Главная
Ізюмське управління ГУ ДФС У Харківській області повідомляє Версия для печати Отправить на e-mail
08.05.2019

До уваги платників податків!

Державна фіскальна служба України повідомляє, що в період з 27.04.2019 по 29.04.2019 тимчасово буде призупинено роботу інформаційно-телекомунікаційних систем ДФС у зв’язку з проведенням регламентних та технологічних робіт.

30.04.2019 є операційним днем відповідно до вимог п.3 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня  2010 року № 1246 (зі змінами) «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних», протягом якого здійснюватиметься прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація їх в ЄРПН. До уваги осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та членів фермерських господарств. Щодо звіту по ЄСВ. Нагадуємо особам, які провадять незалежну професійну діяльність, та членам фермерських господарств, що  Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (Форма №Д5 (річна)) заповнюється згідно з вимогами Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Мінфіну від 14.04.2015 р. №435 (з урахуванням змін, внесених наказом  від 15.05.2018 №511), далі - Порядок. Звітним періодом є календарний рік. Термін подання Звіту згідно з нормами Порядку -  до 01 травня року, що настає за звітним періодом.  Оскільки граничний термін подання Звіту  припадає  на 30 квітня, який у 2019 році  є неробочим днем, а 1 травня – святковий день, то останнім днем   подання Звіту у 2019 році буде 02 травня 2019 року. Слід пам’ятати, що Звіт із помилками не вважається поданим та інформація про доходи з нього не потрапить до реєстру застрахованих осіб та не буде зарахована до страхового стажу. Більш детальніше щодо сплати ЄСВ  та подання річної звітності за 2018 рік особами, які провадять незалежну професійну діяльність та членами фермерських господарств, у листі ДФС України  від 12.04.2019 № 12340/7/99-99-13-02-01-17. УВАГА! З 2 травня - нові рахунки для сплати ЄСВ! Інформуємо, що з 2 травня п.р. починають діяти нові рахунки  за балансовим рахунком  3719 «Рахунок для зарахування кошті які  підлягають  розподілу за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування». Звертаємо увагу платників ЄСВ, що з метою  упередження помилкової сплати ЄСВ на неналежні рахунки , сплата коштів єдиного внеску повинна  відбуватися виключно на рахунки, які відкриті територіальним органам  ДФС відповідно до адміністративно – територіальних  одиниць, на яких зареєстровані  платники податків.                                    Ознайомитись з реквізитами нових рахунків  можна  на  сайті «Територіальні  органи ДФС у Харківській області в  розділі «Бюджетні рахунки». Також  нові рахунки розміщені в Центрах обслуговування платників при  податкових інспекціях. Увага! З 1 липня 2019 року почнуть діяти зміни щодо акцизного податку Звертаємо увагу, що згідно з підрозділом 5 розділу XX ПКУ суб’єкти господарювання, які з 01.07.2019 р. відповідатимуть визначенню «платник акцизного податку», зобов’язані: - з 1 травня 2019 року до 1 червня 2019 року зареєструвати в системі електронного адміністрування реалізації пального усі акцизні склади, розпорядниками яких такі платники податку будуть станом на 1 липня 2019 року; - до 1 липня 2019 року зареєструватися платниками податку та зареєструвати в системі електронного адміністрування реалізації пального усі акцизні склади, розпорядниками яких такі платники податку будуть станом на 1 липня 2019 року; - протягом 20 календарних днів, починаючи з 1 липня 2019 року, подати до контролюючого органу акт проведення інвентаризації обсягів залишків спирту етилового станом на початок дня 1 липня 2019 року із зазначенням адрес об’єктів, на яких зберігаються відповідні обсяги залишків спирту етилового, перелік резервуарів, в яких зберігаються обсяги залишків спирту етилового, їх технічних параметрів (фізична місткість, що відповідає технічним паспортам), правовстановлюючих документів на відповідні об’єкти та документів, що засвідчують правові підстави експлуатації таких об'єктів. Перевір чи маєш податковий борг Згідно статті 35 Податкового кодексу України щомісячно на офіційному сайті ДФС України  оприлюднюється інформація  щодо суб’єктів господарювання, які мають  податковий борг, із зазначенням суми  боргу. Ознайомитися з інформацією можна на офіційному веб-сайті ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/pereliki-/ До відома громадян – власників земельних ділянок у м.Харкові Інформуємо, що відповідно до ст.271 Податкового кодексу України базою оподаткування земельним податком є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації та площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено. Ставки та пільги щодо сплати земельного податку встановлюються відповідними рішеннями сільських, селищних, міських рад. Контролюючі органи для визначення громадянам - власникам земельних ділянок розміру земельного податку використовують дані державного земельного кадастру, а також рішення місцевих рад. З 01.01.2019 року набрало чинності рішення 23 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 28.11.2018 №1284/18 «Про внесення змін до рішення 11 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 22.02.2017 №542/17 «Про місцеві податки і збори в м. Харкові»» (далі – рішення №1284), яким  затверджені ставки плати за землю та пільги з земельного податку. Відповідно до пункту 1.1 додатку 2 до рішення №1284 по м. Харків ставки земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюються з 01.01.2019 року у розмірі 1,5 відсотка від їх нормативної грошової оцінки. Ставка земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено (відсутня довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки) становить 3 відсотки від добутку базової вартості одного квадратного метра земель міста Харкова, помноженої на коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки, (під житлову забудову, для промисловості, транспорту тощо) (Кф) та на зональний коефіцієнт, який характеризує містобудівну цінність території в межах населеного пункту (економіко-планувальної зони ) (Км 2), за квадратний метр бази оподаткування. Отже, звертаємо увагу, що  громадянам - власникам (користувачам) земельних ділянок у м. Харкові, які не надали до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянкидовідку (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки,  у 2019 році  земельний податок буде обчислений за ставкою 3 відсотки від добутку базової вартості одного квадратного метра земель міста Харкова, з урахуванням коефіцієнтів індексації (552,43 грн), коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки та  зонального коефіцієнту. Усі діючі РРО будуть включені до Реєстру Повідомляємо, що 19 квітня 2019 року набрав чинності наказ Miнicтepcтвa фiнансiв України від 13.02.2019 №  64 «Про затвердження порядків ведення реєстру екземплярiв реєстраторiв розрахункових операцiй та реєстру центрів сервiсного обслуговування реєстраторiв розрахункових операцій» (далi - Наказ № 64). Цей документ опубліковано 19.04.2019 в інформаційному бюлетні «Офіційний вісник України» № 30. Відповідно до прийнятого Наказу № 64 Державна фіскальна служба України  не пізніше двох мiсяцiв, наступних за місяцем набрання цим наказом чинності, формує реєстр екземплярiв РРО (дай - Реєстр РРО). До цього Реєстру РРО будуть включені всі екземпляри реєстраторiв розрахункових операцiй, якi зареєстрованi в органах ДФС i перебувають в експлуатації (крiм тих РРО, що зареєстровані для господарських одиниць чи суб’єктів господарювання iз мiсцезнаходженням на тимчасово окупованих територiях) або перебували в експлуатацii на дату набрання чинності цим наказом. При цьому кожному РРО буде присвоєно реєстрацiйний номер. Якщо ж касові апарати, поставка яких була здійснена до набрання чинностi Наказом № 64 та строк служби яких не сплив, не були включені до Реєстру РРО, то виробники (постачальники) повинні надати заяву про таке включення протягом трьох місяців, наступних за місяцем набрання чинності Наказом № 64. Якщо ж таку заяву до органу ДФС про реєстрацію РРО надає суб’єкт господарювання – користувач РРО , то до заяви додаються копії документів, які підтверджують факт купівлі або безоплатного отримання реєстратора у власність. А також іншого документа, що підтверджує право власності або користування, копії паспорта (формуляра) РРО та паспорта модему (у разі застосування зовнішнього модему). На пiдставi зазначених документів орган ДФС включає РРО до Реєстру РРО. При цьому первинне наповнення реєстру центрів сервісного обслуговування (дай - Реєстр ЦСО) РРО інформацією про центр сервiсного обслуговування (далі - ЦСО) РРО здiйснюється на пiдставi заяв виробникiв (постачальникiв) протягом двох місяців після набрання чинності Наказом № 64. Водночас ЦСО, який укладає договiр про технічне обслуговування та ремонт РРО, що вперше буде реєструватись в органах ДФС, на момент укладання такого договору має бути включений до Реєстру ЦСО. Звіт про суми податкових пільг щодо сплати земельного податку юрособою – «спрощенцем» не подається Повідомляємо, що платники плати за землю (крім фізичних осіб)самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі. Норми встановлено п. 286.2 ст. 286 ПКУ. Пільги щодо сплати земельного податку для юридичних осіб та земельні ділянки, які не підлягають оподаткуванню земельним податком визначені статтями 282 та 283 ПКУ. Спрощена система оподаткування, обліку та звітності є особливим механізмом справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п. 297.1 ст. 297 ПКУ, у тому числі земельного податку, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених ПКУ. Отже, юридичні особи – платники єдиного податку, які мають підстави для звільнення від сплати земельного податку відповідно до п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ, за земельні ділянки, що зареєстровані у визначеному законодавством порядку у державному реєстрі, не подають до контролюючих органів податкову декларацію з плати за землю та звіт про суми податкових пільг щодо сплати земельного податку. Особливості включення до податкового кредиту сум ПДВ при реорганізації юридичної особи Нагадуємо, що сума від’ємного значення ПДВ, яка підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду платника ПДВ, що реорганізується шляхом: ◄ приєднання, злиття, перетворення, – підлягає перенесенню до складу податкового кредиту правонаступника у наступному періоді після підписання передавального акта відповідно до законодавства; ◄ поділу, виділення, – підлягає перенесенню до складу податкового кредиту правонаступника пропорційно до отриманої частки майна згідно з розподільчим балансом у наступному періоді після підписання розподільчого балансу відповідно до законодавства. Таке перенесення здійснюється у разі, якщо сума від’ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду платника ПДВ, що реорганізується, підтверджена документальною перевіркою контролюючого органу. Норми визначені п. 198.7 ст. 198 Податкового кодексу України. До уваги платників акцизного податку – постачальників електричної енергії! Звертаємо увагу платників акцизного податку на наступне. З 01 липня 2019 року набирають чинності статті 54, 55, 66 – 71 та 73 Закону України від 13 квітня 2017 року № 2019-VIII «Про ринок електричної енергії» (далі – Закон № 2019), що впливає на визначення кола платників акцизного податку з електричної енергії. Починаючи з 01 липня поточного року, купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами здійснюють виробники, електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, трейдери, гарантований покупець та споживачі (ст. 66 Закону № 2019). Відповідно до норм ст. 212 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що платниками акцизного податку з електричної енергії є: ► особа, яка виробляє підакцизні товари (продукцію) на митній території України, у тому числі з давальницької сировини; ► особа – суб’єкт господарювання, яка ввозить підакцизні товари (продукцію) на митну територію України; ► оптовий постачальник електричної енергії; ► виробники електричної енергії, які мають ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії і продають її поза оптовим ринком електричної енергії. Не є платниками акцизного податку особи, які здійснюють діяльність з виробництва електричної енергії за умови її продажу на оптовому ринку електричної енергії та/або з постачання електричної енергії, крім платників, зазначених у п.п. 212.1.12 п. 212.1 ст. 212 ПКУ. Нормами ст. 213 ПКУ визначено, що об’єктом оподаткування акцизним податком є: ◄операції з реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції); ◄ оптового постачання електричної енергії. Базою оподаткування акцизним податком відповідно до норм п.п. 214.1.3  п. 214.1 ст. 214 ПКУ є вартість реалізованої електричної енергії без податку на додану вартість, виходячи з якої обчислюється сума податкового зобов’язання із врахуванням ставки у розмірі 3,2 відсотків (п.п. 215.3.9 п. 215.3 ст. 215 ПКУ), а також дати виникнення податкових зобов’язань щодо постачання електричної енергії – дата підписання акту прийому-передачі електроенергії (п. 216.10 ст. 216 ПКУ). Не підлягають оподаткуванню операції з реалізації електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії (п.п. 213.2.8 п. 213.2 ст. 213 ПКУ). Призначення засобу кваліфікованого електронного підпису чи печатки «ІІТ Користувач ЦСК-1» Інформуємо, що акредитований центр сертифікації ключів інформаційно - довідкового департаменту ДФС (далі – АЦСК ІДД ДФС) повідомив, що призначення засобу кваліфікованого електронного підпису чи печатки «ІІТ Користувача ЦСК-1» призначений для застосування на комп’ютерній техніці клієнтів АЦСК ІДД ДФС та виконує наступні функції: • накладення кваліфікованого електронного підпису чи печатки на будь-яку інформацію в електронному вигляді (текстові, відео-, аудіо- файли, файли баз даних тощо), а також для криптографічного захисту інформації, шляхом її направленого шифрування; • генерацію ключів заявників АЦСК ІДД ДФС, резервне копіювання особистого ключа з одного носія ключової інформації на інший, знищення особистого ключа; • перевірку сертифіката користувача; • формування та передачу до АЦСК ІДД ДФС запиту на блокування/скасування сертифіката користувача; • доступ до сертифікатів серверів АЦСК ІДД ДФС, сертифікатів інших користувачів та списку відкликаних сертифікатів з метою перегляду, пошук сертифікатів користувачів у файловому сховищі, визначення статусу сертифікатів користувачів, перевірку цілісності сертифікатів. Інформація розміщена на офіційному веб-порталі ДФС України на сторінці АЦСК ІДД ДФС за посиланням:https://acskidd.gov.ua/korustyvach_csk Про обов’язок подання декларації деякими категоріями платників акцизного податку Повідомляємо, що не підлягають оподаткуванню операції з реалізації електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії (п.