Главная
Ізюмське управління ГУ ДФС У Харківській області повідомляє Версия для печати Отправить на e-mail
29.11.2018
До уваги платників! 
ГУ ДФС у Харківській області нагадує, що з 02.07.2018 змінено реквізити усіх рахунків для перерахування податків та зборів до державного та місцевих   бюджетів. 
З оновленими рахунками можна ознайомитися  на суб-сайті «Територіальні органи ДФС у Харківській області» розділ «Бюджетні рахунки» підрозділ «Діючі рахунки». 
Рахунки для зарахування надходжень до державного та місцевих бюджетів у 2018 році, які відкриті за МФО 851011 (ГУ ДКСУ у Харківській області), закриті 11.09.2018. 
Кошти, які сплачені платниками після 11.09.2018 на рахунки за МФО 851011, повернені до установ банків органами держказначейства. Перевірити стан розрахунків за бюджетом можна через «електронний кабінет платника податків» або звернутись до ЦОП за місцем реєстрації (податкової адреси). 
Про обов’язкову реєстрацію платником ПДВ 


Головне управління ДФС у Харківській області нагадує, що Податковим кодексом України визначено випадки, коли суб’єкт господарювання зобов’язаний зареєструватись платником податку на додану вартість. 
По-перше, особа підлягає обов’язковій реєстрації як платник ПДВ, якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню (у т.ч.і з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі), нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1,0 млн.грн. (без урахування податку на додану вартість). Реєстрація відбувається у контролюючому органі за місцем реєстрації платника. При цьому зазначена вимога не стосується суб’єктів, які є платниками єдиного податку першої - третьої групи. 
По-друге, реєстрація платником ПДВ обов’язкова, якщо особа здійснює операції з постачання конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави. В цьому випадку реєстрація повинна проводитись не залежно від того, який режим оподаткування використовує платник податків, а також незалежно від того, чи досягає він загальної суми операцій із постачання товарів/послуг 1,0 млн.грн. 
У разі обов’язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій 1,0 млн.грн. 
Звертаємо увагу, що п. 183.10 ст. 183 Податкового кодексу визначено, що будь-яка особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації як платник ПДВ, і не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника. Крім того, такий платник не матиме права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування. 
Шановні платники податків! Запрошуємо до «Електронного кабінету» 
Нагадуємо, що особливості подання Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску передбачено Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 №435 (далі – Порядок №435). 
Звіт до органів доходів і зборів подається страхувальником або відповідальною особою страхувальника за основним місцем взяття на облік як платника єдиного внеску в органах доходів і зборів, зокрема, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації ЕЦП відповідальних осіб у порядку, визначеному законодавством (пункт 1 розділу ІІ Порядку №435). 
Подання звітності на паперових носіях потребує додаткового використання Вашого робочого часу. 
З метою економії Вашого часу при складанні і при поданні звітності ДФС України створений електронний сервіс «Електронний кабінет платника податків» (http://cabinet.sfs.gov.ua), який надає можливість створювати, редагувати, підписувати та надсилати звітність з єдиного внеску платниками самостійно. 
Для уникнення марних витрат Вашого часу, уникнення черг в Центрах обслуговування платників, особливо в останні дні подання звітності, пропонуємо Вам залучатись до подання звітності засобами електронного зв’язку, зокрема користування «Електронним кабінетом  платника податків». 
Платники єдиного податку! Зверніть увагу на реквізити бюджетних рахунків! 
Нагадуємо,  що останній день сплати єдиного податку за ІІІ квартал  підприємцями ІІІ групи -  19 листопада.  Підприємці І та ІІ групи повинні сплатити єдиний податок  за листопад  п.р.  не пізніше  20 листопада. 
З  11 вересня  п.р. єдиний податок зараховується на нові бюджетні рахунки. 
Інформація про реквізити нових бюджетних рахунків  розміщена  на суб –сайті «Територіальні органи ДФС у Харківській області» в розділі «Бюджетні рахунки». 
Перевірити  стан розрахунків з бюджетом  можна через «електронний кабінет  платника податків» або звернутись  до ЦОП за місцем реєстрації. 
Увага! 
Наголошуємо на необхідності сплати узгоджених податкових зобов'язань. Несвоєчасна сплата або несплата таких зобов'язань може спричинити негативні наслідки для громадян, що нехтують своїм конституційним обов'язком, зокрема, у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України. 
Так, вимогами ст. 441 ЦПК України визначено, що тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов'язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні. Відповідне подання суд розглядає негайно, без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця. 
Головним управлінням ДФС у Харківській області наразі активізовано роботу за даним напрямком та вже наявна позитивна для органів ДФС судова практика. Зокрема, ухвалами від 20.03.2018р. у справі №636/1037/18, від 27.04.2018р. у справі №636/252/18 Чугуївським міським судом Харківської області, від 06.08.2018р. у справі №617/1828/15-ц Вовчанським районним судом застосовано тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України до громадян, що ухилялись від сплати податків та зборів. Вказані судові рішення набрали законної сили. 
З метою контролю за надходженням обов'язкових платежів до бюджету, подібні заходи вживатимуться і в подальшому у відношенні всіх осіб, які ухиляються від сплати податків і зборів, як громадян, так і керівників суб'єктів господарювання. 
Внесено зміни до порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН 
Інформуємо, що Кабінет Міністрів України постановою від 24 жовтня 2018 року № 936 (далі – Постанова № 936) вніс зміни до пункту 3 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Порядок). 
Відповідно до внесених Постановою № 936 змін: 
► моніторингу не підлягають податкові накладні/розрахунки коригування   (далі – ПН/РК), якщо обсяг постачання, зазначений платником ПДВ в ПН, зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) у поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію в ЄРПН ПН/РК, становить менш ніж 500 тис. грн, і керівник – посадова особа такого платника ПДВ є особою, що обіймає аналогічну посаду менш ніж у 3-х платників податків. Зазначений критерій буде працювати за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений платником ПДВ у таких ПН/РК в поточному місяці, не перевищує 50 тис. грн на одного  покупця – платника ПДВ. При цьому, для визначення обсягу постачання не будуть враховані РК, у яких період реєстрації відмінний від періоду їх складання; 
► РК, складені у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, не перевіряються відповідно до ознак, зазначених у п. 3 Порядку. 
► змінено розмір розрахункових показників, які використовує ДФС України при моніторингу ПН: 
- одночасно значення показників D та P, мають такі розміри: D>0,05, Р<Рм×1,4, де: 
¨ D – розрахункова величина, яка дорівнює S/T; 
■ S – загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено ПН/РК, сум ЄСВ та податків і зборів (крім суми ПДВ, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником ПДВ та його відокремленими підрозділами; 
■ T – загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0, 20 і 7 відсотків, яка зазначена платником податку в ПН/РК, зареєстрованих у ЄРПНза останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено ПН/РК; 
- P – сума ПДВ, зазначена платником податку в ПН/РК, зареєстрованих у ЄРПН у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в ЄРПН ПН/РК; 
- Рм – найбільша місячна сума ПДВ, зазначена у ПН/РК, зареєстрованих платником податку в ЄРПН за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено ПН/РК. 
