Главная
Ізюмське управління ГУ ДФС У Харківській області повідомляє Версия для печати Отправить на e-mail
23.11.2018
До уваги платників! 
ГУ ДФС у Харківській області нагадує, що з 02.07.2018 змінено реквізити усіх рахунків для перерахування податків та зборів до державного та місцевих   бюджетів. 
З оновленими рахунками можна ознайомитися  на суб-сайті «Територіальні органи ДФС у Харківській області» розділ «Бюджетні рахунки» підрозділ «Діючі рахунки». 
Рахунки для зарахування надходжень до державного та місцевих бюджетів у 2018 році, які відкриті за МФО 851011 (ГУ ДКСУ у Харківській області), закриті 11.09.2018. 
Кошти, які сплачені платниками після 11.09.2018 на рахунки за МФО 851011, повернені до установ банків органами держказначейства. Перевірити стан розрахунків за бюджетом можна через «електронний кабінет платника податків» або звернутись до ЦОП за місцем реєстрації (податкової адреси). 
Про обов’язкову реєстрацію платником ПДВ 
Головне управління ДФС у Харківській області нагадує, що Податковим кодексом України визначено випадки, коли суб’єкт господарювання зобов’язаний зареєструватись платником податку на додану вартість. 
По-перше, особа підлягає обов’язковій реєстрації як платник ПДВ, якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню (у т.ч.і з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі), нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1,0 млн.грн. (без урахування податку на додану вартість). Реєстрація відбувається у контролюючому органі за місцем реєстрації платника. При цьому зазначена вимога не стосується суб’єктів, які є платниками єдиного податку першої - третьої групи. 
По-друге, реєстрація платником ПДВ обов’язкова, якщо особа здійснює операції з постачання конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави. В цьому випадку реєстрація повинна проводитись не залежно від того, який режим оподаткування використовує платник податків, а також незалежно від того, чи досягає він загальної суми операцій із постачання товарів/послуг 1,0 млн.грн. 
У разі обов’язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій 1,0 млн.грн. 
Звертаємо увагу, що п. 183.10 ст. 183 Податкового кодексу визначено, що будь-яка особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації як платник ПДВ, і не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника. Крім того, такий платник не матиме права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування. 
Шановні платники податків! Запрошуємо до «Електронного кабінету» 
Нагадуємо, що особливості подання Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску передбачено Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 №435 (далі – Порядок №435). 
Звіт до органів доходів і зборів подається страхувальником або відповідальною особою страхувальника за основним місцем взяття на облік як платника єдиного внеску в органах доходів і зборів, зокрема, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації ЕЦП відповідальних осіб у порядку, визначеному законодавством (пункт 1 розділу ІІ Порядку №435). 
Подання звітності на паперових носіях потребує додаткового використання Вашого робочого часу. 
З метою економії Вашого часу при складанні і при поданні звітності ДФС України створений електронний сервіс «Електронний кабінет платника податків» (http://cabinet.sfs.gov.ua), який надає можливість створювати, редагувати, підписувати та надсилати звітність з єдиного внеску платниками самостійно. 
Для уникнення марних витрат Вашого часу, уникнення черг в Центрах обслуговування платників, особливо в останні дні подання звітності, пропонуємо Вам залучатись до подання звітності засобами електронного зв’язку, зокрема користування «Електронним кабінетом  платника податків». 
Платники єдиного податку! Зверніть увагу на реквізити бюджетних рахунків! 
Нагадуємо,  що останній день сплати єдиного податку за ІІІ квартал  підприємцями ІІІ групи -  19 листопада.  Підприємці І та ІІ групи повинні сплатити єдиний податок  за листопад  п.р.  не пізніше  20 листопада. 
З  11 вересня  п.р. єдиний податок зараховується на нові бюджетні рахунки. 
Інформація про реквізити нових бюджетних рахунків  розміщена  на суб –сайті «Територіальні органи ДФС у Харківській області» в розділі «Бюджетні рахунки». 
Перевірити  стан розрахунків з бюджетом  можна через «електронний кабінет  платника податків» або звернутись  до ЦОП за місцем реєстрації. 
Увага! 
Наголошуємо на необхідності сплати узгоджених податкових зобов'язань. Несвоєчасна сплата або несплата таких зобов'язань може спричинити негативні наслідки для громадян, що нехтують своїм конституційним обов'язком, зокрема, у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України. 
Так, вимогами ст. 441 ЦПК України визначено, що тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов'язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні. Відповідне подання суд розглядає негайно, без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця. 
Головним управлінням ДФС у Харківській області наразі активізовано роботу за даним напрямком та вже наявна позитивна для органів ДФС судова практика. Зокрема, ухвалами від 20.03.2018р. у справі №636/1037/18, від 27.04.2018р. у справі №636/252/18 Чугуївським міським судом Харківської області, від 06.08.2018р. у справі №617/1828/15-ц Вовчанським районним судом застосовано тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України до громадян, що ухилялись від сплати податків та зборів. Вказані судові рішення набрали законної сили. 
З метою контролю за надходженням обов'язкових платежів до бюджету, подібні заходи вживатимуться і в подальшому у відношенні всіх осіб, які ухиляються від сплати податків і зборів, як громадян, так і керівників суб'єктів господарювання. 
Внесено зміни до порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН 
Інформуємо, що Кабінет Міністрів України постановою від 24 жовтня 2018 року № 936 (далі – Постанова № 936) вніс зміни до пункту 3 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Порядок). 
Відповідно до внесених Постановою № 936 змін: 
► моніторингу не підлягають податкові накладні/розрахунки коригування   (далі – ПН/РК), якщо обсяг постачання, зазначений платником ПДВ в ПН, зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) у поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію в ЄРПН ПН/РК, становить менш ніж 500 тис. грн, і керівник – посадова особа такого платника ПДВ є особою, що обіймає аналогічну посаду менш ніж у 3-х платників податків. Зазначений критерій буде працювати за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений платником ПДВ у таких ПН/РК в поточному місяці, не перевищує 50 тис. грн на одного  покупця – платника ПДВ. При цьому, для визначення обсягу постачання не будуть враховані РК, у яких період реєстрації відмінний від періоду їх складання; 
► РК, складені у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, не перевіряються відповідно до ознак, зазначених у п. 3 Порядку. 
