Главная arrow Официально arrow ІЗЮМСЬКА ОДПІ ГУ ДФС У ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ПОВІДОМЛЯЄ
ІЗЮМСЬКА ОДПІ ГУ ДФС У ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ПОВІДОМЛЯЄ Версия для печати Отправить на e-mail
05.09.2018
До уваги платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування! 
Головне управління ДФС у Харківській області звертає увагу платників на наступне. З 01 серпня 2018 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 15 травня 2018 року № 511 «Про внесення змін до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», яким затверджено нові форми звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ). 
Враховуючи зазначене, звітність за новими формами буде подаватися платниками ЄСВ, починаючи з 01 вересня 2018 року, за звітні періоди – починаючи з серпня 2018 року.  Про внесення змін у пошукову систему «ЗІР» 
Головне управління ДФС у Харківській області повідомляє, що Інформаційно-довідковий департамент ДФС України у розділі «Необхідно знати» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (далі– «ЗІР») за посиланням http://zir.sfs.gov.ua/main/index/needtoknow проінформував про внесення змін до пошукової системи «ЗІР», зокрема до розділів «Запитання-відповіді з Бази знань», «Нормативні та інформаційні документи» та підрозділу «Письмові звернення» розділу «Єдиний реєстр ІПК, Електронний кабінет, письмові зверненя». 
Відтепер, скориставшись новою функціональною кнопкою «Нове у розділі», користувачі «ЗІР» мають можливість в один клік здійснити вибірку та ознайомитись із запитаннями-відповідями, документами, відповідями на письмові звернення або всіма одночасно (в залежності від обраного джерела пошуку), внесеними в «ЗІР» протягом останніх семи календарних днів. 
Крім того, для додаткової деталізації пошуку необхідної інформації, пошукову систему «ЗІР» доповнено критерієм, який дозволяє розподіляти інформацію за типами платників (юридичні, фізичні, самозайняті особи або всі типи платників). 
Докладно про використання пошукової системи «ЗІР» у розділі «Про ресурс» за посиланням http://zir.sfs.gov.ua/ 
Податок на нерухомість фізична особа – орендар не сплачує 
Головне управління ДФС у Харківській області нагадує, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, (далі – податок на нерхомість) відповідно до ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями є фізичні та юридичні особи – власники об’єктів житлової та нежитлової нерухомості. 
База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності. 
Обчислення суми податку на нерухомість з об’єкта/об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості. 
Довірена особа платника має право отримати послуги ЕЦП при певних умовах 
Головне управління ДФС у Харківській області інформує, що п. 1.2 Регламенту Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (далі – Регламент) визначено, що представник – фізична особа, уповноважена заявником (фізичною особою або фізичною особою – підприємцем або юридичною особою, що отримує або має намір отримати послуги електронного цифрового підпису (далі – ЕЦП)) на подання до відокремлених пунктів реєстрації Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (далі – ВПР) реєстраційних документів заявника, вчинення необхідних реєстраційних та інших дій (скасування, блокування, поновлення посилених сертифікатів), генерації особистих ключів заявника тощо. Представництво здійснюється на підставі довіреності, посвідченої нотаріально. 
Відповідно до п. 5.1 Регламенту за бажанням заявника, він може бути представлений довіреною особою (представником). В такому випадку заявник наділяє представника відповідними повноваженнями (подання до ВПР реєстраційних документів заявника, вчинення необхідних реєстраційних дій, генерація особистих ключів заявника тощо). Якщо реєстраційні документи заявника (реєстраційна картка тощо) підписані безпосередньо представником, в нотаріально посвідченій довіреності повинно бути додатково обумовлено наділення представника повноваженнями укладати від імені заявника договір про надання послуг ЕЦП. 
З метою запобігання доступу сторонніх осіб до ключових даних підписувачів довірена особа (представник) разом з комплектом реєстраційних документів надає до ВПР конверти з розрахунку один конверт для одного носія особистого ключа підписувача. 
Підприємці – платники єдиного податку І та ІІ груп мають право на щорічну відпустку 
Відповідно до норм Податкового кодексу України, фізичні особи-підприємці, платники єдиного податку 1 та 2 групи, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку один раз на рік на час відпустки протягом одного календарного місяця. 
Крім того, не сплачується єдиний податок за період хвороби, підтверджений копією листка непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів. 
Інформація про період щорічної відпустки і терміни втрати працездатності з обов’язковим додаванням копії листка непрацездатності подається до територіального органу ДФС у вигляді заяви у довільній формі. 
З метою уникнення порушення терміну щодо сплати авансових платежів рекомендуємо подавати до податкової інспекції заяву щодо періоду щорічної відпустки до початку відпустки, а заяву щодо терміну втрати працездатності з обов'язковим додаванням копії листка непрацездатності - одразу після закінчення лікарняного. 
Варто пам’ятати, що платники єдиного податку є ще й платниками єдиного соціального внеску. Чинним законодавством не передбачено пільг щодо його сплати на час відпустки, або хвороби.  Отже, єдиний внесок сплачується незалежно від діяльності чи фінансового стану платників податків і без перенесення термінів сплати. 

Порядок попереднього узгодження ціноутворення у контрольованих операціях зазнав змін 
Головне управління  ДФС у Харківській області нагадує, постановою Кабінету Міністрів України від 4 липня 2018 року № 518 внесено зміни до Порядку попереднього узгодження ціноутворення у контрольованих операціях, за результатами якого укладаються договори, що мають односторонній, двосторонній та багатосторонній характер, для цілей трансфертного ціноутворення (далі – Порядок), який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2015 року  №504. 
