Главная
ІЗЮМСЬКА ОДПІ ГУ ДФС У ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ПОВІДОМЛЯЄ Версия для печати Отправить на e-mail
30.05.2018
Несвоєчасна сплата податку: яка відповідальність у підприємців-єдинників
Ізюмська ОДПІТ нагадує про відповідальність у разі якщо фізична особа – платник єдиного податку першої або другої групи несвоєчасно або не в повному обсязі сплатила єдиний податок. 
Платники першої та другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. 

 При цьому такі платники можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року. 
 Платники єдиного податку несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій (п. 300.1 ст. 300 Податкового кодексу). 
Згідно з п. 36.1 ст. 36 цього Кодексу податковим обов’язком визначається обов’язок платника податку обчислити, задекларувати і сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені Кодексом. 
Виконанням податкового обов’язку визначається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов’язань у встановлений податковим законодавством строк (п. 38.1 ст. 38 Податкового кодексу). 
У разі якщо фізична особа – підприємець – платник єдиного податку не сплачує (не перераховує) авансові внески єдиного податку у порядку та строки, визначені Податковим кодексом, такий платник притягується до відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 50% ставки єдиного податку, обраної платником єдиного податку. 
Після закінчення встановлених Податковим кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов’язання на суму податкового боргу нараховується пеня. 
Відповідно до пп. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 цього Кодексу при нарахуванні суми податкового зобов’язання, визначеного платником податків, пеня нараховується після закінчення 90 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання. 
 На суму грошового зобов’язання, визначеного цим підпунктом (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день погашення, із розрахунку 100% річних облікової ставки Нацбанку України, чинної на кожний такий день. 
Перелік об’єктів нежитлової нерухомості, які не оподатковуються податком на нерухоме майно
Об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є також і  нежитлова нерухомість, у тому числі його частка, фізичних та юридичних осіб, у тому числі нерезидентів, які є власниками таких об’єктів. 
При цьому підпунктом 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПКУ визначені об’єкти нежитлової нерухомості, які не оподатковуються податком на нерухоме майно, а саме: 
1) об’єкти нежитлової нерухомості, які перебувають у власності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також організацій, створених ними в установленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевого бюджету і є неприбутковими (їх спільній власності); 
2) об’єкти нежитлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, визначені законом, у тому числі їх частки; 
3) об’єкти нежитлової нерухомості, які використовуються суб’єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність в малих архітектурних формах та на ринках; 
4) будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств; 
5) будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності; 
з) об’єкти нежитлової нерухомості, які перебувають у власності громадських організацій інвалідів та їх підприємств; 
6) об’єкти нерухомості, що перебувають у власності релігійних організацій, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, та використовуються виключно для забезпечення їхньої статутної діяльності, включаючи ті, в яких здійснюють діяльність засновані такими релігійними організаціями добродійні заклади (притулки, інтернати, лікарні тощо), крім об’єктів нерухомості, в яких здійснюється виробнича та/або господарська діяльність; 
7) будівлі дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від форми власності та  джерел фінансування, що використовуються для надання освітніх послуг 
 8) об’єкти нежитлової нерухомості державних та комунальних дитячих санаторно-курортних закладів та закладів оздоровлення та відпочинку дітей, а також дитячих санаторно-курортних закладів та закладів оздоровлення і відпочинку дітей, які знаходяться на балансі підприємств, установ та організацій, які є неприбутковими і внесені контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій. У разі виключення з Реєстру неприбуткових установ та організацій декларація подається платником податку протягом 30 календарних днів з дня виключення, а податок сплачується починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому відбулося виключення з Реєстру неприбуткових установ та організацій; 
9) об’єкти нежитлової нерухомості державних та комунальних центрів олімпійської підготовки, шкіл вищої спортивної майстерності, центрів фізичного здоров’я населення, центрів з розвитку фізичної культури і спорту інвалідів, дитячо-юнацьких спортивних шкіл, а також центрів олімпійської підготовки, шкіл вищої спортивної майстерності, дитячо-юнацьких спортивних шкіл і спортивних споруд всеукраїнських фізкультурно-спортивних товариств, їх місцевих осередків та відокремлених підрозділів, що є неприбутковими та включені до Реєстру неприбуткових установ та організацій. У разі виключення таких установ та організацій з Реєстру неприбуткових установ та організацій декларація подається платником податку протягом 30 календарних днів з дня виключення, а податок сплачується починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому відбулося виключення з Реєстру неприбуткових установ та організацій; 
10) об’єкти нежитлової нерухомості баз олімпійської та паралімпійської підготовки. Перелік таких баз затверджується Кабінетом Міністрів України. 
Право платників податків на оскарження висновків перевірок, а також рішень, прийнятих за результатами таких перевірок
Податковим кодексом України передбачено право платників податків на оскарження висновків перевірок, а також рішень, прийнятих за результатами таких перевірок. 
Так, при встановленні контролюючим органом в ході проведення перевірки порушення платником податків вимог податкового законодавства, за результатами такої перевірки складається акт. У разі незгоди особи, щодо якої проводилась перевірка з висновками, викладеними в акті, вона має право підписати його із зауваженнями (п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України). 
Крім того, абз. 1 п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України передбачено право платника податків або його законного представника подати свої заперечення на акт та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом п'яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта. Платник податків (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді таких заперечень та/або додаткових документів. Рішення про визначення грошових зобов'язань керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається з урахуванням результатів розгляду  таких заперечень (абз. 4 п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України). 
Пунктом 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України закріплено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків. 
При цьому, відповідно до п. 56.1 ст. 56 Податкового кодексу України прийняті контролюючим органом рішення можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. 
При оскарженні в адміністративному порядку, така скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується (п. 56.3 ст. 56 Податкового кодексу України). 
В судовому порядку рішення контролюючого органу може бути оскаржене в будь-який момент після отримання такого рішення, в межах строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України. При зверненні до суду, грошове зобов’язання, визначене рішенням, що оскаржується, вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили. 
Таким чином, у разі виявлення контролюючим органом під час перевірки порушень платник податків має право: 
на підписання акту із зауваженнями; 
подання контролюючому органу заперечень та/або додаткових документів до акта (довідки); 
подання скарги про скасування прийнятого податкового повідомлення-рішення (адміністративний порядок оскарження) 
подання позовної заяви до суду щодо оскарження податкового повідомлення-рішення (судовий порядок оскарження). 

