Главная
Ізюмське управління ГУ ДФС У Харківській області повідомляє Версия для печати Отправить на e-mail
06.12.2018
Режим роботи ЦОП ДФС у період воєнного стану 
У зв’язку із набранням чинності Закону України від 26 листопада 2018 року № 2630-VIII «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» в регіонах, де введений правовий режим воєнного стану (Вінницька, Луганська, Миколаївська, Одеська, Сумська, Харківська, Чернігівська, Донецька, Запорізька, Херсонська області) робота органів ДФС, зокрема, центрів обслуговування платників (далі – ЦОП), забезпечується відповідно статті 9 Закону України від 12 травня 2015 року № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану», а саме виключно на підставі та в межах повноважень визначених Конституцією, Податковим та Митними кодексами та іншими законами, що регламентують роботу органів ДФС. 
Прийом суб’єктів звернень у ЦОП буде здійснюватися згідно з Регламентом ГУ ДФС: початок робочого дня – о 9 год. 00 хв., перерва на обід – з 13 год. 00 хв. до 13 год. 45 хв., закінчення робочого дня – о 18 год. 00 хв., у п’ятницю – о 16 год. 45 хвилин. 
З метою забезпечення безпеки відвідувачів та працівників, залучених до роботи в ЦОП, у разі виникнення позаштатних ситуацій та за наявності достатніх підстав, керівником ЦОП, за погодженням з координатором ЦОП, може бути прийнято рішення про тимчасову зміну графіка роботи ЦОП, про що повідомляється на регіональному субсайті та безпосередньо у ЦОП. 
У громадян ще є час скористатися податковою знижкою за 2017 рік 
Головне управління ДФС у Харківській області нагадує, що чинне законодавство дозволяє громадянам скористатися правом на податкову знижку за попередній (звітний ) рік  до кінця поточного року. Отже, останній термін  надання декларації про доходи для отримання податкової знижки за 2017 рік – 29 грудня 2018 року. 
Звертаємо увагу,  що на наступні періоди право на нарахування податкової знижки за 2017 рік  не переноситься. 
Всього з початку п.р. на податкову знижку подано 4920   декларацій про майновий стан і доходи за 2017 рік. За цими деклараціями громадянам повернуто з бюджету майже 10,0 млн. грн. податку на доходи  фізичних осіб, що на 2,1 млн. грн. більше минулого року. 
Серед витрат, за якими можна звертатись для отримання податкової знижки, є  сума коштів, сплачених на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів для компенсації вартості здобуття освіти такого платника податку та /або члена його сім’ї першого ступеня споріднення.        
Слід враховувати, що  включити до податкової знижки на навчання можна кошти, сплата яких фактично підтверджена відповідними розрахунковими документами (квитанції, касові ордери, чеки тощо), у яких зазначено, що платіж за навчання здійснено безпосередньо особою, яка звертається. 
Декларація надається  до Центру обслуговування платників  за місцем реєстрації платника. 
Шановні платники податків! Запрошуємо до «Електронного кабінету» 
Нагадуємо, що особливості подання Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску передбачено Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 №435 (далі – Порядок №435). 
Звіт до органів доходів і зборів подається страхувальником або відповідальною особою страхувальника за основним місцем взяття на облік як платника єдиного внеску в органах доходів і зборів, зокрема, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації ЕЦП відповідальних осіб у порядку, визначеному законодавством (пункт 1 розділу ІІ Порядку №435). 
Подання звітності на паперових носіях потребує додаткового використання Вашого робочого часу. 
З метою економії Вашого часу при складанні і при поданні звітності ДФС України створений електронний сервіс «Електронний кабінет платника податків» (http://cabinet.sfs.gov.ua), який надає можливість створювати, редагувати, підписувати та надсилати звітність з єдиного внеску платниками самостійно. 
Для уникнення марних витрат Вашого часу, уникнення черг в Центрах обслуговування платників, особливо в останні дні подання звітності, пропонуємо Вам залучатись до подання звітності засобами електронного зв’язку, зокрема користування «Електронним кабінетом  платника податків». 
З 2020 року скасовується подання окремого звіту про суми податкових пільг 
Постановою КМУ від 31.10.2018 № 891 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 р. N 1233" передбачається, що з 2020 року скасовується подання окремого звіту про суми податкових пільг. https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/pro-vnesennya-zmin-do-postanovi-kabinetu-ministriv-ukrayini-vid-27-grudnya-2010-r-1233 
Так, Постановою КМУ №891 визначено, що суб'єкт господарювання, який не сплачує податки та збори у зв'язку з отриманням податкових пільг, веде облік сум таких пільг та відображає інформацію про їх суми у податковій звітності, що подається контролюючому органу у строки, встановлені Податковим кодексом України. 
Інформація про суми податкових пільг у податковій звітності повинна містити такі дані: 
- код пільги за кожним видом податкових пільг, найменування пільг згідно з довідником пільг, форма та порядок ведення якого затверджуються ДФС; 
- сума податку (збору), не сплаченого до бюджету у зв'язку з отриманням податкової пільги (вивільнені від оподаткування кошти); 
- строк користування податковою пільгою у звітному періоді - число, місяць, рік початку та закінчення користування пільгами; 
- сума податкової пільги, що використана за цільовим призначенням. 
Облік податкових пільг ведеться контролюючими органами на підставі податкової звітності. 
Постанова № 891 набирає чинності з 1 січня 2020 року. 
Отже, передбачається скасування з 2020 року для суб'єктів господарювання обов'язку подавати до контролюючого органу окремий звіт про суми податкових пільг. 
Облік сум податкових пільг буде здійснюватись контролюючим органом на підставі інформації, відображеної в поданій такими суб'єктами господарювання податковій звітності. 
Увага! Четверта група єдиного податку: строки сплати податкового зобов’язання 
Повідомляємо, що відповідно до п.п. 295.9.2 п. 295.9 ст. 295 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники єдиного податку четвертої групи сплачують єдиний податок щоквартально протягом 30-ти календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, у таких розмірах: 
● у I кварталі – 10 відсотків; 
● у II кварталі – 10 відсотків; 
● у III кварталі – 50 відсотків; 
● у IV кварталі – 30 відсотків. 
Платники єдиного податку четвертої групи, зокрема, юридичні особи, утворені протягом року шляхом злиття, приєднання або перетворення у звітному податковому періоді, у тому числі за набуті ними площі нових земельних ділянок, вперше сплачують податок протягом 30-ти календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, в якому відбулося таке обрання/перехід, та в якому відбулося утворення (виникнення права на земельну ділянку), а надалі – у порядку, визначеному п.п. 295.9.2 п. 295.9 ст. 295 ПКУ (п.п. 295.9.3 п. 295.9 ст. 295 ПКУ). 
Платники єдиного податку четвертої групи перераховують в установлений строк загальну суму коштів на відповідний рахунок місцевого бюджету за місцем розташування земельної ділянки (п.п. 295.9.8 п. 295.9 ст. 295 ПКУ). 
Увага!
Нагадуємо, що відповідно до норм трудового законодавства, працівник не може бути допущений до роботи без укладання трудового договору та повідомлення органу ДФС. 
Нелегальне працевлаштування має негативні наслідки для найманих працівників, а саме: 
► відсутність соціальних гарантій, передбачених для працівника; 
► відсутність права на гарантовану відпустку (у тому числі на час вагітності та пологів); 
► відсутність страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань; 
► відсутність права на оплату листків непрацездатності 
► втрата громадянами пенсійного стажу та можливості отримання державної допомоги у разі втрати роботи. 
Отже, для оформлення нового працівника на роботу, суб’єкту господарювання необхідно: 
► укласти в письмовій формі трудовий договір; 
► оформити наказ про прийняття на роботу; 
► повідомити орган ДФС про прийняття працівника на роботу до початку трудових відносин (форма повідомлення затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу»). 
Звертаємо увагу, що відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 05 вересня 2018 року № 649-р «Про заходи, спрямовані на детінізацію відносин у сфері зайнятості населення» (далі – Розпорядження № 649-р) Державною службою України з питань праці, Державною фіскальною службою України, Пенсійним фондом України, Національною поліцією України, іншими центральними органами виконавчої влади спільно з органами місцевого самоврядування проводяться комплексні заходи, спрямовані на детінізацію ринку праці та вдосконалення контролю за оформленням трудових відносин із найманими працівниками. 
Розпорядженням № 649-р передбачено посилення координації органів державної влади в питаннях проведення роз’яснювальної роботи, здійснення заходів щодо виявлення фактів застосування незадекларованої праці. 
За яких умов фізичні особи – підприємці можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп
Нагадуємо, що до платників єдиного податку, які відносяться до першої групи, належать фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках чи провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 300 000 гривень. 
До платників єдиного податку, які відносяться до другої групи, належать фізичні особи – підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво чи продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: 
► не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; 
► обсяг доходу не перевищує 1 500 000 гривень. 
До платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5 000 000 гривень. 
Відповідна норма визначена п. 291.4 ст.291 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями. 
Інформацію розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням  http://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/358972.html 
До уваги платників ЄСВ! 
Звертаємо увагу, що відповідно до п.п. 1 частини другої ст. 6 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) зобов’язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати ЄСВ. 
У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники ЄСВ зобов’язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених ст. 25 Закону № 2464. 
Частиною тринадцятою ст. 9 Закону № 2464 передбачено, що суми помилково сплаченого ЄСВ зараховуються в рахунок майбутніх платежів ЄСВ або повертаються платникам у порядку і строки, визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, Пенсійним фондом України та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування. 