► змінено розмір розрахункових показників, які використовує ДФС України при моніторингу ПН: 
- одночасно значення показників D та P, мають такі розміри: D>0,05, Р<Рм×1,4, де: 
¨ D – розрахункова величина, яка дорівнює S/T; 
■ S – загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено ПН/РК, сум ЄСВ та податків і зборів (крім суми ПДВ, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником ПДВ та його відокремленими підрозділами; 
■ T – загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0, 20 і 7 відсотків, яка зазначена платником податку в ПН/РК, зареєстрованих у ЄРПНза останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено ПН/РК; 
- P – сума ПДВ, зазначена платником податку в ПН/РК, зареєстрованих у ЄРПН у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в ЄРПН ПН/РК; 
- Рм – найбільша місячна сума ПДВ, зазначена у ПН/РК, зареєстрованих платником податку в ЄРПН за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено ПН/РК. 
Постанову № 936 опубліковано в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 10.11.2018 № 212 і вона набула чинності 10 листопада 2018 року. 
Строки сплати юрособами земельного податку та орендної плати за землі державної або комунальної власності 
Звертаємо увагу юридичних осіб на те, що відповідно до п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкове зобов’язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. 
Податкове зобов’язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п. 287.4 ст. 287 ПКУ). 
Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду 
Інформуємо, що відповідно до п. 94.4 ст. 94.4 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків. 
Згідно з п.п. 94.6.2 п. 94.6 ст. 94 ПКУ арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду. 
Звільнення коштів з-під арешту банк або інша фінансова установа здійснює за рішенням суду. 
Податок на доходи фізичних осіб: коли дивіденди не є об’єктом оподаткування
Нагадуємо, що відповідно до п.п. 165.1.18 п. 165.1 ст. 165 розд. IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями до складу загального місячного оподатковуваного доходу платника податку не включаються дивіденди, які нараховуються на користь платника податку на доходи фізичних осіб у вигляді акцій (часток, паїв), емітованих юридичною особою – резидентом, що нараховує такі дивіденди, за умови, що таке нарахування жодним чином не змінює пропорцій (часток) участі всіх акціонерів (власників) у статутному фонді емітента, та в результаті якого збільшується фонд емітента на сукупну номінальну вартість нарахованих дивідендів.
ФОП, яка використовує працю найманих осіб, сплачує та подає звітність з ЄСВ за своїм місцем реєстрації 
Повідомляємо, що відповідно до п. 65.1 ст. 65 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) взяття на облік фізичної особи – підприємця (далі – ФОП) у контролюючих органах здійснюється за податковою адресою на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР), наданих державним реєстратором згідно із Законом України від 15 травня 2003 року № 755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами та доповненнями. 
Податковою адресою платника податку – фізичної особи визначається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі (абзац другий п. 45.1 ст. 45 ПКУ). 
Згідно з абзацом третім п. 1 частини першої ст. 4 Закону України від  08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» ізі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) є ФОП, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з ФОП, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з ЄДР). 
Платник ЄСВ зобов’язаний подавати звітність та сплачувати до контролюючого органу за основним місцем обліку платника ЄСВ у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом України та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування (п. 4 частини другої ст. 6 Закону № 2464). 
Отже, ФОП, яка використовує працю найманих осіб, сплачує та подає звітність по ЄСВ за своїм місцем реєстрації, незалежно від територіального розташування робочих місць найманих працівників. 
До уваги платників ПДВ! 
Доводимо до відома, що відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) датою віднесення сум ПДВ до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: 
► дата списання коштів з банківського рахунка платника ПДВ на оплату товарів/послуг; 
► дата отримання платником ПДВ товарів/послуг. 
Згідно з п.п. «б» п. 201.11 ст. 201 ПКУ підставою для нарахування сум ПДВ, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, також є, зокрема, касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого ПДВ (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування ПДВ); 
У разі, якщо до звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт додаються декілька касових чеків, то до податкового кредиту згідно норм ПКУ включаються чеки, сума отриманих товарів/послуг за кожен день перебування особи у відрядженні по яких сукупно не перевищує 200 гривень (без урахування ПДВ). 
Компенсація працівнику вартості путівок на лікування
Інформуємо, що відповідно до абзацу другого п.п. 140.5.10 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується, зокрема на суму повної або часткової компенсації один раз на календарний рік вартості путівок на відпочинок, оздоровлення та лікування на території України платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) та/або його дітей віком до 18 років роботодавцем, який є платником податку на прибуток, якщо така компенсація відповідно до ПКУ не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичної особи – платника ПДФО.
Про витрати, які мають право враховувати приватні виконавці при визначенні сукупного доходу 
Повідомляємо, що ст. 16 Закону України від 02 червня 2016 року № 1403-VIII «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 1403) визначено, що приватним виконавцем може бути громадянин України, уповноважений державою здійснювати діяльність з примусового виконання рішень у порядку, встановленому Законом № 1403. Приватний виконавець є суб’єктом незалежної професійної діяльності. 
Приватні виконавці, які мають намір здійснювати незалежну професійну діяльність, зобов’язані стати на облік у контролюючих органах за місцем свого постійного проживання як самозайняті особи та отримати довідку про взяття на облік згідно з ст. 65 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ). 
Оподаткування доходів фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, здійснюється відповідно до положень ст. 178 ПКУ. 
Відповідно до п. 178.3 ст. 178 ПКУ оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності. 
У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат (п. 178.3 ст. 178 ПКУ). 
При цьому, ПКУ не передбачено будь-якого переліку витрат для самозайнятих осіб, у тому числі для фізичних осіб, які здійснюють незалежну діяльність приватних виконавців. 
Крім того, положенням ст. 178 ПКУ не передбачено затвердження нормативно-правового акту щодо визначення переліку витрат осіб, що здійснюють незалежну професійну діяльність. 
Слід зазначити, що п.3 ст. 42 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404 «Про виконавче провадження» (далі – Закон № 1404) визначено, що витрати виконавчого провадження приватних виконавців здійснюються за рахунок авансового внеску стягувача, стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження можуть здійснюватися приватним виконавцем за рахунок власних коштів. Відповідно до абзацу 3 п. 3 ст. 42 Закону № 1404 розмір та види витрат виконавчого провадження встановлюються Міністерством юстиції України. 
Наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2830/5 «Про встановлення Видів та розмірів витрат виконавчого провадження» (далі – Наказ  № 2830/5) затверджено перелік та розмір витрат виконавчого провадження. 
