Главная
ІЗЮМСЬКА ОДПІ ГУ ДФС У ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ПОВІДОМЛЯЄ Версия для печати Отправить на e-mail
15.11.2018
ДФС запроваджено новий електронний сервіс з дистанційного отримання сертифікатів відкритих ключів 
ДФС запроваджено новий електронний сервіс, скористатися яким можуть клієнти  Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС. Для клієнтів центру, яких на сьогодні майже 1 млн, став доступним новий сервіс Повторного формування сертифікатів за електронним запитом. 
«Кожен клієнт нашого акредитованого центру відтепер має змогу самостійно, у режимі 24/7, а головне – дистанційно, протягом 2 – 3 хвилин отримати новий сертифікат, який матиме строк чинності до 2 років», - зазначив в.о. заступника Голови ДФС Євген Бамбізов. 
Таким чином, клієнтам центру не потрібно витрачати свій час та особисто відвідувати центр для отримання сертифіката. 
Скористатись зазначеним сервісом зможуть виключно клієнти АЦСК ІДД ДФС, які: 


мають чинні сертифікати (наприклад, до закінчення строку чинності сертифікатів залишилось декілька днів); 
реєстраційні дані власника сертифікатів залишились без змін (ПІБ, адреса реєстрації місця проживання, код ЄДРПОУ організації тощо); 
особистий ключ клієнта не є скомпрометованим, а пароль захисту до нього відомий лише його власнику. 
Для початку використання нового сервісу необхідно завантажити та встановити останню версію безкоштовного програмного забезпечення ІІТ Користувач ЦСК-1,  яке розміщено у відповідному розділі веб-сайту АЦСК ІДД ДФС – https://acskidd.gov.ua. 
Також для зручності платників податків при користуванні цим новим сервісом фахівцями АЦСК ІДД ДФС розроблено Відеоінструкцію по повторному формуванню сертифіката за електронним запитом, яку можна переглянути на офіційному веб-порталі ДФС. 
Представники ДФС та ЄБА домовилися про співпрацю у напрямі спрощення системи розрахункових операцій 
Впровадження інноваційних технологій у сфері реєстрації розрахункових операцій та механізм взаємодії суб’єктів господарювання, влади та споживачів послуг обговорили представники ДФС та Європейської Бізнес Асоціації під час зустрічі з Комітетом роздрібної торгівлі Асоціації. 
Представники ДФС поінформували учасників зустрічі про стан реалізації нового сервісу -  системи E-Receipt, яку запущено у тестовому режимі наприкінці вересня цього року. 
Новий сервіс викликав зацікавленість у бізнесу. На сьогодні в тестуванні цієї системи беруть участь близько 100 суб’єктів господарювання, які зареєстрували 110 кас, що передають на фіскальний сервер ДФС електронні чеки засобами системи E-Receipt. Вже надійшло понад 1,7 тис. звітних розрахункових документів. 
У рамках роботи системи E-Receipt запроваджений електронний сервіс «Пошук фіскального чека», який дозволяє покупцям здійснювати пошук чеків, що формуються традиційними РРО, та електронних чеків, що формуються засобами системи E-Receipt. Він розміщений у відкритій частині Електронного кабінету, доступ до якої здійснюється в режимі реального часу (24/7/365) без ідентифікації особи. 
Такий сервіс є запорукою захисту прав громадян як споживачів, які мають можливість встановити достовірність даних чека та факт його передачі до ДФС. Лише за місяць роботи сервісу вже понад 7 тис. користувачів скористалось зазначеним сервісом. 
Фахівці ДФС також наголошували на тому, що вже за результатами роботи сервісу встановлені випадки невідповідності отриманих споживачами розрахункових документів при здійсненні готівкових розрахунків електронним копіям цих розрахункових документів, які передані відповідними РРО до ДФС. Для з’ясування причин такої невідповідності органами ДФС організовано проведення контрольно-перевірочних заходів. 
Під час зустрічі фахівці ДФС відзначили важливість об’єктивної оцінки роботи системи учасниками тестування та надання відповідних пропозицій та рекомендацій для її удосконалення. 
Крім того, було запропоновано взяти участь у тестуванні і представникам ЄБА. У свою чергу представники Асоціації висловили зацікавленість у фіскалізації та електронізації розрахункових операцій та готовність долучитися до цієї роботи вже найближчим часом. 
Кінологічні команди митників Польщі та України пройшли спецпідготовку 
Департамент спеціалізованої підготовки та кінологічного забезпечення ДФС продовжує  співпрацю з митними  адміністраціями зарубіжних країн у напрямку кінологічного забезпечення. З відкриттям у 2016 році на базі Департаменту СПКЗ ДФС Регіонального кінологічного навчального центру Всесвітньої митної організації (РКНЦ ВМО) розпочався новий відлік розвитку системи підготовки кінологічних команд на рівні міжнародних стандартів з урахуванням передового міжнародного досвіду. 
Нещодавно спеціальну підготовку з пошуку тютюнових виробів та наркотичних засобів у рамках діяльності РКНЦ ВМО на базі Департаменту СПКЗ ДФС проходили по дві кінологічні команди Республіки Польща та митниць ДФС України. 
Підготовка здійснювалася відповідно до європейських, сучасних методик дресирування службових собак з використанням клікера (спеціального пристрою, який видає клацання або клік). Під час здачі підсумкового контролю усі кінологічні команди показали високий рівень знань, умінь та навичок. Навчання завершилося випуском кінологічних команд. Участь у заході взяли виконуючий обов’язки заступника Голови Державної фіскальної служби України Віктор Кривіцький та в.о. директора Департаменту адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання ДФС Андрій Войцещук. 
Віктор Кривіцький вручив інспекторам-кінологам  відповідні сертифікати, побажав їм подальших успіхів у виконанні своїх службових обов’язків та додав: «Такі спільні навчання сприяють налагодженню та розвитку співпраці між кінологічними службами різних країн, обміну досвідом з ефективного використання службових собак під час здійснення митного контролю». 
У свою чергу Ельвіра Адамчик-Шимкович, Національний координатор по роботі зі службовими собаками - офіцер Мазовецького митно-податкового управління, Регіональне бюро адміністрування доходів у м. Варшава, від імені Національної адміністрації доходів Республіки Польща подякувала за запрошення і можливість пройти підготовку кінологічних команд із Польщі. 
«Безумовно участь у теоретичних та практичних заняттях та в обміні досвідом збагатила наші попередні знання та навички в галузі тренування та використання кінологічних команд. Додатковою перевагою навчання було поєднання професіоналізму, виняткової доброти працівників навчального центру та майже домашньої атмосфери», – зазначила Ельвіра Адамчик-Шимкович. 
Учасники зустрічі також висловили сподівання на подальшу плідну співпрацю Державної фіскальної служби України та Національної адміністрації доходів Республіки Польща в галузі підготовки кінологічних команд. Оскільки така співпраця, за словами Ельвіри Адамчик-Шимкович, спрямована не лише на підготовку кінологічних команд, але й, без сумніву, має великий вплив на підвищення ефективності боротьби з контрабандою. 
Укладення договору про добровільну сплату єдиного внеску
Повідомляємо, що Порядок укладення Договору про добровільну сплату ЄСВ врегульовано статтею 10 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464).  та розділом V Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 року № 449 (далі – Інструкція). 
    Частиною першою статтею 10 Закону № 2464 визначено категорію платників, які мають право на добровільну сплату ЄСВ. 
     Особа, яка виявила бажання брати участь у системі добровільного страхування, подає до органів фіскальної служби за місцем проживання заяву за формою згідно з додатком 3 до Інструкції (далі – Заява), копію трудової книжки (за наявності), виписку з системи персоніфікованого обліку (ОК-5) та копію документа, що посвідчує особу, а члени особистого селянського господарства надають також документ, що підтверджує їх членство в такому господарстві. 