У разі зміни суми компенсації вартості товарів/послуг РК складається на дату доплати/повернення коштів 
Повідомляємо, що відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: 
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника ПДВ як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника ПДВ, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника ПДВ; 
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником ПДВ. 
Якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної (далі – РК), складеному в порядку, встановленому для податкових накладних (далі – ПН), та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) (п. 192.1 ст. 192 ПКУ). 
Згідно із п. 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 (далі – Порядок № 1307), у разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні ПН, не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до ст. 192 ПКУ, постачальник (продавець) товарів/послуг складає РК до ПН за формою згідно з додатком 2 до ПН. 
Порядок складання РК та його реєстрації в ЄРПН аналогічний порядку, передбаченому для ПН, крім випадків, передбачених Порядком № 1307. 
Тобто, у разі зміни суми компенсації вартості товарів/послуг РК складається на дату доплати/повернення коштів. 
Увага!
ДФС запроваджено у тестовому режимі систему E-Receipt, в основу розробки якої покладено принцип обов’язкової он-лайн реєстрації чеків на сервері ДФС. Функціонал системи передбачає можливість використання суб’єктами господарювання у якості пристроїв, що здійснюють реєстрацію розрахункових операцій, смартфони, планшети, персональні комп’ютери. 
Під час тестування суб’єкти господарювання через приватну частину Електронного кабінету в режимі он-лайн можуть зареєструвати тестові каси, використовуючи безкоштовне клієнтське програмне забезпечення, здійснити її он-лайн фіскалізацію, сформувати та фіскалізувати електронний чек, додавши штрих-код товару, та передати чек покупцеві у вигляді QR-коду, що містить всю інформацію про здійснену розрахункову операцію. 
Для застосування пільги із сплати земельного податку заява фізичною особою подається до 01 травня 
Нагадуємо, що відповідно до п. 287.2 ст. 287 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) облік фізичних осіб – платників земельного податку (далі – податок) і нарахування відповідних сум проводяться контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки щороку до  01 травня. 
Згідно з п. 285.1 ст. 285 ПКУ базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. 
Підпунктом 17.1.4 п. 17.1 ст. 17 ПКУ передбачено, що платник податків має право користуватися податковими пільгами за наявності підстав у порядку, встановленому ПКУ. 
Відповідно до п. 30.2 ст. 30 ПКУ підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об’єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат. 
Податкові пільги, не використані платником податків, не можуть бути перенесені на інші податкові періоди, зараховані в рахунок майбутніх платежів з податків та зборів або відшкодовані з бюджету (п. 30.4 ст. 30 ПКУ). 
Перелік категорій фізичних осіб – власників земельних ділянок, які звільняються від сплати земельного податку, визначено у п. 281.1 ст. 281 ПКУ. 
Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб п. 281.1 ст. 281 ПКУ, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм, встановлених у п. 281.2 ст. 281 ПКУ. 
Якщо право на пільгу у платника виникає протягом року, то він звільняється від сплати податку починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому виникло це право (п. 284.2 ст. 284 ПКУ). 
Крім того, п. 281.4 ст. 281 ПКУ передбачено, що якщо фізична особа, визначена у п. 281.1 ст. 281 ПКУ, має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, то така особа до 01 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельної ділянки для застосування пільги. 
Пільга починає застосовуватися до обраної земельної ділянки з базового податкового (звітного) періоду, у якому подано таку заяву. 
Згідно з абзацом п’ятим п. 286.5 ст. 286 ПКУ платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки для проведення звірки даних щодо: 
► розміру площі земельної ділянки, що перебуває у власності та/або користуванні платника податку; 
► права на користування пільгою із сплати податку; 
► розміру ставки податку; 
►нарахованої суми податку. 
Отже, фізична особа – власник земельної ділянки або декількох земельних ділянок одного виду використання, яка належить до пільгових категорій, звільняється від сплати земельного податку за умови подання письмової заяви у довільній формі до 01 травня поточного року до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки (у разі наявності декількох ділянок – про самостійне обрання/зміну земельної ділянки для застосування пільги) про надання пільги, яка починає застосовуватися з базового податкового (звітного) періоду, у якому подано таку заяву. 
Затверджено регламент подання інформації, необхідної для забезпечення ведення обліку платників податків 
Звертаємо увагу, що 21.11.2018 набрав чинності наказ Міністерства юстиції України і Міністерства фінансів України від 02.11.2018 № 3424/5/874 «Щодо деяких питань подання інформації, необхідної для забезпечення ведення обліку платників податків, а також обчислення та справляння податків і зборів» (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 05 листопада 2018 року за № 1265/32717) (далі – Наказ № 3424/5/874). 
Наказом № 3424/5/874 затверджено Регламент подання інформації, необхідної для забезпечення ведення обліку платників податків, а також обчислення та справляння податків і зборів (далі – Регламент), який визначає порядок та процедуру подання Міністерством юстиції України Державній фіскальній службі України інформації про об'єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, у тому числі нерезидентів, про землевласників або землекористувачів, а також про об’єкти незавершеного будівництва та зміну даних, які включаються до облікової картки фізичної особи – платника податків. 
Зокрема, відповідно до Регламенту, ДФС України не пізніше трьох робочих днів з дня отримання інформаційного файлу про об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, у тому числі нерезидентів формує файл-повідомлення про результат його обробки. 
Наказ № 3424/5/874 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 20.11.2018 № 89. 
Оприлюднено інформацію про нормативну грошову оцінку земель населених пунктів
Інформуємо, що на офіційному веб-порталі ДФС України оприлюднено інформацію про нормативну грошову оцінку земель станом на 01.10.2018. 
Інформація, зокрема, містить дату та номер рішення про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель населеного пункту, а також відомості про рік останнього проведення нормативної грошової оцінки земель населеного пункту. Вищезазначена інформація наведена у розрізі областей. 
З інформацією про нормативну грошову оцінку земель станом на 01.10.2018 можна ознайомитись на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням:  http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/325490.html 
До уваги платників ПДВ! 
Повідомляємо, що ДФС України листом від 27.11.2018 № 36942/7/99-99-15-03-02-17 (далі – Лист № 36942) проінформувала про окремі особливості складання та реєстрації податкових накладних (далі – ПН) та розрахунків коригування до податкових накладних (далі – РК). 
Так, зокрема, у Листі № 36942 розглянуто деякі особливості складання РК до зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) «зайво складених» ПН. 
Особливості складання РК до зареєстрованих в ЄРПН «зайво складених» ПН визначено п. 24 Порядку № 763, згідно з яким у разі реєстрації в ЄРПН двох і більше ПН, складених на одну операцію з постачання товарів/послуг, постачальник (продавець) складає РК до «зайво складених» ПН. 
З метою такого коригування продавець (постачальник) повинен самостійно визначити, яка з кількох складених ним на одну і ту ж ПН є правильною, а яка (які) «зайво складеною (ними)». 
При цьому один РК можна скласти лише до однієї «зайво складеної» ПН. Якщо на одну і ту ж операцію з постачання товарів/послуг складено кілька ПН, РК, особливості складання яких визначені у п. 24 Порядку № 763, складаються окремо до кожної ПН, яка визначена платником як «зайво складена», у тому числі і до ПН, що не надаються отримувачу (покупцю). 
У результаті такого коригування на одну операцію з постачання товарів/послуг в ЄРПН має залишитися одна ПН (далі – «правильна» податкова накладна). Таке коригування не може бути проведене, якщо в ЄРПН за результатами операції з постачання товарів/послуг не залишиться жодної ПН. 
Складання РК до «зайво складених» ПН передбачено окремо для випадків, коли РК до таких ПН не було складено та зареєстровано в ЄРПН, та окремо для випадків, коли до «зайво складених» ПН РК вже були складені та зареєстровані в ЄРПН до 01.12.2018. 
У Листі № 36942 також розглянуто інші питання, пов’язані із складанням ПН і РК, а саме: щодо змін, які внесені до форм ПН та РК до ПН, щодо змін у порядку заповнення ПН та РК до ПН, щодо інших особливостей складання РК до ПН, щодо зазначення у РК групи коригування та зазначення у РК причини коригування тощо. 
Більш детальніше про окремі особливості складання та реєстрації ПН і РК до ПН у Листі № 36942, який розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/73086.html 
Документальне підтвердження витрат нотаріуса з оплати робіт та послуг 
Оподатковуваним доходом осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність, вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності. 
Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. 
Узагальнюючими податковими консультаціями № 1185 та № 884 визначено необхідний перелік витрат, які можуть бути враховані приватним нотаріусом при визначенні сукупного чистого доходу. 
Документами, які підтверджують понесені витрати, безпосередньо пов’язані з отриманим доходом, можуть бути платіжні доручення, квитанція, фіскальний чек, акт закупки (виконаних робіт, наданих послуг) та інші первинні документи, що засвідчують акт оплати товарів, робіт, послуг. 
Первинним документом є документ, створений у письмовій або електронній формі, який містить відомості про господарську операцію. 
Тобто нотаріус як податковий агент при оплаті товарів, робіт, послуг (оренди тощо) у готівковій формі іншій фізичній особі - продавцю (виконавцю робіт, послуг), що не зареєстрована як самозайнята особа, може підтвердити понесені витрати: 
- договорами та актами закупки (виконаних робіт, наданих послуг), складеними на його ім’я та фізичної особи - продавця (виконавця робіт, послуг); 