Отже, при визначенні сукупного доходу до витрат фізичної особи, яка здійснює незалежну діяльність приватних виконавців, можуть бути віднесені документально підтверджені витрати, які пов’язані з організацією такої діяльності та обумовлені вимогами Законів № 1403 і № 1404 та Наказу № 2830/5. 
Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії 105.05 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ». 
Фактичні перевірки проводяться і у разі наявності інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення
Нагадуємо, що Державною фіскальною службою, Державною службою України з питань праці, Пенсійним фондом України, Національною поліцією України, іншими центральними органами виконавчої влади спільно з органами місцевого самоврядування здійснюються комплексні заходи, спрямовані на детінізацію ринку праці та вдосконалення контролю за оформленням трудових відносин із найманими працівниками, передбачені розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05 вересня 2018 року № 649-р. 
Відповідно до п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) контролюючі оргни мають право здійснювати фактичні перевірки і у разі наявності або отримання інформації про використання  праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцям доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету. Пд час проведення таких перевірок посадові (службові) особи органів державної фіскальної служби повинні діяти у межах повноважень, визначених ПКУ. 
Так, згідно з п. 81.1 ст. 81 ПКУ посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення фактичної перевірки за наявності підстав для її проведення, визначених ПКУ, та за умови пред’явлення або надіслання у випадках, ПКУ, таких документів: 
► направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб’єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; 
► копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб’єкта (прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об’єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; 
► службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки. 
До уваги платників – суб’єктів роздрібної торгівлі алкогольними напоями (тютюновими виробами)! 
Інформуємо, що відповідно до п. 10 Порядку провадження торговельної діяльності та правила торговельного обслуговування населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 2006 року № 833 із змінами та доповненнями, суб’єкти господарювання повинні забезпечувати наявність на видному та доступному місці куточка покупця, в якому розміщують інформацію про найменування власника або уповноваженого ним органу; книги відгуків та пропозицій; адреси і номери телефонів органів, що забезпечують захист прав споживачів; ліцензію відповідно до встановлених законодавством вимог. 
Зокрема, згідно з п. 27 Тимчасового порядку видачі ліцензій на право імпорту, експорту спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 травня 1996 року № 493 із змінами та доповненнями, одержана на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами ліцензія має знаходитися на видному місці торгівлі і бути доступною для огляду. 
Що стосується відповідальності за нерозміщення на видному місці торгівлі ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (тютюновими виробами), то норми ст. 17 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» із змінами та доповненнями не передбачають застосування фінансових (штрафних) санкцій до суб’єктів господарювання за таке порушення. 
Одноразова сплата ЄСВ за попередні періоди при укладанні договору про добровільну сплату ЄСВ
Нагадуємо, що відповідно до частини п’ятої ст. 10 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) договором про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування може бути передбачена одноразова сплата особою єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) за попередні періоди, в яких особа не підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню (у тому числі за період з 1 січня 2004 року по 31 грудня 2010 року). Сума сплаченого ЄСВ за кожен місяць такого періоду не може бути меншою за мінімальний страховий внесок на дату укладення договору, помножений на коефіцієнт 2. 
В усіх випадках ця сума не може бути більшою за суму ЄСВ, обчисленого виходячи з максимальної величини бази нарахування ЄСВ, встановленої на дату укладення договору. 
Одноразова сплата ЄСВ за попередні періоди, передбачена частиною п’ятою ст. 10 Закону № 2464, може бути здійснена за окремим договором, укладеним у порядку, передбаченому частинами першою, третьою та четвертою ст. 10 Закону № 2464. 
Оподаткування доходів, отриманих ФОП – «загальносистемником» від видів діяльності, не зазначених у реєстраційних даних
Повідомляємо, що відповідно до п. 177.6 ст. 177 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі якщо фізична особа – підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податку – фізичних осіб. 
Під час нарахування (виплати) фізичній особі – підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб’єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою – підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб’єкта підприємницької діяльності. Це правило не застосовується у разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до п.п. 14.1.195 та 14.1.222 п. 14.1 ст. 14 ПКУ (п. 177.8 ст. 177 ПКУ). 
До уваги підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність АЦСК ІДД ДФС з 07.11.2018 року не формує сертифікати електронної печатки 
Законом України від 05.10.2017 № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги», який набрав чинності 07.11.2018, передбачено, що електронна печатка – це електронні дані, які додаються створювачем електронної печатки до інших електронних даних або логічно з ними пов’язуються і використовуються для визначення походження та перевірки цілісності пов’язаних електронних даних. 
Разом з цим, створювач електронної печатки – це юридична особа, яка створює електронну печатку. 
З огляду на те, що створювачем електронної печатки може бути виключно юридична особа, починаючи з 07.11.2018 Інформаційно-довідковий департамент ДФС, як кваліфікований надавач електронних довірчих послуг, не формує сертифікати електронної печатки для фізичних осіб (в т.ч. підприємців та тих, що провадять незалежну професійну діяльність). 
Зазначену норму необхідно враховувати під час підготовки реєстраційних документів. 
Додатково повідомляємо, що фізичні особи, які отримують сертифікати, починаючи з 07.11.2018, можуть здійснювати подання електронної податкової звітності та реєструвати податкові накладні, використовуючи власний електронний підпис. 
Важливо для платників ПДВ! Оновлено ознаки для моніторингу ПН/РК 
10 листопада 2018 року набула чинності постанова КМУ від 24.10.2018 р. № 936, яка вносить зміни до п. 3 «Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», затвердженого постановою КМУ від 21.02.2018 р. № 117. 
Пунктом 3 Постанови №117 визначено  ознаки, за якими податкові накладні/розрахунки коригування, що подаються на реєстрацію в ЄРПН не блокуються. 
Внесені зміни до п. 3 Постанови №117 передбачають перевірку податкових накладних/розрахунків коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику), що подаються на реєстрацію в ЄРПН до проведення моніторингу, відповідно до таких ознак: 
- податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, що є звільненою від оподаткування; 
- обсяг постачання, зазначений в ПН/РК (крім РК, поданих на реєстрацію у місяці, іншому ніж місяць, в якому вони складені), зареєстрованих у ЄРПН в поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію в ЄРПН ПН/РК, становить менше 500 тис. грн. за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений в них у поточному місяці за операціями з одним отримувачем — платником ПДВ, не перевищує 50 тис. грн. та керівник – посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку; 
- одночасно значення показників D та P, розрахованих у наведеному у цьому підпункті, мають такі розміри: D>0,05, Р<Рм × 1,4. 