п. 213.2.8 п. 213.2 ст. 213 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)). Господарська діяльність з виробництва, передачі, розподілу електричної енергії, постачання електричної енергії споживачу, трейдерська діяльність, здійснення функцій оператора ринку та гарантованого покупця провадиться на ринку електричної енергії за умови отримання відповідної ліцензії. Норми встановлені ст. 8 від Закону України від 13 квітня 2017 року № 2019-VIII «Про ринок електричної енергії». Платники, визначені п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 ПКУ, а також платники, які мають діючі (у тому числі призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов’язані за кожний встановлений ПКУ звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді (п. 49.2¹. ст. 49 ПКУ). Отже, платники, які здійснюють операції з реалізації електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії і мають відповідні ліцензії на здійснення таких, операцій зобов’язані за кожний встановлений ПКУ звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді. Юрособа придбала авто для потреб господарської діяльності: подається повідомлення за формою № 20-ОПП Інформуємо, що платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку у порядку, встановленому розділом VIIІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами (далі – Порядок № 1588). Норми визначені п. 8.1 розділу VIIІ Порядку № 1588. Об’єктами оподаткування і об’єктами, пов’язаними з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (далі – об’єкти оподаткування), є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів (п. 8.2 розділу VIIІ Порядку № 1588). Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків (п. 8.4 розділу VIIІ Порядку № 1588). Отже, у разі придбання (оренди) юридичною особою транспортного засобу для своїх господарських потреб або потреб відокремленого підрозділу (філії) повідомлення за формою № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після придбання (оформлення договору оренди) за основним місцем обліку такої юридичної особи. У разі придбання (оренди) юридичною особою транспортного засобу для потреб відокремленого підрозділу (філії) у графі «Місцезнаходження об’єкта оподаткування» повідомлення за формою № 20-ОПП зазначається адреса відокремленого підрозділу (філії) за місцезнаходженням транспортного засобу. Крім того, якщо юридична особа у повідомленні за форсмою № 20-ОПП вже зазначила транспортні засоби, які знаходяться у її власності (оренді), то при наступному придбанні (оренді) або відчуженні транспортних засобів у повідомленні за ф. № 20-ОПП зазначаються тільки ті об’єкти, по яких сталися зміни. Виправлення помилок у таблиці даних платника ПДВ чинним законодавством не передбачено Нагадуємо, що платник ПДВ має право подати до ДФС таблицю даних платника ПДВ (далі – Таблиця) за встановленою формою згідно з додатком 3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 (далі – Порядок). Норми встановлені п. 29 Порядку. Таблиця із поясненнями розглядається комісіями регіонального рівня протягом п’яти робочих днів після дня її отримання (п. 32 Порядку). Пунком 33 Порядку визначено, що комісії регіонального рівня приймають рішення про врахування або неврахування Таблиці, яке протягом операційного дня стає доступним платнику ПДВ в електронному кабінеті. У рішенні про неврахування Таблиці в обов’язковому порядку зазначається причина такого неврахування (п. 34 Порядку). Чинним законодавством не передбачено виправлення помилок у Таблиці даних платника ПДВ. Однак платник ПДВ, після прийняття рішення комісіями регіонального рівня про неврахування Таблиці, має право надіслати нову Таблицю з правильними даними. Платникам, які провадять незалежну професійну діяльність, про нарахування та сплату єдиного внеску Звертаємо увагу платників, які провадять незалежну професійну діяльність, на наступне. Відповідно до п. 5 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме: наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності (далі – особи, які провадять незалежну професійну діяльність) визначено платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок). Обов’язки платників єдиного внеску регламентовано частиною другою ст. 6 Закону № 2464, згідно з приписами якої платник єдиного внеску зобов’язаний: ► своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; ► подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, що визначені законодавством. Звертаємо увагу на порядок нарахування та сплати єдиного внеску особами, які провадять незалежну професійну діяльність, і які є одночасно фізичними особами – підприємцями. Базу нарахування єдиного внеску для фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, визначено п. 3 частини першої ст. 7 Закону № 2464, для фізичних осіб – підприємців, які перебувають на загальній системі оподаткування, та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, – п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464. При цьому терміни сплати єдиного внеску за 2018 рік фізичними особами – підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, є різними. Отже, у розумінні Закону № 2464 фізичні особи – підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, також розглядаються як окремі платники єдиного внеску. Враховуючи зазначене, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, не звільняються від сплати єдиного внеску за себе, якщо вони одночасно були у 2018 році фізичними особами – підприємцями. Більш детальніше про сплату єдиного внеску за 2018 рік та подання річної звітності з єдиного внеску особами, які провадять незалежну професійну діяльність, а також членами фермерських господарств – у листі ДФС України від 12.04.2019 № 12340/7/99-99-13-02-01-17, який розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням:  http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/ediniy-vnesok-na-zagalnoobovyazkove-/listi/73353.html Зміна протягом року фізособи – власника об’єкта нерухомості: порядок обчислення податку на нерухоме майно Нагадуємо, що відповідно до п.п. 266.8.1 п. 266.8 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому він набув право власності. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику – фізичній особі після отримання інформації про перехід права власності (п.п. 266.8.2 п. 266.8 ст. 266 ПКУ). Операція з передачі резидентом – платником ПДВ майнових прав інтелектуальної власності нерезиденту не є об’єктом оподаткування ПДВ Інформуємо, що об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Норми визначені п.п. «б» п. 185.1 ст. 185 ПКУ. Місцем постачання послуг з надання майнових прав інтелектуальної власності, створення за замовленням та використання об’єктів права інтелектуальної власності, у тому числі за ліцензійними договорами, а також надання (передача) права на скорочення викидів парникових газів (вуглецевих одиниць) вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання або – у разі відсутності такого місця – місце постійного чи переважного його проживання (п.п. «а» п. 186.3 ст. 186 ПКУ). Оскільки при постачанні резидентом послуг з надання майнових прав інтелектуальної власності нерезиденту місцем поставки таких послуг є країна нерезидента, то така операціє не є об’єктом оподаткування ПДВ. Терміни сплати туристичного збору податковими агентами Звертаємо увагу, що базовий податковий (звітний) період для сплати туристичного збору дорівнює календарному кварталу. Норми визначені п.