- платіжними документами, що підтверджують факт утримання ПДФО (ВЗ) та перерахування його до бюджету; 
- відомостями з податкового розрахунку. 
У повідомленні використані такі закони та нормативні акти: Закон України від 16.07.99 р. № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Узагальнююча податкова консультація № 1185 затверджена наказом ДПС України від 24.12.2012 р. № 1185 «Щодо деяких питань оподаткування фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (приватних нотаріусів, адвокатів)». Узагальнююча податкова консультація № 884, затверджена наказом Міндоходів від 30.12.2013 р. № 884 «Щодо витрат приватного нотаріуса». Порядок № 481- Порядок ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, затвердженого наказом Міндоходів від 16.09.2013 р. № 481. Положення № 88 - Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Мінфіну від 24.05.95 р. № 88. 
Оподаткування доходів приватних нотаріусів
Оподатковуваним доходом осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність, вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності. 
Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. 
При визначенні сукупного чистого доходу приватного нотаріуса враховуються витрати наведені в Узагальнюючій податковій консультації щодо деяких питань оподаткування фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (приватних нотаріусів, адвокатів), затвердженій наказом ДПС України від 24.12.2012 № 1185 та в Узагальнюючій податковій консультації щодо витрат приватного нотаріуса, затвердженій наказом Міндоходів України від 30.12.2013 № 884. 
До витрат приватного нотаріуса можуть бути віднесені, зокрема: 
оренда робочого місця нотаріуса, у тому числі його поточний ремонт, обладнання пандусу для під’їзду інвалідів; 
страхування цивільно-правової відповідальності приватного нотаріуса; 
технічне забезпечення діяльності робочого місця нотаріуса та його  обслуговування: 
а) охоронна та пожежна сигналізація; 
б) металеві двері або металеві ролети; 
в) металеві грати, захисні ролети та броньована ударостійка плівка на вікнах; 
г) металеві шафи; 
д) вогнестійкий сейф; 
е) інформаційна вивіска; 
є) обслуговування технічного обладнання (комп’ютери, у тому числі їх програмне забезпечення, принтери, сканер, ксерокс, факс, телефон тощо); 
ж) підключення та користування мережею Інтернет без обмеження кількості провайдерів, включаючи мобільний Інтернет; 
з) телекомунікаційні послуги; 
и) меблі; програмне забезпечення, користування електронною базою законодавства; встановлення, обслуговування та користування державними та єдиними реєстрами; 
виготовлення печатки, штампів з текстами посвідчувальних написів; 
витрати на придбання спеціальних бланків нотаріальних документів та ведення реєстрів для реєстрації нотаріальних дій, книг, журналів реєстрації (обліку), передбачених номенклатурою; 
витрати на придбання канцелярського приладдя (картонажі, архівні папки, твердий картон, канцелярський папір, технічні засоби для прошивання документів тощо); 
витрати на забезпечення збереження документів нотаріального діловодства; 
проходження підвищення кваліфікації, участь у короткотермінових семінарах, міжнародних семінарах, симпозіумах, науково-практичних конференціях; удосконалення професійної майстерності; навчання в школі молодого нотаріуса; придбання та передплата юридичної літератури (книг, журналів, дисків, програм тощо); 
оплата праці та обов’язкові нарахування на фонд оплати праці помічників, секретарів, стажистів (найманих працівників); 
сплата внесків до Пенсійного фонду України, у тому числі на користь найманих працівників, та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування; 
відкриття рахунків у банках та їх розрахунково-касове обслуговування (депозитні рахунки); 
витрати на поштові та кур’єрські послуги, необхідні для ведення нотаріальної діяльності; 
комунальні витрати (електро-, газо-, тепло-, водопостачання) на утримання робочого місця приватного нотаріуса, у разі якщо це нежитлове приміщення є власністю приватного нотаріуса; 
сплату щомісячних членських внесків нотаріусами на забезпечення нотаріального самоврядування, відповідно до статті 16 Закону України від 02 вересня 1993 року № 3425 «Про нотаріат» зі змінами та доповненнями. 
Платник податків помилково сплатив більшу суму податкового зобов’язання. Який порядок повернення таких коштів?
Помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов’язання підлягають поверненню на поточний рахунок платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу. 
За наявності податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов’язання, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу. 
Для повернення сум грошового зобов’язання платнику податків необхідно подати заяву протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми. 
Така заява подається у довільній формі, де зазначається напрям перерахування коштів: 
- на поточний рахунок в установі банку; 
- на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на фіскальні органи, незалежно від виду бюджету; 
- повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку. 
Зазначений порядок не розповсюджується на повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку. 
Фіскальний орган не пізніше ніж за 5 робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. 
На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п’яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені платникам податків. 
Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані. 
Зазначена норма передбачена п. 43.1 – 43.6 ст. 43 Податкового кодексу. 
Як отримати довідку про відсутність заборгованості з податків?
Механізм надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, що контролюються фіскальним органом визначає наказ МФУ від 03.09.2018 №733 «Про затвердження Порядку надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи», який набув чинності 07 листопада 2018 року.
http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1102-18  
Для отримання довідки платник подає відповідну заяву (на його вибір): 
- у паперовій формі - до державної податкової інспекції за основним місцем обліку або до відповідного контролюючого органу, уповноваженого здійснювати заходи з погашення податкового боргу; 
- в електронній формі - на адресу уповноваженого органу через приватну частину електронного кабінету. 
Довідка або відмова у її наданні надаються уповноваженим органом протягом 5 робочих днів з дня, що настає за днем отримання заяви. 
Довідка надається безоплатно, за вибором платника у паперовій або електронній формі, про що він зазначає у заяві. 
Строк дії довідки становить 10 календарних днів з дати її формування. У довідці обов'язково зазначається термін її дії. 
Як самостійно перевірити термін дії кваліфікованого сертифіката електронного цифрового підпису
Інформуємо  платників податків, що перевірити термін дії кваліфікованого сертифіката можна за допомогою засобу кваліфікованого електронного підпису чи печатки «ІІТ Користувач ЦСК-1», який завантажується на офіційному інформаційному ресурсі Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (http://www.acskidd.gov.ua) у розділі «Програмне забезпечення», вкладка «Засоби кваліфікованого електронного підпису чи печатки». 
Затим у меню програми «Переглянути сертифікати» із всього переліку сертифікатів необхідно вибрати сертифікат або додати його за допомогою кнопки «Імпортувати». Для отримання інформації щодо статусу сертифіката, в тому числі  терміну його дії, слід натиснути на вибраний сертифікат подвійним кліком лівої кнопки миші. Детальнуінформацію про кваліфікованийсертифікатможнапереглянути, обравши пункт «Детальна інформація». 
Витрати на придбання права користування комп’ютерними програмами та сертифікатами відкритих ключів відносяться до 5 та 6 груп нематеріальних активів 
Пунктом 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.10.1999 № 242 визначено, що нематеріальний актив – це немонетарний актив, який не має матеріальної форми та може бути ідентифікований.
     Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України від 05.10.2017  № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» електронний підпис – електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов’язуються і використовуються ним як підпис.
     Кваліфікований електронний підпис – удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.
Засіб електронного підпису чи печатки – апаратно-програмний або апаратний пристрій чи програмне забезпечення, які використовуються для створення та/або перевірки електронного підпису чи печатки.
У податковому обліку групи нематеріальних активів та строки дії права користування нематеріальними активами визначені у п.п. 138.3.4 п. 138.3 ст. 138 ПКУ.
Так, у податковому обліку до групи 5 відносяться авторське право та суміжні з ним права (право на літературні, художні, музичні твори, комп’ютерні програми, програми для електронно-обчислювальних машин, компіляції даних (баз даних), фонограми, відеограми, передач (програми) організацій мовлення тощо), крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті; до групи 6 відносяться інші нематеріальні активи (право на ведення діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо).
Таким чином, згідно з нормами ст. 138 ПКУ витрати платника податку на придбання права користування комп’ютерними програмами відносяться до групи 5 нематеріальних активів, а витрати на придбання кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів – до групи 6 нематеріальних активів.
До уваги платників податку на додану вартість! 
Наголошуємо, що з 01 грудня 2018 року реєстрація податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюватиметься за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 17.09.2018 № 763 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 № 1307», незалежно від дати складання таких податкових накладних та розрахунків коригування. 
ТОП-11 запитань та відповідей щодо правил розмитнення автомобілів з іноземною реєстрацією 
У зв’язку із внесеними змінами до Митного кодексу України щодо нових умов ввезення транспортних засобів до ДФС надходять численні запити від платників податків щодо митного оформлення автівок з іноземною реєстрацією. Надаємо ТОП-11 запитань та відповідей на них, які найчастіше цікавлять платників податків. 
  1. Які документи потрібно подати для митного оформлення авто, ввезених в Україну з Литви, Польщі, Болгарії, Німеччини: 
- на автомобілі, ввезенні в режимі тимчасового ввезення; 
- на автомобілі, ввезені в режимі транзиту; 
- на автомобілі, в яких транзит прострочений; 
- на автомобілі, в яких транзит не прострочений; 
- на автомобілі, які будуть ввозитись з Європи, згідно з новим законом? 
  