Постанова № 936 опублікована в «Урядовому кур’єрі» №212 від 10.11.2018 року. 
В якому випадку профспілкові організації подають звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації?
До неприбуткових організацій, що відповідають вимогам «неприбутковості», визначених п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу і не є платниками податку на прибуток підприємств, зокрема, віднесені професійні спілки, їх об’єднання та організації профспілок. 
Неприбуткові підприємства, установи та організації подають звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (професійні спілки, їх об’єднання та організації профспілок, утворені в порядку, визначеному законом, звітують у разі порушень п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу), та річну фінансову звітність. 
Отже професійні спілки, їх об’єднання та організації профспілок подають звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації лише у разі порушень вимог «неприбутковості» визначених п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу.
Зазначена норма передбачена п. 46.2 ст. 46, п.п. 133.4.6 ст. 133 Податкового кодексу. 
Підприємець зареєструвався платником єдиного податку. Що необхідно знати про використання РРО? 
Підприємці, які сплачують єдиний податок, мають право здійснювати розрахунки без застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО) з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій при здійсненні роздрібної торгівлі продовольчими товарами (крім підакцизних товарів). 
РРО не застосовуються платниками єдиного податку: 
- першої групи;
- другої і третьої груп (фізичні особи – підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн. грн. 
У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1 млн. грн., застосування РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. 
Разом з тим, ці норми не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту. 
Постановою КМ України від 16.03.2017р. № 231 затверджено "Перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій". 
Перелік містить 8 груп: 
1) Група 73 «Вироби з чорних металів»; 
2) Група 84 «Реактори ядерні, котли, машини, обладнання і механічні пристрої; їх частини»; 
3) Група 85 «Електричні машини, обладнання та їх частини; апаратура для запису або відтворення звуку, телевізійна апаратура для запису та відтворення зображення і звуку, їх частини та приладдя»;
4) Група 87 «Засоби наземного транспорту, крім залізничного або трамвайного рухомого складу, їх частини та обладнання»; 
5) Група 90 «Прилади та апарати оптичні, фотографічні, кінематографічні, контрольні, вимірювальні, прецизійні; медичні або хірургічні; їх частини та приладдя»;
6) Група 91 «Годинники всіх видів та їх частини»;
7) Група 92 «Музичні інструменти; їх частини та приладдя»;
8) Група 95 «Іграшки, ігри та спортивний інвентар; їх частини та приладдя». 
Отже, платники єдиного податку 2-ї і 3-ї груп, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг), зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки через зареєстровані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів у разі: 
- перевищення в календарному році незалежно від обраного виду діяльності обсягу доходу понад 1 млн. гривень;
- здійснення реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, незалежно від групи єдиного податку та обсягу річного доходу;
- здійснення роздрібної торгівлі підакцизних товарів, у тому числі пивом у пляшках і бляшанках. 
Зазначена норма передбачена п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України, п. 1 «Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій», затвердженого постановою КМУ від 23.08.2000 № 133. 
Продаж товарів здійснюється на умовах товарного кредиту. Як оподатковувати ПДВ? 
Товарний кредит – це товари (роботи, послуги), що передаються у власність юридичних чи фізичних осіб на умовах договору, що передбачає відстрочення остаточних розрахунків на визначений строк та під процент. 
Об’єктом оподаткування ПДВ є, зокрема, операції з передачі права власності на товари, що передаються на умовах товарного кредиту. 
При постачанні товарів за договорами товарного кредиту, умови яких передбачають сплату (нарахування) відсотків, датою збільшення податкових зобов’язань з ПДВ у частині таких відсотків вважається дата їх нарахування згідно з умовами відповідного договору. 
Отже, якщо сторони укладають договори купівлі-продажу на умовах товарного кредиту, що передбачає відстрочення остаточних розрахунків на визначений строк та під процент, то незалежно від форми розрахунків за такі товари база оподаткування ПДВ у продавця визначається виходячи з договірної вартості цих товарів, збільшеної на загальну суму процентів, визначених договором. 
Зазначена норма передбачена пп.14.1.245 ст.14; п.185.1«а» ст.185; п.187.3 ст.187 Податкового кодексу України та роз’яснена листом ДФС України від 28.09.2018 №4243/6/99-99-15-03-02-15/ІПК. 
Підприємство надає благодійну допомогу у негрошовій формі. Особливості відображення у податковому розрахунку за ф. 1ДФ 
Не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами – юридичними або фізичними особами протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує у 2018 році – 2470 гривень. 
Особи, які мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати податковий розрахунок за ф. 1ДФ (затверджений наказом МФУ від 13.01.2015 № 4) за місцем свого розташування. 
Сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі та, що перевищує встановлений граничний розмір (у 2018 році - 2470 грн), відображається у податковому розрахунку за ф. 1ДФ під ознакою доходу «169». 
Якщо сума нецільової благодійної допомоги надається у негрошовій формі, то у графах 3а «Сума нарахованого доходу» та 3 «Сума виплаченого доходу» податкового розрахунку за ф. 1ДФ, її сума відображається у урахуванням натурального коефіцієнта згідно з п. 164.5 ст. 164 Податкового кодексу (коефіцієнт 1,21951). 
Водночас у рядку «Військовий збір» розділу ІІ податкового розрахунку за ф. 1ДФ, сума нецільової благодійної допомоги, наданої у негрошовій формі, відображається без урахування коефіцієнта. 
Зазначена норма передбачена п.п. 170.7.3 ст. 170, п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України. 
Використання новітніх моделей програмно-технічних комплексів для реєстрації розрахункових операцій 
З 01 липня 2018 року Міністерством фінансів України розпочато експериментальний проект щодо реєстрації та експлуатації новітніх моделей програмно-технічних комплексів, призначених для реєстрації розрахункових операцій (постанова КМУ від 13.06.2018 №472 "Про реалізацію експериментального проекту щодо реєстрації та експлуатації новітніх моделей програмних та/або програмно-технічних комплексів, призначених для реєстрації розрахункових операцій"). 
Учасниками цього проекту є виробники (постачальники) та користувачі таких новітніх моделей програмно-технічних комплексів, призначених для реєстрації розрахункових операцій, зокрема, удосконалених комп'ютерно-касових систем, які виявили зацікавленість щодо участі в експериментальному проекті. 
Вимоги щодо новітніх моделей комплексів на період експериментального проекту встановлені пунктом 7 Порядку №472. 
