Главная
Ізюмське управління ГУ ДФС У Харківській області повідомляє Версия для печати Отправить на e-mail
11.04.2019
ДФС дотримується зобов’язань за міжнародними договорами
Державна фіскальна служба працює в рамках чинного законодавства, стоїть на захисті економічних інтересів держави, сприяє розвитку бізнесу, інвестиційного клімату та постійно знаходиться в активному діалозі з усіма бізнес-асоціаціями та суб’єктами господарювання.


ДФС та в.о. Голови Олександр Власов виконали всі зобов’язання в рамках Мирової угоди між Державою Україна та компаніями Філіп Морріс Інтернешнл Інк. (США), Філіп Морріс Глобал Брендс Інк. (США), Філіп Морріс Брендс Сарл (Швейцарія), ПрАТ Філіп Морріс Україна (Україна), підписану 31 січня 2019 року. 22 березня були скасовані податкові повідомлення рішення, які, нагадаємо, були виписані ще у червні 2016 року.
Акцентуємо увагу на тому, що Україна та ДФС, зокрема, дотримується своїх зобов’язань за міжнародними договорами України, поважає та сприяє розвитку як українського бізнесу, так і компаній з іноземними інвестиціями.
ДФС працює над спрощенням процедур адміністрування. І, зокрема, з учасниками тютюнового ринку активно обговорює запровадження електронної системи контролю за обігом підакцизних товарів Е-акциз.


До уваги платників податків!
Інформуємо, що відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України «Про перенесення робочих днів у 2019 році» від 10.01.2019 № 7-р у квітні поточного року вівторок 30 квітня перенесено на суботу 11 травня, тобто останній день сплати нарахованих податкових зобов’язань з податків і зборів припадає на вихідний день 30 квітня 2019 року. Нормами податкового кодексу України не передбачено перенесення термінів слати податків і зборів (п.57.1 ст.57 Кодексу), тому сплату нарахованих поточних податкових зобов’язань необхідно здійснити не пізніше 26 квітня 2019 року.


До 1 травня громадянам слід подати заяву для застосування пільги по земельному податку
Звертаємо увагу громадян – власників землі та землекористувачів, що відповідно до ст.287 Податкового кодексу України (далі ПКУ) фіскальними органами щорічно до 1 травня  проводиться облік  платників  земельного податку.
Пунктом 281.1 статті 281 ПКУ визначено перелік  категорій громадян, які звільняються  від  земельного       податку, а саме:
- інваліди першої і другої групи;
- фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;
- пенсіонери (за віком);
- ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”;
- фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
         Звільнення від сплати податку відповідної категорій фізичних осіб поширюється на земельні  ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм:
- для ведення особистого селянського господарства - у розмірі не більш як 2 гектари;
- для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах - не більш як 0,25 гектара, в селищах - не більш як 0,15 гектара, в містах - не більш як 0,10 гектара;
- для індивідуального дачного будівництва - не більш як 0,10 гектара;
- для будівництва індивідуальних гаражів - не більш як 0,01 гектара;
- для ведення садівництва - не більш як 0,12 гектара.
         Пунктом 281.4 статті 281 ПКУ встановлено, якщо громадянин, який  належить до пільгової категорії, має у власності  декілька земельних ділянок одного виду використання, йому необхідно  до 1 травня поточного року подати письмову заяву у довільній формі до податкової інспекції за місцем знаходження земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельних ділянок для застосування пільги.
Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з базового податкового (звітного) періоду, у якому подано таку заяву.
Якщо до 1 травня поточного року така фізична особа не подала до контролюючого органу заяву про самостійне обрання/зміну земельних ділянок для застосування пільги, то у поточному році оподатковуються всі земельні ділянки, які є у її власності, крім земельної ділянки, на яку подано заяву у попередніх роках.
Для отримання консультації щодо сплати  земельного податку  та застосування пільги громадяни можуть звертатися до ЦОПів територіальних підрозділів ГУ ДФС у Харківській області. Адреси та графік їх роботи  розміщено на суб - сайті «Територіальні органи ДФС у Харківській області» в банері «Центри обслуговування платників», за посиланнямhttp://kh.sfs.gov.ua/okremi-storinki/tsentri-obslugovuvannya-platnikiv-poda/.

Міністерством фінансів України надано роз’яснення з питання застосування положень підпункту 140.4.1 Податкового кодексу України
Повідомляємо, що ДФС України листом від 01.04.2019 № 10824/7/99-99-15-02-02-17 надала для використання у роботі роз’яснення з питання  застосування положень п.п. 140.4.1 п. 140.4 ст. 140 Податкового кодексу України в частині порядку оподаткування доходів від участі в капіталі та доходів у вигляді дивідендів, нарахованих за фінансовими інвестиціями в інститути спільного інвестування, які обліковуються за методом участі в капіталі,  надіслане Міністерством фінансів України листом від 01.03.2019 № 35210-06-5/6144.
Більш детальніше з листом Мінфіну України від 01.03.2019 № 35210-06-5/6144 можна ознайомитися за посиланням.

Фіскальна служба для зручності платників запровадила новий електронний сервіс
Повідомляємо, що 1 березня 2019 року запроваджений в тестовому режимі новий електронний сервіс – подання відомостей для реєстрації фізичної особи / внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків засобами «Електронний кабінет».
Ознайомитись з електронним сервісом можна на офіційному веб-порталі ДФС України у рубриці:
Головна>Фізичним особам>Подання відомостей для реєстрації фізичної особи / внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків.
З метою забезпечення зручності платників податків в рамках електронного сервісу фізична особа не звертаючись до органів ДФС може заповнити:
- облікову картку фізичної особи - платника податків, яка є заявою для реєстрації у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків;
- заяву про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб — платників податків;
- повідомлення про склад та мету збору персональних даних у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, права та обов’язки фізичної особи - платника податків;
- копії документів, необхідних для реєстрації/ внесення змін до Державного реєстру;
- обрати контролюючий орган, до якого особа може звернутись для отримання документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків.
У відповідь на запит до приватної частини ITC «Електронний кабінет» надходить Повідомлення про результати обробки Облікової картки / Заяви для внесення змін у вигляді Квитанції №2.
У разі позитивної відповіді заявник для отримання документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі - Картки платника податків, може звернутися до контролюючого органу за місцем проживання або до будь-якого контролюючого органу за бажанням. Код та назву контролюючого органу, до якого він буде звертатися, заявник має вказати при формуванні запиту (вибрати з переліку).
Звертаємо увагу, що подання Облікової картки/ Заяви для внесення змін в електронному вигляді можливе на підставі Свідоцтва про народження дитини для малолітніх осіб (до 14 років) або Паспорта громадянина України, тому скористатися сервісом можуть тільки громадяни України.
 Міністерством фінансів України надано роз’яснення з питання застосування положень підпункту 140.4.1 Податкового кодексу України
Повідомляємо, що ДФС України листом від 01.04.2019 № 10832/7/99-99-15-02-02-17 надала для використання у роботі роз’яснення з питання  виплати резидентом України на користь нерезидентів, що зареєстровані в Республіці Кіпр, доходів за при- дбані  корпоративні права,  надіслане Міністерством фінансів України листом від 30.11.2018 № 11410-10-5/31366.
Більш детальніше з листом Мінфіну України від 30.11.2018 № 11410-10-5/31366 можна ознайомитися за посиланням.