п. 268.7.3 п. 268.7 ст. 268 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Відповідно до п.п. 268.7.1 п. 268.7 ст. 268 ПКУ податкові агенти сплачують туристичний збір за своїм місцезнаходженням щоквартально, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк та відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, або авансовими внесками до 30 числа (включно) кожного місяця (у лютому – до 28 (29) включно) на підставі рішення відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад. Податкові агенти, які сплачують збір авансовими внесками, відображають у податковій декларації за звітний (податковий) квартал суми нарахованих щомісячних авансових внесків. При цьому остаточна сума збору, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал (з урахуванням фактично внесених авансових платежів), сплачується такими податковими агентами у строки, визначені для квартального звітного (податкового) періоду. Податковий агент, який має підрозділ без статусу юридичної особи, що надає послуги з тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі) не за місцем реєстрації такого податкового агента, зобов’язаний зареєструвати такий підрозділ як податкового агента туристичного збору у контролюючому органі за місцезнаходженням підрозділу (п.п. 268.7.2 п. 268.7 ст. 268 ПКУ). Неприбутковим організаціям про сплату податку на доходи нерезидента Повідомляємо, що резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), за ставкою в розмірі 15 % (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 – 141.4.6 та 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 ПКУ) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Норми визначені п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ. Якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені ПКУ, застосовуються правила міжнародного договору (п. 3.2 ст. 3 ПКУ). Порядок застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України регулюється ст. 103 ПКУ. Відповідальність за повноту утримання та своєчасність перерахування до бюджету податку, зазначеного, зокрема в п. 141.4 ст. 141 ПКУ, покладається на платників податку, які здійснюють відповідні виплати (п. 137.3 ст. 137 ПКУ). Таким чином, при виплаті доходу нерезиденту неприбутковою організацією на таку неприбуткову організацію покладено зобов’язання з утримання податку з доходів нерезидента, який перераховується до бюджету. Відповідно до п. 46.2 ст. 46 ПКУ неприбуткові підприємства, установи та організації подають Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України  від 17.06.2016 № 553 із змінами (далі – Звіт). Разом зі Звітом неприбуткові організації, які утримують та вносять до бюджету податок на доходи нерезидентів, мають надати Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 із змінами та доповненнями. Слід звернути увагу, що така організація у декларації окрім рядка 23 ПН, де зазначається сума сплаченого податку при виплаті доходів нерезидентам у звітному періоді, визначеного на підставі Розрахунку (звіту) податкових зобов’язань нерезидентів, якими отримано доходи із джерелом їх походження з України, інші показники не заповнює. Які документи мають знаходитися на місці здійснення торгівельної діяльності у ФОПа на загальній системі оподаткування Відповідно до п. 177.10 Податкового кодексу України фізичні особи – підприємці зобов’язані вести Книгу обліку доходів та витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. При цьому, фізичні особи – підприємці застосовують реєстратори розрахункових операцій відповідно до Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського та послуг». Статтею 7 Закону України від 02 березня 2015 року № 222-VIII «Про ліцензування видів господарської діяльності» визначено види діяльності, що підлягають ліцензуванню. Враховуючи вищевикладене, фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування при здійсненні торгівельної діяльності зобов’язані здійснювати розрахункові операції виключно із застосуванням реєстратора розрахункових операцій. При цьому, фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування повинні забезпечити наявність на торговому місці наступних документів: - книги обліку доходів та витрат; - книги обліку розрахункових операцій; - виписки або витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань; - ліцензії; - свідоцтва платника ПДВ (у разі, якщо суб’єкт господарювання зареєстрований платником ПДВ); - трудових угод з найманими працівниками (у разі використання найманої праці). Єдиний рахунок для зарахування митних платежів запрацював на постійній основі Звертаємо увагу на наступне. Міністерство фінансів України на офіційному веб-сайті за посиланням https://www.minfin.gov.ua/news/view/iedynyi-rakhunok-dlia-zarakhuvannia-mytnykh-platezhiv-zapratsiuvav-na-postiinii-osnovi?category=novini-ta-media&subcategory=vsi-novini повідомило, що новий порядок перерахування до бюджету митних платежів дає змогу значно зменшити час митного оформлення товарів, адже кошти обліковуватимуться в одній картці – особовому рахунку суб’єкта ЗЕД. Раніше у кожної митниці був власний рахунок для зарахування митних платежів, тому підприємець, який здійснював митне оформлення у різних митницях, змушений був перераховувати митні платежі на кілька окремих рахунків. Єдиний рахунок спрощує цю процедуру, адже підприємства зможуть перераховувати кошти авансових платежів на один рахунок ДФС, подавати митні декларації будь-якій митниці та сплачувати митні платежі з єдиного авансового рахунку. У ДФС створили окремий підрозділ із забезпечення функціонування єдиного рахунку, розробили сучасне програмне забезпечення для здійснення прямих комунікацій між ДФС та Казначейством як у процесі обліку надходження коштів від підприємств, так і в процесі переведення коштів до держбюджету. Крім того, створили новий модуль автоматизованої системи митного оформлення «Інспектор» з адміністрування митних платежів на центральному рівні. Цей модуль побудовано на нових сучасних технологіях ІТ, що забезпечує переведення процедури адміністрування митних платежів на принципово новий, інноваційний рівень. Рішення про запровадження єдиного рахунку для зарахування митних платежів було прийняте у 2017 році і затверджене наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2017 № 898 «Про затвердження Порядку перерахування до державного бюджету митних та інших платежів, які вносяться до/або під час митного оформлення». ПДВ, зазначений у митній декларації, не був включений до податкового кредиту: виправлення помилки Нагадуємо, що до податкового кредиту відносяться суми ПДВ, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв’язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Норми визначені п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Пунктом 198.6 ст. 198 ПКУ передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми ПДВ, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені митними деклараціями. Згідно із п. 201.12 ст. 201 ПКУ у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку. Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПКУ датою віднесення сум ПДВ до податкового кредиту для операцій із ввезення на митну територію України товарів є дата сплати ПДВ за податковими зобов’язаннями згідно з п. 187.8 ст. 187 ПКУ. У разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку (п. 50.1 ст. 50 ПКУ). Якщо платником ПДВ при імпорті товарів сплачені суми ПДВ, зазначені у митній декларації, помилково не були включені до складу податкового кредиту, то платник ПДВ має можливість суми сплаченого ПДВ включити до податкового кредиту шляхом подання уточнюючого розрахунку (з урахуванням строків давності). Терміни подання податкової декларації з туристичного збору Доводимо, що базовий податковий (звітний) період з туристичного збору дорівнює календарному кварталу (п.