Цей Порядок визначає процедуру попереднього узгодження ціноутворення у контрольованих операціях під час якої узгоджуються критерії визначення відповідності умов контрольованих операцій, що здійснюються або будуть здійснені великим платником, принципу «витягнутої руки».   
За результатами проведеної процедури, у разі досягнення сторонами процедури згоди щодо предмету та положень договору, укладається договір про попереднє узгодження ціноутворення для цілей трансфертного ціноутворення, який може мати односторонній, двосторонній та багатосторонній характер. Договір укладається у письмовій формі. 
 Строк дії договору визначається сторонами та не може перевищувати п’яти календарних років. При цьому, Порядком передбачено умови для  продовження договору, підстави для внесення змін до чинного договору або його дострокового припинення. 
Модернізовано пошукову систему Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу 
Інформаційно-довідковий департамент ДФС інформує про внесення змін у пошукову систему Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (ЗІР), зокрема, розділів «Запитання-відповіді з Бази знань», «Нормативні та інформаційні документи» та підрозділу «Письмові звернення» розділу «Єдиний реєстр ІПК, Електронний кабінет, письмові звернення». 
Відтепер, скориставшись новою функціональною кнопкою «Нове у розділі», користувачі ЗІР мають можливість в один клік здійснити вибірку та ознайомитись із запитаннями-відповідями, документами, відповідями на письмові звернення або всіма одночасно (в залежності від обраного джерела пошуку), внесеними в ЗІР протягом останніх семи календарних днів. Крім того, у разі необхідності ознайомлення з інформацією за відповідним тематичним напрямом, критерії можуть бути додатково деталізовані по обраному податку (збору, платежу, внеску), напряму пошуку, типу платника, ключовим словам тощо. 
Одночасно звертаємо увагу, що для додаткової деталізації пошуку необхідної інформації, пошукову систему ЗІР доповнено критерієм, який дозволяє розподіляти інформацію за типами платників (юридичні, фізичні, самозайняті особи або всі типи платників). 
Нагадаємо, що скористатись ЗІР можна через офіційний веб-портал ДФС (вкладка «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс») або безпосередньо через пошукову систему в Інтернет мережі, зазначивши назву ресурсу. 
Докладніше про користування ЗІР можна дізнатися у розділі «Про ресурс». 
Зверніть увагу! З 11 вересня 2018 року діятимуть виключно нові бюджетні рахунки для сплати податків, зборів, платежів до державного та місцевих бюджетів 
Головне управління ДФС у Харківській області звертає увагу, що 10 вересня завершиться граничний термін перехідного періоду, протягом якого старі рахунки залишалися активними. 
 Таким чином, починаючи з 11.09.2018 кошти, які сплачуватимуться платниками податків на рахунки зі старими реквізитами не будуть зараховуватись до бюджетів, а повертатимуться платникам, як нез’ясовані надходження. 
Нагадуємо, що з 02.07.2018  змінились реквізити бюджетних рахунків для сплати податків, зборів, платежів до державного і місцевих бюджетів, які відкриті на балансі центрального апарату Казначейства (МФО 899998). 
У зв’язку з цим, платникам податків для забезпечення повноти та своєчасності розрахунків з бюджетами при заповнення розрахункових документів на сплату податків, зборів та платежів необхідно зазначати реквізити рахунків, відкритих з 02.07.2018  на балансі центрального апарату Казначейства (МФО 899998). 
Розстрочений борг своєчасно не сплачено: чи буде пеня та штраф? 
Головне управління ДФС у Харківській області повідомляє, що за затримку сплати узгоджених сум податкових зобов’язань при укладанні договору про розстрочення податкового боргу платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу за порушення строку сплати узгоджених сум грошових зобов’язань, передбаченого ст. 126 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), залежно від кількості днів затримки сплати узгодженої суми грошових зобов’язань з дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошових зобов’язань, і до дня укладання договору про розстрочення податкового боргу. 
Крім того, за несвоєчасну сплату податкового боргу розстроченого за договором, нараховується пеня відповідно до вимог п. 129.4 ст. 129 ПКУ. 
Нарахування штрафів та пені здійснюється у день сплати розстроченої суми податкового боргу на суму фактичної сплати боргу. 
При цьому, п. 62 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ передбачено, що тимчасово, до 1 липня 2018 року, не застосовуються штрафи, передбачені ст.ст. 120 прим. 1, 126 ПКУ (в частині податку на додану вартість), та не нараховується пеня, встановлена п. п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ (в частині податку на додану вартість), до виробників електричної енергії, що здійснюють постачання електричної енергії державному підприємству «Енергоринок» та станом на 1 січня 2016 року мали податковий борг з податку на додану вартість, в тому числі розстрочений та/або відстрочений. 
Перелік виробників електричної енергії, на яких поширюється дія п. 62 підрозділ 2 розділ XX «Перехідні положення» ПКУ, та Перелік податкових накладних, складених такими виробниками електричної енергії з 01 липня 2015 року та не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджуються Кабінетом Міністрів України. 
Податкова знижка: нюанси щодо отримання частини суми процентів за іпотечним кредитом 
Відповідно до п. п. 166.3.1 п. 166.3 ст. 166 та п. 175.1 ст. 175 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів, сплачених таким платником податку за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року. 
Таке право виникає якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником податку як основне місце його проживання, зокрема, згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла. 
