Главная
Ізюмське управління ГУ ДФС У Харківській області повідомляє Версия для печати Отправить на e-mail
18.04.2019
Отримали нецільову благодійну допомогу в 2018 році: що з оподаткуванням?
Нагадуємо, що відповідно до пп.170.7.3 ПКУ до оподатковуваного доходу платника податку не включається сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами – юридичними або фізичними особами протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн. (у 2018році – 2470 грн.) Такий розмір передбачений і для виплат чи відшкодувань, що здій­снюють за рішенням профспілки, прийнятим в установленому порядку, на користь члена такої профспілки (пп.165.1.47 ПКУ).
Сума перевищення нецільової допомоги над вказаним розміром включається податковим агентом до загального місячного (річного)оподатковуваного доходу платника податку, як інші доходи і підлягає оподаткуванню на загальних підставах податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18% та військовим збором за ставкою 1,5%.
При цьому, у разі отримання нецільової благодійної допомоги від благодійника – фізичної чи юридичної особи платник податку зобов'язаний подати річну податкову декларацію із зазначенням її суми, якщо загальна сума отриманої нецільової благодійної допомоги протягом звітного податкового року перевищує її граничний розмір у 2018 році – 2470 гривень.

Особливості оформлення громадянами товарів, що переміщуються через митний кордон України у міжнародних експрес-відправленнях
Митний контроль і митне оформлення товарів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України в міжнародних експрес-відправленнях (далі – МЕВ), здійснюються в центральних (регіональних) сортувальних станціях або за місцем розташування (проживання) одержувача (відправника) відповідно до частини чотирнадцятої статті 233 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495 – VI зі змінами (далі – МКУ).
Оформлення особистих речей громадян, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України у МЕВ здійснюється відповідно до порядку та на умовах, встановлених для переміщення (пересилання) товарів (частина друга статті 369 МКУ).
Декларування та оподаткування товарів громадян, що надходять на митну територію України  у міжнародних експрес-відправленнях на адресу одного одержувача в одній депеші від одного відправника
Сумарна
фактурна
вартість товарів
Мито
ПДВ
Декларування
до 150 євро
 
Не нараховується
Не нараховується
В усній формі на підставі товаросупровідних документів
більше 150 євро,
але не більше
10000 євро
(Фактурна вартість
товару – 150 євро) х 10%
(Фактурна вартість товару –
150 євро + Мито) х 20%
Митна декларація М - 16

Митні платежі нараховуються за митною
декларацією М - 16

більше
10000 євро
(Фактурна вартість
товару) х ставку,
 визначену митним тарифом України
(Фактурна вартість + Мито) х 20%
Митна декларація, передбачена
законодавством України
для підприємств
Декларування та оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України у міжнародних експрес-відправленнях, здійснюється експрес-перевізником чи декларантом або уповноваженою ним особою. При цьому міжнародні експрес-відправлення документарного характеру декларуються в усній формі на підставі товаросупровідних документів. Інші товари, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України у міжнародних експрес-відправленнях, підлягають письмовому декларуванню (стаття 236 МКУ).
Перелік окремих товарів заборонених до пересилання через митний кордон України у МЕВ визначений  частиною першою статті 235 МКУ.  Пересилання таких товарів у МЕВ, тягне за собою конфіскацію цих товарів (стаття 473 МКУ).
З 2 травня вступають у дію нові рахунки для сплати ЄСВ
З 2 травня 2019 року вступають у дію нові небюджетні рахунки 3719, відкриті на ім’я територіальних органів Державної фіскальної служби України, для сплати коштів єдиного внеску та фінансових санкцій у зв’язку з проведенням реорганізації територіальних органів ДФС.
Вам простили борг в 2018 році – задекларуйте доходи!
Повідомляємо, що відповідно до  підпункту 164.2.17 ст. 164 Податкового кодексу (далі ПКУ)  до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий  платником податку  як додаткове благо.
Таким доходом, зокрема є  основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощена (анульована) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року ( в 2018 році – 930 грн.75 коп.).
За нормами ПКУ громадяни, яким у 2018 році  банк простив (анулював) борг по кредиту у сумі понад 930,75  грн.,  зобов’язані подати податкову   декларацію про майновий стан і доходи до податкової інспекції за місцем реєстрації та самостійно сплатити податок на  доходи фізичних осіб за ставкою 18 відс. і військовий збір за ставкою 1,5 відсотки.
Термін подання декларації - до 2 травня 2019р. включно. Сплатити податкові зобов’язання слід до 1 серпня 2019р.
Одночасно, повідомляємо, що за кредитом, отриманим на придбання житла (іпотечний кредит), платник податку має право на розстрочення податкового  зобов’язання терміном протягом 3-х років. Для  цього разом з декларацією  слід подати  заяву  в довільній формі, що містить  фактичні дані про суму прощеного  (анульованого) боргу (кредиту), підтверджену відповідними документами кредитора, та коротке пояснення обставин, що  призвели до необхідності здійснення розстрочення.
Нагадуємо, що консультації, роз’яснення з питань декларування доходів, в тому числі у вигляді суми прощеного (анульованого) боргу (кредиту),  можна отримати в Центрах обслуговування платників податків органів ДФС у Харківській області. 
Громадяни, які розміщують кошти на депозитних рахунках, декларацію про доходи не подають
Нагадуємо, що податковим агентом платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) під час нарахування на його користь доходів у вигляді процентів є особа, яка здійснює таке нарахування.
Податковим агентом у строки, визначені Податковим кодексом України (далі – ПКУ) для місячного податкового періоду, до бюджету сплачується (перераховується) загальна сума ПДФО, нарахованого за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ, а саме – 18 %, із загальної суми процентів, нарахованих за податковий (звітний) місяць на суми банківських вкладних (депозитних) або поточних рахунків, ощадних (депозитних) сертифікатів, вкладів (депозитів) членів кредитної спілки у кредитній спілці.
Доходи, зазначені у п.п. 170.4.1 п. 170.4. ст. 170 ПКУ, остаточно оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування.
Норми визначені до п.п. 170.4.1 п. 170.4. ст. 170 ПКУ.
Оподаткування процентів та дисконтних доходів, нарахованих на користь фізичних осіб з будь-яких інших доходів, ніж ті, що зазначені у п.п. 170.4.1 п. 170.4 ст. 170 ПКУ, здійснюється у загальному порядку, встановленому ПКУ для доходів, що остаточно оподатковуються під час їх нарахування, за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (п.п. 170.4.3 п. 170.4. ст. 170 ПКУ).
Отже, громадяни, які розміщують кошти на депозитних рахунках не зобов’язані до 01 травня подавати щорічні декларації про майновий стан і доходи.
   До уваги користувачів РРО!
Звертаємо увагу, що ДФС України наказом від 26.03.2019 № 247 затвердила новий Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій (далі – Реєстр РРО).
Новий Реєстр РРО містить перелік РРО, дозволених до первинної реєстрації, а також первинна реєстрація яких заборонена, у кількості   179 моделей (раніше було 171).
Окремо наводиться Перелік РРО, виключених з Реєстру РРО у 2016 – 2018 роках, експлуатація яких не дозволяється. Загалом таких РРО 7.
Водночас втратив чинність наказ ДФС України від 04.01.2019 № 8.
Новий Реєстр РРО розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням:  http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/reestri/320822.html