п. 268.7.3 п. 268.7 ст. 268 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)). Форма податкової декларації з туристичного збору затверджена наказом Міністерства фінансів України від 09.07.2015 № 636 «Про затвердження форм податкових декларацій збору за місця для паркування транспортних засобів та туристичного збору», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.07.2015 за № 912/27357. Підпунктом 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ визначено, що податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу. Найманий працівник не має можливості самостійно провести сплату ЄСВ Доводимо, що частиною першою ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) визначено: платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) є роботодавці, зокрема підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичної особи на умовах трудового договору (контракту). Відповідно до частини дев’ятої ст. 9 Закону № 2464 обчислення і сплата ЄСВ за працівників, які працюють на підприємствах, в установах та організаціях, здійснюються роботодавцями за рахунок сум, на які ЄСВ нарахований. ЄСВ сплачується шляхом перерахування роботодавцем безготівкових коштів з його банківського рахунку (частина сьома ст. 9 Закону № 2464). Отже, найманий працівник не має можливості самостійно провести сплату ЄСВ. До уваги платників податків! Відповідно до підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України суб’єкти господарювання, які з 1 липня 2019 року відповідатимуть визначенню «платник акцизного податку», зобов’язані: з 1 травня 2019 року до 1 червня 2019 року зареєструвати в системі електронного адміністрування реалізації пального усі акцизні склади, розпорядниками яких такі платники податку будуть станом на 1 липня 2019 року; до 1 липня 2019 року зареєструватися платниками податку та зареєструвати в системі електронного адміністрування реалізації пального усі акцизні склади, розпорядниками яких такі платники податку будуть станом на 1 липня 2019 року; протягом 20 календарних днів, починаючи з 1 липня 2019 року, подати до контролюючого органу акт проведення інвентаризації обсягів залишків спирту етилового станом на початок дня 1 липня 2019 року із зазначенням адрес об’єктів, на яких зберігаються відповідні обсяги залишків спирту етилового, перелік резервуарів, в яких зберігаються обсяги залишків спирту етилового, їх технічних параметрів (фізична місткість, що відповідає технічним паспортам), правовстановлюючих документів на відповідні об’єкти та документів, що засвідчують правові підстави експлуатації таких об'єктів. Надіслати запит щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами можна через «Електронний кабінет» ДФС України повідомила, що згідно з п. 42¹. 2 ст. 42¹ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) «Електронний кабінет» забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та нормативно-правовими актами, що прийняті на підставі та на виконання ПКУ, законами з питань митної справи, в тому числі, шляхом, зокрема, проведення звірки розрахунків платників податків з державним та місцевими бюджетами, а також одержання документа, що підтверджує стан розрахунків, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з електронного кабінету із накладенням електронного підпису посадової особи контролюючого органу та печатки контролюючого органу. Меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини «Електронного кабінету» дозволяє платнику створити та надіслати до відповідного органу ДФС запит щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами за даними органів ДФС (далі – Запит) за формою «F/J1300203». Верхня панель навігації у вікні «Заяви, запити для отримання інформації» дозволяє встановити відповідний період та обмежити перелік документів за типом «J(F)13 Запити та довідки». Зі списку документів обирається Запит (F/J1300203) натисканням лівої клавіші миші. У наступному вікні в полях «Регіон» та «Район»обирається відповідний територіальний орган ДФС (за замовчуванням встановлено орган ДФС за місцем основної реєстрації), та натискається кнопка «Створити». Поля форми Запиту заповнюються системою автоматично, а саме: ● найменування; прізвище, ім’я, по батькові платника податків; ● податковий номер платника податку або серія та номер паспорта; ● дата відправлення Запиту до органів ДФС. Автоматичне заповнення таких полів можна відмінити, знявши позначку «Авто розрахунок». Зберегти створений Запит можна натиснувши кнопку «Зберегти». Збережений документ можна підписати та відправити до органу ДФС, натиснувши кнопки «Підписати» та «Відправити». Розрахунок та строки сплати єдиного внеску Законодавством про єдиний внесок визначено єдині умови щодо сплати єдиного внеску у розмірі не меншому за розмір мінімального страхового внеску, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску як для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, так і для членів фермерських господарств. Відповідно до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»: мінімальний страховий внесок - це сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця; максимальна величина бази нарахування єдиного внеску - максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює п’ятнадцяти розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом, на яку нараховується єдиний внесок. Єдиний внесок для всіх платників єдиного внеску (крім пільгових категорій) встановлено у розмірі 22 відсотки до визначеної бази нарахування єдиного внеску. Законом України від 23 листопада 2018 року № 2629-VІII «Про Державний бюджет України на 2019 рік» (далі - Закон № 2629) було визначено, що мінімальна заробітна плата з 01 січня 2018 року становить 4173,00 гривні. Враховуючи розмір єдиного внеску (22%) та норми Закону № 2629, максимальна величина бази нарахування єдиного внеску у 2019 році становила 62595,00 грн (4173,00 х 15). Оскільки єдиний внесок сплачується лише з максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, яка встановлена законодавством, то максимальна сума єдиного внеску, яку можуть сплатити вказані платники єдиного внеску на місяць, у 2019 році становила 13770,90 грн (62595,00 х 22%). Мінімальна сума єдиного внеску на місяць для фізичних осіб - підприємців, у тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування, у 2019 році становить 918,06 грн (4173,00 х 22%). Особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерських господарств сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок. Сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску, то щоквартальні нарахування єдиного внеску, обов’язкові для сплати особами, якщо вони перебували на обліку в органах доходів і зборів як платники єдиного внеску за календарний рік. Річна сума єдиного внеску за 2019 рік не може становити менше ніж 11016,72 грн (2754,18 х 4) для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та членів фермерських господарств, якщо вони перебували на обліку в органах доходів і зборів як платники єдиного внеску весь календарний рік. При сплаті єдиного внеску та відповідно при відображенні нарахованих сум єдиного внеску у звітності необхідно враховувати