Пунктом 175.4 ст. 175 ПКУ передбачено, що право на включення до податкової знижки суми, розрахованої згідно з ст. 175 ПКУ, надається платнику податку за одним іпотечним кредитом протягом 10 послідовних календарних років починаючи з року, в якому: 
- об’єкт житлової іпотеки придбавається; 
- збудований об’єкт житлової іпотеки переходить у власність платника податку та починає використовуватися як основне місце проживання. 
Якщо іпотечний житловий кредит має строк погашення більше ніж 10 календарних років, право на включення частини суми процентів до податкової знижки за новим іпотечним житловим кредитом виникає у платника податку після повного погашення основної суми та процентів попереднього іпотечного житлового кредиту. 
Статтею 21 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» передбачено, що до безконтактного електронного носія, що міститься у паспорті громадянина України, вноситься інформація, зазначена в зоні візуальної перевірки паспорта (прізвище, ім’я, по батькові особи, дата та місце народження, номер документа, дата видачі документа, уповноважений суб’єкт, що видав документ тощо) та додаткова (змінна) інформація, зокрема про місце проживання особи. 
Зазначена інформація про особу вноситься до Єдиного державного демографічного реєстру (далі – Реєстр) та складається у формі витягу з Реєстру довідка про внесення інформації до Реєстру та видані документи. 
У паспорт громадянина України у формі картки відомості про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання вносяться до безконтактного електронного носія відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України. 
Документ, що підтверджує відомості для внесення додаткової змінної інформації до безконтактного електронного носія та у паспорт, зокрема, про місце проживання це – довідка органу реєстрації встановленого зразка. 
Постановою Кабінету Міністрів України затверджені Правила реєстрації місця проживання (далі – Правила) та Порядок передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру. Правила визначають механізм здійснення реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування осіб в Україні, а також встановлюють форми необхідних для цього документів. 
Так, відповідно до п. 23 Правил особі за її зверненням органом реєстрації видається довідка про реєстрацію місця проживання. 
Враховуючи вищевикладене, з метою використання права включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, платник податку для підтвердження своєї реєстрації за місцезнаходженням житлового будинку (квартири, кімнати), щодо якого оформлено іпотечний житловий кредит, повинен надати разом із паспортом громадянина України з безконтактним електронним носієм довідку про реєстрацію місця проживання, видану органом реєстрації. 
Своєчасна сплата єдиного внеску – це запорука соціального захисту населення 
Єдиний внесок – це основне джерело фінансування державних соціальних виплат для незахищених верств населення. Своєчасна сплата єдиного внеску гарантує громадянам право на соціальний захист на випадок безробіття, нещасних випадків чи професійних захворювань, пенсійне забезпечення та інші виплати.  Платники єдиного внеску  зобов’язані своєчасно та в повному обсязі його нараховувати і сплачувати. 
Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена платниками у строки, визначені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», обчислена фіскальними органами у певних випадках є недоїмкою. 
Платниками єдиного внеску є всі юридичні особи та фізичні особи підприємці. Від імені громадян, що працюють за трудовим договором, нарахування і сплата внеску здійснюється роботодавцем. 
Проте на сьогоднішній день не всі суб’єкти господарювання сумлінно сплачують єдиний внесок, що порушує не тільки норми діючого в країні законодавства, а й основи соціального забезпечення застрахованих громадян. Тому наголошуємо на необхідності дотримання платниками встановлених термінів зі сплати єдиного внеску, так як органами ДФС вживаються заходи впливу та стягнення такої заборгованості з платників, які не виконали визначені Законом обов'язки щодо вчасного нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску. Невчасно сплачені суми єдиного внеску є недоїмкою, яка стягується з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. 
Технічно складні побутові товари реалізують в одній господарській одиниці, а в іншій супутні товари, скільки необхідно РРО? 
Відповідно до п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) не застосовують, зокрема, платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичні особи – підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн. гривень. При перевищенні в календарному році обсягу доходу понад 1 млн. гривень застосування РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку. 
Норми п. 296.10 ст. 296 ПКУ не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту. 
Cтаттею 2 Закону України від 6 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», із змінами та доповненнями (далі – Закон №265) передбачено, що термін «технічно складні побутові товари, що підлягають гарантійному ремонту» для цілей Закону №265 вживається у значенні, наведеному в Законі України «Про захист прав споживачів». 
Постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2017 року №231 (далі – Постанова №231) затверджено перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій. 
Згідно із ст. 3 Закону №265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані, зокрема, проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій. 
Місцем проведення розрахунків є місце, де здійснюються розрахунки з покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо. 
Разом з тим, Порядком гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів та іншими нормативними документами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2002 року №506, регламентується торговельна діяльність у цій сфері. 
Таким чином, якщо фізична особа – підприємець – платник єдиного податку другої - четвертої груп здійснює реалізацію технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту лише в одній із господарських одиниць, то така особа зобов’язана проводити розрахункові операції за однаковим порядком на усіх структурних підрозділах, зокрема застосовувати РРО або розрахункові книжки та книги обліку розрахункових операцій на всіх інших господарських одиницях незалежно від асортименту товарів, оскільки законодавством передбачені вимоги до платника податків – суб’єкта господарювання, а не до його структурних підрозділів. 
Штрафна санкція за не реєстрацію призупиненої податкової накладної в ЄРПН 
Пунктом 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачено, що на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін. 