Затверджено Порядок нарахування та сплати єдиного внеску за непрацюючого іншого з подружжя працівника дипломатичної служби, який перебуває за кордоном за місцем довготермінового відрядження такого працівника
Доводимо до відома, що Кабінет Міністрів України постановою від 06 березня 2019 року № 164  (далі – Постанова № 164) затвердив Порядок нарахування та сплати єдиного внеску за непрацюючого іншого з подружжя працівника дипломатичної служби, який перебуває за кордоном за місцем довготермінового відрядження такого працівника (далі – Порядок).
Порядок затверджено відповідно до п. 5 частини першої ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями.
Слід зазначити, що частиною другою статті 37 Закону України «Про дипломатичну службу» від 07 червня 2018 року № 2449-VIII (набрав чинності 19 грудня 2018 року) гарантовано, що час перебування за кордоном іншого з подружжя, який не працював під час перебування за кордоном за місцем довготермінового відрядження працівника дипломатичної служби, зараховується до страхового стажу.
Порядок дозволить забезпечити реалізацію передбачених законодавством України гарантій, зокрема, у частині зарахування до страхового стажу часу перебування за кордоном непрацюючому іншому з подружжя працівника дипломатичної служби, який перебуває за місцем довготермінового відрядження такого працівника.
Постанову № 164 опубліковано у офіційному виданні «Урядовий кур’єр» 19.03.2019 № 53 і вона набула чинності 19.03.2019.
Важливо для платників податків!
Повідомляємо, що ДФС України проінформувала, що відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України «Про перенесення робочих днів у 2019 році» від 10.01.2019 № 7-р у квітні поточного року вівторок 30 квітня перенесено на суботу 11 травня, тобто останній день сплати нарахованих податкових зобов’язань з податків і зборів припадає на вихідний день 30 квітня 2019 року.
Нормами Податкового кодексу України (далі – ПКУ) не передбачено перенесення термінів слати податків і зборів (п. 57.1 ст. 57 ПКУ), тому сплату нарахованих поточних податкових зобов’язань необхідно здійснити не пізніше  26 квітня 2019 року
Інформація розміщена на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням:  http://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/374105.html

Допомога по тимчасовій непрацездатності та у зв’язку з вагітністю і пологами: нарахування ЄСВ
Доводимо, що відповідно до абзаців сьомого та десятого п. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) є роботодавці (страхувальники) – підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами, допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства, зокрема особам, які отримують допомогу по тимчасовій непрацездатності, перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами і отримують допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами.
ЄСВ для платників, зазначених у ст. 4 Закону № 2464, встановлюється у розмірі 22 % до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування ЄСВ.
Згідно з абзацом другим п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464 базою нарахування ЄСВ:
► для підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, військових частин, які використовують найману працю та виплачують допомогу по тимчасовій непрацездатності є сума оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця;
► для органів, які виплачують допомогу по тимчасовій непрацездатності та допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами, є сума допомоги по тимчасовій непрацездатності (більше п’яти днів) та сума допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами.
Отже, роботодавці – підприємства, установи, організації, фізичні особи, військові частини та органи, які виплачують суму допомоги перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця; органи, які виплачують суму допомоги по тимчасовій непрацездатності більше п’яти днів та суму допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами, нараховують ЄСВ на зазначені суми у розмірі 22 %.
Сплата екологічного податку, який справляється за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти
Звертаємо увагу, що платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти.
Норми визначені п.п. 240.1.2 п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно з частинами другою – п’ятою ст. 42 Водного кодексу України від 06 червня 1995 року № 213/95-ВР із змінами і доповненнями водокористувачі можуть бути первинними і вторинними. 
Первинні водокористувачі – це ті, що мають власні водозабірні споруди і відповідне обладнання для забору води.
Вторинні водокористувачі (абоненти) – це ті, що не мають власних водозабірних споруд і отримують воду з водозабірних споруд первинних водокористувачів та скидають стічні води в їхні системи на підставі договору про водопостачання (поставку води) та/або про водовідведення без отримання дозволу на спеціальне водокористування.
Вторинні водокористувачі здійснюють скидання стічних вод у водні об’єкти на підставі дозволів на спеціальне водокористування.
Об’єктом та базою оподаткування екологічним податком, зокрема є обсяги та види забруднюючих речовин, які скидаються безпосередньо у водні об’єкти (п.п. 242.1.2 п. 242.1 ст. 242 ПКУ).
Отже, екологічний податок за здійснення скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти сплачується до бюджету первинними водокористувачами, оскільки ними, на підставі дозволів на спеціальне водокористування здійснюються скиди у водні об’єкти стічних вод з умістом забруднюючих речовин.
При цьому, вторинний водокористувач є платником екологічного податку у разі якщо ним отримано дозвіл на спеціальне водокористування, на підставі якого здійснюється скидання стічних вод у водні об’єкти.
Застосування рішення органу місцевого самоврядування щодо нової нормативної грошової оцінки земельної ділянки
Повідомляємо, що об’єктами оподаткування земельним податком є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.
Норми визначені ст. 270 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Базою оподаткування земельним податком є, зокрема, нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом ХІІ «Податок на майно» ПКУ (п.п. 271.1.1 п. 271.1 ст. 271 ПКУ).
Відповідно до п. 271.2 ст. 271 ПКУ рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Крім того, частиною п’ятою ст. 59 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 280) визначено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію.
Слід зазначити, що акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов’язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об’єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території (частина перша ст. 73 Закону № 280).
На вимогу контролюючого органу фізична особа зобов’язана надавати довідку про отримані доходи
Нагадуємо, що платники податків зобов’язані подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) за встановленою формою.
На вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій Декларації.
Норми визначені п.п. «в» п. 176.1 ст. 176 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Враховуючи вищевикладене, фізична особа, яка зобов’язана подавати податкову Декларацію, відповідно до вимог ПКУ, або має право скористатися податковою знижкою, повинна на вимогу контролюючого органу надати разом із такою Декларацією довідку про отримані у звітному році доходи.
При цьому, п.п. «в» п. 176.2 ст. 176 ПКУ передбачено, що особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати на вимогу платника ПДФО відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого ПДФО.
Нагадуємо, що до завершення кампанії декларування 2019 року залишилось менше місяця. Останній строк подачі Декларації для платників, які зобов’язані задекларувати доходи за 2018 рік – 02.05.2019, для громадян, які мають право скористатися податковою знижкою за 2018 рік – по 31.12.2019 включно.
До уваги рієлтерів!
Інформуємо, що ДФС України повідомила, що суб’єкти господарювання, які провадять посередницьку діяльність, пов’язану з наданням послуг з оренди нерухомості (рієлтери), зобов’язані надіслати інформацію про укладені за їх посередництвом цивільно-правові договори (угоди) про оренду нерухомості до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації в строки, передбачені для подання податкового розрахунку, за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2017 № 497, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 08.06.2017 за № 700/30568 (п.п. 170.1.6 п. 170.1 ст. 170 ПКУ).
Податковий розрахунок за базовий звітний (податковий) період подається протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).
Інформація розміщена на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням:  http://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/374372.html
Зменшити податкові зобов’язання на підставі РК, в якому допущено помилку у даті складання, не можливо
Повідомляємо, що згідно з п. 6 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267, із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 1307) передбачено, що у першій частині порядкового номера податкової накладної (далі – ПН) зазначається цифровий номер, який відповідає послідовному номеру складеної платником ПДВ ПН протягом певного періоду.
При цьому порушення послідовності присвоєння номерів ПН протягом певного періоду (доби) не є порушенням порядку заповнення ПН. У разі, якщо платник ПДВ протягом однієї доби склав дві або більше ПН з однаковим номером, друга та наступні ПН з таким номером не можуть бути зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).
Відповідно до п. 21 Порядку № 1307 не допускається виправлення даних щодо дати складання ПН та її порядкового номера.
Порядок складання розрахунку коригування (далі – РК) та його реєстрації в ЄРПН аналогічний порядку, передбаченому для ПН, крім випадків, передбачених Порядком № 1307.
Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. При цьому платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ.
У випадку, якщо РК складений з помилкою у даті його складання, то такий РК не може відповідати первинним документам на підставі яких платник формує показники податкової звітності, і відповідно до такого РК не можливо ідентифікувати період здійснення операції.
Отже, враховуючи вищевикладене, постачальник (продавець) не може зменшити податкові зобов’язання на підставі РК зареєстрованого в ЄРПН, в якому допущено помилку у даті складання.
 Відповідальність ФОП за несвоєчасно сплачений авансовий внесок єдиного податку
Нагадуємо, що несплата (неперерахування) фізичною особою – підприємцем, яка є платником єдиного податку відповідно до підпунктів 1 та 2 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), авансових внесків єдиного податку в порядку та у строки, визначені ПКУ, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків ставки єдиного податку, обраної таким платником єдиного податку відповідно до ПКУ.
Норми визначені п. 122.1 ст. 122 ПКУ.
Придбали право на користування комп’ютерними програмами: визначення групи нематеріальних активів
Звертаємо увагу платників податку на прибуток підприємств, що п. 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.10.1999 № 242 (далі – П(С)БО 8) із змінами визначено поняття нематеріального активу: нематеріальний актив – немонетарний актив, який не має матеріальної форми та може бути ідентифікований.
Згідно з п. 1 ст. 1 Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» електронний підпис – електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов’язуються і використовуються ним як підпис.
Кваліфікований електронний підпис – удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.
Засіб електронного підпису чи печатки – апаратно-програмний або апаратний пристрій чи програмне забезпечення, які використовуються для створення та/або перевірки електронного підпису чи печатки.
У податковому обліку групи нематеріальних активів та строки дії права користування нематеріальними активами визначені у п.п. 138.3.4 п. 138.3 ст. 138 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Зокрема, у податковому обліку до групи 5 нематеріальних активів відносяться авторське право та суміжні з ним права (право на літературні, художні, музичні твори, комп’ютерні програми, програми для електронно-обчислювальних машин, компіляції даних (баз даних), фонограми, відеограми, передач (програми) організацій мовлення тощо), крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті.
Отже, згідно з нормами ст. 138 ПКУ витрати платника податку на придбання права користування комп’ютерними програмами відносяться до групи 5 нематеріальних активів.
Надіслати запит щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами можна через «Електронний кабінет»
ДФС України повідомила, що згідно з п. 42¹. 2 ст. 42¹ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) «Електронний кабінет» забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та нормативно-правовими актами, що прийняті на підставі та на виконання ПКУ, законами з питань митної справи, в тому числі, шляхом, зокрема, проведення звірки розрахунків платників податків з державним та місцевими бюджетами, а також одержання документа, що підтверджує стан розрахунків, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з електронного кабінету із накладенням електронного підпису посадової особи контролюючого органу та печатки контролюючого органу.
Меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини «Електронного кабінету» дозволяє платнику створити та надіслати до відповідного органу ДФС запит щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами за даними органів ДФС (далі – Запит) за формою «F/J1300203».
Верхня панель навігації у вікні «Заяви, запити для отримання інформації» дозволяє встановити відповідний період та обмежити перелік документів за типом «J(F)13 Запити та довідки». Зі списку документів обирається Запит (F/J1300203) натисканням лівої клавіші миші. У наступному вікні в полях «Регіон» та «Район»обирається відповідний територіальний орган ДФС (за замовчуванням встановлено орган ДФС за місцем основної реєстрації), та натискається кнопка «Створити».
Поля форми Запиту заповнюються системою автоматично, а саме:
● найменування; прізвище, ім’я, по батькові платника податків;
● податковий номер платника податку або серія та номер паспорта;
● дата відправлення Запиту до органів ДФС.
Автоматичне заповнення таких полів можна відмінити, знявши позначку «Авто розрахунок».
Зберегти створений Запит можна натиснувши кнопку «Зберегти». Збережений документ можна підписати та відправити до органу ДФС, натиснувши кнопки «Підписати» та «Відправити».