Постанову № 936 опубліковано в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 10.11.2018 № 212 і вона набула чинності 10 листопада 2018 року. 
Строки сплати юрособами земельного податку та орендної плати за землі державної або комунальної власності 
Звертаємо увагу юридичних осіб на те, що відповідно до п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкове зобов’язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. 
Податкове зобов’язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п. 287.4 ст. 287 ПКУ). 
Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду 
Інформуємо, що відповідно до п. 94.4 ст. 94.4 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків. 
Згідно з п.п. 94.6.2 п. 94.6 ст. 94 ПКУ арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду. 
Звільнення коштів з-під арешту банк або інша фінансова установа здійснює за рішенням суду. 
Податок на доходи фізичних осіб: коли дивіденди не є об’єктом оподаткування
Нагадуємо, що відповідно до п.п. 165.1.18 п. 165.1 ст. 165 розд. IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями до складу загального місячного оподатковуваного доходу платника податку не включаються дивіденди, які нараховуються на користь платника податку на доходи фізичних осіб у вигляді акцій (часток, паїв), емітованих юридичною особою – резидентом, що нараховує такі дивіденди, за умови, що таке нарахування жодним чином не змінює пропорцій (часток) участі всіх акціонерів (власників) у статутному фонді емітента, та в результаті якого збільшується фонд емітента на сукупну номінальну вартість нарахованих дивідендів.
ФОП, яка використовує працю найманих осіб, сплачує та подає звітність з ЄСВ за своїм місцем реєстрації 
Повідомляємо, що відповідно до п. 65.1 ст. 65 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) взяття на облік фізичної особи – підприємця (далі – ФОП) у контролюючих органах здійснюється за податковою адресою на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР), наданих державним реєстратором згідно із Законом України від 15 травня 2003 року № 755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами та доповненнями. 
Податковою адресою платника податку – фізичної особи визначається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі (абзац другий п. 45.1 ст. 45 ПКУ). 
Згідно з абзацом третім п. 1 частини першої ст. 4 Закону України від  08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» ізі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) є ФОП, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з ФОП, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з ЄДР). 
Платник ЄСВ зобов’язаний подавати звітність та сплачувати до контролюючого органу за основним місцем обліку платника ЄСВ у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом України та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування (п. 4 частини другої ст. 6 Закону № 2464). 
Отже, ФОП, яка використовує працю найманих осіб, сплачує та подає звітність по ЄСВ за своїм місцем реєстрації, незалежно від територіального розташування робочих місць найманих працівників. 
До уваги платників ПДВ! 
Доводимо до відома, що відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) датою віднесення сум ПДВ до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: 
► дата списання коштів з банківського рахунка платника ПДВ на оплату товарів/послуг; 
► дата отримання платником ПДВ товарів/послуг. 
Згідно з п.п. «б» п. 201.11 ст. 201 ПКУ підставою для нарахування сум ПДВ, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, також є, зокрема, касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого ПДВ (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування ПДВ); 
У разі, якщо до звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт додаються декілька касових чеків, то до податкового кредиту згідно норм ПКУ включаються чеки, сума отриманих товарів/послуг за кожен день перебування особи у відрядженні по яких сукупно не перевищує 200 гривень (без урахування ПДВ). 
Компенсація працівнику вартості путівок на лікування
Інформуємо, що відповідно до абзацу другого п.п. 140.5.10 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується, зокрема на суму повної або часткової компенсації один раз на календарний рік вартості путівок на відпочинок, оздоровлення та лікування на території України платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) та/або його дітей віком до 18 років роботодавцем, який є платником податку на прибуток, якщо така компенсація відповідно до ПКУ не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичної особи – платника ПДФО.
Про витрати, які мають право враховувати приватні виконавці при визначенні сукупного доходу 
Повідомляємо, що ст. 16 Закону України від 02 червня 2016 року № 1403-VIII «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 1403) визначено, що приватним виконавцем може бути громадянин України, уповноважений державою здійснювати діяльність з примусового виконання рішень у порядку, встановленому Законом № 1403. Приватний виконавець є суб’єктом незалежної професійної діяльності. 
Приватні виконавці, які мають намір здійснювати незалежну професійну діяльність, зобов’язані стати на облік у контролюючих органах за місцем свого постійного проживання як самозайняті особи та отримати довідку про взяття на облік згідно з ст. 65 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ). 
Оподаткування доходів фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, здійснюється відповідно до положень ст. 178 ПКУ. 
Відповідно до п. 178.3 ст. 178 ПКУ оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності. 
У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат (п. 178.3 ст. 178 ПКУ). 
При цьому, ПКУ не передбачено будь-якого переліку витрат для самозайнятих осіб, у тому числі для фізичних осіб, які здійснюють незалежну діяльність приватних виконавців. 
Крім того, положенням ст. 178 ПКУ не передбачено затвердження нормативно-правового акту щодо визначення переліку витрат осіб, що здійснюють незалежну професійну діяльність. 
Слід зазначити, що п.3 ст. 42 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404 «Про виконавче провадження» (далі – Закон № 1404) визначено, що витрати виконавчого провадження приватних виконавців здійснюються за рахунок авансового внеску стягувача, стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження можуть здійснюватися приватним виконавцем за рахунок власних коштів. Відповідно до абзацу 3 п. 3 ст. 42 Закону № 1404 розмір та види витрат виконавчого провадження встановлюються Міністерством юстиції України. 
Наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2830/5 «Про встановлення Видів та розмірів витрат виконавчого провадження» (далі – Наказ  № 2830/5) затверджено перелік та розмір витрат виконавчого провадження. 
Отже, при визначенні сукупного доходу до витрат фізичної особи, яка здійснює незалежну діяльність приватних виконавців, можуть бути віднесені документально підтверджені витрати, які пов’язані з організацією такої діяльності та обумовлені вимогами Законів № 1403 і № 1404 та Наказу № 2830/5. 
Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії 105.05 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ». 
Фактичні перевірки проводяться і у разі наявності інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення
Нагадуємо, що Державною фіскальною службою, Державною службою України з питань праці, Пенсійним фондом України, Національною поліцією України, іншими центральними органами виконавчої влади спільно з органами місцевого самоврядування здійснюються комплексні заходи, спрямовані на детінізацію ринку праці та вдосконалення контролю за оформленням трудових відносин із найманими працівниками, передбачені розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05 вересня 2018 року № 649-р. 
Відповідно до п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) контролюючі оргни мають право здійснювати фактичні перевірки і у разі наявності або отримання інформації про використання  праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцям доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету. Пд час проведення таких перевірок посадові (службові) особи органів державної фіскальної служби повинні діяти у межах повноважень, визначених ПКУ. 