Реєстрація новітніх моделей комплексів у Держреєстрі РРО здійснюється до 1 квітня 2019 року. 
Якщо суб'єкт господарювання виявив зацікавленість щодо участі у експериментальному проекті та придбав новітню модель комплексу, що включена до Держреєстру РРО, він може застосовувати її для реєстрації розрахункових операцій з урахуванням сфери застосування, визначеної Держреєстром РРО. 
Можливість видачі електронних чеків визначається технологією, що пропонується виробниками новітніх моделей РРО. 
Затверджено Перелік посадових осіб територіальних управлінь фіскальної служби відповідальних за видачу ліцензій в Центрах обслуговування 
Наказом ГУ ДФС у Харківській області від 19.11.2018 № 8668 «Про організацію роботи», затверджено перелік посадових осіб територіальних управлінь Головного управління ДФС області, які утворені на правах відокремлених структурних підрозділів, відповідальних за прийняття у Центрах обслуговування платників заяв від суб’єктів господарювання про видачу ліцензій (дублікатів) на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, заяв на переоформлення ліцензій, у разі зміни зазначених у них відомостей, про їх анулювання, а також видачу цих ліцензій. 
Наказ ГУ ДФС у Харківській області від 19.11.2018 № 8668 «Про організацію роботи» 
Ліцензію на право роздрібної торгівлі алкоголем та тютюном можна отримати в ЦОП 
Нагадуємо,  що платникам податків, які здійснюють господарську діяльність у м.Харкові та Харківській області, для подачі заяв на оформлення ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, подовження термінів діючих ліцензій,  переоформлення ліцензій та анулювання ліцензій необхідно звертатися до Центрів обслуговування платників (ЦОП) територіальних управлінь Головного управління ДФС у Харківській області за місцем розташування торгівельних об’єктів.   
Так, мешканці Шевченківського, Холодногірського та  Ново-Боварського районів повинні звернутися до Центрального управління. 
Київське управління – Київський та Московський райони. 
Східне управління – Слобідський, Індустріальний,  Немишлянський,  Основ’янський райони.   
Південне управління – Красноградський район та м. Красноград, Валківський, Зачепилівський, Кегечівський, Краснокутський, Нововодолазький, Сахновщанський та Коломацький райони.   
Харківське управління - Харківський, Зміївський, Чугуївський та м. Чугуїв, Люботинський райони.    
Лозівське управління - Лозівський район та м. Лозова, Близнюківський район, Первомайський район та м. Первомайськ. 
Ізюмське управління  - Ізюмський район та м. Ізюм, Балаклійський, Барвінковський, Борівський райони. 
Слобожанське управління – Дергачівський район та м. Дергачі, Богодухівський та Золочівський райони. 
Салтівське управління  - Куп’янський район та м. Куп’янськ, Великобурлуцький, Вовчанський, Дворічанський та Шевченківський райони. 
Запроваджено зміни до форми Звіту про обсяги виробництва лікарських засобів із використанням спирту етилового 
Повідомляємо, що наказом Міністерства охорони здоров’я України від 30.08.2018 № 1573 (далі – Наказ № 1573), який набув чинності 13.11.2018 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 24 вересня 2018 року за № 1094/32546), запроваджено зміни до форми Звіту про обсяги виробництва лікарських засобів із використанням спирту етилового (далі – Звіт), затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 23 березня 2011 року № 156 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 07 квітня 2011 року за № 461/19199). 
Форму Звіту затверджено відповідно до ст. 2 Закону України від 04 квітня 1996 року № 123/96-ВР «Про лікарські засоби» із змінами та доповненнями, абзацу 3 п. 11 Порядку випуску, обігу та погашення податкових векселів, авальованих банком (податкових розписок), що видаються до отримання з акцизного складу спирту етилового неденатурованого, спирту етилового денатурованого (технічного) та біоетанолу, які використовуються суб’єктами господарювання для виробництва окремих видів продукції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1257. 
Нагадуємо, що суб’єкти господарювання, які отримують спирт етиловий з акцизного складу для виробництва лікарських засобів (у тому числі компонентів крові та виготовлених з них препаратів), складають Звіт у трьох примірниках. 
Звіт погоджується представником ДФС на податковому посту. 
Наказ № 1573 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 13.11.2018 № 87. 
За недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці передбачена фінансова відповідальність 
Звертаємо увагу роботодавців, що Конституція України гарантує виплату заробітної плати найманим працівникам на рівні не менше законодавчо встановленого мінімуму. 
Згідно з Бюджетним кодексом України від 08 липня 2010 року № 2456-VI із змінами та доповненнями розмір мінімальної заробітної плати  визначено Законом України від 07 грудня 2017 року № 2246-VIII «Про Державний бюджет на 2018 рік» із змінами. 
Так, мінімальна зарплата станом на 1 січня 2018 року становить: 
¨ у місячному розмірі – 3 723 грн; 
¨ у погодинному розмірі − 22,41 гривень. 
Отже, з 1 січня 2018 року роботодавцем жодному найманому працівнику заробітна плата не може нараховуватись менше 3 723 грн за відпрацьований повний місяць. 
Звертаємо увагу, що вищевказана законодавча норма обов’язкова для виконання як юридичним особам, так і фізичним особам – роботодавцям. Роботодавець зобов’язаний щомісяця нараховувати працівнику за повний відпрацьований місяць заробітну плату не менше встановленого законодавством розміру, який може складатися з окладу, премій, надбавок та інших постійних доплат. 
За недотримання вищезазначених вимог законодавства про працю роботодавці несуть фінансову та адміністративну відповідальність. 
Зокрема, відповідно до ст. 265 Кодексу законів про працю від 10 грудня 1971 року № 322-VIII із змінами та доповненями фінансова відповідальність за кожного працівника при недотриманні мінімальних державних гарантій в оплаті праці складає 10 мінімальних зарплат або 37 230 гривень. 
Сплата ЄСВ за 2018 рік ФОП на загальній системі оподаткування
Нагадуємо, що абзацом третім частини восьмої ст. 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями визначено, що платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ), зокрема фізичні особи – підприємці (далі – ФОП) на загальній системі оподаткування зобов’язані сплачувати ЄСВ, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄСВ. 
Згідно з п.п. 1 п. 4 розділу ІV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами і доповненнями, обчислення сум ЄСВ ФОП на загальній системі оподаткування здійснюється на підставі даних річних податкових декларацій (річної звітності) та результатів перевірок діяльності таких осіб, що призвела до збільшення або зменшення розміру доходу, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО). При цьому враховується кількість місяців, протягом яких така особа перебувала на обліку як платник ЄСВ. 