З особою, яка подала Заяву, після перевірки викладених у ній відомостей  у строк не пізніше ніж 30 календарних днів з дня отримання Заяви укладається Договір відповідно до типового Договору, наведеного у додатку 4 до Інструкції, а у разі бажання особи сплатити ЄСВ за попередні періоди, в яких особа не підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню (у тому числі за період з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2010 року), Договір укладається за формою, наведеною в додатку 5 до Інструкції. 
Особи, які мають право на добровільну сплату ЄСВ, беруть участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування протягом строку, визначеного у Договорі, але не менше одного року (крім Договорів про одноразову сплату). 
Враховуючи викладене, нормами Закону № 2464 передбачено укладення Договорів з: 
- членами особистого селянського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню, – за всіма видами соціального страхування (на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, та пенсійне страхування) укладених, з такими особами на строк не менше одного року; 
- особами, які досягли 16-річного віку та не перебувають у трудових відносинах з роботодавцями, визначеними п. 1 частини першої ст. 4, та не належать до платників ЄСВ, визначених пунктами 4, 5 та 51 частини першої ст. 4 Закону № 2464, у тому числі іноземцями та особами без громадянства, які постійно проживають або працюють в Україні, громадяни України, які працюють або постійно проживають за межами України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, – на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування на строк не менше одного року, крім Договору одноразової сплати, термін дії якого 10 календарних днів з дня його підписання. 
Ріелтори зобов'язані звітувати про укладені договори
Нагадуємо, що відповідно до ст.170.1.6 Податкового кодексу суб'єкти господарювання, які провадять посередницьку діяльність, пов'язану з наданням послуг з оренди нерухомості (ріелтори), зобов'язані надіслати інформацію про укладені за їх посередництвом цивільно-правові договори (угоди) про оренду нерухомості до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації. 
 Форма Інформації  затверджена наказом Мінфіну України від 13.05.2017 р.  № 497. 
Інформація надається окремо за кожний  квартал в строки, встановлені для податкового кварталу, тобто протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного податкового кварталу. 
Тобто за III квартал 2018р. Інформацію необхідно подати до 9 листопада п.р. 
Звертаємо увагу, що за порушення порядку та/або строків подання зазначеної інформації ріелтор несе відповідальність, передбачену законом за порушення порядку та/або строків подання податкової звітності. 
Затверджено порядок надання довідки про відсутність заборгованості 
Повідомляємо, що Мінфін України наказом від 03 вересня 2018 року № 733 (далі – Наказ № 733) затвердило Порядок надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Порядок). 
Порядок розроблено з метою поліпшення обслуговування платників при наданні довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Довідка) 
Зокрема, для отримання Довідки платник подає відповідну заяву за вибором: 
-          у паперовій формі – до державної податкової інспекції за основним місцем обліку такого платника або до відповідного контролюючого органу, уповноваженого здійснювати заходи з погашення податкового боргу. Якщо заяву подано до державної податкової інспекції, її передають до відповідного контролюючого органу, уповноваженого здійснювати заходи з погашення податкового боргу (далі – уповноважений орган); 
-          в електронній формі – на адресу уповноваженого органу через приватну частину «Електронного кабінету» з дотриманням вимог Законів «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги». 
Довідка або відмова у наданні Довідки готуються уповноваженим органом протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання заяви органом, до якого її було подано. 
Надається Довідка безоплатно за вибором платника у паперовій або електронній формі, про що він зазначає у заяві. 
Строк дії Довідки становить 10 календарних днів з дати її формування. 
Наказ № 733 набирає чинності з дня набрання чинності Законом України від 05 жовтня 2018 року № 2155-VІІІ «Про електронні довірчі послуги», але не раніше дня його офіційного опублікування, тобто 07.11.2018. 
Наказ Міністерства фінансів  України  від 03 вересня 2018 року № 733 
Лист ДФС України від 01.11.2018 №34027 
Про скасування реєстрації КОРО 
Доводимо, що ДФС України повідомила про порядок скасування реєстрації книги обліку розрахункових операцій (далі – КОРО) на реєстратори розрахункових операцій   (далі – РРО) якщо суб’єкт господарювання прийняв рішення про те, що у випадках виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту належного підключення резервного РРО або включення електроенергії. 
Питання скасування реєстрації КОРО у таких випадках визначені затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 05.07.2016 за № 918/29048 (із змінами), нормативно-правовими актами: 
► Порядком реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги)    (далі – Порядок реєстрації РРО); 
► Порядком реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій (далі – Порядок реєстрації КОРО). 
Так, згідно з наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2018 № 773, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27.09.2018 за № 1106/32558, до названих порядків внесені зміни, якими встановлено таке. 
Суб’єкт господарювання може прийняти рішення про те, що у випадках виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту належного підключення резервного РРО або включення електроенергії. У такому випадку суб’єкт господарювання має право: 
● не реєструвати КОРО на новий РРО, про що зазначає у заяві про реєстрацію РРО за ф. № 1-РРО (додаток 1 до Порядку реєстрації РРО); 
● скасувати реєстрацію КОРО на вже зареєстрований РРО, подавши заяву про скасування реєстрації книги за ф. 2-КОРО (додаток 4 до Порядку реєстрації КОРО). 
Суб’єкти господарювання, які прийняли таке рішення, не мають права здійснювати розрахункові операції у разі виходу з ладу РРО або тимчасової відсутності електроенергії. Рішення суб’єкт господарювання приймає у вигляді розпорядчого документа, засвідчена копія якого додається до відповідної заяви. Про наявність такого додатку має бути зазначено у відповідній частині заяви. У разі одночасного подання одним суб’єктом господарювання заяв про скасування реєстрації КОРО на РРО, що зареєстровані в одній або кількох господарських одиницях, на діяльність яких поширюється таке рішення, суб’єкт господарювання може подати одну копію розпорядчого документа (додати до першої заяви). 
Для таких РРО у реєстраційному посвідченні зазначається, що КОРО на цей РРО не реєструвалась. У зв’язку з цим до заяви за ф. № 2-КОРО у цих випадках має бути додане реєстраційне посвідчення на РРО та про наявність такого додатку зазначено у відповідній частині заяви. 
Разом із заявою за ф. № 2-КОРО суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу КОРО (КОРО, якщо на діючій РРО зареєстровано більше одної книги), реєстрація якої (яких) скасовується. Книга має бути належно заповнена до дати подання заяви за ф. № 2-КОРО включно. 
Посадова особа контролюючого органу не пізніше наступного робочого дня з дня отримання заяви про скасування реєстрації КОРО і додатків до неї, проводить скасування реєстрації КОРО шляхом віднесення даних до інформаційної системи ДФС. Про скасування реєстрації КОРО посадова особа контролюючого органу здійснює запис на титульній сторінці КОРО із зазначенням дати, причини та підстави для скасування реєстрації КОРО. Після останнього запису у книзі робиться запис «У випадках виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється» та зазначаються реквізити розпорядчого документа, копія якого подана до органу ДФС. Запис у КОРО засвідчується підписом посадової особи та печаткою контролюючого органу. Книги, реєстрація яких скасована, зберігаються у суб’єктів господарювання відповідно до Закону. 
Після реєстрації нового РРО без КОРО або скасування реєстрації КОРО на вже зареєстрований РРО контролюючий орган формує нове реєстраційне посвідчення на РРО із внесенням після рядка «Дата реєстрації РРО» запису «Книга ОРО на цей РРО не реєструвалась. У випадках виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється». 
Порядок сплати розстрочених (відстрочених) зобов’язань з ПДВ та процентів, нарахованих на такі суми 
Повідомляємо, що платник податків відповідно до п.п. 17.1.5 п. 17.1 ст. 17 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) має право за наявності обставин, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1235 «Про затвердження переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин» із змінами, на отримання відстрочення (розстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу). 
Загальний порядок розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) визначено ст. 100 ПКУ та наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 574 «Про затвердження Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за № 1853/24385. 
