Главная arrow Официально arrow ІЗЮМСЬКА ОДПІ ГУ ДФС У ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ПОВІДОМЛЯЄ
ІЗЮМСЬКА ОДПІ ГУ ДФС У ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ПОВІДОМЛЯЄ Версия для печати Отправить на e-mail
01.08.2018
Щодо внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків 
Ізюмська ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області повідомляє, що відповідно до вимог Податкового Кодексу України, фізичні особи - платники податків зобов’язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки Державного реєстру фізичних осіб – платників податків протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви. 

Щодо внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків 
Ізюмська ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області повідомляє, що відповідно до вимог Податкового Кодексу України, фізичні особи - платники податків зобов’язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки Державного реєстру фізичних осіб – платників податків протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви. 
Форма заяви та порядок внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків визначені Положенням про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 року №822, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2017 за №1306/31174. 
У разі зміни у фізичної особи реєстраційних даних, зокрема реєстрації місця проживання, фізична особа звертається до контролюючого органу за своїм новим місцем проживання і надає заяву за формою №5ДР. Бланк заяви за ф.№5ДР видається контролюючим органом безоплатно. Заява заповнюється особисто фізичною особою (або довіреною особою за умови наявності довіреності на вчинення таких дій) відповідно до її паспортних даних. До заяви за ф.№5ДР фізична особа додає копію свого паспорта. 
Заява за формою № 5ДР стосовно малолітньої особи подається одним з батьків (усиновителем, опікуном, піклувальником) за наявності документа, що посвідчує його особу, та свідоцтва про народження дитини. Якщо зазначені документи видані не українською мовою, необхідно подати засвідчені в установленому законодавством порядку переклади цих документів українською мовою (після пред’явлення повертаються) та їх копії. 
Типові порушення, які виявляються під час перевірок підприємців та самозайнятих осіб 
Під час проведення перевірок фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність, фахівцями ДФС виявляються значні факти порушень. Наводимо приклади найчастіших порушень підприємцями податкового законодавства.    
1. Несвоєчасне перераховування до бюджету податку на доходи фізичних осіб 
Під час однієї з планових перевірок комунального підприємства Вінниччини ревізорами управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Вінницькій області встановлено несвоєчасне перерахування до бюджету податковим агентом податку на доходи фізичних осіб у сумі 1,5 млн. гривень. 
Так, з’ясувалося, що протягом 2015 – 2018 років підприємство виплачувало доходи фізичним особам, утримувало відповідні податки, однак до бюджету такі суми не скеровувало. 
За наслідками перевірки донараховано 2,6 млн грн податку на доходи фізичних осіб разом із штрафною санкцією. Зазначена сума узгоджена та сплачена у повному обсязі.  
2. Декларування не в повному обсязі доходів від здійснення підприємницької діяльності 
Одним із пріоритетних напрямів діяльності підрозділів податків і зборів з фізичних осіб ДФС є контроль за діяльністю самозайнятих осіб, які ймовірно задіяні в схемах ухилення від оподаткування. 
Аналіз відомостей інформаційного фонду державного реєстру фізичних осіб про суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (за окремими ознаками доходу) свідчить про наявність численних випадків отримання платниками податків – фізичними особами доходів у особливо великих розмірах. При цьому такі доходи не декларуються у повному обсязі та з них не сплачуються до бюджету належні суми податкових платежів. 
За підсумками проведених у 2016-2018 роках документальних планових перевірок самозайнятих осіб, по яких встановлено розбіжності між самостійно задекларованими та фактично отриманими від податкових агентів доходами від здійснення підприємницької діяльності, виявлено недоплату до бюджету податкових платежів у розмірі 283 млн. гривень.  
3. Мінімізація доходів за рахунок безпідставних витрат 
Під час проведення контрольно-перевірочних заходів у межах планових перевірок співробітниками підрозділів податків і зборів з фізичних осіб територіальних органів ДФС встановлюються факти безпідставного зменшення фізичними особами - підприємцями розміру оподатковуваного доходу за рахунок витрат, які не пов’язані з отриманням доходу. 
Так, наприклад, фізичною особою - підприємцем «О» (Дніпропетровська обл.) до складу витрат, які зменшують базу оподатковуваного доходу за 2016 рік,  було включено оплату логістичних послуг за продукцію, яка не була власністю такого підприємця. На підставі пред’явлених у ході перевірок документів (договори, акти виконаних робіт, розрахункові документи) з’ясовано, що на момент надання підприємством логістичних послуг фізичній особі - підприємцю «О» фактично товар, відносно якого надавалися такі послуги, вже перебував у власності того ж підприємства, тобто виконавця логістичних послуг, яке водночас є покупцем такої  продукції. 
Донарахована сума з урахуванням штрафу (426,5 тис. грн.) сплачена підприємцем в повному обсязі. 
Викрито будівельника багатоквартирних будинків, який працював без офіційної реєстрації 
Підрозділом боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, ГУ ДФС у Київській області спільно з місцевою прокуратурою викрито факт отримання незаконних доходів фізичною особою. 
Так, встановлено, що громадянином К., зареєстрованим у Київській області, провадиться діяльність, пов’язана з будівництвом багатоквартирних житлових будинків та подальшою реалізацією майнових прав фізичним особам (покупцям). Згідно із чинним законодавством така діяльність вважається підприємницькою. Проте на момент отримання грошових коштів зазначений громадянин не був зареєстрований як фізична особа-підприємець та не сплачував до бюджету України відповідні податки та збори. 
Загальна сума отриманого протягом 2014-2016 років доходу склала близько 60,3 млн. гривень. У подальшому ці кошти з метою легалізації ймовірно були направлені громадянином К. на придбання рухомого та нерухомого майна для себе та близьких родичів. 
За вказаним фактом до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про вчинення кримінального  правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 209 КК України. 
Здійснюється кримінальне провадження. 
Митники на посту Устилуг вилучили у громадянина колекцію історичних цінностей 
Громадянин України, виїжджаючи до Респубіки Польща через пункт пропуску Устилуг «зеленим коридором», приховав предмети, що можуть бути культурними та історичними цінностями. Волинські митники виявили їх під час митного огляду у багажному відділенні автомобіля. 
Зокрема, на дні картонного ящика з особистими речами лежав металевий клинок без рукоятки з гравірувальним написом «Alles fur Deutschland». Крім того, у папці темно-зеленого кольору виявлено 59 листівок різних років випуску, які мають ознаки культурних цінностей. В одній з кишень дорожньої сумки був прихований кишеньковий годинник, а в поличці під кермом автомобіля – ікона. 
Предмети вилучені для проведення експертизи. Правоохоронним органам надіслано повідомлення про протиправне діяння, що може кваліфікуватись за статтею 201 Кримінального Кодексу України. 
Державна фіскальна служба України планує відновити співробітництво та фінансування програм EXBS 
В.о. Голови ДФС Мирослав Продан у рамках першого офіційного візиту до США у Вашингтоні провів переговори з координатором програм EXBS Бюро експортного контролю, міжнародної безпеки та нерозповсюдження ядерної зброї Державного департаменту США Девідом Фроманом. 
Керівник служби поінформував про зміни, які відбулися протягом останніх півтора року, що суттєво спрощують роботу бізнесу, оформлення товарів та проходження кордону. Перш за все, мова йде про запуск «Єдиного вікна» на митниці, спільного контролю з суміжними державами, реконструкцію пунктів пропуску та технічне оснащення. 
«У нас розроблений чіткий план дій – Стратегічні ініціативи ДФС до 2020 року. Це документ, який покроково визначає, що, коли і як ми робимо і хто за це відповідає. Це стосується як митного, так і податкового напряму. ДФС змінилася, служба вже не така, як була ще 2 роки тому і американський бізнес, що працює в Україні, є свідком і безпосереднім учасником цих змін»,- заявив Мирослав Продан. 
Очільник ДФС та Девід Фроман домовились про перезапуск співробітництва і відновлення фінансування програм в рамках EXBS. «Ми подумаємо, що і як зробити, щоб відновити фінансування», - запевнив Девід Фроман. 
Питання співробітництва та поновлення фінансування набуває важливого значення у контексті боротьби з контрабандою. Адже закупівля 10 стаціонарних скануючих систем забезпечить контроль на пунктах пропуску. 
«Як показує практика, протидіяти контрабанді без технічних засобів неможливо. Боротьба ДФС та Уряду з контрабандними потоками набирає нових обертів. Тому оснащення технічними засобами, надання митним органам правоохоронного статусу, криміналізація відповідальності за контрабанду – ефективний комплекс дій для викорінення цього явища. Без змін і створення сильної митної системи побороти контрабанду буде надзвичайно складно», - відзначив Мирослав Продан. 