До уваги громадян, які переміщують на митну територію України транспортні засоби особистого користування з литовською реєстрацією та належать литовським компаніям
Харківська митниця ДФС з урахуванням інформації, викладеної у листі  Міністерства закордонних справ України від 26.04.2018 №51/14-549/1-1289 (далі – лист МЗС), інформує про наступне. 
На теперішній час переважна більшість транспортних засобів особистого користування, які ввозяться в Україну громадянами України з Литовської Республіки, реєструється на литовські компанії та формально є власністю таких компаній. При цьому громадянам України надається довіреність на право використання такого транспортного засобу та інші документи, які нібито підтверджують, що відповідна особа працює на литовську компанію. 
За викладеною у листі МЗС інформацією на авторинках Литви за невелику плату можна зареєструвати автомобіль на підставну фірму, отримати довіреність на право використання автомобіля та інші «підтверджуючі» документи.        
Водночас, відповідно до литовського законодавства, а саме пункту 5 статті 57 Закону Литовської Республіки «Про статус іноземців», іноземні громадяни, які працюють у литовських компаніях, зобов’язані отримати дозвіл на роботу в компетентних органах Литви, навіть у тих випадках, коли іноземець працює на литовську компанію дистанційно, не перебуваючи на території Литви. 
На практиці такий дозвіл отримує литовська компанія-роботодавець у Біржі праці Литви. При цьому, роботодавець зобов’язаний також укласти з іноземним громадянином трудовий договір, який має бути зареєстрований на Біржі праці Литви протягом 2 місяців з дня отримання дозволу на працевлаштування іноземця. 
Таким чином, при ввезенні в Україну транспортних засобів особистого користування з литовською реєстрацією громадяни України, які подають під час митного контролю довіреності від литовських компаній, вказаних у свідоцтвах про реєстрацію, та, відповідно, офіційно працевлаштовані у  таких литовських компаніях, також повинні мати: 
- дозвіл на офіційне працевлаштування у Литві (виданий Біржею праці Литовської Республіки); 
- зареєстрований трудовий договір з литовською компанією, яка надала довіреність на користування транспортним засобом. 
З огляду на вищевикладене митний контроль транспортних засобів особистого користування, які ввозяться громадянами України з Литовської Республіки, буде здійснюватись Харківською митницею ДФС з урахуванням положень листа МЗС. 
Декларування валютних цінностей, доходів і майна
Обов’язковість декларування резидентами валютних цінностей та іншого майна, яке їм належить та перебуває за межами України, встановлена статтею 9 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" (далі - Декрет). 
Статтею 1 Указу Президента України від 18 червня 1994 року N 319/94 "Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами" (далі - Указ) визначено, що таке декларування здійснюється суб’єктами підприємницької діяльності щоквартально. 
Декларування валютних цінностей, доходів і майна здійснюється суб’єктами підприємницької діяльності за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 25.12.1995 р. N 207, станом на 1 число місяця наступного за звітним кварталом. 
Згідно з формою Декларації в розділі II відображаються валютні кошти, які знаходяться (перераховані) на рахунках, відкритих в іноземних банках; депозити та вклади в іноземних банках. 
Отже, валютні цінності та майно, які перебувають за кордоном, підлягають обов’язковому декларуванню суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності України. 
Невиконання резидентами вимог щодо порядку та строків декларування валютних цінностей та іншого майна відповідно до пункту 2.7 Положення про валютний контроль, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 08.02.2000 р. N 49, тягне за собою таку відповідальність: 
- порушення строків декларування - накладення штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний звітний період; 
- порушення порядку декларування - накладення штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. 
Таблицю даних платник ПДВ може подати без факту зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН
У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. 
У цій квитанції зазначається, зокрема, пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН. 
Платник ПДВ має право подати до ДФС таблицю даних платника податку за встановленою формою згідно з додатком 3 до Постанови КМУ №117. 
У таблиці даних платника податку зазначаються: 
- види економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕДДК 009:2010); 
- коди товарів згідно з УКТ ЗЕД, що постачаються (виготовляються) та/або придбаваються (отримуються) платником податку; 
- коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016-2010), що постачаються (виготовляються) та/або придбаваються платником ПДВ. 
Одночасне заповнення граф щодо придбання (отримання) і постачання (виготовлення) в одному рядку Таблиці не допускається. 
Коди послуг згідно з ДКПП у Таблиці мають містити від 5 (наприклад: 02.40) до 14 символів. 
Після подання Таблиці, надалі при складанні податкових накладних/розрахунків коригувань, коди товарів згідно з УКТ ЗЕД або коди послуг згідно з ДКПП мають вказуватися на рівні тих знаків (цифр), які зазначені в поданій Таблиці. 
Якщо в Таблиці коди будуть вказані на рівні 4 перших цифр, а в податковій накладній/розрахунку коригування – на рівні 12 цифр, то реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування буде призупинена (наприклад, код «33.12» і код «33.12.24-00.00» не ідентичні і розуміються як різні коди). 
Оскільки таблиця – це інформація про специфіку діяльності платника податку, то платник має право подати до ДФС таблицю без зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН. 
При цьому, якщо таблиця врахована ДФС з 1 липня 2017 року, в подальшому реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН з операцій, зазначених у таблиці даних платника податку, не підлягає зупиненню. 
У разі коли до контролюючого органу надійшла податкова інформація, що свідчить про надання платником недостовірної інформації, в таблиці даних платника податку, яка була врахована, в тому числі в автоматичному режимі, комісії контролюючих органів мають право прийняти рішення про неврахування таблиці даних платника податку. 
Після прийняття рішення про неврахування таблиці, платник податку має право надіслати нову таблицю з правильними даними. 
Зазначена норма визначена п. 12, п. 13, п. 29, п. 30, п. 38 Постанови КМУ від 21.02.2018 №117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних». 
Як підприємцю повідомити фіскальну службу про нового працівника
відповідно до Порядку повідомлення  Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу, затвердженого постановою КМУ від 17.06.15 р. № 413, повідомлення про прийняття працівника на роботу подається фізичною особою-підприємцем до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку його як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів: 
-          засобами електронного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису; 
-          на паперових носіях разом із копією в електронній формі; 
-          на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більш ніж із п’ятьма особами. 
  Інформація, що міститься в повідомленні про прийнятття працівника на роботу, вноситься до реєстру страхувальників і реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону України від 08.07.10 р. №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування». 
Внесено зміни до правил роздрібної торгівлі алкоголем та нафтопродуктами 
 Постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 353 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» (далі – Постанова № 353) внесено зміни до: 
► Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.07.1996 № 854; 
► Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 № 1442; 
► Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2002 № 506. 
Змінами, внесеними Постановою № 353, вищевказані законодавчі акти приведено у відповідність до вимог Закону України від 23.03.2017 № 1982-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання печаток юридичними особами та фізичними особами – підприємцями». 
Відтепер відмінено обов’язкове використання суб’єктами господарювання печаток і їм надано можливість використання підпису як основного способу засвідчення супровідних документів на продукцію. 
Постанова № 353 розміщена на Єдиному веб-порталі органів виконавчої влади України «Урядовий портал» за посиланням: https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/pro-vnesennya-zmin-do-deyakih-postanov-kabinetu-ministriv-ukrayini01011
Не є об’єктом оподаткування військовим збором разова нецільова матеріальна допомога, яка надається роботодавцем працівникам
 До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається, тобто не оподатковується, сума нецільової благодійної допомоги, що надається роботодавцем на користь працівника, яка сукупно у 2018 році не перевищує – 2470,00 грн. (у 2017 році – 2240,00 грн., у 2016 – 1930,00 грн.), а в частині її перевищення є об’єктом оподаткування військовим збором на загальних підставах, - інформують в ГУ ДФС у Волинській області. 
Відповідно до п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ, зокрема загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід. 
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, згідно з п. 164.2 ст. 164 ПКУ, доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) та інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ. 
У разі якщо працедавець надає окремим працівникам матеріальну допомогу за їх заявами у зв’язку з особистими обставинами без встановлення цілей або напрямів її витрачення та носить разовий характер, наприклад на вирішення соціально-побутових потреб, то сума такої допомоги є нецільовою благодійною допомогою та оподатковується, з урахуванням п. 170.7 ст. 170 ПКУ. 
Відповідно до п.п. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 ПКУ не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами – юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, встановленого на 1 січня такого року (у 2018 році – 2470,00 грн., у 2017 році – 2240,00 грн., у 2016 році – 1930,00 грн.). 
При цьому, якщо сума нецільової благодійної допомоги перевищує зазначений розмір, то сума такої допомоги в частині її перевищення є об’єктом оподаткування військовим збором на загальних підставах. 
Унормовано порядок митного оформлення транспортних засобів і контролю за відповідністю екологічним нормам 
З 23 травня 2018 року набрав чинності Закон України від 27 лютого 2018 року № 2301-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про деякі питання ввезення на митну територію України та реєстрації транспортних засобів», спрямований на вдосконалення порядку ввезення на митну територію України з метою вільного обігу транспортних засобів. 
Згідно з новою редакцією статті 2 закону слова «пропуск на митну територію України» замінено словами «митне оформлення».  Таким чином, прийнятий закон не звільняє імпортерів від дотримання відповідності екологічного рівня «ЄВРО-5» щодо автомобілів, а унормовує порядок митного оформлення транспортних засобів і контролю за відповідністю їх екологічним нормам. 
Водночас новоприйнятим законом врегульовано проблему ввезення на митну територію України та здійснення державної реєстрації автомобілів швидкої медичної допомоги, наданих українським лікарням іншими державами в якості гуманітарної допомоги, які  не відповідають екологічному рівню «ЄВРО-5». 
Згідно зі старою редакцією закону від дотримання екологічних вимог звільнялись лише транспортні засоби, які ввозились на митну територію України тимчасово, з метою транзиту та при переселенні громадян на постійне місце проживання до України. 
Відповідно до внесених змін, перелік транспортних засобів, на які не поширюються вимоги закону, доповнено автомобілями швидкої медичної допомоги та транспортними засобами спеціального призначення – пересувними медичними клініками, визнаними гуманітарною допомогою згідно із Законом України «Про гуманітарну допомогу», що дозволить вирішити питання транспортного забезпечення центрів екстреної медичної допомоги. 
До внесення змін статтею 2 Закону України «Про деякі питання ввезення на митну територію України та реєстрації транспортних засобів» було встановлено, що пропуск на митну територію України з метою вільного обігу транспортних засобів нових і таких, що були в користуванні, здійснюється за умови їх відповідності екологічним нормам. 