Базою нарахування ЄСВ для ФОП на загальній системі оподаткування є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню ПДФО. При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄСВ, встановленої Законом № 2464. При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464). 
Звертаємо увагу, що відповідно до п.п. 177.5.3 п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року  № 2755-VI із змінами та доповненнями остаточний розрахунок ПДФО за звітний податковий рік здійснюється платником ПДФО самостійно згідно з даними, зазначеними у декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація), з урахуванням сплаченого ним протягом року ПДФО на підставі документального підтвердження факту його сплати. 
Враховуючи вищевикладене, суми ЄСВ, сплачені ФОП на загальній системі оподаткування протягом року (до 20 квітня, до 20 липня і до 20 жовтня звітного року, та до 20 січня року, наступного за звітним роком), враховуються такими платниками при остаточному розрахунку за календарний рік згідно з даними, зазначеними у Декларації, та результатів перевірок діяльності таких осіб, що призвела до збільшення або зменшення розміру доходу, який підлягає оподаткуванню ПДФО. 
ФОП на загальній системі оподаткування формують та подають Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого ЄСВ (далі – Звіт), затверджений наказом Міністерства фінансів України від 15.05.2018 № 511, один раз на рік до 10 лютого року, наступного за звітним періодом. 
При цьому, граничний термін сплати зобов’язань, визначених ФОП на загальній системі оподаткування у Звіті, при остаточному розрахунку за 2018 рік припадає на граничний термін подання Звіту, тобто 09 лютого 2019 року включно. 
Звертаємо увагу, що ЄСВ підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. 
Також нагадуємо, що дізнатися про наявність/відсутність заборгованості з ЄСВ можна особисто звернувшись до органу ДФС з відповідною письмовою заявою, або через «Електронний кабінет», обравши в меню приватної частини кабінету «Стан розрахунків з бюджетом». 
Довідково: реквізити рахунків для перерахування ЄСВ не змінилися. 
Затверджено нову Узагальнюючу податкову консультацію щодо визначення звітного періоду для коригування фінрезультату
Інформуємо, що наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2018 № 887 (далі – Наказ № 887) затверджено Узагальнюючу податкову консультацію щодо застосування положень підпунктів 140.5.4, 140.5.6 пункту 140.5 статті 140 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) стосовно визначення податкового (звітного) періоду для коригування фінансового результату до оподаткування. 
Так, відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ. 
Зокрема, вимоги підпунктів 140.5.4 і 140.5.6 п. 140.5 ст. 140 ПКУ не застосовуються платником податку на прибуток підприємств (далі – платник податку) до операцій, визнаних контрольованими відповідно до статті 39 ПКУ. Також вимоги цих підпунктів не застосовуються платником податку, якщо операції не є контрольованими та сума таких витрат підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки» відповідно до процедури, встановленої ст. 39 ПКУ, але без подання звіту. 
Отже, для виконання вимог абзаців третього та четвертого п.п. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 ПКУ платнику податку необхідно визначити чи є здійснена операція контрольованою. У разі, якщо операція не може бути ідентифікована як контрольована, платник податку повинен: 
► виконати процедуру підтвердження суми витрат за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки» відповідно до ст. 39 ПКУ, і у разі, якщо ціна придбання товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг перевищує їх ціну, визначену за принципом «витягнутої руки», здійснити коригування фінансового результату до оподаткування на розмір різниці між вартістю придбання та вартістю, визначеною виходячи з рівня ціни, визначеної за принципом «витягнутої руки»; 
►здійснити коригування фінансового результату до оподаткування  на суму 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг. 
Для виконання вимог п.п. 140.5.6 п. 140.5 ст. 140 ПКУ платнику податку також необхідно визначити чи є здійснена операція контрольованою. У разі якщо операція не може бути ідентифікована як контрольована, та сума витрат не підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки», відповідно до процедури, встановленої статтею 39 ПКУ, платник податку повинен здійснити коригування фінансового результату до оподаткування  на суму витрат по нарахуванню, що перевищує суму доходів від роялті, збільшену на 4 відсотки чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), за даними фінансової звітності за рік, що передує звітному (крім суб'єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері телебачення і радіомовлення відповідно до Закону України «Про телебачення і радіомовлення»), а для банків – в обсязі, що перевищує 4 відсотки доходу від операційної діяльності (за вирахуванням ПДВ) за рік, що передує звітному. 
Правила контролю за трансфертним ціноутворенням контрольованих операцій визначено статтею 39 ПКУ. 
Одним з критеріїв визнання операцій контрольованими є одночасне виконання таких умов: 
■ річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік; 
■ обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік (п.п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.1 ст. 39 ПКУ). 
Отже, для цілей визнання операції контрольованою платнику податку необхідно використовувати дані бухгалтерського обліку за відповідний звітний (податковий) рік, у якому проводилися такі господарські операції. Таким чином, оскільки вартісні критерії визнання операції (операцій) контрольованою для цілей виконання вимог ст. 39 ПКУ обраховуються за результатами податкового (звітного) року, то коригування фінансового результату до оподаткування за операціями з нерезидентами, визначеними в абзаці третьому та четвертому п.п. 140.5.4 і п.п. 140.5.6 п. 140.5 ст. 140 ПКУ, здійснюються за результатами податкового (звітного) року та відображаються у податковій декларації з податку на прибуток підприємств за податковий (звітний) рік. 
Наказ № 887 розміщено на офіційному веб-порталі Міністерства фінансів України за посиланням:https://www.minfin.gov.ua/news/view/normatyvnopravovi-akty-z-podatkovykh-konsultatsii?category=bjudzhet&subcategory=podatkovi-konsultatsii 
Про отримання електронних довірчих послуг
Інформуємо, що з метою створення сприятливих умов для клієнтів Акредитований центр сертифікації ключів інформаційно-довідкового департаменту ДФС України (далі – АЦСК ІДД ДФС) скасовує обмеження щодо отримання електронних довірчих послуг у межах територіальної одиниці (області) державної реєстрації юридичної особи. 
Від 19.11.2018 усі категорії клієнтів мають змогу отримати електронні довірчі послуги у будь-якому представництві АЦСК ІДД ДФС. 
Звертаємо увагу, що ідентифікація фізичної особи, яка звернулася за отриманням послуги формування кваліфікованого сертифіката відкритого ключа, здійснюється за умови її особистої присутності. 
