірантури НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ ВИВЧЕННЯ ПРОБЛЕМ ЗЛОЧИННОСТІ ІМЕНІ АКАДЕМІКА В.В. СТАШИСА НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ ПРАВОВИХ НАУК УКРАЇНИ ОГОЛОШУЄ конкурсний прийом до аспірантури на 2019/2020 навчальний рік з відривом та без відриву від виробництва за науковою спеціальністю 081 - Право Навчання здійснюватиметься за рахунок коштів юридичних та фізичних осіб - на умовах контракту. Термін навчання в аспірантурі - чотири роки. Наукові напрями, за якими Інститут готує докторів філософії: кримінальне право, кримінологія, кримінально-виконавче право кримінальний процес, криміналістика. Вступники в аспірантуру складають конкурсні іспити зі спеціальності іноземної мови та здійснюють презентацію науково-дослідницьких пропозицій чи досягнень. Прийом документів до аспірантури відбувається з 01 липня 2019 року по 19 липня 2019 року. Вступні випробування проводяться з 19 серпня по 12 вересня 2019 року. Зарахування вступників здійснюється не пізніше 15 вересня 2019 р Зарахування вступників з числа іноземців здійснюється упродовж року. Вступники до аспірантури подають на ім’я директора Інституту так документи: 1) копію документа державного зразка про раніше здобутий ступінь магістра або освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста, на основі якого здійснюється вступ до аспірантури, і додаток до нього, засвідчені і установленому законодавством порядку; 2) особову картку за формою «Особова картка державного службовця) (затверджену наказом Національного агентства України з питань державної служби від 05.08.2016 р. № 156), засвідчену підписом керівника кадрової службі та печаткою за основним місцем роботи/навчання, з фотокарткою, на якій проставлена печатка цієї установи; 3) чотири кольорові фотокартки 3x4; 4) список опублікованих наукових праць (за наявності); 5) копію документа, що посвідчує особу та громадянство; 6) копія документа про зміну прізвища (у разі зміни вступником прізвища); 7) копію картки фізичної особи - платника податків; 8) копію військового квитка або посвідчення про приписку (для військовозобов’язаних); 9) копію сертифіката міжнародного зразка з іноземної мови (за наявності); 10) реферат у зшитому вигляді або у пластиковій папці-швидкозшивачу (або дві чи більше наукових статей, опублікованих у наукових фахових виданнях). Документи про прийом до аспірантури подаються за адресою: 61002 м. Харків, вул. Пушкінська, 49. Телефони для довідок: (057) 715-62-07 Приймальня: (057)715-62-08. ФОП, яка реалізує вироби медичного призначення, обов’язково застосовує РРО Нагадуємо, що відповідно до п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) не застосовуються, зокрема, платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичні особи – підприємці (далі – ФОП)) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень. При перевищенні у календарному році обсягу доходу понад 1 000 000 гривень застосування РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку. Вищезазначені норми не поширюються на платників єдиного податку, які, зокрема, здійснюють реалізацію лікарських засобів та виробів медичного призначення. Отже, ФОП – платники єдиного податку при реалізації виробів медичного призначення та лікарських засобів, призначених для діагностики, лікування, профілактики організму людини за готівкові кошти, обов’язково застосовують РРО, незалежно від обсягу доходу. Умови, за яких суб’єкти літакобудування звільняються від сплати земельного податку Інформуємо, що суб’єкти літакобудування, включені до переліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 червня 2010 року № 405 «Про затвердження переліку суб’єктів літакобудування, щодо яких запроваджуються тимчасові заходи державної підтримки» із змінами, які здійснюють розробку та/або виготовлення з кінцевим складанням літальних апаратів та двигунів до них, та які відповідають критеріям, встановленим ст. 2 Закону України від 12 липня 2001 року № 2660-III «Про розвиток літакобудівної промисловості» із змінами та доповненнями (далі –Закон № 2660), звільняються від сплати земельного податку згідно з п. 7 підрозділу 6 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України. Статтею 