Порядок відкриття електронного рахунку платнику акцизного податку з реалізації пального
Повідомляємо, що       п. 16 розділу ІІІ Порядку електронного адміністрування реалізації пального, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року № 113, із змінами (далі – Порядок) визначено, що електронний рахунок відкривається платнику акцизного податку (далі – податок) Державною казначейською службою (далі – Казначейство) автоматично без укладення договору та на безоплатній основі. На електронний рахунок платник податку зараховує необхідну суму коштів виключно з власного поточного рахунка.
Згідно з п. 17 розділом ІІІ Порядку електронні рахунки відкриваються виключно на підставі реєстрів для Казначейства, які ДФС після внесення осіб до реєстру платників протягом одного робочого дня надсилає Казначейству.
У реєстрі для Казначейства зазначаються найменування або прізвище, ім’я та по батькові платника податку, податковий номер або номер та серія паспорта (для фізичних осіб – підприємців, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта), номер бюджетного рахунка, код згідно з ЄДРПОУ та МФО органу Казначейства, до якого здійснюється перерахування податку до державного бюджету.
Датою початку здійснення платником податку операцій з використанням електронного рахунка є дата відкриття такого рахунка.
Казначейство відповідно до вимог ст. 69 Податкового кодексу України надсилає ДФС повідомлення про відкриття електронного рахунка платника податку не пізніше операційного дня, що настає за днем його відкриття. Після надходження такого повідомлення ДФС інформує платника податку про реквізити його електронного рахунка (п. 18 розділу ІІІ Порядку).
Взяття на облік дипломатичних представництв, розташованих на території України, як платників ЄСВ
Доводимо до відома наступне.
Платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) є дипломатичні представництва і консульські установи іноземних держав, філії, представництва та інші відокремлені підрозділи іноземних підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародні), розташовані на території України.
Норми визначені абзацом шостим п. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).
Статтею 5 Закону № 2464 встановлено, що взяття на облік платників ЄСВ, зазначених, зокрема, в абзаці шостому п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, на яких не поширюється дія Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами і доповненнями, здійснюється відповідно до Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162 із змінами (далі – Порядок № 1162)
Взяття на облік дипломатичних представництв і консульських установ іноземних держав, розташованих на території України, контролюючим органом здійснюється за місцезнаходженням у день отримання від них заяви про взяття на облік платника ЄСВ за формою № 1-ЄСВ згідно з додатком 1 до Порядку  № 1162 (п. 1 розділу ІІІ Порядку № 1162).
Згідно з п. 3 розділу ІІІ Порядку № 1162 платникам ЄСВ – дипломатичним представництвам і консульським установам іноземних держав, розташованим на території України, контролюючим органом наступного робочого дня з дня взяття на облік безоплатно надсилається (вручається) повідомлення про взяття їх на облік за формою № 2-ЄСВ згідно з додатком 3 до Порядку № 1162.
Дохід від продажу фізичною особою придбаних у банку банківських металів оподаткуванню ПДФО не підлягає
Звертаємо увагу платників, що п. 1 ст. 1 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі – Закон № 2473) визначено: валютні цінності – це національна валюта (гривня), іноземна валюта та банківські метали.
Пунктом 2 ст. 1 Закону № 2473 встановлено, що термін «банківські метали» вживається у значенні, визначеному Законом України від 18 листопада 1997 року № 637/97-ВР «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 637).
Банківські метали – це золото, срібло, платина, метали платинової групи, доведені (афіновані) до найвищих проб відповідно до світових стандартів у зливках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів (п. 13 ст. 1 Закону № 637).
Торгівля валютними цінностями – це операції, пов’язані з переходом права власності на національну валюту України, іноземну валюту, платіжні документи та інші цінні папери, виражені у національній валюті України, в іноземній валюті або банківських металах, банківські метали (п.п. 14.1.247    п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) не включаються, доходи від операцій з валютними цінностями (крім цінних паперів), пов’язаних з переходом права власності на такі валютні цінності, за виключенням доходів, оподаткування яких прямо передбачено іншими нормами розділу IV «Податок на доходи фізичних осіб» ПКУ (п.п. 165.1.51 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).
Якщо дохід фізичною особою отримано від продажу придбаних у банку банківських металів, то враховуючи вищевикладене, такий дохід оподаткуванню ПДФО не підлягає.
Оподаткування ПДВ операцій з постачання телекомунікаційних послуг за договором доручення залежить від їх місця постачання
Нагадуємо, що об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.
Норми визначені п.п. «б» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Місцем постачання телекомунікаційних послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання або – у разі відсутності такого місця – місце постійного чи переважного його проживання (п.п. «д» п.186.3 ст.186 ПКУ).
У ситуації, коли телекомунікаційні послуги надаються за договором доручення, слід зазначити наступне.
Відповідно до п.п. «є» п. 186.3 ст. 186 ПКУ місцем надання посередницьких послуг від імені та за рахунок іншої особи або від свого імені, але за рахунок іншої особи, якщо забезпечується надання покупцю, зокрема, телекомунікаційних послуг, вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання, або – у разі відсутності такого місця – місце постійного чи переважного його проживання.
Пунктом 189.4 ст.189 ПКУ передбачено, що базою оподаткування ПДВ для товарів/послуг, що передаються/отримуються у межах договорів комісії (консигнації), поруки, довірчого управління, є вартість постачання цих товарів, визначена у порядку, встановленому ст. 188 ПКУ.
Дата збільшення податкових зобов’язань та податкового кредиту платників ПДВ, що здійснюють постачання/отримання товарів/послуг у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів та без права власності на такі товари/послуги, визначається за правилами, встановленими ст. 187 і ст. 198 ПКУ.
Отже, порядок оподаткування ПДВ операцій з постачання телекомунікаційних послуг за договором доручення залежить від їх місця постачання.
До уваги платників податку на прибуток, які здійснюють облік фінансових інвестицій в ІСІ за методом участі у капіталі!
Повідомляємо, що ДФС України листом від 01.04.2019 № 10824/7/99-99-15-02-01-17 (далі – Лист ДФС № 10824) для використання у роботі надала роз’яснення Міністерства фінансів України стосовно застосування положень п.п. 140.4.1    п. 140.4 ст. 140 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у частині порядку оподаткування доходів від участі в капіталі та доходів у вигляді дивідендів, нарахованих за фінансовими інвестиціями в інститути спільного інвестування (далі – ІСІ), які обліковуються за методом участі у капіталі, надіслане листом від 06.03.2019 № 11210-09-5/6621 (далі – Лист МФУ № 11210).
У Листі МФУ № 11210 зазначено, що платник податку на прибуток – інвестор, який здійснює облік фінансових інвестицій в ІСІ за методом участі у капіталі, не здійснює коригування (зменшення) фінансового результату до оподаткування податком на прибуток підприємств відповідно до п.п. 140.4.1  п. 140.1 ст. 140 ПКУ на суму нарахованих доходів від участі у капіталі, що відображаються в бухгалтерському обліку збільшенням балансової вартості фінансових інвестицій.
Лист ДФС № 10824 та Лист МФУ № 11210 розміщено на офіційному  веб-порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/73328.html