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: 
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, – до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; 
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, – до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; 
- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача – платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, – протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем) (абзаци чотирнадцятий – сімнадцятий п. 201.10 ст. 201 ПКУ). 
Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПКУ реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. 
Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Порядок №117). 
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначається, зокрема, пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН (п. 13 Порядку № 117). 
Письмові пояснення та копії документів платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування. 
Якщо платником податку протягом 365 календарних днів не подано документів, зазначених у п. 14 Порядку №117, комісіями контролюючих органів відповідно до п. 21 Порядку №117 приймаються рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН. 
При зупиненні реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН згідно з п. 201.16 ст. 201 ПКУ штрафні санкції, передбачені п. 120 прим.1.2 ст. 120 прим.1 ПКУ, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування. 
Отже, по податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної, реєстрацію в ЄРПН якої було зупинено і протягом 365 календарних днів платником податків не вжито заходи, необхідні для прийняття контролюючим органом рішення про їх реєстрацію, але контролюючим органом після сплину 365 днів за результатами проведеної перевірки виявлено факт здійсненої операції без реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної в ЄРПН, до такого платника податків застосовуються штрафні санкції, визначені п. 120 прим.1.2 ст. 120 прим.1 ПКУ. 
Новостворена юридична особа: початок дії єдиного податку третьої групи 
Відповідно до абзацу другого п. п. 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації. 
Для зареєстрованих в установленому законом порядку суб’єктів господарювання (новостворених), які протягом 10 календарних днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої, зокрема, для третьої групи, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, в якому відбулася державна реєстрація (абзац другий п. 294.4 ст. 294 ПКУ). 
Сплата ЄВ протягом року своєчасна, а звітність подано не за встановленою формою: відповідальність платника 
Форми та строки подання звітності передбачені Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 №435 із змінами і доповненнями (далі – Порядок №435). 
Пунктом 2 розділу ІІІ Порядку №435 визначено, що фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, без використання праці найманих працівників, формують та подають Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, наступного за звітним періодом, за формою згідно таблиці 1 додатка 5 до Порядку №435 із зазначенням типу форми «початкова». 
Відповідно до п. 7 частини одинадцятої ст. 25 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464) за подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом № 2464, органом ДФС здійснюється накладення штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. 
Ті самі дії, вчинені платником єдиного внеску, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. 
Згідно з частиною першою ст. 165 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), зокрема, подання не за встановленою формою звітності щодо єдиного внеску, – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичну особу – підприємця або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від 30 до 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. 
Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне із правопорушень, зазначених у частині першій ст. 165 прим.1 КУпАП, – тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичну особу – підприємця або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від 40 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. 
Доходи нараховані у вигляді винагороди за цивільно-правовими договорами за виконані роботи (надані послуги): оподаткування ПДФО 
Відповідно до п. п. 164.2.2 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку. 
При цьому при отриманні зазначених у п. п. 164.2.2 п. 164.2 ст. 164 ПКУ доходів від фізичних осіб – платників єдиного податку четвертої групи, їх отримувач зобов’язаний включити суми таких доходів до річної податкової декларації про майновий стан і доходи за звітний рік та самостійно сплатити з них установлені ПКУ податки та збори. 
При нарахуванні доходів у вигляді винагороди за цивільно-правовими договорами за виконання робіт (надання послуг) база оподаткування визначається як нарахована сума такої винагороди зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) (абзац другий п. 164.6 ст. 164 ПКУ). 
Однак, слід зауважити, що з 1 січня 2016 року набрав чинності Закон України від 24 грудня 2015 року №909-УІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» (далі – Закон №909), яким, зокрема, внесено зміни до Закону України від 8 липня 2010 року №2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» в частині скасування утримання єдиного внеску з фізичних осіб, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами на підприємствах, в установах,організаціях, у інших юридичних осіб (роботодавців) чи у фізичних осіб – підприємців або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно. 
Крім того, Законом №909 до ПКУ внесено зміни в частині встановлення єдиної ставки податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) у розмірі 18 відсотків, зокрема, для доходів у вигляді суми винагород, нарахованих (виплачених) платнику податку за цивільно-правовими договорами (п. 167.1 ст. 167 ПКУ). 
Враховуючи викладене, оскільки Законом №909 з 1 січня 2016 року скасовано утримання єдиного внеску з фізичних осіб, які отримують винагороди за цивільно-правовими договорами, то база оподаткування ПДФО дорівнює нарахованим сумам таких винагород, до яких застосовується ставка 18 відсотків. 
До податкової знижки витрати за навчання на військовій кафедрі не включаються 
Відповідно до п. п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення. 
Водночас навчання на військовій кафедрі – це додаткова послуга навчального закладу, що не є обов’язковою у процесі безпосереднього навчання за обраним фахом, і оплачується окремо (додатково) від плати за навчання згідно з укладеним з вузом договором на навчання за певним фахом, тому включення таких витрат до податкової знижки чинним законодавством не передбачено. 
Дозвіл на спеціальне водокористування відсутній: як обчислити рентну плату 
Відповідно до п. п. 255.11.15 п. 255.11 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) за відсутності у водокористувача дозволу на спеціальне водокористування із встановленими в ньому лімітами використання води рентна плата справляється за весь обсяг використаної води, що підлягає оплаті як за понадлімітне використання. 
За понадлімітне використання води рентна плата обчислюється за кожним джерелом водопостачання окремо згідно з установленими ставками рентної плати та коефіцієнтами (п. п. 255.11.14 п. 255.11 ст. 255 ПКУ). 