Доходи від операцій з борговими зобов’язаннями НБУ не включаються до доходу фізособи
Звертаємо увагу, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб не включається інвестиційний прибуток від операцій з борговими зобов’язаннями Національного банку України (НБУ) та з державними цінними паперами, емітованими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з урахуванням курсових різниць.
Норми визначені п.п. 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України.

Робота у приватній частині «Електронного кабінету» здійснюється з використанням електронного цифрового підпису (електронного кваліфікованого підпису), отриманого у будь-якому Акредитованому центрі сертифікації ключів.
Вхід до «Електронного кабінету» здійснюється за адресою:http://cabinet.sfs.gov.ua , а також через офіційний веб-портал ДФС.
Отже, платник податків має право надіслати Запит за формою«F/J1300203» через меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини «Електронного кабінету».
Відповідь на Запит платнику податків надсилається через «Електронний кабінет» не пізніше п’ятнадцяти робочих днів з дня його отримання у вигляді витягу з інформаційної системи органів ДФС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та цільовими фондами за формою «F/J1400203» (далі – Витяг). Витяг формується за період, вибраний платником податків при створені Запиту, з урахуванням строків давності, станом на дату відправлення Запиту до органів ДФС.
Самостійно перевірити дані, за якими сформовано Витяг можна за допомогою меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини «Електронного кабінету».
Інформацію розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/374398.html