Документом, що засвідчує відповідність транспортних засобів вимогам технічних регламентів та національних стандартів, є сертифікат або інший документ про підтвердження відповідності, виданий згідно із законодавством України, що вказує, якому саме рівню екологічних норм відповідає за конструкцією транспортний засіб. Позначення рівня екологічних норм, якому відповідає транспортний засіб, має бути внесено до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (стаття 3 Закону). 
Про визначення об’єкта оподаткування та податкових зобов’язань з рентної плати за спеціальне використання води 
ДФС України  листом від 08.05.2018 № 1388/4/99-99-12-02-03-13 «Про визначення об’єкта оподаткування та податкових зобов’язань з рентної плати за спеціальне використання води» (далі – Лист ДФС № 1388) повідомила наступне. 
Чинний порядок визначення основних елементів та обчислення податкових зобов’язань з Рентної плати, встановлений ст. 255 ПКУ, передбачає, що Рентна плата не справляється за обсяги води, що використовуються визначеними у п. 255.4 ст. 255 Кодексу споживачами. 
Разом з тим в умовах дії єдиного тарифу централізованого водопостачання, встановленого згідно з Порядком формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, затвердженим постановою НКРЕКП від 10.03.2016 № 302, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 19.04.2016 за № 593/28723 (далі – Порядок, Тариф), не передбачено процедури обліку обсягів постачання води за різною собівартістю («з» або «без» урахування Рентної плати). 
До затвердження окремих тарифів забезпеченню ефективного податкового адміністрування може сприяти застосування процедури визначення основних елементів та обчислення податкових зобов’язань з Рентної плати шляхом складання для кожного водного об’єкта трьох додатків 5 до звітної податкової декларації з Рентної плати за: 
- обсяги води, які за результатами комерційного обліку комунальних послуг з водопостачання надані для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб споживачам, які не є суб’єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, але належать до споживачів, визначених у пп. 255.4.1 п. 255.4 ст. 255 ПКУ (далі – Задоволення питних потреб), податкові зобов’язання з Рентної плати декларуються із зазначенням у додатку 5 до Декларації: 
►обсягів, що у звітному (податковому) періоді постачені для Задоволення питних потреб – рядок 8, 
► оскільки податкове зобов’язання (р. 11) не виникає, то для цілей функціонування алгоритму контролю у р. 10.2 зазначається величина «0» (нуль); 
- обсяги води, які відповідно до Порядку формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, що задекларовані водокористувачами при затвердженні Тарифу та визнані такими, що використовуються первинними водокористувачами на власні технологічні потреби, включаючи втрати та витрати для забезпечення провадження господарської діяльності з вироблення, створення та/або надання житлово-комунальних послуг (далі – Власні технологічні потреби), податкові зобов’язання з Рентної плати декларуються із зазначенням у додатку 5 до Декларації: 
► обсягів, що у звітному (податковому) періоді використані для Власних технологічних потреб – рядок 8, 
► коефіцієнта 0,3 – рядок 10.2 (відповідно до п. 255.7 ст. 255 ПКУ та Порядку обчислення Тарифу), 
► ставки Рентної плати для відповідного водного об’єкта – рядок 9; 
- обсяги води, що постачено споживачам, які згідно з Порядком не є суб’єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення та не належать до споживачів, визначених у пп. 255.4.1 п. 255.4 ст. 255 ПКУ (далі – Потреби вторинних споживачів), податкові зобов’язання з Рентної плати декларуються із зазначенням у додатку 5 до Декларації: 
►обсягів, що у звітному (податковому) періоді постачені для Потреб вторинних споживачів – рядок 8, 
►оскільки податкове зобов’язання (р. 11) обчислюється за ставкою, визначеною Кодексом, то для цілей функціонування алгоритму контролю у р. 10.2 зазначається величина «1» (один), 
►ставки Рентної плати для відповідного водного об’єкта – рядок 9. 
ФОП – «загальносистемник» при продажу власної продукції зобов’язаний застосовувати РРО 
Суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі –  РРО) з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 265), із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (далі – РК). 
РРО та РК не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку. 
Відповідно до п. 39 розд. IV «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління НБУ від 29.12.2017 № 148, фізичні особи – підприємці  (далі – ФОП) касової книги не ведуть. 
Враховуючи вищевикладене, ФОП, які знаходяться на загальній системі оподаткування при реалізації продукції власного виробництва, зобов’язані застосовувати РРО. 
Вищевказані норми передбачені п. 1 ст. 3, п. 1 ст. 9 Закону № 265. 
Оподаткування поворотної допомоги, наданої фізичній особі
Відповідно до пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами і доповненнями (далі – ПКУ) поворотна фінансова допомога – це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення. 
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) не включається основна сума поворотної фінансової допомоги, наданої платником ПДФО іншим особам, яка повертається йому або основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником ПДФО (пп. 165.1.31 п. 165.1 ст. 165 ПКУ). 
Отже, якщо сума коштів, надана суб’єктом господарювання фізичній особі як поворотна допомога, то таку суму фізична особа (позичальник) повинна повернути позикодавцеві у визначений договором термін. Ця сума не підлягає оподаткуванню ПДФО і не відображається у річній податковій декларації про майновий стан і доходи. 
Водночас, якщо сума поворотної фінансової допомоги не повертається у визначений у договорі термін, то вона включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичної особи та відображається у річній податковій декларації про майновий стан і доходи. 
Особливості віднесення операцій до контрольованих з 01.01.2018
відповідно до пп. «в» пп. 39.2.1.1 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, а сааме: господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до пп. 39.2.1.2 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, або які є резидентами цих держав. 
Згідно з пп. 39.2.1.2 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ під час визначення переліку держав (територій) для цілей пп. «в» пп. 39.2.1.1 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ Кабінет Міністрів України враховує такі критерії: 
► держави (території), у яких ставка податку на прибуток підприємств (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижча, ніж в Україні, або які надають суб’єктам господарювання пільгові режими оподаткування, або в яких особливості розрахунку бази оподаткування фактично дозволяють суб’єктам господарювання не сплачувати податок на прибуток підприємств (корпоративний податок) або сплачувати його за ставкою, на 5 і більше відсоткових пунктів нижчою, ніж в Україні; 
► держави, з якими Україною не укладені міжнародні договори з положеннями про обмін інформацією; 
► держави, компетентні органи яких не забезпечують своєчасний та повний обмін податковою та фінансовою інформацією на запити центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. 
Операції з контрагентом, зареєстрованим у державі (на території), включеній до зазначеного переліку, визнаються контрольованими з 01 січня звітного року, наступного за календарним роком, у якому держави (території) було включено до такого переліку. 
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 № 1045 затверджено Перелік держав (територій), які відповідають критеріям, установленим пп. 39.2.1.2 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ (далі – Перелік № 1045). 
Отже, господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до Переліку № 1045, або які є резидентами цих держав, визнаються контрольованими з 01 січня 2018 року. 
ФОП одночасно є найманою особою: чи є право на податкову знижку?
Порядок застосування податкової знижки визначений ст. 166 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ). 
Підпунктом 166.4.2 ст. 166 ПКУ передбачено, що загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) у звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника ПДФО, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п.164.6 ст.164 ПКУ. 
Тобто, право на податкову знижку буде мати фізична особа – підприємець, яка одночасно є найманою особою, та винятково до доходів, одержаних від роботодавця у вигляді заробітної плати. 
Філія іноземного благодійного фонду не може бути зареєстрована як неприбуткова організація
Відповідно до ст. 95 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-IV зі змінами та доповненнями філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. 
Згідно з пп. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) неприбутковим підприємством, установою та організацією є підприємство, установа та організація (далі – неприбуткова організація), яка, зокрема утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом України, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації. 
Підпунктом 133.4.6 п.133.4 ст. 133 ПКУ визначені організації, які віднояться до неприбуткових організацій і не є платниками податку на прибуток підприємств. Такі організації зобов’язані відповідати вимогам п. 133.4 ст. 133 ПКУ. 
Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2016 № 440 (далі – Порядок № 440). 
Відповідно до пп. 133.4 ст. 133 ПКУ та Порядку № 440 до Реєстру  неприбуткових установ та організацій може бути включено неприбуткову організацію, яка має статус юридичної особи, утворена та зареєстрована відповідно до законів України, що регулюють діяльність відповідної неприбуткової установи та організації. 
Враховуючи вищевикладене, філія іноземної організації (благодійного фонду), яке не є юридичною особою відповідно до законодавства України, не може бути зареєстрована як неприбуткова організація, і відповідно така філія не включається до Реєстру неприбуткових установ та організацій. 
Про термін подання розрахунку та внесення платежів за спеціальне використання рибних та інших живих ресурсів
ДФС України листом від 23.05.2018 № 2377//99-99-12-03- 04-17 «Про термін подання розрахунку та внесення платежів за спеціальне використання рибних та інших живих ресурсів» повідомила наступне. 
Статтею 18 Закону України від 13.12.2001 № 2894-ІІІ «Про тваринний світ» зі змінами встановлено, що за спеціальне використання об’єктів тваринного світу (в тому числі рибальство, включаючи добування водних безхребетних тварин) справляється плата у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. 
Порядок справляння збору (плати) за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 449 «Про затвердження Порядку справляння збору за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів і розмірів збору за спеціальне використання». 
Порядок обчислення та внесення плати визначено Інструкцією про порядок обчислення та внесення платежів за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів (далі – Інструкція), затвердженою спільним наказом Держкомрибгоспу, Мінекономіки, Мінфіну, Мінбезпеки та ДПА України від 24.12.1999 № 167/156/300/650, зареєстрованим у Мін’юсті 14.01.2000 за № 17/4238. 
На підставі п. 2.2 Інструкції користувач зобов’язаний вести облік вилучених водних живих ресурсів наростаючим підсумком з початку року та щокварталу складати в двох примірниках розрахунок. Один примірник розрахунку подається контролюючому органу за місцем реєстрації користувача як суб’єкта господарської діяльності, другий – органу рибохорони Держкомрибгоспу України, в зоні діяльності якого користувач здійснює вилучення водних живих ресурсів, не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним кварталом. 
Згідно з п. 2.6 Інструкції платежі за спеціальне використання водних живих ресурсів вносяться користувачем не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним кварталом. 
До уваги платників земельного податку!
Відповідно до ст. 271 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями базою оподаткування земельним податком є: 
¨ нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; 
¨ площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено. 
При розрахунку земельного податку за земельні ділянки, які придбані на підставі цивільно-правових угод, зазначена в таких угодах ціна земельних ділянок не враховується. 