Так, згідно з п. 100.1 ст. 100 ПКУ розстроченням, відстроченням грошових зобов’язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов’язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день прийняття контролюючим органом рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу. 
Водночас, відповідно до п. 22 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від        16 жовтня 2014 року № 569 із змінами і доповненнями, у разі недостатності коштів на електронному рахунку платника ПДВ для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов’язань Казначейство перераховує кошти в межах їх залишку на такому рахунку. При цьому залишок узгоджених податкових зобов’язань платника ПДВ, не сплачений до бюджету, обліковується Казначейством до виконання в повному обсязі шляхом перерахування до бюджету коштів, що перераховуються на електронний рахунок. 
Тобто, у разі недостатності коштів на електронному рахунку суми узгоджених податкових зобов’язань платника ПДВ, якому надано розстрочення (відстрочення) їх сплати та по яких надійшов реєстр ДФС на перерахування до бюджету сум узгоджених податкових зобов’язань відповідно до поданої податкової звітності, обліковуються в Казначействі до їх повного погашення, що передбачає першочергове зарахування Казначейством коштів, що надходять на електронний рахунок, в рахунок зменшення сум узгоджених податкових зобов’язань до перерахування коштів до бюджету в повному обсязі. 
Для сплати чергової частки розстрочених (відстрочених) сум (або погашення розстрочення (відстрочення) у повному обсязі) платник ПДВ перераховує необхідну суму коштів з поточного рахунка на рахунок у Системі електронного адміністрування ПДВ (СЕА ПДВ), при цьому у документі на переказ коштів зазначає код виду сплати «145 – надходження розстрочених (відстрочених) сум» відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666 «Про затвердження Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів» із змінами, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 12.08.2015 за  № 974/27419. 
На суму, що надійшла з поточного на електронний рахунок платника ПДВ, Казначейство зменшує картотеку та перераховує кошти до бюджету в рахунок погашення розстрочення (відстрочення) з кодом виду сплати «242 – надходження до бюджету коштів з рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ». 
Сплата нарахованих на суми розстрочок (відстрочок) процентів здійснюється з поточного рахунку платника безпосередньо до бюджету. 
Поворотна фінансова допомога при ліквідації юрособи – «єдинника»: податковий облік
Інформуємо, що відповідно до п.п. 3 п. 292.11 ст. 292 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до складу доходу, визначеного ст. 292 ПКУ, не включаються суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання. 
Згідно з порядком ліквідації юридичної особи, встановленого ст. 111 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ), ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред’явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред’явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. 
Виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується, у тому числі за податками, зборами, єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та іншими коштами, що належить сплатити до державного або місцевого бюджетів, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, провадиться у порядку черговості, встановленому ст. 112 ЦКУ. 
У разі недостатності в юридичної особи, що ліквідується, коштів для задоволення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) організовує реалізацію майна юридичної особи. 
Разом з цим, відповідно до ст. 112 ЦКУ вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними. 
Отже, сума поворотної фінансової допомоги не включається до складу доходу юридичної особи – платника єдиного податку за умови повернення протягом 12 календарних місяців з дня її отримання. 
Якщо суми поворотної фінансової допомоги вважаються погашеними або не повертаються за домовленістю сторін (відповідно до норм ст. 112 ЦКУ), то такі суми не відповідають умовам п.п. 3 п. 292.11 ст. 292 ПКУ щодо повернення суми поворотної фінансової допомоги і у цьому випадку така поворотна фінансова допомога включається до складу доходу платника єдиного податку – юридичної особи. 
Платникам акцизного податку про деякі особливості декларування 
Звертаємо увагу, що п.п. 212.1.11 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) передбачено, що платниками акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є особа – суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів. 
Відповідно до абзацу першого п. 2 розділу І Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за № 105/26550 (далі – Порядок № 14), особи, визначені ст. 212 ПКУ як платники акцизного податку (далі – платник), складають та подають декларацію акцизного податку (далі – Декларація). 
Пунктом 7 розділу ІV Порядку № 14 передбачено заповнення суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів Розділу Д «Податкові зобов’язання з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів» Декларації, в якому зазначаються податкові зобов’язання з акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизними товарами, розраховані окремо за кожним кодом за Класифікатором об’єктів адміністративно-територіального устрою України (далі – КОАТУУ). 
Відповідно до п. 7 розділу V Порядку № 14 Додаток 6 «Розрахунок сум акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів» (далі – Додаток 6) до Декларації заповнюється окремо для кожної адміністративно-територіальної одиниці, у межах якої знаходяться місця здійснення реалізації підакцизних товарів з обов’язковим зазначенням відповідного коду органу місцевого самоврядування відповідно до КОАТУУ. 
З метою правильного розподілення сум акцизного податку з роздрібної реалізації підакцизних товарів між місцевими бюджетами розділ Д (код операції Д1.1) та Додаток 6 до Декларації пов’язані з кодами адміністративних одиниць за КОАТУУ. 
Отже, суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі підакцизними товарами, що має один або декілька пунктів продажу на території одного або декількох населених пунктів, що входять до складу об’єднаної територіальної громади (далі – ОТГ) (один код КОАТУУ) та обслуговуються в одному контролюючому органі складає та подає Декларацію та заповнює один Додаток 6 до Декларації відповідно до цього КОАТУУ. 
Суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі підакцизними товарами, що має декілька пунктів продажу на території декількох населених пунктів, що входять до складу ОТГ (різні коди КОАТУУ) та обслуговуються в різних контролюючих органах складає та подає Декларацію до кожного контролюючого органу та заповнює додаток 6 до Декларації окремо за кожним КОАТУУ. 
Суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі підакцизними товарами, що має декілька пунктів продажу на території декількох населених пунктів, що входять до складу ОТГ (різні коди КОАТУУ) та обслуговуються в одному контролюючому органі складає та подає одну Декларацію з кількістю Додатків 6, що відповідає кількості кодів КОАТУУ. 
Оновлено спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності 
Повідомляємо, що з метою забезпечення якісного сервісного обслуговування платників та комфортних умов щодо обміну електронними документами з контролюючими органами з 01 листопада 2018 року змінено сертифікати, які призначені для накладання електронного цифрового підпису та шифрування повідомлень на ДФС, і внесено зміни та доповнення до спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» (версія 1.26.12.0) (станом на 31.10.2018). 
 Перелік змін та доповнень (версія 1.26.12.0) (станом на 31.10.2018): 
 ► на виконання наказу Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 13 грудня 2016 року № 3639/5/1085 «Про затвердження Порядку надання інформації Державною фіскальною службою України на запити органів державної виконавчої служби та приватних виконавців» (з 01.11.2018) додано нові форми, а саме: 
J1602901 – Запит про реєстраційні номери облікових карток платників податків – боржників – фізичних осіб або серію (за наявності) та номер паспорта боржників – фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті, та/або джерела отримання доходів боржників – фізичних осіб; 
J1603001 – Запит про наявні рахунки у боржників – юридичних осіб та/або фізичних осіб – підприємців, а також рахунки, відкриті боржником – юридичною особою через свої відокремлені підрозділи 
J1702901 –  Відповідь на запит про реєстраційні номери облікових карток платників податків – боржників – фізичних осіб або серію (за наявності) та номер паспорта боржників – фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті, та/або джерела отримання доходів боржників – фізичних осіб; 
J1703001 – Відповідь на запит про наявні рахунки у боржників – юридичних осіб та/або фізичних осіб – підприємців, а також рахунки, відкриті боржником – юридичною особою через свої відокремлені підрозділи; 
► на виконання наказу Міністерства фінансів України від 03 вересня 2018 року № 733 «Про затвердження Порядку надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи» (з 01.11.2018) додано нові версії документів, а саме: 
J/F 1300305 – Заява про надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи; 
J/F 1400305 – Довідка про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи; 
J/F 1400802 – Відмова в наданні довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи. 
Інформація розміщена  на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням:http://sfs.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/. 