Профілактичні заходи щодо недопущення корупційних дій працівниками органів ДФС 
В Інформаційному агентстві «Мост Днепр» вібулася прес-конференція щодо профілактичних дій по недопущенню корупційних вчинків співробітниками органів ДФС Дніпропетровщини. У прес-конференції взяли участь заступник начальника управління - начальник першого відділу УСБ територіальних органів ДФС у Дніпропетровській області ГУ ДФС у Дніпропетровській області, полковник податкової міліції В’ячеслав Сегеда та заступник начальника першого відділу УСБ територіальних органів ДФС у Дніпропетровській області Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, підполковник податкової міліції Микола Луговський. 
Вячеслав Сегеда відмітив, що: «Профілактика корупційної діяльності є одним з пріоритетних напрямків. Раннє виявлення та викорінення корупційних проявів в системі фіскальної служби дозволяє підвищувати імідж фіскальної служби, а також рівень довіри бізнесу. У службі проводиться роз'яснювальна робота, мета якої - підвищення обізнаності про чинні норми антикорупційного законодавства. Також регулярно проводяться навчання та тренінги, в тому числі і по напрямку «Профілактика корупційних порушень в органах фіскальної служби області». 
«За 6 місяців 2018 року в якості профілактичних заходів щодо недопущення корупційних дій працівниками податкової та митної служби у Дніпропетровській області, працівниками УСБ проведено понад 150 лекцій та співбесід зі співробітниками та кандидатами, які збираються вступати на держслужбу, винесено 28 офіційних застережень про недопущення протиправної поведінки. Крім того, відкрито 17 кримінальних проваджень за фактом зловживання службовим становищем, в тому числі 2 кримінальні впровадження за одержання неправомірної вигоди; оголошено 5 повідомлень про підозру; складено 5 адміністративних протоколів за фактом несвоєчасної подачі е-декалараціі або несвоєчасного повідомлення про суттєві зміни майнового стану» - повідомив Микола Луговський. 
Завдяки фінансовим розслідуванням бюджету відшкодовано майже 11 млн. гривень 
Протягом першого півріччя 2018 року слідчими ГУ ДФС у Дніпропетровській області розслідувалось 422 кримінальних провадження за порушення у сфері податкових відносин. 
Досудове розслідування закінчено зі 109 кримінальних проваджень, з яких до суду скеровано 55. З них з обвинувальним актом – 49; з клопотаннями про звільнення від кримінальної відповідальності - 6. 
Крім того, протягом січня - червня поточного року за підслідністю слідчими направлено 128 кримінальних проваджень, приєднано до інших проваджень – 56. 
Завдяки розслідуваним справам слідчими ДФС Дніпропетровщини з початку року відшкодована сума нанесених державі збитків у розмір 10 млн. 918 тис. гривень. Також, накладено арешт на майно порушників на суму 3 млн. гривень. 
Мирослав Продан: Рекомендації Митно-прикордонної служби США виконані на 80% 
Співробітництво Державної фіскальної служби України та Митно-прикордонної служби США (U.S. Customs and Border Protection; CBP) виходить на новий рівень. Про посилення активізації взаємодії між службами домовились  в.о. Голови ДФС Мирослав Продан та виконавчий директор офісу міжнародних відносин CBP Жозефіна Байамонте (Josephine Baiamonte) під час першого офіційного візиту представників служби в США. 
З 2016 року між Україною та США діє Угода про взаємну допомогу у митній сфері, у рамках якої CBP надавав рекомендації щодо реформування та модернізації митних органів. Зокрема, мова йде про переформатування організації роботи митного напряму ДФС, боротьбу з корупцією та удосконалення інформаційно-технологічної бази і обладнання. 
За словами Мирослава Продана, рекомендації Митно-прикордонної служби США наразі виконані на 80%. Інші – в стадії реалізації і будуть виконані до 2020 року, адже є невід‘ємною частиною Стратегічних ініціатив розвитку ДФС, затверджених у грудні 2017 року. 
Перш за все Мирослав Продан відзначив суттєвий прогрес у реалізації електронних сервісів, зокрема системи «Єдине вікно», коли вже 85% митних декларацій оформлюються автоматично. На його думку, цей показник був би ще кращим, але суміжні служби, що працюють поряд із митниками на державному кордоні, були не підготовлені належним чином і законодавство потребувало змін. Робота за принципом «Єдиного вікна» дала можливість прискорити митне оформлення та значно знизити рівень корупційних ризиків, адже контакт між бізнесом та посадовою особою мінімізований. Крім того, цей проект став стимулом для повної заміни серверного обладнання. 
Серед рекомендацій – реконструкція пунктів пропуску та оснащення їх технічними засобами контролю, в першу чергу за власні кошти. ДФС забезпечує 90% всіх надходжень до бюджету, тому на 2018 рік служба отримала рекордне фінансування своїх видатків – понад 13 млрд грн. Це, окрім закупівлі техніки, дало можливість підвищити зарплату митникам, призупинити процес відтоку кадрів та, навіть, оновлювати його. 
«Виконані також рекомендації щодо ротації кадрів. Ми використовуємо цей механізм, і це стосується не лише керівного складу, а й інспекторів. Крім того, майже місяць тому Уряд призначив заступника по митному напряму, що також говорить про виконання зобов‘язань», – додав керівник ДФС. 
Що стосується боротьби з корупцією, то окрім електронізації всіх процесів, реформування проходить і служба внутрішньої безпеки ДФС. Акцент буде зроблений на превентивних заходах. 
Ще одним стимулом для скорочення корупційних ризиків стало створення центру моніторингу діяльності в усіх пунктах пропуску. Таким чином забезпечений нагляд за проведенням митних оглядів та роботою системи управління ризиками. За словами Мирослава Продана, завдяки ефективній ризикорієнтованій системі кількість вантажів, що підлягають оглядам/переоглядам складає лише 3%. 
Прискорити та спростити митні процедури допомогла б реалізація норм по захисту інтелектуальної власності, роботи Уповноваженого економічного оператора та підключення України до Всесвітньої транзитної системи (NCTS). Відповідні законопроекти розроблені, подані до Верховної Ради, але не розглянуті парламентом. 
«Ми розуміємо з якими проблемами і складностями стикається служба на шляху реалізації рекомендацій, реформ і ми готові цей шлях пройти разом з вами, – завірила Жозефіна Байамонте. – Ми вже бачимо значний прогрес з вашої сторони, серйозні дії, які були зроблені, тому, думаю, всі наші партнери відзначать прогрес і співробітництво по багатьох аспектах активізується і розшириться». 
Сторони домовилися напрацювати проект пропозицій щодо подальшого  співробітництва та приступити до їх виконання. 
Для довідки: Митно-прикордонна служба США є найбільшим федеральним правоохоронним органом (близько 60 тис. співробітників, бюджет – 12,4 млрд. дол.) та входить до складу Міністерства внутрішньої безпеки США. З 2016 року між ДФС та CBP ведуться переговори щодо розгортання в Україні системи ATS-G для аналізу та оцінки ризиків за попередньою інформацією про пасажирів, які переміщується через пункти пропуску для повітряного сполучення. 
У рамках Програми з експортного контролю та безпеки кордонів в Україні (EXBS) реалізовується проект щодо надання технічної допомоги з метою посилення системи експортного контролю України та протидії розповсюдженню зброї масового знищення. Проект передбачає закупівлю і поставку обладнання. ДФС ініціювало розширення програми. Зокрема, мова йде про оновлення навчальної програми з експортного контролю (CIT), яка впроваджується на базі Департаменту спеціалізованої підготовки та кінологічного забезпечення ДФС, подальшу підтримку підрозділів ДФС з протидії митним правопорушенням та контрабанді, створених за принципами роботи підрозділів з протидії тероризму та контрабандній діяльності (ATCET). 
Кошти, сплачені на старі бюджетні рахунки, зараховуватимуться відповідно до визначеного призначення 
 За період – до 11 вересня 2018 року,на час якого старі рахунки для зарахування доходів до державного та місцевихбюджетів залишаються діючими. На час перехідного періоду - до 11 вересня 2018 року, виконання операцій як за старими, так і за новими рахунками здійснюються у штатному режимі. 
Усі податки та збори, перераховані на старі рахунки не втрачаються, не повертаються, не потребують додаткових зусиль на переадресацію, а зараховуються відповідно З 2 липня 2018 року почали діяти нові рахунки для зарахування доходів до державного та місцевих бюджетів. Проте, для зручності платників та з метою уникнення втрат бюджету, встановлено перехідний до визначених призначень та у відповідності до бюджетного законодавства.  
Проте все ж таки радимо платникам Харківщини бути уважнішими при перерахуванні бюджетних платежів і використовувати для цього саме нові рахунки. Ознайомитись з ними можна на суб-сайті територіальних органів ДФС у Харківській області у розділі «Бюджетні рахунки». 