Незареєстровану в ЄРАН акцизну накладну можливо зареєструвати з урахуванням строку давності
відповідно до п. 231.1 ст. 231 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник акцизного податку при реалізації пального зобов’язаний скласти в електронній формі акцизну накладну (далі – АН) за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального та зареєструвати в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН) з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи. 
Реєстрація АН та/або розрахунків коригування у ЄРАН здійснюється не пізніше п’ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання. 
При цьому у разі порушення порядку реєстрації АН та розрахунків коригування до таких АН в ЄРАН ст. 120² ПКУ передбачено штрафні санкції: 
► за порушення платниками акцизного податку граничних термінів реєстрації АН/розрахунків коригування до АН в ЄРАН – від 2 до 40 відсотків суми акцизного податку залежно від терміну затримки такої реєстрації; 
► за відсутність з вини платника акцизного податку реєстрації АН/розрахунку коригування в ЄРАН протягом більш як 120 календарних днів після дати, на яку платник податку зобов’язаний скласти акцизну накладну/розрахунок коригування, – 50 відсотків суми акцизного податку. 
Слід зазначити, якщо з дати складання АН минуло 120 календарних днів, то таку АН суб’єкт господарювання може зареєструвати в ЄРАН, але у межах строку позовної давності (тобто 1095 календарних днів). 
Про перереєстрацію юрособи в контролюючих органах у зв’язку з перетворенням
Порядок державної реєстрації у разі перетворення юридичних осіб визначений ст. 4 Закону України від 15.05.2003 № 755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 755). 
Так, у разі перетворення юридичних осіб здійснюється державна реєстрація припинення юридичної особи, що припиняється у результаті перетворення, та державна реєстрація новоутвореної юридичної особи. Перетворення вважається завершеним з дати державної реєстрації новоутвореної юридичної особи (п. 5 ст. 4 Закону № 755). 
Інформаційна взаємодія між Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) та інформаційними системами державних органів передбачена ст. 13 Закону № 755 та у випадках, визначених ст. 13 Закону № 755, здійснюється інформаційно-телекомунікаційними засобами в електронній формі у порядку, визначеному Міністерством юстиції України спільно з відповідними державними органами. 
Технічний адміністратор ЄДР в день проведення реєстраційної дії забезпечує передачу до інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує єдину державну податкову політику та державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, відомостей про проведення такої реєстраційної дії. 
Відповідно до статей 64 та 67 Податкового кодексу України від 02.12.2010  № 2755-VI зі змінами і доповненнями та розділів ІІІ, ХІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 зі змінами та доповненнями, взяття на облік/зняття з обліку за основним місцем обліку юридичних осіб та їх відокремлених підрозділів як платників податків та зборів у контролюючих органах здійснюється на підставі відомостей, наданих державним реєстратором згідно із Законом № 755. 
Чи є обмеження щодо граничної суми розрахунків готівкою при виплаті дивідендів фізичній особі?
Згідно з  п. 6 розділу ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 № 148 (далі – Положення № 148), суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами, зокрема з фізичними особами – у розмірі до 50 000 гривень включно. 
Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської фінансової установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку. Кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується. 
Вимоги щодо обмеження готівкових розрахунків фізичної особи з підприємством (підприємцем), які установлені п. 6 розділу ІІ Положення № 148 (50 000 грн.), стосуються розрахунків за правочинами, предметом яких є будь-які матеріальні та нематеріальні блага, які можуть бути оцінені в грошовій формі, у тому числі виплат суб’єктами господарювання дивідендів фізичним особам. 
Викрито спробу незаконного ввезення автомобіля «Lamborghini»
Під час проведення заходів із відпрацювання ризикових митних оформлень Департаментом організації протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії в зоні діяльності митного посту «Ягодин» Волинської митниці ДФС виявлено спробу незаконного переміщення транспортного засобу на митну територію України. 
Громадянин України намагався ввезти в Україну легковий автомобіль марки Lamborghini моделі Huracan Coupe, 2017 року виготовлення, із заявленою фактурною вартістю 71 200 євро. На підставі отриманої Департаментом оперативної інформації від митних органів Федеративної Республіки Німеччини, звідки й переміщувався транспортний засіб, встановлено невідповідність реальної вартості зазначеного автомобіля. 
Відповідно до отриманих документів вартість вищевказаного автомобіля становить 193 000 євро. 
Таким чином до Державного бюджету України могло не надійти 2,3 млн гривень митних платежів. 
За даним фактом Волинською митницею ДФС складено протокол про порушення митних правил за статтею 483 Митного кодексу України (санкція статті передбачає накладення штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів, безпосередніх предметів порушення митних правил, що становить близько 5,9 млн грн, з конфіскацією цих товарів). 
Автомобіль вилучено на склад митниці до прийняття рішення судом. 
Викрито спробу незаконного вивезення 7 400 тонн кукурудзи
Під час проведення заходів із відпрацювання ризикових митних оформлень Департаментом організації протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії в зоні діяльності митниці ДФС у Херсонській області, Автономної республіки Крим та м. Севастополі викрито спробу незаконного вивезення  товарів  з митної території України. 
Декларант, українське підприємство, намагався вивезти з України товар «Кукурудза 3-го класу» обсягом у 7 400 тонн. Митному органу були надані документи, які, за оперативною інформацією Департаменту, мають встановлені ознаки підробки, містять недостовірні відомості та дані, одержані незаконним шляхом. 
Мова йде про те, що директор цієї компанії є підставною особою, кукурудза придбавалася за фіктивними документами, що може свідчити про систематичне ухилення від оподаткування суб’єктом ЗЕД. 
За даним фактом складено низку протоколів про порушення митних правил за статтею 483 Митного кодексу України (санкція статті передбачає накладення штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів з конфіскацією цих товарів). Вартість предмету правопорушення – майже 36 млн грн. 
Мирослав Продан, Георгі Табуашвілі та Віталіє Врабіє підписали Меморандум про взаємодію у сфері науки, освіти та підготовки кадрів
Україна, Молдова та Грузія домовилися про співпрацю у напрямі підготовки фахівців податкової та митної сфер. Меморандум про взаємодію у сфері науки, освіти та підготовки кадрів сьогодні підписали в.о. Голови ДФС Мирослав Продан, Перший заступник Міністра фінансів, Начальник Служби доходів Грузії Георгі Табуашвілі та Генеральний директор при Міністерстві фінансів Республіки Молдова Віталіє Врабіє у рамках тристоронньої зустрічі в м. Ірпінь на базі Національного університету ДФС. 
«Будь-який державний орган не може повноцінно функціонувати без професійних кадрів. Тому завжди значна увага приділялася як підготовці майбутніх професіоналів, так і розвитку професійних якостей працівників служби. Особливо корисним під час таких навчань є досвід інших країн, який дозволяє залучити в нашу практику найкращі методики та досягнення іноземних колег», – заявив в.о. Голови ДФС Мирослав Продан. 
У рамках Меморандуму сторони налагоджуватимуть та розвиватимуть співробітництво між учбовими закладами, які готують співробітників для митних та податкових органів. Зокрема, розроблятимуться спільні наукові проекти, комунікаційні заходи, науково-практичні семінари, а також здійснюватимуться короткострокові візити з обміну досвідом та довгострокові візити для проведення спільних досліджень. Це сприятиме створенню нових наукових програм у рамках подальшого розвитку взаємовідносин. 
Очільник ДФС, зокрема, відзначив потужну наукову та матеріально-технічну базу Національного університету ДФС та Регіонального навчального центру ВМО, який діє на базі Департаменту спеціалізованої підготовки та кінологічного забезпечення ДФС у м. Хмельницький, та закликав колег з Молдови та Грузії користуватися їх потенціалом в науково-дослідницькій роботі та навчанні співробітників. 