кількість місяців, протягом яких зазначені платники перебували на обліку в органах доходів і зборів як платники єдиного внеску. Визначення строків адміністративного оскарження та сплати грошових зобов’язань Нагадуємо, що з  01 січня 2019 року до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» (далі – Закон № 2628) внесені зміни, зокрема до порядку оскарження рішень контролюючих органів. Так, Законом № 2628 збільшено з десяти календарних до десяти робочих днів передбачений п. 56.3 ст. 56 ПКУ термін, протягом якого може бути подана скарга для оскарження в адміністративному порядку прийнятих контролюючими органами податкових повідомлень-рішень. Звертаємо увагу на те, що п. 57.3 ст. 57 ПКУ передбачені граничні терміни сплати нарахованих контролюючим органом сум грошових зобов’язань. Так, у разі визначення грошового зобов’язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 – 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 ПКУ, платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму грошового зобов’язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов’язання платник податків зобов’язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження. З метою запобігання нарахуванню штрафних санкцій та пені за порушення строків сплати визначеного у податковому повідомленні-рішенні грошового зобов’язання, платникам податків варто дотримуватись передбаченого  п. 57.3 ст. 57 ПКУ граничного строку сплати. У разі незгоди з таким рішенням контролюючого органу, розпочати протягом такого строку процедуру його оскарження. У випадку подання скарги на податкове повідомлення-рішення після спливу 10 календарних днів у платника податків виникає обов’язок сплатити нараховану суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених у ПКУ, а у разі несплати – такий платник притягується до відповідальності, передбаченої ст. 126 ПКУ. У яких випадках ФОП – платники єдиного податку застосовують РРО Звертаємо увагу на наступне. ДФС України повідомила, що фізичні особи – підприємці (далі – ФОП) – платники єдиного податку другої – четвертої груп, які здійснюють розрахункові операції в готівковій чи в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) з роздрукуванням відповідних розрахункових документів у разі: ◄ перевищення в календарному році незалежно від обраного виду діяльності обсягу доходу понад 1 000 000 гривень (застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку); ◄ здійснення реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення незалежно від групи єдиного податку та обсягу річного доходу; ◄ здійснення роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності, пов’язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин. Нагадаємо, доходом платника єдиного податку для ФОП є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). При цьому, до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності (п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 ПКУ). Більше роз’яснень про порядок застосування реєстраторів розрахункових операцій – у сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс», перейти на який можна з головної сторінки офіційного веб-порталу ДФС (дане роз’яснення у категорії 109, підкатегорії 109.04). Інформацію розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням:http://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/375817.html   Наслідки несвоєчасної та не у повному обсязі сплати ЄСВ Звертаємося до платників податків і вкотре нагадує про необхідність своєчасної та повної сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ), у тому числі погашення існуючої заборгованості. Акцентуємо увагу роботодавців – юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП), які використовують працю найманих осіб, та зобов’язані нараховувати, обчислювати і сплачувати ЄСВ за застрахованих осіб, а також ФОП; членів фермерського господарства; осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, і зобов’язані сплачувати ЄСВ за себе, на наступному: 1. Юридична особа, ФОП або фізична особа не може сплатити грошове зобов’язання з ЄСВ за інших осіб. 2. Розстрочення та відстрочення заборгованості зі сплати ЄСВ не передбачено. Заборгованість не підлягає списанню за терміном давності. 3. Законодавством передбачено відповідальність за несвоєчасну сплату ЄСВ – штрафні санкції та пеня. 4. Якщо платник ЄСВ має на кінець календарного місяця заборгованість, яка перевищує 10 гривень, йому надсилається вимога про сплату боргу (недоїмки), яка є виконавчим документом. Якщо платник не провів оплату протягом 10 календарних днів із дня одержання вимоги про сплату боргу (недоїмки) з ЄСВ, а також не повідомив ДФС про її оскарження, вимога передається державній виконавчій службі.  Заходами примусового виконання рішень про стягнення заборгованості є: звернення стягнення на майно боржника (у тому числі на грошові кошти); звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), інші доходи, пенсію, стипендію боржника. Звернення стягнення на майно (у тому числі на грошові кошти останнього) є одним з найпоширеніших засобів примусового виконання рішення, без якого не провадиться практично жодне з виконавчих проваджень, що не закінчилися на стадії добровільного виконання. Процедура звернення стягнення на майно боржника складається з трьох невід’ємних послідовних частин: арешт (опис) майна, його вилучення та примусова реалізація. Поширеним заходом виконання рішень про стягнення є звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), інші доходи, пенсію, стипендію боржника. У цих випадках державний виконавець при з’ясуванні місця роботи чи отримання пенсії боржника направляє виконавчий документ для виконання до бухгалтерії підприємств. Розмір утримання за даною категорією виконавчих документів згідно із Законом України «Про виконавче провадження» не може перевищувати 20 % щомісячної платні, крім випадків, якщо боржник надасть заяву про утримання з нього більшого відсотку. При цьому слід зазначити, якщо боржником виконавчий документ про стягнення заборгованості не виконано у строк для самостійного виконання, державним виконавцем стягується виконавчий збір у розмірі 10 % від суми стягнення та за примусове виконання рішення з боржника стягуються витрати виконавчого провадження, які були понесені при проведенні виконавчих дій. Важливо: щоб дізнатися про наявність/відсутність заборгованості з ЄСВ потрібно особисто звернутися до органів ДФС з відповідною письмовою заявою, або безпосередньо переглянути інформацію щодо заборгованості в «Електронному кабінеті», обравши в меню «Стан розрахунків з бюджетом». Запрошуємо прийняти участь у Всеукраїнському конкурсі «Податківець майбутнього» Університет державної фіскальної служби України ініціює проведення IІI Всеукраїнського Інтелектуального конкурсу «Податківець майбутнього»як одного із незалежних складових Всеукраїнського конкурсу «Податківець майбутнього». До участі запрошуються учні 9-11 класів усіх регіонів України. І тур. Регіональний, що проходитиме у двох форматах (на вибір). Дистанційний, з використанням платформи Moodle (19 квітня -11 травня 2019 року). Стаціонарний (11 травня 2019 року) на базі відокремлених структурних підрозділів Університету (у м. Вінниці, Житомирі, Кам'янець-Подільському, Львові). ІІ тур. Фінал (17 травня 2019 року) на базі Університету державної фіскальної служби України. Конкурс проводиться з метою пошуку, підтримки талановитих учнів, роз’яснення ролі та значення Державної фіскальної