Затверджено нові довідники податкових пільг станом на 01.04.2019
Інформуємо, що   ДФС України затверджено довідники податкових пільг станом на 01.04.2019, а саме:
► Довідник податкових пільг № 92/1, що є втратами доходів бюджету;
► Довідник інших податкових пільг № 92/2.
У вищезазначених довідниках надано перелік пільг з податку на прибуток підприємств, плати за землю, ПДВ, акцизного податку, податку на нерухоме майно, місцевих податків та зборів, державного мита, а також початок та кінець дії пільг.
Довідниках податкових пільг розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням:  http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/54005.html

Видобуток прісної або мінеральної води: сплата рентних платежів
Звертаємо увагу, що рентна плата складається, зокрема, з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин та рентної плати за спеціальне використання води.
Норми визначені п. 251.1 ст. 251 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин в частині видобування підземних вод є суб’єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об’єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами (далі – спеціальний дозвіл) в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об’єктах (ділянках) надр (п.п. 252.1.1 п. 252.1 ст. 252 ПКУ).
Крім того, платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є землевласники та землекористувачі, крім суб’єктів підприємництва, які відповідно до законодавства відносяться до фермерських господарств, що провадять господарську діяльність з видобування підземних вод на підставі дозволів на спеціальне водокористування (п.п. 252.1.4 п. 252.1 ст. 252 ПКУ).
Ставка рентної плати за користування надрами для видобування підземних вод визначена у п. 252.20 ст. 252 ПКУ.
Пунктом 255.1 ст. 255 ПКУ визначено платників рентної плати за спеціальне використання води, а саме:
● первинні водокористувачі – суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів;
● суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.
Отже, суб’єкт господарювання, що здійснює видобування підземних вод (прісні або мінеральні), є платником рентної плати: за користування надрами для видобування корисних копалин та за спеціальне використання води.
Коли застосовується умовне звільнення від оподаткування ПДВ
Повідомляємо, що п. 206.7 ст. 206 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено: до операцій із ввезення товарів на митну територію України у митному режимі тимчасового ввезення застосовується умовне повне звільнення від оподаткування або умовне часткове звільнення від оподаткування за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених главою 18 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI із змінами та доповненнями (далі – МКУ):
► умовне повне звільнення від оподаткування ПДВ застосовується до товарів та в порядку, визначених ст. 105 МКУ (п.п. 206.7.1 п. 206.7 ст. 206 ПКУ);
► умовне часткове звільнення від оподаткування застосовується до товарів та в порядку, визначених ст. 106 МКУ. Сплачені суми ПДВ включаються платником до складу податкового кредиту у звітному (податковому) періоді, в якому було сплачено ПДВ (п.п. 206.7.2 п. 206.7 ст. 206 ПКУ).
Відповідно до п. 206.8 ст. 206 ПКУ до операцій із вивезення товарів за межі митної території України в митному режимі тимчасового вивезення застосовується умовне повне звільнення від оподаткування ПДВ за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених главою 19 МКУ.
Актуальна інформація для платників податку на прибуток
Надаємо інформацію стосовно застосування положень підпункту 140.4.1 пункту 140.4 статті 140 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в частині порядку оподаткування доходів від участі в капіталі та доходів у вигляді дивідендів, нарахованих за фінансовими інвестиціями в інститути спільного інвестування, які обліковуються за методом участі в капіталі.
Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.
Механізм застосування різниць, які виникають згідно з Кодексом, передбачає коригування фінансового результату до оподаткування, зокрема щодо окремих доходів, врахованих в бухгалтерському обліку при його формуванні. Такі коригування необхідні, у тому числі, з метою усунення подвійного оподаткуванні, запобігання уникненню від оподаткування отриманих доходів тощо.
Так, різниці щодо доходів при здійсненні операцій з фінансовими інвестиціями, запроваджені у підпункті 140.4.1 пункту 140.4 статті 140 Кодексу, визначають, що фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму нарахованих доходів від участі в капіталі інших платників податку на прибуток підприємств, платників єдиного податку та на суму нарахованих доходів у вигляді дивідендів, що підлягають виплаті на його користь від інших платників цього податку (крім інститутів спільного інвестування та платників, прибуток яких звільняється від оподаткування відповідно до положень Кодексу, у розмірі прибутку, звільненого від оподаткування).
Ідеологією запровадження зазначених різниць є необхідність, з одного боку, зменшення податкового навантаження на платника податку - інвестора, який, не одержуючи грошових коштів, збільшує відповідно до положень бухгалтерського обліку дохід на суму отриманого доходу від участі в капіталі, а з іншого - усунення подвійного оподаткування доходів, отриманих у вигляді дивідендів.
При цьому запровадження в Кодексі зазначених різниць обумовлено також особливостями бухгалтерського обліку фінансових інвестицій, який здійснюється за методом участі в капіталі відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 12 «Фінансові інвестиції», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 26.04.2000 № 91 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.05.2000 за № 284/4505 (далі - П(С)БО 12), в частині, зокрема, порядку нарахування доходів у вигляді дивідендів за фінансовими інвестиціями, що обліковуються за методом участі в капіталі.
Так, відповідно до пункту 12 П(С)БО 12 фінансові інвестиції, що обліковуються за методом участі в капіталі, на дату балансу відображаються за вартістю, що визначається з урахуванням зміни загальної величини власного капіталу об’єкта інвестування, крім тих, що є результатом операцій між інвестором і об’єктом інвестування.
Балансова вартість фінансових інвестицій збільшується (зменшується) на суму, що є часткою інвестора в чистому прибутку (збитку) об’єкта інвестування за звітний період, із включенням цієї суми до складу доходу (втрат) від участі в капіталі. Одночасно балансова вартість фінансових інвестицій зменшується на суму визнаних дивідендів від об’єкта інвестування.
Водночас пунктом 7 П(С)БО 12 визначено, що дивіденди, які підлягають отриманню за фінансовими інвестиціями, відображаються як фінансовий дохід інвестора, крім випадків, коли такі надходження не відповідають критеріям визнання доходу, встановленим Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за № 860/4153 (далі - П(С)БО 15). До таких випадків віднесено доходи у вигляді дивідендів, які нараховуються за фінансовими інвестиціями, що обліковуються за методом участі в капіталі (пункт 7 П(С)БО 15).
Тож, зазначені особливості полягають в тому, що дохід від участі в капіталі враховується в бухгалтерському обліку інвестора через збільшення балансової вартості фінансових інвестицій та включається до складу доходу. Нарахування ж дивідендів за фінансовими інвестиціями, що обліковуються за методом участі в капіталі, в бухгалтерському обліку не включаються до складу доходу, а отже, не враховуються у фінансовому результаті до оподаткування платника податку - інвестора.
Порядок оподаткування дивідендів, запроваджений в Кодексі, передбачає оподаткування нерозподіленого прибутку на рівні підприємства - емітента корпоративних прав та розподіленого прибутку на рівні одержувачів дивідендів з відповідними нарахуваннями податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств на суму дивідендів відповідно до пункту 57.11 статті 57 Кодексу. При цьому підпунктом 57.11.6 зазначеного пункту Кодексу інститути спільного інвестування звільнені від обов’язку сплати авансових внесків з податку на прибуток підприємств у разі виплати дивідендів.
Ураховуючи вищезазначене, платник податку - інвестор, який здійснює облік фінансових інвестицій в інститут спільного інвестування за методом участі в капіталі, не здійснює коригування (зменшення) фінансового результату до оподаткування податком на прибуток підприємств відповідно до підпункту 140.4.1 пункту 140.4 статті 140 Кодексу на суму нарахованих доходів від участі в капіталі, що відображаються в бухгалтерському обліку збільшенням балансової вартості фінансових інвестицій.
Довідково. Вищезаначена інформація викладена у листі Міністерства фінансів України від 06.03.2019 № 11210-09-5/6621.