2 Закону № 2660 встановлено, що цей Закон застосовується до юридичних осіб – резидентів України, які здійснюють діяльність у галузі літакобудівної промисловості та згідно із законом мають відповідні ліцензії, а також відповідні сертифікати на право розробки або виробництва, або ремонту, або переобладнання, або модифікації, або технічного обслуговування авіаційної техніки та авіаційних двигунів та відповідають хоча б двом з таких критеріїв: ● здійснюють розробку авіаційної техніки та авіаційних двигунів, виробництво авіаційної техніки та авіаційних двигунів, ремонт авіаційної техніки та авіаційних двигунів; ● виконують державне або оборонне замовлення на розробку авіаційної техніки та авіаційних двигунів, виробництво авіаційної техніки та авіаційних двигунів, ремонт авіаційної техніки та авіаційних двигунів; ● забезпечують виконання Україною міжнародних зобов’язань реалізації міжнародних контрактів з розробки авіаційної техніки та авіаційних двигунів, постачання авіаційної техніки та авіаційних двигунів, виробництва авіаційної техніки та авіаційних двигунів, ремонту авіаційної техніки та авіаційних двигунів. Особливості оподаткування доходу нерезидента – фізичної особи, отриманого від продажу акцій через рахунок умовного зберігання (ескроу) Повідомляємо, що порядок обов’язкового продажу акцій акціонерами на вимогу особи (осіб, що діють спільно), яка є власником домінуючого контрольного пакета акцій, визначено ст. 652 Закону України від 17 вересня 2008 року № 514-VІ «Про акціонерні товариства» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 514). Згідно з частиною 15 ст. 652 Закону № 514 придбання акцій заявником вимоги та продаж цих акцій акціонерами не потребує обов’язкової участі торговця цінними паперами та отримання ліцензії на здійснення валютних операцій або інших дозволів та погоджень державних органів, у тому числі Національного банку України. Для акціонерів результатом операцій з обов’язкового продажу акцій на вимогу власника домінуючого контрольного пакета акцій є виникнення доходу, який включається до розрахунку об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, податком на доходи фізичних осіб та військовим збором відповідно до чинних норм та положень, встановлених Податковим кодексом України (далі –ПКУ). Розглянемо, як оподатковується дохід нерезидента – фізичної особи, отриманий від продажу акцій через рахунок умовного зберігання (ескроу) на вимогу заявника – власника домінуючого контрольного пакета акцій, який є: - нерезидентом – юридичною особою; - нерезидентом – фізичною особою. Так, нерезидент – фізична особа, яка отримує доходи з джерелом їх походження з України, є платником податку на доходи фізичних осіб та військового збору відповідно до п.п. 162.1.2 п. 162.1 ст. 162 розділу ІV «Податок на доходи фізичних осіб» та п.п. 1.1 п. 161підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ. У разі якщо доходи з джерелом їх походження з України виплачуються нерезиденту – фізичній особі іншим нерезидентом, вони мають зараховуватися на рахунок, відкритий таким нерезидентом – фізичною особою у банку – резиденті України. Режим використання такого рахунку встановлюється Національним банком України. При цьому такий банк – резидент вважається податковим агентом під час проведення будь-яких видаткових операцій з такого рахунку (п.п. 170.10.2 п. 170.10 ст. 170 ПКУ). Порядок оподаткування доходів з джерелом їх походження в Україні, що виплачуються фізичній особі – нерезиденту іншим нерезидентом, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1226. Таким чином, якщо нерезидент (юридична або фізична особа), який є власником домінуючого пакета акцій, здійснює через ескроу-рахунки виплату доходу фізичним особам – нерезидентам за придбані у таких осіб акції, то банк – резидент, в якому відкритий рахунок такої фізичної особи – нерезидента, має виконати всі функції податкового агента, визначені ПКУ, під час здійснення першої видаткової операції з такого рахунку. Зокрема, банк – резидент має утримати податок на доходи фізичних осіб за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відсотків), та військовий збір за ставкою, встановленою