служби України, популяризації податкової та митної грамотності серед учнів, аналізу та запровадження сучасних інноваційних освітніх технологій навчання в Україні. Основними завданнями є сприяння у вихованні та формуванні свідомого ставлення до сплати податків у молоді шкільного віку; налагодження партнерських відносин між податківцями та майбутніми платниками податків; реалізація дітьми інтелектуальних  здібностей і підтримка талановитих та обдарованих дітей; організація змістовного дозвілля. Учасники беруть участь у Конкурсі на добровільних засадах. Джерелами фінансування конкурсу є кошти, не заборонені законодавством України. Для участі необхідно здійснити заповнення он-лайн – заявиhttp://www.nusta.edu.ua, головна сторінка. Увага! Оголошується набір абітурієнтів у 2019 році на факультет податкової міліції Ізюмське управління ГУ ДФС у Харківській області повідомляє, що Університет державної фіскальної служи України оголошує набір абітурієнтів у 2019 році на факультет податкової міліції. На навчання приймаються громадяни України віком від 17 до 25 років, які мають повну загальну середню освіту, відповідають вимогам нормативно- правових актів України, що визначають проходження служби в податковій міліції Державної фіскальної служби України, та рекомендовані Головним управлінням ДФС у Харківській області. Бажаючим вступити на навчання необхідно звертатися у відділ проходження служби у податковій міліції управління по роботі з персоналом Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська 46, станція метро ім. Бекетова, тел : 702-86-95. Оформлення особових справ проводиться - з січня по червень 2019 року. Вступні іспити складаються в Університеті Державної фіскальної служби України, який знаходиться за адресою: 08201, Київська область, Ірпінь, в. Карла Маркса, З З предметів: фізична підготовка – екзамен українська мова - тести (зно) історія України - тести (зно) матема тика або іноземна мова /па вибір кандидата/ - тести (ЗНО) Запрошуємо до співпраці. Університет митної справи та фінансів презентує магістерські програми Університет митної справи та фінансів інформує про можливість отримання якісної фахової освіти за  магістерськими програмами 12 спеціальностей. Запрошуємо усіх бажаючих 11 травня 2019 року о 10.00 на презентацію магістерських програм УМСФ за адресою: м. Дніпро вул. В.Вернадського, 2/4 Довідки за телефоном: (056)745-55-96, (0562) 47-17-91 E-mail: Этот адрес e-mail защищен от спам-ботов. Чтобы увидеть его, у Вас должен быть включен Java-Script Контроль за дотриманням працедавцями трудового законодавства – один з пріоритетних напрямків роботи фіскальної служби Інформуємо, що одним з пріоритетних напрямків роботи фіскальної служби є контроль за дотриманням працедавцями трудового законодавства, а саме: за своєчасною та у повному обсязі виплатою заробітної плати. Нелегальні трудові відносини, виплата заробітної плати у «конвертах» призводять до ненадходження до місцевого бюджету податків, які б направлялись на покращення добробуту області, її соціально-економічний розвиток, та до виникнення соціальних проблем, які негативно впливають на якість життя громадян. Отримуючи зарплату у «конвертах», працівники позбавляють себе соціальних гарантій. І головне – через несплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) наймані працівники втрачають соціальну захищеність, страховий стаж та можливість одержання заробленої пенсії по старості, по інвалідності та в інших випадках, передбачених законодавством. Нагадуємо, що перед початком роботи найманого працівника роботодавець зобов’язаний до органів ДФС подати повідомлення про прийняття такого працівника на роботу за укладеним трудовим договором. Порядок повідомлення ДФС та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 (далі Постанова – № 413). Повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів ДФС за місцем обліку їх як платника ЄСВ за формою згідно з додатком до Постанови № 413. У додатку до Постанови № 413 у графах № 8 і № 9 форми повідомлення про прийняття працівника на роботу наводиться інформація про дату видання наказу й дату виходу на роботу та зазначається дата формування повідомлення. Слід зауважити, що норми ст. 24 «Укладення трудового договору» Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року із змінами та доповненнями та Постанови № 413 поширюються на всі випадки, коли працівник виконує роботу на умовах трудового договору. Увага! Звертаємо увагу роботодавців, що працівник без офіційного оформлення на роботу позбавляється: ► гарантованого державою розміру заробітної плати; ► виплати своєчасно та не нижче мінімальної заробітної плати, офіційної відпустки, відпустки по догляду за дитиною тощо; ► виплат у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю; ► допомоги у разі настання нещасного випадку під час виробничого процесу; ► соціального страхування. Крім того, неоформлений офіційно працівник втрачає трудовий та страховий стаж при розрахунку розміру пенсії. Адже тільки легально оформлений працівник, який, відповідно, матиме достатньо страхового стажу, отримає право на гідну пенсію. Водночас до роботодавця застосовуються штрафи за порушення трудового законодавства відповідно до ст. 265 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VIII із змінами та доповненнями, які у 2019 році становлять, зокрема: ● 30 мінімальних заробітних плат, встановленої законом на момент виявлення порушення за кожного працівника, за наступні порушення: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору; оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час; виплату заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування; ● 10 мінімальних зарплат, встановленої законом на момент виявлення порушення за кожного працівника, за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці (наприклад, за неоплату роботи в нічний час, роботу в вихідний або святковий день, понадурочну роботу). Фізособа придбала землю посеред року: коли чекати податкове повідомлення - рішення Повідомляємо, що відповідно до п. 286.1 ст.281 ПКУ підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому КМУ. Нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ. У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника –  фізичної особи до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності. Контролюючий орган надсилає (вручає) податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності. Податок сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (п. 287.5 ПКУ). Таким чином, при отриманні від центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин, та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, інформації про набуття фізичною особою права власності на земельну ділянку контролюючий орган здійснює нарахування сум земельного податку починаючи з місяця, в якому у нового власника виникло право власності, та надсилає податкове повідомлення-рішення такій фізичній особі. Податок підлягає сплаті протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення. Особливості оформлення громадянами товарів, що переміщуються через митний кордон України у міжнародних експрес-відправленнях Митний контроль і митне оформлення товарів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України в міжнародних експрес-відправленнях (далі – МЕВ), здійснюються в центральних (регіональних) сортувальних станціях або за місцем розташування (проживання) одержувача (відправника) відповідно до частини чотирнадцятої