Створили об’єкт оподаткування не за місцем реєстрації? Як бути з податками

Суб’єкти господарювання, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію, мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов’язаннями. При цьому, зазначені суб’єкти мають право відкривати свої філії, представництва інші відокремлені підрозділи без створення юридичної особи.
Відповідно до ст.63 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташуванням (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язанні  з оподаткуванням або через які проводиться діяльність (неосновне місце обліку).
Об’єктами оподаткування і об’єктами, пов'язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів. Такі об'єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом ПКУ.
Платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.
Якщо у платника податків відбувається реєстрація, створення чи відкриття об'єкта оподаткування на території адміністративно-територіальної одиниці, де він не перебуває на обліку, то такий платник податків зобов'язаний стати на облік за неосновним місцем обліку у контролюючому органі за місцезнаходженням такого об'єкта.
Повідомлення про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою N 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.
У разі створення відокремленого підрозділу юридичної особи з місцезнаходженням за межами України повідомлення за формою N 20-ОПП подається юридичною особою протягом 10 робочих днів після створення, реєстрації такого підрозділу до контролюючого органу за основним місцем обліку юридичної особи у паперовому вигляді. У такому випадку розділ 3 повідомлення за формою N 20-ОПП заповнюється з урахуванням такого: у графі 6 зазначається код країни місцезнаходження такого підрозділу, у графі 8 - повне місцезнаходження в країні за межами України, графа 7 не заповнюється.
Платники податків, які уклали з відповідним контролюючим органом договір про визнання електронних документів, можуть подати повідомлення за формою N 20-ОПП засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
У разі зміни відомостей про об'єкт оподаткування, а саме: зміна типу, найменування, місцезнаходження, виду права або стану об'єкта оподаткування, платник податків надає до контролюючого органу за основним місцем обліку повідомлення за формою N 20-ОПП з оновленою інформацією про об'єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни.
При цьому в разі зміни призначення об'єкта оподаткування або його перепрофілювання інформація щодо такого об'єкта оподаткування надається в повідомленні двома рядками, а саме: в одному рядку зазначається інформація про закриття об'єкта оподаткування, призначення якого змінюється, у другому – оновлена інформація про об'єкт оподаткування, який створено чи відкрито на основі закритого, при цьому ідентифікатор об'єкта оподаткування змінюється.
У контролюючому органі за неосновним місцем обліку платник податків сплачує всі податки та збори, які згідно із законодавством мають сплачуватись на території адміністративно-територіальної одиниці, що відповідає неосновному місцю обліку, щодо таких податків подає податкові декларації (розрахунки, звіти) та виконує інші обов’язки платника податків, а контролюючий орган стосовно платника податків здійснює адміністрування таких податків, зборів.
Особа з інвалідністю працює у ФОП: нарахування ЄСВ
Головне управління ДФС у Закарпатській області звертає увагу платників, що платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) – роботодавці нараховують ЄСВ на суми нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, що включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі у натуральній формі.
Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування для роботодавців встановлюється у розмірі 22 % до бази нарахування ЄСВ.
У разі якщо база нарахування ЄСВ не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума ЄСВ розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки ЄСВ.
Умовою застосування зазначеної норми є перебування найманого працівника у трудових відносинах повний календарний місяць або відпрацювання всіх робочих днів звітного місяця, які передбачені правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності згідно із законодавством.
Разом з тим, вимоги щодо нарахування ЄСВ на заробітну плату (дохід), що не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, не застосовуються до заробітної плати (доходу) особи з інвалідністю, яка працює на підприємстві, в установі і організації, у фізичних осіб, де застосовується ставка 8,41%.
Для фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП), у тому числі ФОП – платників єдиного податку, та в яких працюють особи з інвалідністю, ЄСВ встановлюється у розмірі 8,41%.
Відтак, якщо розмір заробітної плати працівника – особи з інвалідністю, який працює у ФОП, де застосовується ставка 8,41%, не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, то нарахування ЄСВ здійснюється роботодавцем на суму фактично нарахованої заробітної плати такому працівнику.
Порядок проведення розрахунків уповноваженими банками, що здійснюють операції з купівлі-продажу іноземної валюти
Інформуємо, що уповноважені банки, які здійснюють операції з купівлі-продажу іноземної валюти, а також суб’єкти господарювання, які здійснюють ці операції на підставі агентських угод з уповноваженими банками, зобов’язані:
► проводити операції з купівлі-продажу іноземної валюти, змінювати курс валюти відповідно до порядку, встановленого Національним банком України;
► проводити операції з купівлі-продажу іноземної валюти через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням у двох примірниках розрахункових документів, що підтверджують виконання цих операцій;
► зберігати протягом робочої зміни другий примірник розрахункового документа, що підтверджує здійснення операції;
► застосовувати у встановленому порядку лише ті реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій;
► видавати особі, яка купує або продає іноземну валюту, перший примірник розрахункового документа на повну суму операції;
► здійснювати операції з купівлі-продажу іноземної валюти тільки за рахунок коштів банку;
► забезпечувати відповідність готівкових коштів та іноземної валюти на місці проведення операцій з купівлі-продажу іноземної валюти даним фіскального звіту;
► проводити технічне обслуговування і ремонт реєстраторів розрахункових операцій у встановленому порядку;
► забезпечувати цілісність пломб реєстраторів розрахункових операцій, а також незмінність програмно-технічних засобів, що реалізують фіскальні функції.
Вимоги визначені ст. 4 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95 ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями.
Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого ЄСВ: заповнення графи 3 таблиці 1 додатка 5
Повідомляємо, що  ДФС України на офіційному веб-порталі за посиланнямhttp://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/372056.htmlпроінформувала, що у графі 3«Сума чистого доходу (прибутку), заявлена в податковій декларації / Самостійно визначена сума доходу / Частка розподіленого доходу» таблиці 1 Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (форма № Д5 (річна)), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 із змінами і доповненнями (далі – Наказ № 435), відображаються:
● особами, які провадять незалежну професійну діяльність, – чистий оподатковуваний дохід (прибуток), зазначений у податковій декларації. В рядках у розрізі кожного календарного місяця зазначається середньомісячний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом ділення річного чистого доходу (прибутку) на кількість місяців, протягом яких такий платник перебував на обліку як платник єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
● членами фермерського господарства – частка розподіленого доходу, отриманого такими платниками від чистого прибутку фермерського господарства у звітному році, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб. В рядках у розрізі кожного календарного місяця зазначається середньомісячний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом ділення річного розподіленого доходу на кількість місяців, протягом яких такий платник перебував на обліку як платник єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Нагадаємо, що загальні правила подання Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску визначені Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого Наказом № 435.
Припинили підприємницьку діяльність, як фізична особа – підприємець, подайте декларацію про майновий стан і доходи!
Інформуємо, що ДФС України на офіційному веб-порталі за посиланнямhttp://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/372370.htmlнагадала, що фізичні особи – підприємці (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) (далі – ФОП), стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП за її рішенням, повинні подати податкову декларацію про майновий стан і доходи за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від проведення підприємницької діяльності, протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.
У разі проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП за її рішенням останнім базовим податковим (звітним) періодом є період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності.
Форма декларації про майновий стан і доходи затверджена наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 556).
Нагадаємо, оподаткування доходів, отриманих ФОП від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування здійснюються у порядку, встановленому ст. 177 розділу IV «Податок на доходи фізичних осіб» Податкового кодексу України.
Список тварин і рослин і продуктів з них, заборонених до ввезення і пересилання на територію Китайської Народної Республіки 1
Тварини і продукти тваринництва
Живі тварини (крім собак і кішок2), включаючи усіх ссавців, птахів, риб, амфібій, рептилій, комах та інших безхребетних, генетичний матеріал тварин
(Сире або термічно оброблене) м'ясо (включаючи органи) і продукти з нього, продукти з водних тварин
Молоко і молочні продукти тваринного походження, включаючи сире молоко, свіже молоко, йогурт, вершки тваринного походження, вершкове масло, сир та інші молочні продукти
Яйця і їх продукти, включаючи яйця, консервовані яйця, солені яйця, яєчна рідина, яєчний жовток, майонез та інші яєчні продукти.
Пташине гніздо (окрім консервованого пташиного гнізда)
Масла і жири, шкіра, волосся, копита, кістки, роги і їх продукти
Корм тваринного походження (містить м’ясний порошок, кісткове борошно, рибне борошно, порошок молочної сироватки, кров'яне борошно і т.д.), лікарську сировину тваринного походження китайської медицини, добрива тваринного походження
Рослини і продукти з них
Свіжі овочі і фрукти
Листя тютюну (включаючи подрібнений тютюн)
Насіння, розсада і інші рослинні матеріали з репродуктивною здатністю
Органічне середовище для культивування
 Примітки:
1 Тварини і рослини, продукти з них та інші об'єкти карантину, які ввозяться або вивозяться з країни методом поштового пересилання, підлягають затвердженню
відповідним державним адміністративним департаментом і мають карантинний сертифікат, виданий офіційною організацією країни-експортера або регіону, на який не  поширюється обмеження цього списку.
2  Собаки, коти та інші домашні тварини з сертифікатами карантину тварин та сертифікатами вакцинації, виданими офіційними установами країни або регіону, обмежені одним на людину.
 Інші карантинні продукти.