ПДВ, зазначений у митній декларації, не був включений до податкового кредиту: виправлення помилки
Нагадуємо, що до податкового кредиту відносяться суми ПДВ, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв’язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;
ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Норми визначені п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Пунктом 198.6 ст. 198 ПКУ передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми ПДВ, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені митними деклараціями.
Згідно із п. 201.12 ст. 201 ПКУ у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.
Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПКУ датою віднесення сум ПДВ до податкового кредиту для операцій із ввезення на митну територію України товарів є дата сплати ПДВ за податковими зобов’язаннями згідно з п. 187.8 ст. 187 ПКУ.
У разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку (п. 50.1 ст. 50 ПКУ).
Якщо платником ПДВ при імпорті товарів сплачені суми ПДВ, зазначені у митній декларації, помилково не були включені до складу податкового кредиту, то платник ПДВ має можливість суми сплаченого ПДВ включити до податкового кредиту шляхом подання уточнюючого розрахунку (з урахуванням строків давності).
Видача готівки з каси для здавання її до банку оформлюється відповідними касовими ордерами
Звертаємо увагу, що видача готівки з каси для здавання її до банку оформлюється відповідними касовими ордерами (прибутковим або видатковим) з відображенням такої касової операції в касовій книзі.
Норми визначені п. 29 розділу III Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 із змінами та доповненнями.
Вилучення готівки з місця здійснення готівкових розрахунків із застосуванням реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) або розрахункової книжки для здавання її до банку оформлюється відповідними чеками РРО із виконанням операції «службова видача».
Документом, що свідчить про здавання виручки до банку та є підтвердженням оприбуткування готівки у касі суб’єктів господарювання, є:
1) квитанція до прибуткового документа банку на внесення готівки, підписана відповідальними особами банку та засвідчена відбитком печатки банку (за потреби);
2) квитанція/чек банкомата чи програмно-технічного комплексу самообслуговування;
3) третій примірник «Копія супровідної відомості до сумки з готівкою», засвідчений підписом та відбитком печатки інкасатора-збирача;
4) чек платіжного термінала в разі проведення інкасації коштів у режимі реального часу з використанням платіжних терміналів.
 До Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій включено новітні моделі
Інформуємо, що ДФС України на офіційному веб-порталі за посиланням:http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/374635.htmlповідомила наступне.
До Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій (далі – Держреєстр РРО) включено 8 новітніх моделей програмних/програмно-технічних комплексів, призначених для реєстрації розрахункових операцій, які беруть участь в експериментальному проекті.
Саме ці моделі застосовуватимуть у своїй діяльності користувачі –учасники експериментального проекту з впровадження інноваційних технологічних рішень для реєстрації розрахункових операцій у сфері торгівлі  (у тому числі Інтернет-торгівлі), громадського харчування, купівлі-продажу іноземної валюти, торгівлі через автомати з продажу товарів (послуг), надання послуг з приймання готівки для подальшого переказу, з перевезення пасажирів тощо.
Перелік новітніх моделей програмних та/або програмно-технічних комплексів, призначених для реєстрації розрахункових операцій, які беруть участь у експериментальному проекті затверджено наказом Міністерства фінансів України від 26.03.2019 № 121.
До цього переліку увійшли новітні моделі 7 вітчизняних компаній – учасників експериментального проекту та система «E-Receipt (e-Чек) електронний чек», розроблена Державною фіскальною службою України.
В основу системи «E-Receipt (e-Чек) електронний чек» покладено принцип обов’язкової он-лайн фіскалізації чеків на сервері ДФС. Ця система є альтернативою традиційним РРО, адже може застосовуватись для реєстрації розрахункових операцій, та є безкоштовною для користувачів.
Функціональні компоненти системи E-Receipt дозволяють суб’єкту господарювання – продавцю, застосовуючи персональні комп’ютери, планшети, смартфони, здійснювати реєстрацію розрахункових операцій та передавати звітну інформацію (чеки, z-звіти) до ДФС; покупцю – переглядати інформацію щодо чеків в Електронному кабінеті.
Вона інтегрується з іншими системами ДФС, може інтегруватися з іншими бухгалтерськими програмами користувача.
Новітні моделі, включені до Держреєстру РРО, пропонуються до експлуатації у тестовому режимі усім суб’єктам господарювання, які виявили зацікавленість щодо участі в експериментальному проекті.
Триватиме експериментальний проект до 31 грудня 2019 року. За його результатами Мінфіном прийматиметься рішення щодо новітніх моделей, які не підлягатимуть зняттю з реєстрації, та, відповідно, будуть рекомендовані до промислової експлуатації.
З Держреєстром РРО, що включає новітні моделі, затвердженим наказом ДФС України від 26.03.2019 № 247, можна ознайомитись за посиланням:  http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/reestri/320822.html

Увага! Оголошується набір абітурієнтів у 2019 році на факультет податкової міліції
Ізюмське управління ГУ ДФС у Харківській області повідомляє, що Університет державної фіскальної служи України оголошує набір абітурієнтів у 2019 році на факультет податкової міліції.
На навчання приймаються громадяни України віком від 17 до 25 років, які мають повну загальну середню освіту, відповідають вимогам нормативно- правових актів України, що визначають проходження служби в податковій міліції Державної фіскальної служби України, та рекомендовані Головним управлінням ДФС у Харківській області.
Бажаючим вступити на навчання необхідно звертатися у відділ проходження служби у податковій міліції управління по роботі з персоналом Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області за адресою:
м. Харків, вул. Пушкінська 46, станція метро ім. Бекетова, тел : 702-86-95.
Оформлення особових справ проводиться - з січня по червень 2019 року.
Вступні іспити складаються в Університеті Державної фіскальної служби України,
який знаходиться за адресою: 
08201, Київська область, Ірпінь, в. Карла Маркса, З

З предметів: фізична підготовка – екзамен
  українська мова - тести (зно) 
  історія України - тести (зно) 
  матема тика або іноземна мова /па вибір кандидата/ - тести (ЗНО)
  Запрошуємо до співпраці.
Увага платникам рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин!
Повідомляємо, що ДФС України листом від12.04.2019 № 12293/7/99-99-12-03-04-17 надала для використання у роботі роз’яснення з питання  застосування положень п.п. 252.16 Податкового кодексу України в частині розрахунку тимчасового коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства в 2019 році,  надіслане листом Державної комісії України по запасах корисних копалин при Державній службі геології та надр України від 28.02.2019 № 402/02.
Більш детальніше з зазначеним листом можна ознайомитися запосиланням.

Терміни подання податкової декларації з туристичного збору
Доводимо, що базовий податковий (звітний) період з туристичного збору дорівнює календарному кварталу (п.п. 268.7.3 п. 268.7 ст. 268 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).
Форма податкової декларації з туристичного збору затверджена наказом Міністерства фінансів України від 09.07.2015 № 636 «Про затвердження форм податкових декларацій збору за місця для паркування транспортних засобів та туристичного збору», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.07.2015 за № 912/27357.
Підпунктом 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ визначено, що податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.
Сплата гарантійних внесків: податкові зобов’язання з ПДВ нараховуються
Нагадуємо, що об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) (п. 185.1 ст. 185 ПКУ).
Підпунктами 14.1.185 та 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено:
● постачання послуг – будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності;
● постачання товарів – будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.
Нормами п. 187.1 ст. 187 ПКУ встановлено, що датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а у разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а у разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Оскільки кошти у вигляді гарантійних внесків у майбутньому зараховуються в оплату за товари (роботи, послуги), то податкові зобов’язання з ПДВ за такою операцією виникають на дату отримання таких коштів продавцем.
Наслідки несвоєчасної та не у повному обсязі сплати ЄСВ
Звертаємося до платників податків і вкотре нагадує про необхідність своєчасної та повної сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ), у тому числі погашення існуючої заборгованості.
Акцентуємо увагу роботодавців – юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП), які використовують працю найманих осіб, та зобов’язані нараховувати, обчислювати і сплачувати ЄСВ за застрахованих осіб, а також ФОП; членів фермерського господарства; осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, і зобов’язані сплачувати ЄСВ за себе, на наступному:
1. Юридична особа, ФОП або фізична особа не може сплатити грошове зобов’язання з ЄСВ за інших осіб.
2. Розстрочення та відстрочення заборгованості зі сплати ЄСВ не передбачено. Заборгованість не підлягає списанню за терміном давності.
3. Законодавством передбачено відповідальність за несвоєчасну сплату ЄСВ – штрафні санкції та пеня.
4. Якщо платник ЄСВ має на кінець календарного місяця заборгованість, яка перевищує 10 гривень, йому надсилається вимога про сплату боргу (недоїмки), яка є виконавчим документом. Якщо платник не провів оплату протягом 10 календарних днів із дня одержання вимоги про сплату боргу (недоїмки) з ЄСВ, а також не повідомив ДФС про її оскарження, вимога передається державній виконавчій службі. 
Заходами примусового виконання рішень про стягнення заборгованості є:
звернення стягнення на майно боржника (у тому числі на грошові кошти);
звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), інші доходи, пенсію, стипендію боржника.
Звернення стягнення на майно (у тому числі на грошові кошти останнього) є одним з найпоширеніших засобів примусового виконання рішення, без якого не провадиться практично жодне з виконавчих проваджень, що не закінчилися на стадії добровільного виконання.
Процедура звернення стягнення на майно боржника складається з трьох невід’ємних послідовних частин: арешт (опис) майна, його вилучення та примусова реалізація.
Поширеним заходом виконання рішень про стягнення є звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), інші доходи, пенсію, стипендію боржника. У цих випадках державний виконавець при з’ясуванні місця роботи чи отримання пенсії боржника направляє виконавчий документ для виконання до бухгалтерії підприємств. Розмір утримання за даною категорією виконавчих документів згідно із Законом України «Про виконавче провадження» не може перевищувати 20 % щомісячної платні, крім випадків, якщо боржник надасть заяву про утримання з нього більшого відсотку.
При цьому слід зазначити, якщо боржником виконавчий документ про стягнення заборгованості не виконано у строк для самостійного виконання, державним виконавцем стягується виконавчий збір у розмірі 10 % від суми стягнення та за примусове виконання рішення з боржника стягуються витрати виконавчого провадження, які були понесені при проведенні виконавчих дій.
Важливо: щоб дізнатися про наявність/відсутність заборгованості з ЄСВ потрібно особисто звернутися до органів ДФС з відповідною письмовою заявою, або безпосередньо переглянути інформацію щодо заборгованості в «Електронному кабінеті», обравши в меню «Стан розрахунків з бюджетом».