Так, згідно з п. 81.1 ст. 81 ПКУ посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення фактичної перевірки за наявності підстав для її проведення, визначених ПКУ, та за умови пред’явлення або надіслання у випадках, ПКУ, таких документів: 
► направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб’єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; 
► копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб’єкта (прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об’єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; 
► службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки. 
До уваги платників – суб’єктів роздрібної торгівлі алкогольними напоями (тютюновими виробами)! 
Інформуємо, що відповідно до п. 10 Порядку провадження торговельної діяльності та правила торговельного обслуговування населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 2006 року № 833 із змінами та доповненнями, суб’єкти господарювання повинні забезпечувати наявність на видному та доступному місці куточка покупця, в якому розміщують інформацію про найменування власника або уповноваженого ним органу; книги відгуків та пропозицій; адреси і номери телефонів органів, що забезпечують захист прав споживачів; ліцензію відповідно до встановлених законодавством вимог. 
Зокрема, згідно з п. 27 Тимчасового порядку видачі ліцензій на право імпорту, експорту спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 травня 1996 року № 493 із змінами та доповненнями, одержана на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами ліцензія має знаходитися на видному місці торгівлі і бути доступною для огляду. 
Що стосується відповідальності за нерозміщення на видному місці торгівлі ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (тютюновими виробами), то норми ст. 17 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» із змінами та доповненнями не передбачають застосування фінансових (штрафних) санкцій до суб’єктів господарювання за таке порушення. 
Одноразова сплата ЄСВ за попередні періоди при укладанні договору про добровільну сплату ЄСВ
Нагадуємо, що відповідно до частини п’ятої ст. 10 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) договором про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування може бути передбачена одноразова сплата особою єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) за попередні періоди, в яких особа не підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню (у тому числі за період з 1 січня 2004 року по 31 грудня 2010 року). Сума сплаченого ЄСВ за кожен місяць такого періоду не може бути меншою за мінімальний страховий внесок на дату укладення договору, помножений на коефіцієнт 2. 
В усіх випадках ця сума не може бути більшою за суму ЄСВ, обчисленого виходячи з максимальної величини бази нарахування ЄСВ, встановленої на дату укладення договору. 
Одноразова сплата ЄСВ за попередні періоди, передбачена частиною п’ятою ст. 10 Закону № 2464, може бути здійснена за окремим договором, укладеним у порядку, передбаченому частинами першою, третьою та четвертою ст. 10 Закону № 2464. 
Оподаткування доходів, отриманих ФОП – «загальносистемником» від видів діяльності, не зазначених у реєстраційних даних
Повідомляємо, що відповідно до п. 177.6 ст. 177 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі якщо фізична особа – підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податку – фізичних осіб. 
Під час нарахування (виплати) фізичній особі – підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб’єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою – підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб’єкта підприємницької діяльності. Це правило не застосовується у разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до п.п. 14.1.195 та 14.1.222 п. 14.1 ст. 14 ПКУ (п. 177.8 ст. 177 ПКУ). 
До уваги підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність АЦСК ІДД ДФС з 07.11.2018 року не формує сертифікати електронної печатки 
Законом України від 05.10.2017 № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги», який набрав чинності 07.11.2018, передбачено, що електронна печатка – це електронні дані, які додаються створювачем електронної печатки до інших електронних даних або логічно з ними пов’язуються і використовуються для визначення походження та перевірки цілісності пов’язаних електронних даних. 
Разом з цим, створювач електронної печатки – це юридична особа, яка створює електронну печатку. 
З огляду на те, що створювачем електронної печатки може бути виключно юридична особа, починаючи з 07.11.2018 Інформаційно-довідковий департамент ДФС, як кваліфікований надавач електронних довірчих послуг, не формує сертифікати електронної печатки для фізичних осіб (в т.ч. підприємців та тих, що провадять незалежну професійну діяльність). 
Зазначену норму необхідно враховувати під час підготовки реєстраційних документів. 
Додатково повідомляємо, що фізичні особи, які отримують сертифікати, починаючи з 07.11.2018, можуть здійснювати подання електронної податкової звітності та реєструвати податкові накладні, використовуючи власний електронний підпис. 
Важливо для платників ПДВ! Оновлено ознаки для моніторингу ПН/РК 
10 листопада 2018 року набула чинності постанова КМУ від 24.10.2018 р. № 936, яка вносить зміни до п. 3 «Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», затвердженого постановою КМУ від 21.02.2018 р. № 117. 
Пунктом 3 Постанови №117 визначено  ознаки, за якими податкові накладні/розрахунки коригування, що подаються на реєстрацію в ЄРПН не блокуються. 
Внесені зміни до п. 3 Постанови №117 передбачають перевірку податкових накладних/розрахунків коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику), що подаються на реєстрацію в ЄРПН до проведення моніторингу, відповідно до таких ознак: 
- податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, що є звільненою від оподаткування; 
- обсяг постачання, зазначений в ПН/РК (крім РК, поданих на реєстрацію у місяці, іншому ніж місяць, в якому вони складені), зареєстрованих у ЄРПН в поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію в ЄРПН ПН/РК, становить менше 500 тис. грн. за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений в них у поточному місяці за операціями з одним отримувачем — платником ПДВ, не перевищує 50 тис. грн. та керівник – посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку; 
- одночасно значення показників D та P, розрахованих у наведеному у цьому підпункті, мають такі розміри: D>0,05, Р<Рм × 1,4. 
Постанова № 936 опублікована в «Урядовому кур’єрі» №212 від 10.11.2018 року. 
В якому випадку профспілкові організації подають звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації?
До неприбуткових організацій, що відповідають вимогам «неприбутковості», визначених п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу і не є платниками податку на прибуток підприємств, зокрема, віднесені професійні спілки, їх об’єднання та організації профспілок. 
Неприбуткові підприємства, установи та організації подають звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (професійні спілки, їх об’єднання та організації профспілок, утворені в порядку, визначеному законом, звітують у разі порушень п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу), та річну фінансову звітність. 
Отже професійні спілки, їх об’єднання та організації профспілок подають звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації лише у разі порушень вимог «неприбутковості» визначених п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу.
Зазначена норма передбачена п. 46.2 ст. 46, п.п. 133.4.6 ст. 133 Податкового кодексу. 
До уваги платників! Дотримуйтеся порядку заповнення документів при розрахунках з бюджетом 
Звертаємо увагу  на необхідність  правильного заповнення  платіжних документів на сплату  податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску. 
Слід враховувати, що за правильність заповнення реквізитів в платіжних документах  відповідальність несе не банківська установа, а платник податків. 
Тому,  з метою  уникнення помилок  та запобігання нарахування штрафних санкцій при сплаті  платежів, необхідно дотримуватися  вимог Порядку  заповнення  документів,  затвердженого  наказом Міністерства фінансів від 24.07.2015 року № 666 (далі Порядок).     