Крім того, звертаємо увагу, що рахунки для сплати ЄСВ з 2 липня 2018 р. не змінилися. 
Джерела погашення податкового боргу за рішенням органу стягнення 
Згідно з п.87.2 ст.87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених Податковим кодексом України, а також іншими законодавчими актами.  
Перелік майна та коштів, які не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків визначено  пунктом 87.3 ст.87 Податкового кодексу України. 
У разі якщо здійснення заходів щодо погашення податкового боргу платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, не привело до повного погашення суми податкового боргу або у разі недостатності у платника коштів для погашення податкового боргу, контролюючий орган визначає дебіторську заборгованість платника податків, строк погашення якої настав, джерелом погашення податкового боргу такого платника податків. 
У разі відсутності у платника податків, що є філією, відокремленим підрозділом юридичної особи, майна, достатнього для погашення його грошового зобов’язання або податкового боргу, джерелом погашення грошового зобов’язання або податкового боргу такого платника податків є майно такої юридичної особи, на яке може бути звернено стягнення згідно з Податковим кодексом України. 
З таким роз’ясненням можна ознайомитися на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (категорія 134.01). 
Відповідальність фізичних осіб, фізичних осіб - підприємців та посадових осіб юридичних осіб за перевищення граничної суми готівкових розрахунків 
ГУ ДФС у Харківській області повідомляє, що розміри фінансових санкцій за порушення касової дисципліни встановлено Указом Президента України від 12 червня 1995 року № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки».     При цьому не передбачено фінансову відповідальність за недотримання вимог в частині перевищення граничної суми готівкових розрахунків. 
 Разом з тим, ст. 163 прим. 15 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х зі змінами та доповненнями передбачено, що порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), у тому числі перевищення граничних сум розрахунків готівкою, недотримання установлених законодавством вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів – тягне за собою накладення штрафу на фізичну особу - підприємця, посадових осіб юридичної особи від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. 
Дія, передбачена частиною першою цієї статті, вчинена особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке ж порушення, -      тягне за собою накладення штрафу від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. 
При цьому, відповідальність до фізичних осіб за перевищення граничних сум розрахунків готівкою чинним законодавством не передбачено. 
Оренда приміщення у фізособи: куди і як сплачувати ПДФО? 
Відповідно до  п. 170.1.2 ПКУ податковим агентом фізичної особи, що отримує дохід від надання майна в оренду, є орендар. При цьому об'єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу за повний чи неповний місяць оренди.  
Мінімальна сума орендного платежу визначається за Методикою визначення мінімальної суми  орендного платежу за нерухоме майно фізичних осіб, затвердженою  постановою Кабміну від 29.12.2010 р. №1253, виходячи з мінімальної вартості місячної оренди одного квадратного метра загальної площі нерухомості з урахуванням місця її розташування, інших функціональних та якісних показників, що встановлюються органом місцевого самоврядування села, селища, міста, об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, на території яких вона розташована, та оприлюднюється у спосіб, найбільш доступний для жителів такої територіальної громади. 
Якщо мінімальну вартість не встановлено чи не оприлюднено до початку звітного (податкового) року, об'єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеного в договорі оренди. 
Сума таких доходів оподатковується ПДФО за ставкою 18% (п. 170.1.4 ПКУ). Окрім цього такий дохід оподатковується військовим збором за ставкою 1.5% (пп. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПКУ). 
Сплата ПДФО до бюджету здійснюється під час виплати такого оподатковуваного доходу – пп. 168.1.2 ПКУ. Якщо дохід було нараховано, але не виплачено, то податок сплачується протягом 30 днів місяця наступного за місяцем в якому було нараховано такий дохід – пп. 168.1.5 ПКУ. 
Якщо такий дохід виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом трьох банківських днів з дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання) – пп. 168.1.4 ПКУ. 
Якщо такий дохід виплачується фізичній особі готівкою, то кошти виплачуються  через касу підприємства з відповідним оформленням видаткового касового ордера. 
 Відповідно, ПДФО, що нараховується при виплаті орендної плати фізособі, сплачується за місцезнаходженням орендаря (податкового агента). 
Власні кошти ФОП, внесені на розрахунковий рахунок для ведення господарської діяльності, до доходу не включаються 
Відповідно до п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України від, об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.     
До складу загального оподатковуваного доходу зараховується виручка, що надійшла фізичній особі - підприємцю як в грошовій, так і в натуральній формі від провадження господарської діяльності, а саме: 
- виручка у вигляді безготівкових грошових коштів, що надійшли на банківський рахунок чи в готівковій формі безпосередньо підприємцю чи його працівникам на місці здійснення розрахунків (в т.ч. відсотки банку); 
- виручка в натуральній (негрошовій формі); 
- суми штрафів і пені, отримані від інших суб’єктів підприємництва за договорами цивільно-правового характеру за порушення умов договорів та інші доходи, які пов’язані із здійсненням підприємницької діяльності. 
Тобто, власні кошти, які фізична особа - підприємець зараховує на розрахунковий розрахунок, не включаються до складу доходу (виручки у грошовій та натуральній формі) та не відображаються у Книзі обліку доходів та витрат. 
Пеня за несплату податків нараховується за новою обліковою ставкою 
Відповідно до п. 111.2 ст. 111 Податкового кодексу України за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовується, зокрема фінансова відповідальність у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені). 
При нарахуванні суми грошового зобов’язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, – починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов’язання, визначеного Податковим кодексом України (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження) нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов’язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.
При самостійному нарахуванні суми грошового зобов’язання платником податків - нарахування пені розпочинається після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, визначеного п.п.129.1.3 п. 129.1 ст.129 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день. 
При нарахуванні пені варто врахувати, що з 13 липня 2018 року правління НБУ прийняло рішення підвищити облікову ставку до 17,5% річних. Нагадаємо, що попередній розмір облікової ставки на рівні 17% було встановлено із 02.03.2018. 
У разі зміни податкової адреси підприємцю – платнику єдиного податку необхідно зареєструвати книгу обліку доходів за новим місцем обліку 
Відповідно до п.п. 296.1.1 п. 296.1 ст. 296 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи - підприємці), які не є платниками податку на додану вартість, ведуть книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів. 
Форма книги обліку доходів, порядок її ведення затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Для реєстрації книги обліку доходів такі платники єдиного податку подають до контролюючого органу за місцем обліку примірник книги, у разі обрання способу ведення книги у паперовому вигляді. 
Платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи - підприємці), які є платниками податку на додану вартість, ведуть облік доходів та витрат за формою та в порядку, що встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Для реєстрації книги обліку доходів та витрат такі платники єдиного податку подають до контролюючого органу за місцем обліку примірник книги (п.п. 296.1.2 п. 296.1 ст. 296 ПКУ). 
Порядок ведення книги обліку доходів платників єдиного податку першої і другої груп та платників єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, та Порядок ведення книги обліку доходів і витрат платників єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 15.06.2015 № 579 (далі – Порядки). 
Згідно з п. 3 Порядків у разі обрання платником податку ведення книги обліку доходів (книги обліку доходів і витрат) в паперовому вигляді: 
1) платник податку зобов’язаний подати до контролюючого органу за основним місцем обліку примірник книги обліку доходів (книги обліку доходів і витрат), на титульному аркуші якої зазначаються: прізвище, ім’я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта, податкова адреса; 
2) книга обліку доходів (книга обліку доходів і витрат) прошнурована, пронумерована безоплатно реєструється в контролюючому органі, зокрема засвідчується підписом керівника або заступника керівника контролюючого органу та скріплюється печаткою. 
Порядок переведення платника податків на обслуговування з одного контролюючого органу до іншого (взяття на облік/зняття з обліку) регламентується нормами розд. X Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 22.04.2014 № 462) із змінами та доповненнями (далі – Порядок). 
Відповідно до п. 10.13 розд. Х Порядку у разі зміни місцезнаходження суб’єкта господарювання - платника податків сплата визначених законодавством податків і зборів після такої реєстрації здійснюється таким платником податків за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду: 
1) у такому випадку одночасно із зняттям з обліку, зокрема фізичної особи – підприємця за основним місцем обліку здійснюється взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку згідно із розд. VII Порядку без подання заяви платником податків та з урахуванням особливостей, визначених пунктами 10.14 - 10.21 розд. Х Порядку; 
2) до закінчення року платник податків обліковується в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням (неосновне місце обліку) з ознакою того, що він є платником податків до закінчення року, а в контролюючому органі за новим місцезнаходженням (основне місце обліку) – з ознакою того, що він є платником податків з наступного року. 
У контролюючому органі за неосновним місцем обліку платник податків сплачує всі податки та збори, які згідно із законодавством мають сплачуватись на території адміністративно-територіальної одиниці, що відповідає неосновному місцю обліку, щодо таких податків подає податкові декларації (розрахунки, звіти) та виконує інші обов’язки платника податків, а контролюючий орган стосовно платника податків здійснює адміністрування таких податків, зборів (п. 7.3 розд. VII Порядку). 