Внесено зміни до форми податкової накладної та до Порядку заповнення податкової накладної 
Доводимо, що наказом Міністерства фінансів України від 17 вересня 2018 року № 763, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 12 жовтня 2018 року за № 1157/32609 (далі – Наказ № 763) внесено зміни до наказу Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року № 1307 «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної» із змінами (далі – Порядок). 
Зокрема, згідно змін, внесених Наказом № 763, у податковій накладній (далі – ПН) зазначається податковий номер платника ПДВ відповідно до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09 грудня 2011 року № 1588 із змінам та доповненнями. 
Рядок ПН «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта», передбачений для заповнення даних щодо отримувача (покупця), заповнюється у разі постачання товарів/послуг платнику ПДВ та у разі складання ПН відповідно до п. 10 Порядку. 
Абзац другий пункту 7 Порядку доповнено словами «у рядках «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» та «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» зазначаються дані головного підприємства – платника податку». 
В абзаці першому пункту 9 Порядку слова «а у рядку «індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» зазначається індивідуальний податковий номер оператора такої угоди» замінено словами «а у рядках, відведених для заповнення даних отримувача (покупця), зазначаються дані оператора такої угоди». 
Наказ № 763 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 06.11.2018 № 85 і він набирає чинності з першого числа місяця, що настає за місяцем його офіційного опублікування, тобто 01 грудня 2018 року, крім абзацу другого п. 6 та п. 8 Змін до Порядку заповнення податкової накладної, затверджених цим Наказом, які набирають чинності з 01 січня 2020 року. 
 Гастрольна діяльність нерезидента на території України: оподаткування доходу
Нагадуємо, що відповідно до пп. 170.10.5 п. 170.10 ст. 170 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) для цілей розділу IV ПКУ гастрольними заходами визначаються видовищні заходи (концерти, вистави, циркові, лекційно-концертні, розважальні програми, творчі вечори, виступи пересувних циркових колективів, пересувні механізовані атракціони типу «Луна-парк» тощо) за участю закладів культури (підприємств, установ чи організацій), у тому числі самостійних професійних колективів та виконавців сольних концертів. 
Дія п. 170.10 ст. 170 ПКУ не поширюється на благодійні гастрольні заходи, що проводяться відповідно до законодавства України. 
Оподаткування доходів нерезидентів від участі в гастрольних заходах здійснюється податковими агентами на загальних підставах, визначених розділом IV ПКУ.  
До податкових агентів учасників гастрольних заходів прирівнюються суб’єкти господарювання – концертні майданчики, з якими безпосередньо укладаються договори оренди на провадження гастрольного заходу. Суб’єкти господарювання – концертні майданчики виконують функції податкових агентів в частині перевірки повноти та своєчасності сплати податку іноземними учасниками гастрольних заходів (їх представником) або самостійно сплачують податок за відповідним договором з таким учасником (його представником) до бюджету за місцем розташування таких концертних майданчиків. 
Слід зазначити, що доходи з джерелом їх походження в Україні, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, оподатковуються за правилами та ставками, визначеними для резидентів (з урахуванням особливостей, визначених деякими нормами розділу IV ПКУ для нерезидентів) (пп. 170.10.1 п. 170.10 ст. 170 ПКУ). 
Згідно з п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку на доходи фізичних осіб становить 18 % бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у підпунктах 167.2 –  167.5 ст. 167 ПКУ) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами. 
Право на податкову знижку за іпотечним кредитуванням, якщо житло у спільній власності подружжя
Нагадуємо, що згідно з пп. 166.3.1 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, частину суми процентів, сплачених таким платником податку за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається відповідно до ст. 175 ПКУ. 
Платник податку – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року (п.175.1 ст.175 ПКУ). 
Зокрема, п. 175.2 ст. 175 ПКУ визначено, що у разі якщо будинок (квартира, кімната) купується за рахунок іпотечного житлового кредиту, частина суми процентів, що включається до податкової знижки платника податку – позичальника іпотечного житлового кредиту, дорівнює добутку суми процентів, фактично сплачених платником податку протягом звітного податкового року в рахунок його погашення, і коефіцієнта, що враховує мінімальну площу житла для визначення податкової знижки, розрахованого відповідно до п. 175.3 ст. 175 ПКУ. 
Отже, право включити до складу податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом має той член подружжя, який є позичальником такого кредиту. 
Повернення пального отримувачем: порядок коригування показників акцизної накладної
Повідомляємо, що відповідно до п. 1 розділу ІІІ Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25 лютого 2016 року № 218 із змінами (далі – Порядок № 218), якщо після реалізації пального відбувається повернення частини чи всього обсягу пального особі, що реалізує пальне, або виникає потреба у виправленні помилок, допущених при складанні акцизної накладної (далі – АН), показники такої акцизної накладної підлягають коригуванню шляхом складання розрахунку коригування (далі – РК) акцизної накладної та реєстрації його в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН). 
Коригуються лише показники АН, складених та зареєстрованих в ЄРАН відповідно до ст. 231 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (п. 2 розділу ІІІ Порядку № 218). 
Пунктом 3 розділу ІІІ Порядку № 218 встановлено, що РК акцизної накладної складається особою, яка реалізує пальне. 
РК акцизної накладної, складений платником акцизного податку (далі – податок) до АН з реалізації пального неплатникам податку або складений за іншими операціями, ніж реалізація пального отримувачам пального, підлягає реєстрації у ЄРАН таким платником податку (п. 4 розд. ІІІ Порядку № 218). 
Якщо у РК акцизної накладної, складеному до АН з реалізації пального платникам податку, передбачається збільшення обсягів реалізованого пального або якщо коригування показників не змінює обсягу реалізованого пального, РК акцизної накладної складається та реєструється в ЄРАН особою, що реалізує пальне, в порядку, передбаченому для акцизних накладних (п. 5 розділу ІІІ Порядку № 218). 
Якщо у РК акцизної накладної, складеному до АН з реалізації пального платникам податку, передбачається зменшення обсягів реалізованого пального, особа, що реалізує пальне, складає РК акцизної накладної та направляє його отримувачу пального, який здійснює реєстрацію такого РК в ЄРАН. 
При цьому особа, що реалізує пальне, має право зменшити обсяг реалізованого пального у податковій декларації за таким РК після його реєстрації в ЄРАН отримувачем пального (п. 6 розілу ІІІ Порядку № 218). 
Фізичній особі – підприємцю – «єдиннику» повернули аванс: врахування у податковому обліку
Звертаємо увагу, що відповідно до пп. 1 п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) доходом платника єдиного податку для фізичної особи – підприємця (далі – платник єдиного податку) є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. 
Дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України на дату отримання такого доходу (п. 292.5 ст. 292 ПКУ). 
Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (п. 292.6 ст. 292 ПКУ). 
Дохід визначається на підставі даних обліку, який ведеться відповідно до ст. 296 ПКУ (п. 292.13 ст. 292 ПКУ). 
Форми книг обліку доходів та обліку доходів і витрат затверджені наказом Міністерства фінансів України від 19 червня 2015 року № 579. 
Дані книги обліку доходів (обліку доходів і витрат) використовуються платником єдиного податку для заповнення податкової Декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця (далі – податкова декларація), форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19 червня 2015 року № 578 із змінами та доповненнями.  
До складу доходу, визначеного ст. 292 ПКУ, не включаються суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) – платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів (пп. 5 п. 292.11 ст. 292 ПКУ). 
У ситуації, коли повернення суми коштів (авансу, передоплати) покупцю за товари (роботи, послуги) у разі розірвання договору відбувається у періоді їх отримання, такі кошти не включаються до складу доходу фізичної особи – платника єдиного податку першої – третьої груп та не підлягають відображенню у податковій декларації. 
У разі ж, якщо повернення суми коштів (авансу, передоплати) покупцю за товари (роботи, послуги) відбувається в іншому податковому періоді, фізична особа – платник єдиного податку першої – третьої груп повинна включити таку суму коштів до складу доходу у звітному періоді, в якому ці кошти отримано, та здійснити перерахунок доходу у звітному податковому періоді, в якому відбувається їх повернення. 