У свою чергу колеги з Грузії та Молдови висловили впевненість, що такий формат взаємодії буде удосконалюватися та розвиватися і надалі. 
Підписаний документ став ще однією ланкою співпраці між митними органами України, Молдови та Грузії, яка на сьогодні є досить успішною. 
«Динамізм зустрічей між нашими адміністраціями, як на рівні керівництва, так і на експертному, свідчить про інтенсивність та ефективність нашої взаємодії. Ми ставимо спільні завдання і спільно їх вирішуємо з метою прискорення та спрощення митних процедур та забезпечення економічної безпеки наших країн. А це, у свою чергу, сприяє розвитку торгівельно-економічних відносин між нашими країнами», – наголосив Мирослав Продан. 
За його словами, високий рівень співробітництва митних органів України, Молдови та Грузії дозволяє оперативно та ефективно адаптуватися до сучасних викликів та знаходити необхідні рамки співробітництва. 
Так, яскравим прикладом є взаємодія в ГУАМ, де реалізація підписаних в його рамках за останній час протоколів про обмін попередньою інформацією про взаємне визнання окремих результатів митного контролю дозволила значно спростити та прискорити митні процедури між трьома країнами. 
Крім того, вже найближчим часом відбудеться підписання Протоколу про взаємодію у сфері боротьби з митними правопорушеннями, пов’язаними з переміщенням товарів повітряним транспортом. 
Мирослав Продан також закликав колег до активізації співпраці з планування та проведення спільних операцій в правоохоронній сфері, які, за його словами, завжди мають позитивні результати та економічний ефект для країн-учасниць. 
«Я ще раз підкреслюю готовність ДФС до обміну власним досвідом діяльності митних органів України, а також розвитку всебічної співпраці зі Службою доходів Грузії и Митною службою Республіки Молдова з питань митної та податкової сфер», – наголосив очільник ДФС. 
Мирослав Продан: ДФС виходить на новий рівень взаємодії з іноземними колегами щодо протидії контрабанді
На сьогодні для Державної фіскальної служби України одним з важливих питань є проведення ефективних заходів з протидії митним правопорушенням, у тому числі контрабанди, із залученням колег з інших держав. Про це в.о. Голови ДФС Мирослав Продан заявив під час тристоронньої зустрічі з Першим заступником Міністра фінансів, Начальником Служби доходів Грузії Георгієм Табуашвілі та Генеральним директором при Міністерстві фінансів Республіки Молдова Віталіє Врабіє, яка відбулася в м. Ірпінь на базі Національного університету ДФС.  
«Митниця будь-якої країни не може функціонувати одноосібно. Необхідна налагоджена взаємодія як з суміжними країнами, що дуже важливо для захисту митного кордону, так і з митниками інших країн. Адже контрабанда – явище, яке існує в усьому світі і з яким здійснюється активна боротьба. І зробити цю боротьбу дієвою та результативною можна лише за рахунок спільних заходів та запровадження обміну інформацією. А це, у свою чергу, сприятиме детінізації економіки країни та руйнуванню схем ухилення від сплати митних платежів, що дозволить залучити до бюджету додаткові кошти», – наголосив Мирослав Продан. 
За його словами, в ДФС докладають максимум зусиль для того, щоб відновити співпрацю з колегами з інших країн та вивести її на новий рівень. Так, фіскальна служба долучилася до роботи міжнародних організацій по боротьбі з контрабандою, стала учасником програми ООН по контролю за контейнерними перевезеннями.  
Вже працюють портові групи в Одеському порту та в міжнародному пункті пропуску «Бориспіль-аеропорт», які націлені на упередження незаконного переміщення контрабанди наркотиків, зброї, фальсифікованих товарів, товарів подвійного призначення, об’єктів флори та фауни з використанням морських контейнерів та іншої злочинної діяльності. 
Очільник ДФС також підкреслив, що на сьогодні до перевірки відбираються лише ризикові вантажі. Зокрема, завдяки обміну інформацією з іноземними колегами викриваються схеми незаконного переміщення товарів.  
Однак, за його словами, повністю перекрити всі нелегальні канали можна лише за умови повної технічної модернізації митниці. Саме над цим в ДФС активно працюють ще з минулого року. 
У пункті пропуску «Бориспіль» вилучено колекцію старовинних перуанських монет 1831-1948 років карбування, переважно срібних
Працівниками Управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Київської митниці ДФС зафіксовано спробу переміщення через митний кордон України колекції старовинних монет. 
15 монет 1831-1948 років карбування, переважно срібних, серед яких монета номіналом 2 реали з зображенням на аверсі дерева, з надписом «Liber Cresca Fecundo 20G 10D T F», на реверсі з зображенням гір і променів сонця, з надписом «Republica Del Centro De Amer 1831», монета номіналом ½ соля, з зображенням на аверсі сидячої жінки зі щитом біля невеликої колони з написом «Liber Tad», на реверсі – у центрі герб, з боків  - гілки, внизу цифри 1923, з надписом «Republica Peruana-Lima» тощо знаходилися у громадянина Перу, який прямував до України авіарейсом з Італії. 
Для проходження митного контролю чоловік обрав спрощену систему – «зелений коридор», чим заявив про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо ввезення на митну територію України. 
На момент проходження митного контролю належним чином оформленої митної декларації громадянин не надавав, з приводу декларування переміщуваних ним предметів до інспекторів митниці не звертався. 
Монети, які знаходилися в ручній поклажі чоловіка в альбомі для монет, було виявлено під час перевірки багажу пасажира на рентген-апараті, після перетину ним «білої лінії», яка позначає закінчення зони спрощеного митного контролю «зелений коридор».  Предмети переміщувались без ознак приховування. 
Складено протокол про порушення митних правил. Монети вилучено до винесення судом рішення у справі. 
Довідково: відповідно до ст. 21 Закону України № 1068-ХІV від 21.09.1999  «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей» культурні цінності, що ввозяться в Україну, підлягають реєстрації в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей, Міністерством юстиції України разом з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики. 
Під час ввезення культурних цінностей на територію України органу доходів і зборів подається свідоцтво на право їх вивезення, якщо це передбачено законодавством держави, звідки ввозяться культурні цінності. За відсутності такого свідоцтва ввезені цінності підлягають затриманню органами доходів і зборів до встановлення їх власника та одержання його доручення щодо подальшого переміщення або використання цих цінностей. Таке доручення має бути підтверджене дипломатичним представництвом або консульською установою країни, громадянином якої є власник культурних цінностей. 
Крім того, частиною 5 статті 374 Митного кодексу України визначено, що культурні цінності, зокрема, виготовлені 50 і більше років тому, незалежно від їх вартості та способу переміщення через митний кордон України, підлягають письмовому декларуванню. 
Власники нерухомості вже сплатили 82,8 млн. гривень податку на нерухоме майно
За оперативними даними станом на 01.05.2018 року до місцевих бюджетів надійшло 82,8 млн. грн. податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки з фізичних осіб, що на 57,6 млн. грн. більше аналогічного періоду минулого року (25,2 млн. грн.). 
Фізичним особам – власникам об’єктів нерухомості сформовано близько 678 тис. податкових повідомлень-рішень з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. До сплати визначено податку на загальну суму понад 585 млн. грн. 
Платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, у тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. 
Також, податок на нерухомість платники сплачують за 2017 рік за ставками та з використанням пільг, які були законодавчо визначені у цей період. 
Податок нараховується на загальну площу об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток. Ставки податку встановлювалися рішеннями місцевих рад. 
 При цьому пільгові розміри майна, на які не застосовується ставка податку, складають: 
- для квартири/квартир незалежно від їх кількості - 60 кв. метрів; 
- для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - 120 кв. метрів; 