Операції з постачання технічних та інших засобів реабілітації звільняються від оподаткування ПДВ
Повідомляємо, що звільняються від оподаткування ПДВ операції, зокрема, з постачання:
а) технічних та інших засобів реабілітації (крім автомобілів), послуги з їх ремонту та доставки; товарів спеціального призначення, у тому числі виробів медичного призначення для індивідуального користування, для інвалідів та інших пільгових категорій населення, визначених законодавством України за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України;
б) комплектуючих і напівфабрикатів для виготовлення технічних та інших засобів реабілітації (крім автомобілів), товарів спеціального призначення, у тому числі виробів медичного призначення для індивідуального користування, для інвалідів та інших пільгових категорій населення за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України;
в) легкових автомобілів для інвалідів уповноваженому органу виконавчої влади з їх оплатою за рахунок коштів державного чи місцевих бюджетів та коштів фондів загальнообов’язкового державного страхування, а також операції з їх безоплатної передачі інвалідам.
Норми визначені п.п. 197.1.3 п. 197.1 ст. 197 Податкового кодексу України.
Слід зазначити, що відповідні переліки технічних та інших засобів реабілітації, а також комплектуючих і напівфабрикатів для їх виготовлення затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 02 лютого 2011 року № 79 «Деякі питання реалізації п.п. 197.1.3 п. 197.1 ст. 197 Податкового кодексу України» із змінами.

1. Домашні тварини та рослинні патогени, такі як штами, отрути, шкідники та інші шкідливі організми, біологічні матеріали, такі як клітини, тканини органів, кров і їх продукти
2. Туша тварин, зразки тварин, відходи тваринного походження
3. Ґрунт
4. Генетично модифікований біоматеріал
5. Інші тварини і рослини, продукти тваринного і рослинного походження та інші об'єкти карантину, заборонені для в'їзду в країну.
 