При перевищенні водокористувачами встановленого річного ліміту використання води рентна плата обчислюється і сплачується у п’ятикратному розмірі, виходячи з фактичних обсягів використаної води понад встановлений ліміт використання води, ставок рентної плати та коефіцієнтів (п. п. 255.11.13 п. 255.11 ст. 255 ПКУ). 
Дарунок не в грошовій формі: відображаємо у формі 1ДФ 
Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4 (далі – Порядок). 
Згідно з Довідником ознак доходів, наведеного у додатку до Порядку вартість дарунків, яка не перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, відображається в податковому розрахунку за ф. 1ДФ під ознакою доходу «160». 
При цьому, якщо вартість дарунка перевищує вказаний розмір, то уся сума такого дарунку відображається у податковому розрахунку за ф. 1ДФ під ознакою доходу «126» як додаткове благо. 
  
Фізичні особи-підприємці амортизацію на легкові та вантажні автомобілі не нараховують 
В Головному управлінні ДФС у Харківській області повідомляють, що порядок оподаткування доходів, фізичних осіб – підприємців від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, визначено ст.177 Податкового кодексу України (далі – Кодекс). 
Відповідно до норм Кодексу, об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручкою у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю. 
Зокрема, фізичні особи-підприємці мають право включати до складу витрат, пов’язаних з провадженням їх господарської діяльності, амортизаційні відрахування з відповідним веденням окремого обліку таких витрат. Перелік витрат, безпосередньо пов’язаних  з отриманням доходів фізичною особою-підприємцем, встановлено п. 177.4 ст. 177 Кодексу. 
Водночас, відповідно до норм Кодексу, не підлягають амортизації основні засоби подвійного призначення, а саме: 
- земельні ділянки; 
-об’єкти житлової нерухомості; 
- легкові та вантажні автомобілі. 
Отже, фізична особа-підприємець на загальній системі оподаткування, не має права зменшувати оподаткований дохід на суму амортизаційних відрахувань по основних засобах подвійного призначення, визначених п.п.177.4.6 п.177.4 ст.177 Кодексу (легкові та вантажні автомобілі, земельні ділянки, об’єкти житлової нерухомості),  а також включати до складу витрат, пов’язаних з провадженням  господарської діяльності, витрати на їх утримання, технічне обслуговування і ремонт основних засобів. 
Відповідне роз’яснення надане у листі ДФС України  у листі від 31 серпня 2018 року № 26967/7/99-99-13-04-03-17. 
 Викрито факти можливого привласнення бюджетних коштів у сфері будівництва доріг 
Підрозділом боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, управління СБУ встановлено факти можливого привласнення бюджетних коштів у сфері будівництва доріг. 
За результатами проведеного аналізу встановлено, що дії посадових осіб одного з державних підприємств області, ймовірно в злочинній змові з службовими особами приватних підприємств-постачальників, під час проведення закупівлі товарів та послуг можуть свідчити про розтрату державних коштів та умисне ухилення від сплати ПДВ шляхом складання завідомо неправдивих офіційних документів. Це відобразилось у закупівлі матеріалів (сировини) від підприємств, у яких встановлено невідповідність придбаних та реалізованих товарів (обрив ланцюга постачання), а також закупівлі товарів за завищеними цінами. 
Кошти, отримані за начебто поставлені на адресу державного підприємства товари та послуги, могли бути легалізовані підприємством-субпідрядником через свого засновника та директора шляхом придбання фізичною особою рухомого майна (спецтехніки) та подальшого надання спецтехніки в оренду цьому ж субпідряднику, а також ймовірно шляхом незаконного переведення безготівкових коштів в готівку та її подальшого зняття з банківських рахунків підприємств з ознаками фіктивності по ланцюгу придбання. Загальна можлива сума збитків, нанесених державі такими діями, складає 6,1 млн гривень. 
Контролюючі органи мають право одночасно здійснювати декілька видів перевірок суб’єкта господарювання 
Головне управління ДФС у Харківській області повідомляє, що відповідно до п. 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. 
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених ПКУ, а фактичні перевірки – ПКУ та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи. 
Заборгованість фізичної особи, яка списана після закінчення терміну позовної давності, оподатковується військовим збором 
Головне управління ДФС у Харківській області  нагадує, що відповідно до пп. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 ПКУ, зокрема фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні. 
Об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ (пп. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX ПКУ). 
Згідно з п. 163.1 ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування резидента є, зокрема загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включається, зокрема сума заборгованості платника податку за укладеним ним цивільно-правовим договором, за якою минув строк позовної давності та яка перевищує суму, що становить 50 відсотків місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, крім сум податкової заборгованості, за якими минув строк позовної давності згідно з розділом II ПКУ, що встановлює порядок стягнення заборгованості з податків, зборів і погашення податкового боргу. Фізична особа самостійно сплачує податок з таких доходів та зазначає їх у річній податковій декларації (п.п. 164.2.7 п. 164.2 ст. 164 ПКУ). 
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ (пп. 1.4 п. 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ). 
Підпунктом 168.1.3 п. 168.1 ст. 168 ПКУ передбачено, якщо згідно з нормами розділу IV ПКУ окремі види оподатковуваних доходів (прибутків) не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати, але не є звільненими від оподаткування, платник податку на доходи фізичних осіб зобов’язаний самостійно включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати річну декларацію з цього податку. 
Ставка військового збору становить 1,5 відсотка від об’єкта оподаткування, визначеного пп. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ (п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ). 