- для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - 180 кв. метрів. 
Водночас варто зазначити, що за наявності у власності платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи - платника податку, загальна площа якого перевищує 300 кв. м (для квартири) та/або 500 кв. м (для будинку), сума податку збільшується на 25 000 грн. на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку) (підпункт «ґ» підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України). 
Нагадуємо, що  фізичними особами податок сплачується протягом 60 днів з моменту вручення податкового повідомлення-рішення. 
Тетяна Зубко: Розстрочення ПДВ не надається при ввезенні обладнання з країни-агресора
Для отримання розстрочення податку на додану вартість при ввезенні на митну територію обладнання для власного виробництва необхідно звернутися до митниці із заявою про надання розстрочення та подати необхідні документи. Підприємства мають відповідати певним критеріям. Так, зокрема, розстрочення не надається, якщо обладнання ввозиться або має походження з країни-агресора або країни-окупанта. Про це в ефірі 5 каналу розповіла заступник директора Департаменту адміністрування митних платежів – начальник управління ДФС Тетяна Зубко. 
За її словами, митниця при отриманні заяви від платника здійснює перевірку наданого пакету документів, у тому числі, наявності виробничих потужностей, складів для виготовленої продукції тощо. 
«Обов’язково перевіряється стан підприємства. Підприємство надає бізнес-план, бізнес-проект або інші документи, що підтверджують технологічні можливості, економічні розрахунки з очікуваними результатами діяльності. Крім того, підприємство обов’язково не повинно мати заборгованості зї сплати платежів перед контролюючими органами», – зазначила Тетяна Зубко. 
За результатами розгляду заяви та документів приймається рішення щодо надання розстрочення ПДВ, після чого платник приходить до митниці для здійснення митного оформлення, подає митну декларацію, сплачує перший платіж та забезпечує гарантування сплати залишку суми ПДВ. 
Підставами для відмови в отриманні розстрочення можуть бути неподання необхідних документів, помилках при розрахуванні сум ПДВ, недотримання обов'язкових вимог, визначених Порядком про надання розстрочення. 
Тетяна Зубко також розповіла, якщо сума, яка подається до розстрочення ПДВ, до одного мільйона гривень, то розстрочення приймається митницею протягом 10 днів з дня отримання заяви. Якщо ж зазначена сума перевищує 1 млн грн, тоді рішення приймається за погодженням з Головою ДФС протягом 25 робочих днів.   
ДФС вже прийнято 14 рішень щодо надання розстрочок зі сплати ПДВ при ввезенні обладнання для власного виробництва українським підприємствам, які працюють у галузі будівництва, сільського господарства, легкої промисловості та медичної галузі.  
Загальна сума розстрочення ПДВ при ввезенні власного обладнання у валютах контрактів – 1 324,7 тис. Євро та 643,8 тис. дол. США. 
Найбільшу суму розстрочки надано Хмельницькою митницею ДФС  - 1 074,3 тис. Євро та Київською митницею ДФС - 415,9 тис. дол. США (у валюті контракту). 
До бюджету перераховано 22,5 млн. грн. від реалізації майна, яке перейшло у власність держави
Протягом січня-квітня 2018 року за результатами розпорядження товарами, валютою та цінностями, що перейшли у власність держави за порушення митного законодавства, до бюджету надійшло 22,5 млн грн. 
Переважну більшість суми складають надходження від зарахованих до Держбюджету валюти та цінностей, яких за вказаний період надійшло 13,6 млн грн. Це майже вдвічі перевищує відповідний показник минулого року. За 4 місяці 2017 року зазначена сума складала 7,6 млн гривень. 
Від реалізації конфіскованого майна бюджет отримав 7,1 млн грн, що теж вдвічі перевищує показник відповідного періоду минулого року. Надходження коштів від реалізації митницями швидкопсувного майна, вилученого у справах про порушення митних правил, та майна, що підлягає поверненню за рішенням суду (власник не звернувся), становлять 0,3 млн грн, що аналогічно показнику відповідного періоду минулого року. 
За вказаний період митницями також реалізовано та перераховано до бюджету 1,4 млн грн від реалізації товарів по закінченню термінів їх зберігання на складах митниць та товарів, розміщених у митний режим відмови на користь держави. 
Крім того, протягом січня-квітня 2018 року митницями через порушення митних правил вилучено та оприбутковано на склади митниць майно на загальну суму 132,2 млн грн. 
Переважну більшість вартості вилучених товарів складають 
- засоби наземного транспорту, літальні апарати, плавучі засоби і пов'язані з транспортом пристрої та обладнання (31,2 млн грн, або 23,6%); 
- машини, обладнання та механізми; електротехнічне обладнання; їх частини; звукозаписувальна та звуковідтворювальна апаратура, апаратура для запису або відтворення телевізійного зображення і звуку, їх частини та приладдя (25,0 млн грн, або 18,9%); 
- продукти рослинного походження (23,5 млн грн, або 17,8%). 
До бюджету перераховано 22,5 млн. грн. від реалізації майна, яке перейшло у власність держави
Протягом січня-квітня 2018 року за результатами розпорядження товарами, валютою та цінностями, що перейшли у власність держави за порушення митного законодавства, до бюджету надійшло 22,5 млн грн. 
Переважну більшість суми складають надходження від зарахованих до Держбюджету валюти та цінностей, яких за вказаний період надійшло 13,6 млн грн. Це майже вдвічі перевищує відповідний показник минулого року. За 4 місяці 2017 року зазначена сума складала 7,6 млн гривень. 
Від реалізації конфіскованого майна бюджет отримав 7,1 млн грн, що теж вдвічі перевищує показник відповідного періоду минулого року. Надходження коштів від реалізації митницями швидкопсувного майна, вилученого у справах про порушення митних правил, та майна, що підлягає поверненню за рішенням суду (власник не звернувся), становлять 0,3 млн грн, що аналогічно показнику відповідного періоду минулого року. 
За вказаний період митницями також реалізовано та перераховано до бюджету 1,4 млн грн від реалізації товарів по закінченню термінів їх зберігання на складах митниць та товарів, розміщених у митний режим відмови на користь держави. 
Крім того, протягом січня-квітня 2018 року митницями через порушення митних правил вилучено та оприбутковано на склади митниць майно на загальну суму 132,2 млн грн. 
Переважну більшість вартості вилучених товарів складають 
- засоби наземного транспорту, літальні апарати, плавучі засоби і пов'язані з транспортом пристрої та обладнання (31,2 млн грн, або 23,6%); 
- машини, обладнання та механізми; електротехнічне обладнання; їх частини; звукозаписувальна та звуковідтворювальна апаратура, апаратура для запису або відтворення телевізійного зображення і звуку, їх частини та приладдя (25,0 млн грн, або 18,9%); 
- продукти рослинного походження (23,5 млн грн, або 17,8%). 
На соціальні потреби мешканці Харківщини направили 3,8 млрд. грн. ЄСВ
Протягом січня – квітня 2018 року платники регіону сплатили  3 812,7 млн.грн. єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Вказана сума перевищила минулорічні надходження на 678,6 млн.грн. (до зрівняння у січні-квітні 2017 року ЄСВ надійшло 3 134,0 млн.грн.). Доведений індикативний показник виконано на 109,1 %. Додатково надійшло 318,8 млн.грн. 
Так, від юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, які використовують найману працю, надійшло більше 3,4 млрд.грн. (або 90,2%), з яких 294,9 млн. грн. сплачено бюджетними установами. В той же час, від фізичних осіб-підприємців надійшло майже 374,6 млн.грн. єдиного соціального внеску. 
Зокрема у квітні сума надходжень ЄСВ склала 1 062,8 млн.грн. Це на 173,9 млн.грн. більше надходжень за квітень 2017 року.  
 Фахівці регіонального фіскального відомства звертають увагу, що ФОП звільняються від сплати єдиного внеску за себе, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст.26 Закону №1058 «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками ЄСВ ВИКЛЮЧНО за умови їх ДОБРОВІЛЬНОЇ участі у системі (тобто при ПОДАННІ ЗВІТУ). 
Нагадуємо, що з 01.01.2018 змінено розмір мінімального страхового внеску для платників єдиного податку першої групи. Відтепер сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску. Сплачувати з 01 січня 2018 року потрібно вже з врахуванням змін (819,06 грн.). 
Керівник фіскальної служби Харківщини Микола Рибаков привітав дітей із святом