Вищевказану інформацію розміщено на сторінці АЦСК ІДД ДФС за посиланням https://acskidd.gov.ua/news 
Також повідомляємо, що з інформацією щодо режиму роботи відокремлених пунктів реєстрації користувачів АЦСК ІДД ДФС, порядку отримання електронних довірчих послуг (далі – ЕДП) та скасування кваліфікованих сертифікатів можна ознайомитись на офіційному інформаційному ресурсі АЦСК ІДД ДФС: 
■ режим роботи – https://acskidd.gov.ua/contacts. 
■ отримання ЕДП – https://acskidd.gov.ua/r_kor. 
■ скасування кваліфікованих сертифікатів – https://acskidd.gov.ua/blokuvannya. 
Оприлюднено довідник умовних кодів причин коригування податкової накладної 
Доводимо, що наказом Міністерства фінансів України від 17.09.2018 № 763 внесено зміни до форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307. 
 Відповідно до внесених  змін ДФС України визначено умовні коди причин коригування податкової накладної, які платники ПДВ зазначають у графі 2.1 розрахунку коригування до податкової накладної (далі – РК). Так, 19.11.2018 ДФС України оприлюднено довідник умовних кодів причин коригування (далі – Довідник), які платникам ПДВ необхідно буде зазначати у РК, починаючи з 1 грудня 2018 року. 
Довідник розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України у розділі «Довідники» за посиланням  http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/357729.html 
Готівкові розрахунки з особою, яка здійснює незалежну професійну діяльність
Нагадуємо, що відповідно до п. 6 розділу ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 148), суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами: 
1) між собою – у розмірі до 10000 (десяти тисяч) грн уключно; 
2) з фізичними особами – у розмірі до 50000 (п’ятдесяти тисяч) грн уключно. 
Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської фінансової установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку. Кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується. 
Обмеження, установлене в п. 6 розділу II Положення № 148, стосується також розрахунків під час оплати за товари, придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівки, одержаної за допомогою електронного платіжного засобу. 
Згідно з п. 7 розділу ІІ Положення № 148 фізичні особи мають право здійснювати розрахунки готівкою: 
1) із суб’єктами господарювання протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами – у розмірі до 50000 (п’ятдесяти тисяч) грн уключно. 
Платежі на суму, що перевищує 50000 грн, проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством України порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, шляхом переказу коштів із поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської фінансової установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку; 
2) між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, у розмірі до 50000 (п’ятдесяти тисяч) грн уключно. 
Платежі на суму, яка перевищує 50000 грн, здійснюються шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення та/або переказу коштів на поточні рахунки (у тому числі на депозит нотаріуса на окремий поточний рахунок у національній валюті). 
Якщо особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність, не зареєстрована як фізична особа – підприємець, то на готівкові розрахунки з такою особою не поширюється обмеження в розмірі 10000 (десяти тисяч) гривень. 
При цьому, на розрахунки з такою особою поширюється обмеження у розмірі 50000 (п’ятдесяти тисяч) гривень. 
Відмовлено у реєстрації податкової накладної в ЄРПН. Як подати скаргу на таке рішення? 
У разі прийняття комісією контролюючого органу рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, таке рішення може бути оскаржено в адміністративному порядку шляхом надсилання скарги до комісії ДФС з питань розгляду скарг. 
Скарги до ДФС подаються протягом 10 календарних днів з дня набрання чинності рішення комісій контролюючого органу, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації. 
При цьому, не підлягають адміністративному оскарженню рішення комісій, які оскаржені платником податку в судовому порядку. 
Скарга на рішення комісій контролюючого органу, які приймають рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, подається в електронній формі засобами електронного зв’язку, визначеними ДФС. 
Платник податку може додавати до скарги пояснення та копії документів, які підтверджують інформацію, зазначену у ПН/РК, реєстрація яких зупинена. 
До Скарги подаються документи про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим податковим накладним/розрахункам коригування. 
Кожен документ, що додається до Скарги надсилається окремим додатком у форматі pdf та повинен мати розмір не більше 2 мегабайт. 
У разі відкликання Скарги до прийняття рішення комісією ДФС з питань розгляду скарг, платник податків має право подати Заяву про відмову від поданої скарги. 
Створити та надіслати Скаргу, а також заяву про відмову від поданої скарги платник має змогу через Електронний кабінет, вхід до якого здійснюється за адресою: cabinet.sfs.gov.ua, а також через офіційний веб-портал ДФС. 
Також для формування Скарги або Заяви в електронному вигляді платник податків може обрати будь-яке програмне забезпечення, яке формує вихідний файл відповідно до затвердженого формату (стандарту). 
Скарга направляється за формою, ідентифікатор якої розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за адресою: Головна>Електронна звітність>Платникам податків про електронну звітність>Інформаційно-аналітичне забезпечення>Реєстр форм електронних документів.
Зразок заповнення Скарги на рішення комісій розміщено за адресою: http://sfs.gov.ua/data/files/224876.jpg.
http://sfs.gov.ua/data/material/000/006/58768/Forms_servis.htm  
Зазначені норми передбачені «Порядком розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації», затвердженим постановою КМУ від 21.02.2018 року № 117. 
http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/117-2018-%D0%BF  
Нагадаємо, що 10 листопада 2018 року набула чинності постанова КМУ від 24.10.2018 р. № 936, яка вносить зміни до п. 3 «Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», затвердженого постановою КМУ від 21.02.2018 р. № 117. 
http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/936-2018-%D0%BF  
Оновлено форму податкової накладної 
Наказом Міністерства фінансів України від 17.09.2018 р. №763 затверджено зміни до форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної, затверджених наказом від 31.12.2015 №1307. 
http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/RE32609.html 
Наказ №763 набирає чинності з першого числа місяця, що настає за місяцем його офіційного опублікування, крім деяких норм, які набирають чинності з 01.01.2020 р. 
Наказ №763 опублікований в «Офіційному віснику України» від 06.11.2018 р. № 85, отже набуває чинності з 01 грудня 2018 року. 
Отже, оновлена форма податкової накладної застосовується з 1 грудня 2018 року. 
Змінами передбачено, що в податковій накладній зазначається новий реквізит - податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта покупця (одержувача), у разі постачання товарів/послуг платнику ПДВ та у разі складання податкової накладної відповідно до п.10 Порядку заповнення податкової накладної. 