Транспортний податок: обчислення та сплата фізичною особою
Інформуємо, що      п.п. 267.6.1 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено: обчислення суми транспортного податку (далі – податок) з об’єкта/об’єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.
Підпунктом 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 ПКУ встановлено, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).
Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою – платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам – нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцем реєстрації об’єктів оподаткування, що перебувають у власності таких нерезидентів.
Дохід від продажу житлового будинку, що перебуває у власності понад три роки , ПДФО не оподатковується
Нагадуємо, що дохід, отриманий платником податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної статтею 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується.
Норми визначені п. 172.1 ст. 172 Податкового кодексу України.
Якщо дохід отримано платником ПДФО від продажу житлового будинку (включаючи земельну ділянку під будинком), що перебуває у власності понад три роки, у тому числі який розташований на межі декількох земельних ділянок, оформлених різними державними актами, то такий дохід ПДФО не оподатковується.
Аванс, отриманий на спрощеній системі оподаткування, враховується у платника податку на прибуток за правилами бухобліку
Звертаємо увагу, що для платників податку на прибуток відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.
Облік доходів підприємства здійснюється відповідно вимог Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290 із змінами, а формування витрат – відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318 із змінами.
Статтею 4 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» із змінами та доповненнями визначено, що одним з основних принципів ведення бухгалтерського обліку та формування фінансової звітності є принцип нарахування, який полягає в тому, що доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів.
Враховуючи вищевикладене, доходи та витрати платника податку на прибуток за відвантажені товари, виконані роботи, надані послуги після переходу на загальну систему оподаткування, щодо яких отримано попередню оплату на спрощеній системі оподаткування, враховуються при визначенні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку.
Перевищення доходу єдинщика
Чи застосовується ставка єдиного податку 15% при перевищенні загального обсягу доходу за календарний рік, якщо підприємець перебував протягом календарного року на різних групах платника єдиного податку та окремо за кожною групою перевищення доходу не відбулося?
Якщо підприємець — платник єдиного податку змінив протягом календарного року групу платника єдиного податку, то така особа з метою
перебування на обраній нею групі платника єдиного податку у поточному році щокварталу визначає загальний обсяг доходу, отриманий з початку календарного року.
У разі якщо при визначенні загального обсягу доходу в окремому календарному кварталі (враховуючи дохід, отриманий нею під час перебування на іншій групі платника єдиного податку) перевищено обсяг річного доходу, визначеного для групи платника єдиного податку, на якій вона перебуває, то до суми перевищення такого доходу застосовується ставка єдиного податку у розмірі 15 %. 

Які юридичні особи не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи?
Інформуємо, що згідно з нормами п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень.
 При цьому п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ встановлено, що не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи суб’єкти господарювання (юридичні особи), які здійснюють:
-  діяльність з організації, проведення азартних ігор, лотерей (крім розповсюдження лотерей), парі (букмекерське парі, парі тоталізатора);
-   обмін іноземної валюти;
-  виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин);
-     видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення (крім виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння);
-    видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення;
-  діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України від 07 березня 1996 року № 85/96-ВР «Про страхування», сюрвейєрами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розд. III ПКУ;
-   діяльність з управління підприємствами;
-   діяльність з надання послуг пошти (крім кур’єрської діяльності) та зв’язку (крім діяльності, що не підлягає ліцензуванню);
-  діяльність з продажу предметів мистецтва та антикваріату, діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату;
-  діяльність з організації, проведення гастрольних заходів.
    Також не можуть бути платниками єдиного податку:
-   страхові (перестрахові) брокери, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи, визначені законом; реєстратори цінних паперів (п.п. 291.5.4 п. 291.5 ст. 291 ПКУ);
-  суб’єкти господарювання, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25 відсотків (п.п. 291.5.5 п. 291.5 ст. 291 ПКУ);
- представництва, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи юридичної особи, яка не є платником єдиного податку (п.п. 291.5.6 п. 291.5 ст. 291 ПКУ);
-   юридичні особи – нерезиденти (п.п. 291.5.7 п. 291.5 ст. 291 ПКУ);
- платники податків, які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) (п.п. 291.5.8 п. 291.5 ст. 291 ПКУ).
 Як виправити помилки, допущені у поданій податковій звітності
Повідомляємо, що відповідно до част.6  ст. 14 Закону України від 16.07.1999  № 996 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами та доповненнями) підприємства можуть подавати уточнену фінансову звітність на заміну раніше поданої фінансової звітності за результатами проведення аудиторської перевірки, з метою виправлення самостійно виявлених помилок або з інших причин.
Згідно з абз.1 п. 44.2 ст. 44 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Платники податку на прибуток разом з відповідною податковою декларацією подають квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ це встановлено    абз.1 та 2 п. 46.2 ст. 46 ПКУ .
Фінансова звітність, що складається та подається відповідно до п. 46.2 ст. 46 ПКУ, платниками податку на прибуток, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток підприємств та її невід’ємною частиною.
Згідно з п. 48.3 ст. 48 ПКУ податкова декларація повинна містити, зокрема, інформацію про додатки, що додаються до податкової декларації та є її невід’ємною частиною.
Форму Податкової декларації з податку на прибуток підприємств затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 зі змінами та доповненнями (далі – Декларація). Фінансова звітність подається як додаток ФЗ до Декларації. При цьому у таблиці «Наявність додатків» проставляється позначка «+».
Якщо внаслідок виявлених у фінансовій звітності помилок підлягають уточненню показники Декларації, то таке уточнення здійснюється відповідно до положень ПКУ, із поданням до уточнюючої Декларації уточненої фінансової звітності за відповідний звітний період.
Пунктом 50.1 ст. 50 ПКУ встановлено обов’язок платника податків надіслати уточнюючий розрахунок до податкової декларації у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності) він самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним такій податковій декларації.
Тобто, якщо показники уточнюючої фінансової звітності не вплинули на показники Декларації, платник податку подає уточнюючу фінансову звітність за відповідний звітний період у такому самому порядку, як і фінансову звітність, що уточнюється, без подання уточнюючої Декларації.
У зв’язку із переведенням підприємств на обслуговування через депозитний рахунок, відкритий у Казначействі на ім’я ДФС (далі - Єдиний рахунок) Митниця ДФС інформує!
Повернення підприємствам коштів авансових платежів з депозитного рахунку митниці, здійснюється у відповідності до Порядку повернення коштів авансових платежів (передоплати), затвердженому наказом  Мінфіна від 18.07.2017 року  № 643 "Про затвердження Порядку повернення авансових платежів (передоплати) і помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів".
 Для повернення коштів авансових платежів (передоплати) платником податків до митниці ДФС подається:
заява в письмовому вигляді довільної форми, підписана платником податків та головним бухгалтером (у разі наявності), або засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного цифрового підпису відповідальних осіб.
У заяві платником податків вказуються:
1) найменування та код за ЄДРПОУ або прізвище, ім'я та по батькові й реєстраційний номер облікової картки платника податків у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків;
2) сума коштів до повернення;
3) напрям перерахування коштів:
- на поточний рахунок платника податку в установі банку із зазначенням реквізитів;
- для виплати готівкою (у разі, якщо кошти авансових платежів вносилися готівкою);
Така заява може бути подана протягом 1095 днів з дня внесення авансових платежів (передоплати) на рахунок митниці ДФС.
Також, звертаємо увагу, що відповідно до наказу Мінфіна від 01.11.2017 року №898 «Про затвердження Порядку перерахування до державного бюджету митних та інших платежів, які вносяться до/або під час митного оформлення» перерахування митницями ДФС залишків коштів підприємств, які обліковуються на депозитних рахунках митниць ДФС на Єдиний рахунок не допускається.