підпунктом 1.3 пункту 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ (1,5 відсотка). Також банк – резидент виконує функції податкового агента у частині відображення доходу від операцій з інвестиційними активами у податковому розрахунку за формою № 1ДФ. Вищезазначене питання розглянуто в Узагальнюючій податковій консультації щодо оподаткування операцій обов’язкового продажу акцій акціонерами на вимогу особи, яка є власником домінуючого контрольного пакета, затвердженій наказом Міністерства фінансів України 26.04.2019 № 181. Податок на додану вартість: коригування податкових зобов’язань Нагадуємо, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної (далі – РК), складеному в порядку, встановленому для податкових накладних (далі – ПН), та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН). Норми визначені п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника ПДВ – постачальника, то постачальник має право зменшити суму податкових зобов’язань лише після реєстрації в ЄРПН РК до відповідної ПН (п.п. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 ПКУ). Згідно з п. 192.2 ст. 192 ПКУ зменшення суми податкових зобов’язань платника ПДВ – постачальника у разі зміни суми компенсації вартості товарів/послуг, наданих особам, що не були платниками ПДВ на дату такого постачання, дозволяється лише при поверненні раніше поставлених товарів у власність постачальника з наданням отримувачу повної грошової компенсації їх вартості, у тому числі при перегляді цін, пов’язаних з гарантійною заміною товарів або низькоякісних товарів відповідно до закону або договору. При цьому ПКУ не передбачено виключень щодо зменшення таких податкових зобов’язань у разі часткового зменшення вартості поставлених неплатнику ПДВ товарів/послуг (незалежно від причин такого зменшення). Оновлено порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування Інформуємо, що Кабінет Міністрів України постановою від 24 квітня 2019 року № 391 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 117» (далі – Постанова № 391) вніс зміни до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Порядок). Порядком, зокрема, визначено ознаки, у разі відповідності яким реєстрація податкових накладних не зупиняється. Зміни внесені до Порядку з метою упередження безпідставного уникнення зупинки реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, штучного формування податкового кредиту. Постановою № 391 скориговано відповідні ознаки. Постанова № 391 набрала чинності 11.05.2019 (опубліковано в офіційнму виданні «Урядовий кур’єр» 11.05.2019 № 87). Затверджено порядок інформаційної взаємодії органів ДФС та Держказначейства щодо повернення помилково або надміру сплачених сум Повідомляємо наступне. З 26.04.2019 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 11.02.2019 № 60 «Про затвердження Порядку інформаційної взаємодії Державної фіскальної служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 08 квітня 2019 року за № 370/33341 (далі – Порядок). Новація Порядку полягає у запровадженні єдиної автоматизованої системи створення, підписання, погодження електронних документів, їх передавання, одержання, оброблення з використанням електронного цифрового підпису та інформаційно-телекомунікаційних технологій і систем з одночасною повною відмовою від паперового документообігу. Звертаємо увагу, що порядок електронної взаємодії застосовується щодо повернення платежів, належних: ● державному бюджету, з першого числа четвертого місяця, що настає за місяцем офіційного опублікування цього наказу, тобто з 01.08.2019; ● місцевим бюджетам, та платежів, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, з першого числа сьомого місяця, що настає за місяцем офіційного опублікування цього наказу, тобто з 01.11.2019. Інформацію розміщено на офіційнму веб-порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/378085.html УВАГА! З 2 травня - нові рахунки для сплати ЄСВ! Інформуємо, що з 2 травня п.