В усіх перелічених випадках разом з митною декларацією (оформлюється митним брокером) на транспортний засіб, що декларується в режим імпорту (вільний обіг), подаються такі основні документи: 
- реєстраційні (технічні) документи на транспортний засіб (як правило, це технічний паспорт); 
- документи, що підтверджують право власності особи на транспортний засіб (як правило, це договір купівлі-продажу) або право ним розпоряджатися та декларувати (як правило, це доручення); 
- рахунок-фактуру (інвойс) або інший документ, який визначає вартість товару (можливо, це буде один і той же документ, що підтверджує право власності). 
  
2. В якому місці та в якій митниці можна розмитнити транспортний засіб, який вже є в Україні або який  тільки планують ввезти в Україну? 
  Митне оформлення можна здійснити у будь-якій митниці України. 
Адреси та реквізити конкретних місць оформлення можна знайти на субсайтах територіальних органів ДФС або на веб-порталі ДФС. 
  
3. Чи можна не виїжджати з України, а здійснити митне оформлення в митниці свого регіону? 
  Можна не виїжджати, а подати необхідні документи і пред’явити транспортний засіб у будь-яку митницю (найближчу). 
  
4. Чи може бути авто заявлене в режим «імпорт» особою, яка не перетинала на цьому авто кордон? 
  Може бути заявлене особою, яка не перетинала митний кордон, за умови подання документів, що підтверджують право власності цієї особи на транспортний засіб або право ним розпоряджатися та декларувати (доручення). 
  
5. Чи може скористатися знижкою протягом 90 днів людина, яка вже розмитнила таке авто?   
Ні, знижка протягом 90 днів (тобто коефіцієнт 0,5 при сплаті акцизного податку) може бути застосована при оформленні громадянином лише одного легкового транспортного засобу. 
Один транспортний засіб може бути оформлений тільки один раз. Якщо автомобіль вже був оформлений митницею раніше та сплачені платежі, то оформити цей же автомобіль ще раз і скористатись знижкою (коефіцієнт 0,5) неможливо. 
  
6. Чи може згідно з новими законами авто в’їжджати на територію України з підготовленою попередньою митною декларацією без сплати залогових платежів, якщо авто заявлене в режим «імпорт»? 
  У випадку якщо громадянином прийнято рішення про ввезення автомобіля (легковий автомобіль, код 8703 за УКТ ЗЕД), то подання попередньої митної декларації та гарантування сплати митних платежів є обов’язковими. У такому випадку застосування грошової застави є тільки одним із видів забезпечення сплати митних платежів, хоча можуть бути обраними й інші види гарантування. 
Грошова застава як обов’язковий вид гарантії застосовується тільки у випадку транзитного переміщення резидентом України транспортного засобу, що знаходиться на постійній реєстрації за межами України. 
  
7. Чи може людина сама звернутися на митницю та подати документи для імпорту авто, чи для цього потрібен спеціальний митний брокер. Якщо потрібен – де взяти перелік брокерських фірм, яка середня вартість брокерських послуг? 
  А) Теоретично громадянин може спробувати самостійно заповнити митну декларацію та подати необхідні документи (законодавством це не забороняється). 
Але краще звернутись до митного брокера – до кваліфікованого спеціаліста, оскільки законодавством передбачено, що транспортні засоби декларуються із заповненням митної декларації, порядок заповнення якої потребує спеціальних знань та певного програмного забезпечення. Крім того, паперова митна декларація повинна обов’язково супроводжуватись її електронною копією. 
Невірне заповнення митної декларації може призвести до низки неприємностей (аж до складання протоколу про порушення митних правил). 
Б) Інформація про митних брокерів постійно оновлюється та розміщується на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України у рубриці „Реєстри” (http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/reestri/). 
В) Інформацію про вартість брокерських послуг можна дізнатись у митних брокерів (ДФС не контролює цю вартість). 
  
8. Чи потрібно приїжджати на авто в зону митного огляду для його догляду? 
  Митне оформлення здійснюється у будь-якій митниці України, але з обов’язковим пред'явленням авто, тобто: 
- пред’явлення авто митниці є обов’язковим; 
- рішення про проведення митного огляду приймає посадова особа митниці з урахуванням вимог Митного кодексу. 
Оскільки митні формальності здійснюються в зонах митного контролю, то приїжджати в зону митного контролю – обов’язково. 
  