Згідно з  Порядком в полі № 3 розрахункового документа обов’язково зазначається податковий номер платника податків. Тобто, у разі перерахування платником податку за себе у цьому полі ставиться його особистий податковий номер. 
 Крім того, у вказаному Порядку наведені приклади заповнення поля «Призначення платежу» у різних випадках. Особливу увагу при заповненні цього поля потрібно приділяти правильності визначення коду видів сплати. Перелік кодів видів сплати за податками, зборами та митними платежами наведено в додатку до наказу № 666. 
Про внесення змін до Податкового кодексу України та Митного кодексу України щодо ввезення легкових транспортних засобів 
Інформуємо, що 25.11.2018 набрали чинності Закони України від 08 листопадв 2018 року № 2611-VIII «Про внесення змiн до Податкового кодексу України щодо оподаткування акцизним податком легкових транспортних засобiв» (далі – Закон № 2611) та № 2612-VIII «Про внесення змiн до Митного кодексу України та деяких iнших законодавчих актiв України щодо ввезення транспортних засобiв на митну територiю України» (далі – Закон № 2612). 
Зокрема, Законом № 2611 п.п. 215.3.5¹ п. 215.3 ст. 215 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) викладено у такій редакції: 
«автомобілі легкові та інші моторні транспортні засоби, призначені головним чином для перевезення людей, що відповідають товарній позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД (крім моторних транспортних засобів, зазначених у товарній позиції 8702 згідно з УКТ ЗЕД), включаючи вантажопасажирські автомобілі-фургони, гоночні автомобілі, у тому числі автомобілі, які в установленому законодавством порядку подаються до органів, що здійснюють державну реєстрацію транспортних засобів, для реєстрації або перереєстрації у зв’язку із зміною моделі транспортного засобу, що до переобладнання під час ввезення відповідала товарній позиції 8704 згідно з УКТ ЗЕД, а після переобладнання відповідає товарній позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД: 
● ставка (далі – Ставка) акцизного податку (далі – податок) для відповідного транспортного засобу визначається за формулою: 
■ Ставка = Ставка базова х К двигун х К вік, де 
- Ставка базова – ставка податку в євро за 1 штуку транспортного засобу: 
► з двигуном внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням та кривошипно-шатунним механізмом з об’ємом циліндрів до 3000 куб. сантиметрів (включно) – 50,0; 
► з двигуном внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням та кривошипно-шатунним механізмом з об’ємом циліндрів понад 3000 куб. сантиметрів – 100,0; 
► з двигуном внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення (дизелем або напівдизелем) з об’ємом циліндрів до 3500 куб. сантиметрів (включно) – 75,0; 
► з двигуном внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення (дизелем або напівдизелем) з об’ємом циліндрів понад 3500 куб. сантиметрів – 150,0; 
- К двигун – коефіцієнт, що визначається діленням об’єму циліндрів двигуна внутрішнього згоряння відповідного транспортного засобу в куб. сантиметрах на 1000 куб. сантиметрів; 
- К вік – коефіцієнт, що дорівнює кількості повних календарних років з року, наступного за роком виробництва відповідного транспортного засобу, до року визначення ставки податку (для нових транспортних засобів та транспортних засобів, що використовувалися до одного повного календарного року, коефіцієнт дорівнює 1, а для транспортних засобів, що використовувалися понад п’ятнадцять повних календарних років, коефіцієнт дорівнює 15). 
Ставка податку для транспортних засобів, зазначених у товарній позиції  8703 90 10 10 згідно з УКТ ЗЕД, оснащених виключно електричними двигунами (одним чи кількома), встановлюється у розмірі 1 євро за 1 кіловат-годину ємності електричного акумулятора таких транспортних засобів. 
Ставка податку для транспортних засобів, зазначених у товарних підкатегоріях 8703 10 18 00 (для транспортних засобів, що приводяться в рух тільки електричним двигуном, одним або кількома), 8703 90 10 90, 8703 90 90 00 згідно з УКТ ЗЕД, встановлюється у розмірі 100 євро за 1 штуку». 
Підрозділ 5 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ доповнено п. 20 такого змісту: 
«тимчасово, протягом 90 календарних днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування акцизним податком легкових транспортних засобів» ставки податку для транспортних засобів, зазначених у п.п. 215.3.5¹ п. 215.3 ст.і 215 ПКУ (крім транспортних засобів, зазначених у товарних підкатегоріях 8703 10 18 00, 8703 90 10 10, 8703 90 10 90, 8703 90 90 00 згідно з УКТ ЗЕД), визначаються із застосуванням коефіцієнта 0,5. 
Встановлений п. 20 підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ коефіцієнт застосовується для легкових транспортних засобів, що використовувалися, які ввозяться на митну територію України фізичною особою для власного використання в кількості один легковий транспортний засіб на таку особу». 
Також, підрозділ 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ доповнено п. 49 такого змісту: 
«здійснення митного оформлення транспортного засобу з дотриманням умов, визначених п. 9³ розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України, звільняє осіб, відповідальних за дотримання строків та умов (вимог) митних режимів тимчасового ввезення або транзиту, від відповідальності, передбаченої п. 206.16 ст. 206 та п. 218.3 ст. 218 ПКУ, за порушення митних правил стосовно транспортного засобу, щодо якого не дотримані строки та умови (вимоги) митних режимів тимчасового ввезення або транзиту». 
Крім цього, Законом № 2612 внесено зміни до Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-V із змінами та доповненнями щодо ввезення транспортних засобiв на митну територiю України. 
Закони № 2611 та № 2612 опублiковано в офіційному виданні «Голос України» від 24.11.2018 № 223. 
З 01 грудня 2018 року нова форма податкової накладної 
Нагадуємо, що 01.12.2018  набирає чинності наказ Міністерства фінансів України від 17.09.2018 № 763 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року № 1307» (далі – Наказ № 763) (крім абз. 2 п. 6 та п. 8 Змін до Порядку заповнення податкової накладної, затверджених цим наказом, які набирають чинності з 01.01.2020). 
Так, Наказом № 763 затверджено зміни до форми податкової накладної (далі – ПН), розрахунку коригування до податкової накладної (далі – РК) та порядку їх заповнення. 
Згідно із внесеними змінами у ПН потрібно зазначати податковий номер платника ПДВ відповідно до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 «Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів» із змінами. 
При цьому рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється у разі: 
► постачання товарів/послуг отримувачу (покупцю), який не зареєстрований як платник ПДВ; 
► здійснення операцій із вивезення товарів за межі митної території України; 
► складання ПН отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента, місце постачання яких розташовано на митній території України; 
► складання ПН за операціями з ліквідації основних засобів за самостійним рішенням платника ПДВ, переведення виробничих основних засобів до складу невиробничих, здійснення операцій із постачання товарів/послуг у рахунок оплати праці фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах із платником ПДВ; 
► складання ПН на суму збільшення суми компенсації вартості товарів/послуг, у разі якщо на дату такого збільшення покупцю анульовано реєстрацію платника ПДВ; 
► складання ПН за щоденними підсумками операцій; 
► складання зведених ПН покупцям – особам, не зареєстрованим платниками ПДВ. 