Про сплату ПДВ особами, не зареєстрованими платниками ПДВ при отриманні послуг від нерезидентів на митній території України
Звертаємо увагу платників, що відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 14 січня 2011 року № 11 «Про бюджетну класифікацію» із змінами та наказу ДФС України від 10 квітня 2015 року № 267 «Про організацію оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами (далі – Наказ № 267), нарахування і сплата податкових зобов’язань з ПДВ, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник ПДВ, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України здійснюються на бюджетний рахунок з кодом бюджетної класифікації 14010100 (після перекодування 14060100) «Податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)». 
Що стосується рахунку з кодом бюджетної класифікації 14060400 «Податок на додану вартість із імпортованих на територію України робіт, послуг», то на зазначений рахунок відповідно до наказу № 267 спрямовуються виключно нарахування ПДВ з вартості послуг, отриманих особами, не зареєстрованими платниками ПДВ, від нерезидентів на митній території України за актами перевірок. 
Амортизація основних засобів: відображення у Звіті про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації 
Нагадуємо, що відповідно до п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) неприбуткові підприємства, установи та організації, визначені п. 133.4 ст. 133 ПКУ, подають Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 17 червня 2016 року № 553 із змінами (далі – Звіт), (професійні спілки, їх об’єднання та організації профспілок, утворені в порядку, визначеному законом, звітують у разі порушень п. 133.4 ст. 133 ПКУ), та річну фінансову звітність. 
Для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (п. 44.1 ст. 44 ПКУ). 
Згідно зі ст. 4 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» із змінами і доповненнями бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються, зокрема на принципі нарахування – доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів. 
Отже, у рядках 1.1 – 1.11 частини І Звіту відображаються доходи, одержані неприбутковими організаціями, а у рядках 2.1 – 2.6 Звіту – суми видатків (витрат). 
При цьому у зазначених рядках показники заповнюються з урахуванням особливості діяльності неприбуткової організації відповідно до закону, що регулює діяльність такої неприбуткової організації. 
Враховуючи те, що дані, наведені у Звіті, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності, всі суми доходів та витрат (у т. ч. суми нарахованої амортизації основних засобів), сформовані за правилами бухгалтерського обліку мають бути відображені у Звіті. Тобто, суми доходів та витрат (у т. ч. суми нарахованої амортизації основних засобів), які не відображені у рядках 1.1 – 1.10 та 2.1 – 2.5 Звіту, відображаються у рядках 1.11 «Інші доходи» та 2.6 «Інші видатки (витрати)» Звіту. 
 Відсутність об’єктів обчислення екологічним податком: коли повідомляти контролюючий орган 
Інформуємо, що відповідно до п. 250.9 ст. 250 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) якщо платник екологічного податку (далі – податок) з початку звітного року не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, то такий платник податку повинен повідомити про це відповідний контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення та скласти заяву про відсутність у нього у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку. В іншому разі платник податку зобов’язаний відповідно до        ст. 250 ПКУ подавати податкові декларації екологічного податку за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 17 серпня 2015 року № 715 із змінами. 
Тобто, суб’єкти господарювання, у тому числі новостворені, які не мають об’єктів для обчислення податку, не повинні подавати до відповідних контролюючих органів заяву про відсутність у них у звітному році таких об’єктів. 
Водночас, суб’єкти господарювання, які є платниками податку, але з початку звітного року не планують здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, повинні скласти заяву довільної форми про відсутність у них у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку та повідомити про це відповідні контролюючі органи за місцем розташування джерел забруднення не пізніше граничного терміну подання податкової декларації за І квартал звітного року. 
В іншому разі такі суб’єкти господарювання зобов’язані подавати податкові декларації екологічного податку. 
Термін сплати ЄСВ з нарахованої допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами 
Повідомляємо, що  п. 1 розділу IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 року № 449 із змінами і доповненнями (далі – Інструкція № 449), передбачено, що єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) нараховується на суми, що визначені базою для нарахування ЄСВ, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати. 
Згідно з пп. 4 п. 2 розділу IV Інструкції № 449 ЄСВ підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. 
Обчислення ЄСВ платниками, зазначеними у підпунктах 1 та 2 розділу ІІ Інструкції № 449, зокрема підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами, допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства особам, які отримують допомогу по тимчасовій непрацездатності, перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами та отримують допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами, здійснюється щомісяця на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які нараховується ЄСВ (пп. 1 п. 3 розділу IV Інструкції № 449). 
Нараховані за відповідний календарний місяць суми ЄСВ сплачуються платниками не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця, незалежно від виплати заробітної плати та інших видів виплат, на суми яких нараховується ЄСВ (пп. 6 п. 3 розділу IV Інструкції № 449). 
У разі якщо останній день строків сплати ЄСВ, зазначених у Інструкції № 449, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків сплати ЄСВ вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем (п. 11 розділу IV Інструкції № 449). 
Отже, роботодавець зобов’язаний сплатити ЄСВ з нарахованої за відповідний календарний місяць суми допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов’язані сплачувати ЄСВ, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування. 
Оренда землі у фізичних осіб: сплата податків
Переважна площа земель сільгосппідприємств та підприємців, які здійснюють діяльність у сфері сільського господарства, є орендованою, власниками (орендодавцями) якої виступають  фізичні особи.
Коли земельна ділянка (пай) надається в оренду юридичній особі чи фізичній особі (підприємцю) за користування  орендованою землею  орендар  (підприємство, підприємець)  виплачує  громадянину дохід у вигляді орендної плати та перераховує  до бюджету податки.
Розрахунки щодо орендної плати можуть  здійснюватися як в грошовій, так і в натуральній  формі за  згодою сторін.
Відповідно до Податкового кодексу України з суми орендної плати  справляється податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відсотків.   Також утримується військовий збір за ставкою 1,5 відсотки.
Якщо орендна  плата виплачується  у негрошовій формі, слід дотримуватися норм ст.164.5 Податкового кодексу щодо застосування  коефіцієнту, який застосовується при визначенні оподатковуваного доходу. Коефіцієнт визначається за формулою  К=100:(100-Сп), де Сп – ставка податку, встановлена для  таких доходів на момент їх нарахування. Оскільки ставка ПДФО, яка застосовується до доходів у вигляді орендної плати – 18 відс., коефіцієнт становить – 1,21951.   
Головне управління ДФС у Харківській області  звертає увагу , що Законом України від 10.07.2018  №2497 –VIII «Про внесення  змін до ПКУ  та деяких законів України щодо стимулювання утворення та діяльності  сімейних фермерських  господарств», який набрав чинності  з  15.08.2018, були внесені  зміни до   ПКУ, зокрема в частині перерахування  податку на доходи з фізичних осіб.  Починаючи  з 15.08.2018, податковий агент, який нараховує (виплачує) доходи у вигляді орендної  плати , сплачує податок на доходи фізичних осіб  до бюджету  за місцем знаходження  земельних ділянок, земельних часток (паїв). 
Ця норма не  застосовується до військового  збору, який  перераховується до відповідного бюджету  за місцезнаходженням (місцем реєстрації) податкового агента (юридичної особи, підприємця).
Увага! Зміни в оподаткуванні ПДВ експортних операцій олійних культур

З 1 вересня 2018 року набрав чинності Закон України від 22.05.2018 №2440-VIII "Про внесення зміни до підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо деяких питань оподаткування податком на додану вартість операцій з вивезення за межі митної території України олійних культур".