Чи може підприємець користуватися власним банківським рахунком при здійсненні підприємницької діяльності
Фізичні особи мають право відкривати рахунки для здійснення підприємницької, незалежної професійної діяльності та для власних потреб.
Особа, яка відкриває рахунок фізичній особі (власник рахунку/представник власника рахунку/особа, яка відкриває рахунок на користь третьої особи), зобов’язана письмово повідомити банк про наявність або відсутність у власника рахунку статусу підприємця або особи, яка провадить незалежну професійну діяльність.
Забороняється використовувати поточні рахунки фізичних осіб для проведення операцій, пов’язаних із здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності.
За поточними рахунками в національній валюті фізичних осіб – резидентів здійснюються всі види розрахунково-касових операцій відповідно до умов договору та вимог законодавства України, які не пов’язані із здійсненням підприємницької діяльності.
Отже, фізична особа – підприємець не може використовувати поточний розрахунковий рахунок, відкритий на фізичну особу, для проведення операцій, пов’язаних із здійсненням підприємницької діяльності.
Оподаткування доходів, отриманих резидентом Кіпру від відчуження рухомого майна
ДФС України листом від 01.04.2019 № 10832/7/99-99-15-02-02-17 (далі – Лист ДФС № 10832) надала для використання у роботі роз’яснення Міністерства фінансів України з питання виплати протягом 2014 року резидентом України на користь нерезидентів, що зареєстровані у Республіці Кіпр, доходів за придбані корпоративні права, надіслане листом від 30.11.2018 № 11410-10-5/31366 (далі – Лист МФУ № 11410).
Листом МФУ № 11410 повідомлено, що оподаткування доходів нерезидентів визначено статтею 160 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) (у редакції, що діяла на момент здійснення виплат доходів з джерелом їх походження з України).
Корпоративні права – права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами (п.п. 14.1.90 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Відповідно до ст. 3 ПКУ, якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені ПКУ, застосовуються правила міжнародного договору.
Конвенція між Урядом України і урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи (далі – Конвенція) ратифікована Верховною Радою України 04 липня 2013 року і набрала чинності 07 серпня 2013 року. Згідно зі ст. 26 Конвенції її положення застосовуються в українсько-кіпрських податкових відносинах з 01 січня 2014 року.
Пунктом 2 статті 13 Конвенції встановлено, що доходи від відчуження рухомого майна, що формує частину майна постійного представництва, яке підприємство Договірної Держави має в іншій Договірній Державі, які включають такі доходи від відчуження такого постійного представництва (окремо чи в сукупності з цілим підприємством), можуть оподатковуватись у цій іншій Державі.
Відповідно до пункту 24 Коментарів до Модельної Конвенції Організації економічного співробітництва та розвитку (далі – Коментарі ОЕСР), на основі якої підписано Конвенцію між Україною та Республікою Кіпр, пункт 2 статті 13 Конвенції стосується рухомого майна, що є частиною комерційної власності постійного представництва підприємства. Термін «рухоме майно» означає майно, інше ніж нерухоме майно, яке розглядається у пункті 1. До нього відноситься також власність, виражена в правах, така як гудвіл, ліцензії, дозволи на викиди тощо. Доходи від відчуження таких активів можуть оподатковуватись у державі, в якій розташоване постійне представництво, що відповідає правилам для прибутку від підприємницької діяльності (стаття 7 Конвенції).
Згідно з пунктом 27.1 Коментарів ОЕСР майно буде утворювати частину комерційної власності постійного представництва, якщо «економічна» власність на майно виділяється такому постійному представництву відповідно до принципів, викладених у Звіті ОЕСР щодо віднесення прибутків до постійних представництв від 22.07.2010.
Отже, за наявності постійного представництва в Україні доходи від відчуження рухомого майна (у тому числі корпоративних прав), що формує частину майна такого постійного представництва, підлягають оподаткуванню в Україні.
 
До уваги користувачів РРО!
Звертаємо увагу, що ДФС України наказом від 26.03.2019 № 247 затвердила новий Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій (далі – Реєстр РРО).
Новий Реєстр РРО містить перелік РРО, дозволених до первинної реєстрації, а також первинна реєстрація яких заборонена, у кількості   179 моделей (раніше було 171).
Окремо наводиться Перелік РРО, виключених з Реєстру РРО у 2016 – 2018 роках, експлуатація яких не дозволяється. Загалом таких РРО 7.
Водночас втратив чинність наказ ДФС України від 04.01.2019 № 8.
Новий Реєстр РРО розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням:  http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/reestri/320822.html