Крім того, як у ПН, так і у розділі Б РК додано графу «Сума податку на додану вартість» (графи 11/14 відповідно). Для кожної товарної позиції було введено цю додаткову графу в розділі Б, щоб мінімізувати ризики і не допускати порушень при складанні наступних РК. Тобто, сума ПДВ визначатиметься за кожною операцією з постачання товарів/послуг, яка відображається у ПН окремим рядком. Цей показник розраховується автоматично. 
У Порядку заповнення податкової накладної, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 із змінами (далі – Порядок № 1307), визначено, що у разі складання зведеної ПН у графі «Зведена податкова накладна» замість позначки «Х» потрібно зазначати код ознаки: 
● «1» у разі нарахування податкових зобов’язань відповідно до п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України; 
● «2» у разі нарахування податкових зобов’язань відповідно до п. 199.1 ст. 199 Податкового кодексу України; 
● «3» у разі складання зведених ПН, особливості заповнення яких викладено у п. 15 Порядку № 1307; 
● «4» у разі складання зведених ПН, особливості заповнення яких викладено у п. 19 Порядку № 1307. 
Крім того, оновлення Порядку № 1307 передбачено і у частині складання РК. 
Для виправлення помилок у реквізитах заголовної частини ПН, які не заважають ідентифікувати операцію, якщо, наприклад, помилилися у назві платника ПДВ, достатньо направити РК із виправленими даними у заголовній частині, без заповнення розділів А і Б. 
Також, серед змін, які стосуються форми РК, запроваджено поле для зазначення інформації про зайво складені ПН. 
Колонку «Причина коригування» у РК замінено колонкою «Код причини», тобто, зазначається тільки номер, який відповідає певній причині коригування. 
Увага!
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05 вересня 2018 року № 649-р «Про заходи, спрямовані на детінізацію відносин у сфері зайнятості населення» передбачено проведення Державною службою України з питань праці, Державною фіскальною службою України, Пенсійним фондом України, Національною поліцією України, іншими центральними органами виконавчої влади спільно з органами місцевого самоврядування комплексних заходів, спрямованих на детінізацію ринку праці та вдосконалення контролю за оформленням трудових відносин із найманими працівниками.
Отже, заходам з детінізації ринку праці та боротьбі з виплатою зарплати «в конвертах» сьогодні фіскальною службою приділяється значна увага. Адже нелегальна праця знижує доходи місцевих бюджетів, бюджетів Пенсійного фонду та фондів соцстрахування.
Наслідком «тіньової» зайнятості є також погіршення бізнес-середовища та інвестиційного клімату через формування недобросовісної конкуренції.
Звертаємо увагу, що нелегальне працевлаштування має негативні наслідки для найманих працівників, а саме:
► відсутність соціальних гарантій, передбачених для працівника;
► відсутність права на гарантовану відпустку (у тому числі на час вагітності та пологів);
► відсутність страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;
► відсутність права на оплату листків непрацездатності
► втрата громадянами пенсійного стажу та можливості отримання державної допомоги у разі втрати роботи.
Неофіційно працевлаштована особа позбавлена законодавчого захисту та повністю залежить від роботодавця та його дій по відношенню до працівників. Офіційно ж оформлені трудові відносини надають можливість громадянам відстоювати свої права у судах у разі конфлікту з роботодавцем.
З урахуванням вищевикладеного, виявлення порушників податкового законодавства в частині виплати заробітної плати – один з кроків захисту інтересів працівників. Тому ДФС України бере участь у діяльності робочих груп, створених при облдержадміністраціях з метою виявлення найманих працівників, які працюють неофіційно, та залучення їх до оподаткування.
Система E-Receipt запроваджена у тестовому режимі
ДФС запроваджено у тестовому режимі систему E-Receipt, в основу розробки якої покладено принцип обов’язкової он-лайн реєстрації чеків на сервері ДФС. Функціонал системи передбачає можливість використання суб’єктами господарювання у якості пристроїв, що здійснюють реєстрацію розрахункових операцій, смартфони, планшети, персональні комп’ютери. 
Під час тестування суб’єкти господарювання через приватну частину Електронного кабінету в режимі он-лайн можуть зареєструвати тестові каси, використовуючи безкоштовне клієнтське програмне забезпечення, здійснити її он-лайн фіскалізацію, сформувати та фіскалізувати електронний чек, додавши штрих-код товару, та передати чек покупцеві у вигляді QR-коду, що містить всю інформацію про здійснену розрахункову операцію. 
Нагадуємо, як відбувається оскарження відмови у реєстрації податкової накладної
У разі прийняття комісією контролюючого органу рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, таке рішення може бути оскаржено в адміністративному порядку шляхом надсилання скарги до комісії ДФС з питань розгляду скарг. 
Скарги до ДФС подаються протягом 10 календарних днів з дня набрання чинності рішення комісій контролюючого органу, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації. 
При цьому, не підлягають адміністративному оскарженню рішення комісій, які оскаржені платником податку в судовому порядку. 
Скарга на рішення комісій контролюючого органу, які приймають рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, подається в електронній формі засобами електронного зв’язку, визначеними ДФС. 
Платник податку може додавати до скарги пояснення та копії документів, які підтверджують інформацію, зазначену у ПН/РК, реєстрація яких зупинена. 
До Скарги подаються документи про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим податковим накладним/розрахункам коригування. 
Кожен документ, що додається до Скарги надсилається окремим додатком у форматі pdf та повинен мати розмір не більше 2 мегабайт. 
У разі відкликання Скарги до прийняття рішення комісією ДФС з питань розгляду скарг, платник податків має право подати Заяву про відмову від поданої скарги. 
Створити та надіслати Скаргу, а також заяву про відмову від поданої скарги платник має змогу через Електронний кабінет, вхід до якого здійснюється за адресою: cabinet.sfs.gov.ua, а також через офіційний веб-портал ДФС. 
Також для формування Скарги або Заяви в електронному вигляді платник податків може обрати будь-яке програмне забезпечення, яке формує вихідний файл відповідно до затвердженого формату (стандарту). 
Скарга направляється за формою, ідентифікатор якої розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за адресою: Головна>Електронна звітність>Платникам податків про електронну звітність>Інформаційно-аналітичне забезпечення>Реєстр форм електронних документів. 