статті 233 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495 – VI зі змінами (далі – МКУ). Оформлення особистих речей громадян, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України у МЕВ здійснюється відповідно до порядку та на умовах, встановлених для переміщення (пересилання) товарів (частина друга статті 369 МКУ). Декларування та оподаткування товарів громадян, що надходять на митну територію України  у міжнародних експрес-відправленнях на адресу одного одержувача в одній депеші від одного відправника Сумарна фактурна вартість товарів Мито ПДВ Декларування до 150 євро   Не нараховується Не нараховується В усній формі на підставі товаросупровідних документів більше 150 євро, але не більше 10000 євро (Фактурна вартість товару – 150 євро) х 10% (Фактурна вартість товару – 150 євро + Мито) х 20% Митна декларація М - 16 Митні платежі нараховуються за митною декларацією М - 16 більше 10000 євро (Фактурна вартість товару) х ставку,  визначену митним тарифом України (Фактурна вартість + Мито) х 20% Митна декларація, передбачена законодавством України для підприємств Декларування та оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України у міжнародних експрес-відправленнях, здійснюється експрес-перевізником чи декларантом або уповноваженою ним особою. При цьому міжнародні експрес-відправлення документарного характеру декларуються в усній формі на підставі товаросупровідних документів. Інші товари, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України у міжнародних експрес-відправленнях, підлягають письмовому декларуванню (стаття 236 МКУ). Перелік окремих товарів заборонених до пересилання через митний кордон України у МЕВ визначений  частиною першою статті 235 МКУ.  Пересилання таких товарів у МЕВ, тягне за собою конфіскацію цих товарів (стаття 473 МКУ). Затверджено нові порядки ведення реєстру екземплярів РРО та реєстру ЦСО Інформуємо, що 19.04.2019 набув чинності наказ Міністерства фінансів від 13.02.2019 № 64    (далі – Наказ № 64), яким затверджено порядки ведення реєстру екземплярів реєстраторів розрахункових операцій та реєстру центрів сервісного обслуговування реєстраторів розрахункових операцій. Відтепер реєстрація реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) буде здійснюватись за спрощеною процедурою. Достатньо однієї заяви, яку можна подати в електронній формі без додатків. Спрощення реєстраційної процедури забезпечується за рахунок запровадження електронного обміну документами між усіма суб’єктами відносин у сфері застосування РРО (виробник РРО, центрів сервісного обслуговування реєстраторів розрахункових операцій (далі – ЦСО), суб’єкт господарювання, ДФС). Для цього ДФС розробила нові електронні форми документів та створила сервіси в «Електронному кабінеті», що дозволяють виробникам (постачальникам) подавати заяви, а ЦСО – повідомляти про укладені договори. Реєстрація РРО здійснюватиметься у такій послідовності: ► виробник РРО включає ЦСО до реєстру ЦСО РРО;  ► виробник РРО включає екземпляр РРО до реєстру екземплярів РРО; ► ЦСО надсилає електронне повідомлення про укладений договір з власником РРО до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО; ► суб’єкт господарювання – власник РРО подає заяву про реєстрацію РРО; ► ДФС направляє до ЦСО довідку про резервування фіскального номера (дійсна три дні); ► ЦСО вводить РРО в експлуатацію та направляє до контролюючого органу, де проводиться реєстрація РРО, акт введення в експлуатацію та довідку про опломбування РРО; ► ДФС видає реєстраційне посвідчення. Усі процедури здійснюються в електронній формі. За бажанням суб’єкти господарювання можуть подати заяву про реєстрацію РРО у паперовій формі та отримати реєстраційне посвідчення у паперовій формі. Заяви про включення до реєстрів екземпляру РРО/ЦСО та повідомлення ЦСО можуть підписуватись уповноваженими особами виробників (постачальників) або ЦСО, яким делеговано право підпису електронних документів та направлені повідомлення про надання інформації щодо електронного цифрового підпису в електронному вигляді за формою, встановленою Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами. Наказом № 64 визначений період (два місяці) та особливості первинного формування і наповнення реєстру екземплярів РРО. Так, ДФС протягом двох місяців, наступних за місяцем набрання чинності цим наказом, формує реєстр, включає до нього екземпляри РРО, які зареєстровані в органах ДФС і перебувають в експлуатації. Виробники (постачальники) протягом трьох місяців подають заяви про включення до реєстру всіх екземплярів РРО, поставка яких була здійснена до набрання чинності Наказом № 64. Протягом трьох місяців для первинної реєстрації РРО, які не включені виробниками до реєстру екземплярів РРО, власники повинні будуть додавати до заяви паспорти (формуляри) таких РРО та паспорти модема (у разі застосування зовнішнього модема), а також копії документів, які підтверджують факт купівлі або безоплатного отримання РРО у власність, іншого документа, що підтверджує право власності або користування РРО. Первинне наповнення реєстру ЦСО інформацією здійснюватиметься на підставі заяв виробників (постачальників) протягом двох місяців після набрання чинності Наказом № 64. Водночас ЦСО, який укладає договір про технічне обслуговування та ремонт РРО, що вперше буде реєструватись в органах ДФС, на момент укладання такого договору має бути включений до реєстру ЦСО. Інформація розиміщена на офіційному веб-сайті Міністерства фінансів України за посиланням:  https://www.minfin.gov.ua/news/view/minfin-zatverdyv-novyi-poriadok-vedennia-reiestru-ekzempliariv-rro-ta-reiestru-tsso?category=novini-ta-media&fbclid=IwAR0khIk7CeKIctv7caj0zdYhlrJ7wgTDs-b7tuUJIlpzts1EE5kRRzH5P-8  Наказ № 64 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 19.04.2019 № 30. Реалізація пального з 01 липня 2019 року Повідомляємо, що відповідно до абз.2  п.п. 14.1.212 п.14.1 ст. 14 ПКУ, зі змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 23.11.2018 року № 2628 - VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів», з 01.07.2019 визначено, зокрема, що реалізація пального для цілей розд. VI ПКУ – це будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності на таке пальне чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного: - до акцизного складу; - до акцизного складу пересувного; -  для власного споживання чи промислової переробки; -  будь-яким іншим особам.        Не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України: - у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками; - при використанні пального, з якого сплачено акцизний податок, виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки суб’єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизного складу. Ізюмське управління ГУ ДФС у Харківській області
 

Комментарии  

 
0 #2 ewipeja 04.09.2019 14:49
http://mewkid.net/order-amoxicillin/ - Buy Amoxicillin Amoxicillin Without Prescription ing.gbad.izyum.info.zdb.dq http://mewkid.net/order-amoxicillin/
Цитировать
 
 
0 #1 wisjuxoyeyujo 04.09.2019 14:18
http://mewkid.net/order-amoxicillin/ - Amoxicillin 500mg Amoxicillin pqk.uess.izyum.info.ewo.xv http://mewkid.net/order-amoxicillin/
Цитировать
 

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить


Фотогалереи изюмчан

Кто он-лайн

Сейчас на сайте:
Гостей - 3

 
Служба недвижимости Вилима.

 
 
 
 
 

Сушка зерна и древесины на отходах
БЕСПЛАТНЫЕ ОБОИ ДЛЯ РАБОЧЕГО СТОЛА

Дизайн РА «Изюминка»