9. Якщо сплачений штраф за прострочення транзиту, чи треба сплачувати 8500 штрафу, передбаченого новим законом? 
  Сплата штрафу при порушенні громадянином митних правил не звільняє цього громадина від виконання взятих на себе зобов’язань щодо дотримання митного режиму. 
Якщо після сплати штрафу транспортний засіб, ввезений в режимі транзиту або тимчасового ввезення, продовжує перебувати на території України, є підстави вважати, що цей автомобіль продовжує перебувати в Україні з порушенням митного законодавства. 
Новим Законом передбачено, що, не зважаючи на сплачений раніше штраф, добровільна сплата коштів в розмірі 8500 грн (яка не є штрафом), є обов’язковою при оформленні в режим імпорту транспортного засобу, щодо якого порушено строки та умови режимів транзиту чи тимчасового ввезення. 
  
10. На які реквізити має сплачуватися добровільний платіж 8500 грн, та як дізнатись чи треба його платити? 
  Передбачені новим Законом добровільні кошти (8500 грн) сплачуються одночасно з митними платежами і в такому самому порядку. 
Реквізити депозитного рахунку, на який сплачуються кошти (митні платежі, добровільні кошти), є індивідуальними для кожної митниці. 
Інформацію про реквізити депозитного рахунку митниці, в якій громадянин планує оформлювати авто, можна знайти на субсайтах територіальних органів ДФС, дізнатись у працівників підрозділу митниці, в якому безпосередньо буде проводитись оформлення, або в митного брокера. 
  