Зразок заповнення Скарги на рішення комісій розміщено за адресою: http://sfs.gov.ua/data/files/224876.jpg.
http://sfs.gov.ua/data/material/000/006/58768/Forms_servis.htm  
Зазначені норми передбачені «Порядком розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації», затвердженим постановою КМУ від 21.02.2018 року № 117. http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/117-2018-%D0%BF  
Нагадаємо, що 10 листопада 2018 року набула чинності постанова КМУ від 24.10.2018 р. № 936, яка вносить зміни до п. 3 «Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», затвердженого постановою КМУ від 21.02.2018 р. № 117. http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/936-2018-%D0%BF  
Виплата заробітної плати в «конвертах» - позбавлення соціальних гарантій 
Легалізація трудових відносин, сплата податків і єдиного соціального внеску – це законодавчо закріплені права працюючої людини сьогодні та гарантоване майбутнє завтра. 
Тіньова зарплата є однією із найбільших проблем сучасної економіки України. Виплата заробітної плати «у конвертах» призводить до значних негативних наслідків не тільки для бюджету держави, а й для самих працівників. 
Робота в області щодо виявлення фактів порушень платниками податків податкового та іншого законодавства при виплаті заробітної плати та інших доходів громадянам триває. 
Зміни до форми податкової накладної, розрахунку коригування та Порядку їх заповнення 
Міністерством фінансів України наказом від 17.09.2018 N 763 внесено зміни до форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної, затверджених наказом Мінфіну від 31.12.2015 р. № 1307. 
Наказ зареєстровано в Міністерстві юстиції 12 жовтня 2018 р. за N 1157/32609 та набирає чинності з 1 грудня 2018 року, крім деяких змін до Порядку заповнення податкової накладної, які набирають чинності з 1 січня 2020 року. 
Згідно з цими змінами в податковій накладній потрібно буде зазначати податковий номер платника податку відповідно до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Мінфіну від 09.12.2011 р. № 1588. 
При цьому рядок "Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта" не заповнюватимуть у разі: 
• постачання товарів/послуг отримувачу (покупцю), який не зареєстрований як платник ПДВ; 
• здійснення операцій із вивезення товарів за межі митної території України; 
• складання податкової накладної отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента, місце постачання яких розташовано на митній території України; 
• складання податкової накладної за операціями з ліквідації основних засобів за самостійним рішенням платника податку, переведення виробничих основних засобів до складу невиробничих, здійснення операцій із постачання товарів/послуг у рахунок оплати праці фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах із платником податку; 
• складання податкової накладної на суму збільшення суми компенсації вартості товарів/послуг, у разі якщо на дату такого збільшення покупцю анульовано реєстрацію платника ПДВ; 
• складання податкової накладної за щоденними підсумками операцій; 
• складання зведених податкових накладних покупцям - особам, не зареєстрованим платниками ПДВ. 
Крім того, у табличній частині податкової накладної з'явиться графа "Сума податку на додану вартість" (графа 11 оновленої форми). Цю графу треба буде заповнювати у гривнях із копійками із зазначенням після коми до 6-го знака включно. 
Аналогічних змін зазнає й форма розрахунку коригування до податкової накладної. 
Також у Порядку заповнення податкової накладної, затвердженому наказом Мінфіну від 31.12.2015 р. № 1307 (далі - Порядок № 1307), буде визначено, що в разі складання зведеної податкової накладної у графі "Зведена податкова накладна" замість позначки "Х" потрібно буде зазначати код ознаки: 
• 1 - у разі нарахування податкових зобов'язань відповідно до п. 198.5 ПКУ; 
• 2 - у разі нарахування податкових зобов'язань відповідно до п. 199.1 ПКУ; 
• 3 - у разі складання зведених податкових накладних, особливості заповнення яких викладено в п. 15 Порядку № 1307; 
• 4 - у разі складання зведених податкових накладних, особливості заповнення яких викладено в п. 19 Порядку № 1307. 
Крім того, оновлення Порядку № 1307 передбачено й у частині складання розрахунків коригування. 
Запроваджено алгоритм складання розрахунків коригування до помилкових податкових накладних. До форми розрахунку коригування додані інформаційні поля: 
- інформаційні дані щодо складеної та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної, 
- Інформаційні дані щодо складеного та зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної, складеної повторно на операцію, за якою в Єдиному реєстрі податкових накладних вже зареєстрована податкова накладна. 
У межах цих змін ДФС визначає умовні коди причин коригування та оприлюднює їх на офіційному веб-сайті. 
Цей наказ набирає чинності з 1 грудня 2018 року, крім абз. 2 п. 6 та п. 8 Змін до Порядку заповнення податкової накладної, затверджених цим наказом, які набирають чинності з 01.01.2020. 
Змінено порядок блокування податкових накладних та критерії ризиковості для блокування податкових накладних 
Із 10 листопада набрала чинності постановою Кабміну від 24 жовтня 2018 року № 936. Цим документом внесено зміни до пункту 3 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. 
Згідно з Постановою, моніторингу не підлягають ПН/РК, якщо обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних, зареєстрованих у ЄРПН у поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію в ЄРПН ПН/РК, становить менш ніж 500 тис. грн, і керівник — посадова особа такого платника податку є особою, що обіймає аналогічну посаду менш ніж у 3-х платників податків. 
Цей критерій буде працювати за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений платником податку в таких ПН/РК в поточному місяці не перевищує 50 тис. грн на одного покупця – платника податку. 
Зверніть увагу, для визначення обсягу постачання не будуть враховані РК, у яких період реєстрації відмінний від періоду їх складання.  
Варто зазначити, що РК, складені у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, не перевіряються відповідно до ознак, зазначених у п.3 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК.  
Також змінено розмір розрахункових показників, які використовує ДФС при моніторингу податкових накладних: 
одночасно значення показників D та P, мають такі розміри: D>0,05, Р<Рм×1,4, де: D – розрахункова величина, яка дорівнює S/T; S – загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено ПН/РК, сум ЄСВ та податків і зборів (крім суми ПДВ, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами; 
T – загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0, 20 і 7 відсотків, яка зазначена платником податку в ПН/РК, зареєстрованих у Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено ПН/РК; 
P – сума ПДВ, зазначена платником податку в ПН/РК, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі ПН/РК; 
Рм – найбільша місячна сума ПДВ, зазначена у ПН/РК, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено ПН/РК. 
Крім того, 5 листопада 2018 року ДФС України затвердила критерії ризиковості платника податку та критерії ризиковості здійснення операцій, які опубліковані на офіційному веб-сайті ДФС, ознайомитися з ними можна за посиланням. 
Офіційно оформлені трудові відносини – захист соціальних гарантій громадян
Нагадуємо, що відповідно до норм трудового законодавства, працівник не може бути допущений до роботи без укладання трудового договору та повідомлення органу ДФС. 
Нелегальне працевлаштування має негативні наслідки для найманих працівників, а саме: 
► відсутність соціальних гарантій, передбачених для працівника; 
► відсутність права на гарантовану відпустку (у тому числі на час вагітності та пологів); 
► відсутність страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань; 
► відсутність права на оплату листків непрацездатності 
► втрата громадянами пенсійного стажу та можливості отримання державної допомоги у разі втрати роботи. 