Отже, у разі зміни податкової адреси (місця проживання), пов’язаної зі зміною адміністративного району, фізичній особі – підприємцю – платнику єдиного податку необхідно після закінчення бюджетного року, в якому відбулася така зміна податкової адреси (місця проживання), зареєструвати нову книгу обліку доходів (книгу обліку доходів і витрат) у контролюючому органі за новою податковою адресою (основним місцем обліку) до отримання нею доходів від здійснення підприємницької діяльності за новим місцем обліку. 
З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 107.07). 
Штрафні санкції за несвоєчасне подання податкових декларацій (розрахунків) та іншої звітності 
Згідно з пунктом 47.1 статті 47 Податкового кодексу України (далі - Кодексу) відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, несуть, зокрема, юридичні особи, постійні представництва нерезидентів, які відповідно до Кодексу визначені платниками податків, а також їх посадові особи. 
Відповідно до пункту 120.1 статті 120 Кодексу неподання (крім випадків, якщо податкова декларація (розрахунок, звіт) не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов'язок подання якої до контролюючих органів передбачено Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. 
Граничні строки подання податкової декларації можуть бути збільшені за правилами та на підставах, які передбачені Кодексом (абзац 2 пункту 49.20 статті 49 Кодексу). 
Так, граничні строки для подання податкової декларації, заяв про перегляд рішень контролюючих органів, заяв про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань, підлягають продовженню керівником (його заступником або уповноваженою особою) за письмовим запитом платника податків у випадках, які визначені пунктом 102.6 статті 102 Кодексу. При цьому згідно з пунктом 102.6 статті 102 Кодексу штрафні санкції не застосовуються протягом строків продовження граничних строків подання податкової звітності. 
Крім того, відповідно до пункту 44 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Кодексу штрафні санкції, передбачені абзацом другим пункту 126.1 статті 126 Кодексу, не застосовуються для узгоджених сум грошових зобов'язань із граничним строком сплати 30 червня 2017 року. 
 Інших випадків збільшення граничних строків подання податкових декларацій Кодексом не передбачено. 
Зберігання банківської таємниці змінено 
Нацбанк України змінив Правила зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці у зв’язку з набранням чинності Законом України «Про валюту і валютні операції». 
Зазначені зміни затверджені постановою Правління Нацбанку України від 20.07.2018 р. № 82 «Про внесення змін до Правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці». 
Документ приведено у відповідність із статтями 60, 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність». У ньому з’явилися такі нові слова, як «валютний нагляд», «заходи захисту», тощо. 
Завдяки змінам банки зможуть надавати інформацію, яка містить банківську таємницю, при здійсненні валютного нагляду. У тому числі, в разі запровадження регулятором заходів захисту відповідно до Закону України «Про валюту і валютні операції». 
 Постанова набирає чинності з дня набрання чинності Законом України «Про валюту і валютні операції». 
Щодо складання акцизних накладних при реалізації імпортних підакцизних товарів (нафтопродуктів) на умовах договору комісії 
Статтею 1011 Цивільного кодексу передбачено, що за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента. 
Згідно з підпунктами 212.1.15, 212.1.2 пункту 212.1 статті 212 Податкового кодексу особа, яка реалізує пальне, та особа - суб'єкт господарювання, яка ввозить підакцизні товари (продукцію) на митну територію України, є платником акцизного податку. Такі особи підлягають обов'язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб - підприємців до початку здійснення реалізації пального (підпункт 212.3.4 пункту 212.3 статті 212 Податкового кодексу). 
Слід зазначити, що датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення підакцизних товарів (продукції) на митну територію України є дата подання контролюючому органу митної декларації для митного оформлення або дата нарахування такого податкового зобов'язання контролюючим органом у визначених законодавством випадках (пункт 216.4 статті 216 Податкового кодексу). 
Статтею 231 Податкового кодексу встановлено порядок складання акцизних накладних при реалізації пального та їх реєстрації у ЄРАН. 
Відповідно до підпункту 231.1.1 пункту 231.1 статті 231 Податкового кодексу платник податку при реалізації пального зобов'язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального та зареєструвати її в ЄРАН з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи. 
Акцизна накладна складається платником податку в день реалізації пального при кожній повній або частковій операції з реалізації пального (пункт 231.3 статті 231 Податкового кодексу). 
Тобто платник податку складає акцизні накладні на операції з реалізації (передачі, відпуску, відвантаження) підакцизних товарів (продукції), які перелічені в підпункті 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу, зокрема будь-які операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів комісії, доручення (в тому числі передача на комісійну/довірчу реалізацію). 
При цьому платники акцизного податку (у розумінні підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу), які реалізують  пальне (і комітент, і комісіонер), мають бути зареєстровані в контролюючих органах, як платники акцизного податку. 
Податок на нерухомість: порядок нарахування та сплата 
Звертаємо увагу платників податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки про наближення терміну сплати авансового внеску з податку на нерухомість юридичними особами в розмірі ¼ від суми, відображеної в річній декларації, за ІІ квартал 2018 року (граничний термін сплати – 27.07.2018). 
Платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є юридичні і фізичні особи, у тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб. Об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно відповідно до пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка, а базою оподаткування — загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (пункт 266.3 стаття 266 Кодексу). 
Сума податкових зобов’язань обчислюється платником податку за кожним типом об’єкта нерухомості та декларується у Податковій декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10 квітня 2015 року № 408. 
Платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування Декларацію з розбивкою річної суми рівними частками поквартально. 
Особливості заповнення уточнюючих Декларацій, у разі виникнення необхідності уточнення задекларованих сум податкових зобов’язань з податку, наведені у додатку до листа ДФС від 13.05.2017 № 11897/7/99-99-12-02-03-17 «Про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки». 
Відповідно до вимог статті 12 Кодексу сільські, селищні, міські ради та ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів. 
Нагадуємо, що з 1 січня 2018 року набрала чинності нова редакція статті 12 Кодексу, згідно з підпунктом 12.3.3 пункту 12.3 якої копія прийнятого рішення про встановлення місцевих податків чи зборів або про внесення змін до них надсилається в електронному вигляді у десятиденний строк з дня прийняття до контролюючого органу, в якому перебувають на обліку платники відповідних місцевих податків та зборів, але не пізніше 1 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін до них. 
Задля забезпечення реалізації вимог статті 12 Кодексу на офіційному веб-порталі ДФС України створено розділ «Ставки місцевих податків та зборів» у рубриці «Податки, збори, платежі» за посиланням http://sfs.gov.ua/podatki-ta-zbori/stavki-mistsevih-podatkiv-ta-zboriv/. 
Порядок нумерації касових ордерів 
Порядок ведення касових операцій у національній валюті України юридичними особами (крім банків) та їх відокремленими підрозділами незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, органами державної влади та місцевого самоврядування під час здійснення ними господарської діяльності, фізичними особами визначений Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, що затверджене постановою Правління Національного банку Україна № 148 від 29.12.2017 (далі – Положення № 148). 
Пунктом 35 розділу ІІІ Положення № 148 передбачено, що касові документи після складання касиром звіту та його оброблення комплектуються в хронологічному порядку, нумеруються, формуються у справи відповідно до номенклатури справ і зберігаються згідно із законодавством України відповідальною особою, на яку керівником покладено обов’язок щодо їх зберігання. 
Бланки прибуткового касового ордера (типова форма № КО-1) та видаткового касового ордера (типова форма № КО-2) визначено в додатках до Положення № 148. 
Нумерація прибуткових касових ордерів (у реквізиті «Прибутковий касовий ордер №__ від «__» _________ 20__ року) може здійснюватися у хронологічному порядку з початку кожного наступного місяця у порядку зростання з номера «1» протягом календарного місяця та закінчуватися у кінці місяця відповідним номером. 
Наприклад:                                                                             
01.02.2018 - №1, №2, №3; 
02.02.2018 - №4, №5, №6; 
05.02.2018 - №7; 
… 
28.02.2018 - №79, №80, №81; 
01.03.2018 - №1, №2, №3 і т.д. 
Аналогічно може здійснюватися і нумерація видаткових касових ордерів (у реквізиті «Номер документа»). 
У реквізиті «№ з/п» прибуткового та видаткового касових ордерів проставляється номер за порядком таких ордерів. При цьому зважаючи, що прибутковий та видатковий касові ордери оформляються на кожну операцію з приймання/видачі готівки у реквізиті «№ з/п» проставляється – 1. 
Для прибуткових та видаткових касових ордерів у реквізиті «№ з/п» журналу реєстрації прибуткових і видаткових касових документів (типова форма № КО-За) використовується єдина наскрізна нумерація, яка не передбачає окремої нумерації для прибуткових і видаткових касових ордерів. У колонці 3 зазначаються порядкові номери прибуткових документів, а у колонці 7 – видаткових документів. 