11. Хто і як визначає вартість авто, з якої платиться ПДВ та мито? 
  Документами, що підтверджують вартість придбаного громадянином автомобіля, є : 
- договір купівлі-продажу; 
- інвойс; 
- банківські або інші платіжні документи; 
- експортна декларації; 
- довідкова інформація щодо вартості аналогічних транспортних засобів у країні експорту. 
У цих документах повинні бути зазначені дата продажу, номер шасі (рами), кузова (або ідентифікаційний номер), номер двигуна автомобіля, його модель, рік виготовлення, а також ім’я та прізвище особи, якій продано автомобіль. 
За наявності підстав вважати, що заявлено недостовірну вартість або у разі відсутності вищевказаних документів, митниця ДФС визначає вартість автомобіля самостійно. 
Дохід від продажу нерухомості не оподатковується, якщо право власності більше трьох років 
Нагадуємо, що відповідно до ст.172 Податкового кодексу України дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або її частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки , не оподатковується. 
Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку понад три роки не розповсюджується на майно, отримане таким платником у спадщину. 
Обов’язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував  доходи, зокрема, від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів за якими був  сплачений податок (п.179.2 ст.179ПКУ). 
Як оподатковуються подарунки, надані профспілкою 
Нагадуємо, що відповідно до пп. 165.1.39 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається вартість дарунків, якщо їх вартість не перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати у розрахунку на місяць, встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі. 
Таким чином, подарунок, наданий профспілкою своїм членам, вартість якого не перевищує 25 відсотків мінімальної зарплати (у 2018 році – 931 грн.) в місяць, не оподатковується. Сума перевищення вартості подарунку оподатковується податковим агентом, в даному випадку профспілковою організацією, з використанням коефіцієнта за ставкою 18 відсотків. 
Статтею164 Кодексу встановлено правила визначення суми податку у випадку, якщо додаткові блага надаються у негрошовій формі. 
 Відповідно з п. 164.5 ст. 164 Кодексу під час нарахування доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з цим же Кодексом, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою: 
К = 100 : (100 - Сп), де: 
К - коефіцієнт; Сп - ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування. 
За несвоєчасно сплачені розстрочені суми податкового боргу передбачена відповідальність
Звертаємо увагу платників на наступне. 
У разі, якщо платник податків порушує умови погашення розстроченого грошового зобов’язання чи податкового боргу або відстроченого грошового зобов’язання чи податкового боргу, то договори про розстрочення (відстрочення) можуть бути достроково розірвані з ініціативи контролюючого органу (п.п. 100.12.2 п. 100.12 ст. 100 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року  № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ)). 
Пунктом 4.6 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10 жовтня 2013 року № 574, визначено, що з дня, наступного за днем розірвання договору, на розстрочені (відстрочені) суми, що залишились не сплаченими, нараховуються пеня та штраф у розмірах, передбачених ПКУ. 
Особливості заповнення заяви про анулювання реєстрації платника акцизного податку, який реалізує пальне
Звертаємо увагу, що платником акцизного податку (далі – податок) є особа, яка реалізує пальне (п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ)). 
Такі особи підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб – підприємців, до початку здійснення реалізації пального (п.п. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 ПКУ). 
Пунктом 6 Порядку електронного адміністрування реалізації пального, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року № 113 (далі – Порядок № 113), встановлено, що реєстрація платника податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального заяви, форма якої затверджується Міністерством фінансів України. 
Виключення платника податку з реєстру платників здійснюється, зокрема, якщо відповідна особа подає реєстраційну заяву про анулювання реєстрації у разі припинення діяльності з реалізації пального. Така заява надсилається у порядку, встановленому для реєстрації, розглядається контролюючим органом протягом трьох робочих днів після її подання. У такому разі датою анулювання реєстрації платника податку є дата виключення з реєстру платників (п. 13 Порядку № 113). 
Наказом Міністерства фінансів України від 25 лютого 2016 року № 218 (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 17.03.2016 за № 405/28535) затверджена форма заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального (далі – Заява), яка надається і при анулюванні реєстрації у разі припинення діяльності з реалізації пального 
При цьому, при заповненні Заяви у графі 2 «Дія» ставиться позначка «Анулювання реєстрації», а графа 5 «Відомості про пункти (склади, комплекси, станції, інші об’єкти) реалізації пального» не заповнюється. 
Податкова знижка: у договорі про навчання зазначається ПІБ особи, яка буде безпосередньо навчатися
Нагадуємо, що право платника податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) на податкову знижку, підстави для її нарахування, перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, обмеження права на її нарахування визначені ст. 166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ). 
Платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення свого оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення (п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ). 
Членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення для цілей розділу    IV ПКУ вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені (п.п. 14.1.263 п. 14.1 ст. 14 ПКУ). 
Законом України від 05 вересня 2017 року № 2145-VIII «Про освіту» встановлено, що договір укладається між закладом освіти і здобувачем освіти (його законними представниками) та/або юридичною чи фізичною особою, яка здійснює оплату. 
Враховуючи вищевикладене, з метою використання права на компенсацію вартості навчання члена сім’ї першого ступеня споріднення один із батьків може включити до податкової знижки на навчання лише суми коштів, сплата яких фактично підтверджена відповідним розрахунковим документом (квитанції, касові ордери, чеки тощо), в якому зазначено, що платіж за навчання здійснено безпосередньо особою, яка звертається за податковим кредитом. 
При цьому, у договорі про навчання повинно бути зазначено прізвище, ім’я та по батькові особи, яка буде безпосередньо навчатися (дитини). 
Особливості заповнення графи ПН/РК «Сума податку на додану вартість» 
Повідомляємо платників ПДВ, що ДФС України у листі від 27.11.2018 №  36942/7/99-99-15-03-02-17 (далі –  Лист № 36942) звернула увагу на особивості заповнення графи податкової накладної (далі – ПН) та/або розрахунку коригування (далі – РК) «Сума податку на додану вартість». 
Так, графа 11 розділу Б ПН (графа 14 розділу Б РК) «Сума податку на додану вартість» є обов’язковою до заповнення в усіх випадках, коли за здійсненою операцією нараховується сума ПДВ за ставкою 20 або 7 відсотків. 
Значення графи 11 розділу Б ПН (графи 14 розділу Б РК) обчислюється шляхом множення значення графи 10 розділу Б ПН (графи 13 розділу Б РК) на відповідне значення ставки ПДВ, код якої зазначено у графі 8 розділу Б ПН (графі 11 розділу Б РК). 
Графа 11 розділу Б ПН (графа 14 розділу Б РК) заповнюється у гривнях з копійками, але з урахуванням особливостей здійснення окремих операцій з постачання товарів/послуг допускається зазначення в цій графі показника з урахуванням арифметичного округлення до 6 знаків включно після коми. 
Графа 11 розділу Б ПН (графа 14 розділу Б РК) «Сума податку на додану вартість» не заповнюється у разі здійснення: 
а) операцій, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою (у графі 8 розділу Б ПН (графі 11 розділу Б РК) має бути зазначено код ставки «901» або «902»); 
б) операцій, звільнених від оподаткування (у графі 8 розділу Б ПН (графі 11 розділу Б РК) має бути зазначено код ставки «903» та у графі 9 розділу Б ПН (графі 12 розділу Б РК) має бути вказаний код відповідної пільги з ПДВ згідно з Довідниками податкових пільг). 
Якщо графа 11 розділу Б ПН (графа 14 розділу Б РК) не заповнюється, нулі, прочерки та інші знаки чи символи у цій графі не проставляються. 
Нагадуємо, що Лист № 36942 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням:http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/73086.html 
Електронні сервіси ДФС – комфорт для платників
Звертаємо увагу платників, що одним із важливих завдань органів ДФС сьогодні є створення комфортних умов для бізнесу, зокрема, забезпечення якісного обслуговування платників, електронізація сервісів, які дозволять обслуговувати платників дистанційно, а також зменшення витрат часу на адміністрування податкових платежів. 
Так, Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс («ЗІР»), який постійно оновлюється та надає можливість суб’єктам господарювання самостійно у зручний для них час отримати достовірну і повну довідкову інформацію з питань щодо оподаткування, державної митної справи, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, електронних довірчих послуг (далі – ЄДП) та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на органи ДФС. 
З 1 жовтня 2018 року ДФС запроваджено нові електронні формати для фізичних осіб щодо отримання інформації з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків. Доповнена інформація про суму виплаченого доходу, суму перерахованого податку, а також про дати прийняття/звільнення з роботи відповідно до Податкових розрахунків за формою № 1ДФ, які подаються податковими агентами до контролюючих органів. Зазначені електронні формати розміщені на офіційному веб-порталі ДФС України у сервісі «Електронна звітність». 
З метою реалізації платниками податків своїх прав та обов’язків, визначених Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями функціонує інформаційно-телекомунікаційна система «Електронний кабінет». 
Отже, електронні сервіси ДФС забезпечують комфортні умови для платників, скорочують час на пошук необхідної інформації і дозволяють отримати її дистанційно. 
Застосування пільги з військового збору
Нагадуємо, що з 28.08.2018 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року № 650, якою внесено зміни до Порядку підтвердження статусу осіб, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції, з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 року № 1161. 
Так, змінами врегульовано порядок підтвердження статусу осіб, які беруть безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об’єднаних сил, з метою застосування такими особами пільги з оподаткування військовим збором. 
Зазначені зміни запроваджено на виконання положень Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями, згідно з якими тимчасово, на період здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення зазначених осіб на період їх безпосередньої участі в операції Об’єднаних сил. 
 Добові, що перевищують норму, включаються до оподатковуваного доходу