Останній дзвоник – це чудова шкільна традиція, свято, яке не можна нічим замінити. Цього свята немає в жодному календарі. Але воно особливе як для дітей, так і для їхніх батьків. Сьогодні тисячі хлопців та дівчат завітали до своєї школи. Деякі, щоб попрощатися на літо, а інші – назавжди, аби розпочати доросле та самостійне життя. 
Традиційно привітати своїх підшефних із закінченням школи та побажати їм успіхів до із спеціалізованого учбово-виховного комплексу ім. В.Г.Короленка для дітей з вадами зору завітав очільник фіскальної служби Харківського регіону Микола Рибаков. 
В цьому навчальному закладі учні живуть і навчаються, оточені турботою й увагою педагогів і персоналу. Випускники школи стали переможцями олімпіад та конкурсів, спортсменами, музикантами, співаками і просто гідними громадянами нашої країни. 
Керівник фіскальної служби побажав і тим, хто продовжує навчання, і випускникам, ніколи не здавати своїх позицій і завжди досягати найвищого рівня у будь-якій справі. А також активної життєвої позиції, підкорення нових вершин знань та гарного літнього відпочинку. 
Про правила ліцензування нагадали підприємцям у ГУ ДФС у Харківській області
Гаряча літня пора відпусток зазвичай активізує продаж різноманітних напоїв, в т.ч і алкогольних. Тож фахівці Головного управління на своїй прес-конференції закцентували увагу ЗМІ та цільової медіа-аудиторії – представників бізнесу на правилах ліцензування роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами і відповідальності, яка передбачена у разі порушення правил торгівлі такими товарами. 
Зокрема,  начальник відділу ліцензування роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами Володимир Кочетков зазначив, що ліцензії для роздрібної торгівлі алкогольними напоями видаються строком на один рік окремо на  алкогольні напої , пиво, сидр та перрі. 
Вартість ліцензії на алкогольні напої  складає від 500 до 8000 грн. на один касовий апарат залежно від поділу на міську та сільську місцевість. При цьому, торгова площа як об'єкта роздрібної торгівлі так і об'єкта торгівлі громадського харчування в обов'язковому порядку повинен бути не менше 20 квадратних метрів. 
Вартість ліцензії на пиво  складає від 500 до 8000 грн. на один касовий апарат залежно від поділу на міську та сільську місцевість. Вимоги щодо 20 квадратних метрів торгівельної площі на даний вид торгівельної діяльності - не поширюється. 
  Ліцензія на роздрібну торгівлю сидром та перрі  коштує 780 грн.00 коп на один касовий апарат. Поділ на міську та сільську місцевість - відсутній. 
Ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами видаються терміном дії на один рік з оплатою: 
-для міста 2000 грн.00 коп; 
-для сільської місцевості - 125 грн. 00 коп. 
При цьому обов’язкова наявність касового апарату. Законодавчі вимоги про обов'язкову присутність не менше 20 квадратних метрів торговельної площі на даний вид діяльності - не поширюється. 
Володимир   Кочетков повідомив, що станом на 01.05.2018 року в ГУ ДФС у Харківській області на обліку перебуває 9920 діючих ліцензій, з яких 5596 ліцензій на роздрібну торгівлю алкогольними напоями в т.ч. 926 ліцензій на пиво і 4324 ліцензії на роздрібну торгівлю тютюновими виробами. 
В період з 01.01.2018 року по 01.05.2018 року оформлено та видано нових ліцензій 3218 шт. на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, з яких на роздрібну торгівлю алкогольними напоями 1651 ліцензія в т.ч. 146 ліцензії на реалізацію пива і на роздрібну торгівлю тютюновими виробами 1567 ліцензій. 
Про підстави та  механізм анулювання ліцензій на право роздрібної торгівлі підакцизними товарами та відповідальність за порушення правил торгівлі зазначеними товарами розповів начальник відділу контролю за виробництвом і обігом спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв та тютюнових виробів Олександр Полуектов. 
Посадовець також зазначив, що з метою скорочення тіньового обігу підакцизних товарів, а саме алкогольних напоїв і тютюнових виробів, фахівцями Управління в 2018 року здійснено 221 перевірку СГД. 
В ході цих перевірок встановлено: 
- 7 випадків реалізації та зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів без наявності марок акцизного податку; 
- 68 випадків порушення мінімальних роздрібних цін на алкогольні напої; 
- 30 випадків порушення максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби; 
- 3 випадки торгівлі алкогольними напоями через РРО, не зазначених в ліцензії; 
- 74 випадки порушення вимог ст. 15-3 Закону України № 481/95-ВР (реалізація неповнолітнім); 
- 13 випадків зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів в місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру; 
- 14 випадків безліцензійної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами; 
- 36 випадків відсутності прибуткових документів на підакцизні товари та невидачі касових чеків. 
За результатами перевірок застосовано до СГД фінансових санкцій на загальну суму 2305,3 тис.грн., з яких надійшло в бюджет 1263,1 тис. грн. 
Насамкінець фахівці ГУ ДФС відповіли на запитання представників засобів масової інформації. 
Питання дотримання трудового законодавства обговорили податківці на засіданні в ХОДА
Керівництво Головного управління ДФС у Харківській області взяло участь у розширеному засіданні обласної робочої групи з питань легалізації зайнятості населення та заробітної плати, що відбулось в Харківській обласній державній адміністрації. Учасниками заходу також стали представники Державної служби України з питань праці, Пенсійного фонду України,  громадські організації та суб’єкти господарювання, які мають значні борги із виплати заробітної плати, у т.ч. фізичні особи-підприємці. 
Заступник начальника ГУ ДФС у Харківській області Артур Праскурін  поінформував щодо здійснення перевірок органами ДФС із виявлення фактів використання праці неоформлених осіб. Посадовець зазначив, що загальний фонд оплати праці, у березні в порівнянні з січнем 2018 року суттєво зріс. Також збільшилась чисельності найманих працівників з 633,6 тис. осіб у січні 2018 року до 640,8 тис. осіб у березні 2018 року. Тобто, кількість офіційно працевлаштованого населення на протязі 2018 року зросла на 7,2 тисячі осіб. 
Про діяльність фахівців фіскальної служби із забезпечення погашення заборгованості із сплати ЄСВ розповіла заступник начальника ГУ ДФС у Харківській області Наталія Свєтош. Використовуючи всі надані фіскальній службі повноваження, фахівці проводять з керівниками підприємств роботу  із  забезпечення скорочення боргу із виплати заробітної плати та забезпечення перерахування податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску. 
На постійній основі проводяться зустрічі, «круглі столи» з представниками бизнесу, на яких обговорюються питання погашення такої заборгованості. 
Робоча група проаналізувала ситуацію в регіоні щодо проведення моніторингу з виявлення неоформлених працівників та здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про працю і зайнятість населення. Представники громадських об’єднань розповіли про свою участь в частині забезпечення гідних умов праці та соціального захисту працюючих. 
Також було проаналізовано причини, що призводять до виникнення заборгованості із заробітної плати та/або виплати її у розмірі меншому за встановлений законом рівень  та окреслено комплекс заходів із забезпечення легального працевлаштування найманих працівників, своєчасної та у повному обсязі виплати заробітної плати. 
Надбавки до посадових окладів працівників за роз’їзний (пересувний) характер роботи оподатковуються податком на доходи фізичних осіб
Підприємства самостійно встановлюють надбавки до тарифних ставок і посадових окладів працівників, робота яких постійно проводиться в дорозі або має роз’їзний характер, у розмірах, передбачених колективними договорами або за погодженням із замовником. 
Заробітна плата – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно з законом. 
База оподаткування податком на доходи фізичних осіб включає доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту). 
Ставка податку становить 18% бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих), у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами. 
Отже, доплати (надбавки) до посадових окладів працівників за роз’їзний (пересувний) характер роботи, у розмірах, передбачених трудовим або колективним договором, включаються до складу заробітної плати та оподатковуються у її складі податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18%. 