Номери, які проставляються у колонці 3 (прибуткові документи) та у колонці 7 (видаткові документи), можуть не збігатися з нумерацією, зазначеною у реквізиті «№ з/п» вищезазначеного журналу. 
Відповідальність юридичних осіб всіх форм власності, фізичних осіб - громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, у разі порушення норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, передбачена Указом Президента України від 12 червня 1995 року № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» та Кодексом України про адміністративні правопорушення. 
Водночас відповідальність за невірне зазначення номеру за порядком графи «№ з/п» прибуткових та видаткових касових ордерів чинним законодавством не передбачено. 
 Порядок відображення у фіскальних чеках сум заокруглень 
У зв’язку з прийняттям Правлінням Національного банку України постанови від 15.03.2018 № 25 «Про оптимізацію обігу монет дрібних номіналів» Державна фіскальна служба України надає роз’яснення щодо заокруглення сум реалізованих товарів (наданих послуг) у фіскальних чеках суб’єктами господарювання, які здійснюють готівкові розрахунки за реалізовані товари (надані послуги) або інші операції з готівкою із використанням реєстраторів розрахункових операцій. 
Відповідно до пункту 5 розділу І Положення про форму і зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13, розрахункові документи, що друкуються РРО, можуть містити додаткові дані про проміжний підрахунок загальної суми за чеком, суму здачі та інші дані, зокрема інформацію, яка визначена технічними вимогами до спеціалізованих реєстраторів розрахункових операцій. 
Таким чином, суб’єкти господарювання можуть додатково друкувати у реквізитах розрахункових документів загальну вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах фіскального чеку наступним чином: 
-  після рядка 7 фіскального чеку перед рядком 8 фіскального чеку додати нові рядки «Загальна вартість придбаних товарів (отриманих послуг) за чеком до заокруглення» та «заокруглена знижка/заокруглена надбавка»; 
-  в рядку 8 фіскального чеку «СУМА» зазначати «Загальна вартість придбаних товарів (наданих послуг) за чеком після заокруглення». Саме вказана сума вважається сумою розрахунку за відповідним розрахунковим документом. 
До підсумку розрахункових операцій z-звіту та х-звіту відповідно до пунктів 15 та 17 Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2002 №199 (зі змінами), має потрапляти загальний підсумок розрахункових операцій за реалізовані товари (надані послуги), тобто сума з розрахункових документів після заокруглення. 
         Приклади. 
Заокруглення до збільшення: 
Загальна вартість товарів, які указані в чеку, становить 35 грн. 49 коп., тоді у рядку «надбавка» вказується – 1 коп., а у рядку «СУМА» зазначається «Загальна вартість придбаних товарів (наданих послуг) за чеком після заокруглення» – 35 грн. 50 коп. 
Заокруглення до зменшення: 
Якщо загальна вартість товарів, які указані в чеку, становить 35 грн. 44 коп., тоді у рядку «знижка» вказується – 4 коп., а у рядку «СУМА» зазначається «Загальна вартість придбаних товарів (наданих послуг) за чеком після заокруглення» – 35 грн. 40 коп. 
До підсумку розрахункових операцій z-звіту та х-звіту потрапляє «Загальна вартість придбаних товарів (наданих послуг) за чеком після заокруглення», у наведених прикладах відповідно 35 грн. 50 коп. та 35 грн. 40 коп. 
Митники вилучили предмети нумізматики 
35 монет Швеції та 1 – Німеччини з металу жовтого та білого кольорів, датовані XIX та XX століттями, виявили співробітники Чернівецької митниці ДФС під час здійснення митного контролю легкового автомобіля „VOLKSVAGEN PASSAT” в міжнародному автомобільному пункті пропуску „Мамалига-Крива” митного поста “Кельменці”.
Громадянин Республіки Молдова, який прямував транзитом через митну територію України з Швеції у Молдову, для  проходження митного контролю обрав смугу руху спрощеного митного контролю, чим задекларував відсутність у нього товару, що підлягає обов’язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України 
Під час здійснення митного контролю в багажному відділенні транспортного засобу виявлено не задекларовані, не пред’явлені до митного оформлення, обмежені до переміщення через митний кордон України предмети нумізматики, загорнуті в поліетиленовий пакет без ознак приховування. 
Серед виявленого – виготовлені в Швеції 7 монет з металу жовтого кольору номіналом «5 ore» зразка 1930, 1937, 1938, 1940; 5 монет з металу жовтого кольору номіналом «2 ore» зразка 1829, 1938, 1950, 1955, 1959; 5 монет з металу білого  кольору номіналом «2 ore» зразка 1917, 1942, 1944, 1945; 15 монет з металу жовтого кольору номіналом «1 ore» зразка 1920, 1925, 1926, 1928, 1934, 1936, 1938, 1940, 1941, 1942, 1955, 1956, 1958; 2 монети з металу білого кольору номіналом «1 ore» зразка 1942, 1944; 1 монета з металу білого кольору номіналом «25 ore» зразка 1954; 1 монета з металу білого кольору номіналом «1 марка», зразка 1955 року, виготовлена в Німеччині. 
Відповідно до попереднього висновку експерта - мистецтвознавця зазначені предмети підпадають під дію Закону України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей» і можуть бути вивезені тільки на підставі спеціального дозволу (свідоцтва) на право вивезення культурних цінностей. 
Оскільки жодних дозвільних документів на право переміщення монет через митний кордон України порушник законодавства не надав, співробітники митниці порушили справу про порушення митних правил за статтею 471 Митного кодексу України. Предмети нумізматики вилучили. Їх культурна, історична цінність та вартість будуть встановлені після проведення експертизи. 
Нагадаємо, санкція порушеної статті передбачає також накладення штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. 
Митники виявили сильнодіючі лікарські засоби, які громадяни намагалися незаконно перемістити через митний кордон України 
У відділі митного оформлення «Піски» митного посту «Куп’янськ» співробітники Харківської митниці ДФС виявили партію анаболічних препаратів. 
22-річний громадянин України прямував до Російської Федерації в якості пасажиру одного з авто. Під час проведення усного та письмово декларування він заявив про відсутність обмежених або заборонених  до переміщення через митний кордон України предметів. 
Однак під час митного огляду особистих речей чоловіка у рюкзаці під особистими речами були виявлені сильнодіючі лікарські засоби, які належать до анаболічних стероїдів, з маркуванням DANABOL у кількості 1000 пігулок, NANDROLON D – 25 ампул та ANAPOLON – 40 пігулок. 
Зазначені препарати відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 №770 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» обмежені для переміщення через митний кордон України. 
Відносно правопорушника складений протокол про порушення митних правил за частиною 1 статті 483 Митного кодексу України. Вартість предметів правопорушення буде встановлено додатково. 
Речовини, схожі на психотропні, виявили і волинські митники в Устилузі. Так, громадянин України, повертаючись додому з Республіки Польща через автомобільний пункт пропуску Устилуг «зеленим коридором», приховав таблетки, що можуть містити психотропні речовини. Волинські митники виявили їх під час митного огляду в одязі водія. 
Речовини містились у поліетиленових пакетиках, загорнених у папір, зокрема: таблетка білого кольору вагою 0,35 г (що може бути субутексом), порошки білого кольору вагою 1,26 г та 0,54 г брутто (що може бути амфетаміном). 
Речовини вилучені для проведення їх експертизи. Правоохоронним органам надіслано повідомлення про протиправне діяння, що може кваліфікуватись за статтею 305 Кримінального Кодексу України. 
Боротьба з контрабандою: додаткові надходження за місяць склали понад 3 млрд грн 
За час реалізації експериментального проекту щодо створення умов для унеможливлення ухилення від сплати митних платежів - з 21 червня по 30 липня - до державного бюджету перераховано майже 37,5 млрд грн митних платежів. Порівняно з відповідним періодом минулого року фактичні надходження зросли на 18%, або майже на 6 млрд гривень. 
За оперативними даними на 30.07.2018 тільки у липні до державного бюджету надійшло 29,7 млрд грн митних платежів. Це майже на 3,8 млрд грн більше, ніж у відповідному періоді 2017 року та на 3,2 млрд грн більше червня поточного року.  
У червні 2018 року перераховано 26,6 млрд грн, що на 9%, або на 2,2 млрд грн більше відповідного періоду 2017 року. 
Середньоденні надходження митних платежів зросли до 1,4 млрд грн. Це на 217 млн грн перевищує середньоденний показник за відповідний період минулого року. 