Законом доповнено пункт 63 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України абзацом четвертим, відповідно до якого на операції з вивезення за межі митної території України в митному режимі експорту сільськогосподарськими підприємствами - виробниками соєвих бобів (товарна позиція 1201 згідно з УКТ ЗЕД) та насіння свиріпи або ріпаку (товарна позиція 1205 згідно з УКТ ЗЕД), вирощених ними на землях сільськогосподарського призначення, які перебувають у власності таких сільськогосподарських товаровиробників чи в їх постійному користуванні або використовуються ними на правах оренди (суборенди) чи емфітевзису, не поширюється режим звільнення від оподаткування податком на додану вартість.
Тобто, з 01.09.2018 зазначені операції підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою.
Фізична особа продає легковий автомобіль: як сплачувати ПДФО
Дохід від продажу фізичною особою протягом року одного легкового автомобіля, не підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб. Тобто, в такому  випадку у фізичної особи не виникає обов’язку щодо сплати податку.
Водночас, у разі продажу протягом звітного  року двох та більше легкових автомобілів  отриманий дохід  оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5%.
З такого доходу також сплачується військовий  збір за ставкою 1,5%.
Дохід від продажу легкового автомобіля  визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче середньоринкової вартості  транспортного засобу або не нижче його оціночної вартості, визначеної згідно із законом (за вибором платника податку).
Середньоринкова вартість легкових автомобілів визначається щокварталу центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного розвитку, у порядку, встановленому КМУ (для кожної марки, моделі  транспортного засобу з урахуванням року випуску та пробігу), і  оприлюднюється на офіційному веб-сайті цього органу в режимі вільного доступу до 10 числа місяця, наступного за звітним кварталом.
Фізична особа (продавець)  під час  оформлення договору відчуження  іншій  фізичній особі легкового автомобілю в органі, який здійснює  реєстрацію (перереєстрацію) транспортних  засобів або через товарну біржу, зобов’язана самостійно сплатити  до бюджету податок з доходів фізичних осіб та військовий збір. Орган, який здійснює  реєстрацію (перереєстрацію)  транспортних засобів, виконує функції податкового агента  стосовно подання до контролюючого органу  інформації про суму доходу та суму сплаченого податку (податковий розрахунок Ф.№1ДФ).У разі нотаріального посвідчення договору купівлі – продажу  легкового автомобіля з іншою фізичною особою податок сплачується до  нотаріального посвідчення такого договору.
Якщо одною стороною договору купівлі – продажу  є юридична особа   чи фізична особа – підприємець, така особа  виконує обов’язки податкового агента та перераховує  ПДФО та військовий збір з суми отриманого доходу фізичною особою,   з урахуванням  інформації  про черговість продажу автомобіля, зазначеної платником  у договорі купівлі – продажу чи в окремій заяві.  
Увага!
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05 вересня 2018 року № 649-р «Про заходи, спрямовані на детінізацію відносин у сфері зайнятості населення» передбачено проведення Державною службою України з питань праці, Державною фіскальною службою України, Пенсійним фондом України, Національною поліцією України, іншими центральними органами виконавчої влади спільно з органами місцевого самоврядування комплексних заходів, спрямованих на детінізацію ринку праці та вдосконалення контролю за оформленням трудових відносин із найманими працівниками.
Отже, заходам з детінізації ринку праці та боротьбі з виплатою зарплати «в конвертах» сьогодні фіскальною службою приділяється значна увага. Адже нелегальна праця знижує доходи місцевих бюджетів, бюджетів Пенсійного фонду та фондів соцстрахування.
Наслідком «тіньової» зайнятості є також погіршення бізнес-середовища та інвестиційного клімату через формування недобросовісної конкуренції.
Звертаємо увагу, що нелегальне працевлаштування має негативні наслідки для найманих працівників, а саме:
► відсутність соціальних гарантій, передбачених для працівника;
► відсутність права на гарантовану відпустку (у тому числі на час вагітності та пологів);
► відсутність страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;
► відсутність права на оплату листків непрацездатності
► втрата громадянами пенсійного стажу та можливості отримання державної допомоги у разі втрати роботи.
Неофіційно працевлаштована особа позбавлена законодавчого захисту та повністю залежить від роботодавця та його дій по відношенню до працівників. Офіційно ж оформлені трудові відносини надають можливість громадянам відстоювати свої права у судах у разі конфлікту з роботодавцем.
З урахуванням вищевикладеного, виявлення порушників податкового законодавства в частині виплати заробітної плати – один з кроків захисту інтересів працівників. Тому ДФС України бере участь у діяльності робочих груп, створених при облдержадміністраціях з метою виявлення найманих працівників, які працюють неофіційно, та залучення їх до оподаткування.
Найманий працівник не має можливості самостійно провести сплату ЄСВ
Частиною першою ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) визначено, що платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) є роботодавці, зокрема підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичної особи на умовах трудового договору (контракту).
Відповідно до частини дев’ятої ст. 9 Закону № 2464 обчислення і сплата ЄСВ за працівників, які працюють на підприємствах, в установах та організаціях, здійснюються роботодавцями за рахунок сум, на які ЄСВ нарахований.
ЄСВ сплачується шляхом перерахування платником-роботодавцем безготівкових коштів з його банківського рахунку (частина сьома ст. 9 Закону № 2464).
Отже, найманий працівник не має можливості самостійно провести сплату ЄСВ.
Змінили прізвище. Чи необхідно вносити зміни до облікової картки фізичної особи - платника податків?
Фізичні особи - платники податків зобов'язані подавати до фіскальних органів відомості про зміну даних, які вносяться до Облікової картки протягом місяця з дня виникнення таких змін, шляхом подання Заяви за формою N 5ДР (додаток 12 до Положення № 822 від 29.09.2017).
Фізичні особи, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті, протягом місяця з дня виникнення змін, подають Заяву за формою N 5ДРП (додаток 13 до Положення № 822 від 29.09.2017).
Такі заяви подаються особисто або через представника до фіскального органу за своєю податковою адресою (місцем проживання).
Фізичні особи, які тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання, подають зазначені заяви до будь-якого фіскального органу.
Для заповнення Заяви використовуються дані документа, що посвідчує особу, та інших документів, які підтверджують зміни таких даних.
Якщо зазначені документи видані не українською мовою, подаються їх засвідчені переклади українською мовою (після пред'явлення повертаються) та їх копії.
Внесення змін до Державного реєстру та окремого реєстру Державного реєстру здійснюється протягом 3-х робочих днів від дня подання Заяви за формою N 5ДР або за формою N 5ДРП до фіскального органу за своєю податковою адресою (місцем проживання).
У разі звернення до будь-якого контролюючого органу строк внесення змін до Державного реєстру може бути продовжено до п'яти робочих днів.
Зазначена норма визначена п. 1 - 4 розділу ІХ «Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків», затвердженого наказом МФУ від 29.09.2017 № 822.
Здійснення незалежної професійної діяльності. Як сплачувати єдиний внесок та подавати звіт?
Платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування є, зокрема, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності. 
Такі платники зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок. 
Базою нарахування єдиного внеску для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. 
При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць (у 2018 році – 819, 06 грн.). 
У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, необхідно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. 
При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (у 2018 році – 819, 06 грн.). 
Особи, які провадять незалежну професійну діяльність, самі за себе формують та подають до фіскальних органів Звіт один раз на рік до 01 травня року, наступного за звітним періодом. Звітним періодом для таких осіб є календарний рік. 
Такі особи подають Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску, згідно з додатком 5 до Порядку від 14.04.2015 № 435. 
Звіт подається за формою № Д5 із зазначенням типу форми «початкова». 
Особи, які провадять незалежну професійну діяльність зобов'язані подавати самі за себе Звіт незалежно від того, чи ведуть вони підприємницьку діяльність. 
Остаточний розрахунок щодо нарахування та сплати єдиного внеску особами, які провадять незалежну професійну діяльність, здійснюється до 01 травня року, наступного за звітним. 
Зазначена норма передбачена п. 5 част. першої ст. 4; абз. третім част. восьмої ст. 9; п. 2 част. першої ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI; п. 13 розд. ІІ, п. 4 розд. ІІІ «Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», затвердженого наказом МФУ від 14.04.2015 № 435. 