Про пільгове оподаткування з податку на прибуток
Повідомляємо, що порядок обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1233 (далі – Порядок № 1233).
Суб’єкт господарювання, що не сплачує податки та збори у зв’язку з отриманням податкових пільг, веде облік сум таких пільг та складає Звіт про суми податкових пільг (далі – Звіт) за формою згідно з додатком до Порядку № 1233 (п. 2 Порядку № 1233).
Звіт подається суб’єктом господарювання за три, шість, дев’ять і дванадцять календарних місяців за місцем його реєстрації протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового періоду. У разі коли суб’єкт господарювання пільгами не користується, Звіт не подається.
Звіт складається суб’єктом господарювання наростаючим підсумком з початку року. При цьому за звітний податковий рік платником у полі «квартал» рядка І Звіту зазначається ІV квартал звітного податкового року.
Отже, враховуючи те, що розрахунок пільги з податку на прибуток здійснюється на підставі показників податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 зі змінами та доповненнями (далі – Декларація), яка заповнюється наростаючим підсумком з початку року, то у Звіті за звітний рік має зазначатися сума податку на прибуток, яка не сплачена до бюджету, розрахована на підставі показників Декларації за звітний (податковий) рік. При цьому строк користування такою пільгою, у разі застосування її у II та IV кварталах, є період з першого календарного дня ІІ кварталу по останній календарний день звітного року.
Увага! Створюєте нові робочі місця – держава компенсує ЄСВ!
Звертаємо увагу на наступне.
У зв’язку із створенням нового робочого місця постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2013 року № 153 «Про затвердження Порядку компенсації роботодавцям частини фактичних витрат, пов’язаних із сплатою єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами (далі – Порядок № 153) передбачено компенсацію роботодавцям частини фактичних витрат, пов’язаних із сплатою єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ).
Дія Порядку № 153 поширюється на роботодавців (суб’єктів господарювання), які починаючи з 2013 року:
► створюють нові робочі місця та працевлаштовують на них працівників шляхом укладення трудового договору;
► протягом 12 календарних місяців з дня укладення трудового договору з особою, працевлаштованою на нове робоче місце, щомісяця здійснюють виплату їй заробітної плати в розмірі не менше ніж три мінімальні заробітні плати
Норми визначені п. 2 Порядку № 153.
Якщо роботодавець забезпечив дотримання вимог, передбачених п. 2 Порядку № 153, він отримує право на компенсацію фактичних витрат у розмірі 50 % суми нарахованого ЄСВ протягом наступних 12 календарних місяців за умови збереження рівня заробітної плати в розмірі не менше ніж три мінімальні заробітні плати у місяці сплати ЄСВ за особу, працевлаштовану на нове робоче місце.
У разі зменшення штатної чисельності працівників та фонду оплати праці роботодавець втрачає право на компенсацію.
Нагадуємо, що оформлюючи нового працівника на роботу, суб’єкту господарювання необхідно:
■ укласти в письмовій формі трудовий договір (п. 6 ч. 1 ст. 24 Кодексу законів про працю України ‎від 10.12.1971 № 322-VIII 2443-VIII із змінами та доповненнями);
■ оформити наказ про прийняття на роботу;
■ повідомити орган ДФС про прийняття працівника на роботу (постанова Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу»).
Благодійні внески неприбутковим організаціям – право на податкову знижку
Нагадуємо, що з 1 січня 2019 року триває кампанія декларування доходів, отриманих фізичними особами у 2018 році.
Податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб'єктами господарювання, - це документально підтверджена сума витрат платника податку - резидента у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів - фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених Податковим кодексом.
Платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення його оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року суму коштів або вартість майна, переданих у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, зареєстрованим в Україні та внесеним до Реєстру неприбуткових організацій та установ на дату передачі таких коштів та майна, у розмірі, що не перевищує 4% суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року.
Такі витрати повинні бути підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача).
У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх виконання чи надання. Зокрема, одним із документів, які підтверджують надання пожертви (благодійної допомоги), є договір про пожертву.
Для громадян, які мають право на податкову знижку, граничний строк подання податкової декларації – по 31 грудня 2019 (включно).
Ремонт за рахунок страхових виплат: особливості формування податкового кредиту
Нагадуємо, що згідно з п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України ( далі – ПКУ) платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з ПДВ (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема, в операціях, що не є об’єктом оподаткування відповідно до ст. 196 ПКУ (крім випадків проведення операцій, передбачених п.п. 196.1.7 п. 196.1 ст. 196 ПКУ) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України.
Відповідно до п.п. «б» п. 185.1 ст. 185 ПКУ послуги з ремонту автомобіля є об’єктом оподаткування ПДВ, а тому особа, що виконує ремонт автомобіля, відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПКУ на дату, що сталася раніше (отримання страхового платежу в рахунок оплати вартості ремонту автомобіля або фактичного надання послуг по ремонту автомобіля) визначає податкові зобов’язання з ПДВ, виходячи з договірної вартості ремонту, та зобов’язана скласти та зареєструвати в ЄРПН податкову накладну за такою операцією.
Власник автомобіля при отриманні послуг з ремонту автомобіля, оплата за які здійснюється страховою компанією, відносить до податкового кредиту суму ПДВ за такою операцією (на підставі належним чином складеної та зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної) та в тому ж звітному періоді визначає податкові зобов’язання на підставі п. 198.5 ст. 198 ПКУ, оскільки платіж за ремонт автомобіля був сплачений не ним, а страховою компанією.
Фізособа придбала землю посеред року: коли чекати податкове повідомлення - рішення
Повідомляємо, що відповідно до п. 286.1 ст.281 ПКУ підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому КМУ.
Нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ.
У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника –  фізичної особи до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності. Контролюючий орган надсилає (вручає) податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
Податок сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (п. 287.5 ПКУ).
Таким чином, при отриманні від центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин, та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, інформації про набуття фізичною особою права власності на земельну ділянку контролюючий орган здійснює нарахування сум земельного податку починаючи з місяця, в якому у нового власника виникло право власності, та надсилає податкове повідомлення-рішення такій фізичній особі. Податок підлягає сплаті протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Увага! Оголошується набір абітурієнтів у 2019 році на факультет податкової міліції
Ізюмське управління ГУ ДФС у Харківській області повідомляє, що Університет державної фіскальної служи України оголошує набір абітурієнтів у 2019 році на факультет податкової міліції.
На навчання приймаються громадяни України віком від 17 до 25 років, які мають повну загальну середню освіту, відповідають вимогам нормативно- правових актів України, що визначають проходження служби в податковій міліції Державної фіскальної служби України, та рекомендовані Головним управлінням ДФС у Харківській області.
Бажаючим вступити на навчання необхідно звертатися у відділ проходження служби у податковій міліції управління по роботі з персоналом Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області за адресою:
м. Харків, вул. Пушкінська 46, станція метро ім. Бекетова, тел : 702-86-95.
Оформлення особових справ проводиться - з січня по червень 2019 року.
Вступні іспити складаються в Університеті Державної фіскальної служби України,
який знаходиться за адресою: 
08201, Київська область, Ірпінь, в. Карла Маркса, З

З предметів: фізична підготовка – екзамен
  українська мова - тести (зно) 
  історія України - тести (зно) 
  матема тика або іноземна мова /па вибір кандидата/ - тести (ЗНО)
  Запрошуємо до співпраці.
Увага! 
Звертаємо увагу роботодавців, що працівник без офіційного оформлення на роботу позбавляється:
► гарантованого державою розміру заробітної плати;
► виплати своєчасно та не нижче мінімальної заробітної плати, офіційної відпустки, відпустки по догляду за дитиною тощо;
► виплат у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю;
► допомоги у разі настання нещасного випадку під час виробничого процесу;
► соціального страхування.
Крім того, неоформлений офіційно працівник втрачає трудовий та страховий стаж при розрахунку розміру пенсії. Адже тільки легально оформлений працівник, який, відповідно, матиме достатньо страхового стажу, отримає право на гідну пенсію.
Водночас до роботодавця застосовуються штрафи за порушення трудового законодавства відповідно до ст. 265 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VIII із змінами та доповненнями, які у 2019 році становлять, зокрема:
● 30 мінімальних заробітних плат, встановленої законом на момент виявлення порушення за кожного працівника, за наступні порушення: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору; оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час; виплату заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
● 10 мінімальних зарплат, встановленої законом на момент виявлення порушення за кожного працівника, за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці (наприклад, за неоплату роботи в нічний час, роботу в вихідний або святковий день, понадурочну роботу).

  Ізюмське управління ГУ ДФС у Харківській області

 

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить


Фотогалереи изюмчан

Кто он-лайн

Сейчас на сайте:
Гостей - 16

 
Служба недвижимости Вилима.

 
 
 
 
 

Сушка зерна и древесины на отходах
БЕСПЛАТНЫЕ ОБОИ ДЛЯ РАБОЧЕГО СТОЛА

Дизайн РА «Изюминка»