«Збільшення надходжень не єдиний результат боротьби з «тінню». Завдяки зменшенню «сірих» товарних потоків збільшується частка ринку, яку займають легальні імпортери. Перекриваючи шлях нелегальному імпорту, ми створюємо умови для інвестицій в розвиток українського виробництва. Тому результатом нашої боротьби з контрабандою є не лише наповнення бюджету, а нові робочі місця та зростання економіки. Це не одноразова акція, а системна боротьба, і гроші підуть у бюджет, а, отже ефект відчує кожен громадянин, бо кожна додаткова гривня – це підтримка армії, відремонтовані дороги, збільшені пенсії», – наголосив в.о. Голови ДФС Мирослав Продан. 
Великий бізнес задекларував 9,2 млрд грн ПДВ 
Платниками Офісу великих платників податків ДФС за червень 2018 року задекларовано 9,2 млрд грн податку на додану вартість, що на 556,6 млн грн більше задекларованих сум попереднього періоду (за травень 2018 року). 
За рахунок проведення роботи з підприємствами щодо адекватного декларування ПДВ, податкова віддача в порівнянні з декларацією за травень 2018 року зросла на 0,34% та  склала  3,18% і  залишається найвищою по Україні. 
Беззаперечно, на сьогодні одним із ефективних інструментів відтворення та розширення бази оподаткування з ПДВ залишається контроль за різного роду «тіньовими»  операціями суб’єктів господарювання. 
На сьогодні органи ДФС мають достатній інструментарій  для ідентифікації нікчемних правочинів. 
Пріоритетом такої роботи залишається – в першу чергу попередження наших платників про наявність ризиків та наслідків, що можуть настати в майбутньому при проведенні аудиту. 
Так, за підсумками червня поточного року фахівцями Офісу упереджено включення до витрат операцій з сумнівними контрагентами на суму близько 383 млн грн, що становить 76,7 млн грн ПДВ. Сума таких операцій з початку року сягнула більше 4 млрд грн, з яких ПДВ становить 818 млн грн. 
 За I півріччя 2018 року податковий борг зменшено на 180 мільйонів гривень 
Як повідомили в управлінні погашення боргу ГУ ДФС у Львівській області 
cтаном на 01.07.2018 сума податкового боргу до Зведеного бюджету за даними ІС склала 3175,5 млн. гривень. 
З метою забезпечення скорочення податкового боргу податковими органами області з початку року вжито ряд заходів, в тому числі: 
- описано майна в податкову заставу на суму 318,6 млн.грн.; 
- направлено 219 позовів до суду щодо надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок готівкових (безготівкових коштів) на суму 163,5 млн.грн., судами задоволено 31 позов на суму 20,5 млн.грн., стягнуто коштів в погашення податкового боргу з банківських рахунків 5,3 млн.грн.; 
- направлено 12 позовів до суду щодо надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок заставленого майна боржника на суму 13,0 млн.грн., задоволено 4 позови щодо надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок заставленого майна боржника на суму 8,1 млн.гривень. 
В результаті цих та інших заходів протягом січня-червня 2018 року погашення податкового боргу склало 180,2 млн.грн., в тому числі: 
- живими коштами – 146,5 млн.грн. (стягнення грошових коштів інкасовими дорученнями, реалізація майна боржників за рішенням судів, сплата розстрочених податків та самостійне погашення боргу, інше). 
- списання боргу – 33,7 млн. гривень (за рахунок ліквідації підприємств-банкрутів та списання безнадійного боргу, стосовно якого минув строк давності)
Податок на нерухомість: застосування пільг до садового або дачного будинку
Головне управління ДФС у Харківській області нагадує, що відповідно до пп. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок на нерухомість), є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі його частка. 
Згідно з пп. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПКУ об’єкти житлової нерухомості – будівлі, віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, дачні та садові будинки. 
Базою оподаткування є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі його часток (пп. 266.3.1 п. 266.3 ст. 266 ПКУ). 
Підпунктами «а», «б» та «в» пп. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ передбачено пільги із сплати податку на нерухомість у вигляді зменшення бази оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, у тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи – платника податку, зокрема: 
б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 квадратних метрів; 
в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 квадратних метрів. 
Порядок надання пільг встановлено пп. 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 ПКУ. 
Враховуючи вищезазначене, пільги у вигляді зменшення бази оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, у тому числі їх часток, при сплаті податку на нерухомість, застосовуються до садового та дачного будинків з урахуванням норм, визначених п. 266.4 ст. 266 ПКУ. 
У разі перейменування вулиці, міста, селища платнику ПДВ необхідно подати заяву за формою № 1-ПДВ з позначкою «Перереєстрація» 
Головне управління ДФС у Харківській області інформує, що відповідно до п. 45.2 ст. 45 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – Єдиний державний реєстр). 
Податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі (п. 45.1 ст. 45 ПКУ). 
Згідно з п. 183.15. ПКУ та пунктів 4.1 і п. 4.2 розділу IV Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233, із змінами у разі зміни даних про платника ПДВ, які стосуються, зокрема, місцезнаходження (місця проживання) платника податку, контролюючим органом здійснюється перереєстрація такого ПДВ. 
Для цього платник ПДВ подає до контролюючого органу, в якому перебуває на обліку, додаткову реєстраційну заяву з позначкою «Перереєстрація» протягом 10 робочих днів, що настають за днем, коли змінилися дані про платника ПДВ. 
У реєстраційній заяві платник ПДВ зазначає дані станом на дату заповнення заяви, у тому числі критерії, за якими станом на дату заповнення заяви особа відповідає статусу платника ПДВ згідно з розділом V «Податок на додану вартість» ПКУ. 
Отже, оскільки в результаті перейменування назви вулиці, міста, селища, зміни поштового індексу тощо вносяться зміни у відомості про місцезнаходження юридичної особи та місце проживання фізичної особи – підприємця, що містяться у Єдиному державному реєстрі, то це є підставою для здійснення перереєстрації платника ПДВ шляхом подання реєстраційної заяви за формою № 1-ПДВ з позначкою «Перереєстрація». 
До Податкового кодексу України внесено зміни 
Головне управління ДФС у Харківській області звертає увагу, що з 28.07.2018, тобто з дня, наступного за днем опублікування, набрав чинності Закон України від 03.07.2018 № 2477-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України» (далі – Закон № 2477). 
Закон № 2477 опубліковано в офіційному виданні – газеті «Голос України» від 27.07.2018 № 137. 
Законом № 2477 внесені зміни до: 
► пп. 165.1.14 п. 165.1 ст. 165 «Доходи, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу» Податкового кодексу України від від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), а саме: передбачено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – платник податку) не включаються аліменти, що виплачуються платнику податку згідно з рішенням суду або за добровільним рішенням сторін у сумах, визначених згідно із Сімейним кодексом України, у тому числі аліменти, що виплачуються нерезидентом; 
► пп. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 «Податкова знижка» ПКУ, що викладено у новій редакції, згідно з якою до переліку витрат, дозволених до включення до податкової знижки, зокрема, належать суми коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення. 
При набутті права власності або користування на площі сільгоспугідь платники єдиного податку четвертої групи мають подати декларацію з уточненою інформацією 
Відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік (пп. 295.9.1 п. 295.9 ст. 295 ПКУ). 
У разі, коли протягом податкового (звітного) періоду змінилася площа сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду у зв’язку з набуттям (втратою) на неї права власності або користування, платники єдиного податку четвертої групи зобов’язані: 
- уточнити суму податкових зобов’язань з податку на період починаючи з дати набуття (втрати) такого права до останнього дня податкового (звітного) року; 
- подати протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним періодом, контролюючим органам за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки декларацію з уточненою інформацією про площу земельної ділянки, а також відомості про наявність земельних ділянок та їх нормативну грошову оцінку. 
У разі якщо у майбутніх податкових періодах платник податків самостійно, у тому числі за результатами електронної перевірки, виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. 
Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. 
Форма податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи (далі – податкова декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 №578 із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 17.03.2017 №369. 
Отже, у разі набуття протягом поточного року права власності або користування на площі сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду у новій адміністративно-територіальній одиниці, платник єдиного податку четвертої групи зобов’язаний протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним податковим кварталом, в якому виникли такі зміни, подати до контролюючого органу: 
- за своїм місцезнаходженням уточнюючу загальну податкову декларацію разом з додатком «Відомості про наявність земельних ділянок», а також підтверджуючі документи щодо земельних ділянок та їх нормативної грошової оцінки; 
  
- за місцем розташування земельної ділянки – податкову декларацію з аналогічними документами: з типом «Звітна» у випадку, якщо податкова декларація до такого контролюючого органу не подавалася або з типом «Уточнююча звітна», якщо до такого контролюючого органу подавалася «Звітна» податкова декларація. 
З таким роз’ясненням можна ознайомитися на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (категорія 108.02.05). 