Змінено порядок ввезення громадянами транспортних засобів з іноземною реєстрацією
З метою удосконалення порядку ввезення громадянами в митному режимі тимчасового ввезення/транзиту транспортних засобів, зареєстрованих у відповідних органах іноземних держав, а також використання таких транспортних засобів на митній території України Верховною Радою України прийнято у другому читанні законопроект «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України». 
Передбачається запровадження Кабінетом Міністрів України тимчасового порядку, відповідно до якого протягом 180 днів з моменту набрання чинності цього законопроекту здійснюватимуться митні формальності щодо легкових автомобілів, що перебувають у митних режимах тимчасового ввезення або транзиту. 
Також скасовуються обмеження відповідності екологічним нормам при митному оформленні легкових транспортних засобів, що були в користуванні, та автомобілів пожежних, визнаних гуманітарною допомогою. 
Положеннями законопроекту посилюється відповідальність громадян за порушення умов тимчасового ввезення/транзиту транспортних засобів, що ввезені на митну територію України. 
 Зокрема, за перевищення строків транзиту та тимчасового ввезення більш, ніж на 30 діб встановлено штраф на суму 170 000 грн або конфіскацію транспортного засобу. 
Водночас, передбачено, що у разі наявності факту недотримання строків та вимог митних режимів «транзит» та «тимчасове ввезення», особа може оформити у вільний обіг транспортний засіб із сплатою належних митних платежів та коштів в сумі 8 500 грн. При цьому, особа, відповідальна за дотримання вимог законодавства при переміщенні транспортних засобів в режимі «транзит» та «тимчасове ввезення» звільняється від відповідальності за порушення митних правил. 
Законопроектом передбачено інформування Державною прикордонною службою України органів доходів і зборів про факти наміру перетинання державного кордону України особами, стосовно яких органами доходів і зборів було виявлено порушення митних правил. 
Також запроваджується взаємодія органів доходів і зборів з Національною поліцією в частині контролю за дотриманням водіями порядку використання таких транспортних засобів на митній території України, недопущення порушення обмежень, встановлених Митним кодексом України, а також удосконалення порядку реєстрації і обліку транспортних засобів. 
Застосування РРО підприємцями – платниками єдиного податку
Згідно з п. 296.10 ст. 296 Кодексу реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) не застосовуються платниками єдиного податку: першої групи; другої і третьої груп (фізичні особи – підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень. 
У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1000000 грн. застосування РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. 
Застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку. 
Норми п. 296.10 ст. 296 Кодексу не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту. 
Затверджено новий Порядок надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи
Звертаємо увагу, що 07.11.2018 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 03.09.2018 № 733 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 27.09.2018 за № 1102/32554), яким затверджено новий Порядок надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Порядок). 
Слід зазначити, що у цілому процедура надання Довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Довідка) залишилася такою самою, як і була раніше. 
При цьому, новим Порядком, на відміну від попереднього, передбачено: 
- здійснення перевірки наявності/відсутності не лише податкового боргу, а і й недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та іншої заборгованості з платежів (у тому числі розстрочених, відстрочених, реструктуризованих), контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи; 
- надання Довідки в електронній формі через приватну частину електронного кабінету з дотриманням вимог законів України від  22 травня 2003 року «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VШ «Про електронні довірчі послуги»; 
- повноваження стосовно здійснення заходів, спрямованих на погашення податкового боргу, покладено на контролюючі органи за основним місцем обліку платника (ГУ ДФС в областях, м. Києві, Офіс великих платників податків ДФС), які є відповідальними за процес надання довідки; 
- можливість підписання довідки не лише керівником та його заступником, а й уповноваженою особою контролюючого органу. 
Офіційне оформлення трудових відносин надає право на податкову знижку за витратами на страхові платежі 
Звертаємо увагу, що своєчасна та у повному обсязі виплата заробітної плати сприяє отриманню соціальних гарантій громадян і дозволяє на законодавчому рівні отримувати ці гарантії. 
Так, згідно з п.п.166.3.5 п.166.3 ст.166 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами (далі – ПКУ) платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника ПДФО за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати на суму витрат платника ПДФО на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та пенсійних внесків, сплачених платником податку страховику-резиденту, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внесків на банківський пенсійний депозитний рахунок, на пенсійні вклади та рахунки учасників фондів банківського управління як такого платника податку, так і членів його сім’ї першого ступеня споріднення, які не перевищують (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування): 
¨ а) при страхуванні платника ПДФО або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом платника ПДФО, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління чи за їх сукупністю – суму, визначену в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст.169 ПКУ (сума, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень); 
¨ б) при страхуванні члена сім’ї платника ПДФО першого ступеня споріднення або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління на користь такого члена сім’ї чи за їх сукупністю – 50 відсотків суми, визначеної в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, в розрахунку на кожного застрахованого члена сім’ї. 
Про зміну у нормативно-правовому полі процедури надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи
Звертаємо увагу, що Міністерство фінансів України наказом від 03 вересня 2018 року № 733 (далі – Наказ № 733) затвердило Порядок надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Порядок) (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 вересня 2018 року за № 1102/32554). 
Порядок розроблено з метою поліпшення обслуговування платників при наданні довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Довідка). 
Зокрема, для отримання Довідки платник подає відповідну заяву за вибором: 
● у паперовій формі – до державної податкової інспекції за основним місцем обліку такого платника або до відповідного контролюючого органу, уповноваженого здійснювати заходи з погашення податкового боргу. Якщо заяву подано до державної податкової інспекції, її передають до відповідного контролюючого органу, уповноваженого здійснювати заходи з погашення податкового боргу (далі – уповноважений орган); 
● в електронній формі – на адресу уповноваженого органу через приватну частину «Електронного кабінету» з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги». 
Довідка або відмова у наданні Довідки готуються уповноваженим органом протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання заяви органом, до якого її було подано. 
Надається Довідка безоплатно за вибором платника у паперовій або електронній формі, про що він зазначає у заяві. 
Зауважимо, що строк дії Довідки становить 10 календарних днів з дати її формування. 
Наказом № 733 визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства доходів і зборів України від 10 жовтня 2013 року № 567 «Про затвердження Порядку видачі довідки про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюються органами доходів і зборів», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 31 жовтня 2013 року за № 1842/24374. 
Наказ № 733 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 19.10.2018 № 80 і він набирає чинності з дня набрання чинності Законом України від 05 жовтня 2018 року № 2155-VІІІ «Про електронні довірчі послуги», але не раніше дня його офіційного опублікування, тобто 7 листопада 2018 року. 
Споживачі мають можливість перевірити касовий чек в електронному кабінеті 
Нагадуємо, що у відкритій частині сервісу «Електронний кабінет», доступ до якої здійснюється у режимі реального часу (24/7/365) без ідентифікації особи за посиланням cabinet.sfs.gov.ua/cashregs/check, через новий електронний сервіс споживачі мають можливість перевірити касовий чек, а саме: встановлення достовірності даних чеку та факту передачі до ДФС. Це є запорукою захисту прав громадян як споживачів, а також запобіжником зловживань під час здійснення розрахункових операцій. 
Споживачі у разі відсутності або невідповідності реквізитів чеків на сервері ДФС наявному розрахунковому документу можуть направляти до ДФС письмові звернення із цих питань з додаванням копій отриманих розрахункових документів для організації та проведення відповідних контрольно-перевірочних заходів. 
Також, у разі отримання користувачами фіскального чеку, який викликає сумніви, вони теж можуть надіслати до ДФС електронний лист із прикріпленим фото чеку. 
Пошук електронного чеку здійснюється за його фіскальним номером та датою. 
Для пошуку та перегляду фіскального касового чеку необхідно ввести: фіскальний номер РРО дату та час видачі чеку (для традиційних РРО). 
У звіті про суми податкових пільг допущено помилку. Як здійснити виправлення?