У разі складання зведеної податкової накладної у графі "Зведена податкова накладна" замість позначки "Х" зазначається певний код ознаки, а саме: 
- 1 - у разі нарахування податкових зобов'язань відповідно до п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу; 
- 2 - у разі нарахування податкових зобов'язань відповідно до п. 199.1 ст. 199 Податкового кодексу; 
- 3 - у разі складання зведених податкових накладних, особливості заповнення яких викладені у п.15 Порядку заповнення податкової накладної; 
- 4 - у разі складання зведених податкових накладних, особливості заповнення яких викладені у п. 19 Порядку заповнення податкової накладної. 
Наказом №763 передбачено, що нова графа 11 Податкової накладної «сума податку на додану вартість» заповнюється у гривнях з копійками із зазначенням після коми до 6 знака включно. 
Податок на нерухоме майно для фізичних осіб. Який діє порядок сплати? 
Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки фізичним особам - платникам податку нараховується фіскальним органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості. 
Податкове повідомлення-рішення про суми податку та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової (нежитлової) нерухомості, надсилаються (вручаються) фізичній особі-платнику податку фіскальним органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком). 
За новостворений (нововведений) об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт. 
Податок на нерухоме майно з об'єктів житлової та нежитлової нерухомості (їх часток), які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється фіскальним органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності. 
Тобто податок нараховується на об’єкти нерухомості, що належать фізичним особам (визначені власниками). 
Об'єкти незавершеного будівництва не відносяться до об'єктів оподаткування податком на нерухоме майно. 
Зазначена норма передбачена п.п. 266.3.2 та п.п. 266.7.2 ст. 266 Податкового кодексу. 
Закінчився термін позовної давності. Чи визнавати таку заборгованість безнадійною? 
Безнадійна заборгованість – це, зокрема, заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності. 
Будь-яких додаткових умов для визнання заборгованості безнадійною за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності, не встановлено. Тобто не передбачена необхідність здійснення платником податку - кредитором будь-яких заходів щодо стягнення заборгованості, зокрема, у судовому порядку, визнання боржника банкрутом тощо. 
Отже, виключним та достатнім критерієм для визнання заборгованості безнадійною є сплив строку позовної давності за зобов'язаннями щодо такої заборгованості, незалежно від того звертався кредитор до суду з метою її стягнення чи ні. 
Зазначена норма передбачена п.п 14.1.11 а) ст. 14 Податкового кодексу України та роз’яснена узагальнюючою податковою консультацією, затвердженою наказом МФУ від 03.04.2018 № 400. 
http://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0400201-18 
  Отримання субсидії залежить від сплати єдиного внеску 
Позитивне рішення комісії про призначення житлової субсидії може бути прийнято лише у разі, коли особи та/або за особу на момент призначення житлової субсидії сплачують єдиний внесок у розмірі, не меншому ніж мінімальний, протягом двох місяців підряд перед днем звернення за призначенням житлової субсидії або сплачують єдиний внесок у розмірі, не меншому ніж мінімальний, протягом двох місяців підряд перед місяцем, в якому житлова субсидія призначається без звернення громадянина. 
Частиною першою статті 10 Закону України від 8 липня 2010 року №2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» визначено категорію платників, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску. 
Особа, яка виявила бажання брати участь у системі добровільного страхування, подає органу  доходів і зборів за місцем проживання заяву за відповідною формою, копію трудової книжки (за наявності), виписку з системи персоніфікованого обліку (ОК-5) та копію документа, що посвідчує особу, а члени особистого селянського господарства надають також документ, що підтверджує їх членство в такому господарстві. 
Орган фіскальної служби відмовляє в укладенні Договору у разі, якщо особа підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню, не відповідає вимогам щодо осіб, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску, надала неповні або недостовірні відомості, раніше уклала Договір, дія якого не припинена або за яким не виконано передбачені Договором умови, бажає укласти Договір на строку менше одного року (крім Договорів одноразової сплати). В інших випадках відмова не допускається. 
Договір є правовим документом, у якому сторони визначили свої права й обов’язки, виконання яких сторонами Договору є обов’язковим. Договір може бути достроково розірваний за умов, які визначені частиною восьмою статті 10 Закону №2464. 
Якщо укладений Договір достроково припинено або не виконано умови Договору, штрафні санкції за такі порушення не передбачено, а звіт подається за періоди, за які сплачено страхові кошти. При цьому особам, які не виконали умови Договору та виявили бажання знову брати участь у добровільному страхуванні, надалі в укладенні Договору буде відмовлено. 
Детальніше у листі ДФС від 19 жовтня 2018 року №32462/7/99-99-13-02-01-17 
Довідка про відсутність заборгованості – через Електронний кабінет
Повідомляємо, що Довідка про відсутність заборгованості з платежів (далі – Довідка) надається за вибором платника у паперовій або електронній формі, про що він зазначає у заяві про надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Заява). Вона надається платнику безоплатно. 
Довідку в електронній формі платник отримує у приватній частині Електронного кабінету з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями та «Про електронні довірчі послуги». 
За наявності у платника за даними інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів податкового боргу, та/або недоїмки зі сплати єдиного внеску, та/або заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, платнику готується лист (у довільній формі) з вмотивованою відмовою щодо надання Довідки. 
Вхід до приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету здійснюється виключно після ідентифікації особи із використанням електронного підпису. 
Функціонал надає можливість заповнити і подати Заяву в електронній формі та отримати в електронній формі один з документів: Довідку або лист-відмову. 
Переглянути видану платнику електронну Довідку у відкритій частині (вхід до якої не потребує ідентифікації) Електронного кабінету (https://cabinet.sfs.gov.ua/registers/debit), зацікавлений орган/суб’єкт може шляхом введення податкового номера платника (код за ЄДРПОУ/РНОКПП) та реквізитів Довідки (дати і номеру). 
Заява складається з обов’язковим посиланням на відповідний нормативно-правовий акт, яким передбачено необхідність підтвердження відсутності заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, та зазначенням найменування суб’єкта (підприємства, установи, організації), до якого (якої) Довідку буде подано платником. 
  Ізюмське управління ГУ ДФС У Харківській області
 

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить


Фотогалереи изюмчан

Кто он-лайн

Сейчас на сайте:
Гостей - 5

 
Служба недвижимости Вилима.

 
 
 
 
 

Сушка зерна и древесины на отходах
БЕСПЛАТНЫЕ ОБОИ ДЛЯ РАБОЧЕГО СТОЛА

Дизайн РА «Изюминка»