Перевірка чинності та терміну дії посиленого сертифіката ЕЦП 
Відповідно до норм Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №557, автоматизована перевірка електронного документа включає, зокрема перевірку правового статусу електронного цифрового підпису (далі – ЕЦП) шляхом встановлення чинності посиленого сертифіката ключа підписувача на час підписання електронного документа та відповідності особистого ключа підписувача відкритому ключу, зазначеному у посиленому сертифікаті. 
При цьому дата та час накладення ЕЦП встановлюються за даними позначки часу, отриманої підписувачем від акредитованого центру сертифікації ключів (далі – АЦСК) в момент підпису, а чинність посиленого сертифіката на цей момент встановлюється за даними відповідного онлайн-сервісу АЦСК (OCSP) та/або даними актуальних списків відкликаних сертифікатів (CRL) зазначеного АЦСК. 
У разі отримання послуг ЕЦП в Акредитованому центрі сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (далі – АЦСК ІДД), інформацію щодо терміну дії посиленого сертифіката ЕЦП платник податків може отримати самостійно з офіційного інформаційного ресурсу АЦСК ІДД за посиланням https://acskidd.gov.ua. 
Для цього необхідно здійснити пошук за реєстраційним номером облікової картки платника податків та завантажити посилений сертифікат ЕЦП.  
Крім того, перевірку строку чинності посиленого сертифіката клієнт АЦСК ІДД може здійснити за допомогою надійного засобу ЕЦП «ІІТ Користувач ЦСК-1», який можна безкоштовно завантажити з офіційного інформаційного ресурсу АЦСК ІДД (розділ «Програмне забезпечення» вкладка «Надійний засіб електронного цифрового підпису – «ІІТ Користувач  ЦСК-1»). Додатково у зазначеному розділі розміщено Настанову користувача «ІІТ Користувач ЦСК-1.3.1», що містить детальну інформацію щодо можливостей даного програмного забезпечення. 
Якщо термін дії посиленого сертифіката ЕЦП сплинув або його статус змінено на заблокований, платнику необхідно звернутись до АЦСК ІДД. 
У разі отримання послуг ЕЦП в інших АЦСК платнику податків за інформацією щодо терміну дії ЕЦП необхідно звернутись безпосередньо до надавача послуг ЕЦП. 
Митники упередили незаконне вивезення 21,5 тонни лісоматеріалів 
У зону митного контролю м/п «Краковець» Львівської митниці ДФС в напрямку «виїзд з України» заїхав транспортний засіб марки DAF з напівпричепом, що здійснював перевезення вантажу. Згідно із заявленими товаросупровідними документами, це були «вироби столярні - будівельні деталі: частини опалубки (фіксатор опалубки) для бетонування у вигляді дерев’яних кілків для кріплення, порода (ясень, сосна, тополя)» українського виробництва. Вантаж вагою нетто 21,5 т переміщувався з України до Польщі.  
Було проведено повний митний огляд, під час якого виникла підозра щодо відповідності задекларованого до переміщення вантажу та необхідність у залученні експерта для визначення якісних та кількісних характеристик товару, фактично переміщуваних як лісоматеріали.  
За результатами проведення експертного дослідження встановлено, що товар є дерев'яними брусками для кріплення опалубки породи «Робінія звичайна» або біла акація (Robinia pseudoacacia L.). Таким чином експертна оцінка підтвердила, що вантаж не відповідає задекларованому: бруски породи акація не задекларовані, а лісоматеріалів породи ясен, сосна, тополя не виявлено.  
Варто відзначити, що Законом України "Про особливості державного регулювання діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, пов'язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів" вивезення за межі митної території України лісоматеріалів та пиломатеріалів цінних та рідкісних порід дерев, до яких відносяться акація, берека (горобина), вишня, груша, горіх, каштан, тис ягідний, черешня, явір, ялівець - заборонене.
Увага! Терміни сплати акцизного податку та подання декларації з акцизного податку 
Строки та порядок сплати акцизного податку визначено ст.223 розділу VI «Акцизний податок» Податкового кодексу України (далі – ПКУ). 
Відповідно до пп.49.18.1 п.49.18 ст.49 та п.223.2. ст.223 ПКУ платники акцизного податку (крім імпортерів підакцизних товарів, зазначених у
ст.215 ПКУ) подають до контролюючого органу, щомісячно, не пізніше
20 числа наступного звітного періоду, декларацію з акцизного податку за липень 2018 року. У серпні 2018 року граничний термін подання декларації акцизного податку – 20 серпня. 
Слід зазначити, що відповідно до пп.49.21 п.49.2 ст.49 ПКУ платники акцизного податку з реалізації пального, а також платники, які мають діючі (у тому числі призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов'язані подавати податкові декларації за кожний встановлений ПКУ звітний період, незалежно від того, провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді чи ні. 
Порядок заповнення та подання декларації акцизного податку затверджено наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 №14 «Про затвердження форми декларації акцизного податку, Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку» (у редакції наказу Міністерства фінансів України від  24 квітня 2017 року N 451). 
Крім того, пп.222.1.1 п.222.1 ст.222 ПКУ визначено, що платники акцизного податку повинні протягом 10 календарних днів після останнього дня граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації за місячний податковий період, перерахувати до бюджету податок з підакцизних товарів, вироблених на митній території України, а також реалізованих суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі. Тобто, граничний строк сплати акцизного податку - 30 серпня 2018 року. Акцизний податок з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (алкогольних напоїв та тютюнових виробів) сплачується до місцевих бюджетів адміністративно-територіальних одиниць, на яких розташовано пункти продажу таких товарів. 
Звертаємо увагу, платників акцизного податку, що
не пізніше 20 серпня 2018 року, необхідно подати до контролюючого органу декларацію акцизного податку, а сплатити акцизний податок необхідно не пізніше 30 серпня 2018 року. Реквізити рахунків, відкритих для зарахування податків і зборів до бюджету у 2018 році, розміщено у розділі «Бюджетні рахунки» на суб-сайті Головного управління  ДФС у Миколаївській області, за посиланням: http://mk.sfs.gov.ua/byudjetni-rahunki/ 
Ведення обліку доходів і витрат фізичною особою - підприємцем на загальній системі оподаткування 

Головне управління ДФС у Харківській області повідомляє, що обов’язки платника податків встановлено ст.16 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Платник податків зобов’язаний вести у встановленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (пп.16.1.2 п.16.1 ст.16 ПКУ), а також забезпечувати збереження документів, пов’язаних з виконанням податкового обов'язку, протягом строків, установлених ПКУ (пп. 16.1.12 п.16.1 ст.16 ПКУ). 
Порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, визначено ст.177 ПКУ. Відповідно до п.177.10 ст.177 ПКУ фізичні особи - підприємці зобов’язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. 
Форму Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність (далі - Книга обліку доходів і витрат), та Порядок її ведення затверджено наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013 №481 «Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи-підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення» (далі - Наказ №481). 
Відповідно до вимог ПКУ, фізичні особи - підприємці на загальній системі оподаткування з метою обчислення оподаткованого доходу зобов’язані вести Книгу обліку доходів і витрат у порядку, встановленому наказом №481. 
Спливає кінцевий термін сплати задекларованих громадянами доходів
 Головне управління ДФС у Харківській області звертає увагу громадян, які подали декларацію про майновий стан і доходи за 2017 рік, що відповідно до п. 179.7 ст. 179  Податкового Кодексу України обов'язок сплати податкового зобов’язання, зазначеного у декларації, передбачений до 1 серпня 2018 року. 
Крім того, слід зазначити, що відповідно до п. 126.1 ст. 126 ПКУ у разі несплати узгодженої суми грошового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб за наслідками поданої річної декларації у встановлені терміни, платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу: 
- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 % погашеної суми податкового боргу; 
- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 20 % погашеної суми податкового боргу. 
Після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, нараховується пеня (пп. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ). 
Увага! Термін подання квартальної звітності з податку на прибуток – 9 серпня 
ГУ ДФС у Харківській області звертає увагу платників податку на прибуток підприємств, що незабаром закінчується строк подання податкової декларації з податку на прибуток підприємств за перше півріччя 2018 року платниками, у яких податковий період дорівнює календарному кварталу. Крім того, наголошуємо, що з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ, платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну фінансову звітність у встановленому порядку. Така фінансова звітність є додатком до податкової декларації з податку на прибуток (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації) та її невід'ємною частиною (п. 46.2. ст. 46 ПКУ). 
За неподання податкової звітності у строки, визначені законодавством, або її затримку п. 120.1 ст. 120 ПКУ передбачена відповідальність у вигляді штрафної (фінансової) санкції у розмірі 170 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1 020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Припинена "виїзна" торгівля фальсифікованих алкогольних напоїв 
В рамках проведення операції «Акциз-2018» та відпрацювання оголошень, розміщених на загальнодоступному інтернет-ресурсі, співробітниками оперативного управління ГУ ДФС у Київській області спільно із співробітниками управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДФС у Київській області встановлено громадянина-мешканця м. Біла Церква, який здійснював реалізацію фальсифікованих алкогольних напоїв з автомобіля в смт. Рокитне Київської області без відповідних реєстраційних та дозвільних документів. 