Зазначена норма передбачена п.п. 14.1.48 ст. 14 , п. 164.2.1 ст. 164, п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України, п. 1 постанови КМУ від 31.03.1999 № 490 "Про надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, направлених для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, та працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз’їзний (пересувний) характер". 
Особливості звітування підприємців, які зареєструвались платниками єдиного податку 1 та 2 груп
Зареєстровані в установленому порядку фізичні особи – підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація. 
Тобто, новостворена фізична особа – підприємець є платником єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація. 
Доходи, отримані в періоді застосування спрощеної системи оподаткування, включаються до податкової декларації платника єдиного податку (форма, затверджена наказом МФУ від 19.06.15 № 578 (зі змінами від 17.03.17 №369), яка подається у строки, встановлені для річного податкового періоду, - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім днем звітного (податкового) року. 
При цьому, у період від дати державної реєстрації до переходу на спрощену систему оподаткування підприємець перебуває на загальній системі оподаткування, і як наслідок, доходи, отримані новоствореною особою у цей період, оподатковуються на загальних підставах. 
Підприємці, які здійснюють діяльність на загальній системі оподаткування, подають податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року. 
Форму декларації про майновий стан і доходи затверджено наказом МФУ від 02.10.2015 № 859 зі змінами. 
Тобто, новостворена фізична особа – підприємець за період від дати державної реєстрації до дати переходу на спрощену систему оподаткування, коли він перебуває на загальній системі оподаткування, подає податкову декларацію за звітний період, який дорівнює календарному року протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного року. 
Зазначена норма передбачена п.п. 49.18.5 ст. 49, п.п. 49.18.5 ст. 49, п. 177.5 ст. 177, п.п. 298.1.2 ст. 298 Податкового кодексу України. 
Як оподатковується податком на доходи фізичних осіб вартість навчання за рахунок юридичних або фізичних осіб
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума, сплачена будь-якою юридичною або фізичною особою на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів за здобуття освіти, за підготовку чи перепідготовку платника податку, але не вище трикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року за кожний повний або неповний місяць навчання, підготовки чи перепідготовки такої фізичної особи. 
У 2018 році від оподаткування податком на доходи фізичних осіб звільняється сума, що складає 11 169 грн за повний або неповний місяць навчання. 
Вартість навчання, що перевищує зазначену суму, оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах. 
У податковому розрахунку за формою 1 ДФ сума, сплачена за навчання, відображається під ознакою доходу " 145". 
Зазначена норма передбачена п.п 165.1.21. ст. 165 Податкового кодексу України. 
Коли новостворений платник єдиного податку 3-ї групи може стати платником ПДВ
Ставка єдиного податку, визначена для третьої групи у розмірі 3% (у разі сплати ПДВ), може бути обрана: 
- суб’єктом господарювання, який зареєстрований платником ПДВ відповідно до розд. V Податкового кодексу (ПКУ), у разі переходу ним на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу; 
- платником єдиного податку третьої групи, який обрав ставку єдиного податку в розмірі 5%, у разі добровільної зміни ставки єдиного податку шляхом подання заяви щодо зміни ставки єдиного податку не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися нова ставка та реєстрації такого платника платником ПДВ; 
- суб’єктом господарювання, який не зареєстрований платником ПДВ, у разі його переходу на спрощену систему оподаткування або зміни групи платників єдиного податку шляхом реєстрації платником ПДВ відповідно до розд. V ПКУ і подання заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування або зміни групи платників єдиного податку не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу, в якому здійснено реєстрацію платником ПДВ. 
Зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату ПДВ, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації. 
У разі зміни ставки єдиного податку реєстраційна заява подається не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату ПДВ. 
Таким чином, новостворена юридична особа може обрати ставку єдиного податку, що передбачає сплату ПДВ (третя група – 3%), лише після здійснення реєстрації платником податку на додану вартість. 
Тобто новостворена юридична особа може зареєструватися з дня державної реєстрації як платник єдиного податку третьої групи зі ставкою 5 % та не пізніше ніж за 15 днів до початку наступного кварталу подати заяву про перехід на сплату єдиного податку за ставкою 3 % (для третьої групи) та подати заяву на реєстрацію платником податку на додану вартість. 
Зазначена норма передбачена абз. другим п. 183.4 ст. 183; п.п. 4 п. 293.8 ст. 293, абз. другим п.п. 298.1.2 ст. 298 Податкового кодексу України. 
Порядок оформлення прибуткових та видаткових касових ордерів
Прибуткові касові ордери і квитанції до них, а також видаткові касові ордери і видаткові відомості заповнюються бухгалтером (відповідальною особою установи/підприємства, на яку покладено обов'язок з оформлення цих документів) у будь-який спосіб, який забезпечив би належне збереження цих записів протягом установленого для зберігання документів терміну. 
У касових ордерах зазначається підстава для їх складання і перелічуються додані до них документи. Видача касових ордерів і видаткових відомостей на руки особам, які вносять або одержують готівку, забороняється. 
Приймання і видача готівки за касовими ордерами проводиться тільки в день їх складання. 
Виправлення в касових ордерах та видаткових відомостях забороняються. 
Реквізити у видатковому ордері "Одержав", "Дата", "Сума", "Підпис одержувача", дані документа, що засвідчує особу отримувача та в прибутковому ордері "Прийнято від" не заповнюються в касових ордерах, які оформляються на загальну суму проведених підприємством касових операцій (видача готівки за видатковими відомостями, електронними платіжними засобами, здавання готівки до банку, отримання готівки з банку за чеком та оприбуткування її в касі). 
Інші реквізити в касових ордерах та видаткових відомостях є обов'язковими до заповнення. 
Зазначена норма передбачена п. 32 "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженого Постановою НБУ від 29.12.2017 № 148. 
Сплата єдиного внеску підприємцями на загальній системі оподаткування
Платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ЄСВ) є приватні підприємці, в тому числі підприємці – платники єдиного податку. 
Підприємці, які перебувають на загальній системі оподаткування, зобов’язані сплачувати ЄСВ, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄСВ. 
Підприємці, які перебувають на загальній системі оподаткування, здійснюють обчислення єдиного внеску за календарний рік до 10 лютого наступного року на підставі даних річної податкової декларації. 
При визначенні доходу (прибутку), з якого сплачується єдиний внесок, враховується кількість календарних місяців, у яких отримано дохід (прибуток). 
Базою нарахування ЄСВ є чистий оподатковуваний дохід (прибуток), зазначений у податковій декларації, поділений на кількість календарних місяців, протягом яких він отриманий. До зазначеної суми з урахування максимальної величини бази нарахування ЄВ застосовується ставка у розмірі 22%. 
У разі якщо платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, то такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄСВ. 
При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць (в 2018 році – 819,06 грн.) 
Зазначена норма передбачена п. 4 частини першої ст. 4, абзац третій частини восьмої ст. 9 Закону України від 08.07. 2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування». 

ІЗЮМСЬКА ОДПІ
  


 
   

 

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить


Фотогалереи изюмчан

Кто он-лайн


 
Служба недвижимости Вилима.

 
 
 
 
 

Сушка зерна и древесины на отходах
БЕСПЛАТНЫЕ ОБОИ ДЛЯ РАБОЧЕГО СТОЛА

Дизайн РА «Изюминка»