р. починають діяти нові рахунки  за балансовим рахунком  3719 «Рахунок для зарахування кошті які  підлягають  розподілу за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування». Звертаємо увагу платників ЄСВ, що з метою  упередження помилкової сплати ЄСВ на неналежні рахунки , сплата коштів єдиного внеску повинна  відбуватися виключно на рахунки, які відкриті територіальним органам  ДФС відповідно до адміністративно – територіальних  одиниць, на яких зареєстровані  платники податків.                                    Ознайомитись з реквізитами нових рахунків  можна  на  сайті «Територіальні  органи ДФС у Харківській області в  розділі «Бюджетні рахунки». Також  нові рахунки розміщені в Центрах обслуговування платників при  податкових інспекціях. Увага! З 1 липня 2019 року почнуть діяти зміни щодо акцизного податку Звертаємо увагу, що згідно з підрозділом 5 розділу XX ПКУ суб’єкти господарювання, які з 01.07.2019 р. відповідатимуть визначенню «платник акцизного податку», зобов’язані: - з 1 травня 2019 року до 1 червня 2019 року зареєструвати в системі електронного адміністрування реалізації пального усі акцизні склади, розпорядниками яких такі платники податку будуть станом на 1 липня 2019 року; - до 1 липня 2019 року зареєструватися платниками податку та зареєструвати в системі електронного адміністрування реалізації пального усі акцизні склади, розпорядниками яких такі платники податку будуть станом на 1 липня 2019 року; - протягом 20 календарних днів, починаючи з 1 липня 2019 року, подати до контролюючого органу акт проведення інвентаризації обсягів залишків спирту етилового станом на початок дня 1 липня 2019 року із зазначенням адрес об’єктів, на яких зберігаються відповідні обсяги залишків спирту етилового, перелік резервуарів, в яких зберігаються обсяги залишків спирту етилового, їх технічних параметрів (фізична місткість, що відповідає технічним паспортам), правовстановлюючих документів на відповідні об’єкти та документів, що засвідчують правові підстави експлуатації таких об'єктів. Які документи мають знаходитися на місці здійснення торгівельної діяльності у ФОПа на загальній системі оподаткування Відповідно до п. 177.10 Податкового кодексу України фізичні особи – підприємці зобов’язані вести Книгу обліку доходів та витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. При цьому, фізичні особи – підприємці застосовують реєстратори розрахункових операцій відповідно до Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського та послуг». Статтею 7 Закону України від 02 березня 2015 року № 222-VIII «Про ліцензування видів господарської діяльності» визначено види діяльності, що підлягають ліцензуванню. Враховуючи вищевикладене, фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування при здійсненні торгівельної діяльності зобов’язані здійснювати розрахункові операції виключно із застосуванням реєстратора розрахункових операцій. При цьому, фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування повинні забезпечити наявність на торговому місці наступних документів: - книги обліку доходів та витрат; - книги обліку розрахункових операцій; - виписки або витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань; - ліцензії; - свідоцтва платника ПДВ (у разі, якщо суб’єкт господарювання зареєстрований платником ПДВ); - трудових угод з найманими працівниками (у разі використання найманої праці). Найманий працівник не має можливості самостійно провести сплату ЄСВ Доводимо, що частиною першою ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) визначено: платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) є роботодавці, зокрема підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичної особи на умовах трудового договору (контракту). Відповідно до частини дев’ятої ст. 9 Закону № 2464 обчислення і сплата ЄСВ за працівників, які працюють на підприємствах, в установах та організаціях, здійснюються роботодавцями за рахунок сум, на які ЄСВ нарахований. ЄСВ сплачується шляхом перерахування роботодавцем безготівкових коштів з його банківського рахунку (частина сьома ст. 9 Закону № 2464). Отже, найманий працівник не має можливості самостійно провести сплату ЄСВ.   Ізюмське управління ГУ ДФС у Харківській області
 

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить

Фотогалереи изюмчан


Сушка зерна и древесины на отходах
БЕСПЛАТНЫЕ ОБОИ ДЛЯ РАБОЧЕГО СТОЛА

Дизайн РА «Изюминка»