За результатами проведених заходів було вилучено алкогольні напої в картонних коробках типу «Бег-iн-бокс» ємкістю 10 літрів без марок акцизного податку в кількості 197 шт. орієнтовною вартістю понад 300 тис. гривень, про що складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 177-2 КУпАП «Виготовлення, придбання, зберігання або реалізація фальсифікованих алкогольних напоїв або тютюнових виробів». 
Вилучені товарно-матеріальні цінності передані на відповідальне зберігання. 
Матеріали про адміністративне правопорушення направлено до суду для прийняття рішення згідно чинного законодавства. 
За 7 місяців надходження до державного бюджету зросли на 63 млрд гривень
За оперативними даними, протягом січня-липня поточного року до державного бюджету надійшло (сальдо) 415 млрд грн. Це на 62,9 млрд грн, або на 18% більше відповідного періоду минулого року. 
До загального фонду державного бюджету за вказаний період зібрано 470,3 млрд грн. платежів. Це на 58 млрд грн. більше, ніж за відповідний період минулого року. 
За початку року до загального фонду держбюджету забезпечено 291,1 млрд грн. податкових платежів, що перевищує відповідний показник минулого року на 41,7 млрд грн. 
Надходження митних платежів за вказаний період також перевищили минулорічний показник на 16,3 млрд грн. та склали 179,2 млрд гривень. 
У липні до загального фонду держбюджету забезпечено 54,9 млрд грн., що на 11,3 млрд грн. більше надходжень липня 2017 року. З них податкових платежів - 25,8 млрд грн., митних - 29,1 млрд грн. 
Штрафні санкції за порушення строків реєстрації податкових накладних
Відповідно до вимог пункту 120 1.1 статті 120 1 Податкового кодексу (далі - Кодекс) порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 
 - 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 
 - 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 
 - 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 
 - 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів. 
 У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу штрафні санкції, передбачені пунктом 120 1.1 статті 120 1 Кодексу, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 Кодексу. 
У разі реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної до початку проведення перевірки, предметом якої є дотримання вимог Кодексу щодо своєчасності реєстрації таких документів в Єдиному реєстрі податкових накладних, штрафні санкції, передбачені пунктом 120 1.2 статті 120 1, не застосовуються. 
Майже 20 млрд. грн. податків й зборів від платників Харківщини  
Протягом семи місяців 2018 року до бюджетів усіх рівнів забезпечено збір 19,9 млрд. гривень податків й зборів. 
Зокрема, до Державного бюджету надійшло 11,9 млрд.грн., до Місцевого бюджету  - близько 8,0 млрд. грн. 
Серед джерел наповнення Зведеного бюджету: податок на доходи фізичних осіб – 6,3  млрд.грн., (+ 22,3 %  або 1,2 млрд.грн.),  податок на прибуток – майже 1,0 млрд.грн., (+ 41,4 % або 271,2 млн.грн.), єдиний податок – 1,4 млрд.грн. (+ 23,2 %. або 256,8 млн.грн.), рентна плата - 6,5 млрд.грн. 
В ГУ ДФС у Харківській області відмічають громадянську свідомість платників податків регіону. Адже сплачуючи податки, вони тим самим беруть  участь у вирішенні економічних і соціальних завдань. 
До уваги громадян!
Інформаційно-довідковий департамент ДФС звертає увагу громадян, що вони можуть викласти усні звернення до Державної фіскальної служби України (відповідно до Закону України від 02.10.1996 № 393/96-ВР «Про звернення громадян» із змінами та доповненнями) засобами телефонного зв’язку через Контакт-центр за телефоном 0800-501-007, обравши на інтерактивному голосовому автовідповідачі напрямок «3». 
Право на податкову знижку у частині сум витрат на сплату страхових платежів та пенсійних внесків
відповідно до статті 166 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року. 
Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, визначено у п. 166.3 ст. 166 ПКУ. 
Згідно з пп. 166.3.5 п. 166.3 ст. 166 ПКУ до такого переліку включається сума витрат платника ПДФО на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та пенсійних внесків, сплачених платником податку страховику-резиденту, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внесків на банківський пенсійний депозитний рахунок, на пенсійні вклади та рахунки учасників фондів банківського управління як такого платника податку, так і членів його сім’ї першого ступеня споріднення, які не перевищують (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування): 
а) при страхуванні платника ПДФО або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом платника податку, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління чи за їх сукупністю – суму, визначену в абзаці першому пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ (сума, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень); 
б) при страхуванні члена сім’ї платника податку першого ступеня споріднення або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління на користь такого члена сім’ї чи за їх сукупністю – 50 % суми, визначеної в абзаці першому пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, в розрахунку на кожного застрахованого члена сім’ї. 
Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (пп.166.1.2 п.166.1 ст.166 ПКУ). 
До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником ПДФО витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання) (пп. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ). 
Оригінали зазначених у пп. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ (пп. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 ПКУ). 
Отже, до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником ПДФО витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинні бути відображені сума сплачених страхових та пенсійних внесків, дата сплати, прізвище платника, реквізити договору згідно з яким здійснюється така плата, відповідний договір (договір довгострокового страхування життя, договір недержавного пенсійного забезпечення, пенсійний контракт з недержавним пенсійним фондом тощо). 
Чи має право фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, включити до складу витрат суму оплачених орендних платежів за наступний рік?
Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, регламентується ст. 178 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ). 
Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності. У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат (п. 178.3 ст. 178 ПКУ). 
ПКУ не передбачено будь-якого переліку витрат для фізичних осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність. 
При цьому, зазначені витрати повинні бути пов’язані із провадженням певного виду незалежної професійної діяльності та підтверджені документально. 
Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. 
Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (п. 5 ст. 762 ЦКУ). 
Отже, фізична особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність, має право включити до складу витрат суму оплачених орендних платежів за наступний рік на підставі документального підтвердження факту їх сплати, якщо договором оренди передбачена можливість сплати у звітному році платежів за наступний рік. 
Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії 105.05 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ». 
Cуми готівкових розрахунків протягом одного дня обмежуються
Порядок ведення касових операцій у національній валюті України юридичними особами (крім банків) та їх відокремленими підрозділами незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, органами державної влади та органами місцевого самоврядування під час здійснення ними діяльності з виробництва, реалізації, придбання товарів чи іншої господарської діяльності, фізичними особами, які здійснюють підприємницьку діяльність (далі разом у тексті – суб’єкти господарювання), фізичними особами визначає Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 № 148 із змінами (далі – Положення № 148). 
Суб’єкти господарювання здійснюють розрахунки за своїми грошовими зобов’язаннями, що виникають у господарських відносинах, як у безготівковій так і у готівковій формі з дотриманням обмежень та у порядку, установленому законодавством України. 
Обмеження сум готівкових розрахунків визначено пунктами 6 – 8 розділу ІІ «Вимоги до організації готівкових розрахунків» Положення № 148. 
Відповідно до п. 6 розділу II Положення № 148 суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами: 
1) між собою – у розмірі до 10 000 гривень включно; 
2) з фізичними особами – у розмірі до 50 000 гривень включно. 
Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської фінансової установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку. Кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується. 
Обмеження, установлене у пункті 6 розділу II цього Положення, стосується також розрахунків під час оплати за товари, придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівки, одержаної за допомогою електронного платіжного засобу. 
Пунктом 7 розділу II Положення № 148 визначено, що фізичні особи мають право здійснювати розрахунки готівкою: 
1) із суб’єктами господарювання протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами – у розмірі до 50 000 гривень включно. 
Платежі на суму, що перевищує 50 000 гривень, проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством України порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, шляхом переказу коштів із поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської фінансової установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку; 
2) між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, у розмірі до 50 000 гривень включно. 
Платежі на суму, яка перевищує 50 000 гривень, здійснюються шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення та/або переказу коштів на поточні рахунки (у тому числі на депозит нотаріуса на окремий поточний рахунок у національній валюті). 
Обмеження, установлені у пунктах 6 та 7 розділу II цього Положення, не стосуються (п. 8 розділу II Положення № 148): 
1) розрахунків суб’єктів господарювання з бюджетами та державними цільовими фондами; 
2) добровільних пожертвувань та благодійної допомоги; 
3) використання готівки, виданої на відрядження. 

  ІЗЮМСЬКА ОДПІ

 

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить

Фотогалереи изюмчан


Сушка зерна и древесины на отходах
БЕСПЛАТНЫЕ ОБОИ ДЛЯ РАБОЧЕГО СТОЛА

Дизайн РА «Изюминка»