Повідомляємо, що до оподатковуваного доходу не включаються витрати на відрядження, не підтверджені документально, на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добові витрати), понесені у зв’язку з таким відрядженням у межах території України, але не більш як 0,1 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження, а для відряджень за кордон – не вище 80 євро за кожен календарний день такого відрядження за офіційним обмінним курсом гривні до євро, установленим Національним банком України, в розрахунку за кожен такий день (п.п. «а» п.п. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)). 
Постановою Кабінету Міністрів України від  02 лютого 2011 року № 98 «Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями,  які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів» із змінами окремо визначаються суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів. Сума добових для таких категорій фізичних осіб не може перевищувати суму, встановлену п. 170.9 ст. 170 ПКУ. 
Отже, якщо добові витрати на відрядження перевищують встановлені норми, то сума перевищення є додатковим благом платника податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) і така сума включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку. 
Згідно з Довідником ознак доходів, наведеним у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року № 4, дохід, отриманий платником податку як додаткове благо відображається у податковому розрахунку за ф. № 1ДФ під ознакою доходу «118». 
Цивільно-правовий договір (договір підряду) і трудовий договір: головні відмінності 
Доводимо до відома роботодавців, що трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін (ст. 21 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VIII із змінами і доповненнями).  
Відповідно до глави 52 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІV із змінами і доповненнями договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. 
Цивільно-правовий договір (договір підряду, доручення тощо) – це угода між громадянином і підприємством або підприємцем, предметом якої є виконання фізичною особою певної роботи, спрямованої на досягнення конкретного результату. 
За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу. 
Тобто, за договорами підряду оплачується не процес праці, а його конкретний (кінцевий) результат, який визначається після закінчення роботи і оформляється актом приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), на підставі яких і здійснюється виплата винагороди. 
Враховуючи зазначене, якщо роботодавець укладає договір, який передбачає оплату процесу праці, тобто містить ознаки трудового договору, то такий платник враховує працівників, яких залучає за таким договором, до загальної кількості осіб, що перебувають з ним в трудових відносинах. 
Якщо укладений договір відповідає нормам договору підряду, то роботодавець не враховує працівників, яких залучає за таким договором, до загальної кількості осіб, що перебувають з ним в трудових відносинах. 
Відповіді на питання громадян щодо практичного застосування вимог Митного кодексу України
Відповіді на питання громадян щодо практичного застосування вимог Митного кодексу України з урахуванням змін, внесених Законом України від 08.11.2018 №2612-VIII «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України», який набрав чинності 25.11.2018 
1. Які документи потрібно подати для митного оформлення авто, ввезених в Україну з Литви, Польщі, Болгарії, Німеччини: 
а. На автомобілі, ввезенні в режимі тимчасового ввезення 
b. На автомобілі, ввезені в режимі транзиту 
c. На автомобілі, в яких транзит прострочений 
d. На автомобілі, в яких транзит не прострочений 
e. На автомобілі, які будуть ввозитись з Європи, згідно нового закону 
Відповідь на всі підпункти: 
В усіх перелічених випадках разом з митною декларацією (оформлюється митним брокером) на транспортний засіб, що декларується в режим імпорту (вільний обіг), подаються такі основні документи: 
реєстраційні (технічні) документи на транспортний засіб (як правило, це технічний паспорт); 
документи, що підтверджують право власності особи на транспортний засіб (як правило, це договір купівлі-продажу) або право ним розпоряджатися та декларувати (як правило, це доручення); 
рахунок-фактуру (інвойс) або інший документ, який визначає вартість товару (можливо, це буде один і той же документ, що підтверджує право власності) 
2. В якому місці та в якій митниці я можу розмитнити транспортний засіб, який вже є в Україні? Який я тільки планую ввезти в Україну? 
Митне оформлення – у будь-якій митниці України. 
Адреси та реквізити конкретних місць оформлення можна знайти на сайті митниці або на сайті ДФС 
3. Чи можу я не виїжджати з України, а здійснити митне оформлення в митниці свого регіону? 
Можна не виїжджати; подати необхідні документи і пред’явити транспортний засіб у будь-яку митницю (найближчу) 
4. Чи може бути авто заявлене в режим «імпорт» особою, яка не перетинала на даному авто кордон? 
Може бути заявлене особою, яка не перетинала митний кордон, за умови подання документів, що підтверджують право власності цієї особи на транспортний засіб або право ним розпоряджатися та декларувати (доручення) 
5. Чи може скористатися знижкою протягом 90 днів людина, яка вже розмитнила таке авто? 
Ні, знижка протягом 90 днів (тобто, коефіцієнт 0,5 при сплаті акцизного податку) може бути застосована при оформленні громадянином лише одного легкового транспортного засобу. 
Ні, один транспортний засіб може бути оформлений тільки один раз. Якщо автомобіль вже був оформлений митницею раніше та сплачені платежі, то оформити цей же автомобіль ще раз і скористатись знижкою (коефіцієнт 0,5) неможливо. 
6. Чи може згідно з новими законами в’їжджати на територію України з підготовленою ПД без сплати залогових платежів, якщо авто заявлене в режим «імпорт» 
У випадку якщо громадянином прийнято рішення про ввезення автомобіля (легковий автомобіль, код 8703 за УКТ ЗЕД), то подання попередньої митної декларації та гарантування сплати митних платежів є обов’язковими. В такому випадку застосування грошової застави є тільки одним із видів забезпечення сплати митних платежів, хоча можуть бути обраними й інші види гарантування. 
Грошова застава як обов’язковий вид гарантії застосовується тільки у випадку транзитного переміщення резидентом України транспортного засобу, що знаходиться на постійній реєстрації за межами України. 
7. Чи може людина сама звернутися на митницю та подати документи для імпорту авто, чи для цього потрібен спеціальний митний брокер. Якщо потрібен – де взяти перелік брокерських фірм, яка середня вартість брокерських послуг? 
А) Теоретично громадянин може спробувати самостійно заповнити митну декларацію та подати необхідні документи (законодавством це не забороняється). 
Але краще звернутись до митного брокера – до кваліфікованого спеціаліста, оскільки законодавством передбачено, що транспортні засоби декларуються із заповненням митної декларації, порядок заповнення якої потребує спеціальних знань та певного програмного забезпечення. Крім того, паперова митна декларація повинна обов’язково супроводжуватись її електронною копією. 
Невірне заповнення митної декларації може призвести до ряду неприємностей (аж до складання протоколу про порушення митних правил). 
Б) Інформація про митних брокерів постійно оновлюється та розміщується на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України у рубриці „Реєстри” (http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/reestri/). 
В) Інформацію про вартість брокерських послуг можна дізнатись у митних брокерів (ДФС не контролює цю вартість). 
8. Чи маю я приїхати на авто в зону митного огляду для його догляду? 
Митне оформлення здійснюється у будь-якій митниці в України, але з обов’язковим пред'явленням авто, тобто: 
пред’явлення авто митниці є обов’язковим; 
рішення про проведення митного огляду приймає посадова особа митниці з урахуванням вимог Митного кодексу. 
Оскільки митні формальності здійснюються в зонах митного контролю, то приїжджати в зону митного контролю – обов’язково. 
9. Якщо сплачений штраф за прострочення транзиту, чи треба сплачувати 8500 штрафу, передбаченого новим законом? 
Сплата штрафу при порушенні громадянином митних правил не звільняє цього громадина від виконання взятих на себе зобов’язань щодо дотримання митного режиму. 
Якщо після сплати штрафу транспортний засіб, ввезений в режимі транзиту або тимчасового ввезення, продовжує перебувати на території України, є підстави вважати, що цей автомобіль продовжує перебувати в Україні з порушенням митного законодавства. 
Новим Законом передбачено, що, не зважаючи на сплачений раніше штраф, добровільна сплата коштів в розмірі 8500 грн (яка не є штрафом), є обов’язковою при оформленні в режим імпорту транспортного засобу, щодо якого порушено строки та умови режимів транзиту чи тимчасового ввезення. 
10. На які реквізити має сплачуватися добровільний платіж 8500 грн., та як дізнатись чи треба його платити? 
Передбачені новим Законом добровільні кошти (8500 грн) сплачуються одночасно з митними платежами і в такому самому порядку. 
Реквізити депозитного рахунку, на який сплачуються кошти (митні платежі, добровільні кошти), є індивідуальними для кожної митниці. 
Інформацію про реквізити депозитного рахунку митниці, в якій громадянин планує оформлювати авто, можна знайти на сайті цієї митниці, дізнатись у працівників підрозділу митниці, в якому безпосередньо буде проводитись оформлення, або в митного брокера. 
11. Хто і як визначає вартість авто, з якої платиться ПДВ та мито? 
Документами, що підтверджують вартість придбаного громадянином автомобіля, є : 
договір купівлі-продажу; 
інвойс; 
банківські або інші платіжні документи; 
експортна декларації; 
довідкова інформація щодо вартості аналогічних транспортних засобів у країні експорту. 
У цих документах повинні бути зазначені дата продажу, номер шасі (рами), кузова (або ідентифікаційний номер), номер двигуна автомобіля, його модель, рік виготовлення, а також ім’я, та прізвище особи, якій продано автомобіль. 
У разі підстав вважати, що заявлено недостовірну вартість або у разі відсутності вищевказаних документів, митниця ДФС визначає вартість автомобіля самостійно. 
Актуальна інформація щодо оформлення легкових автомобілів з іноземною реєстрацією
Вступили в дію законодавчі зміни, відповідно до яких нарахування акцизного податку буде здійснюватись за єдиною формулою, яка складається з базової ставки, помноженої на коефіцієнт об’єму двигуна та коефіцієнт транспортного засобу. 
Базова ставка визначається окремо для кожного транспортного засобу в залежності від типу двигуна (бензиновий або дизельний) і в залежності від об’ємів циліндра. 
Карбюраторний і дизельний – це 50 євро або 100 євро від об’єму циліндру та  75 євро або 150 євро відповідно. 
Коефіцієнт об’єму двигуна визначається діленням об’єму циліндру двигуна внутрішнього згорання відповідного транспортного засобу на 1000 куб. сантиметрів. 
Коефіцієнт віку дорівнює кількості повних календарних років, наступних за роком виробництва відповідного транспортного засобу до року визначення ставки податку. Для нових транспортних засобів та авто, що використовувалися до одного повного календарного року, коефіцієнт дорівнює 1, а для транспортних засобів, що використовувалися понад п’ятнадцять повних календарних років, коефіцієнт дорівнює 15. 
Ставки акцизного податку для транспортних засобів, оснащених виключно електричними двигунами (одним або декількома), встановлюються у розмірі 1 євро за 1 кіловат годину ємності електричного стимулятора таких транспортних засобів. 
Ставка акцизного податку на транспортні засоби, що приводяться  в рух тільки електричним двигуном, одним або декількома, встановлюється у розмірі 100 євро за 1 штуку. 