Новостворена ФОП у декларації про доходи вказує також інформацію про майновий стан
Повідомляємо про наступне.
ДФС України на офіційному веб-порталі за посиланнямhttp://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/375050.htmlнагадала, що фізичні особи – підприємці (далі – ФОП) подають до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені Податковим кодексом України (далі – ПКУ) для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб (п. 177.5 ст. 177 ПКУ).
Відповідно до п. 177.11 ст. 177 ПКУ ФОП подають річну податкову декларацію у строк, визначений п.п. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 ПКУ (протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року)), в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.
ФОП, які зареєстровані протягом року в установленому законом порядку або перейшли із спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування, подають податкову декларацію за результатами звітного кварталу, в якому розпочата така діяльність або відбувся перехід на загальну систему оподаткування. Вперше зареєстровані ФОП в податковій декларації також зазначають інформацію про майновий стан та доходи станом на дату державної реєстрації ФОП (п.п. 177.5.2 п. 177.5 ст. 177 ПКУ).
Отже, новостворена ФОП у квартальній податковій декларації, яка подається протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя), поряд з доходами від підприємницької діяльності вказує інформацію про майновий стан (рухоме та нерухоме майно).
Форма податкової декларації затверджена наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи» із змінами.
Отримуєте електронні довірчі послуги – особиста присутність отримувача обов’язкова!
Інформуємо, що відповідно до п. 2 ст. 22 Закону України від 05 жовтня 2017 року  № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» та п. 7 Порядку використання електронних довірчих послуг в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах та організаціях державної форми власності, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 19 вересня 2018 року № 749 ідентифікація заявника, який звернувся за отриманням послуги формування кваліфікованого сертифіката відкритого ключа, здійснюється за умови його особистої присутності.
Отже, при отриманні електронних довірчих послуг особиста присутність співробітників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій державної форми власності з оригіналами документів, які передбачені п. 5.1. Регламенту Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (далі – АЦСК ІДД ДФС), є обов’язковою.
Звертаємо увагу, що у засобі кваліфікованого електронного підпису чи печатки «ІІТ Користувач ЦСК-1» реалізовано можливість повторного (дистанційного) формування кваліфікованих сертифікатів відкритого ключа за електронним запитом на захищений носій особистого ключа (далі – Носій). Генерацію нового особистого ключа можливо здійснити на поточний Носій, з якого зчитано діючий особистий ключ.
Дистанційно сформувати нові сертифікати зможуть лише ті користувачі, які мають:
► чинні сертифікати (наприклад, до закінчення строку чинності сертифікатів залишилось декілька днів);
► незмінні реєстраційні дані (ПІБ, адреса реєстрації місця проживання, код ЄДРПОУ організації тощо);
► особистий ключ доступний лише користувачу та не є скомпрометованим.
Детальну інформацію щодо повторного (дистанційного) формування сертифіката за електронним запитом засобом кваліфікованого електронного підпису чи печатки «ІІТ Користувач ЦСК-1» можливо переглянути у настанові користувача (пункт 6).
Актуальна версія засобу кваліфікованого електронного підпису чи печатки «ІІТ Користувач ЦСК-1» та настанова користувача доступна для завантаження за посиланнямhttps://acskidd.gov.ua/korustyvach_csk
Інформацію розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України на сторінці  АЦСК ІДД ДФС за посиланням:https://acskidd.gov.ua/news#245

УВАГА!!!
Нагадуємо, що до закінчення кампанії декларування для громадян, які зобов’язані задекларувати доходи, отримані впродовж 2018 року, та для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, залишилось 17 календарних (10 робочих) днів!
Граничний строк подання декларації про майновий стан і доходи за  2018 рік – 02 травня 2019 року.
Запрошуємо прийняти участь у Всеукраїнському конкурсі «Податківець майбутнього»
Університет державної фіскальної служби України ініціює проведення IІI Всеукраїнського Інтелектуального конкурсу «Податківець майбутнього»як одного із незалежних складових Всеукраїнського конкурсу «Податківець майбутнього». До участі запрошуються учні 9-11 класів усіх регіонів України. 
І тур. Регіональний, що проходитиме у двох форматах (на вибір).
Дистанційний, з використанням платформи Moodle (19 квітня -11 травня 2019 року).
Стаціонарний (11 травня 2019 року) на базі відокремлених структурних підрозділів Університету (у м. Вінниці, Житомирі, Кам'янець-Подільському, Львові).
ІІ тур. Фінал (17 травня 2019 року) на базі Університету державної фіскальної служби України.
Конкурс проводиться з метою пошуку, підтримки талановитих учнів, роз’яснення ролі та значення Державної фіскальної служби України, популяризації податкової та митної грамотності серед учнів, аналізу та запровадження сучасних інноваційних освітніх технологій навчання в Україні.
Основними завданнями є сприяння у вихованні та формуванні свідомого ставлення до сплати податків у молоді шкільного віку; налагодження партнерських відносин між податківцями та майбутніми платниками податків; реалізація дітьми інтелектуальних  здібностей і підтримка талановитих та обдарованих дітей; організація змістовного дозвілля.
Учасники беруть участь у Конкурсі на добровільних засадах.
Джерелами фінансування конкурсу є кошти, не заборонені законодавством України.
Для участі необхідно здійснити заповнення он-лайн – заявиhttp://www.nusta.edu.ua, головна сторінка.