Іноземна компанія отримала майнові права на нерухомість або на землю в Україні: порядок взяття на облік 
Головне управління ДФС у Харківській області інформує, що відповідно до п. 4.4 розділу IV Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09 грудня 2011 року № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588), у разі отримання іноземною компанією або організацією чи дипломатичною місією майнових прав на нерухомість або землю в Україні, які підлягають оподаткуванню, якщо спосіб та цілі отримання цього майна не потребують створення такою компанією (організацією) відокремленого підрозділу або постійного представництва нерезидента в Україні, такий нерезидент за місцезнаходженням відповідного об’єкта подає до контролюючого органу для взяття на облік: 
► заяву за формою № 1-ОПП (у розділі 9 заяви замість даних про керівника зазначаються дані про представника); 
► копію витягу з торговельного, банківського або судового реєстру, виданого в країні реєстрації іноземної компанії, організації та легалізованого в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, що супроводжується нотаріально засвідченим перекладом українською мовою (крім дипломатичних місій); 
► нотаріально засвідчену копію правовстановлювальних документів, якими підтверджується право власності на нерухомість або право власності чи користування земельною ділянкою, виданих та зареєстрованих на ім’я нерезидента уповноваженими органами України; 
► копії документів (з пред’явленням оригіналів), якими підтверджуються повноваження представника платника податку та відомості, зазначені у заяві. 
До платників єдиного податку четвертої групи можна зарахувати і фізичних осіб - підприємців 
Головне Управління ДФС у Харківській області повідомляє, що Законом України від 10 липня 2018 року №2497-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо стимулювання утворення та діяльності сімейних фермерських господарств» (далі - Закон 2497) внесені зміни до Податкового кодексу України щодо оподаткування доходів фізичних осіб. 
Так, внесеними змінами впорядковано питання сплати податку на доходи  фізичних осіб із доходів за оренду земельних часток (паїв), а саме суми податку, нараховані податковим агентом з доходів за здавання фізичними особами в оренду (суборенду, емфітевзис) земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених в натурі (на місцевості), сплачуються таким податковим агентом до відповідного бюджету за місцезнаходженням таких об'єктів оренди (суборенди, емфітевзису).
Фізичні особи – пенсіонери за віком мають право на пільгу щодо сплати земельного податку 
Відповідно до норм  Податкового кодексу України від сплати земельного податку звільняються, зокрема інваліди першої і другої групи; пенсіонери (за віком); ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. 
Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорій фізичних осіб п.281.1 ст.281 ПКУ, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм: 
- для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари; 
- для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара; 
- для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара; 
- для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара; 
- для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара. 
Новітня система „Електронний чек” – альтернатива діючим РРО 
Головне управління ДФС у Кіровоградській області нагадує, що система «Електронний чек», яка реалізується у рамках пілотного проекту Державної фіскальної служби, має на меті здійснення позитивних змін у ланці «підприємець - споживач». 
Сутність новації полягає у запровадженні альтернативного технологічного рішення у сфері реєстрації розрахункових операцій в галузі торгівлі, - без застосування традиційних реєстраторів розрахункових операцій, натомість у практику впроваджується електронний додаток до смартфона, який і буде виконувати функцію реєстратора розрахункових операцій. 
Слід наголосити, що система e-Receipt може бути встановлена на будь-який пристрій: персональний комп’ютер, планшет, смартфон – вона доступна та безкоштовна, при цьому вона може бути інтегрована з іншими системами Державної фіскальної служби та бухгалтерськими програмами. 
Система має найвищий ступінь захисту і працює 24 години на добу та 7 днів на тиждень. Застосування цієї моделі позбавляє необхідності придбавати традиційний касовий апарат та друкувати паперові чеки. 
Громадяни зможуть перевірити фіскальний чек у відкритій частині Електронного кабінету ДФС, що знаходиться на офіційному веб-сайті ДФС України. 
Порушення, які виявляються під час перевірок підприємців та самозайнятих осіб 
Одним із основних принципів податкового законодавства є загальність оподаткування, відповідно до якого кожна особа зобов’язана сплачувати встановлені Податковим кодексом України, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями Податкового кодексу України. 
Під час проведення перевірок фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність, фахівцями ДФС виявляються значні факти порушень. Наводимо приклади окремих порушень фізичними особами податкового законодавства. 
1. Неоподактування доходу, який отримується у вигляді прощеного банком боргу 
У невідворотності відповідальності через незнання законодавства переконалися платники податків – фізичні особи Вінницької, Донецької та Запорізької областей.   
Про те, що дохід, який отримується у вигляді прощеного банком боргу, оподатковується, повідомили платника податків - фізичну особу «Д» у ході документальної перевірки фахівці ГУ ДФС у Запорізькій області. 
З огляду на сплив встановлених строків для декларування таких доходів (6,7 млн грн.), платник податків - фізична особа «Д» зобов’язаний сплатити до бюджету разом з основною сумою податків штрафні (фінансові) санкції. 
Всього, за результатами перевірки, належить до сплати в бюджет грошових зобов’язань у розмірі 1,4 млн гривень. 
Реалізація пального: безперервне постачання підтверджується договором 
Головне управління ДФС у Харківській області звертає увагу, що відповідно до п. 231.1 ст. 231 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі с ПКУ) платник акцизного податку при реалізації пального зобов’язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального та зареєструвати в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН) з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи. 