Отже, для оформлення нового працівника на роботу, суб’єкту господарювання необхідно: 
► укласти в письмовій формі трудовий договір; 
► оформити наказ про прийняття на роботу; 
► повідомити орган ДФС про прийняття працівника на роботу до початку трудових відносин (форма повідомлення затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу»). 
Звертаємо увагу, що відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 05 вересня 2018 року № 649-р «Про заходи, спрямовані на детінізацію відносин у сфері зайнятості населення» (далі – Розпорядження № 649-р) Державною службою України з питань праці, Державною фіскальною службою України, Пенсійним фондом України, Національною поліцією України, іншими центральними органами виконавчої влади спільно з органами місцевого самоврядування проводяться комплексні заходи, спрямовані на детінізацію ринку праці та вдосконалення контролю за оформленням трудових відносин із найманими працівниками. 
Розпорядженням № 649-р передбачено посилення координації органів державної влади в питаннях проведення роз’яснювальної роботи, здійснення заходів щодо виявлення фактів застосування незадекларованої праці. 
Четверта група єдиного податку: строки сплати податкового зобов’язання 
Повідомляємо, що відповідно до п.п. 295.9.2 п. 295.9 ст. 295 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники єдиного податку четвертої групи сплачують єдиний податок щоквартально протягом 30-ти календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, у таких розмірах: 
● у I кварталі – 10 відсотків; 
● у II кварталі – 10 відсотків; 
● у III кварталі – 50 відсотків; 
● у IV кварталі – 30 відсотків. 
Платники єдиного податку четвертої групи, зокрема, юридичні особи, утворені протягом року шляхом злиття, приєднання або перетворення у звітному податковому періоді, у тому числі за набуті ними площі нових земельних ділянок, вперше сплачують податок протягом 30-ти календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, в якому відбулося таке обрання/перехід, та в якому відбулося утворення (виникнення права на земельну ділянку), а надалі – у порядку, визначеному п.п. 295.9.2 п. 295.9 ст. 295 ПКУ (п.п. 295.9.3 п. 295.9 ст. 295 ПКУ). 
Платники єдиного податку четвертої групи перераховують в установлений строк загальну суму коштів на відповідний рахунок місцевого бюджету за місцем розташування земельної ділянки (п.п. 295.9.8 п. 295.9 ст. 295 ПКУ). 
Право уповноваженої особи подати за фізособу заяву про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування
Інформуємо, що відповідно до абзацу першого частини третьої ст. 10 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платники, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) подають до органу доходів і зборів за місцем проживання відповідну заяву в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом України та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування. 
Згідно з п. 19.1 ст. 19 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податків веде справи, пов’язані зі сплатою податків, особисто або через свого представника. Особиста участь платника податків в податкових відносинах не позбавляє його права мати свого представника, як і участь податкового представника не позбавляє платника податків права на особисту участь у таких відносинах. 
Представниками платника податків визнаються особи, які можуть здійснювати представництво його законних інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Довіреність, видана платником податків – фізичною особою на представництво його інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків, має бути засвідчена відповідно до чинного законодавства (п. 19.2 ст. 19 ПКУ). 
Представник платника податків користується правами, встановленими ПКУ (п. 19.3 ст. 19 ПКУ). 
Статтею 244 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) визначено, що представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю (документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами). 
Форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин (ст. 245 ЦКУ). 
Згідно із ст. 34 Закону України від 02 вересня 1993 року № 3425-XII «Про нотаріат» із змінами однією з нотаріальних дій, які вчиняють нотаріуси, є посвідчення правочинів, в тому числі довіреностей. 
Отже, уповноважена особа, яка має нотаріально посвідчене доручення щодо представлення інтересів платника податків в контролюючих органах та здійснення відповідних правочинів, може подати за фізичну особу заяву про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування. 
Визначення обсягу залишків пального, на який виробники пального мають право зареєструвати акцизні накладні 
Звертаємо увагу, що відповідно до п. 232.3 ст. 232 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями платник акцизного податку (далі – податок) має право зареєструвати акцизні накладні (далі – АН) та/або розрахунки коригування (далі – РК), а також коригування до заявок на поповнення обсягу залишку пального в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН) на обсяг реалізованого пального за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (∑АНакл), обчислений за такою формулою: 
∑АНакл = ∑АНаклОтр +∑АМитн + ∑ЗаявкиПоповн – ∑КоригЗаявкиПоповн – ∑АНаклВид – ∑Втрат, де: 
• ∑АНаклОтр – загальний обсяг пального за отриманими платником податку АН, зареєстрованими в ЄРАН, та РК таких АН, зареєстрованими в ЄРАН; 
• ∑АМитн – загальний обсяг пального, ввезеного на митну територію України, оформленого належним чином митними деклараціями, з якого сплачено акцизний податок; 
• ∑ЗаявкиПоповн – загальний обсяг пального за оформленими та зареєстрованими в системі електронного адміністрування реалізації пального заявками на поповнення обсягу залишку пального, із списанням з облікових карток грошових коштів сплаченого акцизного податку в бюджет, рівних сумі акцизного податку для відповідного обсягу пального; 
•  ∑КоригЗаявкиПоповн – загальний обсяг пального за оформленими та зареєстрованими в системі електронного адміністрування реалізації пального коригуваннями до заявок на поповнення обсягу залишку пального, за якими зменшується попередньо збільшений обсяг залишку пального; 
•  ∑АНаклВид – загальний обсяг пального за виданими платником податку АН, зареєстрованими в ЄРАН, та РК до таких АН, зареєстрованими в ЄРАН; 
• ∑Втрат – загальний обсяг пального втраченого, як в межах, так і понад встановлені норми втрат, зіпсованого, знищеного, включаючи випадки внаслідок аварії, пожежі, повені, інших форс-мажорних обставин чи з іншої причини, пов’язаної з природним результатом, а також внаслідок випаровування в процесі виробництва, обробки, переробки, зберігання чи транспортування такого пального, що засвідчені відповідним актом втрати, псування чи знищення пального. 
Платник податку має право, шляхом надіслання запиту до ДФС, отримати інформацію щодо обсягів залишків пального, на які має право зареєструвати АН та/або РК в ЄРАН у розрізі кодів згідно з УКТ ЗЕД. 
Враховуючи вищевикладене, суб’єкти господарювання – виробники пального визначають обсяг залишків пального, на який вони мають право зареєструвати АН в ЄРАН при реалізації виробленого товару шляхом надсилання запиту до ДФС за формою J1302701. 
Розмитнення авто з іноземною реєстрацією: які податки та митні платежі сплачувати 
Звертаємо увагу, що вступив в силу Закону України від 8 листопада 2018 року № 2611-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування акцизним податком легкових транспортних засобів», яким, зокрема, введено нову формулу, за якою розмитнюватимуться транспортні засоби на іноземній реєстрації.
Оподаткування спадщини, яку отримав неповнолітній не від члена сім’ї І-ІІ ступеня споріднення 
Об’єкти дарування у вигляді нерухомого та рухомого майна, подаровані платнику податку іншою фізичною особою, оподатковуються. 
За нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб оподатковуються об’єкти спадщини (дарування), що успадковуються членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення. 
Особами, відповідальними за сплату податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину. 
Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, і зазначається в річній податковій декларації, крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов’язані сплатити податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини або в сільських населених пунктах – до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, та спадкоємців, які отримали у спадщину об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими спадкоємцями - резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини або в сільських населених пунктах - до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. 
Обов’язок щодо заповнення та подання податкової декларації від імені платника податку покладається на опікуна або піклувальника – щодо доходів, отриманих малолітньою/неповнолітньою особою. 
Грошові зобов’язання малолітніх/неповнолітніх осіб виконуються їх батьками (усиновителями), опікунами (піклувальниками) до набуття ними цивільної дієздатності в повному обсязі. 
Батьки (усиновителі) малолітніх/неповнолітніх і малолітні/неповнолітні у разі невиконання грошових зобов’язань малолітніх/неповнолітніх несуть солідарну майнову відповідальність за погашення грошових зобов’язань та/або податкового боргу. 
Враховуючи вищевикладене, батьки (усиновителі) та опікуни (піклувальники) у разі отримання малолітньою/неповнолітньою дитиною подарунку (спадщини), повинні подати податкову декларацію від імені малолітньої/неповнолітньої дитини та сплатити податок на доходи фізичних осіб у розмірі 5 відсотків вартості будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується  спадкоємцями. 
Підприємство оплатило підвищення кваліфікації працівника. Чи оподатковувати податком на доходи таку суму? 
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається і, як наслідок, не оподатковується податком на доходи фізичних осіб сума витрат роботодавця у зв’язку з підвищенням кваліфікації (перепідготовкою) платника податку згідно із законом. 
Тобто, витрати на підвищення кваліфікації працівника не оподатковується в тому випадку, якщо таке підвищення кваліфікації (перепідготовка) передбачається законодавством. 
Сума витрат роботодавця у зв'язку з підвищенням кваліфікації (перепідготовкою) платника податку відображається у Податковому розрахунку за формою № 1ДФ за ознакою доходу "158". 
Зазначена норма передбачена п.п.165.1.37 ст. 165 Податкового Кодексу. 
З 2020 року скасовується подання окремого звіту про суми податкових пільг 
Постановою КМУ від 31.10.2018 № 891 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 р. N 1233" передбачається, що з 2020 року скасовується подання окремого звіту про суми податкових пільг. https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/pro-vnesennya-zmin-do-postanovi-kabinetu-ministriv-ukrayini-vid-27-grudnya-2010-r-1233 
Так, Постановою КМУ №891 визначено, що суб'єкт господарювання, який не сплачує податки та збори у зв'язку з отриманням податкових пільг, веде облік сум таких пільг та відображає інформацію про їх суми у податковій звітності, що подається контролюючому органу у строки, встановлені Податковим кодексом України. 
Інформація про суми податкових пільг у податковій звітності повинна містити такі дані: 
- код пільги за кожним видом податкових пільг, найменування пільг згідно з довідником пільг, форма та порядок ведення якого затверджуються ДФС; 
- сума податку (збору), не сплаченого до бюджету у зв'язку з отриманням податкової пільги (вивільнені від оподаткування кошти); 
- строк користування податковою пільгою у звітному періоді - число, місяць, рік початку та закінчення користування пільгами; 
- сума податкової пільги, що використана за цільовим призначенням. 
Облік податкових пільг ведеться контролюючими органами на підставі податкової звітності. 
Постанова № 891 набирає чинності з 1 січня 2020 року. 
Отже, передбачається скасування з 2020 року для суб'єктів господарювання обов'язку подавати до контролюючого органу окремий звіт про суми податкових пільг. 
Облік сум податкових пільг буде здійснюватись контролюючим органом на підставі інформації, відображеної в поданій такими суб'єктами господарювання податковій звітності. 
Про затвердження узагальнюючої податкової консультації з податку на прибуток 
Наказом  Міністерства фінансів України від 14.11.2018,  № 887 затверджено Узагальнюючу податкову консультацію щодо застосування положень підпунктів 140.5.4, 140.5.6 пункту 140.5 статті 140 Податкового кодексу України стосовно визначення податкового (звітного) періоду для коригування фінансового результату до оподаткування.
Укладення договору про добровільну сплату єдиного внеску
Нагадуємо, що Порядок укладення Договору про добровільну сплату ЄСВ врегульовано статтею 10 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464).  та розділом V Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 року № 449 (далі – Інструкція). 
    Частиною першою статтею 10 Закону № 2464 визначено категорію платників, які мають право на добровільну сплату ЄСВ. 
     Особа, яка виявила бажання брати участь у системі добровільного страхування, подає до органів фіскальної служби за місцем проживання заяву за формою згідно з додатком 3 до Інструкції (далі – Заява), копію трудової книжки (за наявності), виписку з системи персоніфікованого обліку (ОК-5) та копію документа, що посвідчує особу, а члени особистого селянського господарства надають також документ, що підтверджує їх членство в такому господарстві. 
З особою, яка подала Заяву, після перевірки викладених у ній відомостей  у строк не пізніше ніж 30 календарних днів з дня отримання Заяви укладається Договір відповідно до типового Договору, наведеного у додатку 4 до Інструкції, а у разі бажання особи сплатити ЄСВ за попередні періоди, в яких особа не підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню (у тому числі за період з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2010 року), Договір укладається за формою, наведеною в додатку 5 до Інструкції. 
Особи, які мають право на добровільну сплату ЄСВ, беруть участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування протягом строку, визначеного у Договорі, але не менше одного року (крім Договорів про одноразову сплату). 
Враховуючи викладене, нормами Закону № 2464 передбачено укладення Договорів з: 
- членами особистого селянського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню, – за всіма видами соціального страхування (на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, та пенсійне страхування) укладених, з такими особами на строк не менше одного року; 
- особами, які досягли 16-річного віку та не перебувають у трудових відносинах з роботодавцями, визначеними п. 1 частини першої ст. 4, та не належать до платників ЄСВ, визначених пунктами 4, 5 та 51 частини першої ст. 4 Закону № 2464, у тому числі іноземцями та особами без громадянства, які постійно проживають або працюють в Україні, громадяни України, які працюють або постійно проживають за межами України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, – на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування на строк не менше одного року, крім Договору одноразової сплати, термін дії якого 10 календарних днів з дня його підписання. 

Ізюмське управління ГУ ДФС У Харківській області

 

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить


Фотогалереи изюмчан

Кто он-лайн

Сейчас на сайте:
Гостей - 5

 
Служба недвижимости Вилима.

 
 
 
 
 

Сушка зерна и древесины на отходах
БЕСПЛАТНЫЕ ОБОИ ДЛЯ РАБОЧЕГО СТОЛА

Дизайн РА «Изюминка»