Видача готівки з каси для здавання її до банку оформлюється відповідними касовими ордерами
Звертаємо увагу, що видача готівки з каси для здавання її до банку оформлюється відповідними касовими ордерами (прибутковим або видатковим) з відображенням такої касової операції в касовій книзі.
Норми визначені п. 29 розділу III Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 із змінами та доповненнями.
Вилучення готівки з місця здійснення готівкових розрахунків із застосуванням реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) або розрахункової книжки для здавання її до банку оформлюється відповідними чеками РРО із виконанням операції «службова видача».
Документом, що свідчить про здавання виручки до банку та є підтвердженням оприбуткування готівки у касі суб’єктів господарювання, є:
1) квитанція до прибуткового документа банку на внесення готівки, підписана відповідальними особами банку та засвідчена відбитком печатки банку (за потреби);
2) квитанція/чек банкомата чи програмно-технічного комплексу самообслуговування;
3) третій примірник «Копія супровідної відомості до сумки з готівкою», засвідчений підписом та відбитком печатки інкасатора-збирача;
4) чек платіжного термінала в разі проведення інкасації коштів у режимі реального часу з використанням платіжних терміналів.

Платник отримує нові кваліфіковані електронні підписи або закінчився строк чинності електронного підпису: чи потрібна нова заява
Чи направляється платником (СЕД) нова заява про приєднання до договору про визнання електронних документів у разі зміни будь-яких облікових даних (найменування ЮО, прізвище, ім’я по-батькові ФОП, місцезнаходження ЮО, місця проживання ФО, зміни керівника ЮО, головного бухгалтера тощо), якщо при цьому платник отримує нові кваліфіковані електронні підписи в будь-якому акредитованому центрі сертифікації ключів або закінчився строк чинності електронного підпису?
У зв’язку з набранням чинності Законом України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» (далі – Закон № 2155) втратив чинність Закон України від 22 травня 2003 року № 852-IV «Про електронний цифровий підпис» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 852). До приведення законодавства у відповідність із Законом № 2155 закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить Закону № 2155. Електронний цифровий підпис (далі – ЕЦП) та посилений сертифікат відкритого ключа, що його підтверджує, видані відповідно до вимог Закону № 852 до набрання чинності Законом № 2155, використовуються користувачами електронних довірчих послуг, кваліфікованими надавачами електронних довірчих послуг, які продовжують їх обслуговувати, відповідно як кваліфікований електронний підпис та кваліфікований сертифікат електронного підпису до закінчення строку дії посиленого сертифіката відкритого ключа, але не пізніше двох років з дня набрання чинності Законом № 2155. Електронні дані з накладеним ЕЦП, який підтверджено з використанням посиленого сертифіката відкритого ключа, визнаються після набрання чинності Законом № 2155 електронними даними із створеним кваліфікованим електронним підписом, але не пізніше двох років з дня набрання чинності Законом № 2155.
Акредитовані центри сертифікації ключів, утворені відповідно до Закону № 852, які мають намір надавати кваліфіковані електронні довірчі послуги, автоматично вносяться центральним засвідчувальним органом до Довірчого списку як кваліфіковані надавачі електронних довірчих послуг протягом року з дня набрання чинності Законом № 2155 . Подання електронних документів здійснюється платниками податків відповідно до норм Податкового кодексу України та наказу Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 «Про затвердження Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами» (далі – наказ № 557), на підставі договору про визнання електронних документів (далі – Договір), що визначає взаємовідносини суб’єктів електронного документообігу та укладається з контролюючим органом.
 Пунктом 4 наказу № 557 встановлено, що Договори, що на день набрання чинності наказом № 557 є чинними, продовжують діяти до виникнення підстав, визначених п. 14 розд. III Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами (далі – Порядок). Згідно з абзацом п’ятим п. 2 розд. І Порядку Договір укладається шляхом приєднання платника до Договору в цілому шляхом надсилання заяви про приєднання до договору про визнання електронних документів (далі – Заява про приєднання до Договору). Пунктом 5 розд. ІІІ Порядку встановлено, що Заява про приєднання до Договору направляється протягом операційного дня у визначеному форматі (стандарті) засобами телекомунікаційного зв’язку до контролюючого органу за основним місцем обліку платника.
У разі зміни місцезнаходження або місця проживання платника Заяви про приєднання до Договору, внаслідок чого змінюється адміністративно-територіальна одиниця та контролюючий орган, в якому автор перебуває на обліку, та у разі здійснення автором сплати податків і зборів за місцем попередньої реєстрації до кінця поточного бюджетного року Заява про приєднання до Договору направляється до контролюючого органу за попереднім місцезнаходженням (місцем обліку) платника до кінця поточного бюджетного року. В інших випадках – до контролюючого органу за новим (основним) місцезнаходженням платника. У разі наявності діючого Договору та у разі зміни місцезнаходження або місця проживання платника, внаслідок чого змінюється адміністративно-територіальна одиниця та контролюючий орган, в якому платник перебуває на обліку, Заява про приєднання до Договору до контролюючого органу за новим місцезнаходженням не направляється. Пунктом 11 розд. ІІІ Порядку визначено, що для надання права підпису електронних документів (крім Заяви про приєднання до Договору) іншим особам, яким делеговано право підпису, платник повідомляє про таких осіб контролюючий орган (визначений відповідно до п. 5 розд. ІІІ Порядку) шляхом направлення повідомлення про надання інформації щодо електронних цифрових підписів (далі – Повідомлення) в електронному вигляді за формою згідно з додатком 2 до Порядку. Дія Договору та пов’язаних з ним Повідомлень припиняється за ініціативи підписувача Заяви про приєднання до Договору (керівника) та за наявності однієї з підстав визначених п. 14 розд. ІІІ Порядку, в тому числі і за отриманням інформації від будь-якого акредитованого центру сертифікації ключів про завершення строку чинності (або скасування) посиленого сертифіката (кваліфікованого сертифіката відкритого ключа) керівника.
Харківська митниця ДФС: порядок переміщення тіл померлих через державний кордон України
Відповідно до Митного кодексу України переміщення громадянами через митний кордон України трун з тілами (урн з прахом) чи останків померлих здійснюється на підставі письмової заяви цих громадян довільної форми та документів, визначених Законом України «Про поховання та похоронну справу» (далі – Закон).
Законом визначено, що, у разі смерті громадянина на території іноземної держави та за наявності письмового волевиявлення про поховання його тіла на території України, посвідченого належним чином, поховання здійснюється у відповідних місцях поховань на території України виконавцем волевиявлення померлого або особою, яка зобов’язалася поховати померлого, за сприяння консульської установи чи дипломатичного представництва України.
Переміщення тіл померлих через державний кордон України (у тому числі переміщення через територію України транзитом) здійснюється за умови пред’явлення контролюючому органу особою, яка переміщує (супроводжує) тіло померлого, таких документів:
свідоцтва про смерть або іншого документа, що засвідчує факт смерті, виданого компетентним органом;
довідки про те, що в тілі та труні (урні) немає вкладень, переміщення яких через державний кордон України заборонено. Таку довідку видає судово-медичний експерт у присутності посадової особи відповідного контролюючого органу – в разі вивезення труни (урни) за кордон, або відповідний компетентний орган іноземної держави з легалізацією такої довідки консульською чи дипломатичною установою України за кордоном – у разі ввезення труни (урни) на територію України.
Тіло померлого повинне вміщуватися в металеву герметичну труну (урну), яка опечатується відповідними посадовими особами (судово-медичним експертом та посадовою особою відповідного органу доходів і зборів – в разі вивезення труни (урни) за кордон, або посадовою особою відповідного компетентного органу іноземної держави – у разі ввезення труни (урни) на територію України).
Розкриття труни (урни) можливе у виняткових випадках за наявності достовірної інформації щодо вкладень, переміщення яких через державний кордон України заборонено. Розкриття здійснюється в спеціальному приміщенні закладу охорони здоров’я України в присутності посадової особи контролюючого органу та особи, яка супроводжує труну (урну), або представника підприємства, який здійснює перевезення, а також інших осіб у випадках, передбачених законом, з дотриманням вимог санітарно-епідеміологічного законодавства України.