Абзацом четвертим п. 231.3 ст. 231 ПКУ встановлено, що у разі забезпечення безперервного постачання пального особа, яка реалізує пальне, може скласти для кожного отримувача пального зведені акцизні накладні за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД не пізніше останнього дня такого місяця на весь обсяг реалізованого пального протягом такого місяця. 
До уваги платників податку на прибуток, які обирають ставку нуль відсотків! 
Головне управління ДФС у Харківській області інформує, що відповідно до п. 44 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) на період до 31 грудня 2021 року застосовується ставка нуль відсотків для платників податку на прибуток (далі – платник податку), у яких річний дохід, визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період, не перевищує трьох мільйонів гривень та розмір нарахованої за кожний місяць звітного періоду заробітної плати (доходу) кожному з працівників, які перебувають з платником податку у трудових відносинах, є не меншим як дві мінімальні заробітні плати, розмір якої встановлено законом, та які відповідають одному із таких критеріїв: 
а) утворені в установленому законом порядку після 1 січня 2017 року; 
б) діючі, у яких протягом трьох послідовних попередніх років (або протягом усіх попередніх періодів, якщо з моменту їх утворення пройшло менше трьох років) щорічний обсяг доходів задекларовано в сумі, що не перевищує трьох мільйонів гривень, та у яких середньооблікова кількість працівників протягом цього періоду становила від п’яти до 20 осіб; 
в) які були зареєстровані платниками єдиного податку в установленому законодавством порядку в період до 1 січня 2017 року та у яких за останній календарний рік обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) становив до трьох мільйонів гривень та середньооблікова кількість працівників становила від п’яти до 50 осіб. 
Надходження до місцевих бюджетів збільшились на 26,8 млрд гривень 
У січні-серпні 2018 року до місцевих бюджетів надійшло (сальдо) 146,7 млрд грн платежів, що контролюються ДФС. Це на 22,3%, або на 26,8 млрд грн перевищує надходження відповідного періоду минулого року. 
У серпні до місцевих бюджетів платниками податків спрямовано 21,7 млрд грн. Порівняно з серпнем минулого року надходження зросли на 19,9%, або на 3,6 млрд грн. 
З початку року до зведеного бюджету надійшло 144,7 млрд грн податку і збору на доходи фізичних осіб. Це на 24,7%, або на 28,7 млрд грн більше, ніж у січні-серпні 2017 року. Зокрема, у серпні надходження склали 19,2 млрд грн, що перевищує минулорічний показник на 23,9% або на 3,7 млрд грн. 
Надходження платежів до загального фонду держбюджету зросли на 59,4 млрд гривень 
У січні-серпні 2018 року до загального фонду державного бюджету надійшло (сальдо) 470,6 млрд грн платежів, що контролюються ДФС. Це на 14,4%, або на 59,4 млрд грн більше, ніж у відповідному періоді минулого року. 
До загального фонду держбюджету з початку 2018 року надійшло 261,1 млрд грн податкових платежів, що на 17,3%, або на 38,5 млрд грн перевищує минулорічний показник. 
 Надходження митних платежів у січні-серпні до загального фонду держбюджету склали 209,6 млрд грн та перевищили минулорічні показники на 11 %, або на 20,9 млрд грн. 
У серпні цього року до загального фонду держбюджету надійшло (сальдо) 75,5 млрд грн. Це на 12,2%, або на 8,2 млрд грн перевищує надходження серпня минулого року. 
Індикативні показники Міністерства фінансів України з надходження платежів до загального фонду держбюджету в серпні перевиконані на 1,7 млрд грн, або на 2,3%. 
Надходження податкових платежів до загального фонду держбюджету у серпні склали 45,1 млрд грн та перевищили минулорічний показник на 8,6%, або на 3,6 млрд грн. 
До загального фонду держбюджету у серпні надійшло 30,4 млрд грн митних платежів, що на 17,8%, або на 4,6 млрд грн перевищує минулорічний показник. 
Як оподатковуються проценти на суми банківських депозитних рахунків фізичних осіб? 
До пасивних доходів, які оподатковуються податком на доходи фізичних осіб, належать проценти на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок і проценти на вклад (депозит) у кредитних спілках. 
Податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь доходів у вигляді процентів є особа, яка здійснює таке нарахування. 
Такі доходи остаточно оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування. 
Ставка податку на доходи фізичних осіб на доходи у вигляді процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок і процентів на вклад (депозит) у кредитних спілках встановлюються у розмірі 18% до бази оподаткування. 
У строки, визначені для місячного податкового періоду, податковим агентом до бюджету сплачується (перераховується) загальна сума податку на доходи фізичних осіб, нарахованого за ставкою 18% із загальної суми процентів, нарахованих за податковий (звітний) місяць на суми банківських вкладних (депозитних) або поточних рахунків. 
Отже, податковий агент - банківська установа перераховує податок на доходи фізичних осіб до бюджету із сум процентів, нарахованих за звітний місяць на суми банківських вкладних (депозитних) або поточних рахунків фізичних осіб у термін не пізніше 30 календарних днів, наступних за місяцем нарахування доходу. Зазначена норма визначена п.п.170.4.1 ст. 170 Податкового кодексу. 
Підприємець - платник єдиного податку не отримав дохід. Який порядок сплати єдиного соціального внеску? 
Платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхувння є фізичні особи підприємці, в тому числі підприємці - платники єдиного податку. 
Для фізичних осіб підприємців - платників єдиного податку єдиний соціальний внесок нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного соціального внеску. 