Крім того, тимчасово, протягом 90 календарних днів з дня набрання чинності Законом України про внесення змін до Податкового кодексу щодо оподаткування акцизним податком легкових транспортних засобів до акцизного податку буде застосовано коефіцієнт 0,5, крім електромобілів. 
Зазначений коефіцієнт застосовується у разі ввезення легкового автомобіля фізичною особою для власного використання в кількості один транспортний засіб на одну особу. 
Наприклад, при митному оформленні автомобіля Skoda Fabia 1,2, з бензиновим двигуном, 2011 року випуску (код УКТЗЕД 8703 22 90 30), вартість якого 2346 євро, сума митних платежів (мито 10%, акцизний податок та податок на додану вартість 20%) при пільговій ставці акцизного податку становить 27 663 грн., при повній ставці акцизного податку – 33 358 грн. 
Слід зазначити, що протягом 180 днів митне оформлення транспортних засобів, щодо яких недотримані строки або умови митних режимів тимчасового ввезення або транзиту, здійснюється за умови сплати митних платежів та добровільної сплати фізичною особою, яка є власником такого транспортного засобу або уповноважена розпоряджатися ним та декларує такий транспортний засіб, коштів у сумі, що дорівнює розміру 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (8500 грн.). 
При перевищенні строку транзиту або тимчасового ввезення транспортного засобу з іноземною реєстрацією більше ніж на 30 діб, власнику такого автомобіля загрожує штраф у розмірі 170 тис. грн. або конфіскація транспортного засобу за рішенням суду. Про це повідомив директор Департаменту організації протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії ДФС Василь Поїзд під час брифінгу. 
На сьогодні відповідальність за порушення митних правил при ввезенні автомобілів з іноземною реєстрацією поки що не змінюється і протягом 180 днів буде такою ж, як і передбачалося раніше. Проте через 180 днів, після набуття чинності закону, такі пільгові умови скасовуються і вступають у дію нові санкції щодо порушення вказаних митних правил. 
Крім того, до Національної поліції України в автоматизованому режимі буде передаватись інформація про строки тимчасового ввезення та транзиту автомобілів та осіб, які їх ввезли. Також Нацполіція матиме дані про транспортні засоби особистого користування, які перебувають на території України з порушенням строків тимчасового ввезення та/або транзиту. 
За новим законом поліцейські мають право зупиняти транспортні засоби у разі наявності інформації про порушення строків державної реєстрації та перебування на території України. За порушення складатиметься адміністративний протокол за ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення. 
Так, за керування транспортними засобами, щодо яких порушено строки їх тимчасового ввезення та/або транзиту, використання таких транспортних засобів для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні, передача у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такі транспортні засоби на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту, передбачено штраф в розмірі 8 500 грн. При повторному правопорушенні – 17 тис. грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік та з оплатним вилученням транспортного засобу. 
Що є базою оподаткування ПДФО для доходів в іноземній валюті 
Повідомляємо, що відповідно до п. 164.3 ст. 164 розділу IV ПКУ при визначенні бази оподаткування враховуються всі доходи платника податку, отримані ним як у грошовій, так і не грошовій формах. 
Згідно із п. 164.4 ст. 164 ПКУ під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів. 
Враховуючи вищевикладене, базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб для доходів, які отримані платником податку в іноземній валюті, є ці доходи, що перераховані у гривню за валютним курсом Національного банку України, який діяв на момент нарахування (отримання) таких доходів. 
Розстрочення та відстрочення заборгованості зі сплати ЄСВ законодавством не передбачено 
Нагадуємо, що чинним законодавством, що регулює порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ), не передбачено розстрочення та відстрочення заборгованості з його сплати. 
Відповідно до частини 12 ст. 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) ЄСВ підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. 
За наявності у платника податків одночасно із зобов’язаннями із сплати ЄСВ зобов’язань із сплати податків, інших обов’язкових платежів, передбачених законом, або зобов’язань перед іншими кредиторами зобов’язання із сплати ЄСВ виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов’язаннями, крім зобов’язань з виплати заробітної плати (доходу). 
У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати ЄСВ до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом № 2464, а посадові особи, винні у порушенні законодавства про збір та ведення обліку ЄСВ, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (частина 11 ст. 9 Закону № 2464). 
«Електронний кабінет» надає можливість фізичній особі сплачувати податки та збори дистанційно 
Повідомляємо, що «Електронний кабінет» забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року (далі – ПКУ), нормативно-правовими актами, що прийняті на підставі та на виконання ПКУ і законами з питань митної справи. 
Платник податків у меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини «Електронного кабінету» має доступ до своїх особових рахунків із сплати податків, зборів та інших платежів. При зверненні до зазначеного меню відображається зведена інформація станом на момент звернення, що містить інформацію по кожному виду платежу, зокрема бюджетний рахунок на поточну дату, МФО банку. 
Меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини «Електронного кабінету» надає можливість фізичним особам після ідентифікації за допомогою платіжної системи сплатити податки, збори, платежі. 
З інформацією щодо сплати податків, зборів, платежів фізичними особами можна ознайомитись у меню «Стан розрахунків з бюджетом» розділу «Допомога» «Електронного кабінету».  
Вхід до «Електронного кабінету» здійснюється за посиланням http://cabinet.sfs.gov.ua, а також через офіційний веб-портал ДФС України. 
Робота у приватній частині «Електронного кабінету» здійснюється з використанням особистого ключа кваліфікованого електронного підпису. 
Слід зауважити, що відповідно до п. 5. розділу VII Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» (далі – Закон № 2155) електронний цифровий підпис та посилений сертифікат відкритого ключа, що його підтверджує, видані відповідно до вимог Закону України «Про електронний цифровий підпис» до набрання чинності Законом № 2155, використовуються користувачами електронних довірчих послуг, кваліфікованими надавачами електронних довірчих послуг, які продовжують їх обслуговувати, відповідно як кваліфікований електронний підпис та кваліфікований сертифікат електронного підпису до закінчення строку дії посиленого сертифіката відкритого ключа, але не пізніше двох років з дня набрання чинності Законом № 2155. 
До уваги сільськогосподарських товаровиробників – платників єдиного податку! 
Звертаємо увагу, що дохід сільськогосподарського товаровиробника – платника єдиного податку 4-ої групи, отриманий від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки визначено п.п. 298.8.3 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року (далі – ПКУ). 
Він включає доходи, отримані від: 
► реалізації продукції рослинництва, що вироблена (вирощена) на угіддях, які належать сільськогосподарському товаровиробнику на праві власності або надані йому в користування, а також продукції рибництва, виловленої (зібраної), розведеної, вирощеної у внутрішніх водоймах (озерах, ставках і водосховищах), та продуктів її переробки на власних підприємствах або орендованих виробничих потужностях; 
► реалізації продукції рослинництва на закритому ґрунті та продуктів її переробки на власних підприємствах або орендованих виробничих потужностях; 
► реалізації продукції тваринництва і птахівництва та продуктів її переробки на власних підприємствах або орендованих виробничих потужностях; 
► реалізації сільськогосподарської продукції, що вироблена із сировини власного виробництва на давальницьких умовах, незалежно від територіального розміщення переробного підприємства. 
У разі, коли сільськогосподарське підприємство утворюється шляхом злиття, приєднання, перетворення, поділу або виділення, у рік такого утворення до суми, отриманої від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки (крім підакцизних товарів, за винятком виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 – 2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції), включаються також доходи, отримані протягом останнього податкового (звітного) періоду від надання супутніх послуг: 
■ послуги із збирання врожаю, його брикетування, складування, пакування та підготовки продукції до збуту (сушіння, обрізування, сортування, очистка, розмелювання, дезінфекція (за наявності ліцензії), силосування, охолодження), які надаються покупцю такої продукції сільгосппідприємством-виробником (з моменту набуття права власності на таку продукцію за договором до дати її фактичної передачі покупцю); 
■ послуги з догляду за худобою і птицею, які надаються її покупцю сільгосппідприємством-виробником (з моменту набуття права власності на таку продукцію за договором до дати її фактичної передачі покупцю); 
■ послуги із зберігання сільськогосподарської продукції, які надаються її покупцю сільгосппідприємством-виробником (з моменту набуття права власності на таку продукцію за договором до дати її фактичної передачі покупцю); 
■ послуги з відгодівлі та забою свійської худоби і птиці, які надаються її покупцю сільгосппідприємством-виробником (з моменту набуття права власності на таку продукцію до дати її фактичної передачі покупцю). 
У разі, коли у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва становить менш як 75 відсотків, сільськогосподарський товаровиробник – юридична особа сплачує податки у наступному податковому (звітному) році на загальних підставах. 
Якщо така частка не перевищує 75 відсотків у зв’язку із виникненням обставин непереборної сили у попередньому податковому (звітному) році, до платника єдиного податку 4-ої групи у наступному податковому (звітному) році зазначена вимога не застосовується. Такі платники податку для підтвердження статусу платника єдиного податку подають податкову декларацію разом із рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних рад про наявність обставин непереборної сили та перелік суб’єктів господарювання, що постраждали внаслідок таких обставин (п.п. 298.8.4. п. 298.8 ст. 298 ПКУ). 
Про новації, пов’язані з відрядженням 
Інформуємо, що Кабінет Міністрів України постановою від 14 листопада 2018 року № 963 (далі – Постанова № 963) вніс зміни до п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 02 лютого 2011 року № 98 «Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів» (далі – Постанова № 98). 
Постановою № 963 урегульовані питання, пов’язані з направленням у відрядження осіб у зв’язку із здійсненням заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, поширивши на них дію Постанови № 98. 
Постанову № 963 опубліковано у офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 20.11.2018 і вона набрала чинності 20.11.2018. 
  Ізюмське управління ГУ ДФС У Харківській області
 

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить


Фотогалереи изюмчан

Кто он-лайн

Сейчас на сайте:
Гостей - 6

 
Служба недвижимости Вилима.

 
 
 
 
 

Сушка зерна и древесины на отходах
БЕСПЛАТНЫЕ ОБОИ ДЛЯ РАБОЧЕГО СТОЛА

Дизайн РА «Изюминка»