Дохід нараховано, але не виплачено: коли сплачувати ПДФО?
Повідомляємо, що відповідно пп.168.1 ПКУ податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб із суми такого доходу за його рахунок.
Податок на доходи фізичних осіб сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування податку до бюджету.
Якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок на доходи фізичних осіб сплачується (перераховується) до бюджету протягом трьох банківських днів з дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання).
У разі якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені ПКУ для місячного податкового періоду, тобто не пізніше 30 календарних днів, наступних за місяцем нарахування доходу.
До уваги виробників РРО, центрів сервісного обслуговування РРО та суб’єктів господарювання – власників РРО!
Затверджені нові порядки ведення реєстру екземплярів реєстраторів розрахункових операцій (реєстр екземплярів РРО) та реєстру центрів сервісного обслуговування реєстраторів розрахункових операцій (реєстр ЦСО). Відповідний наказ Міністерства фінансів України від 13.02.2019 № 64 набирає чинності з дня його офіційного опублікування (орієнтовно 19.04.2019).
Змінами, зокрема, передбачено, що реєстрація РРО буде здійснюватись за спрощеною процедурою. Достатньо однієї заяви, яка матиме спрощену форму і її можна подати електронній формі без додатків.
При цьому при реєстрації РРО виробник (постачальник) має внести відомості щодо:
- екземпляра РРО, який ним поставлений для введення в обіг, – до реєстру екземплярів РРО;
- центру сервісного обслуговування (ЦСО), якому надається право здійснювати технічне обслуговування та ремонт такої моделі РРО відповідно до укладеного з виробником договору, – до реєстру ЦСО.
У свою чергу ЦСО має направити до ДФС в електронній формі повідомлення про укладення із суб’єктом господарювання – власником РРО договору про технічне обслуговування та ремонт реєстраторів розрахункових операцій.
До початку реєстрації РРО його власник має надіслати (подати) до контролюючого органу повідомлення про об’єкти оподаткування, об’єкти пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, у якому надати інформацію про господарську одиницю, де буде застосовуватись РРО. Порядок та строки подання повідомлення визначені наказом Мінфіну від 09.12.2011 №1588.
Отже, спрощення реєстраційної процедури забезпечується за рахунок запровадження електронного обміну документами між усіма суб’єктами відносин у сфері застосування РРО (виробник РРО, ЦСО, суб’єкт господарювання, ДФС) та взаємодії інформаційних ресурсів фіскальної служби.
У рамках здійснення заходів, спрямованих на спрощення процедури реєстрації РРО, запровадження двох електронних реєстрів – реєстру екземплярів РРО та реєстру ЦСО, ДФС розроблено нові електронні форми документів та створено нові сервіси в Електронному кабінеті, які працюють у тестовому режимі до набрання чинності наказом №64. Це дозволяє виробникам (постачальникам) подавати заяви для наповнення відповідних реєстрів, а ЦСО – повідомлення про укладені договори. Інформаційні повідомлення про запроваджені сервіси розміщені у відкритій частині Електронного кабінету у розділі «Новини».
Після завершення етапу тестування у зв’язку із набранням чинності наказом № 64, виробникам (постачальникам) необхідно буде подати заяви для наповнення реєстрів у порядку та строки, встановлені зазначеним наказом.
Обмін заявами та повідомленнями між виробниками (постачальниками) та ДФС, між ЦСО і ДФС, між ДФС та суб’єктами господарювання здійснюватиметься в електронній формі із застосуванням кваліфікованих електронних підписів (КЕП).
Заяви про включення до реєстрів екземпляру РРО/ЦСО та повідомлення ЦСО можуть підписуватись уповноваженими особами виробників (постачальників) або ЦСО, яким делеговано право підпису електронних документів та направлені повідомлення про надання інформації щодо електронного цифрового підпису в електронному вигляді за формою, встановленою Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами.
Заяви для реєстрації РРО можуть бути підписані та подані представником суб’єкта господарювання за умови наявності документів, що посвідчують його особу та підтверджують надані йому повноваження, а також виконання вимог щодо електронної ідентифікації у випадку подання заяви у електронній формі.
Наказом № 64 визначений період (два місяці) та особливості первинного формування і наповнення реєстру екземплярів РРО. Так, ДФС протягом двох місяців, наступних за місяцем набрання чинності цим наказом, формує реєстр, включає до нього екземпляри РРО, які зареєстровані в органах ДФС і перебувають в експлуатації.
Виробники (постачальники) протягом трьох місяців подають заяви про включення до реєстру всіх екземплярів РРО, поставка яких була здійснена до набрання чинності наказом № 64.
Протягом трьох місяців для первинної реєстрації РРО, які не включені виробниками до реєстру екземплярів РРО, власники повинні будуть додавати до заяви паспорти (формуляри) таких РРО та паспорти модема (у разі застосування зовнішнього модема), а також копії документів, які підтверджують факт купівлі або безоплатного отримання РРО у власність, іншого документа, що підтверджує право власності або користування РРО.
Первинне наповнення реєстру ЦСО інформацією здійснюватиметься на підставі заяв виробників (постачальників) протягом двох місяців після набрання чинності наказом № 64. Водночас ЦСО, який укладає договір про технічне обслуговування та ремонт РРО, що вперше буде реєструватись в органах ДФС, на момент укладання такого договору має бути включений до реєстру ЦСО.
Звертаємо увагу, що до набрання чинності наказом № 64 правові відносини між суб’єктами відносин у сфері застосування РРО під час реєстрації РРО регулюються наказом Мінфіну від 14.06.2016 № 547.
Починаючи з дня набрання чинності наказом № 64, реєстрація РРО здійснюватиметься за новими правилами у такій послідовності:
- виробник РРО включає ЦСО до реєстру ЦСО;
- виробник РРО включає екземпляр РРО до реєстру екземплярів РРО;
- ЦСО надсилає електронне повідомлення про укладений договір з власником РРО до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО;
- суб’єкт господарювання – власник РРО подає заяву про реєстрацію РРО;
- ДФС направляє до ЦСО довідку про резервування фіскального номера (дійсна три дні);
- ЦСО вводить РРО в експлуатацію та направляє до контролюючого органу, де проводиться реєстрація РРО, акт введення в експлуатацію та довідку про опломбування РРО;
- ДФС видає реєстраційне посвідчення.
Наголошуємо, що усі ці процедури здійснюються в електронній формі із застосуванням КЕП.
За бажанням суб’єкти господарювання можуть подати заяву про реєстрацію РРО у паперовій формі та отримати реєстраційне посвідчення у паперовій формі.
ДФС рекомендує усім учасникам відносин у сфері застосування РРО:
- ознайомитись з текстом наказу № 64;
- звернутись до будь-якого АЦСК (за необхідності) для отримання кваліфікованого сертифіката відкритого ключа – керівнику юридичної особи /фізичній особі-підприємцю, а у разі делегування права підпису документів, пов’язаних з реєстрацією РРО, ведення реєстрів – уповноваженій особі/представнику;
- укласти Договір про визнання електронних документів між суб’єктом господарювання (юридичною особою або фізичною особою) та органом ДФС шляхом приєднання до нього на підставі Заяви про приєднання до договору про визнання електронних документів та подання Повідомлення про надання інформації щодо електронних цифрових підписів із інформацією щодо сертифікатів осіб, відповідальних за подання документів, пов’язаних з реєстрацією РРО, веденням реєстру екземплярів РРО та реєстру ЦСО;
- провести всі інші необхідні підготовчі процедури, наприклад – оформлення тестових заяв, повідомлень, інвентаризацію договорів, укладених між виробниками та ЦСО та між ЦСО та суб’єктами господарювання – власниками РРО, тощо;