При цьому сума єдиного соціального внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (у 2018 році – 819 грн. 06 коп (3 723 грн х 22%)). 
Отже, базою нарахування єдиного внеску для підприємців – платників єдиного податку першої – третьої груп для себе є сума, визначена такими платниками самостійно, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску та не менше розміру мінімального страхового внеску (у 2018 році – 819 грн. 06 коп.). Єдиний соціальний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. 
За 8 місяців митницями ДФС вилучено понад 30 млн цигарок на суму 28 млн грн 
Державною фіскальною службою України на постійній основі здійснюються перевірочні заходи, спрямовані на викриття „схем” незаконного переміщення підакцизних товарів через митних кордон України, зокрема тютюнових виробів. 
За 8 місяців 2018 року митницями ДФС заведено 766  справ про порушення митних правил за фактами незаконного переміщення тютюнових виробів, вилучено понад  30,6 млн. шт. цигарок загальною вартістю 28,15 млн. грн. 
Із загальної кількості виявлених фактів незаконного переміщення тютюнових виробів майже 81% (621факт) були виявлені під час вивезення тютюнових виробів за межі митної території України. Вилучено 21,9 млн. шт. цигарок. В інших випадках (146 фактів) – під час спроб незаконного ввезення в Україну. Обсяг вилучених партій - понад 8,6 млн. шт. цигарок. 
«Особливо актуальною проблема протидії контрабанді підакцизних товарів, насамперед тютюнових виробів, є на західному кордоні України з державами-членами ЄС. Перш за все, це пов’язано з тим, що територія України використовується кримінальними угрупуваннями, а також окремими компаніями та громадянами для отримання надприбутків та незаконного експорту даної категорії товарів до країн Європи», - зазначив директор департаменту організації протидії митним правопорушенням та митної взаємодії ДФС Василь Поїзд. 
Повернення надміру сплачених сум податку на доходи фізичних осіб 
Головне управління ДФС у Харківській області повідомляє, відповідно до п. 43.3 ст. 43 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми. 
Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку. 
29 серпня — граничний термін сплати громадянами податку на нерухоме майно та земельного податку 
29 серпня сплинув термін сплати майнових податків - за нерухоме майно та земельного податку. 
Власники землі та землекористувачі, крім тих, хто має право на пільгу із земельного податку, сплачують до відповідного місцевого бюджету плату за землю у вигляді земельного податку або орендної плати. 
Податок на нерухомість сплачується щорічно за минулий рік. Відповідно, у 2018 р. платники податку зобов’язані сплатити податок на нерухомість за 2017 р., який сплачується за місцем розташування об'єкта оподаткування. 
Відповідно до п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) фізособи (громадяни) несуть відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов’язання. Якщо ж платники податків протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення не сплачують узгоджену суму грошового зобов’язання з плати за землю та податку на нерухоме майно, то вони притягуються до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: 
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, — у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу; 
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, — у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу. 
Водночас на суму податкового зобов’язання, не сплаченого протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення, нараховується пеня у порядку, визначеному ст. 129 ПКУ. 
Торговий об’єкт, який не є відокремленим підрозділом підприємства і не здійснює готівкові розрахунки, не веде касову книгу 
Головне управління ДФС у Харківській області інформує, що відповідно до п. 39 розділу IV Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від  29 грудня 2017 року № 148 (далі – Положення № 148), установи/підприємства відображають у касовій книзі (додаток 5 до Положення № 148) усі надходження і видачу готівки в національній валюті. 
Кожна/кожне установа/підприємство (юридична особа), що має касу, веде одну касову книгу для обліку операцій з готівкою в національній валюті (без урахування кас відокремлених підрозділів). 
Відокремлені підрозділи установ/підприємств, які проводять операції з приймання готівки за продану продукцію (товари, роботи, послуги) з оформленням її прибутковим касовим ордером, а також з видачі готівки на виплати, пов’язані з оплатою праці, виробничі (господарські) потреби, інші операції з оформленням їх видатковими касовими ордерами і відомостями, ведуть касову книгу. 
Відокремлені підрозділи установ/підприємств, страхові агенти, брокери, розповсюджувачі лотерей, які здійснюють готівкові розрахунки із застосуванням реєстратора розрахункових операцій та книги обліку розрахункових операцій, але не проводять операцій з приймання (видачі) готівки за касовими ордерами, а також фізичні особи – підприємці касової книги не ведуть. 
Враховуючи вищевикладене, торгові об’єкти, які не є відокремленими підрозділами установи/підприємства та не проводять операції з приймання готівки за касовими ордерами, касові книги не ведуть. 
Податковий (звітний) період для плати за землю 
Головне управління ДФС у Харківській області нагадує, що відповідно до пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. 
Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік (п. 285.1 ст. 285).  
Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв’язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців) (п. 285.2 ст. 285 ПКУ). 


Ізюмська ОДПІ



 

Комментарии  

 
0 #1 Betsey 06.11.2018 07:39
For more information, go to www. Orchard bank secured card viagra generic: https://wikieats.org/index.php?title=User:ArnulfoPinder22
culinaryarts. The penthouse of sildenafil Viagravardenafi l Levitra and tadalafil Cialishave developing the penis of sexual dysfunction.
Цитировать
 

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить

Фотогалереи изюмчан


Сушка зерна и древесины на отходах
БЕСПЛАТНЫЕ ОБОИ ДЛЯ РАБОЧЕГО СТОЛА

Дизайн РА «Изюминка»