Суб’єкт господарювання, що не сплачує податки та збори у зв’язку з отриманням податкових пільг, веде облік сум таких пільг та складає звіт про суми податкових пільг за формою згідно з додатком до Порядку № 1233 від 27.12.2010. 
Звіт подається за три, шість, дев’ять і дванадцять календарних місяців за місцем реєстрації суб’єкта господарювання протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового періоду. 
Порядок визначення сум податків та зборів, не сплачених до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг за операціями, які здійснюються на митній території України, затверджений наказом ДПА України від 29.03.2011 № 167. 
Оскільки Звіт про суми податкових пільг складається наростаючим підсумком з початку року та враховуючи, що нормативними документами не передбачено механізм подання уточненого Звіту, то допущені помилки слід виправляти у черговому Звіті про суми податкових пільг у межах року. 
Допущені помилки у Звіті за рік виправляються у новому Звіті – до закінчення граничного строку подання Звіту за рік (протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового року). 
Виправлення помилок у Звіті про суми податкових пільг не призводить до нарахування штрафних санкцій. 
За звітні періоди минулих років суб’єкти господарювання не мають можливості подати Звіти з уточненими показниками. 
Зазначена норма передбачена п. 2, п. 3 «Порядку обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг», затвердженого постановою КМУ від 27.12.2010 № 1233. 
Подання підприємцями звіту щодо єдиного внеску за себе. В який термін та за якою формою?
Підприємці на загальній системі оподаткування та підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, формують та подають Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, наступного за звітним періодом. 
Звітним періодом є календарний рік. 
Звіт подається за формою №Д5 згідно з додатком 5 до Порядку №435 від 14.04.2015 із зазначенням типу форми «початкова». 
Підприємці на загальній системі оподаткування та підприємці, які обрали спрощену систему, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV та отримують пенсію або соціальну допомогу. 
Звіт зазначеними особами не подається. 
Але, у разі самостійного визначення бази нарахування єдиного внеску зазначеними підприємцями, вони формують та подають Звіт самі за себе (форма №Д5 до Порядку №435 від 14.04.2015), один раз на рік до 10 лютого року, наступного за звітним періодом. 
Звітним періодом є календарний рік. 
Зазначена норма передбачена п. 2, п. 3 розд. ІІІ «Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», затвердженого наказом МФУ від 14.04.2015 № 435. 
До уваги платників!
Нагадуємо, що з 02.07.2018 змінено реквізити усіх рахунків для перерахування податків та зборів до державного та місцевих   бюджетів. 
З оновленими рахунками можна ознайомитися  на суб-сайті «Територіальні органи ДФС у Харківській області» розділ «Бюджетні рахунки» підрозділ «Діючи рахунки». 
Рахунки для зарахування надходжень до державного та місцевих бюджетів у 2018 році, які відкриті за МФО 851011 (ГУ ДКСУ у Харківській області), закриті 11.09.2018. 
Кошти, які сплачені платниками після 11.09.2018 на рахунки за МФО 851011, повернені до установ банків органами держказначейства. Перевірити стан розрахунків за бюджетом можна через «електронний кабінет платника податків» або звернутись до ЦОП за місцем реєстрації (податкової адреси). 
Шановні платники податків! Запрошуємо до «Електронного кабінету» 
Нагадуємо, що особливості подання Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску передбачено Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 №435 (далі – Порядок №435). 
Звіт до органів доходів і зборів подається страхувальником або відповідальною особою страхувальника за основним місцем взяття на облік як платника єдиного внеску в органах доходів і зборів, зокрема, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації ЕЦП відповідальних осіб у порядку, визначеному законодавством (пункт 1 розділу ІІ Порядку №435). 
Подання звітності на паперових носіях потребує додаткового використання Вашого робочого часу. 
З метою економії Вашого часу при складанні і при поданні звітності ДФС України створений електронний сервіс «Електронний кабінет платника податків» (http://cabinet.sfs.gov.ua), який надає можливість створювати, редагувати, підписувати та надсилати звітність з єдиного внеску платниками самостійно. 
Для уникнення марних витрат Вашого часу, уникнення черг в Центрах обслуговування платників, особливо в останні дні подання звітності, пропонуємо Вам залучатись до подання звітності засобами електронного зв’язку, зокрема користування «Електронним кабінетом  платника податків». 
Підприємство виплачує засновнику дивіденди. Чи нараховувати єдиний внесок? 
Базою нарахування єдиного внеску є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами. 
Види виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, визначені «Інструкцією зі статистики заробітної плати» від 13.01.2004 № 5. 
Так, дивіденди не належать до фонду оплати праці (п. 3.35 розд. 3 Інструкції № 5). 
Види виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок, затверджено постановою КМУ від 22.12.2010 № 1170. 
Доходи за акціями та інші доходи від участі працівників у власності підприємства (дивіденди, відсотки, виплати за паями) не є базою для нарахування єдиного внеску (п.14 Переліку №1170). 
Отже, дивіденди не є базою для нарахування єдиного внеску, як для працівників підприємства так і для тих учасників товариства, які не є працівниками підприємства. 
Зазначена норма передбачена п. 1 част. першої ст. 7 Закону України від 08.07.2010 N 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування". 
Базою нарахування єдиного внеску є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами. 
Види виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, визначені «Інструкцією зі статистики заробітної плати» від 13.01.2004 № 5. 
Так, дивіденди не належать до фонду оплати праці (п. 3.35 розд. 3 Інструкції № 5). 
Види виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок, затверджено постановою КМУ від 22.12.2010 № 1170. 
Доходи за акціями та інші доходи від участі працівників у власності підприємства (дивіденди, відсотки, виплати за паями) не є базою для нарахування єдиного внеску (п.14 Переліку №1170). 
Отже, дивіденди не є базою для нарахування єдиного внеску, як для працівників підприємства так і для тих учасників товариства, які не є працівниками підприємства. 
Зазначена норма передбачена п. 1 част. першої ст. 7 Закону України від 08.07.2010 N 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування". 
ДФС запроваджено новий електронний сервіс з дистанційного отримання сертифікатів відкритих ключів
Доводимо, що ДФС України запроваджено новий електронний сервіс, скористатися яким можуть клієнти Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно- довідкового департаменту ДФС (далі – АЦСК ІДД ДФС). Для клієнтів АЦСК ІДД ДФС, яких на сьогодні майже 1 млн, став доступним новий сервіс Повторного формування сертифікатів за електронним запитом. 
Скористатись зазначеним сервісом зможуть виключно клієнти АЦСК ІДД ДФС, які: 
- мають чинні сертифікати (наприклад, до закінчення строку чинності сертифікатів залишилось декілька днів); 
- реєстраційні дані власника сертифікатів залишились без змін (ПІБ, адреса реєстрації місця проживання, код ЄДРПОУ організації тощо); 
- особистий ключ клієнта не є скомпрометованим, а пароль захисту до нього відомий лише його власнику. 
Для початку використання нового сервісу необхідно завантажити та встановити останню версію безкоштовного програмного забезпечення ІІТ Користувач ЦСК-1, яке розміщено у відповідному розділі веб-сайту АЦСК ІДД ДФС –https://acskidd.gov.ua. 
Також для зручності платників податків при користуванні цим новим сервісом фахівцями АЦСК ІДД ДФС розроблено Відеоінструкцію по повторному формуванню сертифіката за електронним запитом, яку можна переглянути на офіційному веб-порталі ДФС. 
Інформація розміщена на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням:  http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/356700.html 
 

Ізюмське управління ГУ ДФС У Харківській області

 

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить


Фотогалереи изюмчан

Кто он-лайн

Сейчас на сайте:
Гостей - 4

 
Служба недвижимости Вилима.

 
 
 
 
 

Сушка зерна и древесины на отходах
БЕСПЛАТНЫЕ ОБОИ ДЛЯ РАБОЧЕГО СТОЛА

Дизайн РА «Изюминка»