- виробникам РРО провести інвентаризацію екземплярів РРО, відомості щодо яких необхідно внести до реєстру екземплярів РРО згідно з вимогами порядку, визначеного наказом № 64.
Затверджено Зміни до Порядку повернення авансових платежів (передоплати) і помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів
Інформуємо, що 12.04.2019 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 22.02.2019 № 80, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 20.03.2019 за № 283/33254 (далі – Наказ № 80).
Наказом № 80 затверджено Зміни до Порядку повернення авансових платежів (передоплати) і помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2017 № 643 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 09.08.2017 за № 976/30844) (далі – Порядок).
Наказ № 80 розроблено відповідно до частини п’ятої ст. 299 Митного кодексу України, з метою удосконалення чинної нормативно-правової бази, необхідної для переведення підприємств на обслуговування через депозитний рахунок 3734, відкритий у Державній Казначейській службі України (далі – Казначейство) на ім’я ДФС.
Наказом № 80, зокрема, Порядок доповнено розділом IV «Порядок повернення коштів авансових платежів (передоплати) з депозитного рахунку 3734, відкритого в Казначействі на ім’я ДФС».
Згідно з новим IV розділом Порядку платник податків має право на повернення залишків коштів авансових платежів (передоплати) з депозитного рахунку 3734, відкритого в Казначействі на ім’я ДФС (далі – депозитний рахунок 3734 ДФС).
Для повернення коштів авансових платежів (передоплати) платник податків подає до ДФС заяву у письмовому вигляді довільної форми, підписану платником податків та головним бухгалтером (за наявності), або за допомогою засобів електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису відповідальних осіб.
Така заява може бути подана протягом 1095 днів з дня внесення авансових платежів (передоплати) на депозитний рахунок 3734 ДФС.
Після реєстрації в ДФС заява платника податків про повернення залишків коштів авансових платежів (передоплати) передається на опрацювання до підрозділу ДФС для підготовки висновку.
Висновок ДФС реєструється в журналі реєстрації висновків про повернення коштів авансових платежів (передоплати) з депозитного рахунку 3734 ДФС, який ведеться підрозділом ДФС, за формою згідно з додатком 5 до Порядку.
Підрозділ ДФС на підставі висновків формує в електронній формі реєстр ДФС належних до повернення коштів авансових платежів (передоплати) та направляє до Казначейства для повернення коштів. Документи разом з висновком залишаються у підрозділі ДФС.
На реєстр ДФС накладаються кваліфіковані електронні підписи уповноважених осіб органу та кваліфікована електронна печатка органу із застосуванням захищених носіїв особистих ключів.
Підрозділ ДФС у відповідній формі автоматизованої системи митного оформлення коригує суму коштів, у межах якої можна здійснювати сплату платежів під час митного оформлення товарів (зменшуючи загальну суму на суму коштів, яка підлягає поверненню платнику податків), та зазначає реквізити висновку ДФС, на підставі якого таке коригування проведено.
Інформацію щодо повернення коштів платнику податків посадова особа підрозділу ДФС заносить до журналу реєстрації висновків про повернення коштів авансових платежів (передоплати) з депозитного рахунку 3734 ДФС та до автоматизованої системи митного оформлення.
Порядок також доповнено новими додатками 4 та 5.
Наказ № 80 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 12.04.2019 № 28.
До уваги платників податків!
Інформуємо, що відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України «Про перенесення робочих днів у 2019 році» від 10.01.2019 № 7-р у квітні поточного року вівторок 30 квітня перенесено на суботу 11 травня, тобто останній день сплати нарахованих податкових зобов’язань з податків і зборів припадає на вихідний день 30 квітня 2019 року. Нормами податкового кодексу України не передбачено перенесення термінів слати податків і зборів (п.57.1 ст.57 Кодексу), тому сплату нарахованих поточних податкових зобов’язань необхідно здійснити не пізніше 26 квітня 2019 року.
Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого ЄСВ: заповнення графи 3 таблиці 1 додатка 5
Повідомляємо, що  ДФС України на офіційному веб-порталі за посиланнямhttp://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/372056.htmlпроінформувала, що у графі 3«Сума чистого доходу (прибутку), заявлена в податковій декларації / Самостійно визначена сума доходу / Частка розподіленого доходу» таблиці 1 Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (форма № Д5 (річна)), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 із змінами і доповненнями (далі – Наказ № 435), відображаються:
● особами, які провадять незалежну професійну діяльність, – чистий оподатковуваний дохід (прибуток), зазначений у податковій декларації. В рядках у розрізі кожного календарного місяця зазначається середньомісячний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом ділення річного чистого доходу (прибутку) на кількість місяців, протягом яких такий платник перебував на обліку як платник єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
● членами фермерського господарства – частка розподіленого доходу, отриманого такими платниками від чистого прибутку фермерського господарства у звітному році, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб. В рядках у розрізі кожного календарного місяця зазначається середньомісячний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом ділення річного розподіленого доходу на кількість місяців, протягом яких такий платник перебував на обліку як платник єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Нагадаємо, що загальні правила подання Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску визначені Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого Наказом № 435.
Увага роботодавці! 
Звертаємо увагу роботодавців, що працівник без офіційного оформлення на роботу позбавляється:
► гарантованого державою розміру заробітної плати;
► виплати своєчасно та не нижче мінімальної заробітної плати, офіційної відпустки, відпустки по догляду за дитиною тощо;
► виплат у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю;
► допомоги у разі настання нещасного випадку під час виробничого процесу;
► соціального страхування.
Крім того, неоформлений офіційно працівник втрачає трудовий та страховий стаж при розрахунку розміру пенсії. Адже тільки легально оформлений працівник, який, відповідно, матиме достатньо страхового стажу, отримає право на гідну пенсію.
Водночас до роботодавця застосовуються штрафи за порушення трудового законодавства відповідно до ст. 265 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VIII із змінами та доповненнями, які у 2019 році становлять, зокрема:
● 30 мінімальних заробітних плат, встановленої законом на момент виявлення порушення за кожного працівника, за наступні порушення: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору; оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час; виплату заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
● 10 мінімальних зарплат, встановленої законом на момент виявлення порушення за кожного працівника, за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці (наприклад, за неоплату роботи в нічний час, роботу в вихідний або святковий день, понадурочну роботу).

  Ізюмське управління ГУ ДФС у Харківській області
 

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить


Фотогалереи изюмчан

Кто он-лайн

Сейчас на сайте:
Гостей - 4

 
Служба недвижимости Вилима.

 
 
 
 
 

Сушка зерна и древесины на отходах
БЕСПЛАТНЫЕ ОБОИ ДЛЯ РАБОЧЕГО СТОЛА

Дизайн РА «Изюминка»